Біляєва Вікторія Юріївна Забезпечення фінансової стійкості банку за­собами фінансового інжинірингу

Краткое описание

Біляєва Вікторія Юріївна, аспірант Харківського на­ціонального економічного університету імені Семена Кузнеця: «Забезпечення фінансової стійкості банку за­собами фінансового інжинірингу» (08.00.08 - гроші, фінанси і кредит). Спецрада Д 64.055.02 у Харківському національному економічному університеті імені Семена Кузнеця

ЗМІСТ
ВСТУП 17
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ БАНКУ ЗАСОБАМИ ФІНАНСОВОГО ІНЖИНІРИНГУ 26
1.1. Концептуальні положення управління фінансовою
стійкістю банку із використанням засобів фінансового інжинірингу 26
1.2. Теоретичні засади визначення сутності та напрямів
застосування фінансового інжинірингу 44
1.3. Типологія та практичні аспекти використання фінансових
інновацій як засобів фінансового інжинірингу у банку 61
Висновки до розділу 1 77
РОЗДІЛ 2. ОЦІНЮВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ БАНКІВ ТА ВИЯВЛЕННЯ ДЖЕРЕЛ РЕАЛІЗАЦІЇ РЕЗЕРВІВ ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 80
2.1. Методичний підхід до визначення рівня фінансової
стійкості банків 80
2.2. Виявлення джерел реалізації резервів забезпечення
фінансової стійкості у групах банків із різним рівнем фінансової стійкості 95
2.3. Обґрунтування напрямів впровадження та видів
фінансових інновацій в окремі види банківських операцій 109
Висновки до розділу 2 127
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ВИБОРУ ЗАСОБІВ ФІНАНСОВОГО ІНЖИНІРИНГУ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ БАНКУ 129
3.1. Методичне забезпечення вибору фінансової інновації залежно від рівня фінансової стійкості та стадії життєвого циклу 129
банку
3.2. Визначення пріоритетів інноваційної діяльності банку на
різних стадіях життєвого циклу 143
3.3. Визначення ефективності впровадження фінансових
інновацій із врахуванням рівня фінансової стійкості та стадії життєвого циклу банку 158
Висновки до розділу 3 180
ВИСНОВКИ 183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 186
ДОДАТКИ 225
ВСТУП
Актуальність теми. Упродовж останнього десятиріччя розвиток банківської системи України характеризується стійкою тенденцією до зростання основних показників діяльності банків - активів, капіталу, зобов’язань, сукупних кредитів. Разом із тим, негативні тенденції, спричинені кризовими явищами економіко-політичного характеру, значно впливають на діяльність банків. Наслідками такого впливу є (статистичні дані станом на 01.01.2017): падіння прибутковості банків (збиток банківської системи за даними Національного банку України (НБУ) становив 194 млн грн; показники рентабельності активів і капіталу мали від’ємні значення - (-12,47%) та (-122,17%) відповідно); високий ступінь ризику банківської діяльності; скорочення кількості банків (у стані ліквідації знаходилось 88 банків) та низький рівень їх капіталізації (показник нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) зменшився на 5,57 п.п. порівняно з 2014 р.); скорочення масштабів кредитування (темпи зростання сукупних кредитів становили 0,77); значна частка проблемних позичок у кредитних портфелях (питома вага недіючих кредитів у сукупних кредитах становила 30,47%); зниження довіри до банківської системи; недостатній розвиток асортименту банківських послуг, що призвело до погіршення фінансового стану банків та, як наслідок, до зменшення рівня їх фінансової стійкості.
За таких умов нагальної важливості набувають питання реструктуризації банківської системи, розвитку механізмів забезпечення як її фінансової стійкості у цілому, так і окремих банків. Національним банком України розроблено план заходів щодо реорганізації банківської системи до 2020 р., головними цілями якої є забезпечення фінансової стійкості банківського сектора та макроекономічної стабільності, активізація банківської діяльності для стимулювання економічного зростання, подальше використання стандартів ЄС та міжнародного досвіду в організації роботи вітчизняних банків. Все це сприятиме вирішенню проблеми пошуку нових засобів забезпечення фінансової стійкості банків з метою пристосування їх діяльності до очікуваних глобальних економічних змін.
Проблемам управління фінансовою стійкістю банків та забезпечення її належного рівня присвячені праці таких вітчизняних та зарубіжних вчених як: І. Васькович [47], В. Вовк [52], С. Вольська [53], О. Дзюблюк [84], Ж. Довгань [90], І. Д'яконова [96], В. Коваленко [134], О. Кот [149], В. Кочетков [154], Л. Клюсько [128], С. Козьменко [135], О.Крухмаль [162], Ю. Масленченков [190], Р. Михайлюк [85], С. Науменкова [209], А. Олійник [213], В. Салтинський [242], В. Смоляк [253], І. Чмутова [275], С. Якубовський [292] та ін. Однак недостатньо вирішеними залишаються питання зміцнення фінансової стійкості банків за допомогою новітніх інструментів фінансового менеджменту, зокрема фінансового інжинірингу, засоби якого можуть бути ефективно використані для досягнення фінансових цілей банку, і в першу чергу - забезпечення його стійкого функціонування.
Основні засади фінансового інжинірингу в економіці у цілому та у банківській сфері зокрема досліджувались такими зарубіжними та вітчизняними вченими як: Т. Бедер [299], Дж. Бірдж [302], М. Блосс [314], Дж. Фабоцці [312], Р. Ферг'юсон [313], Дж. Фіннерті [318], Х. Іба [325], А. Хода [324], Ю. Люу [335], Дж. Маршалл [338], М. Танігучі [346], П. Туфано [323] К. Зопоунідіс [357], А. Аюпов [9], З. Вороб'йова [55], О. Глущенко [66], Ю. Капелінський [123], В. Котковський [150] та ін. Проте подальшого розвитку потребують теоретичні і методичні положення щодо використання засобів фінансового інжинірингу для забезпечення фінансової стійкості банків, методичний інструментарій визначення її рівня, виявлення джерел реалізації резервів її забезпечення, вибору виду фінансової інновації залежно від стадії життєвого циклу (ЖЦБ) та рівня фінансової стійкості банку.
Актуальність і недостатня розробленість зазначених питань зумовили вибір теми дисертації та логіку поставлених завдань.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця. В основу дисертації покладено теоретико-методичні та практичні розробки, що є частиною науково-дослідних робіт: «Формування механізму ефективного регулювання та управління економічною діяльністю підприємств» (номер державної реєстрації 0113U007514), в якій автором розроблено рекомендації щодо оцінювання фінансової стійкості банків із використанням інтегрального показника; «Оптимізація методів і технологій управління грошовими потоками в системі фінансового менеджменту» (номер державної реєстрації 0115U001571), в якій здобувачем удосконалено методичний підхід до визначення рівня фінансової стійкості банків України.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних і методичних положень та розроблення науково-практичних рекомендацій щодо забезпечення фінансової стійкості банку засобами фінансового інжинірингу.
Відповідно до зазначеної мети у дисертації поставлено такі завдання: обґрунтувати основні концептуальні положення управління фінансовою стійкістю банку із використанням засобів фінансового інжинірингу;
узагальнити й уточнити визначення поняття «фінансовий інжиніринг»; систематизувати і доповнити класифікацію засобів фінансового інжинірингу - фінансових інновацій;
розробити методичний підхід до визначення рівня фінансової стійкості банку;
визначити рівень фінансової стійкості банків України; сформувати методичні положення щодо виявлення джерел реалізації резервів забезпечення фінансової стійкості банку й обґрунтувати конкретні напрями впровадження фінансових інновацій для активізації використання зазначених джерел;
визначити групи банків України за стадіями їх життєвого циклу; розробити методичне забезпечення вибору виду фінансової інновації у
банку залежно від стадії його життєвого циклу та рівня фінансової стійкості, визначити пріоритети інноваційної діяльності банку на кожній стадії;
обґрунтувати і розвинути інструментарій оцінювання ефективності впровадження засобів фінансового інжинірингу у діяльність банку.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети у роботі використано такі методи наукового дослідження: теоретичне узагальнення - для обґрунтування основних концептуальних положень управління фінансовою стійкістю із використанням засобів фінансового інжинірингу; контент-аналіз - для уточнення поняття «фінансовий інжиніринг»; аналіз та синтез - для виділення основних складових фінансової стійкості; апріорне ранжування - для формування переліку показників з метою оцінювання фінансової стійкості банку; класифікація - для узагальнення та систематизації видів фінансових інновацій; таксономічний аналіз - для визначення рівня фінансової стійкості банку за її складовими; шкалювання за правилом «трьох сигм» - для визначення рівнів фінансової стійкості банків; метод «повного зв’язку» - для поділу сукупності банків на групи за рівнем фінансової стійкості; метод «центра ваги» - для виокремлення показників-типопредставників фінансової стійкості у групах банків з різними її якісними рівнями та банків- репрезентантів на різних стадіях ЖЦБ; кореляційно-регресійний аналіз - для визначення сили та напряму зв’язку між рівнем фінансової стійкості та окремими банківськими операціями, які є джерелами реалізації її резервів; аналіз характеристик інтервальних рядів - для виділення пріоритетних для банку напрямів впровадження фінансових інновацій; метод «одноканального зв’язку» - для виявлення банків, що знаходяться на перехідних стадіях ЖЦБ; метод Уорда - для групування банків за стадією ЖЦБ; дискримінантний аналіз - для виявлення та виправлення помилок групування; метод аналізу ієрархій (МАІ) - для обґрунтування вибору конкретних видів фінансових інновацій; імітаційне моделювання (системно-динамічні моделі) - для визначення ефективності фінансових інновацій; графічний метод - для унаочнення емпіричних даних і схематичного зображення основних положень дисертаційної роботи.
Інформаційну базу дослідження становлять закони України та нормативно-правові акти НБУ, дані Державної служби статистики України та НБУ, фінансова звітність банків, аналітичні звіти міжнародних фінансових організацій, матеріали фахових фінансових асоціацій, офіційних Інтернет- сайтів, органів влади України, результати наукових досліджень провідних вчених з питань управління фінансовою стійкістю і використання фінансового інжинірингу в економіці та у сфері фінансів, дані, зібрані та опрацьовані особисто здобувачем.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретичних та розробленні методичних положень забезпечення фінансової стійкості банку засобами фінансового інжинірингу. Результати дослідження, що містять наукову новизну та виносяться на захист, полягають у такому:
вперше:
запропоновано обирати вид фінансової інновації у банку за співвідношенням таких критеріїв: стадії життєвого циклу (становлення, зростання, стабілізація, спад, ліквідація) і рівня фінансової стійкості банку (високий, середній, низький), що є основою розробленого методичного забезпечення, яке враховує специфіку певної стадії життєвого циклу банку й особливості його фінансової діяльності в процесі впровадження фінансових інновацій;
удосконалено:
основні концептуальні положення управління фінансовою стійкістю банку, які, на відміну від існуючих, передбачають використання засобів фінансового інжинірингу для забезпечення фінансової стійкості банку та згідно з якими, по-перше, фінансові інновації слід впроваджувати у найбільш впливові щодо рівня фінансової стійкості банку банківські операції, а по-друге, впровадження конкретного виду фінансової інновації доцільно визначати за стадією життєвого циклу та рівнем фінансової стійкості банку;
методичні положення щодо виявлення джерел реалізації резервів забезпечення фінансової стійкості банку, які, на відміну від існуючих, базуються на визначенні впливу банківських операцій (депозитні, кредитні, розрахунково-касові, валютні) на фінансову стійкість банку, що дозволяє виявляти відмінності у напрямах впровадження фінансових інновацій у банках з різними якісними рівнями фінансової стійкості;
методичний підхід до визначення рівня фінансової стійкості банку, відмінність якого від існуючих полягає у: застосуванні узагальненого показника фінансової стійкості, обчисленого за її складовими (ресурсна стійкість, ліквідність, ділова активність); визначенні якісного рівня фінансової стійкості банку (низький, середній, високий) за побудованими інтервальними шкалами; віднесенні банку до однорідної групи банків за рівнем фінансової стійкості;
дістало подальший розвиток:
визначення поняття «фінансовий інжиніринг», відмінність якого від існуючих полягає у: виділенні забезпечення фінансової стійкості банку як однієї з цілей створення нових фінансових продуктів і послуг; визначенні фінансового інжинірингу як інструменту, а фінансових інновацій - як засобів забезпечення фінансової стійкості банку;
класифікація фінансових інновацій у банку через введення додаткових класифікаційних ознак: «за стадією життєвого циклу банку» та «за рівнем фінансової стійкості банку», що дозволяє обирати з переліку фінансових інновацій такі їх види, які відповідають рівню фінансової стійкості банку та особливостям його функціонування на кожній стадії життєвого циклу;
інструментарій оцінювання ефективності впровадження фінансових інновацій, відмінність якого від існуючого полягає у поєднанні методів аналізу грошових потоків та показників ефективності інноваційних проектів, що створює умови для оцінювання майбутнього ефекту від впровадження фінансових інновацій у діяльність банку та сприяє підвищенню якості управлінських рішень при виборі конкретних видів фінансових інновацій.
Практичне значення одержаних результатів. Основні висновки і пропозиції, які містяться у дисертації, мають важливе практичне значення й розширюють та поглиблюють методичну базу впровадження засобів фінансового інжинірингу в практичну діяльність банків для забезпечення їх фінансової стійкості. Це дозволяє підвищувати ефективність та якість прийняття рішень у процесі управління фінансовою стійкістю банку, оцінювати її поточний рівень та виявляти джерела можливих резервів її зростання, обирати той вид фінансової інновації, який є найкращим з точки зору інноваційної стратегії банку з урахуванням стадії ЖЦБ та рівня його фінансової стійкості, оцінювати ефект від впровадження конкретних засобів фінансового інжинірингу в операційну діяльність банку.
Розроблені пропозиції щодо визначення рівня фінансової стійкості банку на основі побудови інтегрального показника впроваджено у ПАТ «Східно- український банк «Грант» (довідка № 5018/01-101 від 26.10.2015).
Запропоновані положення щодо виявлення джерел реалізації резервів забезпечення фінансової стійкості банку застосовано в роботі ПАТ КБ «Правекс-банк» (довідка № 6845/12-23 від 31.10.2016). Методичне
забезпечення вибору виду фінансової інновації на основі співвідношення стадії ЖЦБ та рівня фінансової стійкості банку застосовується у ПАТ «Укрсоцбанк» (довідка № 03.401-237 від 17.10.2016).
Розроблений методичний підхід до визначення рівня фінансової стійкості банку та методичні рекомендації щодо ідентифікації стадії його життєвого циклу застосовуються у навчальному процесі Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця при викладанні дисциплін «Банківське регулювання та нагляд» та «Аналіз банківської діяльності» (довідка № 17/86-41-106 від 28.03.2017).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і пропозиції, винесені на захист, отримано автором особисто та опубліковано у наукових виданнях. Внесок автора у роботи, виконані у співавторстві, наведено у списку опублікованих праць за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертації оприлюднено на: Міжнародній науково- практичній конференції «Міжнародне економічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність» (Київ, 2014); X Міжнародній науково-практичній конференції «Освіта та наука без меж - 2014» (Перемишль, Польща, 2014); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції студентів і молодих учених вищих технічних навчальних закладів «Інтеграційні процеси та інноваційні технології: досягнення та перспективи технічних наук (іноземними мовами)» (Харків, 2015), студентській Міжнародній науково-практичній конференції «Університетська наука і освіта» (Дніпропетровськ, 2015); Міжнародній науково-практичній конференції «Інструменти регулювання національної економіки в умовах сучасних глобальних викликів» (Хмельницький, 2015); VII Міжнародній науково-практичній конференції: «Стратегії інноваційного розвитку економіки: бізнес, наука, освіта» (Харків,
2015) , Міжнародній науково-практичній конференції «Економіка і менеджмент: сучасні трансформації в епоху глобалізації» (Клайпеда, Литва, 2016); Міжнародній науково-практичній конференції «Економічний потенціал країни: наукові підходи та практика реалізації» (Одеса, 2016); Всеукраїнській науково- практичній конференції молодих учених та студентів «Розвиток європейського простору очима молоді: економічні, соціальні та правові аспекти» (Харків,
2016) ; Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції молодих учених та студентів «Моделювання та прогнозування соціально-економічних процесів» (Харків, 2016); V Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми фінансового моніторингу» (Харків, 2016).
Публікації. Основні результати і висновки дисертаційної роботи опубліковано в 20 працях, серед яких: 1 стаття - у науковому фаховому виданні України; 8 статей - у наукових періодичних виданнях інших держав та у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз; 11 тез доповідей на науково-практичних конференціях. Загальний обсяг публікацій - 6,94 ум.-друк. арк., з яких особисто здобувачеві належить 5,21 ум.-друк. арк.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації - 356 сторінок (14,83 авт. арк.). Робота містить 16 таблиць (з них 2 займають 2 повних сторінки), 32 рисунки (з них 2 займають 2 повних сторінки), список використаних джерел з 369 найменувань - на 39 сторінках, 12 додатків - на 136 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації становить 181 сторінку (7,54 авт. арк.).

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі вирішено важливе науково-практичне завдання з розвитку теоретичних і методичних положень та розроблення науково- практичних рекомендацій щодо забезпечення фінансової стійкості банку засобами фінансового інжинірингу. Основні висновки і результати, одержані в процесі дослідження, полягають у такому:
1. Обґрунтовано основні концептуальні положення управління фінансовою стійкістю банку із використанням засобів фінансового інжинірингу, які передбачають впровадження фінансових інновацій у певні види банківських операцій, що є джерелами реалізації резервів забезпечення фінансової стійкості банку для досягнення її бажаного рівня у довгостроковій перспективі. Відповідно до концептуальних положень рішення щодо доцільності впровадження фінансових інновацій у діяльність банку має ухвалюватись із урахуванням особливостей ЖЦБ та поточного рівня його фінансової стійкості, що сприятиме підвищенню якості управління фінансовою стійкістю та забезпеченню стійкого функціонування банку у перспективі.
2. Уточнено визначення поняття «фінансовий інжиніринг», яке враховує цілі використання фінансових інновацій у банку, зокрема для забезпечення його фінансової стійкості на кожній стадії життєвого циклу. Запропоноване визначення фінансового інжинірингу створює необхідне підґрунтя для виявлення джерел зростання фінансової стійкості банку, активізація використання яких забезпечується впровадженням фінансових інновацій.
3. Систематизовано та доповнено класифікацію фінансових інновацій, які є засобами фінансового інжинірингу, за додатково обґрунтованими класифікаційними ознаками «за стадією життєвого циклу банку» та «за рівнем фінансової стійкості банку». Виділення теоретично обґрунтованих і практично значущих видів фінансових інновацій за цими ознаками сприятиме раціоналізації управлінських рішень стосовно вибору таких фінансових інновацій, які відповідають особливостям діяльності банку на певній стадії
ЖЦБ та рівню його фінансової стійкості.
4. Розроблено методичний підхід до визначення рівня фінансової стійкості банку, який дає змогу отримати об’єктивну оцінку її поточного рівня (високий, середній та низький) з урахуванням складових, порівняти рівень фінансової стійкості інших банків, визначити здатність банку пристосуватись до змін зовнішнього середовища та ефективно виконувати функції фінансового посередника під впливом зовнішніх чинників.
5. Визначено рівень фінансової стійкості банків України та встановлено, що більшість вітчизняних банків має середній рівень фінансової стійкості, тобто вони спроможні в цілому забезпечувати виконання всіх своїх грошових зобов’язань та отримувати позитивний результат від власної діяльності у нестабільних умовах. Доведено, що складова прибутковості не є значущою для фінансової стійкості банку. Це емпірично підтверджує тенденцію до зміщення акцентів стратегічного управління банками з цілей максимізації прибутковості на зміцнення їх фінансової стійкості.
6. Сформовано методичні положення щодо виявлення джерел реалізації резервів забезпечення фінансової стійкості банку, які являють собою різні види банківських операцій. У результаті імплементації методичних положень встановлено, що у банках з високим та середнім рівнем фінансової стійкості такими джерелами виступають депозитні операції, а в банках із низьким рівнем - кредитні операції. Практичне використання запропонованих методичних положень дозволить виявляти приховані джерела забезпечення фінансової стійкості банків та активізувати їх для її зміцнення у перспективі. Обґрунтовано, що пріоритетним напрямом для впровадження фінансових інновацій у діяльність банків із високим та середнім рівнем фінансової стійкості є депозитні операції для фізичних осіб, а для банків із низьким рівнем фінансової стійкості - кредитні операції для корпоративних клієнтів.
7. Визначено групи банків України за стадіями життєвого циклу з використанням системи фінансових показників, темпи зростання яких найкращим чином описують тенденції розвитку банку. За результатами групування отримано три однорідні групи банків за стадією ЖЦБ та доведено, що більшість вітчизняних банків знаходиться на стадії спаду та стабілізації. Це свідчить про необхідність розроблення системи превентивних заходів для запобігання погіршенню їх фінансового стану в майбутньому.
8. Розроблено методичне забезпечення вибору виду фінансової інновації у банку залежно від стадії його ЖЦБ та рівня фінансової стійкості, що дозволяє обрати найбільш придатний для врахування особливостей функціонування банку вид фінансової інновації та мінімізувати імовірні ризики від її впровадження. Використання розробленого методичного забезпечення у діяльності банків дозволить підвищити рівень обґрунтованості та якості управлінських рішень щодо вибору конкретних засобів фінансового інжинірингу для досягнення бажаного рівня їх фінансової стійкості.
9. Обґрунтовано і розвинуто інструментарій оцінювання ефективності впровадження фінансових інновацій у діяльність банку, який завдяки комбінації інструментів імітаційного моделювання та аналізу показників ефективності інноваційних проектів дозволяє оцінити ефект, що забезпечує використання певної фінансової інновації у діяльності банку, та на цій основі обирати фінансові інновації із найвищим рівнем результативності. Завдяки використанню запропонованого інструментарію доведено ефективність інноваційних проектів у банках із різним рівнем фінансової стійкості та стадією ЖЦБ.
Методичний підхід до визначення рівня фінансової стійкості банку на основі інтегрального показника використано у роботі ПАТ "Східно-український банк "Грант"" (довідка № 5018/01-101 від 26.10.2015). Методичні положення щодо виявлення джерел реалізації резервів забезпечення фінансової стійкості банку впроваджено у діяльність ПАТ КБ "Правекс-банк" (довідка № 6845/12-23 від 31.10.2016). Методичне забезпечення вибору виду фінансової інновації на основі співвідношення критеріїв стадії ЖЦБ та рівня фінансової стійкості банку використовується у роботі ПАТ "Укрсоцбанк" (довідка № 03.401-237 від 17.10.2016).