ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ :

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

На правах рукопису

КИФЯК ВАСИЛЬ ФЕДОРОВИЧ

УДК 332.1:338.48

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ
ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

Спеціальність 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і
регіональна економіка

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант –
Туріянська Марія Михайлівна,
доктор економічних наук, професор

Чернівці – 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ………………………………………… 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ 23
1.1. Сутність територіальної рекреаційної системи 23
1.2. Особливості функціонування територіальної рекреаційної системи 49
1.3. Визначення перспектив розвитку територіальної
рекреаційної системи 69
Висновки до розділу 1 88
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНА БАЗА ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ
РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ 91
2.1. Парадигматика розвитку територіальної рекреаційної системи 91
2.2. Закономірності розвитку територіальної рекреаційної системи 120
2.3. Оцінювання територіальної рекреаційної системи 136
Висновки до розділу 2 163
РОЗДІЛ 3. КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ПЕРЕДУМОВ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ КАРПАТСЬКОГО
РЕГІОНУ 165
3.1.Оцінка економічного і соціального стану областей Карпатського
регіону 165
3.2. Визначення природних та культурно-історичних передумов розвитку
рекреації і туризму в регіоні 186
3.3. Вияв регіональних особливостей у рекреаційній і туристичній
діяльності 209
Висновки до розідлу 3 241
РОЗДІЛ 4. НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ОЦІНКИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ ………… 244
4.1. Оцінка стратегічного рекреаційного потенціалу регіону 244
4.2. Вимір регіональної рекреаційної та інвестиційної привабливості 267
4.3. Оцінка забезпечення ефективного функціонування територіальної
рекреаційної системи 293
4.4. Адаптація розвитку територіальної рекреаційної системи
до умов транскордонних економічних утворень 314
Висновки до розділу 4 366
РОЗДІЛ 5. КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ФОРМУВАННЯ ТА
РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ 339
5.1. Визначення інституційних передумов розвитку територіальної
рекреаційної системи 339
5.2. Стратегічні пріоритети та детермінанти розвитку територіальної
рекреаційної системи 368
5.3. Особливості реалізації стратегії розвитку територіальної
рекреаційної системи 392
Висновки до розділу 5 413
ВИСНОВКИ 415
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 420
ДОДАТКИ 455

ВСТУП

Інтеграція України в світовий економічний простір активно сприяє підвищенню конкурентоспроможності національної економіки, міжрегіональних утворень та окремих регіонів.
Пошук та впровадження різноманітних форм галузевого та регіонального розвитку, право відстоювати національні інтереси шляхом реалізації комплексу заходів щодо захисту продукції та послуг вітчизняних підприємств на внутрішньому ринку та просування їх на зовнішні ринки, на взаємовигідних умовах, і далі впливатиме на інтеграційні процеси.
В сучасній економічній системі проявляються два дуже складних взаємопов’язаних і одночасно взаємно суперечливих процеси – глобалізація та регіоналізація, які не тільки спричиняють зміни в соціально-економічних складових, але й здійснюють суттєвий вплив на трансформацію економічного простору. Створюються нові просторові утворення, які володіють новими якостями, відносною цілісністю і маневреністю.
Діагностика, пошук ефективних рішень, розробка і запровадження цільової системи прогнозування та програми соціально-економічного розвитку на довгострокову перспективу – ось одне з головних завдань яке потрібно терміново вирішувати.
В умовах виходу України з економічної кризи, ефективність функціонування національної економіки значною мірою залежить від рівня соціально-економічного розвитку регіонів, що на сьогодні відзначаються суттєвою галузевою, територіальною та функціональною диференціацією.
Актуальність теми дослідження в цілому визначається змістом і перебігом процесів сучасного економічного розвитку України та необхідністю продовження проведення економічних та соціальних реформ, посилення регіонального впливу на трансформаційні процеси, що відбуваються в економіці України. Стратегічне бачення майбутнього стану економіки країни і, зокрема, її регіонів, розвиток галузей, які сприяють міжсекторному співробітництву та підвищують конкурентоспроможність регіонів, потребують відповідного аналізу та подальшого вивчення.
Одним із видів економічної діяльності, який може мати дієвий вплив на соціально-економічний розвиток регіонів є рекреація і туризм, що функціонують у межах різноманітних територіальних утворень та розвиток яких не тільки значно підвищує ефективність використання природних рекреаційних ресурсів та "підтягує" інші сектори господарської діяльності, але й є засобом вирішення найбільш гострих проблем територій та координації зусиль щодо налагодження міжгалузевої співпраці, зростання конкурентоспроможності регіонів, активізації суспільного життя та подолання бідності.
Важливою формою організації рекреаційної діяльності на визначеній території, у рамках якої досягається максимальний взаємозв'язок, просторова і функціональна координація різних підсистем, що беруть участь у реалізації рекреаційної функції даної території є територіальні рекреаційні системи (ТРС).
Розглядаючи територіальну рекреаційну систему як певний простір, в якому сконцентрована велика кількість природних та антропогенних рекреаційних ресурсів, визначні пам’ятки культури, історії, архітектури, можемо зазначити, що виникає гостра необхідність підвищення ефективності використання рекреаційного потенціалу та забезпечення сталого розвитку рекреації і туризму як засобу економічного зростання і соціальної інтеграції та суттєвого підвищення економічних, соціальних та екологічних стандартів життя мешканців регіонів країни. І хоча за останні п’ять років (2005-2009 рр.) фіксується зростання чисельності рекреантів і туристів, збільшення обсягу наданих рекреаційних послуг і відрахувань до бюджетів усіх рівнів, суттєвого впливу територіальних рекреаційних систем на економіку регіонів, та і країни в цілому, не відбувається. Це обумовлено низкою причин.
По-перше, відсутність цілісної методологічної бази та поліваріантність методологічних підходів серед вчених і практиків до функціонування та розвитку територіальних систем формує певну неузгодженість і розбіжність у розумінні економічної суті та структури рекреаційної діяльності на окремих територіях.
По-друге, розвиток рекреації і туризму в межах територіальних рекреаційних систем не збалансований. На рівні країни не визначені рекреаційні регіони та пріоритетні види рекреаційно-туристичної діяльності.
По-третє, проведення курсу реформ у державі недостатньо враховує специфіку господарського комплексу окремих регіонів та їх можливості.
По-четверте, низька ефективність державної та регіональної політики розвитку рекреації і туризму призводить до стихійної діяльності рекреаційних підприємств і організацій, туристичних операторів і агентів.
По-п'яте, відсутній стратегічний розвиток та окреслення перспектив розвитку рекреації і туризму та територіальних рекреаційних систем у цілому як в окремих регіонах, так і загалом в Україні.
Тому виявлення умов оптимізації та забезпечення науково– обґрунтованого підходу до розвитку територіальної рекреаційної системи, сприяння підвищенню конкурентоспроможності та сталому соціально-економічному розвитку країни є актуальною проблемою як у науковому, так і в прикладному аспектах.
Пошук стратегічних орієнтирів сталого соціально-економічного розвитку регіонів та визначення рекреації і туризму як одного з пріоритетних видів економічної діяльності для багатьох регіонів України є однією з проблем, яка потребує наукового дослідження та економічного обґрунтування перспектив розвитку ТРС.
У проведеному дослідженні пріоритет надається простору Карпатського регіону як географічно цілісної територіальної частини господарського комплексу країни, яка може мати свою рекреаційну спеціалізацію, інтенсивні внутрішні та міжнародні рекреаційні зв’язки.
Вигідне географічне та геополітичне розташування Карпатського регіону, наявність кордонів з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою, розбудова міжнародних транзитних комунікаційних ліній, відводить регіону значну роль в інтеграції України в Європейські структури та в міжнародному розподілі праці, сприяє розширенню взаємовигідного співробітництва в різних сферах, зокрема, рекреації і туризмі та залученню іноземних інвестицій в розбудову рекреаційної інфраструктури, запровадженню інноваційних моделей розвитку територіальної рекреаційної системи регіону.
Основу розвитку рекреації і туризму в Карпатському регіоні складає природно-ресурсна база, історико-культурний потенціал та наявна загальна і спеціальна інфраструктура.
Як показують багаточисельні дослідження, сучасний рівень розвитку рекреації і туризму в регіоні ще далекий від його потенційних можливостей та де втрачається прама економічна вигода.
Сьогодні назріла необхідність теоретичного обгрунтування важелів піднесення соціально-економчної значимості рекреації і туризму і їх місця в господарській структурі регіону, розробки концептуальних основ регіональної рекреаційної політики, дослідження проблем рекреаційного природокористування та функціонування територіальної рекреаційної системи, створення конкурентоспроможного ринку рекреаційних послуг, формування стратегії розвитку рекреації і туризму та визначення механізмів її реалізації тощо.
Вагомий внесок у розвиток теоретичних засад рекреаційного природокористування зробили науковці та пошуковці Ю. Веденін, Л. Мухіна, Н. Недашківська, В. Павлов, З. Герасимчук, та інші. Вони удосконалили загальну концепцію аналізу територіальної організації відпочинку як системного явища, виявили чинники, що його формують, розглянули якісні та кількісні характеристики рекреаційних ресурсів. Проте, питання ефективного використання природного рекреаційного потенціалу та культурно-історичної спадщини, визначення їх місця і ролі у формуванні стратегій соціально-економічного розвитку регіонів та окремих міст залишились не вирішеними.
Суттєвими й актуальними є напрацювання науковців Польщі
(Я. Качмарек, А. Стасяк, Б. Влодарчик), які визначили місце рекреації у структурі господарського комплексу, особливості створення рекреаційного продукту, перспективи розвитку рекреації і туризму в окремих регіонах тощо. Але це не дає можливості визначити механізми забезпечення раціонального використання і відтворення природно-рекреаційного потенціалу територій.
Вагомий внесок у вирішення проблем оптимізації рекреаційної діяльності та освоєння природно-рекреаційного потенціалу зробили науковці
М. Долішній, Л. Гринів, В Кравців, С. Кузик та інші. Зокрема ними обгрунтовані концептуальні основи перспективного розвитку рекреаційної діяльності у Західній Україні, принципи формування та шляхи реалізації рекреаційної політики у Карпатському регоіні тощо.
Однією з важливих теоретичних проблем дослідження є визначення об'єкта рекреаційного природокористування. М. Нудельман, О. Мінц,
К. Гофман вважали, що це можуть бути територіально-рекреаційні комплекси, оскільки проблема рекреаційного природокористування поширюється не лише на об'єкти природи, які можуть використовуватися з метою рекреації, а й охоплює широке коло об'єктів антропогенного походження, що впливають на ефективність освоєння, використання, поновлення й охорони рекреаційних ресурсів. Але, розгляд окремо груп рекреантів, природних і культурних комплексів, інфраструктурних б'єктів та інших елементів задіяних у формуванні та споживанні рекреаційних послуг не дає повної характеристики ефективного природокористування.
І тільки територіальні рекреаційні системи, як цілісні утворення, передбачають об'єднання таких елементів, як природні рекреаційні ресурси, культурно-історична спадщина, матеріально-технічна база, групи рекреантів, орган управління в єдину систему та встановлення зв'язків між ними. Головною суспільною функцією територіальної рекреаційної системи є максимальне задоволення потреб населення у відпочинку, оздоровленні, лікуванні та підвищенні фізичного і духовного стану. Центральним об'єктом функціонуючої територіальної рекреаційної системи є людина, рекреант.
Проте на сьогодні концептуальні засади формування та розвитку територіальної рекреаційної системи є суперечливими, недостатньо розроблена методологія та стратегічне бачення функціонування територіальної рекреаційної системи, окремі особливості рекреаційних регіонів не повною мірою враховуються у процесі формування довгострокових програм їх розвитку, що не дозволяє на практиці здійснювати довгострокове планування розвитку рекреації і туризму в найбільш привабливих для рекреантів і туристів регіонах України.
Вирішення цих та інших проблем можливе на основі розробки стратегії розвитку територіальної рекреаційної системи Карпатського регіону, якою передбачається створення системних та комплексних передумов для сталого розвитку рекреації і туризму в регіоні, ефективне використання рекреаційних ресурсів, формування високоякісного конкурентоспроможного рекреаційного продукту, просування та реалізація його на національному та міжнародному ринках.
Територіальна рекреаційна система має стати одним із пріоритетних напрямів забезпечення сталого соціально-економічного розвитку та суттєвою складовою у вирішенні питань підвищення якості життя населення Карпатського регіону.
Актуальність дослідження, наявність великої кількості нерозв’язаних теоретичних та практичних проблем, що стосуються об'єктивних основ формування стратегії розвитку територіальних систем з урахуванням регіональних підходів, відповідають конкретним потребам економіки регіону і України в цілому, на сучасному етапі розвитку ринкових відносин та обумовили мету, завдання та зміст дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за 2005-2010 рр. у межах тем: "Особливості функціонування підприємств невиробничої сфери Буковини та обґрунтування стратегії їх подальшого розвитку" (№КМ-5/4, 2005-2006 рр.), де здобувачем визначено роль і місце рекреації та туризму в регіональній політиці та їх вплив на економічний розвиток регіону, розроблено практичні рекомендації щодо функціонування підприємств рекреації та туризму, торгівлі та побуту в межах єврорегіону "Верхній Прут"; "Науково-методичні засади формування територіальної рекреаційної системи" (ДР № 0107U003121, 2007-2010 рр.), де здобувачем розроблено концептуальні положення функціонування територіальної рекреаційної системи, обґрунтовано теоретико-методологічні засади формування стратегії розвитку територіальної рекреаційної системи, удосконалено методику розрахунку обсягу наданих послуг, виявлено вплив рекреації та туризму на економічний та соціальний розвиток регіону, розроблено та надано пропозиції щодо проекту Державної цільової програми розвитку туризму і курортів на 2011-2015 роки, обласних програм розвитку туризму і курортів та запропоновано практичні рекомендації щодо реалізації стратегії розвитку територіальної рекреаційної системи Карпатського регіону.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення теоретичних засад, розвиток методологічної бази та розробка методичних положень щодо формування стратегії розвитку територіальної рекреаційної системи.
Для досягнення визначеної мети передбачено постановку й вирішення таких завдань:
узагальнити теоретичні основи функціонування територіальної рекреаційної системи та визначити її сутність, місце і роль у розвитку регіону;
визначити особливості функціонування територіальної рекреаційної системи;
визначити перспективи розвитку територіальної рекреаційної системи та подальший її розвиток;
сформувати сучасну парадигму функціонування та розвитку територіальної рекреаційної системи;
виділити закономірності та систематизувати чинники впливу на формування стратегії розвитку територіальної рекреаційної системи;
узагальнити методи оцінки природних рекреаційних ресурсів, культурно-історичної спадщини та інших елементів територіальної рекреаційної системи;
провести аналіз економічного і соціального стану та виокремити структурні особливості економіки Карпатського регіону;
визначити природні та культурно-історичні передумови розвитку рекреації й туризму в Карпатському регіоні та провести класифікацію природних рекреаційних ресурсів регіону;
розкрити та обґрунтувати регіональні особливості у рекреаційній та туристичній діяльності;
здійснити оцінку стратегічного рекреаційного потенціалу Карпатського регіону;
здійснити оцінку рекреаційної та інвестиційної привабливості Карпатського регіону;
здійснити оцінку забезпечення ефективного функціонування територіальної рекреаційної системи регіону;
обґрунтувати необхідність приведення територіальної рекреаційної системи у відповідність до умов транскордонних економічних утворень;
провести інституціональний аналіз та визначити інституційні передумови розвитку територіальної рекреаційної системи у Карпатському регіоні;
визначити конкурентні переваги та пріоритетні напрямки розвитку територіальної рекреаційної системи Карпатського регіону;
виділити особливості реалізації стратегії розвитку територіальної рекреаційної системи.
Об’єкт дослідження – функціонування територіальної рекреаційної системи Карпатського регіону.
Предмет дослідження – теоретичні, методичні та прикладні засади формування стратегії розвитку територіальної рекреаційної системи.
Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дослідження складають фундаментальні положення та принципи економічної теорії, теорії регіональної економіки, розробки вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, науково-дослідних організацій щодо питань функціонування рекреаційно-туристичної галузі та розвитку територіальних рекреаційних систем і творче осмислення наукових підходів відносно формування стратегії їх розвитку.
Теоретичні та прикладні питання ефективного використання природного рекреаційного потенціалу, культурно-історичної спадщини, формування стратегій соціально-економічного розвитку регіонів у різні періоди активно досліджувались та висвітлені у працях зарубіжних та українських вчених, зокрема Б.І. Адамова, С.В. Богачова, В.М. Василенка, П.В. Гудзя, І.В. Заблодської, І.В. Зоріна, В.С. Кравціва, О.С. Кускова, Н.С. Мироненка, Н.Д. Свірідової, Д.М. Стеченка, І.Т. Твердохлєбова, В.В. Третяк та інших.
Теоріям рекреалогії, питанням оптимізації рекреаційної діяльності у регіонах, функціонування територіальних рекреаційних систем, макро- та мікроекономіки туризму присвячені роботи В.Ф. Данильчука, В.С. Преображенського, А.В. Степаненка, Т.І. Ткаченко, М.М. Туріянської, Л.М. Черчик та інших.
Серед вітчизняних дослідників соціально-економічного розвитку регіонів та визначення місця і ролі територіальних рекреаційних систем використано праці О.І. Амоші, В.М. Геєця, М.І. Долішнього, С.І. Дорогунцова, В.К. Євдокименка, Н.А. Мікули, В.І. Пили, О.С. Чмир, І.Б. Швець, І.М. Школи та інших.
У роботі використано наступні методи дослідження: синергійний метод (для дослідження процесів самоорганізації та становлення нових упорядкованих структур, вивчення законів і закономірностей територіальних рекреаційних систем, що ґрунтуються на теорії самоорганізації, з’ясуванні шляхів їх виникнення, саморегулюванні та самоорганізації); системний підхід (для визначення стратегії наукового дослідження, комплексного дослідження територіальних рекреаційних систем як єдиного цілого з узгодженим функціонуванням усіх елементів і частин та систематизації показників їх розвитку); структурно-функціональний метод (для виділення у територіальній рекреаційній системі структурних підсистем та елементів і визначення їх ролі); емпіричний метод (для організації спостереження, порівняння, опитування та анкетування рекреантів, що відвідали Карпатський регіон); методи аналізу та синтезу (для дослідження економічного та соціального розвитку Карпатського регіону, розвитку рекреації і туризму та можливостей функціонування територіальної рекреаційної системи); економіко-статистичний (для визначення взаємозв'язку між факторами впливу і результатами функціонування рекреаційно-туристичної галузі); методи експертних оцінок (для удосконалення методики розрахунку наданих рекреаційних і туристичних послуг у регіоні, здійснення оцінки природних рекреаційних ресурсів і культурно-історичної спадщини та оцінки ефективності функціонування територіальної рекреаційної системи); економіко-математичного моделювання (для обґрунтування рішення питань розвитку територіальних рекреаційних систем та прогнозування показників діяльності рекреаційно-туристичної галузі регіону).
Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат полягає у розробці комплексу теоретичних, методологічних та прикладних положень щодо формування та реалізації стратегії розвитку рекреаційної системи Карпатського регіону, що забезпечує ефективне використання природно-ресурсного потенціалу, культурно-історичної спадщини, географічного та геополітичного розташування регіону, етнічних зв'язків, традицій, звичаїв, обрядів тощо.
Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають у наступному:

вперше:
отримано оцінку рекреаційної привабливості Карпатського регіону та окремих рекреаційних об'єктів на засадах нечіткої логіки та методів інтелектуального аналізу, що дало можливість встановити не тільки їх сезонну динаміку, але й визначити групу факторів, які викликають найбільшу мотивацію до оздоровлення, відпочинку, подорожування;
обґрунтовано необхідність використання положень теорії імовірності у визначенні перспектив рекреаційних та туристичних потоків у Карпатський регіон та на конкретні рекреаційні об'єкти на основі розрахунку обсягу рекреаційних і туристичних послуг, наданих рекреаційними підприємствами регіону, що дає можливість спрогнозувати потоки рекреантів та спланувати розбудову відповідної інфраструктури, залучення матеріальних та трудових ресурсів, збереження екологічної рівноваги та приймати відповідні управлінські рішення для найбільш оптимального розвитку територіальної рекреаційної системи;
обґрунтовано концептуальні засади стратегічного розвитку територіальної рекреаційної системи Карпатського регіону з урахуванням її пріоритетів та детермінант економічного та соціального розвитку, стану національного та міжнародного ринків рекреаційних і туристичних послуг, що сприяє ефективному використанню загальної та спеціальної інфраструктури, її розбудові і дозволяє розрахувати інтегральний економічний вплив на розвиток регіону;
визначено механізми реалізації стратегії розвитку територіальної рекреаційної системи, порядок та процедури моніторингу, які базуються на регіональних особливостях, чинному правовому полі, використанні фінансових активів регіону, інноваційних підходах тощо, що дозволяє системно впливати на розвиток санаторно-курортної справи, міжнародного і внутрішнього туризму, екскурсійної діяльності та відслідковувати виконання стратегії відповідно до мети реалізації та досягнення планових показників;

удосконалено:
методи оцінки ресурсного забезпечення та формування системи показників на основі результатів рекреаційної та туристичної діяльності, визначення економічної і соціальної вагомості рекреації і туризму в регіоні, що дає можливість спрогнозувати попит на рекреаційні та туристичні послуги у регіоні та забезпечити їх якісне надання;
регіональний підхід до оцінки економічного і соціального стану областей Карпатського регіону на основі аналізу наявного природно-ресурсного потенціалу, демографічної ситуації, виробництва продукції промислового та сільського господарства, доходів і витрат населення, що дозволяє визначити структурні особливості їх економіки;
галузевий підхід до визначення природного і культурно-історичного потенціалу Карпатського регіону на основі виділення та характеристики кожного виду ресурсу, згрупування їх за видовим та компонентним принципом, природними властивостями, ознаками територіального поширення, що дозволяє визначити можливі перспективи його використання;
комплексний (системний) підхід до визначення зон та варіантів спеціалізації на основі виділення та обґрунтування регіональних особливостей у рекреаційній і туристичній діяльності з урахуванням критеріїв наближеності рекреаційних об'єктів і зручності їх відвідування споживачами, що дає можливість виокремити відповідні території та райони для організації масового відпочинку, оздоровлення, лікування, туристичного відвідування, занять спортом та розбудови в них санаторно-курортних об'єктів, туристичних і спортивних комплексів, туристичних баз, готелів, мотелів, анімаційних закладів та інших інфраструктурних об'єктів;
методи компонентної та інтегральної оцінки рекреаційно-туристичних ресурсів на основі процедури оцінювання та проведення стратегічного аналізу територіальної рекреаційної системи регіону, що сприяє пошуку нових напрямів реалізації стратегічного рекреаційного потенціалу та дає можливість у перспективі більш ефективно використовувати природно-ресурсний потенціал Карпатського регіону;
дістало подальший розвиток:
розуміння територіальної рекреаційної системи, внутрішня структура якої складається із підприємств рекреаційної та туристичної спеціалізації, виробничої та соціальної інфраструктури, що дозволило більш чітко окреслити її функціональні ознаки, головною з яких є задоволення потреб споживачів відповідними послугами;
встановлення функціональних ознак розвитку територіальної рекреаційної системи, які визначають призначення системи, її основні цілі та функції, що сприяло розробці пропозицій щодо формування регіональної політики розвитку рекреації і туризму;
вибір найбільш перспективних напрямків розвитку територіальної рекреаційної системи на основі аналізу наявних природних рекреаційних ресурсів, культурно-історичної спадщини, наявної загальної та спеціальної інфраструктури, кадрової забезпеченості, створення спеціальних регіональних структур тощо, що дозволяє системно підходити до обґрунтування та розробки стратегії розвитку територіальної рекреаційної системи регіону;
обґрунтування гіпотези щодо функціонування та розвитку територіальної рекреаційної системи на основі виділення природних та культурно-історичних передумов, методів дослідження економічного та соціального стану регіону, способів вирішення проблем раціонального використання рекреаційних ресурсів, що забезпечує зняття протиріч у характері залучення та використання продуктивних сил на відповідній території;
закономірності становлення, функціонування і розвитку територіальної рекреаційної системи на основі виділення зв'язків, що складаються між її окремими складовими з приводу продукування відповідних рекреаційних послуг та формування чинників впливу, що суттєво підвищують конкурентоспроможність регіону;
формування інструментарію, що забезпечує функціонування та розвиток територіальної рекреаційної системи, на основі визначення форм транскордонного співробітництва та пропозицій щодо створення рекреаційно-туристичних територій, спеціальних економічних зон, транскордонних асоціацій, рекреаційних кластерів, бізнес-інкубаторів та інших формувань, що дає можливість адаптувати їх діяльність до вимог та стандартів Європейського союзу;
система поглядів щодо державного регулювання діяльності туристичних підприємств (ліцензіатів) і санаторно-курортних закладів, в основу якої покладено програмно-цільовий підхід та координацію проведення рекреаційної політики між державними виконавчими органами регіональних та національного рівнів, що сприяє посиленню інституційних передумов розвитку територіально-рекреаційної системи.
Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні положення, обґрунтовані автором у дисертації, доведені до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій щодо формування та реалізації стратегії розвитку рекреаційної системи Карпатського регіону. Особливу практичну значимість для регіональних органів влади та органів місцевого самоврядування мають:
модель формування стратегії розвитку рекреаційної системи Карпатського регіону, що забезпечує комплексний підхід до використання природних, антропогенних, геополітичних та географічних можливостей регіону;
методичні рекомендації щодо районування і формування зон стійкого розвитку рекреації й туризму, визначення оптимальних територій для розміщення відповідних комплексів, що сприяє раціональному використанню природних рекреаційних ресурсів та культурно-історичної спадщини;
порядок розрахунку обсягу рекреаційних та туристичних послуг, що споживаються рекреантами і туристами під час їх перебування на території регіону та визначення їх орієнтовної вартості, що дає можливість спрогнозувати попит на рекреаційні й туристичні послуги у регіоні та забезпечити їх якісне надання;
модель формування регіональної політики і державного регулювання розвитку рекреаційно-туристичної галузі та діяльності туристичних підприємств і санаторно-курортних закладів, в основу якої покладено програмно-цільовий підхід та координацію реалізації відповідної політики між виконавчими органами регіонального та національного рівнів.
Основні положення, викладені у дисертаційній роботі, використано Державною службою туризму і курортів України Міністерства культури і туризму України при підготовці Стратегії розвитку туризму і курортів в Україні (довідка №1.1/08-256 від 10.03.2011 р.). Окремі положення та висновки дисертаційної роботи щодо розробки методологічного базису формування Стратегії розвитку туризму і курортів в Україні та вирішення проблем рекреаційно-туристичної галузі враховані Науковим центром розвитку туризму Міністерства культури і туризму України у процесі реалізації наукового проекту "Пропозиції щодо проекту Стратегії сталого розвитку туризму і курортів в Україні", що виконаний відповідно до Указу Президента України і затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України (довідка № 41 від 10.03.2011 р.). Науково-практичні рекомендації щодо підвищення конкурентоспро¬можності та виокремлення конкурентних переваг, обмежень, загроз і проблем краю використано Чернівецькою обласною державною адміністрацією у процесі розробки Концепції соціально-економічного розвитку Чернівецької області до 2011 р., зокрема, при підготовці розділу "Рекреаційно-туристичне господарство" та "Програми розвитку туризму в Чернівецькій області на 2011-2012 рр." (довідка № 01.35/30-476 від 18.03.2011 р.). Отримані у дисертації наукові результати використано Департаментом економіки Виконавчого комітету Чернівецької міської ради при розробці: "Стратегічного плану розвитку міста Чернівці на 2004-2011 рр.", зокрема, при підготовці розділів "Соціально-економічний потенціал міста" та "Стратегія розвитку. Тактика дій"; "Програми розвитку туризму в місті Чернівці на 2011-2012 рр." (довідка № 698 від 04.04.2011 р.). Пропозиції щодо виділення рекреаційних районів та діагностики території використано Асоціацією працівників туристичної сфери Чернівецької області "Туристична Буковина" при розробці та реалізації заходів щодо поточного та перспективного розвитку рекреації і туризму в регіоні, визначенні пріоритетних напрямків та завдань розвитку (довідка № 37/12 від 14.12.2010 р.).
Теоретичні здобутки, висновки та рекомендації використовуються у навчальному процесі Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України при викладанні дисциплін "Організація рекреаційного туризму в Карпатському регіоні", "Рекреалогія", "Рекреаційні комплекси", "Туризмознавство", "Організація туризму", "Рекреаційні комплекси світу" (довідка № 398/01-30 від 01.04.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним науковим дослідженням, у якому викладено авторський підхід до формування стратегії розвитку територіальної рекреаційної системи Карпатського регіону на основі узагальнення теорії і практики та використання сучасних інноваційних підходів до функціонування рекреації й туризму в Україні. Сформульовані в дисертації наукові результати та положення, висновки, пропозиції та рекомендації, що виносяться на захист, отримані автором самостійно і є його науковим доробком. Особистий науковий внесок дисертанта у наукові роботи, опубліковані у співавторстві, конкретизовано у списку публікацій за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Найважливіші теоретичні, методологічні та методичні положення й результати дисертаційної роботи були оприлюднені та одержали позитивну оцінку на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, а саме: Міжнародній науково-практичній конференції "Предпосылки развития национальной экономики в условиях экономического кризиса" (м. Бельци, Молдова, 2010 р.); Національній науково-практичній конференції "Малий та середній бізнес: регіональний вимір подолання економічної кризи" (м. Чернівці, 2010 р.); I Міжнародній науково-практичній конференції "Фізична культура та спорт у навчальних закладах Східноєвропейських країн" (м. Чернівці, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Транскордонне співробітництво як важлива складова євроінтеграційних процесів України" (м. Чернівці, 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми розвитку фізичного виховання та спорту у навчальних закладах України" (м. Чернівці, 2009 р.); VI Всеукраїнській науково-практичній конференції "Менеджмент-освіта в контексті соціально-економічних перетворень в Україні" (м. Донецьк, 2009 р.); Міжнародній науковій конференції "Kultura i turystyka wspolnie zyskac!" (м.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі запропоновано нове вирішення наукової проблеми щодо активізації та посилення впливу рекреації і туризму на економічний та соціальний розвиток регіону шляхом формування стратегії розвитку територіальної рекреаційної системи на основі використання відповідних теоретичних положень та методичних рішень.
Результати досліджень дозволили сформулювати узагальнення, висновки та пропозиції концептуально-теоретичного, методологічного та прикладного характеру.
1. Вияснено, що вплив функціонування територіальної рекреаційної системи на економічний розвиток регіону забезпечується її зв'язками із зовнішнім середовищем, взаємодією елементів всередині системи та проявляється у зростанні частки у валовому регіональному продукті, надходженнями від рекреаційної діяльності до бюджетів усіх рівнів, збільшенням кількості іноземної валюти, що надходить у регіон від іноземних туристів та рекреантів, позитивною динамікою зростання кількості новостворених робочих місць, розширенням ефекту мультиплікації, зростанням особистих і комерційних доходів власників рекреаційних підприємств тощо.
2. Обґрунтовано, що розробка пропозицій щодо формування регіональної політики розвитку рекреації і туризму та територіального управління повинна виходити з встановлення ознак, які визначають призначення територіальної рекреаційної системи, її основні цілі та функції. Серед основних функцій виділено ресурсну забезпеченість, здатність до саморегулювання і самоорганізації, схильність до ефективного використання рекреаційних, трудових, фінансових та інших ресурсів і здатність до трансформаційних процесів при організації рекреаційної діяльності.
3. Встановлено, що використання системного підходу до перспектив розвитку стратегії розвитку територіальної рекреаційної системи регіону на основі наявних природних рекреаційних ресурсів, пам'яток культури, історії, архітектури, розбудови загальної та спеціальної інфраструктури, економічного та соціального розвитку регіону дозволяє обґрунтувати найбільш перспективні напрямки її розвитку. Розкрито, що об'єднання туристичних, санаторно-курортних та супутніх підприємств, владних структур і громадських організацій у рекреаційно-туристичний кластер та спільне використання потенційного рекреаційного потенціалу регіону сприятиме підвищенню ефективності використання ресурсного потенціалу регіону.
4. Встановлено, що для зняття протиріч у характері залучення та використання продуктивних сил на відповідній території необхідне виділення природних та культурно-історичних передумов розвитку рекреації і туризму, методів дослідження економічного та соціального стану регіону, способів вирішення проблем раціонального використання рекреаційних ресурсів, які у сукупності забезпечуються розвитком парадигматики функціонування та розвитку територіальної рекреаційної системи.
5. Встановлено, що конкурентоспроможність рекреаційних та туристичних продуктів на національному та зарубіжному ринках, а відтак і регіону забезпечується посиленням зв'язків між елементами територіальної рекреаційної системи, які сприяють виробництву відповідних рекреаційних та туристичних послуг, на основі яких забезпечується функціонування та подальший розвиток територіальної рекреаційної системи.
6. Доведено, що можливості прогнозування попиту на рекреаційні та туристичні послуги залежать від результатів рекреаційної та туристичної діяльності, визначення економічної і соціальної вагомості рекреації і туризму в регіоні з урахуванням оцінки відповідного ресурсного забезпечення.
7. Доведено, що визначення структурних особливостей економіки областей Карпатського регіону шляхом аналізу їх наявного природно-ресурсного потенціалу, демографічної ситуації, виробництва продукції промисловості та сільського господарства, доходів і витрат населення забезпечується використанням регіонального підходу до оцінки їх економічного і соціального стану.
8. Виявлено, що оптимальне розміщення санаторно-курортних комплексів, будинків відпочинку, туристичних баз, приютів, готелів, мотелів та інших інфраструктурних об'єктів, ефективне використання природних та культурно-історичних ресурсів Карпатського регіону можливе не лише на основі виділення та характеристики кожного виду ресурсу, згрупування їх за галузевим та компонентним принципом, природними властивостями, ознаками територіального поширення та характеру використання, але й з урахуванням галузевого підходу до дослідження природного та культурно-історичного потенціалу.
9. Доведено, що виокремлення стратегічних територій та рекреаційно-туристичних районів для організації масового відпочинку, оздоровлення, лікування, туристичного відвідування, занять спортом та розбудова в них санаторно-курортних об'єктів, туристичних і спортивних комплексів, туристичних баз, готелів, мотелів, анімаційних закладів й інших інфраструктурних об'єктів можливе на основі виділення та обґрунтування регіональних особливостей у рекреаційній і туристичній діяльності з урахуванням критеріїв наближеності рекреаційних об'єктів і зручності їх відвідування споживачами з урахуванням використання комплексного (системного) підходу до функціонального зонування території Карпатського регіону та варіантів рекреаційної спеціалізації.
10. Запропоновано, щоб пошуки нових напрямів реалізації стратегічного рекреаційного потенціалу та підвищення ефективності використання природних рекреаційних ресурсів визначалися на основі удосконалення процедури оцінки стратегічного потенціалу територіальної рекреаційної системи регіону з використанням методів компонентної та інтегральної оцінки рекреаційно-туристичних ресурсів.
11. Запропоновано, щоб сезонна динаміка інтегральної рекреаційної привабливості Карпатського регіону та пік привабливості для регіону і окремих рекреаційних об'єктів, а також визначення ролі та місця природних рекреаційних ресурсів і культурно-історичних об'єктів у формуванні туристичного попиту забезпечувалися шляхом використання нечіткої логіки та методів інтелектуального аналізу.
12. Визначено, що прогнозування рекреаційних потоків у Карпатський регіон та розбудова відповідної інфраструктури, залучення матеріальних і трудових ресурсів, збереження екологічної рівноваги можливе при використанні методики розрахунку обсягу рекреаційних і туристичних послуг, наданих рекреаційними підприємствами регіону, та на основі припущень та ймовірності відвідування рекреантами регіону, що розширює межі використання теорії ймовірності.
13. Обґрунтовано, що приведення територіальної рекреаційної системи у відповідність до умов транскордонних економічних утворень та міжнародних стандартів стає можливим з урахуванням форм діяльності єврорегіонів "Карпатський" і "Верхній Прут" та пропозицій щодо створення транскордонного рекреаційного кластеру та бізнес-інкубатору через подальший розвиток інструментарію та механізмів, що забезпечують їй ефективне функціонування та розвиток.
14. Рекомендовано, щоб формування державної інституціональної структури на національному та регіональному рівнях, забезпечувалося з урахуванням програмно-цільового підходу та координації проведення усіх компонентів рекреаційної політики між державними виконавчими органами регіонального та національного рівнів шляхом державного регулювання діяльності підприємств рекреації і туризму та територіальної рекреаційної системи в цілому.
15. Запропоновано, щоб формування та реалізація стратегії розвитку територіальної рекреаційної системи регіону відбувалося на основі концептуальних засад розвитку рекреації і туризму в регіоні, формування цільових орієнтирів розвитку рекреаційних послуг, результатах аналізу проблем, які враховують вплив на рекреаційно-туристичну галузь відповідних детермінант.
16. Доведено, що системний вплив на процеси розвитку санаторно-курортної справи, зовнішнього і внутрішнього туризму, екскурсійної діяльності можливий через урахування регіональних особливостей, чинного правового поля, використання інноваційних підходів та інвестиційних ресурсів, які визначають механізми забезпечення реалізації стратегії розвитку територіальної рекреаційної системи, порядок та процедури моніторингу.
Запропоновані заходи сприятимуть успішній реалізації стратегії розвитку територіальної рекреаційної системи, підвищенню ефективності використання природних рекреаційних ресурсів та культурно-історичної спадщини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу /
В.П. Руденко. – К.: Києво-Могилянська Академія; Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – 567 с.
2. Рекреационные системы / под ред. Н.С. Мироненко, И.Г. Бочварова. – М.: МГУ, 1986. – 180 с.
3. Рекреационные ресурсы СССР / под ред. Ю. Веденина. – М.: Наука, 1976. – 196 с.
4. Гудзь П.В. Економічні проблеми розвитку курортно-рекреаційних територій / П.В. Гудзь. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2001. – 268 с.
5. Гудзь П.В. Економічна ефективність використання природних рекреаційних ресурсів / П.В. Гудзь // Регіональна економіка. – 2000. – № 4. – С. 148-155.
6. Зорин И.В. Туристский терминологический словарь / И.В. Зорин, В.А. Квартальнов. – М.: Советский спорт, 1999. – 282 с.
7. Мироненко Н.С. Рекреационная география / Н.С. Мироненко, И.Т. Твердохлебов. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1981. – 207 с.
8. Преображенский В.С. География и отдых / В.С. Преображенский,
Ю.А. Веденин. – М.: Знание, 1971. – 48 с.
9. Преображенский В.С. Рекреационная география, ее состояние и перспективы / В.С. Преображенский, Б.Н. Лихачев, Ю.А Веденин // Социально-экономические и географические аспекты исследования. – М.: Наука, 1974. – С. 1-16.
10. Федорченко В.К. Туристський словник-довідник / В.К. Федорченко, І.М. Мініч. – К.: Дніпро, 2000. – 156 с.
11. Черчик Л.М. Ринкові трансформації у сфері рекреаційного природокористування: дис. доктора екон. наук: 08.00.06 / Л.М. Черчик. – Одеса, 2007. – 410 с.
12. Черчик Л.М. Формування ринкових відносин у рекреаційному природокористуванні: монографія / Л.М. Черчик. – Луцьк: ЛДТУ, 2006. – 352 с.
13. Економічна енциклопедія: у 3 т. / редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Академія; Тернопіль: Академія народного господарства, 2002. – Т. 3. – 951 с.
14. Новий тлумачний словник української мови: в 3 т. / укл.: В.В. Яременко, О. Сліпушко. – К. : Аконіт, 2004. – 926 с.
15. Словник іншомовних слів / уклад.: С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута. – К.: Наук. думка, 2000. – 680 c.
16. Ґенеза ринкової економіки: Терміни. Поняття. Персоналії: навч. економічний словник-довідник / Г.І. Башнянин (наук. ред.), В.С. Іфтемічук (уклад., наук. ред.). – Львів: Магнолія плюс, 2004. – 682 с.
17. Англо-український словник / склав М.І. Балла. – К.: Освіта, 1996. – Т. 2. – 752 с.
18. Авраменко Л.М. Новий французько-український та українсько-французький словник / Л.М. Авраменко. – Харків: ПП “Див”, 2006. – 576 с.
19. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка / В.И. Даль – М.: Терра, 1995. – 2800 с.
20. Николаенко Д.В. Рекреационная география: учеб. пособие для студ. вузов / Д.В. Николаенко. – М.: ВЛАДОС, 2001. – 288 с.
21. Энциклопедия туризма / авт.-сост. И.В. Зорин, В.А. Квартальнов. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 368 с.
22. Кусков А.С. Рекреационная география: учебно-метод. комплекс / А.С. Кусков, В.Л. Голубева, Т.Н. Одинцова. – М.: Флинта МПСИ, 2005. – 495 с.
23. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні / В.Ф. Кифяк. – Чернівці: Книги – ХХI, 2003. – 298 с.
24. Масляк П.О. Рекреаційна географія: навч. посіб. / П.О. Масляк. – К.: Знання, 2008. – 343 с.
25. Ткаченко Т.І. Сталий розвиток туризму: теорія, методологія, реалії бізнесу: монографія / Т.І. Ткаченко. – К.: КНТЕУ, 2006. – 536 с.
26. Кусков А.С. Рекреационное ресурсоведение / А.С. Кусков. – Саратов: 2006. – 102 с.
27. Шмагина В.В. Рекреация и туризм в системе современных приоритетов социально-економического развития / В.В. Шмагина, С.К. Харичков. – Одесса: Астропринт, 2000. – 70 с.
28. Стафійчук В.І. Рекреалогія: навч. посіб. для вузів / В.І. Стафійчук. – К.: Альтерпрес, 2006. – 263 с.
29. Недашковская Н.Ю. Рекреационная система Советских Карпат /
Н.Ю. Недашковская. – К.: Вища шк., 1983. – 116 с.
30. Jedrzejczyk Irena. Nowoczesny biznes turystyczny / I. Jedrzejczyk // Ekostrategie w zarzadzaniu firma. – Warszawa: Wydawnictwo naukowe PWN, 2001. – S. 39-50.
31. Kaspar C. Die Tourismuslehre im Grundriss / C. Kaspar. – Bern, Stuttgart, Wien: Haupt, 1996. – 194 p.
32. Пятков В. Систематизація об'єктів магістерських досліджень у галузі туризму [Електронний ресурс] / В. Пятков. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/SNU/2009_8/09pvtsit.pdf.
33. Всесвітня Туристська Організація. Міжнародно-правові аспекти туристської діяльності [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,195/id,9022/.
34. Экономика и организация туризма. Международный туризм / Е.Л. Драчева, Ю.В. Забаев, Д.К. Исмаев и др.; под ред. И.А. Рябовой, Ю.В. Забаева, Е.Л. Драчевой; 2-е изд., стереотип. – М.: КНОРУС, 2005. – 576 с.
35. Правове регулювання туристичної діяльності в Україні / під ред. В.К. Федорченка. – К.: Юрінком інтер, 2002. – 640 с.
36. Чеботарь Ю.М. Туристический бизнес: практ. пособие для турфирм и их клинетов / Ю.М. Чеботарь. – М.: Мир деловой кн., 2000. – 67 с.
37. Папирян Г.А. Международные экономические отношения: маркетинг в туризме / Г.А. Папирян. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 207 с.
38. Реймерс Н.Ф. Природопользование: словарь-справочник / Н.Ф. Реймерс. – М.: Мысль, 1990. – 637 с.
39. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії / О.О. Бейдик. – К.: Палітра, 1997. – 130 с.
40. Зінченко В.А. Молодіжний туризм в Українській РСР у 70-80-х рр. ХХ ст. (на основі діяльності „Супутника”) / В.А. Зінченко. – К.: Інститут історії України НАНУ, 2004. – 239 с.
41. Сокол Т. Поняттєво-категоріальний апарат спеціальних дисциплін професійної підготовки менеджерів туристичної індустрії [Електронний ресурс] / Т. Сокол. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/OD/2009_1/ 09STGMTI.pdf.
42. Про внесення змін до Закону України “Про туризм”: Закон України від 18.11.2003 р. № 1282-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 13. – Ст. 180.
43. Здравницы профсоюзов Украины / [под ред. М.В. Лободы]. – К.: Тамед. – 1997. – 317 с.
44. Браймер Р.А. Основы управления в индустрии гостеприимства / Р.А. Браймер; пер с англ. – М.: Аспект Пресс, 1995. – 255 с.
45. Amenejarea gospodariel anexe a unei pensiuni turistice rurale. – Suceava: Editura accent print, 2004. – 171 p.
46. Король О.Д. Менеджмент туризму / О.Д. Король, М.П. Крачило. – Чернівці: Рута, 2008. – 238 с.
47. Про курорти: Закон України від 5 жовтня 2000 р. № 2026-ІІІ // Офіційний вісник України. – 2000.– № 44. – Ст. 1884. – (Зі змін.)
48. Розробка стратегії розвитку рекреаційно-туристичного підприємства на прикладі бази відпочинку «Прибій» [Електронний ресурс] // Основи рекреаційно-туристичної діяльності в Україні. – Режим доступу: http://otherreferats.allbest.ru/ sport/00012970_0.html.
49. Сенин В.С. Организация международного туризма: учебник / В.С. Сенин. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 399 с.
50. Кифяк В.Ф. Мезоекономіка туризму та її вплив на регіональний розвиток / В.Ф. Кифяк // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. Економічні науки. – 2005. – Вип. ІV, ч. 1. – С. 56-63.
51. Кифяк В.Ф. Стратегія розвитку територіальних рекреаційних систем: теорія, методологія, практика: монографія / В.Ф. Кифяк. – К.: Чернівці: Книги-ХХI, 2010. –432 c.
52. Кифяк В.Ф. Організація туризму / В.Ф. Кифяк. – Чернівці: Книги-ХХI, 2011. – 343 с.
53. Свірідова Н.Д. Роль та значення індустріального туризму для соціально-економічного розвитку регіону / Н.Д. Свірідова // Економічний часопис-ХХІ. – 2010. – № 9-10. – С. 30-32.
54. Школа І.М. Розвиток міжнародного туризму в Україні / І.М. Школа, В.С. Григорків, В.Ф. Кифяк. – Чернівці: Рута, 1997. – 141 с.
55. Алаев Э.Б. Социально-економическая география: понятийно-термино¬логический словарь / Э.Б. Алаев. – М.: Мысль, 1983. – 350 с.
56. Гидбут А.В. Курортно-рекреационное хозяйство (региональный аспект) / А.В. Гидбут, А.Г. Мезенцев. – М.: Наука, 1991. – 94 с.
57. Розанова Т.Г. Региональная экономическая система: методология и методика исследования / Т.Г. Розанова. – М.: МГТУ, 2000. – 272 с
58. Веденин Ю.О. Динамика территориальных рекреационных систем / Ю.О. Веденин. – М.: Наука, 1982. – 190 с.
59. Адамов Б.І. Управління інноваційно-інвестиційним розвитком території: монографія / Б.І. Адамов, В.Л. Пілюшенко, І.В. Шкрабак. – Донецьк: ВІК, ДонДУУ, 2007. – 317 с.
60. Амоша О.І Стратегічний сектор інноваційного зростання / О.І. Амоша // Регіональна економіка. – 2003. – №. 3. – С. 236-237.
61. Амоша О.І. Інноваційний шлях розвитку України: проблеми та рішення / О.І. Амоша // Економіст. – 2005. – № 6. – С. 28-32.
62. Дорогунцов С.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: підруч. / С.І. Дорогунцов. – К.: КНЕУ, 2005. – 988 с.
63. Геєць В.М. Ринкова трансформація в 1991-2000 роках: здобутки, труднощі, уроки / В.М. Геєць // Вісник НАН України. – 2001. – № 2. – С. 22-37.
64. Свірідова Н.Д. Особливості взаємодії сфери туризму з економікою регіону в сучасних умовах / Н.Д. Свірідова // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. – Луганськ: СНУ ім. В.Даля, 2008. – Вип. 246, т.2. – С. 286-289.
65. Швець І.Б. Применение новых моделей в управлении персоналом /
І.Б. Швец, О.В. Захарова, В.С. Шелест // Бізнес-Інформ, 2009, №2(2). – С.41-44.
66. Гудзь П.В. Економічна ефективність використання природних рекреаційних ресурсів / П.В. Гудзь // Регіональна економіка. – 2000. – № 4. – С. 148-155.
67. Кравців В. Актуальні питання реалізації політики стимулювання розвитку регіонів України в сучасних умовах / В. Кравців, Ю. Стадницький // Регіональна економіка. – 2005. – № 3. – С. 77-84.
68. Кравців В.С. Методологічні засади дослідження регіонального ринку туристичних послуг / В.С. Кравців, В.О. Полюга // Збірник наукових праць Буковинського університету. – Чернівці, 2006. – Вип. 2. – С. 61-70.
69. Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму /
В.К. Євдокименко. – Чернівці: Прут, 1996. – 287 с.
70. Рекреация: социально-экономические и правовые аспекты / отв. ред. В.К. Мамутов, А.И. Амоша. – К.: Наук. думка, 1992. – 143 с.
71. Свірідова Н.Д. Обгрунтування та характеристика механізму забезпечення розвитку сфери туризму регіону / Н.Д. Свірідова // Вісник соціально-економічних досліджень: зб. наук. пр. – Одеса: ОДЕУ, 2008. – С. 412-417.
72. Третяк В.В. Передумови посилення регіональної економічної інтеграції / В.В. Третяк, Н.А. Куценко // Маркетинг: теорія і практика: зб. наук. пр. – Луганськ: СНУ ім. В. Даля. – 2010. – Вип. 16. – С. 238-244.
73. Данильчук В.Ф. Особенности формирования и развития туристических предприятий: монография / В.Ф. Данильчук; НАН Украины. Ин-т экономики пром-ти. – Донецк, 2006. – 240 с.
74. Ткаченко Т.І. Сталий розвиток туризму: теорія, методологія, реалії бізнесу / Т.І. Ткаченко. – К.: КНТЕУ, 2006. – 536 с.
75. Туриянская М.М. Формирование имиджа туристического предприятия / М.М. Туриянская // Вісник Донецького інституту туристичного бізнесу. – Донецьк: ДІТБ, 2007. – № 12. – С. 64-71.
76. Туріянська М.М. Інвестиційна привабливість туристичної галузі /
М.М. Туриянская // Вісник Донецького інституту туристичного бізнесу. – Донецьк: ДІТБ, 2005. – № 9. – С. 110-114.
77. Теоретические основы рекреационной географии / отв. ред. В.С. Преображенский. – М.: Наука, 1975. – 222 с.
78. Павлов В.І. Рекреаційний комплекс Волині: теорія, практика, перспективи / В.І. Павлов, Л.М. Черчик. – Луцьк: Надстир'я, 1998. – 124 с.
79. Смаль І.В. Основи географії рекреації і туризму: навч. посіб. / І.В. Смаль. – Ніжин: НДПУ, 2004. – 264 с.
80. Ціншен Ван. Теоретичні та методологічні аспекти рекреаційної географії: сучасний підхід / Ван Ціншен, О.Г. Топчієв // Український географічний журнал. – 2003. – № 1 (41). – С.45-49.
81. Менеджмент туризма: Туризм и отраслевые системы: учебник. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 272 с.
82. Лукьянова Л.Г. Рекреационные комплексы / Л.Г. Лукьянова, В.И. Цыбух; под общ. ред. В.К. Федорченко. – К.: Вища шк., 2004. – 346 с.
83. Новикова В.І. Територіальна рекреаційна система як форма організації рекреаційної діяльності на певній території / В.І. Новикова // Український географічний журнал. – 2007. – №2. – С. 55-59.
84. Изард У. Методы регионального анализа: введение в науку о регионах / У. Изард; [пер. с англ.]. – М.: Прогресс, 1966. – 660 с.
85. Занг В.Б. Синергетическая економика. Время и перемены в нелинейной економической теории / В.Б. Занг; [пер. с англ.]. – М.: Мир, 1999. – 335 с.
86. Чешков В.М. Развитие: философские идеи и конкретные исследования / В.М. Чешков // Мировая економика и международные отношения. – 2004. – № 8. – С. 70-81.
87. Ральчук О.М. Продуктивні сили геополітика-синергетика: аспекти вхаємозв’язку / О.М. Ральчук // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. – К.: Знання, 1999. – Ч. 2. – С. 10-12.
88. Девуйст Д. Измерение и оценка устойчивого развития на локальном уровне / Д. Девуйст // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємництва та організації виробництва. – 2002. – № 1-2. – С. 63-75.
89. Герасимчук З.В. Еколого-економічні основи формування та реалізації регіональної політики сталого розвитку (питання методології та методики): автор. дис. на здобуття наук. ступеня доктора екон. наук: спец. 08.10.01 «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» / З.В. Герасимчук. – Львів, 2002. – 40 с.
90. Дейнеко Л.В. Сталість соціально-економічного розвитку за умов суспільних трансформацій / Л.В. Дейнеко, Є.В. Хлобистов // Регіональна економіка. – 2005. – № 4. – С. 22-31.
91. Павлов В.І. Формування регіонального ринку рекреаційних послуг / В.І. Павлов // Проблеми інформатизації рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку: матеріали Міжнар. конгресу / В.І. Павлов. – Луцьк: РВВ "Вежа", 2006. – С. 32-34.
92. Про туризм: Закон України вiд 15.09.1995 р. № 324/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 31. – Ст. 241. – (Зі змін.).
93. Цибух В.І. Стан і перспективи розвитку туризму в Україні / В.І. Цибух // Туристично-краєзнавчі дослідження. – К.: Інститут туризму ФПУ, 1999. – Вип. 2. – 360 с.
94. Про захист прав споживачів: Закон України вiд 12.05.1991 р.
№ 1023-XII // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 30. – Ст. 379. – (Зі змін.).
95. Про порядок виїзду із України і в’їзду в Україну громадян України: Закон України від 21.01.1994 р. № 3857-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 18. – Ст. 101. – (Зі змін).
96. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №40. – Ст. 364. – (Зі змін.).
97. Про страхування: Закон України вiд 07.03.1996 р. № 85/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 18. – Ст. 78. – (Зі змін.).
98. Про рекламу: Закон України вiд 07.03.1996 № 85/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 39. – Ст. 181.– (Зі змін.).
99. Про державний кордон України: Закон України вiд 04.11.1991 р. № 1777-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 2. – Ст. 5. – (Зі змін.).
100. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України 25.06.1991 р. № 1264-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – Ст. 546. – (Зі змін.).
101. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України вiд 04.02.1994 р. № 3929-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 23. – Ст. 161. – (Зі змін.).
102. Про охорону культурної спадщини: Закон України від 08.06.2000 р. № 1805-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 39. – Ст. 333. – (Зі змін.).
103. Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення. ДСТУ 4527:2006 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.info-norma. org/pages/normu_i_normativu/normu_i_normativu.html.
104. Інформація щодо співробітництва України з Європейським Союзом в галузі туризму [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tourism. gov.ua/publ.aspx?id=448
105. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18-22. – Ст. 144.
106. Державна Програма розвитку туризму на 2002-2010 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 р. N 583 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=583-2002-%EF.
107. Правове регулювання туристичної діяльності в Україні / [під заг. ред. В.К. Федорченка]. – К.: Юрінком, 2002. – 640 с.
108. Програма розвитку туризму в Чернівецькій області на 2011-2012 роки: Рішення II сесії IV скликання Чернівецької обласної ради від 21.12.2010 р. № 21-2/10 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gromady.cv.ua/ region/rada/documents/type/1.
109. Рада з туризму Карпатського регіону [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tourism.if.ua/ua/partners/ukr/ctb/.
110. Асоціація "Туристична Буковина" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bcx.com.ua/?p=1079.
111. Стратегія соціально-економічного розвитку регіону (на прикладі Волинської області) / [М.А. Хвесик, Л.М. Горбач, Н.В. Вишневська, Ю.М. Хвесик]. – К.: Кондор, 2004. – 372 с.
112. Про стимулювання розвитку регіонів: Закон України вiд 08.09.2005 р. № 2850-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 51. – Ст. 548.
113. Кравців В. Актуальні питання реалізації політики стимулювання розвитку регіонів України в сучасних умовах / В. Кравців, Ю.Стадницький // Регіональна економіка. – 2005. – № 3. – С. 77-84.
114. Шевчук Л.Т. Розміщення продуктивних сил: навч. посіб. / Л.Т. Шевчук. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2001. – 150 с.
115. Розвиток туристичного бізнесу регіону / [за ред. проф. І.М. Школи]. – Чернівці: Книги-ХХI, 2007. – 291 с.
116. Факти и цифры [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.unwto.org/index_r.php.
117. Мировой туризм ожидает временный спад [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.zagran.kiev.ua/new.php?new=419&idart=41921.
118. Дейнеко Л.В. Сталість соціально-економічного розвитку за умов суспільних трансформацій / Л.В. Дейнеко, Є.В. Хлобистов // Регіональна економіка. – 2005. – № 4. – С. 22-31.
119. Кифяк В.Ф. Рекреаційно-туристичний потенціал Буковини та методи його оцінки / В.Ф. Кифяк // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. Економічні науки. – 2008. – Вип. І. – С. 219-235.
120. Стафійчук В.І. Рекреалогія: навч. посіб. / В.І. Стафійчук. – К.: Альтерпрес, 2006. – 264 с.
121. Кифяк В.Ф. Економічні аспекти розвитку релігійного туризму на Буковині / В.Ф. Кифяк // Рекреація й туризм: сучасні тенденції та регіональні особливості: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Інноваційні моделі розвитку туристичної інфраструктури України. Буковинське та світове старообрядництво: історія, культура, туризм» (м. Чернівці, 23-24 верес. 2006 р.). – Чернівці: ЧНУ, 2006. – Ч. 1. – С. 102-108.
122. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристичні ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування / О.О. Бейдик. – К.: Київський
ун-т, 2002. – 395 с.
123. Сажнєва Н. Значення рекреаційних передумов у формуванні територіальних рекреаційних систем / Н. Сажнєва // Сучасна географія та навколишнє природне середовище: зб. наук. праць. – Вінниця: Рекламна агенція „Старт Трек“, 1999. – С. 83-84.
124. Василенко В.Н. Свойства региона как системы – обьект экономической диагностики / В.Н. Василенко // Бизнес Информ. – 2008. – №5(351). – С. 11-13.
125. Василенко В.М. Методологія економічної діагностики регіонів / В.М. Василенко // Економіка України. – 2008. – №9. – С. 4-17.
126. Геєць В.М. Інноваційні перспективи України: монографія / В.М. Геєць, В.П. Семиноженко. – Харків: Константа, 2006. – 272 с.
127. Долішній М.І. Актуальні завдання інтенсифікації соціально-економічного розвитку регіонів України / М.І. Долішній // Регіональна економіка. – 2005. – № 2. – С. 7-15.
128. Веденин Ю.А. Динимика териториально-рекреационных систем / Ю.А. Веденин. – М.: Наука, 1982. – 280 с.
129. Черчик Л.М. Формування ринкових відносин у рекреаційному природокористуванні: монографія / Л.М. Черчик. – Луцьк: ЛДТУ, 2006. – 352 с.
130. Черчик Л.М. Теоретичні аспекти формування ринку рекреаційних ресурсів / Л.М. Черчик // Галицький економічний вісник. – 2004. – №3. – С. 108-112.
131. Гудзь П.В. Методологічні засади дослідження розвитку курортно-рекреаційної економіки / П.В. Гудзь // Регіональні проблеми розвитку туризму та рекреації: зб. наук. праць; НАН України. Ін-т економіко-правових досліджень. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2005. – С. 20-31.
132. Антонюк Я. Сфера побутових послуг для населення: стан розвитку і засади державного регулювання на місцевому рівні / Я. Антонюк // Регіональна економіка. – 2001. – №4. – С. 115-122.
133. Вовканич С.Й. Аксіологічний підхід до оцінки духовно-інноваційного потенціалу регіональних суспільних систем / С.Й. Вовканич, Х.Р. Копистянська, С.О. Цапок // Регіональна економіка. – 2005. – № 2. – С. 15-28.
134. Долішній М.І. Теорії зайнятості та їх еволюція / М.І. Долішній, С.М. Злупко // Трудовий потенціал і зайнятість. – Ужгород: Карпати, 1997. – С. 20-28.
135. Долішній М.І. Розвиток населення і відтворення трудового потенціалу / М.І Долішній, С.М Злупко, М.І. Пітюлич // Трудовий потенціал і зайнятість. – Ужгород: Карпати, 1997. – С. 52-60.
136. Шевчук Л.Т. Фактори трудової мотивації і мотиваційного механізму / Л.Т. Шевчук, С.І. Шульц // Трудовий потенціал і зайнятість. – Ужгород: Карпати, 1997. – С. 92-99.
137. Писаренко С.М. Регіональна стратегія і трудозабезпеченність виробництва / С.М. Писаренко, Л.Є. Семків // Трудовий потенціал і зайнятість. – Ужгород: Карпати, 1997. – С. 161-166.
138. Габрель М.М. Формування просторових соціоприродних систем у контексті перспектив розвитку Закарпаття / М.М. Габрель // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. – Львів: ІРД, 2006. – № 4 (60 ). – С. 8-16.
139. Розробка та реалізація стратегій розвитку територіальних громад: вітчизняний досвід / за ред. С. Максименка, В. Нудельмана, І. Санжаровського. – К.: Дата Банк Україна, 2003. – 272 с.
140. П’ятак В.А. Стратегічний розвиток Львівської області та адміністративно-територіальна реформа / В.А. П’ятак // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. – Львів: ІРД, 2005. – № 2(52). – С. 72-86.
141. Концепція соціально-економічного розвитку Чернівецької області на період до 2011 року. – Чернівці: Прут, 2004. – 143 с.
142. Кифяк В.Ф. Стратегічні напрямки розвитку сфери рекреації і туризму в Закарпатській області та її вплив на соціально-економічний стан регіону / В.Ф. Кифяк, О.В. Кифяк // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Соціально-економічний розвиток регіону: діагностика, стратегія, управління. – Львів: ІРД, 2006. – Вип. 4 (60). – С. 130-150.
143. Франжиали Франческо. Стратегическая задача туризма – снижение бедности в наименее развитых странах / Франческо Франжиали // Новости турбизнеса. – 2006. – № 7(57). – С. 17.
144. Frederic L. Guidebook to the Comparative Study of Economic Systems / Frederic L., Pryor А. – Englewood Cliffs: Prentice-Hall, 1985. – Р. 15.
145. Comparative Economic Systems: Model and Cases / Ed. by Morris Bornstein. – Homewood; Boston: Irwin, 1989. – 6th ed. – 499 p.
146. Портер М. Международная конкуренция: Конкурентные преимущес¬тва стран / М. Портер. – М.: Междунар. отношения, 1993. – 896 с.
147. Моделирование социально-экономической системы региона / под ред. В.И. Гурмана, Е.В. Рюминой. – М.: Наука, 2001. – 175 с.
148. Мікула Н.А. Стратегія формування та підтримки розвитку транскор¬донних кластерів / Н.А. Мікула // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Кластери та конкурентоспроможність прикордонних регіонів: зб. наук. праць. – Львів: ІРД, 2008. – Вип. 3(71). – С. 129-141.
149. Мигранян А.А. Теоретические аспекты формирования конкуренто-способных кластеров в странах с переходной экономикой [Электронный ресурс] / А.А. Мигранян // Вестник Кыргызско-Российского Славянского университета. – 2002 – №3. – Режим доступа: http://www.krsu.edu.kg/vestnik /2002/v3/a15.html.
150. Третьяк В.П. Кластеры предприятий: пути создания и результатив-ность функционирования [Электронный ресурс] / В.П. Третьяк. – Режим доступа: www.subcontract.ru.
151. Праздничных А. Особые экономические зоны это не кластеры / А. Праздничных // Коммерсант. – 2006. – №51. – С. 16-42.
152. Дранев Я.Н. Практика экономического развития территорий: опыт ЕС и России / Я.Н. Дранев. – М.: Сканрус, 2001. – 251 с.
153. Ялов Д.А. Кластерный подход как технология управления региональным экономическим развитием [Электронный ресурс] / Д.А. Ялов // Компас промышленной реструктуризации. – 2003. – №3. – Режим доступа: www.compass-r.ru/magaz/3-2003/1-3-2003.htm.
154. Кифяк В.Ф. Організаційно-економічні засади створення та функціону¬вання рекреаційно-туристичного кластера на Буковині / В.Ф. Кифяк // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць. – К.: НДЕІ, 2007. – Вип. 11 (78). – С. 96-101.
155. Кифяк В.Ф. Розвиток туризму та його вилив на економічну ситуацію регіону/ В.Ф. Кифяк, О.В. Кифяк // Регіональна економіка. – 2001. – №2. – С. 167-171.
156. Кифяк В.Ф. Основні стратегічні підходи до розвитку туризму в Чернівецькій області в контексті реалізації економічних інтересів регіону / В.Ф. Кифяк // Науковий вісник Чернівецького університету. Економіка. – Чернівці: Рута, 2004. – Вип. 205. – С. 77-80.
157. Кифяк В.Ф. Туризм як пріоритетний напрямок соціально-економічного розвитку Буковини: стратегія та перспективи / В.Ф. Кифяк // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. Економічні науки. – 2005. – Вип. ІІІ. – С. 424-427.
158. Кифяк В.Ф. Економічний вплив туризму на регіональний розвиток / В.Ф. Кифяк // Регіональні проблеми розвитку туризму та рекреації: зб. наук. праць; НАН України. Ін-т економіко-правових досліджень. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2005. – С. 53-61.
159. Кифяк В.Ф. Сфера рекреації та туризму як складова регіональної економічної системи / В.Ф. Кифяк // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць. – К.: НДЕІ, 2006. – Вип. 11 (66). – С. 116-119.
160. Кифяк В.Ф. Теоретичні питання аналізу вихідних умов формування і класифікації територіально-рекреаційних систем / В.Ф. Кифяк // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. Економічні науки. – 2007. – Вип. І. – С. 112-117.
161. Кифяк В.Ф. Теоретичні аспекти формування конкурентоспроможних територіально-рекреаційних систем / В.Ф. Кифяк // Коммунальное хозяйство городов. Серия: экономические науки: науч.-техн. зб. – К.: Техніка, 2009. – Вып. 87. – С. 460-470.
162. Ткач А. Інституціональна парадигма економічного розвитку / [Электронный ресурс] / А. Ткач. – Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua /portal/Soc_Gum/iver/2008_1_1/chapters/chapter_1/chapter_1_part_1.pdf.
163. Чухно А.А. Становлення еволюційної парадигми економічної теорії / А.А. Чухно. – К.: НДФІ, 2007. – Т. 3. – 712 с.
164. Сучасна регіональна політика і транскордонне співробітництво / В.І. Пила, О.С. Чмир, О.А. Гарасюк, Т.В. Терещенко; під ред. В.І. Пили. – Хмельницький: ХУУП, 2006. – 412 с.
165. Зінь Е.А. Регіональна економіка: підруч. / Е.А. Зінь. – К.: ВД «Професіонал», 2007. – 528 с.
166. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: підруч. / [за ред. С.І. Дорогунцова]. – К.: КНЕУ, 2007. – 992 с.
167. Розміщення продуктивних сил України: підруч. / за ред. Є.П. Качана. – К.: Юридична книга, 2004. – 549 с.
168. Хвесик М.А. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка: навч. посіб. / М.А. Хвесик, Л.М. Горбач, П.П. Пастушенко. – К.: Кондор, 2005. – 344 с.
169. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія / Н.В. Фоменко – К.: ЦНЛ, 2007. – 311 с.
170. Згуровский М.З. Исследование социальных процессов на основе методологии системного анализа / М.З. Згуровский, А.В. Доброногов, Т.Н. Померанцева. – К.: Наук. думка, 1997. – 222 с.
171. Данилов-Данильян В.И. Бегство к рынку: десять лет спустя / В.И. Данилов-Данильян. – М.: МНЭУ, 2001. – 232 с.
172. Захарченко В.І. Трансформаційні процеси у промислових територіальних системах України / В.І. Захарченко. – Вінниця: Гіпаніс, 2004. – 547 с.
173. Чорненька Н.В. Принципи виділення перспективних рекреаційних територій / Н.В. Чорненька // Вісник Львівського університету. – 2004. – № 30. – С. 312-316.
174. Преображенский В.С. География и отдых / В.С. Преображенский, Ю.А. Веденин. – М.: Знание, 1971. – 48 с.
175. Побігун О.В. Досвід використання екотуристичних продуктів за кордоном [Електронний ресурс] / О.В. Побіігун, Н.В. Фоменко, Н.В. Гоптарьова. – Режим доступу: http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/tourism-and-recreation/theoretical-and-methodological-foundations-of-tourism-and-recreation/3467-om-fomenko-pobgun-hb-hb-goptarova.
176. Шевчук Л.Т. Соціальна географія / Л.Т. Шевчук. – К.: Знання, 2007. – 349 с.
177. Україна: проблеми сталого розвитку: [наук. доповідь] / С.І. Дорогунцов, Б.М. Данилишин, Е.М. Лібанова, В.Я. Шевчук. – К.: РВПС України НАН України, 1997. – 96 с.
178. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (теоретико-методологічні основи) / С.І. Іщук. – К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. – С. 11-30.
179. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: навч. посіб. / Д.М. Стеченко. – К.: Знання, 1998. – 546 с.
180. Заблоцький В.Ф. Розміщення продуктивних сил України. Національна макроекономіка / В.Ф. Заблоцький. – К.: Академвидав, 2002. – 367 с.
181. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / за ред. В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова. – К.: Знання, 2004. – 350 с.
182. Жук М.В. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України / М.В. Жук, В.П. Круль. – К.: Кондор, 2004. – 293 с.
183. Ткачук І. Методологічні аспекти еквівалентних міжрегіональних відносин / І. Ткачук // Економіка України. – 2002. – № 8. – С. 18-23.
184. Нудельман М.С. Социально-економические проблемы рекреационного природопользования / М.С. Нудельман. – К.: Наук. думка, 1987. – 129 с.
185. Дідківська Л.І. Державне регулювання економіки: навч. посіб. / Л.І. Дідківська, Л.С. Головко. – К.: Знання-Прес, 2002. – 214 с.
186. Кифяк В.Ф. Програмно-цільовий метод планування та управління розвитком територіально-рекреаційної системи / В.Ф. Кифяк // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць. – К.: НДЕІ, 2007. – Вип. 6 (73). – С. 165-170.
187. Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-20