ІПОТЕЧНЕ КРЕДИТУВАННЯ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ :

Краткое описание

ЗМІСТ

стор.
Вступ…………...………………………………………………………………. 3
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади та еволюція іпотеки і іпотечного кредитування………………………………………………….. 15
1.1. Теоретичні засади та сутність іпотеки та іпотечного кредитування 15
1.2. Еволюція становлення іпотеки та іпотечного кредитування ……… 39
1.3. Сучасний світовий досвід функціонування іпотеки та іпотечного кредитування ..………………………………………………………60
Розділ 2. Ринок іпотечного кредитування та механізм його функціонування в Україні ………………………………………………... 85
2.1. Моделі іпотечного ринку та практика їх реалізації в Україні……… 85
2.2. Економіко-правові засади розвитку іпотечного кредитування в Україні………………………………………………………………….. 109
2.3. Ризики іпотечного кредитування …………………………………….. 137
Розділ 3. Особливості та перспективи розвитку житлового іпотечного кредитування в Україні.………………………………………………………. 166
3.1. Соціально-економічні передумови розвитку іпотечного кредитування в житловій сфері………………………………………. 166
3.2. Механізм реалізації житлового іпотечного кредитування в Україні 202
3.3. Перспективи розвитку іпотечного кредитування в житловій сфері України ………………………………………………………………. 221
Розділ 4. Іпотечне кредитування під заставу сільськогосподарських земель ………………………………………………………………………….. 247
4.1. Економічні передумови запровадження іпотеки сільськогосподарських земель ……………………………………….. 247
4.2. Земельні іпотечні банки в системі іпотечного кредитування аграрного сектору …………………………………………………….. 266
4.3. Іпотечне кредитування сільськогосподарських товаровиробників в контексті законодавчого визначення ринку землі в Україні ………. 286
Розділ 5. Ринок іпотечного кредитування в процесі розбудови фінансового ринку України ………………………………………………….. 302
5.1. Особливості розвитку фінансового ринку в Україні та роль іпотеки у формуванні його інституціональної структури …………………... 302
5.2. Іпотека та її роль в диверсифікації інструментів фінансового ринку 338
5.3. Глобалізаційні процеси та їх вплив на іпотечний і фінансовий ринки України ………………………………………………………… 349
Висновки ….…………………………………………………………………… 371
Додатки …………….…………………………………………………………. 382
Список використаних джерел ….……………………………………………. 418

ВСТУП
Актуальність теми. Перед національними економічними системами різних країн традиційно стоїть завдання розширення ємності інвестиційного ринку, що змушує їх активно працювати над розробкою ефективних механізмів, здатних акумулювати вільні фінансові ресурси на фінансовому ринку та спрямовувати їх в сегменти економіки, які формують потенційний попит на інвестиційний ресурс. Іпотека, як засвідчує багаторічний досвід її застосування у світі, являє собою один з таких механізмів, при цьому вона виступає як сполучний елемент в макроекономічній системі, який завдяки мультиплікаційному ефекту спроможний активізувати різновекторні ринки: капіталу, житла, будівельних матеріалів, землі, комерційної нерухомості, кредитів, депозитів, праці, страховий ринок, сферу недержавного пенсійного забезпечення тощо. Іпотека також робить вагомий внесок у розширення ємності фінансового ринку, диверсифікацію його інституціональної структури та структури фінансових інструментів, формує та збалансовує інтереси учасників іпотечного ринку, створює механізми здешевлення позичкового ресурсу, забезпечує досягнення соціально-економічного ефекту в процесі споживання учасниками ринку відповідного іпотечного продукту.
Для України розбудова іпотечного ринку є важливим та актуальним завданням на шляху подальшого реформування економіки і створення адекватного сучасним вимогам фінансового ринку з відповідною структурою та інституціональними складовими. При цьому розвиток іпотечного ринку вирішує як економічні проблеми активізації та ефективного використання фінансових ресурсів, так і соціальні завдання щодо залучення різних соціальних верств населення до задоволення своїх потреб через механізм фінансового ринку. Це визначає необхідність розробки і релізації державної програми забезпечення даних процесів в Україні, їх теоретичне обґрунтування з врахуванням особливостей національної економіки та існуючих загальносвітових тенденцій в розвитку іпотечного кредитування.
Окремим аспектам складної і багатопланової проблеми ринку іпотечного кредитування присвячено праці провідних вітчизняних та зарубіжних економістів та фінансистів. Проблемі іпотеки постійно приділяють значну увагу такі вітчизняні дослідники як: В.Валентинов, О.Євтух, М.Дем’яненко, Т.Ковальчук, В.Кравченко, С.Кручок, В.Лагутін, Б.Луців, І.Лютий, А.Мороз, О.Онищенко, К.Паливода, А.Пересада, В.Поляченко, І.Пучковська, В.Радченко, П.Саблук, М.Савлук, С.Юргелевич, С.Юрій, а також російські вчені Ю.Агєєв, Н.Журкіна, М.Логінов, В.Кудрявцев, О.Кудрявцева, О.Лаврушин, та вчені інших країн Б.Батлер, І.Бернард, Л.Гітман, Ф.Мишкін, Р.Міллер, Д.Ван Хуз, Р.Страйк, Т.Стейнметц, Ф.Уітт, Ф.Фабоці та інші.
Разом із тим, у працях вітчизняних і зарубіжних вчених низка важливих питань теоретико-методологічного та практичного спрямування розвитку іпотечного кредитування залишаються розглянутими не в повній мірі, при цьому частина із них є дискусійними. Зокрема, в Україні сьогодні неоднозначно трактується базове поняття „іпотечний кредит”, причому як в науковому середовищі, так і в чинному законодавстві. Фактично відсутнє бачення моделі іпотечного кредитування аграрного сектору під заставу земель сільськогосподарського призначення, а також інституціональної структури даного сегмента іпотечного ринку. Недостатньо опрацьовані, а відповідно суперечливі механізми залучення довгих та дешевих ресурсів у систему рефінансування іпотечних кредиторів, особливо тих, що кредитують сільськогосподарських товаровиробників.
Окремою складовою в дослідженні розвитку національного іпотечного ринку є проблема взаємозв’язку і взаємозалежності з фінансовим ринком, що визначається диверсифікацією його інституціональної структури та структури фінансових інструментів. Іпотечний ринок практично не розглядається під кутом зору потенційних переваг, загроз та небезпек внаслідок активізації процесів глобалізації та світової інтеграції. Також недостатньо вивчені питання диверсифікації джерел та шляхів акумулювання дешевого позичкового ресурсу, посилення конкуренції на ринку кредитних і депозитних послуг тощо.
За таких обставин всебічне дослідження ринку іпотечного кредитування в умовах трансформації економіки України з системних позицій набуває особливої ваги й актуальності, що і зумовило вибір теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри банківського менеджменту та обліку Тернопільського національного економічного університету за комплексною темою „Дослідження і розробка науково-методичних основ обліку, аналізу і аудиту в комерційних банках України”, (номер державної реєстрації 0102U007218), у межах якої обґрунтовано напрями підвищення ефективності функціонування ринку іпотечного кредитування в економічній системі держави.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад формування та функціонування ринку іпотечного кредитування у житловій та аграрній сферах, обґрунтування пропозицій щодо підвищення збалансованості взаємодії всіх його учасників з урахуванням розробки та реалізації державної політики у сфері іпотеки в умовах трансформації економіки України.
Поставлена мета зумовила вирішення таких основних завдань:
• систематизувати методологічні засади та здійснити аналіз сучасних досліджень іпотечного ринку в Україні та інших країнах;
• здійснити оцінку та обґрунтувати прогноз потреб і можливостей населення щодо вкладання коштів у житло, потенційні розміри збільшення пропозиції житла, іпотечного житлового кредитування в Україні;
• з’ясувати стан розвитку ринку іпотечного кредитування в житловій та аграрній сферах та обґрунтувати організаційно-правові та економічні засади його формування та функціонування в умовах трансформації економіки України;
• визначити теоретичні підходи до розгляду іпотеки як ефективного механізму розширення ємності ринку іпотечного капіталу;
• запропонувати напрями підвищення ефективності іпотечної системи України через взаємодію усіх її структурних елементів;
• виявити можливості іпотечного ринку України з позицій додаткового джерела в механізмі залучення позичкового капіталу в реальний сектор економіки;
• здійснити сегментацію іпотечного ринку України за регіонально-територіальним критерієм та критерієм належності до сільського та міського населення;
• обґрунтувати місце та роль держави на іпотечному ринку, виходячи з пріоритетів розвитку житлової та аграрної сфер;
• систематизувати ризики іпотечного кредитування та оцінити їх прояв в залежності від моделі іпотечного ринку;
• оцінити перспективні параметри житлової іпотеки в контексті взаємодії і динаміки пропозиції житла на ринку та попиту на нього;
• визначити перспективи іпотечного кредитування в аграрному секторі в контексті становлення та розвитку ринку сільськогосподарських земель, доцільності створення Державного земельного (іпотечного) банку;
• проаналізувати перспективи взаємовпливу розвитку іпотечного ринку та фінансового ринку в контексті розбудови інституціональної структури та фінансової системи України;
• обґрунтувати перспективи інтеграції фінансового ринку України до світової фінансової системи з позиції залучення на іпотечний ринок іноземного капіталу.
Об’єктом дослідження є система економічних відносин між суб’єктами ринку іпотечного кредитування в умовах трансформації економіки України.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та практичні аспекти формування та функціонування механізму іпотечного кредитування в Україні.
Методи досліджень. Методологічною основою дисертаційної роботи є теоретичні напрацювання світової економічної науки, концептуальні положення сучасної економічної теорії, дослідно-пошукова й наукова література, праці відомих вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів та фахівців-практиків у сфері іпотеки.
Для реалізації поставлених у роботі завдань використовувались методи: логіко-історичний – при вивченні об’єктивної необхідності впровадження іпотечних систем у суспільне відтворення, функціонування фінансового та інвестиційного ринків; системного аналізу – при дослідженні стану розвитку ринку іпотечного кредитування у житловій та аграрній сферах, оцінці системи його організаційного, правового забезпечення, дослідженні особливостей та закономірностей формування інституціональної структури фінансового ринку й структури його інструментів у контексті розвитку іпотеки; наукового абстрагування – при обґрунтуванні організаційно-правових та економічних засад механізму формування й функціонування ринку іпотечного кредитування в Україні, концептуальних підходів до методології системного дослідження середовища розвитку іпотечного кредитування, теоретико-методологічних підходів щодо розгляду іпотеки як ефективного механізму розширення ємності ринку іпотечного капіталу, класифікації функцій іпотечного ринку; індексів – при оцінці стану розвитку іпотечного кредитування в Україні, інвестиційного потенціалу учасників іпотечного ринку; групування; індуктивний і дедуктивний – при визначенні суті механізму іпотечного кредитування у житловій та аграрній сферах, його місця на фінансовому ринку; загальнонауковий метод пізнання (економічних процесів) – при вивченні правового і організаційно-економічного механізму іпотечного кредитування.
Використані законодавчі акти і нормативно-методичні матеріали органів законодавчої та виконавчої влади, статистична інформація Національного банку України, Асоціації українських банків, окремих комерційних банків України, міністерств і відомств, різноманітних соціологічних та аналітичних центрів.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі поставлено важливу наукову проблему обґрунтування теоретико-методологічних засад механізму формування і функціонування ринку іпотечного кредитування у житловій та аграрній сферах за умов ринкової трансформації національної економіки та її інтеграції у світову фінансову систему.
До найважливіших результатів, що становлять наукову новизну, належать наступні:
вперше:
• визначено теоретико-методологічні засади комплексного дослідження соціально-економічного середовища розвитку іпотечного кредитування в Україні, що дозволяє здійснювати оцінку та прогноз потреб і можливостей населення щодо вкладання коштів у житло, можливостей збільшення пропозиції житла, іпотечного житлового кредитування населення; обґрунтовано необхідність підходів щодо сегментації іпотечного ринку в регіональному розрізі, з диференціацією між міською і сільською місцевістю, що дозволяє визначати реальну ємність ринку іпотечного житлового кредитування залежно від динаміки цін на ринку житла, здійснювати його регіональну та продуктову сегментацію, проводити обґрунтовану державну політику в інтересах населення України;
• обгрунтовано необхідність розробки та реалізації державної стратегії і політики сприяння розвитку іпотеки в Україні, і, що особиво важливо, соціальної складової даного процесу, а саме – державної програми доступного житла для малозабезпечених верств населення, з врахуванням особливостей і суперечностей процесу формування та функціонування механізму іпотечного кредитування в Україні, які зумовлюються об’єктивними й суб’єктивними чинниками трансформації економічної та адміністративно-інституціональної систем, специфікою становлення ринкових відносин в Україні та особливостями взаємозв’язку і взаємовпливу фінансового й іпотечних ринків на макроекономічні процеси через механізм мультиплікаційного ефекту, що призводить до системних протиріч між економічними інтересами окремих соціальних груп населення та інститутів-посередників на іпотечному ринку;
• виявлено тенденції та суперечності розвитку іпотечного кредитування в Україні щодо його взаємозв’язку і взаємозалежності із функціонуванням вітчизняного фінансового і фондового ринків; обґрунтовано, що головними чинниками високих відсоткових ставок, ризиків, низької ліквідності іпотечних активів є недостатній розвиток фондового ринку, замкненість іпотечного кредитування на окремих банківських інститутах і відсутність повноцінного обігу іпотечних інструментів, що визначає механізм купівлі-продажу, ціноутворення на іпотечні продукти не на основі ринкових засад, а через диктат окремих комерційних банків;
удосконалено:
• наукове обгрунтування щодо доцільності створення та функціонування Державного земельного (іпотечного) банку, його місця на ринку іпотечного кредитування в аграрному секторі та в системі спеціалізованих банків, визначено роль Державного земельного (іпотечного) банку в механізмі рефінансування іпотечних кредиторів сільськогосподарських товаровиробників за рахунок надання останньому права виступати гарантом повернення іпотечного кредиту у разі його отримання сільськогосподарським товаровиробником з будь-якого іншого джерела, що спрямовано на підвищення якості позичальників та розширення ємності даного сегмента іпотечного ринку, а також викупу неліквідних земельних ділянок при невиконанні позичальником зобов’язань перед іпотечним кредитором;
• напрямки функціонального розвитку іпотеки в Україні в контексті ефективності функціонування механізму фінансового ринку, а саме: розвиток інституціональної структури фінансового ринку та структури фінансових інструментів, формування середовища для врівноваження грошових потоків між суб’єктами ринку та регіонами, розширення ємності та асортименту банківських продуктів та полегшення доступу до них, збалансування, здешевлення потоків позичкового капіталу та його цільове інвестиційне використання;
• систематизацію ризиків іпотечного кредитування та оцінку їх прояву в залежності від сегментації суб’єктів іпотечного ринку, у контексті вибору стратегії поведінки кожного з учасників ринку, розробки ними антикризових стратегій та механізмів мінімізації ризиків; підходи щодо формування продуктової стратегії іпотечного кредитора, спрямованої на вирішення триєдиного завдання – забезпечення належного рівня привабливості іпотечного кредиту для позичальника, пулу заставних для спеціалізованої іпотечної установи та іпотечних цінних паперів для інвестора.
набули подальшого розвитку:
• трактування поняття іпотечної системи, під якою запропоновано вважати взаємопов’язану і взаємозалежну сукупність суб’єктів, об’єктів, інструментів і ринків іпотеки, що функціонують на основі законодавчо визначених єдиних принципів, процедур, методів, які забезпечують дохідність руху фінансових ресурсів при кредитуванні під заставу нерухомості;
• теоретико-методологічні підходи щодо розгляду іпотеки як ефективного механізму розширення ємності ринку фінансового капіталу за рахунок включення в його структуру грошових ресурсів власників нерухомості з метою отримання соціально-економічного ефекту та класифікації функціонального призначення іпотечного ринку через взаємодію його складових: ринку іпотечного капіталу та ринку іпотечної нерухомості, що дозволило окреслити основні параметри механізму взаємодії фінансового ринку та ринку нерухомості; забезпечення ефективності іпотечної системи через взаємодію усіх структурних елементів іпотеки – суб’єктів, об’єктів, інструментів та ринків;
• обґрунтування параметрів присутності та впливу держави на іпотечний ринок через: систематизацію функцій в контексті відповідності її фінансової політики рівневі розвитку системи правового та інституціонального забезпечення іпотечного ринку, стратегічним цілям позиціювання його в структурі фінансового ринку, функціонування Державної іпотечної установи на вторинному іпотечному ринку в системі рефінансування іпотечних кредиторів, забезпечення збільшення частки іпотечних цінних паперів у структурі активів інституціональних інвесторів на початковому етапі формування ринку іпотечних цінних паперів;
• обґрунтування доцільності більш активного використання інвестиційного потенціалу таких інституціональних інвесторів як страхові компанії та недержавні пенсійні фонди в контексті перспектив розвитку страхового бізнесу та системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні, здатності їх акумулювати вільні фінансові ресурси на фінансовому ринку, що дозволяє залучити додаткову кільість суб’єктів і покращити якісні та кількісні параметри іпотечного ринку;
• визначення перспективних параметрів активності та масштабності житлової іпотеки в контексті взаємодії і динаміки пропозиції житла на ринку та попиту на нього відповідно до регіональних особливостей цього процесу; моделювання трансформації привабливості іпотечних житлових кредитів для населення в контексті змін у ціноутворенні на ринках іпотечних кредитів і житла та у формах заощаджень населення; оцінка можливостей іпотечних кредиторів щодо залучення довгих і дешевих грошей у системі позиціювання банківських установ на депозитному ринку в умовах зростаючої конкуренції та розширення можливостей залучення дешевших ресурсів на світовому фінансовому ринку;
• підходи до іпотеки сільськогосподарських земель як одного із джерел фінансування технічного оновлення сільськогосподарського виробництва; оцінки земель сільськогосподарського призначення з позицій об’єкту іпотеки за критерієм „рівень ліквідності земельних ділянок” виходячи з їх якості, структури землеволодіння та землекористування, рівня платоспроможності сільськогосподарських товаровиробників, територіальної диверсифікації сільськогосподарського виробництва;
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані та обґрунтовані в дисертації наукові положення і висновки на основі проведеного дослідження становлення і розвитку системи іпотечного кредитування в Україні в умовах ринкової трансформації економіки й інтеграції її фінансової системи у міжнародну фінансову систему дозволяють розробити конкретні рекомендації та пропозиції щодо подальшого розвитку іпотечного кредитування у житловій і аграрній сферах. Матеріали проведеного дослідження можуть бути використані у процесі формування та реалізації державної політики у сфері іпотеки, при розробці стратегії розвитку фінансового та інвестиційного ринку, житлового та аграрного секторів національної економіки та механізмів їх кредитування, в діяльності законодавчих та виконавчих органів влади, банківськими установами, страховими компаніями та недержавними пенсійними фондами, іншими учасниками іпотечного ринку при формуванні власної стратегії поведінки в системі розбудови та функціонування іпотечних механізмів.
Пропозиції стосовно становлення Державного земельного (іпотечного) банку і спеціалізованих іпотечних банків, висновки щодо ролі ресурсів Національного банку України в рефінансуванні Державної іпотечної установи і Державного земельного (іпотечного) банку, а також основні напрямки концентрації банківського капіталу в умовах інтеграції банківської системи України до міжнародної фінансової системи використовуються Національним банком України (довідка №16-311/937 від 22.06.07).
Практичні рекомендації дисертації щодо формування продуктової стратегії іпотечного кредитора і антикризових стратегій з метою мінімізації ризиків для комерційних банків використані в практичній роботі АКБ „Прикарпаття” і селянського комерційного банку „Дністер” (довідки № 2141/1 від 26.12.06 і № 678/21 від 21.12.06).
Результати дисертаційного дослідження використовувалися у навчальному процесі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, Інституту менеджменту та економіки „Галицька академія” при розробці методичного забезпечення й викладанні навчальних дисциплін: «Банківські операції», «Інвестиційне кредитування» та «Фінансовий ринок» (довідки № 46-35-49 від 18.05.07 і № 05-01/71/1 від 16.05.07).
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методологічні та практичні результати дослідження доповідалися на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних і науково-методичних конференціях, в тому числі: „Актуальні проблеми теорії та практики фінансів, грошового обігу та кредиту” (27-28 квітня 2004 р., м. Київ); „Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України” (27-28 вересня 2005 р., м. Київ); „Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України” (10-11 листопада 2005 р., м. Суми); „Проблеми розвитку економіки і підприємництва в Україні в контексті міжнародних інтеграційних процесів” (2005 р., м. Тернопіль); „Еколого-економічні проблеми Карпатського Єврорегіону” (22-26 травня 2006 р., м. Івано-Франківськ); „Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України” (2-4 травня 2006 р., м. Київ); „Генезис інституціональної системи сучасної економіки України” (16-17 листопада 2006 р., м. Чернівці); „Фінансові ресурси регіону: організація та управління” (листопад 2006 р., м. Івано-Франківськ); „Інтеграційні процеси і розвиток фінансової системи України” (29-30 листопада 2006 р., м. Харків); „Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства” (квітень 2007 р., м. Львів); „Тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України” (4-6 жовтня 2007 р., м. Київ); «Проблеми і перспективи розбудови фінансово-кредитної системи України (4-6 травня 2007 р., м. Івано-Франківськ); «Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: світові економічні кризи і Україна» (15-22 вересня 2007 р., м. Анталія, Туреччина); «Теорія і практика стратегічного управління розвитком регіональних суспільних систем» (6-8 грудня 2007 р., м. Івано-Франківськ).
Публікації. Основні положення та найважливіші результати дисертаційної роботи викладено в 41 науковій публікації і 9 навчально-методичних посібниках (з них 6 навчальних посібників з грифом Міністерства освіти і науки України). Із 41 наукової публікації - 1 одноосібна монографія, 2 колективні монографії; 23 статті у наукових фахових виданнях; 15 – в інших виданнях. Загальний обсяг наукових публікацій становить 75,4 друк. арк. (особисто здобувачу належить 38,4 друк. арк.), навчально-методичних – 125,7 друк. арк. (автору належить 29,3 друк. арк.).
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків і викладена на 444 сторінках, в тому числі 381 сторінках основного тексту, що містять 25 таблиць і 24 рисунки (із них 7 таблиць і 15 рисунків займають окремі сторінки). Список використаних джерел містить 336 найменувань на 27 сторінках, 19 додатків подано на 35 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації проведено дослідження теоретичних і практичних аспектів щодо вирішення важливої наукової проблеми обґрунтування засад формування та функціонування ринку іпотечного кредитування в умовах трансформації економіки України і посилення глобалізаційних процесів. Це дозволило сформулювати низку концептуально-теоретичних, методологічних і науково-практичних висновків, що забезпечує вирішення основних завдань дослідження відповідно до мети дисертаційної роботи.

1. Досвід еволюції економічних систем країн, які досягли стану сталого розвитку, засвідчує приділення ними значної уваги іпотеці як ефективному способу ресурсного забезпечення відтворювальних процесів. Привабливість іпотеки зумовлена її здатністю створювати мультиплікаційний ефект у макроекономічній системі, тим самим активізуючи інтереси суб’єктів соціально-економічних відносин до перерозподілу грошових коштів у суспільстві. Іпотечний ринок виступає інтегратором розвитку кредитного, фондового та страхового ринків, ринків житла та землі, праці, товарів і послуг, грошового ринку, ринку капіталу, ринків будівельних матеріалів, підрядних робіт та сировини, споживчих товарів, інвестиційного ринку, системи недержавного пенсійного забезпечення тощо. Інтегруючи різні види ринків, іпотека створює передумови диверсифікації інвестиційних потоків у численних сегментах національної економіки, забезпечує об’єднання ринків нерухомості і капіталу та формування на цій основі ринку іпотечного капіталу. В результаті така інтеграція сприяє капіталізації ресурсів обох ринків, ефективному використанню вільних грошових коштів і нерухомого майна, створенню самовідтворювального механізму в системі фінансування іпотечних кредитів, зниженню ризиків інвесторів і кредиторів, стабілізації і розширенню фінансового ринку. Мультиплікаційний ефект іпотеки посилюється її спроможністю прискорювати процес формування реального платоспроможного попиту в різних секторах економічної системи.
2. Соціально-економічна сутність іпотечного ринку проявляється через його функції, які систематизовано за такими основними групами: 1) фінансова (об’єднання дрібних і розпорошених заощаджень юридичних і фізичних осіб та створення на цій основі великих грошових фондів і фінансових потоків, трансформація коштів у позичковий капітал для кредитування галузей економіки та населення); 2) розподільчо-стимулююча (перерозподіл нерухомості з метою раціонального її використання; стимулювання інвестування в нерухомість); 3) захисна (диверсифікація ризиків учасників іпотечного ринку в процесі обігу боргових зобов’язань); 4) індикативно-інформаційна (моніторинг динаміки, в першу чергу, цінової, в різних сегментах іпотечного ринку, в які спрямовуються іпотечні кредити); 5) соціальна (сприяння вирішенню споживчих та житлової проблеми населення, вирівнювання регіональних умов доступу до іпотечних кредитів; оптимізація галузевої та територіальної структури зайнятості населення; захист заощаджень населення від інфляційного знецінення та їх примноження); 6) макроекономічна (мультиплікаційний ефект: активізація ділової активності в різних галузях національної економіки, перелив капіталу; ліквідація регіональної диференціації в забезпеченні позичковими ресурсами та умовах кредитування; забезпечення стабілізації та розширення грошово-кредитного ринку).
3. Обґрунтовано, що диверсифікована інституціональна структура учасників іпотечного ринку, яка передбачає створення на ньому конкурентного середовища, формує підґрунтя для здешевлення різного роду фінансових послуг. З підвищенням рівня розвитку ринку слід очікувати формування рівноважної ціни на фінансові активи, що задовольняє інтереси учасників ринку: інвесторів, емітентів та фінансових посередників. Розвинута інституціональна структура іпотечного ринку забезпечує високу ліквідність фінансових активів на ринку, тим самим підтримуючи його стабільність та високу привабливість для потенційних учасників. Іпотечний ринок слід розглядати з позицій альтернативи існуючим способам залучення позичкового капіталу в реальний сектор економіки завдяки його відносній дешевизні, довгостроковості, здатності створювати постійний потік фінансових ресурсів у системі рефінансування іпотечних кредитів через механізм сек’юритизації, а також додаткового елемента розширення ємності інвестиційного ринку, в тому числі шляхом залучення на нього іноземних інвесторів. Це суттєво посилює його конкурентну позицію на фінансовому ринку, збільшує ємність та диверсифікує структуру.
4. В основу визначення поняття іпотечної системи покладений функціональний підхід, що передбачає розгляд цієї системи з позицій механізму, який забезпечує функціонування її як цілісності. Крім того, слід виходити з того концептуального положення, що система – це не лише цілісність, яка складається з частин, але й сукупність частин, в якій кожна з них може виконувати окремі функції системи. В такому контексті іпотечну систему логічно трактувати як взаємопов’язану і взаємозалежну сукупність суб’єктів, об’єктів, інструментів і ринків іпотеки, що функціонують на основі законодавчо визначених єдиних принципів, процедур, методів, які забезпечують доходні механізми руху ресурсів при кредитуванні під заставу нерухомості.
5. Розвиток вторинного ринку іпотечного кредитування слід розглядати виключно в єдності з перспективами страхового ринку та системи недержавного пенсійного забезпечення, інвестиційних компаній, інститутів спільного інвестування тощо. Із впровадженням іпотеки як повноцінного ринкового інституту в структурі фінансових інструментів слід очікувати збільшення частки основних фінансових інструментів, а в складі останніх – інструментів позики. Перспективне співвідношення між кредитними інструментами та інструментами боргу у складі інструментів позики визначатиметься динамікою розвитку первинного та вторинного іпотечного ринків.
6. Обґрунтовано пропозиції щодо внесення змін до чинних нормативно-правових та регуляторних актів рекомендаційного характеру у напрямі усунення існуючих в них обмежень та різнотлумачень щодо класифікації банківських кредитів як іпотечних. Інакше це може мати негативні наслідки в процесі правозастосування відповідних норм та значна частина кредитних операцій виявиться поза зоною регулювання іпотечного законодавства, хоча за природою відносин вони будуть саме іпотечними.
7. Запропоновано напрями удосконалення іпотечного законодавства в частині: приведення у відповідність понятійного апарату, що міститься в різних актах законодавства; впорядкування норм щодо прав власності на землю і об’єктів іпотеки; передачі в іпотеку нерухомості, що знаходиться у спільній власності; впорядкування діяльності банку-управителя, умов виконання зобов’язань та відповідальності забудовником житла щодо його спорудження; оподаткування доходів громадян при отриманні ними доходу від операцій, пов’язаних з іпотечним житловим кредитуванням; організації діяльності бюро кредитних історій; механізмів захисту прав фізичних та юридичних осіб-вкладників коштів у будівництво житла. Наголошено на необхідності прийняття законів про державний земельний кадастр, про обтяження майна та виконання зобов’язань, про іпотечні банки, про Державний земельний (іпотечний) банк, про ринок земель, про рієлторську діяльність. Виходячи з того, що становлення іпотеки в Україні відбувається в надзвичайно ризиковому середовищі, зроблено акцент на тому, що основа для мінімізації ризиків у даній сфері має бути закладена вже на стадії розробки та прийняття нормативно-регулюючих актів.
8. Незалежно від вибору моделі іпотечної системи для України обов’язковою є присутність держави. Її функції на іпотечному ринку мають зводитися до: визначення концепції розвитку іпотечної системи, надання державних гарантій по іпотечних цінних паперах, встановлення прозорих механізмів ціноутворення на ринках нерухомості та іпотечних продуктів, формування правової бази, що визначає засади та регулює відносини у сфері іпотечного кредитування, створення механізмів соціального захисту позичальників з низьким конкурентним статусом.
9. Множинність моделей іпотечного ринку передбачає різноманітні схеми перерозподілу ризиків між його учасниками, тим самим забезпечує досить високу мобільність цих учасників в управлінні такими ризиками через опрацювання адекватних тій чи іншій моделі стратегій поведінки на ринку, розробку антикризових стратегій та механізмів мінімізації ризиків. Ключове місце в системі мінімізації потенційних ризиків належить іпотечному кредитору, продуктова стратегія якого має бути спрямована на вирішення триєдиного завдання – забезпечення належного рівня привабливості іпотечного кредиту для позичальника, пулу заставних для спеціалізованої іпотечної установи та іпотечних цінних паперів для інвестора через формування якісного забезпечення.
10. У складі інституціональної присутності держави на іпотечному ринку України виділено діяльність Державної іпотечної установи, що спрямована на: забезпечення високого рівня ліквідності іпотечних цінних паперів, емітованих зазначеною інституцією; залучення до рефінансування іпотечних кредиторів потужних інституціональних (в тому числі іноземних) інвесторів, інвестиційні стратегії яких орієнтовані на високоліквідні та малоризиковані цінні папери; здешевлення позичкового капіталу через значні обсяги рефінансування іпотечних кредитів та відсутність інтересу щодо отримання Державною іпотечною установою надмірного спекулятивного доходу; можливість спрямування позичкового капіталу у сфери (чи регіони) з прогнозованою низькою дохідністю (реалізація іпотечних програм у різноманітних соціальних проектах, у депресивних територіях тощо).
11. На перших етапах становлення іпотечного ринку для збільшення ресурсів Державної іпотечної установи, використовуваних в системі рефінансування іпотечних кредиторів, доцільно передбачити можливість застосування щодо неї схеми рефінансування Національним банком України під заставу державних цінних паперів, в які зазначена установа може інвестувати кошти, а також прямого бюджетного субсидування. Такі схеми можуть реалізуватися за трьома напрямами: рефінансування іпотечних кредитів для громадян з низьким конкурентним статусом; рефінансування непільгових категорій громадян, які проживають на депресивних територіях; використання Державною іпотечною установою для рефінансування іпотечних кредиторів кредитних ресурсів Національного банку України, отриманих від нього за схемою рефінансування, для покриття дефіциту в коштах у випадку падіння попиту на іпотечні цінні папери, емітовані цією інституцією, з боку інвесторів.

12. Ефективність функціонування механізму іпотечного кредитування в Україні визначається необхідністю системного аналізу: існуючих суперечностей розвитку; теоретичних обґрунтувань концептуальних засад державної політики щодо іпотеки в Україні; практичних заходів щодо активізації фінансового ринку, його суб’єктів, інститутів, технологій та інструментів як середовища для розвитку іпотеки. Саме такий підхід у дослідженні теоретико-методологічних засад розвитку іпотечного ринку дозволяє зробити практичні пропозиції з таких напрямів:
12.1. Запропоновано концептуальні підходи до методології системного дослідження середовища розвитку ринку житлового іпотечного кредитування, що дозволяє здійснювати оцінку та прогноз потреби і можливостей населення щодо вкладання коштів у житло, можливостей збільшення пропозиції житла, іпотечного житлового кредитування населення; обґрунтовано доцільність його проведення в регіональному розрізі з диференціацією між міською і сільською місцевістю, що дає можливість визначати реальну ємність ринку іпотечного житлового кредитування в залежності від динаміки ринку житла, здійснювати його регіональну та продуктову сегментацію.
12.2. Встановлено важливість вирішення низки завдань, які логічно повинні бути зведені до оцінок та прогнозів: попиту з боку населення на житло (структура мотивів та інтересів); платоспроможного попиту на житло (рівень та структура доходів, заощаджень тощо); потенціалу та структури пропозиції житла; потенціалу будівельної індустрії щодо нарощування обсягів житлового будівництва, його територіальної диверсифікації; рівня матеріально-технічного, інфраструктурного та організаційного забезпечення реалізації програм житлового будівництва; можливостей банківської системи та інших інвесторів щодо пропозиції кредитних ресурсів для населення та забудовників; впливу державної політики на активність учасників ринків житла та іпотечного житлового кредитування.
12.3. У контексті стандартизації процедур іпотечного житлового кредитування логічним є запровадження єдиного класифікатора житла, що дозволить: відстежувати рух житлової нерухомості за якісними показниками, на підставі чого можна буде визначати її класність; прогнозувати потребу у відповідних класах житла в тому чи іншому регіоні; прогнозувати динаміку кожного із сегментів ринку житлової нерухомості, визначати кризові періоди в тому чи іншому його сегменті та попереджувати можливі обвали, тим самим мінімізуючи ризики учасників іпотечного ринку; запобігати суб’єктивізму при оцінці учасниками ринку споживчих якостей предмета купівлі-продажу та іпотеки, що дозволить забезпечити певний баланс у площині „якість – ціна”; контролювати забудовників на предмет відповідності житла, що ними будується, стандартам відповідного класу; оптимізувати страхові витрати при оформленні іпотечного кредиту; визначати об’єктивні параметри, що формують рівень ліквідності предмета іпотеки. В сукупності зазначені елементи спрямовані на мінімізацію ризиків усіх учасників житлового та іпотечного ринків – дійсних та майбутніх власників житла, забудовників, кредиторів, інвесторів, страхувальників та ін.
12.4. Запровадження системи іпотечного кредитування в аграрному секторі під заставу земель сільськогосподарського призначення можливе в Україні за умови зняття законодавчо встановленого мораторію на відчуження зазначених категорій земель. Потенційна ємність ринку іпотечного кредитування в аграрній сфері визначатиметься змінами в: структурі землеволодіння і землекористування; загальному масиві земель сільськогосподарського призначення внаслідок виведення з обороту певної їх частини через високий ступінь ерозії; структурі земельних угідь, пов’язаними із структурою товаровиробників та спеціалізацією сільськогосподарського виробництва, його територіальною дислокацією; кількісних та якісних параметрах технічного потенціалу аграрного сектору, платоспроможності товаровиробників, що визначатиме обсяг та структуру попиту на технічні ресурси; конкурентних позиціях існуючих джерел фінансування технічного оснащення аграрної галузі (лізингу, державної підтримки тощо); параметрах агропродовольчого ринку в контексті інтеграційних процесів у зв’язку з можливим вступом до Світової організації торгівлі.
12.5. З позицій інституціонального розвитку ринку іпотечного кредитування в аграрній сфері обґрунтовано доцільність створення Державного земельного (іпотечного) банку як обов’язкового елемента вторинного іпотечного ринку в аграрному секторі. Визначено функції банку та його місце в системі рефінансування іпотечних кредиторів сільськогосподарських товаровиробників, структурі джерел формування його ресурсів. Запропоновано розширити функції Державного земельного (іпотечного) банку за рахунок надання йому права виступати гарантом повернення іпотечного кредиту у разі отримання його сільськогосподарським товаровиробником з будь-якого іншого джерела, що спрямовано на підвищення якості позичальників та розширення ємності даного сегмента іпотечного ринку, а також викупляти неліквідні земельні ділянки у разі невиконання позичальником зобов’язань перед іпотечним кредитором з метою забезпечення фінансової стійкості останнього на ринку; запровадження системи державних гарантій по цінних паперах, емітованих Державним земельним (іпотечним) банком.
12.6. Спеціалізовані іпотечні земельні банки, в тому числі створені на кооперативній основі, доцільно утворювати за точковим принципом, виходячи з потреб певних територій, якими можуть виступати зони високотехнологічного землеробства з високою концентрацією товаровиробників з тривалою незаплямованою кредитною історією, достатнім рівнем платоспроможності, стабільним високоприбутковим виробництвом та стійкою позицією на агропродовольчому ринку, що, власне, забезпечуватиме високу ліквідність потенційного предмета застави – земель сільськогосподарського призначення. Створення земельних іпотечних банків обгрунтовано з позицій вирішення важливої проблеми – диспаритетності відносин між позичальником і кредитором.
12.7. Для забезпечення надійності іпотечних цінних паперів, емітованих банками, нагальним є вирішення питань: створення ефективної системи рейтингування іпотечних кредиторів, емітентів іпотечних цінних паперів та самих іпотечних цінних паперів; встановлення обов’язкової вимоги щодо проведення міжнародного аудиту банків – емітентів іпотечних цінних паперів.
12.8. У напрямі хеджування ризиків у системі іпотечного кредитування доцільним є створення спеціального фонду. Джерелами формування його ресурсної бази можуть бути грошові внески іпотечних кредиторів, спеціалізованих фінансових установ, забудовників, держави, а також державні цінні папери та іпотечні цінні папери, емітовані Державною іпотечною установою. Фонд може виступати як інвестор на іпотечному ринку, інвестуючи певну частину своїх ресурсів в іпотечні цінні папери, емітовані спеціалізованими фінансовими установами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адамчук Н.Г. Мировой страховой рынок на пути глобализации. – М.: МГИМО, 2004. – 592 с.
2. Адекенов Т. Банки и фондовый рынок: анализ, практика, эволюция. – М.: Ось-89, 1997. – 160 с.
3. Алексєєнко Л.М. Актуальні проблеми мобілізації фінансового капіталу // Фінанси України. – 2004. – №5. – С. 30-37.
4. Аналіз діяльності комерційного банку. Навч. посібн. / За ред. Ф.Ф.Бутинця та А.М.Герасимовича. – Житомир: ПП “Рута”, 2001. – 384 с.
5. Андрієнко О. Фінанси: Пенсійний переділ. Недержавні пенсійні фонди мають намір відібрати частину ринку в "лайфових" страховиків. – офіційний сайт: http://www.vlasnasprava.info/ua
6. Анесянц С.А. Основы функционирования рынка ценных бумаг. – М.: Контур, 1998. − 368 с.
7. Антонов Н.Г., Пессель М.А. Денежное обращение, кредит и банки. – М.: Финстатинформ, 1995. – 270 с.
8. Аржевитин С.М. Банки // Финансовые риски. – 2000. − №4 (24). – С. 69-71.
9. Ачкасов А.П. Активные операции коммерческих банков. – М.: Консалтбанкир, 1994. – 80 с.
10. Багнюк О. Государственное ипотечное учреждение требует серьезного „хирургического” вмешательства законодателей // Киевский Телеграф. – 31.01.2005. – офіційний сайт: http://news.finance.ua/ru
11. Бакун О. Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України // Вісник НБУ. – 2005. – №1. – С. 46.
12. Банк «Аваль» открывает лимит активных операций ООО «Житло ХХІ століття» в размере 6,5 млн. дол. США (18.10.2004 р.). – офіційний сайт: www.zhitlo.kiev.ua
13. Банки и банковские операции: Учебник / Под ред. Е.Ф.Жукова. – М.: Банки и биржи; ЮНИТИ, 1997. – 471 с.
14. Банківські операції: Підручник / А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф.Пуховкіна та ін.; За ред. А.М.Мороза. – К.: КНЕУ, 2000. – 384 с.
15. Банки – курс на ипотеку. – офіційний сайт: http://property.times.com.ua
16. Банковский портфель – 1. Книга банкира. Книга клиента. Книга инвестора. – М.: Соминтэк, 1994. – 750 с.
17. Банковский портфель – 2. Книга банковского менеджера. Книга банковского финансиста. Книга банковского юриста. – М.: Соминтэк, 1994. – 752 с.
18. Банковское дело – 3. Книга менеджера по кредитам. Книга менеджера по расчетам и трастовым операциям. Книга банковского бухгалтера и аудитора. – М.: Соминтэк, 1995. – 752 с.
19. Банковское дело и финансирование инвестиций: Т.2. Ч.1. / Под ред. Н.Брука. – Всемирный Банк Реконструкции и Развития, 1818. – H Street, N.W.Washington D.C. 20433, 1995.
20. Банковское дело / Под ред. В.Колесникова, Л.Кроливецкой. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 478 с.
21. Банковское дело. Справочное пособие / Под ред. Ю.А.Бобичевой. – М.: Экономика, 1994. – 397 с.
22. Банковское дело: стратегическое руководство / Пер. с англ.; Под ред. С.Платонова, М.Хиггинса. − М.: АО “Консалтбанкир”, 1998. − 432 с.
23. Банковское дело: Учебник для вузов / Под ред. В.И.Колесникова и Л.П.Кроливецкой. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 459 с.
24. Барановський О. Безпека бізнесу та страховий ринок: взаємозалежність та взаємообумовленість. – К.: Центр Разумкова, 19.12.2003. – офіційний сайт: www.uceps.org
25. Белошицкий А. WinPeak CRM: Страхование 3.0 − решение для автоматизации работы фронт-офиса страховой компании. – офіційний сайт: http://www.crmonline.ru
26. Белых Л.П. Формирование портфеля недвижимости. – М.: Финансы и статистика, 1990. – С. 58.
27. Бизнес сейчас: рынок недвижимости должен иметь четкую классификацию (14.01.2005). – офіційний сайт ІАЦ ЛІГА: www.liga.net
28. Бицька Н. Банківський капітал в економіці України // Вісник Національного банку України. – 2006. − №1. – С. 48-51.
29. Білорус О.Г. Глобальна орієнтація національної стратегії // Слово Батьківщини. – 2000. – 15 грудня.
30. Бовкун А. На страховому ринку без структурних змін // Контракти. – 19 травня 2003 р. – С. 18.
31. Боди З., Мертон Р. Финансы: Пер. с англ.: Учебн. пособие. – М.: Изд. дом “Вильямс”, 2000.
32. Бор М.З., Пятенко В.В. Стратегическое управление банковской деятельностью. – М.: Приор, 1995. – 160 с.
33. Брага С., Фандеев А. К оформлению полисов страхователи надеются приступить уже в конце января // Комсомольская правда. – 27.01.2005 г. – офіційний сайт: www.kiev.kp.ru
34. Брикимова М. „День”: Мечты молодых сдерживаются низкой зарплатой и неразвитостью ипотечного рынка. – офіційний сайт: http://bin.com.ua
35. Бритченко И.Г. Банковский маркетинг: организации процессов инвестирования. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 1997. – 200 с.
36. Брітченко І.Г. Планування інвестиційних ризиків та механізми їх мінімізації // Вісник Технологічного університету Поділля. – 2002. − №5 (Ч. 2, Т. 3.). – С. 171-174.
37. Бураковський І. Банківська система Японії: загальна характеристика // Банківська справа. − 1995. – №4. – С. 32.
38. Бусов В. Ипотека в РФ: опыт и проблемы // Ипотека. – 1996. – №3. – С.12.
39. Валентинов В.Л. Еквівалентність міжгалузевих відносин в АПК і формування іпотечного ринку землі: інституційний підхід / Проблеми формування іпотечного ринку в контексті фінансової безпеки України: Збірник матеріалів Круглого столу (м. Київ, 30 вересня 2002 р.) / Міжвідом. коміс. з питань фін. безпеки при РНБОУ, Укр. агентство фін. розвитку. – К., 2002. – С. 120.
40. Валютный заговор против народа. – офіційний сайт: http://www.proua.com
41. Василенко П. Ипотечное кредитование и секьюритизация в Европе: последние тенденции. – офіційний сайт: http://www.rusipoteka.ru
42. Васильченко З.М. Кошти населення у формуванні фінансових ресурсів банків // Фінанси України. − 2002. − №4. − С. 94-103.
43. Ведерникова І. Іпотека: робимо ставки, панове! // Дзеркало тижня. – 2005. – 24-30 вересня. − №37. − офіційний сайт: http:// www.zn.kiev.ua
44. Веретнов В. Глобализация страховой отрасли: возможные последствия для страхового бизнеса СНГ. – офіційний сайт: http://www.klubok.net
45. Версаль Н.І., Олексієнко С.М. Кредитні ризики як важлива складова ризиків банківської діяльності // Фінанси України. − 2002. − №8. − С. 86-95.
46. Версаль Н.І. Проблеми відкриття філій іноземних банків // Фінанси України. − 2004. – №5. – С. 131-137.
47. Висновки і рекомендації за результатами дисертаційної роботи Євтуха О.Т. "Іпотечний механізм ефективного використання і розвитку нерухомості", захищеної 25.09.2002 р. / НАН України; Ін-т екон. прогнозування. − Б.в.д, 2001. – 9 с.
48. Вступне слово Л.Д.Кучми на Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку іпотечного ринку та шляхи їх розв’язання” / Іпотечний ринок в Україні. – К.: Науково-дослідний фінансовий інститут при Мінфіні України, 2002. – С. 10.
49. Гайдуцький П.І. Аграрний сектор: від реформи до стратегії розвитку (питання власності та господарювання) / Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної бази агропромислового комплексу в Україні. – У.: ІАЕ УААН, 2003. – С. 38.
50. Галушко В.П. Економічні наслідки вступу в ГАТТ/СОТ країн Східної Європи (агропідкомплекс) / Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної бази агропромислового комплексу в Україні. – У.: ІАЕ УААН, 2003. – С. 177-178.
51. Гармаш Д. Банки и страховые компании: грани взаимодействия на современном этапе // Бухгалтерия и банки. – 2002. − №4. – офіційний сайт: www.afm.ru
52. Головков О. Ипотечное кредитование / Іпотека – практика застосування. – Харків: „Страйд”, 2004. – С. 73.
53. Господарський кодекс України (№436-ІV від 16.01.2003 р.). – Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, №18, №№19-20, №№21-22, ст.144.
54. Грег Мак Таггарт. Заощадити і примножити. Накопичувальні пенсійні фонди в Україні / Проект розвитку АМР США/ПАДКО. – офіційний сайт: file:///C:/Documents%20and%20Settingsі
55. Грибанова О. Порівняльний аналіз законодавства про іпотеку / Іпотека – практика застосування. – Харків: "Страйд", 2004. – С. 17.
56. Грушко В.І., Пилипченко О.І. Фінансові ризики. Навчальний посібник. – К.: Знання, 1998. – 188 с.
57. Гуков Я.С. Проблеми технічного забезпечення аграрного сектора економіки України та шляхи їх вирішення / Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної бази агропромислового комплексу в Україні. – У.: ІАЕ УААН, 2003. – С. 61.
58. Гуляницкий Л.Ф. Фондовый рынок // Финансовые риски. – 2001. − №2(26). – С. 43-46.
59. Дем’яненко М.Я. Проблеми іпотеки сільськогосподарських земель // Економіка АПК. – 2003. – №2. – С. 98-102.
60. Дем’яненко М.Я. Проблеми іпотечного кредитування в Агропромисловому комплексі // Вісник Київського національного університету ім. Т.Шевченка. − Економіка. − 2004. − №70. − С. 8-11.
61. Деньги, кредит, банки: Учебник / Под ред. О.И.Лаврушина. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 447 с.
62. Держава продовжує нарощення житлового будівництва за рахунок коштів бюджету. 27.12.2004 р. – Управління взаємодії з громадськістю та ЗМІ Мінекономіки. – офіційний сайт: www.unia.com.ua
63. Дзюблюк О.В. Оптимізація управління активами і пасивами комерційного банку // Фінанси України. − 2002. − №5. − С. 129-137.
64. Дзюблюк О.В. Сутність банківської системи та її роль в економіці ринкового типу // Фінанси України. − 2002. − №8. − С. 78-85.
65. Довдиенко И.В. Ипотека: Учебно-практическое пособие. − М.: РДЛ, 2002. – 272 с.
66. Долан Э.Дж., Кэмпбелл К.Д., Кэмпбелл Р.Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. – М.: СПб, 1993. – 443 с.
67. Донцова Л.В. Система регулирования инвестиционных процессов в развитых странах // Менеджмент в России и за рубежом. – 1999. – № 4. – С. 91. – офіційний сайт: http://dpr.ru
68. Дюфло Р. Вплив економічних, політичних та правових факторів на розвиток фінансових систем: Чи зможе Україна навчитися на історичному прикладі? / Група економічного та фінансового законодавства. - Київ, 24 лютого 2000 р.
69. Едвардес У. Ключові фінансові інструменти. – К.: Наукова думка, 2003. – 256 с.
70. Энгельс Ф. К жилищному вопросу. – Л.: Госполитиздат, 1953. – 110 с.
71. Евтух А.Т. Ипотека: жилищное кредитование. – Луцк: Волын. обл. тип., 2000. – 180 с.
72. Евтух А.Т. Ипотека: теория и практика. – Луцк: Медиа, 1999. – 467 с.
73. Євтух О.Т. Іпотека – механізм ефективного використання ресурсів. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2001. – 316 с.
74. Єрмакович С. Міжнародний досвід діяльності інститутів спільного інвестування. – офіційний сайт: www.uapa-dlc.org.ua
75. ЕСА отказался подписывать евробюджет-2005 // Бизнес. – 2004. – №47. – С. 14.
76. Ефремов И.А. Операции коммерческих банков с ценными бумагами. – М.: Ист-Сервис, 1996. – 441 с.
77. Епифанов В.А. Территориальный заказ и кредитование жилищного строительства // Жилищно-коммунальное хозяйство. – 2000. – №9. – С. 6. – офіційний сайт: http://dpr.ru
78. Жилищным кредитам не дают гарантий // Компании и рынки. − №184. – 12 октября 2006 г. – С. 1.
79. Жилье в кредит. – офіційний сайт: www.aval.ua
80. Жуков Е.С. Деньги. Кредит. Банки: Учебник. – М.: Банки и биржи; ЮНИТИ, 1999. – 623 с.
81. Жуков Е.В. Инвестиционные институты: Учебное пособие для вузов. − М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 199 с.
82. Журавльов Д. Іпотека – страховий поліс кредитора / Іпотека – практика застосування. – Харків: „Страйд”, 2004. – С. 52.
83. Забельская М. МИБ активизирует программы долгосрочного кредитования. – офіційний сайт: http://property.times.com.ua
84. Завидов Б.Д. Федеральный Закон "Об ипотеке". Комментарии. – М.: Экзамен, 2002. – 96 с.
85. Загородній А.Г. та ін. Фінансовий словник – 3-тє вид. випр. та доп. – К.: Тов-во „Знання”, КОО, 2000. – 587 с.
86. Закон України “Про банки і банківську діяльність” (№2121–ІІІ від 07.12.2000 р.). − Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, № 5-6, с. 30.
87. Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (№2343-ХІІ від 14.05.1992 р.). – Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, №31, ст. 440.
88. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (№3201-IV від 15.12.2005 р.). - Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, № 13, ст. 110.
89. Закон України „Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих актів” (№490-У від 19.12.2006 р.). – Відомості Верховної Ради (ВВР), 2007, №9, ст. 78.
90. Закон України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” (№448/96-ВР від 30.10.1996 р.). – Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, №51, ст. 292.
91. Закон України "Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів" (№320/94-ВР від 22.12.1994 р.). – Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, № 2, ст. 10.
92. Закон України “Про державну підтримку сільського господарства України” (№1877–IV від 24.06.2004 р.). – Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, № 49, ст. 527.
93. Закон України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” (№1952-ІУ від 01.07.2004 р.). – Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, №51, ст. 553.
94. Закон України „Про інститути спільного інвестування” (№2299-ІІІ від 15.03.2001 р.). – Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, №21, ст. 103.
95. Закон України „Про іпотеку” (№898-ІУ від 05.06.2003 р.). - Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, №38, ст. 313.
96. Закон України „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати” (№979-IV від 19.06.2003 р.). – Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, №1, ст. 1.
97. Закон України „Про іпотечні облігації” (№3273-ІУ від 22.12.2005 р.). – Відомості Верховної Ради (ВВР), 2006, №16, ст. 134.
98. Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” (№1057-IV від 09.07.2003 р.). – Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 47-48, ст. 372.
99. Закон України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (№1961-ІV від 01.07.2004 р.). – Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, № 1, ст. 1.
100. Закон України „Про організацію формування та обігу кредитних історій” (№2704-ІУ від 23.06.2005 р.). – Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, №32, ст. 421.
101. Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб” (№889-ІУ від 22.05.2003 р.). – Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, №37, ст. 308.
102. Закон України “Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд" (№1674-ІІІ від 20.04.2000 р.). – Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, № 30, ст. 237.
103. Закон України “Про систему оподаткування” (№1251-ХІІ від 25.06.1991 р.). – Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, № 39, ст. 510.
104. Закон України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” (№978-ІУ від 19.06.2003 р.). – Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, №52, ст. 377.
105. Зеленкова Н.И. Ипотека // Деньги и кредит. – 1992. – №11. – С. 53-55.
106. Земельний кодекс України (№2768-ІІІ від 25.10.2001 р.). – Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, №3-4, ст. 27.
107. ИА „Новости-Украина”. – 04.02.2005 р. – офіційний сайт: www.obkom.net.ua
108. Іванишин В.В. Фінансовий лізинг і його роль у матеріально-технічному забезпеченні АПК /Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної бази агропромислового комплексу в Україні. – У.: ІАЕ УААН, 2003. – С. 50-51.
109. Иванов В. Ипотечное кредитование. – М.: Информационно-внедренческий центр Маркетинг, 2001. – 273 с.
110. Інформаційно-аналітична записка щодо виконання завдань Програми діяльності Кабінету Міністрів України та постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2003 р. №1532 "Про підсумки соціально-економічного розвитку України за січень-серпень 2003 року та хід виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2003 році". – Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, 16.02.2004 р. №11-33/584-10. – С. 144.
111. Ипотека для инвесторов // Экономика России: ХХІ век. – 2006. − №19. – офіційний сайт: www.ruseconomy.ru
112. Іпотека – практика застосування. – Харків: "Страйд", 2004. – 528 с.
113. Іпотечне кредитування: проблеми та перспективи розвитку в Україні. – К.: Центр наукових досліджень НБУ, 2004. – 107 с.
114. Іпотечне кредитування: проблеми та перспективи розвитку в Україні: Інформаційно-аналітичні матеріали / За загальною редакцією О.І.Кіреєва. – К.: Центр наукових досліджень НБУ, 2004. – 76 с.
115. Іпотечний ринок в Україні: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. "Проблеми розвитку іпотечного ринку та шляхи їх розв'язання", 7-8 груд. 2001 р., м. Київ / М-во фінансів України; Наук.-дослід. фін. ін-т. − К., 2002 . – 248 с.
116. Іпотечний ринок в Україні: проблеми та перспективи: Доп., виступи міжнар. наук.-практичної конф., 17 груд. 2002 р., м. Київ. - К.: Міжнародний інститут фінансів, 2003. – 144 с.
117. Іпотечні цінні папери – дієвий інструмент рефінансування діяльності кредитора. – офіційний сайт: http://www.securities.org.ua
118. Карчева Г. Моделювання інвестиційної діяльності банків // Вісник Національного банку України. – 2004. - №10. – С. 13.
119. Карчева Г. Рентабельність діяльності банків України / Папуша А. Нотатки з конференції “Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України” //Вісник Національного банку України. – 2006. − №1. – С. 44-47.
120. Киевгорстрой замедляет обороты. – офіційний сайт: http://www.economic-ua.info
121. Кириленко І.Г. Іпотечне кредитування як механізм підвищення ефективності АПК // Іпотечний ринок в Україні. – Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми розвитку іпотечного ринку та шляхи їх розв’язання”; Київ, 7-8 грудня 2001 року. – К., 2002. – С. 64.
122. Кириленко І.Г. Формування ефективної аграрної політики – пріоритет Програми дій нового Уряду / Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної бази агропромислового комплексу в Україні. – У.: ІАЕ УААН, 2003. – С. 30.
123. Киселев В.В. Управление банковским капиталом. Теория и практика. – М.: Экономика, 1997. – 256 с.
124. Коваленко Н. Два немца спешат за украинскими рисками // Компании и рынки. – 19 мая 2006. - №84. – С. 13.
125. Колотуха С. Концепція розвитку кредитних відносин сільськогосподарських підприємств // Банківська справа. – 2004. – №4. – С. 54.
126. Концепція фінансової безпеки України. - офіційний сайт: http://uafr.com.ua
127. Копишинська Н.В. Становлення іпотеки в Україні // Фінанси України. – 2004. – №5. – С. 54-60.
128. Кравцова Е. – офіційний сайт: www.dsnews.com.ua
129. Кравченко В.І. Об’єктивні передумови формування іпотечного ринку в Україні / Проблеми формування іпотечного ринку в контексті фінансової безпеки України: Збірник матеріалів Круглого столу (м. Київ, 30 вересня 2002 р.) / Міжвідом. коміс. з питань фін. безпеки при РНБОУ, Укр. агентство фін. розвитку. – К., 2002. – С. 5.
130. Кредитний ризик комерційного банку: Навчальний посібник / Ред. Вітлінський В.В. − К.: Знання, 2000. − 251 с.
131. Кредитование: Пер. с англ. / Под ред. М.А.Гольцберта, Л.М.Жасан-Бек. – К.: Торг.-издат. БЮРО ВНУ, 1994. – 384 с.
132. Кредитування: теорія і практика: Навчальний посібник. − К.: Знання, КОО, 2000. − 215 с.
133. Кредиты для приобретения квартиры. – офіційний сайт: www.vabank.com.ua
134. Кручок С. Емісія іпотечних цінних паперів як засіб рефінансування // Вісник Національного банку України. − 2001. − №3. – С. 43-44.
135. Кручок С.І. Іпотечні цінні папери та їх роль у розвитку іпотечного ринку // Іпотечний ринок в Україні: проблеми та перспективи / Міжн. наук.-практ. конф. „Іпотечні цінні папери та їх роль у розвитку іпотечного ринку; Київ, 17 грудня 2002 р. – К.: Міжнародний інститут фінансів, 2003. – С. 101-103.
136. Кудрявцев В.А., Кудрявцева Е.В. Основы организации ипотечного кредитования: Учебн. Изд. – М.: Высш. шк., 1998. – 62 с.
137. Кукса В. Іграшка для банкірів, або Іпотека на дисплеї калькулятора. – офіційний сайт: www.zn.kiev.ua
138. Лагутін В.Д. Становлення і розвиток системи іпотечного кредитування // Фінанси України. – 2004.