ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ :

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

на правах рукопису

ЛЮБЧЕНКО ОЛЕКСІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК: 332.1:330.11
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

Спеціальність 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна
економіка

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант:
доктор економічних наук, професор
Дорофієнко Вячеслав Володимирович

Примірник дисертації ідентичний
за змістом з іншими примірниками,
поданими до спеціалізованої
вченої ради.
Вчений секретар Н.Л.Сапельнікова

Донецьк – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ Й ОЦІНКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ 15
1.1 Соціально-економічний потенціал регіону і його характерні риси 15
1.2. Структурні елементи соціально-економічного потенціалу регіону 37
1.3. Методичні підходи до оцінки соціально-економічного потенціалу регіону 47
Висновки до розділу 1 75
РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ 80
2.1. Основні тенденції та закономірності соціально-економічного розвитку України 80
2.2. Оцінка складових елементів потенціалу збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів України 106
2.2.1. Відтворення населення: регіональні особливості та проблеми реалізації демографічного потенціалу 113
2.2.2. Діагностика регіональних тенденцій формування та розвитку трудового потенціалу України 122
2.2.3. Оцінка споживчого потенціалу регіональних ринків України 129
2.2.4. Регіональні особливості формування виробничого потенціалу 140
2.2.5. Оцінка параметрів ефективності економічної діяльності в регіонах України 150
2.2.6. Якість природного середовища як чинник регіонального розвитку 157
2.3. Статистичний аналіз та інтегральна оцінка стану соціально-економічного потенціалу регіонів України 164
Висновки до розділу 2 177
РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ НА ЕКОНОМІЧНУ БЕЗПЕКУ 183
3.1. Структурно-рівневі характеристики економічної безпеки 183
3.2. Методичні підходи до оцінки рівня економічної безпеки регіонів України 198
3.3. Економічна модель управління безпекою регіону 213
Висновки до розділу 3 244
РОЗДІЛ 4. ПЕРСПЕКТИВИ ЗБАЛАНСОВАНОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА РЕГІОНАЛІЗАЦІЇ 249
4.1. Вдосконалення податково-бюджетного механізму забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку регіону України 249
4.2. Інвестиційно-інноваційний механізм підвищення конкурентоспроможності економіки регіону 262
4.3. Напрями забезпечення збалансованого розвитку регіонів України в умовах глобалізації 282
Висновки до розділу 4 308
РОЗДІЛ 5. МОДЕЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ 313
5.1. Задача комплексного прогнозування соціально-економічного розвитку регіону 313
5.2. Задача моніторингу соціально-економічного розвитку регіону 323
5.3. Комплексна модель прогнозування соціально-економічного розвитку регіону 330
Висновки до розділу 5 391
ВИСНОВКИ 395
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 402
ДОДАТКИ 428

ВСТУП

Актуальність теми. Докорінні трансформаційні процеси в економіці України, порушення і розрив усталених економічних зв’язків, сформованих за радянських часів, розбалансованість економічної системи країни, згортання внутрішнього ринку, дисбаланс регіонального розвитку, втрата конкурентних позицій вітчизняних підприємств обумовили прояви численних негативних наслідків реформування, що особливо гостро позначилось на стані та ефективності функціонування соціально-економічного потенціалу регіонів України. В умовах ресурсної обмеженості внутрішній стратегічний потенціал територій є головною рушійною силою їх розвитку, тому завдання забезпечення його ефективного використання та нарощення є одними із найпріоритетніших. Ринкове середовище висуває жорсткі умови до формування, використання, відтворення та зміцнення регіональних потенціалів та об’єктивно вимагає вироблення адекватної реаліям регіональної політики та її постійне коригування відповідно до вимог нинішнього етапу соціально-економічного розвитку.
Проблеми раціонального використання соціально-економічного потенціалу особливо актуальні не тільки у зв’язку зі значними кризовими тенденціями, що періодично мають місце в розвитку економіки України, але і через глибокі якісні її трансформації, спричинені переходом від командно-адміністративної системи до ринкової. Процеси, притаманні сучасному етапу господарювання, найдужче позначаються на рівні розвитку соціально-економічного потенціалу, що є певною мірою індикатором процесів трансформування вітчизняної економіки. Тому особливої ваги набуло в економічній науці питання формування, збереження та подальшого відтворення соціально-економічного потенціалу як країни загалом, так і її окремих регіонів.
Особлива значущість цієї проблеми в сучасних умовах підтверджується низкою фундаментальних праць провідних вітчизняних науковців: О.М. Алимова, О.І. Амоші, Л.В. Батченко, Л.В. Беззубко, А.С. Гальчинського, В.М. Геєця, А.П. Голікова, В.М. Гончарова, В.М. Гриньової, Б.М. Данилишина, М.І. Долішнього, В.В. Дорофієнка, С.І. Дорогунцова, В.П. Дубіщева, Т.М. Качали, М.О. Кизима, Г.В. Ковалевського, В.П. Колосюка, В.І. Куценко, І.І. Лукінова, В.В. Максимова, Я.Б. Олійника, В.І. Пили, І.Ф. Пономарева, В.С. Пономаренка, С.І. Пирожкова, В.П. Руденка, А.М. Стельмащука, Д.М. Стеченка, В.І. Торкатюка, О.В. Фінагіної, Л.Г. Чернюк, М.Г. Чумаченка та ін. У країнах з розвиненою ринковою економікою накопичено значний досвід щодо формування та нарощування соціально-економічного потенціалу на регіональному рівні. Серед провідних зарубіжних економістів, які займалися певними аспектами досліджуваної проблеми, варто відзначити В. Андріанова, Г. Гутмана, Ю. Дорошенка, М. Пората, М. Портера, А. Маршалла, О. Татаркіна та ін.
Однак існуючої науково-методичної бази недостатньо через відсутність єдиних теоретико-методологічних підходів до визначення сутності та змісту соціально-економічного потенціалу регіону, а також ефективних практичних механізмів щодо його використання. Крім того, авторами, як правило, не проводиться системний аналіз взаємозв’язків між складовими елементами соціально-економічного потенціалу, не враховується ступінь їхнього впливу на інтегральний рівень його використання.
Масштабність та складність проблем, відсутність комплексних теоретичних і прикладних розробок щодо формування, ефективного використання та нарощення соціально-економічного потенціалу країни визначають необхідність подальших досліджень у сфері забезпечення сталого регіонального розвитку. Тому деякі аспекти досліджуваної проблеми потребують подальшого теоретичного й методичного обґрунтування. У зв’язку з цим тема, присвячена дослідженню соціально-економічного потенціалу регіону та ефективності його використання, є актуальною.
Наукова і практична значущість назрілих проблем, їхній дискусійний характер визначили інтерес автора до процесу формування методології та методичного забезпечення соціально-економічного розвитку регіону. Запропонована робота є результатом конструктивного й критичного переосмислення зазначених проблем, а також – пошуком шляхів та способів їх найефективнішого вирішення в сучасних умовах.
Зв’язок роботи з науковими програми, планами, темами. Дослідження, які проведені автором, є складовою частиною комплексних науково-дослідних робіт, що виконувались у Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема по темах 3.1.5.63 „Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” (номер державної реєстрації № 0100U000657, 2007 рік) і 3.1.5.66 „Соціально-економічні проблеми розвитку регіонів: методологія і практика”(номер державної реєстрації № 0101U007880, 2008 рік), де автором розроблені рекомендації щодо підвищення ефективності використання та нарощення соціально-економічного потенціалу регіонів України, та науково-дослідних робіт, що виконувались в Черкаському державному технологічному університеті та Донецькому державному університеті управління за темами „Регіональні аспекти інноваційної та інвестиційної діяльності і їх роль у вирішенні соціально-економічних проблем регіону” (номер державної реєстрації 0106U004488, 2009 рік), „Регулювання сталого розвитку регіональних економічних систем в умовах трансформаційних змін” (номер державної реєстрації № 0109U002741, 2010 рік), „Теоретичні та прикладні проблеми підвищення конкурентоспроможності держави та регіонів на засадах удосконалення механізмів управління економікою на галузевих, міжгалузевому та регіональних рівнях” (номер державної реєстрації 0110U002887, 2010 рік). Участь автора у їх виконанні полягає у розробці механізмів сталого соціально-економічного розвитку регіону.
Наукові розробки щодо формування та ефективного використання соціально-економічного потенціалу регіону використані Головним управлінням економіки Черкаської обласної державної адміністрації при розробці концепції стратегічного розвитку регіону з метою забезпечення його конкурентоспроможності на національному та світовому рівнях.
Тема дисертаційної роботи відповідає основним напрямам державної регіональної політики щодо раціонального використання та відтворення соціально-економічного потенціалу національного господарства.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних засад збалансованого соціально-економічного розвитку регіону в умовах трансформації економічних відносин шляхом узагальнення наукових підходів та використання результатів прикладних досліджень у сфері формування й раціонального використання регіонального соціально-економічного потенціалу.
Відповідно до цієї мети були поставлені і розв’язувались такі задачі:
дослідити та узагальнити складові елементи сучасної структури соціально-економічного потенціалу регіону;
проаналізувати методологічні підходи щодо ідентифікації факторів, які формують основу соціально-економічного потенціалу регіону;
визначити принципи та обґрунтувати систему показників, що визначають рівень та якісну структуру соціально-економічного потенціалу регіону;
обґрунтувати методичні підходи до інтегральної оцінки соціально-економічного розвитку регіону на основі значень показників у складі потенціалів та ризиків;
розробити та апробувати методичні підходи щодо ранжування та групування регіонів України;
удосконалити механізм забезпечення економічної безпеки регіону;
поглибити теоретико-методичні аспекти діагностики ризику економічної безпеки територій;
побудувати блок імітаційних моделей соціально-економічного розвитку регіону, який передбачає використання економіко-математичної формалізації фаз регіонального відтворювального процесу в системі національних рахунків;
удосконалити методичні підходи до оцінки податкового та фінансово-інвестиційного потенціалів регіону на основі багатовимірного економіко-статистичного аналізу;
сформувати концептуальні напрями регіонального розвитку шляхом послідовної реалізації алгоритму розробки програм розвитку регіону;
розробити комплексну модель прогнозування соціально-економічного розвитку регіону та здійснити її математичний опис.
Об’єктом дослідження є процеси соціально-економічного розвитку країни в умовах проведення економічних реформ.
Предметом дослідження є методологічні, методичні і прикладні засади соціально-економічного розвитку регіону та механізми формування і використання його соціально-економічного потенціалу.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі завдань було використано загальнонаукові й прикладні методи дослідження, зокрема, порівняльного, структурного та ситуаційного аналізу – для дослідження підходів і критичного аналізу змісту категорій регіональної проблематики; функціонального аналізу – для обґрунтування теоретичних засад соціально-економічного розвитку регіону; порівняння, статистичних групувань, математичні та статистичні методи аналізу – для оцінки тенденцій соціально-економічного розвитку в регіонах України; методи кластерного, кореляційного і регресивного статистичного багатовимірного економіко-статистичного аналізу – для визначення впливу окремих факторів на рівень соціально-економічного потенціалу регіону, розробки методичних підходів до оцінки фінансово-інвестиційного потенціалу регіону; метод групування – для ранжування регіонів за рівнем соціально-економічного потенціалу; логіко-структурний – для розробки інструментарію управління соціально-економічним розвитком регіону; пошуковий та нормативний підходи – для розробки практичних пропозицій та рекомендацій щодо забезпечення збалансованого розвитку регіонів України в умовах глобалізації; економіко-математичного та сценарного моделювання – при розробці імітаційної моделі соціально-економічного розвитку регіону та моделі соціально-економічного прогнозування регіону.
Обробка матеріалів здійснювалась на основі використання програмного забезпечення та сучасних інформаційних технологій. Інформаційну базу дослідження становили дані Державного комітету статистики України та обласних управлінь статистики, законодавчі та нормативні документи, матеріали періодичних видань та електронні матеріали засобів масової інформації, результати соціально-економічних досліджень, службова та довідкова інформація з досліджуваної тематики.
Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими теоретичними і практичними результатами, що характеризують наукову новизну, є такі:
вперше:
розроблено комплексну модель (комплекс модельних блоків) прогнозування соціально-економічного розвитку регіону, в основу якої покладено математичний опис системи взаємозалежних рекурсивних рівнянь, процес розрахунку яких має дискретний характер відносно річного інтервалу часу, що дозволяє максимально врахувати можливості соціально-економічного потенціалу регіону та проводити комплексне вивчення різних сфер регіональної економіки у взаємозв’язку між собою;
побудовано блок імітаційних моделей соціально-економічного розвитку, який передбачає використання економіко-математичної формалізації фаз регіонального відтворювального процесу в системі національних рахунків у вигляді окремих блоків та їх взаємодії через формалізовані співвідношення між відповідними показниками, що дає змогу отримати збалансоване рішення і забезпечити з його допомогою узгодження інтересів окремих сфер господарства регіону, споживачів (соціальних груп) та регіональних органів влади;
удосконалено:
методологію ідентифікації факторів ендо- та екзогенного впливу, що формують основу соціально-економічного потенціалу регіону, яка, на відміну від існуючих, враховує їх взаємозалежний характер і дає змогу формалізувати чинники у вигляді класифікації за блоками: внутрішній – техніко-економічні, виробничо-економічні, фінансово-інвестиційні, економіко-географічні; зовнішній – інституційні фактори, ринкової кон’юнктури, економічної політики, економіко-географічного прогресу.
методичні підходи до інтегральної оцінки соціально-економічного розвитку регіону на основі значень показників у складі потенціалів та ризиків, які дають змогу в співставній та співрозмірній формі оцінити кожен компонент соціально-економічного потенціалу та провести його поглиблений структурно-компонентний аналіз в розрізі окремих сфер і територій, визначити можливі вектори економічного розвитку;
механізм забезпечення економічної безпеки, який, на відміну від існуючих, ґрунтується на концепції узгодження інтересів усіх членів суспільства з метою забезпечення соціально-економічного зростання на основі оптимізації діяльності сукупності інституційних та організаційних структур, а також системи використовуваних ними методів, за допомогою яких у певній послідовності послаблюються та усуваються внутрішні й зовнішні загрози;
методичні підходи до оцінки податкового та фінансово-інвестиційного потенціалів, які передбачають використання таких складових елементів: інформаційна база; організація збору та обробки інформації; методичні та інструментальні засоби, що дозволяють, по-перше, дати об’єктивну характеристику податкової бази для бюджетів всіх рівнів; по-друге, оцінити фінансові ресурси суб’єктів оподаткування, а також сукупних фінансових ресурсів території з метою визначення їх достатності для виконання податкових зобов’язань і покриття витрат території; по-третє, вирішити завдання оцінювання ефективності побудови і функціонування податково-бюджетної системи, а також дають змогу провести групування регіонів за рівнем фінансово-інвестиційного потенціалу;
концептуальні напрями розвитку території, сутність яких полягає у забезпеченні досягнення стабільності в економічній та соціальній сферах регіону, узгодженні діяльності державних і регіональних органів влади, а саме: 1) цілі, завдання, пріоритети та етапи реалізації програми; 2) систему програмних заходів; 3) ресурсне забезпечення програмних заходів; 4) механізми реалізації програми; 5) оцінку соціально-економічної ефективності програми;
дістали подальшого розвитку:
структура понятійно-термінологічної системи „соціально-економічний потенціал регіону”, яка складається з низки підсистем, найважливішими з яких є такі підсистеми: природно-ресурсний потенціал, трудовий потенціал і демографічний потенціал, виробничий потенціал, інноваційний потенціал; регіональні й геополітичні аспекти соціально-економічного потенціалу, соціальний потенціал та інфраструктурний потенціал;
система показників соціально-економічного розвитку, що базується на принципах системного підходу, комплексності, варіантності (альтернативності), прийнятного ризику, які в своїй сукупності дають можливість комплексно оцінити стан країни та її регіонів, виявити загальні тенденції, особливості формування та використання виробничого, економічного, соціального та інших потенціалів України;
регіонально-орієнтований методичний підхід до діагностики економічної безпеки регіону, який базується на ідентифікації двох складних груп критеріїв: критеріїв економічного потенціалу і рівня життя населення; критеріїв соціально-політичного ризику та дає змогу здійснити оцінку поточної ситуації в економіці і соціальній сфері регіонів; впливу регіональних кризових ситуацій на національну економічну безпеку України; виділити пріоритети при формуванні напрямів соціально-економічного розвитку регіону; розробити і обґрунтувати програмно-цільові заходи щодо забезпечення економічної безпеки регіону;
визначення і обґрунтування задачі комплексного прогнозування соціально-економічного розвитку регіонів України, розв’язання якої забезпечується за допомогою реалізації комплексного механізму моніторингу та прогнозного моделювання соціально-економічного розвитку регіону, який поєднує в єдиний взаємодоповнюючий ланцюг розрахунків короткостроковий (моніторинг) і середньостроковий прогноз та дозволяє проводити оцінку точності їх виконання.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення роботи визначається тим, що її результати можуть бути використані при розробці документів законодавчо-нормативного, прогнозного і програмного характеру, при визначенні напрямів реформування системи регулювання регіонального розвитку та використання соціально-економічного потенціалу регіонів.
Застосування результатів дослідження дозволяє здійснити вартісну оцінку соціально-економічного потенціалу регіону в елементному і територіальному аспектах, інтегральну оцінку ефективності його використання, враховуючи вплив усієї сукупності його складових елементів, а також дозволяє виявити його сильні й слабкі сторони та можливі альтернативи розвитку з метою підвищення ефективності його використання. Практична значущість одержаних результатів підтверджується їх впровадженням у діяльності Головного управління економіки Черкаської обласної державної адміністрації при розробці програми економічного і соціального розвитку Черкаської області на 2010 рік (довідка Головного управління економіки Черкаської обласної державної адміністрації № 13/2 від 18.01.2010 р.), Обласної програми „Будуємо нову Черкащину” на 2011-2015 роки, довгострокової програми залучення інвестицій в економіку Черкаської області у період 2011-2015 років (довідка Головного управління економіки Черкаської обласної державної адміністрації № 31/02 від 18.01.2011 р.), у діяльності Головного науково-експертного управління Апарату Верховної ради України в процесі наукової експертизи проектів законів України з питань регіональної політики (довідка Головного науково-експертного управління Апарату Верховної ради України № 16/3-299 від 05.07.2011 р.).
Окремі результати дисертаційного дослідження використані в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України при виконанні комплексних фундаментальних науково-дослідних робіт 3.1.5.63 „Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” і 3.1.5.66 „Соціально-економічні проблеми розвитку регіонів: методологія і практика” при визначенні інтегрального рівня соціально-економічного потенціалу регіонів України, а також при розробці прогнозу та обґрунтуванні перспектив регіонального розвитку.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки щодо методології і практики стимулювання соціально-економічного розвитку регіону на стадії трансформації економічних відносин шляхом узагальнення наукових підходів та використання результатів прикладних досліджень у сфері формування та раціонального використання регіонального соціально-економічного потенціалу. Запропоновані розробки в сфері розширення та поглиблення понятійного апарату та інструментів комплексної оцінки соціально-економічного потенціалу регіонального комплексу. Опубліковані наукові праці містять положення, висновки та пропозиції, що сформульовані особисто автором і відображають його конкретний внесок в економічну науку, зокрема в розвиток продуктивних сил і регіональну економіку.
Наукові положення, висновки й рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно і є його науковим доробком.
Апробація результатів дослідження. Основні наукові результати дисертаційного дослідження апробовано на шістнадцяти українських і міжнародних науково-практичних конференціях, серед яких, зокрема: ІІІ міжнародна науково-практична конференція „Модернізація політики та управління в Німеччині та Україні в контексті євроінтеграції” (м. Черкаси – Форос, 5-11 липня 2007 р.); VІІІ міжнародна науково-практична конференція „Теорія і практика сучасної економіки” (м. Черкаси, 26-28 жовтня 2007 р.); ІІІ міжнародна науково-практична конференція аспірантів, молодих учених та науковців „Проблеми та перспективи розвитку регіональної ринкової економіки” (м. Кременчук, 14-16 квітня 2008 р.); V міжнародна науково-практична конференція „Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (м. Черкаси, 16-18 квітня 2008 р.); VІ міжнародна науково-практична інтернет-конференція „Устойчивое развитие городов. Управление проектами и программами городского и регионального развития” (г. Харьков, 15-16 мая 2008 г.); ІV міжнародна науково-практична конференція „Модернізація політики та управління в Німеччині та Україні в контексті євроінтеграції”, (м. Черкаси – Форос, 27-30 червня 2008 р.); V міжнародна науково-практична конференція “Модернізація політики та управління в Німеччині та Україні в контексті євроінтеграції” (м. Черкаси – Форос, 12-14 липня 2009 р.); V науково-практична конференція „Маркетингові технології в умовах інноваційного розвитку економіки” (м. Хмельницьк, 5-10 вересня 2009 р.); II всеукраїнська науково-практична конференція “Подолання несприятливих тенденцій в демографічній сфері” (Миколаїв 22-24 березня 2010 р.) ;VI всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція „Соціум. Наука. Культура” (м. Київ, 26-28 січня 2010 р.); VІІ міжнародна науково-практична конференція „Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (м. Черкаси, 14-16 квітня 2010 р.); V міжнародна науково-практична конференція аспірантів, молодих учених та науковців „Проблеми та перспективи розвитку регіональної ринкової економіки” (м. Кременчук, 13-15 травня 2010 р.); II всеукраїнська науково-практична конференція „Современные тенденции в экономике” (г. Николаев, 25 мая 2010 г.); VІ міжнародна науково-практична конференція „Модернізація політики та управління в Німеччині та Україні у контексті євроінтеграції” (м. Черкаси, 5-10 липня 2010 р.); VII всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція „Сучасна наука в мережі інтернет” (м. Київ, 22-24 лютого 2011 р.); VII всеукраїнська науково-практична конференція „Менеджмент-освіта в контексті трансформаційних перетворень в суспільстві” (м. Донецьк – Святогірськ, 20-22 квітня 2011 р.).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 40 наукових працях (23 у фахових виданнях ), з них 1 монографія, 23 статті в наукових журналах і збірниках наукових праць, 16 – матеріали і тези конференцій. Загальний обсяг публікацій 31,2 друк. аркуша, з яких 30,3 друк. аркуша належать особисто автору.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Основні наукові результати дослідження дозволяють вирішити важливе наукове завдання, яке полягає у розробці теоретико-методологічних основ збалансованого соціально-економічного розвитку регіону в умовах трансформації економічних відносин шляхом узагальнення наукових підходів та використання результатів прикладних досліджень у сфері формування та раціонального використання регіонального соціально-економічного потенціалу.
1. Доведено, що масштабність і складність проведення економічних реформ в Україні спонукають до комплексних теоретичних і прикладних розробок щодо формування, ефективного використання та нарощення соціально-економічного потенціалу регіонів, який, в свою чергу, розглядається як сукупність соціально-економічних факторів, джерел, стимулів форм підвищення ефективності використання продуктивних сил і виступає як додаткове джерело ресурсів.
2. Дослідження понятійно-термінологічної системи „соціально-економічного потенціалу регіону” дало змогу визначити його структуру, яка складається з низки підсистем, найважливішими з яких є понятійно-термінологічні підсистеми: природно-ресурсний потенціал (забезпеченість основними природними ресурсами, стан навколишнього середовища); трудовий потенціал і демографічний потенціал, тобто чисельність населення й трудові ресурси (статево-вікова структура, рівень і динаміка зайнятості за видами економічної діяльності), рівень освіти; виробничий потенціал (стан основного капіталу й ступінь його зносу за видами економічної діяльності, технологічна й відтворювальна структура основного капіталу, рівень технологічної оснащеності й спеціалізації виробництва, конкурентоспроможність продукції); інноваційний потенціал (або науково-технічний і кадровий потенціал) (ресурсна, технологічна й кадрова бази НДДКР, результатів наукової й винахідницької діяльності, масштабів застосування прогресивних, традиційних і наукомістких технологій,); регіональні й геополітичні аспекти соціально-економічного потенціалу (СЕП) (диференціація рівнів соціально-економічного розвитку, природно-кліматичні відмінності, рівень антропогенного навантаження за регіонами, місце економіки регіону в територіальному поділі праці, напрямі економічної інтеграції); соціальний потенціал (соціальна структура суспільства й рівень життя окремих соціальних верств, ступінь диференціації населення, структура доходів і багатства населення, питома вага заробітної плати в загальній структурі доходів, рівень зайнятості, фізичний, психічний і духовний стан населення, соціальна інфраструктура); інфраструктурний потенціал (транспорт, зв’язок, комунікації, сфера послуг, банківська система, біржі, фонди й ін.).
3. Визначено, що соціально-економічний потенціал розвитку виступає як сукупність факторів розміщення і розвитку продуктивних сил, які можна поділити на зовнішні (інституційні фактори, ринкової кон’юнктури, економічної політики, економіко-географічного прогресу) й внутрішні (техніко-економічні, виробничо-економічні, фінансово-інвестиційні, економіко-географічні фактори), причому вони, як правило, взаємозамінні – передбачається, що при нестачі сировини, енергії, праці, капіталу вони можуть бути взяті ззовні. Представлено у найбільш загальному вигляді класифікацію факторів, що формують основу соціально-економічного потенціалу регіону, визначено, що у складі зовнішніх економічних умов і факторів можуть враховуватися динаміка національного господарства й світового розвитку в цілому, переважаючі тенденції в світогосподарських зв’язках і відносинах, забезпеченість зовнішньої відносно регіону (національної, світової) економіки природними ресурсами й населення продовольством, енергетичне забезпечення, екологічна ситуація тощо.
4. З метою комплексної діагностики рівня соціально-економічного розвитку регіону розроблено систему показників, що базується на принципах системного підходу, комплексності, варіантності (альтернативності), прийнятного ризику, які в своїй сукупності дають можливість комплексно оцінити стан країни та її регіонів, виявити загальні тенденції, особливості формування та використання виробничого, економічного, соціального та інших потенціалів України. Запропоновано у якості критеріїв використовувати демографічні показники, показники розвитку соціальної сфери, сфери зайнятості, виробничого потенціалу, бюджетної сфери, сфери правопорядку, науково-технічного потенціалу, екологічної ситуації.
Встановлено, що найбільш загальним показником, що дає змогу визначити майбутні вектори регіонального розвитку, є соціально-економічний потенціал регіону. Розроблено і апробовано методику комплексної діагностики соціально-економічного потенціалу регіону, що включає комплекс показників, згрупованих в шість блоків: 1) показники якості населення: рівень народжуваності населення; чисельність наявного населення; 2) показники економічної активності населення: чисельність економічно активного населення; рівень зайнятості населення; 3) показники рівня життя (споживання) населення: роздрібний товарообіг на душу населення; введення житла на душу населення; співвідношення доходів і прожиткового мінімуму; 4) показники обсягів (масштабів) господарської діяльності: виробництво промислової продукції; виробництво сільськогосподарської продукції; обсяг капіталовкладень за рахунок всіх джерел фінансування; 5) показники ефективності економіки: прибуток у всіх видах діяльності; обсяг прямих іноземних інвестицій; обсяг експорту; 6) показники якості регіонального середовища: показники відтворення лісів; співвідношення обсягу утилізованих, знешкоджених (знищених), видалених (заборонених) відходів до обсягу утворених.
5. Апробація запропонованої авторського методичного підходу щодо оцінки рівня соціально-економічного потенціалу регіонів України дала змогу визначити їх інтегральний рівень на основі запропонованих параметрів. Встановлено, що в більшості регіонів складові потенціалу тісно корелюють між собою (яскраво виражена залежність між ними простежується в Дніпропетровському, Донецькому регіонах та м. Київ). Водночас, існує ряд регіонів, у яких показники якості населення та якості регіонального середовища досить високі, а інші параметри свідчать про низькі позиції. Такими регіонами є території західних областей (Волинська, Івано-Франківська, Закарпатська, Рівненська, Чернівецька та ін.), які володіють значними ресурсними можливостями, однак відсутні ефективні механізми щодо їх ефективного використання. Деякі регіони, навпаки, знаходяться на стадії вичерпання ресурсів за відсутності раціональної політики їх відновлення. Ситуація на таких територіях характеризується споживацьким ставленням до наявних ресурсів, відтак через декілька десятків років ці регіони можуть втратити свій потенціал, що може призвести до ще більшої кризи соціально-економічної системи. До них відносять Київський, Луганський, Полтавський, Черкаський регіони. Близькі до такого стану також регіони-лідери: Дніпропетровський, Донецький та м. Київ. За показником сукупного соціально-економічного потенціалу вони поки впевнено лідирують, однак в його структурі вже мають місце негативні тенденції, пов’язані, головним чином, з ресурсним забезпеченням ефективного функціонування регіону. Останні позиції в рейтингу СЕП обіймають Кіровоградський регіон, м. Севастополь та Тернопільська область.
6. За результатами оцінки соціально-економічного потенціалу проведено ранжування і групування регіонів, що дало змогу виділити регіони, потенціал яких використовується відносно повно і ефективно (м. Київ та Одеський регіон); регіони, економічний потенціал яких недовикористовується (до цієї групи віднесено Дніпропетровську, Донецьку та Луганську області); регіони, потенціал яких використовується відносно повно, однак неефективно (до даної групи варто віднести Волинську, Закарпатську, Запорізьку, Київську, Тернопільську, Черкаську області та м. Севастополь); регіони, економічний потенціал частково зруйнований: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Житомирська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Чернівецька, Чернігівська області).
7. Встановлено, що характерною рисою сучасного етапу розвитку української економіки є саме регіональні проблеми економічної безпеки, пов’язані з розвитком інтеграційних економічних процесів усередині країни та з її стратегічними партнерами. На основі дослідження наукових підходів до структурування економічної безпеки, встановлено, що вона виступає як сукупність економічних, соціальних, демографічних, екологічних, технологічних, науково-інформаційних відносин. Це дало змогу удосконалити механізм забезпечення економічної безпеки, який сформовано за принципом узгодження інтересів усіх членів суспільства з метою забезпечення соціально-економічного зростання на основі оптимізації діяльності сукупності інституційних та організаційних структур, а також системи використовуваних ними методів, за допомогою яких у певній послідовності послаблюється, а відтак усуваються внутрішні і зовнішні загрози.
8. Розглянуто теоретико-методологічні аспекти діагностики ризику економічної безпеки територій. Встановлено, що оцінка ризику економічної безпеки територій різних рівнів можлива тільки в рамках забезпечення економічної безпеки кожної регіону і України в цілому. Слід враховувати, що багато деструктивних процесів носять міжрегіональний характер, що дало змогу виявити напрями ризику економічної безпеки регіонів. Враховуючи важливість і специфічні особливості регіональних проблем, розроблено систему показників економічної безпеки для регіонів, засновану на регіонально-орієнтованому методичному підході, який забезпечує: оцінку поточної ситуації в економіці і соціальній сфері регіонів; оцінку впливу регіональних кризових ситуацій на національну економічну безпеку України; виділення пріоритетів при формуванні напрямів соціально-економічного розвитку регіону; розробку і обґрунтування програмно-цільових заходів щодо забезпечення економічної безпеки регіону. Запропонована оцінка економічної безпеки регіону, яка базується в загальному вигляді на проведенні оцінки двох складних критеріїв: критерію економічного потенціалу і рівня життя населення; критерію соціально-політичного ризику.
9. З метою формування комплексної концепції регіонального розвитку побудовано блок імітаційних моделей, який передбачає використання економіко-математичної формалізації фаз регіонального відтворювального процесу в системі національних рахунків у вигляді моделей окремих блоків та їх взаємодії через формалізовані співвідношення між відповідними показниками, що дає змогу здійснити розрахунки з метою отримання збалансованого рішення, і дозволяє забезпечити узгодження інтересів окремих сфер національного господарства (виробництва), споживачів (соціальних груп) та органів управління регіону. Представлені моделі дають змогу визначити оптимальні шляхи регіонального розвитку і сприяють виконанню намічених планів.
10. Визначено напрями оптимізації бюджетних відносин, в основу яких покладено послідовну роботу із децентралізації податків. У зв’язку з цим запропоновано частину повноважень держави передати органам регіонального самоврядування з одночасним переданням їм відповідних матеріальних і фінансових ресурсів. Розроблено методичні підходи до оцінки податкового потенціалу, які передбачають послідовний алгоритм процедур діагностики наступних складових елементів: інформаційну базу; організацію збору та обробки інформації; методичні та інструментальні засоби. Пропонована система розрахунку податкового потенціалу дозволяє, по-перше, дати об’єктивну характеристику податкової бази для бюджетів всіх рівнів; по-друге, оцінити фінансові ресурси суб’єктів оподаткування, а також сукупних фінансових ресурсів території з метою визначення їх достатності для виконання податкових зобов’язань і покриття витрат території; по-третє, вирішити завдання оцінювання ефективності побудови і функціонування податково-бюджетної системи. Розроблено методичні підходи до оцінки фінансово-інвестиційного потенціалу на основі багатомірного економіко-статистичного аналізу, які дають змогу визначити стратегічні напрямки розвитку регіону і його окремі складові, за допомогою яких можна досягти перспективного розвитку, підвищити конкурентоспроможність економіки, орієнтуючись на сильні сторони і внутрішні можливості.
11. З метою досягнення стабільності в економічній та соціальній сферах регіону, діяльність державних і регіональних органів управління розроблено концептуальні напрями розвитку території як цілісної соціальній організації, яка об’єднує певну групу громадян суспільства. Запропоновано алгоритм розробки програми розвитку регіону та визначено її структуру, зокрема: 1) цілі, завдання, пріоритети та етапи реалізації програми; 2) система програмних заходів; 3) ресурсне забезпечення програмних заходів; 4) механізми реалізації програми; 5) оцінка соціально-економічної ефективності програми.
12. На основі дослідження сучасних методів моделювання та детального обґрунтування їх переваг і недоліків, зокрема демографічних, соціальних, виробничих, інвестиційних, фінансових та інших моделей, визначено, що найбільш адекватними сучасним реаліям є комплексні імітаційні моделі. Розроблено комплексну модель (комплекс модельних блоків) соціально-економічного прогнозування регіону, яка дозволяє проводити комплексне вивчення різних сфер регіональної економіки у взаємозв’язку між собою. При цьому зміна одних параметрів моделі приводить до зміни інших показників, що дозволяє досягти максимальної збалансованості прогнозу за рахунок синергетичного ефекту. В основу математичного опису моделі покладена система взаємозалежних рекурсивних рівнянь, процес розрахунку яких має дискретний характер відносно річного інтервалу часу, що дозволяє максимально врахувати залежності в соціально-економічних процесах регіону. У якості сценарних та критеріальних показників моделі виступають параметри сценарних умов соціально-економічного розвитку України на середньострокову перспективу, а також найважливіші параметри податково-бюджетної, грошово-кредитної політики, тарифної політики України; окремі індикатори світової економіки; параметри розвитку регіональної економіки.
Обґрунтовані в дисертації програмно-цільові заходи дають можливість створити економіко-організаційні передумови для збалансованого соціально-економічного розвитку регіону на довгостроковій основі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азрилиян А.Н. Большой экономыческий словар / А.Н. Азрилияна. – М.: «Институт новой экономики», 1999. − 706 с.
2. Анохин П.К. Теория функциональной системы. Успехи физиологических наук / П.К. Анохин. – М.,1970. – Т. 1. – 19 с.
3. Антоненко О. Випереджаючи пенсійну реформу / О. Антоненко // Бухгалтерія. Право. Податки. Консультація. – 2005.– № 17.– C.73-78
4. Арженовский И.В. Маркетинг регионов: [Електронний ресурс] / И.В. Арженовский // – Режим доступу: www.marketing.spb.ru.

5. Артеменко В. Комплексне оцінювання ефективності соціально–економічного розвитку регіонів на основі критеріїв якості життя населення / Артеменко В. // Регіональна економіка. – 2003. – № 3. – С. 84-93.
6. Бабич A.M. Социальная сфера в условиях перехода к рынку / A.M. Бабич и др. – М.: Экономика, 1993. – 250 c.
7. Бабінова О. Методи залучення громадськості до прийняття управлінських рішень: зарубіжний досвід / О. Бабінова // Ефективність державного управління: Збірник наук. праць ЛРІДУ НАДУ. – Львів, 2004/2005. – Вип. 6/7. – С.217-224.
8. Бакуменко В.Д. Формування державно–управлінських рішень: проблеми теорії методології, практики: Монографія / В.Д. Бакуменко. – К. : Вид–во УАДУ, 2000. – 328 с.
9. Баланда. А. Соціальні фактори національної безпеки України: [Електронний ресурс] / А. Баланда // – Режим доступу: www.eai.org.ua

10. Бандур С.І. Соціальний розвиток України: сучасні трансформації та перспективи: за заг. ред.. д–ра екон. наук, проф.., чл.–кор. НАН України Б.М. Данилишина. / С.І. Бандур, В.І. Куценко та ін.. – Черкаси: Брама–України, 2006. – 760 с.
11. Барановський О.І. Фінансова безпека / О.І.Барановський. – К.: Фенікс, 1999. – 337 с.
12. Бігдан В.Б. Програмні засоби прийняття рішень в задачах аналізу динаміки економічної ситуації регіонів / В.Б. Бігдан, В.М. Горбачук, Ю.М. Чорний // Проблеми програмування. – 2008. – № 2-3. − С. 742-748.
13. Бігдан В.Б. Унифицированная схема реализации оптимізаційно–имитационных экспериментов / В.Б. Бігдан, В.А. Пепеляєв, Ю.М. Черный // Проблемы программирования. – 2006. – № 2-3. – С.714-723.
14. Білоус О.Г. Глобалізація і безпека розвитку: [монографія] / О.Г. Білоус та ін.. – К.:КНЕУ, 2001. – С. 243-539
15. Бобровська О. Ю. Методичні засади удосконалення організації соціальних відносин в муніципальному менеджменті / О.Ю. Бобровська //Економіката право. – 2009. – № 6. – 7 с.
16. Богорад О.Д. Регіональна економіка: словник–довідник / О.Д. Богорад, О.М. Невелєв, В.М. Падалка, М.В. Підмогильний; за ред. М.В. Підмогильного. – К.: НДІСЕП, 2004. – С. 72–73.
17. Бойчик І.М. Регіональні аспекти державної підтримки реалізації інноваційних стратегій підприємств / І.М. Бойчик // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. – Дніпропетровськ, 2002. – Вип.158. – С. 93–97.
18. Борщевський П.П. Підвищення ефективності розвитку харчової промисловості. / П.П. Борщевський, Л.Г. Чернюк. – К.: Наукова думка, 1994. – 160 с.
19. Бугай С.М. Про напрями вдосконалення територіальної організації місцевого самоврядування / С.М. Бугай, Я.Ф. Жовнірчик // Економіка. – 2009. – № 7 – 8 с.
20. Бункина М.К. Национальная экономика / М.К. Бункина. – М.: Дело, 1997. − С.11–12
21. Бутов В.И. Основы региональной экономики: учебное пособие./ В.И. Бутов, В.Г. Игнатов, Н.П. Кетова. – М., 2000. – 448 с.
22. Бутуев С.Д. Динамічне лідерство в управлінні проектами: Монографія./ Українська асоціація управління проектами / С.Д. Бутуев, В.В. Морозов. – К., 1999. – 312 с.
23. Быстров С.А. Формирование инвестиционных программ социального развития региона / С.А. Быстров. – М.: МГСУ, 2002. – 250 с.
24. Вакуленко В.М. Стратегічне планування на місцевому та регіональному рівнях: Навч. посібник / Національна академія держ. управління при Президентові України. / В.М. Вакуленко, В.В. Мамонова, Ю.П. Шаров. – Ужгород: Патент, 2004. – 198с.
25. Валюх А.М. Стратегія регіонального розвитку інноваційної діяльності (організація та управління). / А.М. Валюх. – Рівне: УДУВГП, 2004. – 174 с.
26. Варналій З.С. Політика регіонального розвитку в Україні: особливості та пріоритети. Аналітична доповідь. / З.С. Варналій, С.І. Мітряєва, М.С. Токар. – К., 2005. – 62 с.
27. Варналій З.С. Регіони України: проблеми та пріоритети соціально–економічного розвитку: [монографія] / Національний ін–т стратегічних досліджень / З.С. Варналій, А.І. Мокій, О.Ф. Новікова, О.Ф. Романюк, С.А Романюк. – К. : Знання України, 2005. – 498с.
28. Вауліна О. Уряд вдосконалюватиме адресну соціальну допомогу / О. Вауліна // Голос України. – 2009. – № 55(4555). – 27 с.
29. Великий тлумачний словник. Сучасна українська мова від А до Я. – Донецьк: ТОВ ВКД «БАО», 2008. – 494 с.
30. Величко О.Д. Соціальний захист населення у системі бюджетного забезпечення / О. Д. Величко // Україна: аспекти праці. – 1999. – № 2. – 55с.
31. Вівдіюк Н.С. Діагностика забезпечення економічної безпеки на регіональному рівні: автореф. дис. канд. економічних наук: 08.10.01 / Львівський національний університет ім. І.Франка. – Львів, 2005. – 20 с.
32. Войнорубов Д.О. Сфера виробництва на рівні регіону як об`єкт управління / Д.О. Войнорубов // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т.3, вип.17. – Донецьк: ДонДАУ, 2002. – С. 51-57.
33. Волгина Н.А. Экономика труда: (социально–трудовые отношения) / Н.А. Волгина, Ю.Г. Одегова. – М.: Изд–во „ЭКЗАМЕН”, 2003. – 736 с.
34. Воротін В.Є. Державна інвестиційна політика та інноваційний механізм її реалізації в Україні / В.Є. Воротін // Інноваційний менеджмент: проблеми формування в умовах перехідної економіки. – К., 2002. – Вип.3. – С. 29–32.
35. Гайдуцький П.Л. Фінансування соціальної політики: навч. посібник / П.Л. Гайдуцький, О. Є. Подолєва, В.Є. Воротін. – К.: Вид–во УАДУ 2007. – 174 с.
36. Гальчинського А. Україна: стратегічні пріорітети: аналітичні оцінки / За ред. А. Гальчинського. – К.: НІДС, 2004. – 344 с.
37. Ганслі Т. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки / Т. Ганслі. – К: Основи 2006. – 237 с.
38. Геєць В.М. Перехідна економіка. / В.М. Геєць, Є.Г. Панченко, Е.М. Лібанова та ін.// Перехідна економіка. − К.: Вища школа, 2003. − 591 с.
39. Гладкий Ю.Н. Основы региональной экономики. / Ю.Н. Гладкий, А.И. Чистобаев. – СПб.: Изд–во Михайлова В.А., 1998 – 659 с.
40. Гладунов О. Досвід застосування комплексного маркетингового підходу до розвитку регіональних економічних систем / О. Гладунов // Маркетинг в Україні. – 2004. – № 6. – С. 14–15.
41. Глазьєв С. Основы обеспечения экономической безопасности страны/ С. Глазьєв // Рос. эк. журн. – 1997. – № 1. – С. 3–19.
42. Глобалізація та безпека розвитку : [монографія] / О.Г.Білорус, Д.Г.Лук’яненко та ін. – К. : КНЕУ, 2001. – 733 с.
43. Глядіна М.В. Формування та реалізація регіональної політики розвитку рекреаційної сфери: автореф. дис. канд. економічних наук: 08.10.01 / Львівський національний університет ім. І.Франка. – Львів, 2006. – 20 с.
44. Гнибіденка І.Ф. Соціальна безпека: теорія та українська практика / За ред. І.Ф. Гнибіденка, А.М. Колота, В.В. Рогового. – К.: КНЕУ, 2006. – 292 с.
45. Гнибіденко І.Ф. Наукові підходи до реформування пенсійної системи в Україні та країнах ЄС / І.Ф. Гнибіденко, А.О. Непокульчицький // Проблеми науки (укр.).– 2006.– № 4.– C.30–38
46. Говорушко Т. Економічна безпека України / Т. Говорушко // Економіка. Фінанси. Право. – 2000. − № 12. – С. 3–5.
47. Гоголь Т.В. Економічні аспекти розвитку соціальної інфраструктури села 2003 год: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.07.02 / Луган. нац. аграр. ун–т./ Т.В. Гоголь. – Луганськ, 2003. – 19 с.
48. Гонтмахер Е. Эволюция системы социальной поддержки населения / Е. Гонтмахер, В. Трубин // Общество и экономика. – 2000. – №9–10. – С. 34.
49. Горбатенко А.В. Державна підтримка інноваційних проектів / А.В. Горбатенко // Вісник соціально–економічних досліджень: зб. наук. пр. – Одеса, 2002. – Вип.13. – С. 252–255.
50. Горбачук В.М. Модель взаємозв’язку бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики у системі регулювання міжбюджетних відносин і методи її аналізу / В.М. Горбачук // Фінансовий вісник. – 2006. – № 1. – С. 3–9.
51. Градов А.П. Региональная экономика / А.П. Градов, Б.И. Кузина и др. СПб.: Питер, 2003 − 222 с.
52. Гранберг А.Г. Основы региональной економики. / А.Г. Гранберг. – М.: ГУ ВШЭ, 2000. С. 96–100.
53. Гриненко А.М. Соціальна політика: навч.-метод. посіб. для самост. вивч. Дисципліни / А. М. Гриненко. – К.: КНЕУ, 2003. – с 62.
54. Гриценко, Г.М. Современное состояние и проблемы использования потенциала сельскохозяйственных предприятий / Г. М. Гриценко, А. В. Миненко // Вестник Алтайского государственного аграрного университета. – № 1 (17), март 2005. − С. 126–132.
55. Грищенко А.І., Чукіна К. Ю. Економічні механізми регіональної політики України: проблеми та перспективи вдосконалення: [Електронний ресурс] / А.І. Грищенко // – Режим доступу: http://conference.mdpu.org.ua

56. Гудим-Левкович О.М. Сучасні соціально–демографічні передумови навчання людей з особливими потребами / О.М. Гудим–Левкович // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: 36. наукових праць. − К.: Університет „Україна”, 2004. − 448 с.
57. Гутман Г.В. Управление региональной экономикой. / Г.В. Гутман, А.А. Мираедов, С.В. Федин. – М.: «Финансы и статистика», 2001. − 12 с.
58. Данилишин Б.М. Інвестиційна політика в Україні: [монографія]/ Б.М. Данилишин, М.Х. Корецький, О.І. Дацій. – Донецьк: „Юго–Восток, Лтд”, 2006. – 292 с.
59. Данилишин Б.М. Продуктивні сили економічних районів України. / Б.М. Данилишин, Л.Г. Чернюк, О.В. Горська та ін. – К.: Нічлава, 2000. – 520 с.
60. Данилишин Б.М. Просторова організація продуктивних сил України: мезо– та мікрорегіональний рівень. / Б.М.Данилишин, Л.Г.Чернюк, М.І.Фащевський – Вінниця: Книга–Вега, 2007. – 572 с.
61. Данилишин Б.М. Соціально-економічні проблеми розвитку регіонів: методологія і практика / Б.М. Данилишин, Л.Г. Чернюк, М.І. Фащевський; за ред. д.е.н., проф., чл.–кор. НАН України Б.М. Данилишина. – Черкаси: ЧДТУ, 2006. – 315 с.
62. Данилишин Б.М. Культурно-освітня сфера як соціальна база підтримки ринкової трансформації в Україні / Б.М. Данилишин, В.І. Куценко/ – К.: РВПС України НАН України, 1999.– 122 с.
63. Данилишин Б.М. Сфера та ринок послуг у контексті соціальної модифікації суспільства: [монографія] / Б.М. Данилишин, В.І. Куценко, Я.В. Остафійчук.– К.: ЗАТ «Нічлава», 2005.– 328 с.
64. Данілян О.Г. Національна безпека України: структура та напрямки реалізації: Навч. посібник. / О.Г.Данілян, О.П.Дзобань, М.І.Панов. – Харків: Фоліо, 2002. – 285 с.
65. Дацків Р.М. Економічна безпека в глобальному вимірі / Р.М. Дацків // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – № 7. – С. 143–153.
66. Державний комітет статистики України Головне управління статистики у Черкаській області, “Обсяг реалізованих послуг по Черкаській області за січень 2009 року – 119 с.
67. Дєгтяр А. Системний підхід до прийняття державно–управлінських рішень / А. Дєгтяр // Вісн. Нац. ун–ту внутр. справ. – 2002. – Вип. 20. – С. 192–196.
68. Дзьобань О. П. Національна безпека в умовах соціальних трансформацій: методологія дослідження та забезпечення / О.П. Дзьобань. – Х.: Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, Константа, 2006. – 438 с.
69. Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. / И.С. Добронравова. – К.: Лыбидь, 1990. – 152 с.
70. Долішній М.І. Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції: зб. наук. пр / М.І. Долішній. – Луцьк: Надстир’я, 2000. – 110 с.
71. Дорогунцов С.І. Теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки / С.І. Дорогунцов, Я.Б. Олійник, А.В. Степаненко. – К.: СТАФЕД–2, 2001. – 143 с.
72. Дорогунцов С.І. Інфраструктурний потенціал культури: оцінка та пропозиції щодо його розвитку / С.І. Дорогунцов, В.І. Куценко, А.І. Погорєлова. – К.: РВІІС України НАН України, 1993 – 44 с.
73. Дорошенко І.О. Інноваційний розвиток України: передумови та перспективи: [Електронний ресурс] / І.О. Дорошенко // – Режим доступу: www.pdaa.com.ua
74. Другов О.О. Регіональна політика соціально-економічного розвитку / О.О. Другов // Формування ринкових відносин в Україні. – №8 (51). – 2005. – С.54–60.
75. Дядкова Н. Про заходи щодо підвищення результативності роботи міністерства праці та соціальної політики України на 1997–2000 рр. / Н. Дядкова // Праця і зарплата. – 1999.– №8.– с.8-9.
76. Економіка міського господарства: yавч. пос. / За ред. Юр’євої Т.П. – Харків: ХДАМГ, 1997. – 672 с.
77. Економічний розвиток і державна політика: практикум / Ю. Бажал Н. Грицяк С. Дзюбик та ін. – K.: K.I.C. 2004. – 240 с.
78. Єрмошенко М.М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні загрози, стратегія забезпечення. / М.М. Єрмошенко. – К.: Київ. нац. торг-екон. Ун-т, 2001. – 26 с.
79. Жаліло Я.А. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика: Монографія / Я.А. Жаліло. – К.: НІСД, 2003. – С. 53–87.
80. Желюк Т.Л. Планування соціально–економічного розвитку регіону (на прикладі Тернопільської області): автореф. дис. канд. економічних наук: 08.02.03 / Київський національний економічний університет. – Київ, 2000. – 20 с.
81. Задоя А.А. Народнохазяйственный потенціал и интенсивность воспроизводства / А.А. Задоя. – Киев, 1986. – 403 с.
82. Зайчук Б. Річниця Пенсійного фонду України / Б. Зайчук // Вісник Пенсійного фонду України. – 2004. – № 12. – C.4-6.
83. Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 49–51. – с. 376
84. Закон України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 21. – с. 252.
85. Закон України „Про пенсійне забезпечення” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 3. – с. 10.
86. Закон України Про Державний бюджет України на 2009 рік ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, N 20, N 21–22, ст.269)
87. Занфіров В.А. Державне регулювання соціально-економічного розвитку регіону: автореф. дис. канд. наук з державного управління: 25.00.02 / В.А Занфіров// Національна академія державного управління при Президентові України. – Київ, 2006. – 20 с.
88. Зінь Е. Механізм розвитку регіональної інноваційної діяльності / Е. Зінь, А. Валюх // Наукові записки АН ВШ України. – 2004. – Вип. 6. – С. 143–155.
89. Злупко С.М. Людський потенціал, зайнятість і соціальний захист населення в Україні / С. М. Злупко, Й. І. Раденький. – Львів: 2001. – с. 198.
90. Зубаревич Н.В. Социальное развитие регионов России: проблемы и тенденции переходного периода / Н.В. Зубаревич. – М.: Издательство ЛКИ, 2007.
91. Игнатовский П. Экономический потенциал и условия действенности хозяйственного механизма / П. Игнатовский // Плановое хазяйство. – 1980. – № 2. – 76 с.
92. Іванов В.В. Муниципальное управления / В.В.Іванов, А.Н. Коробова. – М.: Инфра. – М: 2006. – С.229-325.
93. Іванова О.Л. Соціальна політика : теоретичні аспекти / О.Л. Іванова. – К.: Академія, 2003. – 107с.
94. Іванух Р.А. Безпека економічних трансформацій / Р.А. Іванух, Л.Г. Чук // Ринок цінних паперів України. – 2002. – № 5–6. – С. 7–17.
95. Ільчук Л.І. Моніторинг соціальної ситуації в Україні: аналіз та прогноз (листопад 2008 р.) [Електронний ресурс] / Ільчук Л.І// – Режим доступу : http: // www.cpsr.org.ua
96. Карлова О.А. Системи життєзабезпечення міст: Конспект лекцій / О.А. Карлова: навч. вид. – Харків: ХНАМГ, 2006. – 66 с.
97. Карлова О.А. Технології виробництва в міському господарстві / О.А. Карлова. – Харків: ХНАМГ, 2005. – 156 с.
98. Качан Л. Стабільність доходів держави та громадян / Л. Качан //Соціальний захист. – 2006. – №7. – С.4 - 5.
99. Кейнс Дж. М. Общая теорія занятости, процента и денег / Дж. М. Кейнс. – М., 1948. – С. 74.
100. Кистерский Л. Экономическая безопасность и проблемы будущего Украины / Л. Кистерский // Фондовий ринок. – 2004. − № 36. – С. 4-6.
101. Кичко І.І. Фінансування соціальної сфери через банківську та казначейську системи / І.І. Кичко //Актуальні проблеми економіки. – 2004. – №7(37). – С.18 – 23.
102. Клиновий Д.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України : навч. посібник / Д. Клиновий, Т. Пепа. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 728 с.
103. Князева Е.Н. Синергетическая модель эволюции научного знания / Е.Н. Князева // Эволюционная эпистемология: проблемы, перспективы. – М.: РОССПЭН, 1996. – С. 102–128
104. Коваль Л.В. Регіональна економіка: навч. посібник / Л. Коваль, І. Антоненко. – К., 2005. – 268 с.
105. Коваль П.М. Ринкові відносини в освітній сфері / П.М. Коваль // Фінанси України. – 2004. – №8. – С.76-78.
106. Колесник Т.М. Соціальна інфраструктура в умовах трансформаційної економіки України / Т.М. Колесник // ХНАМГ. – № 23. – С.25–31.
107. Колесниченко Ю.В. Социальная инфраструктура в региональной системе жизнеобеспечения сельского и промыслового населения северного региона: [монография] / Ю.В. Колесниченко. – М.: „Экономика”, 2005. – 201 с.
108. Колодич О.В. Зарубіжний досвід виробництва муніципальних благ та можливість його використання в Україні // Зб. наук. пр. ДонДУУ: „Методи оновлення та механізми фінансового забезпечення розвитку підприємств”: Серія „Економіка”. – Донецьк: ДонДУУ. – 2004. – Т. V. Вип. 41. – С. 81–90.
109. Колодич О.В. Фактори впливу на соціально–економічний потенціал регіону // Мат. І міжн. наук.–практ. конф. „Модернізація політики та управління в Німеччині та Україні у контексті євроінтеграції”. – Черкаси: ЧДТУ. – 2005. – С. 92–94
110. Коломийчук B.C. Стратегічні засади соціально-економічного розвитку регіону (на матеріалах Тернопільської області). / B.C.Коломийчук, Л.Т. Шевчук, С.Л. Шульц. – Львів–Тернопіль, 2002. – 298 с.
111. Колот А.М. Оплата праці на підприємстві, організація та вдосконалення / А.М. Колот. – К: Праця, 1997. – 250 c.
112. Концепція державної політики в галузі харчування населення в Україні
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.culip.com.ua.
113. Корчага Н. Бюджет – 2007: шанс на экономический прорыв / Корчага Н. //Жизнь Луганска. – 8 ноября 2006. – №55 (850). – С. 3.
114. Корчинський В.Є., Колодій С.К. Використання інформації про виконання місцевих бюджетів для оцінки політики горизонтального бюджетного вирівнювання в Україні / В.Є. Корчинський, С.К. Колодій //Актуальні проблеми економіки. – 2006. – №10(64). – С.100 – 109.
115. Космомамбетова Р. Стратегія стійкого соціально-економічного розвитку й механізми її реалізації на прикладі республіки Казахстан: [Електронний ресурс] / Р. Космомамбетова // – Режим доступу: http://www.personal.in.ua

116. Котлер Ф. Основи маркетинга: пер. с англ. / Ф. Котлер. – М.: Прогресс , 1990. – 736 с.
117. Кравченко М.В. Розробка моделей організації управління соціальним захистом населення: національний та зарубіжний досвід: навч. посіб. / М.В. Кравченко, О.М. Петров. – К.: Асоц. міст України та громад, 2007. – 250 с.
118. Кравченко С. Основні напрямки забезпечення економічної безпеки України / С. Кравченко, С.Теленик // Економіка. Фінанси. Право. – 2002. – № 10. – С. 6–10.
119. Краснощеков П.С. Математические методы в исследовании операций. / П.С. Краснощеков. – М.: Знание, 1984. – 64 с.
120. Кремень В., Ткаченко В. Україна: шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації. – К., 1998. – С. 325-333.
121. Кривобок В. Житлово-комунальна реформа і вибір моделі побудови міських служб. Збірник наукових праць УАДУ при Президентові України. Bun. 2 / За заг. ред. В. Кривобок, В.І. Лугового, В. М. Князєва. – К.:Вид–во УАДУ 2000.– 456 с/
122. Куценко В.І. Соціальна держава ( проблеми теорії, методології, практики) : [монографія] / За ред. В.І. Куценка, В.П., Удовиченко, Я.В. Остафійчук. – К., “Заповіт ” 2003. – 228 с.
123. Куценко В.І. Трансформації соціальної сфери України : регіональний аспект: [монографія] / В.І. Куценко Я.В Остафійчук, С.І. Дорогунцова. – К.: Оріони, 2005 – 400 с.
124. Куценко В.І. Соціальна сфера регіону (стан та перспективи розвитку) / В.І. Куценко, Л.Г. Богуш, І.В. Опалєва. – К.: РВПС України НАН України. 1997. – 252с.
125. Куценко В. Соціально-економічна модифікація в контексті побудови соціальної держави в Україні / В. Куценко //Економіка України. – 2004. – №11. – С.77 – 85.
126. Куценко В.І. Соціальна сфера: реальність і контури майбутнього: [монографія] / За наук. ред. д.е.н., проф., чл.–кор. НАН України Б.М. Данилишина / РВПС України НАН України. – Ніжин: ТОВ “Видавництво “Аспект–Поліграф”, 2008 – 587с.
127. Лебедев М. Управління в житлово-комунальній сфері в умовах реформування органів місцевого самоврядування (досвід, проблеми та перспективи розвитку) /Збірник наукових праць УАДУ при Президентові України Bun. 2. – B 2 ч. – Ч.2 / За заг. ред. В.І. Лугового, В. М. Князєва. – К.: Вид-во УАДУ, 1999.–360 с
128. Лебединец С. Медикам придется учиться руководить цивилизованно / С. Лебединец // Жизнь Луганска. – 28 марта 2007. – №13 (870). – С. 6.
129. Лишиленко В.І. Регіональна економіка : [підручник] / Лишиленко В.І. – К. : Центр навчальної літератури, 2009. – 384 с.
130. Лібанова Е.М. Людина на ринку праці / Е.М Лібанова // Урядовий кур’єр (укр.). – 2004. – № 74. – 5 с.
131. Лібанова Е.М. Ринок праці: навчальний посібник: навчальне видання. / Е.М Лібанова. – К.: ЦНЛ, 2003. – 224 c.
132. Лібанова Е.М. Зовнішні трудові міграції населення України / За ред.. Е.М. Лібанової, В. Возняка. − К.: РВПС України НАН України, 2002. − 35 с.
133. Лібанова E. Проблеми майнового розшарування населення України / E. Ліванова // Україна: аспекти праці. – 1999. – №1. – с.24-30.
134. Лук’яненко Д.Г. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: [монографія] / За ред. д-ра екон. наук, проф. Д.Г. Лук’яненка. − К.: КНЕУ, 2001. − 538 с.
135. Любченко О.М. Соціально-економічний потенціал регіону і його характерні риси / О.М. Любченко // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Випуск 23. – Частина 3. – Черкаси: ЧДТУ, 2009. – С. 131–136.
136. Любченко О.М. Удосконалення концепції управління господарськими зв’язками в регіоні при формуванні розвитку єдиного економічного простору / О.М. Любченко // Сборник научных работ Коммунальное хозяйство городов. – К.: Техніка, 2008. – С. 71–78.
137. Ляхович Г.І. Фінансування соціальної сфери в умовах децентралізації управління / Г.І. Ляхович, У.І. Ляхович // Фінанси України. – 2006. – №6. – С.100 - 106.
138. Мазур А.А. Межбюджетные отношения в условиях становления федеративного государства (на примере Хабаровского края) / А.А. Мазур // Федеративные отношения и региональная социально-экономическая политика. – М.: Институт экономики и управления в промышленности, 2000. – С. 77–79.
139. Макарова О. В. Державні соціальні програми: теоретичні аспекти, методика розробки та оцін