ДІЯЛЬНІСТЬ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ А РИНКУ ІННОВАЦІЙНОГО ІНВЕСТУВАННЯ: МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ :

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП............................................................................................................. 4
РОЗДІЛ 1 ІННОВАЦІЙНЕ ІНВЕСТУВАННЯ В СИСТЕМІ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ФАКТОРІВ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ………...................... 16
1.1. Аналіз системних взаємозв’язків інноваційного розвитку економіки та його інвестиційного забезпечення……………................................... 16
1.2. Інноваційна складова в структурі макроекономічних індикаторів економічного розвитку………………………………………………...... 35
1.2.1. Загальні положення дослідження інноваційної складової інвестиційного забезпечення економічного розвитку…………........ 35
1.2.2. Структуризація інвестиційних витрат у чистому внутрішньому продукті за критерієм інноваційності………............................... 45
1.2.3. Структуризація витрат споживання, державних витрат та чистого експорту у чистому внутрішньому продукті за критерієм інноваційності……………………………………......................... 67
1.2.4. Методологічне забезпечення оцінки впливу факторів економічного розвитку на чистий внутрішній продукт……................... 83
Висновки до першого розділу …………………………………………................ 92
РОЗДІЛ 2 КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ РИНКУ ІННОВАЦІЙНОГО ІНВЕСТУВАННЯ…………………………………………......................... 97
2.1. Теоретичні засади формування та функціонування ринку інноваційного інвестування…………………………………………….................. 97
2.1.1. Сутність ринку інноваційного інвестування та його функції в економічній системі…………………………………………....... 97
2.1.2. Кругообіг інвестиційних ресурсів на ринку інноваційного інвестування…………………………………………………........... 104
2.1.3. Формалізація інфраструктури ринку інноваційного інвестування…………………………………………………………….. 108
2.1.4. Визначення товару на ринку інноваційного інвестування…… 114
2.1.5. Сегментація ринку інноваційного інвестування……………... 118
2.2. Місце ринку інноваційного інвестування в системі міжринкової взаємодії………………………………………………….............................. 123
2.3. Теоретичні основи моделювання макроекономічних індикаторів ринку інноваційного інвестування……………………………………...... 136
Висновки до другого розділу…………………………………………………...... 157
РОЗДІЛ 3. ВРАХУВАННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ ІННОВАЦІЙНОГО ІНВЕСТУВАННЯ………………………………………......... 162
3.1. Моделювання макроекономічних індикаторів ринку інноваційного інвестування в Україні………………………………............................ 162
3.2. Обґрунтування олігополістичного характеру ринку інноваційного інвестування в Україні………………………………...……………..... 178
Висновки до третього розділу…………………………………………………… 213
РОЗДІЛ 4. ТЕОРЕТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ НА РИНКУ ІННОВАЦІЙНОГО ІНВЕСТУВАННЯ.......... 218
4.1. Визначення місця банківських установ на ринку інноваційного інвестування………………………………………………………………..... 218
4.2. Суб’єктно-об’єктний взаємозв’язок банківської системи та ринку інноваційного інвестування……………………………………………..... 243
4.3. Основні напрямки державного стимулювання діяльності банків на ринку інноваційного інвестування…………………………………….. 257
4.4. Форми діяльності банків на ринку інноваційного інвестування…….. 269
Висновки до четвертого розділу…………………………………………………. 292
РОЗДІЛ 5. ФОРМАЛІЗАЦІЯ ОКРЕМИХ ТЕНДЕНЦІЙ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ НА РИНКУ ІННОВАЦІЙНОГО ІНВЕСТУВАННЯ……………………….......... 297
5.1.
Спеціалізація банківських установ на ринку інноваційного інвестування……………………………………………………………… 297
5.1.1. Концептуальні засади спеціалізації банківських установ на ринку інноваційного інвестування………………………………....... 297
5.1.2. Розвиток спеціалізованих інвестиційно-інноваційних банків в Україні…………………………....................................................... 312
5.2.
Участь банківських установ в інтеграційних процесах на ринку інноваційного інвестування………………………………………………....... 327
5.2.1. Методологічне забезпечення участі банків в інтеграційних об’єднаннях на ринку інноваційного інвестування...................... 327
5.2.2. Розвиток інвестиційно-інноваційних інтеграційних об’єднань в Україні…………………………………………………………....... 338
5.2.3. Функції банків в різних типах інвестиційно-інноваційних інтеграційних об’єднань………………................................................ 349
Висновки до п’ятого розділу………………………………………………........... 356
РОЗДІЛ 6. МЕТОДОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УЧАСТІ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ У ВЕНЧУРНОМУ БІЗНЕСІ В УКРАЇНІ…………………………... 360
6.1. Дослідження відповідності тенденцій розвитку венчурного бізнесу в Україні загальним критеріям його ідентифікації…………………....... 360
6.2. Державне стимулювання розвитку мережі венчурних фондів за участю банківських установ в Україні…………………….......................... 380
6.3. Розробка фінансових механізмів участі банківських установ у функціонуванні венчурних фондів в Україні……………………………...... 399
Висновки до шостого розділу…………………………………………………..... 429
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….. 434
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..……………………………………….. 442
ДОДАТКИ………………………………………………………………………… 480
Додаток А – Вихідні дані для моделювання макроекономічних індикаторів ринку інноваційного інвестування в Україні………................................ 480
Додаток Б – Завдання і функції державних установ – учасників програми розвитку венчурного бізнесу в Україні…………………………................... 487
Додаток В – Довідки про впровадження результатів дисертаційного дослідження………………………………………………………………............ 491

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Підвищення рівня конкурентоспроможності економіки України значною мірою залежить від темпів, напрямків і механізмів реалізації інноваційних процесів. Cтруктурно-інноваційне відновлення економіки України вимагає наявності цілісної ефективної системи її фінансового забезпечення, підвищення адаптивності інвестиційного сектора, його здатності адекватно реагувати на появу нововведень. Реалізація ефективних форм фінансової взаємодії інвесторів та інноваторів потребує визначення місця або ринкового простору руху інвестиційного капіталу, об'єднання розрізнених ресурсів та їх трансформації в інноваційно спрямовані капіталовкладення. Саме тому дослідження теоретичних засад і практичних механізмів оптимального та органічного поєднання інвестиційного та інноваційного факторів забезпечення макроекономічної збалансованості економіки України є вкрай актуальним.
Характерною рисою сучасного розвитку окремих країн – лідерів світового ринку – є зростання ролі кредитних важелів фінансового забезпечення інноваційної діяльності. На жаль, сьогодні в Україні можливості банківської системи щодо фінансового забезпечення інноваційної діяльності реалізуються не повністю. Проблеми полягають у відносно обмежених обсягах акумульованих ресурсів, складності та ризикованості інноваційного кредитування, відсутності необхідних технологій та досвіду ефективного проектного та венчурного фінансування, наявності законодавчих обмежень тощо. Для більшості вітчизняних банків ці операції можна вважати новими, але перспективними з погляду стрімкого зростання уваги до інноваційного розвитку в суспільстві, що обумовлює актуальність дослідження механізмів стимулювання взаємодії банківського капіталу та інновацій як гарантів забезпечення стійкого економічного зростання в Україні.
Теоретичні засади інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності та ролі банківських установ у цьому процесі активно досліджуються у світовій та вітчизняній науковій літературі. Серед зарубіжних вчених різні аспекти цієї проблеми вивчали: Х. Барнет, С. Кузнець, Г. Менш, Б. Санто, Дж. Сінкі, Р. Солоу, Дж. Стиглиць, Б. Твісс, Ф. Фабоцци, Х. Фрідмен, Х. Хауштайн, Я. Хонко, А. Шпідгофф, Й. Шумпетер та інші. Здобутки російської науки й практики в цьому науковому напрямку представлені у працях О. Анчишкіна, Л. Бляхмана, С. Глазьєва, Д. Єндовицького, П. Завліна, Ю. Зикова, В. Катасонова, М. Кондратьєва, Д. Кокуріна, В. Маганова, Л. Оголевої, Р. Фатхутдінова, В. Шеремета, Ю. Яковця та ін. Чимало дослі¬джень у зазначеній сфері з’явилося також останніми роками і у вітчизняній науці. Можна відмітити праці В. Александрової, О. Амоші, Ю. Бажала, Л. Безчасного, О. Василика, О. Васюренка, А. Власової, А. Гальчинського, В. Гейця, В. Грушка, І. Гуцала, Б. Данилишина, М. Данька, М. Долішнього, А. Єпіфанова, М. Савлука, М. Козоріза, С. Козьменка, В. Корнєєва, Т. Косової, М. Крупки, А. Кузнєцової, О. Кузьміна, О. Лапко, Б. Луціва, І. Лютого, А. Мороза, А. Мещерякова, С. Онишко, В. Опаріна, А. Пересади, А. Поручника, І. Сала, Л. Федулової, В. Хобти, А. Чухна, С. Юрія та ін.
Разом з тим узагальнення досягнень економічної думки засвідчує, що незважаючи на значну кількість наукових досліджень щодо інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності та підвищення актуальності цієї проблеми, вона поки що залишається не вирішеною остаточно. Подальшого розвитку потребує комплекс питань, пов’язаних з формуванням принципово нового механізму ресурсного забезпечення інноваційного процесу, впорядкуванням руху інвестиційних потоків, визначенням перспективних технологій управління ними, формуванням спеціалізованих фінансових інститутів та інтеграційних об’єднань у цій сфері, поглибленням методологічних засад банківського інвестування інновацій. Зростаючі теоретичні та практичні потреби у формуванні та розвитку цілісного уявлення про механізм інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності, в тому числі за рахунок банків, а також недостатність їх висвітлення у наукових публікаціях стали визначальними при обґрунтуванні актуальності теми дослідження, обумовили його мету, завдання та зміст.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження було використано при виконанні конкретних науково-дослідних робіт ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України»: «Сучасні технології фінансово-банківської діяльності» (№ держ. реєстрації 0102U006965), «Розвиток механізму функціонування банківської системи України під впливом іноземного капіталу (№ держ. реєстрації 0107U012112), «Формування страхового ринку України в контексті сталого розвитку» (№ держ. реєстрації 0107U01213), «Стан і перспективи розвитку банківської системи України» (№ держ. реєстрації 0190044204) та Сумського державного університету: «Удосконалення фінансового механізму управління еколого-інноваційним розвитком економіки України» (№ держ. реєстрації 0106U008508), «Фінансовий механізм кредитно-інвестиційного забезпечення сталого еколого-економічного розвитку» (№ держ. реєстрації 0106U008510), «Аналіз сучасної концепції управління НТП та особливостей процесу оновлення капіталу в умовах трансформації економіки України» (№ держ. реєстрації 0106U008509), «Теоретичні і методологічні питання оцінки і прогнозування економічного потенціалу соціально-економічних систем» (№ держ. реєстрації 0107U009203), «Розробка організаційно-економічного механізму управління інноваційним розвитком суб’єктів господарської діяльності в умовах формування інформаційної економіки» (№ держ. реєстрації 0106U001934). До звітів за цими темами включено пропозиції автора щодо визначення: зв’язку інноваційного розвитку економіки та його інвестиційного забезпечення; місця інноваційного інвестування в системі факторів економічного зростання; загальних положень формування та функціонування ринку інноваційного інвестування та його місця в системі міжринкової взаємодії; ролі банківських установ на цьому ринку; можливостей участі банківських установ у венчурному бізнесі, операціях інвестування, проектного фінансування та кредитування інновацій.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є формування теоретико-методологічних засад функціонування ринку інноваційного інвестування, розробка концептуальних основ, методичних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення діяльності банківських установ на ньому.
Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:
 узагальнити системні взаємозв’язки інноваційного розвитку економіки та його інвестиційного забезпечення, розробити механізм структуризації чистого внутрішнього продукту та його окремих складових за критерієм інноваційності, визначити ідентифікаційні ознаки інноваційно орієнтованого типу економічного розвитку;
 розкрити сутність інноваційно орієнтованих інвестицій як економічної категорії, дослідити їх роль в процесі формування інвестиційної основи економічного розвитку, визначити системні взаємозв’язки з традиційно орієнтованими інвестиціями, особливості їх кругообігу та формування попиту на них;
 розробити теоретико-методологічні засади функціонування ринку інноваційного інвестування, обґрунтувати його функції, здійснити структуризацію, виокремити місце в системі міжринкової взаємодії, дослідити основні макроекономічні індикатори та визначити особливості моделювання попиту та пропозиції;
 обґрунтувати тенденції розвитку ринку інноваційного інвестування в Україні, довести його відповідність ідентифікаційним критеріям олігополії, виявити статистичні взаємозалежності між факторами формування попиту та пропозиції;
 визначити основні напрямки суб’єктно-об’єктного взаємозв’язку ринку інноваційного інвестування та банківської системи, виокремити місце та дослідити основні функції банківських установ на ньому, особливості взаємовідносин банків з іншими суб’єктами цього ринку;
 визначити концептуальні засади та поглибити окремі механізми державного стимулювання діяльності банків на ринку інноваційного інвестування;
 дослідити концептуальні основи та фінансові механізми участі банків в кредитуванні, інвестуванні, проектному та венчурному фінансуванні інновацій;
 визначити основні напрямки спеціалізації банків на ринку інноваційного інвестування та їх участі в інтеграційних об’єднаннях на цьому ринку;
 дослідити загальні тенденції розвитку венчурного бізнесу в Україні, визначити шляхи трансформації взаємовідносин держави та банків при реалізації програми його стимулювання.
Об’єктом дослідження є економічні відносини, що виникають у процесі інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності та участі банків у ньому.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади формування та розвитку ринку інноваційного інвестування та удосконалення механізмів банківського фінансування інноваційної діяльності суб’єктів господарювання.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складають фундаментальні положення інвестиційної теорії та інноватики, сучасні концепції управління, інвестиційного та інноваційного менеджменту, а також наукові праці вітчизняних і закордонних економістів, присвячені проблемам фінансово-кредитного забезпечення інноваційного розвитку взагалі та банківського інвестування в цій сфері зокрема. У процесі дослідження використано такі сучасні методи дослідження, як: аналіз, синтез і наукова абстракція (при уточненні базових економічних категорій наукового дослідження); порівняльний і статистичний аналізи, метод логічного узагальнення (при дослідженні особливостей ринку інноваційного інвестування в Україні); системно-структурний і багатофакторний аналізи (в процесі структуризації макроекономічних індикаторів економічного розвитку за критерієм інноваційності); методи графічного й економіко-математичного моделювання, кореляційно-регресійного аналізу (при дослідженні особливостей формування попиту та пропозиції на ринку інноваційного інвестування); метод експертних оцінок, індексний метод і метод групувань (при розробці методологічної бази банківського інноваційно орієнтованого інвестування).
Інформаційно-фактологічну базу дослідження склали: зібрані, опрацьовані й узагальнені особисто автором первинні матеріали техніко-економічного обґрунтування інноваційних проектів, що фінансуються банками; офіційні дані Державного комітету статистики України; законодавчі і нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України; нормативні документи, аналітичні огляди, статистичні звіти міністерств і відомств, інших органів державного і регіонального управління; звітні дані науково-дослідних центрів; монографічні дослідження та наукові публікації з питань фінансово-кредитного забезпечення інноваційного розвитку.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні наукової проблеми формування ринку інноваційного інвестування, розвитку відомих та розробці і обґрунтуванні нових теоретичних і методичних положень банківського фінансування інноваційної діяльності суб’єктів господарювання.
Найбільш вагомими науковими результатами дисертаційного дослідження є такі:
вперше:
 обґрунтовано, що однією з причин неефективного фінансово-кредитного забезпечення інноваційного процесу є невпорядкованість руху інвестиційного капіталу від його власників до споживачів, неокресленість інституційного та правового поля і ринкового простору акумуляції ресурсів, їх трансформації у продуктивний капітал. Для вирішення цієї проблеми запропоновано у структурі фінансового ринку виокремити ринок інноваційного інвестування, а також розроблено методологічні засади його формування і функціонування, а саме: введено в науковий термінологічний обіг економічну категорію «ринок інноваційного інвестування»; в межах єдиного теоретико-методологічного підґрунтя визначено функції та фактори ефективного розвитку цього ринку, здійснено його сегментацію, формалізовано суб’єкти та виокремлено інфраструктурні підсистеми;
 доведено, що як товар на ринку інноваційного інвестування виступають інноваційно орієнтовані інвестиційні ресурси, визначено їх сутність, особливості та послідовність кругообігу, фактори та специфіку формування попиту та пропозиції, розроблено класифікацію напрямків подальшого використання даних ресурсів;
 запропоновано при розгляді макроекономічних індикаторів економічного розвитку в структурі валових інвестицій виокремлювати інноваційно орієнтовані та традиційно орієнтовані інвестиції залежно від їх втілення у кінцевому товарі, виявлено ряд закономірностей щодо їх структурного співвідношення, які стосуються: особливостей та факторів формування попиту та пропозиції, впливу на розмір результативних показників розвитку економіки і на темпи зростання рівня її забезпеченості основним капіталом, формування структури інвестицій на відновлення та ін.;
 визначено напрямки системної взаємодії фінансового ринку, ринку товарів і послуг та ринку факторів виробництва у процесі інвестування в інновації; виявлено специфічні особливості інноваційного сегмента ринку товарів і послуг, а також інновацій як товару на цьому сегменті;
 виявлено особливості українського ринку інноваційного інвестування на основі побудови функціональних статистичних моделей формування попиту та пропозиції, а також його ідентифікації за рівнем конкуренції як олігополістичного;
 визначено напрямки суб’єктно-об’єктного взаємозв’язку банківської системи та ринку інноваційного інвестування, форми та напрямки впливу банків на функціонування досліджуваного ринку;
набули подальшого розвитку:
 методологічні основи визначення ролі банків у фінансово-кредитному забезпеченні інноваційного розвитку економіки, які, на відміну від існуючих, дозволяють розглядати їх не як малозначущих посередників, а як провідних та самостійних суб’єктів ринку інноваційного інвестування, що займають відокремлене місце на ньому, мають ряд фундаментальних відмінностей та переваг порівняно з його небанківськими посередниками, специфічні функції та широкий спектр взаємодії з іншими суб’єктами цього ринку;
 методологічні засади розвитку спеціалізованого інвестиційно-інноваційного банкінгу, що дозволило суттєво поглибити існуючі підходи до розуміння організаційно-економічного механізму функціонування спеціалізованих інноваційно-інвестиційних банків різних рівнів, розробити концептуальні основи створення системи цих банків в Україні та визначити напрямки інвестиційно-інноваційної спеціалізації в рамках окремого банку;
 обґрунтування мотивів, умов та переваг участі банків у інвестиційно-інноваційних інтеграційних процесах в Україні, а також класифікацію форм інтеграції банків з іншими суб’єктами ринку інноваційного інвестування, що дозволило сформувати організаційно-економічні та правові засади створення нового типу інтеграційних об’єднань, які б, на відміну від ПФГ, мали значно більші можливості щодо реалізації взаємозв’язку «фундаментальна наука – промислові підприємства – банки – інститути фондового ринку»;
 концептуальні основи, форми та організаційні механізми участі банків у венчурному інвестуванні, що дозволило розробити загальні напрямки та фінансові механізми трансформації взаємовідносин держави та банків при реалізації загальнодержавної програми розвитку венчурного бізнесу в Україні, удосконалити правові та організаційно-економічні засади участі банків у функціонуванні венчурних фондів в Україні;
удосконалено:
 концептуальні основи та механізми державного стимулювання участі банків у фінансово-кредитному забезпеченні інноваційного розвитку економіки, а саме: механізми державного гарантування інноваційних кредитів, обов’яз¬кового резервування банківських ресурсів, довгострокового цільового рефінансування банків тощо;
 науково-методичні підходи до вибору форм банківського фінансування інноваційної діяльності залежно від стадії життєвого циклу інновації. За авторською системою критеріїв здійснено системний порівняльний аналіз кредитування, інвестування, проектного та венчурного фінансування інновацій, що дозволило обґрунтувати перспективні напрямки та основні фактори ефективного розвитку банківського кредитування інновацій, виділити ряд нових специфічних особливостей банківських інвестицій та скорегувати визначення цієї економічної категорії, виявити напрямки невідповідності операцій проектного фінансування інновацій в Україні традиційному уявленню про них;
 концептуальні основи структуризації чистого експорту, державних витрат та витрат на споживання як складових чистого внутрішнього продукту за критерієм інноваційності, що дозволило: обґрунтувати необхідність врахування інноваційної спрямованості складових споживчих витрат та наявність різної схильності споживачів до споживання традиційних та інноваційних товарів і послуг; розробити механізм оцінки інноваційної спрямованості чистого експорту; виявити функціональну залежність між досліджуваними видами витрат та чистим внутрішнім продуктом на основі граничної схильності до цих витрат; удосконалити механізм розрахунку мультиплікатора приросту чистого внутрішнього продукту;
 систему індикаторів ступеня інноваційності економіки за рахунок включення до неї ряду показників (коефіцієнта співвідношення чистих інноваційно орієнтованих і чистих традиційно орієнтованих інвестицій, коефіцієнта інноваційної спрямованості споживчих витрат, коефіцієнта інноваційної спрямованості державних інвестиційних витрат та ін.), які характеризують інноваційну спрямованість структурних елементів чистого внутрішнього продукту, що дозволило формалізувати ідентифікаційні ознаки інноваційно орієнтованого типу економічного розвитку за визначеними критеріями;
 систему ідентифікаційних критеріїв венчурного бізнесу, що дозволило обгрунтувати невідповідність основних напрямків його розвитку в Україні загальносвітовим тенденціям.
Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні теоретичних і методологічних узагальнень та висновків дисертаційної роботи для побудови цілісної системи інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності суб’єктів господарювання, що дозволяє підвищити дієвість засобів державного регулювання і самоорганізації ринку інноваційного інвестування під час управління кредитно-інвестиційними потоками капіталу в умовах трансформаційної економіки.
Наукові і методичні положення дисертаційного дослідження щодо реалізації механізму державно-приватного партнерства при формуванні регіональної мережі приватних венчурних фондів впроваджено в діяльність головного управління економіки Сумської обласної державної адміністрації в контексті розробки практичних заходів щодо реалізації Стратегії соціально-економічного розвитку Сумської області на період до 2015 р. відповідно до розділу IV «Мета та стратегічні завдання регіональної політики та соціально-економічного розвитку області на період до 2015 р.», підрозділу 2 «Формування сприятливого інвестиційного середовища та інноваційна політика» (довідка № 01-04/418 від 04.03.2008). Пропозиції дисертанта щодо удосконалення нормативно-правових засад участі банківських установ у функціонуванні венчурного бізнесу впроваджено в діяльність Національного банку України (довідка № 40-108/966-2934 від 13.03.2008); щодо визначення факторів ефективного кредитного забезпечення вітчизняних суб’єктів інноваційної діяльності та формування механізмів надання спеціалізованих консорціумних кредитів – в діяльність Сумської філії ВАТ «VAB Банк» (довідка № 10-01/421 від 19.03.2008); щодо удосконалення організаційно-економічного механізму проектного фінансування інновацій за рахунок банківських ресурсів – в діяльність філії ВАТ КБ «Надра» Сумського РУ «Слобожанщина» (довідка № 30-07/б від 21.01.2008).
Результати наукових розробок автора використовуються у навчальному процесі ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України» при викладанні дисциплін «Проектне фінансування», «Інноваційний менеджмент», «Інвестування», «Фінансовий ринок» (акт від 06.05.2008) та Сумського державного університету при викладанні дисциплін «Банківські операції», «Фінансовий менеджмент в банку», «Інвестування», «Управління інноваційним розвитком», «Інфраструктура товарного ринку» (акт від 05.05.2008).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завер¬шеним дослідженням. Наукові положення, розробки, результати, висновки і реко¬мендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, вказано у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методологічні положення дисертаційної роботи доповідалися, обговорювалися й одержали позитивну оцінку на наукових і науково-практичних конференціях, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика» (м. Суми, УАБС НБУ, 2006-2008 р.), Третій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи» (м. Львів, ЛІБС УБС НБУ, 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України» (м. Суми, УАБС НБУ, 2004-2007 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції «Забезпечення сталого розвитку банківської діяльності» (м. Київ, КНЕУ, 2007 р.); Десятій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи становлення фінансової системи України» (м. Севастополь, СевНТУ, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансові механізми сталого економічного розвитку» (м. Харків, ХІБМ, 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Державна політика та стратегія реформування економіки України в ХХІ сторіччі» (м. Полтава, ПДАА, 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інтеграційні процеси та розвиток фінансової системи України» (м. Харків, ХНЕУ, 2006 р.); Третій Міжнародній науково-практичній конференції «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національні ідентичності та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, ТДЕУ, 2006 р.); Шостій міжнародній науковій конференції «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, ДонНУ, 2005 р.); П’ятій міжрегіональній науково-практичній конференції «Оподаткування у промисловому регіоні: теорія, практика та перспективи розвитку» (м. Донецьк, ДонДУЕТ ім. М. Туган-Барановського, 2005 р.) та ін.
Публікації. Основні наукові положення, висновки і результати дослідження опубліковано в 61 науковій праці загальним обсягом 100,5 друк. арк., з яких особисто автору належать 56,5 друк. арк., у тому числі 2 одноосібні монографії, 7 колективних монографій, 31 стаття у наукових спеціалізованих виданнях, 19 публікацій у збірниках матеріалів конференцій, 2 підручники (у співавторстві).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у форму-ванні теоретико-методологічних засад функціонування ринку інноваційного інвестування та розробленні концептуальних основ, форм, фінансових меха-нізмів, методичних і практичних рекомендації щодо вдосконалення діяльнос-ті банківських установ на ньому. Ґрунтуючись на комплексному системному дослідженні процесів інноваційного інвестування, узагальненні зарубіжного і вітчизняного досвіду фінансового забезпечення інноваційного розвитку, зок-рема, участі банківських установ у фінансуванні інноваційного бізнесу, роз-роблено ряд наукових висновків і рекомендацій, зміст яких полягає у наступ-ному:
1. У роботі вирішено науково-практичну проблему обґрунтування фун-кціонування ринку інноваційного інвестування, актуальність якої визнача-ється домінуванням інновацій з-поміж сукупності факторів економічного ро-звитку, що вимагає вдосконалення методології макроекономічного аналізу інвестицій, оскільки об’єктивним є існування взаємного впливу процесів роз-робки, впровадження та поширення інновацій та процесів інвестування. Узагальнення системних взаємозв’язків інноваційного розвитку економіки та його інвестиційного забезпечення доводить необхідність створення комплек-сного інноваційно-інвестиційного механізму господарювання, який передба-чає інтеграцію інноваційної та інвестиційної функцій.
2. З метою комплексного урахування впливу інноваційного та інвести-ційного фактора на чистий внутрішній продукт в кожному елементі витрат, що формують цей показник, за ознакою інноваційності виокремлено іннова-ційно орієнтовані та традиційно орієнтовані витрати. Запропонована класи-фікація витрат склала основу формування системи індикаторів (показників) інноваційності економіки та дала можливість відобразити механізм форму-вання попиту на товарному ринку та ринку факторів виробництва як резуль-тат взаємодії традиційно орієнтованих та інноваційно орієнтованих витрат кожного виду. Дослідження особливостей формування попиту на традиційно орієнтовані та інноваційно орієнтовані чисті інвестиції вказують на різний ступінь впливу динаміки реальної відсоткової ставки на кожен тип та наяв-ність різного за напрямком впливу факторів, що визначають очікувану дохо-дність інвестицій.
3. З метою удосконалення механізму забезпечення інноваційного про-цесу інвестиційними ресурсами обґрунтовано в ринковому середовищі виді-лення ринку інноваційного інвестування. Товаром на даному ринку виступа-ють інвестиційні ресурси, формування ціни на які залежить, поряд з іншим, від рівня трансакційних витрат. Загальні тенденції спеціалізації інфраструк-турних елементів ринку та специфіка організації інвестиційної діяльності об’єктивно обумовлює виділення в інфраструктурі ринку інноваційного інве-стування підсистем, які характеризують окремі аспекти руху інвестиційних ресурсів від їх власників до суб’єктів інноваційної діяльності. Зокрема, про-понується в інфраструктурі ринку інноваційного інвестування виокремити інфраструктурну підсистему формування пропозиції, інфраструктурну підси-стему формування попиту, організаційно-супроводжуючу та інформаційно-консультаційну підсистеми. Дослідження місця та функцій ринку інновацій-ного інвестування в існуючому ринковому середовищі, проведене на основі виділення на кожному з ринків (товарному ринку, ринку факторів виробниц-тва, фінансовому ринку) інноваційного сегменту, дає підстави стверджувати, що досліджуваний ринок може розглядатися як відносно самостійний еле-мент міжринкової взаємодії.
4. Аналіз макроекономічних індикаторів ринку інноваційного інвесту-вання свідчить, що механізм формування попиту-пропозиції на цьому ринку підпорядкований загальним принципам формування попиту на гроші в еко-номіці. Найбільш суттєвими факторами впливу на розподіл пропозиції між традиційно орієнтованими та інноваційно орієнтованими інвестиційними ре-сурсами є державне регулювання інвестиційних витрат, ступінь конкуренції на традиційному та інноваційному сегментах інвестиційного ринку, іннова-ційна орієнтованість розвитку економіки в цілому.
5. Попит на ринку інноваційного інвестування можна поділити на по-тенційний і конкретний. Останній безпосередньо визначає пропозицію на до-сліджуваному ринку та формується під впливом низки факторів, найсуттєві-шими з яких є вартість інвестиційних ресурсів, величина реальних доходів населення, рівень технічної та технологічної забезпеченості споживачів інве-стиційних ресурсів на ринку інноваційного інвестування, ступінь монополі-зації виробництва інноваційної продукції, рівень кадрової забезпеченості ін-новаційної діяльності, вартість неінвестиційних ресурсів (витрати, що не пов’язані з платою за користування інвестиційними ресурсами), рівень опо-даткування інноваційної діяльності. Стосовно досліджуваного ринку можна говорити про обмеженість використання неокласичної теорії рівноваги. Як показала практика, в умовах України можуть бути втрачені переваги методів стабілізації, що спираються на класичні теорії.
6. Аналіз вітчизняного ринку інноваційного інвестування за кри-теріями, що відповідають олігополістичному ринку дозволив виявити обме-жену кількість покупців інвестиційних ресурсів, обмеженість суб’єктів про-позиції інвестиційних ресурсів, наявність економічних, політичних, інституціональних, кон’юнктурних та інших передумов для змови та взаємної залежності суб’єктів вітчизняного ринку інноваційного інвестування, наявність можливості контролю над ціною інвестиційних ре-сурсів та нецінової конкуренції, як серед банків, так і серед небанківських посередників, ускладнений доступ на ринок інноваційного інвестування, що викликано низьким рівнем захисту прав власності, труднощами при отри-манні кредитних ресурсів, необхідністю ліцензування інноваційної діяльності, розширення масштабів інтеграційних процесів, що є прямим свідчення витісненням з ринку слабких учасників. Отже, можна стверджува-ти, що вітчизняний ринок інноваційного інвестування за всіма критеріями ідентифікується як олігополістичний.
7. Моделювання функції попиту та пропозиції на ринку інноваційного інвестування в Україні базується на кількісних характеристиках факторів, що визначають їх рівень. Формалізація залежності між попитом на інноваційно орієнтовані інвестиційні витрати та факторами, що впливають на його розмір, дозволяє констатувати позитивну залежність між величиною попиту та обсягом споживчих витрат, розміром чистого нагромадження основного капіталу. Щодо впливу рівня кадрової забезпеченості на величину попиту на інноваційно орієнтовані інвестиційні ресурси відзначається позитивна за-лежність між кількістю докторів наук та обсягом досліджуваних витрат та негативна залежність між кількістю кандидатів наук та обсягом відповідних витрат. Результати моделювання пропозиції інноваційно орієнтованих інвес-тиційних ресурсів вказують на позитивну залежність між її величиною з од-ного боку та обсягом ВВП, розміром видатків державного бюджету, обсягом чистого прибутку, що залишається в розпорядження вітчизняних суб’єктів господарювання та обсягом довгострокових кредитів, наданих вітчизняними банківськими установами – з іншого.
8. Дослідження суб’єктно-об’єктного взаємозв’язку ринку інноваційно-го інвестування та банківської системи дозволяють виділити найбільш суттє-ві напрямки впливу суб’єкта (банківських установ) на об’єкт (досліджуваний ринок), зокрема: формування пропозиції інвестиційних ресурсів на ринку, ціноутворення, інформаційне забезпечення та структура ринку інноваційного інвестування. Зворотний зв’язок між банківською системою та досліджуваним ринком є менш очевидним, але досить вагомим, особливо в умовах посилення ролі інновацій як фактора економічного зростання. Основ-ними індикаторами, що дозволяють виявити зворотний вплив є ціна на інвестиційні ресурси та попит на ринку інноваційного інвестування. Крім то-го, загальна динаміка ринку інноваційного інвестування визначає тенденції розвитку банків.
9. Вплив банківської системи на функціонування ринку інноваційного інвестування можна розглядати як безпосередній та опосередкований. Безпо-середній – здійснюється через власну інвестиційну діяльність банку та його інвестиційне посередництво, а опосередкований – шляхом загального впливу на грошову масу, зміну її характеристик, структуру грошових агрегатів тощо. Виділення функцій банку як суб’єкта ринку інноваційного інвестування дало можливість констатувати ряд об’єктивних особливостей у діяльності сучас-них банків і розглядати їх як специфічного, відмінного від інших фінансових установ учасника досліджуваного ринку, який має ряд переваг, зокрема, гну-чкість та можливість акумулювання значного обсягу ресурсів тощо.
10. Специфіка інноваційної діяльності, що пов’язана з труднощами до-вгострокового прогнозування руху грошових потоків, обумовлює необхід-ність формування механізмів надання спеціалізованих кредитів – інновацій-них, розробки індивідуальних кредитних програм підтримки суб’єктів інно-ваційної діяльності, спеціалізованих банківських продуктів та форм обслуго-вування тощо. Дослідження специфіки проектного фінансування дозволяє класифікувати його як специфічний банківський продукт, що поєднує у собі елементи багатьох традиційних банківських операцій, застосування якого як елемента системи фінансового забезпечення інвестиційного процесу є тради-ційним у закордонній практиці. Результати порівняльного аналізу венчурно-го фінансування, проектного фінансування та банківського кредитування до-зволили виявити найбільш суттєві відмінності у механізмах їх здійснення, що може скласти теоретичне підґрунтя для вибору тієї чи іншої форми фінансу-вання інновацій сучасними українськими банками.
11. Стимулюючий вплив держави на функціонування ринку інновацій-ного інвестування потребує цілісної узгодженої системи заходів, яка має включати: комплекс загальних заходів, спрямованих на підтримку стабільно-го розвитку ринку інноваційного інвестування в цілому, комплекс загальних заходів, що мають забезпечити стабільний розвиток банківської сфери та комплекс спеціалізованих заходів, що формують мотиваційні механізми для стимулювання активізації банківської участі в інвестиційному забезпеченні суб’єктів інноваційної діяльності. Найбільш ефективними інструментами ре-гулювання діяльності банків з позиції їх застосування для державної підтри-мки банківського інвестування в інновації визначено державне гарантування кредитів, диференціацію економічних нормативів діяльності банків, рефор-мування системи обов’язкового резервування.
12. З метою виявлення можливості участі банківських установ в інно-ваційному інвестуванні на різних етапах життєвого циклу інновації дослі-джено динаміку ефекту від інвестування у поєднанні з аналізом можливих ризиків, які виникають на відповідних етапах життєвого циклу. Це дало мож-ливість обґрунтувати застосування певних форм участі банків у фінансовому забезпеченні інновації на кожному етапі її життєвого циклу.
13. Організаційним фактором, що обумовлює необхідність спеціалізації банківських установ в Україні є вкрай низький рівень інфраструктурної під-тримки універсальними банками інвестування інноваційної діяльності під-приємств. Формування моделі спеціалізованих банківських установ на ринку інноваційного інвестування України має ґрунтуватися на поєднанні функції інвестиційних банків в широке коло фінансових операцій – спеціалізований інноваційно-інвестиційний банкінг. Спеціалізацію банківських установ на досліджуваному ринку доцільно розглядати у трьох напрямках: як спеціалі-зацію в рамках окремого банку без створення нової юридичної особи; як спе-ціалізацію в рамках окремого банку зі створенням нової юридичної особи; як спеціалізацію банківської установи цілком.
14. Викладено концептуальні засади формування системи спеціалізова-них банківських установ – інноваційно-інвестиційних банків як суб’єктів ри-нку інноваційного інвестування в рамках банківської системи України. По-слуги таких банків зорієнтовані переважно на фінансово-організаційне забез-печення інноваційного підприємництва. Організаційний механізм формуван-ня спеціалізованих інноваційно-інвестиційних банків можна будувати на ос-нові чотирьох найбільш прийнятних моделей: 1) покласти функцію фінансо-во-кредитного забезпечення інноваційної діяльності банк, який цілком буде перебувати у державній власності; 2) діяльність по фінансуванню інновацій може здійснювати будь-який вже функціонуючий комерційний банк; 3) ство-рити спеціалізовану фінансово-кредитну установу, де як засновники візьмуть участь наукові й інноваційні організації; 4) створити спеціалізовану фінансо-во-кредитну установу, в якій як засновники візьмуть участь як держава, так і приватні інвестори.
15. Інтеграційні процеси значною мірою впливають на функціонування ринку інноваційного інвестування. Аналіз чинного законодавства виявив від-сутність жодного виду структур, які б повною мірою задовольняли вимогам інтеграції промислового та банківського капіталу на ринку інноваційного ін-вестування України. З огляду на специфіку сучасного вітчизняного інвести-ційного середовища фінансовий механізм функціонування інтеграційних об‘єднань на ринку інноваційного інвестування – інвестиційно-інноваційних інтеграційних об’єднань, має базуватися на поєднанні різних типів функціо-нальних підсистем, а саме: кредитно-фінансової, виробничої, науково-технічної, комерційної, фондової. Така модель має ряд переваг перед функці-онування промислово-фінансових груп.
17. Розвиток венчурного бізнесу в Україні може стати засобом підви-щення інноваційного рівня вітчизняної економіки. Однак венчурний капітал, що працює в Україні, не відповідає основному своєму призначенню, оскільки здебільшого не орієнтується на власне інноваційні проекти, не є ризикованим за своєю суттю. Найпоширенішою формою венчурного інвестування в Укра-їні стало надання інвестиційного кредиту. Досвід країн, які сформували влас-ну венчурну індустрію, та сучасний стан вітчизняного інвестиційного ринку обумовлюють необхідність участі держави у процесі становлення венчурного капіталу в Україні. Реалізація цього завдання вимагає фінансового, інфра-структурного та організаційного забезпечення з боку держави, В дисертації обґрунтована недоцільність створення з цією метою нової, окремої інститу-ції, а координаційні функції у створенні мережі венчурних фондів пропону-ється покласти на вже існуючі державні установи. Запропонований фінансо-вий механізм реалізації загальнодержавної програми розвитку венчурного бі-знесу в Україні визначає обсяг та структуру венчурного капіталу, що акуму-люється з метою виконання вказаної програми, визначає розподіл відповіда-льності та прав у отриманні доходів від реалізації інноваційних проектів, фі-нансові обмеження задіяних державних структур, що формує основу для вну-трішнього контрою. Низька активність банків у фінансуванні венчурного біз-несу в Україні обумовлена низкою факторів, основним з яких можна вважати традиційно високу ризикованість власне венчурного бізнесу ускладнену ви-соким загальним ризиком вітчизняної економіки. Однак проведені дослі-дження вказують не лише на потенційну можливість участі банківського сек-тору у фінансуванні інноваційних проектів, а на зростання ролі саме банків-ського фінансування на кожному наступному етапі циклу ризикових капіта-ловкладень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про основи державної політики у сфері науки та науково-технічної діяльності» №1978-XII від 13 грудня 1991 р. // Відомості Верхо-вної Ради. – 1992. – №12. – С. 166.
2. Закон України «Про інноваційну діяльність» №40-IV від 4 липня 2002 р. // Відомості Верховної Ради. – 2002. – №36. – С. 266.
3. Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпора-тивні інвестиційні фонди)» №2299-III від 15.03.2001 р. // Відомості Верхо-вної Ради. – 2001. – №21. – С. 103.
4. Закон України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 3 квітня 1997 р. // Відомості Верховної Ради. – 1997. – №21. – С. 156.
5. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №27. – С. 181.
6. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» №2664-ІІІ від 12 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради. – 2002. – №1. – С. 1.
7. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28 грудня 1994 р. // Відомості Верховної Ради. – 1995. – №16. – С. 116.
8. Закон України «Про банки і банківську діяльність» №2121-3 від 7 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради. – 2001. – №5-6 (09.02.2001). – С. 30.
9. Закон України «Про господарські товариства» №1576-ХІІ від 19 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради. – 1991. – №49. – С. 682.
10. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Ук-раїні на 2003–2013 рр.» №433-IV від 16 січня 2003 р. // Відомості Верхов-ної Ради. – 2003. – №13. – С. 93.
11. Закон України «Про промислово-фінансові групи в Україні» №437/95-ВР від 21 листопада 1995 р. // Відомості Верховної Ради. – 1996. – №23. – С. 88.
12. Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтя-жень» №1892-ІV від 24 червеня 2004 р. // Відомості Верховної Ради. – 2004. – №11. – С. 140.
13. Закон Российской Федерации «О банках и банковской деятельности» №395-1 от 2 грудня 1990 р. (ред. от 03.03.2008) // www.consultant.ru/popular/bank.
14. Законопроект про внесення змін до Закону України «Про інститути спіль-ного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» (реєстра-ційний №4197 від 26.09.2003 р., внесений Національним банком України).
15. Проект Державної цільової економічної програми модернізації ринків ка-піталу в Україні // Офіційний сайт Державного агентства України з інвес-тицій і інновацій. – www.in.gov.ua/index.php?get=news&id=895
16. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін і визнання та-кими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів Украї-ни» від 8 серпня 2007 р. №1007 // www.udik.com.ua/ukr/legislation
17. Постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Українського центру сприяння іноземному інвестуванню» від 2 серпня 2005 р. №666 // http: // zakon.rada.gov.ua
18. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін і доповнень до Постанови Кабінету міністрів України «Про утворення Українського центру сприяння іноземному інвестуванню» від 31 травня 2006 р. №771 // http: // zakon.rada.gov.ua
19. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.07.2002 р. №781 про затвер-дження Положення «Про створення (реєстрацію), реорганізацію та лікві-дацію промислово-фінансових груп» // www.rada.gov.ua
20. Положення про Державне агентство України з інвестицій та інновацій, за-тверджено Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання Дер-жавного агентства України з інвестицій та інновацій» від 16 травня 2007 р. №749 // www.rada.gov.ua
21. Положення про порядок формування резерву для відшкодування можли-вих втрат за кредитними операціями банків», затверджене Постановою Правління НБУ від 06.06.2000 р. №279 // www.rada.gov.ua
22. Порядок відбору банків для участі в проекті «Розширення доступу до рин-ків фінансових послуг», який підтримується Міжнародним банком рекон-струкції та розвитку”, затверджене Наказом Міністерства фінансів Украї-ни від 20.06.2007 р. №749 // www.rada.gov.ua
23. Постанова Правління Національного банку України «Про затверджен-ня змін до Положення «Про порядок формування та використання резе-рву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями бан-ків»: від 19.03.2003 p. №119 // Офіційний вісник України. – 2003. – №15. – С. 670.
24. Про затвердження Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 січня 2002 р. №12 // http: // zakon.rada.gov.ua
25. Питання утворення регіональних центрів інноваційного розвитку: Розпо-рядження Кабінету Міністрів України від 3 травня 2007 р. №255-р // http: // zakon.rada.gov.ua
26. Про схвалення Концепції Державної цільової програми модернізації рин-ків капіталу України: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2007 р. №976-р // http: // zakon.rada.gov.ua
27. Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затверджена Постановою Правління Національного банку України від 15 вересня 2004 р. №435 // www.bank.gov.ua
28. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні від 28.08.2001 р. №368 // www.bank.gov.ua
29. Инструкция Центрального Банка России от 2 июля 1997 г. №63 «О поряд-ке осуществления операций доверительного управления и бухгалтерском учете этих операций кредитными организациями Российской Федерации», утвержденная Приказом Банка России от 2 июля 1997 г. №02-287 // Вест-ник Банка России. – 1997. – №43.
30. Директива Європейського Союзу «Про приведення у відповідність За-конів та Положень стосовно спільного інвестування в цінні папери, що обертаються» від 20 грудня 1985 р. №85/611.
31. Про окремі питання створення промислово-фінансових груп: Указ Прези-дента України від 8 липня 2001 р. №754/98 // http: // zakon.rada.gov.ua
32. Про деякі питання створення промислово-фінансових груп: Указ Прези-дента України від 1 червня 2002 р. №597/99 // http: // zakon.rada.gov.ua
33. Про проведення в Україні в 2005 році Міжнародного року мікрокредиту-вання: Указ Президента України від 20 жовтня 2004 р. №1283/2004 // http: // zakon.rada.gov.ua
34. Про стан науково-технологічної сфери та заходи щодо забезпечення інно-ваційного розвитку України: Указ Президента України від 11 липня 2006 р. №606 // http: // zakon.rada.gov.ua
35. Про утворення Державного агентства України з інвестицій та інновацій: Указ Президента від 30 грудня 2005 р. №1873/2005 // http: // zakon.rada.gov.ua
36. Господарський кодекс України.– Х.: ТОВ «Одіссей», 2004. – 248 с.
37. Аджиев Я.И. Проблемы инфраструктуры инновационной деятельности и пути их решения // Совершенствование предпринимательской деятельно-сти и ее правового обеспечения. – М., 2005. – Вып. 4. – С. 233-237.
38. Александрова В.П. Економіка знань та ї перспективи для України. – К.: Ін-т екон. прогнозув. НАН України, 2004. – 161 с.
39. Амортизация и оптимальне сроки службы техники. Монография / Козь-менко С.Н., Васильева Т.А., Ярошенко С.П. и др. – Сумы: Деловые пер-спективы, 2005. – 223 с.
40. Аналіз регуляторного впливу до проекту Державної цільової економічної програми модернізації ринків капіталу в Україні // Офіційний сайт Дер-жавного агентства України з інвестицій і інновацій. – www.in.gov.ua/index.php?get=news&id=895
41. Аналітичний огляд ринку спільного інвестування в 2006 р. // www.ufs.com.ua/stories/docs/uaib2006.doc
42. Антонюк Л.Л., Поручник А.М. Венчурний капітал: зарубіжний досвід та проблеми становлення в Україні. – К., 2000. – 387 с.
43. Анін В.І. Аналіз статистичних даних обсягів інвестицій в основний капітал // Статистика України. – 2004. – №1. – С. 59-60.
44. Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчук В.С. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації. – К., 2003. – 351 с.
45. Астахов А.С. Динамические методы оценки эффективности горного про-изводства. – М.: Изд-во «Недра», 1973. – 253 с.
46. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін. – К.: Заповіт, 1996. – 238 с.
47. Балацкий Е., Павличенко Р. Иностранные инвестиции и экономический рост: теория и практика исследования // Мировая экономика и междуна-родные отношения. – 2002. – №1. – С. 52-64.
48. Банки и банковские операции: Учебник для ВУЗов / Е.Ф. Жуков, Л.М. Максимова, О.М. Макарова и др.; Под ред. проф. Е.Ф. Жукова. – М.: Юнити, 1997.– 471 с.
49. Банковский портфель / Отв. ред. Коробов Ю., Рутин Ю., Солдаткин В. – М.: «Соминтек», 1994. – 582 с.
50. Банковское дело: Справочное пособие / М.Ю. Бабичева, О.В. Трохова и др.; Под ред. Ю.А. Бабичевой. – Москва: Экономика, 1994. – 397 с.
51. Банковское дело / Под. ред. О.И. Лаврушина. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 576 с.
52. Банковское дело: Учеб. для ВУЗов / Под ред. В.И. Колесникова, Л.П. Кроливецкой. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 476 с.
53. Банковская система России. Настольная книга банкира. В 3-х кн. / Ред. А.Г. Грязнова, А.В. Молчанов, А.М. Тавасиев и др. – М.: ДеКА, 1995. – кн.1. – 668 с.
54. Баранецький І.О. Особливості та перспективи розвитку венчурного під-приємництва в Україні // Формування ринкових відносин в Україні – 2004. – №4. – C. 46-53.
55. Бард В.С. Финансово-инвестиционный комплекс: теория и практика в условиях реформирования российской экономики. – М.: Финансы и стати-стика, 1998. – 304 с.
56. Баскакова М.Ю. Проблеми просування нової продукції вітчизняних това-ровиробників на ринок. Світові тенденції у вдосконаленні методів просу-вання нової продукції на ринки / Маркетинг і менеджмент інноваційного розвитку: Монографія / За заг. ред. д.е.н., проф. С.М. Ілляшенка. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – 530 с.
57. Безчасний Л.К., Онишко С.В. Тенденції на світовому ринку капіталів та їх вплив на інвестиційну діяльність в Україні // Економіка України. – 2001. – №3. – С. 4-12.
58. Бернар И., Колли Ж.-К. Толковый экономический и финансовый словарь. В 2-х томах. – М.: Международные отношения. – Т.1. – 1994. – 784 с.
59. Бірюк С. Проблемні питання діяльності венчурних ІСІ в Україні. – htpp: // www.uaib.com.ua/companyandfunds.
60. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – Киев: МП "ИТЕМ" ЛТД, 1995. – 448 с.
61. Бланк И.А. Управление формированием капитала. – К.: “Ника-Центр”, 2000. – 512 с.
62. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. Пер. с англ., 4е изд. – М.: «Дело лтд.», 1994. – 720 с.
63. Боди З., Мертон Р. Финансы.: Пер с англ. – М.: Изд. дом “Вильямс”, 2000. – 592 с.
64. Бойченко Ю. Проектное финансирование // Инвестиции в России. – 1998. – №3. – С. 38-43.
65. Боронос В.Н., Васильева Т.А., Леонов С.В. Модифицированная чистая те-кущая стоимость как разновидность математического моделирования ин-вестиционных процессов // Вісник Східноукраїнського національного уні-верситету ім. Володимира Даля. – 2002. – №2(48). – С. 8-12.
66. Борочкин А. Развитие отрасли венчурных инвестиций в России: венчур-ные фонды // Рынок ценных бумаг. – 2006. – №19 (322). – C. 40-43.
67. Борщ Л.М. Банківська система України в інвестиційній діяльності // Фі-нанси України. – 2003. – №5. – С. 5-12.
68. Брегеда О.А. Ринок банківських послуг в Україні: Авторефер. дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / Київськ. Нац. Екон. ун-т. – К., 2002. – 17 с.
69. Бунчук M. Роль венчурного капитала в финансировании малого иннова-ционного бизнеса // Электронный бюллетень «Технологический Биз-несЪ». – 1999. – №1. – С. 2.
70. Бурдюгов А. Порядок розрахунку коефіцієнту ризику та норми резерву-вання банку при кредитуванні інвестиційних проектів // Вісник Націона-льного банку України. – 2005. – №1. – С. 4-7.
71. Бут А.П. Банківське фінансування інноваційних фірм: міжнародний досвід та його використання в Україні // Формування ринкових відносин в Украї-ні. – 2006. – №6 (61). – С. 96-100.
72. Бут А.П. Особливості взаємозв’язку інноваційної моделі економіки та ба-нківських інститутів у сучасних умовах // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – №11 (66). – С. 23-27.
73. Бюлетень Національного банку України. – 2008. – №1 // www.bank.gov.ua/2008/bull-01.08.pdf.
74. Бюлетень Національного банку України.. – 2005. – №3 // www.bank.gov.ua/2005/bull-03.05.pdf.
75. Вагизова В.И. Финансово-кредитное обеспечение инновационной деяте-льности в условиях перехода к рыночным отношениям: Дис… канд. экон. наук: 08.00.01. – Казань, 1996. – 213 с.
76. Вальрас Л. Элементы чистой политической экономии. – М.: Изограф, 2000. – 448 с.
77. Варламова С.Б. Инвестиционные банки: вопрос на повестке дня // Бан-ковские услуги. – №7. – С. 7-12.
78. Варшавець М. Особливості функціонування венчурного капіталу в Украї-ні // Ринок цінних паперів. Вісник Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. – 2004. – №5. – C. 25-31.
79. Василенко М.Е. Проблемы активизации инвестиционной деятельности в сов-ременных условиях // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – №2. – С. 50-57.
80. Васильєва Т.А. Банківські інвестиції: сутність та особливості // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. – Том 10. Випуск 16: Пи-тання аналізу фінансово-господарської діяльності українських підпри-ємств у сучасних умовах. – 2007. – С. 22-27.
81. Васильева Т.А. Банковское инвестирование на рынке инноваций: Моно-графия. – Сумы: Изд-во СумГУ, 2007. – 513 с.
82. Васильева Т.А., Винниченко Н.В. Внутренний аудит инвестиционной дея-тельности в общей системе управления предприятием // Механізм регулю-вання економіки. – 2006. – №3. – С. 107-112.
83. Васильєва Т.А. Банківське фінансування інноваційної діяльності: Моно-графія. – Суми: Ділові перспективи. – 2006. – 60 с.
84. Васильева Т.А., Бондаренко А.Ф., Грищенко О.С. Інвестиційно-інноваційна стратегія як механізм забезпечення сталого економічного зро-стання в Україні // Праці Шостої міжнародної наукової конференції студе-нтів і молодих учених ”Управління розвитком соціально-економічних сис-тем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. Частина 5. / Ред. кол. Ступін О.Б. (голова) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2005. – С. 176-178.
85. Васильєва Т.А.Взаємодія держави і банків при формуванні національної ме-режі венчурних фондів в Україні // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №4. – С. 204-212.
86. Васильева Т.А., Винниченко Н.В., Гриценко Л.Л. Податкова політика як інструмент стимулювання інвестиційної діяльності в регіоні // Матеріали V міжрегіональної науково-практичної конференції «Оподаткування у промисловому регіоні: теорія, практика та перспективи розвитку». – До-нецьк: ДонДУЕТ ім. М.Туган-Барановського, 2005. – С. 343-346.
87. Васильева Т.А., Винниченко Н.В., Грищенко О.С. Проблеми формування регіональних інвестиційних програм // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Сучасний стан та проблеми розвитку підприємни-цтва в регіоні”. – Том 5. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 10-12.
88. Васильева Т.А., Винниченко Н.В. Дослідження інвестиційного потенціалу Сумської області // Праці Шостої міжнародної наукової конференції студен-тів та молодих учених „Управління розвитком соціально-економічних сис-тем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. Частина 4. / Ред.кол. Ступін О.Б. (голова) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2005. – С. 237-240.
89. Васильева Т.А., Винниченко Н.В. Інвестиційний рейтинг Сумської області як індикатор її соціально-економічного розвитку // Проблеми економічної освіти і науковий прогрес”. Матеріали міжвузівської науково-методичної конференції (25 листопада 2005 р.). – Кривий Ріг: Мінерал, 2005. – С. 43-44.
90. Васильева Т.А., Винниченко Н.В. Особенности аудита инвестиционной деятельности предприятий // Вісник Національного технічного універси-тету «Харківський політехнічний інститут». Збірник наукових праць. Те-матичний випуск: Розвиток обліку та аудиту як основи інформаційно-аналітичної системи підприємства. – Харків: НТУ «ХПІ». – 2005. – №58. – Т. 2. – С. 124-125.
91. Васильева Т.А., Винниченко Н.В. Переваги стратегічного управління інвес-тиційною діяльністю в регіоні // Розвиток наукових досліджень ’ 2005”: Ма-теріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Полтава, 7-9 лис-топада 2005 р. – Полтава: Вид-во „ІнтерГрафіка”, 2005. – Т. 9. – С. 36-39.
92. Васильева Т.А., Винниченко Н.В. Проблеми фінансування соціальної сфе-ри на місцевому рівні // Державна політика та стратегія реформування економіки України в ХХІ сторіччі. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Полтава, 27 березня 2007 року). – Полтава: ПДАА, 2007. – С. 42-43.
93. Васильева Т.А., Гриценко Л.Л. Организационно-экономический механизм осуществления региональной экспертизы инвестиционных проектов // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць: В 5 т. Том ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2005.– Випуск 207. – С. 771-779.
94. Васильева Т.А., Гриценко Л.Л. Инвестиционное проектирование с учетом региональных особенностей // Збірник наукових праць Черкаського дер-жавного технологічного університету. Серія: Економічні науки. – Черка-си: ЧДТУ. – 2005. – Випуск 14. – С. 244-248.
95. Васильева Т.А., Гриценко Л.Л., Винниченко Н.В. Научно-методические подходы к оценке инвестиционной привлекательности регионов Украины // Механізм регулюван¬ня економіки. – 2005. – № 3. – С. 199-205.
96. Васильева Т.А., Гриценко Л.Л., Винниченко Н.В. Региональный контроллинг инвестиционных проектов // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Проблеми інформаційного та статистичного забезпечення управління економікою». – Дніпропетровськ: „Пороги”, 2005. – С. 137-140.
97. Васильєва Т.А., Грищенко О.С. Порівняльний аналіз підходів до визна-чення собівартості інвестиційного банківського кредиту // Забезпечення сталого розвитку банківської діяльності: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (11 жовтня 2007р.). Відп. за випуск М.І.Диба – К.: КНЕУ, 2007. – С. 61-64.
98. Васильєва Т.А., Грищенко О.С. Проблеми і перспективи фінансово-правового регулювання інвестиційного кредитування банків в Україні // Проблеми і перспективи становлення фінансової системи України: Мате-ріали Х Всеукраїнської наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та моло-дих вчених, м. Севастополь, 10-13 жовтня 2007 р. – Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2007. – С. 279-281.
99. Васильева Т.А., Грищенко О.С. Проблеми і перспективи реформування системи оподаткування інвестиційної діяльності на рівні регіону // Інтег-раційні процеси та розвиток фінансової системи України: Матеріали Все-української науково-практичної конференції (29-30 листопада 2006 року). – Х.: ФОП Лібуркіна Л.М., 2006. – С. 11-13.
100. Васильева Т.А., Грищенко О.С. Проблеми та перспективи формування інноваційно-інвестиційної стратегії регіонального розвитку // Теорія і практика сучасної економіки. Матеріали VI міжнародної науково-практичної конференції: Черкаси, 4-6 жовтня 2006 року / Відповідальний редактор Хомяков В.І. – Черкаси: ЧДТУ, 2006. – С. 33-35.
101. Васильева Т.А., Грищенко О.С. Проблеми формування організаційно-економічного механізму залучення іноземних інвестицій на загальнодержа-вному та регіональному рівнях // Збірник тез доповідей на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених „Економічний і соціаль-ний розвиток України в ХХІ столітті: національні ідентичності та тенденції глобалізації” у Тернопільському державному економічному університеті 23-24 лютого 2006 р. – Тернопіль, Економічна думка. – 2006. – С. 174-176.
102. Васильева Т.А., Диденко О.Н., Пожар А.М. Комплексная система риск-менеджмента инноваций // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Збірник наукових праць. – Том 12. – Суми: ВВП „Мрія-1” ЛТД, УАБС, 2005. – С. 178-181.
103. Васильева Т.А., Диденко О.Н. Суть и особенности риск-менеджмента инноваций, его роль в системе управления научно-техническим прогрес-сом // Вісник СумДУ. – 2004. – №9(68) – С. 76-83.
104. Васильева Т.А., Диденко О.Н. Учет риска при оценке эффективности ин-новационных проектов // Вісник Української академії банківської справи. – Суми: Інформаційно-видавничий відділ УАБС, 2005. – №1(18). – С. 93-98.
105. Васильева Т.А., Иванов С.В., Козьменко О.В. Управление проек¬тами / В кн.: Менеджмент для магистров: Учеб. пособие / Под ред. д.е.н., проф. Епифа¬нова А.А., д.е.н., проф. С.Н. Козьменко. – Сумы: ИТД «Уни¬верситетская книга», 2003. – С. 421-466.
106. Васильєва Т.А. Концептуальні засади державного регулювання банків-ського посередництва на ринку інноваційного інвестування // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. – Том 11. Випуск 19: Ви-сокотехнологічне виробництво: аспекти розвитку у трансформаційній економіці. – 2008. – С. 38-43.
107. Васильєва Т.А., Лєонов С.В., Грищенко О.С. Оцінка ефективності суспільно значущих інвестиційних та інноваційних проектів // Вісник Донецького уні-верситету, сер. В: Економіка і право, спецвипуск, Т.1. – 2006. – С. 151-157.
108. Васильєва Т.А. Механізми участі банківських установ у проектному фі-нансуванні інновацій // Проблеми і перспективи розвитку банківської сис-теми України: Збірник тез доповідей Х Всеукраїнської науково-практичної конференції (22-23 листопада 2007 р.): У 2-х т. – Т.2. – Суми: УАБС НБУ, 2007. – С. 7-9.
109. Васильєва Т.А. Олігополістичний характер ринку інноваційного інвесту-вання в Україні // Наука та наукознавство. – 2008. – №2. – С. 21-35.
110. Васильєва Т.А. Основні індикатори ринку інноваційного інвестування // Економіка розвитку. – Харків, вид-во ХНЕУ. – 2008. – №1(45). – С. 22-26.
111. Васильева Т.А. Особенности управления инвестиционной деятельностью в регионе // Механізм регулюван¬ня економіки. – 2005. – №3. – С. 103-106.
112. Васильева Т.А., Пожар О.М., Грищенко О.С. Оцінка ефективності інвес-тиційного проекту на різних етапах його життєвого циклу // Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу: Тези доповідей і виступів ІІІ Всеукраїнської наукової