ІНФЛЯЦІЙНЕ ТАРГЕТУВАННЯ ЯК МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦІНОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ :

Краткое описание

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………… 4
ВСТУП………………………………………………………………………….…. 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЦІНОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ………………………………………………….. 18
1.1. Суть і характеристика теорії інфляції та попиту на гроші…. 18
1.2. Сучасний розвиток монетарної теорії……………………….. 35
1.3. Формування сучасної концепції цінової стабільності………… 49
1.4. Принципи побудови індексу інфляції як цільового
показника цінової стабільності………………………………… 71
Висновки до розділу 1……………………………………………… 89
РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦІНОВОЇ
СТАБІЛЬНОСТІ…………………………………………………….. 93
2.1. Критерії вибору монетарного режиму та особливості
імпліцитного таргетування інфляції…………………………… 93
2.2. Принципи таргетування обмінного курсу……………………. 112
2.3. Засади монетарного таргетування…………………………….. 125
2.4. Теоретико-концептуальні основи інфляційного
таргетування……………………………………………………. 136
Висновки до розділу 2………………………………………………. 151
РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ТАРГЕТУВАННЯ ІНФЛЯЦІЇ….. 155
3.1. Оцінка загальних тенденцій таргетування інфляції
та його аналіз у розвинутих країнах…………………………… 155
3.2. Інфляційне таргетування у країнах, які розвиваються……….. 171
3.3. Особливості інфляційного таргетування в країнах
із перехідними економіками………………………………… 181
Висновки до розділу 3…………………………………………….. 197
РОЗДІЛ 4. СТРАТЕГІЇ ПЕРЕХОДУ ТА НАСЛІДКИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІНФЛЯЦІЙНОГО ТАРГЕТУВАННЯ В ПЕРЕХІДНІЙ
ЕКОНОМІЦІ……………………………………………………… 200
4.1. Особливості переходу до інфляційного таргетування……… 200
4.2. Умови ефективного використання механізму інфляційного
таргетування…………………………………………………… 217
4.3. Наслідки запровадження режиму ІТ………………………… 243
4.4. Перспективи еволюції режиму ІТ………………………….… 251
Висновки до розділу 4…………………………………………..….. 262
РОЗДІЛ 5. ПЕРСПЕКТИВИ ПЕРЕХОДУ ДО ІНФЛЯЦІЙНОГО ТАРГЕТУВАННЯ В УКРАЇНІ…………………………………… 265
5.1. Мотивація переходу до ІТ……………………………………… 265
5.2. План дій з переходу до ІТ………………………………………. 293
5.3. Посилення незалежності НБУ та необхідні інституційні
зміни…………………………………………………………..… 302
5.4. Методика оцінки оптимального довгострокового цільового
показника інфляції для України………………………………. 314
Висновки до розділу 5…………………………………………….. 329
РОЗДІЛ 6. ПРІОРИТЕТИ НБУ ЩОДО СТВОРЕННЯ ПЕРЕДУМОВ ПЕРЕХОДУ ДО РЕЖИМУ ІНФЛЯЦІЙНОГО
ТАРГЕТУВАННЯ…………………………………………………. 332
6.1. Запровадження ключового інструменту монетарної політики
та встановлення технічних параметрів переходу……………. 332
6.2. Прогноз інфляції та інфляційний звіт НБУ………………….. 342
6.3. Кон’юнктурні опитування та інші канали комунікацій НБУ.. 352
6.4. Удосконалення аналітично-прогнозної системи НБУ………. 368
Висновки до розділу 6……………………………………………… 394
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………397
ДОДАТКИ ………………………………………………………………………... 406
Додаток А…………………………………………………………… 406
Додаток Б…………………………………………………….……… 408
Додаток В……………………………………………………………. 410
Додаток Г……………………………………………………………. 417
Додаток Д…………………………………………………………… 419
Додаток Е……………………………………………………………. 428
Додаток Ж…………………………………………………………… 434
Додаток З……………………………………………………………. 435
Додаток И…………………………………………………………… 437
Додаток К………………………………………………………….… 439
Додаток Л……………………………………………………….…… 441
Додаток М…………………………………………………………… 443
Додаток Н……………………………………………………………. 444
Додаток П…………………………………………………………… 447
Додаток Р……………………………………………………………. 448
Додаток С………………………………………………………….… 449
Додаток Т………………………………………………………….… 452
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..…. 453

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

МБРР – Міжнародний банк реконструкції та розвитку
ДКЦПФР – Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку
ЄБРР – Європейський банк реконструкції та розвитку
ЄС – Європейський Союз
ЄЦБ – Європейський центральний банк
ЄСЦБ – Європейська система центральних банків
ІВЖ – індекс вартості життя
ІВТ – індекс вартості товару
НБУ – Національний банк України
ВВП – валовой внутрішній продукт
ІТ – інфляційне таргетування
ФРС – Федеральна резервна система
ІСЦ – індекс споживчих цін
ІЦВ – індекс цін виробників
НДР – науково-дослідні роботи
М1, М2, М3 – грошові агрегати
МВФ – Міжнародний валютний фонд
ЧНБ – Чеський національний банк
НБП – Національний банк Польщі
МЦПД – Міжнародний центр перспективних досліджень
РНБО – Рада Національної безпеки та оборони
ДУ – державна установа
ПІІ – прямі іноземні інвестиції
FOMC – Federal Open Market Committee
IFS – International Financial Statistics
WEO – World Economic Outlook
CCBS – Centre for Central Banking Stadies
SEPPAC – Socio Economic Performance and Potential Analysis Capacity
ВСТУП

Протягом останніх років в Україні відбулися помітні позитивні трансформаційні зрушення, однак національна економіка зазнає великих збитків через відсутність дієвих механізмів для запровадження низько¬інфляційного середовища. Нестабільний рівень інфляції призводить до значних невизначеностей для інвестиційної активності, підвищення ризиків для фінансової системи та зниження темпів зростання реальних доходів населення. Саме тому проблемі забезпечення цінової стабільності має бути приділена підвищена увага, оскільки стале економічне зростання в довгостроковому періоді можливе лише за умови низького та стабільного рівня інфляції, надійних і дієвих механізмів контролю за інфляційними процесами
в Україні.
Актуальність теми. Одним із пріоритетних завдань макроекономічного регулювання в Україні в сучасних умовах є розробка і запровадження нових підходів та інструментів для підвищення ефективності монетарної політики. Створення в нашій державі низькоінфляційного середовища, як необхідної передумови сталого економічного зростання, вимагає глибокого теоретичного осмислення та практичного вивчення новітнього світового досвіду про механізми впливу на інфляційні процеси, пошуку нових, адаптованих до українських реалій монетарних підходів до макроекономічного регулювання економічного розвитку.
Вивченню теоретичних і методологічних засад забезпечення цінової стабільності, причин виникнення і сутності інфляції, розробленням практичних рекомендацій її контролю присвячено наукові праці відомих зарубіжних учених: Б.Бернанке, А.Бліндера, Д.Ваври, А.Гоша, С.Гудхарта, Б.Ейсенгрина, О.Іссинга, Г.Кальво, Дж.М.Кейнса, В.Корбо, К.Коріщенка, М.Кінга, А.Кряжевої, Р.Лукаса, Р.Манделла, Г.Манківа, Б.Мак¬Каллума, Ф.Мишкіна, В.Пула, С.Моісєєва, Дж.Тобіна, Л.Свенссона, Е.Фелпса, С.Фі¬шера, М.Фрідмана, К.Шмідт-Хеббеля та інших.
Проблемі використання грошово-кредитних важелів з позицій антиінфляційного регулювання економіки України, контролю інфляційних процесів в умовах зростаючого руху капіталу та розширення міжнародної торгівлі, а також визначенню оптимального рівня інфляції для України присвячено роботи вітчизняних учених і практиків: Ю.Бажала, О.Береславської, І.Бура¬ков¬ського, А.Гальчинського, В.Гейця, Н.Гребеник, А.Гриценка, А.Даниленка, М.Звєрякова, Б.Кваснюка, С.Корабліна, Т.Кричевської, І.Крючкової, І.Лютого, В.Міщенка, А.Мороза, В.Найдьонова, С.Науменкової, П.Нікіфорова, Є.Са¬вельєва, Н.Островської, Р.Піонтковського, А.Ревенка, М.Савлука, В.Сіденка, М.Скрипниченко, В.Стельмаха, Т.Унковської, О.Шаринської, Н.Шелудько та інших.
У своїх працях вітчизняні вчені та фахівці банківської справи зосе¬реджують увагу, насамперед, на тих проблемах, які існують у фінансовій сфері, та відзначають відсутність необхідних передумов для переходу до нового монетарного режиму. Проте незважаючи на практичний досвід стосовно впливу на інфляційні процеси, набутий за час економічних реформ в Україні, на сьогодні бракує дієвих механізмів контролю інфляції, рекомендацій щодо протистояння викликам і ризикам, які унеможливлюють забезпечення ефек¬тивності такого контролю.
Відсутня обґрунтована позиція вчених і стосовно режиму інфляційного таргетування (ІТ), який у розвинутих економіках є своєрідним стабілізатором від можливих валютних та фінансових шоків. Водночас у світі нагромаджений значний досвід із упровадження режиму ІТ і гостро стоїть питання про доцільність його застосування в країнах, які не мають необхідного для цього спектра інституційних, економічних і фінансових передумов, зокрема
в Україні.
Важливість дослідження проблеми забезпечення цінової стабільності в Україні, її теоретична і практична значущість, а також недостатнє висвітлення в науковій літературі обумовили актуальність теми дисертації і логіку викладення її основних положень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-таційна робота виконувалася в рамках науково-дослідних робіт Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Національного банку України та кафедри фінансів Університету банківської справи НБУ.
Основні положення й висновки дисертаційного дослідження дістали відображення в наукових звітах про НДР: «Підвищення ефективності взаємодії банківського та реального секторів економіки в умовах євроінтеграції та глобалізації» (№ ДР 0105U008982) Університету банківської справи НБУ (автором обґрунтовано необхідність забезпечення цінової стабільності для ефективного функціонування банківської системи та підтримання сталого економічного зростання в довгостроковому періоді); «Фінансово-бюджетні механізми впливу на інфляційні процеси» ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» (№ ДР 0106U010006) (автором у співавторстві підготовлені розділи «Сучасний міжнародний досвід контролювання інфляції» і «Рівень та динаміка цін в Україні», особистий внесок автора: сфор¬мульовано види стратегій та етапів переходу до ІТ та їх переваги і недоліки; проаналізовано наслідки запровадження ІТ для різних країн, проана¬лізовано монетарні стратегії ФРС США та ЄЦБ); «Питання запровадження інфляційного таргетування в Україні» НБУ (відповідно до Єдиного тематичного плану наукових досліджень НБУ від 19.04.2006 р.) (особистий внесок автора: досліджено необхідність попереднього досягнення макроекономічної стабільності для переходу до ІТ); «Аналіз дії трансмісійного механізму грошово-кредитної політики в Україні. Монетарний трансмісійний механізм в Україні» НБУ (відповідно до Єдиного тематичного плану наукових досліджень НБУ від 19.04.2006 р.) (особистий внесок автора: обґрунтовано необхід¬ність орієнтації монетарної політики на досягнення та утримання цінової стабільності як пріоритетної цілі і розроблено структуру та основні риси моделі).
Участь автора у виконанні зазначених НДР та його особистий
внесок підтверджено довідкою Університету банківської справи Національного банку України № 02-16/1209 від 24.10.2008 р., довідками Центру наукових
досліджень НБУ № 53-107/313 від 21.07.2008 р. та № 53-108/314
від 21.07.2008 р., довідкою ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» № 135-16/739 від 28.08.2008 р.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розвиток теоре¬тико-методологічних засад забезпечення цінової стабільності в перехідних економіках, формування на цій основі необхідних інституційно-правових та економічних механізмів щодо її підтримання через запровадження ІТ, розроблення методичних і практичних рекомендацій щодо підготовки та переходу до режиму ІТ в Україні.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:
- поглибити концепцію ІТ як перспективного для України монетарного режиму із визначенням й обґрунтуванням основних цілей, завдань та інструментів реалізації;
- проаналізувати світовий досвід щодо досягнення цінової стабільності в розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, та обґрунтувати можливості її забезпечення в Україні з урахуванням вибору оптимального монетарного режиму для даних макроекономічних умов;
- розробити теоретико-методологічні основи забезпечення цінової стабільності в Україні шляхом запровадження ІТ;
- сформувати та обґрунтувати комплекс передумов, методів і заходів для ефективного запровадження ІТ в Україні;
- розробити методику визначення оптимального рівня інфляції, ґрун¬туючись на концепції цінової стабільності, і на її основі визначити такий рівень у довгостроковому періоді для України;
- з’ясувати сутність «надмірної» інфляції, рушійних сил і чинників, які її спричиняють, а також здійснити аналіз її наслідків для економічного та соціального розвитку України;
- визначити та проаналізувати взаємозв’язок основних макроекономічних параметрів економіки України та на цій основі розробити модельні підходи з метою побудови прогнозу та різних сценаріїв розвитку економіки;
- розробити методику визначення базової інфляції для України;
- обґрунтувати методологію та практичні рекомендації щодо імпле¬ментації процесу кон’юнктурних бізнес-опитувань НБУ стосовно ділових та інфляційних очікувань підприємств в Україні, включаючи заходи із забезпечення її ефективного функціонування.
Об’єктом дослідження є процес досягнення цінової стабільності як важеля макроекономічного регулювання в розвинутих і перехідних економіках.
Предметом дослідження є комплекс взаємопов’язаних теоретичних, методичних і практичних проблем забезпечення цінової стабільності в Україні шляхом запровадження ІТ.
Методи дослідження. У процесі виконання дисертаційної роботи використано методологію системного аналізу, що дозволило поєднати прогресивні здобутки класиків і сучасних дослідників монетарної теорії з особливостями економічного розвитку національної економіки.
Для досягнення поставленої мети використано такі методи: наукової абстракції – для визначення тенденцій і закономірностей інфляційних процесів у сучасних умовах глобалізації; структурно-функціонального аналізу – для дослідження взаємозв’язків показників інфляції, економічного зростання, структури та динаміки бюджетних показників, динаміки монетарного та фінансового ринків, показників статей платіжного балансу; статистичних по-рівнянь – для аналізу показників незалежності центральних банків, пара¬метрів ефективності застосування режиму інфляційного таргетування різних країн світу; економетричні методи – для аналізу і прогнозування основних макро-економічних показників та імітації різних сценаріїв розвитку економіки Украї¬ни; дедукції – для порівняльного аналізу та опрацювання загальних законо¬мірностей монетарного та макроекономічного розвитку в перехідних еконо¬міках окремих країн.
Інформаційну базу дослідження становлять дані Національного банку України, Держкомстату України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, звітні дані центральних банків та статистичних агенцій окремих країн, МВФ, Світового банку, Світової організації торгівлі, інших міжнародних організацій, нормативно-правові акти і документи України та центральних банків світу, а також вітчизняні й іноземні аналітичні матеріали та наукові публікації.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретико-методологічних засад забезпечення цінової стабільності в умовах перехідної економіки на основі запровадження режиму ІТ та розробленні пропозицій для практичного запровадження режиму ІТ в Україні.
Основні положення, які визначають наукову новизну дослідження, полягають у тому, що:
уперше:
• розроблено теоретико-методологічний підхід до дослідження механізму забезпечення цінової стабільності у перехідній економіці, який ґрунтується на режимі таргетування інфляції, суть якого полягає в узгодженості заходів та інструментів монетарної, фіскальної та економічної політики, що дозволяє досягти визначену інфляційну ціль у середньостроковому періоді;
• запропоновано методологічне обґрунтування стратегій переходу до ІТ в Україні, реалізація яких пов’язана з наявністю наступних передумов: законодавчі та інституційні основи забезпечення операційної, політичної та фінансової незалежності НБУ, стабільно функціонуюча банківська система, розвинені фінансові ринки, ефективні інструменти монетарної політики, удосконалення дії трансмісійного механізму монетарної політики через канал процентної ставки, проведення моніторингу грошово-кредитного ринку та економіки, моделювання та прогнозування інфляції, визначення дезінфляційного тренду для цільового індексу інфляції протягом періоду переходу;
• розроблено підхід до визначення оптимального рівня інфляції, який базується на оцінці негнучкості цін у бік зниження та визначенні рівня інфляції для торгованих товарів, відповідає рівню економічного розвитку України та характеризує цінову стабільність у середньостроковому періоді; здійснена апробація методики, розробленої на основі цього підходу, дозволяє встановити оптимальну середньострокову інфляційну ціль для монетарної політики як на період переходу, так і на час повноцінного функціонування ІТ в Україні;
• встановлено взаємозв’язки основних макроекономічних параметрів України та на цій основі розроблено структурну прогнозну модель (модель загальної рівноваги в «розривах»), яка розкриває основні канали впливу інструментів моне¬тарної політики НБУ на розвиток економіки та інфляційних процесів в Україні, що дозволило підтвердити гіпотезу про нейтральність грошей у довгостроковому періоді в Україні та отримати кількісні оцінки впливу основних екзогенних факторів на інфляцію та зміну реального ВВП; запропонована модель дозволяє спрогнозувати основні макроекономічні показники і побудувати різні сценарії макроекономічного розвитку України з урахуванням впливу можливих номінальних та реальних шоків на економіку України;
• обґрунтовано на прикладі України, що в економіках із нерозвиненими ринками та значною часткою споживання у структурі доходів населення розрахунок базової інфляції для збереження репрезентативності має включати частину продуктів харчування із високим ступенем обробки та послуги, ціни на які не регулюються адміністративно; на цій основі розроблено підхід до розрахунку базової інфляції в Україні, який, з одного боку, відповідає стандартним підходам у розвинутих країнах, а з іншого – віддзер¬калює динаміку інфляції з боку попиту і дозволяє зберегти репрезентативність компонент базової інфляції в загальному споживчому кошику;
дістали подальшого розвитку:
• концептуальне обґрунтування інфляційного таргетування стосовно економіки України як монетарного режиму, який характеризується обґрунтованим кількісним цільовим показником (або інтервалом) інфляції та його офіційним проголошенням як пріоритетної цілі монетарної політики на середньо - і довгострокову перспективу та запровадженням короткострокової процентної ставки як основного інструменту монетарної політики, що дозволить сформулювати основні завдання монетарної політики НБУ, засоби й інструментарій їх реалізації при законодавчому затвердженні програм соціально-економічного розвитку;
• оцінки перспектив еволюції монетарного режиму інфляційного таргетування та обґрунтування основних напрямів його розвитку через посилення гнучкості режиму за рахунок розширення варіантів комбінації щодо досягнення інфляційної цілі у довгостроковому періоді разом із стабілізацією коливань розриву ВВП у більш короткостроковому періоді; подальше вдосконалення прогнозування основних індикаторів розвитку реального сектора економіки; підвищення ефективності монетарної політики; посилення заходів стосовно забезпечення стабільності фінансового сектора; підвищення транспарентності і якості комунікації центрального банку з бізнесом та громадськістю та зростання відповідальності за результати монетарної політики;
• теоретичне визначення «надмірної» інфляції для умов сучасної української економіки, яка призводить до втрати її сигнальної та розподільчої функції для економічних суб’єктів;
• теоретичний підхід до визначення поняття «стійкість інфляції», який, на відміну від існуючих, визначає інфляцію у попередні періоди в гібридній кривій Філіпса не тільки і не стільки як результат адаптивних очікувань макроекономічних агентів, а як їхню реакцію на ситуативну політику без чітко визначених та зрозумілих правил;
• розробка стратегії переходу для України від існуючого де-факто монетарного режиму курсової прив’язки до режиму з гнучким курсо¬утворенням з його функціональним спрямуванням на підтримання цінової стабільності в середньо¬строковому періоді, яка враховує високий ступінь валютних дисбалансів в економічній системі, а також невизначеності, що залишаються, щодо майбутніх цін на енергоносії;
• концептуальні підходи до посилення незалежності НБУ, зокрема, за рахунок внесення змін до Закону України «Про Національний банк України» в частині: визначення цінової стабільності як пріоритетної стратегічної цілі монетарної політики; пріоритетності законодавчого узгодження макроекономічних показників, які використовуються НБУ при розробці основних засад грошово-кредитної політики;
удосконалено науково-практичні підходи щодо:
• підвищення ефективності трансмісійного механізму в умовах нероз-виненості фінансового ринку в частині запровадження короткострокової процентної ставки НБУ як основного монетарного інструменту з одночасним розширенням курсового коридору, що дозволить підвищити вплив на банківську ліквідність і зменшити роль валютних інтервенцій;
• використання в Україні світового досвіду зі створення інституційних і технічних передумов для запровадження режиму ІТ та підготовки до запровадження плану переходу до цього монетарного режиму, що дозволить визначити реалістичні терміни та послідовність запровадження основних параметрів переходу до ІТ;
• здійснення кон’юнктурних опитувань економічних суб’єктів, що дозволило НБУ запровадити щоквартальне опитування серед більш як 1 280 підприємств України і врахо¬вувати інфляційні та бізнес-очікування у монетарній політиці;
• формування структури та змістовного наповнення аналітично-прогнозного документа «Інфляційний звіт», який має бути основним публічним документом НБУ в системі комунікацій із бізнесом та громадськістю при переході до ІТ.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні результати дослідження розвивають теорію та методологічні підходи забез-печення цінової стабільності для перехідних економік в умовах швидких трансформаційних процесів. Висновки та рекомендації дисертаційної роботи мають практичне значення для реалізації плану дій з переходу до режиму ІТ та механізмів його успішного функціонування в Україні.
Виконані за участі автора та особисто наукові та методичні розробки використано для підготовки наукових доповідей, доповідних записок, проектів нормативно-правових актів, урядових та інших документів, що надсилалися Національним банком України та ДУ «Інститут економіки і прогнозування НАН України» до органів законодавчої та виконавчої влади. Розроблені автором моделі та методи використовуються при підготовці «Основних засад монетарної політики», Річних звітів та макроекономічних прогнозів НБУ.
Концептуальні положення, науково-методичні і практичні рекомендації використано:
Міністерством економіки України – при розробці Державної програми економічного та соціального розвитку України на 2008 рік та плану антиінфляційних заходів на 2008 рік, а також Державних програм економічного та соціального розвитку України у 2003–2007 роках (щодо обґрунтування спільних заходів Уряду та НБУ із забезпечення цінової стабільності) (довідка № 47-23/313 від 18.07.2008 р.);
Міністерством фінансів України – при підготовці спільного аналітичного звіту Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України та Національного банку України «Потенціал України та його реалізація», проекту середньострокового прогнозу зведеного бюджету України 2008–2010 рр. та макроекономічних прогнозів для бюджетів у 2000–2008 роках (щодо узгодження прогнозів економічного розвитку НБУ та Уряду і визначення реалістичних цілей для фіскальної та монетарної політик) (довідка № 31-05010-06-9/29572 від 29.07.2007 р.);
Національним банком України – при розробці та реалізації плану заходів з підготовки переходу до монетарного устрою, базованого на ціновій стабільності, та проекту середньострокового плану заходів щодо забезпечення цінової стабільності, підготовці Інфляційного звіту Національного банку України щоквартально у 2005–2008 роках та основних засад монетарної політики Національного банку України у 2004–2008 роках (щодо розроб¬
ки стратегії переходу від де-факто монетарного режиму із фіксованим
курсом до інфляційного таргетування) (довідка № 61-013/736-9835
від 18.07.2008 р.);
Державним комітетом статистики України – при розробці методики розрахунку базового індексу споживчих цін (обґрунтування використання модифікації методу виключення) (довідка № 17/1-7/76 від 09.07.2008 р.);
Асоціацією українських банків – при розробці програмного документа «Основні напрями діяльності Асоціації українських банків на 2007–2011 роки» (щодо перспектив розвитку банківської системи у 2007–2010 рр.) (довідка
№ 01-10/0376 від 18.07.2008 р.);
Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) – при підго-товці спільного проекту «Макроекономічне моделювання та прогно¬зування в Україні» за участі Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, НБУ, Держкомстату України, МЦПД та канадською дослідницькою організацією «Conference Board of Canada» у 2002–2005 роках (щодо аналізу впливу розриву потенційного та поточного випуску на інфляцію) (довідка від 28.07.2008 р.) та при підготовці спільного проекту «Спроможність до аналізу соціально-економічних результатів і потенціалу» SEPPAC за участі Міністер¬ства економіки України, Міністерства фінансів України, НБУ, Держкомстату України, МЦПД, РНБО та канадською дослідницькою організацією «Confe¬rence Board of Canada» у 2007–2009 рр. (щодо аналізу потенційних макро¬економічних показників економіки України) (довідка від 28.07.2008 р.).
Основні теоретичні положення наукового дослідження використовуються в навчальному процесі за програмою підготовки магістрів у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» при викладанні курсу «Економіка України перехідного періоду» (довідка № 12/872 від 21.07.2008 р.) та в Уні-верситеті банківської справи НБУ за програмою підготовки магістрів при ви-кладанні курсу «Стратегічний аналіз» (довідка № 02-16/959 від 17.07.2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завершеним дослідженням. Наукові результати та висновки, які винесено на захист, одержані автором самостійно. Особистий внесок у працях, опублі-кованих у співавторстві, наведено у списку публікацій. З наукових праць, виконаних у співавторстві, у дисертаційній роботі використано лише ті ідеї, положення та розрахунки, які є результатом особистої роботи здобувача та становлять його індивідуальний доробок.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та мето¬дологічні положення дисертаційної роботи були оприлюднені на 13 міжна¬родних і всеукраїнських науково-теоретичних та науково-практичних конфе¬ренціях, науково-методичних семінарах і круглих столах. Зокрема, на Між¬народних науково-практичних конференціях: «Western Economic Association International annual meeting» (1997 р., м. Сіетл, штат Вашингтон, США), «Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: міжнародний рух капіталу» (2004 р., м. Ялта, Форос), «Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: міжнародні ринки послуг та Україна» (2005 р., м. Ялта, Форос), «Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз» (2006 р., м. Ялта, Форос), «Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків» (2007 р., м. Черкаси), «Проблеми економічної інтеграції України до Європейського Союзу: світові економічні кризи та Україна» (2007 р., м. Анталія, Туреччина), «Інтеграція України в європейський та світовий фінансовий простір» (2007 р., м. Львів); на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України» (2004 р., м. Суми), «Проблеми вибору та визначення оптимальної моделі монетарного устрою в Україні», (2003 р., м. Київ), з’їзді Асоціації українських банків (2007 р., м. Київ); на семінарах: Міжнародного валютного фонду «Інфляційне таргетування» (2005 р., м. Київ), «Inflation targeting», Bank of England, CCBS (2006 р., м. Лондон, Великобританія), круглому столі із презентації результатів спільного канадсько-українського проекту «Потенціал України та його реалізація» (2008 р., м. Київ).
Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано
59 наукових праць, з яких: 2 монографії, у т. ч. 1 одноосібна (21,6 друк. арк.),
1 колективна монографія (особисто авторові належить 2,5 друк. арк.),
1 колективний навчальний посібник (особисто авторові належить 1 друк. арк.), 1 наукова доповідь (особисто авторові належить 4,5 друк. арк.) та 56 статей у наукових фахових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах доповідей науково-практичних конференцій в Україні, США та Польщі, загальним обсягом авторського матеріалу понад 27 друк. арк.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої науково-теоретичної та прикладної проблеми – обґрунтування теоретико-методологічних засад переходу України до нового монетарного устрою – інфляційного таргетування. Сформульовано план дій на перехідний період щодо створення основних умов для ефективного запровадження та функціонування ІТ в умовах продовження трансформації економіки України та її інтеграції у світову економічну і фінансову системи.
Проведене дослідження та одержані науково-теоретичні й практичні результати дають змогу зробити такі теоретико-методологічні, аналітичні та практичні висновки.
1. У процесі виконання дисертаційного дослідження розроблено цілісну систему забезпечення цінової стабільності для української економіки на довгострокову перспективу через запровадження режиму ІТ. Аналіз світового досвіду країн, які запровадили ІТ, дозволив розробити та обґрунтувати основні параметри переходу до режиму ІТ в Україні, що дозволить забезпечувати цінову стабільність і створить макроекономічні підвалини для сталого економічного зростання, а також створить дієві механізми протидії зовнішнім шокам. Головними причинами, які спонукали до розроблення такої системи, є: висока і нестабільна інфляція в Україні; надзвичайно висока залежність від зовнішньої економічної кон’юнктури; кредитний бум, що несе ризики фінансової дестабілізації; значний приплив короткострокового капіталу спекулятивного характеру з-за кордону, що не має довгострокового інвестиційного характеру; необхідність наближення перс¬пективи інтеграції України в ЄС.
2. На основі розробленої теоретичної концепції цінової стабільності та з урахуванням аналізу світового досвіду обґрунтовано, що в середньостроковому періоді контролювання інфляції повинно стати пріоритетним завданням монетарної політики НБУ. Необхідність забезпечення низької та стабільної інфляції обумовлено її негативними наслідками для економіки та суспільства, головними серед яких є: пригнічення темпів зростання реальних доходів населення, зростання нерівності доходів серед різних груп населення, посилення невизначеності при прийнятті економічних рішень (стосовно інвестицій, заощаджень тощо), погіршення інфляційних очікувань населення та бізнесу, висока вартість кредитних ресурсів через зростання премії за ризик, зростання витрат унаслідок невпевненості учасників ринку щодо причини зміни базових цін, орієнтування бізнесу на коротко¬строкові інвестиційні проекти. Проведений аналіз дозволив стверджувати, що досягнення цінової стабільності, тобто підтримання низького та стабільного рівня інфляції в довгостроковому періоді, для економіки України є ви¬значальною передумовою для забезпечення сталого економічного зростання та більш справедливого розподілу національного доходу.
3. На основі проведеного аналізу досвіду багатьох країн доведено, що монетарне таргетування для центральних банків не є дієвим для перехідних економік і, зокрема, для України. Часті та швидкі структурні трансформації в цих економіках роблять попит на гроші дуже нестабільним. Тому монетарні агрегати не можуть бути надійною проміжною ціллю для монетарної політики, але можуть використовуватися як додаткова інформація в процесі реалізації монетарної політики.
4. Аргументовано, що таргетування обмінного курсу дає кращі результати на ранніх стадіях переходу до ринкової економіки, а саме як надійний номінальний якір при переході від високих до помірних рівнів інфляції. Натомість на наступних стадіях структурних реформ та просування до розвинутої ринкової економіки найбільш ефективним монетарним режимом для України може стати інфляційне таргетування. Це дозволило сформулювати необхідність переходу України до режиму ІТ.
5. У дисертації сформульовано комплексне визначення концепції ІТ для України як сукупності цілей, завдань та інструментів монетарної політики Національного банку України у середньо- та довгостроковій перспективі. Визначено, що пріоритетною ціллю повинен бути кількісний рівень інфляції або інтервал. Іншими цілями для монетарної політики в роботі названо стабілізацію надмірних коливань обмінного курсу та регулювання коливань бізнес-циклу в короткостроковому періоді. Для досягнення поставлених цілей у дисертації сформульовано низку пріоритетних завдань, таких як: запро¬вадження короткострокової процентної ставки як головного інструменту з одночасним розширенням курсового коридору, постійний моніторинг та забезпечення фінансової стабільності, підвищення незалежності та підзвітності НБУ. Реалізація таких завдань дозволить НБУ поліпшити управління ліквідністю банків через процентну політику, поступово відмовляючись від регулювання ліквідності через валютний канал. Іншою ключовою умовою реалізації визначених завдань є необхідність забезпечення координації фіскальної та монетарної політики.
6. Обґрунтовано, що інфляція в довгостроковому періоді більшою мірою є функцією від раціональних інфляційних очікувань, тому прозорість монетарної політики та довіра до монетарних влад є ключовими елементами в забезпеченні цінової стабільності. При цьому зростання грошової пропозиції є нейтральним у довгостроковому періоді, тобто монетарна експансія в кінцевому підсумку впливає тільки на рівень цін, але не може генерувати вищий рівень потенційного ВВП або нижчий рівень природного безробіття, що підтверджує парадигму про нейтральність грошей у довгостроковому періоді.
7. Базуючись на теоретичному визначенні «надмірної» інфляції для України, дістало подальшого обґрунтування те, що така інфляція є витратною як з точки зору втрати своєї сигнальної функції для суб’єктів економіки, так і щодо ефективності розподілу ресурсів. Знайшло подальшого обґрун¬тування, що висока, а головне – нестабільна інфляція генерує невизначеності для інвестицій і є гальмуючим фактором для сталого економічного зростання в довгостроковому періоді. Основним і, можливо, найважливішим висновком для України, як утім і для будь-якої іншої країни із ринковою економікою, є той, що низька мінливість інфляції, яка можлива тільки за низьких її рівнів, робить макроекономічні або бізнес-рішення для всіх суб’єктів економіки більш передбачуваними, а тому ефективнішими. Низька та стабільна інфляція для України за інших рівних умов сприятиме більшому економічному зростанню в довгостроковому періоді. До того ж, за низької інфляції збільшується конкурентоспроможність економіки в цілому, а розподіл фінансових ресурсів в економіці стає ефективнішим. Це дозволило сфор¬мулювати основну пріоритетну ціль монетарної політики НБУ – забезпечення цінової стабільності в середньостроковій перспективі.
8. На основі застосування модельних підходів, які розвинуті в дисертації, встановлено, що стимулювання економічного зростання шляхом експансійної монетарної політики може давати ефект лише в короткостроковому періоді (близько 3-4 кварталів) через нарощування частки споживання, погіршення поточного рахунку платіжного балансу у зв’язку із зростанням імпорту, але з одночасним зростанням ризиків щодо цінової та фінансової нестабільності. Це дозволило визначити, що монетарна політика має бути «далекоглядною», тобто мати пріоритет у вирішенні стратегічних питань, основним з яких є забезпечення цінової та фінансової стабільності.
9. Проаналізовано і підтверджено, що для формування очікувань щодо низької інфляції монетарна політика повинна бути передбачуваною та базуватись на чітких, прозорих і наперед визначених правилах. Досліджено та обґрунтовано, що наявність транспарентних правил і чітких цілей монетарної політики, що зрозумілі суб’єктам економіки, дає переваги щодо забезпечення цінової стабільності у середньо- та довгостроковій перспективі. Тому монетарна політика має бути орієнтована на майбутнє, бути достатньо гнучкою в контексті вирішення дилеми довгострокової цінової стабільності та стабілізації циклічності у процесі зростання в більш короткостроковому періоді.
10. У дисертаційній роботі уперше в Україні розроблено основні принципи методики обчислення базової інфляції, на основі якої затверджена офіційна методика Держкомстату України розрахунку базового індексу споживчих цін. Це дозволяє при розробці та здійсненні монетарної політики використовувати також і динаміку базової інфляції, а також суттєво поліпшить аналіз та прогноз інфляційних процесів і буде корисним при прийнятті рішень із монетарної політики.
11. На основі розробки комплексу необхідних умов з переходу до ІТ в Україні доведено, що в процесі такого переходу визначення інфляційних цілей має базуватись на реалістичному дезінфляційному тренді, який формується на основі макроекономічного прогнозу розвитку економіки та заходів макроекономічної політики. Це допомогло сформулювати основні етапи переходу до ІТ з точки зору встановлення змінної інфляційної цілі на період переходу.
12. На основі дослідження світового досвіду та особливостей взаємодії Уряду та НБУ, зроблено висновок, що саме Уряд має бути головним ініціатором запровадження ІТ в Україні, визначити власну міру відповідальності при забезпеченні цільових показників інфляції в середньостроковій перспективі, визнати повною мірою політичну та інстру¬ментальну незалежність НБУ. Доведено, що підготовчі заходи з переходу до ІТ повинні включати широкий пакет економічних, законодавчих та інсти¬туціональних реформ, а не обмежуватися тільки монетарною сферою. У процесі аналізу обґрунтовано, що режим інфляційного таргетування є скоріше каталізатором для більшої дисципліни, транспарентності та перспективної політики, яка не ставить довгострокові інтереси суспільства в залежність від поточної політичної кон’юнктури.
13. У процесі дослідження виявлено, що за умови застосування режиму ІТ центральні банки не ігнорують проблеми економічного зростання та без¬робіття. В усіх країнах, де застосовується ІТ, на практиці надається перевага зваженому підходу, тобто водночас із контролюванням інфляції в перспективі приділяється певна увага і згладжуванню коливань економічного циклу, що, у свою чергу, впливає на економічну активність і зайнятість. Аргументовано, що перехід до режиму ІТ є спільним завданням усієї системи влади, включаючи уряд, законодавчі інституції та банківську систему на чолі із центральним банком. Це дозволяє сформулювати спільні завдання НБУ та Уряду із забезпечення цінової стабільності.
14. Обґрунтовано, що система ІТ не є закінченою структурою, а скоріше трансформаційним процесом до інших форм регулювання фінансової сфери та впливу на економіку з боку центрального банку. Основними напрямами такої еволюції має бути підвищення транспарентності та підзвітності, зростання гнучкості системи ІТ, удосконалення механізму монетарної трансмісії, систем аналізу та прогнозу, а також поліпшення статистичного визначення цільового параметра монетарної політики. Це надає можливість визначити шляхи подальшого розвитку та вдосконалення фінансової сфери в Україні в напрямку розвитку фінансових ринків, посилення фінансової стійкості банківської системи та зростання її ролі як фінансового посередника в процесі трансформації заощаджень в інвестиції.
15. Розробка нової методики для оцінки оптимального рівня інфляції в Україні, що базується на розрахунку розриву в рівнях продуктивності в різних секторах та визначає рівноважний рівень диференціалу між інфляцією торгованих і неторгованих товарів, дозволила визначити, що оптимальним кількісним визначенням цінової стабільності в середньостроковому періоді на сучасному етапі для України міг би стати показник інфляції близько 4–5%. За модельними розрахунками, які проведені в дослідженні, такий рівень інфляції, з одного боку, не буде підвищувати витрати економіки, пов’язані з інфляцією, близькою до нульової, а з іншого – він є таким, що не буде суттєво впливати на прийняття економічних рішень усіма суб’єктами економіки і не генеруватиме підвищених інфляційних очікувань в суспільстві.
16. Проведене дослідження засвідчило, що наявність технічних умов є важливим, але не вирішальним фактором для успішного запровадження ІТ, і ці умови швидше створюються після початку переходу до ІТ, ніж, навпаки, намагатися завершити створення всіх цих умов і тільки після цього починати запровадження ІТ. Тому для повного запровадження режиму ІТ в Україні потрібен перехідний період у 2–4 роки, протягом якого необхідно запровадити низку законодавчих, економічних та технічних засад. Ключовими серед них є: відсутність іншого «номінального якоря», тобто встановлення пріоритету щодо досягнення цінової стабільності для монетарної політики НБУ, який має бути закріплений законодавчо із визначенням кількісного параметра інфляції; відсутність фіскального домінування; прискорений розвиток фінансового ринку в Україні; забезпечення транспарентності та підзвітності НБУ у проведенні ним монетарної політики; запровадження короткострокової процентної ставки НБУ як основного монетарного інструменту.
17. На основі аналізу досвіду низки країн встановлено, що створення або поліпшення основних технічних та інституціональних умов буде відбуватися набагато скоріше та в більш ефективний спосіб у разі, якщо країна оголосила про перехід до ІТ і дійсно виконує основні заходи з такого переходу. Це дозволяє розпочати перехід до ІТ, не чекаючи створення таких передумов.
18. Подальший розвиток та обґрунтування концепції незалежності НБУ дозволило сформулювати основні напрями її посилення, у тому числі і через зміни в чинному законодавстві, а саме: чітке та зрозуміле громадськості визначення щодо досягнення та забезпечення цінової стабільності в середньостроковій перспективі як стратегічної цілі монетарної політики; декларування інструментальної незалежності НБУ, яка полягає в можливості використання інструментів при проведенні монетарної політики (зокрема і обмінного курсу) без обмежень з боку органів державної влади; унеможливлення здійснення тиску (включаючи політичні заяви або дії) з боку органів державної влади на керівні органи НБУ при прийнятті рішень з монетарної політики; законодавче підвищення статусу посади Голови НБУ та захист цієї посади де-юре та де-факто від можливого політичного тиску; узгодження законодавства в частині незалежності Національного банку України із законодавством ЄС. Законодавче та операційне втілення цієї концепції суттєво підвищить незалежність НБУ та сприятиме підвищенню довіри до нього і закріпленню інфляційних очікувань на низькому рівні.
19. Дослідження основних напрямів стосовно запровадження та здійснення режиму ІТ в Україні дозволило сформулювати висновок про те, що НБУ разом з Урядом мусять створити прозору та ефективну систему комунікацій із суспільством. Зокрема, НБУ має оприлюднювати на постійній основі ключовий документ із монетарної політики (Інфляційний звіт, або
звіт із монетарної політики) для «заякорення» інфляційних очікувань суспільства близько до рівня інфляційної цілі. У результаті запропонованої
в дисертації структури та основних аналітичних положень уже
створено проект офіційного документа Національного банку України «Інфляційний звіт», який буде презентуватися громадськості на постійній основі та дозволить підвищити розуміння дій НБУ громадськістю і відповідно посилить довіру до нього.
20. Проведене в дисертації дослідження дозволило обґрунтувати та узагальнити роль макроекономічного моделювання і прогнозу для прийняття рішень з монетарної політики в Національному банку України. Уперше розроблені та запропоновані структура, парадигма і властивості квартальної прогнозної моделі, тобто малої структурної моделі (моделі в «розривах») трансмісійного механізму монетарної політики в Україні, і на її основі змоделювати процес проведення монетарної політики в умовах переходу до більш гнучкого обмінного курсу із одночасним зростанням ролі відсоткової ставки центрального банку як ключового інструменту монетарної політики. Використання цієї моделі в процесі прийняття рішень з монетарної політики робить більш ефективним контролювання майбутніх інфляційних процесів
з боку НБУ.
21. На основі розробленої методології щодо кон’юнктурних опитувань бізнесу запроваджена в практику на постійній основі система таких опитувань, результатом якої є формулювання інфляційних очікувань та бізнес-очікувань суб’єктів господарювання, які, з одного боку, поліпшують якість прийняття рішень з монетарної політики, а з іншого – підвищують довіру до НБУ через такий комунікаційний канал.
22. Виконані дослідження та відповідні результати, здійснені розробки моделей, заходів, опитувань та документів дозволяють у реальному режимі часу вести необхідний комплекс розрахункового обґрунтування та запобіжних заходів для монетарної політики НБУ як під час переходу до режиму ІТ, так і після повного запровадження цього режиму в Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Білан О. Доцільність таргетування інфляції в Україні / О. Білан // Фінансово-банківська система України у європейському вимірі : зб. наук. праць. – К. : Видавничий дім «Козаки», 2002. – С. 20–24.
2. Болгарін І.В. Деякі методологічні аспекти побудови та використання моделі механізму монетарної трансмісії в Україні / І.В. Болгарін, Л. Махадева,
Г. Штерн // Вісник НБУ. – 2000. – № 11. – С. 4–6.
3. Бураковський І.В. Міжнародна торгівля та економічний розвиток країн з перехідною економікою / І.В. Бураковський // Теоретико-методологічний аналіз механізму взаємозв’язку : зб. наук. праць. – К., 1998. – С. 190–204.
4. Воронова Л.О. Монетарний розвиток в Україні / Л.О. Воронова, О.І. Петрик // Вісник НБУ. – 1998. – № 6. – С. 3–7.
5. Гальчинский A. Прошлое и будущее настоящей денежной единицы / A. С. Гальчинский // Зеркало недели, 2006. – № 33 (612).
6. Гальчинський А. Стабілізація гривні: проблеми та перспективи / А. С. Гальчинський // Стратегія монетарної політики: проблеми вибору та застосування : міжнародна науково-практична конференція : зб. Матеріалів. – К. : Інститут економічного прогнозування НАН України, 2003. – С. 19–24.
7. Гальчинський А. Макроекономічні та монетарні передумови політики зростання / А. С. Гальчинський // Вісник НБУ. – 2004. – № 8. – Сс. 6–8.
8. Геєць В. М. Про політику економічного зростання в Україні / В. М. Геєць
// Банківська справа. – 1999. – № 2, 4. – С. 3–8, 3–14.
9. Геєць В. М. Парадигма стратегії довгострокового розвитку / Геєць В. М // Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку : кол. монографія. – К., 2003. – С. 71–86.
10. Геєць В. М. Стратегічні складові економічного розвитку / В. М. Геєць
// Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку : кол. монографія / [За ред. В.М. Гейця]. – К., 2003. – С. 87–94.
11. Геєць В. М. Сценарії та прогнози довгострокового розвитку економік України / В. М. Геєць // Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку : кол. монографія / [За ред. В.М. Гейця]. – К., 2003. – С. 120–135.
12. Геєць В. М. Інституційні перетворення і суспільний розвиток / В. М. Геєць // Економіка та прогнозування / Інститут економіки та прогнозування НАН України. – 2005. – № 2.
13. Геєць В. М. Від екзогенно залежної до ендогенно орієнтованої стратегії розвитку економіки / В.М. Геєць, М.І. Скрипниченко // Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку : кол. монографія / [За ред. В.М. Гейця]. – К., 2003. – С. 95–106.
14. Геєць В.М. Трансформація моделі економіки України / Геєць В.М. – К. : Інститут економічного прогнозування НАН України, 1999. – 500 с.
15. Геєць В.М. Нестабільність та економічне зростання / Геєць В.М. – К. : Інститут економічного прогнозування НАН України, 2000. – 344 с.
16. Геєць В.М. Економічне зростання в 2000–2002 рр. та складові політики розвитку у довгостроковому відношенні / В.М. Геєць // Економіка та прогнозування. – 2002. – № 1. – С. 11–23.
17. Геєць В.М. Цінова конкурентоспроможність чи цінова стабільність: дуалізм політики економічного зростання / В.М. Геєць // Економіка та прогнозування. – К. : Інститут економіки та прогнозування НАН України, 2005. – № 4. – С. 23–32.
18. Геєць В.М. Від екзогенно залежної до ендогенно орієнтованої стратегії розвитку економіки / В.М. Геєць, М.І. Скрипніченко // Економіка та прогнозування. – 2003. – № 1. – С. 34–47.
19. Гриценко А.А. Стабільність грошової одиниці, як ціль монетарної політики / А.А. Гриценко // Вісник НБУ. – 2002. – № 11. – С. 22.
20. Гриценко А.А. Особливості інституційної архітектоніки українського суспільства XXI століття / А.А. Гриценко // Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку : кол. монографія / [За ред. В.М. Гейця] – К., 2003. – С. 155–171.
21. Гриценко А.А. Монетарна стратегія: Шлях до ефективної грошово-кредитної політики / А.А. Гриценко, Т.О. Кричевська // Вісник НБУ. – 2005. – № 11.
22. Гриценко А.А. Інститут таргетування інфляції: зарубіжний досвід і перспективи запровадження в Україні : наукова доповідь / Гриценко А.А., Кричевська Т.О., Петрик О.І. – К. : НАН України, Інститут економіки та прогнозування, 2008. – 272 с.
23. Гроші та кредит : навч. посібник / [М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пухов-кіна та ін.] ; за заг. ред. М.І. Савлука.– К. : КНЕУ, 2001. – 599 с.
24. Економічний розвиток і державна політика: навч. посібник / [Ю.Бажал, О.Кілієвич, О.Мертенс та ін.] ; за заг. ред. Ю.Єханурова та І.Розпутенка. – К. : Вид-во УАДУ, 2001. – 480 с.
25. Зверяков М.І. Грошово-кредитна політика в умовах інвестиційно-іноваційного розвитку / Зверяков М.І. // Монетарна політика в умовах економічного зростання : матеріали науково-практичної конференції НБУ, МВФ, ДУ ІЕП НАН України. – К. : НБУ, 2004. – С. 42–46.
26. Зверяков М.І. Макроекономічна стабілізація / Зверяков М.І. // Перехідна економіка / [За ред. В.М.Гейця]. – К., 2003. – Розділ 26. – С. 394–405,
51–66.
27. Зверяков М.І. Пріоритети соціально-економічного розвитку та грошово-кредитна політика // Стратегія соціально-економічного розвитку
України та пріоритети грошово-кредитної політики : матеріали науково-практичної конференції / НБУ, ДУ ІЕП НАН України. – К. : НБУ, 2007. – С. 60–66.
28. Кваснюк Б.Є. Держава і стратегія економічного і соціального прогресу
/ Б.Є. Кваснюк // Економіка України: стратегія і політика довгостро-
кового розвитку : кол. монографія / [За ред. В.М. Гейця]. – К., 2003. –
С. 155–171.
29. Квинтин Марк. Должны ли органы регулирования финансового сектора быть независимыми? / Майкл У. Тейлор, Марк Квинтин / МВФ. – 2004. – № 32.
30. Кораблин С. Инфляция / С.А. Кораблин // Зеркало недели. – 2002. – № 9 (384).
31. Кораблін С. Сукупна пропозиція і оптимальна інфляція / С.О. Кораблін
// Економіка і прогнозування. – 2005. – № 1. – С. 9–32.
32. Кораблін С. Оптимальний рівень інфляції: визначення, підходи, міжнародні оцінки / С.О. Кораблін // Інфляція та фінансові механізми її регулювання. – К. : НАН України, Інститут економіки та прогнозування, 2007. – С. 13–48.
33. Кораблін С. Інфляційні орієнтири / С.О. Кораблін // Дзеркало тижня. – 2006. – № 10 (589). – С. 18–24.
34. Кредитна система України і банківські технології : навч. посібник : у 3 кн. – Львів: Львівський банківський інститут НБУ, 2002 – . – Книга перша : Кредитна система України. – 2002.
35. Крючкова І. Макроекономічне моделювання та короткострокове прогнозування / І. Крючкова. – К. : НАН України, Інститут економічного прогнозування, 2000.
36. Крючкова І. Цінова конкурентоспроможність економіки України
/ І. Крючкова // Вісник НБУ. – 2003. – № 9. – С. 6–9.
37. Лютий І.О. Грошово-кредитна політика в умовах перехідної економіки : монографія / І.О. Лютий. – К. : Атіка, 1999.
38. Міщенко В.І. Методологічні та методичні проблеми запровадження таргетування інфляції / В.І. Міщенко // Вісник НБУ. – 2006. –
№ 5.
39. Центральний банк та грошово-кредитна політика : підручник / [Мороз А.М., Пуховкіна М.Ф., Савлук М.І. та ін.] ; за ред. Мороза А.М та Пуховкіної М.Ф. – К. : КНЕУ, 2005. – 556 с.
40. Мороз А.М. Удосконалення механізмів кредитування як фактор економічного зростання / Мороз А.М. // Підвищення ролі банківської системи в економічному зростанні : наук.-практ. конференція, Київ, 18–19 листопада 2004 р. : зб. наук. праць. – К. : КНЕУ, 2004.
41. Мороз А.М. Забезпечення сталого розвитку банківської діяльності
/ Мороз А.М. // Підвищення ролі банківської системи в економічному зростанні : наук.-практ. конференція, Київ, 18–19 листопада 2004 р. : зб. наук. праць. – К. : КНЕУ, 2007.
42. Найденов В.С. Инфляция на Украине: теория и реальность / Найденов В.С. – К. : Наук. думка, 1995. – 80 с.
43. Найденов В.С. Инфляция и монетаризм. Уроки антикризисной политики
/ В.С. Найденов, А.Ю. Сменковский. – К. : ОАО БЦКФ, 2003. – 349 с.
44. Науменкова С.В. Основні тенденції розміщення грошової маси та їх вплив на формування грошово-кредитної політики / С.В. Науменкова // Вісник НБУ. – 2006. – № 1. – С. 19–26.
45. Науменкова С.В. Особливості формування попиту на гроші в умовах недосконалої конкуренції / С.В. Науменкова, В.І.Міщенко // Монетарна політика в умовах економічного зростання : науково-практична конференція, 2004 р. : зб. матеріалів. – К., 2004. – 172 c.
46. Науменкова С.В. Зміни у структурі фінансового сектору та їх вплив на ефективність трансмісійного механізму / Науменкова С.В. // Стратегія соціально-економічного розвитку України та пріоритети грошово кредитної політики : матеріали міжнародної науково-практичної конф. –
К. : НБУ, Інститут економіки та прогнозування НАН України, 2007. –
С. 132–137.
47. Ніколайчук С.А. Оцінка рівноважних та циклічних компонент макроекономічних показників за допомогою фільтру Кальмана / С.А. Ніко-лайчук, Є.Б. Марійко // Вісник НБУ. – 2007. – №5. – Режим доступу до журналу: http://www.bank.gov.ua/Publication/Of_vydan/visnik_nbu/2007/5_2007.pdf.
48. Оксимець В. Валютне бюро / В.І. Оксимець // Огляд економіки та
фінансів : збірник матеріалів досліджень відділу прогнозування та перспективних досліджень економічного департаменту НБУ. – К. : НБУ, 1995–1996.
49. Оцінка відповідності Закону «Про Національний банк України» стандартам прозорості, визначених кодексом «Належної практики забезпечення прозорості у грошово-кредитній та фінансовій політиці» : додаток до аналітичної доповіді Аналітично-дорадчого центру Блакитної стрічки ПРООН. – К. : НБУ, 2005.
50. Петрик O.І. Недооцінка гривні та її наслідки для монетарної
політики / O.І. Петрик // Вісник НБУ. – 2005. – № 2. – Режим доступу до журналу: http://www.bank.gov.ua/Publication/Of_vydan/visnik_nbu/2005/02_2005.pdf.
51. Петрик O.І. Інфляція в Україні: проблеми, ризики, перспективи
/ O.І. Петрик // Стратегія соціально-економічного розвитку України та пріоритети грошово-кредитної політики : науково-практична конференція, 2007 р. : зб. матеріалів. – К. : НБУ, Інститут економіки та прогнозування НАН України, 2007. – 244 с.
52. Петрик О.І. Структурна модель трансмісійного механізму монетарної політики в Україні / О.І. Петрик, С.А. Ніколайчук // Вісник НБУ. – 2006. –№ 3. – Режим доступу до журналу :
http://www.bank.gov.ua/Publication/Of_vydan/visnik_nbu/2006/03_2006.pdf.
53. Петрик О. Індикатори конкурентоспроможності / С. Куриленко, О. Петрик // Вісник НБУ. – 1998. – № 5.
54. Петрик О. Європерспектива / О. Петрик, Т. Пипенко // Вісник НБУ. – 1999. – № 2. – Режим доступу до журналу :
http://www.bank.gov.ua/Publication/Of_vydan/visnik_nbu/1999/02_99_NBU.pdf.
55. Петрик О. Зростання грошової пропозиції та інфляція в Україні у 1992–1997 роках / О. Петрик, Я. Остапчук // Вісник НБУ. – 1998. – № 1.
56. Петрик О. Монетарна політика України в умовах припливу капіталу
/ О.І. Петрик // Стратегія монетарної політики: проблеми вибору та застосування : науково-практична конференція, 2002 р. : зб. наук. праць. – К., 2002. – С. 233–239.
57. Петрик О. Деякі аспекти банківської реформи в Україні / О.І. Петрик
// Вісник НБУ. – 1996. – № 1.
58. Петрик О. Деякі аспекти режиму обмінного курсу / О.І. Петрик // Вісник НБУ. – 1996. – № 6.
59. Петрик О. Зростання частки готівки у грошовій масі: причини і наслідки
/ О.І. Петрик // Вісник НБУ. – 1996. – № 4.
60. Петрик О.І. Стратегія контролю інфляції в країнах з перехідними економіками / О.І. Петрик // Вісник НБУ. – 1996. – № 3.
61. Петрик О.І. Розвиток цінової ситуації в Україні / О.І. Петрик // Вісник НБУ. – 2002. – № 9.
62. Петрик О.І. Якою має бути стратегічна ціль монетарної політики?
/ О.І. Петрик // Вісник НБУ. – 2004. – № 1. – Режим доступу
до журналу :
http://www.bank.gov.ua/Publication/Of_vydan/visnik_nbu/2004/01_2004.pdf.
63. Петрик О.І. Перехід до більшої гнучкості обмінного курсу в Україні – виклик часу / О.І. Петрик // Вісник НБУ. – 2005. – № 6. – Режим доступу
до журналу :
http://www.bank.gov.ua/Publication/Of_vydan/visnik_nbu/2005/06_2005.pdf.
64. Петрик О.І. Цілі та основні режими сучасної монетарної політики
/ О.І. Петрик // Соціально-економічні дослідження в перехідний
період : зб. наук. праць / ІРД НАН України. – Львів, 2006. – Вип. 3 (LIX) ; ч. 1.
65. Петрик О.І. Наскільки об’єктивні офіційні оцінки інфляції? / Олександр Петрик // Дзеркало тижня. – 2006. – № 3 (582). – Режим доступу до видання :
http://www.zn.kiev.ua/2000/2020/52432.
66. Петрик О.І. Історія монетарного розвитку в Україні / О.І. Петрик // Вісник НБУ. – 2007. – № 1. – Режим доступу до журналу :
http://www.bank.gov.ua/Publication/Of_vydan/visnik_nbu/2007/01_2007.pdf.
67. Петрик О.І. Інфляція в Україні: проблеми, ризики, перспективи
/ О.І. Петрик // Вісник НБУ. – 2007. – № 3. – Режим доступу до
журналу: http://www.bank.gov.ua/Publication/Of_vydan/visnik_nbu/2007/03_2007.pdf.
68. Петрик О.І. Проблема неплатежів в Україні. / О.І. Петрик // Вісник НБУ. – 1995. – № 4.
69. Петрик О.І. Центральний банк-банкір уряду, а не його спонсор
/ О.І. Петрик // Вісник НБУ. – 1995. – № 3.
70. Петрик О.І. Визначення оптимального рівня інфляції для України
/ О.І. Петрик, С.А. Ніколайчук // Вісник НБУ. – 2007. – № 6. – Режим доступу до журналу :
http://www.bank.gov.ua/Publication/Of_vydan/visnik_nbu/2007/6_2007.pdf.
71. Петрик О.І. Прогнозування інфляції / О.І. Петрик, Ю.О. Половньов
// Вісник НБУ. – 2000. – № 12. – Режим доступу до журналу :
http://www.bank.gov.ua/Publication/Of_vydan/visnik_nbu/2000/12_2000.pdf.
72. Петрик О.І. Базова інфляція: концепція та деякі методи розрахунку
/ О.І. Петрик, Ю.О. Половньов // Вісник НБУ. – 2002. – № 12.
73. Петрик О.І. Аналіз факторів та прогнозування інфляції в Україні
/ О.І. Петрик, Ю.О. Половньов // Економіка та прогнозування. – 2002. –
№ 4.
74. Петрик О.І. Проблема вибору цільового показника монетарної політики Національного банку України / О.І. Петрик, Ю.О. Половньов // Вісник НБУ. – 2003. – № 7. – Режим доступу до журналу :
http://www.bank.gov.ua/Publication/Of_vydan/visnik_nbu/2003/07_2003.pdf.
75. Петрик О.І. Динамічні стохастичні моделі загальної рівноваги: сутність, досвід використання в центральних банках / О. Петрик, Ю. Шоломицький // Банківська справа. – 2007. – № 4 (76). – С. 43–53.
76. Петрик О.І. Надмірні державні витрати і реальне економічне зростання
/ О. І. Петрик, Я. В. Остапчук // Вісник НБУ. – 1998. – № 11.
77. Петрик О.І. Роль монетарної політики в інвестиційному розвитку України
/ О.І. Петрик, С.А. Ніколайчук // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2004. – № 4.
78. Петрик О. Корейське економічне чудо / О.І. Петрик // Вісник НБУ. – 1997. – № 2.
79. Петрик О. Чому не було альтернативи неконфіскаційній грошовій реформі в Україні / О.І. Петрик // Вісник НБУ. – 1996. – № 5.
80. Петрик О. Монетизація як індикатор здоров’я економіки / О.І. Петрик,
В.І. Оксимець // Вісник НБУ. – 1997. – № 8.
81. Петрик О. Прогноз реального ВВП в Україні / О. Петрик, В. Оксимець,
С. Куриленко // Вісник НБУ. – 1997. – № 8.
82. Петрик О. Ставка рефінансування НБУ та ефективність банківської системи / О. Петрик, В. Оксимець // Вісник НБУ. – 1997. – № 8.
83. Петрик О. Динаміка грошового мультиплікатора в Україні / О. Петрик,
І. Болгарин, М. Роєнко // Вісник НБУ. – 1999. – № 9. – Режим
доступу :
http://www.bank.gov.ua/Publication/Of_vydan/visnik_nbu/1999/09_99.pdf.
84. Петрик О. Дорога до економічного зростання пролягає через цінову стабілізацію та реформи / О. Петрик, К. Банаян // Вісник НБУ. – 1996. –
№ 2.
85. Петрик О. Монетарна політика, як важливий фактор «одужання» економіки / О. Петрик // Вісник НБУ. – 2000. – № 2. – Режим
доступу :
http://www.bank.gov.ua/Publication/Of_vydan/visnik_nbu/2000/02_2000.pdf.
86. Петрик О. Обмінний курс за критерієм паритету купівельної спроможності «Big Mac» / О. Петрик // Вісник НБУ. – 1999. – № 8. – Режим доступу
до журналу :
http://www.bank.gov.ua/Publication/Of_vydan/visnik_nbu/1999/08_99.pdf.
87. Петрик О. Виробництво і продуктивність праці у промисловості та обмінні курси валют / О. Петрик, П. Паттерсон // Вісник НБУ. – 1995. – № 2.
88. Петрик О. Статистична оцінка інфляції в Україні у 1992–1995 рр.
/ О. Петрик, П. Паттерсон // Вісник НБУ. – 1995. – № 3.
89. Петрик О. Підсумки розвитку світової економіки в 1998 р. та перспективи на 1999 р. / О. Петрик // Вісник НБУ. – 1999. – № 7. – Режим доступу до журналу :
http://www.bank.gov.ua/Publication/Of_vydan/visnik_nbu/1999/07_99.pdf.
90. Петрик О. Розвиток цінової ситуації в Україні / О. Петрик // Вісник НБУ. – 2002. – № 9.
91. Петрик О. Цілі та основні режими сучасної монетарної політики
/ О.І. Петрик // Вісник НБУ. – 2006. – № 6. – Режим доступу
до журналу :
http://www.bank.gov.ua/Publication/Of_vydan/visnik_nbu/2006/06_2006.pdf.
92. Петрик О. Прогнозування інфляції споживчих цін в Україні / О.І. Петрик, Ю.О. Половньов // Банківська справа. – 2001. – № 4 (40) .
93. Петрик О.І. Сучасний міжнародний досвід контролювання інфляції
/ Петрик О.І., Гриценко А.А., Кричевська Т.О. // Інфляція та фінансові механізми її регулювання / [за ред. А.І. Даниленка]. – К. : НАН
України, Інститут економіки та прогнозування, 2007. – Розділ ІІ. –
С. 49–107.
94. Петрик О.І. Монетарна політика України в умовах припливу капіталу
/ О.І. Петрик // Стратегія монетарної політики: проблеми вибору та застосування : науково-практична конференція : зб. наук. праць. – К., 2002. – С. 233–239.
95. Петрик О.І. Оптимальний режим монетарної політики для України
/ О.І. Петрик, С.А. Ніколайчук // Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків : науково-практична конференція, травень 2007 р. : зб. наук. праць. – Черкаси: Черкаський інститут банківської справи Університету банківської справи НБУ, 2007. – С. 54–57.
96. Петрик О.І. Перехід до цінової стабільності: виклик для України
/ О.І. Петрик // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – Тернопіль : Економічна думка, 2007. – № 5. – С. 137–143.
97. Петрик О.І. Основні аспекти центрального банку за режиму інфляційного таргетування / О.І. Петрик // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Фінансовий ринок України: глобалізація та євроінтеграція : зб. наук. праць. – Львів: НАН України, Інститут регіональних досліджень, 2008. – Вип. 1 (69). – С. 188–199.
98. Петрик О.І. Аналіз чинників інфляції та її прогнозування в Україні
/ О.І. Петрик, Ю.О. Половньов // Економіка і прогнозування. – К. : НАН України, Інститут економічного прогнозування, 2003. – № 1 (січень – березень).
99. Петрик О.І. Зовнішня позиція України та монетарна політика / О.І. Петрик, Є.В.Степанюк // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – К. : Київський національний університет ім. Т. Шевченка, ІМВ, 2008. –
Вип. 72, ч. 2. – С.74–81.
100. Петрик О.І. Шлях до цінової стабільності: світовий досвід та перспективи для України : монографія / О.І. Петрик. – К. : НАН України, Інститут економіки та прогнозування ; Університет банківської справи НБУ,
2008. – 372 с.
101. Половньов Ю.О. Оцінка циклу ділової активності української економіки
/ Ю.О. Половньов, С.А. Ніколайчук // Вісник НБУ. – 2005. – № 8. –
С. 5–10.
102. Пономаренко С. Финансовый сектор и издержки инфляции в странах с переходной экономикой / С. Пономаренко. – М., 2004. –– (Научные труды / Институт экономики переходного пери ода ; № 83).
103. Патрикац Л. Проблеми вибору та визначення оптимальної моделі монетарного устрою в Україні / Л. Патрикац, С. Компанієць // Вісник НБУ. – 2003. – № 7. – С.2–7.
104. Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів : підручник [для магістрантів з міжнародної економіки]
/ Є.В. Савельєв. – Тернопіль: Економічна думка, 2002. – 504 с.
105. Савельєв Є.В. Міжнародний рух капіталу в Україну та через неї
/ Є.В. Савельєв // Журнал європейської економіки. – 2005. – № 1. –
С. 31–56.
106. Савлук М. Монетарні чинники утримання динаміки цін у межах ймовірного сценарію до 2010 р. / М. Савлук // Інфляція та фінансові механізми її регулювання / [за ред. А.І. Даниленка]. – К. : НАН України, Інститут економіки та прогнозування, 2007. – С. 182–202.
107. Стельмах В. Валютний ринок: підстав для занепокоєння немає
// Володимир Стельмах // Урядовий кур’єр. – 2000. – 6 січня.
108. Стельмах В.С. Монетарна політика як один із ключових факторів економічного зростання / В.С. Стельмах // Вісник НБУ. – 2002. – № 1. – С. 2–9.
109. Стельмах В.С. Модель монетарного устрою «Currency board»: «за» чи «проти» / В.С. Стельмах, О.І. Петрик // Вісник НБУ. – 2000. – № 3. – Режим доступу до журналу :
http://www.bank.gov.ua/Publication/Of_vydan/visnik_nbu/2000/03_2000.pdf.
110. Стельмах В.С. Обмінний курс, інфляція та конкурентоспроможність економіки / В.С. Стельмах, О.І. Петрик // Вісник НБУ. – 2001. – № 9.
111. Стельмах В. Уметь рационально тратить то, что имеешь… / Владимир Стельмах // Киевские ведомости. – 2000. – 19 января.
112. Шводіауер Г. Аналітична доповідь Аналітично-дорадчого центру Блакитної стрічки ПРООН / Г. Шводіауер. – К. : НБУ, 2005.
113. Яременко С. Неразумно заставлять Национальн