Сєнкевич Олександр Федорович Трансформація територіально-економічних систем в умовах розвитку цифрової економіки та суспільства

Краткое описание

Сєнкевич Олександр Федорович, міський голова, Виконавчий комітет Миколаївської міської ради Миколаївської області. Назва дисертації: «Трансформація територіально-економічних систем в умовах розвитку цифрової економіки та суспільства». Шифр та назва спеціальності 08.00.05 розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. Спецрада Д 41.088.05 Одеської національної академії харчових технологій

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Наукові засади та об’єктивна необхідність розвитку територіально-економічних систем в умовах цифрової економіки та суспільства 25
1.1. Територіально-економічна система: сутність, структура,
особливості управління 25
1.2. Цифрова трансформація регіонів України: об’єктивна
необхідність, принципи цифрового розвитку та особливості регулювання 36
1.3. Методичні підходи щодо моделей трансформації цифрової
економіки та суспільства 51
Висновки до розділу 1 59
Список використаних джерел до розділу 1 62
РОЗДІЛ 2. Аналіз трансформаційних процесів територіально- економічних систем в умовах цифровізації 68
2.1. Аналіз регіонального розвитку (ефективності розвитку та інтенсивності зрушень в умовах цифровізації) 68
2.2. Оцінка трансформації територіального устрою регіональної економіки України 80
2.3. Економічна характеристика інноваційного регіонального розвитку
в умовах цифровізації 95
Висновки до розділу 2 114
Список використаних джерел до розділу 2 119
РОЗДІЛ 3. Стратегічні напрями адаптації територіально-економічних систем в умовах розвитку цифрової економіки 124
3.1. Прогнозування впливу цифрових технологій на розвиток соціально-економічних систем в Україні 124
3.2. Моделі цифрової адаптації територіальних соціально - економічних систем в трансформаційних умовах 146
3.3. Напрями цифрової трансформації територіальних управлінських
систем 164
Висновки до розділу 3 180
Список використаних джерел до розділу 3 185
ВИСНОВКИ 189
ДОДАТКИ 194 
ВСТУП
Актуальність теми. Розвиток взаємовідносин у суспільному середовищі залежить від рівня розвитку економіки. Це стосується будь-якого рівня: глобального, національного, регіонального, територіального тощо. Цифровізація економіки являє собою певну економічну технологію зі своїми особливостями, тенденціями та закономірностями. Багато країн світу використовують дану технологію для підвищення ефективності розвитку економіки, зростання конкурентоспроможності тощо.
Інформаційна революція, що характеризується масовим поширенням інформаційних технологій серед населення та бізнесу, їх постійним удосконаленням та адаптацією здійснює суттєвий вплив на розвиток національної та регіональної економіки.
Особливості розвитку сучасних економічних систем, зокрема і цифрової економіки, лягли в основу досліджень багатьох зарубіжних вчених, серед яких: Дж. Гелбрейта, Д. Тапскотт, Н. Негропонте, Т. Месенбург. Питаннями капіталізації інформаційно-інтелектуального потенціалу займався український вчений М.Войнаренко, розвитку мережевої та інформаційної економіки присвячені праці Л. Кіт, А. Шемета, І. Малика та інших. Дослідження трансформаційних процесів економіки в умовах децентралізації присвячені праці К. Бистрякова, В. Булюка, С. Войта, Б. Єгорова, І. Іртищевої, А. Ключник, В. Лагодієнка, Л. Левковської, М. Маліка, В. Немченка, О. Павлова, М. Стегней, Т. Стройко, Ю. Хвесик, К.
Шапошникова, В. Шебаніна та інших.
Результати попередніх наукових досліджень створили вагоме теоретико-методологічне підґрунтя для трансформаційних процесів регіональної економіки, проте недостатньо ще використані можливості цифрових технологій в умовах розвитку трансформаційних процесів територіально-економічних систем. Актуальним є визначення перспективних напрямків цифрової трансформації територіально-економічних систем.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Результати наукових пошуків, розроблені та систематизовані теоретико- методологічні положення й висновки дослідження відповідають тематиці науково-дослідних робіт Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, зокрема темі: «Сталий розвиток України та її регіонів в умовах посилення інтеграційних процесів» (номер державної реєстрації 0115U0001493), у межах якої автором розроблено концептуальні засади трансформаційних процесів територіально-економічних систем в умовах цифрової економіки та суспільства.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є формування теоретико-методичних та прикладних засад трансформації територіально-економічних систем в умовах розвитку цифрової економіки та суспільства.
Для досягнення визначеної мети поставлені й виконані такі основні завдання:
• розкрити об’єктивну необхідність, принципи розвитку та особливості регулювання цифрової трансформації регіонів України;
• запропонувати методичні підходи щодо моделей трансформації цифрової економіки та суспільства;
• обґрунтувати необхідність інвестиційної складової у сприянні розвитку цифрової економіки та суспільства;
• проаналізувати трансформаційні процеси територіально- економічних систем в умовах цифровізації економіки;
• дослідити результати інноваційного регіонального розвитку в умовах цифровізації;
• удосконалити моделі розвитку територіальних соціально - економічних систем в трансформаційних умовах;
• обґрунтувати методичні підходи та здійснити прогнозування впливу цифрових технологій на розвиток національної економіки;
• дослідити основні тенденції та напрями розвитку цифрової економіки в Україні;
• систематизувати пріоритетні напрями цифрової трансформації територіально-економічних систем.
Об’єктом дослідження є процеси трансформації територіально- економічних систем та розвитку цифрової економіки.
Предметом дослідження є теоретико-методичні основи та науково- практичні рекомендації трансформації територіально-економічних систем в умовах розвитку цифрової економіки та суспільства.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є наукові положення загальної економічної теорії, теорії регіонального економічного розвитку, адміністрування та урядування, планування та прогнозування, праці вітчизняних і зарубіжних вчених у різних сферах економічної науки.
У процесі дослідження для досягнення поставленої мети застосовано такі загальнонаукові методи, як: теоретичного узагальнення та
систематизації - для всебічної характеристики трансформаційних процесів територіально-економічних систем та цифровізації (розділ 1); класифікації та групування - для оцінки ефективності соціально-економічного регіонального розвитку (п. 2.1), визначення типових ознак та відмінностей в трансформації територіального устрою регіональної економіки (п. 2.2), для оцінки характеристик інноваційного регіонального розвитку (п. 2.3);
структурно-логічного аналізу - для обґрунтування методичних підходів щодо моделей трансформації цифрової економіки та суспільства (п. 1.3); системного економічного аналізу - для обґрунтування моделі інтеграційних процесів національного та регіонального інноваційного розвитку в умовах цифровізації (п.2.1), для окреслення напрямів цифрової трансформації територіальних управлінських систем (п. 3.3); статистичного аналізу - для дослідження сучасного стану та тенденцій розвитку територіально- економічних систем та цифрової економіки (розділ 2, розділ 3); кореляційно- регресійного аналізу - для аналізу впливу основних показників розвитку секторів цифрових технологій на ВВП України (п.3.1).
Інформаційну базу дослідження становлять закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Державної служби статистики України та Головного управління статистики в Миколаївській області, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України й інших міністерств і відомств, наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних учених, матеріали конференцій і семінарів, монографії, збірники та наукові статті, інтернет-ресурси тощо.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження. У дисертації викладено теоретико-методичні засади і практичні рекомендації щодо трансформації територіально-економічних систем в умовах розвитку цифрової економіки та суспільства. Наукові результати дослідження орієнтовані на розроблення комплексу сучасних економічних інструментів та визначення перспективних напрямків цифрової трансформації територіально- економічних систем. Найбільш важливими науковими результатами, що характеризуються новизною, є наступні положення: удосконалено:
• концептуальні підходи щодо трансформації цифрової економіки, які на відміну від існуючих, ураховують компоненту стимулювання та мотивації суб’єктів цифровізації, технології, інструменти, фактори та індикатори розвитку цифрової економіки серед яких: розбудова цифрових фінансів, соціальних мереж, цифрової ідентифікації та інфраструктури, захисту інтелектуальної власності, електронної комерції, що в перспективі забезпечить сталий інноваційний розвиток регіону;
• модель інтеграційних процесів національного та регіонального інноваційного розвитку, яка на відміну від попередніх, враховує механізм трансформації територіального управління, що являє собою
взаємоінтегровану систему нормативно-правового, наукового, програмно- технологічного та ресурсно-інфраструктурного забезпечення, базується на використані цифрових інструментів, принципів електронного документообігу та спрямований на виконання завдання розвитку ефективного управління територіально-економічними системами;
• модель розвитку територіальних соціально-економічних систем, що на відміну від відомих, враховує їх можливості адаптації на засадах впровадження SMART-технологій та особливості й потенційні результати реалізації реформи децентралізації в Україні, що може бути використано в якості базових орієнтирів для забезпечення ефективного переходу створюваних ОТГ до моделі сталого розвитку на основі інформаційних технологій;
• методичні підходи прогнозування впливу цифрових технологій на розвиток національної економіки , що на відміну від відомих, базуються на результатах визначеної кореляційно-регресійної залежності зростання ВВП від розвитку секторів з виробництва, обслуговування та використання цифрових технологій, а також прогнозованій динаміці їх прогресування у визначених умовах, що може використовуватися для розробки моделей територіального розвитку економіки під впливом цілеспрямованого стимулювання змін в окремих секторах інформаційної сфери;
набули подальшого розвитку:
• система показників оцінки результативності реалізації державної регіональної політики, яка на відміну від існуючої, дає можливість оцінити ефективність регіонального розвитку не тільки протягом окремого календарного року, а за більший проміжок часу за рахунок переходу від дискретних значень показників за окремий рік до середньорічних приростів або темпів зростання за декілька років та враховує ймовірні перспективи трансформації територіального устрою України;
• фактори, індикатори й принципи розвитку цифрової економіки, що на відміну від інших, розглядаються як на національному рівні, так і на міжнародному, це дозволяє обґрунтувати стратегічні орієнтири цифровізації територій України з метою інтеграції у світове товариство та підвищення її рівня конкурентоспроможності;
• трактування категорії «цифрова економіка», що розглядається як взаємовідносини учасників економічних процесів з використанням інформаційно-телекомунікаційних технологій, де основними складовими сфери цього поняття є філософія великих даних, блокчейн, криптовалюта, архітектура та інфраструктура цифрової економки, смарт-місто (регіон, країна), ідентифікація та аутентифікація особи, електронні послуги, електронний документообіг, електронний банкінг, кібербезпека, е -навчання;
• економічна діагностика процесів цифровізації в Україні, що на відміну від попередніх досліджень, базується на тактичних заходах реалізації стратегії цифрової адженди, результати якої можуть бути використані для стимулювання розвитку окремих галузей та секторів національного господарства;
• пріоритетні напрями цифрової трансформації територіально- економічних систем, які на відміну від попередньо розроблених, враховують орієнтири для формування електронних систем публічного управління територіальними громадами та передовий досвід країн Європейського Союзу.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості застосування запропонованих практичних рекомендацій щодо пріоритетних напрямків цифровізації територіально-економічних систем в умовах децентралізації. На основі результатів дослідження сформовано рекомендації щодо забезпечення ефективних процесів цифрової трансформації муніципального менеджменту на сучасному етапі. Розроблено концептуальні засади цифрового територіального урядування.
Основні положення, висновки й рекомендації, що містяться в роботі, схвалено й використано в практичній діяльності профільних організацій, відомств та управлінь. Концептуальні підходи щодо формування й реалізації регіональної стратегії розвитку регіону - впроваджені Регіональним фондом підтримки підприємництва в Миколаївській області (довідка № 16/69 від 22.06.2016 р.), Миколаївським обласним фондом розвитку і підтримки громадських ініціатив (довідка № 49 від 15.02.2018 р.). Пропозиції практичного характеру впроваджено в діяльності Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» (довідка № 78 від 12.05.2020 р.). Провідні теоретичні, а також практичні результати наукової праці впроваджені в освітній процес Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (№ 66-11/1635 від 12.05.2020 р.).
Особистий внесок дисертанта. Всі наукові результати викладені в дисертації, належать автору особисто. З наукових публікацій, що у співавторстві, використані лише ті матеріали, які є результатом особистої праці здобувача.
Апробація результатів дисертації. Найбільш вагомі теоретичні положення та практичні результати дисертаційного дослідження апробовано на численних науково-практичних конференціях найважливішими серед яких є: «Трансформація націоналізації економіки в контексті реалізації
євроінтеграційної стратегії» (Миколаїв, 27 грудня 2019 р.), «Стратегії, проблеми та розвиток економічних систем в умовах глобальної нестабільності» (Миколаїв, 02 березня 2020 р.), «Управління соціально- економічними трансформаціями господарських процесів» (м. Мукачево, 6¬7 квітня 2020 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 8,72 друк. арк., з яких особисто автору належить 4,78 друк. арк. Із них 9 статей у наукових фахових виданнях, з яких 9 у міжнародних наукометричних базах, 3 - у матеріалах науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списків використаних джерел до кожного розділу. Обсяг дисертації становить 201 стор. комп’ютерного тексту, який містить 26 таблиць і 23 рисунки.

Список литературы

Висновки до розділу 3
У третьому розділі досліджено та здійснено прогнозування впливу цифрових технологій на розвиток національної економіки, обґрунтовано моделі цифрової адаптації територіальних соціально-економічних систем з урахуванням особливостей трансформаційного періоду в Україні, систематизовано основні проблеми, напрями та інструменти цифрової трансформації територіальних управлінських систем.
1. Досліджено стан, основні напрями та тенденції розвитку інформаційного сектору в Україні у розрізі галузей, що об’єднують види економічної діяльності за функціональним підходом на: інфраструктурні (телекомунікації (електрозв’язок), виробництво та обслуговування програмного забезпечення (ІТ) та інформаційні послуги. Визначено, що галузі розвиваються достатньо швидкими темпами та показують порівняно високі економічні результати. Це сприяє зростанню інвестиційної привабливості підприємств, зокрема для зовнішніх інвесторів. Передумовами для розвитку сектору цифрових технологій в Україні є зростаючий ринок інформаційних послуг, наявність людського капіталу, мінімальне втручання держави у функціонування галузі. Водночас, переважна орієнтація продукції сфери інформації та телекомунікацій на експорт призводить до недостатнього споживання ІТ-продукції в Україні. Прискорення процесів цифрофізації національної економіки та управління потребує удосконалення системи нормативно-правового забезпечення розвитку галузі, стимулювання розвитку цифрової інфраструктури та виробництва спеціалізованого обладнання для зниження залежності від імпорту, а також ефективної реалізації започаткованих реформ.
2. Обґрунтовано, що важливою умовою стратегічного забезпечення ефективності процесів цифровізації є прогнозування впливу цифрових технологій на розвиток територіально-економічних систем. Для цього у роботі запропоновано методичні підходи прогнозування впливу цифрових технологій на розвиток національної економіки у розрізі секторів з виробництва, обслуговування та використання інформаційних технологій, які враховують Європейські стандарти групування видів економічної діяльності за рівнем технологічності. Відповідно до пропонованих підходів, прогнозування здійснюється з використанням інструментарію кореляційно - регресійного аналізу залежності впливу процесів розвитку у визначених секторах на зростання ВВП та проекцією визначених коефіцієнтів еластичності на екстраполяційні тренди розвитку досліджуваних показників.
3. Побудовано та верифіковано регресійні моделі, встановлено коефіцієнти еластичності ВВП від розвитку досліджених секторів та розраховано прогнозні тренди зростання ВВП під впливом тенденцій розвитку секторів інформаційної економіки до 2023 року. Встановлено, що у зв’язку з тим, що впродовж 2010-2018 років галузь з виробництва високих технологій та обладнання для ІТ-індустрії розвивалася переважно в умовах аутсорсингу, міжнародної кооперації та поступового скорочення обсягів технологічного сектору, значного впливу на формування ВВП даний напрямок економічної діяльності не мав, що підтверджено відсутністю стійких кореляційних зв’язків. Розроблені автором прогнози показали, що попри суттєве зростання ринку ІТ до 2023 року (до 148% при врахуванні минулих тенденцій), його вплив на ВВП є нижчим, ніж в розвинутих країнах, тобто призведе до його зростання ВВП лиш на 5,7% порівняно з загальним прогнозним трендом ВВП. Навіть при збереженні наявних тенденцій та незмінного впливу зовнішніх факторів, приріст обсягів інформаційних послуг з використанням комп’ютерного обладнання (тобто безпосередньо процесів цифровізації) до 2023 року складе 25%, що починаючи з 2022 року здійснюватиме достатньо суттєвий вплив на приріст ВВП, який складе близько 47,3%, тобто на 1,7% більше, ніж без дослідженого впливу.
4. Доведено, що на сучасному етапі територіально-економічних та соціальних змін в країні, викликаних паралельною реалізацією ряду структурних, адміністративних та економічних реформ, процеси цифровізації є одними з важливих інтеграційних інструментів, що дозволять оптимізувати управління ефективністю розвитку територіальних систем та сприятимуть підвищенню рівня керованості впроваджуваних змін. У контексті реалізації реформ децентралізації, найбільш актуальним в Україні є впровадження моделей «SMART-ОТГ», що поєднують у собі основні елементи та переваги моделей ««SMART-village» та ««SMART-city» у залежності від типу ОТГ з перспективою подальшої інтеграції в міські агломерації чи інші територіальні утворення.
5. Дослідження сучасних підходів дозволили сформулювати авторське визначення поняття «SMART-ОТГ», під яким у роботі розуміється «модель сталого розвитку об’єднаної територіальної громади, що враховує особливості та переваги просторово-територіального, виробничого та соціального потенціалу, об’єднаного в єдину цифрову систему управління з широким застосуванням інформаційних технологій для забезпечення конкурентоспроможного розвитку економіки, усунення поточних проблем, забезпечення якості та безпеки життя населення». Пропонована модель «враховує можливості для адаптації населених пунктів у залежності від місцевості їх розміщення до цифрових технологій а також враховує можливості для потенційної між територіальної інтеграції. Крім стандартних сервісів, що впроваджуються на даному етапі (фінанси ОТГ, адміністративні послуги, медичні, освітні та транспортні послуги), модель передбачає більш глибоку інтеграцію соціально-економічного середовища громади.
6. Враховуючи сучасний етап розвитку регіонів та територій, що характеризується незавершеністю процесів об’єднання територіальних громад, невизначеністю організаційних структур та повноважень управлінських органів на різних рівнях, значними міжрегіональними диспропорціями розвитку комунікаційно-інформаційної інфраструктури, стану ЖКГ, рівня соціально-економічного розвитку та фінансового потенціалу у роботі запропоновано алгоритм «дорожньої карти» для забезпечення стратегічного переходу територіальних систем до моделі «SMART-ОТГ».
7. На основі вивчення кращого Європейського досвіду визначено основні напрями цифрової адаптації територіальних управлінських систем, серед яких: електронні адміністративні послуги, що мають здійснюватися на єдиній інтернет-платформі, електронна медицина (портал пацієнта), електронна освіта (портал учня), електронна безпека, електронний бізнес (портал підприємця), електронні житлово-комунальні послуги. Зазначено, що процеси цифрової адаптації управління повинні здійснюватися у відповідності з основними принципами ЄС в цій сфері, тобто: пріоритетність цифрового формату надання публічних державних послуг; уникнення повторного надання інформації від громадян та бізнесу й мінімізація її дублювання; інклюзивність, доступність та прозорість; надійність та безпека; захист персональних даних та конфіденційність.
8. Досліджено сучасний стан та перспективні напрями цифрової трансформації міста Миколаєва у контексті вдосконалення публічного управління та впровадження цифрових технологій в усі сфери економічного розвитку, житлово-комунального господарства та соціального забезпечення. Визначено, що на поточному етапі у місті діє ряд технологій цифрового супроводу публічного управління та електронного врядування, створено передумови для впровадження цифрових технологій в окремі сфери комунального господарства та бізнесу. Систематизовано основні бар’єри прискореної інформатизації публічного управління в регіоні, серед яких: технічні (застаріла матеріальна база комп’ютерних систем та відповідного обладнання в окремих адміністраціях та підрозділах), кадрові (брак спеціалістів з налаштування та обслуговування відповідного програмного забезпечення; низький рівень кваліфікації посадових осіб, службовців, представників громадських та інших організацій в контексті використання спеціалізованого програмного забезпечення е-урядування та е-демократія), організаційні (відсутність належного рівня та стандартів електронного документообігу, горизонтальних та вертикальних комунікацій, низький рівень інтеграції між собою інформаційних систем окремих служб, підрозділів та об’єктів комунального господарства).
9. Для удосконалення процесів цифрової трансформації міста Миколаєва та інших адміністративно-територіальних утворень запропоновано: сприяти підвищенню рівня прозорості діяльності органів місцевого самоврядування та залученню населення громади до прийняття важливих управлінських рішень; створювати умови для залучення інвестицій у розвиток інформаційно-комунікаційної інфраструктури та послуг; сприяти розширенню можливостей навчальних закладів міста у сфері підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, ІТ-спеціалістів та інших професій потенційно необхідних для впровадження та обслуговування цифрових технологій в усіх сферах; активізувати агітаційно-інформаційну компанію щодо популяризації використання громадянами цифрових комунікацій з органами управління, навчання населення особливостям, принципам та правилам використання публічних сервісів і послуг.