ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СТРАТЕГІЇ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ У РЕГІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМАХ :

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Кондратенко Наталія Олегівна

УДК 332.142.4 : 005

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
СТРАТЕГІЇ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ У РЕГІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМАХ

Спеціальність 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і
регіональна економіка

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора
економічних наук

Науковий консультант
Онищук Георгій Ілліч,
доктор економічних наук, професор,

Київ – 2010
ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………................................ 4

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ В РЕГІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМАХ ………………………………………….. 13
1.1. Соціально-екологічні ознаки парадигми ресурсозбереження ……… 13
1.2. Складові ресурсозбереження в регіональних економічних системах 30
1.3. Світовий досвід управління процесом ресурсозбереження ………… 49
Висновки до розділу 1 ……………………………………………………... 79

РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ В РЕГІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ ……………………………………………………………………. 82
2.1. Сутності ознаки ресурсозбереження сучасної економічної діяльності …………………………………………………………………… 82
2.2. Методи формування сучасної ресурсозберігаючої політики ………. 106
2.3. Принципи та критерії оцінки ефективності ресурсозбереження ….. 115
Висновки до розділу 2 ……………………………………………………... 145

РОЗДІЛ 3
АНАЛІЗ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ В УКРАЇНІ ……………………………………. 148
3.1. Ресурсозбереження в Україні як напрям економічної політики ..….. 148
3.2. Фактори впливу на формування регіонального ресурсобалансу …... 162
3.3. Аналіз тенденцій ресурсозбереження у промисловому виробництві 187
Висновки до розділу 3 ……………………………………………………... 221

РОЗДІЛ 4
КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ …………………………………….

224
4.1. Кластерний підхід до оптимізації використання ресурсів ………….. 224
4.2 Шляхи визначення руху матеріальних ресурсів у регіоні ………… 268
4.3. Математична модель визначення недопоставок ресурсів …………... 299
4.4. Прогнозування регіональної стратегії економії ресурсів …………… 347
Висновки до розділу 4 …………………………………………………….. 376

РОЗДІЛ 5
НАПРЯМИ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧОЇ ПОЛІТИКИ В РЕГІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМАХ …………………………………………… 379
5.1. Концептуальні засади формування державної ресурсозберігаючої політики ……………………………………………………………………... 379
5.2. Механізми підвищення ефективності ресурсозбереження в регіональних економічних системах ……………………………………… 386
5.3. Інструменти інвестиційного забезпечення ресурсозбереження на регіональному рівні ………………………………….................................... 398
Висновки до розділу 5 ……………………………………………………... 407

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………… 411

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………….. 420

ДОДАТКИ …………………………………………………………………... 448

ВСТУП

Актуальність теми. Актуальність визначення напрямів ефективного ресурсозбереження для України обумовлена об’єктивними причинами, що пов’язані із вирішенням загальної проблеми забезпечення сталого економічного розвитку держави. В рамках становлення сучасного ринкового господарства це вимагає пошуку нових шляхів формування національної стратегії ресурсозбереження. Світовий досвід показує, що в цьому напрямі необхідно в першу чергу зробити комплекс системних теоретичних та методологічних кроків. Загальною тенденцією світового і, що найбільш важливо, європейського соціально-економічного розвитку, є формування конкурентоспроможних, ефективних та ощадливих форм господарювання саме в рамках регіональних економічних систем. Тобто спостерігається тенденція формування концептуальних підходів до сталого розвитку, які базуються на основних положеннях європейської хартії регіонального розвитку.
Розглядаючи проблеми ресурсозбереження в Україні саме у такій площині, регіональний рівень пов’язується з вирішенням низки питань щодо створення необхідних умов забезпечення зниження не тільки показників матеріало- та енергоємності виробництва, але й підвищення ефективності використання наявних регіональних ресурсів, використання сучасних систем управління регіональною економікою, а також формування відповідного інституціонального середовища. Зараз стає зрозумілим, що вихід на якісно новий рівень ефективного використання комплексного регіонального ресурсу можливий лише за умов комбінування ринкових важелів з механізмами державного управління.
У напрямі розкриття сутнісних ознак сучасного регіонального ресурсозбереження в Україні накопичено певний досвід, що відображений у наукових працях відомих вітчизняних учених, таких як Батура О. В., Бистряков І. К., Геєць В. М., Денисюк С. Л., Дорогунцов С. І., Долішній М. І., Жовтянський В. А., Кабанов А. І., Ковалко М. Л., Конищева Н. Й., Лукінов І. І., Ніколаєв В. П., Ніколенко Ю. В., Онищук Г. І., Паламарчук М. М., Степаненко А. В., Хвесик М. А., Хлобистов Є. В., Фащевський М. І., Чернюк Л. Г. та інших.
Серед зарубіжних дослідників, у роботах яких проблема ресурсозбереження розглядалася з позицій дисертаційних досліджень, слід виділити Боулдінга К., Гранберга О. Г., Канторовича Л. В., Колосовського М. М., Кліманова В. В., Рубінштейна Т. Б., Макінтоша Д., Медоуза Д., Одума Г., Одума Е., Ростоу У., Солоу Р., Тітенберга Т., Тейлора Г., Форрестера Дж. та інших. Важливо, що відомими вченими окреслено три основні теоретичні підходи до розв’язання проблеми ресурсозбереження, а саме: соціально-економічного зростання, негативного ставлення до соціально-економічного зростання та альтернативної моделі розвитку і способу життя.
Для української економіки наразі найбільш прийнятним є підхід, пов’язаний із забезпеченням соціально-економічного зростання з елементами альтернативної моделі розвитку. Відповідно об’єктивно пріоритетними у вирішенні проблеми посилення ресурсозбереження стають саме ті види виробництв, що характеризується особливо високими показниками ресурсоємності. Ця проблема дуже складна, оскільки має вирішуватися комплексно на всіх рівнях господарювання. Проте сьогодні недостатньо вивченим залишається питання формування стратегії ресурсозбереження в регіональних економічних системах. Зокрема, потребують наукового обґрунтування питання оптимізації режиму комплексного використання ресурсів регіону, включаючи визначення напрямів інституціонального забезпечення ресурсозбереження, розробку заходів щодо регулювання й стимулювання ресурсоефективного виробництва та вдосконалення методології формування регіональної політики ресурсозбереження.
Отже, саме важливість та значущість ресурсозбереження для економічного розвитку регіонів України і держави в цілому обумовлюють актуальність теми дисертації.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема науково-дослідною темою ІІІ-13-09(98) «Інституціональне забезпечення національного природокористування в Україні» (номер державної реєстрації 0108U009954) та ІІІ-12-09(97) «Просторовий розвиток продуктивних сил України та удосконалення їх системної організації (номер державної реєстрації 0108U009959), у рамках яких автором сформовано напрями інституціоналізації політики ресурсозбереження в регіональних економічних системах, що базуються на комбінуванні державних механізмів регулювання та ринкових механізмів інвестиційного забезпечення.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка та обґрунтування теоретико-методологічних засад формування стратегії ресурсозбереження в регіональних економічних системах.
Для досягнення цієї мети в дисертації були поставлені та вирішені такі завдання:
– визначити сучасну парадигму регіональної економічної системи;
– дослідити теоретичні засади формування та визначити сучасні напрями ресурсозбереження в регіональних економічних системах;
– розробити методологічні засади системного забезпечення розвитку ресурсозбереження на регіональному рівні;
– визначити систему критеріїв та складові комплексної оцінки ефективності ресурсозбереження в контексті соціально-економічного розвитку регіонів;
– визначити світові тенденції формування політики ресурсозбереження в рамках забезпечення збалансованого регіонального розвитку;
– здійснити критичний аналіз політики ресурсозбереження та відповідно оцінку економічної діяльності в Україні;
– обґрунтувати напрями та виявити фактори ресурсозбереження в рамках кластерізації економічної діяльності;
– проаналізувати динаміку споживання ресурсів і ресурсозбереження на машинобудівних підприємствах регіону;
– розробити математичну модель багатофакторного статистичного аналізу виникнення недопостачання ресурсів у машинобудівному виробництві;
– визначити напрями інституціонального забезпечення політики ресурсозбереження в регіональних економічних системах;
– побудувати модель руху матеріальних ресурсів на підприємствах машинобудівної галузі, а також руху основних і похідних ресурсів в умовах нелінійності та багатостадійності процесів виробництва;
– розробити механізми формування стратегії ресурсозбереження в регіональних економічних системах;
– запропонувати інструменти інвестиційного забезпечення ресурсозбереження на регіональному рівні.
Об'єктом дослідження є процес ресурсозбереження в регіональних економічних системах у сучасних умовах удосконалення економічних відносин щодо раціонального використання ресурсів.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи формування стратегії ресурсозбереження в регіональних економічних системах, які функціонують на засадах забезпечення балансу інтересів суспільства, бізнесу та влади з позицій сталого розвитку регіонів.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є синтез результатів фундаментальних і прикладних досліджень вітчизняних та зарубіжних учених щодо проблем формування стратегії ресурсозбереження в регіональних економічних системах. Зокрема, застосовано наступну сукупність методів: монографічний – при вивченні природи походження та виникнення ресурсозбереження як структурного елементу соціально-екологічних ознак регіональних економічних систем; системного аналізу – при вивченні основних складових ресурсозбереження, що впливають на формування регіональної стратегії ресурсозбереження; економічного аналізу – у процесі оцінки ефективності ресурсозбереження і соціально-економічного розвитку регіону; кластерного аналізу – при оптимізації режиму використання ресурсів машинобудівного комплексу регіону; кореляційно-регресійного аналізу – при визначенні залежності зміни складових ресурсобалансу та руху матеріальних ресурсів територіальних промислових комплексів; статистичні методи щодо вивчення динаміки споживання ресурсів на машинобудівних підприємствах м. Харкова і структурних характеристик формування ресурсобалансу.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти Верховної Ради України, укази Президента України, монографічні праці вітчизняних і зарубіжних учених та фахові періодичні видання. У дослідженні використовувались дані офіційної статистичної звітності, інформація Державного комітету статистики України, Міністерства промислової політики України, Міністерства економіки України.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота містить сукупність наукових результатів, висновків і пропозицій, які характеризуються новизною та розв’язують важливу наукову проблему формування стратегії ресурсозбереження в регіональних економічних системах.
До найважливіших наукових положень, що запропоновано в дисертаційній роботі, відноситься наступне:
вперше:
– розроблено теоретико-методологічні основи та концептуальні підходи до формування стратегії ресурсозбереження в новому визначенні парадигми регіональної економічної системи, що розглядається як квазікорпорація сукупності регіональних суб’єктів економічної діяльності, які функціонують на засадах балансу інтересів суспільства, бізнесу та влади щодо забезпечення сталого розвитку регіонів;
– розроблено концептуальну модель формування регіональної стратегії ресурсозбереження, що базується на оптимізації режиму використання ресурсів у рамках регіонально-виробничої холдингової компанії змішаного типу;
– сформовано напрями інституціоналізації політики ресурсозбереження в регіональних економічних системах, які базуються на комбінуванні державних механізмів регулювання та ринкових механізмів інвестиційного забезпечення ресурсозбереження в регіональних економічних системах;
– розроблено комплекс математичних моделей забезпечення ефективного ресурсозбереження в регіональному машинобудівному кластері-корпорації;
удосконалено:
– багатостадійну динамічну модель раціонального використання ресурсів у машинобудівному виробництві, в якій додатково розкрито аспект застосування похідних ресурсів;
– методи прогнозування витрат ресурсів промисловими підприємствами, які, на відміну від існуючих, ураховують вплив руху ресурсів на динамічні процеси ресурсозбереження;
– нелінійну нестаціонарну модель ресурсозбереження, що, на відміну від існуючих, орієнтована на використання параметрів руху матеріальних ресурсів на підприємстві;
– систему методів багатофакторного статистичного аналізу виникнення недопостачань ресурсів у виробництві в площині їх комплексного використання;

набули подальшого розвитку:
– методи оцінки ресурсоспоживання великими машинобудівними підприємствами в частині вдосконалення системи розподілу витрат ресурсів;
– система показників статистичного розподілу ресурсів, які розкривають функціональні відмінності виробництв, що виникають при різних способах руху ресурсів;
– методи пошуку оптимальних форм використання ресурсів у площині поєднання витрат ресурсів і ризиків щодо прогнозування та визначення можливостей розвитку виробництва;
– нелінійну модель визначення динаміки витрат матеріальних ресурсів на машинобудівному підприємстві, яка, на відміну від існуючих, орієнтована на мінімізацію витрат при певному співвідношенні основних і похідних ресурсів.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертаційній роботі наукові положення та результати підпорядковані подальшому розвитку теорії і практики розвитку продуктивних сил та регіональної економіки, формуванню стратегії ресурсозбереження в новому визначенні парадигми регіонально-економічної системи.
Наукові результати дисертаційного дослідження використані Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України при виконанні фундаментальних науково-дослідних робіт (довідка № 01-11/574 від 09.10.2010 р.). Пропозиції щодо методологічних підходів до оцінки ресурсоспоживання великими машинобудівними підприємствами в напрямі вдосконалення системи розподілу витрат ресурсів ураховані Відкритим акціонерним товариством «Турбоатом» (довідка № 1-40/15-975 від 21.10.2010 р.). Окремі висновки дисертаційної роботи використані Державним підприємством «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства» Мінжитлокомунгоспу України (довідка № 40-01-420 від 08.09.2010 р.). Деякі положення дисертаційної роботи застосовані при виконанні заходів Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, спрямованих на реалізацію пріоритетів соціально-економічного розвитку регіонів, а також на виконання положень Закону України «Про загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004–2010 роки» (довідка № 7/17-13952 від 25.11.2010 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались і обговорювалися на десяти науково-практичних конференціях міжнародного рівня, а саме: І Міжнародній науково-практичній конференції «Якість економічного розвитку: глобальні та локальні аспекти» (Дніпропетровськ, 2007 р.), VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Наука в інформаційному просторі» (Дніпропетровськ, 2008 р.), VІ Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції «Стійкий розвиток міст. Управління проектами і програмами міського і регіонального розвитку» (Харків, 2008 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності» (Сімферополь–Ялта, 2009 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції «Освіта і наука без кордонів» (Варшава, 2009 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегії інноваційного розвитку економіки: бізнес, наука, освіта» (Харків, 2010 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Економічні проблеми та перспективи розвитку житлово-комунального господарства на сучасному етапі» (Харків, 2010 р.), Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції «Економіка і управління в умовах глобалізації» (Донецьк, 2010 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні національні економічні моделі: проблеми та перспективи розвитку» (Сімферополь – Ялта, 2010 р.), Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції «Важелі і механізми формування сталого розвитку економіки в умовах світової глобалізації (Тернопіль, 2010 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 32 наукових працях загальним обсягом 42,1 друк. арк., з яких особисто автору належить 24,4 друк. арк., з них 1 одноосібна монографія, 21 стаття у наукових фахових виданнях, 10 – у матеріалах наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків і списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 469 стор. комп’ютерного тексту. Список використаних джерел із 273 найменувань викладено на 28 сторінках, 4 додатки – 21 сторінці.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розв’язано важливу наукову проблему – розроблено теоретико-методологічні засади стратегії ресурсозбереження в регіональних економічних системах на основі використання сучасних підходів до організації промислового виробництва.
У теоретичному аспекті розкрито концептуальні наукові засади вирішення проблеми організації ресурсозбереження в рамках регіональної економічної системи, яка розглядається у вигляді квазікорпорації, що орієнтована на досягнення балансу інтересів суб’єктів економічної діяльності в раціональному використанні та збереженні комплексного регіонального ресурсу.
У методологічному аспекті запропоновано принципи, положення та методи формування регіональної ресурсозберігаючої стратегії як системи завдань щодо функціонування суб’єктів економічної діяльності у вигляді регіональних кластерів-корпорацій.
У прикладному аспекті розроблено напрями, пропозиції, механізми та інструменти інноваційних форм ресурсозбереження в рамках формування регіонально-виробничої холдингової компанії змішаного типу на базі існуючих машинобудівних підприємств Харківської області.
Зокрема, у дисертаційному дослідженні отримано наступні результати:
1. Розроблено теоретичні засади та концептуальні підходи до формування стратегії ресурсозбереження в новому визначенні парадигми регіональної економічної системи, що розглядається як квазікорпорація сукупності регіональних суб’єктів економічної діяльності, що функціонують на засадах балансу інтересів суспільства, бізнесу та влади щодо забезпечення сталого розвитку регіонів. Запропоновано загальну схему організації ресурсозбереження в регіональній економічній системі.
2. Визначено напрями розвитку національної політики ресурсозбереження, що базуються на регіональному підході до впровадження прогресивних ідей та концепцій у практичну площину економічної діяльності, на основі розвитку соціальних та економічних відносин та передбачають пріоритет інтересів регіонів у ресурсозбереженні; орієнтацію на підтримку відтворювальних процесів регіональної економічної діяльності; досягнення високого рівня економічної безпеки регіону; розвиток методів управління регіональними економічними системами з оптимізацією прийняття управлінських рішень. Розроблено схему принципів функціонування сучасної політики ресурсозбереження.
3. Розкрито методологічні засади формування структури та організаційно-управлінської складової забезпечення ресурсозбереження, що базується на визначенні категорії стратегія, концептуальна ідея якої полягає в обґрунтуванні збалансованого розвитку динамічної соціально орієнтованої регіональної економічної системи. Розроблено узагальнюючу модель формування регіональної стратегії ресурсозбереження на основі кластерного підходу до оптимізації режиму використання ресурсів регіону.
4. Розроблено методологічні засади забезпечення ефективного ресурсозбереження на основі визначення трьох основних типів ресурсозбереження і пов’язані з відтворенням регіональних технічних, матеріальних трудових ресурсів та розвитком організаційно-економічних форм виробництва, які формуються відповідно до принципу кластерізації економічної діяльності; забезпеченням балансу інтересів суб’єктів економічної діяльності у використанні та збереженні регіональних ресурсів за рахунок раціонального перерозподілу власних повноважень щодо використання об’ємів ресурсів у регіоні. Розроблено схему методологічного забезпечення розробки регіональної стратегії ресурсозбереження як системи завдань щодо формування комплексу техніко-технологічних ресурсозберігаючих заходів, корпоративних систем виробництва, у рамках яких реалізуються засади впровадження сучасних методів управління виробництвом, інституціонального забезпечення політики ресурсозбереження та формування моделі регіональної стратегії ресурсозбереження.
5. Розроблено комплекс критеріїв оцінки ефективності ресурсозбереження, до яких віднесено: удосконалення методології розрахунку норм витрат матеріальних ресурсів; поліпшення організації процесу ресурсозбереження; покращення оціночних показників використання ресурсів, що забезпечує планомірність у зниженні матеріалоємності продукції та ефективне використання сировини, матеріалів, палива, енергії, трудових ресурсів тощо.
6. Критично проаналізовано сучасний стан ресурсозбереження в Україні. Показано пріоритет інноваційного ресурсозберігаючого підходу, який вимагає структурних трансформацій господарських комплексів регіонів на користь новітніх організаційних технологій. Пріоритетними чинниками розвитку визначено наступні фактори: розвиток інноваційних базових технологій; освоєння нових видів продукції; розвиток інноваційної інфраструктури, здатної підвищити інвестиційну привабливість території; створення умов для інтеграції інноваційної та науково-технічної діяльності; оптимізація використання наявних інтелектуальних та інформаційних ресурсів; розвиток регіонального фондового ринку; розвиток інноваційного підприємництва; створення регіональних фондів інноваційного розвитку, що сприятиме залученню недержавних коштів для фінансування наукових та інноваційних проектів.
7. Розроблено сукупність методів визначення норм витрат технічних, матеріальних і трудових ресурсів, що розглядаються як гранично допустимі величини ресурсів, необхідних для випуску одиниці продукції визначеної якості за певних організаційно-технічних умов. Для практичного використання запропоновано загальну формулу визначення норм витрат ресурсів.
8. Визначено передумови покращення системи управління ресурсозбереженням за рахунок концентрації капіталу на регіональному економічному просторі. Запропоновано спрямовувати зусилля на збільшення вартості регіональних активів, що перебувають у розпорядженні територіальних громад. Для підвищення рівня капіталізації регіонів в Україні рекомендовано формувати міцні комунікаційні вузли у вигляді корпоративних об’єднань. Зростання капіталізації регіонів передбачено за умов налагодження партнерства між владою та бізнесом.
9. Доведено, що для максимізації ефекту ресурсозбереження в Україні необхідно формувати регіональну економічну систему, яка базується на схемі ефективного симбіозу вільного підприємництва, дерегуляції економічної діяльності директивними методами, відновлення регуляторних функцій держави в нових формах, а також використання системи індикативного планування як інструменту узгодження в ринковому середовищі інтересів бізнесу, держави та регіонів в особі територіальних громад.
10. Здійснено критичний аналіз існуючого стану організації ресурсозбереження в Україні на прикладі машинобудівного комплексу Харківської області як типового зразка. Виконано оцінку економії комплексу матеріально-технічних ресурсів, які представляють найважливішу частину виробничих ресурсів. На основі проведених оцінок здійснено відповідну класифікацію матеріально-технічних ресурсів, виявлено закономірності, обґрунтовано напрями їх раціонального використання, а також резерви економії.
11. Запропоновано шляхи застосування нових стратегічних організаційних форм, що передбачають комплексне використання соціально-економічного й науково-технічного потенціалу регіону в умовах сформованої виробничої структури. Основою цих підходів є принцип-модель упорядкування відносин між суб’єктами господарювання в рамках регіонального квазікорпоративного утворення. Інноваційним елементом є пропозиція щодо формування регіональних кластерів-корпорацій.
12. Розкрито сутнісні ознаки кластера-корпорації. Зосереджено увагу на визначенні категорій кластер та корпорація. Кластер являє собою групу підприємств, у тому числі середніх і малих, що перебувають на одній території, і створюють основу для ефективного економічного розвитку території регіонів і держави в цілому. Корпорацію визначено як спільність із правами юридичної особи, що формується на об’єднанні капіталів та виконує відповідну територіальну соціальну функцію. Запропоновано схему формування регіональної кластер-корпорації як змішаної регіональної холдингової компанії.
13. Розроблено схему забезпечення ресурсозбереження в рамках формування кластер-корпорації у вигляді регіонально-виробничої холдингової компанії змішаного типу. Такий тип корпоративної організації обрано з урахуванням переваг, які дають змогу, по-перше, концентрувати необхідні капітали на інвестування розробок та впровадження інноваційних ресурсозберігаючих технологій і, по-друге, адекватно розподіляти фінанси між учасниками щодо відтворення ресурсів та їх ефективного використання, а також створення умов матеріалізації інтересів усіх учасників холдингу на регіональному просторі.
14. Запропоновано ключові напрями загальної активізації економічної діяльності, включаючи: стимулювання надходження в регіон іноземних інвестицій; розвиток середнього та малого бізнесу; стимулювання процесу розширення зовнішньоекономічної діяльності холдингів; посилення конкурентоспроможних переваг регіональної економіки за рахунок координації в рамках регіонально-виробничих холдингових компаній, зусиль зацікавлених сторін; зниження бар’єрів виходу на ринки збуту продукції, поставок сировини й матеріалів, робочої сили; скорочення витрат учасників корпорацій за рахунок ефекту масштабу, що проявляється при кооперації виробників і споживачів; створення стійкої системи поширення нових технологій, знань, продукції, що спирається на спільну наукову базу, тощо.
15. До основних завдань стратегії ресурсозбереження незалежно від форм власності суб’єктів господарювання відносяться заходи економічного обґрунтування організації застосування матеріальних ресурсів. Розкрито значущість розширення сфери використання похідних ресурсів. Для оцінки ефективності ресурсозбереження у цій площині розроблено авторську формулу визначення загальної вартості ресурсів. Визначено необхідність вираховування у програмах ресурсозбереження ефекту зменшення загальних ресурсів у процесі виробництва похідних ресурсів, що дає змогу в рамках регіонального машинобудівного холдингу досягнути оптимального співвідношення основних і похідних ресурсів на виробництві. Виявлено й обґрунтовано основні способи і засоби економії ресурсів на стадії планування і прогнозування витрат ресурсів на машинобудівному регіонально-виробничому холдингу змішаного типу шляхом розробки та апробації моделі ризиків похибок у прогнозуванні витрат ресурсів.
16. Розроблено ієрархічну систему методів ресурсозбереження на базі формалізованої постановки завдання ресурсозбереження в системах промислового виробництва та визначення ймовірності прогнозування продукції та необхідних при цьому витрат ресурсів. Методом експертних оцінок здійснено дослідження прогнозування динаміки зміни складових ресурсобалансу й оброблено результати за даними ВАТ «Турбоатом», ДП «Електроважмаш» та «ФЄД». Розкрито напрями оптимального поєднання витрат ресурсів і ризиків при прогнозуванні. Обґрунтовано й визначено закономірності статистичного розподілу витрат ресурсів, а також статистичного розподілу при прогнозуванні необхідних витрат і реальних можливостей постачальників ресурсів.
17. Запропоновано шляхи формування інституціонального простору у вигляді каркасу відносин, що забезпечують цілісність регіональної економічної системи та системи організацій, які сприяють покращенню регіонального управління розвитком у сфері ресурсозбереження. Обґрунтовано, що інституціоналізація ресурсозбереження повинна здійснюватися, виходячи з критерію достатніх підстав. У такому ракурсі інститути визначаються як особливий економічний ресурс кластерів-корпорацій. У зв'язку з цим акценти у процесі ресурсозбереження зроблено на ресурсно-технологічний аспект проблеми, який забезпечує реалізацію системи заходів поєднання ресурсів для виробництва продукції та послуг. Крім того, розкрито шляхи укладання угод між суб’єктами ресурсозберігаючої діяльності в рамках регіональних економічних систем, що потребує ефективного поділу прав власності господарюючих суб’єктів на ресурси як базису досягнення консенсусу в перерозподілі дивідендів з їх використання.
18. Наведено напрями формування комбінацій з прав власності господарюючих суб’єктів на регіональні ресурси в рамках формування відповідних кластер-корпорацій. Розроблено пропозиції щодо відповідних управлінських дій, пов’язаних із формуванням інституціональної матриці Визначено необхідні кроки інституціоналізації партнерських відносин між суб’єктами господарювання, зокрема: чіткого визначення для сторін партнерства спільних цілей, виходячи з регіонального інтересу; забезпечення рівноправних взаємовідносин між сторонами партнерства; об’єднання внесків для досягнення спільних цілей партнерів-суб’єктів господарювання; чіткої фіксації в офіційних документах (угодах, контрактах та ін.) взаємовідносин сторін; визначення умов розподілу видатків та ризиків, а також використання отриманих результатів сторонами партнерства; забезпечення умов вільного представлення в партнерських утвореннях як регіональних владних структур, так і корпоративних та приватних суб’єктів економічної діяльності.
19. Запропоновано комплекс стимулів і механізмів розвитку ресурсозберігаючої діяльності. Розроблено ієрархічну схему управління інноваційною політикою ресурсозбереження, в якій виділено рівень координації відповідних програм у мережі регіонального агентства ресурсозбереження. Рекомендовано створювати регіональні науково-інженерні центри з проблем енерго- та ресурсозбереження з визначенням відповідних ланок реалізації погоджених пропозицій у рамках партнерських відносин.
20. На основі сформованого комплексу державних заходів щодо ресурсозбереження розроблено загальну різнорівневу систему ресурсозбереження в рамках регіонального машинобудівного кластера-корпорації. Визначено модель підтримки зворотних зв’язків при контролі виконання програм ресурсозбереження у змішаній регіонально-виробничій холдинговій компанії.
21. Розкрито принципи розробки інвестиційної стратегії ресурсозбереження в рамках змішаної регіонально-виробничої холдингової компанії, до яких відносяться: принцип гармонізації із загальною регіональною економічною політикою; принцип результативності інвестиційної ресурсозберігаючої стратегії; принцип внутрішньої збалансованості та пропорційності ресурсозберігаючих дій; принцип оптимізації рівня ризиків інвестиційної стратегії; принцип забезпечення ефективності реалізації інвестиційної стратегії.
22. Запропоновано алгоритм цілеспрямованого підбору об’єктів інвестування та формування інвестиційного портфелю, що включає етапи: визначення періоду розробки інвестиційної стратегії; формування стратегічних цілей кластерної ресурсозберігаючої інвестиційної діяльності; визначення ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії; формування інвестиційних ресурсів; проведення комплексної регіональної та виробничої оцінки інвестиційної ресурсозберігаючої стратегії.
23. Розроблено комплекс методів і математичних моделей забезпечення ефективного ресурсозбереження в машинобудівній кластер-корпорації, до яких віднесено: методи прогнозування витрат ресурсів на комплексі промислових підприємств та визначення впливу умов руху ресурсів на динамічні процеси, що підвищує ефективність програм ресурсозбереження; методи багатофакторного статистичного аналізу виникнення недопостачань ресурсів у виробництві; методи оцінки ресурсоспоживання великими машинобудівними підприємствами в напрямі вдосконалення системи розподілу витрат ресурсів; методи пошуку оптимальних форм поєднання витрат ресурсів і ризиків щодо прогнозування та визначення можливостей розвитку виробництва, а також систему показників статистичного розподілу ресурсів з метою врахування функціональних відмінностей виробництв, що виникають при різних засобах руху ресурсів. До комплексу моделей відносяться: багатостадійна динамічна модель вироблення і використання похідних ресурсів у машинобудівному виробництві, що дає змогу визначити параметри їх виготовлення; нелінійна нестаціонарна модель руху матеріальних ресурсів на підприємстві; нелінійна модель визначення динаміки витрат матеріальних ресурсів на машинобудівному підприємстві щодо мінімізації витрат при певному співвідношенні основних і похідних ресурсів.
24. На основі використання означених методів і моделей виявлено закономірності витрат ресурсів, вирішено завдання визначення раціонального співвідношення ресурсів у виробництві, визначено раціональні параметри економії ресурсів із дотриманням доцільних ризиків, отримано ефект зменшення загальних ресурсів у процесі виробництва похідних ресурсів, забезпечено високий рівень прогнозування динаміки зміни складових ресурсобалансу та необхідних при цьому витрат ресурсів, а також сформульовано пропозиції з підвищення результативності заходів щодо ресурсозбереження за рахунок введення системи зворотних зв’язків та алгоритмітризації процесу розробки ресурсозберігаючої політики конкретного виробництва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Арбатов А. А. Что значит хозяйствовать экономно / А. А. Арбатов, М. В. Толкачев. – М.: Политиздат, 1985. – 223 с.
2. Нормативные методы внедрения ресурсосберегающих технологий. – К: УкрНИИНТИ, 1989. – 16 c. – (Обзор / УкрНИИНТИ и ТЭИ. (Серия «Экономич. проблемы НТП»; Вып. 11).
3. Національні стандарти України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.leonorm.lviv.ua.
4. Ресурсозбереження. Основні положення: ДСТУ 3051-95 (ГОСТ 30166-95). – Введ.: 01.01.97. – К.: Держстандарт України, 1996. – 8 c.
5. Хвесик М. А. Економічна оцінка природних ресурсів: основні методологічні підходи / М. А. Хвесик, І. В. Збагереська. – Рівне: РДТУ, 2000. – 194 с.
6. Ковалко М. П. Енергозбереження – пріоритетний напрямок державної політики України / М. П. Ковалко, С. П. Денисюк. – К., 1998. – 506 с.
7. Большой экономический словарь / [под ред. А. Н. Азрилияна]. – М.: Институт новой экономики, 1999. – 1248 с.
8. Ресурсосбережение [Электронный ресурс]. – Режим доступу:
http://abc.informbureau.com/html/danodninaadaaeaiea.html.
9. Райзберг Б. А. Современный экономический словарь / Б. А. Райзберг, Л. Ш. Лозовский, Е. Б. Стародубцева. – 3-е изд., испр. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 481 с.
10. Ґенеза ринкової економіки: терміни, поняття, персоналії / [уклад.: В. С. Іфтемічук та ін.]; за наук. ред. Г. І. Башнянина [та ін.]. – К.: Магнолія плюс, 2004. – С. 461.
11. Економічний словник-довідник / [за ред. док. екон. наук. проф. С. В. Мочерного]. – К.: Феміна, 1995. – 368 с.
12. Розміщення продуктивних сил України: навч.-метод. посіб. [для самост. вивч. дисц.] / [С. І. Дорогунцов, Ю. І. Пітюренко, Я. Б. Олійник та ін.]. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 102–104.
13. Кролли О. Л. Материально-техническое обеспечение: ресурсосберегающая деятельность / О. Л. Кролли. – М.: Экономика, 1988. – 205 с.
14. Іванов М. І. Ресурсозабезпечення промисловості України / Іванов М. І., Хижняк Л. Т., Липницький Д. В. // Економіка промисловості. – 1999. – № 1 – 3. – С. 30–37.
15. Лебедев В. Ресурсосбережение (нерешенные вопросы) / В. Лебедев, В. Павлов // Экономист. – 1991. – № 1. – С. 53–61.
16. Соколовская Г. А. Ресурсосбережение на предприятиях / Г. А. Соколовская, Т. С. Сигарева. – М.: Экономика, 1990. – 154 с.
17. Покараев Г. М. Ресурсосбережение: проблемы и решения / Г. М. Покараев. – М: Экономика, 1990. – 141 c.
18. Ресурсосбережение: эколого-экономический аспект / [Н. И. Конищева, Н. А. Кушнирович, Л. В. Рожкова и др.]; отв. ред. Н. Г. Чумаченко, А. П. Савченко; Ин-т экономики пром-сти АН Укрины. – К.: Наук. думка, І992. – 212 с.
19. Оксанич А. З. Экономические проблемы ресурсосбережения / А. З. Оксанич; АН УССР, Львовское отделение института экономики. – К.: Наукова думка, 1990 – 92 с.
20. Конищева Н. И., Кушнирович Н. А. Методические рекомендации по анализу ресурсосбережения на промышленных предприятиях (объединениях) / Н. И. Конищева, Н. А. Кушнирович. – Донецк: ИЭП НАН УССР, 1991. – 52 с.
21. Васюта О. А. Проблеми екологічної стратегії України в контексті глобального розвитку / О. А. Васюта. – Тернопіль, 2001. – С. 75–124.
22. Комаров В. Д. Социальная экология: философские аспекты / В. Д. Комаров. – Л.: Наука, 1990. – 212 с.
23. Горелов А. А. Экология / А. А. Горелов. – М.: Центр, 2000. – С. 144–158.
24. Гирусов Э. В. Социальная экология: специфика ее проблем и основные задачи развития / Э. В. Гирусов // Вопросы социоэкологии. – Львов, 1987. – С. 13–23.
25. Офіційний сайт Римського клубу [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.clubofrome.org.
26. Вопросы социоэкологии: Материалы I Всесоюз. конф. [«Проблемы социальной экологии»]. – Львов, 1987. – 353 с.
27. Программа действий: повестка дня на ХХІ-й век и другие документы конференции в Рио-де-Жанейро. – Женева: Центр «За наше общее будущее», 1993. – 70 с.
28. Бачинский Г. А. Социоэкология: теоретические и прикладные аспекты / Г. А. Бачинский. – К.: Наукова думка, 1991. – 152 с.
29. Основи соціоекології: навч. посіб. / [за ред. Г. О. Бачинського]. – К.: Вища школа, 1995. – 238 с.
30. Ситаров В. А. Социальная экология / В. А. Ситаров, В. В. Пустовойтов. – М.: Академия, 2000. – 280 с.
31. Салтовський О. І. Основи соціальної екології: курс лекцій / О. І. Салтовський; Міжрегіональна академія управління персоналом. – К.: МАУП, 1997. – 168 с.
32. Сотник І. М. Еколого-економічні механізми мотивації ресурсозбереження: [монографія] / І. М. Сотник. – Суми: ВВП «Мрія ТОВ», 2008. – 330 с.
33. Вайцзеккер Э. Фактор четыре. Затрат – половина, отдача – двойная: новый доклад Римскому клубу / Э. Вайцзеккер, Л. Ловинс. – М.: Academia, 2000. – 400 с.
34. Половникова С. Ю. Ресурсозбереження в розширеному відтворенні трансформаційної економіки України: дис… канд. екон. наук: 08.01.01 / С. Ю. Половникова. – Дніпропетровськ, 2003. – 182 с.
35. Данилишин Б. М. Соціально-економічні проблеми регіонів: методологія і практика / Данилишин Б. М., Чернюк Л. Г., Фащевський М. І.; за ред. чл.-кор. НАН України Б. М. Данилишина; РВПС України НАН України. – Черкаси, 2006. – 315 с.
36. Китаєв О. Виявлення внутрішніх резервів економії матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів великих технологічних комплексів / О. Китаєв, А. Мелехов, О. Бородецька // Економіка України. – 2003. – № 3. – С. 46.
37. Єгупов Ю. А. Організація виробництва на промисловому підприємстві: навч. посіб. / Ю. А. Єгупов. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 488 с.
38. Задачи распределения ресурсов в управлении проектами / [Баркалов П. С., Буркова И. В., Глаголев А. В., Колпачев В. Н.]. – М.: ИПУ РАН, 2002. – 65 с.
39. Современная экономическая система и тенденции ее развития в начале третьего тысячелетия / [Мочерный С. В., Некрасов В. Н., Овчинников В. Н., Секретарюк В. Н.] // Экономическая теория: учеб. для вузов. – М., 2000. – С. 334–348.
40. Економічна енциклопедія. Т. 1–2. – К.: Академія, 2001. – 848 с.
41. Сотник І. М. Еколого-економічні механізми управління інноваційним ресурсозбереженням у машинобудуванні: [монографія] / І. М. Сотник, Ю. О. Мазін. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 252 с.
42. Матушкин М. А. Внутрифирменное управление материальными ресурсами / М. А. Матушкин. – Саратов: Изд. центр Сарат. гос. соц.-эк. ун-та, 2000. – 376 с.
43. Балашова Р. І. Оцінка ефективності діяльності підприємств нових форм господарювання на основі показників ресурсозбереження: автореф. дис… канд. екон. наук: 08.06.01 «економіка природокористування та охорони навколишнього середовища» / Р. І. Балашова. – Донецьк, 1999. – 16 с.
44. Таран В. А. Ресурсосбережение – новый символ социально-экономического и научно-технического прогресса / В. А. Таран, А. В. Богатырев // Машиностроитель. – 2003. – № 12. – С. 8–19.
45. Вагин Г. Я. Экономия энергоресурсов на машиностроительных предприятиях / Г. Я. Вангин, А. А. Лямин, С. А. Петрицкий // Промэлектро. – 2004. – № 6. – C. 31–48.
46. Кічігін А. Ф. Глобальна енергія в енергозбереженні видобутку і обробці матеріалів / А. Ф. Кічігін, Д. А. Єгер, А. Г. Івченко. – К.: Кондор, 2006. – 402 с.
47. Яцков В. Проблеми ресурсозбереження / В. Яцков // Економіка України. – 1994. – № 3. – С. 45–52.
48. Кондратьев Н. Д. Проблемы экономической динамики / Н. Д. Кондратьев. – М.: Экономика, 1989. – 526 с.
49. Эндрес А. Экономика природных ресурсов / А. Эндрес, И. Квернер. – [2-е изд.]. – СПб.: Питер, 2004. – 256 с.
50. Балацкий О. Ф. Экономический потенциал административных и производственных систем: [монография] / О. Ф. Балацкий. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2006. – 973 с.
51. Шевченко Д. К. Проблемы эффективного использования производственного потенциала / Д. К. Шевченко. – Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 1984. – 235 с.
52. Федонін О. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навч. посіб. / Федонін О. С., Репіна І. М., Олексик О. І. – К.: КНЕУ, 2004. – 360 с.
53. Мельник Л. Г. Эколого-экономические основы ресурсосбережения: монография / Мельник Л. Г., Скоков С. А., Сотник И. Н.; под ред. И. Н. Сотник. – Сумы.: ИТД «Университетская книга», 2006. – 229 с.
54. Ласкаревський В. Й. Підвищення енергоефективності в промисловості України // В. Й. Ласкаревський, В. О. Дерій // Енергетична ефективність та екологія. – 1999. – № 1 – 2. – С. 3–6.
55. Кривцов А. И. Перспективы глобального минерально-сырьевого обеспечения и эффективность использования минеральных ресурсов / А. И. Кривцов, И. Ф. Мигачев // Руды и металлы. – 2001. – № 1. – С. 16–31.
56. Рынки минерального сырья: перспективы глобализации и проблемы регионов / [Воробьев А. Е., Балыхин Г. А., Хлопонин А. Г., Карганов К. Г.]. – М.: Изд-во РУДН, 2003. – 294 с.
57. Повышение эффективности производства и его резервы [Литвицкий В. Ф., Гарбер Б. Г., Горелов В. Е. и др.]; под общ. ред. В. Ф. Литвицкого. – М.: Машиностроение, 1987. – 392 с.
58. Федулова Л. І. Інноваційна економіка / Л. І. Федулова. – К.: Либідь, 2006. – 475 с.
59. Япония сегодня [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
www.japantoday.ru.
60. Япония: проблемы научно-технического прогресса. – М.: Наука, 1986. – 256 с.
61. Накамори Х. Япония – мировая экономическая держава / Х. Накамори, Д. Вада. –М.: Наука, 1986. – С. 169–170.
62. Берлинский портал [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
http://www.berlin-ru.net.
63. «Жэньминь Жибао» [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
http://www.russian.people.com.cn.
64. Сайт российско-норвежской компании Р-Энерго [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
www.r-energo.ru.
65. Опыт США по энергосбережению в зданиях [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
http://wt.com.ua/archive/11opit.php.
66. Байков Н. Мировое потребление и производство первичных энергоресурсов / Н. Байков, Г. Безмельницына // МЭ и МО. – 2003. – № 5. – С. 44–52.
67. Синяк Ю. В. Энергосбережение и экономический рост / Ю. В. Синяк // Проблемы прогнозирования. – 1999. – № 3. – С. 50.
68. Михайлова С. Опыт стран Европы и Азии в сфере энергосбережения / С. Михайлова [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
http://www.urfo-stroi.ru.
69. УрФО. Строительство. ЖКХ [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
www.urfo-stroi.ru.
70. Украинская инвестиционная газета [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
www.investgazeta.net.
71. Информационный портал «Энергетика, энергосбережение, экология» [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
http://www.energ.net.ru.
72. Зарубежный опыт мотивации энергосбережения [Бернер М. С., Лоскутов А. В., Понаровкин Д. Б., Тарасова А. Н.] // Энергосбережение. – 2008. – № 3. – С. 44–48.
73. Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.zakon.rada.gov.ua.
74. Гончарук В. А. Развитие предприятия / В. А. Гончарук. – М.: Дело, 2000. – 128 с.
75. Наказ Президента України «Концепція державної регіональної політики» від 25 травня 2001 р. № 341/2001 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=341%2F2001.
76. Бутко М. П. Науково-методичні засади комплексного розвитку регіону України / М. П. Бутко, Л. І. Митро шина // Продуктивні сили і регіональна економіка: [зб. наук. праць]: у 2 ч. – К.: РВПС України НАН України, 2005.
Ч. 1. – 2005. – С. 9–19.
77. Ерохина Е. А. Теория экономического развития: системно-самоорганизационный поход / Е. А. Ерохина. – Томск: Издательство Томского университета, 2006. – 160 с.
78. Симоненко В. К. Регионы Украины: проблемы развития / В. К. Симоненко. – К.: Наукова думка, 1997. – 264 с.
79. Дьомін О. Політика регіонального розвитку в умовах поглиблення ринкових реформ в Україні/ Олег Дьомін// Економіка України. – 2003. – № 6. – С. 4–13.
80. Абрамов П. Регіональна економічна політика України на сучасному етапі / П. Абрамов, В. Пила // Економіка України. – 1993. – № 8. – С. 6–7.
81. Рынки минерального сырья: перспективы глобализации и проблемы регионов / [Воробьев А. Е., Балыхин Г. А., Хлопонин А. Г., Карганов К. Г.]. – М.: Изд-во РУДН, 2003. – 294 с.
82. Титунин А. А. Ресурсосбережение в деревообрабатывающей промышленности. Организационно-технические аспекты: [монография] / А. А. Титунин. – Кострома: Изд-во КГТУ, 2007. – 141 с.
83. Мишенин Е. В. Эколого-экономические проблемы природопользования в лесном комплексе / Е. В. Мишенин. – Сумы: ИПП «Мрия ЛТД», 1998. – 272 с.
84. Захарченко В. Структурні перетворення в машинобудуванні / В. Захарченко // Економіка України. – 2001. – № 9. – С. 30–35.
85. Ковалева Т. Рентабельность как показатель эффективности хозяйствования / Т. Ковалева // Бизнес-Информ. – 1998. – № 21–22. – С. 103–104.
86. Організаційно-економічне та фінансове забезпечення структурних реформувань промисловості регіону / [Є. І. Бойко, В. Б. Войцеховський, М. П. Горин, В. С. Коломийчук]. – К.: Укрмедкнига, 2000. – 34 с.
87. Клейнер Г. Б. Механизм принятия стратегических решений на промышленных предприятиях: результат эмпирического анализа / Г. Б. Клейнер. – М.: Экономика, 1998. – 82 с.
88. Окорокова Л. Г. Ресурсный потенциал предприятия / Л. Г. Окорокова; СПб. гос. техн. ун-т. – СПб.: СПбГТУ, 2001. – 293 с.
89. Золотарьов А. Раціональне використання оборотних засобів у промисловості / А. Золотарьов // Економіка України. – 2001. – № 7. – С. 29–32.
90. Хомяков В. І. Управління потенціалом підприємств: навч. посіб. / В. І. Хомяков, І. В. Бакум. – К.: Кондор, 2007. – 400 с.
91. Астахов А. С. Экономика горной промышленности: учебник для вузов / А. С. Астахов, Л. Е. Каменецкий, Ю. А. Чернегов. – М.: Недра, 1982. – 406 с.
92. Карлик Е. М. Экономика машиностроения: учеб. для вузов / Е. М. Карлик. – Л.: Машиностроение, 1985. – 392 с.
93. Прокопенко В. В. Энергосбережение при выплавке чугуна в индукционных печах / В. В. Прокопенко, П. В. Кульбачный, В. И. Степанова // Промелектро. – 2007. – № 3. – С. 53–56.
94. Єгупов Ю. А. Організація виробництва на промисловому підприємстві: навч. посіб. / Ю. А. Єгупов. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 488 с.
95. Берзинь И. Э. Экономика машиностроительного производства: учебник / [под ред. И. Э. Берзиня, В. П. Калинина]. – М.: Высшая школа, 1988. – 304 с.
96. Конищева Н. І. Регіональні резерви ресурсозбереження / Н. І. Конищева. – К.: Наукова думка, 1989. – 168 с.
97. Бобылёв С. Н. Экология и экономика: региональная экологическая политика. Проект пособия / С. Н. Бобылёв, О. Е. Медведева. – М.: ЦЭПР, 2003. – 271 с.
98. Задачи распределения ресурсов в управлении проектами / [Баркалов П. С., Буркова И. В., Глаголев А. В., Колпачев В. Н.]. – М.: ИПУ РАН, 2002. – 65 с.
99. Зайдес А. С. Построение современного предприятия: управление, ресурсообеспечение, эффективность / А. С. Зайдес. – СПб.: СПб – оркестр, 1999. – 455 с.
100. Байков Н. Мировое потребление и производство первичных энергоресурсов / Н. Байков, Г. Безмельницына // МЭ и МО. –2003. – № 5. – С. 44–52.
101. Майєр Д. М. Основні проблеми економіки розвитку / Майєр Д. М., Раух Д. Е., Філіпенко А. – К.: Либідь, 2003. – 688 с.
102. Основные направления предотвращения потерь материальных ресурсов в народном хозяйстве / [сост. И. Н. Гущина]. – М: ЦНИИТЭИМС, 1987. – 40 c.
103. Веклич О. А. Теоретико-концептуальные основы «экологической» характеристики ресурсосбережения / О. А. Веклич // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємництва та організація виробництва. – 2000. – Вип.. 1. – С. 17–25.
104. Методичні рекомендації Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України «Щодо створення та функціонування агентств регіонального розвитку». Постанова від 30. 07. 1999 р. № 1394 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi.
105. Розпорядження КМУ «Про заходи щодо реалізації Концепції державної регіональної політики» від 13 вересня 2001 р. № 437-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.rada.gov.ua.
106. Розпорядження Президента України «Про підготовку проекту Стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002–2011 роки» від 21 грудня 2001 року № 372/2001-рп [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.rada.gov.ua.
107. Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо формування регіональних стратегій розвитку» від 29 липня 2002 року, № 224 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.rada.gov.ua.
108. Розпорядження Президента України «Про розроблення проекту Стратегії економічного та соціального розвитку України до 2011 року» від 8 листопада 2002 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.www.rada.gov.ua.
109. Постанова КМУ «Про розробку прогнозних та програмних документів економічного та соціального розвитку і формування проекту державного бюджету» від 26 квітня 2003 р., № 621 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi.
110. Постанова КМУ «Про затвердження Методики визначення комплексної оцінки результатів соціально-економічного розвитку регіонів» від 4 лютого 2004 р., № 113 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi.
111. Наказ Президента України «Про впровадження системи стратегічного планування і прогнозування» від 30 квітня 1999 року № 460/99 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi.
112. Матушкин М. А. Внутрифирменное управление материальными ресурсами / М. А. Матушкин. – Саратов: Изд. центр Сарат. гос. соц.-эк. ун-та, 2000. – 376 с.
113. Подробинник И. М. Экономия материальных ресурсов за счёт внедрения прогрессивных технологических процессов в машиностроении / И. М. Подробинник, В. И. Потапов. – М: ЦНИИТЭИМС, 1985. – 48 c.
114. Постанова КМУ «Про розробку прогнозних та програмних документів економічного та соціального розвитку і формування проекту державного бюджету» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 165 (165–2004
–п) від 11. 02. 2004) [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.zakon.rada.gov.ua./cgi-bin/laws/main.cgi.
115. Закон України «Про державні цільові програми» від 18 березня 2004 року № 1621 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.gdo.kiev.ua/files/db.php?st=3339&god=2005.
116. Садеков А. А. Ресурсный потенциал предприятия: учеб. пособ. / А. А. Садеков, Л. В. Фролова, Л. В. Шаруга; Донец. гос. коммерч. ин-т. – Донецк: ДГКИ, 2002. – 116 с.
117. Половникова С. Ю. Ресурсозбереження в розширеному відтворенні трансформаційної економіки України: дис… канд. екон. наук: 08.01.01 / С. Ю. Половникова. – Дніпропетровськ, 2003. – 182 с.
118. Скоков С. А. Эколого-экономическое регулирование процессов ресурсосбережения: дис… канд. экон. наук: 08.08.01 / С. А. Скоков. – Сумы, 2002. – 190 с.
119. Організація і планування виробництва: навч. посіб. [Костюк В. К., Воінова Н. В., Цимбалюк Л. Г. та ін.]; за заг. ред. В. К. Костюка. – К.: Університет «Україна», 2006. – 331 с.
120. Повышение эффективности производства и его резервы / [Литвицкий В. Ф., Гарбер Б. Г., Горелов В. Е. и др.]; под общ. ред. В. Ф. Литвицкого. – М.: Машиностроение, 1987. – 392 с.
121. Харламова О. В. Економічні основи використання матеріальних ресурсів (на прикладі підприємств водопровідного господарства): автореф. дис… на здобуття наукового ступеня канд. екон. наук: 08.10.01 «розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» / О. В. Харламова. – Харків, 2000. – 18 с.
122. Мочерний С. В. Методологія економічного дослідження / С. В. Мочерний. – Львів: Світ, 2005. – 415 с.
123. Диба М. І. Економічна стратегія перехідної економіки України / М. І. Диба // Стратегія економічного розвитку України: наук. зб. Вип. 4. – К.: КНЕУ, 2001. – 306 с.
124. Каменник Л. Л. Ресурсосберегающая политика и механизм ее реализации / Л. Л. Каменник. – СПб., 1999. – 384 с.
125. Мельник Л. Г. Эколого-экономические основы ресурсосбережения: [монография] / Мельник Л. Г., Скоков С. А., Сотник И. Н.; под ред. Сотник И. Н. – Сумы: ИПТД «Университетская книга», 2006. – 229 с.
126. Степанов В. И. Экономия и нормирование материальных ресурсов: учеб. пособ. / В. И. Степанов, A. A. Мешков. – М.: Высшая школа, 1991. – 436 с.
127. Шостак Л. Б. Регулирование экономического роста в условиях природно-ресурсных ограничений / Л. Б. Шостак; под ред. Б. М. Данилишина. – К.: СОПС Украины НАН Украины, 1998. – 320 с.
128. Конищева Н. И. Ресурсосбережение: экономико-экологический аспект / Н. И. Конищева, Н. А. Кушнирович, Л. В. Рожкова. – К.: Наукова думка, 2002. – 212 с.
129. Розпорядження КМУ «Концепція створення системи рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки, суб’єктів господарювання