УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ КОМБІНАТІВ НА ОСНОВІ РЕОРГАНІЗАЦІЇ СЕРВІСНИХ ПІДРОЗДІЛІВ

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………………..4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ СЕРВІСНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ
КОМБІНАТІВ ………......………………………………...……………………………..11
1.1 Система сервісних підрозділів ГЗК як складова виробничого процесу ....…..11
1.2 Напрямки дослідження діяльності сервісних підрозділів ГЗК ….……………29
1.3 Стан та тенденції розвитку сервісних підрозділів ГЗК України ……………..32
Висновки до 1 розділу ...…………………………………………………………...……39
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВПЛИВУ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СЕРВІСНИХ ПІДРОЗДІЛІВ НА СТАН ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ КОМБІНАТІВ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ ………...…..……………….41
2.1 Побудова моделі функціонування сервісних підрозділів ГЗК як системи масового обслуговування ……..........................………………………..………41
2.2 Розробка інструменту визначення ефективності функціонування сервісних підрозділів ГЗК …………………………………………………………………55
2.3 Побудова економіко-математичної моделі комплексу показників
діяльності ГЗК ………………………………………………………………….67
Висновки до 2 розділу ……………...………………………………………………….119
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ КОМБІНАТІВ В УМОВАХ РЕОРГАНІЗАЦІЇ СЕРВІСНИХ ПІДРОЗДІЛІВ .……..120
3.1 Розробка методики оцінки діяльності ГЗК на основі модифікованої системи збалансованих показників ...…..…………………… ……………………...…120
3.2 Побудова оптимізаційної моделі удосконалення діяльності ГЗК на основі реорганізації сервісних підрозділів ………..…………………………………135
3.3 Апробація методичних положень в умовах діючих гірничорудних ГЗК .....144
Висновки до 3 розділу ...……………………………………………………………….165
ВИСНОВКИ ...……………………………………………………………………….....166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...……………………………………………169
ДОДАТКИ ...……………………………………………………………………………183
Додаток А. Пробіг автомобілів ВАТ “Полтавський ГЗК”………………………..….183
Додаток Б. Форми для визначення показників проекції «Трудові ресурси»
модифікованої системи збалансованих показників ...……………….…185
Додаток В. Матеріали з впровадження дисертаційної роботи ……………………...188

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Вступ України до СОТ та заявлена урядом політика подальшої інтеграції в Євросоюз вимагає відповідного рівня розвитку еко-номіки, який прямо залежить від стану паливно-енергетичного комплексу країни та зокрема гірничорудної промисловості. Наразі Україна входить до числа основних світових виробників залізорудної сировини та займає сьому позицію, поступаючись Китаю, Бразилії, Австралії та Росії [1]. Проте середня продуктивність праці в 2002р. становила 290 т сировини на одного робітника у рік (Польща – 730 метричних тонн, Великобританія – 2820т, ПАР – 4740т, США – 12800т, Австралія – 12 890т) – це один з найнижчих у світі показників [2].
Вступ України до СОТ для гірничорудної промисловості має як позитивні на-слідки (збільшення іноземних інвестицій, запровадження механізмів справедливого вирішення торгівельних суперечок, скасування квот на експорт продукції, розши-рення географії експорту), так і негативні (посилення залежності економіки країни від світової кон’юнктури, ризик недооцінки тяжких наслідків первинного періоду після вступу до СОТ, значні додаткові витрати (приведення стандартів у відповідність міжнародним нормам, втрата національного контролю над галуззю).
Саме тому в рамках діючих перетворень для формування стратегічного потен-ціалу як галузі в цілому, так і окремого підприємства набуває особливого значення розробка механізму забезпечення конкурентноздатності господарюючих суб’єктів. Цей механізм полягає у виборі ра¬ціональної організації виробництва, який сприятиме підвищенню ефективнос¬ті основного та допоміжного виробництв гірничорудних підприємств, зокрема гірничозбагачувальних комбінатів (ГЗК).
І якщо основне виробництво цих підприємств розглядається та аналізується у першу чергу, допоміжне здебільшого залишається поза увагою. Допоміжне вироб-ництво обслуговує основне, інакше, надає послуги з забезпечення безперебійного виготовлення та випуску продукції, тобто здійснюються сервісні функції, що дозво-ляє розглядати допоміжне виробництво як систему сервісних підрозділів. Дедалі їх роль значно зростає через негативний вплив на виробництво в цілому: надзвичайна роздробленість технічного обслуговування зумовлює значний розрив між механіза-цією основного виробництва та сервісних підрозділів, неповна завантаженість площ сервісних підрозділів та недостатнє використання їх потужностей приводить до дез-організації функціональної діяльності цих підрозділів, розпорошеність основних і оборотних засобів, робочої сили впливає на зростання нераціональних витрат [4]. Світова практика організації обслуговування основного виробництва ставить під сумнів доцільність існування сервісних підрозділів всередині ГЗК.
Важливість системи сервісних підрозділів підтверджують цифри: прямі витра-ти від їх діяльності становлять понад 30% загальних [3], а чисельність задіяного пе-рсоналу сягає 50% загальної їх кількості (в індустріально-розвинутих країнах цей показник вдвоє менший) [4]. Низький рівень механізації робіт з обслуговування знижує ефективність використання новітньої техніки в основному виробництві: 2/3 усіх втрат робочого часу обумовлено незадовільною роботою сервісних підрозділів [5].
Отже зараз спостерігається тенденція до виконання функцій сервісних підроз-ділів сторонніми спеціалізованими підприємствами на умовах підряду чи аутсорси-нгу (саме завдяки останньому Австралійська гірнича промисловість дістала такого значного розвитку). Однак сліпе копіювання досвіду розвинутих країн без сталої структури пропозиції не має сенсу. Саме тому слід визначити за яких умов буде до-цільним перехід до підряду чи аутсорсингу для вітчизняних ГЗК з урахуванням фак-тора економічності виробництва за критерієм мінімальних витрат на обслуговування шляхом адаптації існуючої системи збалансованих показників та розробки механізму управління гірничо-збагачувальними комбінатами під час здійснення реорганізації сервісних підрозділів.
Проблемами удосконалення управління діяльністю підприємств гірничорудної промисловості займалися українські та російські вчені: Амоша О.І., Галушко О.С., Павленко І.І., Тишков І.Є., Золотогоров В.Г. та ін. Переваги та недоліки аутсорсингу для промислових підприємств розглядаються у працях Дж. Калдвелл, С. Данн, Р. Зе-хлер, над проблематикою сервісних підрозділів працюють Ф.Таннері, Н. Mей, Л. Бансель-Шаренсоль, М. Жугльо, А. Барсет, Ж. Бонами, Дж. Хаскетт, В. Сассер, А. Члесинджер, Дж. Квінн та ін. система збалансованих показників розроблена амери-канськими науковцями Н. Нортон та Р. Каплан.
Проте питання реорганізації сервісних підрозділів вітчизняних ГЗК з метою удосконалення управління діяльністю підприємства залишається не вирішеним. Не-обхідність розробки інструменту стратегічного управління щодо удосконалення управління діяльністю ГЗК на основі впровадження аутсорсингу обумовила вибір теми, визначила мету, завдання дисертаційної роботи та позначила коло розглянутих в ній питань.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Елементи ди-сертації знайшли своє відображення у планах держбюджетної науково-дослідної ро-боти кафедри менеджменту Національного гірничого університету: тема № ГП-361 «Розробка та обґрунтування методів підвищення надійності інвестування розшире-ного відтворення гірничих підприємств» (номер держреєстрації 0105U000514), при виконані якої автором підготовлено науково-практичні рекомендації щодо обчис-лення ринкової вартості гірничих підприємств та методів її підвищення; тема № ГП-401 «Закономірності визначення економічного потенціалу вугільних шахт України» (номер держреєстрації 0107U000381), у рамках якої автором визначено тісноту зв’язку факторів внутрішнього середовища підприємств, що впливають на ефектив-ність їх діяльності.
Мета дослідження і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є уза-гальнення і удосконалення науково-методичних основ, розробка інструментарію та практичних рекомендацій щодо створення ефективної системи управління діяльністю гірничо-збагачувальних комбінатів на основі реорганізації сервісних підрозділів.
Відповідно до поставленої мети коло основних задач, спрямованих на її досягнення охоплює:
 визначення сутності поняття «сервісні підрозділи», які відображають ком-плекс господарств допоміжного виробництва;
 систематизація і теоретичне узагальнення існуючих методичних підходів до вибору найефективнішої форми організації системи сервісних підрозділів;
 структурування та уточнення складових проекцій системи збалансованих показників діяльності підприємства;
 розробка науково обґрунтованої концепції оцінки учасників, що формують організаційну побудову системи пропозиції послуг;
 розробка науково-методичних засад визначення рейтингу підприємства з точки зору стратегічності прийнятих напрямів розвитку;
 розробка організаційно-економічного механізму реорганізації сервісних підрозділів, який передбачає застосування модифікованої системи збалан-сованих показників;
 експериментальна перевірка і впровадження методики оцінки діяльності підприємства на основі модифікованої системи збалансованих показників.
Об’єкт дослідження – процес управління діяльністю гірничо-збагачувальних комбінатів на основі реорганізації сервісних підрозділів.
Предмет дослідження – теоретико-методологічні засади та практичні питання управління діяльністю гірничо-збагачувальних комбінатів на основі реорганізації сервісних підрозділів.
Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основи дисертаційної ро-боти склали системний аналіз, порівняння та узагальнення (уточнення поняття «до-поміжне виробництво», визначення поля проблематики сервісних підрозділів ГЗК, удосконалення системи збалансованих показників); методи статистичного, економіч-ного, логічного аналізу (обробка та аналітична оцінка первинних фактичних даних); економіко-математичне моделювання (побудова моделі системи сервісних підрозді-лів ГЗК методами теорії масового обслуговування, кореляційної моделі для модифі-кованої системи збалансованих показників).
Інформаційною базою роботи стали законодавчі та нормативні акти України, дані держкомстату України, матеріали первинної звітності гірничо-збагачувальних комбінатів, звітна документація ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбі-нат».
Обробка інформації, побудова таблиць, графіків, реалізація економіко-математичних моделей здійснена за допомогою ПЕОМ з використанням апарату ма-тематичних і статистичних функцій прикладного пакету MS Excel.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у систематизованому ви-рішенні теоретичних та практичних питань діагностики гірничо-збагачувальних комбінатів та реорганізації їх сервісних підрозділів як ефективного напряму вдоско-налення управління підприємств гірничорудної промисловості.
До найбільш важливих результатів, які визначають наукову новизну, відно-сяться:
обґрунтовано теоретичні та методичні положення щодо формування та функ-ціонування організаційно-економічного механізму підвищення ефективності функ-ціонування ГЗК на основі реорганізації сервісних підрозділів, що передбачає засто-сування модифікованої системи збалансованих показників, склад яких відображає специфіку процесу такої реорганізації (структура пропозиції послуг, інтегральний показник конкурентоспроможності, рейтинг стратегічності, імовірність безвідмовної роботи, швидкість обслуговування, індекс задоволеності працівників); при цьому базовим показником виступає економічна додана вартість, для розрахунку якої до-ведено доцільність використання методу середньозваженої вартості капіталу;
удосконалено:
методичний підхід до вибору найбільш ефективної форми організації сервіс¬них підрозділів ГЗК, що, на відміну від існуючих підходів, передбачає використання при моделюванні: одноканальної замкнутої системи масового обслуговування (са-мостійне виконання функцій сервісних підрозділів), багатоканальної системи з очі-куванням (підрядна форма), багатоканальної системи з очікуванням і рівномірною взаємодопомогою між каналами (аутсорсинг), а також враховує встановлені (інтен-сивність потоку надходження заявок дорівнює коефіцієнту технічного використання та залежить від строку та умов експлуатації основних фондів) та існуючі залежності характеристик систем;
теоретико-методичний підхід до визначення умов реорганізації сервісних під-розділів ГЗК, згідно з яким оцінка учасників, що формують організаційну побудову системи пропозиції послуг, здійснюється за кількісними (ціна, строки виконання по-слуг) та якісними (якість послуг, репутація та ресурсна база постачальника) критері-ями, що ранжовані за їх вагомістю та дорівнюють у загальній сумі максимальному числовому значенню – одиниці;
методичний підхід до визначення проекцій системи збалансованих показників який, на відміну від існуючих, передбачає застосування проекції «Зовнішнє середо-вище» замість проекції «Клієнти», що дозволяє врахувати більше коло чинників зов-нішнього середовища прямого впливу (споживачі, постачальники, конкуренти) та цілеспрямування проекції «Внутрішні процеси» на якість та строки виконання робіт; у проекції «Навчання та зростання», згідно з цим підходом, зроблено акцент на соці-а¬льні фактори (рівень плинності кадрів, індекс задоволеності працівників, про-фесійний рівень персоналу) через існуючу залежність продуктивності праці від за-доволеності працівників;
дістали подальшого розвитку:
обґрунтування та трактування сутності поняття «допоміжне виробництво» як системи сервісних підрозділів, яка являє собою сукупність взаємопов’язаних підсис-тем, що об’єднані однією метою, та функціонують на базі єдиної організаційної структури управління;
теоретичні основи визначення рейтингу підприємства з точки зору стратегіч-ності прийнятих напрямів розвитку шляхом його оцінки за критеріями: наявність системи цілевизначення, ресурсної бази, технології реалізації управлінських рішень та використання уточнених складових категорії «можливості підприємства», які охоплюють поряд із матеріальними, фінансовими та інформаційними ресурсами людський капітал, що дозволяє розглядати трудові ресурси як активи підприємства, які потребують інвестування для підвищення конкурентоспроможності підприємс-тва.
Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення, реко-мендації та висновки, які викладено у дослідженні, розширюють і вдосконалюють знання відносно системи управління діяльністю гірничо-збагачувальних комбінатів на основі системи збалансованих показників зокрема під час реорганізації сервісних підрозділів. Ця методика впроваджена у ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (акт № 732 від 19.06.2007р., додаток В).
Окремі положення знайшли використання у навчальному процесі Національ-ного гірничого університету МОН України при викладанні лекційних курсів та практичних занять з дисциплін: «Управління витратами», «Контроллінг» (№ 02-27/83 від 21.02.2007р., додаток В).
Наукові положення, які сформовані у дисертаційній роботі, можуть бути ба-зою для подальших наукових досліджень та практичних розробок у напрямі вдоско-налення управління на підприємствах гірничорудної промисловості.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій обґрунтовано авторський підхід до формування системи визначення ефективності діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів на основі збалансованої системи показників щодо реорганізації сервісних підрозділів. Внесок автора опубліковані колективні праці конкретизовано у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та одержали схвалення на ІI Міжнародній науково-практичній конфе-ренції «Перспективні розробки науки та техніки» (м. Прземисл, 2007); ІI Міжнарод-ній науково-практичній конференції «Наукова індустрія європейського континенту» (м. Прага, 2007); ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Дні науки» (м. Софія, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми і перспек-тиви інноваційного розвитку економіки України» (м. Дніпропетровськ, 2008).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження автором опубліко-вано 11 наукових праць загальним обсягом 2,9 д.а., з яких особисто автору належать 1,2 д.а., у тому числі: 7 статей у фахових виданнях (наукових журналах і збірниках наукових праць) та 4 тези доповідей наукових конференцій.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи – 192 сто-рінка комп’ютерного тексту. Робота містить 59 таблиць, з них 4 на повних сторінках, 35 рисунків, список використаних джерел із 172 найменувань на 14 сторінках, 3 до-датка на 10 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Визначено місце та роль допоміжного виробництва у організації випуску про-дукції, з’ясовано, що допоміжне виробництво – це одна із складових виробничої ін-фраструктури. Обґрунтовано розгляд допоміжного виробництва як системи сервіс-них підрозділів за класичною класифікацією секторів економіки та із з'ясування сутності поняття «послуга», а також аналізу загальних рис послуг: відсутності мате-ріального у «чистій» послузі, невід’ємності від джерела, неоднорідності та недовго-вічності; що дозволяє дослідити сервісні підрозділи ГЗК за напрямками розвитку сервісних систем. Дослідження сервісних підрозділів ГЗК відносно сервісних відно-син, процесів надання послуг, ефективності отриманого результату, структурування системи пропозиції показало, що їх реорганізація сприятиме підвищенню конкурен-тоспроможності як ГЗК в цілому, так і сервісних підрозділів зокрема.
2. Проаналізовано стан та тенденції розвитку системи сервісних підрозділів віт-чизняних ГЗК, визначено концептуальні підходи до їх організації, які охоплюють самостійне виконання, підрядну форму та виконання сервісних функцій сторонніми організаціями (аутсорсинг) і встановлено, що шляхами удосконалення всієї системи обслугову¬вання виробництва виступають централізація та спеціалізація однорід¬них функцій обслуговування. Визначено переваги та недоліки кожного з підходів та за-пропоновано використовувати аутсорсинг як найдоцільніший спосіб набуття конку-рентоспроможності. Враховуючи недостатнє розвинення ринку послуг із виконання сервісних функцій ГЗК, тобто за відсутності сталої структури пропози¬ції рекомен-довано починати з підрядної форми організації окремих видів робіт.
3. Обґрунтовано можли¬вість застосування моделей теорії масо¬вого обслугову-вання для систем сервісних підрозділів ГЗК. Запро¬поновано три моделі, що відпові-дають кожній з форм організації обслуговування виробництва: самостійне виконання робіт відображає од¬нокана¬льна замкнута СМО, у випадку підрядної форми засто-совано багатоканальну СМО з очікуванням, виконанню функцій сервісних підрозді-лів сторонніми організаціям відповідає багатоканальна СМО з очікуванням та «рів-но¬мірною» взаємодопомогою між каналами. Доведено, що за показниками якості обслуговування (середній час очікування заявки в черзі, перебування заявки в СМО, імовірність відмови, перебування заявки в СМО, середня кількість заявок у черзі, у СМО) аутсорсинг перевершує інші розглянуті форми.
4. З метою підвищення ефективності реорганізації сервісних підрозділів ГЗК для удосконалення управління обґрунтовано доцільність використання но¬вітніх методів всебічної оцінки функціонування підприємства. Проаналізовано су¬часні підходи щодо успішної реалізації страте¬гії. Шляхом порівняльного аналізу виявлено можли-вості вдосконалення існуючих інстру¬ментів стратегічного управління. Запропоно-вано модифіковану систему збалансованих по¬казників із урахуванням доробок та усуненням низки недоліків, яка дозволяє проводити оцінку діяльності ГЗК та є ос-новою дієвого механізму управління підприємством для ефективної реалізації стра-тегії. У якості базового показника модифікованої системи збалансованих показників запропоновано використовувати економічну додану вартість підприємства.
5. Розроблено оцінку учасників, що формують систему пропозиції послуг, яка проводиться за якісними та кількісними критеріями. Вони ранжовані за їх вагою, у загальній сумі максимальне значення дорівнює одиниці. Уточнено методику визна-чення рейтингу стратегічності: до складових категорії «можливості підприємства» включено людський капітал, що дозволяє розглядати трудові ресурси як активи під-приємства. Залежність базового показника від визначених показників проекцій мо-дифікованої системи збалансованих показників встановлено за допомогою кореля-ційно-регресивного аналізу. Винайдено рівняння багатофакторної лінійної регресії, яке найбільш достовірно відображає цю залежність та підтверджує основний прин-цип даної системи – причинно-наслідковий характер зв’язку показників проекцій.
6. У рамках модифікованої системи збалансованих показників запропоновано за-ходи, що сприяють удосконаленню діяльності ГЗК та спрямовані на збільшення скорегованого чистого прибутку після сплати податків, зменшення розміру залуче-ного капіталу та використання методу середньозваженої вартості капіталу. Доведено, що метод середньозваженої вартості капіталу більш точно та об’єктивно визначає норму прибутку на відміну від кумулятивного та експертного методів, що дозволяє отримати точне значення економічної доданої вартості підприємства.
7. Розроблено методику оцінки діяльності ГЗК на основі модифікованої системи збалансованих показників, яка базується на точній та достовірній узагальненій оцінці стану ГЗК та подальшому поглибленому аналізі показників проекцій з урахуванням принципу їх взаємозалежності. Запорукою ефективності використання запропонова-ної методики є послідовність збору та розрахунку показників, встановлення адеква-тних стратегічних цілей, а також розробка відповідних заходів з метою їх ефективної реалізації, що дає можливість ефективно управляти процесом реорганізації сервісних підрозділів ГЗК.
8. Визначено граничні значення варіації коефіцієнту росту економічної доданої вартості світових лідерів гірничорудної промисловості для подальшого порівнянні із результатами, отриманими від розрахунку оптимізаційної моделі. При побудові цієї моделі запропоновано цільову функцію, обмеження та граничні умови, якими ви-ступають базові результати діяльності ГЗК. Ця модель дозволяє здійснити вибір оп-тимального варіанту удосконалення діяльності ГЗК на основі реорганізації сервісних підрозділів.
9. Проведена апробація інструменту стратегічного управління модифікованої си-стеми збалансованих показників та методики оцінки діяльності ГЗК на її основі на ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат». Апробація показала, що ця методика дозволяє надійно, ефективно та успішно вирішувати складне і актуальне питання удосконалення управління діяльністю ГЗК на основі реорганізації сервісних підрозділів, а також досягти збільшення економічної доданої вартості ВАТ «Полтав-ський гірничо-збагачувальний комбінат».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Эрикссон М. Железная руда в мировой экономике: состояние и ближайшая пер-спектива // Горный журнал. – 2005. – №11. – С. 80 – 83.
2. Сухов П. От чего зависит конкурентоспособность украинского угля // Компания - деловой ежедневник. – 2004. №12. – С. 10 – 15.
3. Тишков И.Е., Ширин М.Г. Учет и анализ работы вспомогательного производства горнодобывающей промышленности. – М.: «Недра», 1978. – 166 с.
4. Петрович Й.М., Захарчин Г.М. Організація виробництва. – Львів: «Магнолія плюс», 2004. – 400 с.
5. Организация производства и управление предприятием: Учебник / Туровец О.Г., Бухалков М.И., Родинов В.Б. и др.; Под ред. О.Г. Туровца. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 528 с.
6. Постанова Верховної Ради України від 17 листопада 2006 року N 373-V "Розви-ток вугільної галузі України та запровадження енергозберігаючої моделі еконо-міки - шлях до набуття енергетичної незалежності"
7. ДСТУ 2960-94 Організація промислового виробництва. Основні поняття. Терміни та визначення. – Введ. 01.01.96. – Офіц. вид. – К.: Вид-во Держстандарту України, 1995. – 43 с.
8. Золотогоров В.Г. Организация производства и управление предприятием: Учеб. пособие / В.Г. Золотогоров. – Мн.: Книжный Дом, 2005. – 448 с.
9. Курочкин А.С. Организация производства: Учеб. Пособие. – К.: МАУП, 2001. – 216 с.
10. Фатхутдинов Р.А. Организация производства. – М.: Инфра-М, 2003. – 672 с.
11. Шепеленко Г.И. Экономика, организация и планирование производства на пред-приятии. – М.: Издательский центр «МарТ», 2003. – 592 с.
12. Буц Ю.В. Організація виробництва: Навчальний посібник. – Дніпропетровськ: Національна гірнича академія України, 2002. – 183 с.
13. Золотов А.В., Глушич Н.Г. Производственная инфраструктура: сущность и про-блемы ее развития // Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачев-ского. – 2007. – №3. – С. 171 – 174.
14. Quinn J. B. L'entreprise intelligente Paris: Dunod. – 1994. – 514 p.
15. Fisher A. G. Economic Implication of Material Progress // International Labour Re-view. – 1935.– July. – Р. 5 – 18.
16. Fisher A. G. B. Primary, Secondary and Tertary Production // Economic Record. – 1939. – June. – Р. 24 – 38
17. Téboul J. Le temps des services: une nouvelle approche de management. – Paris: Edition d'Organisation, 1999. – 316 р.
18. ДСТУ 3279-95 Стандартизація послуг. Основні положення. – Введ. 01.01.97. – Офіц. вид. – К.: Вид-во Держстандарту України, 1996. – 51 с.
19. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Д., Вонг В. Основи маркетинга: Пер. с англ. – 2-е европ. изд. – М.; СПб.; К.: Издательский дом "Вильямс", 2001. – 628 с.
20. Райзберг Б.А. Современный экономический словарь / Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозов-ский, Е.Б. Стародубцева. – 3-е изд., испр. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 478 с.
21. Zeithaml V. A., Parasuraman A., Berry, L. L. Problems and Strategies in Services Marketing // Journal of Marketing. – 1985. – Vol. 49. – Р. 33 – 46.
22. Fitzsimmons J. A., Fitzsimmons M.J. Service management. – New York: McGraw-Hill, 2003. – 672 p.
23. Джонсон Р., Каст Ф., Розенцвейг Д. Системы и руководство: 2-е изд. Нью-Йорк, 1967, пер. с англ. Под ред. Таврилова и Печатникова. М.: Сов. Радио, 1971 – 648с.
24. Емельянов С.В., Ларичев О.И. Многокритериальные методы принятия решений. – М.: Знание, 1985. – 341с.
25. Жуковин В.Е. Многокритериальные модели принятия решений с неопределенно-стью. – Тбилиси, 1983. – 104с.
26. Волкова В.Н., Денисов А.А. Основы теории систем и системного анализа. – СПб.: СПБГТУ, 1997. – 512с.
27. Дубилет А. В. Стратегическое планирование деятельности коммерческого банка в переходной экономике: Автореф. дис. канд. экон. наук: 08.06.02 / Национальная горная академия Украины. – Днепропетровск, 1999. – 21с.
28. Блауберг И.В., Мирский Э.М., Садовский В.Н. Системный подход и системный анализ // Системные исследования. – М.: Наука, 1982. – С. 51 – 64.
29. Tannery F. Le management stratégique des services: synthèse bibliographique et repérage des questions stratégiques // Finance Contrôle Stratégique. – 2001. – n°2. – Р.215 – 259.
30. Normann R. Service management: strategy and leadership in service business. – New York.: Wiley, 2000. – 254 p.
31. Grönroos C. Service management and marketing: a customer relationship management approach. – New York.: Wiley, 2000. – 404 p.
32. De Bandt J., Gourdet G. Immateriel: nouveaux concepts. – Paris: Economica, 2001. – 249 p.
33. Gadrey J. L'économie des services. – Paris: La Découverte, 2003. – 128 p.
34. Reboud L., Gadrey J. La relation de service au coeur de l'analyse économique. – Paris: L'Harmattan, 1998. – 325 p.
35. Chase R.B. A history of research in service operations: What's the big idea? // Journal of Operations Management. – 2007. – March. – P. 11 – 22.
36. Mills P. K., Morris J. H. Clients as "partial" employees of service organizations: role development in client participation // The Academy of Management Review. – 1986. – № 4. – P. 726 – 735.
37. Eiglier, P., Langeard, E. Relations de service et marketing // Décisions Marketing. – 1987. – №2. – P. 13 – 21.
38. Heskett J. L., Sasser W. E., Schlesinger L. A. The Value Profit Chain : Treat Em-ployees Like Customers and Customers Like Employees. – New York: Free Press, 2002. – 400 p.
39. Berry L.On Great Service: A Framework for Action. – New York: Free Press, 2006. – 292 p.
40. Jones T., Wіcks A. Convergent stakeholder theory // Academy of management review. – 1999. – №2. – P. 206 – 221.
41. Freeman E. Divergent stakeholder theory // Academy of management review. – 1999. – №2. – P. 233 – 236.
42. Mathe H. Le service global. innovations et strategies internationales de developpement dans les services. – Paris: MAXIMA, 1997. – 305 p.
43. Gershuny J. Changing Times: Work and Leisure in Postindustrial Society – Oxford: Oxford University Press, 2003. – 320 p.
44. Rіddle D. I. Service-led growth. The role of service sector in world development. – New York: Praeger Publishers. – 1996. – 289 p.
45. Укррудпром – информационно-аналитический портал / Спосіб доступу: URL:http://www.ukrrudprom.com/reference/factory.html – Загол. з екрану.
46. P.Crowson Contract mining and environmental risk / Спосіб доступу: URL:www.dundee.ac.uk/cepmlp/Research/CEPMLP%20Full%20Research.pdf – За-гол. з екрану.
47. Loulo: three in one // Mining Magazine. – 2005. – р. 6 – 10.
48. Why outsource? // Mining Magazine. – 2005. – April р. 31 – 33.
49. Ярославская торгово-промышленная палата / Спосіб доступу: URL: http://www.yartpp.ru/outsourcing.html – Загол. з ек¬рану.
50. Смірнов В.В., Клименко О.О. Підвищення конкурентоспроможності залізорудних ГЗК шляхом вдосконалення форми організації обслуговуючих підрозділів // Економічний вісник НГУ. – №1. – 2006. – С. 72 – 77.
51. Смірнов В.В., Клименко О.О. Аутсорсинг як ефективний метод набуття та поси-лення конкурентних переваг // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Випуск 225: В 3 т. – Т.П. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – 282с.
52. Гнеденко Б.Б., Коваленко. И.Н. Введение в теорию массового обслужива¬ния. – М.: "Наука", 1966. – 255 с.,
53. Павловский Ю.Н. Имитационные модели и системы. – М.: ФАЗИС: ВЦ РАН, 2000. – 134 с.
54. Ивченко Г.И., Каштанов В.А., Коваленко И.Н. Теория массового обслу¬живания. – М.: Высш. школа, 1982. – 256 с.
55. Лабскер Л.Г., Бабенко Л.О. Теория массового обслуживания в экономи¬чес¬кой сфере. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 319 с.
56. Сухов П. Иностранные слова // Ко-Энерго. – 2007. – №3. – С. 18 – 24.
57. Козак Н. Сбалансированная система оценочных индикаторов как инструмент управления біз¬несом / Спосіб доступу: URL: http://www.quality.eup.ru/materialy3/bsc.htm – Загол. з ек¬рану.
58. Калинин С. Бизнес-планирование в вопросах и ответах / Спосіб доступу: URL: http://www.comstar.od.ua/cgi-bin/coms/go.cgi?p=sbs. – Загол. з екрану.
59. Бойко Н. BSC как инструмент реализации разработанных планов // Управление кредит¬ными организациями. – 2006. – № 8 – С. 6 – 11.
60. Леденёв Е.Е. BSC и EVA – конкуренты или союзники? / Спосіб доступу: URL: http://www.cfin.ru/management/controlling/bsc_eva.shtml. – Загол. з екрану.
61. Ивлев В., Попова Т. Balanced ScoreCard – альтернативные модели // Банки и тех-нологии. – 2002. – №4. – С. 3 – 7.
62. Редченко К. Показательное несогласие: Balanced Scorecard и Tableau De Bord / Спосіб доступу: URL: http://www.management.com.ua/strategy/str046.html. – Загол. з екрану.
63. Combining EVA with the Balanced Scorecard to improve strategic focus and alignment // 2 GC Discussion Paper Active Management. – 2001.– №1. – С. 3 – 7.
64. Хабаров М. Управление компанией с помощью EVA // Финансовый директор. – 2004.– №2. – С. 18 – 22.
65. Данилин О. Принципы разработки ключевых показателей эффективности для промышленных предприятий и практика их применения // Управление компанией. – 2007. – №10. – С. 34 – 42.
66. Ampuero M., Goranson J., Scott J. Solving the Measurement Puzzle: How EVA and the Balanced Scorecard Fit Together // The Cap Gemini Ernst & Young Center for Business Innovation. Issue 2 “Measuring Business Performance”. – 1998. – P. 45 – 52.
67. Гордиенко Л.Я. Вопросы экономической оценки надежности забойного оборудо-вания. – М., 1967. – 35 с.
68. Institute of outsourcing / Спосіб доступу: http://www.outsourcinginstitute.com/oi_index/key_factors.html – Загол. з екрану.
69. Plant Maintenance Resource Center / Спосіб доступу: http://www.plant-maintenance.com/outsourcing_crit_issues.shtml – Загол. з екрану.
70. Информационное обеспечение управления конкурентоспособностью / С.Г. Све-туньков, Е.М.Белый, С.В.Барашков и др.: Под ред. проф. С.Г. Светунькова. – М.:, ЮНИТИ, 2001. – 41 с.
71. РБК Рейтинг Методология рейтингов стратегичности / Спосіб доступу: URL: http://rating.rbc.ru/category.shtml?method/31131956 – Загол. з екрану.
72. Гаркушин Ю. К., Смирнов В. В. Надежность и эффективность оборудования углеобогатительных фабрик. – Днепропетровск: Полиграфист, 1999. – 197 с.
73. Бойко В.В. Економіка підприємств України: Навч. посібник/ Національний гір-ничий університет. – Дніпропетровськ: НГУ, 2007. – 552 с.
74. Пестрикова Е.И. Способы удержания профессионалов в компании / Спосіб дос-тупу: URL:http://www.ippnou.ru/article.php?idarticle=000640. – Загол. з екрану.
75. Бізнес-портал / Спосіб доступу: URL:http://www.business.if.ua/themes/business/message.asp?folder=1923&newsID=6111. – Загол. з екрану.
76. Проект Постанови про направлення на доопрацювання проекту Закону України про професійний розвиток персоналу на виробництві № 2019 від 07.02.2008
77. Смірнов В. В., Клименко О.О. Система збалансованих показників як ефективний інструмент об’єктивної оцінки діяльності підприємства та успішної реалізації стратегії // Академічний огляд: Економіка та підприємництво. – №2. – 2007. – С. 97 – 102.
78. Смірнов В. В., Клименко О.О. Обґрунтування застосування моделей теорії масо-вого обслуговування щодо систем технічного обслуговування і ремонту ГЗК // Економічний вісник НГУ. – №4. – 2006. – С. С. 59 – 64.
79. Смірнов В. В., Клименко О.О. Визначення форми організації системи технічного обслуговування і ремонту на основі теорії масового обслуговування // ДНУ. – Дніпропетровськ, 2007. – Вип. 231. – Т.ІІ. – С. 293 – 300.
80. Клименко О.О. Обґрунтування використання аутсорсингу як найефективнішої форми організації виробництва // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє.– Тернопіль, 2007. – Вип. 12. – С. 117 – 124.
81. Клименко О.О. Визначення показників проекції «Фінанси» модифікованої BSC // Матеріали ІI Міжнародної науково-практичної конференції «Перспективні роз-робки науки та техніки». – Прземисл : Nauka i studia. – 2007. – Том 2. – С. 45 – 47.
82. Клименко О.О. Розробка проекції «Зовнішнє середовище» модифікованої BSC // Матеріали ІI Міжнародної науково-практичної конференції «Научна індустрія європейського континенту». – Прага : Education and Science. – 2007. – Том 3. – С. 3 – 5.
83. Клименко О.О. Визначення показників проекції «Трудові ресурси» модифікованої системи збалансованих показників // Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції «Наукові дні». – Софія : Бял ГРАД-БГ. – 2008. – Том 2. – С. 72 – 74.
84. Специфика финансовой оценки горных компаний / Спосіб доступу: URL:http:// www.cfin.ru/finanalysis/value/mining.shtml. – Загол. з екрану.
85. Синадский В. Расчет ставки дисконтирования // Финансовый директор. – 2007.– №2. – С. 7 – 10.
86. Інвестиційний клімат / Спосіб доступу: URL:http://www.ukrcognita.com.ua/ukr/investment/101/?ch=595e8574c. – Загол. з екрану.
87. Companhia Vale do Rio Doce / Спосіб доступу: URL: http://www.cvrd.com.βr/pdf/annual_reports_2007.pdf . – Загол. з екрану.
88. Rio Tinto / Спосіб доступу: URL: http://www.riotinto.com/index_investors.asp. – За-гол. з екрану.
89. Kumba / Спосіб доступу: URL: http://www.kumba.co.za/pdf/press_release_afs_2007.pdf. – Загол. з екрану.
90. Cleveland-cliffs / Спосіб доступу: URL: http://www.cleveland-cliffs. annual_reports_2007/. – Загол. з екрану.
91. BHP Billiton / Спосіб доступу: URL: http:// www.bhpbilliton.com/investors_media.pdf. – Загол. з екрану.
92. Lkab / Спосіб доступу: URL: http://www.lkab.com/?openform&sok=report%202005&lang=EN. – Загол. з екрану.
93. Інтерфакс Україна / Спосіб доступу: URL: http://www.interfax.com.ua/ru/page35/?q=%E3%EE%EA. – Загол. з екрану.
94. Фінансовий портал / Спосіб доступу: URL: http://www.fin.org.ua/newws.php?i=576939&w=1024&h=768&PHPSESSID=30ec01f99c400434bdaac3c88ebcc259. – Загол. з екрану.
95. Делойт и Туш СНГ / Спосіб доступу: URL: http://www.deloitte.com/dtt/home/0,1044,sid%253D7560,00.html. – Загол. з екрану.
96. IbbotsonAssociates / Спосіб доступу: URL: http://www.IbbotsonAssociates.com/m12.html. – Загол. з екрану.
97. BERI / Спосіб доступу: URL: http://www.beri.com/investment/101/?ch=595e8574c. – Загол. з екрану.
98. London Stock Exchange / Спосіб доступу: URL: http://www.londonstockexchange.com/LSECWS/IFSPages/MarketNewsPopup.aspx? – Загол. з екрану.
99. Клименко О.О. Дослідження динаміки EVA світових лідерів залізорудної галузі // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми і перспек-тиви інноваційного розвитку економіки України». – Дніпропетровськ: РВК НГУ.– 2008.– С. С. 84 – 86.
100. Клименко О.О. Підвищення економічної доданої вартості вітчизняних підпри-ємств // ДНУ. – Дніпропетровськ, 2008. – Вип. 239. – Т.ІІI. – С. 515 – 520.
101. Державна установа "Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України" / Спосіб доступу: URL: http:// www.smida.gov.ua/news/sv_1.php?id_news/ – Загол. з екрану.
102. Жданко Е. ВТО: pro и contra для ГМК Украины // Финансовая консультация. – 2005. - №22. – С.13-16
103. Кондаурова І. О. Виробнича інфраструктура первинної структурної ланки економіки в умовах переходу до ринку: Автореф.дис. канд.ек.наук: 08.01.01 / Донецький національний університет. – Донецьк, 2001. – 23 с.
104. Компания – деловой ежедневник / Спосіб доступу: URL: http://www.ko.ru/document.asp?d_no=11044&cp_no=54&cp_type=ct_no. – Загол. з екрану.
105. Вагонова А.Г., Салли В.И. Динамика взаимодействия природной, технологи-ческой и экономической компонент горных предприятий // Науковий вісник НГУ. – 2007. – №5. – С. 34 – 39.
106. Пономаренко П.И., Солодянкин А.В., Харин С.А. Управление затратами на предприятиях железорудной промышленности // Науковий вісник НГУ. – 2006. – №10. – С. 40 – 43.
107. Кухарев В.Н., Салли В.И., Эрперт А.М. Экономико-математические методы и модели в планировании и управлении: Учебник. – К.: Выща шк., 1991. – 304 с.
108. Буц Ю.В., Герасимова І.Ю. Організаційні проблеми ефективності праці на вугі-льних шахтах // Науковий вісник НГУ. – 2007. – №7. – С. 60 – 63.
109. Каплан Роберт С., Нортон Дейвид П. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию / Пер. с англ. – М.: ЗАО «Олимп – Бизнес», 2003. – 320с.
110. Данилин О. Принципы разработки ключевых показателей эффективности для промышленных предприятий и практика их применения. // Управление компа-нией. – 2003 - № 2.
111. Ольве Н.-Г., Рой Ж., Веттер М. Оценка эффективности деятельности компании. Практическое руководство по использованию сбалансированной системы пока-зателей: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2004. – 304 с.
112. Редченко К. Balanced scorecard не только для грандов // Бизнес-консультант. – 2003. – №5. – C. 36 – 38.
113. Хорват П. Сбалансированная система показателей как средство управления предприятием // Проблемы теории и практики управления. – 2000. – №4. – C. 12 – 19.
114. Павленко І.І. Економічно обгрунтоване поєднання нового будівництва та реко-нструкції // Науковий вісник НГУ. – 2007. – №1. – С. 62 – 65.
115. Іванов А. "Золотий Ріг" України // Всеукраїнська технічна газета. – 2007. – №14. – С. 4 – 5.
116. Гибсон Дж. Л., Иванцевич Д.М., Донелли Д.Х. Организации: поведение, струк-тура, процессы: Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 662 с.
117. Игнатьева М. Н., Гиренко-Коцуба А. Н. Формирование социально-активных предприятий, осваивающих ресурсы недр // Известия вузов. Горный журнал. – 2007. – №7. – С.62 – 65.
118. Резник Г. Железорудные гонки / Спосіб доступу: URL: http://ukrrudprom.ua/analytics/ruda20062008.html – Загол. з екрану.
119. Иванов А.П., Животовская О.А. Реорганизация как фактор повышения конку-рентоспособности предприятий // Автоматизация и современные технологии. – 2007. – № 7. – С.35 – 43.
120. Ломоносов Г.Г. Повышение качества продукции отечественного горнорудного производства как основа подъема его конкурентоспособности // Горный журнал. – 2004. – № 10. – С.6 – 9.
121. Ангелин Д. Мал золотник... // Бизнес. – 2005. – №1. – С. 68 – 71.
122. Бондаренко И. Реструктуризация – это всегда жертвоприношение // Компаньон. – 2004. – №21. – С.18 – 20.
123. Гірничий закон України: За станом на 28 жовтня 2005р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парламетське видавництво, 2005. – 31 с.
124. Комарова О. Г., Игнатьева М. Н. Повышение эффективности горного производ-ства в современных условиях перехода на инновационный путь развития // Из-вестия вузов. Горный журнал. – 2007. – №7. – С.39 – 43.
125. Верхогляд В. Реорганизация предприятия // Баланс. – 2005. – № 46. – С.2 – 9.
126. Ковальчук В.А., Близнюков В.Г., Костянский Н.А., Ященко Б.Е. Взаимосвязь развития горных работ и параметров автомобильно-конвейерного транспорта // Металлург. и горноруд. пром-сть. – 1999. – № 5. – С. 95–97.
127. Жирков Е. И., Галиев Ж. К., Галиева Н. В. Условия обеспечения эффективного функционирования угледобывающих предприятий // Горный журнал. – 2007. – № 2. – С. 121–125.
128. Курашов С.В. Удосконалення організації технологічних процесів як фактора поліпшення економічних показників гірничо-збагачувального виробництва: ав-тореф. дис. канд. техн. наук: 08.06.01 / Нац. гірн. акад. України. – Д., 1999. – 19с.
129. Турило А.М., Турило А.А. Сутність і метод вимірювання фінансового результа-ту підприємства // Науковий вісник НГУ. – 2005. – №12. – С. 54 – 57.
130. Теория статистики: Учебник / Под ред. проф. Р. А. Шмойловой. – 3-е изд., пе-рераб. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 560 с.
131. Берк К., Кейри П. Анализ данных с помощью Microsoft Excel.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2005. – 560 с.
132. Ченцов Н.А., Седуш В.Я., Сулейманов С.Л., Дойнов А.Р. Автоматизация ремон-тов оборудования производственного цеха // Металлург. и горноруд. пром-сть. – 2002. – № 2. – С. 77–80.
133. Мендзебровский И. Логика точных показателей // Компаньон. – 2005. – №16. – С.20 – 25.
134. Лужный С. Последний писк управленческой моды – система сбалансированных индикаторов, или показателей – BSC// Бизнес. – 2005. – №16. – С. 74 – 78.
135. Коновалюк В.И. Рыночные преобразования в добывающих отраслях Украины // Економіка промисловості. – 2003. – №2. – С. 79 – 85.
136. Нестеров В.А. Некоторые вопросы организации рыночных отношений в уголь-ной промышленности европейских угледобывающих стран // Научно-технические достижения и передовой опыт в угольной промышленности. – 2006. – №1. – С. 3 – 6.
137. Кривицкий С. Структура управления угольной промышленностью ряда ведущих угледобывающих стран // Зарубежный опыт, экономика и отраслевые вопросы. – 2005. – №4. – С.4 – 6.
138. Галушко О.С., Деркач Н.И. Реструктуризация производственных объединений в условиях перехода к рыночным отношениям. – Днепропетровск: Пороги, 1996. – 39с.
139. Гершун А., Горский М. Технологии сбалансированного управления. – М.: Олимп-Бизнес, 2005. – 357с.
140. Пивняк Г.Г., Пилов П.И., Салли В.И., Амоша А.И. Воспроизводство шахтного фонда и инвестиционные процессы в угольной промышленности Украины. – К.: Наукова думка, 2004. – 311с.
141. Young D. Economic value added: A primer for European managers // European Man-agement Journal. Vol. 15. – № 4. – P. 335 – 344.
142. Kaplan R.S., Norton D.P. The Balanced Scorecard – Measures then drive Perfor-mance // Harvard Business Review. – 1992. – Vol. 70. – N 1. – P. 71 – 79.
143. Kaplan R.S., Norton D.P. Linking the balanced scorecard to strategy // California Management Review. – 1996. – № 4. – P. 53 – 79.
144. Вагонова А.Г. Экономические проблемы поддержания мощности и инвестиро-вания угольных шахт Украины. – Днепропетровск: НГУ, 2005. – 287с.
145. Юрген В., Утц Ш. На пути к активному управлению с помощью показателей / Спосіб доступу: URL:http:// www. balancedscorecard.ru/bsc653.html. – Загол. з екрану.
146. Решетілова Т.Б. Внутрішні ціни у ринковій стратегії фірми // Науковий вісник НГУ. – 2007. – №2. – С. 70 – 73.
147. Гончаренко С.Н. Проблемы привлечения инвестиций при разработке стратегии горнорудного предприятия // Известия ВУЗов. Горный журнал. – 2007. – № 7. – С.25–33.
148. Пархомчук Д. Сложная профессия: Топ-менеджер горно-обогатительной отрас-ли // Украинская Инвестиционная Газета. – 2002. – № 50. – С. 46.
149. Мягков Е.В., Балыкин В.Д., Милкина А.И. Управление предприятием с иполь-зованием ключевых показателей эффективности // Металлург. и горноруд. пром-сть. – 2005. – № 3. – С. 100–104.
150. Клішейко А. В. Реструктуризація промислового підприємства на основі реін-жинірингових та організаційно-управлінських заходів: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.04 / Одеський держ. економічний ун-т. – О., 2007. – 19с.
151. Прохорова В. В. Реструктуризація організаційно-господарської діяльності підп-риємства в умовах трансформаційної економіки: Автореф. дис... канд. екон. на-ук: 08.06.01 / Харківський держ. економічний ун-т. – Х., 2001. – 20с.
152. Чернявська Є. І. Реструктуризація підприємства в умовах трансформаційної економіки / Східноукраїнський національний ун-т ім. Володимира Даля. – Лу-ганськ, 2004. – 264с.
153. Залогіна К. І. Антикризове управління промисловим підприємством в умовах перехідної економіки України: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.01 / Хмельницький держ. ун-т. – Хмельницький, 2004. – 20с.
154. Варламов Б. А. Реорганизация инструментального хозяйства промышленного предприятия Санкт-Петербург: Диалог, 2005 (СПб. : Тип. "Лесник-Принт") 54с.
155. Троицкий, А.С., Господарчук, Г.Г. Стратегия реорганизации крупных предпри-ятий. – Н. Новгород: Изд-во Нижегород. ун-та, 1993. – 135 с.
156. Пантелеева Н. Д., Маранова А. П., Орлова Т. С. Вспомогательное производство промышленного предприятия: планирование и учет его деятельности: учебное пособие. – Кострома: РИО Костром. гос. технол. ун-та, 2007. – 47 с.
157. Кузнецов В. И. Реструктуризация угледобывающего объединения. – Челябинск: РЕКПОЛ, 1997. – 57 с.
158. Зарипова С. Н. Оптимизация работы экскаваторно-автомобильных комплексов // Известия вузов. Горный журнал. – 2007. – № 3. – С.55 – 58.
159. Чагин М. Ю. Организационно-экономические основы процесса системной рест-руктуризации предприятия. – М.: РОХОС, 2004. – 73 с.
160. Соколовская М. Б. Методология и методические аспекты системной реструкту-ризации предприятия. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. гос. ун-та экономики и финан-сов, 2002. – 485 с.
161. Алпатов А.А. Реструктуризация предприятий: основные понятия и способы проведения. – Киров : Киров. обл. тип., 1998. – 146 с.
162. Гончаренко С. Н. Проблемы привлечения инвестиций при разработке стратегии горнорудного предприятия // Известия вузов. Горный журнал. – 2007. – №7. – С.34 – 39.
163. Cторчак С. Кого збагачує українська руда.Перспективи розвитку гірничорудної промисловості України // Дзеркало тижня. – 2005. – № 19. – С. 6 – 9.
164. Сокольская Р.Б. Разработка системы финансового контроля на предприятии // Металлург. и горноруд. пром-сть. – 1999. – № 4. – С. 116–118.
165. Падерин И. Д. Методические основы и направления повышения экономической эффективности промышленного предприятия до современного уровня: моно-графия. – Дн-ск : ДГФА, 2005. – 272 с.
166. Кругла Н.М. Оцінка економічних результатів діяльності гірничо-збагачувальних підприємств: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.01/ Криворіз. техн. ун-т. – Кривий Ріг, 2005. – 20 с.
167. Бурыкин С. И. Технологическая и экономическая эффективность горнорудного предприятия в рыночных условиях // Известия вузов. Горный журнал. – 2007. – №4. – С.74 – 77.
168. Шаповал В.А. Підвищення ефективності використання основних фондів гірничо-збагачувальних комбінатів шляхом диверсифікації виробництва: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.01 / Нац. гірн. ун-т. – Д., 2003. – 18 с.
169. Король Г.А., Антоненко С.В., Челак С.В. Совершенствование организационной структуры управления предприятием на основе функционально-целевого ана-лиза // Металлург. и горноруд. пром-сть. – 1999. – № 4. – С. 113–115.
170. Ванькович Д. В. Механізм оцінки тенденцій економічного зростання промисло-вого підприємства // Вісник Київського національного універсистету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 2002. – №61. – С. 16 – 18.
171. Мартиненко В.П. Реструктурізація підприємств промисловості як умова роз-витку сучасної економіки // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. – № 3. – С. 92 – 95.
172. Moore Р. World coal production // Coal Magazine. – 2005. – December. – P.10