КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ НА МІЖНАРОДНОМУ РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
„КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

На правах рукопису

Прокопов Олексій Анатолійович

УДК 339.9:004]:339.137(477)(043.3)

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
НА МІЖНАРОДНОМУ РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

08.00.02 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник
Дергачова Вікторія Вікторівна,
доктор економічних наук,
професор

Київ-2013

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ІКТ – Інформаційно-комп’ютерні технології;
СОТ – Світова організація торгівлі;
МВФ – Міжнародний валютний фонд;
ОЕСР – Організація економічного співробітництва і розвитку;
МРІП – Міжнародний ринок інформаційних послуг;
WEF – Всесвітній економічний форум;
IMD – Інститут менеджменту і розвитку;
ІГК – Індекс глобальної конкурентоспроможності;
ВВП – Валовий внутрішній продукт;
ВНП – Валовий національний продукт;
ГАТС – Генеральна угода з питань торгівлі послугами;
ЮНКТАД – Конференція ООН з питань торгівлі та розвитку;
КПБ – Керівництво з платіжного балансу МВФ;
РКППБ – Розширена класифікація послуг платіжного балансу;
НТП – Науково-технічний прогрес;
ТНК – Транснаціональні корпорації;
ЕОМ – Електронно-обчислювальна машина;
ВНЗ – Вищий навчальний заклад;
НДДКР – Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи.
IП – Інформаційні послуги

ЗМІСТ
Вступ 3
Розділ 1. Теоретико-методичні засади конкурентоспроможноcті національної економіки на міжнародному ринку інформаційних послуг
1.1. Параметри конкурентоспроможності національної економіки на міжнародному ринку інформаційних послуг
11
1.2. Фактори підвищення конкурентоспроможності національної економіки на міжнародної ринку інформаційних послуг
32
1.3. Програмно-цільові інструменти з підвищення конкурентоспроможності національної економіки 53
Висновки до розділу 1 73
Розділ 2. Аналіз конкурентоспроможності національних економік на міжнародному ринку інформаційних послуг
2.1. Співставлення країн з різними типами економічних систем на міжнародному ринку інформаційних послуг
76
2.2. Детермінанти розвитку міжнародного ринку інформаційних послуг у контексті глобалізації
94
2.3. Світовий досвід використання програмно-цільових інструментів підвищення конкурентоспроможності національної економіки в ІТ- індустрії

111
Висновки до розділу 2 126
Розділ 3. Шляхи підвищення конкурентоспроможності економіки України на міжнародному ринку інформаційних послуг
3.1. Позиціонування України у міжнародній торгівлі інформаційними послугами 129
3.2. Програмно-цільові інструменти як напрямок підвищення конкурентоспроможності національної економіки на міжнародному ринку інформаційних послуг

144
3.3. Удосконалення механізму програмно-цільових інструментів з підвищення конкурентоспроможності України на міжнародному ринку інформаційних послуг

159
Висновки до розділу 3 170
Висновки 174
Перелік використаних джерел 179
Додатки 198

ВСТУП

З переходом до використання нових інформаційних технологій розширення обсягів інформаційних послуг здійснюється за рахунок внутрішніх джерел розвитку інформаційної індустрії, її інтенсифікації та підвищення продуктивності праці, виступаючи важливим аспектом у процесі трансформації світогосподарських процесів. При цьому розвиток міжнародного ринку інформаційних послуг, який є одночасно і підсумком, і умовою поступального розвитку продуктивних сил, поглиблення її міжнародного поділу для багатьох країн зі спеціалізацією на наданні інформаційних послуг, створює умови для загострення конкурентної боротьби, що визначає актуальність дослідження інструментів підвищення конкурентоспроможності національної економіки на міжнародному ринку інформаційних послуг для забезпечення її подальшого стабільного розвитку.
Теоретичні засади функціонування інформаційної індустрії було висвітлено у фундаментальних працях Ф. Махлупа, П. Страссмана, Е. Тоффлера. Результати досліджень з окремих питань конкурентоспроможності національної економіки, інформатизації, наявних тенденцій у розвитку інформаційних і комп’ютерних послуг викладено у наукових публікаціях таких вітчизняних і зарубіжних авторів, як, зокрема, Г.Беквіт, Дж.Боддевін, Я.Базилюк, В.Вергун, О.Гаврилюк, Л.Гальперіна, C.Гнатюк, Б.Данилишин, А.Деадорф, Л.Демидова, І.Дюмулена, Д.Данінг, Р.Заблоцька, С.Здіорук, М.Костецькі, Ч.Киндлебергер, Р.Мердик, Ю. Мельник, В.Новицький, С.Осика, В.П’ятницький, М.Портер, Р.Рассел, Б.Рендер, Є.Савельєв, К.Сєдов, В. Смит, Д. Тобин, Л. Федулова, Л.Фріман і багато інших.
Водночас, не применшуючи значення згаданих наукових праць, варто вказати, що вони переважно розкривають загальні питання підвищення конкурентоспроможності національної економіки країн, деякі особливості функціонування ринку інформаційних і комп’ютерних послуг, а також місця на ньому національного господарства. Питання ж відносно визначення, систематизації та практичної реалізації інструментів підвищення конкурентоспроможності національної економіки на міжнародному ринку інформаційних послуг залишаються недостатньо висвітленими. Серед них провідне місце займають питання застосування методики та інструментів цільового програмування як основи для підвищення конкурентоспроможності економіки України, що й зумовило вибір теми дисертаційної роботи, її мету і завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Київського національного технічного університету України «КПІ», у ході підготовки науково-дослідної теми №2465п «Удосконалення організаційно-економічних механізмів управління інвестиційно-інноваційним розвитком підприємств України» (номер державної реєстрації 0111U000333), у рамках якої розроблено рекомендації щодо вдосконалення механізму розробки та застосування відповідних програмно-цільових інструментів підвищення конкурентоспроможності національної економіки на міжнародному ринку інформаційних послуг на основі засобів економіко-математичного моделювання і програмного прогнозування.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методичних засад і розробка науково-практичних рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності національної економіки на міжнародному ринку інформаційних послуг на основі застосування програмно-цільових інструментів.
Відповідно до окресленої мети у дисертації поставлено і послідовно вирішено такі завдання:
 дослідити теоретичні підходи до визначення сутності та механізму дії міжнародного ринку інформаційних послуг;
 систематизувати параметри конкурентоспроможності національної економіки на міжнародному ринку інформаційних послуг;
 визначити мультиплікаційний ефект параметрів конкурентоспроможності національної економіки як основу для встановлення факторів її підвищення на міжнародному ринку інформаційних послуг;
 охарактеризувати концептуальні основи методичного забезпечення та виявити особливості застосування програмно-цільових інструментів підвищення конкурентоспроможності української економіки на міжнародному ринку інформаційних послуг;
 дослідити рівні та складові конкурентоспроможності країн з різними типами економічних систем і на цій основі проаналізувати детермінанти, що впливають на неї;
 вивчити світовий досвід використання програмно-цільових інструментів для підвищення конкурентоспроможності національної економіки в ІТ- індустрії;
 охарактеризувати особливості участі національної економіки у міжнародній торгівлі інформаційними послугами з метою виявлення ролі України на світовому ринку інформаційних послуг, її потенціалу та конкурентних переваг;
 визначити завдання програмно-цільових інструментів як основи для підвищення конкурентоспроможності національної економіки на міжнародному ринку інформаційних послуг;
 удосконалити механізм цільового програмування підвищення конкурентоспроможності України на міжнародному ринку інформаційних послуг.
Об’єктом дослідження є процес функціонування міжнародного ринку інформаційних послуг.
Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні аспекти підвищення конкурентоспроможності національної економіки на міжнародному ринку інформаційних послуг на основі застосування програмно-цільових інструментів.
Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційної роботи виступає комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: історико-еволюційного, системно-функціонального та синергічного (для здійснення теоретичного аналізу до визначення сутності понять «конкурентоспроможність національної економіки», «міжнародний ринок інформаційних послуг», «мультиплікаційний ефект параметрів конкурентоспроможності національної економіки»); систематизації, групування та узагальнення, формалізації (для визначення концептуальних основ методичного забезпечення і завдань програмно-цільових інструментів підвищення конкурентоспроможності національної економіки на міжнародному ринку інформаційних послуг); системно-структурного та компаративного аналізу, графічного, табличного, економіко-статистичних (для дозволили виявлення сучасних тенденцій у розвитку світового і вітчизняного ринку інформаційних послуг); кореляційно-регресійного, спектрального аналізу (для визначення закономірностей розвитку ринку інформаційних послуг, специфіки впливу детермінант на умови функціонування, а також аналізу особливостей зовнішньої торгівлі України); екстраполяції (для розробки економетричної моделі експорту послуг для подальшого її застосування як засобу вдосконалення механізму цільового програмування підвищення конкурентоспроможності України).
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, аналітичні матеріали та дані статистичної звітності міжнародних організацій щодо стану міжнародного ринку інформаційних послуг і позицій на ньому України, матеріали мережі Інтернет, результати власних розробок автора.
Наукова новизна роботи. Основними науковими результатами дисертаційної роботи є визначення специфіки і тенденцій розвитку міжнародного ринку інформаційних послуг, а також обґрунтування концептуальних підходів до методичного забезпечення застосування програмно-цільових інструментів підвищення конкурентоспроможності національної економіки на ньому.
Найістотнішими теоретичними та практичними результатами, які характеризують новизну дослідження і особистий вклад автора, є те, що:
вперше:
– обґрунтовано концептуальні основи методичного забезпечення застосування програмно-цільових інструментів підвищення конкурентоспроможності національної економіки на міжнародному ринку інформаційних послуг, які враховують оцінку детермінантних умов функціонування інформаційної індустрії та дозволяють диференціювати перелік завдань для досягнення цільових пріоритетів підвищення конкурентоспроможності національної економіки (цільових програм розвитку інформаційного потенціалу; розвитку інформаційної інфраструктури, підвищення рівня стійкості інформаційної індустрії до змін кон’юнктури на ринку);
– запропоновано застосування економетричної моделі експорту послуг, яка дозволяє відображати і комплексно аналізувати тенденції у розвитку експорту інформаційних послуг країни залежно від динаміки світового рівня ВВП, обсягів ринкових видатків на ІКТ, рівня покриття вітчизняної інфраструктури широкосмуговим доступом до мережі Інтернет, динаміки світового експорту фінансових послуг, динаміки світового ринку комунікаційних послуг, а також визначати обсяги програмно-цільового фінансування, які доцільно використовувати на етапі обґрунтування завдань цільової програми і надання прогнозних оцінок щодо очікуваних результатів застосування програмно-цільових інструментів;
удосконалено:
– визначення критеріїв конкурсного відбору цільових програм, які, на відміну від інших, дозволяють посилити вимоги до програмних документів, які претендують на фінансування з бюджету (такі критерії пропонується формулювати відповідно до стратегічних пріоритетів економічного розвитку національної економіки);
– механізм цільового програмування підвищення конкурентоспроможності країни на міжнародному ринку інформаційних послуг на основі засобів економіко-математичного моделювання і програмного прогнозування, який на відміну від існуючих, враховує системний взаємозв’язок і взаємозалежність між стратегією розвитку національної економіки на ринку інформаційних послуг, програмними документами, процесом визначення доцільності, функціональної спрямованості, точок відповідальності за впровадження високотехнологічних та інформаційних проектів, а також обсягами і джерелами їх фінансування;
дістали подальшого розвитку:
– визначення мультиплікаційного ефекту параметрів конкурентоспроможності національної економіки на міжнародному ринку інформаційних послуг залежно від трансформації світогосподарських процесів, що забезпечує теоретичні основи для виявлення умов функціонування міжнародного ринку інформаційних послуг;
– визначення особливостей (функціонування міжнародного ринку інформаційних послуг як механізму обміну ними між різними країнами), а також факторів, які впливають на цей ринок, що дозволило комплексно охарактеризувати і його, і тенденції його подальшого розвитку;
– детермінанти, що складають умови для розвитку міжнародного ринку інформаційних послуг і підвищення конкурентоспроможності національної економіки, які на відміну від існуючих, дають можливість визначати вплив на них (серед інших факторів) явищ економічної циклічності;
– поняття конкурентоспроможності національної економіки на міжнародному ринку інформаційних послуг і перелік факторів впливу на її підвищення, який, серед інших, враховує також виробничі, науково-технічні, регуляторні, споживчі та світогосподарські;
– теоретичні підходи до методики розробки цільових програм, що дозволило уточнити визначення програмно-цільових інструментів підвищення конкурентоспроможності національної економіки на міжнародному ринку інформаційних послуг і запропонувати їх класифікацію за критерієм цільової спрямованості.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наукові положення, висновки та рекомендації дисертації можуть бути використані органами законодавчої та виконавчої влади при виробленні політики та вдосконаленні нормативно-правового забезпечення підвищення конкурентоспроможності національної економіки на міжнародного ринку інформаційних послуг. Реалізація рекомендацій і заходів, які містяться у дослідженні, дасть можливість посилити дієвість основних складових механізму державного цільового програмування як основи для підвищення конкурентоспроможності національної економіки у сфері інформаційної індустрії.
Рекомендації та пропозиції, викладені в дисертаційній роботі використано у практичній діяльності. Центром комплексних досліджень з питань антимонопольної політики при Антимонопольному комітеті України в рамках розробки проекту Державної програми розвитку конкуренції та конкурентної політики на 2013–2015 роки. (розроблено розділ «Використання програмно-цільових інструментів для підвищення міжнародної конкурентоспроможності національних підприємств на міжнародному ринку послуг») (довідка № 50-08.4/10-1058 від 31.01.2012); Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (щодо удосконалення механізму цільового програмування загальнодержавних цільових програм України) (довідка № 4023-04/3165-01 від 29.06.2011); ПАТ «Новокраматорський Машинобудівний Завод» (алгоритм кореляційно-регресивного аналізу детермінант, від яких залежить експорт продукції галузі машинобудування) (довідка № 1427-34/11 від 15.09.2011).
Основні наукові та практичні результати дисертаційної роботи використано у методичному забезпеченні наукового і навчального процесів Національного технічного університету України «КПІ» при викладанні дисциплін «Національна економіка», «Економічна теорія», «Міжнародна економіка» (акт впровадження № 14-01/384 від 08.11.2011).
Особистий вклад здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою роботою, в якій досліджено теоретико-методичні засади і запропоновано науково-практичні рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності національної економіки на міжнародному ринку інформаційних послуг на основі застосування програмно-цільових інструментів. Усі результати, що викладені у дисертаційній роботі та виносяться на захист, отримані здобувачем особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано тільки ті ідеї та положення, що належать авторові особисто.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення, висновки, рекомендації та результати дисертації, їх практичне застосування публічно обговорювалися на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях і семінарах: Х Міжнародній науково-практичній конференції «Новітні тенденції і стратегії розвитку міжнародної торгівлі: фінансово-економічний та правовий аспекти)» (м. Київ, 2007); ХІ Міжнародній науково-практичній конференції «Моделі забезпечення сталого розвитку світового господарства: економіка, фінанси та право» (м. Київ, 2008); ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Світова фінансово-економічна криза: стратегії протидії та мінімізація наслідків. Економіка, фінанси та право» (м. Київ, 2009); ІХ Міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців «Україна у світовому економічному просторі: шляхи подолання кризи (економіка, фінанси та право)» (м. Київ, 2009); Міжнародному науково-практичному семінарі «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: Регіональний аспект» (м. Донецьк, 2010); ХVIІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність» (м. Київ, 2010); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Теоретичні та практичні аспекти інноваційної діяльності в умовах глобальної економічної системи» (м. Маріуполь, 2011); Міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародна стратегія економічного розвитку регіону» (м. Суми, 2011).
Публікації результатів дослідження. Основні положення, ідеї та результати дисертаційної роботи відображено у 18 публікаціях (загальним обсягом 9,6 д. а., з яких особисто авторові належить 8,5 д. а., у тому числі 10 публікацій надруковано у наукових фахових виданнях.
Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 200 найменувань і додатків. Зміст дисертації викладено на 199 сторінках (включаючи 12 таблиць і 10 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення актуальної науково-прикладної проблеми застосування програмно-цільових інструментів для підвищення конкурентоспроможності національної економіки на МРІП. Результати проведеного дослідження дали можливість зробити такі висновки.
1. Згідно з аналізом теоретичних засад міжнародної конкурентоспроможності національної економіки, забезпечення сукупності національних соціально-економічних, інституційних і правових умов, які підтримують здатність продуцентів до досягнення кращих, ніж у конкурентів, соціально-економічних параметрів вітчизняної сфери інформаційних послуг, адаптованої до змін у світовій кон’юнктурі МРІП, є основою для підвищення конкурентоспроможності національної економіки на МРІП.
2. Формування і розвиток МРІП відбуваються в умовах становлення постіндустріального та інформаційного суспільств під впливом таких факторів, як НТП, розвиток інформаційних технологій та мережі Інтернет, лібералізація і мобільність факторів виробництва, спричиняючи при цьому мультиплікаційний ефект конкурентоспроможності національної економіки на цьому ринку.
3. На основі системного аналізу механізму функціонування МРІП, його факторів впливу і детермінант, які сприяють підвищенню конкурентоспроможності національної економіки виявлено, що її конкурентоспроможність на МРІП залежить від ряду факторів (таких, як інформаційний потенціал, економічний потенціал, інвестиційна підтримка, інфраструктура, науково-технічний потенціал, умови для досліджень і розробок у сфері ІТ, міжнародне і національне право у сфері торгівлі інформаційними послугами, загальні умови для ведення бізнесу, ціни на інформаційні послуги, кількість споживачів, рівень НТП, ступінь інтеграції у ринок інформаційних послуг, транснаціоналізація, стійкість інформаційної індустрії до змін у кон’юнктурі на МРІП), які згруповано автором як виробничі, науково-технічні, регуляторні, споживчі та світогосподарські.
3. За авторським визначенням, програмно-цільові інструменти, що являють собою систему цільових держбюджетних програм, спрямовані на розв'язання пріоритетних завдань з активізації факторів конкурентоспроможності національної економіки на МРІП. Відповідно до цільової спрямованості, концептуальною основою для методичного забезпечення програмно-цільових інструментів підвищення конкурентоспроможності національної економіки на МРІП є їх розподіл на цільові програми з розвитку інформаційного потенціалу; цільові програми з розвитку інформаційної інфраструктури; цільові програми з підвищення рівня стійкості інформаційної індустрії до змін у кон’юнктурі на цьому ринку, які мають як спільні, так і відмінні змістові елементи.
4. На сучасному МРІП найбільш конкурентоспроможними учасниками є країни, чиї національні економіки формують одночасно і споживання, і пропозицію на цьому ринку (Великобританія, Ірландія, Канада, Нідерланди, Німеччина, США, Фінляндія, Японія) та мають найкращі позиції за конкурентоспроможністю інформаційної індустрії, тобто є не тільки найуспішнішими у міжнародній торгівлі інформаційними послугами, але й мають найсприятливіше середовище для розвитку інформаційної індустрії.
5. Аналіз закономірностей МРІП, його факторів впливу і детермінант, які сприяють підвищенню конкурентоспроможності національної економіки, дозволив визначити специфіку впливу таких факторів: ринкові видатки на ІКТ, світовий ВВП, світовий індекс промислового виробництва, обсяги світового експорту ІТ-товарів, світовий експорт фінансових послуг, світовий експорт комунікаційних послуг, широкосмуговий мережевий доступ, правовий режим, який захищає права інтелектуальної власності, державна підтримка засобами інструментів цільового програмування.
6. Дослідження світового досвіду використання програмно-цільових інструментів підвищення конкурентоспроможності національної економіки на МРІП за такими країнами, як США, Фінляндія, Швеція, країни ЄС, Російська Федерація, дозволило встановити їх переваги, доцільні для впровадження в умовах України способи вибору виконавця цільових програм, інституційні засоби, механізми фінансування та оцінки результатів звстосування програмно-цільових інструментів.
7. Вивчення особливостей участі України у міжнародній торгівлі інформаційними послугами показало наявність протягом останніх 10 років стабільних темпів зростання обсягів експорту інформаційних послуг і дозволило визначити способи підвищення конкурентних переваг нашої держави на МРІП. України. Але загальна ситуація є недостатньо сприятливою для розвитку вітчизняної інформаційної індустрії внаслідок недостатньої координації загальнодержавних і корпоративних складових цієї галузі, національних і відомчих інформаційних ресурсів; недостатньої системності політики щодо підтримки виробництва в інформаційній індустрії та регіональній інформатизації; відсутності системи індикаторів розвитку цієї індустрії та базових показників сучасного стану інформаційного ринку.
8. Формування завдань програмно-цільових інструментів як дієвих засобів підвищення конкурентоспроможності національної економіки на МРІП повинне ґрунтуватися на основних пріоритетах розвитку економіки країни з урахуванням специфіки її участі взагалі на даному ринку. Серед них – зміна структури експорту України у напрямі наукомістких видів послуг; адаптація до умов функціонування інформаційних ринків у рамках ГАТС, СОТ; розвиток конкурентного середовища на ринку України з метою підвищення якості інформаційних послуг і конкурентоспроможності вітчизняних сервісних підприємств на МРІП; збільшення аутсорсингового потенціалу країни у сфері інформаційної індустрії; участь України у міжнародних стратегічних альянсах в інформаційних і комп’ютерних галузях, послуг з досліджень і розробок; залучення ПІІ і інфраструктурні галузі послуг, які є основними споживачами інформаційних послуг, – фінансових, телекомунікаційних, транспортних.
9. До основних завдань програмно-цільових інструментів підвищення конкурентоспроможності виробників України на МРІП, які відповідають основним пріоритетам розвитку національної економіки, доцільно відносити: формування ефективної системи електронного урядування; забезпечення рівноправного доступу до інформації при веденні діяльності в науково-технологічній і соціально-економічній сферах; створення Національної електронної бібліотеки на основі інтеграції вітчизняного інформаційного ресурсу у світовий інформаційний простір; забезпечення вільного доступу до українських і зарубіжних наукових ресурсів, підвищення кваліфікації вітчизняних наукових кадрів і створення сприятливих умов для асоційованого партнерства бізнесу та науки, яке стимулюватиме розвиток інформаційної індустрії; формування механізму використання електронного цифрового підпису, спрощення процедур здійснення електронних платежів і трансакцій, законодавче впорядкування ринку електронної комерції.
10. Вивчення позитивного досвіду країн, які мають найкращі конкурентні позиції у міжнародному рейтингу конкурентоспроможності IT-індустрії, а також факторних умов функціонування ринку інформаційних послуг України дозволило обґрунтувати у дисертації засоби вдосконалення механізму розробки програмно-цільових інструментів підвищення конкурентоспроможності виробників України на МРІП, до яких належать: на етапі визначення державної цільової програми пропонується проводити обґрунтування її розроблення на основі аналізу розвитку МРІП і участі України в його функціонуванні засобами економіко-математичних методів, які виявляють закономірності розвитку вітчизняного експорту інформаційних послуг під впливом визначених детермінант: світового експорту фінансових послуг, світового експорту комунікаційних послуг, обсягів програмно-цільового фінансування, обсягів експорту фінансових послуг України, обсягів експорту комунікаційних послуг України; на етапі державної експертизи проекту програми пропонується розглядати програмно-цільове прогнозування як прогнозування від кінцевої мети; на етапах ініціювання розроблення державної цільової програми та контролю за її реалізацією доцільно надати державним адміністраціям право державного замовника на цільові програми. Проте у випадку, коли обсяги фінансування програми з державного бюджету є свідомо заниженими порівняно з обсягами її фінансування з бюджету суб'єкта відповідного регіону, права державного замовника доцільно рішенням уряду передавати регіональній владі. При цьому варто враховувати, що таке рішення не скасовує контролю з боку державних органів влади за використанням коштів бюджету.