ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое описание

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 5
ВСТУП 8
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ І ЗАКОНОМІРНОСТІ
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ДО
УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВ 18
1.1. Взаємозв'язок якості і потреб споживачів 18
1.2. Еволюція механізму управління якістю продукції 40
1.3. Організація комплексного управлінняякістю 57
1.4. Економічний механізм управління якістю
виробничій діяльності підприємств 68
Висновки по розділу 1 79
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ В
ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ 84
2.1.Механізми управління якістю у промислово розвине-них країнах 84
2.2. Становлення систем управління якістю в
постсоціалістичних країнах 117
Висновки по розділу 2 123
РОЗДІЛ 3. ЕВОЛЮЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ СТАНДАРТИЗАЦІЇ
СИСТЕМ МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ 127
3.1. Становлення міжнародної стандартизації
систем менеджменту якості 127
3.2. Створення систем менеджменту якості
і їх сертифікація на відповідність МС ISO 9000:2000 173
3.3. Розвиток стандартизації і сертифікації
систем менеджменту якості в Україні 187
Висновки по розділу 3 193
РОЗДІЛ 4.СИСТЕМА ЗАГАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ 197
4.1. Становлення системи загального управління
якістю 197
4.2. Досвід впровадження системи загального
управління якістю
221
4.3. Способи зацікавленості розповсюдження системи
загального управління якістю 232
4.4. Спосіб активізації людського чинника у системі
менеджменту якості 244
Висновки по розділу 4 257
РОЗДІЛ 5.МЕТОДОЛОГІЯ ЕФЕКТИВНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ КОРПОРАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ 260
5.1. Корпоративні системи управління якістю - інструмент
підвищення продуктивності праці і ефективності
діяльності підприємства 260
5.2. Реінжиніринг (BPR) 264
5.3.Система Загального обслуговування
устаткування (ТРМ) 270
5.4. Система «Впорядкування» (5 S) 276
5.5. Шість сигм (6) 282
5.6. Збалансована система показників (BSC) 289
5.7. Самооцінка 297
Висновки по розділу 5 302
РОЗДІЛ 6. НАПРЯМКИ Й ЕФЕКТИВНІСТЬ УДОСКОНАЛЕННЯ
ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ 305
6.1. Якість і конкурентоспроможність 305
6.2. Витрати на підвищення якості і
вдосконалення їх обліку 318
6.3. Оцінка ефективності функціонування системи
менеджменту якості 341
6.4. Інтегровані системи менеджменту 349
Висновки по розділу 6 354
ВИСНОВКИ 356
ДОДАТКИ 366
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 396

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Початок ХХ ст. характеризується новими всеосяж-ними глобальними процесами в техніці, технології й економіці. Виходячи з то-го, що для досягнення основної мети будь-якого виробництва – отримання мак-симуму прибутку – визначальну роль відіграють, насамперед, якість і ціна ви-готовленого товару, адаптація й глобалізація національної економіки в ці про-цеси, виникає об'єктивна необхідність підвищення конкурентоспроможності ві-тчизняних підприємств й їхньої продукції до рівня світових стандартів. Як сві-дчать узагальнення теоретичних положень і результати зарубіжного досвіду, зазначене може бути досягнуте за допомогою загального управління якістю ви-робничої діяльності підприємств, починаючи від проекту господарюючого су-б'єкта до випуску й реалізації продукції на основі використання механізму управління якістю. (Тут і надалі поняття «механізм управління якістю» викори-стовується як тотожне поняттю «механізм управління якістю виробничої діяль-ності господарюючого суб'єкта», під якою розуміються сукупні результати фу-нкціонування підприємства (на етапах маркетингу, проектування, матеріально-технічного постачання, підготовки до виробництва, виробництва, контролю, упакування й зберігання, реалізації, монтажу, технічного обслуговування й утилізації), що забезпечують отримання очікуваного прибутку). Особливо це актуально для підприємств харчової промисловості й сфери послуг.
Сформовані економічні умови, обумовлені процесами глобалізації й ста-новленням ринкових відносин, докорінно змінюють ставлення підприємців, ке-рівників і фахівців підприємств України до якості продукції, що випускається. До цих змін, насамперед, належать: формування різних форм власності, свобо-да будь-якого виду господарювання, зростання конкуренції, необхідність ура-хування запитів споживача й визначення відповідної ціни, дотримання екологі-чних умов. Трансформація економічних умов виробництва, що відбувається, з настійливою необхідністю вимагає створення принципово нових шляхів, форм, методів і підходів до управління якістю продукції на кожному підприємстві та об'єднанні. Сьогодні у ряді розвинених країн в управлінні якістю використову-ються апробовані ними положення й рекомендації з метрології, стандартизації й сертифікації.
Дослідженням питань удосконалення механізму управління якістю при-ділено увагу в роботах зарубіжних учених Д.Вальдена, А.Грехема, Е.Демінга, Дж.Джурана, К.Ісікави, Т.Конті, Ф.Кросбі, Х.Куме, Г.Тагуті, А.Фейгенбаума, Ш.Шиба, В.Шухарта. Із сучасних російських фахівців проблеми управління якістю освітлювали Ю.П.Адлер, В.Г.Версан, О.В. Гличев, О.П.Глудкін, О.О.Горленко, В.А.Лапідус, В.Ю. Огвоздін, І.І.Чайка, В.Л.Шпер. В Україні ці питання розглядаються в працях Л.В.Балабанової, Б.В.Буркинського, О.В.Виноградової, Л.М.Віткіна, А.С.Зенкіна, П.Я.Калити, В.К.Мамутова, В.Є. Момота, Л.О.Омельянович, Ф.Ю.Поклонського, А.А.Садєкова, С.К.Фомичева, В.М.Хобти, О.Б.Чернеги, М.Г.Чумаченка, І.Б.Швець, О.О.Шубіна, А.І.Яковлєва, В.В.Якубовського.
У той же час проблема вдосконалення економічного механізму управлін-ня якістю потребує подальшого розвитку. Це обумовлено найважливішими сві-товими тенденціями: укрупненням і розширенням нових глобальних споживчих ринків, на яких компанія повинна бути конкурентноздатною; появою й освоєн-ням нових технологій, які визначають успіх на цьому ринку; величезним тис-ком на компанії нових економічних сил; істотними постійними змінами в моде-лях управління, їхнім пристосуванням до нового, швидко мінливого конкурен-тного середовища. Недостатнє дослідження даної проблеми в умовах трансфо-рмації економіки, необхідність наукового обґрунтування методології й практи-ки вдосконалення економічного механізму управління якістю обумовили вибір теми, визначили мету, завдання й зміст дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-ційна робота базується на результатах досліджень, проведених на кафедрі «Управління якістю» Донецького національного технічного університету Міні-стерства освіти і науки України в 2005-2007 рр. відповідно до теми «Удоскона-лення економічного механізму управління якістю» (номер державної реєстрації 0105U002361), у межах якої підготовлені пропозиції щодо вдосконалення еко-номічного механізму управління якістю на підприємствах регіону; в 2000-2004 рр. відповідно до теми «Аналіз і використання стандартів ДСТУ ISO серії 9000 при розробці систем управління якістю на підприємствах Донецького регіону», у межах якої автором проведено аналіз особливостей формування системи ме-неджменту якості на підприємствах Донецької області та розроблені напрямки їхнього вдосконалення; за 2006-2007 р. відповідно до теми «Удосконалення си-стеми менеджменту якості вищого навчального закладу», у межах якої зробле-но аналіз особливостей формування системи менеджменту якості у сфері освіт-ніх послуг і підготовлені пропозиції щодо вдосконалення економічного механі-зму управління якістю у вищих навчальних закладах регіону.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи – розробка методології, ме-тодів і методичних підходів з вдосконалення економічного механізму управ-ління якістю виробничої діяльності підприємств.
Для досягнення поставленої мети були вирішені такі теоретичні, методи-чні й практичні завдання:
систематизація й узагальнення сутності понять «якість продукції» й «якість виробничої діяльності підприємств»;
аналіз закономірностей еволюції механізму управління якістю продукції;
обґрунтування концепції вдосконалення економічного механізму управ-ління якістю виробничої діяльності підприємств;
виявлення особливостей систем управління якістю в промислово розви-нених і постсоціалістичних країнах;
аналіз особливостей інтеграції підприємств України в систему міжнарод-ного розподілу праці та визначення основних проблеми в проходженні адапта-ційних процесів;
обґрунтування своєрідності формування і розвитку системи загального управління якістю (Total Quality Management – TQM) в Україні, формування принципів поліпшення управління якістю виробничої діяльності господарюю-чих суб'єктів;
обґрунтування доцільності використання корпоративних систем управ-ління якістю виробничої діяльності підприємств;
визначення особливостей методології ефективного впровадження корпо-ративних технологій управління якістю виробничої діяльності господарюючих суб'єктів;
обґрунтування напрямків розвитку існуючих систем менеджменту і мож-ливостей їхнього ефективного використання на вітчизняних підприємствах;
розробка науково-методичного підходу до оцінки ефективності системи менеджменту якості.
Об'єкт дослідження – процеси управління якістю виробничої діяльності підприємств.
Предмет дослідження – теоретичні, методологічні й практичні положен-ня щодо вдосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств харчової промисловості й сфери послуг в умовах трансформації економіки України.
Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою дослі-дження стали положення сучасної економічної теорії, економічні закони, зако-номірності сучасного розвитку виробництва, роботи вітчизняних і зарубіжних учених в області управління якістю, законодавчі акти Верховної Ради України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України.
Практичною базою дослідження стали законодавчі акти, дані Державного комітету статистики України, звітні дані про результати діяльності підприємств харчової промисловості й сфери послуг, дані опитування керівників і фахівців, дані анкетування, матеріали періодичних видань.
Методологічним апаратом є комплексний і системний підходи, на основі яких розглядаються питання вдосконалення економічного механізму управлін-ня якістю виробничої діяльності підприємств у діалектичній єдності з держав-ною економічною політикою.
У процесі формування методологічних основ оцінки системи управління якістю на підприємствах в умовах розвитку ринкових відносин використалися методи економічного аналізу й синтезу, вибіркового обстеження, експертної оцінки; при розгляді концептуальних основ державної політики в сфері управ-ління якістю – методи статистичного аналізу економічних показників і графіч-ного моделювання; при розробці концепції вдосконалення економічного меха-нізму управління якістю – методи аналогів, сценаріїв, експертної оцінки, інтер-в'ювання, вибіркового обстеження; при розгляді проблем реформування органі-заційних структур управління підприємствами – методи екстраполяції, процес-ного аналізу, організаційного й інформаційного моделювання; при дослідженні напрямків удосконалення системи управління якістю продукції – економіко-математичні й програмно-цільові методи.
Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці методології, методів і методичних підходів до розвитку управління якістю виробничої діяльності вітчизняних підприємств за допомогою вдосконалення їхніх економічних механізмів, які ґрунтуються на результатах узагальнення сучасних теоретичних положень з якості, урахування світових тенденцій управління якістю й особливостей умов економіки України.
Отримані результати дослідження в сукупності вирішують важливу нау-ково-прикладну проблему – розвиток ефективного управління якістю виробни-чої діяльності підприємств в умовах трансформаційних процесів в Україні. Розв’язання зазначеної проблеми забезпечило отримання нових положень і роз-робок.
Уперше:
обґрунтовано закономірності еволюції механізму управління якістю про-дукції на основі виділених семи періодів: механічного контролю виконавця (до 1880 р.); 2) контролю майстра (1880-1920 рр.); 3) інспекційного контролю з якості (1920-1940 рр.); 4) статистичного контролю з якості (1940-1960 рр.); 5) забезпечення якості на всіх етапах життєвого циклу продукції (1960-1980 рр.); 6) загального управління якістю (1980-2000 рр.); 7) забезпечення якості життя людини (з 2000 р. і по теперішній час), що є складовими частинами принципів формування концепції вдосконалення економічного механізму управління якіс-тю виробничої діяльності підприємств;
обґрунтовано необхідність трансформації української методології управ-ління якістю виробничої діяльності підприємств шляхом переходу її зі стану низької організаційної структури, недостатньої загальної нормативної культу-ри, застарілих стилів і методів менеджменту, його професіоналізму й недооцін-ки важливості підвищення якості продукції у стан розробки й реалізації націо-нальної ідеї, заснованої на пріоритеті якості, яка б об'єднала населення країни, сприяла підвищенню якості й конкурентоспроможності продукції, стала рушій-ною силою поступового просування України до благополуччя й процвітання, у якій удосконалення економічного механізму управління якістю виробничої дія-льності є її першоосновою;
доведено, що своєрідність формування, розвитку й ефективності системи загального управління якістю в Україні, проявляється в реалізації обґрунтова-них дванадцяти принципів поліпшення якості (забезпеченні «лідерства» керів-ництва; залученні до процесу поліпшення якості всього персоналу підприємст-ва; орієнтації на задоволення вимог споживача; впровадженні нової філософії якості; формуванні потреби в якісній роботі; визначенні вартості витрат на усу-нення невідповідностей і доведенні цієї інформації до персоналу; стимулюванні персоналу повідомляти про проблеми, що не дозволяють працювати без браку; встановленні цілей для постійного вдосконалення; стимулюванні прагнення до освіти; забезпеченні безперервного поліпшення процесів; впровадженні корпо-ративної культури; створенні постійно діючих команд з поліпшення якості й удосконалення діяльності підприємства) за допомогою вдосконалення економі-чного механізму управління якістю виробничої діяльності господарюючих су-б'єктів;
обґрунтовано методологія ефективного впровадження корпоративних технологій управління якістю виробничої діяльності підприємств на засадах комплексного підходу за критеріями: рівня виробничого потенціалу, ступеня готовності персоналу та поставленої мети.
Удосконалено:
визначення сутності основних функцій економічного механізму управ-ління якістю виробничої діяльності підприємств як взаємообумовлюючої та взаємодоповнюючої системи нормативно-правових, виробничо-технологічних, організаційних, фінансових і метрологічних ланок та елементів господарюючих суб'єктів;
метод оцінки ефективності системи менеджменту якості, в основу якого покладені принципи: ключових процесів; визначення показників кожного із ключових процесів; аналізу динаміки зміни кількісних характеристик показни-ків, що дозволяє підвищити якість оцінки;
засоби активізації урахування впливу на ефективність економічного ме-ханізму управління якістю виробничої діяльності підприємств таких чинників, як конкурентоспроможність господарюючих суб'єктів і управління витратами на якість за допомогою використання бенчмаркінгу внутрішнього й зовнішньо-го середовища, системи управління якістю, що працює за принципом попере-дження, а не виявлення дефектів, і інтегрованих систем менеджменту.
Дістало подальший розвиток:
обґрунтування загального визначення «якість продукції» як предмета споживання, що характеризується сукупністю властивостей, які забезпечують придатність його застосування, задоволення потреби споживача й відсутність невідповідностей (дефектів), і як результату якості діяльності підприємства;
визначення сутності поняття «якість виробничої діяльності підприємств», під якою розуміється сукупність властивостей (характеристик) основних скла-дових цієї діяльності, здатних задовольняти вимоги, і яка включає, по-перше, постійне зростання якості роботи, продукції, послуги, технології, інформації, процесів, підрозділів підприємств, працівників, у тому числі робітників, інже-нерів, менеджерів і керівництва, системи, цілей тощо; по-друге, попереджуване поліпшення сукупності характеристик продукції і послуги, що стосуються мар-кетингу, розробки, виробництва й технічного обслуговування, за допомогою яких продукція й послуги при своєму використанні можуть задовольняти очі-кування споживачів; і, по-третє, врахування динамічності вимог покупців для задоволення їхнього попиту;
науково-методичний підхід до становлення раціонального управління якістю виробничої діяльності підприємств України на основі урахування сис-темно виявлених особливостей методів управління якістю японських підпри-ємств (основний предмет управління – трудові ресурси), європейських та аме-риканських (отримання найбільшої вигоди з найменшими зусиллями, тобто ма-ксималізацією прибутку) при загальному обов'язковому чинникові – творчому потенціалі власних працівників, як одного з головних ланок економічного ме-ханізму управління цим процесом;
теоретичні засади формування системи інформаційного забезпечення управління якістю, а саме, запропоновано поетапний процес створення функці-ональної системи обліку і підсистеми витрат на якість, що дозволяє реалізувати принцип постійного поліпшення якості.
Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці мето-дології з удосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств харчової промисловості й сфери послуг. Рекомендації щодо здійснення перебудови організаційної структури управління якістю виро-бничої діяльності підприємства і створення сучасної системи управління кон-курентоспроможністю продукції сприяють росту ефективності діяльності віт-чизняних товаровиробників.
Практичні рекомендації з удосконалення економічного механізму управ-ління підприємством в умовах трансформації економіки України були викорис-тані ВАТ «Донецький булочно-кондитерський комбінат «ДБКК» (лист від 11.07.2007 р. № 877), ТОВ «Донецький лікеро-горілчаний завод «Лик» (лист від 15.11.2007 р. № 1503), виконавчим комітетом Ленінської районної в м. Донець-ку ради (лист від 09.11.2007 р. № 01/24-3217), Державним підприємством «До-нецький регіональний центр стандартизації, метрології й сертифікації «Донець-кстандартметрологія» (лист від 17.10.2007 р. № 13163/ 25-5), Державним під-приємством «Закарпатський регіональний центр стандартизації, метрології й сертифікації «Закарпаттястандартметрологія» (лист від 02.11.2007 р. № 2824), ЗАТ «Донецько-Кураховський машинобудівний завод «Д-КМЗ» (лист від 19.09.2007 р. № 05).
Результати досліджень теоретичного й прикладного характеру активно використовуються в навчальному процесі Донецького національного технічно-го університету при викладанні дисциплін «Менеджмент якості та елементи си-стеми якості», «Системи менеджменту якості», «Економіка і бізнес», «Метро-логія, стандартизація, сертифікація та акредитація», «Основи стандартизації», «Основи сертифікації продукції».
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є особисто ви-конаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розв’язання науково-прикладної проблеми підвищення ефективності економічного механіз-му управління якістю виробничої діяльності підприємств в умовах трансфор-мації економіки України. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої праці здобувача.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й отримані ре-зультати досліджень обговорювалися на регіональній науково-практичній кон-ференції «Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 року (Донецька область – 2010)» (м. Донецьк, 1999 р.); міжнаро-дній науково-практичній конференції «Якість інженерної освіти» (м. Брянськ, 2000 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції з нагоди всесвітнього дня стандартів «Навколишнє середовище й стандарти: разом до загальної мети» (м. Київ, 2001 р.); Другому міжнародному науково-практичному семінарі «Практика й перспективи розвитку інституційного партнерства» (м. Донецьк, 2001 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Машинобудування і техносфера на рубежі ХХ століття» (м. Севастополь, 2001 р.); Третьому міжна-родному науково-практичному семінарі «Практика і перспективи розвитку ін-ституційного партнерства» (м. Таганрог, 2002 р.); міжнародному симпозіумі «Якість і навколишнє середовище – 2003» (м. Київ, 2003 р.); міжнародному симпозіумі «Якість і навколишнє середовище – 2004» (м. Київ, 2004 р.); Шос-тому міжнародному науково-практичному семінарі «Практика і перспективи розвитку партнерства в сфері вищої школи» (м. Донецьк, 2005 р.); Сьомому міжнародному науково-практичному семінарі «Практика й перспективи роз-витку партнерства в сфері вищої школи» (м. Таганрог, 2006 р.).
Публікації. За результатами зроблених досліджень опубліковано 40 нау-кових праць загальним обсягом 68,47 д.а. (особисто авторові належить – 63,74 д.а.), у тому числі одна індивідуальна монографія (24,0 д.а.), 21 стаття в провід-них професійних виданнях (8,27 д.а., у тому числі особисто авторові належить – 5,49 д.а.), 16 тез доповідей (5,6 д.а., у тому числі особисто авторові належить – 4,1 д.а.).
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 6 розділів і висновків, викладених на 365 сторінках, списку використаної літератури, що містить 335 найменувань на 28 сторінках, 25 рисунків й 18 таблиць на 34 сторі-нках, 10 додатків на 30 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВОК

У дисертації здійснено теоретичне обгрунтування і рішення комплексної науково-прикладної проблеми розвитку ефективного управління якістю виробничої діяльності підприємств на основі ре-зультатів узагальнення сучасних теоретичних положень за якістю, обліку світових тенденцій управління якістю і особливостей умов економіки України, реалізація якого створює передумови для підви-щення ефективності і високоякісної діяльності господарюючих су-б'єктів.
Основні наукові і прикладні виводи і результати дослідження полягають в наступному:
1.В даний час найважливішим пріоритетом в господарській дія-льності підприємств, як свідчить узагальнення зарубіжного досвіду, є випуск продукції такого рівня якості, якої чекає споживач. Вироб-ництво високоякісної продукції стає одним з ключових чинників стабільності і високо прибуткової діяльності кожного господарюю-чого суб'єкта в умовах глобалізації світової економіки.
2. Глибокі економічні перетворення, обумовлені процесами трансформації економіки України, корінним чином змінили і вироб-ничі відносини основних господарських ланок національного госпо-дарства - підприємств. До цих змін відноситься поява нових форм взаємин: між власниками (акціонерами) підприємств і найнятими робітниками. Проте для виживання в умовах жорстких ринкових відносин, які все активніше розвиваються в Україні, необхідно ви-користовувати що добре зарекомендували себе в капіталістичних країнах методи.
3. Як показують результати аналізу, форми, методи і механізми управління якістю продукції пройшли довгий еволюційний шлях свого розвитку від використання вольових підходів до сучасних ор-ганізаційних систем загального управління якістю. Разом з тим, у зв'язку з об'єктивною появою зростаючої конкуренції, пошуком но-вих ринків збуту, появою нових зовнішніх і внутрішніх чинників, що зумовлюють потреби покупців, виникла необхідність розвитку еко-номічних підходів до вдосконалення основних ланок і елементів ме-ханізму управління якістю виробничої діяльності підприємств.
4. В результаті еволюційного розвитку суспільства змінилася і суть самого поняття «якість». І якщо раніше якість продукції визна-чалася як відповідність стандартам, то в даний час у відповідність з сучасним підходом, якість - це ступінь, в якому сукупність власти-вих характеристик виконує вимоги. Через якість здійснюється задо-волення вимог і потреб всіх зацікавлених учасників, зокрема: спо-живачів, найнятих робітників, власників (акціонерів) підприємства, і, нарешті, суспільства. Вказане зажадало розширення суті поняття «Якість продукції» до поняття «Якість виробничої діяльності» під-приємств.
5.Обгрунтовано загальне визначення «якість продукції» на ос-нові результатів застосування комплексного підходу до розгляду йо-го суті як предмету споживання, який характерізуєтя сукупністю властивостей, що забезпечує: придатність його до застосування; за-доволення потребностєї споживача; відсутність невідповідностей (дефектів).
6.Доведено, що поняття «Якість виробничої діяльності підпри-ємств», має на увазі сукупність властивостей (характеристик) скла-дових цієї діяльності, здатних задовольняти вимоги, і є всеосяжною економічною категорією, що включає, по-перше, постійне зростання якості роботи, продукції і послуг, інформації, процесу, підрозділів підприємств, інженерів, менеджерів і керівництва, системи, цілей і т.д.; по-друге, що попереджує поліпшення сукупності характеристик продукції і послуг, що відносяться до маркетингу, розробки, вироб-ництва і технічного обслуговування, за допомогою яких продукція і послуга при своєму використанні здатні задовольнити очікування споживача; і, по-третє, облік динамічності вимог покупців для задо-волення їх попиту, результати раціонального управління якої забез-печують стабільність, ефективну і висококонкурентну діяльність го-сподарюючих суб'єктів.
7. Застосування зарубіжних методичних підходів до підвищен-ня рівня управління якістю у вітчизняних умовах вимагає обліку особливостей трансформації економіки України, що склалися, адап-тації їх до внутрішнього і зовнішнього середовища господарюючих суб'єктів, розробки теоретичних і методичних положень по вдоско-наленню механізму управління якістю.
Особливості механізму управління якістю продукції, розвиток систем якості, їх роль і вплив на зростання промислового і економі-чного потенціалу країни особливо наочно виявилися в таких країнах як Японія і США. Приклад Японії переконливо показав, що ефектив-не управління якістю і є одним з основних чинників, що дозволяють вистояти в період спаду виробництва і надалі перейти до економіч-ного підйому. Тому зарубіжний і вітчизняний досвід розробки і фун-кціонування систем управління якістю є основоположною базою для подальшого вдосконалення теоретичних і практичних основ систем менеджменту якості в Україні. Проте зараз слід враховувати, що, не дивлячись на значні позитивні результати по створенню і викорис-танню даних систем менеджменту у високорозвинутих країнах, в практиці українських підприємств і організацій ефективне застосу-вання цих систем можливе лише обмежених випадках і в комплексі з іншими законодавчими і організаційними заходами. Сліпе застосу-вання в Україні методів і способів, що успішно проявили себе в Японії, США і європейських країнах, може привести до формального їх впровадження, так, як це неодноразово повторювалося в період існування СРСР.
8. До теперешнього моменту в Україні видано достатньо багато державних і відомчих актів, в тому або іншому ступені регулюючих питання якості, стандартизації, сертифікації і метрології. Проте, не дивлячись на кількість таких документів і їх обов'язковий порядок використання, в країні не створений ефективний економічний меха-нізм управління якістю.
9. Результати дослідження еволюційного розвитку механізму управління якістю і його нині чинних моделей дозволили виявити закономірності їх формування як сукупного результату одночасної дії декількох груп чинників. Їх зміст включає створення норматив-но-правових, технологічних, виробничих, економічних, фінансових, організаційних і метрологічних передумов для отримання очікувано-го кінцевого результату, в якому зацікавлені всі учасники цього процесу.
10. Визначені основні складові принципів формування концеп-ції вдосконалення економічного механізму управління якістю про-зводственной діяльності підприємств на основі результатів аналізу закономірностей еволюції механізму управління якістю продукції в світовій практиці.
11. Сформульована концепція вдосконалення економічного ме-ханізму управління якістю виробничої діяльності підприємств на ос-нові узагальнення світового досвіду, суть котторой полягає в систе-мній орієнтації всіх підрозділів господарюючого суб'єкта на якість з кінцевою метою виправдання очікувань покупців і, як наслідок, отримання максимально максимально можливому прибутку. Реаліза-ція наукової концепції полягає в розробці таких методичних підхо-дів до розвитку економічного механізму управління якістю, здійс-нення яких забезпечує окупність не тільки витрачених фінансових ресурсів на його підвищення, а і створює передумови для отримання додаткового прибутку за рахунок підвищення конкурентоспромож-ності продукції.
12. Комплексне використання сформульованої концепції ство-рило передумови для формування економічного механізму управлін-ня якістю виробничої діяльності підприємств, яких є систему взає-мозв'язаних і взаємообумовлених шляхів, форм, методів і підходів господарюючого суб'єкта до досягнення очікуваного споживачем рі-вня якості продукції на основі економічних методів, стимулюючих як споживача, так і виробника.
13. Розроблені методичні підходи до визначення напрямів вдо-сконалення економічного механізму управління якістю пріозводст-венной діяльності підприємств.
14. Розроблені методи визначення шляхів становлення раціона-льного управління якістю виробничої діяльності вітчизняних під-приємств на основі обліку особливостей методів управління якістю японських, європейських і американських господарюючих суб'єктів і використання обов'язкового чинника - творчого потенціалу власних працівників підприємств, як визначальної ланки економічного меха-нізму управління цим процесом.
15. Кінцевим результатом функціонування економічного меха-нізму слід вважати досягнення відповідного критерію, в якому най-більш зацікавлено сучасне суспільство. Цим критерієм повинні стати універсальний показник, що є кінцевою метою еволюційного розвит-ку цивілізованого суспільства, - рівень якості життя.
16. Виявлені складові української методології управління якіс-тю виробничої діяльності підприємств, заснованої на пріоритеті яко-сті, який об'єднує населення країни, сприяє підвищенню якості і конкурентноспособності продукції і виступає як національна ідея, стає рушійною силою поступового входження України до благопо-луччя і процвітання, усуваючи нинішній стан: низьку організаційну структуру, недостатню загальну нормативну структуру, застарілі стилі і методи менеджменту і недооцінку важливості підвищення якості продукції. Доведено, що першоосновою реалізації цієї мето-дології є вдосконалення економічного механізму управління якістю виробничої діяльності, що включає такі визначальні ланки як стан-дартизація, сертифікація і система сучасного менеджменту якості.
17. Встановлено, що у міру розвитку промислового виробницт-ва, характерними рисами якого є високі темпи інтенсифікації вироб-ництва, застосування широкої номенклатури продукції і матеріалів, використання взаємозв'язаних механізмів і приладів, роль стандар-тизації посилюється і стає такою, що багато в чому визначає. Одно-часно зростає і роль стандартів ISO. Їх дія розповсюджується на всі види управлінської діяльності, зокрема: менеджмент якості, екологі-чний менеджмент, менеджмент професійної безпеки і здоров'я, сис-теми соціальної відповідальності, менеджмент інформаційної безпе-ки і ін., які є частиною загальної системи менеджменту підприємст-ва.
В даний час в світі все активніше використовуються стандарти, які можна назвати «соціальними» стандартами, оскільки вони напра-влені на людину і призначені для забезпечення йому комфортних умов роботи і життя. До них відносяться стандарти BS IIP «Інвесто-ри в людей» і SA 8000 «Соціальна відповідальність». Вже давно вважається, що підприємства, на яких приділяється велика увага пе-рсоналу, створенню необхідних і комфортних умов для роботи, є і надійними партнерами у взаєминах. Використання етичних підходів до суспільства в цілому і до своїх співробітників, зокрема, створен-ня поважної і сприятливої атмосфери в колективі є критерієм висо-кого рівня менеджменту. І навпаки, співпраця з компаніями, що не виконують ці вимоги, вважається неетичною і пов'язаною з додатко-вими ризиками.
Враховуючи проголошену ще в часи СРСР орієнтацію держави на задоволення потреб людини, впровадження соціальних стандартів повинне стати для українських підприємств формою частини компе-нсації працівникам наслідків приватизації вакханалії колишньої за-гальнонародної власності.
18. Важливе значення для регулювання економічного механізму управління якістю набуває сертифікація продукції і систем менедж-менту, яка розглядається як офіційне підтвердження відповідності стандартам, багато в чому визначаючи ступінь конкурентоспромож-ності продукції і життєздатності самого підприємства. Проте, зва-жаючи на особливості перехідного періоду, для України важливішим чинником повинне стати не стільки прагнення до отримання серти-фікату, скільки розробка і впровадження сучасних систем менедж-менту якості для ретельного виявлення дефектів, усунення непроду-ктивних витрат, поліпшення якості і підвищення конкурентоспромо-жності продукції.
19. Ефективність економічного механізму управління якістю в значній мірі залежить від систем менеджменту, з якими він взаємо-діє. До них можна віднести систему TQM, модель ділової досконало-сті (МДД), інтегровані системи менеджменту і багато інших систем. Всього зростаючого значення набувають також системи і методи, в основі яких лежить раціональне управління персоналом. Особливо актуальним стає використання методів роботи в команді, нові форми організації праці і ін.
Особливо важливої ролі набуває система TQM, що відображає основні тенденції сучасного стилю менеджменту, орієнтована на безперервне поліпшення якості, мінімізацію виробничих витрат, по-стачання точно в строк, залучення до діяльності підприємства по по-стійному поліпшенню якості всього персоналу. Це новий підхід до управління організацією, який об'єднує основні існуючі методи управління і технічні засоби в науково обгрунтовану систему, яка виникла як новий підхід до управління організацією в результаті по-стійного вдосконалення механізму управління якістю. TQM повніс-тю орієнтується на критерії глобального ринку, будучи новим підхо-дом до управління організацією, який об'єднує основні існуючі ме-тоди управління і технічні засоби в науково обгрунтовану систему. Ця система направлена на безперервне поліпшення діяльності під-приємства. Її головною метою є досягнення довгострокового успіху в результаті якнайповнішого задоволення запитів споживачів, спів-робітників і суспільства в цілому. Важливим чинником в системі TQM є людський аспект - постійна участь в процесі поліпшення яко-сті всього персоналу підприємства, особлива увага приділяється мо-тивації.
20. Доведено, що своєрідність формування і розвитку системи загального управління якістю в Україні виявляється за допомогою реалізації в економічному механізмі управління якістю виробничої діяльності господарюючих суб'єктів дванадцяти обгрунтованих принципів (забезпеченні «лідерства» керівництва; залученні до про-цесу поліпшення якості всього персоналу підприємства; орієнтації на задоволення вимог споживача; впровадженні нової філософії яко-сті; формуванні потреби в якісній роботі; визначенні вартості витрат на усунення невідповідностей і доведенні цієї інформації до персо-налу; стимулюванні персоналу повідомляти про проблеми, що не до-зволяють працювати без браку; встановленні цілей для постійного вдосконалення; стимулюванні прагнення до освіти; забезпеченні безперервного поліпшення процесів; впровадженні корпоративної культури; створенні команд, що постійно діють, по поліпшенню яко-сті і вдосконаленню діяльності підприємства), що забезпечує висо-коефективну якісну діяльність підприємств.
21. В даний час одним з найбільш ефективних шляхів вдоско-налення економічного механізму управління якістю підприємства є впровадження інтегрованих систем менеджменту, створених відпові-дно до вимог міжнародних стандартів: ISO 9001, ISO 14001, OHSAS 18001, ISO 22000 (HACCP) і деяких інших. Узагальнення практики їх функціонування показало ефективність даного напряму, оскільки при цьому вдається понизити витрати на розробку, впровадження і сертифікацію, і отримати ефект «два в одному», «три в одному» і так далі. Під впливом вищеперелічених чинників сформувалося визна-чення інтегрованої системи менеджменту, як частини системи зага-льного менеджменту організації, яка відповідає вимогам декількох міжнародних стандартів на системи менеджменту і функціонує як єдине ціле.
Міжнародна практика переконливо свідчить, що корпоративні технології менеджменту - могутній інструмент підвищення продук-тивності праці і ефективності виробництва. Вони в тому або іншому ступені успішно використовуються на багатьох зарубіжних підпри-ємствах. Виявлені можливості використання корпоративних систем управління якістю виробничої діяльності підприємств України, для чого обгрунтована методологія, суть якої полягає в необхідності за-стосування розроблених методичних підходів до вибору раціональ-ною з них або їх сукупності залежно від рівня виробничого потенці-алу господарюючих суб'єктів, поставленій меті за якістю і термінів їх реалізації.
22. За допомогою аналізу умов формування напрямів ефектив-ності вдосконалення економічного механізму управління якістю ви-робничої діяльності підприємств встановлене наступне: визначаль-ний вплив на ефективність його використання надає облік, перш за все, таких чинників як конкурентоспроможність господарюючих су-б'єктів і управління витратами на якість; інструментами досягнення поставленої мети - стабільності діяльності і отримання високоякіс-ної продукції - є бенчмаркинг внутрішнього і зовнішнього середо-вища, системи управління якістю, попередження, що працюють за принципом, а не виявлення дефектів, і інтегральні системи менедж-менту; інтегральні системи менеджменту забезпечують узгодженість дій усередині підприємства, мінімізіуют витрати на якість, залуча-ють важ персонал в поліпшення діяльності господарюючого суб'єк-та, враховують інтереси зовнішньої і внутрішньої сторін підприємс-тва, створюють передумови для отримання синергетичного ефекту.
23. Розроблені методологія, методи і методичні підходи до вдо-сконалення ланок і елементів економічного механізму управління якістю виробничої діяльності підприємств на основі обліку світово-го досвіду підвищення рівня управління якістю, результатів аналізу становлення і розвитку метрології, стандартизації і сертифікації, ар-гументованих методів їх використання на вітчизняних господарюю-чих суб'єктах, що створює умови для підвищення їх конкурентосп-роможності і якості продукції до рівня світових стандартів, дозво-ляють теоретично обгрунтувати можливості радикального підвищен-ня якості вітчизняної продукції і практично сприяти підвищенню ефективної діяльності підприємств

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Декрет Кабінету Міністрів України «Про державний нагляд за доде-ржанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення»// Ві-домості Верховної Ради. – 1993. – № 23. – Ст.247.
2. Закон України «Про захист прав споживачів»// Відомості Верховної Ради. – 1994. – № 1. – Ст.1.
3. Закон України «Про стандартизацію»// Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 31. – Ст.145.
4. Закон України «Про підтвердження відповідності»// Відомості Вер-ховної Ради. – 2001. – № 32. – Ст.169.
5. Закон України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності»// Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 32. – Ст.170.
6. Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність»// Відо-мості Верховної Ради. – 2003. – № 30. – Ст.247.
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 р. № 614 «Про затвердження Програми запровадження системи управління якістю в ор-ганах виконавчої влади» // Збірник документів, довідкової, методичної та реко-мендаційної інформації. – Київ: Асоціація «Українські акредитовані органи з оцінки відповідності», 2006. – С.88-93.
8. Адлер Ю.П. Америка учится работать в командах // Методы ме-неджмента качества. –2005. – № 8. – С.16-19.
9. Адлер Ю.П., Аронов И.З., Шпер В.Л. Что век грядущий нам готовит? (Менеджмент 21 века – краткий обзор основных тенденций). – Надежность и контроль качества (Методы менеджмента качества). – 1999. – №1. – С.26-46. Перепечатано в «Стандарты и качество», 1999. – № 3. – С. 52-60.
10. Адлер Ю.П., Аронов И.З., Шпер В.Л. Что век текущий приготовил? // Методы менеджмента качества. –2004. – № 1. – С.10-11.
11. Адлер Ю.П., Борисов С.Я., Шпер В.Л. Качество: Новая культура для Новой Европы (По материалам 38-го ежегодного Конгресса Европейской орга-низации по качеству) // Стандарты и Качество. – 1994. – №10. – С. 20-28; – №11. – С. 33-40.
12. Адлер Ю.П. Восемь принципов, которые меняют мир // Стандарты и качество. – 2001. – № 5-6. – С. 49-61.
13. Адлер Ю., Моховикова Л. Должна ли страна быть бедной? – Тольят-ти: Современник, 1998. – 112 с.
14. Адлер Ю.П. Методы Тагути – современные методы разработки про-дукции высокого качества // Вестник машиностроения. –1994. – №8. – С. 35-39.
15. Адлер Ю.П. Совершенство – откуда оно берется? // Методы менедж-мента качества. – 2004. – № 10. – С. 4-7.
16. Адлер Ю.П., Шпер В.Л. Истоки статистического мышления // Мето-ды менеджмента качества. – 2003. – № 1. – С. 34-40.
17. Адлер Ю.П., Шпер В.Л. Качество — звезда, ведущая к лучшей жизни // Стандарты и Качество. –1995. – №10. – С. 54-57; –1996. – №1. – С. 28-32, – №3. – С. 42-45, – №6. – С. 42-44.
18. Адлер.Ю.П., Шпер В.Л. «Шесть сигм»: еще одна дорога, ведущая к храму// Методы менеджмента качества. – 2003. – № 7. – С. 4-10.
19. Адлер Ю.П., Щепетова С.Р. Расчет себестоимости, основанный на деятельности // ММК. – 2002. – №9. – С. 4-8.
20. Альперин Л.Н. Cамооценка организаций – инструмент их саморазви-тия // Стандарты и качество. –2000. – № 1.
21. Андерсен Б. Бизнес-процессы. Инструменты совершенствования/ Пер.с англ. / Науч.ред. Ю.П.Адлер – М.: РИА «Стандарты и качество», 2003.- 272 с.
22. Антропова Т. Стратегическое мышление. Как создать сбалансиро-ванную систему показателей (http:// oracle.ukrsat.com/news/oracle358.html).
23. Аристотель. Метафизика// Сочинения: В 4-х т. -М.: «Мысль», 1975. – Т. 1. Кн. 7. Гл. 4. 1030a. – С. 193.
24. Аристотель. Метафизика// Сочинения: В 4-х т. -М.: «Мысль», 1975. – Т. 1. Кн. 5. Гл. 14. 1020 a. – С. 165.
25. Аристотель. Категории// Сочинения: В 4-х т. -М.: «Мысль», 1978. – Т. 2. Гл. 8. 8b. – С. 72.
26. Аристотель. Категории// Сочинения: В 4-х т. – М.: «Мысль», 1978. – Т. 2. Гл. 8. 10b-11a. – С. 77.
27. Аристотель. Категории// Сочинения: В 4-х т. М.: «Мысль», 1978. – Т. 2. Гл. 8. 8b-9a. С. 73.
28. Белоусов А.В., Пилюшенко В.Л., Яценко И.В., Смеричевский С.Ф. Стратегия технического прорыва: от кружков качества к тотальному управле-нию качеством // Менеджмент. – 1999. – № 2. – С. 18-25.
29. Бенделл Т. Арманд Фейгенбаум// Стандарты и качество. 1999.– № 10. -C. 28.
30. Бенделл Т. Каору Ісікава // Стандарты и качество. – 1999. – №11.– С. 90-92.
31. Бенделл Т. Наставники по качеству: Сборник кратких очерков о са-мых знаменитых зарубежных деятелях в области качества/ Пер.с англ. – М.: РИА «Стандарты и качество», 2000. – 48 с.
32. Беркович Д.М. Формирование науки управления производством: Краткий исторический очерк. – М.: Наука, 1973. – 164 с.
33. Бирн Дж. Горизонтальная Корпорация (Новый метод управления производством)// Бизнес Уик (Business Week), -1995. – №7. – С.50-55.
34. Бланчард К., Вегхорн Т. Миссия возможного, или как стать компани-ей мирового класса/ Пер. с англ. – Челябинск: Урал LTD, 1998. – 292 с.
35. Блумфилд Ч. Внедрение сбалансированной системы оценочных индикаторов: методология Microsoft Balanced Scorecard Framework. Официальное описание. Корпорация Insightformation, Inc., 2002. – 31 с. (www.microsoft.com/business/bi/).
36. Богданова М.В. В бюрократической системе внедрить ТРМ невоз-можно // Методы менеджмента качества. – 2004. – № 1. – С. 26–29.
37. Боровский А., Сурсяков В., Шариков В. От КСУЯП к системе качества по ГОСТ Р ИСО серии 9000 // Стандарты и качество. – 2000. – № 6. – С.51–54.
38. Бубер М. Диалог// В сб. «Два образа веры»/ Пер. с нем. – М.: Республика, 1995. – 464 с.
39. Василенко В. Критерии качества и переход общества к устойчивому развитию // Стандарты и качество. – 2001. – №3. (http:// www.stq.ru/riasite/index.phtml?page=48&id=5&issue_id=58&article_id=79)
40. Василенко Т.Е., Момот А.И. О целесообразности применения систем управления качеством на пассажирском автотранспорте // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб.наук. праць. Випуск 191: В 4 т. Том 1. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 60-68.
41. Васкевич Д. Стратегии клиент/сервер. Руководство по выживанию для специалистов по реинженирингу корпораций. – 2-е изд./ Пер. с англ. – Ки-ев: Диалектика, 1996. –396 с.
42. Веллингтон В. Стратегии KAIZEN для успешных продаж. – СПб.: Пи-тер, 2004. – 272 с.
43. Версан В.Г. Сильные и слабые стороны стандартов ИСО серии 9000 новой версии: стратегия введения в действие // Стандарты и качество. – 2001. – № 12. – С. 56-61.
44. Вильдтгрубе В.Н., Крайнев В.А. К вопросу об эффективности систе-мы менеджмента // Методы менеджмента качества. – 2004. – № 9. – С. 21-26.
45. Виткин Л. Место Украины в мировом и европейском качестве // Стандартизация, сертификация, качество. – 2002 – № 3. – С. 5-7.
46. Всеобщее управление качеством: Учебник для вузов/ О.П.Глудкин, Н.М.Горбунов, А.И.Гуров, Ю.В.Зорин; Под ред. О.П.Глудкина. – М.: Радио и связь, 1999. – 600 с.
47. Вумек Дж., Джонс Д. Средство против потерь // Методы менеджмен-та качества. – 2004. – № 2. – С. 17-22.
48. Гамаюнов В., Поважный А., Янукович В. Муниципальный менедж-мент. – Донецк: «Лад», 2000. –338 с.
49. Гатнер Т. Как измерить свой успех. (Некоторые аспекты использова-ния практики сопоставительного анализа в бизнесе) // Бизнес Уик. -1998. – №4. – С.29-31.
50. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. – Т. 1. Наука логи-ки. -М.: «Мысль», 1974.– 452 с.
51. Гелбрайт Дж. Новое индустриальное общество. – М.: Прогресс, 1969. – 210 с.
52. Гелбрайт Дж. Экономические теории и цели общества. – М.: Про-гресс, 1976. – 286 с.
53. Гладуш Н., Маматова Т. Дослідження впливу системи управління якістю на мотивацію персоналу підприємств // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2003. – № 3. – C. 54-57.
54. Глазунов А.В. Постоянное улучшение. Подходы, методы, приемы // Методы менеджмента качества. – 2003. – № 2. – С. 30–36.
55. Гличев А.В. Основы управления качеством продукции. – М.: АМИ, 1998. – 336 с.
56. Голубева Т.Г., Елисеев О.Н. Бенчмаркинг, как эффективный инстру-мент управления организацией // Качество. Инновации. Образование. – 2002. – № 1. – С. 60-62.
57. Гончаров В.В. Руководство для высшего управленческого персонала (в 2-х томах). – М.: МНИИПУ. – Т.1, – 1996. –708 с.; Т.2, –720 с.
58. Горленко О.А., Мирошников В.В. Создание систем менеджмента ка-чества в организации. – М.: «Машиностроение-1», 2002.– 124 с.
59. Горлов В., Животкевич И., Лобанов В. Предпосылки создания систе-мы качества в региональных органах исполнительной власти//Стандарты и ка-чество. -2002. – № 2, – С. 70-72.
60. ГОСТ 15467–79 // Управление качеством продукции. Основные по-нятия, термины и определения. – М., 1987. – 32 с.
61. Грейсон Дж.К. мл., О’Делл К. Американский менеджмент на пороге ХХI века/ Пер. с англ. – М.: Экономика, 1991. – 319 с.
62. Гудзь М.В. Польський досвід впровадження міжнародної системи управління якістю ISO 9001:2000 // Прометей. – 2005.– № 1. – С. 265-268.
63. Гуияр Ф.Ж., Келли Дж. Н. Преобразование организации/ Пер. с англ. – М.: Дело, 2000. – 376 с.
64. Гуру менеджмента качества и их концепции: Э.Деминг, Дж.Джуран, Ф.Кросби, К.Исикава, А.Фейгенбаум, Т.Тагути, Т.Сейфи /По материалам книги «Всеобщее качество в российских компаниях» В.А.Лапидуса. (http:// www.management.com.ua/qm/qm009.html).
65. Дальгаард Сю Май Парк, Дальгаард Йенс Дж. Стратегия для прорыва и постоянного улучшения // Методы менеджмента качества. – 2004. – № 11. – С. 45-51.
66. Данилов И., Михайлова С., Данилова Т. Бенчмаркинг – эффективный инструмент повышения конкурентоспособности // Стандарты и качество. – 2005. – № 1. – С. 66-68.
67. Данилов И., Титов П. Кружки качества в России: иллюзия или реаль-ность? // Стандарты и качество. –1999. – №10. – С. 50-51.
68. Деминг Э. Выход из кризиса. – Тверь: Альба, 1994. – 497 с.
69. Дерябин П.М. Почему нужно внедрять систему «Упорядочение» // Методы менеджмента качества. – 2004. – № 2. – С. 13-16.
70. Дерябин П.М., Говорухин Д.В. Малые группы в системе «Упорядо-чение» // Методы менеджмента качества. – 2004. – № 3. – С. 15-18.
71. Джордж С., Ваймерскирх А. Всеобщее управление качеством: стра-тегии и технологии, применяемые сегодня в самых успешных компаниях (TQM). – СПб.: Виктория плюс, 2002. – С. 196-197.
72. Джуран: два века качества (интервью с д-ром Дж. Джураном)/Пер.с англ.// Европейское качество. –1999. – Т. 6. – № 2. – С. 5-7.
73. Доклад по глобальной конкурентоспособности 2002-2003 гг./ Публи-кация Мирового экономического форума. – Оксфорд: Оксфордский универси-тет, 2003. – 84 с.
74. Достижение качества через преобразование. Подход к улучшению управленческой деятельности: Информационный бюллетень Ассоциации Де-минга/ Под ред. Ю.Т.Рубаника. – М.:МГИЭТ (ТУ), 1995. – 98 с.
75. Друкер П. Эффективное управление.–М.:ФАИР-ПРЕСС, 2001. – 264 с.
76. Друри К. Управленческий и производственный учет/ Пер.с англ.:Учебник. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002.- 1071 с.
77. ДСТУ ISO 9000-2001 Системи управління якістю. Основні положен-ня та словник. – На заміну ДСТУ 3230-95. Чинний від 01.10.2001. – К.: Держс-тандарт України, 2001. – 27 с.
78. ДСТУ ISO 9001-2001 Системи управління якістю. Вимоги. –На замі-ну ДСТУ 9001-95, ДСТУ 9002-95, ДСТУ 9003-95. Чинний від 01.10.2001. – К.: Держстандарт України, 2001. – 23 с.
79. ДСТУ ISO 9004-2001 Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності. – На заміну ДСТУ 9004-1-95. Чинний від 01.10.2001. – К.: Держстандарт України, 2001. – 44 с.
80. ДСТУ ISO 19011:2003 Настанови щодо здійснення аудитів систем управління якістю і (або) екологічного управління. – На заміну ДСТУ ISO 10011-1-97, ДСТУ ISO 10011-2-97, ДСТУ ISO 10011-3-97, ДСТУ ISO 14010-97, ДСТУ ISO 14011-97, ДСТУ ISO 14012-97. Чинний від 28.10.2003. – К.: Держс-поживстандарт України, 2004. – 22 с.
81. Дьяченко М.А., Михайлова Н.В., Мурзак Н.А., Федорова Л.А. Учет и анализ расходов на качество // Методы менеджмента качества. – 2004. – № 4. – С. 27-31.
82. Загоруйко Ю.Рейтинг конкурентоспособности: двигатель прогресса или ярмарка тщеславия?// Зеркало недели. – 2005. – № 45 (573). (http:// www.zerkalo-nedeli.com/nn/show/573/51825/).
83. Ефремов В.С. Семь граней современного менеджмента// Менедж-мент в России и за рубежом. -1997. – Июль-Август. – С. 3-13.
84. Затеев В. Зачем органам исполнительной власти сертификат на сис-тему менеджмента качества? //Стандарты и качество. -2004. – № 11, – С. 55.
85. Иванова Г.Н., Казмировский Е.Л., Богатов В.А. Проблемы сертифи-кационного аудита системы менеджмента качества // Методы менеджмента ка-чества. – 2004. – № 7. – С. 46-49.
86. Исаев С.В. Каких ошибок следует избегать при разработке и серти-фикации СМЯ // Методы менеджмента качества. – 2004. – № 9. – С. 40–43.
87. Исаев С.В. Каких ошибок следует избегать при разработке и серти-фикации СМЯ // Методы менеджмента качества. – 2004. – № 10. – С. 39-44.
88. Исикава К. Японские методы управления качеством. – М: Экономи-ка, 1988. – 215 с.
89. Искандарян Р.А. ТРМ на российском предприятии // Методы ме-неджмента качества. – 2003. – № 7. – С. 4-10.
90. Какар Р. Философия качества по Тагути: анализ и комментарий // Методы менеджмента качества. – 2003. – № 8. – С. 23-31.
91. Как лучше использовать показатели в методологии «6 сигм» // Мето-ды менеджмента качества. – 2004. – № 11. – С. 55.
92. Как работают японские предприятия/ Сокращенный перевод с англ./Под ред. Я.Мондена, Р. Сибикавы, С. Такаянаги, Т. Нагано /Под ред. и с предисл. Д.Н.Бобрышева. – М.: Экономика, 1989. –262 с.
93. Калита П.Я., Калита Т.П. Шлях до ділової досконалості. Європейська модель ділової досконалості та методика самооцінки підприємств. – К.: Україн-ська асоціація якості, Міжгалузевий центр якості «Прирост», 1997. – 74 с.
94. Калита П.Я. Системы качества и международные стандарты ISO cе-рии 9000. Часть 1. Общий обзор. -К: Украинская Ассоциация качества, Межот-раслевой центр качества «Прирост», 1996.- 91с.
95. Калита П.Я. Системы качества и международные стандарты ISO cе-рии 9000. Часть 2. Общие рекомендации по разработке, внедрению и сертифи-кации систем качества. -К: Украинская Ассоциация качества, Межотраслевой центр качества «Прирост», 1996.- 91с.
96. Калита П.Я. Українська національна нагорода з якості у світовій сис-темі нагород. Матеріали 7-го Міжнародного Форуму «Дні якості в Києві’ 98», –К.: УАЯ, МЦ «Прирост», 1998. – 96 с.
97. Кампанелла Дж. Экономика качества. Основные принципы и их применение/ Пер. с англ. А.Л.Раскина. – М.: РИА «Стандарты и качество», 2005. – 208 с.
98. Каплан Роберт С., Нортон Дейвид П. Организация, ориентированная на стратегию. Как в новой биз¬нес– Среде преуспевают организации, приме-няющие сбалансированную систему показателей/ Пер. с англ. – М.: ЗАО «Олимп–Бизнес», 2004. – 416 с.
99. Каплан Роберт С., Нортон Дейвид П. Сбалансированная система по-казателей. От стратегии к действию/ Пер. с англ. – М.: ЗАО «Олимп–Бизнес», 2003, 304 с.
100. Карлоф Б. Деловая стратегия/ Пер. с англ./Под ред. и с послесл. В.А.Приписнова. – М.: Экономика, 1991. –239 с.
101. Качество в истории цивилизации. Эволюция, тенденции и перспек-тивы управления качеством / Под ред. Дж.Джурана/ Пер. с англ. – В 3-х томах. – М: РИА «Стандарты и качество», 2004. – 580 с.
102. Качество и сертификация промышленной продукции/ Гребенников А.Г. и др.– Харьков:ХАИ, 1998, -396 с.
103. Качество продукции: Экономический словарь / Под ред. Т.Н. Кали-новской. – М., 1990. – 84 с.
104. Кеннеди Р., Мацца Л.Взаимодействие 5S и TPM в системе TPM // Методы менеджмента качества. – 2004. – № 3. – С. 19-23.
105. Китайское искусство войны. Постижение стратегии/ Чжуге Лян и Лю Цзи. Составление и редакция Томаса Клири/ Пер. с англ. Р.В. Котенко. – СПб.: Евразия, 2000. – 256 с.
106. Классики менеджмента / Под ред. М.Уорнера/ Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2001. – 1168 с.
107. Козак Н. Сертификация по ИСО 9000:2000 года как способ оптими-зации системы управления предприятием // Рынок капитала. – 2001. – № 3. – С.49-53.
108. Коленсо М. Стратегия KAIZEN для успешных организационных пе-ремен. – М.: ИНФРА, 2002. – 175 с.
109. Конарева Л.А. Счастливая звезда доктора Джурана //Стандарты и ка-чество. – №1. –2005. (http:// www.stq.ru/riasite/index.phtml?page=1&tbl=tb_88&id=996).
110. Кондо Йосио и др. Мотивация персонала. Ключевой фактор менедж-мента. – Н. Новгород: СМЦ «Приоритет», 2002. – 206 с.
111. Кондо Й. Управление качеством в масштабах компании. – Н. Новго-род: СМЦ «Приоритет», 2002. – 226 с.
112. Конти Т. Возможности и риски при использовании моделей делового совершенства //Стандарты и качество. – 2003. – № 1. – С.76-82 (http:// www.stq.ru/riasite/index.phtml?page=48&id=5&issue_id=148&article_id=517).
113. Конти Т. Почему не полностью используется потенциал самооценки // Методы менеджмента качества. – 2003. – № 3. – С. 4-11.
114. Конти Т. Самооценка в организациях/ Пер.с англ. /Науч.ред. В.А.Лапидус, М.С.Серов. – М.:РИА «Стандарты и качество», 2000. – 328 с.
115. Конференция Европейского фонда по менеджменту качества (EFQM) по программе Learning Edge // Европейское качество. – 2002. – № 2. – С. 65-67.
116. Коренное повышение продукции – важный фактор ускорения: Учеб.пособие для рабочих, специалистов, рук.подразделений предприятий пром– Сти и др.отраслей нар.хоз-ва / Гличев А.В., Сиськов В.И., Амирджанянц Ф.А. и др.; Под ред.Гличева А.В. – М.: Экономика, 1988. – 335 с.
117. Крайер Э. Успешная сертификация на соответствие нормам ISO се-рии 9000: Руководство по подготовке, проведению последующей сертифика-ции/ изд.: Eckhard Kreier/–Kissing. Forum-Verl.Herkert-Losebl.-Ausg,1995.– 416 с.
118. Крайер Э. Успешная сертификация на соответствие нормам ISO се-рии 9000: Руководство по подготовке, проведению последующей сертифика-ции. – Германия, 2000. – 416 с.
119. Краткий экономический словарь / Под ред. Ю.А.Белика и др. – М.: Политиздат, 1987.-399 с.
120. Кращі підприємства України 2004 року: Матеріали 9-го Українського національного конкурсу якості. – К.: УАЯ, – 2005. – 96 с.
121. Крокет Р., Элстром П. На чем споткнулась «Моторола». История внутренних конфликтов и стратегических ошибок // Бизнес уик. – 1998. – № 6-8. – С. 46-50.
122. Кросби Филипп Б. Качество и Я. Жизнь бизнесмена в Америке/ Пер. с англ. А.В.Денисова и О.В.Замятиной. – М..: РИА «Стандарты и качество», 2003. – 264 с.
123. Круглов М.Г. Концепция формирования на российских предприятиях корпоративных систем все более высокого уровня // Стандарты и качество. – 2000. – № 3 (http:// www.stq.ru/riasite/index.phtml?page=44&submenu=).
124. Кружки качества на японских предприятиях.– М. Издательство стан-дартов, 1990. – 70 с.
125. Кумэ Х. Статистические методы повышения качества/ Пер. с англ. – М.: Финансы и статистика, 1990. – 304 с.
126. Курьян А.Г., Серенков П.С., Рекуц Н.А. Потери качества и результа-тивность менеджмента // Методы менеджмента качества. – 2004. – № 3. – С. 30-33.
127. Куценко Е. Управление затратами на качество // Стандарты и качест-во. – 2004. – № 8. – С.69-71.
128. Лапидус В.А. Всеобщее качество (TQM) в российских компаниях.– М.:Типография Новости, 2002. – 432 с. (http:// www.ozon.ru/context/detail/id/1399081/?type=3&img=6#pages).
129. Лапидус В. Доктор Дж. Джуран критикует стандарты ISO серии 9000 //Стандарты и качество. – 1999. – № 11, – С. 71.
130. Литвиненко В.С., Плетнева Н.П. Рекомендации по обновлению сис-тем качества // Методы менеджмента качества. – 2003. – № 12. – С.40-43.
131. Литвинова А.В. Качество: философское и прикладное содержание// Альманах Центра общественных наук и экономического факультета МГУ им. Ломоносова. – 2004, – №5 (35). (http:// forum.barrel.ru/periodika/filhoz/filhoz35/statia73.htm)
132. Мадхав Н.Синха. Поговорим о качестве, не употребляя этого слова // Методы менеджмента качества. – 2003. – № 5. – С.53.
133. Мазур И.И. Управление качеством: Учеб. пособие для студ. вузов. – 2-е изд./ И.И. Мазур, В.Д. Шапиро/ Под общ. ред. И.И. Мазура. – М.: Омега-Л, 2005. – 400 с.
134. Макэлрой Дж. Какие надо делать автомобили (структурирование функции качества)// Автомобильная промышленность США. 1987. – №7, – С.10-12.
135. Макэлрой Дж. Построение дома качества. Почему и как структури-рование функции качества распространяется в автомобильной промышленно-сти // Курс на качество. – 1992. – №1. – С. 67-73.
136. Маслов Д.В., Белокоровин Э.А. Особенности применения бенчмар-кинга на малых и средних предприятиях // Методы менеджмента качества. – 2004. – № 8. – С. 24-28.
137. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т. 20., – С. 547.
138. Международный стандарт GMP. Правила надлежащего производства лекарственных средств. (http:// www.statsoft.ru/home/portal/applications/medicine/gmp.htm)
139. Международный стандарт ISO 8402:1994 Общее руководство качест-вом и обеспечение качества. Словарь.ISО -1994. – 26 с.
140. Международный стандарт