НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯТИ ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНОГО ВОДОКОРИСТУВАННЯ В ПРОЦЕСІ УРБАНІЗАЦІЇ :

Краткое описание

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень 4
Вступ 6
Розділ 1. Еколого-економічні основи організації існуючого водокористування в населених пунктах України 17
1.1. Основні аспекти існуючого водокористування в умовах сучасного процесу урбанізації 17
1.2. Еколого-соціальна характеристика водного ресурсу як товару в ринкових умовах
33
1.3. Організація та управління водокористуванням у населених пунктах України 44
Висновки до розділу 1 80
Розділ 2. Концептуальні основи екологічно безпечного водокористування у процесі урбанізації 84
2.1. Концептуальні підходи еколого-соціального регулювання водокористування в населених пунктах України 84
2.2. Впровадження інноваційних технологій в сфері водокористування як елемент екологічного маркетингу 109
2.3. Еколого-економічне обґрунтування удосконалення систем водокористування 132
Висновки до розділу 2 156
Розділ 3. Науково-методичне забезпечення напрямків удосконалення водокористування в умовах урбанізації 161
3.1 Методичні підходи екологічної оцінки поверхневих водних об’єктів 161
3.2. Інноваційний механізм управління водоспоживанням з евтрофованих водних об’єктів 170
3.3. Удосконалення нормативно-правової та інформаційної бази екологічно безпечного водовідведення 199
3.4. Регулювання роботи систем водовідведення в населених пунктах з використанням методів математичного моделювання 214
Висновки до розділу 3 226
Розділ 4. Концептуальні підходи до планування впровадження екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах як функції менеджменту в процесі урбанізації 230
4.1. Основні напрями, завдання і заходи щодо упорядкування водовідведення 233
4.2. Поетапна реалізація екологічно безпечного водовідведення 264
4.3. Результати апробації елементів екологічно безпечного водовідведення на основі реалізації пілотних проектів на схемному рівні в окремих населених пунктах 285
Висновки до розділу 4. 328
Розділ 5. Економічний механізм формування екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах 332
5.1. Методичні підходи щодо оцінки вартості переходу населених пунктів України на екологічно безпечне водовідведення 332
5.2. Еколого-економічний механізм забезпечення екологічно безпечного водовідведення в умовах обмеженого фінансування 341
5.3. Особливості застосування механізму природоохоронного обміну боргів для фінансування впровадження екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах України 361
Висновки до розділу 5 379
Висновки 382
Список використаних джерел 393
Додатки 424

ВСТУП

Актуальність теми. Процес урбанізації суспільства, що відбувається в Україні, викликає об’єктивні протиріччя, які пов’язані зі зростанням промисловості в містах і підвищенням добробуту населення з одного боку, та подальшим антропогенним навантаженням на довкілля з іншого боку. Подолання цих розбіжностей неможливе без створення передумов для збалансування інтересів суспільства і можливостей природи, розвитку промисловості та екологічної безпеки.
Однією з основних і найбільш гострих еколого-господарських проблем нашої країни, пов’язаних з процесом урбанізації, є незадовільний стан водних ресурсів. На сьогодні в Україні майже не залишилося водних об‘єктів, які б за екологічним станом належали до першої (найкращої) категорії. До 1-3 (практично чисті) категорії відноситься лише 15 % водних об’єктів, до 4-5 категорії (забруднені) – 60 %, до 6-7 категорії (брудні і дуже брудні) – 25 %.
Еколого-соціальне значення водного фактору за останні роки суттєво зросло, він став одним з основних факторів ризику в більшості міст і районів, який загрожує здоров'ю нації. Скидання стічних вод (СВ) усіх видів від населених пунктів є одним із головних забруднювачів і засмічувачів водних об‘єктів в Україні.
Одним з вагомих чинників, що негативно впливають на якість поверхневих вод, є антропогенне евтрофування. Розвиток цього процесу та його еколого-соціальні й економічні наслідки в Україні набули таких масштабів, що оцінка впливу евтрофування на стан водних об’єктів – джерел питного водопостачання, а також розробка і обґрунтування шляхів зменшення негативного впливу водного фактору на здоров‘я населення зараз розглядаються як державні завдання.
Актуальність та теоретико-прикладна значимість проблеми екологічно безпечного природокористування і, зокрема, водокористування, приваблює інтерес до неї представників різних галузей сучасної науки: М.В.Васільєв, А.А. Верниченко, О.С.Волошкіна, А.В.Гриценко, Є.В.Єременко, А.В.Караушев, М.С.Коваленко, Т.І.Коляда, А.М.Крайнюкова, Г.Я.Красовський, В.Р.Лозанський, М.Ф.Реймерс, В.Д.Романенко, І.Д.Пічахчі, Л.А.Сиренко, Г.О.Сухоруков, О.М. Трофимчук, Б.Хендерсон-Селлерс, Я.Я.Цееб, В.Я.Шевчук, І.А. Шеренков, І.І.Яковцова, А.В. Яцик та ін. Вагомий внесок у розробку цієї проблеми внесли вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти: О.М.Алимов, І.К.Бистряков, П.П.Борщевський, Б.В.Буркинський, В.М.Геєць, З.В.Герасимчук, І.Л.Головинський, Б.М.Данилишин, Д.С.Добряк, М.І.Долішній, С.І.Дорогунцов, Я.В.Коваль, В.П.Кухар, А.С.Лисецький, В.С.Міщенко, В.К.Симоненко, В.М.Степанов, А.М.Федорищева, М.А.Хвесик, Є.В.Хлобистов, Л.Г.Чернюк та інші.
Існуючі теоретичні розробки, методологія, практика та особливості сучасного водокористування в населених пунктах України потребували поглибленого їх дослідження з позицій екології, економіки природокористування, соціології, що було зроблено в рамках даної роботи.
Головна ідея дисертаційних досліджень полягає у тому, що на основі узагальнення накопичення вітчизняних і зарубіжних теоретичних знань, відомчої інформації та практичного досвіду розробити методологічні основи, інноваційні технології і механізми впровадження екологічно безпечного водокористування в населених пунктах України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає тематичному плану наукових досліджень Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України та Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем (УкрНДІЕП) Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Положення дисертаційної роботи використані при виконанні теми „Програма упорядкування водовідведення в населених пунктах України (розроблення)”, (номер державної реєстрації 0103U007797), в межах якої автором обґрунтовано основні теоретико-практичні шляхи впровадження екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах України.
Основні схеми упорядкування водовідведення у населених пунктах розроблено автором у рамках виконання НДР № 9/227/040203/09 „Комплекс заходів щодо упорядкування водовідведення в населених пунктах України”, (номер державної реєстрації 0100U004837).
Крім того, розробки дисертанта використані при виконанні роботи № 1/1030/22/3 “Наукове обґрунтування та розробка схем технологічних рішень щодо реконструкції систем водовідведення з урахуванням аварійних ситуацій в приморських містах: Одеса, Маріуполь, Феодосія” (номер державної реєстрації 0106U006769), в якій автором здійснено комплексну оцінку стану водних об’єктів розглянутих регіонів та запропоновано інноваційні технологічні рішення щодо реконструкції систем водовідведення; № 37з/1230/19/2 „Інтегральна оцінка впливу стічних вод Полтавського гірничо-збагачувального комбінату та м. Комсомольськ на водні екосистеми регіону” (номер державної реєстрації 0104U008825), в якій автором обґрунтовано застосування інноваційного механізму управління водоспоживанням з евтрофованих водних об’єктів з використанням дистанційного зондування Землі з космічних супутників.
Авторський внесок у розробку НДР № 26/1030/20 “Оцінка екологічного впливу евтрофування на стан водних об’єктів – джерел питного водопостачання” (номер державної реєстрації 0104U006046) полягає у визначенні впливу евтрофування на стан здоров’я населення та його зв’язок із водовідведенням стічних вод. Аналіз впливу евтрофування на питні водозабори Кременчуцького водосховища виконано у роботах ”Установление причин изменения экологической ситуации в районе водозабора г. Кременчуга (Кременчугское водохранилище) в целях принятия управленческих решений в области природопользования” (номер державної реєстрації 0104U006046) та “Анализ экологической ситуации в Кременчугском водохранилище (зона Кировоградской области) с целью принятия управленческих решений в области природопользования” (номер державної реєстрації 0102U004743).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад екологічно безпечного водокористування в населених пунктах України та обґрунтування напрямів і механізмів його впровадження в умовах обмеженого фінансування.
Відповідно до цієї мети послідовно розв’язувалися наступні наукові завдання:
• формування теоретико-методологічних основ екологічно безпечного водокористування населених пунктів в умовах сучасного процесу урбанізації;
• виявлення особливостей водовідведення у поверхневі водні об’єкти –джерела питного водопостачання;
• поглиблення методичних підходів комплексного еколого-соціального оцінювання поверхневих водних об’єктів;
• розробка механізму впровадження екологічно безпечного водокористування в умовах обмеженого фінансування;
• визначення особливості застосування інноваційного механізму управління водоспоживанням з евтрофованих водних об’єктів;
• визначення інноваційних технологій перевлаштування існуючого водокористування в населених пунктах України в екологічно безпечне;
• розробка основних напрямів, завдань і заходів впровадження екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах України та обґрунтування етапів їх виконання;
• розробка методичних підходів укрупненої оцінки вартості перевлаштування існуючого водовідведення в населених пунктах України на екологічно безпечне;
• удосконалення фінансово–кредитного механізму забезпечення впровадження екологічно безпечного водовідведення та обґрунтування особливостей застосування при цьому природоохоронного обміну боргів;
• розробка пропозицій щодо упорядкування водовідведення в населених пунктах України на прикладі виконання пілотних проектів.
Об’єктом дослідження є збалансування процесів водопостачання, водовідведення та життєдіяльності населення в умовах урбанізації суспільства.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади забезпечення екологічно безпечного водокористування в населених пунктах України в умовах сучасного процесу урбанізації.
Методи дослідження. Теоретичними основами дисертаційного дослідження є фундаментальні положення теорії економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, самого природокористування (екологічні, соціальні та технологічні складові). Загальною методологічною основою виконаних досліджень є наукові концепції та положення в галузі охорони навколишнього природного середовища, класичні положення водоспоживання та водовідведення.
Для досягнення поставленої в роботі мети використано наступні наукові методи: системного аналізу - для визначення еколого-економічного стану систем водовідведення регіонів, економіко-математичного аналізу – для комплексної оцінки ефективності перетворення систем водовідведення у екологічно безпечні, причинно-наслідкових зв‘язків – для комплексної еколого-медичної оцінки стану водних екосистем, порівняльного аналізу – для співставлення взаємодії природних та антропогенних факторів впливу на водні об‘єкти, економіко-статистичного – для прогнозування загальної вартості переходу населених пунктів на екологічно безпечне водовідведення, соціологічного аналізу – для дослідження соціально-економічних аспектів водокористування.
Інформаційною базою дослідження є природоохоронне законодавство Європейського союзу, існуюча нормативно-правова база України, яка включає закони України, постанови Кабінету Міністрів України та інші документи у галузі водокористування. Дослідження виконувались на основі статистичних матеріалів різних міністерств та відомств, даних, наведених в роботах вітчизняних та закордонних авторів. У дисертації використано також результати моніторингу поверхневих вод України та власні багаторівневі багаторічні натурні дані щодо якості поверхневих вод та міських стічних вод у різних регіонах країни.
Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш суттєвих результатів дисертаційного дослідження, які відзначаються новизною, відносяться наступні:
вперше:
• розкрито сутність проблеми екологічно безпечного водокористування в умовах сучасного процесу урбанізації, що дозволяє виявити основні елементи, які пов’язані з водокористуванням в населених пунктах, зокрема, їх водоспоживання та водовідведення спільно зі збереженням водних екосистем і покращенням здоров’я населення;
• визначено особливості взаємодії системи водовідведення, водного об‘єкту, який приймає стічні води, та водоспоживання населеного пункту, на основі якої забезпечується прийняття ефективних управлінських рішень з питань водопостачання населених пунктів з урахуванням антропогенного навантаження на водний об’єкт у процесі урбанізації суспільства;
• розроблено механізм управління водоспоживанням з евтрофованих водних джерел, на підставі застосування дистанційного зондування Землі космічними апаратами та обґрунтування оперативно-попереджувальних заходів, що спрямовані на зменшення безпосереднього впливу евтрофування водних об’єктів на водокористувачів;
• сформульовано цільові установки, завдання, заходи та послідовність впровадження екологічно безпечного водовідведення, які стали методологічним підґрунтям для розробки екологічно спрямованої “Програми упорядкування водовідведення в населених пунктах України”;
• запропоновано методичні підходи оцінки вартості перевлаштування існуючого водовідведення в населених пунктах України в екологічно безпечні системи;
удосконалено:
• методичні підходи до оцінки ефективності використання водних об’єктів, які, на відміну від існуючих, враховують екологічні характеристики водних екосистем водойм різного виду (водотоків, водосховищ та морських акваторій) та еколого-медичні фактори водного впливу на життєдіяльність населених пунктів;
• основні напрями підвищення ефективності водокористування за рахунок доповнення їх екологічними і соціальними показниками стану здоров’я населення;
• методичні підходи економічної оцінки ефективності впровадження екологічно безпечних систем водовідведення, які забезпечують одержання еколого-соціального ефекту цих систем, що сприяє підвищенню інформативності та вірогідності одержаних результатів;
• механізм впровадження екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах України в умовах обмеженого фінансування, який дозволяє побудувати ефективну систему акумулювання коштів на упорядкування водовідведення та їх цілеспрямованого розподілу за еколого-економічними критеріями за вертикаллю „держава – область – населений пункт”;
дістало подальший розвиток:
• основні напрями перебудови існуючих систем водовідведення в населених пунктах України, зокрема, за рахунок впровадження інноваційних технологічних елементів, застосування оперативного контролю складу стічних вод, використання біологічних методів очищення поверхневих стічних вод та інші, що дозволить забезпечити екологічно безпечну роботу систем водовідведення у штатних умовах та в аварійних ситуаціях;
застосування механізму екоконверсії зовнішнього боргу для цільового фінансування впровадження екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах України.
Практичне значення одержаних результатів. Викладені у дисертаційній роботі наукові результати дають можливість удосконалити систему водокористування в населених пунктах України. Ці результати можуть бути застосовані для обґрунтування економічних, екологічних, технічних і організаційних заходів при формуванні регіональної еколого-соціальної політики регіону. Практична цінність дисертаційних досліджень визначається спрямованістю конкретних рекомендацій для різних рівнів управління житлово-комунальним комплексом, які пов’язані з впровадженням екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах України з урахуванням регіональної специфіки.
Наукові положення дисертаційного дослідження автора відносно особливості удосконалення водокористування в різних регіонах України використані в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України при виконанні науково-дослідних робіт «Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів (областей) України до 2015 року (комплексне фундаментальне дослідження)», «Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України», «Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інвестиційного розвитку в Україні» (довідка № 01-11/1107 від 12.12.2007 р.).
Основні напрями, рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення існуючих систем водовідведення з метою впровадження екологічно безпечних систем покладено в основу проекту Державної цільової екологічної Програми упорядкування водовідведення в населених пунктах України, розробленої в Українському науково-дослідному інституті екологічних проблем (акт № 122 / 07-11 від 06.02.2008 р.).
Наукові розробки автора використані при проведенні екодіагностики стану водних екосистем у районі металургійного заводу „Ворскла Сталь” (акт від 14.07.2006 р.).
Методологічні розробки автора впроваджено на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті при розробці елементів екологічно безпечного водокористування (акт від 21.04.2006 р.).
Практична цінність дисертаційних досліджень полягає також у обґрунтуванні основних вимог щодо вдосконалення існуючої нормативно-правової бази України у галузі водокористування з метою забезпечення її гармонізації з європейською екологічною стратегією.
Окремі результати досліджень використано Кременчуцькою міською Радою при обґрунтуванні еколого-медичної оцінки стану Кременчуцького водосховища, який пов’язаний з „цвітінням” води, і визначенні причин зміни екологічної ситуації в районі водозабору м. Кременчук (акт від 25.08.2004 р.).
Результати дисертаційних досліджень щодо теоретико-методологічних та еколого-економічних засад екологічно безпечного водовідведення використано Міністерством охорони навколишнього природного середовища України при розробці на схемному рівні пілотних проектів систем екологічно безпечного відведення побутових, виробничих та поверхневих стічних вод міст Одеса, Маріуполь, Феодосія (акт № 10791/19/2-10 від 28.10.2004 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки щодо сутності, методології та механізму застосування екологічного безпечного водокористування в населених пунктах України, а опубліковані наукові праці містять положення, висновки та пропозиції, сформульовані особисто автором і відображають його внесок у розвиток екологічної науки з економіки природокористування та охорони навколишнього середовища.
Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті положення та ідеї, які одержані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження апробовано на 24 українських та міжнародних науково-практичних та практичних конференціях, зокрема: „Актуальные вопросы охраны окружающей среды от антропогенного воздействия” (г.Севастополь, 1989 г.); „Проблемы экологической оптимизации землепользо-вания и водохозяйственного строительства в бассейне р. Днепр” (г. Киев, 1992г.); „Актуальные вопросы охраны окружающей среды от антропогенного воздействия” (г. Кременчуг, 1994 г.); „Основні напрями забезпечення безпеки населення та стійкості функціонування господарства України при загрозі виникнення природних та техногенних катастроф” (м.Київ, 1997 р.); "Екологія Харківщини: стан, проблеми, перспективи" (м.Харків, 2000 р.); «Экологическая и техногенная безопасность» (г. Харьков, 2000 г.); VII Международный конгресс по иммунореабилитации. Аллергия, иммунология и глобальная сеть: взгляд в новое тысячелетие (Нью-Йорк, США, 2001 г.); “Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов” (пос.Щелкино, г. Алушта АР Крым, 2000, 2001, 2002, 2005 г.г.); „Оцінка техногенного впливу на довкілля. Нові технології очистки промвикидів, зворотних вод, переробки відходів” (м.Кременчук, 2001 р.); “Екологічні проблеми довкілля та шляхи їх вирішення” (м. Полтава, 2002 р.); “Техногенно-екологічна безпека регіонів як умова сталого розвитку України” (м. Львів, 2002р.); “Вода: экология и технология” (ЭКВАТЭК-2002) (г. Москва, 2002 г.); “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (м. Харків, 2002 р.); “Сучасні інформаційні технології управління екологічною безпекою регіонів, природокористуванням, заходами у надзвичайних ситуаціях” (с. Рибаче, АР Крим, 2003 р.); “Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенного розвитку та техногенної безпеки регіонів” (г. Дніпропетровськ, 2003 р.); “Можливості космічних технологій інвентаризації лісових і водних ресурсів західних областей України” (Львівська обл., с. Славськ, 2005 р.); «Информационные технологии в ХХІ веке» (г. Днепропетровск, 2005 г.); “Сучасні технології управління екологічною та інформаційною безпекою територій” (с. Рибаче, АР Крим, 2005 р.); “Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення” (м. Алушта, 2005 р.); „Безпека навколишнього природного, соціального та техногенного середовища” (м. Ялта, 2006 р.); „Экологические проблемы старопромышленных регионов” (г. Донецк, 2006г.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 47 наукових праць загальним обсягом 53 друк. арк., з них 45 друк. арк. належать особисто автору, у тому числі індивідуальна монографія, 23 статті у наукових фахових виданнях, 16 – в інших виданнях, 7 – матеріали конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 462 сторінки комп’ютерного тексту, у тому числі 49 таблиць і 44 рисунки на 32 сторінках, список використаних джерел з 273 найменувань на 31 сторінці, 8 додатків на 39 сторінках

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. На сьогодні одним з головних чинників національної безпеки держави є водогосподарські проблеми в населених пунктах України, що знайшло своє відображення в офіційних документах та підтверджено логікою розвитку країни та суспільства. Ступінь вирішення водогосподарських проблем слід віднести до найсуттєвіших критеріїв оцінки розвитку країни і реалізації стратегії її сталого розвитку.
Причиною значного дефіциту водних ресурсів В Україні є не тільки кількісна їх обмеженість, але і якісне виснаження внаслідок незадовільної еколого-водогосподарської діяльності на більшості водних об'єктів держави. Зосередження на урбанізованих територіях багатьох джерел шкідливих викидів та скидів забруднюючих речовин, накопичення твердих побутових та виробничих відходів негативним чином впливає в тому числі і на споживчу цінність водних ресурсів.
Одним з основних факторів погіршення стану поверхневих водних об’єктів є триваючий скид недостатньо очищених та неочищених зворотних вод від населених пунктів. Такий скид призводить антропогенного евтрофування поверхневих вод, яке полягає у швидкому підвищенні трофності водойм внаслідок надходження до них біогенних елементів і органічних речовин у кількостях, що значно перевищують звичайні природні рівні. При значному рівні евтрофування спостерігається інтенсивне «цвітіння» водойм синєзеленими водоростями, при масовому розвитку і відмиранні яких у воду надходить значна кількість метаболітів, деякі з них мають токсичну, алергенну та канцерогенну дію.
2. Існуюча організація та управління водокористуванням у населених пунктах у процесі урбанізації суспільства спрямовані на забезпечення потреб населених пунктів, а збереження стану водних об’єктів – джерел питного водопостачання та приймачів стічних вод – лише декларується. Комплексне вирішення цієї проблеми має ґрунтуватися на удосконаленні існуючої нормативно-правової бази щодо водокористування; застосуванні комплексного еколого-соціального оцінювання поверхневих водних об’єктів; впровадженні новітніх технологічних схем упорядкування водовідведення у населених пунктах.
3. Автором запропонована нова еколого-соціальна концепція організації водокористуванням, основною вимогою якої є відмова від екстенсивного підходу щодо побудови системи водокористування і перехід до здійснення екосистемного водокористування. Сутність її полягає у застосуванні комплексного підходу до проблеми впровадження екологічно безпечного водокористування, який об‘єднує три невід‘ємні складові: екологію - соціальні аспекти – економіку природокористування.
Особливістю нової концепції організації екологічно безпечного водокористування у населених пунктах є орієнтація на більш високий рівень комплексності в оцінках стану водних екосистем, в урахуванні впливу різних джерел антропогенного навантаження на водні об’єкти, у застосуванні еколого-медичних досліджень впливу водного фактору на життєдіяльність населення, у впровадженні сучасних технологій водовідведення, у спеціальному моніторингу евтрофованих водних об’єктів, у прийнятті на основі перелічених комплексних досліджень ефективних управлінських рішень.
4. Для здійснення управління водокористуванням за новою концепцією автором пропонується розробити державну цільову екологічну „Програму розвитку систем екологічно безпечного водокористування в населених пунктах України”. Ця Програма повинна ґрунтуватися на законодавчій базі України і бути спрямованою на адаптацію до вимог Директив ЄС, на вирішення завдань забезпечення переходу до екологічно безпечного водокористування в населених пунктах України. У Програмі треба враховувати можливість не тільки регламентації антропогенного навантаження з позицій екологічної безпеки поверхневих вод, а й досягнення припустимого рівня еколого-медичного ризику водокористування.
Складовими цієї Програми є впровадження в населених пунктах екологічно безпечного водоспоживання та водовідведення, а також економічний механізм реалізації Програми в умовах обмеженого фінансування.
5. Удосконалено програму екологічних досліджень водних екосистем, яка містить комплексні дослідження природних факторів формування поверхневих вод та джерел антропогенного навантаження на водні екосистеми при штатній роботі систем водовідведення, та в аварійних ситуаціях. Запропоновано для дослідження стану евтрофованих водних екосистем застосовувати гідрохімічні, гідробіологічні, біохімічні, токсикологічні методи. При цьому необхідне дослідження не тільки водного середовища, але і донних відкладів.
При організації водокористування з поверхневих евтрофованих водних джерел, схильних до „цвітіння”, для оцінки впливу водного фактору на життєдіяльність населення потрібне додаткове застосування комплексних еколого-медичних методів досліджень (імунологічних, ендокринологічних, гінекологічних). Результатами цих досліджень є обґрунтування збільшення ризику захворювання населення внаслідок водокористування з евтрофованих водних джерел.
6. Встановлено, що існуюче водовідведення є екологічно небезпечним стосовно поверхневих водних об‘єктів. На сьогодні системи водовідведення перестали задовольняти поставленим до них вимогам не тільки по фактору фізичного, але і морального старіння. Автором розроблена концепція екологічно безпечного водовідведення у населених пунктах, при якій не порушуються нормативні вимоги щодо стану екосистем водних об’єктів - приймачів стічних вод.
Організація екологічно безпечного водовідведення, як і екологічно безпечного водоспоживання в населених пунктах, ґрунтується на трьох нерозривних складових: нормативно-правовій базі, яка враховує особливості впровадження екологічно безпечного водовідведення, його інноваційних технологіях, оперативному контролі всіх видів стічних вод.
7. Сформована концепція екологічного маркетингу, яка пов’язана з специфічним ринком екологічних товарів та послуг. За цією концепцією важливою складовою при формуванні пропозицій в системі товарно-грошових відносин є застосування інноваційних технологій, яким притаманні признаки екологічно чистих. Інноваційні технології перевлаштування водокористування в населених пунктах полягають в обов’язковому застосуванні акумулюючих ємностей на території очисних споруд або біля каналізаційних насосних станцій, які запобігатимуть надходженню на біологічну ланку очисних споруд суміші побутово-виробничих стічних вод, забруднених понад вимоги біологічного способу очищення, що дасть змогу забезпечити реалізацію ефективного управління роботою системи водовідведення в населених пунктах у штатних умовах та в аварійних ситуаціях.
Поверхневі стічні води з території населених пунктів слід піддавати біологічній очистці. Для цього рекомендується застосовувати або локальні очисні споруди – біоінженерні споруди, або направляти ці стічні води на очищення на комунальні біологічні очисні споруди населеного пункту.
8. Розроблено методичні рекомендації, що дозволяють проводити соціально-екологічне обґрунтування нового способу водовідведення в порівнянні з існуючим. Вони найбільш повно відображатимуть змістовну сторону способів водовідведення. Форма представлення одержуваних результатів соціально-економічного обґрунтування повинна бути очевидною не тільки вузькому колу фахівців, але й особам, що повинні безпосередньо приймати рішення про здійснення проектів щодо удосконалення систем водовідведення в населених пунктах – керівникам місцевих органів влади.
У результаті обґрунтовано наступне: структура нового показника екологічного ефекту, в основі побудови якого лежать відомі категорії якості поверхневих вод, що доповнені рівнем еколого-гігієнічного ризику захворюваності населення в залежності від конкретних категорій якості вод; комплексні економічні показники – часова діаграма розподілу витрат на будівництво (реконструкцію) і експлуатацію системи екологічно безпечного водовідведення, а також показник чистої поточної вартості витрат; особливості оцінювання екологічного ефекту та економічних показників стосовно до розглянутої задачі і порядку трактування отриманих результатів.
9. Складовою частиною запропонованої еколого-соціальної концепції водокористування в населених пунктах України є проведення комплексного оцінювання стану поверхневих водних об’єктів. Запропоновано таке оцінювання виконувати з урахуванням специфіки трьох основних видів водних об’єктів: водотоків; водосховищ та ставів; морських акваторій.
Для водотоків оцінка якості води визначається згідно з міжвідомчим нормативним документом „Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями”.
Для евтрофованих водосховищ та ставів, схильних до „цвітіння”, автором запропоновано спосіб оцінки ризику антропогенного евтрофування поверхневих вод, згідно з яким обчислюються послідовно трофо-сапробний індекс, трофічний індекс Карлсона, який є функцією концентрації хлорофілу-А, гігієнічний індекс. За цими показниками, а також за показником сумарної біомаси фітопланктону та біомаси токсичних водоростей розраховується інтегральний показник рівня „цвітіння”.
Для морських акваторій автором удосконалено методику Українського наукового центру екології моря (УкрНЦЕМ) Мінекоресурсів України „Цілі та стандарти якості морського середовища. Проект КНД”.
10. Розроблено інноваційний механізм управління водоспоживанням населених пунктів з евтрофованих водних джерел, згідно з яким пропонується оперативну оцінку рівня евтрофування водних об’єктів виконувати спільно методами дистанційного зондування Землі та наземних спостережень і за їх результатами приймати управлінські рішення щодо зменшення безпосереднього впливу на водокористувачів води з евтрофованих водних об’єктів.
У ході розробки методики обстеження евтрофованих водних об’єктів: обґрунтовано вміст хлорофілу-А у воді як комплексного показника рівня евтрофування водойм; обґрунтовано порядок вибору характерних точок для проведення вимірювань контактним методом у конкретному водному об’єкті; одержані узгоджені у часі і просторі матриці даних наземних та космічних спостережень для ідентифікації параметрів наземних спостережень з супутниковими даними (коефіцієнтом спектральної яскравості) та визначення вмісту хлорофілу-А у воді Кременчуцького та Дніпродзержинського водосховищ; розроблено проект регламенту проведення наземних та космічних спостережень з урахуванням динаміки евтрофування водних об’єктів.
11. За результатами обстежень рівня евтрофування водних об’єктів розробляються управлінські рішення, в яких обґрунтовуються заходи, які використовуватимуться для прийняття рішень довгострокового виконання по формуванню стійкої тенденції щодо зменшення впливу стічних вод населених пунктів на стан водних об’єктів, а також заходи оперативно-попереджувального змісту, які направлено на зменшення безпосереднього впливу на водокористувачів води евтрофованих водних об’єктів в залежності від рівня евтрофування водойми джерела питного водопостачання.
Результати досліджень дають змогу органам влади різних рівнів (державної, обласної, місцевої) організувати регулярне спостереження за станом евтрофування водних об’єктів різних регіонів України і на цій основі прийняти запропоновані варіанти управлінських рішень в залежності від рівня евтрофування водойм для забезпечення своєчасного захисту населення від цього природно-антропогенного явища.
12. Для впровадження екологічно безпечного водовідведення автором запропоновано заходи щодо удосконалення існуючої інформаційної бази. Ці заходи стосуються коригування існуючої системи моніторингу стічних та поверхневих вод в населених пунктах, забезпечення автоматизованої обробки та накопичення екологічної інформації, потрібної для впровадження екологічно безпечного водовідведення, формування потоків інформації, необхідної для органів різних рівнів управління при розробці управлінських рішень, розробки програмного забезпечення для автоматизації розрахунків характеристик систем водовідведення в населених пунктах.
Реалізація запропонованих заходів дозволить: прискорити впровадження екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах через втілення сучасних методів збору, обробки, подання та збереження інформації; збільшити ефективність використання інформації та забезпечити її доступність для державних, регіональних та місцевих органів управління при розробці ними управлінських рішень реконструкції водовідведення в населених пунктах.
13. Для реалізації нової екологічної політики суспільства, спрямованої на відновлення сприятливого екологічного стану поверхневих вод шляхом припинення їх прогресуючого забруднення скидами неочищених стічних вод від населених пунктів, у відповідності до запропонованої автором еколого-соціальної концепції організації водокористуванням розроблена цільова екологічна Програма упорядкування водовідведення в населених пунктах України.
У цій Програмі запропоноване екологічно безпечне водовідведення , яке задовольнятиме у необхідному обсязі господарські потреби в населених пунктах України без погіршення якості водних ресурсів та умов життєдіяльності населення. Крім того, вона забезпечить екологічно стійке функціонування водного об‘єкту як елемента природного середовища зі збереженням властивостей водних екосистем.
Підходи, на яких базується Програма, відповідають вимогам міжнародних нормативних документів і її впровадження забезпечить організацію водовідведення в населених пунктах нашої держави на рівні країн ЄС.
З урахуванням того, що сучасна економічна ситуація в Україні передбачає обмежене фінансування природоохоронних заходів в Україні, автором обґрунтовано здійснення реалізації Програми у достатньо тривалий строк її виконання у два етапи: перший – організаційно-підготовчий (5 – 7 років); другий – виконання основних завдань Програми (20 - 25 років). Для виконання запропонованих заходів Програми передбачається взаємодія всіх трьох рівнів управління: державного, регіонального, місцевого.
14. Для більш ефективного використання обмежених фінансових ресурсів автором запропоновано реалізацію проектів перевлаштування систем водовідведення в населених пунктах проводити з урахуванням результатів їх ранжування за комплексним критерієм. Розроблено методику визначення такого критерію, в якому враховуються три групи показників: екологічні (вплив скидання стічних вод населених пунктів на якість води водних об'єктів); технічні (стан каналізаційних колекторів, ступінь завантаження очисних споруд, обсяги існуючого скидання неочищених і недостатньо очищених стічних вод у водні об'єкти); економічні (вартісні і часові показники реалізації проектів перевлаштування водовідведення). Це дасть змогу виділити перспективні проекти з максимальним потенціалом одержання екологічного ефекту на одиницю вкладених коштів.
15. Виконана апробація впровадження положень Програми у вигляді пілотних проектів упорядкування водовідведення на схемному рівні для міст Полтава, Одеса, Маріуполь, Феодосія. Їх вибір зумовлено необхідністю охопити найбільш різноманітні населені пункти за чисельністю, за географічним положенням, за виробничим та рекреаційним потенціалом. Для всіх цих населених пунктів виконано науково-екологічне обґрунтування впровадження екологічно безпечного водовідведення, розроблено технологічні схеми упорядкування водовідведення і побудовано відповідні електронні карти з використанням ГІС-технологій, визначена вартість реалізації запланованих заходів.
Крім цього, для окремих міст виконані додаткові дослідження, пов’язані зі специфікою цих населених пунктів.
Результати розроблених пілотних проектів показали, що впровадження екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах України дозволить забезпечити значний екологічний ефект та суттєве підвищення безпеки життєдіяльності населення і починати це впровадження треба з розробки схем упорядкування водовідведення для кожного населеного пункту.
16. При плануванні робіт на ранніх стадіях проектування системи екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах важливим елементом обґрунтування управлінських рішень є проведення попередньої оцінки вартості її реалізації.
Розроблено методику прогнозування вартості реалізації заходів щодо перевлаштування системи відведення стічних вод, яка основана на укрупненому методі розрахунку витрат за відносними коефіцієнтами. Методика базується на використанні питомої вартості аналогу та інтегральних коефіцієнтів, що враховують місцеві фактори конкретного населеного пункту: річний об‘єм опадів на території населеного пункту; складність проведення реконструкції мереж водовідведення (протяжність комунікацій, необхідність розв‘язки з транспортними мережами, щільність забудови тощо); антропогенне навантаження на територію регіону, що суттєво впливає на якість поверхневих стічних вод, а отже і на вартість їх очищення; стан поверхневих водних об‘єктів, які приймають стічні води населеного пункту.
Перевірка адекватності запропонованої методики була зроблена на низці населених пунктів (Феодосія, Одеса, Маріуполь), для яких розроблено проекти перевлаштування водовідведення на схемному рівні і визначено уточнені вартості цих робіт на основі детальних розрахунків. Похибка прогнозів за даною методикою не перевищує 20 % , що є достатнім для прийняття управлінських рішень на етапі передпроектних досліджень.
Прогнозна оцінка вартості впровадження Державної цільової екологічної Програми упорядкування водовідведення в населених пунктах України складає 17.7 млрд. грн. (у цінах 2004 р.).
17. Запропоновано спеціальний механізм впровадження заходів Програми в населених пунктах України в умовах обмеженого фінансування. Він дозволяє за чіткою вертикаллю „держава – область – населений пункт” побудувати систему акумулювання коштів на реалізацію Програми та їх цілеспрямованого розподілу за еколого-економічними критеріями.
При цьому зміст цілеспрямованого розподілу коштів полягає у виявленні тих областей, населених пунктів, водозбірних районів, з території яких водовідведення найбільш негативно впливає на водні екосистеми, та у першочерговому виділенні грошей на впровадження заходів Програми для цих проблемних територій.
18. Як важливе зовнішнє джерело для фінансування заходів Програми автор рекомендує використовувати фінансово-економічний механізм екологічної конверсії зовнішнього боргу України, або „Борги на проведення природоохоронної діяльності (БНД)”. Право на таку заяву виникає з того, що розроблені заходи Програми мають чітку екологічну спрямованість і є досить ефективними з еколого-соціальної точки зору, і це повністю співпадає з вимогами до застосування механізму БНД.
При використанні механізму реалізації Програми необхідно об‘єднання зусиль наступних відомств з боку України: розробників зазначеної програми - Мінприроди; Міністерства іноземних справ; Центробанку; Міністерства юстиції; Мінздраву; Мінжитлокомунгоспу. Цим відомствам слід створити неурядову організацію по розробці механізму екоконверсії для фінансування Програми та узгодження його з урядом України і надання матеріалів урядам країн-кредиторів.
Використання механізму екоконверсії у вирішенні проблем упорядкування водовідведення у населених пунктах України не тільки дасть позитивний вплив на динаміку економічного розвитку країни, але й буде сприяти істотному безповоротному поліпшенню екологічної ситуації, оздоровленню середовища життєдіяльності населення, зміцненню міжнародного співробітництва в галузі охорони навколишнього природного середовища, зростанню авторитету України на світовій арені.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Коган Л.Б. Урбанизация / Л.Б. Коган, В.В. Покшишевский // БСЭ.- 3-е изд. - М.: 1977.- Т. 27.- С. 72-74.
2. Статистичний щорічник України за 2004 рік / [ред. О.Г. Осауленка] .- К.: Державний комітет статистики України, 2005. – 588 с.
3. Салій І.М. Урбанізація в Україні: соціальний та управлінський процеси / Салій І.М.- К.: Наукова думка, 2005. - 303 с.
4. Буркинский Б.В. Природопользование: основы экономико-экологической теории / Буркинский Б.В., Степанов В.Н., Харичков С.К.. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1999.- 350 с.
5. Стратегічні напрями сталого розвитку України : [наук. ред. Б.М.Данилишин]. - К.: РВПС України НАН України, 2003. -262 с.
6. Природноресурсний потенціал сталого розвитку України / [Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Міщенко В.С. та ін.] - К.: РВПС України НАН України, 1999.- 716 с.
7. Порядок денний на ХХІ століття. Прийнято на Конференції ООН з довкілля і розвитку в Ріо-де-Жанейро у 1992 році / [Інститут сталого розвитку]. – Київ: Інтелсфера, 2000. – 360 с.
8. Семенець С.В. Концепція сталого розвитку: основні положення, проблеми розвитку та впровадження в світі та в Україні / С.В. Семенець // Економічні реформи в Україні в контексті переходу до сталого розвитку.- Київ: Інтелсфера, 2001. – С. 7.
9. Бистряков І.К. Економічний простір: аспекти методологічного визначення / І.К. Бистряков, Л.Г. Чернюк Л.Г; наук. ред. Б.М.Данилишин - К.: РВПС України НАН України, 2006. - 56 с.
10. Хлобистов Є.В. Екологічна безпека трансформаційної економіки / Хлобистов Є.В.- К.: Агенство “Чорнобильінтерінформ”, 2004. - 336 с.
11. Бистрякова Ю.І. Методологічні аспекти забезпечення еколого-орієнтованого розвитку регіонів в Україні / Ю.І. Бистрякова // Економіка природокористування і охорона довкілля / К.: РВПС НАН України, 2006.- С. 42-49.
12. Крисилов А.Д. Методологические аспекты эконологии / А.Д. Крисилов // Эконология: истоки, проблемы, перспективы. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1993.- С. 117 – 128.
13. Конституція України. – Офіц. вид.-К.: Право, 1996. –50 с.
14. Водний кодекс України від 6 червня 1995 р. із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 21 вересня 2000 р., № 1990-III.-Офіц. вид.
15. Хвесик М.А. Інституціональне середовище сталого водокористування в умовах ринкових відносин: національні та регіональні виміри. Монографія / Хвесик М.А., Голяв В.А., Хвесик Ю.М. - К.: Книжкове видавництво НАУ, 2005.- 180 с.
16. Мельник Л.Г. Екологічна економіка: Підручник / Мельник Л.Г. – 3-те вид. випр. І допов.-Суми: ВТД Університетьска книга, 2006. - 367с.
17. Довкілля України: [Стат. зб. за 2004 р. / [заг. кер. Ю.М. Остапчук]. - К.: Державний комітет статистики України, 2005. – 260 с.
18. Данилко В.К. Екологічна статистика: водні ресурси. Монографія / Данилко В.К. - К.: 2003.- 368.с.
19. Хвесик М.А. Основні пріоритети державної політики в галузі раціонального використання, охорони та відтворення водних ресурсів України / М.А. Хвесик // Регіональна економіка. – 2002. - № 1. – С.184-197.
20. Довкілля України: [Стат. зб. 2002 р. / заг. кер. Ю.М. Остапчук]. - К.: Державний комітет статистики України, 2003. - 326 с.
21. Экологические исследования в проблеме “цветения” открытых водоемов при их специальном водопользовании / Е.А. Дмитриева, Н.И. Проскурня, Т.А. Разапова и др. // Екологія, техногенна безпека і соціальний прогрес. Вісник Харківського інституту соціального прогресу. – Харків: – 2001. – Вип.1. – С. 33-38.
22. Сытник К.М. Биосфера, экология, охрана природы. Справочное пособие / Сытник К.М., Брайон А.В., Гордецкий А.В. – К.: Наук. Думка, 1987. – 523с.
23. Квашук Л.П. Аналіз стану та використання водних ресурсів України / Л.П. Квашук, М.Г. Пічкур // Вода і водні технології. – 2002. - № 2-3. – С. 6-9.
24. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1998 році підготовлена Мінекобезпеки України. Оцінка стану поверхневих вод основних рік України : [ заг. ред. В.Шевчук]. – К.: Преса України, 2000. – 161 с.
25. Toxic Cyanobacteria in Water. A guide to their public health consequences? Monitoring and management : [Edited by Ingrid Chorus and Jamse. Bartram].- London and New York: - 1999. - 416 c.
26. Дмитриева Е.А. Социально-экологические аспекты в проблеме питьевого водоснабжения Украины / Е.А. Дмитриева // Агросвіт. - 2008.- № 1. – С. 36-40.
27. Дмитрієва О.О. Соціальні аспекти екологічно безпечного водовідведення в населених пунктах України / О.О. Дмитрієва, О.А. Власенко, Н.К.Савченко // Коммунальное хозяйство городов. – Випуск 49. - К.: Техника. – 2003. – С. 94-100.
28. Проблема совершенствования мониторинга источников питьевого водоснабжения подверженных антропогенному эвтрофированию / Е.А.Дмитриева, А.А. Верниченко, Д.Ю. Верниченко-Цветков и др. // Сб. науч. ст. Х юб. Междунар. науч.-тех. конф. «Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов».- Щелкино, – 2002. – Т. 2. – с. 352.
29. Directive 2000/60/ EC of the European Parlament and of the Council of 23 October 2000 establishing a framework for Community action in the field of water policy // Official Journal of the hing a framework for Community .-L327, 22.12.2000.-72 p.
30. Про стан безпеки водних ресурсів держави та якість питної води в містах і селах України / Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11.11.02 .- Офіційний сайт РНБО України www.rainbow.gov.ua.
31. Дмитрієва О.О. Екологічно безпечне водокористування у населених пунктах України / Дмитрієва О.О.- К.: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 2008. – 459с.
32. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством : ГОСТ 2874-82.- [Введ. c 1985-01-01].-М.: Из-во стандартов, 1982.- 7 с. (ГОСТ СССР).
33. Інструкція про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об’єкти із звортними водами : Затв. наказом Міністерство охорони навколишнього природного середовища України № 16 від 15.12.1994 р.- Харків: УкрНЦОВ, 1994.-77 с.
34. Правила прийому стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України. Затв. наказом Держбуду України 19.02.2002 № 37 // Офіційний вісник України.- 2002.- № 19.-С. 52-73.
35. Временные рекомендации по предотвращению загрязнения вод поверхностным стоком с городской территории (дождевыми, талыми, поливно-моечными водами).- М.: Министерство мелиорации и водного хозяйства СССР, 1975, 38 с.
36. Ботук Б.О. Канализационные сети / Б.О. Ботук, Н.Ф. Федоров.- М.: Стройиздат, 1976.- 272 с.
37. Калицун В.И. Водоотводящие системы и сооружения / Калицун В.И. - М.: Стройиздат, 1987.- 336 с.
38. Канализация / [З.Н. Шишкин, Я.А. Карелин, С.К. Колобанов, та ін.] - М.: ГСИ, 1960.- 592 с.
39. Душкин С.С. Эксплуатация сетей водоснабжения и водоотведения / С.С.Душкин, И.Ю. Краев.- К.: 1993.-234 с.
40. Строительные нормы и правила. Канализация. Наружные сети и сооружения : СНиП 2.04.03-85 .- Москва: Стройиздат, 1986.-44 с.
41. Лозанський В.Р. Гармонізація нормативного регулювання природоохоронної діяльності в Україні з діючим у Європейському Союзі / В.Р. Лозанський // Проблемы охраны окружающей природной среды : сб. научн. тр. – Харьков: УкрНЦОВ. - 1996.- С. 61-75.
42. Дорогунцов С.І. Методологічні підходи до комплексної оцінки господарської освоєності водноресурсного потенціалу / Дорогунцов С.І., Хвесик М.А., Головинський І.А. - К.: РВПС України НАН України, 2000.- 53 с.
43. Дорогунцов С.І. Водні ресурси України (проблеми та методології). Монографія / Дорогунцов С.І., Хвесик М.А., Головинський І.П.- К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2002. - 227 с.
44. Федоренко К.Г., Реймерс Н.Ф. Сближение экономических и экологических целей в охране природы / К.Г. Федоренко, Н.Ф. Реймерс // Природа. – 1981. - № 9. - С. 3-12.
45. Бандур С.І. Сучасна соціально-економічна політика держави: теорія, методологія, практика / Бандур С.І., Заєць Т.А., Терон І.В. - К.: РВПС України НАН України - ТОВ “Принт експрес”, 2002. - 250 с.
46. Хвесик М.А., Збагерська Н.В. Економічна оцінка природних ресурсів: основні методологічні підходи / М.А. Хвесик, Н.Ф. Збагерська. – Рівне: Видавництво РДТУ, 2000.-194 с.
47. Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору : Постанова КМУ від 1.03.1999 р. № 303 // Офіційний сайт Верховної Ради України www.zakon.rada.gov.ua.
48. Про затвердження нормативів збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту : Постанова КМУ від 18.05.99 р. № 836 із змінами і доповненнями, внесеними КМ від 23.07.99 № 1341 // Офіційний сайт Верховної Ради України www.zakon.rada.gov.ua.
49. Програма упорядкування водовідведення в населених пунктах України (Проект): Звіт про НДР (заключний) / Наук. кер. Дмитрієва О.О.; № ДР 0103U007797; Харків: УкрНДІЕП, 2004. – 179 с.
50. Холт Роберт Н. Планирование инвестиций / Холт Роберт Н., Барнес Сет Б.; пер. с англ. - М.: Дело ЛТД, 1994. - 120 с.
51. Соціально-економічні системи продуктивних сил регіонів України / С.І. Дорогунцов, Л.Г. Чернюк, П.П. Борщевський та ін. -К.: Нічлава, 2002.- 690с.
52. Данилишин Б.М. Наукові основи прогнозування природно-техногенної (екологічної) безпеки / Данилишин Б.М., Ковтун В.В., Степаненко А.В. - К.: ЛексДім, 2004. -552 с.
53. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 – 2011 роки : Послання президента України до Верховної Ради України // http://tariffreform.padco.kiev.ua/ukr/NEWS/kolegiya/rish.html
54. Національний план дій з гігієни довкілля на 2000-2005 роки : Постанова Кабінету Міністрів України від 13.10.00 № 1556 // Офіційний сайт Верховної Ради України www.zakon.rada.gov.ua.
55. Про стан безпеки водних ресурсів держави та якість питної води в містах і селах України : Указ Президента України №75/2003 про рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 11 листопада 2002 року // Офіційний сайт Президента України www.president.gov.ua.
56. Council Directive 76/160/EEC of 8 December 1975 concerning the quality of bathing water // Official Journal L 031, 05/02/1976/ P. 0001-0007. http:// eur-lex.europa.eu/lexUriServ/LexUriServ.do/uri=CELEX:31976L0160:EN:HTML.
57. Council Directive 91/271/EEC of 21 May 1991 concerning urban waste- water treatment // Official Journal L 135, 30/05/1991/ P. 0040-0052. CELEX:31991L0271:EN:HTML.
58. Кузин А.К. Концепция охраны вод / А.К. Кузин // Проблемы охраны окружающей природной среды: Сб. научн. тр.- Харьков: УкрНЦОВ, 1996.- С. 23-39.
59. Дмитрієва О.О. Існуюча концепція управління водокористуванням населених пунктів України / О.О. Дмитрієва // Продуктивні сили і регіональна економіка.- К.: РВПСУ, 2006.- Ч. ІІ. - С. 228-238.
60. Про охорону здоров’я : Закон України, затв. Постановою верховної Ради України від 19.11.1992 р. // Офіційний сайт Верховної Ради України www.zakon.rada.gov.ua.
61. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України, затв. Постановою верховної Ради України від 25.06.1991 р. // Офіційний сайт Верховної Ради України www.zakon.rada.gov.ua.
62. Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения : СанПиН № 4630-88. [Введ. с 1989-01-01] / Минздрав СССР. – М., 1988 // Сб. норм. материалов по охране окружающей среды. Ч. IV. Водоснабжение. – Минск, 1990. – С. 2-71. (СанПиН СССР).
63. Обобщенный перечень предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов.- М.: Министерство рыбного хозяйства СССР, 1990.- 47 с.
64. Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами : встан. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 р., № 465 // Офіційний сайт Верховної Ради України www.zakon.rada.gov.ua.
65. Єдине міжвідомче керівництво по організації та здійсненню державного моніторингу вод : Нормативний документ.- К.:Мінекоресурсів України, 2001.-55 с.
66. Гідросфера. Правила контролю складу і властивостей стічних та технологічних вод : КНД 211.2.008-94. [Затв. 1994-12-28].-К.: Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України. – 13 с.
67. Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин : Постанова Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 р. № 1100 // Офіційний сайт Верховної Ради України www.zakon.rada.gov.ua.
68. Охрана окружающей среды и рациональное обращение с ресурсами. Контроль оперативный сточных вод очистных сооружений городов и промышленных предприятий. Общие положення : ДСТУ 3812-98.- К.: 1998.- 7 с. (Національний стандарт України).
69. Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з території міст і промислових підприємств : ДСТУ 3013-95. - К.: Держстандарт України, 1995. - 12 с. (Національний стандарт України).
70. Канализация / [А.И. Жуков, Я.А. Карелин, С.К. Колобанов та ін.].- М.: Изд-во литературы по строительству, 1969.- 590 с.
71. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями / [В.Д. Романенко, В.М. Жукинський, О.П. Оксіюк та ін.].- К.: СИМВОЛ-Т, 1998.- 28с.
72. Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора : ГОСТ 2761-84.- М.: Госстандарт СССР, 1984.-14 с.
73. Хендерсон-Селлерс Б. Умирающие озера. Причины и контроль антропогенного эвтрофирования / Б. Хендерсон-Селлерс, Х.Р. Маркленд.-Л.: Гидрометеоиздат, 1980.- 280 с.
74. Управление эфтрофированием водоемов. – СПб.: Гидрометеоиздат, 1993. – 277 с.
75. Дмитриева Е.А. Социально-экологические проблемы качества воды водоемов – источников питьевого водоснабжения / Е.А. Дмитриева, Л.Г.Игнатенко, И.В. Колдоба // Коммунальное хозяйство городов. – К.: Техніка. – 2004. – Вып. 55. – С.50-59.
76. Россолимо Л.Л. Изменение лимнических экосистем под воздействием антропогенного фактора / Россолимо Л.Л. М.: Наука, 1997. - С. 113-118.
77. Сиренко Л.А. “Цветение” воды и евтрофирование / Л.А. Сиренко, М.Я.Гавриленко.- Наукова думка, 1978. - 232 с.
78. Посібник до застосування водоохоронних біоінженерних споруд (БІС) для очищення немінералізованих забруднених вод сільськогосподарського виробництва України.-Харків: УкрНЦОВ, 1993.- 24 с.
79. Біоінженерні очисні споруди БІС (приклади ефективного використання керованого природного процесу самоочищення водного середовища) / [А.В. Гриценко, М.А. Захарченко, І.А. Рижкова и др.].- Харків: УкрНДІЕП, 2006.- 36 с.
80. Охрана водных ресурсов и экосистем (ЕСЕ/TNVNA/31). Серия публикаций по водным проблемам № 1 : Подготовлена Европейской экологической комиссией в Женеве под эгидой ООН. – Нью-Йорк, 1993. – 119 с.
81. Council Directive 96/61/EC of 24 September 1996 concerning integrated pollution prevention and control Official Journal L 257, 10/10/1996 P. 0026 – 0040 http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX: 31996L0061:EN:HTML
82. US EPA. National Emission Standards for Hazardous Air Pollutants: Taconite Iron Ore Processing – Federal Register: October 30, 2003 (Volume 68, Number 210) / Rules and Regulations / Page 61867-61903.
83. Временные рекомендации по проектированию сооружений для очистки поверхностного стока с территории промышленных предприятий и расчету условий выпуска его в водные объекты. - М.: ВНИИ „ВОДГЕО”, ВНИИВО, 1988.-47 с.
84. Правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з території міст і промислових підприємств : ДСТУ 3013-95. [Затв. і введ. в дію наказом Держстандарту 1995-02-23].- К.: Держстандарт України, 1995.- 25 с.
85. Лозанський В.Р. Щодо проекту переліку речовин та груп речовин, скидання яких нормується / В.Р. Лозанський, Н.С. Горбань, Н.Ю.Ревякіна // Проблеми охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки: зб. наук. пр. УкрНДІЕП. – Харків: ВД „Райдер”, 2005. – С. 195-209.
86. Кресин В.С. Методичні підходи до розрахунку норм ГДС речовин з урахуванням категорії якості поверхневих вод / В.С. Кресин, В.В. Брук // Проблеми охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки: зб. наук. пр. УкрНДІЕП. – Харків: ВД „Райдер”, 2005. – С. 210-221.
87. Крайнюкова А.М. Біотестування в охороні довкілля від токсичного забруднення: нові розробки та перспективи розвитку / А.М. Крайнюкова, П.П. Ульянова // Проблеми охорони навколишнього природного середовища та техногенної безпеки: зб. наук. пр. УкрНДІЕП. – Харків: ВД „Райдер”, 2001. – С. 127-129.
88. Крайнюкова А.Н. Биотестирование в охране вод от токсического загрязнения / А.Н. Крайнюкова // Проблеми охраны окружающей природной среды: зб. наук. пр. УкрНДІЄП, - Харків: ВД „Райдер”, 2001. – С. 154-169.
89. Правила охраны поверхностных вод (Типовые положения).- М.: „Наука”, 1991.- 34с.
90. Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії : ДСТУ 270-94. - К.: Держстандарт України, 1994.- 12 с.
91. Охорона навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів. Екологічні критерії і оцінки якості природних вод України : РД 211.1.8.048-95. - К.: Держстандарт України, 1995, 22 с.
92. Інструкція з іригаційної оцінки якості природних вод України : КНД 0497055-01-92. – К.: Держстандарт України, 1993.- 17 с.
93. Сільськогосподарське водопостачання. Зовнішні мережі та споруда. Норми проектування : ВБН 43/33-25-5-96. - К.: Держстандарт України, 1996.- 32 с.
94. Единые критерии качества вод / Совет экономической взаимопомощи. Совещание руководителей водохозяйственных органов – членов СЭВ.- М.: Секретариат СЭВ, 1982.- 69 с.
95. Про заходи щодо поступового впровадження в Україні нормативів Європейського Співтовариства : Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.1997 р. № 244.
96. Лозанський В.Р. Внесок УкрНДІЕП в удосконалення правового і нормативного забезпечення охорони довкілля / В.Р. Лозанський // Проблеми охорони на