Любкіна Олена Вікторівна Системна трансформація ринку фінансових активів : Любкина Елена Викторовна Системная трансформация рынка финансовых активов Lyubkina Olena Viktorivna Systemic transformation of the financial assets market

Краткое описание

Любкіна Олена Вікторівна, заступник декана економічного факультету, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Назва дисертації: «Системна трансформація ринку фінансових активів». Шифр та назва спеціальності 08.00.08 гроші, фінанси і кредит. Спецрада Д26.001.12 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ЛЮБКІНА ОЛЕНА ВІКТОРІВНА
УДК 336.05/.06
ДИСЕРТАЦІЯ
СИСТЕМНА ТРАНСФОРМАЦІЯ РИНКУ ФІНАНСОВИХ АКТИВІВ
08.00.08 – гроші, фінанси і кредит
Подається на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________ Любкіна О.В.
Науковий консультант Лютий Ігор Олексійович,
доктор економічних наук,
професор
Київ - 2021

ЗМІСТ
стор.
ВСТУП 21
РОЗДІЛ 1. ГНОСЕОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
СИСТЕМНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ РИНКУ ФІНАНСОВИХ
АКТИВІВ…………………………………………………………………. 39
1.1. Теоретизація ринку фінансових активів в процесі розвитку
фінансових відносин………….…………...……………..………………. 39
1.2. Концептуалізація поняття ринку фінансових активів ……………. 69
1.3. Епістемологічні основи дослідження динаміки ринку фінансових
активів……….…………………………………………….………………. 91
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМНОЇ
ТРАНСФОРМАЦІЇ РИНКУ ФІНАНСОВИХ АКТИВІВ……………….. 116
2.1. Сутність та внутрішня структура системної трансформації ринку
фінансових активів…………………..………………………………….. 116
2.2. Ключові чинники системної трансформації ринку фінансових
активів……………………………………………………………………. 137
2.3. Методологічні засади та інструменти дослідження системної
трансформації ринку фінансових активів …………….……………….. 165
РОЗДІЛ 3. АДАПТАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ЕКОСИСТЕМИ РИНКУ
ФІНАНСОВИХ АКТИВІВ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА
СОЦІАЛІЗАЦІЇ ФІНАНСІВ……………………………………………. 185
3.1. Сутність та напрями трансформації мікроструктури ринку
фінансових активів………………………………………………………. 185
3.2. Модифікація бізнес – моделей на ринку фінансових активів в
умовах розвитку фінансових технологій……………………………… 204
3.3. Зміни профіля інвестиційної поведінки на ринках фінансових
активів…………………………………………….………………………. 223
20
РОЗДІЛ 4. МОДЕЛЮВАННЯ І ОЦІНКА СИСТЕМНОЇ
ТРАНСФОРМАЦІЇ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ АКТИВІВ……………… 251
4.1. Вплив модифікації форм взаємодії учасників на стабільність ринку
фінансових активів……………………………………………………… 251
4.2. Геоекономічні та глобалізаційні аспекти змін системних
характеристик ринку фінансових активів……………………………… 268
4.3. Квантифікація системної трансформації ринків фінансових активів 288
РОЗДІЛ 5.
КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ
ТРАНСФОРМАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ НА РИНКУ
ФІНАНСОВИХ АКТИВІВ УКРАЇНИ…………………………………. 320
5.1. Концептуальні засади управління змінами на ринку фінансових
активів у контексті сталого та інклюзивного розвитку економіки .....…. 320
5.2. Напрями проактивного впливу на розвиток ринку фінансових
активів України…………………………………………………………… 336
5.3. Удосконалення інституціональних форм та інструментів
обмеження системних ризиків в умовах цифровізації ринку фінансових
активів……………………………………………………………………... 364
ВИСНОВКИ……………………………………………………………… 391
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………… 401
ДОДАТКИ………………………………………………………………..
21
ВСТУП
Актуальність теми. Ринок фінансових активів починаючи з кінця XX ст.
демонструє вражаючі темпи розвитку – капіталізація лише тільки
організованих ринків акцій і облігацій за цей час зросла майже у сто разів та
наразі вимірюється сотнями трильйонів доларів США, а за обсягом перевищує
світовий ВВП. Це перетворює ринок фінансових активів на одну із
системоутворюючих ланок сучасної фінансової архітектури, що здатна
підвищити ефективність функціонування економіки та сприяти вирішенню
ряду важливих проблем соціального характеру.
Одночасно зі зміною кількісних параметрів ринок фінансових активів
переживає якісні зміни, що в сукупності зумовлюють трансформацію його
системи. Одним із найвагоміших драйверів змін мікроструктури та евристики
агентів ринку фінансових активів став розвиток комп’ютерних та
інформаційних технологій: починає домінувати електронна торгівля,
торговельні стратегії все більше базуються на використанні торгових
алгоритмів, традиційна бізнес-модель фінансової корпорації заміщується
бізнес-екосистемами, що досягають синергії через взаємодію фінансових
інститутів, ІТ-компаній, інтернет-провайдерів. В умовах фізичних обмежень,
пов’язаних з глобальною пандемією, тенденція до цифровізації лише
посилюється. Для ринків фінансових активів фінансові технології
забезпечують формування системи Р2Р на новому якісному рівні через
розширення доступу до ринків, скорочення трансакційних витрат, сприяння
“безшовній” інтеграції фізичних та електронних ринків, підвищення ступеня
інклюзії для населення й малого бізнесу. Для України значення ринку
фінансових активів проявляється в двох аспектах: підвищення ефективності
функціонування економіки та вирішення низки важливих проблем соціального
характеру, адже прозорість, впорядкованість та справедливість торгівлі на
ринках фінансових активів має високу суспільну ціну – забезпечує додаткові
збереження після виходу на пенсію, розширює базу доходу сімей, збільшує
22
можливості для фінансування реального сектору, що сприяє створенню
робочих місць.
Наразі немає визначеності щодо вектору трансформації ринків
фінансових активів – як глобального, так і вітчизняного, зберігається високий
ризик функціональних збоїв у цій сфері. Зростання розмірів та динамічні зміни
в механізмі функціонування ринку фінансових активів актуалізують
дослідження його динаміки, форм адаптаційного й біфуркаційного розвитку
інститутів ринку фінансових активів, дають підстави для переосмислення ролі
та значення існуючої системи фінансового регулювання.
Теоретичні та методологічні основи теорії ринку фінансових активів
формувалися, починаючи з досліджень представників класичної школи,
неокласиків та маржиналістів (Е. фон Бем-Баверк, К. Віксель, А. Маршалл,
І. Фішер, Дж. М. Кейнс, А. Лернер, А. Мітчел-Інес, Дж. Р. Хікс та ін.),
продовжилися в межах економічного мейнстриму (У. Баумоль, А. Дамодаран,
Р. Лукас, Б. Мандельброт, Г. Марковіц, Ф. Модільяні, Дж. Стігліц, Дж. Тобін,
Ю. Фама та ін.), ортодоксальної економічної теорії (А. А. Берлі, Х. Ф. Мінскі,
О. Моргенштерн, Л. Р. Рей, Ф. А. фон Хайек, С. Фулвілер та ін.). Сучасний етап
теоретизації ринку фінансових активів характеризується методологічним
плюралізмом і трафіком методології з природничих і соціальних наук (Т. Ваге,
Д. Канеман, В. Кроуфорд, М. Леві, Д. Лейбсон, Е. У. Ло, М. Р.Н. Мантенья,
Э. Петерс, М. Рабін, Г. Саймон, Г. Ю. Стенли, С. Соломон, Г. Такаяши,
А. Тверски та ін.). Безпосередньо дослідження системних трансформацій
економічних систем – відносно новий напрям економічної науки, і найбільш
суттєвим у цій сфері є внесок представників неоінституціоналізму (А. Бергсон,
Б. Верспаген, Дж. Сільверберг, Д. Норт, Дж. Ходжсон), синергетики (П. Бак,
К. Візенфельд, Р. Євстигнеєв, І. Прігожин, Ч. Танг), еволюційної економіки
(А. Алчіан, А. Богданов, Р. Р. Нельсон, Ю. Осіпов, А. Субетто, Дж. Уінтер).
Теорію трансформації транзитивних економік розвинули Н. Гражевська,
П. Леоненко, Ю. Павленко, Ю. Пахомов, В. Тарасевич. Проблематика
трансформації системи ринку фінансових активів України в контексті
23
глобалізаційних процесів, поширення фінансових інновацій досліджується
О. Абакуменко, Р. Костирко, І. Красновою, С. Науменковою, П. Нікіфоровим,
Н. Приказюк, І. Рекуненко, О. Солодкою, О. Сохацькою, Н. Ткаченко,
І. Школьник. Інноватиці на ринку фінансових активів присвячено праці
В. Корнєєва, С. Онишко, Г. Белінської, Л. Алексеєнко та ін. Питанню взаємодії
фінансового і реального секторів та удосконалення системи фінансового
регулювання приділяють увагу В. Базилевич, О. Барановський, П. Бернанке,
З. Варналій, Н. Внукова, М. Д. Вудфорд, В. Геець, Дж. К. Гелбрейт,
Б. Грінвальд, П. Девідсон, Ф. Ерестіс, Р. Зельтен С. Келтон, А. Ліндбек,
І. Лютий, Б. Мітчелл, О. Мозговий, У. Мослер, Л. Р. Рей, Д. Ромер, Дж. Стігліц,
М. Дж. Шеклі, Р. Шиллер, Р. М. Харстад, С. Фішер, С. Фулвілер та ін.
Віддаючи належне значним науковим здобуткам у галузі проблематики
розвитку ринку фінансових активів загалом і окремих її аспектів, слід
зазначити, що залишається актуальним питання доповнення та розширення
методології дослідження для створення більш соціально- та психологічно
обґрунтованої реконструкції поведінки на ринку фінансових активів;
пояснення нових феноменів (формування фінансових екосистем, використання
технології блокчейн, токенізація активів, системи Open Finance тощо); ролі
державного та інституційного впливу на поведінкові патерни через фінансову
грамотність, формування довіри, розширення спектра факторів, що
інкорпоратизуються в оцінку фінансового активу (врахування ESG- факторів)
на основі формування адекватної теоретичної моделі системної трансформації
ринку фінансових активів в умовах нової економічної реальності.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами,
грантами. Дисертація виконувалась у межах науково-дослідних робіт
Київського національного університету імені Тараса Шевченка: “Модернізація
економіки України на засадах сталого соціально-економічного розвитку:
закономірності, протиріччя, ризики”, п’ятий етап (2015 р.) (номер держ.
реєстрації 0216U003118) – досліджено проблему стимулювання
довгострокового інвестиційного попиту в умовах скорочення факторної
24
продуктивності в економіці та проаналізовано напрями стимулювання
інвестиційної активності через канал цін на фінансові активи;
«Макроекономічна стратегія реалізації європейського вектору економічного
розвитку України: концептуальні засади, виклики та протиріччя», другий етап
(2017 р.) (номер держ. реєстрації 0218U000507), в якій автором проаналізовано
основні напрями реформування вітчизняного фондового ринку у форматі
поглибленого співробітництва з ЄС і наслідки лібералізації руху капіталу для
основних груп суб’єктів фондового ринку України; “Дослідження потенціалу
фінансових ресурсів міжнародних фінансових організацій для реалізації
інвестиційних проектів в Україні”, 2012 р. (номер держ. реєстрації
0212U008818) – систематизовано основні напрями реформування глобальної
інституційної структури регулювання ринків фінансових активів та визначено
пріоритетні напрямки співпраці України з міжнародними фінансовими
організаціями в контексті подолання кризових явищ у фінансовому секторі; та
грантових проектів: “Норвезько-українське співробітництво в галузі
економічної освіти державного сектору: бухгалтерський облік, бюджетування і
фінанси” (Norwegian-Ukrainian cooperation in Public Sector Economy Education:
Accounting, Budgeting and Finance, NUPSEE), 2016 – 2019 рр. (Nord University
Business School (Норвегія), КНУ ім. Тараса Шевченка) – проаналізовано вплив
імплементації міжнародних стандартів фінансової звітності на фінансовий
ринок України, зокрема зміни в методології класифікації та вимірювання
фінансових активів, запропоновано “дорожню карту” переходу на МСФЗ 9
«Фінансові інструменти»; “Передача технологій в постсоціалістичних
економіках” (Technology Transfer in Post-Socialist Economies), 2016 – 2017 рр.
(Universität Mannheim (Німеччина), КНУ ім. Тараса Шевченка), у межах якого
досліджено потенціал трансформацій мікроструктури ринку фінансових
активів для розширення фінансування інноваційних проектів.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка
теоретичних положень і методологічних підходів до дослідження системної
трансформації ринку фінансових активів та обґрунтування концептуальних
25
засад і практичних рекомендацій щодо управління процесами змін через
інструментарій державного й інституційного регулювання для забезпечення
фінансової стабільності та сталого розвитку економіки України.
Мета дослідження передбачає виконання таких завдань:
– систематизувати концепції, що формують онтологічний та
методологічний базис досліджень ринку фінансових активів;
– конкретизувати зміст понять “фінансові активи” і “ринок фінансових
активів” у контексті мети дослідження;
– охарактеризувати пізнавальний потенціал сучасної теорії ринку
фінансових активів щодо дослідження процесів системної трансформації;
– визначити сутність процесу системної трансформації ринку фінансових
активів та обґрунтувати його якісні параметри;
– проаналізувати процеси, що визначають зовнішні умови, у яких
функціонує екосистема ринку фінансових активів і детермінують характер та
напрям її змін;
– розробити методологію дослідження та кількісної діагностики
системної трансформації ринку фінансових активів;
– провести аналітичну оцінку основних напрямів змін мікроструктури
ринку фінансових активів та їх якісних ознак;
– ідентифікувати напрями модифікації бізнес-моделей професійних
учасників ринку фінансових активів у процесі його системних змін;
– розкрити зміст основних поведінкових патернів суб’єктів ринку
фінансових активів;
– узагальнити та визначити вплив змін у мікроструктурі, бізнес-моделях
і поведінці суб’єктів ринку фінансових активів на його емерджентні якості;
– встановити особливості трансформаційних процесів на граничних
ринках фінансових активів;
– сформувати методичний інструментарій кількісної оцінки зв’язків між
драйверами системних трансформацій і зміною системних параметрів ринку
фінансових активів;
26
– обґрунтувати прогнозний сценарій розвитку ринку фінансових активів,
з’ясувати основні ризики та наслідки для соціально-економічного розвитку, що
його супроводжують;
– визначити стратегічні напрями проактивного впливу регуляторів на
ринок фінансових активів у процесі його трансформації;
– розробити практичні рекомендації щодо удосконалення
інституціональних форм та інструментів обмеження системних ризиків в
умовах трансформації ринку фінансових активів України.
Об’єктом дослідження є процес розвитку ринку фінансових активів.
Предмет дослідження – теоретико-методологічні засади та прикладні
аспекти системної трансформації ринку фінансових активів.
Методи дослідження. Методологічний і теоретичний підходи
дослідження базуються на методологічному постмодернізмі, що орієнтований
на міждисциплінарні дослідження складних нелінійно-еволюціонуючих
систем. Поєднання системного та актор-орієнтованого підходів дозволило
дослідити процес трансформації ринку фінансових активів у
взаємообумовленості з цивілізаційним, технологічним та соціальноекономічним розвитком у всіх його аспектах – інституційних, операційних,
поведінкових. У процесі виконання завдань дисертаційного дослідження
використовувалась загальнонаукова, економічна та технологічна методології:
діалектичний та історичний підходи – до вивчення генези теорій ринку
фінансових активів (п. 1.1); метод теоретичного узагальнення та дедуктивної
систематизації – для конкретизації понятійного апарату дослідження (п. 1.2);
методи аналізу і синтезу – при обґрунтуванні епістемологічних підходів до
дослідження динаміки ринку фінансових активів (п. 1.3); метод наукової
абстракції – для визначення сутності процесу системної трансформації ринку
фінансових активів та його якостей (п. 2.1); абдукції – при обґрунтуванні
драйверів системної трансформації ринку фінансових активів (п. 2.2.) та
формального опису процесів трансформації (п. 4.3); метод аналогії – під час
визначення основних типів акторів екосистеми ринку фінансових активів (п.
27
2.3); поєднання підходів раціоналістичної та емпіричної методології – при
дослідженні змін у мікроструктурі ринку фінансових активів (п. 3.1);
генетичний підхід – у дослідженні модифікації бізнес-моделей учасників ринку
фінансових активів (п. 3.2 ); методи систематики (класифікація, категоризація)
– для визначення основних поведінкових патернів на ринку фінансових активів
(п. 3.3); у процесі дослідження нестабільності ринку фінансових активів (п. 4.1)
використовувалась методологія синергетики як більш релевантна для
формування теорії дисипативних структур; метод експертних оцінок – для
виявлення ефективності оціночної діяльності на граничних ринках фінансових
активів (п. 4.2); для квантифікації напрямів впливу драйверів системної
трансформації на ринок фінансових активів (п. 4.3) використовувались методи
статистичних спостережень (процедура збору інформації, систематизація
даних, узагальнення інформації, методи кореляційно-регресійного аналізу,
багатовимірне ранжування), метод множинної лінійної регресії та PEST-аналіз;
системний метод– при обґрунтуванні трансмісійних каналів впливу ринку
фінансових активів на соціально-економічний розвиток України (п. 5.1);
методи системно-структурного аналізу та стратегічного аналізу – для розробки
концептуальних засад управління змінами на ринку фінансових активів (п. 5.2);
метод порівняльного аналізу – в процесі визначення інструментарію
демпфування функціональних збоїв на ринку фінансових активів (п. 5.3).
Використовувались також графічні й візуальні методи інтерпретації
теоретичних і емпіричних даних. Моделювання трансформацій ринків
фінансових активів у межах визначених груп (п. 4.3) здійснювалося з
використанням програмного забезпечення SAS/STAT® 13.1.
Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативні
акти, директиви, що регулюють діяльність на ринках фінансових активів,
розміщені на офіційних порталах Верховної Ради України, Європейської
комісії, Комісії з цінних паперів і фондового ринку США (SEC); бази даних,
офіційні статистичні звіти Державної служби статистики України,
Національного банку України, Агентства з розвитку інфраструктури фондового
28
ринку України та регіональних агенцій (статистичне управління ЄС (Eurostat),
Агентства США по міжнародному розвитку (USAID), міжнародних
організацій (Світового банку (портал FinStats), Міжнародного валютного
фонду, Банку міжнародних розрахунків, Світової федерації фондових бірж
(World Federation of Exchanges), конференції ООН з торгівлі і розвитку
(UNCTAD); аналітичні огляди та бази відкритих даних професійних об’єднань
(Української асоціації венчурного і приватного капіталу (UVCA), Глобальної
мережі фінансових інновацій (GFIN), Асоціації індустрії цінних паперів і
фінансових ринків (SIFMA), CFA Institute); аналітичні звіти операторів ринку
(Rosenblatt Securities Inc., KPMG (The Pulse of Fintech), Ernst & Young,
McKinsey, Dealogic corporate, Deutsche Boerse AG) та бази даних аналітичних
агенцій (KOF Swiss Economic Institute, Bloomberg, Thomson Reuters, MSCI Inc.,
Бостонської консалтингової групи (BCG); публікації, розміщені в спеціальних
та періодичних виданнях, наукових доповідях, монографіях вітчизняних і
зарубіжних дослідників, ресурси мережі Інтернет, власні розрахунки.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні
теоретичних підходів та науково-практичних рекомендацій, які в сукупності
дають змогу комплексно вирішити проблему управління кількісними та
якісними змінами системи ринку фінансових активів на основі прогнозування
напрямів його динамічної трансформації в контексті забезпечення сталого
соціально-економічного розвитку. Найбільш вагомими результатами є такі:
вперше:
– визначено поняття “системна трансформація ринку фінансових
активів”, що являє процес зміни кількісних, якісних, функціональних
параметрів (одного чи декількох) усіх елементів ринку фінансових активів на
середньо- і довгострокових інтервалах часу під впливом екзогенних чи
ендогенних факторів або їх комбінації і проявляється в модифікації існуючих
інститутів, інструментів, форм взаємодії (адаптаційний механізм розвитку) або
появі інновацій (біфуркаційний механізм розвитку) та характеризується
переважанням самоорганізації в процесі адаптації ринкових агентів до змін,
29
необоротністю та тяжінням до стану, якому відповідає набір певних
емерджентних якостей, та не передбачає єдиного жорстко детермінованого
результуючого стану (варіативність);
– розроблено методологію дослідження системних трансформацій ринку
фінансових активів, яка передбачає встановлення та класифікацію драйверів
системних трансформацій, аналіз мікроструктури ринку фінансових активів з
наголосом на фундаментальні зміщення у бізнес-моделях і поведінці ключових
акторів ринку з урахуванням рівня розвитку ринку; виявлення та кількісну
оцінку мега-трендів у розвитку сучасних ринків фінансових активів;
квантифікацію змін емерджентних якостей ринків фінансових активів та
визначення напряму й сили зворотного зв’язку екосистеми, що дає змогу
розробити стратегію управління змінами на ринку фінансових активів у
контексті цілей сталого розвитку (Sustainable Development Goals, SDG) на
основі індикативних параметрів системних трансформацій ринку фінансових
активів;
– обґрунтовано концепцію управління змінами в процесі системної
трансформації ринку фінансових активів через визначення основних сфер
спільного цілеспрямованого впливу стейкхолдерів регуляторної підсистеми
ринку (професійні асоціації, об’єднання учасників ринку, органи фінансового
регулювання), які включають підвищення цифрової та фінансової грамотності
у світлі унікальних характеристик, переваг та ризиків цифрових фінансових
послуг та каналів; формування довіри суспільства до операторів ринку
фінансових активів через контекстуальні і культурні фактори; заохочення
інвестування на основі широкого набору критеріїв ефективності, зокрема ESGфакторів; формування мотивації до довгострокових фінансових рішень;
розвиток архітектури ринку фінансових активів на основі відкритого
інтерфейсу (Open Finance), розширення використання інформаційних
технологій (FinTech, RegTech, SupTech); захист персональних даних та
протидію кібершахрайству (“фішинг”, “скіминг”, “кардинг”, соціальна
інженерія), що спрямовані на формування стійкої збалансованої екосистеми
30
ринку фінансових активів, адаптованої до функціонування в контексті більш
широкого таргету – забезпечення сталого розвитку суспільства;
– розроблено методичний інструментарій аналізу системної
трансформації ринку фінансових активів, що базується на новому поєднанні
методики оцінки емерджентних властивостей ринку фінансових активів
Світового банку (4×2 Measurement Framework), методології індексації ринків
фінансових активів MSCI Inc. (MSCI Global Investable Market Indexes
Methodology) та загальної моделі множинної регресії з фіксованими і
рандомними ефектами (Mixed Model Repeated Measures) і дозволяє
квантифікувати взаємозв’язки між драйверами системної трансформації ринку
фінансових активів (предикторами) і його системними характеристиками,
провести ранжування драйверів за силою впливу в межах груп ринків та
обґрунтувати прогнозний атрактор емерджентних параметрів ринку
фінансових активів;
удосконалено:
– трактування сутності понять “фінансовий актив” і “ринок фінансових
активів”, та запропоновано визначати “фінансовий актив” як форму
капіталізації фінансових ресурсів, яка відображає певний рівень розвитку
фінансового капіталу і являє собою сукупність прав, що є симетричним
відображенням зобов’язань, які взяв на себе реципієнт фінансових ресурсів,
інституалізованих у контракті встановленої форми (фінансовий інструмент), а
“ринок фінансових активів” як механізм узгодження індивідуальних оцінок
учасників товарообмінних відносин щодо вартості об’єктів угод у процесі
взаємодії економічних суб’єктів з приводу здійснення операцій купівліпродажу в межах формальних та неформальних інститутів, що дозволяє
конкретизувати понятійно-категоріальний апарат досліджень сучасного етапу
функціонування фінансового капіталу з погляду узгодження з підходами
міжнародних стандартів фінансового обліку та фінансової статистики та
сучасної теорії ринку фінансових активів;
31
– методичні підходи до діагностування розвитку фінансових систем на
основі адаптації методу умовного багатовимірного ранжування, що передбачає
таку послідовність обробки інформації: визначення меж варіювання рангів,
виходячи з їх загальної кількості індикаторів; присвоєння рангу від найбільш
до найменш впливового кожному з драйверів трансформацій на основі оцінки
індикаторів за t-критерієм у моделі загальної множинної регресії (для
незначущих індикаторів ранг встановлюється як середня суми рангів);
розрахунок суми рангів, що дозволяє сформувати ренкінг драйверів системних
трансформацій у межах груп ринків фінансових активів (розвинутих, тих, що
розвиваються, і граничних) та застосувати методи стратегічного аналізу (PESTаналіз) до ринків фінансових активів;
– аналітичний апарат дослідження сучасних фінансових систем
мезорівня, до яких належить ринок фінансових активів за рахунок введення
концепції соціально-економічної екосистеми, а саме: визначено цільову
спрямованість екосистем мезо- і макрорівня, синергетичні ефекти як для
кожного з учасників, так і для всієї системи, здійснено типологізацію акторів
екосистеми ринку фінансових активів на основі їх бізнес-моделі та їх
евристики; встановлено форми й мотиви для симбіотичних альянсів акторів
ринку та наявність морально-етичної підсистеми, яка формується на основі
широкого консенсусу акторів, що дозволяє виявити закономірності процесу
трансформації ринку фінансових активів (незворотність розвитку;
нерівномірність розвитку підсистем; збільшення різноманітності інструментів
і акторів; неоднорідність характеру розвитку; прискорення темпів розвитку;
ієрархічність трансформацій), параметри адаптаційного розвитку екосистеми
ринку фінансових активів (лаг адаптаційної реакції, обмеженість інформації,
характер формування очікувань, неоднорідність інформаційного простору);
визначити зміст стійкості екосистеми ринку фінансових активів через поняття
гомеостаз, резистентність, глобальна стійкість;
– систематика фінансових наукових шкіл, що формують теоретичний
базис дослідження ринку фінансових активів, в основу якої покладено підхід
32
до трактування феномену фінансового капіталу як багатства (матеріальна
онтологія), як фактору виробництва (поведінкова онтологія), як активу
(інституційна онтологія), що на відміну від традиційних класифікаційних
підходів дозволяє простежити ґенезу теоретизації ринку фінансових активів та
виокремити: синкретичні та гетерогенні прототеорії ринку фінансових активів,
які вирізнялись підходом до фінансового капіталу як ресурсу з певними
сутнісними, якісними та функціональними ознаками в контексті ширшої теорії
суспільного відтворення і розглядали гроші й капітальні фінансові активи як
диспаратні феномени; субшколи ринку фінансових активів, які започаткували
підхід до фінансового капіталу як ресурсу, що приносить дохід, сферою
функціонування якого виступає ринок; теорію портфельного вибору, що
наголошує на процесі капіталізації активів, мотивації фінансових рішень – які
в сукупності вибудували специфічну онтологію засновану на
міждисциплінарному підході з наголосом на поведінкових та інституційних
аспектах, сформували методологічний фундамент і сприяли появі сучасної
теорії ринку фінансових активів як окремого відгалуження фінансової науки;
набули подальшого розвитку:
– термінологічний апарат фінансової науки в частині категоріальної
визначеності понять “екосистема ринку фінансових активів”, “актори
екосистеми ринку фінансових активів”, “мікроструктура ринку фінансових
активів”, “граничні ринки фінансових активів”, “транспарентність ринку
фінансових активів”, “фрагментованість ринку фінансових активів”,
“фундаментальні зміщення та каталізатори системної трансформації”, “мегатренди розвитку ринку фінансових активів”, “геоекономічне зміщення” та
категоризації ринків фінансових активів на основі трансакційного підходу, що
узгоджено з підходами сучасної економічної онтології, яка зосереджує увагу на
відносинах, інститутах та формах взаємодії економічних суб’єктів;
– концептуалізація феномену трансформації фінансової системи, у
частині розширення епістемологічних підходів, які засновані на широкому
консенсусі в межах економічної науки та використанні підходів соціальних і
33
природничих наук, і включають: концепцію обмеженої раціональності
(неоавстрійська школа, теорія фрактального ринку, теорія ефективного
ринкового навчання), яка обумовлює залежність ефективності ринку
фінансових активів від якості інформації, здатності суб’єктів до її аналізу
(рівень освіти, питома вага професійних учасників), механізмів зворотного
зв’язку (усунення асиметрії інформації, інформаційних шумів,
комунікаційна політика фінансових регуляторів); методологічний
конгитивізм (біхевіористичні фінанси, нейроекономіка, нова інституційна
економіка, гіпотеза когерентних ринків), що виявляється в наголосі на
поведінкових, соціальних та психічних аспектах ухвалення фінансових
рішень, необхідності врахування рівня суспільного та економічного розвитку
країни, у якій функціонує ринок фінансових активів; інструментарій
дослідження процесів біфуркації, хаосу, циклічності, криз, “бульбашок” на
ринку фінансових активів (еконофізика, синергетика, теорія адаптивних
ринків), що дозволяє створювати більш соціально- та психологічно
обґрунтовану реконструкцію поведінки на ринку фінансових активів;
– обґрунтування особливостей граничних ринків фінансових активів, що
полягають у ширшому, порівняно з іншими ринками, спектрі ризиків (ризики
введення обмежень на рух капіталу, експропріації, гіперінфляції, валютний),
вищій варіації доходів населення при низькому середньому доході, слабкій
кореляції цін на фінансові активи в межах групи граничних ринків,
обмеженості доступу до інвестиційно привабливих галузей і компаній, які
контролюється вузьким колом бізнес- чи політичної еліти, низькій ліквідності,
високому рівні когерентності і схильності до викривлень вартості фінансових
активів, специфічній евристиці акторів (низький рівень фінансової грамотності
й довіри до фінансових ринків, недостатня схильність до заощаджень,
інерційність поведінки, низька толерантність до ризику при одночасній
готовності недооцінювати ризик, тенденція до наслідування поведінки), що дає
змогу обґрунтувати напрями стимулювання портфельних інвестицій в
український ринок фінансових активів;
34
– виявлення і розкриття довгострокових зрушень, що відбуваються на
рівні мікроструктури ринку фінансових активів та нових патернів фінансової
поведінки, які формуються під впливом діджиталізації, соціалізації фінансів і
демографічних зрушень, а саме: використання гібридної торгівлі на біржових
ринках; поширення електронних платформ; зниження бар’єрів входу на ринок;
зменшення операційних витрат торгівлі; урізноманітнення торгівельної
інфраструктури, консолідація системи торгівлі на глобальній основі;
поширення технологій управління на основі BigData; підвищення частки
“темної торгівлі”; зміни у характері й проявах конкуренції; токенізація активів
(криптоактиви) і розширення використання цифрових сервісів (робоконсультанти, інвестиційний краудфандинг); врахування ESG – факторів в
процесі оцінки інвестиційної якості фінансових активів, що дає змогу
адаптувати аналітичний інструментарій стратегічного менеджменту (SWOTаналіз) для розробки концепції управління змінами на ринку фінансових
активів;
– обґрунтування пріоритетних напрямки удосконалення моделі
регулювання ринку фінансових активів України на основі адаптації кращих
практик регулювання, які включають врегулювання діяльності, що базується на
використанні систем автоматизованого ухвалення рішень (Automated decisionmaking (ADM), зокрема алгоритмічної торгівлі та робо-едвайзингу), діяльності
сервісних компаній (агрегатори платіжних послуг, маркетплейси), підвищення
транспарентності приватних ринків фінансових активів (краудфандинг акцій,
майданчики вторинної торгівлі паями в приватних компаніях, венчурне
інвестування), розкриття інформації щодо ESG для інвестиційних продуктів,
запровадження на базі провідних університетів нових програм підготовки
фахівців у сфері цифрових фінансів та аналітичної оцінки бізнесу; та на основі
імплементації норм європейського і міжнародного законодавства у сферах
захисту роздрібних інвесторів (MiFID II, PRIIP, SRD II, механізм колективного
відшкодування), у галузі розкриття інформації (MiFIR), у сфері захисту
персональних даних (GDPR), розширення сервісів управління рахунками та
35
підвищення надійності платежів (PSD2), підтримки стабільності ринку (SFTR),
уніфікація законодавства у сфері обігу криптоактивів (проект MiCA), взаємодія
учасників ринку фінансових активів з регуляторами та органами державного
управління щодо тестування регуляторних правил (“сендбокси”), що дає
можливість знизити ризики здійснення операцій на ринках фінансових активів
залучення на ринок фінансових активів заощаджень дрібних приватних
інвесторів, основних постачальників «малих інвестиційних портфелів» та
сприяє інтеграції ринку фінансових активів України в європейський
фінансовий простір.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що
теоретичні положення, методичні підходи та висновки, наведені в роботі,
доведено до рівня практичних рекомендацій і методичного забезпечення, які
можуть використовуватись для підвищення ефективності державного,
інституційного регулювання та професійної діяльності у сфері ринку фінансових
активів України.
Основні положення та результати дисертаційної роботи було апробовано
та впроваджено в навчальний процес на економічному факультеті Київського
національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 056/461 від
22.02.2021 р.).
Рекомендації щодо усунення асиметричності ринкової інформації та
визначення напрямів підвищення ефективності системи протидії
інформаційно-психологічним впливам, що загрожують стабільності
фінансових ринків, були розглянуті та враховані Комітетом з питань фінансів,
банківської діяльності, податкової та митної політики Верховної Ради України
(довідка № 04-39/10-1294-1 від 12.12.2012 р.). Окремі наукові положення були
прийняті до використання у діяльності Національного банку України в межах
Проекту розроблення та впровадження публічної політики в Україні (довідка
№ 62 - 016/599 від 08.04.2013 р.). Рекомендації щодо удосконалення
інституційних форм регулювання фінансових інновацій та інструментів
обмеження волатильності ринку фінансових активів використано в практичній
36
діяльності Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України( довідка № 05103
– 2011 від 20.03.2020 р.) та під час виконання науково-дослідних робіт ДННУ
“Академія фінансового управління” (довідка №77021-07/183-1 від 03.10.2019
р.).
Результати дослідження щодо основних видів фроуду (кібершахрайства)
та способів боротьби з його проявами завдяки методам посиленої
автентифікації клієнтів було використано в діяльності компанії ТОВ “Сайфер
БІС” (довідка № 20/18 від 15.06.2018 р.). У процесі діяльності компанії “Драгон
Капітал” враховано рекомендації щодо підвищення ефективності оціночної
діяльності на ринку фінансових активів України (довідка № 010321 – 1 від
01.03.2021 р.).
Обґрунтовані рекомендації, спрямовані на підвищення цифрової та
фінансової грамотності населення та формування довіри і впевненості
учасників ринку фінансових активів України, враховано в процесі реалізації
основних напрямів діяльності асоціації інвестиційних професіоналів – CFA
Society Ukraine (довідка № 1131 – 09022021 від 9.02.2021 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним науковим
дослідженням, у якому наведено нове теоретичне обґрунтування проблеми
управління кількісними і якісними трансформаціями системи ринку
фінансових активів, запропоновано методологію їх емпіричного дослідження
та обґрунтовано комплекс заходів, спрямованих на підвищення функціональної
адекватності ринку фінансових активів цілям стійкого розвитку на основі
прогнозування напрямів йог

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено нове теоретичне обґрунтування проблеми
управління кількісними і якісними трансформаціями системи ринку фінансових
активів, запропоновано методологію їх дослідження та обґрунтовано
рекомендації щодо управління процесами змін на ринку фінансових активів з
метою забезпечення фінансової стабільності та стійкого розвитку економіки
України.
Найбільш важливими науковими та практичними результатами
дисертаційного дослідження можна вважати такі:
1. Запропоновано систематизацію теорій, що формують теоретичний
фундамент досліджень ринку фінансових активів, що базується на історичному
підході – переважання на певних етапах розвитку економічних відносин окремих
форм фінансового капіталу визначало проблематику теоретичних досліджень та
зумовило зосередження уваги на відповідній його формі: як на формі багатства,
запасі (меркантилізм, класична політекономія, політекономія), як на факторі
виробництва (маржиналізм, неокласична економічна теорія), як на фінансовому
активі (теорії неокласичного синтезу, сучасна портфельна теорія тощо).
Визначено, що погляд на сферу функціонування фінансового капіталу через
активи відображає особливості сучасного етапу еволюції фінансового капіталу і
зміну підходів до теоретичного пізнання – акцент на відносинах, інститутах та
формах взаємодії економічних суб’єктів.
2. На основі узагальнення термінологічного континууму у сфері ринку
фінансового капіталу було визначено підходи на яких має базуватись дефініція
“ринок фінансових активів” та, відповідно до них, конкретизовано сутність
фінансових активів, ринку фінансових активів, з урахуванням міжнародних
стандартів фінансового обліку (МСФЗ 9 “Financial Instruments”) та фінансової
статистики МВФ, СБ і ЄЦБ, що важливо з позиції узгодженості з базами даних і
дозволяє сформувати онтологію предметної галузі дослідження для
392
формального опису об’єкта, що може бути покладено в основу побудови
математично-статистичних моделей.
3. Критичний аналіз теоретичних концепцій, які пропонують моделі
розвитку ринку фінансових активів (неоавстрійська школа, теорія
фрактального ринку теорія ефективного ринкового навчання, біхевіористичні
фінанси, нейроекономіка, нова інституційна економіка теорія когерентних
ринків, синергетика, теорія адаптивних ринків) дозволив визначити зміст
системної трансформації ринку фінансових активів, її якісні параметри
(детермінованість ендогенними, екзогенними факторами; виражається у
кількісних, якісних і функціональних змінах елементів системи; відбувається як
через модифікацію існуючих інститутів, інструментів і форм взаємодії, так і за
рахунок інновацій в цих складових; варіативний характер; необоротність та
спрямованість), що дало можливість обґрунтувати власний методологічний
підхід до дослідження системної трансформації на стику теорій функціонування
субоптимальних ринків фінансових активів і теорій еволюційного розвитку
економічних систем.
4. Систематизовано та конкретизовано зміст категоріально-понятійного
апарату екосистемного підходу до вивчення ринку фінансових активів: агенти
діють у власних інтересах, так як вони їх розуміють; агенти помиляються і в
результаті помилок формується досвід, на підставі якого агенти вчаться,
адаптуються і генерують інновації; питання “виживання” агента, що
розвивається, зазнає невдач і отримує виграші завдяки власному досвіду,
вирішується за тими ж законами, що біологічний відбір, а результати такого
еволюційного відбору у сукупності визначають динаміку ринків фінансових
активів. Було наведено типологізацію акторів екосистеми ринку фінансових
активів на основі їхніх бізнес-моделі та евристики. Наведено закономірності
процесу трансформації ринку фінансових активів з позицій теорії екосистем:
закон незворотності; закон нерівномірності розвитку; закон збільшення
різноманітності; закон стрибкоподібного характеру розвитку; закон прискорення
темпів еволюції; закон ієрархії трансформацій.
393
5. Визначено і систематизовано ключові драйвери системних
трансформацій – процеси, що визначають зовнішні умови, у яких функціонує
екосистема ринку фінансових активів, і детермінують характер і напрям її змін:
прогрес у секторі збору, обробки, зберігання і захисту інформації
(фундаментальне зміщення техногенного характеру); розвиток та поширення
комунікаційних технологій (каталізатор техногенного характеру); глобалізація й
зміщення у структурі геоекономіки (фундаментальні зміщення соціогуманітарного характеру); підвищення ролі етичних, соціально-свідомих
мотивів у прийнятті рішень (каталізатор соціо-гуманітарного характеру).
Проаналізовано параметри та динаміку зазначених драйверів, зокрема
встановлено зміну характеристик процесу глобалізації в сучасних умовах, що
виражається в переході до поліцентричності росту світової економки, переході
на бізнес-моделі, які базуються на цифрових платформах та на кооперації
автономних невеликих підприємств замість великих концентрованих бізнесодиниць.
6. Обґрунтовано методологічний підхід до дослідження трансформації
ринку фінансових активів, який включає; аналіз мікроструктури ринку
фінансових активів з наголосом на фундаментальні зміщення у бізнес-моделях і
поведінці ключових акторів ринку та з урахуванням рівня розвитку ринку;
виявлення та кількісну оцінку мега-трендів у розвитку сучасних ринків
фінансових активів; квантифікацію змін емерджентних якостей ринків
фінансових активів та визначення напряму й сили зворотного зв’язку екосистеми
і базується на новому поєднанні методичного інструментарію Світового банку
для оцінки емерджентних властивостей ринку фінансових активів; методології
MSCI Inc. кластерізації ринків фінансових активів; критеріїв результативності
системних трансформацій ринку фінансових активів у контексті цілей стійкого
розвитку (Sustainable Development Goals, SDG).
7. Проведено аналіз змін, що відбуваються на рівні мікроструктури ринку
фінансових активів, що дозволило виявити довгострокові зрушення у дизайні
ринку та правилах торгівлі:
394
– скорочення обсягів традиційної торгівлі фінансовими активами і
розширення гібридної та електронної торгівлі, внаслідок чого зростає
інтенсивність цінової конкуренції між торговцями, що обумовлено специфікою
визначення цін на електронних платформах; збільшується прозорість ринкових
операцій, що підвищує ефективність ринку та істотно обмежує можливості
маніпуляцій ринком; відбувається зниження операційних витрат торгівлі;
– розширення інституційних форм торгівлі фінансовими активами:
регульовані ринки (regulated market), багатосторонні системи торгівлі
(multilateral trading facility, alternative trading systems), систематичні
інтерналізатори (systematic internaliser), організовані торгові системи (organised
trading facility), брокерські кросингові системи (broker crossing system),
внутрішні брокерсько-дилерські системи маршрутизації ордерів (internal brokerdealer order-routing systems), електронні комунікаційні мережі (electronic
communication networks), темні ринки (dark pools);
- глобалізація ринків фінансових активів стимулює процес уніфікації правил
торгівлі та стандартизації фінансових контрактів (традиційно кожна біржа мала
власні правила лістингу, процедури торгівлі, номенклатуру і специфікацію
похідних фінансових інструментів тощо), в результаті – відбувається зниження
вартості послуг, розширення номенклатури інструментів фінансування та
інвестування;
– транспарентність ринку фінансових активів визначається двома різнонаправленими тенденціями: з одного боку, поширення інформаційних
технологій забезпечує генерування, можливості обробки і доступ до інформації,
з іншого – зниження бар’єрів входу у сферу організації торгівлі завдяки тим же
інформаційним технологіям створює можливості входу в галузь нових суб’єктів
(зокрема віртуальних, як робо-едвайзери чи роботи-торговці).
8. Дескриптивний аналіз процесу модифікації бізнес-моделей акторів ринку
фінансових активів дозволив встановити, що основним рушієм змін у цій сфері
виступає прогрес в інформаційно-комунікаційних технологіях – системи торгівлі
фінансовими активами консолідуються і набувають глобального характеру;
395
зниження бар’єрів входу на ринок, спрощення комунікації між агентами,
скорочення вимог до початкового капіталу. Це протиріччя є наразі основним
фактором змін у характері та проявах конкуренції на ринку фінансових активів
– її інтенсивність знижується в одних сегментах і зростає в інших, де операції
стандартизовані, виконуються згідно з певними правилами, не вимагають
високих початкових капіталовкладень і можуть проводитися з використанням
переваг цифрових технологій (брокерська діяльність, торгівельні майданчики).
У сферах, які вимагають від агентів більш складної евристики, що базується на
застосуванні унікального досвіду або особливих здібностей чи специфічних
активів (бази даних, технології їх обробки) конкуренція знижується, проте
прагнення отримати маржинальність не нижче, ніж в цифровізованих сегментах,
спричиняє консолідацію агентів навколо відомих брендів на глобальній основі
(аналітичні агенції Bloomberg, Thomson Reuters, інвестиційний
консалтинг McKinsey, Goldman Sachs).
9. Зміни профіля інвестиційної поведінки на ринках фінансових активів є
результатом перегляду суспільних цінностей. Серед основних трендів в
евристиці акторів ринку фінансових активів, було визначено: інкорпорацію ESGфакторів у методику оцінки інвестиційної якості різних класів активів разом з
традиційними фінансовими показниками, як такими, що також впливають на
ризик та віддачу інвестицій; довіру суспільства до фінансових інститутів та
ринкової практики як одну з критичних умов для розвитку ринку фінансових
активів, довіру суспільства до ринку фінансових активів, що сприяє позитивним
результатам діяльності менеджерів активів, показники професійного розвитку,
розробку та визнання етичних кодексів, демонстрацію постійного навчання та
брендів з гарною репутацією; професійну етику як особливу функціонально
значущу сферу діяльності на ринку фінансових активів, зміст якої полягає в
цілеспрямованому, організованому регулюванні соціальних відносин, що
здійснюється зацікавленими суб’єктами та має на меті формування стійкої
збалансованої екосистеми ринку фінансових активів; основними поведінковими
обмеженнями для розвитку цих ринків є: низький рівень фінансової грамотності
396
та довіри до фінансових ринків, недостатня схильність до заощаджень,
інерційність поведінки, низька толерантність до ризику при одночасній
схильності недооцінювати ризик, схильність до наслідування. Врахування
евристики фінансових акторів формує основу для визначення стратегії розвитку
ринку фінансових активів в умовах глобалізації і цифровізації.
10. Обґрунтовано на теоретичному рівні як гіпотеза наявність стійкого
впливу на довгостроковому інтервалі процесів розвитку ІКТ, глобалізації,
структурних зрушень у геоекономіці та зміни соціально-етичних стандартів в
суспільстві на екосистему ринку фінансових активів, яка є гомеостатичною.
Визначено, що вплив зазначених драйверів на екосистему ринку фінансових
активів є амбівалентним та формує різнонаправлені вектори змін:
“фрагментованість – концентрація”, що має декілька аспектів впливу: на
конкуренцію, транспарентність, захист прав інвесторів і врешті – на ступінь
ризиків для учасників ринку та ефективність ринку фінансових активів;
“скорочення трансакційних витрат – підвищення системних ризиків” внаслідок
розширення омнікальності (“безшовної”) взаємодії ринкових агентів;
“підвищення доступності ринків фінансових активів – зростання ризику захисту
персональних даних” як наслідок удосконалення каналів безконтактної
комунікації і технологій кібер-шахрайства (фроду); “індивідуалізація
фінансового активу – зниження захищеності дрібних інвесторів” через зростання
складності інвестування, що дозволяє визначити напрями удосконалення моделі
фінансового регулювання в умовах трансформації ринку фінансових активів.
11. Встановлено основні характеристики граничних ринків фінансових
активів, що їх вирізняють: ширший спектр ризиків (ризики експропріації,
гіперінфляції, різких коливань обмінного курсу, торговельних бар’єрів,
фінансових обмежень, високий рівень операційного ризику, переказу й
зберігання активів); параметри дохідності фінансових активів (варіація доходів,
значно вище, ніж на розвинених ринках, але середні доходи – нижчі, через
наявність регулярних економічних потрясінь); некорельована в межах групи
цінова динаміка (граничні ринки можуть мати високий рівень нестабільності,
397
однак диверсифікований портфель активів з різних граничних ринків може мати
низьку волатильність); бар’єри для інвестування (доступ до інвестиційно
привабливих галузей і компаній контролюється вузьким колом бізнес- чи
політичної еліти). Це дозволяє віднести ринок фінансових активів України за
більшістю ознак до граничного ринку.
12. Визначено, що в умовах граничних ринків його ефективність залежить
від професійних інвесторів і фінансових аналітиків. Було проведено аналіз
точності рекомендацій, що надавались інвестиційними компаніями для
українських публічних компаній. Розподіл рекомендацій за вибірковим
спостереженням показав, що більшість з них було сформовано на основі
попередньої тенденції траєкторії руху ціни акцій; інвестиційні аналітики значно
переоцінювали компанії (у середньому відхилення оцінки від дійсної ринкової
ціни через 12 місяців становило 241 %); аналітики в Україні приблизно в 37 %
випадків надають правильні рекомендації, що співставно з міжнародними
розрахунками. Похибки оцінок вартості компанії можна пояснити валютним
ризиком, інформаційним дефіцитом, асиметричністю інформації, недостатнім
врахуванням ризиків, притаманних компанії, переоцінкою її потенціалу,
незалежними від аналітика зовнішніми факторами тощо.
13. Для формального опису зовнішніх впливів на екосистему ринку
фінансових активів було використано модель із фіксованими і рандомними
ефектами (mixed-моделей). Побудовано 15 mixed-моделей, що аналізували вплив
драйверів на системні характеристики ринку для кожної з трьох груп країн. На
основі показників оцінки для фіксованих і рандомних ефектів (Solution for Fixed
Effects, Solution for Random Effects) та тесту гіпотез на значущість кожного з
фіксованих ефектів (Tests of Fixed Effects), були ідентифіковані як статистично
значущі окремі закономірності трансформації ринків фінансових активів у
розрізі груп ринків. На основі визначених скорів індикаторів було здійснено
багатовимірне ранжування для підсумовування та порівняння результатів mixedмоделей для всіх трьох груп ринків фінансових активів і оцінки агрегованого
впливу на системні параметри ринків. Це дозволило встановити, що найбільш
398
впливовими драйверами (перше і друге місце) по групах ринків за всіма
параметрами виступили: для розвинутих ринків – глобалізація та економічне
домінування, для ринків, що розвиваються – економічне домінування та
економічне зростання, для граничних ринків – розвиток людського потенціалу і
глобалізація.
14. Обґрунтовано роль ринків фінансових активів у стимулюванні
довгострокового інвестиційного попиту в умовах скорочення факторної
продуктивності в економіці, падіння дохідності фінансових активів, низького
рівня інфляції, скорочення обсягу ліквідності. Доведено взаємозв’язок
системних параметрів ринку фінансових активів і циклу ділової активності.
Визначено основні сфери проактивності регуляторів на ринках фінансових
активів у контексті сприяння досягненню цілей сталого розвитку: участь ринків
фінансових активів у фінансуванні проектів сталого розвитку; вплив ринків
фінансових активів на сталий розвиток приватного бізнесу; формування
мотивації до довгострокових фінансових рішень; інвестування на основі
широкого набору критеріїв ефективності; забезпечення реалізації прав акціонера
щодо визначення пріоритетів сталого розвитку корпорації.
15. Визначено, що формування стійкої збалансованої екосистеми ринку
фінансових активів може бути забезпечено через спільний вплив стейкхолдерів
регуляторної підсистеми ринку (професійні асоціації, об’єднання учасників
ринку, органи фінансового регулювання) у таких сферах: підвищення цифрової
та фінансової грамотності у світлі унікальних характеристик, переваг та ризиків
цифрових фінансових послуг та каналів (підтримка інноваційної фінансової
освіти в межах національних стратегій розвитку ринку фінансових активів;
визначення ключових компетенцій учасників ринку фінансових активів в умовах
цифровізації); формування довіри суспільства до операторів ринку фінансових
активів через контекстуальні (макроекономічні показники, інфляція, зайнятість)
і культурні фактори (моральні установки, рівень знань, стандарти професійної
етики); покращання доступу до фінансової освіти та пристосування її до
індивідуальних потреб; поліпшення навичок управління та контролю над
399
фінансами за допомогою програмних додатків, таких як витратоміри,
інструменти відстеження фінансових цілей; заохочення інвестування на основі
широкого набору критеріїв ефективності, зокрема ESG-факторів (вимоги
лістингу щодо розкриття інформації про ESG, запровадження обов’язкового
формату звітності про стійкість емітента, консультування щодо правил звітності
про стійкість); формування мотивації до довгострокових фінансових рішень
(надати акціонерам більшої ваги при підборі керівників фондів та в інших
питаннях, оцінка результатів діяльності керівників фондів спільного
інвестування повинна базуватись на показниках в довгостроковій перспективі;
активізація участі в голосуванні представників портфельних акціонерів);
розвиток архітектури ринку фінансових активів на основі відкритого інтерфейсу
(Open Finance), розширення використання інформаційних технологій (FinTech,
RegTech, SupTech); захист персональних даних та протидія кібершахрайству
(“фішинг”, “скіминг”, “кардинг”, соціальна інженерія).
16. Визначено необхідність зміни існуючої моделі регулювання та нагляду
за ринком фінансових активів в Україні та запропоновано напрями її
удосконалення на основі кращих практик регулювання та імплементації норм
європейського і міжнародного законодавства. До таких напрямів належать:
регламентація діяльності, що базується на використанні систем
автоматизованого прийняття рішень (Automated decision-making (ADM), зокрема
алгоритмічної торгівлі та робо-едвайзингу), діяльності сервісних компаній
(агрегатори платіжних послуг, маркетплейси), підвищення транспарентності
приватних ринків фінансових активів (краудфандинг акцій, майданчики
вторинної торгівлі паями у приватних компаніях, венчурне інвестування);
розкриття інформації щодо ESG для інвестиційних продуктів; запровадження на
базі провідних університетів нових програм підготовки фахівців у сфері
цифрових фінансів та аналітичної оцінки бізнесу; імплементація (бажано у
повному обсязі і без так званого Gold plating-ефекту) у сферах захисту
роздрібних інвесторів, у галузі розкриття інформації, у сфері захисту
персональних даних, розширення сервісів управління рахунками та підвищення
400
надійності платежів, підтримка стабільності ринку; уніфікація законодавства у
сфері обігу криптоактивів, запровадження нормативно-технічних стандартів
(RTS) для складних фінансових продуктів, взаємодії учасників ринку фінансових
активів з регуляторами та органами державного управління щодо тестування
регуляторних правил (сендбокси).