ІДЕНТИФІКУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РИЗИКІВ ПІДПРИЄМСТВ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ФІНАНСОВОЇ ІНСПЕКЦІЇ УКРАЇНИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

На правах рукопису
УДК 668.45:330.131.7

ДИБА МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ

ІДЕНТИФІКУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РИЗИКІВ ПІДПРИЄМСТВ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ФІНАНСОВОЇ ІНСПЕКЦІЇ УКРАЇНИ

08.00.08 – гроші, фінанси та кредит

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник – кандидат економічних наук, професор
Загородній Анатолій Григорович
Ідентичність всіх примірників дисертації
ЗАСВІДЧУЮ:
Учений секретар спеціалізованої
вченої ради
доктор економічних наук / І.З. Сторонянська /

Львів – 2012

ЗМІСТ

Вступ 4
Розділ 1. Теоретичні основи та прикладні засади ідентифікування та управління фінансовими ризиками державних підприємств 11
1.1. Суть та види фінансових ризиків державних підприємств 11
1.2. Підходи до управління фінансовими ризиками державних підприємств 25
1.3. Правові засади ідентифікування фінансових ризиків державною фінансовою службою
Висновки за розділом 1 38

51

Розділ 2. Методологія ідентифікування фінансових ризиків державною фінансовою службою України
54
2.1. Джерела виникнення фінансових ризиків 54
2.2. Неправомірні дії керівників державних підприємств, що спричиняють виникнення фінансових ризиків 73
2.3. Аналізування витрат процесів ідентифікування та мінімізування фінансових ризиків 83
2.4. Формування стратегій ідентифікування фінансових ризиків 96
Висновки за розділом 2 110

Розділ 3. Формування системи ідентифікування фінансових ризиків державних підприємств
113
3.1. Вибір ключових індикаторів ідентифікування фінансових ризиків 113
3.2. Кластеризація державних підприємств за рівнем фінансових ризиків 125
3.3. Розроблення моделей ідентифікування фінансових ризиків на основі дискримінантних рівнянь
Висновки за розділом 3 141

156
Висновки 159
Додатки 167
Список використаної літератури 170

ВСТУП

Актуальність теми. Розвиток вітчизняної економіки вимагає пошуку нових підходів та методів співпраці державних органів влади та підприємств державного сектору економіки. Лише шляхом удосконалення механізмів державного фінансово-економічного регулювання, в прозорості, дієвості якого зацікавлені як органи влади, так і підприємства, можна стимулювати зростання виробництва і приріст ВВП.
З позицій економії бюджетних коштів, оптимізування діяльності державних органів влади та уникнення перешкод у взаємодії із державними підприємствами доцільно розробити та використовувати державною фінансовою інспекцією (ДФІ) систему із превентивних заходів, моніторингу діяльності підконтрольних підприємств, елементів розподілу підприємств за рівнем ризиковості тощо. Основною перевагою формування такої системи є відмова від численних планових ревізій за принципом їх періодичності (контролю заради контролю), натомість виконання позапланових ревізій на основі ідентифікування фінансових ризиків. Націленість інспектування зміститься від пошуку незначних порушень (у тому числі помилок, недоліків, що не спричинили шкоди) до пошуку й документування суттєвих порушень з ознаками шахрайства. Це підвищить якість та дієвість інспектування, а також значно зменшить державні витрати на його забезпечення.
Проблеми зовнішнього та внутрішнього ідентифікування фінансових ризиків розглядають вітчизняні та іноземні науковці такі, як А. Альгін, Д. Бачкаї, П. Верченко, В. Вітлінський, Л. Временко, А. Гайдуцький, В. Геєць, Д. Гессен, П. Грабовий, В. Гранатуров, П. Друкер, А. Загородній, М. Козоріз, O. Кузьмін, О. Лапко, М. Лапуста, Л. Ліпич, О. Моргенштерн, О. Мороз, Ф. Найт, С. Наконечний, Дж. Нейман, Т. Первозванская, С. Петрова, С. Полтавцев, Й. Петрович, Н. Подольчак, І. Решетнікова, М. Римар, О. Устенко, Е. Уткін, Н. Хохлов, В. Черкасов, Г. Чернова, Н. Чухрай, Л. Шаршукова, О. Шевчук, Й.-А. Шумпетер, В. Юрчишин та інші. У роботах цих науковців висвітлено методологію, світову та українську практику формування систем управління ризиками, ідентифікування та якісне аналізування фінансових ризиків підприємств, детально розглянуто світову практику застосування методів зовнішнього оцінювання ризиків підприємствами та державними установами.
Однак проблема систематичного та раціонального ідентифікуванння фінансових ризиків підприємств державного сектору економіки ДФІ України вітчизняними науковцями поки що комплексно не досліджувалась.
Залишаються не вирішеними проблеми класифікування ризиків підприємств та причин їхнього виникнення, розкриття сутності поняття “ідентифікування фінансових ризиків державною фінансовою інспекцією”, формування стратегій ідентифікування ризиків та розроблення системи індикаторів для виявлення фінансових ризиків підприємств.
Необхідність дослідження виокремлених проблем зумовили актуальність вибору теми, визначила мету і завдання дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до наукової тематики Національного університету «Львівська політехніка»: «Економічний інструментарій управління розвитком підприємства» (номер державної реєстрації 0112U001222), в межах якої автор розробив моделі ідентифікування ризиків на основі дискримінантних рівнянь з використанням кореляційної матриці незалежних змінних дискримінантних моделей ідентифікування фінансових ризиків (акт про впровадження від 07.06.2012 р.) «Формування процесів забезпечення економічної захищеності в системі антикризового управління» (номер державної реєстрації 0112U000800), зокрема автором сформульовано адаптивну для української практики систему формування стратегій ідентифікування фінансових ризиків на державних підприємствах України, яка ґрунтується на кореляційних співвідношеннях і модельному поданні взаємозв’язку фінансового ризику з рівнем втрат (акт про впровадження від 29.05.2012 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розроблення теоретичних положень і прикладних рекомендацій щодо удосконалення ідентифікування фінансових ризиків державних підприємств органами ДФІ України.
Для досягнення мети у роботі було поставлено такі завдання:
сформувати систему ідентифікування фінансових ризиків державних підприємств органами ДФІ;
удосконалити методичні рекомендації щодо вибору стратегій ідентифікування фінансових ризиків державних підприємств;
розвинути метод оцінювання доцільності витрат на проведення ідетифікування та мінімізування фінансових ризиків державних підприємств;
удосконалити класифікацію фінансових ризиків та джерел їхнього виникнення;
сформувати моделі оцінювання фінансово-економічних наслідків неправомірних дій керівників державних підприємств.
Об’єктом дослідження є процеси формування та застосування системи ідентифікування фінансових ризиків підприємств державного сектору економіки (державних підприємств).
Предметом дослідження є теоретико-методологічні та методичні положення з формування та використання системи ідентифікування фінансових ризиків підприємств органами ДФІ.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети було використано такі методи дослідження: класифікування – для чіткого розмежування фінансових ризиків підприємств та джерел їхнього виникнення, систематизації та узагальнення – для удосконалення поняття ідентифікування фінансових ризиків державних підприємств, порівняння та елімінування – для вибору адекватних підходів управління та ідентифікування фінансових ризиків, враховуючи чинники зовнішнього та внутрішнього середовищ, дослідження вітчизняного законодавства у сфері ідентифікування фінансових ризиків ДФІ; математичного моделювання – оцінювання витрат процесів ідентифікування та мінімізування фінансових ризиків; економіко-статистичний – для аналізування неправомірних дій керівників підконтрольних установ; кластерного аналізування – для формування кластерів державних підприємств за рівнем фінансових ризиків; дискримінантного аналізування – для розроблення моделей ідентифікування фінансових ризиків на основі дискримінантних рівнянь; аналітичний і структурно-логічний методи – для розроблення рекомендацій щодо вибору стратегій ідентифікування фінансових ризиків підприємств; структурування – вибір ключових індикаторів виявлення фінансових ризиків; графічний метод – для наочного представлення результатів дослідження.
Теоретичною основою дослідження є наукові праці вітчизняних та іноземних авторів, матеріали періодичних видань, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, національні та іноземні законодавчі і нормативно-правові акти, Інтернет-джерела.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні теоретичних положень та прикладних рекомендацій щодо удосконалення процесу формування та використання системи ідентифікуванння фінансових ризиків державних підприємств органами державної фінансової інспекції України. Результати виконаного дослідження, що визначають наукову новизну, полягають у такому:
вперше:
сформовано систему ідентифікування фінансових ризиків державних підприємств ДФІ України на засадах використання фінансово-економічних індикаторів діяльності підприємств, виокремлених кластерів підприємств за рівнем ризику та розроблених дискримінантних моделей, що дає змогу ранжувати державні підприємства за ймовірністю виникнення у них фінансових ризиків із негативними наслідками та сформувати ДФІ України ефективні плани проведення перевірок підприємств;
удосконалено:
методичні рекомендації щодо вибору стратегій ідентифікування фінансових ризиків державних підприємств, які, на відміну від існуючих, враховують такі чинники: широту охоплення ідентифікуванням бізнес-процесів, етап виробничо-господарської діяльності, вартість реалізації стратегії, схильність керівників до ризику та очікуваний обсяг втрат від дії ризиків, а також дають змогу підвищити ефективність виявлення та запобігання неправових дій керівників підприємств;
дістали подальшого розвитку:
методичний підхід до оцінювання доцільності витрат на проведення ідетифікування та оптимізування фінансових ризиків на підприємстві, який, на відміну від інших, враховує етапність виробничо-господарської діяльності державного підприємства;
класифікації ризиків та джерел їхнього виникнення, які, на відміну від існуючих, включають як зовнішні (інфляційні, дифляційні, валютні, депозитні, податкові), так і внутрішньо-специфічні ризики (інвестиційні, бізнес-процесів, структурні, ризик невикористаних можливостей, емісійний) та джерела, тобто ті, що зумовлені особливістю діяльності державних підприємств у вітчизняній економіці, що дає змогу проаналізувати весь причинно-наслідковий зв'язок дії фінансових ризиків на підприємствах;
модель оцінювання фінансово-економічних наслідків неправомірних дій керівників державних підприємств за допомогою дисперсійного аналізування, яка дає змогу виявити взаємозалежність між неправомірними діями та ймовірністю виникнення фінансових ризиків, та критерію Пейджа, що дає можливість ДФІ врахувати зміну рівня неправомірних дій на різних етапах діяльності державного підприємства.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає у розробленні: методики ідентифікування фінансових ризиків державних підприємств ДФІ України; положення оцінювання обсягу витрат для формування систем ідентифікування фінансових ризиків на різних етапах діяльності підприємства; методики управління фінансовими ризиками на підприємствах.
Основні положення дисертації використовуються у навчальному процесі Національного університету «Львівська політехніка» під час викладання дисциплін: «Управління ризиками в інноваційній діяльності» та «Стратегічне управління» (довідка № 67-01-777 від 25.05.2010 р.).
Розроблені методичні та науково-прикладні рекомендації використано у роботі Головного контрольно-ревізійного управління України (довідка № 26-18/ 28 від 23.10.2009р.).
Особистий внесок автора. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримано й опрацьовано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використано лише ті ідеї, положення і розрахунки, які є результатом особистої роботи здобувача і становлять його індивідуальний внесок. Внесок автора в колективні опубліковані роботи конкретизовано в списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та наукові результати дисертаційної роботи доповідались на таких міжнародних та всеукраїнських науково-практичних та науково-методичних конференціях: IV міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми розвитку фінансової системи в Україні в умовах євроінтеграції» (м. Львів, 2007 р.), II всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Сучасні пробеми фінансово-господарського контролю» (м. Кривий Ріг, 2008 р.), VII науково-теоретичній конференції «Маркетинг та логістика в системі менеджменту» (м. Львів, 2008р.), I міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми формування та реалізація конкурентної політики: аспекти молодіжного підприємництва» (м. Львів, 2009 р), міжнародній науково-технічній конференції «Актуальні проблеми водного господарства та природокористування» (м. Рівне, 2009 р.), II всеукраїнській науково-практичній конференції «Управління у сферах фінансів, оподаткування, страхування і кредиту» (м. Львів, 2009 р.), Другій науково-практичній конференції «Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства» (м. Львів, 2009 р.), III міжнародній науково-практичній конференції «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризик» (м. Львів, 2010 р.), III міжнародній науково-практичній конференції «Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегія дій» (м. Львів, 2012 р.), а також на наукових семінарах кафедри обліку та аналізу Національного університету „Львівська політехніка”.
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 16 наукових праць загальним обсягом 5,25 друк. арк., з них у наукових фахових виданнях – 10 праць загальним обсягом 4,5 друк. арк. (авторський обсяг – 4,25 друк. арк.), 6 – у матеріалах і тезах конференцій обсягом 0,75 друк. арк. (авторський обсяг – 0,67 друк. арк.).
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 186 сторінок. Основний її зміст викладено на 166 сторінках. Робота містить таблиці та рисунки на 16 сторінках, список використаних джерел із 160 назв та 2 додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення досвіду і нове вирішення наукового завдання – ідентифікування фінансових ризиків підприємств ДФІ України. Досліджувана проблема актуальна і набуває особливого значення в Україні з огляду на необхідність проведення законодавчих змін в сфері державного контролю та регулювання, фінансово-економічну кризу та зміну механізмів діяльності ДФІ України. Представлені у дисертаційній роботі наукові та практичні результати сприятимуть удосконаленню методів роботи ДФІ в сфері ідентифікування фінансових ризиків, як наслідок, підвищать загальний рівень її ефективності.
На основі аналізування існуючих в літературі тлумачень фінансового ризику, запропоновано під фінансовим ризиком розуміти вид ризику, який виникає у фінансово-економічній діяльності суб’єкта господарювання коли прогнозований і/або отриманий результат, заходи його досягнення різняться від встановлених цілей та планових норм, а величина таких відхилень може бути представлена у вартісному вираженні.
2. Проаналізувавши праці вітчизняних та зарубіжних вчених та практичну діяльність підприємств, ДФІ удосконалено класифікацію фінансових ризиків. Зокрема, запропоновано за сферою впливу виділяти зовнішні та внутрішні ризики. До зовнішніх фінансових ризиків слід віднести: інфляційні, дифляційні, валютні, депозитні, податкові. Як правило, підприємства не причетні до виникнення та ліквідації зовнішніх ризиків. Зовнішні фінансові ризики є однаковими для усіх суб’єктів господарювання у ринковій економіці із розвиненою нормативно-правовою базою. Виключеннями є підприємств монополісти та великі організації, які мають ресурси та потенціал для лобіювання власних корпоративних інтересів.
Серед внутрішніх ризиків доцільно виокремлювати: інвестиційні (портфельні, процентні, кредитні, дивідендні), бізнес-процесів (ліквідності, прибутковості (рентабельності), оборотності, фінансової стійкості), інші (структурний, ризик невикористаних можливостей, емісійний). Внутрішні ризики виникають внаслідок дій чи бездіяльності, насамперед, керівників підприємства, а отже піддаються моніторингу, контролюванню та оптимізуванню.
7. В роботі обґрунтовано доцільність поділяти фінансові ризики: за причинно-наслідковим зв’язком (причинні, наслідкові); масштабом впливу (глобальні, загальнодержавні, регіональні, галузеві та місцеві); за етапами виробничо-господарської діяльності (залучення, перетворення, розподілу); за сегментами фінансового ринку (ризик корпоративних та державних цінних паперів, валютний ризик і ризик міжбанківського кредитування); за рівнем впливу на підприємство (загальнокорпоративний та частковий).
8. Запропоновано виокремлювати джерела виникнення фінансових ризиків за рівнем їх утворення: макроекономічні, мікроекономічні, специфічні (усі ті, які притаманні діяльності певного підприємства, що визначаються організаційно-правовою формою, сферою діяльності тощо). Макроекономічні джерела можуть суттєво різнитися і їх доцільно поділяти щонайменше на дві групи: глобальні та локальні (на рівні держави). Мікроекономічні ризики доцільно групувати на ризики входу; перетворення та виходу. А серед специфічних ризиків варто виокремити галузеві, організаційно-правові та інші.
Зокрема для державних підприємств виділено такі специфічні джерела виникнення фінансових ризиків: дублювання планів та заходів, відсутність послідовного довгострокового планування, неритмічність та недостатність фінансування державних підприємств, дублювання функцій, значні обсяги неліквідних запасів, наявність великої кількості довгобудів на балансі, відсутність кваліфікованого персоналу середнього рівня управління, неправомірні дії керівників підприємств тощо.
5. Проведено аналізування підходів управління та ідентифікування фінансових ризиків щодо переваг ролевого та функціонального підходів менеджменту за ознаками: темп зміни зовнішнього середовища, організаційно-правова форма, стратегія розвитку підприємства, технологія виробництва, комп’ютеризація інформаційних процесів, обсяг ризиків та їхній рівень. Отримані результати свідчать, що в управлінні ДФІ України та підсистемах ризик-менеджменту, ідентифікування фінансових ризиків переважає використання функціонального підходу. Можна використати також змішаний підхід. Тобто в цілому ДФІ України використовуватиме функціональний підхід в менеджменті, зокрема і в управлінні та ідентифікуванні фінансових ризиків на державних підприємствах, а окремі підрозділи ДФІ, які динамічно розвиваються можуть застосовувати ролевий підхід. Таке поєднання підходів дасть змогу досягти загальних цілей ДФІ та усунути перешкоди, що гальмують розвиток окремих підрозділів державного контролюючого органу.
6. У роботі запропонована послідовність формування підсистем ідентифікуванння фінансових ризиків ДФІ України, які складається з етапів: якісне ідентифікування ризиків; кількісне ідентифікування ризиків та використання результатів ідентифікування ризиків. Виходячи із запропонованої послідовності подано тлумачення поняття система ідентифікування фінансових ризиків – це сукупність заходів спрямованих на виявлення усіх видів фінансових ризиків у діяльності суб’єкта господарювання, оцінювання їхнього рівня та використання одержаних результатів в прийнятті управлінських рішень.
7. Проаналізовано нормативно-правові акти, які регулюють діяльність державної контрольно-ревізійної служби та виявлено відсутність юридично закріпленого поняття ідентифікування фінансових ризиків. Водночас результати аналізування практичної діяльності ДФІ вказують на те, що інспектування та контролювання спрямвані на виявлення фінансових ризиків, причин їх виникнення та можливих негативних наслідків, формування рекомендацій щодо зниження ризиків. Враховуючи стратегічні плани держави щодо вступу до ЄС, необхідно вже сьогодні розвивати систему нормативно-правового забезпечення у напрямі її узгодження із європейськими нормативно-правовими актами у сфері діяльності ДФІ.
Основна мета ДФІ повинна бути спрямована на оцінювання управління фінансовими ресурсами керівниками державних підприємств, в тому числі і ідентифікування фінансових ризиків, причин їхнього виникнення, прогнозів щодо їхнього розвитку та можливих шляхів зниження їхнього рівня. Необхідно розробити сучасні системи моніторингу діяльності державних підприємств та методику адекватного, швидкого ідентифікування фінансових ризиків.
9. Експертне опитування та оброблення отриманих результатів за допомогою поєднувального аналізування дало змогу виявити, що 70,41% варіації в рівні фінансових ризиків породжується неправомірними діями керівників досліджуваних державних підприємств і менше 30% фінансових ризиків спричинені негативними змінами у зовнішньому середовищі підприємств. Тому при ідентифікуванні фінансових ризиків, насамперед, слід звертати увагу на неправомірні дії керівників підприємств, що є основним джерелом виникнення фінансових ризиків.
10. Дослідження практичної діяльності ДФІ України дало змогу встановити, що рівень втрат від неправомірних дій керівників державних підприємств різниться на етапах виробничо-господарської діяльності: входу, перетворення та виходу. Тому використавши критерій Пейджа підтверджено гіпотезу про існування тенденції зростання рівня фінансових втрат від неправомірних дій керівників державних підприємств на кожному наступному етапі виробничо-господарської діяльності.
11. На основі математичного моделювання розроблено критерій оцінювання доцільності витрат на проведення ідетифікування та мінімізування фінансових ризиків підприємств, враховуючи етапність виробничо-господарської діяльності. Цей критерій дасть змогу різним державним контролюючим органам узгодити діяльність щодо виявлення фінансових ризиків та їх зниження, структурувати методи ідентифікування фінансових ризиків за етапами виробничо-господарської діяльності підприємства та властивим цим етапам видам фінансових ризиків, а отже ефективно використовувати державні кошти на виконання ідентифікування та зниження рівня фінансових ризиків. Особливо актуальним критерій оцінювання доцільності витрат набуває за умов фінансово-економічних криз, коли ресурси є обмеженими і доцільно обирати чіткі пріоритети у роботі різних державних органів, зокрема, ДФІ.
12. Сформовано методичний підхід вибору стратегії ідентифікування фінансових ризиків ДФІ, враховуючи широту охоплення ідентифікацією бізнес-процесів та етапу виробничо-господарської діяльності підприємства. Запропоновано виділяти такі стратегії ідентифікування фінансових ризиків: стратегія комплексного ідентифікування, стратегія вхідного ідентифікування, стратегія фокусування на вхідному ідентифікуванні, стратегія ідентифікування ризиків перетворення, стратегія фокусування на ідентифікування ризиків перетворення, стратегія вихідного ідентифікування, стратегія фокусування на вихідному ідентифікуванні. Методичний підхід містить рекомендації щодо вибору оптимальної стратегії ідентифікування ризиків, враховуючи низку зовнішніх та внутрішніх чинників.
13. На основі аналізу практичної діяльності підприємств, наукової літератури та досвіду роботи ДФІ, запропоновано систему показників ідентифікування фінансових ризиків у діяльності державних машинобудівних підприємств, а саме: зміна керівництва підприємства; фінансові ризики попередніх періодів; обсяги фінансування з державного бюджету; форми фінансування з державного бюджету; рівень ефективності управління підприємством; оцінка середовища діяльності підприємства; характеристика продукту; зовнішній вплив на керівництво підприємства. Обґрунтована доцільність використання обраних показників ідентифікування ризиків та розроблена шкала їх кількісного оцінювання.
14. Використавши інструментарій кластерного аналізу, сформовано класи державних машинобудівних підприємств за рівнем фінансового ризику, а саме виокремлено три кластери підприємств, які різняться не тільки за рівнем фінансових ризиків, а також за причинами їхнього виникнення. Зокрема, основною причиною ризикотворення для підприємств першого кластеру є продукти із низьким рівнем ризику, тобто, підприємства виготовляють вироби, що знаходяться на етапі зрілості, занепаду життєвого циклу машинобудівної продукції. Необхідно звернути увагу підприємствам цього кластеру на розвиток інноваційної діяльності, оскільки в середньотерміновій та довготерміновій перспективах вони виготовлятимуть неконкурентоздатну продукцію, внаслідок чого виникатимуть фінансові ризики із негативними наслідками.
Причиною виникнення ризиків другого кластеру є значні державні інвестиції та випадки їх нецільового використання. Для третього кластеру незадовільним є високий рівень фінансових ризиків попередніх періодів та низька ефективність системи менеджменту підприємства.
15. За допомогою кластерного аналізу встановлено домінуючи індикатори поділу підприємств на класи за рівнем фінансового ризику. Найвищим рівнем адекватності при класифікації підприємств за рівнем ризику є індикатор фінансових ризиків попередніх перевірок. Причина полягає в тому, що цей показник є об’єктивним і відображається у фінансовій звітності підприємства. Високим рівнем адекватності характеризується і інший фінансовий показник, а саме – обсяги державного фінансування (інвестування). Саме ці показники повинні бути основними при прийнятті остаточних рішень фахівцями ДФІ щодо проведення планових та позапланових перевірок діяльності державних машинобудівних підприємств.
16. Використавши результати кластерного аналізування та застосувавши для подальшого їхньої обробки дискримінантний аналіз отримано моделі з допомогою яких ДФІ зможе класифікувати підприємство на класи: з високою, середньою або низькою ймовірностями виникнення фінансових ризиків.
17. Розраховано кореляційні коефіцієнти для показників ідентифікування фінансових ризиків державних машинобудівних підприємств і виявлено, що їхнє значення є незначними і відповідно система показників є збалансованою та ефективною для ідентифікування фінансових ризиків. Найвищий коефіцієнти кореляції є між трьома парами змінних: обсяги фінансування підприємств з державного бюджету та форма державного фінансування підприємства; ефективність управління підприємством та зміна менеджменту або ключових керівників підприємства; фінансові ризики попередніх перевірок та ефективність управління підприємством. Ці пари змінних пов’язані тісними причинно-наслідковими зв’язками. Існування таких зв’язків слід враховувати при виконанні перевірок ДФІ та формуванні керівництвом підприємства методів менеджменту. Найнижча щільність кореляційного зв’язку виявилась між наступними парами змінних дискримінатного рівняння: зміна менеджменту або ключових керівників підприємства та характеристика продукту; обсяги фінансування підприємств з державного бюджету та характеристика продукту; оцінка середовища діяльності підприємства та зовнішній вплив на керівництво підприємства. Вплив на одну змінну із виділених пар жодним чином не відобразиться на значенні іншої змінної в короткотерміновому періоді.
18. Формування стратегій ДФІ повинна будуватись з використанням розроблених дискримінантних моделей. З метою оптимізуванння державних коштів та вжиття превентивних заходів запобігання втрат внаслідок виникнення фінансових ризиків необхідно виконувати планові та позапланові перевірки підконтрольних установ із високим рівнем фінансового ризику. Застосування дискримінатних моделей є простим та зручним інструментом у практичній діяльності фахівців ДФІ, який дає можливість ранжувати об’єкти перевірки за рівнем фінансового ризику.
19. Кластерний та дискримінантний аналізи дали змогу дійти висновків, що основними індикаторами виникнення фінансових ризиків є: фінансові ризики попередніх перевірок; обсяги фінансування підприємств з державного бюджету; ефективність управління підприємством. Ці показники є об’єктивними та дають змогу чітко виокремити державні машинобудівні підприємства за рівнем фінансового ризику. Аналізуючи рівень та тенденції цих індикаторів ДФІ може об’єктивно сформувати ефективний план перевірок підконтрольних установ у часі. А державні машинобудівні підприємства, що хочуть в короткотерміновому періоді виправити свій фінансово-економічний стан повинні приймати управлінські рішення спрямовані на покращення рівня цих ключових індикаторів ймовірності виникнення фінансових ризиків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрушків Б.М. Основи менеджменту / Б.М. Андрушків, О.Є. Кузьмін – Львів: Світ, 1995. – 296 с.
2. Бабенко В.В. Основи теорії ймовірностей і статистичні методи обробки даних у психологічних і педагогічних експериментах: [навч. посібник] / В.В. Бабенко. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – 168 с.
3. Балабанов И. Т. Риск-менеджмент / И.Т. Балабанов. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 192 с.
4. Бартон Т. Комплексный подход к риск-менеджменту: стоит ли этим заниматься / Т. Бартон, У. Шенкир, П. Уокер. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2003. – 208 с.
5. Бенднарська О.Р. Врахування взаємопов’язаності та впливу ризиків у процесі планування діяльності машинобудівного підприємства / О.Р. Бенднарська // «Вчені записки» Університету економіки та права «КРОК». – Вип. 18. – Т.2. – К., 2008. – С. 19–26.
6. Бенднарська О.Р. Місце та значення функції планування економічних ризиків у системі менеджменту машинобудівних підприємств / О.Р. Беднарська // Вісник Таврійского национального университету ім. В.І. Вернадського. – Сімферополь: ДиАйПи, 2008. – С. 44–46.
7. Бенднарська О.Р. Особливості стратегічного та оперативного планування ризиків діяльності машинобудівного підприємства / О.Р. Бенднарська // Збірник тез доповідей Шостої Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених «Економічний та соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації». – Видавництво ТНЕУ «Економічна думка», 2009. – С. 127.
8. Бенднарська О.Р. Стратегічне та оперативне планування ризиків діяльності машинобудівних підприємств / О.Р. Бенднарська // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНЕТУ. – Чернівці: Книга – ХХІ, Вип. І. Економічні науки, 2009 – С.110–119.
9. Бернар К. Управление финансовой деятельностью предприятия / К. Бернар. – М.: Финансы, 1997.
10. Біла О.Г. Валютний ризик торгівельного підприємства / О.Г. Біла, О.Л. Осипович // Фінанси України. – 2003. – №10. – С. 88-90.
11. Бикова В.Г. Оцінка та планування фінансово-економічного потенціалу підприємств загальнодержавного значення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.ек.наук: спец. 08.04.01 “Фінанси, грошовий обіг і кредит” / В. Г. Бикова. – К., 2006. – 20 с.
12. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент / И.А. Бланк. – К: МП «ИТЕМ», 1995. – 448 с.
13. Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами / И.А. Бланк. — К.: МП «ИТЕМ лтд»: СП «АДЕФ-Украина», 1996. — 534 с.
14. Бланк И.А. Управление финансовыми рисками / И.А. Бланк. K.: Ника-Центр 2005. – 600 с.
15. Бовкун А. Страхування фінризиків втрачає свою «схематичність» / А. Бовкун // Контракти. – 2003. – № 32.
16. Бойко С.І. Концепція виміру ефективності системи менеджменту підприємства / С.І. Бойко // Зовнішня торгівля: проблеми та перспективи. Збірник наукових праць. Випуск 4. Частина 2. – К.: УАЗТ, 2000. – 314 с.
17. Бондаренко Л.А. Ризик-менеджмент кредитної діяльності комерційного банку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.ек.наук: спец. 08.00.08 / Лариса Анатоліївна Бондаренко. — К., 2007. — 19 с.
18. Борисова Т.М. Методика оцінювання ефективності організування маркетингового забезпечення антиризикових заходів підприємства / Т.М. Борисова // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2007. - № 579. – С. 352-357.
19. Борисова Т.М. Модель маркетингового забезпечення системи антиризикових заходів / Т.М. Борисова // Галицький економічний вісник. – 2006. - № 4. – С. 54-61.
20. Борисова Т.М. Обґрунтування доцільності маркетингових витрат за критерієм рівня ризику / Т.М. Борисова // Галицький економічний вісник. – 2007. – № 1. – С. 78-84.
21. Буздалин А.В. Взаимосвязь сегментов финансового рынка [Електронний ресурс] / А.В. Буздалин, Е.А. Сидорова. – Режим доступу:
http://www.buzdalin.4u.ru/text/mark/m3/segm.html
22. В Україні оцінили рівень корупції [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://novynar.com.ua/politics/13977
23. Ванюшкін О.С. Оптимізація співвідношення "ризик - витрати - прибуток" інвестиційних проектів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ек. наук: спец. 05.13.22 / Олександр Сергійович Ванюшкін. — К., 2003. — 15 с.
24. Вітлінський В. В. Економічний ризик і методи його вимірювання: [Підручник] / В. В. Вітлінський, С.І. Наконечний, О.Д. Шарапов. – К.: ІЗМН, 1996. – 400 с.
25. Вітлінський В.В. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком / В.В. Вітлінський, П.І. Верченко. – К.: КНЕУ, 2000. – 292 с.
26. Вітлінський В.В. Концептуальні завади ризикології у фінансовій діяльності / В.В.Вітлінський // Фінанси України. – 2003. - №3. – С. 3-9.
27. Война О.А. Економічний ризик. Математичні моделі та методи керування / О.А. Война. — К. : ВПЦ "Київський університет", 2001. — 98с.
28. Герчикова И.Н. Менеджмент: [Ученик] / И.Н. Герчикова. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. – 480с.
29. Гончаров І.В. Ризик та прийняття управлінських рішень / І.В. Гончаров. — Х. : ХПІ, 2003. — 150с.
30. Грабчук О.М. Фінансово-економічний механізм ризик-менеджменту підприємства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ек. наук: спец. 08.04.01 / Оксана Миколаївна Грабчук. — К., 2006. — 20с.
31. Гранатуров В.М. Ризики підприємницької діяльності. Проблеми аналізу. / В.М. Гранатуров, О.Б. Шевчук. – К.: Зв'язок, 2000. – 152 с.
32. Гранатуров В. М. Экономический риск: сущность, методы измерения, пути снижения / В.М. Гранатуров. – М.: Изд-во «Дело и сервис», 1999. – 112 с.
33. Грачева М.В. Риски инвестиционного проекта Риск-анализ инвестиционного проекта / М.В. Грачева. – М.: Издательство «ЮНИТИ-ДАНА», 201 – 352 с.
34. Гринберг А.П. Оценка и страхование экологических рисков промышщленного предприятия [Електронний ресурс] / А.П. Гринберг. – Режим доступу:
http://www.Valtars.ru/actual_info/paper_11.html.
35. Гук О.В. Види ризиків, що зумовлюють банкрутство машинобудівних підприємств / О.В. Гук // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. – Вип. III. Економічні науки. – Чернівці: Книги-XXI, 2007. – С. 219–230.
36. Гук О.В. Методи оцінки невизначеності й ризику при прийнятті управлінських рішень / О.В. Гук // Міжнародна науково-прикладна конференція “Менеджмент і міжнародне підприємництво”: Зб. матеріалів. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2001. – С. 30.
37. Гуменюк О.І. Кластери як організаційна структура інноваційно-інвестиційної моделі розвитку промисловості / О.І. Гуменюк // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 2. – С. 9–19.
38. Гурнак О.В. Кількісна оцінка ризику структури капіталу підприємства / О.В. Гурнак // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 5. – С. 99–104.
39. Гусев А.Н. Дисперсионный анализ в экспериментальной психологи / А.Н. Гусев – М.: Учебно-методический коллектор «Психология», 2000. – 136 с.
40. Давыдов С.Б. Об оценке инвестиционного риска / С.Б. Давыдов // Бухгалтерский учет, 1993. – №4. – С. 15.
41. Дебіторська та кредиторська заборгованість підприємств України станом на 1 жовтня 2012 [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://www.ukrstat.gov.ua
42. Деева И.Э. Сущность и классификация экологических рисков / И.Э. Деева // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: економічна. Вип. 49. – Донецьк, ДонГТУ, 2002. – С. 219-229.
43. Диба М. І. Розроблення моделей ідентифікування фінансових ризиків на основі дискримінантних рівнянь / М. І. Диба // Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. – 2012. – № 8. – С. 267-275.
44. Диба М.І. Аналізування витрат процесу ідентифікування та мінімізування фінансових ризиків державної контрольно-ревізійної служби / М.І. Диба // “Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку”. – Львів: НУ “Львівська політехніка”. – 2010. - № 682. – С. 47-53.
45. Диба М.І. Суть та види фінансових ризиків у системі ризик-менеджменту підприємства / М.І. Диба // “Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку”. – Львів: НУ “Львівська політехніка”. – 2008. - № 635. – С. 22-28.
46. Диба М.І. Основні джерела фінансових ризиків / М.І. Диба // Фінанси України. – 2009. – № 5. – С. 101-111.
47. Диба М.І. Обліково-аналітичне забезпечення системи ідентифікування державною контрольно-ревізійною службою фінансових ризиків підприємств / М.І. Диба // Тези доповідей другої науково-практичної конференції «Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства». – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. – С. 30-31.
48. Диба М.І. Розвиток конкурентної політики шляхом формування державними контрольно-ревізійними службами України підсистеми ідентифікування фінансових ризиків / М.І. Диба // Проблеми формування та реалізація конкурентної політики: аспекти молодіжного підприємництва. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Львів: ТзОВ «Компанія Манускрипт», 2009. – С. 85-87.
49. Диба М.І. Формування державною контрольно-ревізійною службою системи індикаторів ідентифікування фінансових ризиків підприємств / М.І. Диба // “Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку”. – Львів: НУ “Львівська політехніка”. – 2009. - № 657. – С. 8-14.
50. Диба М.І. Маркетингові чинники виникнення фінансових ризиків / М.І. Диба // Тези доповідей VII Міжнародної науково-практичної конференції Маркетинг та логістика в системі менеджменту. – Львів: НУ “Львівська політехніка”. – 2008. – С. 135.
51. Диба М.І. Основні аспекти ідентифікування фінансових ризиків державною контрольно-ревізійною службою / М.І. Диба // Тези доповідей III міжнародної науково-практичної конференції Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики.– Львів: НУ “Львівська політехніка”. – 2010. – С. 133-134.
52. Диба М.І. Формування кластерів державних підприємств за рівнем фінансових ризиків державною контрольно-ревізійною службою України / М.І. Диба // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Економіка Ч. 3. – 2009. – Вип. 3(47). – С. 88-95.
53. Диба М.І. Чи ефективно пішли під землю бюджетні кошти? // Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасні проблеми фінансово-господарського контролю” – Кривий Ріг, 2008.
54. Диба М.І. Удосконалення нормативно-правової бази ідентифікування фінансових ризиків Державною контрольно-ревізійною службою / М.І. Диба // Тези доповідей II Всеукраїнської науково-практичної конференції Управління у сферах фінансів, оподаткування, страхування і кредиту. – Львів: НУ “Львівська політехніка”. – 2009. – С. 77-80.
55. Диба М.І. Стратегії державних контрольно-ревізійних служб щодо ідентифікування фінансових ризиків / М.І. Диба // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” “Проблеми економіки та управління”. – Львів: НУ “Львівська політехніка”. - 2009. - № 640. – С. 70-78.
56. Доугерти К. Введение в эконометрику / К. Доугерти. – Инфра-М,
1999. – 402 с.
57. Друкер П. Задачи менеджмента в 21 веке / П. Друкер; [пер. с англ. Н.М. Макаровой]. – М.: Изд. дом «Вильямс», 2000. – 270 с.
58. Дубров А.М. Многомерные статистические методы / А.М. Дубров, В.С. Мхитарян, Л.И. Трошин. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 352 с.
59. Дюран Б., Оделл П. Кластерный анализ / Б. Дюран, П. Оделл. – М.: Статистика, 1977. – 127 с.
60. Економічний ризик та методи його вимірювання. Статистичний метод оцінювання ризику / М.В. Сулим, О.С. Пенцак. — Л., 2005. — 44 c.
61. Єлейко Я. І. Інвестиції, ризик, прогноз / Я.І. Єлейко, О.І. Єлейко, К.Є.Раєвський. — Л., 2000. — 176 с.
62. Єріна А.М. Статистичне моделювання та прогнозування: [навч. посібник.] / А.М. Єріна. – К.: КНЕУ, 2001. – 170 с.
63. Загородній А.Г. Фінансово-економічний словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005. – 714 с.
64. Загородній А.Г. Ідентифікація ризиків банкрутства машинобудівних підприємств / А.Г. Загородній, О.В. Гук // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Розвиток територіально-виробничих систем: Зб. наук. праць. Вип. 6 (68) / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. – Львів, 2007. – С. 184–205.
65. Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» № 2940-12 від 26.01.93 р.
66. Зарівняк І.І. Гносеологічні аспекти управління ризиками в маркетинговій діяльності підприємства / І.І. Зарівняк // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. – Рівне: Видавництво Національного університету водного господарства та природокористування. – випуск 30. – С. 46-51.
67. Захарченков С.П. Кредитний ризик: оцінка та управління при фінансуванні інноваційних проектів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.ек.наук: спец. 08.04.01 / Сергій Петрович Захарченков. — Х., 2004. — 20 с.
68. Звіт про результати роботи ДФІ за 2012 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/index
69. Золин П. Истоки рисковедения и риск-менеджмент / П. Золин // Управление рисками. – 2001. - №4. – С. 36.
70. Зятковський І. В. Фінанси підпpиємства в pозpахунках. — Теpнопіль: “Полігpафіст”, 1998. — 151 с.
71. Ивлиев С.В. Исследование кредитного риска методом Монте-Карло [Електронний ресурс] / С.В. Ивлиев. – Режим доступу: http://www.riskland.ru/lib/free/CreditRiskMonteCarlo.pdf.
72. Івченко І.Ю. Економічні ризики: [навчал. посібник] / І.Ю. Івченко. – Київ «Центр навчальної літератури», 2004. – 304 с.
73. Ілляшенко С.М. Економічний ризик: [навчальний посібник, 2-ге вид., доп., перероб] / С.М. Ілляшенко. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 220 с.
74. Індекси споживчих цін на товари та послуги [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.ukrstat.gov.ua/
75. Інноваційна активність промислових підприємств [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.ukrstat.gov.ua/
76. Камінський А. Б. Економічний ризик та методи його вимірювання / А. Б. Камінський. – К.: Вид. дім «Козаки», 2002. – 120 с.
77. Канеман Д. Принятие решений в неопределенности: Правила и предубеждения / Канеман Д., Словик П., Тверски А. – Х.: Из-во «Гуманитарный центр», 2005. – 632 с.
78. Капітальні інвестиції за січень–вересень 2008 року в обласному розрізі [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.ukrstat.gov.ua/
79. Кендалл М. Статистические выводы и святи / М.Кендалл, А. Стюарт; [Пер. с англ. под ред. А.И. Колмогорова]. – М.:Наука, 1973. 900 с.
80. Кількість та види правопорушень в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.ukrstat.gov.ua
81. Клапків М.С. Страхування фінансових ризиків: [монографія] / М.С. Клапків. – Тернопіль: Економічна думка, Карт-бланш, 2002. – 570 с.
82. Клейнер Г.Б. Предприятия в нестабильной экономической среде: риски, стратегии, безопасность / Г.Б. Клейнер, В.Л. Тамбовцев, Р.М. Качалов. – М.: Экономика, 1997. – 288 с.
83. Кодекс України про адміністративні правопорушення № 8073-Х від 07.12.1984.
84. Концепція КМУ N 158 «Розвитку державного внутрішнього фінансового контролю». Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 травня 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/index
85. Копчак Ю.С. Системна оцінка фінансового стану і стійкості функціонування підприємств / Копчак Ю.С. // Моделювання регіональної економіки. Зб. наук. праць. – Івано-Франківськ: Плай. – 2004. – № 3. – С. 59–76.
86. Корнійчук М.Т. Ризик і надійність. Економіко-стохастичні методи й алгоритми побудови та оптимізації систем / Май Тихонович Корнійчук, Інна Кузьмівна Совтус. — К., 2000. — 210 с.
87. Кочетков В.Н. Экономический риск и методы его измерения / В.Н. Кочетков, Н.А. Шипова. – К.: Европ. ун-т финансов, информ. систем, менеджм. и бизнеса, 2000. – 68 с.,
88. Кузьмін О.Є. Теоретичні та прикладні засади менеджменту / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, “Інтелект-Захід”, 2002. – 228 с.
89. Лапуста М.Г. Риски в Предпринимательской деятельности / М.Г. Лапуста, Л.Г. Шаршукова. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 224 с.
90. Лісна І.Ф. Єдність економічної та соціальної ефективності на підприємстві: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук: спец. 08.06.01 “Економіка, організаціями і управління підприємствами” / І.Ф. Лісна. – Харків, 2003. – 20 с.
91. Лобанова А. А. Энциклопедия финансового риск-менеджмента / А.А. Лобанова, А.В. Чугунова. –Москва: “Альпина Бизнес Букс”, 2005. – 878 с.
92. Логистика, эфективность и риски внешнеэкономических операций / К.В. Захаров, А.В. Цыганок, В.Г. Бочарников, А.К. Захаров. – К.:ИНЭКС, 2000. – 237 с.
93. Лук’яненко І.Г. Економетрика / І.Г. Лук’яненко, Л.І. Краснікова – К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998. – 494 с.
94. Лук'янова В.В. Економічний ризик / В.В. Лук'янова, Т.В. Головач. – К.: Академвидав, 2007. – 464 с.
95. Макаревич Л.М. Управление предпринимательскими рисками / Л.М. Макаревич. – М.: Изд-во «Дело и Сервис», 2006. – 448 с.
96. Макаренко И.О. Учет факторов экономического риска при принятии решений на предприятии / И.О. Макаренко // Актуал. пробл. економіки. – 2007. – № 1. – С. 69–75.
97. Маловичко А.С. Вплив ризик-менеджменту на інвестиційну привабливість підприємства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.ек.наук: спец. 08.00.04 / Андрій Сергійович Маловичко. — Донецьк, 2007. — 19 с.
98. Малхорта Н.К. Маркетинговые исследования. Практические руководство, 3-е изд. / Н.К. Малхорта– М.: Издательський дом «Вильямс», 2002. – 960 с.
99. Мандель И.Д. Кластерный анализ / И.Д. Мандель. – М.: Финансы и статистика, 1988. – 176 с.
100. Матвєєв В.В. Вплив опортуністичної поведінки вищого менеджменту корпорації на результати її господарської діяльності // В.В. Матвєєв, Ю.В. Береза. – проблеми підвищення ефективності інфраструктури: Зб. наук. праць: випуск 10. – Київ.: НАУ, 2003. – 244 с.
101. Мескон М. Основы менеджмента / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. – М.: Дело, 2000. – 704 с.
102. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій // Га-лицькі контракти. – 1997. – № 40. – С. 41–51.
103. Методические указания и учебные задания по курсу «Многомерные методы анализа» / Сост.: А.М. Ериша, В.А. Головко. – К.: КИНХ, 1986. – 56 с.
104. Многомерный статистический анализ в экономике: Учеб. пособие для вузов / Л.А. Сошникова, В.Н.Тамашевич, Г.Уебе, М. Шефер / Под ред. проф. В.Н. Тамашевича. – М.: ЮНИТИ–ДАНА, 1999. – 598 с.
105. Ольве Н.-Г., Рой Ж., Веттер М. Оценка эффективности деятельности компании. Практическое руководство по использованию сбалансированной системы показателей / Н.-Г. Ольве, Ж. Рой, М. Веттер. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2003. – 304 с.
106. Основні показники соціально-економічного розвитку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.ukrstat.gov.ua
107. Плаксієнко В.Я. Проблеми категоріального обґрунтування страхування фінансових ризиків / В.Я. Плаксієнко, В.Г. Бабенко // Вісник Сумського національного аграрного університету Серія “Фінанси і кредит”. – 2006. – №1. – С. 17-19.
108. Поворозник В.О. Фондовий ринок України на сучасному етапі: проблеми та шляхи їх вирішення. / В.О. Поворозник // Стратегічні пріоритети. – 2007. – №1(2). – С. 127-132.
109. Поддерьогин A.M. Економіка підприємств [Електронний ресурс] / A.M. Поддерьогин. – Режим доступу:
http://www.vuzlib.net/fm_P/_index.htm - підручник з інтернету
110. Подольчак Н.Ю. Оцінка ефективності систем менеджменту підприємств за допомогою кластерного аналізу (на прикладі підприємств легкої промисловості України) / Н.Ю. Подольчак // Наукові записки. – Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія». – 2006. – Том 56. – С. 94-99.
111. Подольчак Н.Ю. Підвищення рівня ефективності менеджменту підприємств на засадах використання R-теорії мотивації / Н.Ю. Подольчак // Економіка України. – 2005. – №9. – С. 61–69.;
112. Подольчак Н.Ю. Розробка R-теорії мотивації та механізмів її реалізації за допомогою поєднувального аналізу / Н.Ю. Подольчак // Науковий економічний журнал “Актуальні проблеми економіки”. – Київ: Національна академія управління. – №11. – 2004. – С. 134-144.
113. Подольчак Н.Ю. Методи багатовимірного аналізу в оцінюванні фінансових ризиків підприємства / Н.Ю. Подольчак, І.Б. Олексів // Фінанси України. – Київ. - №1. – 2005. – С. 96-105.
114. Подольчак Н.Ю. Управління фінансовими ризиками на підприємствах / Н.Ю. Подольчак // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Серія: економічні науки. – 2001. - №3. – С. 275-279.
115. Постанова КМУ N 1673 «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів» від 29 листопада, 2006 р.
116. Прямі іноземні інвестиції [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.ukrstat.gov.ua
117. Райс Т. Финансовые pиски: Сокp. пеp. с англ./ Общ. pед. М.А. Гольцбеpга, Л.М. Хасан-Бек. – К.: Тоpг.-изд. бюpо BHV, 1997. – 590 с.
118. Результати діяльності органів ДФІ України за січень-травень 2012 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/index
119. Рэдхэд К. Упpавление финансовыми pисками / К. Рэдхэд, С. Хьюс; [пеp.с англ. А.В.Доpошенко]. – М.: ИHФРА-М, 1996. – 287 с.
120. Риск-менеджмент: [Учебник] / [Вяткин В. Н., И. В. Вяткин, В. А. Гамза и др.]; под. ред. И. Юргенса. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2003. – 512 с.
121. Рогов М.А. Введение в финвнсовый риск-менеджент. Управление рыночными рисками: [Учебн. пособие] / М.А. Рогов. – Дубно, 2001. – 71 с.
122. Сидоренко О. США, Швейцарія та Данія очолили рейтинг ВЕФ за індексом глобальної конкурентоспроможності / О. Сидоренко // Дзеркало тижня. – № 42. – (671) 11 — 18 листопада 2007р.
123. Скіцько В.І. Оцінка ризику методом value-at-risk / В.І. Скіцько // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Вип. 202. – 2005.
124. Скрипник А.В. Економічний ризик та ризик в оподаткуванні: [навч. посіб.] / Андрій Васильович Скрипник. — Ірпінь : Національна академія ДПС України, 2007. — 112c.
125. Старостина А.А. Риск-менеджмент в маркетинге / А.А. Старостина, В.А. Кравченко // Стратегія економічного розвитку України. – № 1. – 2002.
126. Старостіна А.О. Ризик-менеджмент / А.А. Старостина, В.А. Кравченко. – К.: «Кондор», 2004.
127. Стефанюк І. Фінансове шахрайство у ІІІ тисячолітті: суть і методика виявлення / І. Стефанюк // "Фінансовий контроль". – № 2. – 2009. – С. 2-18.
128. Страхування: [Підр.] / за ред. С.С. Осадця. – К: КНЕУ, 2002. – 599 с.
129. Сулим М.В. Економічний ризик та методи його вимірювання / М.В. Сулим. — Л.: Видавництво Львівської комерційної академії, 2003. — 196с.
130. Таран О.В. Фінансовий ризик-менеджмент економічних агентів (на прикладі підприємств промисловості) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.ек.наук: спец. 08.04.01 “Фінанси, грошовий обіг і кредит” / О.В. Таран. – Харків, 2005.
131. Таран О.В. Сучасні питання проб