Іванюк Вікторія Едуардівна Модернізація сис­теми оподаткування доходів фізичних осіб в Україні

Краткое описание

Іванюк Вікторія Едуардівна, аспірант кафедри фінан­сів економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Модернізація сис­теми оподаткування доходів фізичних осіб в Україні» (08.00.08 - гроші, фінанси і кредит). Спецрада Д 26.001.12 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ІВАНЮК ВІКТОРІЯ ЕДУАРДІВНА
УДК 336.221/.226.11(477)
ДИСЕРТАЦІЯ
МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В
УКРАЇНІ
Спеціальність 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук.
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
______________________В.Е.Іванюк
Науковий керівник ЛЮТИЙ Ігор Олексійович, доктор економічних наук, професор
Київ – 2019

ЗМІСТ
ВСТУП.................................................................................................................................. 13
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ
СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ................................... 21
1.1.Доходи фізичних осіб як основа формування приватних
фінансів та об’єкт оподаткування...................................................................................... 21
1.2. Теоретичні основи побудови ефективної системи оподаткування доходів
фізичних осіб ....................................................................................................................... 41
1.3. Світовий досвід оподаткування доходів фізичних осіб ........................................... 69
Висновки до розділу 1......................................................................................................... 84
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ
ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ........................................................................ 87
2.1. Аналіз доходів та витрат як економічна основа оподаткування фізичних осіб .... 87
2.2. Організаційно-фінансові основи системи оподаткування
доходів фізичних осіб ....................................................................................................... 112
2.3. Фіскальна ефективність системи оподаткування доходів фізичних осіб ............ 128
Висновки до розділу 2....................................................................................................... 143
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ЦІЛІ ТА НАПРЯМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ
СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ............ 147
3.1. Розподільчий ефект системи оподаткування доходів фізичних
осіб в контексті формування суспільного добробуту.................................................... 147
3.2. Шляхи модернізації системи оподаткування доходів фізичних
осіб в Україні .................................................................................................................... 175
Висновки до розділу 3....................................................................................................... 194
ВИСНОВКИ....................................................................................................................... 199
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................................... 203
ДОДАТКИ.......................................................................................................................... 233

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та запропоновано
нове розв’язання науково-прикладного завдання модернізації системи
оподаткування доходів фізичних осіб в Україні. Результати дослідження дали змогу
сформувати висновки і пропозиції теоретичного та науково-практичного характеру
відповідно до поставленої мети і завдань.
1. Запропоновано доходом фізичних осіб вважати будь-який зароблений чи
отриманий новий актив або прирощену частину існуючого активу, який збільшує
платоспроможність його отримувача, зокрема, щодо споживання, заощаджень та
інвестицій. З об’єкта оподаткування мають бути вилучені надходження, отримані в
результаті послідовних трансформацій активу в межах його грошово-речової форми,
за виключенням ситуації, коли наслідком такої трансформації виникає позитивна
різниця між ціною продажу та придбання такого активу, скорегована на коефіцієнт
інфляційного знецінення.
2. Комплексний аналіз доходів і витрат домогосподарств України засвідчує
загальний низький платоспроможний рівень приватних фінансів, що звужує їх
присутність на споживчому та фінансовому ринках, обмежує можливості
інвестування в розвиток людського потенціалу, та одночасно ілюструє значний
потенціал для застосування податкового інструментарію з метою його підвищення,
виходячи з типу та можливостей зміни фінансової поведінки та фінансової стратегії
власників приватних фінансів.
3. Основними недоліками чинної моделі оподаткування доходів фізичних осіб
в Україні є наступні: домінанта фіскальної функції; невисока бюджетоутворююча
ефективність; звуженість системи податкових пільг та наявність граничних
обмежень щодо їх розмірів, неспроможність її формувати дієві стимули для
інвестування в людський капітал, здійснення заощаджень в організованих формах,
формування належної демографічної поведінки, інвестування в покращання якості
середовища проживання; нестабільність, що не дозволяє формувати довгострокові
стратегії фінансової поведінки фізичних осіб; неврахування об’єктивних величин
200
базових соціальних стандартів і гарантій, внаслідок чого оподатковується частина
доходу, яка апріорі не повинна оподатковуватися; відсутність можливості
оподатковувати сукупний дохід домогосподарства (сім’ї); неспроможність
здійснення оцінки сукупного прямого податкового навантаження на доходи
громадян через неврахування інструментів опосередкованої форми оподаткування
поточних доходів; недосконалі механізми зарахування надходжень від податку на
доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів та їх розподілу між ними, наслідком
чого є зменшення можливостей місцевих бюджетів щодо належного фінансування
забезпечення членів територіальних громад відповідними послугами.
4. В системах оподаткування доходів фізичних осіб у різних країнах доцільно
виділити окремі елементи, які слід впровадити в Україні: прогресивне
оподаткування; розгалужена систем податкових пільг, її орієнтація на
стимулювання активності громадян у сфері споживання та заощаджень; наявність
неоподатковуваного мінімуму; оподаткування сукупного доходу домогосподарства
(сім’ї) тощо.
5. Соціально орієнтована модель оподаткування доходів фізичних осіб має
базуватися на ключовому критерії – достатність доходу (нижньою межею якого має
виступати об’єктивна величина прожиткового мінімуму), як оціночному параметрі
платоспроможності приватних фінансів та запобіжнику виходу їх власників з числа
активних учасників ринку. Через такий критерій забезпечується внутрішньофункціональне збалансування системи оподаткування доходів фізичних осіб,
перетворення її на регулюючий інструмент, застосування якого підпорядковане
базовому індикатору суспільного розвитку – «добробут громадян» та вирішенню
однієї з ключових проблем – створення реального (що базується на об’єктивних
величинах соціальних стандартів) середнього класу. Система оподаткування доходів
фізичних осіб має передбачати сегментацію інструментів впливу відповідно до їх
мотивацій на різних стадіях життєвого циклу, забезпечуючи належний рівень
фінансової спроможності відповідно до типу фінансової поведінки.
6. Запропоновано модель модернізованої системи оподаткування доходів
фізичних осіб в Україні. Обґрунтовано доцільність запровадження прогресивно-
201
регресивної моделі з 6-ти ступеневою шкалою оподаткування з диференціацією
інтервалів прогресії на основі об’єктивної величини прожиткового мінімуму та
встановленням відповідних їм ставок податку в розмірі 0, 10, 15, 20, 25 та 18% (з
суми перевищення доходу над його значенням у попередньому податковому
інтервалі). При цьому державна політика у сфері оподаткування доходів фізичних
осіб має розглядатися в інтегрованій єдності з державною політикою доходів, в
основу яких мають бути покладені об’єктивні величини основних соціальних
стандартів та гарантій. Це є запорукою встановлення об’єктивних розмірів шкал
прогресії, а відтак належного структурування платників податків за рівнем їх статків
(виділення реальної категорії «середній клас») та фіскального навантаження на них.
7. Обґрунтовано доцільність скасування податкової соціальної пільги з
одночасним запровадженням неоподатковуваного мінімуму на рівні об’єктивної
величини прожиткового мінімуму з можливістю застосування щодо нього
поправочних (у бік збільшення) коефіцієнтів щодо окремих категорій фізичних осіб,
які з об’єктивних причин потребують значних витрат на отримання певних послуг.
Передбачено можливість (на добровільній основі) оподаткування сукупного доходу
домогосподарства (сім’ї), невід’ємними елементами якого мають бути:
неоподатковуваний мінімум в розрахунку об’єктивної величини прожиткового
мінімумів на кожного члена такого домогосподарства (сім’ї); поправочний
коефіцієнт (підвищений – щодо величини неоподатковуваного мінімуму або
понижуючий – до ставки податку чи розміру податкового зобов’язання), що має
забезпечити зменшення фіскального навантаження порівняно з оподаткуванням за
загальною схемою.
8. Розроблено систему корегуючих коефіцієнтів до ставки податку на доходи
фізичних осіб в залежності від наявності дітей у платника податку, його віку,
статусу зайнятості дружини, яка виховує дітей, наявності інвалідності (для
працюючих), кількості інвалідів, які перебувають на утриманні платника податку,
типу території (регіональний коефіцієнт) тощо. Обґрунтовано необхідність якісного
розширення структури та підвищення порогових значень абсолютних обмежень
розмірів податкових пільг, розширення їх переліку за рахунок пільг, орієнтованих
202
на: стимулювання платників податків щодо інвестування в розвиток людського
капіталу; покращання середовища власного проживання; корегування демографічної
поведінки; виведення доходу з тіні, збільшення його присутності в організованих
формах заощаджень.
9. Для підвищення ефективності адміністрування податку на доходи фізичних
осіб доцільно запровадити в системі Державної фіскальної служби України
електронний сервіс, який дозволяє визначити кінцевий обсяг податкового
зобов’язання платника податку.
10. З метою забезпечення високого розподільчого ефекту системи
оподаткування доходів фізичних осіб запропоновано запровадити гнучкий механізм
перерозподілу відповідних надходжень між місцевими бюджетами, виходячи з
усередненої схеми розподілу надходжень податку на доходи фізичних осіб між
самоврядними, включаючи бюджети об’єднаних територіальних громад, районним
та обласним бюджетами, яка має виглядати, на наш погляд, такою: 60:20:20%
відповідно. Коригування розподілу ресурсів відповідних бюджетів в частині
надходжень податку на доходи фізичних осіб доцільно здійснювати із
застосуванням бюджетної типології, в основу якої має бути покладена структура
видаткових повноважень відповідних бюджетів.