ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЕКОЛОГО-БЕЗПЕЧНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКОЛОГО-БЕЗПЕЧНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ 10
1.1. Використання екологобезпечного сільськогосподарського землекористування 10
1.2. Формування сталих агроландшафтів екологобезпечного сільськогосподарського землекористування у ринкових умовах 37
1.3. Удосконалення еколого-економічних засад сільськогосподарського екологобезпечного землекористування 53
Висновки до розділу 1 69
РОЗДІЛ 2 ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА ОЦІНКА ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ 72
2.1. Земельний фонд і структура земельних угідь 72
2.2. Еколого-економічні аспекти раціонального землекористування 93
2.3. Землеустрій основа управління екологобезпечним землекористування 107
2.4. Вплив зовнішніх чинників на ефективність екологобезпечного землекористування 112
2.5. Зональні особливості екологічної стабільності сільськогосподарського землекористування 117
Висновки до розділу 2 125
РОЗДІЛ 3 ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОЛОГО-БЕЗПЕЧНОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ 128
3.1. Управління еколого-безпечним землекористуванням у контексті стратегії сталого розвитку в сучасних умовах 128
3.2. Землеустрій як важливий механізм еколого безпечного сільськогосподарського землекористування 138
3.3 Еколого-економічний механізм захисту земельних ресурсів від деградаційних процесів 145
3.4. Інвестування екологобезпечного землекористування 162
Висновки до розділу 3 166
ВИСНОВКИ 169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 174
ВСТУП

Актуальність теми. Земельні ресурси використовують для досягнення широкого кола цілей, що взаємодіють і можуть конкурувати між собою. У зв’язку з цим бажано планувати й регулювати всі види їх використання на ком-плексній основі. Комплексний підхід слід застосовувати на двох рівнях. При цьому, з одного боку, потрібно врахувати екологічні та соціально-економічні чинники, зокрема вплив різноманітних економічних і соціальних факторів на навколишнє середовище та природні ресурси, а з другого – усі компоненти на-вколишнього середовища ресурсів, такі як повітря, вода, земля, геологічні та природні ресурси. Комплексний розгляд полегшує вибір відповідних засобів й альтернативних варіантів і на сталій основі забезпечує максимально можливу продуктивність та використання. Це у свою чергу створює умови для надання підтримки моделям сталого землекористування або ж для надання охоронного статусу збереження біологічної різноманітності чи надання дуже важливих еко-логічних послуг.
У широкому плані мета полягає в полегшенні виділення землі для тих ви-дів використання, які забезпечують найбільшу користь і сприяють переходу до раціонального й комплексного використання сільськогосподарського землеко-ристування. При цьому слід враховувати екологічні, соціальні та економічні ас-пекти.
Аналіз стану землеустрою на сучасному етапі свідчить про відсутність чі-ткої програми розвитку екологобезпечного сільськогосподарського землекори-стування компонента землеустрою в процесі земельної реформи. Разом із тим практика показала, що основою всіх перетворень на селі повинно бути еколого-безпечне землекористування.
В Україні склалася складна еколого-економічна ситуація, яка пов’язана з погіршенням стану довкілля, і сучасне використання земельних ресурсів не відповідає вимогам екологобезпечного землекористування, а саме: розораність сільськогосподарських угідь досягає 80%, що негативно впливає на стійкість агроландшафту; у сільськогосподарському обороті перебувають малопродукти-вні та деградовані землі; зростає площа еродованих орних земель; забруднення земель промисловими відходами тощо. Нераціональне використання сільсько-господарських угідь призвело до зниження родючості ґрунтів. Щорічні втрати гумусу складають 600-700 кг на 1 га площі сільськогосподарських угідь.
Таким чином, в умовах загострення екологічної ситуації економіко-екологічну ефективність використання земельних ресурсів потрібно розглядати з точки зору збереження їх природного стану та підвищення стійкості агролан-дшафтів.
Обсяг досліджень у галузі екологобезпечного землекористування нині не можна вважати задовільним. Цій проблемі присвячена незначна кількість пуб-лікацій, зокрема І.К. Бистрякова, Т.П. Галушкіної, М.Д. Гроздинського, Б.М. Данилишина, А.С. Даниленка, Д.С. Добряка, О.П. Канаша, П.Г. Коренюка, М.І. Лавейкіна, І.М. Лицура, А.Г. Мартина, А.В. Мельника, С.О. Осипчука, А.М. Третяка, М.А. Хвесика та інших науковців. Крім того, вагомий внесок у теорію та практику економіки землеустрою зробили такі вітчизняні науковці, як П.Г. Казьмір, А.Я. Сохнич, Б.І. Пархуць, А.Д. Юрченко.
Ще недостатньо розроблені методичні підходи до землевпорядкування сільськогосподарських підприємств на екологобезпечній основі, ландшафтного мікрорайонування, визначення його критеріїв, а також необхідності поєднання екологобезпечних та агроекологічних підходів. Враховуючи динамічність пере-творень в аграрному секторі економіки, доцільно приділити особливу увагу пи-танням формування концептуальних засад організації території еколого-безпечних землекористувань на сучасному етапі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-ційна робота виконувалась згідно з напрямами державних програм та дослі-джень за тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема, у рамках тем: 3.1.5.58 – «Дослідження природно-ресурсного потенціалу та перспектив економічного та соціального розвитку України (регіональний розріз)» (номер держреєстрації 0100V003691); 3.1.5.64. – «Проблеми сталого розвитку і основні напрями структурних транс-формацій в економіці України» (номер держреєстрації 0101V007882); – «Схе-ма-прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил областей України, Авто-номної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя до 2015» (номер держреєст-рації 0100V000657).
Автор дисертаційної роботи брала безпосередньо участь у наукових до-слідженнях РВПС України НАН України з проблем вироблення механізмів по-долання негативних тенденцій природокористування та переходу держави на принципи сталого розвитку, що підтверджує зв’язок дисертації з тематичним планом науково-дослідних робіт установи.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження – роз-робити теоретико-методологічні засади формування системи екологобезпечно-го сільськогосподарського землекористування та обґрунтувати перспективи їх розвитку в умовах реформування земельних відносин на засадах сталого роз-витку.
Відповідно до визначеної мети у дисертаційній роботі ставилися такі зав¬дання:
 поглибити теоретико-методологічні засади організації екологобезпеч-ного землекористування;
 обґрунтувати методичні підходи до формування системи екологобез-печного землекористування;
 удосконалити формування сталих агроландшафтів екологобезпечного землекористування, дати оцінку сучасного стану та ефективності використання земельно-ресурсного потенціалу;
 розробити пропозиції еколого-економічних аспектів раціонального сільськогосподарського землекористування;
 обґрунтувати зональні аспекти стабільності сільськогосподарського землекористування;
 удосконалити механізми економічного регулювання екологобезпечно-го сільськогосподарського землекористування;
 запропонувати напрями інвестування ефективного екологобезпечного сільськогосподарського землекористування;
Об’єктом дослідження є процеси формування системи сталого сільсько-господарського землекористування в сучасних умовах.
Предмет дослідження – сукупність теоретико-методологічних засад з питань удосконалення екологобезпечного сільськогосподарського землекорис-тування в умовах нових земельних відносин
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є логіко-діалектичний метод пізнання явищ і процесів в економіці в цілому та в земле-користуванні зокрема. У дослідженнях використовувались методи: порівняль-ного структурного аналізу рівня розвитку системи екологобезпечного сільсько-господарського землекористування; функціонального аналізу – для обґрунту-вання теоретичних засад сталих агроландшафтів; економіко-математичні, гра-фічні і картографічні – для розробки інструментарію визначення ефективності системи екологобезпечного сільськогосподарського землекористування; логіко-структурні – для розробки інструментарію зональних аспектів екологічної ста-більності землекористування; сценарного моделювання – для складання про-гнозів територіальної організації використання земель екологобезпечного сіль-ськогосподарського землекористування та його окремих сегментів. Як один із найважливіших методологічних і методичних підходів у роботі застосовано сис¬темний підхід з урахуванням міждисциплінарного характеру дослідження.
Інформаційну базу дослідження складають закони України, нормативно-правові акти та матеріали законодавчих і виконавчих органів влади України, щорічні звіти, методичні й статистичні матеріали Держземагентства України, Державного комітету України з будівництва і архітектури, Державного коміте-ту України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, інших міністерств і відомств, іноземні та вітчизняні наукові публікації, інфор-мація з Інтернету.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних засад і практичних способів удосконалення екологобезпечного землекористу-вання:
 обґрунтовано теоретично-методологічні засади до організації еколого-безпечного землекористування в сучасних умовах;
 розроблено зональні аспекти стабільності екологобезпечного сільсько-господарського землекористування;
 запропоновано механізми управління сучасним екологобезпечним зе-млекористування в стратегії сталого розвитку в сучасних умовах.
удосконалено:
 формування сталих агроландшафтів екологобезпечного землекористу-вання;
 методичні підходи до формування системи екологобезпечного земле-користування;
набули подальшого розвитку:
 еколого-економічний механізм захисту земельних ресурсів від дегра-дації;
 підходи сучасного землеустрою, важливого механізму удосконалення сільськогосподарського землекористування.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані в роботі нау-кові результати мають важливе практичне значення для обґрунтування і розро-бки системи екологобезпечного сільськогосподарського землекористування на рівні держави, регіону. Вони можуть бути використані при формуванні держав-ної регіональної політики, у роботі регіональних органів управління земельних ресурсів при здійсненні земельної реформи, розробці регіональних програм.
Практична цінність дослідження визначається адресною спрямованістю конкретних програм, методик, положень, рекомендацій для суб’єктів різних рі-внів управління земельними ресурсами; власників землі, землекористувачів, державних органів виконавчої влади. Наукові результати комплексного дослі-дження формування системи екологобезпечного сільськогосподарського земле-користування покладено в основу системи пріоритетних заходів щодо інформа-ційного забезпечення організації використання земельних ресурсів. Результати дослідження щодо напрямів забезпечення ефективного і раціонального викори-стання земель сільськогосподарського землекористування в умовах ринку діс-тали нормативну оцінку, знайшли втілення на регіональному рівні, зокрема у Львівській області.
Результати дисертаційного дослідження використані органами виконав-чої влади при Головному управлінні земельних ресурсів у Львівській області (довід¬ка №42 від 10 січня 2007 р.), районним відділом земельних ресурсів у Стрийському районі (довідка №222 від 20 листопада 2007 р.), районним відді-лом земельних ресурсів у Миколаївському районі (довідка №250 від 25 грудня 2007 р.), ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеуст-рою» (довідка №22 від 14 січня 2008 р.), ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (довідка №1-01 / 1606 від 17 грудня 2007 р.). Окремі положення дисертаційного дослідження використані професорсько-викладацьким складом Львівського державного аграрного уні-верситету у навчальному процесі (довідка №01-35-03 від 11 січня 2008 р.) та іншими установами й підприємствами.
Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації наукові по-ложення, висновки та пропозиції належать особисто автору та є його науковим доробком.
Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій розв’язано важливе наукове завдання – розроблено систему заходів щодо вдос-коналення механізмів економічного регулювання екологобезпечного землеко-ристування в перехідних умовах і на цьому підґрунті визначено стратегічні на-прями забезпечення раціонального використання та відтворення земель.
Наукові результати дисертаційного дослідження є внеском у розвиток економічної науки з питань природокористування, охорони навколишнього се-редовища та землекористування.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати дисерта-ційного дослідження доповідались і обговорювались на: Міжнародному науко-во-практичному форумі «Теорія і практика розвитку АПК» (м. Львів, 19-20 ве-ресня 2006 р.); Міжнародному науково-теоретичному форумі «Екологічні, еко-номічні та технологічні аспекти використання земельних ресурсів» (м. Львів, 19-21вересня 2007 р.)
Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження викладені у 7 наукових працях загальним обсягом 2,5 друк. арк., з них 2,0 друк. арк. Є особистим доробком автора. П’ять статті надруковано у наукових фахо-вих виданнях, 2 статті у матеріалах і тезах наукових конференцій.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації складає 206 стор. комп’ютерного тексту, містить 13 таблиць та 9 рисунків, ви-кладених на 10 стор.; список використаних джерел (198 найменувань) – на 18 стор.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дисертація містить теоретичні узагальнення та нове вирішення наукового завдання у вигляді розробки методологічних засад і методичних положень, по-глиблення понятійно-термінологічного апарату та обґрунтування нової паради-гми еколого-безпечного сільськогосподарського землекористування за умов формування соціально-орієнтованої ринкової економіки. Головні наукові та практичні результати роботи такі:
1. Сутність екологобезпечного сільськогосподарського землекористуван-ня полягає в збереженні земельноресурсного потенціалу в стані, що не пере-вищує межі допустимих екологічних порушень. З практичного погляду еколо-го-безпечне сільськогосподарське землекористування можна визначити як про-цес, що охоплює комплекс методів і прийомів, спрямованих на забезпечення економічно вигідного використання сільськогосподарських земель, збережен-ня, відтворення і поліпшення їхнього екологічного стану. Невід'ємною умо-вою цього є соціально-економічний і екологічний розвиток землекористуван-ня на основі цілісного комплексного підходу, в рамках якого систематично встановлюються економічні й екологічні потреби, визначаються можливості та варіанти змін, розробляються заходи щодо забезпечення раціонального зе-млекористування й охорони земель. Таким чином, виявлені тенденції та зако-номірності сучасного землекористування свідчать, що вони не відповідають даним принципам.
2. Впровадження екологобезпечного землекористування може бути дося-гнуте лише через землевпорядне проектування, з урахуванням сучасних умов і нових вимог. Досвід, значною мірою негативний, але великий за обсягом у часі й просторі, дає змогу критично проаналізувати колишні хибні тенденції у вико-ристанні земель і визначити екологічні складові проектування, маючи при цьому на увазі, що екологічно допустиме є, як правило, економічно доціль-ним. Взявши на озброєння концепцію пріоритетності екологічних аспектів зе-млекористування і відповідно кардинального перегляду питомої ваги сільсь-когосподарських (особливо орних) угідь, можна буде різко скоротити витрати на землеохоронні заходи, суворо дотримуючись об'єктивної придатності зе-мель для використання у складі тих або інших угідь (категорій земель за цільо-вим при¬значенням). При залученні до ріллі тільки безумовно орнопридатних земель не виникне потреби у проектуванні й створенні складних і дорогих гід-ротехнічних споруд, додаткових лісомеліоративних насаджень тощо.
3. Розвиток аграрних відносин, в контексті формування екологобезпечно-го сільськогосподарського землекористування, повинен базуватися на засадах створення крупних підприємств у формі товариств з обмеженою відпові-дальністю, агрофірм, акціонерних товариств тощо. Дуже важливо, щоб розви-ток ціноутворення на земельному ринку відбувався природним шляхом, а не під впливом адміністративно-командних методів. В умовах зародження віль-ної конкуренції, державному регулюванню мають підлягати безпосередньо механізми функціонування ринку землі, а не процес ціноутворення на ньому. Основною функцією держави має бути контроль за дотриманням законності при приватизації землі та забезпечення цивілізованих правил поведінки з боку учасників ринку, дотримання ними професійно-етичних норм. Водночас будь-які спроби державного регулювання ціноутворення на земельному ринку лише гальмуватимуть його розвиток.
4. Головні критерії оцінки екологобезпечного землекористування в еко-номічній сфері є підвищення ефективності суспільного виробництва завдяки раціональному використанню природно-ресурсного потенціалу земель, демографічних, природних, економічних та інших видів ресурсів, зокрема розв'язання проблеми підвищення ефективності сільськогосподарського вироб-ництва відповіно до радикальних змін в аграрному секторі. В екологічній сфері слід насамперед виділити ті критерії, що пов'язані з раціональним викорис-танням та охороною земель: збагачення довкілля природними ландшафтами, забезпечення техногенно-екологічної безпеки життєдіяльності людини внаслі-док обґрунтування екологічно допустимих рівнів і режимів використання зе-мель. Критерії оцінки соціальної ефективності розроблених заходів розгляда-ються в контексті створення й підтримання повноцінного життєвого середови-ща місцевого населення. Особливу увагу належить приділити питанням зайня-тості сіль¬ського населення, у тому числі тим, що стосуються механізмів держа-вної під¬тримки села, яка у свою чергу має спиратися насамперед на враху-вання просторової неоднорідності регіонів і їх соціально-природних умов.
5. Сучасне управління землекористуванням повинно базуватися на принципах забезпечення територіальних умов високої економічної ефекти-вності екологобезпечного землекористування; розвитку приватного землево-лодіння і землекористування; забезпечення економічного механізму управління землекористуванням у ринкових умовах; досягнення соціальної справедливості у перерозподілі земель; включення земель у ринковий обіг. Основним важе-лем економічного механізму управління землекористуванням повинна бути нормативна грошова оцінка земель, яка має базуватися на капіталізації рентної угоди, що представляє собою систему показників, які характеризують землю за галузевою дохідністю і дохідністю видів і груп сільськогосподарських куль-тур. Головними напрямами застосування зазначених показників оцінки земель в управлінні землекористуванням повинні стати економічні показники корис-тування землею (земельний податок, орендна плата, економічне стимулю-вання), еколого-економічний механізм охорони земель, моніторинг стану та ефективності використання земель, землевпорядкування
6. Складність широкого впровадження організаційних заходів полягає у великому різноманітті грунтово-кліматичних умов в Україні, а отже, й у безпе-рспективності стандартних і, навпаки, в обов'язковості диференційованих підходів до використання земель. Таким чином, одним із най першочергових завдань сьогодення є порегіональне визначення отимізованих співвідношень земельних угідь взагалі й сільськогосподарських зокрема. Це має базуватися на таких чинниках, як: об'єктивна придатність земель для певного використання (сільсько-господарського, в тому числі під різними угіддями, лісогоспо-дарського, господарського тощо).
7. У Львівській області особливої актуальності набуває здійснення ком-плексу заходів щодо протидії деградації агроландшафтів на територіях з осушувальними системами. Фінансово-ресурсною базою для реалізації цих за-ходів має стати насамперед, активізація інвестиційної діяльності шляхом, по-в'язаним з уведенням землі в економічний оборот, запровадженням пільгового кредиту¬вання для товаровиробників із метою економічного стимулювання та ресурсо¬зберігаючих технологій і застосуванням природоохоронних заходів. Посилення мотивації землекористувачів на реалізацію ґрунтоохоронних техно-логій може забезпечити введення штрафних санкцій для тих із них, чия гос-подарська діяльність створює передумови для розвитку деградаційних проце-сів.
8. Землекористування новостворених агроформувань потребують пода-льшої оптимізації з пріоритетом екологічних чинників. Об'єктивною основою оптимізації є загальна класифікація земель, яка будується за двома координата ми із зазначенням по вертикалі природно-сільськогосподарських регіонів, а по горизонталі - таксонів класифікації Подальшу оптимізацію землекористування новостворених агроформувань найдоцільніше здійснювати на основі схем (проектів) землеустрою сільських адміністративних районів. Враховуючи, ви-кладене, можна стверджувати, що в країні немає юридичних передумов для фо-рмування ринкових земельних відносин у сільськогосподарському виробництві. Для трансформації новостворених агроформувань у структури ринкового типу, необхідно, щоб фізичні, юридичні особи та їхні об'єднання мали можливість користуватися, володіти та розпоряджатися на свій розсуд правом власності на землі сільськогосподарського призначення, тобто здійснювати всі трансакції, в тому числі й змінювати їхнє цільове призначення.
9. Попит і пропозиція, як основоположні чинники ринкових відносин, зумовлюють необхідність адекватного реагування структурою земельних угідь посівних площ. Тому землевласник, вивчаючи вказані ринкові складові, повинен мати інформацію щодо придатності земельних угідь для вирощуван-ня основних сільськогосподарських культур свого землекористування й інші еколого-технологічні характеристики (рельєф місцевості, експозиція, крутість і довжина схилів, мозаїчність агроландшафтів, їхнє інженерне облаштування, еколого-економічна ефективність дії захисних. Елементів агроландшафтів то-що). Таку інформацію землевласники (фізична чи юридична особа та їхні об'-єднан¬ня) можуть одержувати при складанні (розробці) земельно-агротехнічного пас¬порта на землекористування. Він буде еколого-економічною основою для роз¬робки бізнес-плану розвитку сільгосппідприємства на 5-10 років з урахуван-ням ринкових умов.
10. Сучасний землеустрій поки що не в змозі забезпечити основну техно-логічну функцію - пристосування організації територій до прогресивних техно-логій у землеробстві. В організаційно-економічному відношенні існують загро-за парцеляції, відмова від сівозмін, скорочення площ під паром, перехід до мо-нокультурної системи землеробства, повсюдне розорювання навіть ерозійно небезпечних земель. Наслідком цього може бути втрата не тільки економічної, але й природної родючості ґрунтів, які створювалися віками.
11. Запровадження принципів і підходів сталого розвитку до діяльності добувних галузей залишається вельми актуальним завданням в Україні. Пла-нування сталого землекористування в зоні діяльності добувних підприємств і відтворення природно-ресурсного потенціалу порушених земель є обов'язко-вою ланкою цього завдання. Система сталого розвитку землекористування має бути побудована з урахуванням тенденцій, що склалися у-сучасному землеко-ристуванні та ґрунтуватись на наукових принципах. Неодмінною умовою дося-гнення сталості землекористування є також врахування всіх особливостей по-рушених земель, які визначають їх потенційне господарське використання.
12. Ефективне використання земельних ресурсів України, що в першу чергу забезпечить власну продовольчу безпеку і дозволить нашій країні стати не тільки житницею Європи, але й світовим експортером екологічно чистої продукції, залежить від рівня задіяння таких чинників: уміння держави забезпе-чити диктатуру закону; запровадження власної державної фінансової політики; розвитку індустрії для потреб сільського господарства; широкого впровадження в АПК прогресивних технологій при оптимальних параметрах господарювання на основі економіко-математичних моделей.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агpaрные отношения: теория, историческая пpaктика, перспективы разви-тия / И.Н. Буздалов, Э.Н. Крьтатых, А.А. Никонов и др. - М.: Наука, 1993. - 270 с.
2. Алаев Э.Б. Экономико-географическая терминология. – М.: Мысль, 1977. – 200 с.
3. Андрейцев В.І. Правові засади земельної реформи і приватизація земель в Україні: Навч.-практ. посіб. – К.: Істина, 1999. – 320 с.
4. Андриишин М.В., Магазинщиков Т.П. Эффективность организации испо-льзования земельных ресурсов. – Львов: Выща шк. Изд-во Львов. ун-та, 1981. – 172с.
5. Бабміндра Д.І. Aгpоекологiчна оптимiзaцiя структури земельних yгiдь //Землеустрій i кадастр. - 2004. -№ 3-4. - С. 21-29.
6. Бабмiндра Д.І. Методичні засади формування обмежень (обтяжень) у зонах особливого режиму використання земель // Землевпорядий вicник. - 2005. - № 4. - С. 53-57.
7. Бабмiндра Д.І., Слiнчук В.О. Трансформація існуючих i формування нових землекористувань на екологічних засадах // Землевпорядий вicник. - 2006. - № 1. - С. 46-50.
8. Базилевич О.О. Екологo-географiчнa структура Карпатськогo економічного району України: Автореф. дис…. канд. геогр. наук. – К., 1992. - 16с.
9. Білик Ю.Д. Розвиток земельного ринку в умовах реформування сільського-сподарських підприємств // Проблеми реформування ринкової економіки. Реструктуризація аграрних підприємств і земельна реформа: стан, пробле-ми, перспективи. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 306-309.
10. Білявський Г.О., Падул М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. – 2-ге. вид.—К.: Урожай, 1995. - 368с.
11. Быстряков И.К. Эколого-экономические проблемы развития производите-льных сил НАН Украины. – К.: Междунар. финан.агентство, 1997. – 256с.
12. Богіра М.С. Земельна реформа в Україні: наслідки і перспективи // Земле-впорядний вісник. – 2006. – № 4. – С. 35-37.
13. Борщевський П.П., Данилишин Б.М. Деякі проблеми вдосконалення при-родокористування АПК за умов ринкових відносин // Вісник аграрної нау-ки. – 1991. - №10. – С.1-7.
14. Борщевський П.П., Чернюк Л.Г., Якушик І.Д. Природокористування в аг-рарному комплексі України.–К.: РВПС України НАН України, 1999.–79с.
15. Бринзя З.Ф. Еколого-економічні проблеми використання земельних ресур-сів Західного регіону України. – Тернопіль: Збруч, 1996. – 186с.
16. Булигiн С.Ю. Формування екологічно сталих агpоландшафтiв. - К: Урожай, 2005. - 300 с.
17. Булигiн С.Ю., Євсюков Т.О. Екологiчнi аспекти алгоритму приватизaцiї земель // 3емлевпорядний вicник. - 2005. - № 1. - С. 8-13.
18. Відтворення та ефективне використання ресурсного потенціалу АПК (тео-ретичні i прикладні аспекти) / Вiдпов. ред. В.М. Трегобчук. – К.: Ін-т еко-номіки НАН України, 2003. -259 с.
19. Вернадский А.И. Биосфера. – М.: Мысль, 1967. – 367с.
20. Власов В.І. Глобальна продовольча проблема. – К.: ННЦ ”Ін-т аграр. еко-номіки”, 2005. – 237 с.
21. Власов В.І. Глобалізація і глобальна продовольча проблема // Економіка АПК. – 2004. – № 1. – С.17-20.
22. Волков С.Н. Современное землеустройство: состояние и перспективы раз-вития // Землеустроительная наука и образование XXI века: Сб. науч. ста-тей. – М.: Былина, 1999. – С. 53-66.
23. Волков С.Н. Землеустройство. – Т.1: Теоретические основы землеустройс-тва. – М.: Колос, 2001. – 496 с.
24. Волков С.Н., Варламов А.А., Лойко П.Ф. Новые земельные отношения в Российской Федерации // Земельный вестник России. – 2005. – № 1 – 2. – С. 2-8.
25. Волошин В.В., Гopceнкo І.О., Кухар В.П. та ін. Підходи до кoнцeпцiї стiйкогo розвитку та її iнтeгpaцiї стосовно України // Укp. гeoгр. журн.-1995. - №3. - С. 3-10.
26. Галанець В.Г., Люта I.Я. Реформування земельних відносин та формування ринку землі: Монографія. - Львів, 2006. - 196 с.
27. Гарбуз М.Ю. Органiзацiя території новостворених сільськогосподарських підприємств у процесі проведення земельної реформи // Землевпорядний вісник. - 2001. № 3. - С. 30-34.
28. Генсирук С.М., Нижник М.С., Возняк Р.Р. Рекреационное использование лесов. – К.: Урожай, 1987. - 247 с.
29. Генсирук С.А. Регіональне природокористування. - Львів: Cвiт, 1992. - 334 с.
30. Горбонос Ф., Павленчик Н. До питання рaцiонального використання земе-льних ресурсів // Вicник Львівського державного аграрного уныверситету: Землевпорядкування i земельний кадастр. – 2006. №8. - С.10 - 15.
31. Горлачук В.В. Парадигма розвитку землевпорядкування в системі управ-ління земельними ресурсами // Аграрна освіта і наука на початку третього тисячоліття: Міжнар. наук.-практ. конф.: У 2 т. – Львів: ЛДАУ, 2001.– Т. 2. - С. 335-343.
32. Гродзинський Д.М. Основи ландшафтної екології: Підручник. – К.: Либідь, 1993. – 224с.
33. Гуцуляк Г.Д. Земельно-ресурсний потенціал Карпатського peгioну. - Львiв: Cвiт, 1991. - 158 с.
34. Гуцуляк Г.Д. Еколого-економічні основи розвитку Карпатського регіону України. – Чернівці: Прут, 2005. – 348 с.
35. Гуцуляк Ю.Г. Управління раціональним використанням і охороною земе-льних ресурсів сільськогосподарського призначення в умовах ринкової економіки: Автореф. дис…. канд. екон. наук. – Львів, 2000. – 19 с.
36. Данилишин Б.М., Дрогунцов С.І., Міщенко В.С. Природно-ресурсний по-тенціал сталого розвитку України. – К.: РВПС України, 1999. – 716с.
37. Данилишин Б.М. Розробка інтегрованих показників стану навколишнього середовища та механізмів їх впровадження в національні плани дій щодо охорони природи. – К.: ЗАТ «Нічлава», 1998. – 59с.
38. Данилишин Б.М. Природно-техногенні катастрофи, проблеми економічно-го аналізу та управління. – К.: ЗАТ «Нічлава», 2001. – 260с.
39. Данилишин Б.М., Корецький М.Х., Дацій О.І. Інвестиційна політика в Україні: Монографія. – Донецьк: Юго-Восток, Лтд, - 2006. – 292с.
40. Данилишин Б.М., Клиповий Д.В., Пепа Т.В. Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посіб. / За наук. ред. Б.М. Данилишина. – Ні-жин: Аспект-Поліграф, 2007. – 688с.
41. Данилишин Б.М., Шостак Л.Б. Благосостояние наций: Эволюция парадыг-мы развития. – К.: ЗАТ «Ничлава», 2002. – 356с.
42. Декларация тысячелетия ООН: Утверджена резолюцией 55/2 Генеральной Ассамблеи 8 сентября 2000г. AIRЕ S/55/2.
43. Довкілля України: Стат. зб. – К.: Держкомстат України, 2001. - 293 с.
44. Добряк Д.С. Проблеми екологiзaцiї землекористування // Землевпорядку-вання. - 2001. -- № 2. - С. 27 - 30.
45. Добряк Д.С., Розумний І.А. Сучасні проблеми земельної ренти // Вісник аграрної науки. - 1996. - № 12. - С.72-78.
46. Добряк Д.С., Бабмiндра Д.І. Екологo-економiчнi засади реформування зем-лекористування в ринкових умовах. – К.: Урожай, 2006. - 336 с.
47. Добряк Д.С., Канаш О.П., Розумний І.А. Класифiкацiя i екологічне викори-стання сільськогосподарських земель. – К.: IЗУ УААН, 2001. –308 с.
48. Добряк Д.С., Осипчук С.О., Погурельський С.П. Проблеми екологізації зе-млекористування. – 2001. -- №2. –С.31-36.
49. Добряк Д.С., Муковиков Н.М., Тихонов Н.Г. Комунальна власність на зем-лю: сутність, мотивація, принципи реалізації // Землевпорядкування. – 2002. - №1. – С. 7-12.
50. Добряк Д.С., Юрченко А.Д. Досвід і проблеми реформування земельних відносин в сільському господарстві України // Проблемы землепользования в условиях реформирования экономики. – К.: СОПС Украины НАН Украи-ны, 1993. – Вып.1. – С.48-54.
51. Добряк Д.С., Юрченко А.Д., Будзілович І.С. Проблеми правового регулю-вання питань охорони землі в умовах ринкових відносин // Проблемы зем-лепользования в условиях реформирования экономики. – К.: СОПС Украи-ны НАН Украины, 1993. – Вып.1. – С.72-78.
52. Добряк Д.С., Тихонов А.Г., Гребенюк Н.В. Теоретичні засади сталого роз-витку землекористування у сільському господарстві. – К.: Урожай, 2004.–136с.
53. Дорогунцов C.І., Борщевськuй П.Л., Данилишин Б.М. Удосконалення управління природокористуванням в АПК. – К.: Урожай, 1992. - 128 с.
54. Дорогунцов C.І, Лисецький А.С. Сільське господарство і ринок продоволь-ства: проблеми розвитку і розміщення. – К.: Вінок, 1997. – 109с.
55. Дорогунцов C.І., Лисецький А.С. Агропромисловий комплекс України: проблеми розвитку і розміщення // Регіональні проблеми розвитку продук-тивних сил АПК. – К.: РВПС України НАН України, 1999. – С.3-16.
56. Дорогунцов C.І, Олійник Я.С., Степаненко А.В. Теорія розміщення проду-ктивних сил і регіональної економіки. – К.: Стафед – 2. 2001. – 144 с.
57. Екологічне управління: Підручник / Шевчук Ю.М., Саталкін Г.О., Білявсь-кий В.Я. та ін. – К.: Либідь, 2004. – 432 с.
58. Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України, 2000. – 238 с.
59. Економічні дослідження Світового Банку. Україна 2000-2005. – К.: Регіо-нальне представництво Світового Банку по Україні, Білорусі та Молдові, 2005.–156 с.
60. Ерозія та дефляція ґрyнтiв i заходи боротьби з ними / I.Д. Примак, С.П. Вахнiй, М.Я. Бомба та ін. – Біла Церква: БДАУ, 2001. – 392 с.
61. Завровська Н.М., Мартин А.Г. Деякі пiдxоди до економiчної регламентaцiї використання земельно-ресурсного потенціалу сiльcькогосподарських yгiдь територіальних coцiально-пpиродних комплексів peгioнy // Землеуст-рій i кадастр. - 2005. - №2. – 106 с.
62. Загальнодержавна програма соцiально-економiчного розвитку українсько-го села на період до 2015 року. – Режим доступу: www.minagro.kiev.ua/pagel&12.
63. Законодавство України про земельні ділянки (аграрне законодавство Укра-їни. – 1997. - №6, вип. 2. – с.32.
64. Звіт про НДР / Укр. академія аграр. наук, Ін-т землеустрою УААН. Провес-ти аналіз процесів розвитку земельної реформи: К., 2000. – 310с.
65. Звіт про НДР / Укр. академія аграр. наук, Ін-т землеустрою УААН. Провес-ти соціально-економічний аналіз результатів земельної реформи. Досліди-ти розвиток форм землекористування в сільськогосподарському виробниц-тві. Опрацювати рекомендації щодо подальшого удосконалення земельно-го законодавства: К., 1988. – 153с.
66. Земельний кодекс України // Сільський час. – 2001 – 16 листопада.
67. Земельний кодекс України: Наук.–практ. коментар / За ред. В.І. Демчика. – К.: Вид.дім «Ін Юре», 2003. – 676с.
68. Землекористування: еколого-економічні проблеми, конфлікти, планування. Навч. пос. / І.П. Соловій, О.Г. Іванишин, В.В. Лавний, Ю.І. Турчин, О.Г. Часковський – Львів: Афіша, – 2005. – 400 с.
69. Здоровцов І. Вплив рельєфу на ерозійно-гідрологічні процеси // Реформу-вання земельних відносин і охорона земель: Всеукр. наук.-практ. конф. – Львів: Львів. ДАУ, 2003. – С. 33-37.
70. Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні: Міжнар.наук. конф. – Київ, 13-14 квітня 2006р.:У 2 ч.– К.: РВПС України НАН України, 2006. - 263с.
71. Зиновьев Ф.В., Горда О.С., Ляшенко И.В. Малые формы хозяйствования. – Симферополь: Таврия, 2003. - 164 с.
72. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи: Навч. посіб. – Суми: Університетська кн., 2003. – 278с.
73. Кашенко О.Л. Фінанси природокористування. – Суми: Університетська кн., 2000. – 421с.
74. Кашенко О.Л. Екологічна сутність економічних категорій. – Суми: Довкіл-ля, 2001. – 132с.
75. Кашенко О.Л. Фінансово-екологічні основи природокористування. – К.: Вища шк., 1999. – 221с.
76. Казьмір П.Г. Екологія, ландшафтознавство та охорона природи при земле-устрої: Конспект лекцій. – Львів, 1995. – 186с.
77. Казьмір Л.П. Землевпорядкування як інструмент державної просторової політики // Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні: Міжнар. наук. конф.: У 2 ч. – К.: РВПС України НАН України, 2006. – Ч. 1. – С. 138-40.
78. Казьмір П.Г. Землевпорядкування сільськогосподарських підприємств (аг-роформувань) // Вісник Львівського державного аграрного університету: Землевпорядкування і земельний кадастр. – 2002. – № 5. – C. 5-2.
79. Казьмір Л.П. Ландшафтно-екологічний підхід до землевпорядного проек-тування // Вісник Львівського державного аграрного університету: Земле-впорядкування і земельний кадастр. – 1998. – №2. – С. 61-66.
80. Казьмір П.Г., Казьмір Л.П. Концептуальні особливості сучасного земле-впорядного проектування // Вісник Львівського державного аграрного уні-верситету: Землевпорядкування і земельний кадастр. – 1999. – № 3.– С.164-176.
81. Казьмір П.Г., Флекей З.П., Ярмолюк В.І., Микула О.Я., Кисіль В.Г., Казь-мір Л.П. Землевпорядкування сільських територій // Вісник аграрної науки. – 2006. – Спец. вип. (серпень). – С. 53-57.
82. Казьмір П.Г., Дроздяк М.В. Еколого-економічні аспекти оптимізації прос-торової структури сільськогосподарських угідь // Планування та проекту-вання використання земель: Досвід і перспективи: Міжнар. зб. наук. пр. – Львів; Дубляни: ЛДАУ, 2000. – С. 141-145.
83. Канаш О.П. Грунтово-екологiчнi чинники раціонального використання зе-мель України // Проблеми земельної реформи в Укpaїнi. – К.: РВПС Украї-ни НАН Укрaїни, 1994. - С. 57-59.
84. Канаш О.П. Принципи класифiкацiї земель як основи рацiональногo вико-ристання земельних pecypciв // Bicник аграрної науки. – 2002. – № 3. – С. 63-66.
85. Канаш О.П. Екологічні погляди на певні економічні проблеми землекорис-тування // Землеустрій і кадастр. – 2006. – №1. – С. 32-34.
86. Канаш О.Л. Основні проблеми сільськогосподарського земельно-оцiночного районування // Землевпорядкування. – 2001. – №4. – С. 35-38.
87. Канаш О.П. Сучасні проблеми землекористування: екологічна орноприда-тність земель // Науковий вісник НАУ. – 2005. - №81. – С. 154-157.
88. Канаш О.П. Методолoгiя розробки регіональних схем створення екомерeжi // Землевпорядне виробництво: сьогодення та перспективи. – К.: Ін-тземлеустрою УААН, 2002. - С. 80 -86.
89. Кириленко I.Г. Трансформaцiя соцiально-економiчних перетворень у сіль-ському господарстві України: проблеми, перспективи. – К.: ННЦ «Ін.-т аг-рар. економіки», 2005. - 452 с.
90. Ковалишин О.Ф. Роль ренти у регулюванні земельних відносин при здійс-ненні аграрної реформи // Землевпорядний вісник.–1999. – №3.–С.19-23.
91. Ковальова О.М. Диференціальна рента ІІ об’єктивного характеру як скла-дова частина економічної оцінки землі // Проблеми розвитку земельних відносин на засадах нового Земельного кодексу України: Всеукр. наук. конф. – К., 2002. – С. 46-48.
92. Колотило Д.М. Екологія і економіка. Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 1999. – 398с.
93. Комплексна програма підтримки розвитку українського села на період до 2015 року // Економіка АПК. – 2007. – № 1. – С. 3-43.
94. Комплексное планирование и управление земельными ресурсами: Доклад комиссии ООН по устойчивому развитию /E/CN .1712000/6/ Add.2.
95. Конституція України. – К.: 1996 – 54с.
96. Концепція Загальнодержавної програми використання та охорони земель // Землевпорядний вісник – 2004. – № 1. – С. 54-59.
97. Концепція збалансованого (сталого) розвитку агроекосистем в Укpaїні на період до 2025 року: Наказ Мiнагрополітики України № 280 від 20 серпня 2003 року.
98. Копій Л.І., Фізик І.В. Концепція оптимізації співвідношення компонентів ландшафту у межах Волинської височини // Науковий вісник Львівського національного лісотехнічного університету. – 2005. – Вип. 15.3. – С. 8-19.
99. Коренюк Л.І. Еколого-економічна ефективність відтворювальної системи продовольчого комплексу: Теорія, методологія, практика: Монографія. – Дніпропетровськ: ДАФА, 2005. – 355с.
100. Кривов В.М. Актуальні питання управління земельними ресурсами та їх охорони // Землевпорядний вісник. – 2006. - №1. – С.70-78.
101. Кривов В.М. Екологобезпечне землекористування Лісостепу України. Про-блема охорони ґрунтів. – К.: Урожай, 2006. – 304с.
102. Кулiнiч В.В. Методологічна сутність екологo-економічної збалансованостi природно-ресурсних систем // Землевпорядний вісник. - 2002. - № 1. - С. 7-15.
103. Кун Т. Структура научных революций. – М.: Прогресс, 1975.–300 с.
104. Курильців Р.М. Механізм формування раціонального використання і охо-рони земель на раціональному рівні: Монографія. – Львів: Каменяр, 2007. – 155с.
105. Кучерявий В.П. Урбоекологія. – Львів: Світ, 1999. – 360 с.
106. Лавейкін М.І. Реформування системи землекористування в Україні. – К.: РВПС України НАН України, 2003 – 376 с.
107. Лайко П.А., Бабієнко М.Ф. Продовольча безпека в Україні й у світі// Еко-номіка АПК. –– 2006. – №9. С. 8-10.
108. Лесечко М.Д. Основи системного підходу: теорія і методологія, практика. Навч. посіб. – Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2002. – 300 с.
109. Липски С.А. Проблемы управления сельскохозяйственным землепользова-нием в современной России: Монография. – М.: ГУЗ, 2001. – 246 с.
110. Липски С.А. Государственное регулирование рыночного оборота сельско-хозяйственных угодий (теория, методология, практика): Автореф. дис…. доктора экон. наук. – М., 2006. – 42 с.
111. Лисецький А.С. Методологія оцінки абсолютної земельної рент // Власний статус і проблеми раціонального використання земель: Міжнар. наук. конф.– К., 2000. – С.180-184.
112. Лисецький А.С., Журбицька О.В. Проблеми і шляхи розвитку субнаціона-льного АПК // Економіка України. – 2001. -- №6. – С.55.
113. Лицур І.М., Харламова А. Наукові основи сталого землекористування // Екологічні, економічні та технологічні аспекти використання земельних ресурсів: Міжнар. наук.-практ. форум. 19-21 верес. 2007р. – Львів: Львів. держ. аграр. ун-т, 2007. – с.216-220.
114. Манiвчук Ю.В. Екологiчнi системи аграрного виробництва в Карпатах. – Ужгород: Закарпаття, 1996. - 276 с.
115. Медведєв В.В. Ґрунти й українське суспільство в ХХІ столiттi // Агроxiмiя i ґрунтознавство: Спец. вип. до VI з'їзду УТГА. - Харків, 2002. - Кн. 1. - С. 7-14.
116. Месель-Веселяк В.Я. Оргaнiзацiйнi форми господарювання в сільському гoсподарствi // Вісник економічної науки України. -2006. - № 2. - С. 184-190.
117. Мицай М.А. Теоретичні основи землевпорядного проектування: Курс лек-цій. – Львів: Львів. держ. с.-г. ін-т, 1995. – 92 с.
118. Михасюк І.Р. Актуальне дослідження макроекономічних ринкових систем в економіці перехідного періоду // Фінанси України. – 2000. - №7. – С. 141-143.
119. Михасюк І., Косович Б. Регулювання земельних відносин: Монографія. – Львів: Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2002. – 264с.
120. Михасюк І.Р., Мельник М.З. Регіональна економічна політика: Навчальний посіб. / Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів Укр.технології, 2001. – 208с.
121. Мукомель І. Ф. Сiльськогосподарськi зони Укpaїнcької РСР. – К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1961. – 473 с.
122. Муховиков А.М., Новаковський Л.Я. Комунальна власність на землю. – К.: Урожай, 2005. – 148с.
123. Haцioнальнa програма охорони земель до 2010 року (проект). – К., 1997. – 90 с.
124. Наше общее будущее: Доклад Междунар. комиссии ООН по окружающей среде и развитию (МКОСР): Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1989. - 372 с.
125. Новаковский Л.Я. Экономические проблемы использования и охраны зе-мельных ресурсов. К.: Вища шк., 1985. 104 с.
126. Новаковский Л.Я., Олещенко М.А. Соціально-економічні проблеми сучас-ного землекористування. – К.: Урожай, 2007. – 276с.
127. Новаковский Л.Я. Экономические проблемы использования и охраны зе-мельных ресурсов. – К.: Изд-во КТУ, 1985. - 104с.
128. Oгiнський А.М. Про збалансовaнiсть сільськогосподарського землекорис-тування в Україні на короткострокову перспективу // Eкoнoмiкa АПК. – 1999. – № 4. – С. 22–29.
129. Паламарчук М.М., Хвесик М.А. Проблеми формування еколого-економічних відносин в м.Києві // Землевпорядний вісник. – 1997. – №1. – С.40-45.
130. Паламарчук В.О., Коренюк П.І. Економіка природокористування: Навч. посіб. – Запоріжжя: Дике поле, 2003. – 408с.
131. Панчук О.Я., Кустовська О.В. Деякі аспекти eкономікo-екологiчного меха-нізму вдосконалення системи управління земельними ресурсами // Земле-впорядний вicник – 2003. – № 3. – С. 91–95.
132. Паньків З. Проблеми ведення екологобезпечного землекористування в зоні впливу промислових об’єктів // Вісник Львівського державного аграрного університету: Землевпорядкування і земельний кадастр. – 2006. – №9. – С. 81-83.
133. Пархуць Б.I. Відтворення i охорона агроландшафтiв Львiвської області. – К: IЗУ УААН, 2000. – 120 с.
134. Пасхавер Б.Й. Питання формування земельного ринку // Вісник аграрної науки. – 1997. – № 5. – С. 62 – 67.
135. Пащенко В.Н. Загальнонаукові проблеми природних досліджень у контeкcтi парадигми сталого розвитку // Проблеми сталогo розвитку Укра-їни. – К.: БМТ, 1998. – С. 147-159.
136. Підвищення ефективності використання, відтворення і охорони земельних ресурсів регіону / П. П. Борщевський, М. О. Чернюк, В. М. Заремба. та ін. – К.: Аграр. наука, 1998. – 240 с.
137. Пилипенко О.О. Використання сільськогосподарських земель в умовах зе-мельної реформи // Eкономікa АПК. – 2003. – №1. С. 78-82.
138. Положення про державну систему моніторингу довкілля: Постанова Кабі-нету Міністрів України від березня 1998 р. №391 // Земельні відносини в Україні: Законодавчі акти і нормативні документи /Держкомзем України. – К.: Урожай, 1998. – С. 562-569.
139. Послання Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє i зовнішнє становище України у 2000 році". – К.: Інформ.-видав. центр Держкомстату України, 2001. – 404 с.
140. Програма дій з подальшого впровадження «Порядку денного на XXI сто-ліття» / Пер. з англ. - К.: Iнтелсфера, 2000. – 58 с.
141. Проект Концепції сталого розвитку України. – К.: РВПС НАНУ, 2001. - 15 с.
142. Просторова організація продуктивних сил України: мезо- та мікрорегіона-льний рівень / Б.М. Данилишин, Л.Г. Чернюк, М.І. Фащевський та ін.—Вінниця: Книга-Вега, 2007. – 572 с.
143. Рекреаційна політика в Карпатському peгiонi: принципи формування, шля-хи реалiзацiї / Ін-т регіон. досліджень НАН України; В.С. Кравцiв, В.Ю. Євдокименко, М.М.Габрель, М.В. Копач – Чернiвцi: Прут, 1995.- 72 с.
144. Poїк M.B. Сучасні науково - обґрунтовaнi підходи до використання землі. – К.: ХХI вік – Труд – ГриПал, 2003. – 44с.
145. Рио-де-Жанейрская декларация по окружающей среде и развитию. Доку-мент ООНA/СОИF 151/26/ Rev.1.(Vol.1). С. 3-7.
146. Сiльське господарство Львівщини у 2005 poцi: Стат. зб. – Львів, 2006. - 158 с.
147. Статистичний щорічник України за 2006 рік. – К.: Техніка, 2006. – 598с.
148. Серебрянський Л.Р., Скопин А.Ю. Поддерживаемое, сбалансированное или устойчивое развитие? // Изв. РАН. Сер. гeoгp. – 1998. - №1. – C.44-49.
149. Соколов В.И. Природопользование в США и Канаде: Экономические аспе-кты. – М.: Наука, 1990. – 160 с.
150. Солярчук Д., Солярчук Ю. Проблеми управління землекористуванням у ринкових умовах // Вісник Львівського державного аграрного університе-ту: Землевпорядкування і земельний кадастр. – 2006. – № 9. – С. 7-11.
151. Соціально-економічні системи продуктивних сил регіонів України / C.І. Дорогунцов, Л.Г. Чернюк, П.П. Борщевський та ін. – К.: Нічлава, 2002. – 690с.
152. Стадницький Ю.І. Проблеми управління процесом зниження емісії забруд-нення в межах територіальних адміністративних одиниць // Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку адміністративних районів: Міжнар. наук.–практ. конф. Тернопіль, 17-18 квітня 1997 р. – Львів: Ін. ре-гіон. досліджень НАН України, 1997. – 245с.
153. Стецюк М.П., Гергель В.В., Осипчук С.О., Дорош О.С. Дocвiд розробки схеми землеустрою та охорони земель Iванiвського району Київської обла-сті // Землевпорядкування. – 2002. – № 4. – С. 24-30.
154. Стойко Н.Є. Організація використання земель в ерозійно небезпечних ландшафтах. – Львів: Укр. Технології, 2005. – 144с.
155. Ступень М.Г., Гулько Р.Й., Таратула Р.Б. Роль земельних ресурсів у струк-турі природно-ресурсного потенціалу Вісник Львівського державного аг-рарного університету: Землевпорядкування і земельний кадастр. – 2006. – № 9. – С. 143-154.
156. Ступень М.Г., Гулько Р.Й., Таратула Р.Б. Проблемні аспекти охорони зе-мель від забруднення в межах адміністративно-територіальних одиниць Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. –2007. – № 14 (1). – С. 293-297.
157. Схема-прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил Львівської області на період до 2015 року. – К.: РВПС України НАН України, 2005. – 187с.
158. Таратула Р.Б. Аналіз і екологічна оцінка земельних ресурсів Закарпаття Ві-сник Львівського державного аграрного університету: Землевпорядкування і земельний кадастр. – 2007. - № 10. – С. 235-239.
159. Таратула Р.Б. Використання земель природно-заповідного, рекреаційного та природоохоронного призначення. Вісник Львівського державного агра-рного університету: Землевпорядкування і земельний кадастр. – 2008. – № 11. – С. 92-99.
160. Таратула Р.Б. Стан і перспективи розвитку туризму і рекреаційної діяльно-сті в Івано-Франківській області. Екологічні, економічні та технологічні аспекти використання земельних ресурсів: Міжнар.наук.-практ. форуму. 19-21 верес. 2007р. – Львів: Львів. державний аграр. ун-т, 2007. – С.236-240.
161. Теорія і методи оцінювання, оптимізації використання та відтворення зе-мельних ресурсів: Міжнар. наук. конф. Київ, 11-14 листопада 2002р.: У 2 ч. – К.: РВПС України НАН України, 2002. – 265с.
162. Тібілова Л.М., Богіра М.С. Еколого-економічні аспекти збереження водно-болотних угідь // Вісник Львівського державного аграрного університету: Землевпорядкування і земельний кадастр. – 2006. – №9. – С. 208 – 212.
163. Тібілова Л.М. Екологічна стійкість території на землях різних форм влас-ності // Вісник Львівського державного аграрного університету: Землевпо-рядкування і земельний кадастр. – 2005. – №8. – С. 54-58.
164. Тихонов А.Г., Паламарчук Л.В. Економічний оборот землі в Україні: тео-рія, методологія, практика. – К.: Урожай, 2004. – 163 с.
165. Третяк А.М., Осипчук С.О., Стецюк М.П., Дорош О.С. Концептyальнi пiдxоди до розробки проектів землеустрою сiльcьких (селищних) рад // Зе-млевпорядкування. - 2002. - № 2. - С. 31-41.
166. Третяк А.М. Управління земельними ресурсами та реєстрація землі в Укра-їні. – К.: Преса України, 1998. – 224 с.
167. Третяк А.М., Стецюк М.Л., Дорош Й.М., Дорош О.С. Схема землеустрою адмiнiстративного району - основа для управління земельними ресурсами // Землевпорядкування.- 2002. - № 1. – С. 13 -18.
168. Третяк А.М. Теоретичні основи землеустрою. – К.: IЗУ УААН, 2002. - 151 с.
169. Тихонов А.Г., Паламарчук Л.В. Економічний оборот землі в Україні: тео-рія, методологія, практика. – К.: Урожай, 2004. – 163 с.
170. Третяк А.М. Методологічні засади ринку землі в Україні // Землевпорядку-вання. – 2001. – №4. – С. 14 – 20.
171. Третяк А.М., Третяк Р.А., Шквир М.І. Методичні рекомендації оцінки еко-логічної стабільності агроландшафтів та сільськогосподарського землеко-ристування. – К.: ІЗ УААН, 2002. – 15с.
172. Третяк А.М. Земельно-кадастрове районування території на ландшафтній основі. – Чернівці, 1993. – 79 с.
173. Третяк А.М. Теоретичні практичні проблеми розробки регіональних про-грам захисту земель від ерозійних процесів. – Чернiвцi, 1993. – 86 с.
174. Укpaїнa. Цiлi розвитку тисячоліття: Аналіт. доп. M-вa економіки та з пи-тань європейської ітеграцiї України. За сприяння Програми розвитку ООН. – К., 2003. – Режим доступу http//www.me.gov.ua.
175. Федоров М.М. Організаційно-економічні передумови формування ринку земель сільськогосподарського призначення // Економіка АПК. – 2003. – № 1. – С. 25 – 31.
176. Федоров М.М. Економiчнi проблеми земельних відносин у сільському гос-подарстві. – К.: IАЕ, 1998. - 264 с.
177. Федоров М.М. Організаційно-економічні передумови формування ринку земель сільськогосподарського призначення // Економіка АПК. – 2003. – № 1. – С. 25 – 31.
178. Флекей З.П. Земельна реформа: стан земель та завдання землеустрою // Ві-сник Львівського державного аграрного університету: Землевпорядкування і земельний кадастр. – 2006. -