РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ :

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ
ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Харківська національна академія міського господарства

На правах рукопису

ЄСІНА ВАЛЕРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 330.341.1:338.1

РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
РЕГІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ

Спеціальність: 08.00.05 – Розвиток продуктивних сил і
регіональна економіка

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Бубенко Павло Трохимович
доктор економічних наук, професор

Харків – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….. 4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ З ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ…………………………………………...

11
1.1. Витоки та головні тенденції інноваційного розвитку в концептуальній моделі «інноваційної економіки»………………………...
11
1.2. Теоретичне обґрунтування поняття «потенціал» та його використання в дослідженні інноваційного розвитку……………………..
27
1.3. Визначення характеристик інноваційного потенціалу регіонального господарського комплексу…………………………………………………..
38
1.4. Концепція включення інноваційного потенціалу регіону в механізм міжрегіональних взаємодій………………………………………………….
48
Висновки до розділу 1……………………………………………………….. 54
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ І ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ……….
57
2.1. Економічний стан регіонів та зв’язок потенціалу з інноваційною діяльністю…………………………………………………………………….
57
2.2. Рейтинговий та інформаційний підходи до оцінки розвитку регіонів………………………………………………………………………..
76
2.3. Вибір інструментарію та формування організаційних систем управління інноваційним розвитком регіонів……………………………...
89
Висновки до розділу 2………………………………………………………. 100
РОЗДІЛ 3 МЕТОДИЧНЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ………
103
3.1. Розробка моделі та розрахункового алгоритму визначення інноваційного потенціалу регіону ………………………………………….
103
3.2. Формування елементів організаційної моделі управління розвитком регіонального господарського комплексу………………………………….
128
3.3. Різновиди моделей побудови стратегії розвитку регіонів та формування умов їх реалізації………………………………………………
139
Висновки до розділу 3……………………………………………………….. 171
ВИСНОВКИ...................................................................................................... 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………… 179
ДОДАТКИ……………………………………………………………………. 194

ВСТУП
Актуальність теми. Україна формує свою модель розвитку в складних суперечностях трансформаційного періоду, коли злагодженої взаємодії інститутів державного управління, виробничо-господарських структур, влади на місцях і бізнесу практично не відбувається. Цей стан нерівноваги та невпорядкованості ще більш погіршили такі чинники, як світова фінансова криза, незавершеність процесу зміни технологічних укладів, незадовільний інвестиційний клімат.
Для покращення економічного стану в країні велике значення набуває орієнтація економічної політики на формування та реалізацію інноваційної моделі розвитку України. Така модель має свою особливу актуальність на рівні регіонів, де є економічна необхідність створити сучасну цілісну й збалансовану систему взаємодії об’єктів виробництва та сфери послуг на принципах інноваційного програмування та на цих засадах поступово відпрацювати нові форми й методи управління розвитком регіону.
Вагомий внесок у теоретичну розробку інноваційної теорії зробили відомі зарубіжні і вітчизняні класики економічної науки: П. Самуельсон, Б. Санто, Р. Солоу, М. Д. Кондратьєв, Б. Твісс, Р. Харрод, Й. Шумпетер., М.І. Туган-Барановський,.
Значний внесок у розробку теоретичних і методичних питань, пов’язаних з оцінкою інноваційного потенціалу, формуванням і реалізацією інноваційної стратегії та її ролі в забезпеченні стабільного соціально-економічного розвитку регіонів внесли вітчизняні науковці: О.І. Амоша, В.П. Александрова, П.Т. Бубенко, А.С. Гальчинський, З.В. Герасимчук, В.М. Геєць, А.П. Голіков, В.М. Гриньова, Б.М. Данилишин, М.І. Долішній, Г.В. Ковалевський, Л.Л. Ковальська, М.О. Кизим, Е.Г. Ліберман, І.І. Лукінов, Є.Ф. Пеліхов, В.П. Решетило, В.П. Семиноженко, В.І. Сергієнко, Л.М. Шутенко.
Розглядаючи в нових умовах вплив глобальних тенденцій розвитку на зміну організаційних форм і ринкових відносин, вчені зосередили увагу на формуванні інноваційної стратегії розвитку регіонів, сформували засади конкурентної політики, запропонували моделі оцінки впливу інвестицій на розвиток економіки. Для подальшого дослідження цих проблем на сучасному рівні та прориву України в світовий економічний простір розвинутих країн потрібні нові наукові розробки насамперед у сфері оцінки своїх ресурсних і інноваційних можливостей, розбудови інфраструктури, вибору пріоритетів, забезпечення ефекту синергії в системі інноваційних інститутів.
Більшість із цих проблемних питань сьогоднішньою наукою ще нерозв’язані, зокрема «стартові» з них – оцінка інноваційного потенціалу регіонів, готовності до інновацій, формування механізмів управління інноваційним розвитком. Невирішеність цих питань у науково-методичному плані та вимоги практики прискорення позитивних змін роблять тему дисертації актуальною, своєчасною та практично затребуваною.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематики держбюджетних науково-дослідних робіт Харківської національної академії міського господарства «Економічні проблеми розвитку підприємств ЖКГ: регіональний аспект» (№ДР 01070000248, 2007р.). У цій роботі автором обґрунтовано більш суттєве значення не самого розміру потенціалу, а механізмів і методів його стимулювання. Результати дисертаційного дослідження використані в наукових розробках Північно-Східного наукового центру НАН і МОН України з теми «Організаційно-економічні основи формування та реалізації регіональної інноваційної політики (на прикладі Харківської області)» (№ДР 0106U003478, 2006 р.), де запропоновано й розроблено моделі та методи оцінки інноваційного потенціалу регіонів у механізмі міжрегіональних взаємодій.
Мета і завдання дослідження. Метою наукового дослідження є розробка теоретико-методичних основ інноваційного розвитку регіонів та пошук шляхів реалізації інноваційного потенціалу в процесі активації міжрегіональних взаємодій.
Для досягнення означеної мети в роботі поставлено й розв’язано такі теоретичні й прикладні завдання:
проведено теоретичний аналіз концепцій регіонального інноваційного розвитку та понятійного апарату цієї проблеми;
визначено та обґрунтовано характеристики економічного та інноваційного потенціалів регіону (ІПР);
досліджено структуру та взаємозв’язок інноваційного потенціалу та інноваційного розвитку;
запропоновано комплекс задач оцінювання інноваційного потенціалу регіону;
виявлено й конкретизовано оцінки та тенденції економічного стану регіонів України й умов готовності їх до інноваційного розвитку;
проаналізовано та впроваджено систему показників оцінки інноваційного потенціалу регіону з урахуванням факторів активації міжрегіональних взаємодій;
сформовано методичні рекомендації щодо використання інноваційного потенціалу в задачах управління розвитком регіону;
уточнено стратегії соціально-економічного розвитку окремих регіонів України.
Об’єкт дослідження – процес інноваційного розвитку регіону.
Предмет дослідження – теоретико-методичні положення та підходи до оцінки інноваційного потенціалу регіону з метою вдосконалення практики управління розвитком.
Методи дослідження. У дисертаційній роботі використані такі методи дослідження: діалектичний метод пізнання – для формування концепції дослідження, постановки проблеми й уточнення об’єкта дослідження; аналіз, синтез і порівняння – для визначення сучасного стану інноваційного розвитку регіонів і розкриття змісту й уточнення наукових понять; системний підхід – для моделювання та розробки основних понять дослідження, вибору показників оцінки інноваційного потенціалу регіонів; статистичні методи аналізу – для аналізу й оцінки інноваційного потенціалу регіонів і міжрегіональної взаємодії, таксономічний метод –для обчислення узагальнюючого показника розвитку інноваційного потенціалу регіонів, кластеризації і ранжування – для групування регіонів і визначення місця окремих регіонів в економічному просторі; графічний і графіко-аналітичний аналіз – для ілюстрації результатів й основних положень дисертаційного дослідження.
Методологічною та теоретичною основою дисертаційного дослідження є зарубіжні й вітчизняні фундаментальні наукові праці з питань теорії інноваційного розвитку економіки та сучасних регіональних теорій, методи дослідження інноваційних процесів на регіональному рівні. Інформаційну базу дисертаційного дослідження склали законодавчі та нормативні акти, матеріали Державного комітету статистики України й органів статистики Харківської області, Стратегії економічного і соціального розвитку областей України.
Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш вагомі результати, що характеризують наукову новизну дисертаційного дослідження, полягають у тому, що:
уперше:
запропоновано підхід до визначення інноваційного потенціалу регіонів, в якому на відміну від існуючих розробок, обґрунтовано його роль як чинника активації міжрегіональних взаємодій та визначені нові показники (наявність паливно-енергетичних ресурсів, будівельний потенціал, щільність транспортної мережі, зовнішньоекономічна діяльність та ін.), що забезпечують вплив на підвищення ефективності інтеграційних процесів і формування стратегій інноваційного розвитку регіонів;
удосконалено:
структуру інноваційного потенціалу регіону шляхом включення до неї управлінського потенціалу та показників міжрегіональних взаємодій, що розглядається в рамках існуючих умов забезпечення інноваційного розвитку (природні ресурси, інноваційний клімат, готовність до впровадження інновацій, інституційні умови);
процес оцінювання інноваційного потенціалу регіону де визначено, що не тільки самі оцінки, а і практика оцінювання забезпечує накопичення досвіду та формує основи нового економічного мислення учасників процесу управління розвитком;
модель інноваційного процесу Клайна-Розенберга шляхом введення в її структуру двох нових блоків: інституціонального забезпечення та управління інноваційним розвитком. Модифікована модель включає елементи та умови забезпечення регіонального розвитку, в т.ч. регіональну політику, ресурсну складову, концепцію конкурентних переваг та орієнтацію на синергетичний ефект від інноваційної діяльності;
дістали подальшого розвитку:
визначення і обґрунтування взаємозв’язку науково-освітньої, інфраструктурної, інноваційної, інституціональної компонентів як складових інноваційного ефекту, що забезпечують досягнення таких різновидів синергії, як ресурсної, організаційної, соціальної й економічної;
концепція стратегічного планування регіонального розвитку, в якій поєднано теорію моделювання та прийняття рішень із кібернетичними принципами управління; запропоновано сумісне застосування проектного та процесного підходів в управлінні інноваційним розвитком;
організаційна технологія управління інноваційним розвитком регіону, що формується на засадах побудови та взаємодії чотирьох базових блоків: регуляторна політика в сфері інноваційного розвитку, оцінювання інноваційного потенціалу регіону, розвиток інституціональних елементів інфраструктури та використання нових інструментів управління.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що виконані в науковому дослідженні розробки й рекомендації, щодо оцінки інноваційного потенціалу регіонів з включенням чинників міжрегіональних взаємодій дає можливість удосконалити планування стратегій розвитку регіонів і впровадити нову модель управління інноваційним розвитком.
Запропоновані у дисертації розробки використанні в діяльності Головного управління економіки Харківської обласної державної адміністрації (довідка № 154 від 17.01.2011 р.) – система завдань міжрегіональних взаємозв’язків і спільної участі у виконанні міжрегіональних програм; та в наукових дослідженнях Північно-Східного наукового центру НАН і МОН України (акт впровадження № 393 від 19.11.2010 р.) - нетрадиційний підхід до оцінки інноваційного потенціалу та систему показників, що характеризують його роль в міжрегіональних взаємодіях; ДБУ «Північно-східний регіональний центр інноваційного розвитку» (акт впровадження № 308 від 28.12.2009 р.) – модель управління розвитком Харківського регіону.
Результати дисертаційного дослідження використано в навчальному процесі на кафедрі міської і регіональної економіки Харківської національної академії міського господарства при викладенні дисциплін «Економіка і організація інноваційної діяльності», «Інноваційний менеджмент» та «Потенціал і розвиток підприємства» (акт впровадження від 11.01.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним науковим дослідженням. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використано лише ті положення, що є результатом особистого дослідження здобувача. Особистий внесок автора в спільних роботах наведено в списку опублікованих праць за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації обговорювалися й отримали схвальну оцінку на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Загальноекономічні та фінансові аспекти формування інноваційного потенціалу регіону» (м. Полтава, 2007 р.), Міжнародній науковій конференції «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій» (м. Суми, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Інвестиційні та інноваційні складові розвитку внутрішнього ринку України в умовах глобалізації» (м. Київ, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції (чотирнадцяті Ліберманівські читання) «Економічні аспекти сучасних технологій управління в економіці, науці, освіті в ХХІ столітті в умовах фінансової кризи» (м. Харків, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми розвитку економіки України в контексті глобалізаційних процесів» (м. Харків, 2009 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми й перспективи розвитку академічної та університетської науки» (м. Полтава, 2009 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання теорії та практики менеджменту» (м. Луганськ, 2010 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Україна в умовах глобальної конкуренції: стратегія випереджаючого розвитку» (м. Донецьк, 2010 р.).
Публікації. Основний зміст роботи висвітлено в 17 публікаціях, з них: 7 статей у спеціалізованих фахових виданнях України, 10 публікацій у матеріалах наукових конференцій. Загальний їх обсяг 4,88 ум.-друк. арк., з них особисто автору належать 3,11 ум.-друк. арк.
Структура і обсяг дисертації. Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Роботу викладено на 208 сторінках машинописного тексту, містить 32 рисунки на 25 сторінках, 25 таблиць на 22 сторінках, 11 додатків на 15 сторінках. Список використаних джерел становить 177 найменувань на 15 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Наукові та практичні результати проведеного дослідження поглиблюють систему знань про стратегічне значення інноваційного потенціалу регіону, методів його використання та засобів управління ним в розв’язанні завдань регіонального розвитку. Отримані результати дослідження підкреслюють і розкривають зв’язок інноваційного потенціалу й інноваційної діяльності, відбивають характер міжрегіональної взаємодії і її значення для національної економіки в цілому, обґрунтовують нові підходи та методи до економічного обґрунтування моделей розвитку окремих регіонів України.
Основними результатами дисертаційного дослідження є такі:
1. Державна регіональна політика побудована на концепції інноваційного економічного розвитку, що потребує подальшого наукового забезпечення програм, механізмів і системи управлінських рішень в цій сфері знань. В дисертації проведено теоретичний аналіз понятійного апарату інноваційної сфери, розкриті сутність і зміст категорій інноваційний потенціалу, інноваційного розвитку, інноваційного процесу.
У дисертації обґрунтовано зростання ролі інноваційних чинників у забезпеченні економічного розвитку регіонів, насамперед наукових знань, високих технологій та оновлення механізмів управління. З’ясовано, що в понятійному апараті інноваційної теорії змістову сутність найбільш повно розкривають інноваційний потенціал, розвиток, інноваційна активність, інституційне забезпечення, а в господарській практиці все більше використовуються інноваційне проектування й управління.
В дослідженні підкреслюється, що першочерговим завданням регіонального розвитку є випереджальне створення ефективного механізму інформаційного забезпечення та умов для розвитку людського капіталу, а вже потім – інвестиційна підтримка. В концепції інноваційного розвитку виділені три складових – державна підтримка, регіональний саморозвиток і активізація міжрегіональних взаємодій.
2. За матеріалами аналізу виробничо-господарської діяльності регіонів сформовано авторський погляд на економічний потенціал як на інтегровану характеристику їх сучасного стану. Зазначено, що для вибору стратегії розвитку цього недостатньо, тому що інноваційні чинники «приховані» в загальних показниках ВРП.
В світлі теоретичних новацій впровадження в передових державах моделей інноваційної економіки загострюється питання визначення і оцінки інноваційного потенціалу систем різного рівня, зокрема, питання визначення змісту потенціалу, його структури та методів оцінки. Доведено, що інноваційний потенціал не є постійною величиною, має складну структуру, реагує на ринковий попит і розвиток підприємницької діяльності. Тому доцільно ставити завдання більш глибокого оцінювання саме інноваційного потенціалу. Дослідженням виявлено, що структура інноваційного потенціалу та його динаміка знаходиться в режимі постійних змін. Авторський підхід до визначення інноваційного потенціалу регіону передбачає його поділ на дві складові – потенціал саморозвитку і потенціал міжрегіональних взаємодій, що визначено як потенціал І і ІІ роду. Установлено, що інноваційний потенціал є необхідною, але недостатньою умовою для розвитку: він має входити складовою в механізм перебудови систем управління.
3. Досліджено різновиди взаємозв’язків між категоріями «інноваційний потенціал» та «інноваційний розвиток». З’ясовано, що самі зв’язки спираються на чинники різної природи і сили впливу. Перша лінія таких зв’язків проходить у рамках регіональної політики, друга – через практику оцінки ресурсів і прийняття рішень, третя – через інноваційне проектування та реалізацію проектів, четверта – через систему стимулів і подолання перешкод в інноваційному процесі.
4. У дисертації обґрунтовано комплекс задач оцінювання інноваційного потенціалу регіону, який, насамперед, містить вибір показників самої оцінки, тобто системи ресурсних характеристик. Крім цього, є досить значна кількість й інших завдань, а саме: порівняння складових інноваційного потенціалу через рангові зіставлення, накопичення досвіду й інформації, розробка нормативів, розширення знань та апробація методів оцінки. З позицій авторського підходу до інноваційного потенціалу регіону сформовано наукову пропозицію щодо визначення й урахування показників міжрегіональної взаємодії і виділено сфери корисного ефекту від самих процедур (технологій) оцінювання й інформаційного обміну оцінками.
5. Теоретико–методичні розробки в самому дослідженні переслідували два завдання – уточнити постановку аналітичних задач та розробити стратегії інноваційного розвитку окремих регіонів. Здійснено оцінку та досліджено тенденції сучасного економічного стану регіонів. З’ясовано, що інноваційний потенціал регіонів країни достатньо високий (наукова складова, рівень освіти, інноваційна діяльність підприємств та ін.), але загалом по країні є значними і регіональні диспропорції. Розкрито нові регіональні тенденції, що проявили себе в кризовий період: економічний спад демонструють економічні лідери – Донецький, Луганський, Одеський регіони, а стабільність та зростання – Закарпатський, Чернігівський, Хмельницький регіони.
Аналіз економічного стану регіонів свідчить про нестабільність активації розвитку, а з цього слідує логічний висновок про пріоритет регіональних ресурсів і механізмів саморозвитку в інноваційній політиці як центру, так і регіонів. Загальний аналіз не виявив значних факторів активності та спроможності регіонів щодо впровадження інновацій, з чого випливає необхідність переходу від традиційного стратегічного планування до більш ефективних методів управління розвитком, включаючи створення регіональних інноваційних систем та нових організаційних форм взаємодії економічних суб’єктів. Існуючі недоліки в інформаційному забезпечення інноваційного розвитку та якість статистичної інформації не дозволяють з достатньою обґрунтованістю виявить реальний стан економіки регіонів, спеціальних систем інноваційної інформації регіони практично не створюють.
6. Визначено якісні й кількісні характеристики інноваційного потенціалу регіону з урахуванням міжрегіональних взаємодій та зроблено висновок про їх недостатню адекватність у відображенні головних чинників реального інноваційного процесу. Навіть статистично обґрунтована інтерпретація фінансового стану регіонального господарського комплексу, об’єктів інноваційної активності й обсягів випуску інноваційної продукції не є достатніми для оцінки інноваційного потенціалу. Брак даних про інфраструктурний рівень підтримки інновацій, відсутність експертних характеристик інноваційних проектів та ефекту фактичного впровадження інновацій стали підставою для висновку про необхідність дослідження сучасної технології міжрегіонального інформаційного обміну поза межами базових статистичних даних.
7. Опрацьовано систему моделей управління інноваційним процесом для забезпечення саморозвитку регіонів з урахуванням впливу чинників міжрегіональних взаємодій. Обґрунтовано підходи до моделювання: – проектний – у варіанті проектних розробок, і процесний, де виділяються функціональні завдання управління розвитком, механізм прийняття і контролю виконання рішень. Запропонована алгоритмічна схема управління інноваційним розвитком регіону, в якій сполучено теоретико-методичний супровід інновацій з інформаційним забезпеченням. В поданій моделі в структурологічному варіанті поєднано характеристики потенціалу промислово-виробничих ресурсів, інноваційних технології і вдосконалених організаційних форм.
В практиці розробки та впровадження регіональних інноваційних програм і проектів значна доля ризику пов’язана з відсутністю відповідного методичного забезпечення. В дисертації виділено головні положення створення сучасної методичної бази, в тому числі по напрямках: моделювання, проектування, управління використанням потенціалу. Рекомендовано зробити акцент не стільки на інноваційних кінцевих результатах, скільки на механізмах організації інноваційної діяльності. Методичні розробки найбільш затребувані в сферах економічного проектування, розбудови регіональної інфраструктури, організації і підтримки венчурного бізнесу. Саму систему прийняття рішень запропоновано сформувати як постійно діючий механізм, який проходить через весь спектр управлінських рішень, тобто через аналітичні, прогнозні, планові, організаційні, стратегічні рішення.
8. З аналізу наявних розробок випливає, що загалом Стратегії економічного і соціального розвитку регіонів украй інерційні: на десятиріччя вперед темпи зростання незначні, а структурні зміни несуттєві. Розроблено концептуальні рекомендації вибору регіональних програм для декількох областей України. Здійснено аналіз їх стратегій розвитку, виділено базові показники, сформовано відмінності моделей розвитку. У дослідженні акцентовано на необхідність використання специфічних ресурсних особливостей регіонів, що дозволяють досягнути суттєвих позитивних зрушень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Адаманова З.О. Инновационные стратегии экономического развития в условиях глобализации / Адаманова З.О. – Симф.: Кримуч-педгиз, 2005.-504с.
2. Адаманова З.О. Інноваційні фактори економічного розвитку в умовах глобалізації: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук. /З.О.Адаманова. – Київ, 2006. – 32 с.
3. Агентства регіонального розвитку в Україні: Становлення та перспективи/ [Бугай С., Лендьел М., Кіш Є. та ін.] ; Київ. центр Ін-ту Схід-Захід. – [2-е вид.] – Х. : Міленіум, 2003. – 302 с.
4. Адміністративно-територіальний устрій та сталий розвиток регіону (концептуальні основи та методологія) / [В.М. Бабаєв, Л.Л. Товажнянський та ін.]. – Харків: НТУ «ХПІ», 2006. – 316 с.
5. Алєксєєв І.В. Стратегії та регулювання інноваційного розвитку виробничо-господарських структур: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук. : спец. 08.02.03 «Організація управляння, планування і регулювання економікою» / І.В. Алексєєв. – К., 2002. – 33 с.
6. "Американці більше всіх у світі витрачають на науку" (За матеріалами газети "Погляд" від 31/10/2006). [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rsci.ru/company/innov/
7. Аньшин В.М. Маркетинг нововведений / Аньшин В.М. – М. : РЭА, 1994.
8. Антоновский М.Я. Методология постро¬ения балансовых эколого-экономических моделей / Антоновский М.Я., Литвин В.А., Тер-Микаэлян М.Т. // Проблемы экологического мониторинга и моделирования экосистем. Т.3. – Л.: Гидрометеоиздат, 1980. – 229 с.
9. Антонюк Л.Л. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: моногр. / Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчук В.С. – К.: КНЕУ,2003.-394 с.
10. Активізація інноваційної діяльності: організаційно-правове та соціально-економічне забезпечення: Монографія / [О.І.Амоша, В.П.Антонюк, А.І.Землянкін та ін.] / НАН України. Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк, 2007.-328 с.
11. Актуальні питання методології та практики науково-технологічної політики / [під ред. Б. Малицького]. – К. : Центр досліджень наук.-техн. потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України, 2001. – 201 с.
12. Атаманова Ю.Є. Теоретичні проблеми становлення інноваційного права України: Монографія. / Атаманова Ю.Є.– Х.: Факт, 2006. – 256 с.
13. Ачкасов А. Є. Стратегія регулювання зайнятості населення України. Теорія і практика / Ачкасов А. Є. – Житомир, 2002. –512 с.
14. Афонин И.В. Инновационный менеджмент: Учебное пособие / Афонин И.В. – М.: Гардарики, 2005. – 224 с.
15. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент / Балабанов. И.Т. – СПб.: Питер, 2001. – 304 с.
16. Балабанов А., Балабанов И. Финансы. / А. Балабанов, И.Балабанов. – СПб: «Питер», 2002 с.
17. Богорад О. Д., Тевелєв О. М., Падалка В. М. Регіональна економіка: Словн.-довідн. / О. Д., Богорад, О. М., Тевелєв, В.М.Падалка . / – К.: НДІСЕП, 2004 с.
18. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. – 2-е изд., перераб. и доп. / Бланк И.А. – К.: Эльга, Ника-Центр, 2004. – 656 с.
19. Бланк И.А. Финансовая стратегия предприятия / И.А. Бланк. – К.: Эльга; Ника-Центр, 2004. – 720 с.
20. Бубенко П.Т. Інституційна динаміка просторової організації економічного розвитку. Монографія / Бубенко П.Т. –Харків : ХНАМГ, 2008. – 295 с.
21. Бубенко П.Т. Регіональні аспекти інноваційного розвитку: Монографія. / Бубенко П.Т. – Харків : НТУ «ХПІ», 2002. – 316 с.
22. Бубенко П.Т. Інноваційний розвиток регіонів : Монографія. / П.Т. Бубенко, О.Б. Снісаренко.– Харків : Вид-во «Форт», 2009. – 160 с.
23. Бусел В.Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [ Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. ] – К. – Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001.
24. Бутко М.П. Реформи і регіон. / [ Ред. О.В. Ткаченко]. – Чернігів: «Сіверянська думка», 1999. – 248 с.
25. Валлерстайн И. Анализ мировых систем и ситуация в современном мире / Валлерстайн И. – СПб.: Университетская книга, 2001.
26. Видяпина В.И. Экономическая теория (политэкономия): Учебник / [ Под общей ред. В.И. Видяпина, Г.П. Журавлевой ]. – М.: Изд-во Рос. Экон. Акад., 2000. – 367 с.
27. Волосюк М. Підвищення ефективності регіонального управління інноваційним розвитком / Марина Волосюк // Економіст – 2006.-№8. – С.58–61.
28. Гальчинський А.С. Основи економічних знань: Навч. Посіб. / Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палків Ю.І. – К.: Вища шк.., 1998. – 544 с.
29. Геєц В.М. Інноваційні перспективи України / В.М. Геєц, В.П. Семиноженко. - Харків: Константа, 2006. – 272 с.
30. Герасимчук З.В. Виробничий потенціал регіону: методика оцінки та механізми нарощення. Монографія. / З.В. Герасимчук, Л.Л. Ковальська. – Луцьк: ЛДТУ, 2003. – 242 с.
31. Герасимчук З.В. Регіональна політика фінансового забезпечення сталого розвитку / З.В. Герасимчук, І.М. Вахович // Регіональна економіка. – 2008. – №2. – С. 59–72. 17.
32. Глобальна економічна криза 2008-2010 років: світовий досвід та шляхи подолання в Україні: Монографія // [В.П. Антонюк, С.С. Аптекар, Н.А.Балтачеєва та ін.]; під заг.ред. В.І. Ляшенка. – Донецьк: Юго-Восток, 2010. – 414 с.
33. Гладкий Ю. Н. Регионоведение / Ю.Н. Гладкий, А.И. Чистобаев – М.: Гардарики, 2000. – 348 с.
34. Голиков А.П. Регионы Украины: поиск стратегии оптимального развития // Под ред. д.г.н., проф. Голикова А.П. – Харьков, 1994. – 304 с.
35. Голиков А.П. Стратегия регионального развития: европейский контекст: моногр. / А.П. Голиков, Н.А. Казакова. – Х. : Экограф, 2008. – 180 с.
36. Горбунов Э.П. Структура и эффективность общественного производства / Горбунов Э.П.. – М. : Мысль, 1974. – 197 с.
37. Градов А. П. Экономическая стратегия фирмы / Градов А.П. – М : Экономика, 1999. – 390 с.
38. Гриньов А.В., Управління інноваційним розвитком промислових підприємств у глобальному середовищі: Монографія. / А.В. Гриньов, Т.В. Деділова. – Харків: ХНАДУ, 2008. – 148 с.
39. Гришина Л. Інноваційний напрямок розвитку як шлях подолання проблемності регіону / Лариса Гришина, Наталія Буга // Економіст – 2006.– №8. – С. 54 – 57.
40. Денисенко М.П. Управлінські форми підтримки інноваційного розвитку економіки (досвід США) / Денисенко М.П. // Проблеми науки. – 2003. – № 12. – С. 47–53.
41. Денисюк В. Фактори та модель інноваційно орієнтованого економічного розвитку / В. Денисюк, А. Марков // Економіст. – 2009.– № 4. – С. 20–25
42. Докторук Є. Інтелектуальний потенціал промислових підприємств: проблеми та перспективи використання / Євген Докторук // Економіст. – 2009.– № 7. – С. 40–44.
43. Друкер П. Менеджмент некоммерческой организации: принципы и практика / Друкер П; [пер. с англ.]. – М.: ООО «И.Д.Вильямс», 2007. – 304 с.
44. Есина В.А. Подход к оценки потенциала региона с позиции межрегиональных взаимодействий/ В.А. Есина, П.Т. Бубенко // Вчені записки Харківського інституту управління: Науковий журнал. – 2010. – №28. – С. 98-102
45. Есина В.А. Оценка и оценивание инновационного потенциала / В.А. Есина, Е.Б. Снисаренко // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики. – 2009. - № 2. – С. 57–68.
46. Есина В. Экономическая информация и ее роль в активации инновационных процессов / В. Есина, А. Хомутенко // Вчені записки Харківського інституту управління: Науковий журнал. – 2010. – №28. – С. 207–210.
47. Єсіна В.О. Есина В.А. «Неклассическая» трактовка инновационного потенциала региона в задачах межрегиональных взаимодействий / В.А. Есина, П.Т. Бубенко // Збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції "Проблеми й перспективи розвитку академічної та університетської науки", 16-18 грудня 2009 р. – Полтава: ПолтНТУ, 2009. - С.26-28.
48. Есина В.А. Влияние кризиса на активизацию инновационных процессов в регионе / Есина В.А. //Бюлетень Нобелівського економічного форуму. Том 2 - 2010. - № 1. – С. 90 – 97.
49. Журавка А.В. Моделирование инновационной стратегии региона / Журавка А.В., Кононова Е.Ю., Московкин В.М. // Вісник Харківського національного ім. В.Н. Каразіна. – 2003. - № 608. – С. 147–151.
50. Журнал Інновації: Інноваційна економіка - стратегічний напрямок розвитку Росії в XXI векедата: 8 травня 2003. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://stra.teg.ru/lenta/innovation/515
51. Загородній А.Г. Фінансовий словник. / Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. – 4-те вид., випр. та доп. – К. ; Л.:Знання; ЛБІ НБУ, 2002. –567 с.
52. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економіч¬ного та соціального розвитку України на 2002 – 2011 рр: посилання Президента до ВРУ від 13 квітня 2002 р. №1100-02. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
53. Ибатуллин О.У. Оценка инновационного потенциала Республики Башкортостан / О.У. Ибатуллин, С.М. Ибатуллина // Управление экономическими системами: електрон. науч. журн. / Кисловодский інститут права. [Електронний ресурс]. – http://uecs.mcnip.ru
54. Іванов М. Виробничий потенціал України: стан, проблеми розвитку / Іванов М. // Економіка України. – 1993. – №2. – С. 18. – 26.
55. Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы: учеб. пособие / Иноземцев В.Л. – М.: Логос, 2000.
56. Інноваційний розвиток економіки та напрями його прискорення / [за ред. В.П. Александрової]. – К. : Ін-т економічного прогнозування НАН України, 2002. – 77 с.
57. Інноваційна діяльність у Харківській області: статбюлетень. – Х. : Головне управління статистики у Харківській області, 2010.
58. Інновації: проблеми науки та практики: моногр. – Х. : ВД «Інжек», 2006. – 336 с.
59. Інститути та інструменти розвитку території. На шляху до європейських принципів, 2-е вид. / за ред. С. Максименка. – К.: Міленіум : Київ. центр Ін-ту Схід-Захід, 2003. – 244 с.
60. Інституційні засади регулювання національних інноваційних систем. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.viche.info/journal/1174/
61. Карпец О.С. Теоретические основы модели управления инновационной деятельностью региона / Карпец О.С. // Бизнесинформ. – 2008. - №8. – С.99–103.
62. Керецман В. Ю. Державне регулювання регіонального розвитку: теоретичні аспекти: Моногр / Керецман В. Ю. – К.: Вид-во УАДУ, 2002.
63. Кінах А.К. Український прорів / Кінах А.К. – К.: Три крапки, 2005.–319 с.
64. Кобзаненко В.А. Государственное управление: основы теории и организации: Учебн. / Под ред. В. А. Кобзаненко. – М.: Статут, 2000.
65. Кокурин Д.И. Инновационная деятельность: [монографія]. / Кокурин Д.И.– М.: Экзамен, 2001. – 576 с.
66. Ковалевский Г.В. Индексный метод в экономике / Ковалевский Г.В. – М.: Финансы и статистика, 1989. – 238 с.
67. Ковалевський Г.В. Идеи, поиски, решения. New ideas, Approaches, Solution./ Ковалевский Г.В. – Харьков, ХНАГХ, 2005. – 179 с.
68. Ковальська Л.Л. Оцінка конкурентостпоможності регіону та механізм її підвищення: Монографія / Ковальська Л.Л. – Луцьк: Настир’я, 2007. – 420 с.
69. Кондратьев Н.Д. Больших циклы коньюнктуры и теория предвидения. Избранные труды / Кондратьев Н.Д. [сост. Якове Ю.В.]. – М. : ЗАО «Изд-во «Экономика», 2002. – 767 с.
70. Конкурентоспособность Украины после кризиса: Десять ступенем вниз // Зеркало недели. – 2010. – № 25. – С.8
71. Кравчук Г.В. Регіональний маркетинг в системі управління економічними процесами / Кравчук Г.В. – К.: 2006. – 268 с.
72. Крушевский А.В. Экономико-математические модели в планировании и управлении народным хазяйством / А.В. Крушевский, Б.В. Барков, А.Р. Поддубный. – К.: Вища школа, 1973. – 212 с.
73. Круш П.В. Регіональне управління / П.В. Круш, О.О. Кожемяченко. – К.: Центр навчальної літератури, 2007 – 248 с.
74. Кузьменко Л.М. Управление функционированием и развитием экономики региона: Монографія / НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. – Донецк, 2004. – 284 с.
75. Кузык Б.Н. Россия – 2050. Стратегия инновационного прорыва / Б.Н. Кузык, Ю.В. Яковец – М. : Экономика, 2004. – 632 с.
76. Лапин Е.В. Экономический потенциал предприятия: Монография / Лапин Е.В. – Суми: ИТД «Университетская книга», 2002. – 310 с.
77. Ларионова Н.А. Системный поход к развитию региона на основе принципов конкуренции и сбалансированности // Сборник научных трудов СевКавГТУ. Серия «Економика№, 2005, №2. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nestu.ru
78. Лексин В.Н. Государство и регионы. Теория и практика государственного регулирования территориального развития / В.Н. Лексин, А.Н. Швецов – М.: УРСС, 1997. – 372 с.
79. Лендьєл М. Інституційний механізм реалізації регіональної політики в країнах Центрально-Східної Європи // Регіональна політика в країнах Європи. Уроки для України. – К.: Логос, 2000.
80. Либерман Е.Г. План, прибыль, премия / Либерман Е.Г. // Правда. – 1962 – 9 сентября.
81. Лопатников Л.И. Экономико-математический словар /Лопатников Л.И. // Словарь современной экономической науки. Изд.4-е, М.: Изд-во «ABF». 1996. – С.621.
82. Лукинов И.И. Эволюция экономических систем./ Лукинов И.И. – М. : ЗАО Изд-во Економика, 2002. – 567 с.
83. Лукінов І.І. Економічні трансформації (наприкінці ХХ сторіччя)./Лукінов І.І. – К.: АТ “Книга”, 1997. – 456 с
84. Марченкова Л.М. Управление формированием и развитием инновационного потенциала [Электронный ресурс]: Дис. на здобуття наук. ступеня канд. экон. наук : 08.00.05. –М.: РГБ, 2005 (Из фондов Российской Государственной Библиотеки)
85. Маниліч М.І. Регіональний господарський комплекс: особливості відтворення в умах трансформації. Автореф. дис.. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.10.01 / М.І. Маниліч; НАН України. Ін-т регіон. дослідж. — Л., 2003. — 19 с.
86. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. - т.24. – М.: Изд. Политической литературы, 1960. – 912 с.
87. Маршалл А. Принципы экономической науки в 3-х т. / Маршалл А.; [пер. с англ.]. – М.: Изд. группа “Прогресс”, 1993. Т.1 – 1997. – 415 с. Т.2 – 1993. – 310 с. Т.3 – 1993. – 351 с.
88. Математический апарат и методы формирования оптимальных параметров управления процессом функционирования строительного предприятия: моногр. / [Торкатюк В.И., Шутенко Л. Н., Дмитрук И. А., Дудолад А. С. и др.] ; под ред. В. И. Торкатюка. – Х. : ХНАГХ, 2007. – 824 с.
89. Мочалов Б.М. Экономический потенциал развитого социализма. / [Под ред. Мочалова Б. М.] - М., Экономика 1982г. – 280 с.
90. Найбільш поширені способи стимулювання інноваційної діяльності. [Электронный ресурс]. – Режим доступу : http://kno.rada.gov.ua
91. Нельсон Ричард Р. Эволюционная теория экономических изменений / Ричард Р. Нельсон, Сидней Дж. Уинтер; пер. с англ. – М.: Дело, 2002. – 536 с.
92. Новый энциклопедический словарь. – М.: Большая российская энциклопедия, 2006. – 1456 с.
93. Нонака Икуджира Компания - создатель знания. Зароджение и развитие инноваций в японських фирмах. / Нонака Икуджира, Такеучи Хиротака: [пер. с англ.]. – М.: ЗАО «Олімп-Бизнес», 2003. – 384 с.
94. Одрехівський М.В. Інноваційна система регіональної агломерації «Дрогобичча» / М.В Одрехівський, О.О.Одрехівська // Регіональна економіка. – 2008. – №2. – С. 228– 238.
95. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова. – М. : Азбуковник, 1998. – 944 с.
96. Онищенко В. А. Інвестиційна політика регіону / Онищенко В. А. - Донецьк, ИЭПИ НАН України, 2001. – 259 с.
97. Онищук І.Г. Інноваційний розвиток регіону: політика, управління, економіка: Монографія / Онищук І.Г. – К.: Атака, 2005. – 280 с.
98. Онікієнко В.В. Інноваційна парадигма соціально-економічного розвитку України / Онікієнко В.В., Ємельяненко Л.М., Теран І.В. – К. : РВПС НАН України, 2006. – 480 с.
99. Офіційний веб-сайт Державного комітету статистики України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua.
100. Папп В.В. Структурні процеси в економіці регіональних суспільних систем: теорія, методологія, практика: монографія / Папп В.В.; НАН України. Інститут регіональних досліджень; [відп.ред. Л.Т. Шевчук]. – Лівів, 2009. – 440 с.
101. Панова В. Парадигма «нового регіоналізму» в Європейському Союзі. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.viche.info/journal/
102. Плюта В. Сравнительный многомерный анализ в економическом моделировании / В. Плюта; пер. с польск. В.В. Иванова. – М.: Финансы и статистика, 1989. – 176 с.
103. Пономаренко В.С. Багатовимірний аналіз соціально-економічних систем: навчальний посібник / В.С. Пономаренко, Л.М. Малярець. Харків: Вид. ХНЕУ, 2009. – 384 с.
104. Про стимулювання розвитку регіонів від 8 вересня 2005р. № 2850–IV: Закон України [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.zakon1.rada.gov.ua
105. Про схвалення Концепції розвитку національної інноваційної системи: Розпорядження КМУ від 17 червня 2009р. № 680-р [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.zakon1.rada.gov.ua
106. Попович О.С. Науково-технологічна та інноваційна політика: основні механізми формування та реалізації / Попович О.С. – К.: Фенікс, 2005. – 226с.
107. Поповкин В.А. Регионально-целостный поход в экономике / В.А.Поповкин. – К.: Наукова думка, 1993. – 218 с.
108. Портер М. Конкурентное преимущество: Как достичь высокого результата и обеспечить его устойчивость / Майкл Портер; [пер с англ.-2-е изд.]. - М.: Альбина Букс, 2006. – 715 с.
109. Портер Е. Майкл. Конкурентная стратегия: методика анализа отраслей и конкурентов / Майкл Е.Портер; [пер. с англ. - 2-е изд.]. - М. : Альпина Бизнес Букс, 2006. – 454 с.
110. Постанова від 21 липня 2006 р. N 1001 Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua
111. Постанова КМУ від 20 травні 2009 р. № 476 Про запровадження оцінки міжрегіональної та внутрішньо регіональної диференціації соціально-економічного розвитку регіонів. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua
112. Проблеми регіональної політики: зб. наук. праць / НАН України, Інститут регіональних досліджень; відп.ред. М. І. Долішній [та ін.]. - Львів : [б.в.], 1995. - 263 с.
113. Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України: Закон України від 23 березня 2000 р. № 1602–111. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
114. Про затвердження Де¬ржавної стратеги регіонального розвитку на період до 2015 року: постанова КМУ від 21 липня 2006 р. №1001 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua
115. Про Концепцію державної регіональної політики: указ Президента України від 25 травня 2001 року № 341/2001 [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua
116. Раєвнєва О.В. Моделювання антикризового управління регіоном. Наукове видання / О.В. Раєвнєва, Н.Ю. Голіяд. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2007 – 300 с.
117. Регіональна політика: методологія, методи, практика / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відповідальний редактор академік НАН України М.І. Долішній. – Львів, 2001.-719 с.
118. Региональное развитие: опыт России и Европейского союза / Рук.авт.ком. и отв.ред. А.Г. Гранберг. – М.: Экономика, 2000. -258 с.
119. Регіональна стратегія розвитку Закарпатської області до 2015 року. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.carpathia.gov.ua/
120. Регіони України: статистичний збірник 2009. – К. : 2009 . – Ч. II.
121. Регіони України: статистичний збірник 2005. – К. : 2005 . – Ч. І-II.
122. Розвиток інноваційної діяльності та трансферу технологій протягом 2008-2009 років [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/science/innovation/rozv_2008-2009.doc
123. Решетило В.П. Экономическая синергетика институциональных изменений: Монография. / Решетило В.П. – Х. : 2006. – 288 с.
124. Решетило В.П. Институты как самоорганизующиеся коды синергетических социально-экономических систем / В.П. Решетило // Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна. Вип. 31-1., 2007. – С. 162-167.
125. Санто Б. Инновация как средства экономического развития: Пер. с венг. / Общ. ред. В. В. Сазонова. - М.: Прогрес, 1990. – С.296.
126. Севастьянова С.А. Региональное планирование развития туризма и гостиничного хозяйства: учебное пособие / С.А. Севастьянова. – М. : КНОРУС, 2007. – 256 с.
127. Семиноженко В. Розвиток науки в Україні повинен стати ідеологією держави / В. Семиноженко // Регіональна економіка. – 1997. – № 1. – С. 4 – 7.
128. Семиноженко В.П. Новый регионализм / В.П. Семиноженко, Б.М. Данилишин – К. : Наукова думка, 2005. – 158 с.
129. Сергієнко В.І. Загальні тенденції розвитку науково-технічного потенціалу України /Сергієнко В.І., Жиляєв І.Б. / Проблеми развития внешнеєкономических связей и привлечение иностранных инвестиций: региональный аспект. – Сборник научных трудов. – 2007. – Ч.3. – С.927-935.
130. Сергієнко В.І Теорія і практика міжгалузевої координації промислово-транспортних комплексів: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: 08.07.01 / Сергієнко В.І. – Х. : Харк. держ. політехн. ун-т., 1998. – 32 с.
131. Симоненко В.К. Регионы Украины: проблемы развития. К.: «Наукова думка», 1997. – 264 с.
132. Сімпсон Р. Регулювання послуг загального інтересу в ЄС: [навч. посіб.] /Р.Сімпсон. – К.: Представництво Європейскої комісії в Україні, 2004. – 128 с.
133. Словарь современной экономической теории Макмиллана - М.: ИНФРА-М, Издательский дом, 1997. – 608 с.
134. Соловьев В.П. Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной экономике (Синергетические эффекты инноваций) / В.П. Соловьев. – К. : Феникс, 2004. – 560 с.
135. Статистичний збірник: Наукова діяльність у Харківські області за 2010 рік . – Х.: Головне управління статистики у Харківській області, 2010.
136. Статистичний збірник: Інноваційна діяльність у Харківській області за 2010 рік. – Х. : Головне управління статистики у Харківській області, 2010.
137. Сторонянська І.З. Процеси конвергенції / дивергенції соціально-економічного розвитку регіонів України: підходи до оцінки / Сторонянська І.З. // Регіональна економіка. – 2008. – №2. – С. 73 – 83.
138. Стороняньська І.З. Міжрегіональна економічна інтеграція в Україні: теоретико-методологічні засади дослідження і регулювання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук. – Львів, 2010. – 40 с.
139. Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2015 року: монографія / [А.Б.Аваков, В.С.Пономаренко, В.М.Бабаєв, М.О.Кизим, О.М.Тищенко та ін.]. – Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2008. – 352 с.
140. Стратегія економічного та соціального розвитку Одеської області на період до 2015 року. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://oblrada.odessa.gov.ua/
141. Стратегії розвитку Чернівецької області на період до 2015 року [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.oda.cv.ua/
142. Стратегії соціально-економічного розвитку Полтавської області до 2015 року [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.obladmin.poltava.ua/
143. Стратегія економічного і соціального розвитку Донецької області на період до 2015 року [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.donoda.gov.ua/
144. Стратегія економічного та соціального розвитку Луганської області на період до 2015 року [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.loga.gov.ua/
145. Стратегії економічного і соціального розвитку Миколаївської області на період до 2015 року [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mykolayiv-oda.gov.ua/
146. Сыдыков К. Проблемы формирования территориально-производственных комплексов и промышленный узлов / К. Сыдыков. – Ф.: Кыргызстван, 1987. – 112 с.
147. Табачник Д.В. Шляхи інноваційного розвитку України / Табачник Д.В., Кремень В.Г., Гуржий А.М. – К. : Людопринт, 2006. – 544 с.
148. Тарасенко Т.В. Досвід впровадження урядових програм інноваційного розвитку / Т.В. Тарасенко, С.І. Архірєєв. – Х.: Золоті сторінки, 2007. – 96 с.
149. Трофімова В.В. Регіональні інноваційні комплекси в глобальній економіці: Монографія / В.В. Трофімова. – Сімферополь: ВіТроПрінт, 2009. – 260 с.
150. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями / Твисс Б. – М.: Экономика, 1989. – 217 с.
151. Туган-Барановский М.И. Избранное. Периодические промышленные кризисы: История английских кризисов, общая теория кризисов / Туган-Бароновский М.И. – М.: Наука, «Российская политическая єнциклопедия» (РОССПЕН), 1997. – 574 с.
152. Туган-Барановский М.И. К лучшему будущему. Сборник социально-философских призведений / Туган-Бароновский М.И. – М.: Наука, «Российская политическая єнциклопедия» (РОССПЕН), 1996. – 528 с.
153. Український вибір економіки знань / за ред. акад. НАН України В.М. Гейця. – К. : Основа, 2006. – 592 с.
154. Федулова І. В. Синергетична еволюційна модель інноваційного розвитку підприємства/І. В. Федулова// Прометей. – 2007. – №2. – С. 103–107.
155. Фінансові механізми сталого економічного розвитку: зб. наук. праць. – Х.: ХІБМ, 2007. – 570 с.
156. Фишер С. Экономика / Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р.; пер. с англ. Со 2-го изд. – М.: Дело, 1997. – 864 с.
157. Харрод Р. Теория экономической динамики: Пер. с англ. В.Е. Маневича /Под ред. В.Г. Гребенникова. – М.: ЦЭМИ, 2008. – 210 с.
158. Хумаров О.А. Методологічні підходи до визначення конкурентоспроможності українських регіонів на міжнародних ринках / О.А. Хумаров // Економічні інновації. – 2009. – № 38. – С. 220–229.
159. Фонд ефективного управління. [Электронный ресурс]. – Режим доступу : http://www.feg.org.ua
160. Чайковский Д.Г. Корпоративная модель управления регионом как условие формирования конкурентной среды на региональном и межрегиональном уровне / Д. Г. Чайковский // Вестник ОГУ. – 2009. – № 8. – С. 123–128.
161. Чемоданов М. Высокотехнологическая модернизация. [Электронный ресурс]. – Режим доступу : http://institutiones.com
162. Чумаченко Н.Г., Червова Л.Г., Биренберг Б.М., Кузьменко Л.М. Экономические основы формирования и развития промышленного комплекса региона. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1999.
163. Чухно А. Постіндустрільна економіка: теорія, практика та їх значення для України / А. Чухно // Економіка України. – 2001. – № 12. – С. 49–55.
164. Шайбакова Л. Региональное регулирование инновационных процессов / Л. Шайбакова // Экономист. – 1996. – № 9. – С. 11–12.
165. Шнипер Р. И. Регион: Экономические методы управления / Шнипер Р.И., Казакевич Д.М., Институт экономики и организации промышленного производства СОАНСССР. – Новосибирск: Наука, СО, 1991. – 315 с.
166. Шершева М.Ю. Соотношение понятий «Информационная экономика» и «экономика знаний» / М.Ю. Шершева // Вестник Моск. Ун-та. Сер.6. Экономика. – 2008. – №5. – С. 24 – 31.
167. Шумпетер Й. Теория экономического развития: (Исслед. предпринимат. Прибыли, капитала, процента и цикла конъюктуры) / Перевод с нем. В.С. Автономова и др.; Общ.ред. А.Г. Милейковского. – М.: Прогресс, 1982. – 455 с.
168. Экспертиза и мониторинг инновационных процессов / Методические и правовые аспекты / [С.Н. Власенко, В.М. Головатюк, С.А. Егоров и др.] ; под. ред. Б.А. Малицкого, В.П. Соловьева. – К. : Укр. Вид. Центр, 2006. – 178 с.
169. Яворський М.С. Через розвиток інноваційної діяльності та підприємництва – до економічного зростання регіону / М.С. Яворський. – Л. : Каменяр, 1997. – С. 11–27.
170. Яковлев А.И. Экономико-организационные аспекты промышленных инноваций / А.И.Яковлев, Н.А.Макаренко –Харків: «Бизнес-Информ», 2003. – 165 с.
171. Янсен Ф. Эпоха инноваций: [пер. с англ.] / Янсен Ф. – М.: Инфра-М, 2002. – 308 с.
172. Янковский Н. О синергетике и не только / Николай Янковский. // Економіст. -2009. – №6 – С.10– 25.
173. Kline S.J., Rosenberg N. An overview of innovation // The positive sum strategy: Harnessing technology for economic growth / edited by Landau R. & Rosenberg N. – Washington: National Academy Press, 1986.
174. Moor G.L. The Politics of Management Consulting. 1984.
175. Mahajan V. Innovation Diffusion and New Product Growth Models in Marketing / V. Mahajan , E. Muller // J. Marcet. – 1979. – Vol. 4, № 43.
176. Mahajan V., Muller E., Kerin R. Introduction Strategy for New Products with Positive and Negative World – of – Mouth / V. Mahajan , E. Muller R. Kerin // Management Sci. – 1984. – Vol. 30, № 12.
177. Samuelson P.A. Foundation of Economic Analysis. – Cambridge, Mass Garvard Univ. Press, 1947.