ЗЕМЕЛЬНО - РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА ЙОГО РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ :

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП ........................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ
ЗЕМЕЛЬНО - РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ......................................................11
1.1.Земельно-ресурсний потенціал: поняття, визначення, економічний
зміст..............................................................................................................11
1.2. Аграрні реформи і трансформація земельних відносин...........................19
1.3. Методичні основи дослідження раціонального використання
земельно – ресурсного потенціалу ...........................................................33
1.4. Висновки........................................................................................................47

РОЗДІЛ 2. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ СТАН ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В ПІДПРИ- ЄМСТВАХ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ.................................................................49
2.1. Природно – економічна характеристика підприємств Чернігівської
області...........................................................................................................49
2.2. Еколого – економічний стан земельно – ресурсного потенціалу та
тенденції його використання в підприємствах Чернігівської області....66
2.3. Економічна ефективність використання сільськогосподарських угідь.108
2.4. Висновки.......................................................................................................129

РОЗДІЛ 3. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УМОВАХ ПРОВЕДЕННЯ АГРАРНОЇ РЕФОРМИ..............133
3.1.Основні напрями раціонального використання земельно-ресурсного
потенціалу.....................................................................................................133
3.2. Модель раціонального використання земельно-ресурсного
потенціалу.....................................................................................................147
3.3. Обґрунтування заходів раціонального використання та охорони
земельно-ресурсного потенціалу................................................................169
3.4. Висновки.......................................................................................................189

ВИСНОВКИ...............................................................................................................193
ДОДАТКИ..................................................................................................................198
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................233

ВСТУП

В результаті здійснення земельної реформи, здійснилася загальноприйнята наукова цінність про земельно-ресурсний потенціал, що уявляється у формуванні нової парадигми, яка зумовлює необхідність освоєння концепції раціонального його використання. Така концепція повинна бути фундаментом обгрунтування комплексу заходів спрямованих на вирішення найважливіших проблем землекористування і визнана предметом досліджень науковців.
Актуальність теми. Питання раціонального використання земельно-ресурсного потенціалу завжди були актуальними. Але нині найважливішою спільною проблемою є сталий розвиток, сутність якого полягає у досягненні гармонійної рівноваги між населенням, споживанням та здатністю землі підтримувати життя. Іншими словами, від землі можна брати лише стільки, скільки вона дозволяє, не погіршуючи і не виснажуючи її грунтово-рослинного покриву та екосистем, тобто раціонально використовувати земельно-ресурсний потенціал.
За умов реформування власності та формування ринкових відносин в Україні від раціонального використання земельно-ресурсного потенціалу залежить структурна й екологічна збалансованість земельного фонду, цілеспрямованість його використання, відновлення родючості грунтів, функціонування ландшафтів, ефективність використання земельних угідь у сільському господарстві. З цієї проблеми в останні роки опубліковано немало наукових робіт, в яких висвітлено сучасне використання земельно-ресурсного потенціалу в контексті ринкових вимог. До наукового обгрунтування цих питань вагомий внесок зробили вчені: Д.І. Бабміндра [9], О.Ф. Балацький [11], І.К. Бистряков [26], С.Ю. Булигін [25], Б.М. Данилишин [52], Д.С. Добряк [57], В.Л. Дмитренко [55], М.В. Калінчик [90], О.П. Канаш [93], О.Л. Кашенко [97], Я.В. Коваль [102], В.О. Леонець [117], А.С. Лисецький [12], Г.К. Лоїк [122], А.Г. Мартин [129], Ю.А. Махоротов [132], П.П. Руснак [174], А.М. Сохнич [182], А.М. Третяк [195], Ю.Ю. Туниця [202], М.М. Федоров [205] та інші.
Разом із цим, впровадження приватної власності на землю кардинально змінило умови використання земельно-ресурсного потенціалу. Перед наукою виникла необхідність перегляду теоретичних основ використання і вдосконалення механізму раціонального використання земельних ресурсів, визначення і обґрунтування системи заходів щодо відновлення їх продуктивності. Потребує додаткових досліджень проблема комплексного підходу до раціонального використання земельно-ресурсного потенціалу в умовах ринкових відносин.
Актуальність і практична необхідність вирішення проблеми раціонального використання земельно-ресурсного потенціалу, що перебуває в трансформаційному стані, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з тематикою наукових досліджень кафедри аграрної економіки Національного аграрного університету на 2000-2007 рр. у межах наукової теми „Обгрунтування основних напрямів підвищення ефективності інтенсифікацій та інновацій у сільському господарстві” (номер державної реєстрації 0100U002829).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в обгрунтуванні та розробці пріоритетних напрямів і механізмів раціонального використання земельно-ресурсного потенціалу в умовах ринкової трансформації багатоукладної економіки.
Для досягнення поставленої мети було визначено такі основні завдання:
- поглибити теоретико-методологічні засади раціонального використання земельно-ресурсного потенціалу в умовах ринкових відносин і з’ясувати сутність земельно-ресурсного потенціалу та його раціонального використання як еволюційно екологічної системи;
- удосконалити методологічні підходи оцінки ефективності використання продуктивності сільськогосподарських угідь;
- розробити економічний механізм для здійснення основних нереалізованих вимог програми земельної реформи, реалізація якого дасть змогу раціонально використовувати земельно-ресурсний потенціал в умовах ринкових відносин;
- провести дослідження впливу інтеграційних та інтенсифікаційних процесів на стан і тенденції використання земельно-ресурсного потенціалу;
- обгрунтувати забезпечення екологічної рівноваги в природі та основні напрями концентрації площ ріллі для різних форм господарювання;
- розробити модель структури посівних площ для господарств Полісся і Лісостепу Чернігівської області;
- обгрунтувати організаційно-економічні та техніко-технологічні заходи раціонального використання земельно-ресурсного потенціалу в господарствах Чернігівської області.
Об’єкт дослідження – земельні ресурси, що в сукупності утворюють земельно-ресурсний потенціал. Поглиблені дослідження здійснено на матеріалах усіх форм господарювання Чернігівської області в цілому, та сільськогосподарських підприємств зокрема.
Предмет дослідження – сукупність теоретичних, методологічних та практичних питань раціонального використання земельно-ресурсного потенціалу в умовах переходу до ринкових відносин.
Методи дослідження. Для узагальнення теоретико-методологічних основ раціонального використання земельно-ресурсного потенціалу використовувався діалектичний метод та метод синтетичного аналізу; за допомогою методів наукової абстракції, синтезу та аналізу обгрунтовано визначення сутності раціонального використання земельно-ресурсного потенціалу і систематизовано чинники, що впливають на його рівень у контексті удосконалення земельних відносин і реалізації земельної реформи; взаємозв’язок усіх компонентів оцінки системи відтворювальних процесів земельно-ресурсного потенціалу було досліджено за допомогою поєднання логічного і порівняльного підходів, які відображають процес розвитку та становлення земельних відносин; застосування експерементального методу пов’язане з вивченням обстежених фахівцями земель Чернігівської області за якісним станом грунтового покриву і визначенням заподіяння відчутної шкоди земельно-ресурсному потенціалу. На основі використання елементів економіко-математичних методів розроблено модель, яка дає змогу виявити залежність урожайності від добрив та засобів захисту рослин; інформаційний метод дав можливість розкрити резерви підвищення економічної ефективності продуктивного потенціалу сільськогосподарських угідь.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в розробленні теоретичних і методологічних засад та обгрунтуванні напрямів раціонального використання земельно-ресурсного потенціалу. До основних результатів, одержаних особисто автором, і які характеризуються науковою новизною, належать, насамперед, такі:
вперше:
- обгрунтовано комплекс заходів, спрямованих на вирішення найважливіших проблем раціонального використання земельно-ресурсного потенціалу при здійсненні земельної реформи в Чернігівській області: визначено напрями формування земельних відносин, підготовлено практичні рекомендації щодо раціонального використання земельно-ресурсного потенціалу, додержання яких сприятиме підвищенню продуктивності сільськогосподарських угідь, забезпечить ефективне їх використання, постійне відтворення продуктивності і захист від деградації;
- розроблено модель структури посівних площ для Полісся і Лісостепу Чернігівської області, яка грунтується на поєднанні досвіду передових господарств з урахуванням природно-кліматичних умов;
удосконалено:
- поняття “земельно-ресурсний потенціал”, яке характеризується сукупністю ресурсів земельної площі, що визначають екологічні умови життя, розселення людей, можуть бути використані для розміщення засобів виробництва і мають біологічну продуктивність для господарської діяльності;
- поняття “раціональне використання земельно-ресурсного потенціалу” надана триєдиність, в якій гармонійно поєднуються екологічні, економічні і соціальні напрями. Екологічний напрям грунтується на необхідності охорони і розумного використання земель, як основного природного ресурсу та базисного компоненту довкілля; економічний – на системі інтересів товаровиробників щодо отримання результату і соціальний – на задоволенні суспільних потреб;
- системне уявлення концепції використання земельного-ресурсного потенціалу щодо організаційно-економічного реформування сільського господарства, зміни структури форм власності та господарювання. Концептуальні підходи до земельної реформи у відповідних природно-кліматичних умовах мають базуватися на моделі агропромислового формування, створеного на основі базового господарства, яке за рівнем використання земельних ресурсів істотно перевищує інші і є взірцем їх ефективного розвитку;
- економічний механізм виконання основних нереалізованих вимог програми земельної реформи для Чернігівської області на 2001-2005 р. Розраховано, що загальна сума коштів на їх здійснення становитиме 54624,5 тис. грн, а джерелами фінансування мають стати надходження від сплати за землю та кошти власників і землекористувачів;
набула подальшого розвитку:
- класифікація принципів, які передбачають об’єктивну обумовленість раціонального використання земельно-ресурсного потенціалу. Що ж до обмеженості земельних ресурсів у сільському господарстві, то їх не можна зводити тільки до кількісного співвідношення. Нині в науковій літературі головним критерієм обгрунтування раціональної структури посівних площ вважають прибуток з одиниці площі і рівень рентабельності, оскільки внаслідок реформування на землекористування впливають позитивні і еколо-дестабілізуючі чинники. На нашу думку, використання продуктивного потенціалу сільськогосподарських угідь потрібно характеризувати системою показників екологічної, економічної і соціальної ефективності і тільки після цього узагальнюючим показником використання продуктивного потенціалу названих угідь можна вважати прибуток з 1 га у рослинництві. Якщо ж йдеться про ефективність використання реального розміру виробничого потенціалу, то її можна розраховувати як відношення прибутку до повної собівартості продукції рослинництва.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дослідження визначається адресною спрямованістю методик, положень, вказівок та рекомендацій для всіх суб’єктів землекористування різних рівнів управління земельними ресурсами: власників земель, землекористувачів, державних органів виконавчої влади. Результати комплексного дослідження економіко-екологічного стану, ефективності використання та охорони земель покладено в основу системи пріоритетних заходів щодо відтворення продуктивного потенціалу сільськогосподарських угідь. Дослідження щодо забезпечення екологічної рівноваги в природі та розроблений економічний механізм реалізації виконання основних нереалізованих вимог програми земельної реформи дістали позитивну оцінку на рівні Державного комітету України із земельних ресурсів. Обгрунтування концентрації і моделі структури посівних площ для різних форм господарювання знайшли втілення на регіональному рівні, зокрема, в Чернігівській області (довідка Головного управління агропромислового розвитку від 24.05.2007р. №14-03/1101).
Практичні результати дослідження використовуються Чернігівським Обласним Головним управлінням земельних ресурсів (довідка від 26.06.2007р. № 248).
Окремі положення дисертаційного дослідження використано при підготовці лекційних курсів „Економіка природокористування”, „Економіка підприємства”, „Економіка сільського господарства”, а також при розробці навчально-методичних рекомендацій для проведення лабораторно-практичних робіт з цих дисциплін (довідка 06.06.2007 р.).
Використання системи показників для комплексної оцінки розвитку агарного виробництва сприятиме своєчасному виявленню і усуненню вузьких місць та кризових явищ у галузі сільського господарства.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана здобувачем особисто. В ній викладено авторський підхід у вирішенні важливого наукового завдання – формування наукових основ раціонального використання земельно-ресурсного потенціалу. Одержані наукові результати, що виносяться на захист, належать авторові особисто і є у його наукових працях.
У процесі дослідження поглиблено теоретичну сутність поняття земельно-ресурсного потенціалу, розроблено методологічні основи його раціонального використання з урахуванням специфіки сільського господарства; удосконалено теоретичні основи реформування земельних відносин у перехідній економічній системі, як суспільних відносин володіння, користування та розпорядження землею; проаналізовано виконання Програми земельної реформи в Чернігівській області на 2001–2005 р. і розроблено економічний механізм виконання основних нереалізованих її вимог; обгрунтовано забезпечення екологічної рівноваги в природі, концентрацію і структуру посівних площ для господарств зон Полісся і Лісостепу Чернігівської області, розроблено комплекс заходів щодо раціонального їх використання.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження апробовані безпосередньо в сільськогосподарських підприємствах Чернігівської області. Їх результати доповідались на: Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми соціально-економічного розвитку села та шляхи їх вирішення” (м. Київ, НАУ, 2 квітня 2004 р.), Науково-практичній конференції з нагоди 50-річчя кафедри аграрної економіки НАУ “Проблеми ефективності виробництва аграрних підприємств в умовах трансформації економіки” (м. Київ, НАУ, 24-25 травня 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України” (м. Київ, НАУ, 5-6 жовтня 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Конкурентоспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ” (м. Київ, НАУ, 4-5 жовтня 2007 р.).
Публікації. Основні результати дисертації опубліковано в 4-х наукових працях загальним обсягом 1,4 друк. арк. в наукових фахових виданнях.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційну роботу викладено на 198 сторінках комп’ютерного тексту, вона складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел - 217 найменувань, має 31 таблицю, 4 рисунки та 13 додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1.У дисертації наведено характерне узагальнення і нове вирішення наукових проблем щодо раціонального використання земельно-ресурсного потенціалу і зроблено такі висновки.
2. На основі вивчення наукової літератури дано визначення поняття „земельно-ресурсного потенціалу”, яке характеризується сукупністю ресурсів земельної території, що визначають екологічні умови життя, розселення людей, використовуються для розміщення засобів виробництва і мають біологічну продуктивність для господарської діяльності, при цьому “раціональному його використанню” надається триєдиність, в якій повинні гармонійно поєднуватися екологічний, економічний та соціальний напрями.
Охорона земельно-ресурсного потенціалу зумовлюється комплексом чинників, які запобігають негативним екологічним явищам і здійснюються на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях, а охорона грунтів – як система організаційно-господарських, технологічних, нормативно-правових та економічних заходів щодо цілісності та еколандшафтних функцій грунтового покриву для відновлення родючості грунтів та їх захисту від забруднення і деградації.
3. Оцінка екологічної ситуації свідчить, що із загальної території Чернігівської області – 3190,3 тис.га до господарського використання залучено 91,5 % і лише 8,5 % перебуває в природному стані (болота, озера, ріки). Рослинний покрив області розмежований на дві геоботанічні зони: Полісся і Лісостеп. Сільськогосподарська освоєність земель області становить 66 %, а розораність території – 43 %. Високі показники навантаження на 1000 км2 території, її забруднення промисловими відходами, автотранспортом, хімічними і радіоактивними речовинами виходять за межі позитивних екологічних наслідків.
4. Грунти області характеризуються значною міжзональною різноманітністю. В Поліссі – дерново-підзолисті та світло-сірі і сірі лісові опідзолені грунти з потенціальною родючістю 17 і 18 балів, а в Лісостепу – чорноземи опідзолені та темно-сірі опідзолені з потенціальною родючістю 56 і 68 балів. Аналіз обстеження земель за якісним станом грунтового покриву свідчить, що грунтів без ознак погіршення є лише 15,8 % від загальної площі сільськогосподарських угідь і 10,1 % - від площі ріллі, 45 % грунтів підданні водній ерозії.
5. Боротьба з ерозією грунтів значно відстає від кількості змитих земель. Захисному лісонасадженню області не приділяється належної уваги. В багатьох господарствах відсутні системи захисних насаджень, а значна їх площа перебуває в незадовільному стані. В Поліссі ліси займають лише 27 %, а в Лісостепу – 13 %. Лісомеліоративні насадження області, як за площею, так і за характером їх розміщення, не забезпечують екологічної рівноваги в природі і необхідних умов для функціонування сільськогосподарського виробництва. Земельно-ресурсний потенціал до нині не має екологічної обгрунтованості, а територія області характеризується як екологічно нестабільна.
6. Аналіз економічного стану в сільськогосподарських підприємствах області свідчить, що негативно на використання сільськогосподарських угідь впливає необгрунтоване співвідношення цін на ресурси і продукцію, демографічна структура, особливо старіння сільського населення, низький рівень фондозабезпеченості, недостатня увага до соціально-культурного розвитку сільських населених пунктів та незадовільна система матеріального стимулювання.
Підвищення в структурі посівних площ питомої ваги посівів зернових обумовлено високою результативністю, а щодо цукрових буряків, картоплі і овочів, то їх вирощування збільшує навантаження на земельні угіддя. Внаслідок відсутності значних коштів на добрива і гербіциди посівні площі під цими культурами зменшуються. Зменшення питомої ваги посівів кормових пояснюється зменшенням поголів’я худоби.
7. Обчислені коефіцієнти залежності урожайності від внесення органічних і мінеральних добрив (за Мосіюком П.О. - рівняння прямолінійної множинної регресії х1,2,3 = в1 + в2х2 + вnхn ) підтверджують, що зв’язок між функцією і аргументом прагне до прямолінійного до ти, поки не проявляється їх спадаюча дія.
У господарствах Чернігівської області спостерігається вирощуваання сільськогосподарських культур при значному зменшенні внесення добрив і виснаження поживних речовин у грунтах.
8. На рівень витрат виробництва на 100 га сільськогосподарських угідь впливає багато досить суперечливих факторів. Тому при обгрунтуванні їх раціональних розмірів пропонується враховувати не лише збільшення витрат виробництва на одиницю площі, а й раціональне їх використання.
9. Програмою проведення земельної реформи на 2001–2005 р. передбачався обсяг робіт щодо землевпорядкування за рахунок Держбюджету. У зв’язку з тим, що виконання частини робіт з Держбюджету не фінансувалося, то вони до цього часу не виконані. Тому в дисертаційній роботі розроблено економічний механізм виконання основних нереалізованих робіт Програми земельної реформи для Чернігівської області, визначено суму коштів для їх здійснення – 54624,5 тис. грн. Джерелами фінансування мають стати в основному надходження від сплати за землю та кошти власників землі і землекористувачів.
10. Аналіз використання структури земельних ресурсів за цільовим призначенням свідчить, що їх співвідношення майже не змінювалося, а щодо розподілу між власниками землі і землекористувачами, то спостерігається зменшення кількості сільськогосподарських підприємств та їх загальної площі земель на 9 і 32 % і збільшення чисельності громадян, які наділені землею, та їх земельної площі відповідно на 10 і 40 %.
11. Для забезпечення екологічної рівноваги в природі Лісостепу області пропонується збільшити заліснення території з 13 % до 25 за рахунок піщаних і глинисто-піщаних грунтів, які є постійним осередком дефляції, питому вагу під сіножатями і пасовищами довести до 9 %. Закінчити залуження 5,7 тис.га та створення водоохоронних насаджень у прибережних смугах на 3,4 тис.га. Для Полісся пропонується диференційний підхід до раціонального використання земельно-ресурсного потенціалу щодо адміністративних районів: в Семенівському районі до активного сільськогосподарського обороту доцільно залучати не більше 15 % території, Корюківському і Ріпкінському – 20 %, Городнянському – 25 % і в інших – до 30 %. За рахунок середньо- і сильно дефляційно небезпечних грунтів збільшити заліснену площу відповідно до 35, 40, 45 і 50 відсотків. Інші угіддя залишити в попередніх розмірах.
12. За опрацьованою методикою ННЦ “Інститут аграрної економіки” обгрунтовано оптимальні розміри сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств. Що ж до земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва середньою площею 1,05 га, то вони не можуть бути перспективними.
Нині в області набула значного поширення концентрація землекористувань через оренду, але створені надвеликі фірми на орендованій землі, які диверсифікують свій капітал лише з розрахунку на прибутки, ведуть виснажливе монокультурне землеробство, не дбають про відтворення родючості грунтів.
З метою забезпечення раціонального використання земельно-ресурсного потенціалу, запобігання поширенню монополії важливими є пропозиції визначити підходи до розробки Закону України з обмеження оренди землі в одних руках, а основним напрямом розвитку землекористування має стати кооперація на засадах вдалого поєднання цінностей демократії та індивідуального економічного інтересу.
13. Оскільки, на землекористування діють позитивні і еколого-дестабілізуючі чинники для розробки моделі структури посівних площ використовувалися показники її використання у передових ТОВ, які поряд з приватизаційними процесами, поглибили внутрішньогосподарську спеціалізацію, освоїли сучасні технології виробництва, ринкові механізми господарювання, впроваджують ґрунтозахисну систему та створюють переробну, сервісну і збутову інфраструктуру.
14. Результативність раціонального використання земельно-ресурсного потенціалу визначається системою показників екологічної, економічної і соціальної ефективності. Разом з тим, для більш повної оцінки екологічної ситуації пропонується обчислювати екологічні витрати на відтворення природних властивостей земельно-ресурсного потенціалу з упередженням його забруднення; зберегти та поліпшити екологічну цінність сільськогосподарських земель, через поліпшення структури земельних угідь, властивостей земель, зменшення негативних зовнішніх впливів на грунт і підвищення стійкості земель до забруднюючих речовин; систему економічної ефективності землекористування доцільно доповнити за рахунок організації території, чистого доходу, прибутку, одержаних в результаті зменшення негативної дії на землю, а систему показників соціальної ефективності – за рахунок зростання заробітної плати, поліпшення умов праці, рівня розвитку соціальної інфраструктури, скорочення плинності кадрів та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель. / За ред. В.П. Патики, О.Г. Тараріко. – К., 2002. – 296 с.
2. Агроклиматический справочник по Черниговской области. Гидрометеоиздат, Ленинград, 1958. – С. 8-11.
3. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник. Вип. 5 / Гол. ред.
П.Т. Саблук. – К.: ІАЕ УААН, 2002. – 646 с.
4. Андрейцев В.І. Економічне і земельне право України: Практикум для студентів юридичних вузів – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 271 с.
5. Андрийчук В.Г. Основание показателей общего эффекта для оценки использования производственного потенциала в сельском хозяйстве. – М.: Экономика, 1983. – 208с.
6. Андріїшин І.М., Сохнич А.Я. Методологічні основи оптимізації охорони природи і землекористування. – Львів: НВФ «Українські технології», 1996. – 136 с.
7. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. – К: ІЗМН,
1996. – 512 с.
8. Андрійчук В.Г., Бауер Л. Менеджмент: прийняття рішень і ризик. К.: КНЕУ – 1998р. – 313 с.
9. Бабміндра Д.І., Добряк Д.С. Еколого-економічні засади реформування в ринкових умовах. – К.: Урожай, 2006. – 336 с.
10. Бабміндра Д.І., Третяк А.М. Земельні ресурси України та їх
використання. – К.: ТОВ «ЦЗРУ», 2003. – 143 с.
11. Балацький О.Ф. Охорона навколишнього середовища. – К.: Знання,
1977. – 25 с.
12. Барчук И.Д. Америка: рыночная экономика и образ жизни. М.: Информационно-внедренческий центр „Маркетинг ”, 2001. – 172 с.
13. Берлач А.І. Оренда Землі як шлях до її ринку // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – №4. – С. 45 – 48.
14. Берлач А.І. Проблеми юридичної відповідальності за нераціональне використання землі в сільському господарстві // Землевпорядний
вісник. – 1998. – № 4. – С. 21 – 24.
15. Бистряков І.К., Новоторов О.С., Ніколаєнко Т.С. та ін. Деякі інституціональні аспекти земельних відносин в Україні: стан та напрямки вдосконалення. – К.: Урожай, 2002. – 135с.
16. Білик Ю.Д. Формування ринку сільськогосподарських земель і підвищення ефективності їх використання // Землевпорядний
вісник. – 2000. – № 2. – С.24-28.
17. Білик Ю.Д., Даниленко А.С., Гарбуз М.Ю. та ін. Актуальні питання розвитку земельної реформи в Україні. – К.: Урожай, 2004. – 96с.
18. Благая І. Історія правового інституту застави і сучасність // Право України. – 1999. – №1. – С. 39-43.
19. Блек Дж. Экономика.: Толковый словарь англо – русский. М.:
ИНФРА. – М., 2000. – С. 629.
20. Борисов А.Б. Большой экономический словарь. – М.: Книжный мир,
1999. – С. 105.
21. Борисов Е.Ф. Экономическая теория. – М.: Юрист, 1997. – 465 с.
22. Брю Стенли Л. Экономика: принципы, проблема и политика: Учебник: В 2 томах. – М.: Республика. – Т 1. – 1995. – 399 с.
23. Брю Стенли Л. Экономика: принципы, проблема и политика: Учебник: В 2 томах. – М.: Республика. – Т 2. – 1995. – 400 с.
24. Бугуцький О.А., Ступіцька О.І. Ефективність використання виробничих ресурсів у сільському господарстві // Економіка АПК. – 1996. – №7. –
С. 18-22.
25. Булигін С.Ю. Оцінка географічного середовища та оптимізація землекористування. – Х.: ТОВ «Світло зі Сходу», 2002. – 167 с.
26. Быстраков Ю.И., Колосов А.В. Экономика и экология. – М.: Агропромиздат, 1988. – 202 с.
27. Варламов А.А., Волков С.Н. Повышение эффективности использования земель. – М.: Агропромиздат, 1991. – 143 с.
28. Варламов А.А., Нагаев Р.Т., Кальченко С.А. Методологические положения управления земельными ресурсами. Монография: Теоретические и методологические положения управления земельными ресурсами и формирование системы государственного земельного кадастра. М.: ГУЗ, 2001.– С. 5-24.
29. Веденичев П.Ф. Земельные ресурсы Украинской ССР и их сельскохозяйственное использование. – К.: Наукова думка, 1972. – 176 с.
30. Веденічев П.Ф., Маракулін П.П. Економічна оцінка землі. – К.: Урожай, 1964. – 120 с.
31. Великий енциклопедичний словник. // За ред. А.П. Прохорова.-М.: Большая советская энциклопедия; Санкт-Петербург: Норинг. -1434 с.
32. Вернадський В.И. Геохимическая энергия жизни в биосфере. Избр. соч., М, 1960, Т. 5. – 460 с.
33. Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 25 – 354 с.
34. Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №7 – 642 с.
35. Відтворення та ефективне використання ресурсного потенціалу АПК. Теоретичні і практичні аспекти / Відп. редактор акад. УААН В.М. Трегобчук. – К.: Інститут економіки НАН України, 2003. – 259 с.
36. Власов В.І. Глобальна продовольча проблема. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Інститут аграрної економіки УААН. Монографія. – К.: 2001. – 506 с.
37. Волков С.Н. Землеустройство в условиях земельной реформы (экономика, экология, право). – М.: „Былина”, 1998. – 367 с.
38. Волков С.Н. Землеустройство. Экономика землеустройства. Т. 5. – М.: Колос, 2001. – 456 с.
39. Волков С.Н. Экономика землеустройства. – Колос, 1996. – 239 с.
40. Волков С.Н. Экономическая эффективность внутрихозяйственного землеустройства. – М., 1991. – 125 с.
41. Волков С.Н., Хлыстун В.Н., Улюкаев В.Х. Основы землевладения и землепользования.. – М.: Колос, 1992. – 144с.
42. Гавриленко В.С. Провести моніторинг взаємовпливу природних і штучних екосистем Біосферного заповідника «Асканія Нова». Науково-технічна програма. – Звіт про діяльність УААН за 2006 рік. – К.: Аграрна наука, 2007. – С. 85 – 87.
43. Гайдук С.В. Оренда землі і питання соціального захисту селян. // Матеріали Міжнародної науково – практичної конференції „Актуальні питання розвитку земельної реформи в Україні: стан та перспективи”. – Херсон. – 2003. – С.15 – 18.
44. Гайдуцький П.І., Стельмащук А.М. Земля: власність, оренда, рента. – К.: Урожай, 1994. – 184 с.
45. Гнаткович Д.І., Сохнич А.Я., Горлачук В.В., Шворак А.М. Вдосконалення науково – методичних положень грошової оцінки землі. – Л.: ЦНТЕІ, 1998. – 23 с.
46. Горемыкин В.А. Российский земельный рынок //Учебное и практическое пособие – ИНФРА. – М., 1996. – 176 с.
47. Горлачук В.В. Розвиток землекористування в Україні.–К.: Довіра, 1999.– 255 с.
48. Горошков М.Н. В повышении эффективности – будущее нашей экономики. – М.: Знание, 1979. – 64 с.
49. Господарський механізм агропромислового комплексу кризового періоду. НАН України, Ін-т економіки. Заг. ред.. Б.Й. Пасхавер, К.: 2001, – 351 с.
50. Гуцуляк Г.Д. Методичні рекомендації з виділення земельних часток (паїв) у натурі, складання і видача державних актів на право приватної власності на землю та використання земельних ділянок. – Чернівці: Прут,
2000. – 716 с.
51. Гуцуляк Ю.Г. Управління земельними ресурсами в умовах ринкової економіки. Чернівці: Прут, 2002. – 124 с.
52. Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Міщенко В.С. та ін. Природно – ресурсний потенціал сталого розвитку України. – К.: РВПС, 1999. – 716 с.
53. Державна програма захисту земель України від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель. – К.: Держкомзем України, 1996. – 81 с.
54. Джастін Холл. Іпотека – ознака розвинутого земельного ринку // Ринок землі. – 2002. - №2. – С. 35-37.
55. Дмитренко В.Л. Экономическая оценка земли и планирование производства. – Донецк, «Донбасс», 1978. – 70 с.
56. Дмитренко В.Л., Медведєв И.В. Нормативы для эколого-экономической оценки полезащитных лесных полос // Лесное хозяйство. – 1988,. – № 7. – С. 14-15.
57. Добряк Д.С. Стан і перспективи розвитку землеустрою в
Україні // Землевпорядкування. – 2002. – №2. – С. 22-31.
58. Добряк Д.С., Тихонов А.Г., Паламарчук Л.В. Економічний оборот землі в Україні: теорія, методологія, практика. – К.: Урожай, 2004. – 136 с.
59. Довідник з агрохімічного та агроекологічного стану ґрунтів України // За ред. Б.С. Носка, Б.С. Прістера, М.В. Лободи. – К.: Урожай, 1994. – 336 с.
60. Дорогунцов С.І., Новоторов О.С., Ніколаєнко Т.С. Оцінка земельно – ресурсного потенціалу України і проблеми забезпечення його ефективного використання. НАН України, РВПС України. – К.,
1999. – 82 с.
61. Другак В.М. Теоретичні та методичні основи економіки землекористування. К.: ЦЗРУ, 2004. – 150 с.
62. Евгеньев И.Е., Карилов Б.Б. Автомобильные дороги и окружающая среда. М.: ООО “Трансдорнаука”, 1997. – 285 с.
63. Екологізація виробництва в АПК: Зб. наук. праць – К.: Інститут економіки НАН України, 1994. – 102 с.
64. Економічний словник – довідник // За ред. С.В. Мочерного. – К.: Феміна, 1995. – 368 с.
65. Емелин В.С. Оценка экономического плодородия земли. – Минск: Издательство Университетское, 1985. – 213 с.
66. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера //За ред. Р. Дяківа. – К.: Міжнародна економічна фундація, 2000. – 704 с.
67. Євтух О.Т. Іпотека в умовах аграрної реформи // Фінанси України. –
2001. – №7. – С. 9 – 15.
68. Жовтоног О.І. Розробити наукові основи, організаційні засади та технології ефективного використання меліорованих земель в нових умовах землекористування. Підпрограма. – Звіт про діяльність УААН за 2006 рік. – К.: Аграрна наука, 2007. – С. 75 – 78.
69. Забезпечення конкурентоспроможності аграрного сектора України на внутрішньому і зовнішніх ринках (Наукова доповідь), - за редакцією акад. УААН В.М. Трегобчука, членкора УААН Б.І. Пасхавера // Інститут економіки та прогнозування НАН України. К.: - 2007.
70. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. Фінансовий словник., Львів: Видавництво „Центр Європи”, 1997. – С. 54.
71. Закон України „ Про внесення змін і доповнень до Закону України „Про селянське (фермерське ) господарство” // Голос України. – 1993. – 23 липня.
72. Закон України „ Про внесення змін і доповнень до Закону України „Про плату за землю” // Голос України. – 1994. – 4 січня.
73. Закон України „ Про внесення змін і доповнень до Закону України „Про плату за землю” // Урядовий кур’єр. – 1996. – 19 жовтня.
74. Закон України „Про землеустрій” // Офіційний вісник України. – 2003. – № 125. – С. 122-142.
75. Закон України „Про охорону земель”. Прийнятий 19.06.2003
№ 963-IV // Відомості Верховної ради України. – 2003. – № 39. – С. 349.
76. Закон України „Про оцінку земель”. Законодавство України про землю. У.: КНТ, 2004. – С. 127-136.
77. Закон України „Про плату за землю” // Голос України. – 1992. – 23 липня.
78. Закон України „Про селянське (фермерське ) господарство” // Голос України. – 1992. – 14 січня.
79. Заплетин В.Я. Вопросы совершенствования землепользования колхозов. – М. Экономика. 1975. – 63 с.
80. Зеленкова Н. Ипотека // Деньги и кредит. – 1992. – № 11. – С. 53.
81. Земельна реформа: законодавчі та нормативні акти. Збірник документів. К.: Науково-просвітницький центр “реформи і право”. – 1996р.-С.140-148.
82. Земельний кодекс України // Голос України. – 1992. – 6 травня.
83. Земельний кодекс України // Землевпорядкування. –№4.–2001. – С.47-107.
84. Земля як предмет купівлі-продажу // Пропозиція.–2002.–№10.–С.109–111.
85. Ив Бернар, Жан-Клод Колли. Толковый экономический и финансовый словарь французских, русских, английских, немецких, испанских терминов в 2–х томах. Т.2, перевод с французского. – международные отношения, 1997. – С. 48.
86. Ільчинська Н. Оренда земель як правова форма використання земель у сучасний період: поняття, особливості, юридична природа // Право України. – 2000. – № 8. – С. 60 – 64.
87. Ільчук М.М. Економічне обґрунтування норм внесення мінеральних добрив залежно від цін на ресурси та продукцію.– К.: Нічлава, 2006.–44 с.
88. Інтенсифікація виробництва і соціальний розвиток села // Мертенс В.П., Жигало В.Є. та ін. – К.: Урожай. 1986. – 152 с.
89. Калінчик М.В. Наукові основи економічної адаптації сільського господарства до навколишнього середовища: Дис. докт. ек. наук:
08.08.01 / НАН України: Рада по вивченню продуктивних сил України. – К.: 1998. – 516 с.
90. Калінчик М.В. Наукові основі економічної адаптації сільського господарства до навколишнього середовища: Монографія. – К.: Віпол, 1997. – 264 с.
91. Канаш О.П. До питання про стабілізацію і відтворення родючості ґрунтів України // Агроекологічний журнал. – 2002. - № 4. – С. 38-39.
92. Канаш О.П. Принципи класифікації земель як основи раціонального використання земельних ресурсів // Вісник аграрної науки. – 2002. –
№ 3. – С. 63-66.
93. Канаш О.П., Кофман І.Я. До концепції використання порушених земель // Проблемы земельной реформы в Украине. – К.: СОПС Украины НАН Украины, 1994. – С. 205-206.
94. Канаш О.П., Тільс О.О., Мартин А.Г., Третяк Р.А. До питання
про створення національної екологічної мережі
України // Землевпорядкування. – 2002. – № 4 – С. 19-24.
95. Карнаухова Е.С. Дифференциальная рента и экономическая оценка земли. – М.: Экономика, 1977. – С. 212.
96. Карнаухова Е.С. Экономическая оценка земель в сельском хозяйстве // Вопросы экономики. – 1968. – №8. – С. 88-104.
97. Кашенко О. Про ринок землі та його інфраструктуру // Економіка України. – 2000. – № 2. – С. 50 – 54.
98. Кисіль В.І. Розробити системи еколого стабілізуючих заходів з охорони ґрунтів від деградації та науково-інформаційні основи сталого і ефективного їх використання. Підпрограма – Звіт про діяльність УААН за 2006 рік. – К.: Аграрна наука, 2007. – С. 59 – 60.
99. Кисіль В.І. Розробити системи оцінювання сучасного стану, охорони та ефективного використання ґрунтів із застосуванням геоінформаційних технологій. Науково-технічна програма. – Звіт про діяльність УААН за 2006 рік. – К.: Аграрна наука, 2007. – С. 56 – 58.
100. Коваленко П.І. Розробити наукові основи ефективного використання агроресурсного потенціалу меліорованих територій на засадах інтегрованого управління водними і земельними ресурсами. Науково-технічна програма. – Звіт про діяльність УААН за 2006 рік. – К.: Аграрна наука, 2007. – С. 66.
101. Коваленко П.І. Розробити наукові основи сталого розвитку меліорації земель, технології, технічні засоби, системи та конструкції споруд для його здійснення. Підпрограма. – Звіт про діяльність УААН за 2006 рік. – К.: Аграрна наука, 2007. – С. 70 – 75.
102. Коваль Я.В. Економічна оцінка лісових ресурсів: методологія, методика, практика. НАН України. – РВПСУ НАНУ, 1998. – 42 с.
103. Ковда В.А. Основы учений о почвах. – М.: Наука, 1973. – 467 с.
104. Колесніченко К. Іпотека: правові проблеми // Право України. – 2001. –
№ 10. – С. 77 – 80.
105. Коломойцев В.Е. Універсальний словник економічних термінів – інвестування, конкуренція, менеджмент, маркетинг, підприємство: Навчальний посібник. – К.: Молодь, 2000. – 384 с.
106. Конопада Я.М. Правове забезпечення земельної реформи в умовах переходу економіки до ринкових відносин // Землевпорядний
вісник. – 2003. – №1. – С. 74 – 79.
107. Косович Б.І. Розвиток та регулювання ринку міських
земель // Регіональна економіка. – 2002. – №3. – С. 140 – 146.
108. Кох Р. Менеджмент и финансы от А до Я. – М.: СП Питер, 1999. – С. 442.
109. Кручок С.І. Іпотечне кредитування: Європейська практика та перспективи розвитку в Україні. – К.: Урожай, 2003. – 208 с.
110. Кудінов В. Наслідки і перспективи перетворень в економіці
України // Економіка України. – 1995. – №12. – с.4-18.
111. Кулик В.М. Попередні підсумки та прогноз соціально – економічних і економічних результатів земельної реформи. // Землевпорядний
вісник. – № 1. – 1997. – С. 45.
112. Кулинич П.Ф. Ринок земель сільськогосподарського призначення: правова модель та перспективи розвитку // Ринок землі. – 2002. – №3. – С. 31-40.
113. Кулініч В.В. Орендна плата та питання еколого – економічної оцінки земель // Землевпорядний вісник. – 1999. – № 1. – С. 47 – 51.
114. Кустовська О.В. Деградація агроландшафтів та економічне стимулювання за покращення продуктивності земель // Науковий вісник НАУ. – 2002. – Вип. 59. – С. 326-334.
115. Кустовська О.В. Обмеження у використанні земель при реформуванні землеволодінь: встановлення та оцінка // Вісник ХНТУСГ. – 2006. – Вип. 35. – С. 150-159.
116. Лавейкін М.І. Реформування системи землекористування в Україні. – К.: РВПС України НАН України. – 376 с.
117. Леонець В.О. Економіко-екологічне обґрунтування стійких агро ландшафтів в умовах реформування земельних відносин: Дис. канд. екон. наук: 08.08.01 / УААН Інститут землеустрою. – К.: 1999. – 206 с.
118. Лисенкова М. І. Основні принципи формування ринку землі // Весы Фемиды. – 1998. – №3 – С. 41 – 44.
119. Лісовий М.В. Розробити теоретичні основи екологобезпечних технологій застосування агрохімікатів з використанням місцевих сировинних ресурсів. Підпрограма – Звіт про діяльність УААН за 2006 рік. – К.: Аграрна наука, 2007. – С. 60 – 61.
120. Лисецький А.С. Економіка промислового птахівництва. – К.: Урожай, 1981. С.100.
121. Лоїк Г.К., Кустовська О.В. Правове забезпечення консервації деградованих, малопродуктивних і техногенно-забруднених // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Стан та перспективи розвитку юридичної науки та освіти» (м. Київ, 17-18 листопада 2006 р.). – К.: «Магістр-ХХІ сторіччя», 2007. – С. 87-91.
122. Лоїк Г.К., Кустовська О.В. Проблеми концентрації сільськогосподарського землекористування в умовах завершення земельної реформи // Науковий вісник НАУ. – 2006. – Вип.. 104. – С. 193-197.
123. Лукінов І.І. Економічні трансформації на практиці ХХ сторіччя. – К.: ІАЕ НАН України, АТ. Книга, 1997. – 455 с.
124. Лупенко Ю.О. Економічні передумови становлення ринку сільськогосподарських земель // Ринок землі. – 2002. – №3. – С.41 – 44.
125. Магазинщиков Т.П. Земельный кадастр. Львов: Вища школа,
1987. – 424 с.
126. Магазинщиков Т.П. Теоретические основы государственного земельного кадастра. – Львов: Вища школа, 1997. – 124с.
127. Макаренко Н.А. Розробити науково-методичні засади агроекологічного моніторингу природних ресурсів агросфери. Підпрограма. – Звіт про діяльність УААН за 2006 рік. – К.: Аграрна наука, 2007. – С. 81 – 82.
128. Маракулін П.П., Дмитренко В.А., Розумний І.А. Земельний
кадастр // Економічна оцінка землі. – К.: Урожай, 1970. – 262 с.
129. Мартин А.Г. Деякі підходи до еколого-економічного удосконалення структури земельних угідь // Науковий вісник НАУ. – 2003. – Вип. 68. – С. 230-233.
130. Мартин А.Г. Економічні аспекти оптимізації структури землекористування із застосуванням методів математичного моделювання // Землевпорядна наука, виробництво і освіта ХХІ століття: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 20 квітня 2001 р.). – К.: Інститут землеустрою УААН, 2001. – С. 191-194.
131. Мартынов Б.С. Понятие землеустройства. – С.-Пб., 1917. – 286 с.
132. Махортов Ю.А. Эколого-экономическое использование земельных угодий: Монография. Луганск: ЛСХИ, 1999. – 416 с.
133. Мельник Л.Ю., Корецкий М.Х. Держава і власність. Дніпропетровськ: Січ, 2002. – 409 с.
134. Месель-Веселяк В.Я., Федоров М.М. Методологічні та методичні принципи грошової оцінки сільськогосподарських угідь // Економіка АПК. – 1985. – №2. – С. 11-16.
135. Методичні рекомендації з оцінки ефективності інвестицій в сільськогосподарське землекористування. Під загальною редакцією Третяка А.М. – К. ІЗУ УААН – 2001 – 86 с.
136. Михайлов Ю. Земельна реформа та іпотека: якби наші
реформатори знали, що це таке, – їм би не було ціни // Пропозиція. – 1999. – № 2. – С. 56 – 58.
137. Могилова М.М. Ринок землі як важлива умова розвитку ефективного виробництва // Економіка АПК. – 2000. – № 2. – С. 77.
138. Мосіюк П.О., Гайдамака О.М., Василенко В.Т. До проблеми економічної оцінки землі та форм власності на неї // Економіка АПК. – 1995. – № 2. – С. 39-42.
139. Мосіюк П.О., Хіміч В.Г. Економічна ефективність застосування
добрив. – К.: Урожай, 1987. – 132 с.
140. Мосіюк Ф.Е. Економіка застосування добрив. – К: Урожай, 1971. – Р. ІІ – С. 1 – 176.
141. Москаленко А. Еволюція орендного землекористування : зарубіжний та вітчизняний досвід // Економіка України. – 2001. – № 9. – С. 88 – 94.
142. Музика Л. Власність в економічному та правовому вимірі // Право України. – 2001. – №12. – С. 47 – 51.
143. Научные основы землеустрою. // Под ред. В.П. Троицкого. – М.: Колос, 1995. – 92 с.
144. Новаковский Л.Я. Экономические проблемы использования и охраны земельных ресурсов. К., „Вища школа”, 1985. – 208 с.
145. Новаковський Л.Я., Третяк А.М., Добряк Д.С. Земельна реформа і землеустрій в Україні. – К., 2001. – 138 с.
146. Новаковський Л.Я., Канаш О.П. Леонець В.О. Консервація деградованих і малопродуктивних орних земель України. // Вісник аграрної науки. – 2000. – №11, – С. 59.
147. Новаковський Л.Я., Третяк А.М. Теоретичні основи сучасного землеустрою // Землевпорядний вісник, № 3 – 1999. – С. 3-10.
148. Новий тлумачний словник української мови у 4 томах, том 3. К.: Наукова думка, 1999. – С. 34.
149. Нормативи для визначення економічної ефективності захисту ґрунтів від ерозії / Методичні рекомендації. – Волошилоград: УНИИЗПЄ,
1985. – 206 с.
150. Нормативы для определения потребности сельского хозяйства в минеральных удобрениях. – М.: Колос, 1990. – С. 13-103.
151. Носик В. Конституційно – правові засадні формування ринку
землі // Землевпорядний вісник. – 1997. – №1. – С. 151 – 154.
152. Онегов С.И. Словарь русского языка. Ок. 57000 слов (Под ред. члена-кор. АН СССР Н.Ю. Шведовой – 18- е. изд. Стереотип. – М.: Рус. язык,
1986. – С. 493.
153. Організація виробництва в сільськогосподарських підприємствах. Практикум / За ред. Г.С. Тарасенка та ін.– К.: Урожай, 1993. – С. 16,46,49.
154. Осипчук С.О. Еколого-економічна модель сталого розвитку землекористування України на середньострокову перспективу // Землеустрій і кадастр. – 2005. – № 1. – С. 45-61.
155. Осипчук С.О. Сільськогосподарське землекористування України (сутність, проблеми, напрями вдосконалення) // Землеустрій і кадастр. – 2005. – № 3. – С. 51-71.
156. Осипчук С.О., Погурельський С.П., Коржів І.В. Аспекти і зміст екологічних досліджень у землеустрої // Землевпорядна наука, виробництво і освіта ХХІ століття. – К.: Інститут землеустрою УААН, 2001. – С. 144-152.
157. Паламарчук І.К. Еколого-економічні і соціальні проблеми раціонального використання і охорони земельних ресурсів від деградації: Дис. докт. екон. наук: 08.00.19 / НАН України: Рада по вивченню продуктивних сил України. – К., 1993. – 585 с.
158. Паламарчук Л.В. Деякі аспекти організації іпотеки землі за
кордоном // Землевпорядкування. – 2003. - № 1. – С. 54 – 57.
159. Песцова О.С. Про реформування ринку землі в Україні // Вісник аграрної науки. – 1998. - №7. – С. 74 – 75.
160. Пилипенко О.О. Використання сільськогосподарських земель в умовах земельної реформи // Економіка АПК. – 2003. – №1. – С. 78–82.
161. Погожев В.П., Соскиев А.Б. Арендное землепользование. – М.: Агропромиздат, 1990. – 95 с.
162. Политическая экономия // Под ред. В.А. Медведев. – М.: Мысль, 1988. – 453 с.
163. Посібник по реформуванню сільськогосподарських та переробних підприємств. Друге доп. вид. За ред П.Т. Саблука, В.Я. Месель-Веселяка // ІАЕУААН. - К., 2000. – 660 с.
164. Почвоведение. Учебник для ун-тов в 2-х ч. /Под ред. В.А. Ковды,
Г. Розанова.- М.: Высшая школа,1988, – 738 с.
165. Практичний посібник з питань земельної реформи // Губарєв В.С., Волошин Г.О., Тимченко П.М. – К. – 1996. – 28 с.
166. Про земельну реформу // Постанова Верховної ради України від 18 грудня 1990 року // Земельна реформа на Україні // Збірник законодавчих та урядових актів. – К. – 1991. – С. 57.
167. Програма земельної реформи в Чернігівській області на 2000 – 2010 р.р.
168. Пулім В.А., Рябоконь В.П. Реформування сільськогосподарських підприємств і реалізація прав власності селянами // Економіка АПК. – 1999. – № 11. – С. 7 – 11.
169. Рибалкин В.О., Лазня І.В. Теорія власності. – К.: Логос, 2002. – 277 с.
170. Роїк М.В. Сучасні науково-обґрунтовані підходи до використання землі. – К.: ХХІ вік – 2003, – С. 43.
171. Ромащенко М.І. Розробити наукові засади, новітні технології і
технічні засоби водокористування в аграрному секторі України та системи комплексного захисту територій від шкідливої дії вод. Підпрограма. – Звіт про діяльність УААН за 2006 рік. – К.: Аграрна наука, 2007. – С. 68 – 70.
172. Руденко В.П. Довідник з географії природно–ресурсного потенціалу України. – К.: Вища школа, 1993. – 180 с.
173. Румянцев А.М. Экономическая энциклопедия // Политическая экономия. – М.: Советская энциклопедия, 1972. – Т. 1 – С. 40-41.
174. Руснак П.П. Економіка природокористування // Вища школа. 1992 –
С. 82.
175. Саблук П.Т. “Розвиток земельних відносин в Україні” ННЦ “Інститут аграрної економіки” – К.: - 2006р. – 335 с.
176. Сайко В.Ф. Розробити наукові основи управління продуктивним потенціалом агросистем, ведення землеробства в зонах Лісостепу і Полісся, адаптованого до природного середовища. Підпрограма – Звіт про діяльність УААН за 2006 рік. – К.: Аграрна наука, 2007. – С. 62 – 63.
177. Сайко В.Ф., Лебідь Є.М. Розробити наукові основи ведення землеробства, адаптованого до природного середовища і ринкових умов господарювання. Науково-технічна програма. – Звіт про діяльність УААН за 2006 рік. – К.: Аграрна наука, 2007. – С. 61 – 62.
178. Свободин В.А. и др. Экономические показатели деятельности сельскохозяйственных предприятий: Срав. кн. – М.: Агропромиздат, 1985. – 239 с.
179. Словарь иностранных слов – 18 изд.: Стер. – М.: Рус. язык, 1989. – С. 404.
180. Словарь современной экономической теории Макмиллана. – М.:
ИНФРА. – М., 1997 – 455 с.
181. Словник економічних термінів /За ред Т.Р. Кияка. – К.: КМ Академія, 1997. – 264 с.
182. Сохнич А.Я. „Проблеми використання і охорони земель в умовах ринкової економіки”. Монографія. Львів: НВФ „Українські технології”, 2002. – 252 с.
183. Справочник по землеустройству // Л.Я. Новаковский, В.М. Буленок, Ю.Н. Вагин и др.: Под ред., Л.Я. Новаковского. 3 – изд. Перераб. и доп. – К.: Урожай, 1989. – С. 171 – 226.
184. Статистичний щорічник „ Чернігівщина – 2000-2007 р.р.”
185. Стельмащук А.М. Економічний механізм прискорення інтенсифікації виробництва в АПК. – К.: Урожай, 1990. – 160с.
186. Тараріко Ю.О. Вивчити закономірності формування агроресурсного потенціалу меліорованих територій та обґрунтувати регіональні моделі сталого землеробства. Підпрограма. – Звіт про діяльність УААН за 2006 рік. – К.: Аграрна наука, 2007. – С. 66 – 68.
187. Типове положення про обласне управління земельних ресурсів. Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 7.08.1996 р. №930 із змінами від 12.11.98р. №1776 та 16.03.2000 р. № 507.Земельне законодавство України: Збірник нормативних актів, судової та арбітражної практики. Книга друга. Одеса. 2000. – 491с.
188. Тихонов А.Г., Паламарчук Л.В. Економічний оборот
земель сільськогосподарського призначення: економічний
аспект // Землевпорядний вісник. – 2003. – №1. – С.82-85.
189. Тихонов А.Г., Паламарчук Л.В. Наукові аспекти економічного обороту землі в Україні // Землевпорядкування. – 2002. – № 3. –С. 8-21.
190. Тихонов А.Г., Паламарчук Л.В. Підходи до організації іпотеки землі в переформеній Україні // Землевпорядкування. – 2003. – № 3. – С. 3 – 10.
191. Тихонов А.Г., Паламарчук Л.В., Модель економічного обороту землі в Україні // Землевпорядкування. – 2000. – №4. – С. 3 – 14.
192. Тихонов А.Г., Феденко В.П. Наукові підходи до землеустрійного проектування агроформувань на засадах сталого розвитку земле користувань // Землевпорядний вісник. – 2002. – № 4. – С. 23-27.
193. Ткачук С.А. Управление земельными ресурсами // Вопросы общей теории: Учебное пособие. – Целиноград: ЦСХИ, 1986. – 92 с.
194. Третяк А.М. Економіка землекористування та землевпорядкування. Навчальний посібник. – К.: ТОВ ЦЗРУ, 2004. – 542 с.
195. Третяк А.М. Історія земельних відносин і землеустрою в Україні: Навчальний посібник. – К.: Аграрна наука, 2002. – 280 с.
196. Третяк А.М. Управління земельними ресурсами та реєстрація землі в Україні. – К.: Преса України 1998. – 145 с.
197. Третяк А.М., Бабліндра Д.І. Земельні ресурси України та їх
використання. – К.: Видавництво ТОВ „Центр земельної реформи України”, 2002. – 347 с.
198. Третяк А.М., Дорош О.С. Управління земельними ресурсами. Навчальний посібник. ТОВ „ЦЗРУ” К. – 2006. – 464 с.
199. Третяк А.М., Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування та землевпорядкування. – К.: ТОВ „ЦЗРУ”, 2003. – 337 с.
200. Третяк А.М., Осипчук С.О., Стецюк М.С., Дорош О.С. Концептуальні підходи до розробки проектів землеустрою сільських (селищних) рад // Землевпорядкування. – №2. – 2002. – С. 31-40.
201. Третяк А.М., Ярмолицький В.К., Жук В.М., Друга В.М. Облік і оцінка балансової вартості земель в наукових установах і підприємствах
УААН. – К.: Аграрна наука, 2006. – 276 с.
202. Туниця Ю.Ю. Екологічна конституція землі. Ідея. Концепція. Проблеми. Ч 1. – Львів. – 2002. – 258 с.
203. Удалов В.А. Экономический анализ на сельскохозяйственых предприятиях: Учебно-практическое пособие. – М.: МСХА, 2000. – 152 с.
204. Федоров М.М. Організаційно – економічні передумови формування ринку земель сільськогосподарського призначення // Економіка АПК. – 2003. – №1. – С. 25 – 31.
205. Федоров М.М. Розвиток земельних відносин // Економіка АПК. – 1999. – №1. – С. 100 – 102.
206. Формування нормативних витрат і доходів та баланс сільськогосподарської продукції в Україні та інших країнах світу // За ред. О.М. Шпичака. – К.: ІАЕ, 2002. – 484 с.
207. Формування ринку землі в Україні / В.П. Галушко, Ю.Д. Білик, А.С. Даниленко та ін. / За ред. А.С. Даниленка, Ю.Д. Білика. – К.: У