ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ ЗА УМОВ ІНТЕГРАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ :

Краткое описание

МІНІСТЕРСТРО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ШАРА ЄВГЕНІЯ АНДРІЇВНА

УДК 330.322+001.895:332(477)

ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ РЕГІОНІВ
УКРАЇНИ ЗА УМОВ ІНТЕГРАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

Спеціальність 08.00.05 – розвиток продуктивних сил
і регіональна економіка

Науковий керівник −
Войнаренко Михайло Петрович,
доктор економічних наук,
професор

Хмельницький - 2011

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………... 3
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИ-ЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ РЕГІОНІВ ЗА УМОВ ІНТЕГ-РАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ……………………………….

10
1.1. Ідентифікаія інвестиційно-інноваційної привабливості регіонів в умо-вах соціально-економічної трансформації……………………………
10
1.2. Організаційно-правові засади провадження інвестиційно-інноваційної діяльності суб’єктами господарювання в Україні…………
31
1.3. Світовий досвід формування й нагромадження ознак інвестиційно-інноваційної привабливості регіонів………………………………………
52
Висновки до розділу 1..……………………………………………………… 65
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ТА ФОРМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ОБЛАСТЕЙ ЦЕНТРАЛЬНОГО РЕГІО-НУ УКРАЇНИ…………………………………………………..

70
2.1. Соціально-економічні засади та інвестиційно-інноваційні можливості розвитку регіону………………………………………………………………...
70
2.2. Діагностика інвестиційно-інноваційного потенціалу областей Централь-ного регіону України…………………………………………………………
88
2.3. Методичні підходи щодо оцінки інвестиційно-інноваційної привабли-вості регіону за умов інтеграційного розвитку……………………………….
109
Висновки до розділу 2..……………………………………………………… 131
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ІНСТРУМЕНТАРІЮ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИ-ЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ НА РІВНІ РЕГІОНУ……
135
3.1. Формування територіально-галузевих об’єднань як інструмент підви-щення інвестиційно-інноваційної привабливості регіону за умов інтеграцій-ного розвитку………………………………………………………………...

135
3.2. Організаційно-економічні основи створення та функціонування іннова-ційних господарських структур в Центральному регіоні України..............
155
3.3. Наслідки реструктуризації інноваційної системи регіонів та ущільнення інвестиційно-інноваційних зв’язків регіону за рахунок нагромадження інте-граційних процесів………………………………………………...

170
Висновки до розділу 3..………………………………………………………… 189
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….. 193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………… 198
ДОДАТКИ………………………………………………………………………. 215
Акти про використання результатів дисертаційної роботи

ВСТУП
Актуальність теми. Ключовим фактором інтенсифікації процесів загальноеконо-мічного зростання в державі є формування й нарощення рівня інвестиційно-інноваційної привабливості економічної системи держави та її регіонів. Проте, однією з головних про-блем розвитку української економіки є сучасні деструктивні трансформації як в інвести-ційній, так і інноваційній сферах діяльності. Особливо гостро інвестиційно-інноваційна криза проявляється у тих регіонах, в яких соціально-економічна ситуація характеризуєть-ся значним та стійким погіршенням, що суттєво понижує інвестиційно-інноваційну при-вабливість для зовнішніх інвесторів, розвитку та впровадженню інноваційних проектів. Крім того, обмеженість внутрішніх фінансових ресурсів та наявність проблем соціально-економічного розвитку підвищують рівень ризику інвестування. Економічний стан таких регіонів загострюється наявністю стабільної та достатньо інертної до перетворень струк-тури виробництва, обмеженістю фінансових та матеріальних ресурсів для швидкої перео-рієнтації економіки, відсутністю зацікавленості у підприємницьких структур у довгостро-кових капітальних вкладеннях. Нестійкість економічних темпів розвитку регіонів також обумовлюється їх залежністю від державних джерел фінансування та широким просто-ром правового поля, яке значно обмежує діяльність у напрямках будь-яких перетворень у структурі економіки, а це уповільнює темпи інтеграційних процесів як на міжрегіональ-ному, так і на внутрідержавному рівнях.
Теоретико-методологічні основи інвестиційно-інноваційного розвитку регіонів; ак-тивізації процесів економічної інтеграції на рівні регіонів знайшли відображення в робо-тах зарубіжних і вітчизняних учених: О. Амоші, В. Антонюк, П. Бєлєнького, Г. Бір-мана, І. Бланка, С. Богачова, П. Бубенка, М. Войнаренка, В. Гейця, З. Герасим-чук, А. Гойка, О. Гранберга, А. Гриньова, Б. Губського, С. Дорогунцова, О. Дру-гова, В. Дубницького, М. Кизима, М. Ковалевського, В. Коломойцева, І. Колота, Ю. Корчагіна, В. Коюди, Л. Кузьменко, О. Кухленка, І. Лукінова, В. Ляшенка, Ю. Макогона, Б. Малицького, О. Махмудова, В. Микитенко, О. Новікової, В. Онищенка, Г. Онищука, Ю. Орловської, А. Пересади, Д. Стеченка, А. Сухоруко-ва, В. Торкатюка, Н. Хрущ, М. Чумаченка, Л. Шевчук.
Поряд з тим, актуальним залишаються питання, пов’язані з вивченням інвестицій-ної і інноваційної привабливості підприємств, регіонів і цілих країн, розробкою заходів щодо її підвищення з метою створення відповідних умов для залучення внутрішніх та зо-внішніх джерел фінансування, розвитку інноваційної сфери в регіонах, що забезпечить прискорення інтеграційних процесів на внутрідержавному і міждержавному рівнях.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація вико-нана в межах комплексних тем науково-дослідної роботи Хмельницького національного університету: “Модель оптимізації зовнішніх і внутрішніх інвестиційних зв'язків регіону України” (номер держреєстрації 0110U003588, термін виконання 2010 р.), у межах якої автором обґрунтовано пропозиції щодо зменшення мірності внутрішніх та зовнішніх ін-вестиційних зв’язків регіону України за умов інтеграційного розвитку; «Стратегії управ-ління соціально-економічними системами регіону на засадах кластерних технологій» (но-мер державної реєстрації 0110U002215, термін виконання 2011 р.), в межах якої автором проведено дослідження особливостей, форм забезпечення та інструментарію регулюван-ня інвестиційно-інноваційної привабливості областей Центрального регіону України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка й обґрун-тування теоретико-методичних основ оцінювання й прогнозування інвестиційно-інноваційної привабливості територій за умов інтеграційного розвитку та визначення оп-тимальних для України напрямів реструктуризації інвестиційно-інноваційної діяльності в контексті ініціювання процесів сталого соціально-економічного розвитку регіонів держа-ви.
Для досягнення вказаної мети поставлено та вирішено такі завдання:
- визначено місце складових інвестиційно-інноваційної інфраструктури в системі фундації організаційного механізму забезпечення зростання рівня інвестиційно-інноваційної привабливості регіону;
- проаналізовано існуючі підходи оцінки масштабів інвестиційно-інноваційного потенціалу як генерованої сукупності матеріальних і потенційно-факторних компонент;
- визначено вплив факторних та потенційних чинників на сукупність потенціалів та побудову прогнозу рівня інвестиційно-інноваційної привабливості областей регіону;
- проведено аналітичну оцінку зовнішніх та внутрішніх інвестиційних зв’язків регі-онів України за умов інтеграційного розвитку;
- здійснено оцінку та прогнозування інвестиційно-інноваційної привабливості об-ластей України;
- обгрунтовано систему функціональних залежностей задля вимірювання інвести-ційно-інноваційних можливостей регіональної економічної системи;
- розроблено інструментарій регулювання інвестиційно-інноваційної привабливос-ті регіону з урахуванням впровадження інноваційних та територіально-галузевих утворень для активізації інтеграційних, інноваційних та інвестиційних процесів;
- проаналізовано інвестиційну та інноваційну привабливість території й уточнено поняття інвестиційно-інноваційної привабливості регіону в контексті сутнісно-функціональних характеристик діяльності мезо- та макроекономічних систем.
Об’єктом дослідження є процеси економічного регулювання розвитку регіонів держави в умовах нарощення інтеграційних процесів задля нарощення інвестиційно-інноваційного потенціалу національної економіки.
Предметом дослідження є теоретико-методичні основи оцінки та прогнозування інвестиційно-інноваційної привабливості регіону за умов інтеграційного розвитку та практичні рекомендації щодо формування напрямів реструктуризації регіональної інно-ваційної системи.
Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційної роботи є наукові пра-ці вітчизняних та закордонних вчених, спеціалістів у сфері економічної теорії інвестуван-ня та інноватики, інвестиційної проблематики, регіонального управління, інтеграційних процесів, інноваційного розвитку продуктивних сил і реґіональної економіки, конкуренції.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти України, дані Державного комітету статистики України, результати власних досліджень.
У процесі дослідження застосовувались такі методи: абстрактно-логічний – для по-глибленого аналізу існуючих протиріч регіональної економічної інтеграції, виявлення те-нденцій та оцінки причинно-наслідкових зв’язків та у єдиному системному просторі розг-лянути процеси формування високого рівня інвестиційно-інноваційної привабливості ре-гіону; економіко-статистичний – для оцінки рівня та динаміки інвестиційно-інноваційного потенціалу та привабливості областей регіону; системного аналізу – для розробки ефекти-вних шляхів зменшення мірності інвестиційних зв’язків та удосконалення інструментарію підвищення рівня інвестиційно-інноваційної привабливості регіонів України; методи ста-ндартизації та нормування – для комплексного дослідження інвестиційно-інноваційної привабливості регіону та його областей.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці й обґрунтуванні те-оретико-методичних засад оцінювання та прогнозування інвестиційно-інноваційної при-вабливості регіонів України за умов інтеграційного розвитку та практичних рекомендацій щодо визначення напрямів реструктуризації регіональної інноваційної системи. Важли-вими теоретичними і практичними результатами, які характеризують наукову новизну є такі:
вперше:
- розроблено й обґрунтовано кваліметричний інструментарій оцінки виробничого, економічного, інвестиційного, фінансового, інноваційного та природно-ресурсного поте-нціалів, до складу якого включено моделі лінійного й структурного типу, що побудовані на авторській системі показників-індикаторів. Це убезпечило ідентифікацію найвагоміших чинників впливу на формування і раціональне використання виокремленої сукупності по-тенціалів та побудову прогнозу рівня інвестиційно-інноваційної привабливості областей Центрального регіону до 2020 р., за яким визначено тип реформування його інноваційної системи;
удосконалено:
- організаційно-економічні важелі спрямування й коригування зовнішніх та внутрі-шніх інвестиційних зв’язків регіонів України за умов інтеграційного розвитку, реалізація дії яких спирається на визначенні специфічних функцій національної інноваційної систе-ми, зміст яких уточнено за використання принципів макроекономічного регулювання ін-вестиційно-інноваційних процесів та інституціонального забезпечення сталого розвитку регіонів, що дозволило запропонувати стимули підвищення інвестиційно-інноваційної привабливості регіональних економічних систем держави та окреслити специфічність їх-ньої природи за двома етапами їх запровадження;
- концептуальну модель побудови і реалізації функцій наукових парків областей, зі специфічними для певного регіонального економічного простору цілями й завданнями, структурно-логічна схема якої включає: засоби активізації інтеграційних регіональних процесів; форми інтенсифікації процесів генерування інвестиційно-інноваційної приваб-ливості регіону; напрями реструктуризації регіональної інноваційної системи з формуван-ням певного типу технопаркових структур у відповідності до наявних видів економічної діяльності та доцільності кластеризації їхніх зв’язків; важелів впливу на виробничо-господарські та інвестиційно-інноваційні процеси в межах регіону за рахунок формалізації віртуального бізнес-інкубатору та імплементації його пріоритетів;
- методичний підхід до оцінювання та прогнозування інвестиційно-інноваційної привабливості регіонів, який порівняно з існуючими будується на: трирівневій системі показників-індикаторів оцінювання рівня розвиненості потенціалів різної природи з ура-хуванням похідного від внутрішнього ризику провадження інвестиційно-інноваційної ді-яльності; методі обчислення масштабів інвестиційно-інноваційного потенціалу як генеро-ваної сукупності матеріальних і потенційно-факторних компонент, ідентифікованих за ви-користання графоаналітичного підходу і комплексної стандартизації відповідних макро-показників ефективності функціонування регіональних економічних систем;
дістали подальшого розвитку:
- обгрунтування доцільності застосування системи інфраструктурних інноваційних та територіально-галузевих утворень задля ефективної генерації факторних компонент інвестиційно-інноваційного потенціалу регіону, зменшення ризику інвестиційно-інноваційної діяльності та фундації організаційного механізму активізації інтеграційних процесів, з метою підвищення рівня інвестиційно-інноваційної привабливості територіа-льно-структурних складових регіону;
- методи добору основних і другорядних функціональних залежностей задля об’єктивізації інвестиційно-інноваційних процесів, який передбачає вимірювання сукуп-них можливостей регіональної економічної системи за трьома рівня складності аналітич-них процедур: обґрунтування складу абсолютних макроекономічних показників вироб-ничо-господарської діяльності регіонів з їх нормуванням та стандартизацією; врахування середньозваженого виміру від параметрів факторних і виробничого потенціалів для роз-рахунку генерованого інвестиційно-інноваційного потенціалу; формування трирівневої системи показників-індикаторів задля обчислення потенціалів різної природи та імовірно-го у разі їх освоєння рівня ризику здійснення інвестиційно-інноваційних процесів;
- узагальнення досягнень економічної теорії в характеристиці економічних категорій «інвестиційної привабливості» та «інноваційної привабливості регіону» з метою напов-нення економічним змістом інвестиційно-інноваційну привабливість регіону та виявлення її економічні особливості, що дозволило запропонувати методичний підхід до оцінки та прогнозування інвестиційно-інноваційної привабливості, який побудований на трирівне-вій системі показників-індикаторів оцінювання рівня розвиненості потенціалів та ризику інвестиційно-інноваційної діяльності в регіоні.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці пропозицій з використанням засад формування територіально-галузевих інноваційних об’єднань у ви-рішенні практичних завдань щодо підвищення рівня інвестиційно-інноваційної привабли-вості Центрального регіону України. Запропоновані рішення мають прикладний характер та використовуються: Головним управлінням економіки Черкаської обласної державної адміністрації в процесі розробки Програми економічного і соціального розвитку Черкась-кої області (довідка №343/2 від 05.11.2010 р.), Головним управлінням інвестиційно-інноваційної політики, підприємництва та зовнішніх зносин Черкаської обласної держав-ної адміністрації (довідка № 128 від 05.11.2010 р.), Головним управлінням економіки Хмельницької обласної державної адміністрації (довідка № 02-03/2259 від 10.11.2010 р.), Радою конкурентоспроможності Черкащини (акт № 0102-09 від 30.09.2010 р.). Результати дисертаційної роботи впроваджені у навчальний процес для студентів напрямку економі-ка та підприємництво Хмельницького національного університету (довідка від 25.01.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним дослідженням і містить авторські розробки щодо формування, обгрунтування інструментарію оцінки та прогно-зування інвестиційно-інноваційної привабливості регіонів за умов інтеграційного розвит-ку з метою підвищення її рівня та з урахуванням модернізації інвестиційно-інноваційної інфраструктури території. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на зихист, одержавно автором самостійно. Обсяг особистого внеску в роботах, опублікова-них у співавторстві, наведено окремо у переліку опубликованих праць.
Апробація результатів дисертації. Результати й основні положення дисертаційної роботи обговорювалися та доповідались на 8 міжнародних, національних науково-практичних конференціях, зокрема, Міжнародних науково-практичних конференціях: «Стратегические вопросы мировой науки - 2007» (м. Дніпропетровськ, 2007 р.), «Пріори-тетні напрями розвитку змішаної економіки» (м. Київ, 2007 р.), «Україна на шляху соціа-льно-економічних перетворень в умовах глобалізації» (м. Кіровоград, 2009 р.), «Європей-ська наука ХХІ століття - 2010» (м. Пшемишль, 2010 р.), «Современные тенденции в эко-номике и управлении: новый взгляд» (г. Новосибирск, 2010 р.,); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Регіональний вимір сензитивності механізмів управління: правовий, фінансово-економічний, психологічний аспекти» (м. Чернівці, 2009 р.), «Наука - 2010» (м. Черкаси, 2010 р.); Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємни-цтво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 2009 р.).
Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковано в 16 науко-вих працях: 7 статей у накових фахових виданнях, один розділ у колективній монографії, 8 тез матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій – 6,87 д.а., з яких особисто авто-ру належить 6,56 д.а.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Результатом виконаного дослідження, заснованого на застосуванні загальнонаукових і спеціальних (зокрема економіко-математичних) методів, є сукупність теоретичних, методичних і практичних положень, що визначають концептуальні основи та шляхи вирішення, поставленої автором, наукової задачі формування теоретико-методичних фундацій оцінювання та прогнозування інвестиційно-інноваційної привабливості регіону за умов інтеграційного розвитку та реструктуризації регіональної інноваційної системи.
1. На основі аналізу існуючих концепцій економічної теорії, що характеризують категорії «інвестиційна привабливість» та «інноваційна привабливість» на мезорівні уточнено поняття інвестиційно-інноваційної привабливості регіону, що дозволило виявити її особливості та запропонувати методичний підхід до оцінки привабливості, який побудований на трирівневій системі показників-індикаторів. Встановлено, що інвестиційно-інноваційна привабливість регіональної економічної системи являє собою комплексну кількісно-якісну характеристику генерованих інвестиційно-інноваційних можливостей регіональної економічної системи та обмежень (ризиків), які існують в її межах, що визначають щільність і спрямованість взаємозв’язків між факторними компонентами, реалізація дії яких уможливлює активізацію інвестиційно-інноваційних процесів в регіоні задля соціально-економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності на макроекономічному рівні.
2. Обгрунтовано, що з урахуванням наповненості інвестиційних процесів інноваційною складовою можливим є формування сутнісного визначення інвестиційно-інноваційного потенціалу регіону, оскільки дана категорія має вирішальний вплив на визначення рівня інвестиційно-інноваційної привабливості регіональної економічної системи. Ідентифіковано, що синергетичне поєднання факторних та матеріальних потенціалів в процесі трансформації обумовлює виникнення генерованих можливостей і системних ознак функціонування регіональної економічної системи, що і являє собою її інвестиційно-інноваційний потенціал.
3. Розроблено кваліметричний інструментарій оцінки виробничого, економічного, інвестиційного, інноваційного, фінансового та природно-ресурсного потенціалів на основі моделей лінійного й структурного типу, що забезпечує ідентифікацію найвагоміших чинників впливу на побудову прогнозу рівня інвестиційно-інноваційної привабливості областей Центрального регіону України. Обгрунтовано доцільність застосування методу графів задля виявлення деструктивних складових регіональної економічної та інноваційної системи, що забезпечить прийняття ефективних управлінських рішень на мезорівні щодо реформування інвестиційно-інноваційної інфраструктури.
4. Обгрунтовано методичний підхід добору основних і другорядних функціональних залежностей, який дозволяє сформувати систему абсолютних показників-індикаторів, що характеризують результати виробничо-господарської діяльності на мезорівні та, із застосуванням нормування і стандартизації, визначити генерований інвестиційно-інноваційний потенціал регіону. Доведено ефективність впровадження запропонованого методичного підходу в процесі діагностики інвестиційно-інноваційної привабливості регіону на основі побудованої трирівневої системи показників-індикаторів, які характеризують можливості та загрози здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності у складі регіональної економічної системи.
5. Обгрунтовано результати оцінки інвестиційно-інноваційної привабливості Центрального регіону, що була проведена із застосуванням трирневої системи показників-індикаторів з врахуванням негативніих факторів ризику інвестиційно-інноваційної діяльності регіональної економічної системи, які свідчать про те, що з п’яти областей Центрального регіону за 2009 р. дві мають середній рівень інвестиційно-інноваційної привабливості (Дніпропетровська та Полтавська обл. рівень привабливості досягає значень 1,148 та 1,058 відповідно), дві відносяться до групи територій з малим рівнем інвестиційно-інноваційної привабливості (Кіровоградська та Черкаська обл. – 0,933 та 0,902 відповідно) та 1 попадає у групу депресивних територій з мінімальним рівнем інвестиційно-інноваційної привабливості (Вінницька обл. привабливість становить 0,351). Вже 2010 р. Вінницька обл. залишається у межі депресивних областей (рівень інвестиційно-інноваційної привабливості 0,523), а інші чотири області досягають високого рівня інвестиційно-інноваційної привабливості. У відповідності до зазначеного, запропоновано для вирішення вище викладених проблем необхідність використовувати сучасні інструменти, механізми формування та підвищення рівня інвестиційно-інноваційної привабливості областей регіону. в Центральному регіоні України.
6 На основі аналізу формування складових інвестиційно-інноваційної інфраструктури в Україні та досвіду функціонування інноваційних, територіально-галузевих утворень в зарубіжних країнах обгрунтована доцільність використання вищенаведених складових інфраструктури територій задля ефективної генерації факторних компонент інвестиційно-інноваційного потенціалу регіону, зниження ризику інвестиційно-інноваційної діяльності з метою нарощення інвестиційно-інноваційної привабливості території. Визначено місце інвестиційно-інноваційної інфраструктури в процесі формування та діагностики інвестиційно-інноваційної привабливості регіону задля забезпечення його соціально-економічного розвитку та конкурентоспроможності на макрорівні за умов активізації інтеграційних процесів в регіональній економічній системі.
7. З використанням методів економіко-математичного моделювання обгрунтовано підхід до визначення прогнозного рівня інвестиційно-інноваційної привабливості регіонів, який заснований на результатах експерементальної перевірки інвестиційно-інноваційного потенціалу як генерованої сукупності матеріальних і потенційно-факторних компонент з урахуванням похідного від внутрінього ризику провадження інвестиційно-інноваційної діяльності.
8. На основі статистичних даних та з врахуванням впровадження реформованої інвестиційно-інноваційної інфраструктури виконано прогноз імовірнісних рівнів інвестиційно-інноваційного потенціалу, ризику та привабливості регіону України. Встановлено, що за прогнозний період до 2020 року рівень інвестиційно-інноваційного потенціалу збільшиться на 36,25%, а рівень ризику інвестиційно-інноваційної діяльності знизиться на 16,89%, що у свою чергу спричинить нарощення інвестиційно-інноваційної привабливості Центрального регіону України на 49,08%.
9. Обгрунтовано заходи та стимули щодо коригування зовнішніх та внутрішніх регіональних інвестиційних зв’язків, за умов активізації інтеграційних процесів всередині регіону та підвищенні інноваційної активності малого та середнього наукомісткого бізнесу, в системному їх поєднанні. Виявлено, що стимули інвестиційної діяльності в регіоні можна сформувати у три групи, які забезпечують багатонаправленість фінансових, економічних та організаційних важелів задля підвищення інвестиційно-інноваційної привабливості регіональних економічних систем.
10. Встановлено, що зацікавленість у формуванні технологічних, наукових, виробничих парків в світі значно зросла. Найбільшого поширення вони набули у США, Японії, країнах Західної Європи, а також в країнах, що розвиваються. Як доводить практика, у світі сформувались три моделі технологічних парків: американська, японська та змішана. Перша модель розповсюджена на території США і її особливістю є присутність трьох основних компонентів, таких як: наукові парки, дослідницькі парки, інкубатори (інноваційні центри). Японська модель використовується у Японії, Китаї і на її основні компоненти впроваджені на території Росії. Особливість даної моделі полягає у будівництві нових міст («технополісів», які зосереджують наукові дослідження та піонерні галузі, наукомістке промислове виробництво). Третя модель технопаркових структур, яка широко використовується у країнах Західної Європи, відрізняється від двох попередніх тим, що вона має спеціальні будівлі для малого та середнього підприємництва та декількох засновників, а основними рисами свого юридичного статусу схожа на акціонерне товариство. Обгрунтовано, що не зважаючи на відмінності моделей функціонування наукових парків, їх існування на території країни, регіону спрямоване на поліпшення рівня інвестиційно-інноваційної привабливості та ефективного формування інтеграційних процесів на макро- та мезорівнях.
11. Обгрунтовано, що впровадження форм інноваційних утворень таких як бізнес-інкубатори в інвестиційно-інноваційній інфраструктурі регіону дасть можливість підвищити рівень його інвестиційно-інноваційної привабливості та активізувати інтеграційній процеси на основі трансферу технологій та комерціалізації результатів науково-дослідної діяльності. Доведено, шляхом прогнозування факторних та потенційних компонент інвестиційно-інноваційної привабливості регіону, що результат створення віртуального бізнес-інкубатору є оптимальним для активізації інноваційної та інвестиційної діяльності в регіоні, оскільки інноваційні компанії, що входять у склад інкубатору мають можливість впровадити свої інноваційні проекти (продукти, технології) та отримати інвестиційні засоби для свого розвитку. Визначено, що поставлені завдання є необхідною умовою для функціонування бізнес-інкубатору з венчурною моделлю фінансування. Крім зазначених можливостей розвитку малого та середнього інноваційного бізнесу віртуальний бізнес-інкубатор дасть змогу увійти малим компаніям у кластерні утворення і знайти нішу у відповідній галузі господарювання Центрального регіону України.
12. Виходячи з вищенаведеного обгрунтувано застосування концептуальної моделі побудови і реалізації функцій наукових парків областей Центрального регіону України у системному поєднанні, з урахуванням специфіки потенційно-факторних компонент генерованого інвестиційно-інноваційного потенціалу, реструктуризації інноваційної системи задля формування певного типу технопаркових структур у відповідності до наявних видів економічної діяльності та доцільності кластеризації їхніх зв’язків. Розроблено низку організаційних заходів формалізації віртуального бізнес-інкубатору та імплементації його пріоритетів з урахуванням впливу на виробничо-господарські та інвестиційно-інноваційні процеси в межах регіону.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамов С.И. Инвестирование / С.И. Абрамов. – М.: Центр экономики и маркетинга, 2000. – 440 с.
2. Авраменко О.А. Инвестиционный аспект финансового лизинга / О.А. Авраменко // Вестник Амурского университета. Серия: Естественные и экономические науки. – 2002. – Вип. 17. – С. 80-82.
3. Агеенко А.А. Методологические подходы к оценке инвестиционной привлекательности отраслей экономики региона и отдельных хозяйствующих субъектов / А.А. Агеенко // Вопросы статистики. – 2008. – № 6. – С. 47-62.
4. Айрапетян М.С. Зарубежный опыт использования государственно-частного партнерства [Электронный ресурс] / М.С. Айрапетян // Официальный сайт Государственной Думы РФ. – Режим доступа: http://wbase.duma.gov.ru:8080/law?d&nd=981605628&mark=r981605004
5. Александрова В.П. Фінансування інновацій та напрямки його удосконалення / В.П. Александрова // Інноваційна модель та стратегія економічного розвитку: ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. – К.: Ін-т екон. прогнозування НАНУ, 2002. – 158 с.
6. Альгин В. Особенности количественной оценки эффекта диверсификации портфеля реальних инвестиционных проектов в условиях риска и неопределенности / В. Альгин, М. Альгина, И. Нурутдинова // Инвестиции в России. – 2002. – № 3. – С. 33-36.
7. Амоша А.И. Инвестиционная деятельность в регионе / А.И. Амоша. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. – 59 с.
8. Амоша О.І. Механізм переходу економіки України на інноваційну модель розвитку [монографія] / О.І. Амоша, С.М. Кацура, Т.В. Щетілова та ін. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2002. – 108 с.
9. Амоша О. Підгрунтя інноваційного розвитку. Проблеми та перспективи взаємодії академічної науки й освіти / О. Амоша, А. Землянкін, Г. Моісеєв // Вісник НАН України. – 2006. – № 10. – С. 3-16.
10. Антонюк В.П. Кадри для інноваційної діяльності: проблеми формування та використання / В.П. Антонюк // Україна: аспекти праці. – 2007. - № 5. – С. 42-47.
11. Асаул А.Н. Корпоративные ценные бумаги как инструмент инвестиционной привлекательности компаний [монография] / А.Н. Асаул, М.П. Войнаренко, Н.А. Пономаренко, Р.А. Фалтинский. – СПб.: АНО «ИПЭВ», 2008. – 288 с.
12. Асаул А.Н. Организация предпринимательской деятельности / А.Н. Асаул, М.П. Войнаренко, П.Ю. Ерофеев. – СПб.: Гуманистика, 2004. – 448 с.
13. Афанасьев М. Оптимальная инвестиционная программа / М. Афанасьев // Инвестиции в России. – 2002. – № 12. – С. 35-36.
14. Бакиджанов А. Инвестиционная привлекательность региона: методические подходы и оценка / А. Бакиджанов, С. Филин // Инвестиции в России. – 2006. – № 5. – С. 12-28.
15. Барановский В.Г. Политическая интеграция в Западной Европе. Некоторые вопросы теории и практики / В.Г. Барановский. – М.: Наука, 2003. – 268 с.
16. Бахтизин А.Р. Сравнительные оценки инновационного потенциала регионов Российской Федерации / А.Р. Бахтизин, Е.В. Акинфеева // Проблемы прогнозирования. – 2010. – № 3. – С. 73-81.
17. Бєлєнький П.Ю. Конкурентність на транскордонних ринках / П.Ю. Бєлєнький, Н.А. Мікула, Є.С. Матвєєв. – Львів: Ін-т регіональних досліджень НАН України, 2005. – 214 с.
18. Бирман Г. Экономический анализ инвестиционных проектов / Г. Бирман, С. Шмидт. – М.: Банки и биржи; ЮНИТИ, 1997. – 631 с.
19. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент / И.А. Бланк. – К.: Ника-Центр, 2001.–448 с.
20. Блачев Р. Описание денежных потоков при разработке схем финансирования инвестиционных проектов / Р. Блачев, В. Гусев // Инвестиции в России. – 2002. – № 2. – С. 26-29.
21. Блинов А.О. Новые формы организации инвестиционной и инновационной политики на региональном уровне: зарубежный опыт / А.О. Блинов // Федеративные отношения и региональная социально-экономическая политика. – 2006. – № 7. – С. 25-28.
22. Бородина Е. Человеческий капитал как основной источник экономического роста / Е. Бородина // Экономика Украины. – 2005. – № 7. – С. 48-53.
23. Борщевський П.П. Соціально-економічна система продуктивних сил регіонів України / П.П. Борщевський, С.І. Дорогунцов, Л.Г Черняк. – К.: РВПС України НАНУ, 2002. – 690 с.
24. Бузгалин А. Сравнительный анализ экономических систем: методология и теория / А. Бузгалин // Вестник Московского университета. – 2006. – № 5. – С. 9-17.
25. Бубенко П.Т. Региональные аспекты инновационного развития / П.Т. Бубенко. – Харьков: НТУ «ХПИ», 2002. – 316 с.
26. Войнаренко М.П. Економічна безпека підприємства в конкурентному середовищі [монографія] / М.П. Войнаренко. – Хмельницький: ХНУ, 2008. – 312 с.
27. Войнаренко М.П. Економічна конкурентоспроможність та інвестиційна привабливість України / М. Войнаренко, О. Фурманюк // Економіст. – 2006. – №12. – С. 25-28.
28. Войнаренко М.П. Кластери як центри економічного зростання регіонів за умов кризи / М.П. Войнаренко // Развитие инновационных кластеров в современных условиях реструктуризации экономики: матер. IV Междунар. науч.-практ. конф. (1-2 июня 2009 г.). – Севастополь: ТПП, 2009. – С. 16-29.
29. Войнаренко М.П. Особливості формування регіональної інвестиційної політики на засадах кластерних технологій / М.П. Войнаренко // Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічні науки. – 2005. – №2, т.1. – С. 12-16.
30. Войнаренко М.П. Пріоритети економічного розвитку регіону / М.П. Войнаренко // Труды Одесского политехнического университета: в 3-х т. – Одесса: ОПУ, 2004. – Т.1. – Спецвыпуск. – С. 46-51.
31. Войнаренко М.П. Пріоритети інвестиційно-інноваційного розвитку Подільського регіону / М.П. Войнаренко // Будівельний кластер – Європейський шлях розвитку. – Хмельницький: ТОВ «Тріада-М», 2005. – С. 14-17.
32. Войнаренко М.П. Проблеми реформування економіки України / М.П. Войнаренко, Л.П. Радецька, В.Р. Філінюк. – К.: Логос, 1999. – 260 с.
33. Войнаренко М.П. Теоретичні аспекти реалізації інноваційних ресурсозберігаючих стратегій машинобудівних підприємств / М.П. Войнаренко // Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічні науки. – 2007. – №5, т.3. – С. 7-12.
34. Войнаренко М.П. Теоретичні основи концептуального розвитку регіональної економіки малого і середнього бізнесу / М.П. Войнаренко // Економіст. – 2007. – №7. – С. 56-57.
35. Войнаренко М.П. Формування та оцінка механізму управління ризиками інноваційної діяльності промислових підприємств / М.П. Войнаренко, Р.В. Скалюк // Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічні науки. – 2008. – №5, т.2. – С. 135-139.
36. Геец В.М. Проблемы автоматизации функционально-стоимостного анализа / В.М. Геец, М.П. Войнаренко, А.М. Холоденко. – К.: Наукова думка, 1994. – 234 с.
37. Геєць В.М. Інноваційні перспективи України: [монографія] / В.М. Геєць, В.П. Семиноженко. – Х.: Константа, 2006. – 272 с.
38. Герчиков В.И. Восприятие западных управленческих инноваций российским бизнесом / В.И. Герчиков // ЭКО. – 1999. – № 10. – С. 115-130.
39. Гойко А.Ф. Методи оцінки ефективності інвестицій та пріоритетні напрями їх реалізації / А.Ф. Гойко. – К.: ВІРА-Р, 1999. – 320 с.
40. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №18-22. – Ст. 144.
41. Гранберг А.Г. Многорегиональные системы: экономико-математическое исследование / А.Г. Гранберг, В.И. Суслов, С.А. Суспицын. – Новосибирск: Сибирское научное Издательство, 2007. – 371 с.
42. Гриньов А.В. Міжнародна інноваційно-інвестиційна діяльність України. Вектор розвитку: [монографія] / А.В. Гриньов, О.М. Шершенюк, С.В. Овчаренко. – Харків: Вид-во ХНАДУ, 2008. – 208 с.
43. Громов А.И. Регулирование притока иностранных инвестиций / А.И. Громов. – М.: Анкил, 2006. – 212 с.
44. Губський Б.В. Міжнародна інвестиційна діяльність / Б.В. Губський, Д.Г. Лук’яненко, О.М. Мозговий. – К.: КНЕУ, 2002. – 310 с.
45. Гузырь В.В. Национальная инновационная система и инновационная экономика: проблемы построения и развития / В.В. Гузырь // Томский политехнический университет. – 2006. – № 2. – С. 15-21.
46. Гусева К. Ранжирование субъектов РФ по степени благоприятности инвестиционного климата / К. Гусева // Вопросы экономики — 2006. – №6. – С. 20-28.
47. Гуськова Т.Н. Методология статистического исследования инвестиционной привлекательности объектов: автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. экон. наук / Т.Н. Гуськова. – Самара., 1997. – 19 с.
48. Данько М. Інноваційний потенціал у промисловості України / М. Данько // Економіст. – 2000. – № 10. – С. 26-32
49. Дашкова А.П. Рынок. Бизнес. Коммерция. Экономика: толковый терминологический словарь / А.П. Дашкова. – М.:Маркетинг, 2008. – 403 с.
50. Добров Г.М. Научно-технический потенциал: структура, динамика, эффективность // Г.М. Добров, В.Е. Тонкаль, А.А. Савельев. – К.: Наукова думка, 2007. – 347 с.
51. Дорогунцов С. Інвестиційне забезпечення відтворення основного капіталу в регіонах України / С. Дорогунцов // Регіональна економіка. – 2004. – № 3. – С. 159-171.
52. Другов О.О. Активізація інвестиційної діяльності в умовах росту в ній участі іноземних інвесторів / О.О. Другов, О.С. Орловський // Регіональна економіка. – 2010. – №8. – С. 198-204.
53. Єрьомін С. Розміщення продуктивних сил / С. Єрьомін. – К.: Знання, 2003 – 187 с.
54. Жукович І.А. Інноваційна діяльність в українській економіці. Сучасний стан та проблеми / І.А. Жукович, Ю.А. Рижкова // Статистика України. – 2005. – №1. – С. 24-28.
55. Жукович І.А. Методологічні аспекти вдосконалення статистики інноваційної діяльності в Україні / І.А. Жукович, Ю.А. Рижкова // Проблеми науки. – 2005. – №8. – С. 27-32.
56. Журков Р.Л. Механизмы активизации инновационных процессов на предприятиях: (инвестиционно-финансовый аспект): автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. экон. наук / Р.Л. Журков. – М., 2002. – 24 с.
57. Заварухин В.П. Содействие инновационно-технологическому развитию: механизмы государственно-частного партнерства / В.П. Заварухин. – М.: Анкил, 2006. – 105 с.
58. Загальні методичні положення з розвитку елементів інфраструктури мікрострахування та гарантування кредитів малому підприємництву / В.І. Ляшенко, Г.Ф. Толмачова, Г.Ф. Колєснікова та ін. – Донецьк: Юго-Восток, ЛТД, 2010. – 120 с.
59. Закон України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» від 14.09.2006 р. № 143-V // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 45. – Ст. 434.
60. Закон України «Про загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємких технологій» від 09.04.2004 р. № 1676-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 32. – Ст. 384.
61. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 р. № 1560-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №47. – Ст. 646.
62. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.02 №40-ІV // Офіційний вісник України. – 2002. - №31. – ст.1447.
63. Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні фонди)» від 15.03.2001 р. № 2299-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 21. – Ст. 103.
64. Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 р. № 1977-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №12. – Ст. 165.
65. Закон України «Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні» від 16.01.2003 р. № 433-ІV // Офіційний вісник України. – 2003. – №7. – Ст. 271.
66. Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.2006 р. № 93/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 19. – Ст. 80.
67. Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» від 16.07.1999 р. № 991-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – N 40. – Ст.363.
68. Закон України «Про угоди про розподіл продукції» від 14.09.1999 р. № 1039-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 44. – Ст. 391.
69. Закон України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» від 17.02.2000 р. № 1457-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 12. – Ст. 97.
70. Зулькарнаев И .У . Метод расчета интегральной конкурентоспособности промышленных, торговых и финансовых предприятий / И .У. Зулькарнаев, Л .Р . Ильясова // Маркетинг в России и за рубежом. – 2006. – № 4(24). – С. 17–27.
71. Інвестування / А.А. Пересада, О.О. Смірнова, С.В. Онікієнко, О.О. Ляхова. – К.: КНЕУ, 2001. – 251 с.
72. Иванов В.И. Канада: механизмы реализации программ перехода к устойчивому развитию / В.И. Иванов. – М.: КМК, 2007. – 119 с.
73. Иванов А.П. Принципы и факторы определения инвестиционного рейтинга предприятий / А.П. Иванов, И.В. Сахарова, Е.Ю. Хрусталев // Консультант директора. – 2005. – № 12. – С. 28-39.
74. Ивлева Г. Трансформации экономической системы: обзор концепций и контуры общей теории / Г. Ивлева // Общество и экономика. – 2007. – № 10. – С. 31-37.
75. Инновационное развитие регионов: механизмы формирования технологической политики: сб. материалов. – Пенза: ПДЗ, 2001. – 166 с.
76. Ілляшенко С.М. Маркетинг і менеджмент інноваційного розвитку: [монографія] / С.М. Ілляшенко. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – 728 с.
77. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання: матер. Міжнар. наук.-практ. конф., (Івано-Франківськ, 4-6 жовт. 1999 р.). – Івано-Франківськ: ІФДТУНГ, 1999. – Ч. 1. – 241 с.
78. Калитич Г. Функционально-информационный синтез НТИР / Г. Калитич // Экономика Украины. – 2000. – № 10. – С. 36-45.
79. Кизима М.О. Інновації: проблеми науки та практики / М.О. Кизима, В.С. Пономаренко, О.М. Тищенко. – Х.: ФОП Александрова К.М.; ІНЖЕК, 2008. – 232 с.
80. Кныш М.И. Стратегическое планирование инвестиционной деятельности / М.И. Кныш, Б.А. Перекатов, Ю.П. Тютиков. – СПб.: Бизнес-Пресса, 2008. – 315 с.
81. Ковалевський М.С. Інноваційні процеси в Україні / М.С. Ковалевський. – К.: Вища школа, 2002. – 426 с.
82. Козлова Т.С. Инновационно-инвестиционный процесс в условиях переходной экономики России: автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. экон. наук / Т.С. Козлова. – Самара, 1997. – 25 с.
83. Кокурин Д.И. Инновационная деятельность / Д.И. Кокурин. – М.: Экзамен, 2005. – 575 с.
84. Коломойцев В.Е. Інвестиційна сфера економіки України: стан, проблеми та перспективи / В.Е. Коломойцев. – Луганськ: Вид-во Східноукр. держ. ун-та, 2007. – 30 с.
85. Колот И.П. Региональная инвестиционная политика: проблемы и перспективы / И.П. Колот, И.П. Косарев. – Х.: Модель Вселенной, 2000. – 176 с.
86. Корчагин Ю.А. Региональная экономика и финансы / Ю.А. Корчагин. – Воронеж: ЦИРЭ, 2010. – 260 с.
87. Коюда В.О. Концептуальні засади формування регіональної інноваційної системи / В.О. Коюда. – Х.: ХНЕУ, 2009. – 140 с.
88. Круш П.В. Регіональне управління / П.В. Круш. – К.: ЦНЛ, 2007. – 256 с.
89. Крылов Э.Н. Анализ финансового состояния и инвестиционной привлекательности / Э.Н. Крылов, В.М. Власова, М.Г. Егорова. – М.: Финансы и статистика, 2008. – 192 с.
90. Кузьменко Л.М. Управление функционированием и развитием экономики региона: монография / Л.М. Кузьменко / НАН Украины, Ин-т экономики пром-ти. – Донецк, 2004. – 284 с.
91. Кухленко О.В. Прогнозні орієнтири інвестиційної діяльності в умовах фінансово-економічної кризи / О.В. Кухленко // Фінанси, облік і аудит: зб. наук. праць. – К.: КНТУ, 2010. – Вип. 15. – С. 114-122.
92. Лаврут А.А. Развитие региональной интеграции в Западном полушарии / А.А. Лаврут. – М.: Ин-т Латинской Америки, 2004. – 130 с.
93. Лебедев Е.И. Методология управления механизмом инновационной деятельности / Е.И. Лебедев // Хранение и переработка сельхозсырья. – 2002. – № 2. – С. 7-12.
94. Лебедева М.М. Мировая политика / М.М. Лебедева. – М.: Аспект Пресс, 2003. – 222 с.
95. Ливенцев Н.Н. Международная региональная экономическая интеграция / Н. Ливенцев, В. Харламова. – М.: РОССПЭН, 2001. – 624 с.
96. Лукінов І. Інвестиційна політика в стабільному економічному розвитку / І. Лукінов // Економіка України. – 2002. – №10. – С. 4-10.
97. Лукъяненко Т. Имидж региона как фактор инвестиционной привлекательности / Т. Лукъяненко // Рынок ценных бумаг. – 2009. – №11(146). – С. 48-50.
98. Мазур А. Современные инновационные структуры и коммерциализация науки / А. Мазур. – Х.: Ин-т монокристаллов, 2000. – 256 с.
99. Малицький Б.А. Обгрунтування системи науково-технологічних та інноваційних пріоритетів на основі «форсайтних» досліджень / Б.А. Малицький, О.С. Попович, Н.В. Онопрієнко. – К.: Фенікс, 2008. – 85 с.
100. Махмудов А. Инновационная политика в Украине / А. Махмудов, В. Найденов // Економіст. – 2003. – №9. – С. 59-63.
101. Машкин В. Управление инвестиционной привлекательностью реального сектора экономики региона [Электронный ресурс] / В.Машкин // Официальный сайт «Донецкие новости». – Режим доступа: http://dnews.narod.ru /economy/management.htm
102. Микитенко В.В. Стратегічний потенціал – сукупні можливості національної економіки по досягненню цілей збалансованого розвитку / В.В. Микитенко, О.М. Алимов // Продуктивні сили України. – К.: РВПС НАН України, 2006. – № 1. – С. 135-151.
103. Микитенко В.В. Адаптивна система управління інноваційними процесами на підприємствах / В.В. Микитенко // Проблеми науки. – Київ, 2008. – №4. – С. 32-38.
104. Микитенко В.В. Державне управління забезпеченням економічної безпеки / В.В. Микитенко, Я.В. Чернятевич. – К.: НАДУ, 2009. – 143 с.
105. Микитенко В.В. Макроекономічні моделі розвитку інтелектуального потенціалу промислового виробництва: критерії, оцінка та прогноз / В.В. Микитенко // Проблеми ефективного використання та професійно-технічної підготовки кадрів промислового сектора економіки України. – К., 2008. – С. 60-76.
106. Микитенко В.В. Моделювання ефективності інноваційних витрат у промисловому виробництві / В.В. Микитенко, В.І. Барканов, Л.С. Ладонько // Національне господарство України: теорія та практика управління: зб. наук. праць. – К.: РВПС України НАН України, 2008. – С. 62-74.
107. Микитенко В.В. Оптимізація моделі макроекономічного регулювання інноваційних процесів на різних рівнях управління промисловістю [Електронний ресурс] / В.В. Микитенко, Л.С. Ладонько // Ефективна економіка, 2009. – №2. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/index.php? operation =1&iid=16.
108. Микитенко В.В. Розроблення концепції управління прискореними циклами інноваційної діяльності / В.В. Микитенко, І.С. Гращенко // Інвестиції: практика та досвід. – 2008. – №4. – С. 19-23.
109. Микитенко В.В. Розроблення стратегії та політики макросистемної еволюції на синергетичних засадах / В.В. Микитенко // Економіка промисловості України: зб. наук. праць. – К.: РВПС України НАН України, 2007. – С. 3-16.
110. Микитенко В.В. Українська економіка в контексті транснаціоналізації світогосподарської системи / В.В. Микитенко // Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення: у 3-х ч. – К.: РВПС України НАНУ, 2009. – Ч. 3 – С. 329-332.
111. Минат В.Н. Технополисы и технопарки США и их роль в региональном развитии: автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. географ. наук / В.Н. Минат. – Воронеж, 1999. – 20 с.
112. Мозгоев А. О некоторых терминах, используемых в инвестиционных процессах / А. Мозгоев // Инвестиции в России. – 2007. – № 6. – С. 46-52.
113. Наукова та інноваційна діяльність в Україні [за 2004 рік]: стат. зб. – К.: Держкомстат України, 2005. – 360 с.
114. Немова Л.А. Хозяйственное развитие Канады в условиях интеграции Северной Америки / Л.А. Немова. – М.: Анкил, 2007. – 117 с.
115. Николаев А.И. Инновационное развитие и инновационная культура / А.И. Николаев // Наука и наукознание. – 2007. – № 2. – С. 54-65.
116. Новікова О.Ф. Пріоритети державного регулювання бюджетного фінансування соціального розвитку в умовах кризи / О.Ф. Новікова // Глобальна економічна криза 2008-2010 років: світовий досвід та подолання в Україні: монографія / [В.П. Антонюк, С.С. Аптекар, Н.А. Балтачеєва та ін.]; під заг. ред. В.І. Ляшенка. – Донецьк: Юго-Восток, 2010. – С. 272-279.
117. Онищенко В.О. Фінансово-економічні пріоритети формування інноваційної моделі розвитку регіонів: [монографія] / В.О. Онищенко. – Полтава: ПолтНТУ, 2010. – 295 с.
118. Онищук І.Г. Інноваційний розвиток регіону: політика, управління, економіка: [монографія] / І.Г. Онищук. – К.: Атіка, 2005. – 280 с.
119. Орловська Ю.В. Стратегічне управління інвестиціями в регіональний розвиток / Ю.В. Орловська. – К.: Знання України, 2004. – 336 с.
120. Павленко І.А. Інноваційне підприємництво у трансформаційній економіці: [монографія]/ І.А. Павленко. – К.: КНЕУ, 2007. – 248 с.
121. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом / А.А. Пересада. – К.: Лібра, 2002. – 472 с.
122. Переходов В.Н. Основы управления инновационной деятельностью / В.Н. Переходов. – М.: Инфа-М, 2005. – 220 с.
123. Плотников А.Н. Перспективы венчурного инвестирования инновационной деятельности / А.Н. Плотников // Финансы. – 2003. – № 5. – С. 15-17.
124. Плюта В. Сравнительный многомерный анализ в экономических исследованиях / В. Плюта; [пер. с пол.]. – М.: Статистика, 2008. – 152 с.
125. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – №15-17. – Ст. 112.
126. Поповкін В.А. Регіонально-цілісний підхід в економіці / В.А. Поповкін. – К.: Наукова думка, 1993. – 246 с.
127. Портер М. Конкурентное преимущество: Как достичь высокого результата и обеспечить его устойчивость / М. Портер; [пер. с анг.]. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 621 с.
128. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.08.2008 №447 «Про затвердження Державної цільової економічної програми "Створення в Україні інноваційної інфраструктури" на 2009-2013 роки» // Офіційний вісник України. – 2008. – №36. – Ст. 40
129. Прибытова Г. Методологические подходы к оценке инвестиционной привлекательности как основы разработки инвестиционной политики / Г. Прибытова // Инвестиции в России. – 2006. - № 3. – С. 7-16
130. Привалов А. Интегральная слякоть / А. Привалов // Эксперт. – 2005. - № 10. – С. 17-18.
131. Проект Закону України «Про венчурні інвестиційні компанії» [Електронний ресурс]. – 2008. – Режим доступу: http://www.in.gov.ua/index.php ?get=118&id=1495.
132. Проект Закону України «Про венчурні фонди інноваційного розвитку» [Електронний ресурс]. – 2008. – Режим доступу: http://www.in.gov. ua/index.php?lang=ua&get=118&id=1499.
133. Путятина Л.М. Оценка инвестиционной привлекательности предприятия на основе его экономического потенциала / Л.М. Путятина, М.Ю. Ванчугов // Собственность и рынок. – 2005. – № 6. – С. 20-30.
134. Раткин Л. Проблемы и возможности венчурного финансирования инновационных компаний / Л. Раткин // Инвестиции в России. – 2006. – № 4. – С. 39-42.
135. Регион в условиях роста открытости национальной экономики: монография / Н.Г. Чумаченко, Л.Г. Червова, Л.М. Кузьменко и др. / НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. – Донецк, 2010. – 294 с.
136. Ройзман И.И. Сложившаяся перспективная инвестиционная привлекательность крупнейших отраслей отечественной промышленности / И. Ройзман, И. Гришина // Инвестиции в России. – 2008. – № 3. – С. 5-12.
137. Савчук В.П. Анализ и разработка инвестиционных проектов / В. Савчук, С. Применко, Е. Величко. – К.: Абсолют-В, 2009. – 282 с.
138. Сергеев И.В. Организация и формирование инвестиций / И.В. Сергеев, И.И. Веретенникова, В.В. Яновский. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 400 с.
139. Скопина И.В. Развитие региональных потребительских рынков: [монография] / И.В. Скопина. – Киров: ВятГУ, 2008. – 260 с.
140. Соловьев В.П. Конкуренция в условиях инновационной модели развития экономики: [монография] / В.П. Соловьев. – К.: Феникс, 2006. – 165 с.
141. Спицын В.В. Приоритеты и механизмы инвестиционной деятельности в регионе / В.В. Спицын. – Томск: ТПУ, 2008. – 179 с.
142. Статистичний щорічник України за 2004 рік / Держкомстат України / за ред. Г.О. Осауленка. – К.: Консультант, 2005. – 591 с.
143. Статистичний щорічник України за 2005 рік / Держкомстат України / за ред. Г.О. Осауленка. – К.: Консультант, 2006. – 575 с.
144. Статистичний щорічник України за 2008 рік / Держкомстат України / за ред. Г.О. Осауленка. – К.: Консультант, 2009. – 617 с.
145. Статистичний щорічник України за 2006 рік / Державний комітет статистики України / за ред. О.Г. Осауленка. – К.: Консультант, 2007. – 551 с.
146. Статистичний щорічник України за 2009 рік / Державний комітет статистики України / за ред. О.Г. Осауленка. – К.: Консультант, 2010. - 567 с.
147. Статистичний щорічник України за 2010 рік / Державний комітет статистики України / за ред. О.Г. Осауленка. – К.: Август Трейд, 2011. - 560 с.
148. Стеценко А. Раскрытие информации и поддержание инвестиционного имиджа / А. Стеценко, Е. Бениксов // Рынок ценных бумаг. – 2009. – № 5. – С. 88-92.
149. Стеченко Д.М. Інноваційні форми регіонального розвитку / Д.М. Стеченко. – К.: Вища школа, 2002. – 243 с.
150. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіонал істика / Д.М. Стеченко. – К.: Вікар, 2006. – 396 с.
151. Стратегическое планирование экономического развития: 35 лет канадс. опыта. – СПб.: Леонтьевский центр, 2009. – 104 с.
152. Сухоруков А. Проблеми підвищення інвестиційної активності регіонів / А. Сухоруков // Економіка України. – 2005. – № 8. – С. 26-32.
153. Тверитнева Н.Т. Экономическая оценка инвестиций в инновационную деятельность, направленную на улучшение экологии мегаполиса: автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. экон. наук / Н.Т. Тверитнева. – М., 2002. – 21 с.
154. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями / Б. Твисс. – М.: Экономика, 1989. – 321 с.
155. Толмачев В.А. Инвестиционная привлекательность в системе корпоративного управления предприятия / В. Толмачев // Собственность и рынок. – 2004. – № 3. – С. 4-8.
156. Торкатюк В.І. Інноваційна політика України та її вплив на розвиток регіонів держави / В.І. Торкатюк // Економіка і регіон. – 2007. – №2 (13). – С. 6-11.
157. Трясицина Н.Ю. Комплексная оценка инвестиционной привлекательности предприятий / Н. Трясицина // Экономический анализ. – 2006. - № 3. – С. 4-9.
158. Украина и ее регионы на пути к инновационному обществу: монография: [в 4 т.] / [В.И. Дубницкий, М.П. Войнаренко, З.В. Герасимчук и др.] ; под общ. ред. В.И. Дубницкого и И.П. Булеева ; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти; Донецкий экономико-гуманитарный ин-т. – Донецк: Юго-Восток, 2011. – Т. 3. – 400 с.
159. Уманець Т.В. Оцінка інвестиційної привабливості регіону за допомогою інтегральних індексів / Т.В. Уманець // Економіка України. – 2006. - № 5. – С. 133-145.
160. Фабоцци Ф. Управление инвестициями / Ф. Фабоцци; [пер. с англ.]. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 932 с.
161. Фасхиев Х.А. Технико-экономическая оценка грузовых автомобилей при разработке / Х.А. Фасхиев, И.М. Костин. – Набережные Челны.: КамПИ, 2007. – 480 с.
162. Федонін О.С. Потенціал підприємства: Формування та оцінка / О.С. Федонін, І.М. Рєпіна, О.І. Олексюк. – К.: КНЕУ, 2006. – 316 с.
163. Федоренко В.Г. Шляхи підвищення інвестиційної діяльності в Україні: [монографія] / В.Г. Федоренко. – Ніжин: Аспект-Поліграф, 2003. – 724 с.
164. Хасанов М. Методика оценки инвестиционного климата / М. Хасанов, С. Юлдошев // Инвестиции в России. – 2006. – № 5. – С. 42-44.
165. Хрущ Н.А. Інвестиційна діяльність: сучасні стратегії та технології / Н.А. Хрущ. – Хмельницький: ХНУ, 2004. – 309 с.
166. Чумаченко М.Г. Способи і джерела акумуляції інвестицій у країні та умови їх реалізації / М.Г. Чумаченко // Економіка та держава. – 2004. – № 3. – С. 2-9.
167. Шапошников А.А. Трансфер технологий: определение и формы / А.А. Шапошников // Инновации. – 2005. – № 1. – С. 57-60.
168. Шара Є.А. Концепція комплексного моделювання розвитку інвестиційного клімату Центрального регіону України / Є.А. Шара // Вісник Східноєвропейського університету економіки і менеджменту. Серія: Економіка і