ІНВЕСТИЦІЙНО-ФІНАНСОВА ІНФРАСТРУКТУРА КОМПЛЕКСНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРХОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

На правах рукопису

УДК 330.332.012

ІНВЕСТИЦІЙНО-ФІНАНСОВА ІНФРАСТРУКТУРА
КОМПЛЕКСНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ

НЕХАЙЧУК ДМИТРО ВАЛЕРІЙОВИЧ

дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Спеціальність 08.00.05. «розміщення продуктивних
сил та регіональна економіка»

ОДЕСА 2015

зміст

Стор.

ВСТУП

Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ІНВЕСТИЦІЙНО-ФІНАНСОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ КОМПЛЕКСНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ

1.1. Інвестиційно-фінансова інфраструктура та її місце в інфраструктурному забезпеченні розвитку регіонів

1.2. Сутність регіону як територіального об’єкта комплексного розвитку та регіональна політика

1.3. Теоретико-методологічні основи комплексного розвитку регіону

Висновки до розділу 1

розділ 2. МЕТОДОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ФІНАНСОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ РЕГІОНІВ

2.1. Методологічні підходи щодо дослідження інвестиційно-фінансової інфраструктури

2.2. Дослідження складових інвестиційно-фінансової інфраструктури

2.3. Наукові підходи щодо вивчення інструментів фінансової інфраструктури

2.4. Нормативно-правове забезпечення функціонування інвестиційно-фінансової інфраструктури держави та регіонів

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3. ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ

3.1. Оцінка ощадного потенціалу держави та регіонів

3.2. Особливості формування бюджетних ресурсів держави та регіонів України

3.3. Оцінка інвестиційних процесів в посткризовий період

Висновки до розділу 3

розділ 4. КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ФУНКЦИОНУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ФІНАНСОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

4.1. Напрями оптимізації складових інвестиційно-фінансової інфраструктури регіонів

4.2. Концептуалізація та формування моделі розвитку регіонального банку

4.3. Інституційне забезпечення функціонування інвестиційно-фінансової інфраструктури

4.4. Вдосконалення діяльності Агенцій регіонального розвитку як організаційного механізму залучення інвестицій задля комплексного розвитку регіонів

Висновки до розділу 4

РОЗДІЛ 5. ПРОГНОЗУВАННЯ КОМПЛЕКСНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ ЗАВДЯКИ ВДОСКОНАЛЕННЮ ІНСТРУМЕНТІВ ІНВЕСТИЦІЙНО-ФІНАНСОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

5.1. Вдосконалення податкових інструментів щодо забезпечення функціонування інвестиційно-фінансової інфраструктури

5.2. Напрями вдосконалення інструментів інвестиційно-фінансової інфраструктури

5.3. Державні та регіональні цільові програми як інструмент комплексного розвитку регіонів

Висновки до розділу 5

загальні висновки та пропозиції

список використаних джерел

додатки

список умовних позначень та скорочень

ЄС

- Європейський союз

ІФІ

- Інвестиційно-фінансова інфраструктура

РЦП

- Ринок цінних паперів

АРК

- Автономна Республіка Крим

ІСІ

- Інститути спільного інвестування

АРР

- Агенції регіонального розвитку

НПФ

- Недержавні пенсійні фонди

РПС

- Розміщення продуктивних сил

СЕЗ

- Спеціальні економічні зони

ТПР

- Території пріоритетного розвитку

НТП

- Науково-технічний прогрес

ДКЦПФР

- Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку

ЄІБ

- Європейський інвестиційний банк

КМУ

- Кабінет Міністрів України

ФДМ

- Фонд державного майна

АТ

- Акціонерні товариства

ОЗ

- Основні засоби

СНД

- Співдружність незалежних держав

НПФУ

- Національний форум профспілок України

ІСЦ

- Індекс споживчих цін

ПІІ

- Прямі іноземні інвестиції

ДІК

- Державна інвестиційна компанія

МЦП

- Муніципальні цінні папери

вступ

Актуальність теми. Важливою передумовою економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності національної економіки, комплексного розвитку регіонів є розвинута інвестиційно-фінансова інфраструктура, яка не лише визначає ефективність фінансової системи, мобілізацію та перерозподіл фінансових ресурсів, але й виступає потужним стимулятором інноваційного розвитку економіки.
Серед проблем комплексного розвитку регіонів України питання створення цілісної та ефективної інвестиційно-фінансової інфраструктури посідають важливе місце. Відсутність єдиної концепції розвитку, неврегульованість в управлінні з боку державних установ привели до утворення в країні децентралізованої інвестиційно-фінансової інфраструктури. На регіональному рівні інвестиційно-фінансова інфраструктура ще більш деформована і слабо розвинена. У результаті, інвестиційно-фінансова інфраструктура не стала ефективним механізмом залучення інвестицій у регіони. Ефективність заходів вдосконалення функціонування інвестиційно-фінансової інфраструктури вимагає усунення низки проблем законодавчо-правового, інституційного, організаційно-методичного, інформаційного характеру, що сприятиме розвитку інвестиційних процесів, максимальній концентрації всіх форм фінансування задля комплексного розвитку регіонів.
Розроблення проблематики функціонування інвестиційно-фінансової інфраструктури, питання її розвитку є предметом досліджень багатьох науковців, зокрема українських учених О.І. Барановського, К.О. Богатирьова, Н.Н. Внукової, П.І. Гайдуцького, А.С. Гальчинського, В.М. Геєця, А.О. Задоя, К.Ф. Ковальчука, В.П. Кудряшова, В.Д. Лагутіна, Т.І. Лепейко, П.М. Майданевича, Л.О. Мармуль, О.Б. Наумова, З.О. Луцишина, І.О. Лютого, І.І. Пузанова, А.П. Рум’янцева, В.М. Соболєва, А.А. Ткача, Ю.М. Уманцева, А.С. Філіпенка, А.А. Чухна, В.В. Юрчишина та іншіх дослідників.
Серед зарубіжних науковців слід виділити таких, як Л.Дж. Гітман, С. Вебер, Н. Камерон, Т. Каргілл, М. Кон, Р. Левін, У. Нісканен, Е. Познер, П. Роуз, П. Самуельсон, Дж. Стігліц, В. Шарп, Г. Шатт та іншіх.
Визначаючи безумовну цінність та значущість наукових досліджень згаданих авторів, все ж зауважимо, що низка питань, що стосуються розробки теоретико-методологічних засад інтенсифікації інвестиційних процесів та залучення коштів в національну економіку за допомогою інструментів інвестиційно-фінансової інфраструктури недостатньо висвітлена і потребує поглибленого дослідження. Особливої уваги потребують обґрунтування нових поглядів на визначення місця, ролі, функцій, завдань та складових інвестиційно-фінансової інфраструктури. Важливими напрямами слід вважати дослідження інфраструктури на регіональному рівні, обґрунтування підходів і розробок методичних рекомендацій з питань її формування та розвитку задля комплексного розвитку регіонів.
Актуальність і недостатня розробленість зазначених питань зумовили вибір теми дисертації, окреслили мету і завдання дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою комплексних науково-дослідних держбюджетних тем і робіт: науково-дослідної теми Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського «Фінансово-кредитні механізми реалізації політики сталого розвитку регіону» (номер державної реєстрації 0106U000610), у якій здобувач був відповідальним виконавцем, де особисто автором розроблено методику моніторингу та оцінки регіональних програм; теми Національної академії природоохоронного та курортного будівництва «Фінансове забезпечення розвитку регіону» (номер державної реєстрації 0105U001932). Внесок автора полягає в розробці методики взаємозв’язку програм регіонального розвитку зі стратегією розвитку регіону.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій з формування та функціонування інвестиційно-фінансової інфраструктури комплексного розвитку регіонів.
Реалізація мети дисератційної роботи обумолвила наступні завдання дослідженя:
- дослідити теоретичні аспекти теми та визначити зміст і сутність поняття інвестиційно-фінансової інфраструктури регіонів;
- розкрити економічний зміст комплексного розвитку регіону;
- розвинути систему функцій інвестиційно-фінансової інфраструктури регіону;
- обґрунтувати концепцію розвитку інвестиційно-фінансової інфраструктури регіону;
- запропонувати організаційно-економічний механізм управління комплексним розвитком регіону;
- розробити механізм координації діяльності інвестиційно-фінансових інституцій у процесі реалізації регіональної стратегії розвитку;
- удосконалити науково-методичні підходи та процедури моніторингу та оцінки реалізації регіональної стратегії та цільових програм;
- розробити систему показників стану та динаміки формування й використання інвестиційних ресурсів регіону;
- удосконалити інструментарій інвестиційно-фінансової інфраструктури регіону;
- запропонувати механізм формування і реалізації стратегії регіонального розвитку;
- розвинути наукові засади побудови системи регіональних фінансових інститутів;
- обґрунтувати стратегічні напрямки регіональної політики, механізми та інструменти їх реалізації.
Об’єктом дослідження є процеси становлення і функціонування інвестиційно-фінансової інфраструктури комплексного розвитку регіонів.
Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних, методичних і практичних засад формування та функціонування інвестиційно-фінансової інфраструктури комплексного розвитку регіонів.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертації слугували базові положення економічної теорії, інституціональної теорії, теорії регіональної економіки і теорії фінансів; наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених з проблем розвитку і функціонування інвестиційно-фінансової інфраструктури; законодавчі та нормативні акти, що регулюють діяльність професійних учасників інвестиційно-фінансової інфраструктури, офіційні статистичні дані щодо функціонування суб’єктів інвестиційно-фінансової інфраструктури; матеріали періодичних фахових видань.
Основою дослідження послужив системний підхід до оцінювання інфраструктури, у взаємозв’язку з розвитком регіонів. У процесі дослідження використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи, серед них: методи аналізу і синтезу (для визначення засадних принципів та підходів до формування системи інститутів інфраструктури); історичний та логічний методи (для виявлення причинно-наслідкових зв’язків у розвитку інфраструктури на різних етапах її становлення); економіко-статистичні методи порівняння, класифікації та групування (для систематизації практичних даних під час оцінювання стану формування та розвитку інфраструктури); формальнологічні методи та методи порівняння (для аналізу закордонного досвіду і сучасних тенденцій розвитку інфраструктури).
Інформаційною базою дослідження є основні досягнення зарубіжної та вітчизняної економічної наукової думки, що були творчо опрацьовані та осмислені; законодавчі та нормативно-правові акти з питань становлення і розвитку інвестиційно-фінансової інфраструктури регіонів України, нормативні акти матеріали міністерств та відомств, статистична інформація Державної служби статистики України, власні спостереження та розрахунки.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у обґрунтуванні теоретико-методологічних засад та розробці практичних рекомендацій з формування та функціонування інвестиційно-фінансової інфраструктури комплексного розвитку регіонів. Найбільш важливі наукові результати, отримані у процесі дослідження, та їх наукова новизна полягають у наступному:
вперше:
- обґрунтовано концепцію розвитку інвестиційно-фінансової інфраструктури регіону, яка забезпечує впорядкування взаємозв’язків між виробничою, соціальною та інвестиційно-фінансовою інфраструктурою регіону, координацію дій специфічних інститутів системи інвестиційно-фінансового інфраструктурного забезпечення у процесі реалізації стратегії регіонального розвитку з урахуванням впливу економічних циклів;
- запропоновано організаційно-економічний механізм управління комплексним розвитком регіону, яким передбачається формування проектної компанії розвитку, яка, на відміну від загальноприйнятих інституцій, може наділятися значними владними повноваженнями, включаючи делеговані різноманітними відомствами, бути мобільною та самостійною інституцією з якісним менеджментом;
- розроблено механізм координації діяльності інвестиційно-фінансових інституцій у процесі реалізації регіональної стратегії розвитку, що забезпечує взаємозв’язок між стратегією та цільовими програмами та дає можливість з одного боку здійснити контроль їх реалізації, а з іншого боку забезпечити їх оперативне корегування;
удосконалено:
- науково-методичні підходи та процедури моніторингу та оцінки реалізації регіональної стратегії та цільових програм, що дають змогу забезпечити спеціально організовану і постійно діючу систему регулярного спостереження, збору, аналізу інформації та оцінки стану і тенденцій реалізації стратегії;
- систему показників стану та динаміки формування й використання інвестиційних ресурсів і структурної специфіки цих процесів, що використовуються при оцінці інвестиційного потенціалу регіонів, та показників оцінки фінансової стійкості регіону для більш детальної інтерпретації процесів розвитку системи муніципальних позик;
- інструментарій інвестиційно-фінансової інфраструктури регіону, а саме: запропоновано організаційний механізм емісії муніципальних облігацій, який включає три етапи: аналіз можливостей здійснення емісії, розроблення програми емісії та її реалізацію;
- механізм формування і реалізації стратегії регіонального розвитку, яким передбачено наділення Агенцій регіонального розвитку виключними повноваженнями не тільки з розробки регіональних стратегій розвитку і контролю за їх реалізацією, але й з адміністрування внесків в цільові фонди регіону;
дістали подальший розвиток:
- економічна інтерпретація сутності поняття інвестиційно-фінансової інфраструктури регіонів як сукупності фінансових інститутів, інструментів та технологій, які сприяють оптимізації руху ресурсів в регіоні та забезпечують комплексний розвиток регіону на основі використання ефективної системи взаємодій всіх учасників, створює необхідні умови і можливості для реалізації наявного економічного потенціалу регіону, що підкреслює не обслуговуючу, а забезпечувальну роль інфраструктури у функціонуванні економіки регіону;
- економічний зміст комплексного розвитку регіону, як заснований на раціональній спеціалізації економічно ефективний тип розвитку регіону, який характеризується взаємопов’язаністю, пропорційністю, збалансованістю поєднання галузей, виробництв і споживачів в економічному циклі, а процес комплексного розвитку як гармонійне поєднання підсистем та елементів економіки регіону: природних ресурсів, матеріальних і трудових ресурсів, соціальної і виробничої, інвестиційно-фінансової інфраструктури, в рамках яких, на основі використання ринкових та інших методів господарювання, забезпечується ефективне вирішення соціально-економічних завдань і створюється сприятливе середовище життєдіяльності населення;
- система функцій інвестиційно-фінансової інфраструктури регіону, у якій, на відміну від існуючих підходів, що виділяють лише 4 базові організаційну, посередницьку, технічну, контрольну, пропонується виокремити функцію інвестиційно-фінансового забезпечення, та функцію інвестиційно-фінансового регулювання, які мають значний вплив на комплексний розвиток регіонів;
- наукові засади побудови системи регіональних фінансових інститутів, а саме: розроблено модель функціонування Фонду регіонального розвитку, визначено його цілі, завдання, форми та інструменти здійснюваної ним державної підтримки, критерії й процедури відбору проектів для підтримки з джерел цього Фонду;
- стратегічні напрямки регіональної політики, у рамках яких використовуються різноманітні механізми та інструменти державної підтримки проблемних територій, де особливе місце займають пільгові інструменти особливих територіально-господарських утворень, такі як спеціальні економічні зони, території пріоритетного розвитку, техніко-впроваджувальні зони.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у можливості використання теоретико-методологічних, методичних і практичних розробок і пропозицій у органами влади різних рівнів у процесі розробки цільових та регіональних програм соціально-економічного розвитку, проектів та рішень щодо розвитку складових та елементів інвестиційно-фінансової інфраструктури на національному та регіональному рівнях.
Результати дисертаційного дослідження, висновки і рекомендації, що містяться у роботі, схвалені та використовуються у практичній діяльності Міністерства економіки АРК під час підготовки звіту перед Верховною Радою АРК щодо реалізації регіональних програм та підготовки нових програм на затвердження (акт впровадження від 22.01.2014 р. № 010-3/126); методики взаємозв’язку програм регіонального розвитку зі стратегією розвитку регіону у роботі Ради міністрів АРК (акт впровадження від 02.11.2013 р. № 01-01/3351). Крім того, автором одержані акти про впровадження від Міністерства фінансів АРК (від 21.02.2014 р. № 06-01/410), Народного Депутата України (від 23.10.2013 р. № 142), Бахчисарайської районної державної адміністрації (від 30.01.2014 р. № 23/14).
Теоретичні та методичні розробки дисертації запроваджені у навчальний процес Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (акт впровадження від 19.09.2014 р. № 128/14-6), Національної академії природоохоронного та курортного будівництва (акт впровадження від 11.11.2013 р. № 19-03/646) при викладанні дисциплін «Організація виконання бюджету», «Фінанси підприємств», «Фінансова безпека», «Фінансова культура населення», «Стратегічне планування та управління в банку», «Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва», «Проектне фінансування».
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені у дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача, про що вказано у переліку наукових праць, представлених у авторефераті.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційних досліджень обговорені та схвалені на таких науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України». (м. Алушта, 2009 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція «Перспективи розвитку та шляхи вдосконалення фондового ринку» (м. Сімферополь, 2009 р.), VI mezinárodní vědecko-praktická konference «Zprávy vědecké ideje-2010» (м. Прага, Чехія, 2010 р.), Українська науково-практична конференція «Інтеграція інституту фінансово-кредитних відносин у світове співтовариство» (м. Сімферополь, 2011 р.), Підсумкова науково-практична конференція за міжнародною участю «Сучасна регіональна політика: освіта, наука, практика» (м. Одеса, 2011 р.), Дев’ята Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 2012 р), Міжнародна науково-практична конференція «Фінансова архітектоніка в системі економічних перетворень» (м. Сімферополь, 2013 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Економічна політика: на шляху до нової парадигми». П’ятнадцаті Друкеровскі читання (м. Москва, 2013 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Фінансові ринки та інвестиційні процеси» (м. Гурзуф, 2014 р.) та іншіх.
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 110 наукових праць, загальним обсягом 37,41 д. а. (28,64 д. а. належить особисто авторові), в тому числі 58 статей у наукових фахових виданнях обсягом 19,75 д. а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 471 сторінки основного комп’ютерного тексту, містить 27 таблиць, 39 рисунків, 10 додатків. Перелік використаних джерел налічує 393 найменування.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ висновки ТА ПРОПОЗИЦІЇ

У дисертаційні роботі на основі теоретичного узагальнення обґрунтовано методологічні та методичні засади і розроблено практичні рекомендації щодо вирішення важливої наукової і практичної проблеми формування та функціонування інвестиційно-фінансової інфраструктури комплексного розвитку регіонів. За результатами дослідження зроблено висновки теоретичного, методологічного і науково-прикладного характеру:
1. В результаті дослідження доведено, що розвитком регіону доцільно вважати такий режим функціонування регіональної системи, який забезпечує позитивну динаміку характеристик якості життя за рахунок сталого і збалансованого відтворення соціального, економічного, ресурсного й екологічного потенціалів території. Під комплексним розвитком регіону слід вважати заснований на раціональній спеціалізації економічно ефективний тип розвитку регіону, який характеризується взаємопов’язаністю, пропорційністю, збалансованістю поєднання галузей, виробництв і споживачів в економічному циклі.
2. Процес комплексного розвитку регіону запропоновано розглядати як закономірність розвитку регіону і визначати як гармонійне поєднання підсистем та елементів економіки регіону: природних ресурсів, матеріальних і трудових ресурсів, соціальної і виробничої інфраструктури, інвестиційно-фінансової інфраструктури та інших елементів в територіально-виробничі та соціально-економічні системи (комплекси), в рамках яких, на основі використання ринкових та інших методів господарювання, забезпечується ефективне вирішення соціально-економічних завдань і створюється сприятливе середовище життєдіяльності населення. В роботі розроблено методику формування стратегії комплексного соціально-економічного розвитку регіону, яка включає комплексний аналіз стану економіки, виявлення проблемної ситуації, оцінку економічного потенціалу, вибір стратегії розвитку економіки, (визначення цілей і завдань розвитку, обгрунтування пріоритетних напрямів розвитку та прогнозування сценаріїв розвитку) та розробку концептуальної моделі розвитку.
3. В процесі дослідження стану забезпечення регіонів держави інвестиційно-фінансовими ресурсами виявлено низку системних проблем, серед яких слід виокремити непривабливість господарської системи окремих регіонів для інвесторів; недостатність власних коштів місцевих бюджетів для вирішення покладених завдань, що зумовлено слабкістю податкової бази та недосконалими механізмами розподілу ресурсів; скорочення частки субвенцій на соціально-економічний розвиток у доходах місцевих бюджетів та їх обсягу, а також недостатність обсягу бюджету розвитку для здійснення капітальних видатків; спрямованість коштів Державного фонду регіонального розвитку на реалізацію проектів, які не можуть надати стимулу для подальшого розвитку і лише забезпечують нагальні потреби громад, що суперечить призначенню Фонду; обмежена можливість кредитування проектів місцевого розвитку, недоступність кредитних ресурсів і, наприкінець, низький рівень залучення регіонів до міжнародних фінансових проектів.
4. Встановлено, що формування і розвиток інвестиційно-фінансової інфраструктури в умовах трансформації національної економіки України значною мірою пов’язані з виваженим врахуванням регіональних особливостей, станом і перспективами розвитку регіонів. Під регіональною інвестиційно-фінансовою інфраструктурою слід розуміти сукупностьі фінансових інститутів, інструментів та технологій, які сприяють оптимізації руху ресурсів в регіоні та забезпечують комплексний розвиток регіону на основі використання ефективної системи взаємодій всіх учасників, створює необхідні умови і можливості для реалізації наявного економічного потенціалу регіону. Такий підхід, на відміну від традиційних підходів до розуміння природи інфраструктури як допоміжної, другорядної економічної категорії, підкреслює не обслуговуючу, а забезпечувальну роль інфраструктури у функціонуванні економіки регіону;
5. Аналіз функціонування складових інвестиційно-фінансової інфраструктури в регіонах України дозволив виділити такі її особливості як нерівномірність розміщення та рівня розвитку продуктивних сил, що відображається на нерівномірності розміщення елементів інвестиційно-фінансової інфраструктури в регіонах, яка, у свою чергу, є основною причиною відпливу фінансових ресурсів з менш розвинених у більш розвинені регіони.. Враховуючи незначний розвиток інших елементів інвестиційно-фінансової інфраструктури, необхідно: вдосконалити законодавчу базу і процес регулювання їх діяльності з метою запобігання неефективному розвиткові цих інститутів, розвивати мережу інститутів, які спеціалізуються на здійсненні функцій торговця цінними паперами, реєстратора, зберігача, депозитарія в регіонах, посилення ролі фондових бірж як одного з основних елементів інфраструктури фінансового ринку.
6. Для забезпечення комплексного аналізу стану та динаміки формування й використання інвестиційних ресурсів і структурної специфіки цих процесів запропоновано авторську систему показників, яка включає: інвестиційну ресурсоємність (показує, скільки інвестиційних ресурсів припадає на 1 грн ВВП), ступінь інвестиційної привабливості (характеризує можливість використання наявних інвестиційних ресурсів для залучення іноземних інвесторів, а також роль прямих і портфельних іноземних інвестицій у його формуванні (збільшення відсотка відображає зростання зацікавленості іноземних інвесторів та активізацію їхньої діяльності у країні)), рівень автономності інвестиційних ресурсів (діагностує ступінь незалежності і здатність забезпечувати власні інвестиційні потреби за рахунок внутрішніх фінансових ресурсів), а також показник мобільності використання інвестиційних ресурсів в регіонах.
7. Досліджено, що на сьогодні в Україні має місце як нестача мінімально необхідного запасу грошових коштів для більшості населення, які є індикатором їх фінансових проблем, так і надлишок фінансових ресурсів для певної частини населення через відсутність можливості ефективного і безпечного їх вкладення. У цих умовах шлях до зростання інвестиційного потенціалу населення слід шукати не в скороченні їх споживчих витрат, а в зростанні реальних доходів. Запропоновано сформувати ефективний механізм нагромадження та розміщення заощаджень населення в певних галузях економіки з метою більш повного їх залучення у населення в інвестиційний процес держави та регіонів.
8. Встановлено, що існуюча перерозподільча система бюджетних ресурсів не сприяє активізації фінансової діяльності в регіонах. Таким чином, вектор ключових інститутів формують фінансова незалежність та оперативна самостійність місцевих та регіональних органів, яка на сьогодні можлива за умови активізації діяльності інвестиційно-фінансової інфраструктури. На сучасному рівні регіонального розвитку як ключовий інструмент можуть використовуватися муніципальні облігації, як ключовий інститут регіональний фонд розвитку, ключовий закон щодо створення територій з особливим статусом. Для більш детального уявлення розвитку муніципальних позик запропоновано здійснення оцінки фінансової стійкості регіону в розрізі авторської системи показників, що включають коефіцієнт фінансової незалежності, або коефіцієнт фінансової автономії, коефіцієнт фінансового левериджу, коефіцієнт фінансової стабільності.
9. Існуючий досвід випуску муніципальних цінних паперів та управління ними в Україні не продемонстрував належної ефективності у зв’язку з такими обставинами: короткостроковістю позики; нерозвиненістю інформаційної та наукової інфраструктури на регіональному рівні, що виражалося як брак інформації щодо емітента, відсутність бази для оцінки реальних ризиків; завеликими витратами, що супроводжували випуск позик та управління ними; недостатньо розвиненою законодавчою інфраструктурою; недосконалим розподілом відповідальності на рівні суб’єктів управління муніципальним боргом. Отже, напрямами удосконалення регіонального муніципального ринку може бути подолання вказаних негативних явищ й активізація ролі інвестиційно-фінансової інфраструктури на регіональному рівні.
10. Доведено, що на регіональному рівні державного управління особливий вплив на інвестиційно-фінансову інфраструктуру здійснюється через розроблення стратегій регіонального розвитку та цільових програм. Для успішної реалізації програм потрібно використовувати моніторинг та оцінку їх виконання. Саме тому автором розроблено методичні рекомендації щодо взаємозв’язку регіональних програм зі Стратегією розвитку регіону, та методичні рекомендації щодо моніторингу та оцінки реалізації регіональної стратегії та цільових програм, що дає можливість з одного боку здійснити контроль їх реалізації, а з іншого боку виявити прогалини в розробці цих планових документів і від коректувати документи.
11. На сьогодні українська регіональна банківська система не відповідає вимогам ефективного проведення реформ, що доводиться низкою передумов. По-перше, обсяг наданих кредитів банківської системи не відповідає потребам реального сектора економіки регіонів. По-друге, рівні розвитку банківської системи регіонів України в цілому за міжнародними стандартами поступаються зарубіжним за розміром капіталу, величиною акумульованих активів, масштабами застосування сучасних банківських технологій тощо. По-третє, концентрація банківських установ і капіталу в центрах підприємницької активності і регіонах породжує внутрішню диференціацію регіональних банківських систем, що стримує розвиток економіки країни. По-четверте, відсутність великих банків перешкоджає перетоку капіталу до виробничих регіонів, скорочуючи джерела поповнення регіонів фінансовими ресурсами. Адже за таких умов доцільне здійснення структурної перебудови банківської системи, спрямованої на формування в регіонах фінансово-кредитної інфраструктури.
12. З метою формування ресурсної бази економічного розвитку регіону, недопущення відпливу фінансових ресурсів за межі регіону, а також посилення впливу місцевих органів на вирішення соціально-економічних проблем регіону, важливим є створення та функціонування місцевого банку регіонального розвитку. Доведено, що створення системи регіональних і муніципальних банків в Україні повинно стати основою функціонування інвестиційно-фінансової інфраструктури регіонів. Проте для впровадження моделі розвитку регіонального банку необхідне врахування необхідності проведення низки заходів, а саме: допомога держави й центрального банку в створенні інфраструктури ринку; активізація ролі місцевих органів влади у формуванні регіонального банківського сектору; участь регіональних банків у «ринковому» фінансуванні реального сектора шляхом емісії цінних паперів; перехід до реальної багаторівневої банківської системи, а також перехід до стандартизованих банківських продуктів.
13. Доведено, що з метою подолання конкретних системних проблем економічного розвитку, як у державі, так і у регіонах доцільно створення інститутів розвитку (як державного, так і регіонального рівня), адже саме вони взмозі стати каталізаторами інвестицій у пріоритетні сектори й галузі національної економіки та сприяти впровадженню інновацій, поліпшенню інституційного середовища. Основними завданнями інституціональних структур запропоновано виділити наступні, а саме: подолання провалів ринку та формування нових необхідних йому сегментів; розвиток економічної, соціальної та інвестиційно-фінансової інфраструктури; усунення істотних просторових дисбалансів розвитку, а також забезпечення значних задовільних зовнішніх ефектів. Запропоновані інститути покликані здійснювати перерозподіл ресурсів на користь проектів розвитку, спрямованих на створення потенціалу економічного зростання.
14. Обгрунтовано, що для формування системи інститутів розвитку в Україні необхідно чітко визначити їхні цілі й завдання, пов’язані передусім із подоланням «провалів» ринку; розробити стратегії, що включатимуть основні напрями діяльності кожного інституту розвитку, форми та інструменти здійснюваної ним державної підтримки, цільові показники; критерії й процедури відбору проектів для підтримки; систему моніторингу діяльності організації; критерії оцінки ефективності діяльності та процедури проведення такої оцінки механізмом, який сприяє розв’язанню завдань розвитку й диверсифікації економіки та підвищенню ефективності використання державних ресурсів, є спеціалізовані організації з державною участю. Інститути розвитку являють собою інструмент прямого державного втручання у випадках, коли необхідне стимулювання тих чи інших галузей або якщо традиційні ринкові інструменти не ефективні та потрібне застосування нестандартних підходів. Особливо результативною може бути діяльність таких інститутів у рамках реалізації регіональної політики в напрямі виконання стимулюючої ролі просторового вирівнювання, що на практиці допомагає територіям, котрі відстають, поступово скорочувати розрив із розвинутими.
15. Доведено, що характерним напрямом регіональної політики, у рамках якої використовуються різноманітні механізми та інструменти є державна підтримка проблемних територій. Особливе місце в цій підтримці посідають пільгові інструменти особливих територіально-господарських утворень: спеціальних економічних зон, територій пріоритетного розвитку, техніко-впроваджувальні зони. Подальше застосування спеціальних правових режимів економічної діяльності в Україні для стимулювання інвестиційної діяльності й надалі залишається актуальним, оскільки загальне зниження номінальних ставок основних податків не забезпечило бажаного рівня інвестування, передусім у високотехнологічні галузі економіки та в депресивних регіони. Для забезпечення довіри бізнесових кіл до цього економічного інструментарію в Україні вбачається доцільним збереження чинних форм спеціальних правових режимів економічної діяльності та мережі їх функціональних одиниць впродовж всього визначеного терміну їх дії з відновленням їх економічної суті. Для подальшого ефективного використання цього економічного інструментарію загалом необхідно системно удосконалити нормативно-правову базу його застосування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Васильєв О.В. Методологія і практика інфраструктурного забезпечення функціонування і розвитку регіонів України. Монографія. / О.В. Васильєв. Харків: ХНАМГ, 2007. 341 с.
2. Новый экономический и юридический словарь / Под ред. А.Н. Азрилияна. М.: Институт новой экономики, 2003. 1088 с.
3. Важенин С.Г. Социальная инфраструктура народно-хозяйственного комплекса (политэкономический аспект регионального развития) / С.Г. Важенин. М.: Наука, 1984. 171 с.
4. Витренко Н.М. Социальная инфраструктура Украины: оценка уровня и перспектив развития: Монография / Н.М. Витренко. К.: Наукова думка, 1993. 143 с.
5. Канин В.Г. Финансирование капитальных вложений в развитие инфраструктуры / В.Г. Канин. М.: Финансы и статистика, 1987. 80 с.
6. Тощенко Ж.Т. Социальная инфраструктура: сущность и пути развития / Ж.Т. Тощенко. М.: Мысль, 1980. 206 с.
7. Орешин B.П. Планирование производственной инфраструктуры: комплексный подход / В.П. Орешин. Москва: Экономика, 1986. С. 8.
8. Голиков Н.Ф. Инфраструктурно-территориальный комплекс: (теория, методы, практика) / Н.Ф. Голиков, Б.Я. Двоскин. Алма-Ата: Гылым, 1990. 224 с.
9. Герасимчук B.I. Ринкова інфраструктура та її вплив на ринок праці / В.І. Герасимчук. К.: Вид-во Принт Експрес, 1999. 33 с.
10. Долішній М. Проблеми розвитку ринкової інфраструктури (методологічний та регіональний аспекти) / М. Долішній, П. Бєлєнький // Вісник Тернопільської академії народного господарства. № 5-1. 2004. С. 179-188.
11. Павлов В.І. Політика регіонального розвитку в умовах ринкової трансформації (теоретико-методологічні аспекти та механізми реалізації) / В.І. Павлов. Луцьк: Надстир’я. 2000. 580 с.
12. Ткач А.А. Базисні інститути ринкової інфраструктури в трансформаційній економіці / А.А. Ткач // Економіка розвитку. Харків: ХДЕУ, 2004. № 92. С. 50-54.
13. Іваницька О.М. Державне регулювання розвитку фінансової інфраструктури: (Монографія) / О.М. Іваницька. К.: Вид-во НАДУ, 2005. 276 с.
14. Економічна енциклопедія: У 3 т. / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. К.: Видавничий центр «Академія», 2000. Т.1. 864 с.
15. Історія економічної думки України. К.: Либідь, 1993. 272 с.
16. Федько В.П. Инфраструктура товарного рынка / В.П. Федько, Н.Г. Федько. Ростов н/Д: Феникс, 2000. 512 с.
17. Rosenstein-Rodan P. Notes on the Theory of the «Big Push» // Economic Development for Latin America. N.Y., 1961. P. 58-72.
18. Самуэльсон П. Экономика / П. Самуэльсон. М.: НПО «Алгон», 1992. Т 2. 415 с.
19. Бєлєнький П. Теоретико-методологічні засади дослідження інфраструктурних трансформацій в конкурентній економіці / П. Бєлєнький. // Регіональна економіка. 2004. №3. С. 96-105.
20. Інфраструктурне забезпечення конкурентної економіки регіонів (методологія і механізм) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. /Ред. кол.: науковий редактор д.е.н., проф. П.Ю. Бєлєнький. Львів, 2002. 203 с.
21. Соболев В.М. Формирование рыночной инфраструктуры в переходной экономике индустриального типа: общие черты и особенности в Украине / В.М. Соболев. Харьков: Бизнес-информ, 1999. 304 с.
22. Кокорев В. Институциональная реформа в сфере инфраструктуры в условиях естественной монополии / В. Кокорев // РАН: Вопросы экономики. 1998. №4. С. 115-133.
23. Внукова Н.Н. Методологические проблемы развития системы рыночной инфраструктуры: Препринт доклада / Н.Н. Внукова. Харьков: СВНЦ НАН Украины, АО «НТИ» ТТР», 1998. 16 с.
24. Ткач А.А. Інституціональна економіка. Нова інституціональна економічна теорія. Навчальний посібник. / А.А. Ткач. К.: Центр учбової літератури, 2007. 304 с.
25. Плешков К.В. Совершенствование инвестиционной привлекательности промышленного региона : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. экон. наук. Чебоксары, 2007. [Электрон. ресурс]. Режим доступа: http://www.baikal-center.ru.
26. Власов В.В. Финансовый аспект формирования развития инвестиционной инфраструктуры : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. экон. наук Екатеринбург, 2006. [Электрон. ресурс]. Режим доступа: http://www.baikal-center.ru.
27. Інфраструктура товарного ринку: навч. посіб. 2-е вид.; перероб. та доп. / під ред. проф. О.О. Шубіна. К.: НМЦВО МОіН України; Студцентр, 2004. 816 с.
28. Бланк И.А. Инвестиционній менеджмент. / И.А. Бланк. М.: Эльга, Ника-Центр, 2001. 448 с.
29. Голева О.И. Понятие экономического пространства в исследовании финансовой инфраструктуры региона. [Электрон. ресурс]. Режим доступа: http://www.baikal-center.ru.
30. Теорія финансов. Підручник / За ред. проф. В.М. Федосова, С.І. Юрія. К.: Центр учбової літератури, 2010. 576 с.
31. Гармаш Д.В. Страховая защита профессиональных участников финансового рынка в Российской Федерации : дис. на соискание ученой степени канд. экон. наук: 08.00.10 / Гармаш Дмитрий Владимирович. М. : Финансовая академия при правительстве РФ, 2005.
32. Смолянська О.Ю. Фінансовий ринок : навчальний посібник / О.Ю. Смолянська. К. : Центр навчальної літератури, 2005. 384 с.
33. Соловйов С.Д. Ринок фінансових послуг та напрямки його удосконалення / С.Д. Соловйов // Вісник соціально-економічних досліджень. 2000. Випуск 18. С. 341-344.
34. Місцеві фінанси / за ред. М.А. Гапонюка та ін. К.: КНЕУ, 2002. 184 с.
35. Калінюк Н.В. Удосконалення системи управління місцевими фінансовими ресурсами: Автореф. дис. канд. екон. наук: 25.00.04 / Н.В. Калинюк / Національна академія державного управління при Президентові України. К., 2005. 21 с.
36. Голубицкая М.В. Социально-экономическое положение регионов России: оценка современного состояния, проблемы, перспективы. / М.В. Голубицкая, И.И. Санин. М. : Сатурн-С, 2001. 151 с.
37. Дацишин М., Керецман В. Регіональна політика та практика взаємодії органів влади в Україні / Маркіян Дацишин, Василь Керецман. Видавництво К.І.С. Київ. 2007.
38. Борденюк В. Без самоврядування не буде демократії [Текст] / В. Борденюк // Урядовий кур’єр. 2000. № 25. С. 9.
39. Батанов О.В. Територіальна громада основа місцевого самоврядування в Україні. / О.В. Батанов. К., 2001.
40. Смирнова Т.С. Правове регулювання місцевого самоврядування в Україні: Навчальний посібник / Т.С. Смирнова. К., 2001.
41. Гранберг А.Г. Региональное развитие: опыт России и Европейского Союза / А.Г. Гранберг. М.: Экономика. 2000. 439 с.
42. Лендьел М. Де проходить межа між ефективністю, справедливістю та прозорістю дій? [Текст] / М. Лендьел // Український регіональний вісник. 2000. №3. С. 2.
43. Рубцов В.А. Концептуальные основы сбалансированного развития территориальных систем : на примере Республики Татарстан автореферата по ВАК 25.00.24, доктор географических наук Рубцов, Владимир Анатольевич 2003 доктор географических наук Казань. 377 с.
44. Бусыгина И.М. Политическая регионалистика : учеб. пособие / И.М. Бусыгина; МГИМО(У) МИД РФ. М.: РОССПЭН, 2006. 279 с.
45. Гранберг А.Г. Основы региональной экономики / [отв. ред. А.Г. Гранберг]. М.: Экономика, 2000. С. 83-84.
46. Чернюк Л.Т. Розміщення продуктивних сил України : навч. посіб. / Л.Г. Чернюк, Д.В. Клиновий. К.: ЦУЛ. 2002. 470 с.
47. Корчагин Ю.А. Региональная финансовая политика и экономика / Ю.А. Корчагин. Ростов н/Д.: Феникс, 2006. 284 с.
48. Буркинський Б.В. Глобалізація економіки та національна екологічна доктрина / Б.В. Буркинський, Т.П. Галушкіна // Економіст. 2002. №9. С. 20-23.
49. Колосовский НЛ. Теория экономического районирования / H.H. Колосовский. М.: Мысль, 1969. 336 с.
50. Саушкин Ю.Т. История и методология географической науки: курс лекций / Ю.Т. Саушкин. М.: МГУ, 1976. 422 с.
51. Пістун М.Д. Регіональна політика в Україні: суспільно-географічний аспект / М.Д. Пістун та ін. К.: Київ, ун-т, 2004. 130 с.
52. Агафонов Н.Т. Территориально-производственное комплексообразование в условиях развитого социализма. Л.: Изд-во Наука, Ленингр. отделение, 1983. 188 с.
53. Алаев Э.Б. Эффективность комплексного развития экономического района / Э.Б. Алаев. М.: Наука. 1965.
54. Гранберг А.Г. Региональное развитие и региональная политика в переходный период // Экономическая реформа и региональное развитие А.Г. Гранберг / Вологда, 1995. С. 5-11.
55. Долішній M.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка : навч. посіб. / М.І. Долішній, Ю.І. Стадницький, А.Г. Загородній, O.E. Товкан. — Л. ; Нац. ун-т «Львівська політехніка», 2003. 256 с.
56. Михасюк І.P. Регіональна економіка / І.Р. Михасюк, М.Д. Янків, З.М. Залога [та ін.]; за ред. проф. І.Р. Михасюка. — Л. : Укр. технології, 1998. 240 с.
57. Некрасов H.H. Региональная экономика. Теория, проблемы, методы / H.H. Некрасов. М.: Экономика, 1978. 344 с.
58. Осипов А.К. Комплексность как закономерность развития регионов / Региональная экономика и региональная политика. / А.К. Осипов // Сб. научн. статей. Вып. 2. Екатеринбург: Изд-во Ур. гос. экон. ун-та, 1995. С. 14-25.
59. Кистанов В.В. Комплексное развитие и специализация хозяйства / В.В. Кистанов, Н.В. Копылов. М.: Финансы и статистика, 2006. 584 с.
60. Клиновий Д.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України / Д.В. Клиновий, Т.В. Пепа [за науковою редакцією д.е.н. проф. Л.Г.Чернюк]. Київ, 2006. 790 с.
61. Заблоцький Б.Ф. Регіональна економіка : навч. посіб. / Б.Ф. Заблоцький. Л.: Новий світ-2000, 2007. 548 с.
62. Конституции государств Европейского Союза / под. ред. Л.А. Окунькова, М.Я Булошникова, B.S. Krylov. Институт законодательства и сравнительного правоведения (Руссиа) Издательская группа ИНФРА·М-НОРМА, 1997.
63. Данилишин Б.М. Очікувані ризики у процесі децентралізації влади в Україні: Аналітична записка / Б.М. Данилишин [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1021.
64. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: підруч. / [С.І. Дорогунцов, Т.А. Заяць, Ю.І. Пітюренко та ін.]; за заг. ред. д-ра екон. наук., проф., чл.-кор. Дорогунцова С.І. К.:КНЕУ, 2005. 988 с.
65. Розміщення продуктивних сил України: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / [С.І. Дорогунцов, Ю.І. Пітюренко, Я.Б. Олійник та ін.]. К.: КНЕУ, 2000. 364 с.
66. Клиновий Т.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України / за наук. ред. д.е.н. проф. Л.Г.Чернюк. Київ, 2006. 790 с.
67. Чернюк Л.Т. Розміщення продуктивних сил України : навч. посіб. / Л.Т. Чернюк, Д.В. Клиновий. — К.: ЦУЛ, 2002. 470 с.
68. Бесєдін В.Ф. та інші. Прогнозування і розробка програм: Метод.посіб. / За ред. В.Ф. Беседина. К.: Наук. світ, 2000. 468 с.
69. Климчук С.В. Еволюція та механізми фінансової реструктуризації підприємств харчової промисловості України / С.В. Климчук. Автореферат дис. докт. ек. наук спец. 08.00.04. Київ. 2009. С. 14.
70. Бугай С.М. Проблеми становлення регіональної політики України та основні тенденції подальшого розвитку / С.М. Бугай, В.Т. Пухлій, А.Є. Слівак // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць / [наук. ред. І.Г. Манцуров]. К., 2009. Вип. 11(102). С. 163-169.
71. Про окремі категорії навчальної дисципліни «Розміщення продуктивних сил» / Кочетов О.П., Григорович А.В., Торгова Л.В. // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. С. 263-266.
72. Клиновий Д.В. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка України: навч. посіб. / Д.В. Клиновий, Т.В. Пепа; за наук. ред. Л.Г. Чернюк. К.: Центр навчальної літератури, 2006. 728 с.
73. Лишиленко В.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: навч. посіб. / В.І. Лишиленко. К.: Центр навчальної літератури, 2006. 325 с.
74. Заблоцький Б.Ф. Регіональна економіка : навч. посіб. / Б.Ф. Заблоцький. Л.: «Новий світ-2000», 2007. 548 с.
75. Заблоцький Б.Ф. Розміщення продуктивних сил України: Національна макроекономіка: посібник / Б.Ф. Заблоцький. К.: Академвидав, 2008. 368 с.
76. Чернюк Л.Г. Комплексність як невід’ємна умова ефективного розвитку регіональних господарських систем / Л.Г. Чернюк // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [«Регіональний розвиток України: проблеми та перспективи»], (Київ, 26 листоп. 2009 р.) / М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. економ. ун.-т ім. В. Гетьмана», Рада по вивч. продукт. сил України НАН України [та ін.]. Київ: ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана», 2009. С. 720-723.
77. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: підруч. / [В.В. Ковалевський, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенов, О.П. Єгоров та ін.]; за ред. В.В. Ковалевськог