КРЕДИТ У СИСТЕМІ ФІНАНСУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Краткое описание

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

На правах рукопису

АНДРІЙЧУК ФЕДІР ЮРІЙОВИЧ

УДК 336.71

КРЕДИТ У СИСТЕМІ ФІНАНСУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Спеціальність 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Савлук М. І.,
доктор економічних наук, професор, заслужений діяч
науки і техніки України

КИЇВ - 2010
ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………… 5

Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ………………. 13

1.1. Сутність і структурні елементи системи фінансування
зовнішньоекономічної діяльності …..……………………………………. 13
1.2. Особливості кругообороту капіталу в сфері зовнішньої
торгівлі та необхідність її кредитування ………………………………... 30
1.3. Класифікація кредитів у сфері зовнішньої торгівлі ……………………. 44
Висновки до розділу 1…………………………………………………….. 57

Розділ 2. КРЕДИТУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ В УКРАЇНІ ………… 59

2.1. Етапи розвитку системи фінансування зовнішньої торгівлі
України …………………………………………………………………… 59
2.2. Торговельне фінансування і проблеми його розвитку ………………… 68
2.3. Роль факторингу та форфейтингу в системі фінансування
зовнішньої торгівлі в Україні ……………………………………………. 94
2.4. Довгострокове кредитування ЗЕД в Україні …………………………… 113
Висновки до розділу 2 …………………………………………………… 126

Розділ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ФІНАНСУВАННЯ
ЗЕД В УКРАЇНІ …………………………………………………………………. 128

1.1. Механізм державної фінансової підтримки розвитку ЗЕД
у світлі світового досвіду ……………………………….……………….. 128
1.2. Формування державної фінансової підтримки розвитку
зовнішньої торгівлі в Україні …………………………………………… 146
1.3. Організаційно-методичні рекомендації з удосконалення
інституційної системи фінансування ЗЕД в Україні …………………… 153
Висновки до розділу 3……………………………………………………. 166

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………….. 169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………. 181
ДОДАТКИ ………………………………………………………………………. 200

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

АГСЕК - Агентство з гарантування і страхування експортних
кредитів
АРФЗТ - Агентство з розвитку системи фінансування зовнішньої
торгівлі
ЄБРР - Європейський банк реконструкції та розвитку
ЕСКАТО - Экономічна та соціальна комісія для Азії та Тихого
океану
ЕКСІМ-банк - экспортно-імпортний банк
ІСФТ - інституційна структура фінансування торгівлі
ЛІБОР - Ставка пропозиції на лондонському міжбанківському
рынку
МТП - Міжнародна торговельна палата
МТЦ - Міжнародний торговельний центр ЮНКТАД/ВТО
СЕФ - Світовий економічний форум
СОТ - Світова організація торгівлі
УНИДРУА - Міжнародний інститут уніфикації приватного права
ЮНСІТРАЛ - Комісія ООН по праву міжнародної торгівлі
ЮНКТАД - Конференція ООН з торгівлі та розвитку

ВСТУП

Актуальність теми. Міжнародна торгівля товарами і послугами є важливим чинником економічного зростання в більшості країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою, в т.ч. й України. Впродовж періоду становлення і розвитку України як суверенної держави зовнішньоекономічна діяльність, у тому числі зовнішня торгівля, стає все більш значущою складовою господарювання українських підприємств та організацій. Зростання експортних надходжень, будучи похідною від рівня конкурентоспроможності товарів і послуг національного виробництва на зовнішніх ринках, є одним з ключових чинників розвитку експортно-орієнтованої економіки, забезпечення потреб країни в іноземній валюті, формування внутрішнього валютного ринку і зміцнення позицій національної валюти на цьому ринку.
Провідні тенденції глобального економічного розвитку – лібералізація зовнішньоторговельних і фінансових відносин, транснаціоналізація і глобалізація всіх сфер суспільно-економічного життя - мають винятково важливе значення для України з її відкритою економікою, оскільки позначають орієнтири і напрями економічного розвитку як національного господарства в цілому, так і господарюючих суб'єктів усіх рівнів.
Фінансове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) в Україні є найважливішою передумовою подальшого зростання експортного потенціалу, поступової диверсифікації товарної структури експорту на користь товарів високого ступеня переробки, збільшення частки міжнародного обміну послугами у сфері високих технологій тощо. Фінансування зовнішньої торгівлі, будучи елементом зовнішньоекономічної політики держави, суттєво впливає на подолання наслідків економічних і фінансових криз.
Специфіка ЗЕД обумовлює широку участь кредиту в її фінансуванні, про що свідчить світова практика. Проте в Україні кредитування національних суб’єктів ЗЕД як іноземними партнерами, так і національними кредитними інститутами недостатньо розвинуто. Це зумовлює практичну актуальність дослідження чинної системи фінансування ЗЕД в Україні, в тому числі шляхом кредитування.
В умовах розширення і поглиблення виробничого та науково-технічного співробітництва з партнерами із зарубіжних країн домінуючою формою ЗЕД економічних суб’єктів підприємництва в Україні є зовнішня торгівля товарами і послугами.
Вивченню питань, пов’язаних із сутністю та особливостями фінансового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності, використанням широкого спектру відповідних традиційних і нетрадиційних інструментів фінансування присвячена значна кількість наукових досліджень зарубіжних і вітчизняних фахівців.
Найбільш вагомий внесок у дослідження фінансового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності зробили вітчизняні вчені: І. Авансова, В. Базилевич, О. Береславська, М. Білик, І. Бураковський, В. Вергун, О. Гребельник, Б. Івасів, О. Кириченко, А. Кредісов, І.Лютий, Ю. Макогон, В. Міщенко, О. Мозговий, А. Мороз, В. Новицький, В. Онищенко, Л. Примостка, Л. Руденко, А. Філіпенко та ін. Однак в працях вітчизняних науковців найчастіше розглядаються окремі методи та інструменти фінансування зовнішньоекономічної діяльності і, зокрема, зовнішньої торгівлі. Однак дослідження комплексного характеру, що системно аналізують механізм фінансового забезпечення суб‘єктів ЗЕД у контексті сучасних тенденцій глобального розвитку практично відсутні.
Проблемам фінансового забезпечення ЗЕД присвятили свої праці зарубіжні вчені Л. Дробозіна, Л. Красавіна, К. Редхед, Д. Річардсон, В. Саймон, Дж. Ф. Сінки, Дж. Й. Фіннерті, Ч. В. Хілл, С. Хьюз, Ф. Лі Ченг та інші. У зарубіжній літературі, на відміну від вітчизняної, фінансування ЗЕД трактується як техніка організації і управління фінансовими і кредитними ресурсами та майном експортерами, імпортерами, фінансовими посередниками та іншими компаніями, що беруть участь у проведенні зовнішньоекономічних операцій.
Значення розробок вітчизняних та зарубіжних науковців є беззаперечним, але відсутність загальноприйнятої чіткої концепції системи фінансування ЗЕД ускладнює науковий аналіз цієї сфери. До того ж, існують суттєві організаційно-правові перепони, які стримують активне використання різних кредитних інструментів фінансування зовнішньоекономічної діяльності українських суб’єктів ЗЕД.
Отже, актуальність проблеми, а також недостатній рівень її наукової розробки визначили мету і завдання дисертаційного дослідження, логіку його структурної побудови, наукову значимість та практичну спрямованість.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри банківської справи ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темою «Грошово-кредитний механізм соціально-економічного розвитку України» (державний реєстраційний номер 0107U001335). Особисто автором в рамках теми досліджено кредитний інструментарій фінансування розвитку ЗЕД в Україні.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є удосконалення теоретико-методичних основ використання кредитних інструментів фінансування ЗЕД та наукове обґрунтування активізації цього процесу в Україні в контексті впливу сучасних тенденцій світового економічного розвитку на основі узагальнення теоретичного доробку вітчизняних і зарубіжних учених і аналізу світового досвіду організації фінансування експортно-імпортної діяльності.
Для реалізації поставленої мети в дисертації визначено завдання теоретичного і практичного характеру:
- проаналізувати та узагальнити основні сучасні види і способи фінансування зовнішньоекономічної діяльності з метою з’ясування його системної суті;
- дослідити особливості кругообороту капіталу в сфері зовнішньої торгівлі та обґрунтувати необхідність її кредитування;
- розкрити суть та визначити структурні елементи системи фінансування зовнішньоекономічної діяльності та зовнішньої торгівлі як її основної складової;
- проаналізувати класифікацію кредиту і узагальнити її критерії та види кредиту, що застосовуються для фінансування зовнішньої торгівлі та її розвитку;
- визначити основні етапи розвитку системи фінансування зовнішньої торгівлі в Україні у контексті лібералізації ЗЕД та національної кредитно-фінансової сфери;
- здійснити системний аналіз проблем використання кредитних інструментів фінансування зовнішньої торгівлі в Україні;
- провести аналіз досвіду України та окремих країн – торговельних партнерів України у сфері сприяння розвитку фінансування зовнішньої торгівлі;
- розробити і обґрунтувати організаційно-методичні рекомендації з удосконалення системи фінансування ЗЕД в Україні.
Об'єкт дослідження – кредитний механізм та інструментарій системи фінансування зовнішньоекономічної діяльності господарюючих суб’єктів в Україні.
Предметом дослідження є сукупність грошових відносин, пов’язаних з кредитуванням зовнішньоекономічної діяльності господарюючих суб'єктів України в умовах впливу сучасних тенденцій і явищ світового економічного розвитку – глобалізації, лібералізації, транснаціоналізації, фінансово-економічної кризи.
Методи дослідження. У дисертаційному дослідженні використані різноманітні методи економічного аналізу, а саме: абстрагування і теоретичного узагальнення для виявлення особливостей кругообороту капіталу в сфері зовнішньої торгівлі (у п.1.2); порівняльного аналізу для вивчення сучасних підходів до класифікації кредитів у сфері ЗЕД (у пп.1.1 та 1.3) і в п. 3.1 - для аналізу світового досвіду стимулювання експорту та імпорту; аналізу і синтезу для обґрунтування концепції структурної побудови системи фінансування зовнішньої торгівлі (у п.1.3); історизму для визначення етапів формування і розвитку системи фінансування зовнішньої торгівлі в Україні (у п.2.1); економіко-статистичний та графічний методи для виявлення тенденцій розвитку фінансування зовнішньої торгівлі в Україні (п.2.2; 2.3; 2.4).
Загальною теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є теорія грошей, фінансів і кредиту. Інформаційна база дослідження складається з монографічних досліджень вітчизняних та зарубіжних економістів, періодичних публікацій, пов’язаних з темою дослідження, матеріалів наукових та науково-практичних конференцій і семінарів, присвячених проблемам фінансування експортно-імпортної діяльності вітчизняних суб’єктів господарювання, публікацій Державного комітету статистики України, Національного банку України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, національного та міжнародного уніфікованого законодавства з організаційних та фінансових питань міжнародної торгівлі, матеріалів аналітичних досліджень міжнародних фінансових організацій та асоціацій, що працюють у цій сфері: Світової організації торгівлі, Світового банку, Європейського банку реконструкції і розвитку, Організації економічного співробітництва і розвитку, Міжнародної торговельної палати, міжнародних факторингових асоціацій International Factors Group S.C. (IFG) та Factors Chain International (FCI) та ін., дані фінансової звітності комерційних банків України.
Наукова новизна одержаних результатів. Основні результати, що становлять наукову новизну, були отримані в процесі вирішення поставлених у дисертації завдань, і є такими:
вперше:
• обґрунтовано положення, що торговельний капітал у своєму кругообороті теж проходить три стадії, друга з яких є виробничою, оскільки на ній виробляються торговельні послуги і створюється додаткова вартість як економічне джерело формування прибутку торговельних підприємств, забезпечення їх фінансової самодостатності та активної участі в кредитних відносинах. Виокремлення стадій кругообороту торговельного капіталу дає можливість підвищити обгрунтованість використання кредитних методів фінансування торгівлі в зовнішньоекономічній сфері;
удосконалено:
• модель інституціональної структури системи фінансування зовнішньої торгівлі України на основі адаптації базової моделі, розробленої експертами ЕСКАТО для країн, що розвиваються. Модель полегшує оцінку сучасного стану системи фінансування зовнішньої торгівлі у відповідності до визначених автором етапів її розвитку і становить основу для розробки пропозицій щодо її вдосконалення;
• систему статистичної звітності суб’єктів ЗЕД на основі запровадження звітності з фінансування зовнішньої торгівлі;
набули подальшого розвитку:
• дослідження формування системи фінансування ЗЕД в Україні – класифіковано основні етапи за критерієм лібералізації ЗЕД як одного з ключових чинників цього процесу:
- 1991 – 2000 рр. - становлення системи фінансування ЗЕД та динамічний розвиток підсистеми її регулювання на основі створення нормативно-правової бази ЗЕД;
- 2001 – І півріччя 2008 рр. – динамічний розвиток системи фінансування ЗЕД передусім на основі розширення відповідного інструментарію та збільшення ресурсних можливостей завдяки розвитку виробництва та зростанню в Україні кількості банків з іноземним капіталом;
- ІІІ кв. 2008 р. до цього часу - пристосування системи фінансування ЗЕД в Україні до умов глобальної фінансово-економічної кризи; диверсифікація джерел фінансування зовнішньої торгівлі;
• тлумачення поняття «система фінансування ЗЕД», що визначена як сукупність джерел, інститутів, норм, правил, регулятивних вимог щодо фінансового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та її розвитку за рахунок усіх видів коштів, визначених національним законодавством, міжнародними правовими нормами та угодами, правилами та звичаями міжнародної практики;
• тлумачення функціональної структури системи фінансування зовнішньої торгівлі суб’єкта ЗЕД як сукупності трьох ключових складових: підсистеми фінансування власне торговельної (операційної) діяльності, підсистеми фінансування розвитку торгівлі та підсистеми їх регулювання. Цей підхід дає змогу врахувати в рамках зазначених підсистем специфічні особливості і проблеми, зумовлені використанням різних інструментів та способів фінансування, адекватністю правових норм з їх регулювання;
• тлумачення поняття «торговельне фінансування», яке являє собою фінансування короткострокових зовнішньоторговельних операцій з використанням специфічних інструментів – документарних акредитивів, інкасо, гарантій, відкритого рахунку (банківське торговельне фінансування) та комерційного кредиту (небанківське торговельне фінансування) та з залученням ресурсів на міжнародних фінансових ринках;
• теоретико-методичні засади торговельного фінансування на основі уточнення суті видів торговельного фінансування (передекспортного, постекспортного та постімпортного) та інструментів їх здійснення - акредитивів і гарантій.
Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовані положення, висновки, практичні рекомендації можуть бути використані для поліпшення фінансового забезпечення ЗЕД в Україні на основі активізації і вдосконалення використання кредитних інструментів фінансування.
Сформульовані в дисертаційному дослідженні практичні рекомендації використані в практичній діяльності ВАТ «Державний ощадний банк України» (довідка № 15/2-663 від 25.11.2010 р.), Міністерства економіки України (довідка № 2703-25/192 від 26.10.2010 р.).
Окремі положення дисертації використовуються в навчальному процесі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні та розробці навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін «Гроші та кредит», «Банківські операції», «Міжнародні розрахунки та валютні операції» (довідка від 15.10.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Викладені в роботі наукові результати, висновки, рекомендації та пропозиції є особистим надбанням автора.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження обговорено і схвалено на міжнародних науково-практичних конференціях в Україні: УІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки» (21 – 22 листопада 2008 р., м. Донецьк), Міжнародній науково-практичній конференції «Постсоціалістичні країни в умовах світової фінансово-економічної кризи» (22 – 23 квітня 2009 р., м. Одеса), Міжнародній науково-практичній конференції «Формування нового світового економічного порядку» (14 – 15 травня, 2009 р., м. Тернопіль), ІV Міжнародній науково-практичній конференції “Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків" (15 – 16 жовтня 2009 р., м. Черкаси), V Міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика (27 – 28 травня 2010 р., м. Суми); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Економіка підприємства: теорія і практика» (21 жовтня 2010 р., м. Київ).
Наукові публікації. Основні наукові та прикладні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 12 наукових працях (загальний обсяг 3,85 д.а.), з них 6 одноосібних статей у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, 6 – у матеріалах і тезах конференцій.
Структура і зміст дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків.
Загальний обсяг дисертації становить 205 сторінок, у тому числі основний текст дисертації викладено на 180 сторінках, включаючи 7 таблиць на 7 арк. та 11 рисунків на 11 арк. Список використаних джерел містить 184 позиції на 18 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертації на підставі узагальнення теоретичного доробку вітчизняних і зарубіжних учених та аналізу світового досвіду організації фінансування експортно-імпортної діяльності здійснено наукове вирішення завдання активізації використання кредитних інструментів фінансування зовнішньої торгівлі в Україні в контексті впливу сучасних тенденцій світового економічного розвитку. Пропонується комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності вітчизняної системи фінансування зовнішньоекономічної діяльності. Результати проведеного дисертаційного дослідження дають змогу зробити такі висновки та сформувати рекомендації, які характеризуються науковою новизною, мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення.
1) Аналіз теоретичних підходів до визначення суті і змісту зовнішньоекономічної діяльності дозволяє конкретизувати її визначення як сукупність виробничо-господарської, організаційно-економічної і комерційної співпраці окремих господарюючих суб’єктів у сфері зовнішньоторговельних та інвестиційно-виробничих зв’язків з іноземними партнерами.
2) Існує методологічна невизначеність у застосуванні понять «міжнародні економічні відносини», «зовнішньоекономічні зв’язки», «зовнішньоекономічна діяльність», тому в роботі запропоновані критерії розмежування цих понять, а саме – ієрархічний рівень суб’єкта господарювання.
Зовнішньоекономічні зв’язки країни реалізуються через зовнішньоекономічну діяльність суб’єктів господарювання. Тому вживання терміну “зовнішньоекономічні зв’язки” є коректним, коли йдеться про державу як суб’єкта цих зв’язків. Термін “зовнішньоекономічна діяльність” має трактуватися як господарська діяльність суб’єктів мікрорівня. Отже, зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарювання є за своєю сутністю сферою реалізації зовнішньоекономічних зв’язків держави. Ключове місце в ЗЕД посідає зовнішня торгівля.
3) Проведений нами аналіз основних видів і способів фінансування ЗЕД дає підстави уточнити суть фінансування зовнішньої торгівлі, як процесу фінансового забезпечення експортно-імпортної діяльності та її розвитку з приватних та офіційних джерел: ресурсів підприємств – суб’єктів зовнішньої торгівлі, фінансових посередників (банків та небанківських фінансових, страхових компаній), державних коштів та ресурсів міжнародних фінансових організацій глобального й регіонального рівнів, що регулюється національним законодавством, міжнародними правовими нормами та угодами, правилами та звичаями міжнародної практики операцій з фінансування. Таке трактування найбільше враховує широкі можливості фінансового забезпечення зовнішньої торгівлі у сучасній світовій економіці, відзначною рисою якої є взаємозв’язок і взаємозалежність економічних суб’єктів усіх рівнів.
4) Фінансування зовнішньоекономічної діяльності за сучасних умов набуло системного характеру. Запропонований підхід до визначення суті фінансування зовнішньої торгівлі забезпечує його методологічну єдність з трактуванням поняття «системи фінансування ЗЕД», яке визначено нами як сукупність джерел, інститутів, норм, правил, регулятивних вимог фінансового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та її розвитку за рахунок усіх видів коштів, визначених національним законодавством, міжнародними правовими нормами та угодами, правилами та звичаями міжнародної практики операцій з фінансування.
5) Спираючись на цей підхід, та з урахуванням усього викладеного вище, можна виокремити такі основні структурні елементи системи фінансування зовнішньоекономічної діяльності:
- джерела фінансування (офіційні: державні кошти, ресурси міжнародних фінансових організацій глобального й регіонального рівнів; приватні: кошти приватних фірм – учасниць ЗЕД, у тому числі власні ресурси, що вивільняються в процесі виробничої діяльності та взаємне фінансування);
- суб’єкти фінансування (уряди країн, міжнародні організації глобального й регіонального рівнів; фінансові компанії, кредитно-фінансові установи, фірми-експортери та імпортери, торговельні посередники),
- форми фінансування (товарна, грошова, за посередництва цінних паперів),
- види фінансування (короткострокове, середньострокове, довгострокове),
- способи фінансування (традиційні:самофінансування, взаємне фінансування учасників ЗЕД, проектне фінансування, банківське кредитування; нетрадиційні: факторинг, форфейтинг, лізинг),
- інструментарій фінансування (кредити, розрахункові операції кредитного характеру, факторингові операції, форфейтингові операції, лізингові операції тощо).
Всі зазначені структурні елементи взаємопов’язані правовим полем, яке складається з нормативно-правових акти національного та міжнародного рівнів.
Конкретизуючи цю схему для сфери зовнішньої торгівлі як ключової складової ЗЕД, її можна представити як взаємопов’язану сукупність трьох підсистем: підсистеми фінансування власне торговельної (операційної) діяльності, підсистеми фінансування розвитку торгівлі та підсистеми їх регулювання. Цей підхід дає змогу врахувати в рамках зазначених підсистем специфічні особливості і проблеми, зумовлені використанням різних інструментів та способів фінансування, адекватністю правових норм з їх регулювання;
6) Фінансування зовнішньої торгівлі в сучасних умовах здійснюється з широким використанням різноманітних форм кредиту. Користування торговельними підприємствами кредитом в якості позичальників і кредиторів зумовлене нерівномірністю кругообороту торговельного капіталу, систематичним незбігом у часі та за обсягами потреби в авансуванні грошових коштів в оборот і вивільнення їх з обороту.
7) Торговельний капітал у своєму кругообороті проходить три стадії, друга з яких є виробничою, оскільки на ній виробляються торговельні послуги і створюється додаткова вартість як економічне джерело формування прибутку торговельних підприємств і забезпечення їх самодостатньої фінансово-господарської діяльності, в т.ч. активної участі в кредитних відносинах.
8) Процес розвитку системи фінансування зовнішньої торгівлі є сукупністю взаємопов’язаних етапів, упродовж яких внаслідок дії певних специфічних чинників система зазнала структурних змін. На основі критерія лібералізації ЗЕД класифіковано основні етапи формування системи фінансування ЗЕД в період незалежності для визначення відповідних змін у системі фінансування зовнішньої торгівлі України:
- 1991 – 2000 рр. - становлення системи фінансування зовнішньої торгівлі; динамічний розвиток підсистеми регулювання на основі створення нормативно-правової бази ЗЕД;
- 2001 – І півріччя 2008 рр. – динамічний розвиток системи фінансування зовнішньої торгівлі та фінансування її розвитку передусім на основі розширення інструментарію з фінансування торгівлі та збільшення ресурсних можливостей завдяки зростанню в Україні кількості банків з іноземним капіталом;
- ІІІ кв. 2008 р. до цього часу - пристосування системи фінансування зовнішньої торгівлі до умов глобальної фінансово-економічної кризи; диверсифікація джерел фінансування зовнішньої торгівлі.
Виокремлення цих етапів розкриває зміну ролі приватного та офіційного капіталу: у передкризовий час спостерігається зростання ролі приватного капіталу, у тому числі – іноземних банків; за кризових умов підвищується значення офіційних джерел фінансування зовнішньої торгівлі - за участі урядів держав (через посередництво експортних кредитних агентств) та міжнародних фінансових організацій, у першу чергу, МБРР та ЄБРР.
9) Широке застосування у зарубіжних фахових публікаціях терміну «торговельне фінансування» (trade finance) та у вітчизняній літературі - словосполучення «фінансування зовнішньої торгівлі» за відсутності чіткого визначення ані першого, ані другого термінів та пропоновані банками різноманітні послуги з торговельного фінансування створюють підстави для аналізу трактування суті та змісту торговельного фінансування, його інструментарію, а також взаємної відповідності понять «торговельне фінансування» та «фінансування зовнішньої торгівлі» з погляду теорії, методології та практики.
Результати такого аналізу дали авторові змогу розвинути підходи до трактування торговельного фінансування і сформулювати його як фінансування короткострокових зовнішньоторговельних операцій з використанням специфічних інструментів - документарних акредитивів, інкасо, гарантій, відкритого рахунку (банківське торговельне фінансування) та комерційного кредиту (небанківське торговельне фінансування) та з залученням ресурсів на міжнародних фінансових ринках і спрямоване на покращення управління ризиками і капіталом суб’єктів ЗЕД.
10) На основі результатів аналізу і узагальнення теоретичних і практичних аспектів торговельного фінансування в роботі набули подальшого розвитку теоретико-методичні засади фінансування торгівлі, зокрема передекспортне, постекспортне та постімпортне фінансування визначені як види торговельного фінансування, які здійснюються з використанням акредитивів та гарантій як інструментів фінансування. Основним інструментом торговельного фінансування в Україні є акредитив.
11) В цілому практика українських банків – лідерів з надання цих послуг в цілому відповідає українським нормативним вимогам та міжнародним стандартам і звичаям. Проте в процесі дослідження виявлена відсутність відкритих централізованих офіційних баз даних з фінансування зовнішньої торгівлі у розрізі джерел фінансування, суб’єктів, способів, методів та інструментів фінансування. Все це ускладнює, а часто і прямо унеможливлює будь-який аналіз динаміки фінансування зовнішньої торгівлі, взаємозв’язку ефективності фінансування з динамікою експорту та імпорту, інших показників.
Таким чином, в цій сфері діяльності банків України мають місце й істотні недоліки:
- статистичне висвітлення цієї діяльності у більшості банків слабо класифіковано і структуровано, а тому не може вважатися задовільним;
- операції більшості банків з торговельного фінансування є спорадичними і незначними за обсягами.
12) Факторинг є поширеним способом фінансування зовнішньоторговельних операцій. Українські суб’єкти ЗЕД, здійснюючи міжнародні торговельні операції, користуються факторинговими послугами. Проте в Україні ринок факторингових послуг розвинутий вкрай слабко, в більшості випадків гравцями ринку факторингу виступають комерційні банки, набагато рідше це підрозділи банків або банківських структур, ще рідше це самостійні операційні факторингові компанії. Сегмент міжнародного факторингу перебуває на початковій стадії свого розвитку.
13) Проектом Закону України "Про державну фінансову підтримку експорту". Від 18 червня 2009 р. Міністерство економіки України пропонує на законодавчому рівні визнати і закріпити важливість ролі факторингу в розвитку експортного потенціалу України. Вивчення положень проекту дає змогу стверджувати, що існує необхідність законодавчого уточнення суті експортного факторингу. Автором дисертації пропонується вважати експортний факторинг фінансовою послугою, яка полягає в передачі фактором (банком та/або іншими фінансовими установами, які отримали право на здійснення експортного фінансування в межах цього Закону) відповідно до договору факторингу грошових коштів у розпорядження клієнта (експортера), прийнятті на себе всіх ризиків виконання таких вимог та прийому платежів, за плату, а також у відступленні експортером фактору свого права грошової вимоги до іноземного покупця, що випливає із зовнішньоекономічного договору (контракту).
14) В ході дослідження використання факторингу у фінансуванні зовнішньоторговельних операцій за інформацією, розміщеною на сайтах банків, виявлено, що статистичні дані про факторинг, в тому числі у зовнішньоекономічній діяльності є неповними, фрагментарними, такими, що не забезпечують прозорість факторингової діяльності і, як наслідок, непридатними для якісного економічного аналізу. Вважаємо, що таке становище в галузі статистики фінансування операцій із зовнішньої торгівлі говорить про те, що на рівні органів державного регулювання не приділяється належної уваги розвиткові поширених у міжнародній практиці ефективних інструментів фінансування зовнішньої торгівлі, що є неприпустимим для країни, яка прагне посісти гідне місце на зовнішніх ринках товарів та послуг та декларувала євроінтеграційну стратегію розвитку.
15) Досвід розвинених країн світу також свідчить, що надання банками послуг факторингу - це неперспективний вид діяльності, прикладів успішної роботи універсальних банків по класичному факторингу вкрай мало. Майбутнє факторингу в Україні - за спеціалізованими факторинговими компаніями, здатними на належному рівні надавати такі послуги, як адміністрування дебіторської заборгованості, юридичний супровід, інформаційна підтримка постачальника, страхування ризиків, які несе постачальник при роботі з відстрочкою платежу.
16) Аналізуючи перспективи використання форфейтингу для фінансування експорту в Україні, виявлено, що в національному законодавстві існує норма, яка суттєво обмежує використання форфейтингу, зокрема та, що екcпopтнa виpyчкa повинна поступати тільки з-зa кордону. Усуненню законодавчих обмежень сприятиме якнайшвидше прийняття проекту Закону України «Про валютне регулювання та валютний контроль в Україні» (реєстр. №0925) (далі-Законопроект №0925 [1] ). Відповідно до Постанови Верховної ради України від 11 квітня 2007 року № 920-V цей законопроект прийнятий за основу. Згідно зі ст. 17 Законопроекту № 0925 валютні операції із зовнішніми цінними паперами (в тому числі векселями, вираженими в іноземній валюті) між нерезидентами на території України здійснюватимуться без обмежень.
17) Довгострокове фінансування зовнішньоекономічної діяльності підприємства передбачає використання поряд з власними фінансовими ресурсами (самофінансування) таких форм, як проектне фінансування, фінансування через ринки цінних паперів, кредитування покупців (експортерами), лізинг.
У фінансуванні зовнішньої торгівлі українських експортерів першочергове значення має співпраця Укрексімбанку та провідних комерційних банків з міжнародними фінансовими організаціями в сфері проектного фінансування. За роки незалежності Україна отримала значну фінансову підтримку від міжнародних фінансових організацій, спрямовану безпосередньо у розвиток зовнішньоекономічної діяльності, зокрема – у розвиток зовнішньої торгівлі. Головними партнерами України є Світовий Банк та Європейський банк реконструкції і розвитку, найбільший інвестор – ЄБРР.
Безпосереднє кредитування розвитку торгівлі ЄБРР здійснює в рамках “Кредитної лінії для розвитку малих і середніх підприємств” (SMELINE), Програми сприяння розвитку торгівлі (ПСРТ).
Напрямами кредитування за SMELINE є:
• • довгострокове фінансування засобів виробництва та пов’язаного з ним збільшення нормативного оборотного капіталу;
• • короткострокове фінансування витрат на імпортовану сировину та запасні частини;
• • фінансування лізингу.
В рамках ПСРТ ЄБРР надає гарантії підтверджуючим міжнародним банкам і тим самим бере на себе політичний і комерційний ризики оплати операцій, здійснених банками-емітентами в країнах операцій ЄБРР. Програмою передбачається видача гарантій на будь-які чесно здійснювані країнами операцій ЄБРР експортно-імпортні операції, а також операції між ними. Гарантії ЄБРР охоплюють широкий діапазон товарів і послуг, зокрема - товари широкого споживання, товари сировинної групи, машини і устаткування, енергопостачання, транскордонні інженерно-технічні роботи, будівництво, суднобудування, технічні і інші послуги.
Для розвитку зовнішньої торгівлі послугами, зокрема, послугами транспорту ЄБРР визначено підтримку розвитку транспортної та комунікаційної інфраструктури України, яка має вирішальне значення для конкурентоспроможності України та її інтеграції в європейські транспорті мережі та світову економіку. Основна увага буде зосереджена на розвитку транспортного коридору Європа – Кавказ – Азія, а також інших основних транспортних коридорів в Україні.
У сфері розвитку зовнішньої торгівлі України заслуговує на увагу, Проект розвитку експорту (ПРЕ), реалізований спільно Світовим банком, Укрексімбанком за участю та технічного сприяння Ексімбанку Японії, з фінансуванням за рахунок кредитної лінії Світового банку.
26 вересня 2006 року Укрексімбанк та Світовий банк спільно започаткували Другий проект розвитку експорту (ПРЕ-2). В рамках реалізації ПРЕ-2 Укрексімбанк здійснює кредитування підприємств-експортерів та оптове кредитування банків-учасників, які, своєю чергою, забезпечують фінансування за рахунок коштів ПРЕ-2 субпроектів розвитку експорту приватних підприємств-бенефіціарів, що задовольняють критерії прийнятності, дотримуються узгоджених умов субкредитування, регламентованих процедур закупівель, а також вимог Світового банку та законодавства України щодо охорони навколишнього середовища.
18) Проведене в ході дослідження вивчення досвіду зарубіжних країн показує, що в світовій практиці використовуються різні системи сприяння розвитку зовнішньої торгівлі, які набули належного інституційного оформлення через спеціальні організації, завданням яких є сприяння розвитку експорту, починаючи з інформаційної підтримки і закінчуючи прямим фінансуванням.
Державна фінансова підтримка і стимулювання експорту досягли високого рівня в багатьох країнах світу, особливо це стосується підтримки експорту продукції високого рівня переробки. Узагальнюючи аналіз досвіду інших країн у цій сфері, можна зазначити такі основні позитивні наслідки цих державних зусиль: захист від ризику неплатежів чи фінансових втрат; можливість отримання більш вільного доступ до ринку оборотного капіталу та його здешевлення; покриття втрат від коливання валютних курсів; можливість отримати професійний консалтинг з оцінки надійності потенційних партнерів при виході на нові ринки; отримання інформації про потенційні ризики неплатежів та регулювання зовнішньої торгівлі на зовнішніх ринках; своєчасне інформування про фінансовий стан закордонного партнера; можливість прямих експортних поставок, минаючи оптовиків-посередників.
19) Україна до цих пір не має ефективної системи державної фінансової підтримки експортної діяльності, і ця обставина негативно впливає на просування товарів і послуг українських підприємств на міжнародні ринки. Іноземні конкуренти мають на світовому ринку незаперечні переваги перед українськими експортерами завдяки вільному доступу до більш дешевих кредитів, компенсованих державами, а також до захисту від політичних і частково комерційних ризиків у своїх країнах та в країнах місцезнаходження їх контрагентів.
20) Узагальнюючи визначені в ході дослідження недоліки, які впливають на розвиток фінансування торгівлі в Україні, їх можна згрупувати таким чином:
а) неповний спектр механізмів та послуг, що надаються
торговельним компаніям і виробникам (відсутність агентства з гарантування експертних кредитів, неадекватні можливості торговельного фінансування, факторингу, форфейтингу, лізингу);
б) неефективна з погляду забезпечення підвищення ліквідності фінансових установ, що обслуговують ЗЕД, фінансова система країни(велика кількість слабких і дрібних банків та фінансових компаній, які практично не здатні ефективно фінансувати потреби зовнішньої торгівлі);
в) непрозорість практики фінансування зовнішньої торгівлі суб’єктами ЗЕД (відсутність статистичного забезпечення практики застосування всього спектру інструментів фінансування ЗЕД господарюючих суб’єктів України);
г) не повною мірою відповідають своїм завданням на сучасному етапі розвитку ЗЕД в Україні законодавство, нормативні акти; відсутність законодавчо визначеної, фінансово забезпеченої інституції, відповідальної за гарантування і страхування експортних кредитів в Україні.
21) На основі виявлення в ході дослідження недоліків системи фінансування розвитку зовнішньої торгівлі та з урахуванням досвіду інших країн у сфері сприяння розвитку фінансування торгівлі в цьому розділі запропоновано і обґрунтовано організаційно-методичні рекомендації з удосконалення системи фінансування зовнішньої торгівлі на основі запровадження моделі її інституціональної структури.
Пропонована модель розроблена на основі аналогічної моделі, розробленої експертами ЕСКАТО і адаптована автором дисертації до умов України. Модель полегшує аналіз змін системи фінансування зовнішньої торгівлі у відповідності до визначених автором етапів її розвитку і становить основу для впровадження адекватних організаційно-методичних заходів.
22) В рамках пропонованої моделі інституціональної структури системи фінансування зовнішньої торгівлі запропоновано і обґрунтовано необхідність запровадження Агентства з розвитку системи фінансування зовнішньої торгівлі та Агентства з гарантування і страхування експортних кредитів на етапі виходу економіки України з кризи.
Агентство з розвитку системи фінансування зовнішньої торгівлі (АРФЗТ) має на меті забезпечити організаційну та методичну базу для систематизації та координації зусиль з фінансування зовнішньої торгівлі наявних інститутів, створення нових, удосконалення чинного законодавства, усунення інших недоліків у сфері зовнішньоторговельної та фінансової політики. В діяльності АРФЗТ повинні бути збалансовано представлені інтереси державних та приватних секторів та інститутів – активних суб’єктів ЗЕД.
АРФЗТ в першу чергу повинно підготувати створення Агентства з гарантування і страхування експортних кредитів, яке, крім роботи за своїм прямим призначенням, могло би взяти участь у розробці методичної бази для вдосконалення наявних та запровадження нових інструментів фінансування ЗЕД, надавши у цьому допомогу Агентству розвитку.
Крім того, перед АРФЗТ негайно постане цілий ряд суто прикладних питань з удосконалення порядку фінансування ЗЕД у всіх її аспектах, у т. ч. багатьох сумісних питань, які сьогодні опинились поза компетенцією будь-якого органу і не вирішуються, хоча мають важливе значення для перспективи розвитку цієї сфери. Мова йде, зокрема, про такі спорадичні питання, як:
1) фактичний стан інформаційно-комунікаційних технологій у сфері ЗЕД;
2) розвиток або вдосконалення функціонування установ, пов'язаних з системою розрахунків і електронних платежів;
3) вдосконалення системи електронної торговельної документації або
системи митного декларування онлайн, а також інших електронних платежів;
4) вдосконалення відповідних законодавчих та нормативних актів, що регулюють фінансування зовнішньої торгівлі, у тому числі такі актуальні питання, як цифровий підпис, захист і оподаткування онлайн – торгівлі тощо.
Реалізація наших пропозицій щодо створення двох нових інституцій (АРФЗТ і АГСЕК) сприятиме оптимізації всієї структури системи фінансування зовнішньої торгівлі України та її конвергенції. Після такої трансформації українська система фінансування зовнішньої торгівлі буде максимально наближена до її моделей в інших постсоціалістичних країнах.
24) Важливою позитивною перспективою є можливість удосконалення системи статистичної звітності суб’єктів ЗЕД на основі запровадження системи збирання відповідних статистичних даних з фінансування зовнішньої торгівлі в рамках компетенції АРФЗТ.
25) Для усунення виявлених недоліків в роботі розроблено відповідний алгоритм, який передбачає запровадження структурних змін системи фінансування зовнішньої торгівлі України, що сприятиме покращенню доступу учасників ЗЕД до кредитних ресурсів, створенню конкурентних переваг національних експортерів на світовому ринку, удосконаленню регулювання зовнішньої торгівлі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аванесова. І.А. Фінансові послуги: навч. посіб. / І.А. Аванесова; Київськ. нац. торг.- екон. ун-т. - К. : [Київськ. нац. торг.- екон. ун-т], 2007. - 364 с.
2. Аванесова, І. Моделювання системи регулювання кредитної діяльності банку / І. Аванесова // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету: наук. практ. журн. / Київ. нац. торг.- екон. ун-т. - К. : Вид. центр КНТЕУ, 2008. - № 4. - С.80-90.
3. Андрійчук Ф.Ю. Проблеми застосування факторингу як метода фінансування зовнішньоекономічної діяльності підприємства: матеріали УІІІ Міжнар. наук.-практ. конф.: у 2 т. [Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки], (Донецьк, 21 – 22 листопада 2008 р.) / Ф.Ю. Андрійчук // ДонДУЕТ імені Михайла Туган-Барановського, Донецьк: ДонДУЕТ, 2008. – Т.2. – С. 104 – 107.
4. Андрійчук Ф.Ю. Джерела зовнішнього фінансування підприємств паливно-енергетичного комплексу за умов світової фінансово-економічної кризи: зб. наук. праць конференції: у 2 ч. [Постсоціалістичні країни в умовах світової фінансово-економічної кризи], (Одеса, 22 – 23 квітня 2009 р.), / Ф.Ю. Андрійчук // Одеський нац. ун-т ім. І.І. Мечникова. – Одеса: РВЦ ОНУ, 2009. Ч. І. – С. 71–72.
5. Андрійчук Ф.Ю. Розвиток торговельного фінансування у контексті вступу України до СОТ: матеріали міжнародної наукової конференції молодих вчених [Формування нового світового економічного порядку], (Тернопіль, 14-15 травня 2009 р.) / Ф.Ю. Андрійчук // Тернопільський нац. економ. ун-т. – Тернопіль: Астон, 2009. – С. 6 – 9.
6. Андрійчук Ф.Ю. Фінансування нафтогазової промисловості в умовах кризи: матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції [Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків], (Черкаси, 15-16 жовтня 2009 р.) / Ф.Ю. Андрійчук // Черкаський інститут банківської справи НБУ України. – Черкаси: ЧІБС УБС НБУ, 2009. – С. 90 – 92.
7. Андрійчук Ф.Ю. Проектне фінансування зовнішньоекономічної діяльності в умовах кризи / Ф.Ю. Андрійчук // Економіка і держава. – 2010. - № 4. – С.76 – 77.
8. Андрійчук Ф.Ю. Факторингові послуги: закордонний досвід і практика українських банків / Ф.Ю. Андрійчук // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Зб. наук. праць Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2010. – Вип.93. – Ч.ІІ. - С.239 – 245.
9. Андрійчук Ф.Ю. Фінансування зовнішньої торгівлі: суть, особливості, джерела / Ф.Ю. Андрійчук // Цінні папери України. – 2010. - № 3 – 4. – С. 3 – 10.
10. Андрійчук Ф.Ю. Факторингові послуги в Україні та досвід ЄС: збірник тез доповідей V Міжнародної науково-практичної конференції [Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика], (Суми, 27 – 28 травня 2010 р.): у 2 т. / Ф.Ю. Андрійчук // ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України». – Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2010. – Т. 2. – С.25 – 27.
11. Андрійчук Ф.Ю. Сучасне фінансування зовнішньої торгівлі: структурні елементи системи / Ф.Ю. Андрійчук // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. - № 17. – С. 57 – 61.
12. Андрійчук Ф.Ю. Організаційно-методичні рекомендації з удосконалення ЗЕД в Україні: зб. мат. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. [Економіка підприємства: теорія і практика], (Київ, 21 жовтня 2010 р.) /Ф.Ю. Андрійчук // ДВНЗ «Київський нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана». – К.: КНЕУ, 2010.–С.16 – 18.
13. Андрійчук Ф.Ю. Експортні кредитні агентства у фінансуванні зовнішньої торгівлі за умов кризи /Ф.Ю. Андрійчук // Агросвіт. – 2010. - № 20.–С. 41– 45.
14. Андрійчук Ф.Ю. Етапи розвитку системи фінансування зовнішньоекономічної діяльності [Електронний ресурс] / Ф.Ю. Андрійчук // Ефективна економіка. – 2010. - № 10. – Режим доступу до журн.: http://www.economy.nayka.com.ua.
15. Андросова Т.В. Стимулювання експорту вітчизняних виробників в умовах СОТ / Т.В. Андросова Т.В., Т.В. Шталь, О.В. Жернова // Наука й економіка, 2009. - № 4 (16). – С. 135 – 138.
16. Асхауэр Г. Введение в банковское дело / Г. Асхауэр; под ред. Г. Асхауэра. – М.: «Научная книга». – 1999. – 629 с.
17. Бабаев С.С. Государственные банки как источники финансовых ресурсов предприятий: мировой опыт / С.С. Бабаев // Финансы. - 2007. - N 6. - С.71-73.
18. Банковское дело: учебник / под. ред. О. И. Лаврушина. — М.: Кнорус, 2006. -768 с.
19. Белінська Я.В. Державна підтримка експорту: зарубіжний досвід та уроки для України / Я.В. Белінська // Стратегічні пріоритети. – 2008. - № 3.–С. 120 – 131.
20. Белінська Я. Щодо впливу зростання присутності іноземного капіталу на банківську систему України [Електронний ресурс] / Я. Белінська, Я. Жаліло. – К.: НІСС, 2009. Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/Monitor/Juli2009/01.htm
21. Баринов А.Э. Специфика и формы организации финансирования проектов в области транспорта на мировом рынке и в России [Электронный ресурс] / А.Э. Баринов // Проблемы современной экономики. – 2005. - № 1 (13). – Режим доступа: http://www.m-economy.ru/art.php3?artid=20828
22. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент /И.А Бланк. - К.: Ельга,2001.- 448 с.
23. Бойцун Н.Є., Стукало Н.В. Міжнародні фінанси / Н.Є. Бойцун, Н.В. Стукало. - К.: Професіонал, 2005. - 336 c.
24. Большой энциклопедический словарь [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc3p/90082
25. Бородин В.И. Международный факторинг как внешнеэкономическая сделка / В.И. Бородин // Международные банковские операции. - 2008.- № 1. - C.29-38.
26. Бочаров В.В. Инвестиционный менеджмент / В.В. Бочаров. - С-Пб.: Питер, 2000.- 160 с.
27. Бураковський І. В. Глобальна фінансова криза: уроки для світу та України / І. В. Бураковський, О. В. Плотніков. – Х. : Фоліо, 2009. – 304 с.
28. Варналій З.С. Мале підприємництво: основи теорії і практики : монографія / З. С. Варналій. - 4-те вид., стер. - К.: Знання, 2008. - 302 с
29. Вернадський В.І. Про обмін і торгівлю / В.І. Вернадський // Українська економічна думка: [хрестоматія] / Міністерство освіти і науки України, Львівський національний університет ім. Івана Франка: [упоряд. С.М. Злупко]. – К.: Знання, 2007. – С. 95–121.
30. Винокуров Е. Взаимные инвестиции в банковском секторе СНГ/ Е. Винокуров // Евразийская экономическая интеграция. - 2009.- № 2 (3).–С.141 – 147.
31. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: учеб. пособ. для студ. высш. учеб. завед. / [Ю.В. Макогон, В.С. Рыжиков, С.В. Касьянюк и др.]; под ред. Ю.В. Макогона; Донбас. гос. машиностр. акад. - Краматорск: 2006.–291 c.
32. Волкова Н. Щодо окремих переваг факторингу над кредитуванням / Н. Волкова // Юридична Україна.- 2006.- № 11.- C. 40 - 42.
33. Гаврилов Н., Беляков И. Государственная поддержка промышленного экспорта в России / Н. Гаврилов, И. Беляков // Вопросы экономики. – 2007. – № 3. - С.108 – 119.
34. Геєць, В. Іноземний капітал у банківській системі України [Текст] / В. Геєць // Дзеркало тижня. – 2006. – № 26(605).
35. Господарський кодекс України від 16.01.03р. № 436-ІУ // Офіційний вісник України. – 2003. №1. (Розділ YII, гл.37, ст.377).
36. Грищенко Т.В. Особливості банківського кредитування експорту в зарубіжних країнах / Т.В. Грищенко, В.В. Курищук // Банківська справа. – 2009. – № 6. – С. 51-62.
37. Громыко-Пирадова С.В. Современная международная экспортно-кредитная система [Єлектронный ресурс]/ С.В. Громыко-Пирадова // Международные банковские операции. – 2009. - № 2. Режим доступа: http://www.reglament.net/bank/mbo/2009_2_article.htm
38. Гроші та кредит : підруч. / [ М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін. ]; за заг. ред. М. І. Славука. – [3-тє вид., перероб. і доп.]. – К. : КНЕУ, 2002.
39. Директива Ради № 98/29/ЄС від 7 травня 1998 року про гармонізацію основних положень щодо страхування експортних кредитів за трансакціями з середньостроковим та довгостроковим покриттям [Електронний ресурс] // Офіційний вісник Європейських Співтовариств. L. 148/22 UA. – Режим доступу: http://eurodocs.sdla.gov.ua
40. Дробозина Л.А. Финансы: Учебник для вузов / Л. А. Дробозина. — М.: ЮНИТИ, 2001. — 527 с.
41. Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства: Навч. посібник для студ. вузів / Г.М. Дроздова. - К., Центр навч. літ., 2004. – 247 с.
42. Енциклопедія банківської справи України [за ред. В. С. Стельмаха] – К. : Молодь, Ін Юре, 2001. – 680 с.
43. Завгородній В. Факторинг: особливості деяких операцій / В. Завгородній // Главбух без бланков отчетности. - 2005. - № 9. - C. 25 - 35.
44. Зовнішньоекономічна діяльність: навч. посібник / [І. І. Дахно, В. В. Кобржицький, В. М. Куценко та ін.]; за ред. І.І. Дахна. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 360с.
45. Зовнішньоекономічні операції і контракти: навч. посібник / [Козик В.В., Панкова Л.А., Карп’як Я.С. та ін.]. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 608 с.
46. Івасів, І. Б. Філії зарубіжних банків як форма експансії іноземного банківського капіталу / І. Б. Івасів // Економіка та підприємництво : зб. наук. праць молодих учених та аспірантів / відп. ред. С. І. Дем’яненко, 2007. – Вип. 18. – 320.
47. Іващенко О.А. Сучасні форми страхування експортних кредитів / О.А. Іващенко // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2006. - № 2. – С. 141 – 147.
48. Ігнатенко С., Барановська Л.В. Правові та облікові особливості окремих різновидів факторингових операцій / С. Ігнатенко, Л.В. Барановська // Вісник Національного банку України. - 2007. - № 7. - C. 34 - 39.
49. Інституціональні перетворення в зовнішньоекономічній діяльності України в контексті трансформування регіональних економічних відносин 2006 года.: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.05.01 / К.В. Наливайченко; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2006. — 20 с.
50. Итоги деятельности Минекономразвития России в 2009 г. и задачи на 2010 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.economy.gov.ru/report2009
51. Йескомб Э.Р. Принципы проектного финансирования [пер.с англ. И.В. Васильевской] / Э.Р. Йескомб; под общ. ред. Д.А. Рябых. – М.: Вершина, 2008. – 488 с.
52. Катасонов В.Ю. Проектное финансирование: организация, управление риском, страхование / В. Катасонов, Д. Морозов.— М.: Анкил, 2000. – 270 с.
53. Кисленко В. Сегодня менее рискованными являються контракты в доларах / В. Кисленко // Бизнес. – 2004. - № 10.
54. Колінець Л.Б. Аналіз стимулювання експорту в Україні та шляхи його покращення / Л.Б. Колінець // Наук. зап. — Тернопіль, 2005. — Вип.14. — С. 136–139.
55. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради, 1996, № 30, ст. 141.
56. Концепция государственной финансовой (гарантийной) поддержки экспорта промышленной продукции в Российской Федерации. Одобрена распоряжением Правительства Российской Федерации от 14 октября 2003 г. N 1493-р [Електронний ресурс] / Режим доступа: http://www.minpromtorg.gov.ru/trade/foreigntrade/51
57. Косенко О. Лізинг - важливий інвестиційний інструмент / О. Косенко // Цінні папери України.- 2007.- № 25.- С.10-11.
58. Кравченко В.О. Інституціональні засади зовнішньоекономічної діяльності України в контексті світового і регіонального розвитку: автореф. дис. На здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.05.01 "Світове господарство і міжнародні економічні відносини"/ В.О. Кравченко; Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2006. — 20 с.
59. Крахмалев С.В. Современная банковская практика проведения международных платежей / С.В. Крахмалев. – М.: ГроссМедиа, 2007. – 208 с.
60. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності / О.А. Кириченко. – Знання - Прес, 2002. – 354 с.
61. Кредити, надані депозитними корпораціями (крім Національного банку України) [Електронний ресурс] / Матеріали офіційного сайту Національного банку України. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Statist/sfs.htm
62. Куда ведут кредитные линии [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.moycredit.com/article.php?story=20070412204220172
63. Курищук В.В. Кредитно-фінансові інструменти стимулювання експорту в Україні / В.В. Курищук // Економіка України. – 2010. – №2. – с. 84-89.
64. Курищук В.В. Банківське кредитування експортної діяльності підприємств в Україні / В.В. Курищук // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – №1. – с. 64-69.
65. Ли, Ченг Ф.. Финансы корпораций: теория, методы и практика [Пер. с англ. Б. С. Пинскер] / Ч. Ф. Ли, Дж. И. Финнерти. - М.: ИНФРА - М, 2000. - 686 с.
66. Лобанова М.И. Краткосрочное торговое финансирование: факторинг и форфейтинг / М.И. Лобанова // Международные банковские операции.- 2006.- № 4.- С.96-101.
67. Маркс К., Энгельс Ф.. Сочинения. 2-е изд. Т. 24. Москва: Государственное издательство политической литературы, 1962-1964.
68. Международная конвергенция измерения капитала и стандартов капитала / Базельский комитет по банковскому надзору. – Базель: BIS, 2004. – 263 с.
69. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения /
[Красавина Л.Н., Былиняк С.А., Смыслов Д.В. и др.] / -
М.: Финансы и статистика, 2000. – 608 с.
70. Міжнародні економічні відносини: Сучас. міжнар. екон. відносини: Підручник для студентів екон. вузів і фак./ [А. С. Філіпенко, С.Я. Боринець, В.А. Вергун та ін.]; за ред. А.С. Філіпенка. – К.: Либідь, 1992. – 255 с.
71. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. посібник / [О.І. Береславська, О.М Наконечний, М.Г Пясецька та ін.]; за заг. ред. М.І Савлука. – К.: КНЕУ, 2002. – 392 с.
72. Міжнародні фінанси / [Рогач О.І., Філіпенко А.С., Шемет Т.С. та ін.]; за ред. О.І. Рогача. – К.: Либідь, 2004. – 784 с.
73. Мозговий О.М. Мі