Єрфорт Ольга Юріївна Розвиток системи фінансового забезпечення вищої освіти в Україні

Краткое описание

національна академія наук україни
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

На правах рукопису

ЄРФОРТ ОЛЬГА ЮРІЇВНА

УДК 336:378.3

розвиток системи фінансового забезпечення вищої освіти в україні

08.00.08 Гроші, фінанси і кредит

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник
Збаразська Лариса Олександрівна
кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Київ 2015

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи фінансування
вищої освіти 14
1.1. Завдання та функції вищої освіти в економіці знань 14
1.2. Теоретичні підходи до формування системи фінансового забезпечення вищої освіти 33
1.3. Сучасні концепції фінансування вищої освіти 50
Висновки до розділу 1 66
РОЗДІЛ 2. фінансовЕ забезпечення вищої освіти в Україні: особливості І тенденції 70
2.1. Стан і проблеми фінансового забезпечення
вищої освіти в Україні 70
2.2. Організаційно-фінансові характеристики сучасних
інструментів фінансової підтримки студентів 90
2.3. Джерела фінансування вищої освіти і їх гармонізація 105
Висновки до розділу 2 118
РОЗДІЛ 3. Науково-методичне та аналітичне забезпечення розвитку системи фінансування
вищої освіти в Україні 123
3.1. Методичні положення з оцінки бюджетних витрат за державною програмою пільгового студентського кредитування 123
3.2. Оцінка вигідності вкладень у вищу освіту в Україні 129
3.3. Ітеративний підхід до формування моделі диверсифікованого змішаного фінансування вищої освіти 147
3.4. Емпірична параметризація моделі диверсифікованого змішаного фінансування вищої освіти в Україні 164

Висновки до розділу 3 178
ВИСНОВКИ 183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 189
ДОДАТКИ 210

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Валовий коефіцієнт участі населення у вищій освіті

відношення чисельності студентів у ВНЗ (незалежно від віку) до чисельності населення вікової групи, що охоплює N років після традиційного віку завершення середньої освіти (де N середня тривалість навчання у ВНЗ)

ВВП

валовий внутрішній продукт

ВНЗ

вищій навчальний заклад

ЄС

Європейський союз

МОН України

Міністерство освіти і науки України

ОЕСР

Організація економічного співробітництва та розвитку

ПКВ

паритет купівельної спроможності валюти

Приведений контингент студентів

чисельність студентів в еквіваленті студентів денної форми навчання

Пряме фінансування ВНЗ

фінансування ВНЗ без урахування трансфертних виплат студентам

Трансфертні виплати студентам

стипендії та обов’язкові компенсації виплати, які ВНЗ надає студентам протягом року

СФЗ (або СФ)

система фінансового забезпечення вищої освіти (або система фінансування вищої освіти) сукупність інститутів, відносин і механізмів, які забезпечують надходження фінансових ресурсів до сектору вищої освіти та їх використання.

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку суспільства вища освіта стає важливим фактором економічного зростання, підвищення конкурентоспроможності країн, соціальної стабільності та добробуту населення. Законом України «Про вищу освіту»[1] передбачено проведення державної політики, спрямованої на підвищення якості вищої освіти як передумови для формування конкурентоспроможного людського капіталу, розширення можливостей для здобуття освіти впродовж життя, забезпечення її доступності для населення. Проте успішне здійснення цієї політики стримується певними обмежувальними факторами, і насамперед бюджетними проблемами. Тому пріоритетним напрямом реформування сектору вищої освіти є розвиток системи її фінансового забезпечення (далі СФЗ). Це вимагає сучасних науково-методичних розробок як щодо вдосконалення існуючих механізмів фінансування, так і щодо розгляду можливостей використання інших, ефективніших за базовими критеріями якості та доступності, моделей СФЗ вищої освіти з урахуванням світових тенденцій, економічних та інституційних особливостей України.
Вагомий вклад у наукове розв’язання проблем фінансового забезпечення вищої освіти зробили вітчизняні та зарубіжні вчені: М.Агранович[2], Л.Антошкіна[3], Н.Барр [4], С.Бєляков[2; 5; 6], М.Блауг[7], Т.Боголіб[8], Н.Верхоглядова[9], А.Воронін[10], М.Вудхол[11], Б.Вульф[12], Л.Гордієнко[13], С.Даниленко[14], Б.Джонстоун[15; 16], Т.Клячко[2], О.Кратт[17], П.Куліков[18], А.Прест[19], Дж.Псахарополос[20; 21], О.Робак[22], С.Салига[23], Р.Хевман[12], Б.Чапман[24] та інші.
Незважаючи на значний обсяг і науково-практичну цінність існуючого наукового доробку з проблем фінансування вищої освіти, науково-методичні питання, пов’язані з розвитком СФЗ цього сектору за критеріями якості та фінансової доступності, не дістали належного висвітлення і потребують подальшого наукового опрацювання.
Особливу науково-практичну актуальність для України мають питання розвитку СФЗ вищої освіти на основі диверсифікації суб’єктів і джерел фінансування на засадах гармонізації їх структури; оцінки прийнятності різних моделей фінансування вищої освіти у контексті збалансованого дотримання вимог підвищення рівня витрат на підготовку та доступності освітніх послуг для населення в умовах існуючих фінансових обмежень; удосконалення організаційно-методичних засад реалізації програм фінансової підтримки студентів (насамперед, програм державного кредитування) тощо.
Необхідність дослідження цих наукових питань зумовила вибір теми дисертаційної роботи, її цільову спрямованість і завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України за темами: «Чинники формування та інструменти реалізації стратегічних переваг промислової діяльності в контексті світогосподарських трансформацій» (номер державної реєстрації 0108U004411, 20082010 рр.), у рамках якої обґрунтовано роль вищої освіти у забезпеченні високої якості людського капіталу як фактора формування стратегічних переваг сучасного високотехнологічного промислового виробництва; «Модернізація стратегій розвитку промисловості України» (номер державної реєстрації 0111U008354, 20112013 рр.), де сформульовано засади модернізації СФЗ сектору вищої освіти у контексті реалізації стратегічних завдань розвитку наукомісткого промислового виробництва; «Формування та використання соціального потенціалу сталого розвитку промислових регіонів» (номер державної реєстрації 0111U007950, 20122014 рр.), у межах якої обґрунтовано доцільність урахування соціально-економічних аспектів при розв’язанні проблем організації фінансування вищої школи.
Участь автора у зазначених НДР і її особистий вклад у їх виконання підтверджено довідкою ІЕП НАН України № 127/К132а від 02.03.2015 р. (додаток А).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка науково-методичних положень і практичних рекомендацій щодо розвитку СФЗ вищої освіти в Україні в напрямі підвищення якості та доступності освітніх послуг.
Для досягнення мети в роботі поставлено такі завдання:
висвітлити основні функції вищої освіти у контексті розвитку економіки знань у світі та в Україні;
розкрити сучасні теоретичні засади формування СФЗ вищої освіти в цілому і джерел фінансування зокрема;
узагальнити та уточнити зміст, типологічні ознаки і досвід практичної реалізації основних концепцій фінансового забезпечення вищої освіти у різних країнах;
проаналізувати сучасний стан фінансового забезпечення вищої освіти в Україні та у світі; визначити недоліки й переваги різних моделей організації джерел фінансування, а також організаційно-фінансові характеристики сучасних інструментів фінансової підтримки студентів як складових СФЗ вищої освіти;
обґрунтувати організаційно-економічні характеристики державної програми пільгового студентського кредитування на здобуття вищої освіти в Україні;
виявити особливості та напрями вдосконалення методології ОЕСР щодо оцінки вигідності вкладень у вищу освіту для різних суб’єктів СФЗ (держави, студентів, бізнесу) в контексті формування економічно обґрунтованої структури джерел змішаного фінансування;
запропонувати методичний підхід до оцінки вигідності вкладень у вищу освіту в Україні (для держави і студентів) на основі діючої методології ОЕСР;
здійснити теоретичне обґрунтування доцільності реалізації в Україні концепції диверсифікації джерел фінансового забезпечення вищої освіти як основи для поліпшення показників її якості та доступності у специфічних соціально-економічних умовах;
сформулювати концептуальні положення організації моделі диверсифікованого фінансового забезпечення вищої освіти в Україні (зокрема, щодо розвитку програм державного освітнього кредитування); розглянути можливості та соціально-економічні результати використання такої моделі;
розробити науково-методичний підхід до визначення обсягових і структурних характеристик диверсифікованого фінансування, прийнятних за критеріями рівня фінансування та фінансової доступності освітніх послуг.
Об’єктом дослідження є система фінансового забезпечення вищої освіти в Україні.
Предмет дослідження теоретико-методологічні та методичні аспекти організації та вдосконалення використання бюджетного і приватного джерел фінансування як провідних складових СФЗ вищої освіти в Україні.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною базою дослідження є роботи вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем фінансування вищої освіти, державних фінансів, інвестицій, приватних і суспільних благ, економічної соціодинаміки, людського капіталу, економічного зростання, освітнього кредитування. Інформаційну базу дослідження складають законодавчі та нормативно-правові акти України і зарубіжних країн, дані Державної служби статистики України і зарубіжних країн, звіти Міністерства освіти і науки України (МОН України), статистична інформація Світового банку, Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Європейської Комісії, Співдружності Незалежних Держав (СНД).
У роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: абстрактно-логічний при узагальненні теоретичних положень і формулюванні концептуальних висновків; економічного і статистичного аналізу для виявлення особливостей і тенденцій у фінансуванні вищої освіти в Україні та в інших країнах світу; системного підходу при визначенні структури, взаємозв’язків і елементів СФЗ вищої освіти; економіко-математичні методи при розробці аналітичної моделі для вибору прийнятних варіантів обсягів і пропорцій фінансового забезпечення вищої освіти на засадах диверсифікації джерел; при визначенні рівня бюджетних видатків за програмою пільгового студентського кредитування; при оцінці вигідності вкладень у вищу освіту для різних суб’єктів економіки в Україні.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних, концептуальних і методичних положень і рекомендацій щодо розвитку системи фінансового забезпечення вищої освіти в Україні для поліпшення характеристик її якості та доступності. Основні результати, які мають наукову новизну і характеризують особистий вклад автора, полягають у тому що:
вперше:
розроблено аналітичну опти

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі узагальнено теоретичні положення, розвинуто концептуальні засади, розроблено методичні підходи та аналітичний інструментарій для вирішення актуального науково-практичного завдання обґрунтування напрямів і механізмів розвитку СФЗ вищої освіти для підвищення якості та фінансової доступності освітніх послуг в Україні.
За результатами проведеного дослідження сформульовано такі висновки.
1. Вища освіта є важливим фактором інноваційного зростання, глобальної конкурентоспроможності та соціального прогресу будь-якої країни. Аналіз зарубіжного досвіду дозволяє зробити висновок про посилення уваги урядів різних країн до проблем якості та доступності освітніх послуг. Важливою передумовою для їх розв’язання є ефективна організація фінансового забезпечення вищої школи, яка повинна сприяти забезпеченню якості та доступності освітніх послуг як визначальних факторів реформування цього сектору. Системне реформування вищої освіти в Україні являє собою невід’ємну складову розбудови економіки інноваційного типу. Для України фінансові проблеми вищої школи є особливо актуальними з огляду на складність трансформаційних процесів в економіці, що супроводжується незадовільною динамікою ВВП і бюджетним дефіцитом.
2. У межах дослідження сучасних теоретико-методологічних основ організації СФЗ вищої освіти виявлено її специфіку як виду економічної діяльності. Вища освіта розглядається як змішане благо, оскільки задовольняє інтереси як окремих осіб суб’єктів ринку, так і суспільно-державні. Наявність соціально-економічних вигід для різних суб’єктів є теоретичним аргументом на користь розвитку багатоканальних (змішаних) СФЗ вищої освіти. На основі аналізу концепцій фінансування вищої освіти зроблено висновок про їх різноманіття як про результат економічних, соціально-політичних, культурно-історичних та інших особливостей і тенденцій різних країн. З метою уточнення методологічних засад дослідження виокремлено концепції бінарного та диверсифікованого фінансування (за способом поєднання джерел фінансування для підготовки студентів). Встановлено, що трендом розвитку СФЗ у світі є реалізація моделей змішаного фінансування на засадах концепції диверсифікації джерел.
3. Проблема погіршення якості вітчизняної вищої освіти обумовлена відсутністю інноваційного економічного розвитку у країні (який сприяв би підвищенню попиту на знання з боку бізнесу та населення), а також недоліками існуючої СФЗ цього сектору. Українська модель СФЗ вищої освіти є результатом своєрідного синтезу моделі повністю бюджетного фінансування, що існувала за радянських часів, з моделлю приватного фінансування, механізми якої почали розвиватися у 90х рр. XX століття (для забезпечення ВНЗ додатковими фінансовими ресурсами в умовах дефіциту бюджетних коштів). Хронічний дефіцит бюджетного фінансування призвів до ситуації, за якої приватні кошти студентів стали основним джерелом фінансування поточних і капітальних потреб ВНЗ. Водночас в умовах економічної стагнації, що мала наслідком збільшення попиту з боку населення не на знання, а на дипломи як формальні свідоцтва про вищу освіту, різко послабились вимоги до якості підготовки студентів у ВНЗ. Це зумовило падіння якості вітчизняної вищої освіти, зниження її конкурентоспроможності. З 2008 р. ситуація з фінансуванням вищої освіти в Україні погіршується внаслідок зменшення кількості випускників шкіл, і, відповідно, падіння рівня приватного фінансування за рахунок коштів студентів. Це призводить до скорочення чисельності науково-педагогічних кадрів у ВНЗ, зменшення заробітних плат, скорочення інших видатків. За показниками фінансування вищої освіти та рівнем оплати праці науково-педагогічних працівників Україна значно поступається всім європейським країнам і багатьом країнам, що розвиваються. Платна вища освіта у державних ВНЗ для населення є менш доступною, ніж у розвинутих країнах, де широко використовуються приватні джерела фінансування, і вартість навчання у ВНЗ вважається високою (США, Великобританія, Австралія, Японія, Корея). Тобто сьогодні існуюча система фінансування не може забезпечити ні підвищення показників якості вищої освіти (через низький рівень фінансування), ні високого рівня фінансової доступності якісної вищої освіти.
Розроблені в дисертаційній роботі науково-методичні положення спрямовані на вдосконалення системи фінансового забезпечення вітчизняної вищої освіти саме з метою підвищення якості освітніх послуг та водночас забезпечення їх фінансової доступності для населення.
4. За результатами теоретичних узагальнень, аналізу світової практики та проблем фінансового забезпечення вітчизняної вищої освіти обґрунтовано доцільність ширшого використання в Україні багатоканальних СФЗ при збереженні провідної ролі держави. Виявлено основні фактори, що визначають таку необхідність, зокрема, бюджетні обмеження, низький рівень використання фінансового потенціалу бізнесу і цільових фондів.
5. Оцінку вигідності вкладень у вищу освіту для основних фінансових суб’єктів (держави, бізнесу, студентів) розглянуто як один з інструментів економічного обґрунтування гармонізації структури джерел фінансування вищої освіти. За результатами дослідження діючої в ОЕСР методології такої оцінки зроблено висновок про необхідність її вдосконалення з метою уточнення можливих ефектів від вищої освіти для держави (зокрема, врахування додаткових надходжень непрямих податків на споживання) і включення бізнесу до кола оцінюваних суб’єктів фінансування.
6. З огляду на необхідність формування системного підходу до оцінки вигідності вкладень у вищу освіту в Україні для різних економічних суб’єктів, запропоновано методику такої оцінки на основі адаптації відповідної методології ОЕСР до вітчизняних умов. За розробленою методикою виконано розрахунок рентабельності державних і приватних інвестицій у вищу освіту в Україні для різних варіантів фінансування. Визначено, що, незважаючи на низькоукладність вітчизняної економіки та низький розмір оплати праці, інвестиції у вищу освіту забезпечують мінімальний рівень вигідності як для держави, так і для студентів. Виявлено, що використання диверсифікованих моделей фінансування зближує показники привабливості вкладень у вищу освіту для держави і для студентів, що є додатковим аргументом на користь їх запровадження в Україні.
7. З’ясовано, що існуюча в Україні система кредитування вищої освіти є неефективною за основними характеристиками масовістю, доступністю для студентів, ефективністю використання бюджетних коштів. Обґрунтовано необхідність оцінки державних видатків на етапі проектування кредитної програми, вибору параметрів кредитної програми, за яких вона стає ефективним інструментом забезпечення фінансової доступності вищої освіти. Запропоновано науково-методичний підхід до оцінки економічно обґрунтованого рівня державних витрат за програмою кредитування на здобуття вищої освіти для двох варіантів її фінансування: виключно за рахунок бюджетних коштів і при залученні коштів банківського сектору. Запропоновано наблизити умови кредитування на здобуття вищої освіти в Україні до тих, які виявили ефективність у розвинутих країнах. Це дозволить підвищити коефіцієнт повернення бюджетних коштів (за розрахунками майже удвічі) та поширити програму кредитування на більший контингент студентів. Визначено такі основні заходи, що сприятимуть покращенню фінансової дисципліни випускників ВНЗ щодо повернення ними кредитів на навчання: диференціація кредитних процентних ставок залежно від року погашення; залучення механізмів поручництва; обмеження придбання товарів, які належать до предметів розкоші; заборона на видачу туристичних віз за умови наявності простроченої заборгованості по кредитах.
8. Для характеристики ефективності організації СФЗ вищої освіти за критерієм якості запропоновано використовувати показник фінансування в розрахунку на одного студента (без урахування витрат на стипендії та інші обов’язкові компенсаційні виплати). Оцінку фінансової доступності вищої освіти для населення було проведено на основі даних про доходи населення та вартість підготовки у ВНЗ.
9. У роботі набули розвитку положення, що стосуються принципів організації джерел фінансування (переходу від бінарної моделі розподілу прямого фінансування до диверсифікованої), стипендіального забезпечення (акценту на соціальній функції) та освітнього кредитування (забезпечення масовості та доступності для студентів через зміну базових умов кредиту і через залучення банків до обслуговування кредитних програм). Це дозволить хоча б частково подолати проблему низького рівня фінансування вітчизняної вищої освіти і тим самим наблизити Україну до вимог світового освітнього простору.
10. На основі аналітичної моделі, розробленої автором дисертаційної роботи, доведено можливість використання в Україні запропонованої концепції СФЗ за наявних соціально-економічних умов. Модель дозволяє визначити: по-перше, максимально можливий обсяг прямого питомого фінансування на підготовку студента за певних макроекономічних обмежень; по-друге, пропорції диверсифікації фінансування вищої освіти, прийнятні у межах заданих рівнів прямого питомого фінансування та фінансової доступності освітніх послуг. Параметризацію моделі здійснено з урахуванням особливостей національної економіки.
11. Практичні розрахунки показників розробленої аналітичної моделі (з використанням даних про фінансування ВНЗ у 2012 р. за програмою 2201160 «Підготовка кадрів ВНЗ ІІІІV рівнів акредитації») свідчать про соціально-економічну прийнятність і бюджетну ефективність реалізації в Україні запропонованого концептуального підходу до організації фінансового забезпечення при існуючих бюджетних і соціальних характеристиках. Зокрема, забезпечується підвищення щорічного рівня прямого питомого фінансування до 23,0 тис. грн. без погіршення показників фінансової доступності вищої освіти для населення. Оцінено, що для забезпечення такого самого рівня прямого питомого фінансування у рамках існуючої бінарної моделі необхідно підвищити рівень бюджетних видатків на 1,23,7 млрд. грн., що є проблематичним в умовах хронічного бюджетного дефіциту. Втім, при збільшенні обсягів бюджетного фінансування ефективність системи диверсифікованого фінансового забезпечення лише зростатиме. Основними факторами успішності реалізації альтернативної СФЗ вищої освіти в Україні є макроекономічна стабільність, зростання бюджетних доходів, високий рівень оплати праці (насамперед, у високотехнологічних інноваційно активних секторах), наявність доступних довгострокових кредитних ресурсів. Це зумовлює необхідність поліпшити державну економічну політику за окресленими напрямами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України від 01.07.2014 «Про вищу освіту» № 1556VII[Електронний ресурс] Доступний з : <http://zakon3.rada.gov.ua/laws /show/1556-18>.
2. Система финансирования образования: анализ эффективности /[С.А.Беляков, Т.Л. Клячко, Н.Б. Озерова, М.Л. Агранович] ; под ред. БеляковаС.А. М. : Технопечать, 2003. 182 с.
3. Антошкіна Л. І. Науково-методичні основи державного регулювання вищої освіти : дис. ... д-ра екон. наук : 08.02.03 / Антошкіна Лідія Іванівна; Бердянський ін-т підприємництва. К., 2007. 446с.
4. Barr N. The White Paper on Student Loans / Barr N // Journal of Social Policy. 1989. № 18. P. 66-74.
5. Беляков С. А. Финансирование системы образования в России / С. А. Беляков. М. : МАКС Пресс, 2006. 301 с.
6. Беляков С. А. Анализ и оценка экономической устойчивости вузов / БеляковС.А., БеляковН.С., КлячкоТ.Л. М. : МАКС Пресс, 2008. 194 с.
7. Blaug M. An Introduction to the Economics of Education / M. Blaug Harmondsworth : Penguin Books, 1970. 363 p.
8. Боголіб Т. М. Фінансове забезпечення розвитку вищої освіти і науки в трансформаційний період : моногр. / Т. М. Боголіб. К. : Міленіум, 2006. 508c.
9. Верхоглядова Н.І. Управління конкурентоспроможністю вищої освіти в процесі формування людського капіталу : дис. ... д-ра екон. наук : 08.02.03 / Н.І. Верхоглядова; Дніпропетровський національний ун-т. Д., 2005. 503 с.
10. Воронин А. А. Экономика образования в нових условиях хозяйствования /А.А. Воронин. М. : НИИВО, 1999. 324 с.
11. Woodhall M. Review of student support schemes in selected OECD countries / Maureen Woodhall. Paris : OECD, 1978. 131 p.
12. Wolfe B. Social and nonmarket benefits from education in an advanced economy[Electronic resource] / Barbara L. Wolfe, Robert H. Haveman. Access mode: <http://www.bos.frb.org/economic/conf/conf47/index.htm>.
13. Гордієнко Л. А. Фінансове забезпечення вищих навчальних закладів в Україні / Людмила Анатоліївна Гордієнко // Економіка. Фінанси. Право. Інформаційно-аналітичний журнал. 2015. № 5. С. 4549.
14. Даниленко С.В. Моделирование системы управления финансовыми средствами отраслевого министерства : дис. ... канд. экон. наук : 08.03.02 / Даниленко Светлана Васильевна ; Донецкий национальный ун-т. Донецк, 2004. 182 с.
15. Джонстоун Д. Б. Разделение затрат в высшем образовании: плата за обучение, финансовая поддержка и доступность в сравнительной перспективе / Д. Б. Джонстоун // Университетское управление: практика и анализ. 2005. №1. C. 2440.
16. Джонстоун Д. Б. Политика платы за обучение в сравнительной перспективе: теоретические и политические обоснования / Д. Б. Джонстоун, П.Н.Маркуччи // Университетское управление: практика и анализ. 2004. №3. С. 8188.
17. Кратт О.А. Методологічні основи формування кон'юнктури ринку послуг вищої освіти : дис. ... д-ра екон. наук : 08.09.01 / Кратт Олег Адольфович; Донецький національний технічний ун-т. Донецьк, 2004. 428 с.
18. Куликов П.М. Эффективное управление финансовыми ресурсами отрасли образования и науки: моногр. / П.М.Куликов. Донецк: Юго-Восток, 2009. 198 с.
19. Prest A.R. Financing University Education / A. R. Prest. London: Institute of Economic Affairs, 1966. 39 p.
20. Psacharopoulos G. Returns to investment in education: A global update / George Psacharopoulos // World Development, 1994. № 22 (9). P. 13251343.
21. Psacharopoulos G. The profitability of investment in education: concepts and methods / Psacharopoulos G. HCO, 1995. 26 p.
22. Робак О. М. Моделирование системы эффективного управления финансовыми потоками Министерства образования и науки Украины : дис. ... канд. экон. наук : 08.00.11 / Робак Ольга Николаевна ; Донецкий национальный ун-т. Донецк, 2007. 173 c.
23. Салига С. Я. Фінансове забезпечення вищої освіти : моногр. / С.Я.Салига, В. М. Гельман. Запоріжжя : ЗЦНТЕІ, 2007. 252 c.
24. Chapman B. Conceptual Issues and the Australian Experience with Income Contingent Charging for Higher Education / B. Chapman // Economic Journal. 1997. № 107(482). P. 705730.
25. Указ Президента України від 25.06.2013 «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» № 344/2013[Електронний ресурс] // Офіційний вісник України. 2013. № 50. С. 18. Доступний з : <http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/347/2002>.
26. Указ Президента України від 17.04.2002 «Про Національну доктрину розвитку освіти» № 347/2002[Електронний ресурс] // Офіційний вісник України. 2002. № 16. С. 11. Доступний з : <http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show /344/2013>.
27. Machlup F. The production and distribution of knowledge in the United States[Electronic resource] / Fritz Machlup. Princeton, New Jersey : Princeton University Press, 1962. 416 p. Access mode : <https://archive.org/stream/ productiondistri00mach#page/416/mode/2up>.
28. Godin B. The Knowledge Economy: Fritz Machlup’s Construction of a Synthetic Concept[Electronic resource