ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОГРАМ НАЦІОНАЛЬНОГО РІВНЯ

Краткое описание

Черкаський державний технологічний університет

На правах рукопису

ХАНДЮК ІРИНА МИКОЛАЇВНА

УДК 336:330:341:1

ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОГРАМ НАЦІОНАЛЬНОГО РІВНЯ

спеціальність 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
доктор економічних наук, професор
Пасічник Юрій Васильович

ЧЕРКАСИ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОГРАМ 13
1.1. Сутність інноваційних програм та їх роль у розвитку національної інноваційної системи 13
1.2. Фінансові методи державного регулювання механізму формування та реалізації інноваційних програм: вітчизняний та зарубіжний досвід 36
1.3. Науково-методичні підходи щодо структурно-організаційної будови фінансового механізму формування та реалізації інноваційних програм 66
Висновки до розділу 1 86
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОГРАМ НАЦІОНАЛЬНОГО РІВНЯ 89
2.1. Аналіз використання фінансових ресурсів для формування та реалізації інноваційних програм 89
2.2. Специфіка впливу інновацій на економічний розвиток України 103
2.3. Аналіз взаємодії учасників національної інноваційної системи 114
Висновки до розділу 2 142
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОГРАМ 144
3.1. Модель оптимізації використання фінансових ресурсів для формування та реалізації інноваційних програм національного рівня 144
3.2. Розвиток фінансового механізму формування та реалізації інноваційних програм за участі Фонду інноваційного розвитку України 163
Висновки до розділу 3 173
ВИСНОВКИ 175
ДОДАТКИ 181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 218
ВСТУП

Актуальність теми. Основним завданням фінансової політики держави та необхідною передумовою підвищення рівня життя населення є забезпечення стійкого економічного розвитку. На початку ХХІ століття особливої актуальності набуває істина ринкової економіки: „Щоб розвиватися – варто оновлюватися”. Нині у будь-якій державі реалізація цього завдання неможлива без активної інноваційної діяльності. Згідно зі статистичними даними Національного інституту стратегічних досліджень інвестиційно-інноваційна модель розвитку економіки в Україні забезпечує 50 % економічного зростання, з яких 21 % – за рахунок інвестицій і 29 % – за рахунок інновацій [123].
Одним із пріоритетних зовнішніх напрямів суспільного розвитку України є вступ до ЄС, що сприятиме підвищенню рівня розвитку ринку інновацій, який грунтується на технічних, технологічних, управлінських нововведеннях.
Стратегією економічного і соціального розвитку України на 2004–2015 роки „Шляхом Європейської інтеграції” [196] передбачено інноваційний шлях, спрямований на забезпечення принципів і механізмів соціально-орієнтованої, структурно-інноваційної моделі економічного розвитку в ХХІ столітті. У Стратегії визначено напрями модернізації української економіки, підвищення її конкурентоспроможності, що має стати визначальним важелем реалізації стратегічних завдань розвитку України, які спрямовані на реалізацію національних інтересів, зокрема рівноправне партнерство на засадах конкурентоспроможності, забезпечення високої якості життя, збереження національної самобутності.
Інноваційний розвиток передбачає активне запровадження системи науково-обгрунтованих інноваційних програм, спрямованих на реалізацію стратегічних завдань суспільного розвитку.
Домінантою впровадження будь-якого інноваційного продукту є залучення та використання фінансових ресурсів, яких у сучасних реаліях України недостатньо. На національному рівні проблеми формування і використання фінансових ресурсів повинні вирішуватися на засадах ефективної фінансової політики, яка є вагомою складовою економічної політики. Реалізація фінансової політики в Україні в напрямі інноваційного розвитку досі не сприяла інноваційному розвитку, оскільки ще не сформований адекватний ринковій конкуренції ефективний фінансовий механізм, а фінансування інноваційних програм є недостатнім.
Ефективна фінансова політика повинна формувати в національній економіці сприятливий інвестиційно-інноваційний клімат для утвердження такого фінансового механізму, який би забезпечив ефективне функціонування інноваційних програм. Цей механізм повинен гарантувати перманентне надходження достатніх фінансових ресурсів для формування та реалізації інноваційних програм на всіх стадіях інноваційного процесу. Зауважимо, що фінансовий механізм формування та реалізації інноваційних програм повинен поєднувати всі реальні джерела фінансових ресурсів і розподіляти їх між стадіями інноваційного процесу в оптимальному співвідношенні.
У період подолання наслідків світової фінансової кризи в Україні існують проблеми щодо формування такого механізму, оскільки Державинй бюджет України перманентно є дефіцитним; практично відсутні довгострокові банківські кредити, а послуги окремих банків на ці цілі пропонуються під високі процентні ставки; внутрішні та зовнішні інвестиції є обмеженими, враховуючи ризиковість впровадження інноваційних програм та значний термін окупності. Тому, особливо необхідним і важливим є оптимальне використання традиційних джерел фінансування інноваційних програм та пошук нових.
Досить важливими в Україні є проблеми, пов’язані з фінансуванням наукових розробок: бюджетних коштів недостатньо, а господарюючі суб’єкти практично не зацікавлені у дорогих венчурних і довготривалих інноваційних програмах.
Наукові дослідження, пов’язані з реалізацією інноваційної стратегії в Україні, упродовж останніх років виконувалися фрагментарно. Крім того, нині немає належного взаємоузгодження між державними органами, органами місцевого самоврядування та корпоративними структурами. Необхідно зазначити, що в економічно розвинутих країнах світу вони виконуються із залученням значно більших за обсягами ресурсів.
Беручи до уваги ці аргументи, доцільно продовжувати наукові пошуки в теоретичному та практичному напрямах, оскільки відсутні єдині підходи щодо основних інноваційних категорій; понятійно-термінологічний апарат з цієї проблематики розроблено ще недостатньо; інноваційний розвиток розглядається окремо на макро-, мезо- і мікрорівнях тощо. Зауважимо також, що специфіка вітчизняної практики впровадження інновацій не завжди дозволяє використовувати розробки, виконані зарубіжними науковцями, без їх адаптації до специфіки української економіки.
Проблемам фінансування інноваційної діяльності приділялася значна увага у працях зарубіжних авторів, зокрема: Г. Барнета, Дж. Батлера, П. Друкера, Дж. Залтмена, Р. Мюллера, М. Портера, Б. Санто, Б. Твісса, Й. Шумпетера, зокрема, російських: С. Валдайцева, П. Завліна, В. Родіонової, Е. Уткіна, Р. Фатхутдінова, Ю. Яковця та багатьох інших.
Вітчизняні науковці плідно працюють у напрямі дослідження проблем інноваційного розвитку. Вирішенню загальних проблем формування інноваційної моделі розвитку економіки України присвячені праці О. Амоші, Ю. Бажала, Л. Безчасного, А. Гальчинського, В. Гейця, Н. Краснокутської, М. Крупки, Ю. Пасічника. Питання поділу життєвого циклу інновацій на стадії вивчали І. Возняк, О. Лапко, І. Сердюк. Оподаткування інноваційних підприємств досліджено у працях З. Варналія, В. Вишневського, А. Крисоватого, П. Мельника, Л. Тарангул, В. Хобти, А. Яковлева. Проблему фінансового забезпечення інновацій висвітлено у працях В. Александрової, Т. Косової, С. Онишко, Л. Соляник, Ю. Шкворця, О. Юркевич та інших.
Але нині залишаються ще недостатньо з’ясованими механізми формування та реалізації інноваційних програм в умовах подолання наслідків світової фінансової кризи в Україні.
Отже, важливість та доцільність розробки ефективного фінансового механізму формування та реалізації інноваційних програм національного рівня, його теоретична і практична значимість, а також недостатнє висвітлення у вітчизняній науковій літературі фінансового змісту зумовили актуальність обраної теми дисертації, визначили об’єкт, предмет, мету та завдання. Зазначимо, що аналіз проблем, які торкаються обраної теми, виконується з використанням методів економіко-математичного моделювання, що дозволяє досліджувати інноваційні процеси з розробкою відповідних моделей та аналітичним обґрунтуванням.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до плану науково-дослідних тем кафедри фінансів Черкаського державного технологічного університету. Зокрема, теми „Бюджетний потенціал економічного зростання в Україні” (номер державної реєстрації 0106U004494), у межах якої автором виконано підрозділ „Ресурсне забезпечення темпів економічного зростання”, де виявлено чинники впливу інноваційного змісту на темпи економічного зростання; теми „Підвищення ефективності використання фінансових ресурсів” (номер державної реєстрації 0107U002519), де автором запропоновано наукові підходи щодо удосконалення організації виробничого процесу та підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами інноваційного спрямування ВАТ „Богуславський кар’єр”.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних, науково-методичних та практичних рекомендацій щодо функціонування фінансового механізму формування та реалізації інноваційних програм національного рівня в сучасних умовах розвитку України.
Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення таких завдань:
– удосконалити розуміння сутності інноваційної програми національного рівня та поглибити роль і значення інноваційних програм у розвитку національної інноваційної системи;
– проаналізувати існуючі фінансові методи державного регулювання економіки та обґрунтувати напрями участі держави у функціонування фінансового механізму формування та реалізації інноваційних програм;
– з’ясувати науково-методичні підходи щодо функціонування фінансового механізму формування та реалізації інноваційних програм та визначити основні його складові;
– оцінити ефективність використання фінансових ресурсів для формування та реалізації інноваційних програм за допомогою сукупності показників;
– виявити специфіку впливу інновацій на економічний розвиток України;
– проаналізувати взаємодію учасників національної інноваційної системи в напрямі сприяння активізації інноваційної діяльності, спрямованої на формування та реалізацію інноваційних програм;
– розробити методичний підхід щодо оптимізації використання фінансових ресурсів для формування та реалізації інноваційних програм національного рівня;
– обґрунтувати напрями розвитку фінансового механізму формування та реалізації інноваційних програм національного рівня у контексті організації Фонду інноваційного розвитку України, який би координував та аналізував діяльність учасників національної інноваційної системи, сприяв ефективному формуванню та реалізації інноваційних програм.
Об’єктом дослідження є інноваційний напрям фінансової політики держави.
Предметом дослідження є фінансовий механізм формування та реалізації інноваційних програм.
Методи дослідження. При написанні дисертаційної роботи використовувалися такі методи емпіричного і теоретичного дослідження: історичний підхід і діалектичний метод (при вивченні еволюції інноваційного розвитку та поглядів науковців на інноваційні категорії та проблеми); метод індукції і дедукції (при дослідженні ролі інноваційних програм у національній інноваційній системі, розробці науково-методичних підходів щодо фінансового механізму формування та реалізації інноваційних програм національного рівня та визначенні сутності його елементів); системний підхід (при виявленні взаємозв’язків між методами державного регулювання та стадіями інноваційного процесу, розробці пропозицій щодо удосконалення фінансової взаємодії учасників національної інноваційної системи); метод групувань, графічний і трендовий методи (при аналізі сучасного стану інноваційного розвитку України, зокрема, фінансуванні інноваційних програм); метод економіко-математичного моделювання (при розробці моделі оптимізації використання фінансових ресурсів для формування та реалізації інноваційних програм національного рівня).
Теоретичною та методологічною основою дослідження є праці українських і зарубіжних учених стосовно проблематики інноваційного розвитку. Інформаційною базою дослідження стали юридичні акти України та зарубіжних країн, статистичні дані Державного комітету статистики України, звітні дані Державного агентства з інвестицій та розвитку, Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства освіти і науки України, Національного банку України, Державного казначейства України та Головного контрольно-ревізійного управління України, а також власні публікації, викладені у фахових статтях і тезах науково-практичних конференцій.
Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш вагомих результатів, які відображають наукову новизну дослідження, належать такі:
вперше:
– обґрунтовано науково-методичні підходи щодо структурно-організаційної будови фінансового механізму формування та реалізації інноваційних програм, які полягають у комплексному поєднанні понятійного апарату, видів забезпечення інноваційних програм, засад функціонування фінансового механізму за участі керівних органів, що забезпечуватиме оптимальне використання обмежених фінансових ресурсів держави;
удосконалено:
– обґрунтування відповідного інноваційного вектора фінансової політики держави, де з’ясовано роль державних органів у функціонуванні фінансового механізму формування та реалізації інноваційних програм національного рівня залежно від фінансових методів державного регулювання та стадій інноваційного процесу, що, на відміну від існуючих підходів, дозволяє виявити взаємозв’язок прямих і непрямих методів державного регулювання в реалізації життєвого циклу інноваційних програм;
– схему фінансової взаємодії учасників національної інноваційної системи, яку представлено у вигляді руху грошових потоків між учасниками чотирьох сфер – наукових досліджень, спеціалізованих об’єднань, власників фінансових ресурсів, практичного використання результатів досліджень. На відміну від відомих, ця схема дозволяє перманентно та ієрархічно врахувати поведінку основних учасників національної інноваційної системи;
– методичний підхід щодо оптимізації використання фінансових ресурсів із застосуванням багатофакторної моделі формування та реалізації інноваційних програм національного рівня в окремих секторах економіки, що дозволяє коригувати напрями вкладення фінансових ресурсів в умовах стабільного і нестабільного розвитку економіки, що, на відміну від відомих розробок, дозволяє розраховувати варіантні прогнозні значення темпу приросту ВВП з оптимальною структурою фінансових ресурсів інноваційного змісту;
дістали подальшого розвитку:
– авторське тлумачення терміна „інноваційна програма національного рівня” як комплекс взаємоузгоджених завдань, які направлені на інноваційний розвиток галузей економіки країни, та заходів по їх реалізації із визначеними фінансовими, кадровими і матеріальними ресурсами та термінами їх використання. У цьому терміні зосереджено увагу на комплексному використанні фінансових, кадрових і матеріальних ресурсів у чітко встановлені терміни;
– обґрунтування напрямів імплементації зарубіжного досвіду щодо технопарків, створення інноваційних фондів, пільгового оподаткування, бюджетного фінансування тощо;
– рекомендації щодо створення Фонду інноваційного розвитку України у складі Державного агентства з питань науки, інновацій та інформації України, що сприятиме більш оперативній та ефективній координації діяльності учасників національної інноваційної системи, а також аналізу використання вільних фінансових ресурсів фізичних і юридичних осіб на інноваційний розвиток.
Теоретичне значення результатів дослідження полягає в тому, що на основі системного аналізу праць вітчизняних та зарубіжних вчених запропоновано обґрунтовані теоретичні конструкції та нові підходи щодо функціонування фінансового механізму формування та реалізації інноваційних програм.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці пропозицій та методичних рекомендацій, які можуть бути використані органами державної влади, а також господарюючими структурами (підприємствами, фінансовими посередниками, зарубіжними та вітчизняними інвесторами, домогосподарствами тощо) для забезпечення інноваційного розвитку.
Окремі наукові результати дослідження використано в діяльності таких організацій та установ:
– Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України – при здійсненні науково-методичної діяльності (довідка від 22.12.2010 р. № 1.4/18-5005);
– Фінансового управління Виконавчого комітету Черкаської міської ради – при плануванні доходів і видатків бюджету розвитку м. Черкаси, а також під час формування спеціального фонду та при розробці інноваційних програм Черкаського регіону (довідка від 03.12.2007 р. № 1412/4);
– Відкритого акціонерного товариства „Богуславський кар’єр” – при придбанні шведського бурильного станка Atlas Copco ROC L6H, що дало змогу реалізувати інноваційну політику підприємства та збільшити його рентабельність (довідка від 25.11.2009 р. № 137);
– Черкаського державного технологічного університету – при викладанні дисциплін кафедри фінансів, зокрема, „Фінанси”, „Фінансування інноваційної діяльності” (довідка від 01.12.2009 р. № 1768/01-10).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою роботою, у якій викладено авторський підхід до функціонування фінансового механізму формування та реалізації інноваційних програм національного рівня. Усі подані в дисертації наукові пропозиції отримані здобувачем особисто і викладені в опублікованих працях.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і практичні рекомендації дослідження обговорювались і дістали схвалення на десяти міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: Всеукраїнська науково-практична конференція „Інвестиційні стратегії підприємств України на міжнародних товарних та фінансових ринках” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); VІII Міжнародна науково-практична конференція „Теорія і практика сучасної економіки” (м. Черкаси, 2007 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Напрями і моделі трансформації інноваційної діяльності у контексті міжнародної інтеграції” (м. Донецьк, 2007 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція „Управління у сфері фінансів, страхування та кредиту” (м. Львів, 2007 р.); Науково-практична конференція „Бюджетно-податкові чинники активізації розвитку фінансових ринків та фінансового посередництва” (м. Ірпінь, 2008 р.); VІI Международная научно-практическая конференция „Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины” (Алушта, 2008 г.); VI Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji „Naukowa przestrzec Europy 2010” (Przemysl, 2010).
Публікації. Основні положення і наукові результати дисертації висвітлено в 19 наукових працях загальним обсягом – 4,71 друк. арк., з яких: 9 статей – у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць обсягом 3,26 друк. арк., 10 публікацій – у матеріалах науково-практичних конференцій обсягом 1,45 друк. арк. Усі публікації одноосібні.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи викладено на 245 сторінках. Дисертація містить 15 таблиць, 19 рисунків. Список використаних джерел налічує 273 найменування на 28 сторінках. У роботі представлено 8 додатків, розміщених на 33 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення наукових положень, що визначають основи функціонування фінансового механізму формування та реалізації інноваційних програм національного рівня і сформульовано обґрунтовані пропозиції щодо розробки практичних рекомендацій щодо вдосконалення фінансового механізму формування та реалізації інноваційних програм. Узагальнення та систематизація результатів дослідження дозволили сформулювати такі висновки:
1. Дослідивши розвиток сучасної національної інноваційної системи України, доведено необхідність її удосконалення, оскільки в національній інноваційній системі зосереджується сукупність історичних, економічних, науково-технічних та інформаційних відносин між суб’єктами інноваційної діяльності з приводу створення, розповсюдження й використання інновацій. З’ясовано, що роль інноваційних програм у розвитку національної інноваційної системи полягає в мобілізації ресурсного, фінансового, науково-технічного і кадрового потенціалу необхідної якості та кількості; використанні ефективних методів і механізмів щодо формування і реалізації інновацій; раціонально побудований життєвий цикл інноваційних програм; ефективній взаємодії всіх учасників національної інноваційної системи; забезпеченні доступу малих і середніх підприємств до сучасного високотехнологічного обладнання; створенні нових робочих місць для висококваліфікованих кадрів і розширенні обсягів їхньої підготовки; підвищенні конкурентоспроможності національної економіки; створенні і збільшенні виробничого потенціалу вітчизняних підприємств.
2. Проаналізувавши Закон України „Про інноваційну діяльність”, виявлено відсутність тлумачення терміна „інноваційна програма національного рівня”. Запропоновано доповнити статтю 1 цього Закону терміном „інноваційна програма національного рівня” в такому формулюванні – комплекс взаємоузгоджених завдань, які направлені на інноваційний розвиток галузей економіки країни, та заходів щодо їхньої реалізації із визначеними фінансовими, кадровими і матеріальними ресурсами та термінами їхнього використання. Таке тлумачення акцентує увагу на обов’язковому визначенні термінів використання фінансових, кадрових та матеріальних ресурсів, направлених на формування та реалізацію інноваційних програм.
З метою ефективного функціонування інноваційної програми рекомендовано такі етапи її формування та реалізації: 1) вибір проблеми для включення в інноваційну програму, формування її назви та мети; 2) визначення завдань інноваційної програми; 3) розрахунок основних показників формування та реалізації інноваційної програми; 4) затвердження інноваційної програми; 5) виконання інноваційної програми; 6) контроль за виконанням інноваційної програми; 7) підготовка та оцінка проміжних та щорічних звітів про виконання інноваційної програми; 8) опублікування в офіційних друкованих виданнях заключного звіту про результати виконання інноваційної програми.
3. Визначено прямі і непрямі фінансові методи державного регулювання механізму формування та реалізації інноваційних програм та виявлено взаємозв’язок цих методів із стадіями інноваційного процесу (фундаментальними дослідженнями, прикладними дослідженнями, науково-технічними розробками, впровадженням, зростанням, зрілістю і спадом). Цей взаємозв’язок проілюстровано у вигляді схеми участі держави в фінансовому механізмі формування та реалізації інноваційних програм залежно від методів державного регулювання та стадій інноваційного процесу: на початкових стадіях інноваційного процесу повинні переважати прямі методи державного регулювання, а на кінцевих – непрямі.
4. Проаналізувавши вітчизняний і зарубіжний досвід використання фінансових методів державного регулювання механізму формування та реалізації інноваційних програм національного рівня, запропоновано напрями імплементації зарубіжного досвіду, зокрема щодо технопарків, створення інноваційних фондів, пільгового оподаткування, бюджетного фінансування;
5. Визначено науково-методичні підходи щодо структурно-організаційної будови фінансового механізму формування та реалізації інноваційних програм. Суть цих підходів полягає в комплексному поєднанні основних складових фінансового механізму – понятійного апарату, видів забезпечення інноваційних програм, засад функціонування фінансового механізму, керівних органів. Такий підхід сприятиме оптимізації використання обмежених фінансових ресурсів.
6. В основу визначення терміна „фінансовий механізм формування та реалізації інноваційних програм” було покладено комплексне поєднання всіх його основних елементів, у результаті чого цей термін було запропоновано вживати в такому значенні: це – складова фінансового механізму держави, який включає фінансове забезпечення у вигляді методів, форм, видів та інструментів фінансування, а також інституційне та нормативно-правове забезпечення. Новизною такого тлумачення є включення до фінансового механізму інституційного забезпечення, яке об’єднує всіх учасників національної інноваційної системи.
Для врахування основних ознак фінансового забезпечення інноваційних програм, зокрема плановості, визначених форм власності та напрямів інвестування фінансових ресурсів, запропоновано фінансове забезпечення інноваційних програм тлумачити як планові фінансові ресурси інституціональних інвесторів всіх форм власності на макро- і мікрорівні, які призначені для формування і реалізації напрямів наукових досліджень, експериментальних розробок, удосконалення технології та організації виробництва з метою ефективного функціонування національної інноваційної системи.
7. Аналіз основних показників формування та реалізації інноваційних програм, зокрема обсягу наукових та науково-технічних робіт, обсягу і структури джерел фінансування науки, обсягу і структури джерел фінансування інноваційної діяльності, кількості підприємств, які впроваджують інновації та їх питомої ваги в загальній кількості промислових підприємств, обсягу реалізованої інноваційної продукції та її частки в загальному обсязі реалізованої промислової продукції, свідчить про наявність низки проблем, які стримують розвиток інноваційних програм. До таких проблем належать: відсутність ефективного механізму фінансування інноваційної діяльності; відсутність ефективних механізмів комерціалізації результатів завершених науково-технічних розробок і передачі їх у виробництво; нерозвиненість інноваційної інфраструктури; недостатність коштів банківських та небанківських фінансових інститутів для поповнення інноваційних підприємств України фінансовими ресурсами; відсутність дієвого механізму залучення державних коштів для фінансування ранніх стадій інноваційних програм через венчурні фонди; відсутність реального механізму надання кредитів під заставу підприємств-виконавців інноваційних програм.
8. Давши аналіз основним показникам економічного розвитку України в 2001–2009 рр., було виведено математичну модель впливу обсягу витрат на інноваційну діяльність на обсяг реалізованої інноваційної продукції. За допомогою цієї моделі можна визначити вплив інновацій на економічний розвиток України. Таким чином, нині з точністю 97 % визначено, що при збільшенні обсягу витрат на інноваційну діяльність на 1 %, обсяг реалізованої промислової продукції зросте на 0,88 %, а обсяг реалізованої інноваційної продукції збільшиться в 13,06 разів.
9. Доведено неефективність діяльності Державного агентства з інвестицій та розвитку і його попередників, про що свідчить: зменшення кількості профінансованих інноваційних програм з 649 у 1994 р. до 13 у 2009 р. і зростання обсягу їхнього фінансування з 16,2 млн грн до 625,1 млн грн відповідно, у результаті чого значно збільшилися витрати на фінансування однієї інноваційної програми; фактично в 2007 р. витрачено бюджетних коштів на суму 84 9370,5 тис. грн, що на 15,4 % менше від запланованого, в 2008 р. недофінансування становило 98,8 %, а в 2009 р. – 10,5 %.
10. Враховуючи наявність значної кількості учасників національної інноваційної системи, запропоновано згрупувати їх у чотири сфери: сфера наукових досліджень; сфера спеціалізованих об’єднань; сфера власників фінансових ресурсів; сфера практичного використання результатів досліджень. Розроблено схему фінансової взаємодії учасників цих сфер, яку представлено у вигляді руху грошових потоків між ними: 1 – залучення фінансових ресурсів у вигляді інвестицій, трансфертів, розміщення цінних паперів; 2 – овернення залучених фінансових ресурсів із виплатою відсотків, дивідендів тощо; 3 – виплата заробітної плати науковцям, які виконують наукові розробки; 4 – виплата коштів за придбання матеріальних цінностей, необхідних для формування інновації; 5 – виплата коштів за купівлю розроблених інновацій.
11. Використання економіко-математичних методів сприяло розробці методичного підходу щодо оптимізації використання фінансових ресурсів із застосуванням багатофакторної моделі формування та реалізації інноваційних програм національного рівня. За допомогою цієї моделі для стабільної і нестабільної економіки можна розрахувати оптимальну структуру розподілу фінансових ресурсів на інноваційні програми у визначені сектори економіки: 1) паливно-енергетичний комплекс; 2) промисловість, транспорт і зв’язок; 3) інші (сільське господарство, торгівля, готельно-житлове господарство тощо).
Для умов стабільного розвитку економіки за допомогою моделі перевірено оптимальний розподіл фінансових ресурсів для формування та реалізації інноваційних програм у різних секторах економіки упродовж 2000–2007 рр., у результаті чого зроблено висновок про неефективність такого розподілу в досліджуваному періоді.
Для умов нестабільної економіки за допомогою моделі розраховано оптимальну структуру фінансових ресурсів для формування та реалізації інноваційних програм національного рівня в три сектори економіки для 2008 р. Отже, в перший сектор необхідно було спрямувати 85 % фінансових ресурсів, у другий – 5 %, а в третій – 10 %, при чому приріст валового випуску становив би 2,7 %, а фактичний зафіксовано на рівні 0,5 %, що на 2,2 відсоткових пункти менше за можливий. Спрогнозовано оптимальну структуру фінансових ресурсів залежно від сальдо „експорт-імпорт” для 2009 р., що дозволило зробити висновок про те, що при коливанні сальдо від –0,02 до –0,06 валовий випуск буде зменшуватися від 13,2 до 24,8 % відповідно.
12. Обґрунтовано необхідність організації Фонду інноваційного розвитку на базі Державного агентства з питань науки, інновацій та інформації України. Визначено два етапи створення Фонду: 1) фінансування інновацій за рахунок частини коштів, які залишилися на рахунках Державного казначейства України після закінчення бюджетного року упродовж 2011–2012 рр.; 2) утворення в 2013 р. безпосередньо такої інституції, як Фонд інноваційного розвитку України, за рахунок власників вільних фінансових ресурсів.
Схематично представлено взаємозв’язок Фонду із визначеними сферами учасників національної інноваційної системи – наукові дослідження, спеціалізовані об’єднання, практичне використання результатів досліджень, власники фінансових ресурсів у вигляді руху грошових потоків між ними.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдулов А. Н. Новая парадигма технологического развития. Опыт США [Електронний ресурс] / А. Н. Авдулов, А. М. Кулькин // Вестник РФФИ. – 2003. – № 1. – Режим доступу до журн. : http://www.rfbr.ru.
2. Амоша О. І. Інноваційний шлях розвитку України : проблеми та рішення / О. І. Амоша // Економіст. –2005. – № 6. – С. 28–32.
3. Аналіз діяльності технологічних парків України за 2009 рік [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.mon.gov.ua.
4. Андрощук Г. Зарубежный опыт стимулирования инновационной деятельности / Г. Андрощук // Бизнес-информ. – 1996. – № 3. – С. 20–21.
5. Аранчій В. І. Фінанси підприємств : [навч. посіб.] / В. І. Аранчій. – К. : ВД „Профісіонал”, 2004. – 304 с.
6. Артус М. М. Фінансовий механізм в умовах ринкової економіки / М. М. Артус // Фінанси України. – 2003. – № 5. – С. 54–60.
7. Бажал Ю. М. Економічна теорія економічних змін : [навч. посіб.] / Ю. М. Бажал. – К. : Заповіт, 1996. – 240 с.
8. Бажан А. Інноваційний прокол [Електронний ресурс] / А. Бажан // Економічна правда. – 2006. – 21 вересня. – Режим доступу до журн. : http://www.epravda.com.ua.
9. Базилевич В. Д. Державні фінанси : навч. посібник / В. Д. Базилевич, Л. О. Баластрик. ; [2-е вид., доповн. і переробл.]. – К. : Атіка, 2004. – 368 с.
10. Барух Л. Нематериальные активы : управление, измерение, отчетность / Л. Барух ; [пер. с англ. Л. И. Лопатников]. – М. : КВИНТО-КОНСАЛТИНГ, 2003. – 240 с.
11. Беспалов В. Н. Методы финансирования инвестиционных проектов в регіонах / В. Н. Беспалов // Инновационно-инвестиционные проекты и механизмы их реализации в условиях рыночной экономики : сборник материалов Всероссийской научно-практической конференции. – Пенза, 1998. – С. 3–4.
12. Бойко И. В. Национальная инновационная политика : из мирового опыта / И. В. Бойко // Инновации. – 2002. –№ 4. – С. 28–31.
13. Большой коммерческий словарь / [ред. Т. Ф. Рябовая]. – М. : „Война и мир”, 1996. – 400 с.
14. Большой экономический словарь / [ред. А. Н. Азримян]. – М. : „Институт экономики”,1999. – 1248 с.
15. Борисов А. Б. Большой экономический словар / А. Б. Борисов. – М. : Книжный мир, 2003. – 895 с.
16. Брайчева Т. В. Государственные финансы / Т. В. Брайчева. – СПБ. : Питер, 2001. – 61 с.
17. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України : моногр. у 6 т. / голов. редкол. : М. Я. Азаров. – К. : НДФІ, 2004– .– Т. 4 : Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі / М. Я. Азаров, Ф. О. Ярошенко, О. І. Амоша [та ін.] ; Науково-дослідний фінансовий ін-т при М-ві фінансів України. – 2004 – 364с.
18. Бюджетний кодекс України : від 08.07.2010 р. № 2456-VІ [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
19. Бюлетень Національного банку України [Електронний ресурс] / Національний банк України. – 2008. – № 12 (189). – 166 с. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua.
20. Бюлетень Національного банку України [Електронний ресурс] / Національний банк України. – 2008. – № 2 (179). – 166 с. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua.
21. Валдайцев С. В. Оценка бизнеса и инноваций / С. В. Валдайцев. – М. : Информационно-издательский дом „Филинъ”, 1997. – 336 с.
22. Василик О. Д. Теорія фінансів : підручник / О. Д. Василик. – К. : НІОС, 2001. – 416 с.
23. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. : Ірпінь; ВТФ „Перун”, 2005. – 1728 с.
24. Возняк Г. В. Банківське кредитування як джерело фінансування інноваційної діяльності на сучасному етапі / Г. В. Возняк // Регіональна економіка. – 2005. – № 2 (36). – С. 194–200.
25. Возняк Г. В. Методичні особливості оцінки ефективності фінансування інноваційних проектів прибутком від основної діяльності / Г. В. Возняк, А. Я. Кузнєцова // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 4 (46). – С. 81–92.
26. Возняк Г. В. Механізми фінансового забезпечення інноваційного розвитку в країнах з перехідною економікою / Г. В. Возняк // Науковий вісник : [зб. наук.-техн. праць]. – Львів : УкрДЛТУ, 2004. – Вип. 14.4. – С. 176–183.
27. Возняк Г. В. Тенденції розвитку та основні форми фінансового забезпечення інноваційної діяльності в Україні / Г. В. Возняк // Вісник Української академії банківської справи. – 2004. – № 2 (17). – С.19–24.
28. Всесвітній економічний форум / Ксав’є Сала-і-Мартін, Дженніфер Бланке, Маргарета Дрзенік Хану, Т’єррі Гейгер, Ірене Міа, Фіона Пауа. – 2009. – 84 с.
29. Гальчинський А. С. Україна : наука та інноваційний розвиток / А. С. Гальчинський, В. М. Геєць, В. П. Семиноженко. – К. : Знання України, 1997. – 66 с.
30. Гамидов Г. С. Концепция главного, координирующего регионального центра инноватики / Г. С. Гамидов, В. Г. Давыдов // Инновации. – 2004. – № 4. – С. 40–43.
31. Геєць В. М. Інноваційні перспективи України / В. М. Геєць, В. П. Семиноженко. – Х. : Константа, 2006. – 272 с.
32. Глущенко В. В. Финансы : учеб. пособие / В. В. Глущенко, В. Н. Чехунов – Харьков : Изд-во Ун-та внутр. дел., 2000. – 160 с.
33. Господарський кодекс України : від 16.01.2003 р. № 436-ІV [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
34. Дербенцев В. Д. Моделювання складових валової доданої вартості національної економіки / В. Д. Дербенцев // Моделювання та інформаційні системи в економіц : [зб. наук. праць]. – Вип. 81. – К. : КНЕУ, 2010. – С. 144–150.
35. Державне агентство з інвестицій та інновацій [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.in.gov.ua.
36. Державне регулювання економіки : навч. посібник / [Чистов С. М. , Никифоров А. Є., Куценко Т. Ф. та ін.] – К. : КНЕУ, 2000. – 316 с.
37. Державний комітет статитики України [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua.
38. Державні цільові програми та упорядкування програмного процесу в бюджетній сфері / [Геєць В. М., Амоша О. І., Александрова В. П. та ін.] ; Ін-т економіки та прогнозування НАН України. – К. : Наук. думка, 2008. 384 с.
39. Діяльність технологічних парків України у 2006 році [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.mon.gov.ua.
40. Діяльність технологічних парків України у 2007 році [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.minagro.gov.ua.
41. Довідка щодо стану інституційного забезпечення інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні (станом на 01.01.2009) [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.me.kmu.gov.ua.
42. Друкер П. Ф. Рынок : Как выйти в лидеры : практика и принципы / П. Ф. Друкер. – М. : Book Chambler International, 1992. – 351 с.
43. Дука А. П. Фінансове забезпечення науково-технічної та інноваційної діяльності / А. П. Дука // Фінанси України. – 2004. – № 11. – С. 40–46.
44. Економіка і організація інноваційної діяльності : підручник / [Волков О. І. , Денисенко М. П., Гречан А. П. та ін.] ; під ред. О. І. Волкова, М. П. Денисенка. – К. : ВЦ „Професіонал”, 2004. – 960 с.
45. Економіка України : стратегія і політика довгострокового розвитку : моногр. / [Геєць В. М., Александрова В. П., Артьомова Т. І. та ін.] ; за ред. В. М. Гейця. – К. : Ін-т екон. прогнозув. – Фенікс, 2003. – 1008 с.
46. Економічна енциклопедія : у 3 т. / Т. 1 [редкол. С. В. Мочерний та ін.]. – К : Видавничий центр „Академія”, 2000. – 864 с.
47. Економічні проблеми ХХІ століття : міжнародний та український виміри / С. І. Юрій, Є. В. Савельєв. – К. : Знання, 2007. – 595 с.
48. Емельянов С. Стратегия развития науки и технологии в США / С. Емельянов // Проблемы теории и практики управления. – 2002. –№ 1. – С. 19–24.
49. Жеребних А. М. Реалізація стимулюючої функції податкової системи через надання податкових пільг / А. М. Жеребних // Финансы, учет, банки : [сб. науч. тр.]. – Донецк : ДонНУ, 2001. – Вып. 6. – С. 43–48.
50. Жовнір Г. Необхідність розвитку нових фінансових механізмів в інноваційній сфері / Г. Жовнір // Економіст. – 2000. – № 6. – С. 26.
51. Заварухин В. Управление научно-технологическим развитием в США / В. Заварухин // Проблемы теории и практики управления. – 2000. – № 5. – С. 78–82.
52. Завлин П. Н. Оценка эфективности инноваций / П. Н. Завлин, А. В. Васильев. – СПб. : Бизнес-песса, 1998. – 216 с.
53. Загородній А. Фінансовий Словник / Загородній А., Вознюк Г., Смовженко Т. ; [3-тє вид.]. – Київ : Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 587 с.
54. Законодавство України у сфері інноваційної діяльності: зб. законодавчих актів: за станом на 25 травня 2007 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2007. – 152 с.
55. Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій : Закон України : від 14.09.2006 р. № 143-V : [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
56. Про Державний бюджет України на 2005 рік : Закон України : від 23.12.2004 р. № 2285-IV [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
57. Про Державний бюджет України на 2006 рік : Закон України : від 20.12.2005 р. № 3235-IV [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
58. Про Державний бюджет на 2007 рік : Закон України : від 19.12.2006 р. № 489-V [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
59. Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України : Закон України : від 28.12.2007 р. № 107-VІ [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
60. Про Державний бюджет України на 2009 рік: Закон України : від 26.12.2008 р. № 835-VI [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
61. Про Державний бюджет України на 2010 рік : Закон України : від 27.04.2010 р. № 2154-VI [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
62. Про державні цільові програми : Закон України : від 18.03.2004 р. № 1621-ІV [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
63. Про загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій : Закон України : від 09.04.2004 р. № 1676-IV [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
64. Про інвестиційну діяльність : Закон України : від 18.09.1991 р. № 1560-ХІІ [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
65. Про інноваційну діяльність : Закон України від 04.07.2002 р. № 40-IV [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
66. Про інститути спільного інвестування (пайові та інвестиційні фонди) : Закон України : від 15.03.2001 р. № 2299-ІІІ [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
67. Про науково-технічну інформацію : Закон України : від 25.06.1993 р. № 3322-ХІІ [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
68. Про наукову і науково-технічну діяльність : Закон України : від 1.12.1998 р. № 284-ХІV [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
69. Про наукову і науково-технічну експертизу : Закон України : від 10.02.1995 р. № 51-1995 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
70. Про оподаткування прибутку підприємств : Закон України : від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
71. Про основи державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності : Закон України : від 13.12.1991 р., № 1977-ХІІ [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
72. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні : Закон України : від 16.02.2003 р. № 433-ІV [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
73. Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки : Закон України : від 11.07.2001 р. № 2623-III [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
74. Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків : Закон України : від 16.07.1999 р. № 991-XIV [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
75. Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб : Закон України : від 20.09.2001 р. № 2740-ІІІ [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
76. Зангеева С. Б. Технопарки и техноэкополисы как основа национальной инновационной системы / С. Б. Зангеева, С. А. Филин // Инновации. – 2004. – № 6 (73). – С. 14–24.
77. Засідання Громадської ради при Державному агентстві України з інвестицій та інновацій : від 5.02.2008 р. [Електронний ресурс] / Держінвестицій. – Режим доступу : http://www.in.gov.ua.
78. Зведений прогноз науково-технологічного та інноваційного розвитку України на найближчі 5 років та наступне десятиліття / [В. М. Геєць, В. П. Александрова, М. І. Скрипниченко та ін.] ; Центр дослідж. наук.-техн. потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України. – К. : Фенікс, 2007. – 152 с.
79. Звіт Державного агентства з інвестицій та інновацій про роботу за 2007 рік [Електронний ресурс] / Держінвестицій. – Режим доступу : http://www.in.gov.ua.
80. Звіт про діяльність Державного агентства з інвестицій та інновацій за 2008 рік [Електронний ресурс] / Держінвестицій. – Режим доступу : http://www.in.gov.ua.
81. Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству освіти і науки України на наукові дослідження [Електронний ресурс] – К. : Рахункова палата України, 2009. – Режим доступу : http://www.ac-rada.gov.ua.
82. Звіт про результати діяльності Державного агентства з інвестицій та інновацій за 2009 рік [Електронний ресурс] / Держінвестицій. – Режим доступу : http://www.in.gov.ua.
83. Звіт Рахункової палати України за 2009 рік [Електронний ресурс] – К. : Рахункова палата України, 2010. – 192 с. – Режим доступу : http://www.in.gov.ua.
84. Інвестиції та інновації : проблеми теорії і практики : моногр. / В. Л. Осецький. – К. : ІАУ УААН, 2003. – 413 с.
85. Інноваційна модель економіки : правові та методологічні засади проведення експертизи інноваційних проектів / [Онишко C. В. , Єгоров С. О. , Черненко Ю. М. та ін.] ; заг. ред. Ю. П. Доценко. – Державна податкова адміністрація України ; Національна академія держ. податкової служби України ; НДІ фінансового права. – К. : МП „Леся”, 2006. – 196 с.
86. Інноваційна складова економічного розвитку / [Л. К. Безчасний, В.П. Мельник, С.В. Онишко та ін.]. – К. : НАН України, Ін-т економіки, 2000. – 262 с.
87. Інноваційний розвиток економіки та напрямки його прискорення : [наукова доповідь] / Ю. М. Бажал, М. С. Данько, О. О. Лапко, В. П. Александрова ; ред. В. П. Александрова. – К. – 2002. – 80 с. – Інститут економічного прогнозування.
88. Інновації : теорія, механізм розробки та комерціалізації : монографія. / Л. Л. Антонюк, А. М. Поручник, В. С. Савчук. – К.: КНЕУ, 2003. – 394 с.
89. Інтереси та потенціал прямих іноземних інвесторів в Україні. // Перспективні дослідження. – 2000. – № 11. – С. 2–45.
90. Інформаційна довідка щодо діяльності технологічних парків [Електронний ресурс] : матеріали Нац. ун-ту харчових технологій [ТОВ „Координаційний центр інноваційної діяльності”]. – К. – 2003. – Режим доступу : http://www.mon.gov.ua.
91. Иванов В. Триада приоритетов / В. Иванов // Инновации. – 2003. – № 5. – С. 38–42.
92. Инновации : учеб. пособие / [А. В. Барышева, К. В. Балдин, С. Н. Галдицкая и др.] ; под. ред. А. В. Барышевой. – М. : Издательско-торговая корпорація „Дашков и Ко”, 2007. – 381 с.
93. Инновационные и инвестиционные процессы в переходной экономике / [науч. ред. Б. М. Рудзицкий]. – М. : Ин-т экономики РАН, 1999. – 222 с.
94. Инновационный процес в странах развитого капитализма (методы, формы, механизмы) / [под ред. И. Е. Рудаковой]. – М. : Изд-во МГУ, 1991. – 144 с.
95. Калина А. В. Стимулювання інноваційної політики : проблеми та шляхи вирішення / А. В. Калина // Зовнішня торгівля : право та економіка. – № 3. – 2007. – С. 138–146.
96. Каракай Ю. Методико-організаційні підходи до становлення інноваційної сфери в Україні / Ю. Каракай // Сіверянський літопис. – С. 136–141.
97. Кириленко О. П. Фінанси : [навч. посіб.]. / О. П. Кириленко. – Тернопіль : ЦМДС, 1998. – 166 с.
98. Классики кейнсианства. – М. : Экономика, 1997. – 316 с.
99. Климова І. Г. Методи та інструменти фінансово-кредитного механізму державної підтримки інноваційної сфери у країнах з ринковою економікою [Електронний ресурс] / І. Г. Климова // Інвестиції : практика та досвід. – 2009. – 21 лютого. – Режим доступу : http://www.investplan.com.ua.
100. Ковальчук С. В. Фінанси : навч. посіб. / С. В. Ковальчук, І. В. Форкун. – Л. : Новий Світ, 2006. – 568 с.
101. Ковалюк О. М. Фінансовий механізм організації економіки (проблеми теорії і практики) : [моногр. ] / О. М. Ковалюк. – Л. : Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2002. – 396 с.
102. Кожевников Р. Государственная инновационная политика и ее финансовое обеспечение / Р. Кожевников, И. Дедова // Вопросы экономики. – 1998. – № 12. – С. 87–94.
103. Кокуркин Д. И. Инновационная деятельность / Д. И. Кокуркин. – М. : Экзамен, 2001. – 576 с.
104. Конкурентоспроможність економіки України : місце Україні в основних рейтингах / [Ю. Будниченко, О. Дубровіна, М. Кузнецова та ін.]. – К. : Депертамент макроекономіки Міністерства економіки України, 2008. – 94 с.
105. Конституція України : від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
106. Контуры инновационного развития мировой экономики : сб. ИМЭМО / [под ред. А. А. Дынкина]. – М. : Наука, 2000. – 143 с.
107. Концепція Державної програми розвитку системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики та моніторингу стану інноваційного розвитку економіки, схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України : від 16.05.2007 р. № 285-р [Електронний ресурс] / Кабінет Міністрів України – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua.
108. Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України, затверджена постановою Верховної Ради України : від 13.07.1999 р. № 916-XIV [Електронний ресурс] / Верховна Рада України – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
109. Краснокутська Н. В. Інноваційний менеджмент : навч. посіб. / Н. В. Краснокутська. – К. : КНЕУ, 2003. – 502 с.
110. Крисоватий А. І. Державна податкова політики і система податків / А. І. Крисоватий // Фінанси України. – 1998. – № 1. – С. 64–68.
111. Крупка М. І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України / М. І. Крупка. – Львів : Видавничий центр Львівського національного університету ім. Івана Франка, 2001. – 608 с.
112. Кужелев М. А. Налоговые льготы как инструмент налоговой политики государства / М. А. Кужелев, Т. И. Приходько // Финансы, учет, банки : [сб. науч. тр.]. – Донецк : ДонНу, 2002. – Вып. 8. – Ч. 1. – С. 45–50.
113. Кузьменко О. Державне регулювання інноваційних процесів в розвинених країнах [Електронний ресурс] / О. Кузьменко ; зб. Інституту економіки промисловості України. – 2008. – № 5. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua.
114. Лапечук П. Підтримка інноваційної діяльності. Досвід економічно розвинутих держав та України [Електронний ресурс] / П. Лапечук // Юридичний журнал. – 2003. – № 12 – Режим доступу : http://justinian.com.ua.
115. Лапко О. О. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання / О. О. Лапко. – К. : ІЕП НАНУ, 1999. – 254 с.
116. Литвин А. Є. Управління інноваційною діяльністю суб’єктів господарювання [Електронний ресурс] / А. Є. Литвин – Режим доступу : http://manag.kneu.kiev.ua.
117. Литовских А. М. Финансовый менеджмент : [конспект лекцій] / А. М. Литовських. – Таганрог : Изд-во ТРТУ, 1999. – 76 с.
118. Мазур А. Закон о технопарках в третий раз получил поддержку в Верховной Раде 21.01.2006 [Електронний ресурс] / А. Мазур. – Режим доступу : http://www.zerkalo-nedeli.com.ua.
119. Майбутнє України : стратегія поступу : моногр. / [І. О. Александров, О. І. Амоша, В. П. Антонюк та ін.] ; НАН України ; Ін-т економічних наук України ; Академія економічних наук України. – Донецьк : Юго-Восток, 2008. – 303 с.
120. Мельник А. Ф. Державне регулювання економіки / А. Ф. Мельник. – К. : ІСДО, 1994. – 272 с.
121. Міністерство економіки України : [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.me.kmu.gov.ua.
122. Про інноваційну діяльність : модельний закон ; прийнятий на двадцять сьомому пленарному засіданні Міжпарламентської Асамблеї держав-учасників СНД : від 16.11.2006 р. № 27-16.
123. Мунтіян В. І. Модель інноваційного розвитку [Електронний ресурс] / В. І. Мунтіян // Національний інститут стратегічних досліджень – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua.
124. Мур Дж. Экономическое моделирование в Microsoft Excel / Дж. Мур, Л. Уэдерфорд ; [пер. с англ.]. – [6-е изд.]. – М. : Издательский дом „Вільямс”, 2004. – 1024 с.
125. Про затвердження Регламенту Державного агентства України з інвестицій та інновацій : наказ Держінвестицій : від 01.10.2007 р. № 99 [Електронний ресурс] / Держінвестицій. – Режим доступу : http://www.in.gov.ua.
126. Про деякі питання Науково-технічної ради Державного агентства України з інвестицій та інновацій : наказ Держінвестицій : від 05.11.2007 р. № 122 [Електронний ресурс] / Держінвестицій. – Режим доступу : http://www.in.gov.ua.
127. Про затвердження Плану роботи Державного агентства України з інвестицій та інновацій на 2008 рік : наказ Держінвестицій : від 11.01.2008 р. № 2 [Електронний ресурс] / Держінвестицій. – Режим доступу : http://www.in.gov.ua.
128. Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для утримання регіональних центрів інноваційного розвитку та впровадження регіональних і галузевих інноваційних прграм : наказ Держінвестицій : від 16.10.2007 р. № 104 [Електронний ресурс] / Держінвестицій. – Режим доступу : http://www.in.gov.ua.
129. Про затвердження Порядку проведення конкурсного відбору регіональних і галузевих інноваційних програм, які впроваджуватимуться за рахунок бюджетних коштів : наказ Держінвестицій : від 17.10.2007 р. № 105 [Електронний ресурс] / Держінвестицій. – Режим доступу : http://www.in.gov.ua.
130. Про утворення Громадської ради при Державному агентстві України з інвестицій та інновацій : наказ Держінвестицій : від 22.03.2007 р. № 16 [Електронний ресурс] / Держінвестицій. – Режим доступу : http://www.in.gov.ua.
131. Про затвердження Порядку конкурсного відбору інноваційних та інвестиційних проектів для їх фінансової підтримки за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті на 2007 рік : наказ Держінвестицій : від 24.04.2007 р. № 26 [Електронний ресурс] / Держінвестицій. – Режим доступу : http://www.in.gov.ua.
132. Про затвердження статуту державного підприємства „Національний центр впровадження галузевих інноваційних програм : наказ Держінвестицій : від 24.04.2007 р. № 27 [Електронний ресурс] / Держінвестицій. – Режим доступу : http://www.in.gov.ua.
133. Про реорганізацію Державного центру науково-технічної експертизи : наказ Міністерства освіти і науки України : від 20.12.2002 р. № 733 [Електронний ресурс] / Міністерство освіти і науки України. – Режим доступу : http://www.mon.gov.ua.
134. Про громадську колегію та громадські ради : наказ Міністерства освіти і науки України : від 26.05.2005 р. № 318 [Електронний ресурс] / Міністерство освіти і науки України. – Режим доступу : http://www.mon.gov.ua.
135. Налогообложение : теории, проблемы, решения / [В. П. Вишневский, А. С. Веткин, Е. Н. Вишневская и др.] ; под общ. ред. В. П. Вишневского. – Донецк : ДонНТУ, ИЭП НАН Украины, 2006. – 504 с.
136. Наука стран Европы на пороге ІІІ тысячелетия / [Е. В. Авсеев, И. Ю. Егоров, В. И. Карпот и др.]. – К. : НИИ статистики Госкомстата Украины, 1998. – С. 9.
137. Наукова та інноваційна діяльність в Україні : [стат. зб.]. – К. : ДП „Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України”, 2006. – 361 с.
138. Наукова та інноваційна діяльність в Україні : [стат. зб. 2007] / [ред. Н. С. Власенко]. – К. : ДП „Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України”, 2008. – 362 с.
139. Наукова та інноваційна діяльність в Україні [стат. зб. 2008] / [ред. І. В. Калачова]. – К. : ДП „Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України”, 2009. – 366 с.
140. Науменко П. Від ідеї створення нового продукту до реалізації інноваційного проекту / П. Науменко, Т. Крохмальова // Інтелектуальна власність. – 2004. – № 1. – С. 33–38.
141. Национальная инновационная система [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.sre. mnogosmenka.ru.
142. Національний банк України [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.bank.gov.ua.
143. Огієнко В. І. Система гарантування депозитів фізичних осіб в Україні : [моногр.] / В. І. Огієнко. – Львів : ЛБІНБУ, 2006. – 178 с.
144. Онишко С. В. Фінансове забезпечення інноваційного розвитку : [моногр.] / С. В. Онишко. – Ірпінь : Національна академія ДПС України, 2004. – 434 с.
145. Онишко С. В. Фінансове забезпечення інноваційної діяльності : навч. посіб. [для студ. ВНЗ] / С. В. Онишко, Т. В. Паєнтко, К. І. Швабій. – К. : КНТ, 2008. – 255 с.
146. Опарін В. М. Фінанси (загальна теорія) : навч. посіб. / В. М. Опарін. – [2-ге вид., доповн. і переробл.]. – К. : КНЕУ, 2002. – 240 с.
147. Основні положення Звіту про конкурентоспроможність України 2008 : на зустріч економічному зростанню та процвітанню / [за ред. М. Д. Хану, Т. Гейгер]. – Женева, Швейцарія : Всесвітній економічний форум, 2008. – 74 с.
148. Основы инновационного менеджмента : учеб. пособие / П. Н. Завлин, А. К. Казанцев, Л. Э. Минделли – М. : Экономика, 2000. – 34 с.
149. Павленко І. А. Інноваційне підприємництво у трансформаційній економіці України : [моногр. ] / І. А. Павленко. – К. : КНЕУ, 2007. – 248 с.
150. Пасічник Ю. В. Бюджетний потенціал економічного зростання в Україні : [моногр.] / Ю. В. Пасічник. – Донецьк : ТОВ „Юго-Восток”, ЛТД, 2005. – 642 с.
151. Перевалов Ю. В. Инновационное предпринимательство и проблемы технологического развития / Ю. В. Перевалов // Общество и экономика. – 1997. – № 5. – С. 16–32.
152. Перлак И. Нововведения в организациях / И. Перлак. – М. : Экономика, 1999. – 144 с.
153. Питання Української державної інноваційної компанії, затверджено постановою Кабінету Міністрів України : від 15.06.2000 р. № 979 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
154. Податкова політика України : стан, проблеми та перспективи : моногр. / [П. В. Мельник, Л. Л. Тарангул, З. С. Варналій та ін.] ; ред. З. С. Варналій. – К. : Знання України, 2008. – 675 c.
155. Податковий потенціал регіонів України : теорія, методологія, оцінка : моногр. / [П. В. Мельник, З. С. Варналій, Л. Л. Тарангул та ін.] ; ред. П. В. Мельник. – Ірпінь, 2008. – 234 с.
156. Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, затверджено Рішенням адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 12.02.2002 р. № 2 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
157. Положення про порядок створення і функціонування технопарків і інноваційних структур інших типів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України : від 22.05.1996 р. № 549 [Електр