ФОРМУВАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ РЕГІОНУ :

Краткое описание

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

На правах рукопису

БУГАЄНКО ВЛАДИСЛАВ АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 005.591.6:332.146

ФОРМУВАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ РЕГІОНУ

08.00.05 – розвиток продуктивних сил та регіональна економіка

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
доктор економічних наук, професор
Загорський Володимир Степанович

Херсон – 2011
ЗМІСТ

ВСТУП…………………………….……………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ В ХАРЧОВІЙ
ПРОМИСЛОВОСТІ РЕГІОНУ ………………………………………………….9
1.1 Інноваційні процеси: напрями та сфери впровадження……………..9
1.2. Класифікація інноваційних процесів…………………………….....23
1.3. Методичні підходи до управління інноваційними процесами в харчовій промисловості………………………………………..………….…….35
Висновки до розділу 1……………………………………………………46

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ В ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ ПРИЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ…....48
2.1. Сучасний стан інноваційної діяльності в харчовій
промисловості регіону ………………………………………………………….48
2.2. Аналіз організаційної структури управління інноваційними процесами…………………………………………………………………..…….60
2.3. Ефективність інноваційних процесів в харчовій промисловості регіону………………………………………………………………………..…..74
Висновки до розділу 2……………………………………………………90

РОЗДІЛ 3. СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ АКТИВІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ В ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ ПРИЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ………………………………………….93
3.1.Удосконалення механізмів управління інноваційними процесами в харчовій промисловості регіону………………………………………………..93
3.2. Концептуальні підходи до управління
інноваційними процесами …………………………………………………….111
3.3. Напрями державного регулювання інноваційних процесів в харчовій промисловості ……………………………………………………….127
Висновки до розділу 3…………………………………………………..152

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….156
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………..161

ВСТУП

Актуальність теми досліджень. Орієнтація держави на міжнародні стандарти рівня і якості життя неможлива без стійкого і конкурентоспроможного зростання агропродовольчого комплексу на інноваційній основі, підвищення ступеня задоволення потреб у продовольстві, розвитку людського потенціалу. Економічний розвиток харчової промисловості, її інноваційний розвиток в регіональному аспекті обумовлені підвищенням ефективності діяльності окремих суб'єктів галузі, диференціації їх внеску у досягнення високого рівня соціально-економічного розвитку регіонів та національного господарства в цілому.
Головною з причин проблемних ситуацій в харчовій промисловості регіонального рівня є недостатнє використання різних конкурентних переваг регіонів країни в практиці господарювання та управління підприємств галузі. У зв'язку з цим, підприємства харчової промисловості кожного регіону України можуть бути конкурентоспроможними тільки в тих напрямках свого розвитку, для реалізації яких найбільш повно використовується необхідний управлінський та економічний потенціал виробничого середовища того чи іншого регіону.
Дослідженню теоретичних та практичних питань управління інноваційними процесами присвячені праці таких вчених, як Б. Адамов, Г. Андрощук, Ю. Бажал, М. Гапоненко, В. Голіков, Ю. Гохбер, В. Герасимчук, М. Герасимчук, М. Данько, В. Дергачов, О. Дзьоба, М. Данилюк, В Загорський, В. Корольов, І. Коробейников, Н. Кухарська, П. Лоранж, І. Макаренко, Ю. Макогон, К. Мезенцев, Е. Окрут, Б. Санто, В. Соловйов, С. Соснін, І. Тимошенко, В. Ткаченко, Е. Уткін, Б. Холод, О. Чмир, Д. Шевчук, теоретичні засади яких спрямовані на нові форми активізації інноваційної діяльності в Україні.
Сучасні проблеми забезпечення модернізації та високотехнологічного розвитку провідних секторів економіки, і зокрема харчової промисловості, розробляються в наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених та дослідників, серед яких О.Амоша, В.Бойко, Б.Данилишин, Л.Дейнеко, І.Іртищева, Д.Крисанов, В. Лагодієнко, Л.Мельник, В. Мирошко, Т. Мостенська, Б.Панасюк, П.Саблук, М.Сичевський, Л.І Федулова.
Однак багато концептуальних питань управління інноваційними процесами в харчовій промисловості регіонів залишаються відкритими, що викликає необхідність їх подальшої розробки. Велике теоретичне і практичне значення розв’язання цих питань зумовило актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною науково-дослідної роботи Міжнародного університету бізнесу і права за темами “Ефективне використання ресурсного потенціалу АПК України в умовах глобалізації світової економіки” (номер державної реєстрації 0109U002938), “Фінансово-економічний механізм сталого розвитку аграрних підприємств в умовах трансформації до СОТ” (номер державної реєстрації 0109U002936), де автором досліджено теоретичні та практичні механізми управління інноваційними процесами на регіональному рівні та обгрунтовано необхідність їх удосконалення.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вдосконалення теоретико-методичних засад та практичних напрямків управління інноваційною діяльністю харчових підприємств регіону. Для досягнення цієї мети в роботі були поставлені і вирішені наступні завдання:
- дослідити теоретичні зачади інноваційного менеджменту та дати визначення поняття «інновації харчової промисловості»;
- розробити концепцію індикативного управління підприємствами харчової промисловості в інноваційному середовищі;
- удосконалити концептуальну модель механізму управління інноваційною діяльністю харчової промисловості регіону;
- обґрунтувати науково-методичні підходи до вдосконалення територіальної організації харчової промисловості;
- розробити методичні підходи використання освітньої підсистеми в активізації механізмів управління інноваційними процесами в харчовій промисловості;
- обгрунтувати концептуальні підходи до сутності управління та формування організаційно-управлінських механізмів іноваційних процесів.
Об’єктом дослідження є іноваційні процеси в харчовій промисловості регіону та механізми управління ними.
Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні аспекти управління інноваційними процесами в харчовій промисловості регіону.
Методи дослідження, що використані у роботі, базуються на системних загальнотеоретичних підходах до соціально-економічного розвитку підприємств харчової промисловості в сучасних умовах господарювання. Методичною основою дослідження є базові положення економічної теорії, досягнення вітчизняної та зарубіжної теорії щодо формування механізмів управління інноваційними процесами в умовах ринкової економіки.
В процесі дослідження використовувались різноманітні методи, серед яких: метод теоретичного узагальнення і порівняння – для визначення сутності понять інноваційні процеси та управління іноваційноюдіяльністю; монографічний метод – при узагальненні поглядів учених на досліджувані в роботі проблеми, вивченні ретроспективи розвитку управляння інноваційними процесами, вітчизняного і зарубіжного досвіду; економіко-статистичний – для дослідження особливостей розвитку підприємств харчової промисловості та рівня їх інноваційної активності в цілому по Україні та в розрізі регіонів; графічний – для визначення структурних змін іноваційних процесів та розвитку харчової промисловості; системного аналізу – для оцінювання характеру впливу сукупності методів, важелів та інструментів на ефективність інноваційних процесів та формування конкурентоспроможної харчової промисловості; структурно-логічного аналізу – для визначення складових механізму активізації інноваційних процесів в харчовій промисловості; кореляційно-регресійний – для визначення залежності між обсягами інноваційної продукції та витратами на її виробництво.
В якості інформаційної бази дослідження використовувались нормативно-правові акти України та статистичні дані Держкомстату України.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дослідження полягає в наступному:
вперше:
- розроблено концепцію індикативного управління підприємствами харчової промисловості регіону в інноваційному середовищі через забезпечення ефективного управління переробними підприємствами з найбільш перспективних напрямків їх розвитку, що відбиває реалізацію функцій управління при використанні сформованої особливим чином системи індикаторів;
удосконалено:
- концептуальну модель механізму управління інноваційною діяльністю харчової промисловості регіону, при якій в процесі управління система (суб'єкт управління), що управляє, грунтуючись на об'єктивно існуючих принципах, впливає різними методами на керовану систему (об'єкт управління - інноваційна діяльність) з тим, щоб забезпечити виконання поставленої мети;
- науково-методичні підходи до вдосконалення територіальної організації харчової промисловості з урахуванням необхідності оптимізації кількості та розмірів підприємств у відповідності до вимог комплексного регіонального розвитку економіки та новітніх техніко-технологічних досягнень.
- методичні підходи використання освітньої підсистеми в активізації механізмів управління інноваційними процесами в харчовій промисловості, через впровадження прогресивних інновацій в освітній процес, наповнення його новим змістом і сенсом, що дозволить ефективно взаємодіяти, як вищим закладам, що готують фахівців для роботи в харчовій промисловості, так і відповідним підприємствам, зацікавленим в придбанні молодих кадрів;
набули подальшого розвитку:
- визначення категорії «інновації харчової промисловості» як кінцевого результат інноваційного процесу, на основі комплексно-утилітарного підходу, при якому інновації розглядаються як результат науково-технічного прогресу;
- концептуальні підходи до сутності управління, як сукупності організації управління, процесу управління та інформації, шляхом систематизації взаємозв’язків та узагальнення основних організаційно-управлінських механізмів іноваційних процесів.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованих в роботі теоретично-методичних та прикладних результатів при розробці інноваційних проектів розвитку підприємств харчової промисловості та обґрунтування напрямів інноваційного розвитку регіонів.
Пропозиції дисертанта щодо концепція індикативного управління дозволяє здійснювати об'єктивне та адекватне прогнозування ситуації управління, що складається в галузях харчової промисловості на рівні окремих областей та регіонів і використовуються при розробці «Стратегії інноваційного розвитку Миколаївської області до 2020 р.» Миколаївською обласною державною адміністрацією (довідка № 127/05-15-56/6-10 від 16.02.10 р.).
Практичні рекомендації щодо активізації інноваційної діяльності в харчовій промисловості на основі концептуальної моделі управління інноваціями. Ця системна розробка застосована як на рівні підприємств шляхом розробки інноваційної програми, організації та стимулювання персоналу до інноваційної діяльності, а також здійснення контролю на всіх етапах її реалізації ПАТ «Баштанський Сирзавод» Баштанського району Миколаївської області (довідка № 179/2 від 29.09.2010 р.), так і на рівні держави на основі державного планування, регулювання, стимулювання активності підприємств до інноваційної діяльності шляхом удосконалення податкової політики та фінансового забезпечення інноваційної діяльності Севастопольською міською державною адміністрацією (довідка № 6729/46/2-11 від 15.07.11 р.).
Ряд викладених в дисертації положень та пропозицій щодо теоретико-методичного обгрунтування механізмів управляння іноваційними процесами в харчовій промисловості використовуються в навчальному процесі Міжнародного університету бізнесу і права (довідка № 297 від 01.02.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки та пропозиції дисертаційного дослідження сформульовані і обґрунтовані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретико-методичні положення, наукові результати та практичні розробки дисертації доповідалися та обговорювалися на наступних науково-практичних конференціях: всеукраїнська науково-практична конференція «Інвестиційно-інноваційний розвиток регіону» (Львів, 25 вересня 2009 р.); XI міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України» (м. Алушта, 2010 р); V Міжнародна науково-практична конференція “Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин” (Умань, 19-20 травня 2011р.); щорічні конференції професорсько-викладацького складу Міжнародного університету бізнесу і права (м. Херсон, 2009-2011 рр.).
Публікації. Теоретичні і практичні результати дисертаційного дослідження, висновки і пропозиції автора відображено у 9 публікаціях, в т.ч. у 7 статтях у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій – 2,3 умовн. друк. арк., з яких особисто авторові належать 2,3 умовн. друк. арк.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Процес вивчення інновацій - це комплексне дослідження нововведень у всіх сферах діяльності з визначенням економічного і соціального результату від їх впровадження. інноваційні процеси охоплюють всю науково-технічну, виробничу, маркетингову діяльність виробників і, зрештою, орієнтовані на задоволення потреб ринку. Інноваційні процеси, як в розрізі окремих підприємств харчової промисловості, так і в агропродовольчому секторі в цілому, мають свою специфіку. Їх важлива відмінність полягає в різноманітності регіональних, галузевих, функціональних, технологічних і організаційних особливостей.
2. Ефективність механізму управління інноваційною діяльністю полягає в тому, що в процесі управління система (суб'єкт управління), що управляє, грунтуючись на об'єктивно існуючих принципах, впливає різними методами на керовану систему (об'єкт управління – інноваційна діяльність) з тим, щоб забезпечити виконання поставленої мети. На основі аналізу основних функцій управління нами була запропонована теоретична модель механізму управління інноваційною діяльністю харчової промисловості регіону.
3. Існуюча територіальна організація виробництва продуктів харчування в Україні вимагає проведення заходів щодо її вдосконалення, серед яких як першочергові можна виділити: обґрунтоване поглиблення спеціалізації на виробництві тих видів продукції, для яких у регіоні існують найкращі абсолютні та порівняльні переваги; створення умов для поширення інтеграційних процесів як між підприємствами галузі, так і з суміжними виробництвами; забезпечення обсягів та масштабів виробництва харчових продуктів в регіонах, які задовольнятимуть внутрішні потреби території, потреби міжрегіонального обміну і експортні потреби країни; необхідність оптимізації кількості та розмірів підприємств у відповідності до вимог комплексного регіонального розвитку економіки та новітніх техніко-технологічних досягнень.
4. В цілому, аналізуючи стан інноваційного процесу на промислових підприємствах України за останні роки можна відмітити ряд негативних тенденцій: відбувається подальше зниження інноваційної активності суб'єктів господарювання; українським інноваціям властиві дифузія інновацій (насамперед продуктові); інноваційні процеси визначають п'ять видів економічної діяльності (машинобудування, хімічна і нафтохімічна промисловість, металургія і обробка металів, харчова і легка промисловість). Усі ці підприємства належать переважно до старих "сировинних" підгалузей; забезпечення інвестиціями здійснюється в основному за рахунок власних коштів; значний вплив на зменшення інноваційної активності підприємств чинить хронічний дефіцит держбюджету, низька ефективність діяльності інноваційної інфраструктури (технопарків, фондів, компаній та ін.), недостатній обсяг власного капіталу більшості підприємств, відсутність мотивації у стратегічних інвесторів; не конкурентоспроможність вітчизняної продукції та підприємств в цілому.
5. Оцінюючи стан харчової промислової в регіональному контексті на сучасному етапі її розвитку, можна визначити низку проблем та невирішених питань, які стримують її ефективний розвиток. На Причорноморський регіон припадає близько 15,7% вітчизняного виробництва сільськогосподарської продукції, 12,6% - продукції харчової промисловості та близько 80% експортованої агропромислової продукції та понад 45% наповнення бюджету. Загальні результати аналізу свідчать про низький внесок інноваційної складової у розвиток економіки харчової промисловості в регіоні. Це відбувається не тільки через нестачу відповідних обсягів фінансування, але й через недостатню державну підтримку інноваційної діяльності, зокрема освіти, науки, досліджень і розробок; невирішеність багатьох питань у патентно-ліцензійній сфері; недосконалість механізмів економічної моральної мотивації винахідництва; відсутність належної законодавчої та інституційної бази розвитку інноваційного підприємництва.
6. Реформування системи підприємств харчової промисловості на інноваційній основі передбачає забезпечення усіх видів управління: оперативного, перспективного, стратегічного. В управлінні нововведеннями дуже важливо приділяти увагу плануванню, координації, контролю і оцінці. Управління інноваціями є одним з найважливіших процесів, необхідних для ефективного функціонування, розвитку регіональної економіки і підвищення конкурентоспроможності харчової промисловості в сучасних умовах розвитку економіки. Процес планування інновацій є єдиним комплексом окремих фаз, стадій і етапів, що знаходяться в логічному взаємозв'язку і що здійснюються в певній циклічній послідовності. В процесі планування інновацій, незалежно від виду планів, виділяють три фази: постановка завдання планування, розробка плану, реалізація планового рішення. На практиці часто регламентується мікроструктура процесу планування, в якій кожна з фаз уточнюється стадіями, етапами і методами їх виконання.
7. Концепція індикативного управління підприємствами харчової промисловості в інноваційному середовищі - це авторське бачення проблеми забезпечення ефективного управління переробними підприємствами з найбільш перспективних напрямків їх розвитку, що відбиває реалізацію функцій управління при використанні сформованої особливим чином системи індикаторів. Новизна концепції полягає в тому, що вона грунтується на оцінці ефективності процесів, що протікають в переробних підприємствах Причорноморського регіонута їх відповідності вимогам міжнародних стандартів. Концепція індикативного управління дозволяє здійснювати об'єктивне та адекватне прогнозування ситуації управління, що складається в галузях харчової промисловості за результатами комплексного аналізу індикаторів мотивації людських ресурсів, індикаторів оцінки інноваційних та інтеграційних процесів, індикаторів менеджменту якості бізнес-процесів. На відміну від існуючих підходів до індикативного управління дана концепція дозволяє за допомогою спеціальних інструментальних методів визначити перспективні напрямки розвитку підприємств і галузей, що входять до складу харчової та переробної промисловості регіону та розробити індикативний прогноз їх розвитку.
8. З метою активізації інноваційної діяльності в харчовій промисловості розроблено концептуальну модель управління інноваціями на регіональному рівні. Вона може застосовуватись на макро та мікро рівні. На рівні підприємств її можна застосовувати з метою розробки інноваційної програми, обґрунтування системи стулювання персоналу, залученого до інноваційної діяльності. На державному рівні основні засади концептуальної моделі можна використовувати регулювання та стимулювання інноваційної активності підприємств. Це можливо здійснювати шляхом удосконалення податкової політики та фінансового забезпечення інноваційної діяльності.
9. Для забезпечення інноваційного процесу в харчовій промисловості виключне значення матиме і освітня підсистема. Її роль полягає в тому, що впровадження прогресивних інновацій в освітній процес, наповнення його новим змістом і сенсом дозволить ефективно взаємодіяти, як вищим закладам, що готують фахівців для роботи в харчовій промисловості, так і відповідним підприємствам, зацікавленим в придбанні молодих кадрів. З економічної точки зору освітня підсистема, виступаючи в ролі елементу формування конкурентоспроможності галузі, сприяє, по-перше, ефективнішій організації кадрової політики, нарощуванню кадрового потенціалу, а по-друге, забезпечує стратегічні пріоритети розвитку галузі. В даному контексті освітня підсистема служить важливим інструментом підвищення ефективності виробництва.
10. Здійснення необхідних заходів для інноваційно-інвестиційного оновлення харчової промисловості можливо тільки при посиленні ролі держави у вирішенні розглянутих вище проблем. Необхідний перехід до нової системи державного управління науково-інноваційною сферою всього агропродовольчого комплексу за схемою: орієнтовані фундаментальні дослідження - прикладні науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи - високі технології - стійке і конкурентоспроможне розширення виробництва. Такий перехід передбачає формування єдиної науково-технологічної та агропромислової політики і бази виявлення інноваційних пріоритетів, що відповідає продовольчим потребам регіону. Основним механізмом реалізації пріоритетних напрямів інноваційної діяльності у харчовій промисловості мають бути загальнодержавні та галузеві наукові й науково-технологічні програми. Інноваційно-інвестиційний розвиток харчової промисловості регіону - це комплексне системне використання наукомістких резервів і факторів розширеного відтворення в технологічному, організаційної, економічної, соціально-екологічної та управлінської діяльності для забезпечення стійкості і високої конкурентоспроможності продукції та послуг на внутрішніх і зовнішніх ринках.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдулов А.Н. Власть, наука, общество/ А.Н.Абдулов. – М.: Прогресс, 1994. – 120 с.
2. Акофф Р.Л. Планирование будущего корпораций/ Р.Акофф. – М.: Наука, 1985. – 78 с.
3. Амоша О. Інноваційний шлях розвитку України: проблеми та рішення /О.Амоша // Економіст. – 2005. – №6. – С.28–32
4. Бакош Г. Технологическая политика в Японии: уроки для стран Восточной Европы/ Г.Бакош // Вопросы экономики. – 1997. – № 9. – С.12–18.
5. Баркан Д.И. Как создаются коммерчески успешные товары и услуги: маркетинг и нововведение / Д.И. Баркан, С.В. Валдайцев, В.А. Долбежкин. –Д.: Аквилон, 1991. –59 с.
6. Безруков В., Остапович Г. Оценка инновационной деятельности пищевой промышленности / В.Безруков // Экономист.– 2008. – № 5. – С.37–42.
7. Белов В. Из мирового опыта защиты интеллектуальной собственности / В.Белов, Г. Денисов // Российский экономический журнал. – 2007. – № 3. – С.24–33.
8. Бжилянская Л. Инновационная деятельность: тенденции развития и меры государственного регулирования / Л.Бжилянская // Экономист. – 2006 – № 3. – С.23–33.
9. Бляхман Л.С. Экономика, организация и планирование научно–технического прогресса: [учебное пособие] / Л.С.Бляхман.– М.: Высшая школа, 1991. – 288 с.
10. Бляхман Л.С. Введение в менеджмент: [учебное пособие] / Л.С.Бляхман, В.П. Галенко, А.В. Минкин – СПб.: Изд–во СПбУЭФ, 1994. – 326 с.
11. Богданов А.И. Стратегическое управление научно–техническим прогрессом на предприятии/ А.И.Богданов. – М.: Наука, 1991. – 110 с.
12. Бекренева А.А. Экономические проблемы развития инновационных процессов/ А.А.Бекренева. – М.: Наука, 1996. –170 с.
13. Валдайцев С.В. Эффективность ускорения НТП / С.В. Валдайцев, Г.В. Горланов. – Л.: Изд–во Ленинградского университета, 1990. – 234 с.
14. Водачек Д. Стратегия управления инновациями на предприятии / Д.Водачек, О. Водачкова – М.: Экономика, 1989. – 276 с.
15. Воробьев В.П. Инновационный менеджмент: финансовый аспект / В.П. Воробьев, В.В. Платонов. – СПб.: Изд–тво СПбУЭФ, 1996. – 106 с.
16. Воронкова В.Г. Розвиток науки та виробництва в контексті інноваційно–інвестиційної парадигми / В.Г.Воронкова // Збірн. наук. пр. ”Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії”. – Запоріжжя: ЗДІА. – Вип. № 27. – 2006. – С.12–21
17. Воропаев В.И. Управление проектами в России. Основные понятия. Истории. Достижения. Перспективы. / В.И.Воропаев.– М.: Алане, 1995. – 70 с.
18. Гаврилов А.А. Государственное регулирование научных исследований в США / А.А. Гаврилов, В.С. Денисенко.– М.: Наука, 1981. – 150 с.
19. Глазьев С.Ю. Эволюция технико–экономических систем: возможности и границы централизованного регулирования / С.Ю. Глазьев, Д.С.Львов, Г.Г. Фетисов. – М.: Наука, 1992. – 214 с.
20. Глазьев С.Ю. Теория долгосрочного технико–экономического развития / С.Ю. Глазьев. – М.: Владар, 1994. – 310 с.
21. Глазьев С.Ю. Экономическая теория технологического развития / С.Ю. Глазьев. – М.: Экономика, 1990. – 70 с.
22. Глущенко В. Управление инновациями: Консультант директора / В.Глущенко. – М.Экономика, 1998. – 150с.
23. Гончаров В. Рациональнее использовать производственный потенциал пищевой промышленности / В.Гончаров// Экономист. – 2009. – № 11. – С.89–93.
24. Гохберг Л.М. Статистика инноваций: первые результаты и ближайшие перспективы / Л.М.Гохберг, И.А. Кузнецова // Вопросы статистики.– 2007. – № 3. – С.9–20.
25. .Гусаков М. Формирование потенциала инновационного развития / М.Гусаков //Экономист. – 2010. – №2. – С. 3–38.
26. . Данько М. Інноваційний потенціал у промисловості України / М.Данько //Економіст. – 2008. – № 10. – С. 26–32.
27. Дейнеко Л.В. Економічні проблеми розвитку харчової промисловості України та її регіонів [Електронний ресурс]: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д–ра екон. наук: 08.10.01 / Людмила Вікторівна Дейнеко; – К., 2000. – Режим доступу: http://disser.com.ua/contents/34494.html.
28. Дейнеко Л.В. Розвиток харчової промисловості України в умовах ринкових перетворень : проблеми теорії і практики / Л.В. Дейнеко. – К.: Знання, 1999. – 331 с.
29. Дейнеко Л.В. Розвиток стратегічного потенціалу харчової промисловості України [Текст] / Л. В. Дейнеко, П. М. Купчак // Харчова і переробна промисловість. – 2009. – №6(358). – С. 5–9.
30. Дейнеко Л. В. Повышение эффективности инновационного потенциала организации АПК [Текст] / Л. В. Дейнеко, И. А. Иртыщева // Научно–инновационная деятельность в агропромышленном комплексе: сб. науч. статей 4–й междунар. науч.–практ. конф., 20–21 мая 2010 г., Минск. Т.2 / Ред. кол. М. Ф. Рыжанков и др. – Минск, 2010. – С. 57–59.
31. Дейнеко Л.В. Проблеми наукового забезпечення розвитку харчової промисловості України [Текст] / Л.В.Дейнеко, М.П.Сичевський // Проблеми оцінки економічного потенціалу підприємства та механізм використання його показників: матеріали всеукраїнської наук.–практ. конф. – Суми: Вид–во Сум ДУ. – 2004. – С. 11–14.
32. Денисов Е.Ф. Инновационный процесс в рыночной экономике / Е.Ф.Денисов. – СПб.: Изд–во СПбУЭФ, 1993. – 59 с.
33. Друкер П. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы / П.Друкер.– М.: Бук Чембер Интернешнл, 1992. – 76 с.
34. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред.акад. НАН України В.М.Гейця. – Інститут економічного прогнозування; Фенікс, 2003. – 1008с.
35. Елисеев В.А. Научные основы управления промышленным предприятием / В.А.Елисеев. – Донецк, 1971. – 195 с.
36. Ершова Г. Поддержка малого инновационного предпринимательства / Г.Ершова// Экономист. – 2006. – № 5. – С.24–26.
37. Житенко Е.Д. Эффективность стимулирования инноваций / Е.Д.Житенко // Инновации. – №3. – 2004. – С.20–25
38. Завлин П.Н. Инновационное предпринимательство: организация, статистика, проблемы /П.Н.Завлин // Инновации. – 1996. – № 3. – С.31–39.
39. Завлин П.Н. Инновационная деятельность в условиях рынка / П.Н. Завлин, А.А. Ипатов, А.С. Кулагин. – СПб: Наука, 1994. – 192с.
40. Закон Украины “Об инновационной деятельности” от 04.07.2002г. №40–IV // Вiдомостi Верховної Ради (ВВР). – 2002. – № 36. – С.266.
41. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи: [навчальний посібник] / С.М.Ілляшенко.– Суми: ВТД “Університетська книга", 2003. – 278 с.
42. Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика; За ред.: д–ра екон. наук, проф. Л.І.Федулової.–К.: «Основа», 2005. – 552с.
43. Інноваційно–технологічний розвиток України: стан, проблеми, стратегічні перспективи: Аналітичні матеріали до Парламентських слухань [«Стратегія інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізацій них викликів»] / [Л.І. Федулова, Ю.М. Бажал, І.А. Шовкун та ін.]; за ред. Л.І. Федулової, Г.О. Андрощука; Ін–т екон. та прогнозув. НАН України. – К., 2009. – 196 с.
44. Иванов М.М. США: Управление наукой и нововведениями / М.М. Иванов, С.Р. Колупаева, Г.Б. Кочетов – М.: Наука, 1990. – 226 с.
45. Ильдеменов С.В. Управление нововведениями в промышленности / С.В.Ильдеменов. –Л.: Изд–во ЛФЭИ. – 1991. – 120 с.
46. Инвестиционно–финансовый портфель / Под ред. Ю.Б.Юдина. – М.: СО–МИТЭК, 1993. – 432 с.
47. Инновационные и инвестиционные процессы в переходный период. Под ред. Б.М.Рудзицкого. – М.: БИ, 1993. – 168 с.
48. Инновационный менеджмент. Основы теории и практики: Учебное пособие / Под ред. П.Н.Завлина. М.: Экономика, 2000. – 270 с.
49. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов / С.Д. Ильенкова, Л.М. Гохберг, С.Ю. Ягудин и др.; Под. ред. проф. С.Д. Ильенковой. – 2–е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ–ДАНА, 2003. – 358 с.
50. Инновационный менеджмент: Учебное пособие / Под ред. Л.Н.Оголевой. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 238 с.
51. Инновационный процесс в странах развитого капитализма (методы, формы, механизм) / Под ред. И.Е.Рудаковой. – М.: Изд–во МГУ, 1991. – 178 с.
52. Іртищева І.О. Інноваційне оновлення агропродовольчої сфери причорноморського регіону: проблеми теорії та практики: [монографія] / Інна Іртищева. – Миколаїв: Дизайн та поліграфія, 2010. – 412с.
53. Кашубо Н. Управление инновационными процессами в АПК /Н.Кашубо// АПК: экономика, управление. – 2007. – № 4. – С.51–56.
54. Керашев М.А. Межотраслевая концентрация производства в пищевой промышленности / М.А.Керашев.– М.: Пищевая промышленность, 1971. – 110 с.
55. Кирьяков А.Г. Воспроизводство инноваций в рыночной экономике (Теоретико–методологический аспект). / А.Г.Кирьяков. – Ростов-на-Дону: Изд–во Ростовского университета, 2000. – 168 с.
56. Кокурин Д.И. Инновационная деятельность / Д.И.Кокурин. – М.: Экзамен, 2001. – 575с.
57. Кондратьев Н.Д. Избранные сочинения / Н.Д.Кондратьев. М.: Экономика, 1993. – 370 с.
58. Кохно П.А. Менеджмент / П.А.Кохно.– М.: Финансы и статистика, 1993. – 314 с.
59. Краюхин Г.Д. Инновационные процессы: субъекты и мотивы их деятельности / Г.Д.Краюхин, Л.Ф. Шайбакова. – СПб.: Наука, 1995. – 107 с.
60. Крисанов Д.Ф. Харчова промисловість України в контексті розвитку національної інноваційної системи [Текст] / Д.Ф.Крисанов, К.О.Бужинська // Вісник Хмельницького національного університету. – Т.1. – 2009. – №5. – С.58–66.
61. Кулагин А.С. Немного о термине «инновация» / А.С.Кулагин // Инновации. – 2004. – №7. – С. 58–62.
62. Лапин Н.В. Финансовые рычаги стабилизации инновационной деятельности / Н.В.Лапин // Вопросы экономики. – 2003. – № 3. – С.92–98.
63. Лобанова Е.Н. Государственное регулирование, планирование и налоговая политика в рыночной экономике / Е.Н.Лобанова, В.П. Соколов.– М.: Дело, 1991. – 115 с.
64. Лобанов Г.Х. Малый инновационный бизнес две стороны одной медали / Г.Х.Лобанов// Инновации. – 2009. – № 1-2. – С.39–42.
65. Лобачева Е.Н. Научно–технический прогресс: закономерности и противоречия / Е.Н.Лобачева.– М.: ЮНИТИ, 1993. – 119 с.
66. Логинов В. Возможности и перспективы научно–технического развития / В. Логинов, И. Курнышева // Экономист. – 2002. – № 7. – С. 18–36.
67. Логинов В. Условия инновационного развития экономики / В.Логинов // Экономист. – 2001. – № 3. – С.21–27.
68. Лойко Л.В. Жизненный цикл инновации // Практика и вопросы изобретательской работы: материалы краткосрочного семинара / Л.В.Лойко. – СПб.: ДНТП. – 1992. – С.63–65.
69. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність : навч. посібник для ВНЗ / Т.В.Майорова. – 3–є вид. перероб. та доп. – К.: Центр навч. літ., 2004. – 376 с.
70. Макаренко І.П. Макроекономічні умови формування та управління розвитком національних інноваційних систем / І.П.Макаренко – К.: Інтертехнологія, 2009. – 320 с.
71. Макконнелл К.Р. Экономика. Принципы, проблемы и политика / К.Р. Макконнелл, С.Л.Брю.– М.: Республика, 1993. – 719 с.
72. Масуда Ю. Научно–техническая политика Японии. Основы научно–технической политики. Теория и практика / Ю.Масуда.–М.: Паритет, 1993. – 74 с.
73. Менеджмент организации: Учебное пособие / Под ред. Э.П.Румянцевой. – М.: ИНФРА–М., 1995. – 258 с.
74. Мильнер Б.З. Теория организаций / Б.З.Мильнер. М.: ИНФРА–М, 1999. – 336 с.
75. Миндели Л.Э. Малое и среднее инновационное предпринимательство / Л.Э.Миндели, Л.К. Пипия.– М.: ЦИСН, 1995. – 116 с.
76. Мир управления проектами. Основы, методы, организация, применение / Под ред. Х.Решке. – М.: Алане, 1994. – 80 с.
77. Мельников В.Б. Моделирование инновационных процессов в организациях / В.Б.Мельников, М.И. Смольникова // Сборник научных трудов. –1994. – № 159. – С. 113–118.
78. Минниханов Р.Н. Инновационный менеджмент в АПК / Р.Н. Минниханов, В.В. Алексеев, Д.И. Файзрахманов, М.А. Сагдиев. – М.: Изд–во МСХА, 2003. – С. 13
79. Молчанов Н.Н. Инновационный процесс. Организация и маркетинг: учебное пособие / Н.Н.Молчанова.– СПб.: Изд–во СПбГУ, 1995 – 144 с.
80. Морозов О.Ф. Визначення базисних інновацій розвитку економіки України для успішного залучення закордонних інвестицій / О.Ф.Морозов// Інвестиції та інноваційний розвиток. – 2008. – № 3. – С. 26–30
81. Мостовая И.В., Дзыбов К.М. Инновоционный менеджмент в современном производстве (Развитие социальных технологий) / И.В.Мостовая, К.М. Дзыбов. – Ростов-на-Дону, 2005. – 88 с.
82. Мотовилов О.В. Источники капитала для финансирования нововведений / О.В.Мотовилов. – СПб.: Изд–во СПбГУ, 1997. – 60 с.
83. Мэнсфилд Э. Экономика научно–технического прогресса / Э. Мэнсфилд. – М.: Экономика, 1970. – 120 с.
84. Наука и научная политика. Оценка результатов, отбор проектов, приоритетов // Институт мировой экономики и международных отношений РАН. –М.: Наука, 1996. – 64 с.
85. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. Збірник/Держкомстат України. – К., 2000. –305 с.
86. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. Збірник/Держкомстат України. – К., 2005. – 379с.
87. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. Збірник/Держкомстат України. – К., 2009. – 354с
88. Научно–инновационная сфера в регионе: проблемы и перспективы развития / Под ред. А.А.Румянцева. – СПб.: Наука, 1996. – 236 с.
89. Нечаева О.Д. Сущность понятия «инновация» и его классификация / О.Д.Нечаева// Инновации. – 2008. – №2. – С. 4–12
90. Новицкий Н. Инновационный путь развития экономики / Н.Новицкий // Экономист. – 2000. – № 6. – С.34–40.
91. Оголева JI.H. Инновационная деятельность предприятия: учебное пособие / Л.Н. Оголева, В.М.Радиковский. – М.: ФА, 1997. – 186 с.
92. Одед Ш. Китай: вік ХХІ: Розвиток Китаю, його вплив на світову економіку та геополітичну рівновагу/ Пер. с англ. / Ш.Одед. – Дніпропетровськ: Баланс Бізнес Букс, 2005. – 208 с.
93. Одотюк І. Якісний рівень сучасних інноваційних перетворень в промисловому комплексі України / І.Одотюк // Проблеми науки. – 2002. – №12. – С.33–36.
94. Оксанич Н.В. Построение интегрированной структуры управления пищевым холдингом / Н. В. Оксанич // Пищевая промышленность. – 2008. – №38. – С. 24-27.
95. Основы теории экономико–технологических комлексов [Текст] : тезисы / М. Д. Дворцин [и др.]. – М. : Финансы и Кредит : Доминанта Груп, 2005. – 39 с.
96. Основні засоби України у 2001–2005 роках. Статистичний бюлетень. – К.: Держкомстат України, 2006. – С.7;
97. Основні засоби України – 2008. Статистичний бюлетень. – К.: Держкомстат, 2009 – С.28–31.
98. Отчет о Конкурентоспособности Украины 2009 г. опубликован Фондом “Эффективное Управление” в сотрудничестве с Всемирным Экономическим Форумом. 236 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.feg.org.ua/docs/Final_Rus_2009.pdf
99. Перкали И. Нововведение в организациях / И.Перкали. – М.: Экономика, 1980. – 110 с.
100. Перминов С.Б. Малые научно–технические фирмы (зарубежный и отечественный опыт) / С.Б. Перминов, А.И. Петров.– М.: Знание, 1990. – 168 с.
101. Петрова Е.В. Комплексное управление научно–техническим прогрессом предприятия / Е.В.Петрова. – Ростов-на-Дону: Изд–во Ростовского Университета, 1990. –155 с.
102. Портер М. Конкурентное преимущество: как достичь высокого результата и обеспечить его устойчивость/ Пер. с англ./ М.Портер. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 715 с.
103. Послання Президента України до Верховної Ради України 2000р. Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000 – 2004 рр. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=928%2F2000
104. Преобразование научно–инновационной сферы в регионе: концептуальные положения / Под ред. В.Е.Покровской. – СПб.: Наука, 1995. – 53 с.
105. Пригожий А.И. Нововведения: стимулы и препятствия (социальные проблемы инноватики) / А.И.Пригожий.– М. Политиздат, 1989. – 68 с.
106. Рузавина Е. Венчурный капитал и инновации / Е.Рузавина, Н. Шеховцова // Российский экономический журнал. – 2002. – № 7. – С. 10–19.
107. Румянцев А.А. Переход к новому технологическому укладу: влияние социально–экономических условий / А.А. Румянцев, М.А. Гусаков, В.В. Максимов. – СПб.: Наука, 1995. – 46 с.
108. Санто Б. Инновация как средство экономического развития Б.Санто. – М.: Прогресс, 1990. – 296 с.
109. Саншайн X. Менеджмент риска / Х.Саншайн // Страховое дело.–2008. – № 4. – С. 14–18.
110. Семенцева Г. Формы финансирования малого инновационного бизнеса в США и Западной Европе / Г.Семенцева // Российский экономический журнал. – 2007. – № 5. – С.36–49.
111. Сичевський М.П. Організаційно–економічний механізм розвитку харчової промисловості України : теорія, методологія, практика : дис. на здобуття наукового ступеня доктора екон. наук: 08.07.01 / М.П. Сичевський: – К., 2005. – 468 с.
112. Слоу Р. Методологические проблемы разработки государственной научной политки / Р.Слоу.– М.: Наука, 1996. – 278 с.
113. Смыкалова Л.Д. Инновационная деятельность в образовательной подсистеме промышленности / Л.Д. Смыкалова, Д.Г. Туровец // Современные проблемы науки и образования. – 2010. – № 2 – С. 156–164
114. Статистичний збірник “Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності у 1995–2006 роках” / [за ред. В. А. Головка]. – К. : Держ. ком. статистики України, 2007. – С. 43
115. Статистичний збірник “Промисловість України у 2008 році” / [за ред. Л. М. Овденко]. – К. : Держ. ком. статистики України, 2009. – С. 60
116. Статистичний збірник "Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності у 1995–2006 роках" / [за ред. В. А. Головка]. – К. : Держ. ком. статистики України, 2010. – С. 23.
117. Статистичний збірник «Регіони України 2010» / Державний комітет статистики України; за редакцією О.Г.Осауленка.–К.:Консультант, 2011. – 805 с.
118. Статистичний щорічник України за 2009 рік / Державний комітет статистики України; за редакцією О.Г.Осауленка. – К.: Консультант, 2010. – С.113
119. Статистика науки и инноваций. Краткий терминологический словарь / Под ред. Л.М.Тохберга. – М.: ЦИСН, 1996. – 314 с.
120. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізацій них викликів: збірник / М.В. Стріха, В.С. Шовкалюк, Т.В. Боровіч, Ж.І. Дутчак, А.О. Сєдов. – К.: Прок-Бізнес, 2009. – 40 с
121. Сурин А.В. Инновационный менеджмент [ученик] / А.В.Сурин, О.П. Молчанова. – М.: ИНФРА–М, 2008. – 368 с.
122. Твисс Б. Управление научно–техническими нововведениями / Б.Твисс.– М.: Экономика, 1989. – 128 с.
123. Тодисийчук А.В. Управление научно–техническим развитием выбор направлений исследований и разработок: оценка возможностей их реализации / А.В.Тодисийчук// Экономика и коммерция. – 2005. – Выпуск 2. – С.39–45.
124. Томпсон А. Стратегический менеджмент / А. Томпсон, Дж. Стрикленд. – М.: ИНФРА – М, 2000. – 236 с.
125. Тоффлер А. Управление исследованиями, разработками и внедрением новой техники / А.Тоффлер.– М.: Прогресс, 1987. – 312 с.
126. Уотерман Р. Фактор обновления: как сохраняют конкурентоспособность лучшие компании / Р.Уотерман. – М.: Прогресс, 1988. – 272 с.
127. Управление инвестициями: Справочное пособие / Под ред. В.В. Шеремета. – М.: Высшая школа, 1998. – 326 с.
128. Управление исследованиями, разработками и инновационными проектами / Под ред. С.В.Валдайцева. – СПб.: Изд–во СПбГУ, 1995. – 142 с.
129. Управление организацией: Учебник / Под ред. А.Г.Поршнева. –М.: ИНФРА–М, 2000. – 270 с.
130. Управление персоналом организации / Под ред. А.Я.Кибанова. – М.: ИНФРА–М, 2000. – 362 с.
131. Устинов В.А. Управление инновационной деятельностью в процессе создания новой техники и технологии / В.А.Устинов.– М.: Наука, 1995. – 108 с.
132. Уткин Э.А., Морозова Н.И., Морозова Г.И. Инновационный менеджмент / Э.А. Уткин, Н.И. Морозова, Г.И. Морозова. – М.: Акалис, 1996. – 208 с.
133. Уткин Э.А. Управление фирмой / Э.А. Уткин. –М.: Акалис, 1996. – 516 с.
134. Уфимцев Ф.Р. Управление недвижимостью / Ф.Р. Уфимцев, Г.Ф.Минбаева, Э.Е. Аксаев – М.: УИМЦ, 1999. – 132 с.
135. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент: Учебник / Р.А.Фатхутдинов.– М.: Интел–синтез, 1998, – 186 с.
136. Федулова І.В. Стан інноваційної діяльності харчової промисловості / І.В.Федулова // Економічний форум. – 2011. – №2.
137. Федулова Л.І. Технологічний розвиток економіки України / Л.І.Федулова. – К.: Інститут економіки та прогнозування, 2006. – 627 с.
138. Федулова Л. Технологічна структура економіки України. / Л.І.Федулова. // Економіст. – 2008. – №5. – С.28–33.
139. Фещенко О.Л. Методологія та методи оцінки ефективності структурних зрушень / О.Л. Фещенко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2003. – № 11 (30). – С. 18–23.
140. Фирсов В. Американская модель инновационной деятельности в малом бизнесе / В.Фирсов // США: экономика, политика, идеология. – 1994. –№ 6. – С. 14–16.
141. Фирсов В. Организационные формы инновационного предпринимательства/ В.Фирсов // Экономист.– 1994. – № 6. – С.34–39.
142. Фостер Р. Обновление производства/ Р.Фостер. – М.: Прогресс, 1987. – 250 с.
143. Хареба В. Наукове забезпечення розвитку харчової і переробної промисловості України / В. Хареба // Харчова і переробна промисловість. – 2009. – № 2–3 (354). – С. 4–7.
144. Хотц–Харт Б. Инновации в швейцарской промышленности / Б. Хотц–Харт // Проблемы теории и практики управления. – 2005. – № 2. – С.80–84.
145. Хохлов Н. Прогнозирование эффективности страхования с точки зрения предпринимателя / Н.Хохлов// Страховое дело. –2008 – № 7. – С.20–25.
146. Хучек М. Инновации на предприятиях и внедрение / М.Хучек.– М.: Луч, 1992. – 148 с.
147. Шайбакова Л.Ф. Инновационный процесс в регионе (организационно–экономический аспект) /Л.Ф. Шайбакова, Ю.А. Лебедев Ю.А. – Екатеринбург: Уральский государственный экономический университет, 1995. – 106 с.
148. Шайтан Б.И. Инновации в АПК и роль службы сельскохозяйственного консультирования / Б.И.Шайтан // Материалы Междунар. науч.–практ. конф. «Инновационная деятельность в АПК: опыт и проблемы» (13–14 января 2005 г.). – М., 2005. – С. 207.
149. Штайнхофф Д. Основы управления малым бизнесом / Д.Штайнхофф, Д. Берджес. – М.: Прогресс, 1997. – 136 с.
150. Шумпетер Й. Теория экономического развития/ Й.Шумпетер.– М.: Прогресс, 1982. –456 с.
151. Экономическая стратегия фирмы / Под ред. А.П.Градова.– СПб.: Специальная литература, 1995. – 276 с.
152. Яковенко Е.Г. Циклы жизни экономических процессов, объектов и систем / Е.Г.Яковенко, М.И. Басе, И.Я. Махров.– М.: Наука, 1991. – 138 с.
153. Яковец Ю.В. Инновационное инвестирование: новые подходы / Ю.В.Яковец// Экономист. – 2005. – № 1. – С.26–29.
154. Японская экономика в преддверии XXI века / под..ред А.М.Ковалишина.– М.: Наука, 1991. – 128 с.
155. Boylan M. G. The sources of technological innovation. Jn: Research technological change and economical analysis. Lexington (Mass.), Toronto, 1977. – P.103–129.
156. Camfflus J.C., Datta D.K. Managing strategic issues in a turbulent environment. // Long range planning. Oxford etc., 1991. – Vol.24, № 2. – P.67–74.
157. Canton J.D. How to find success in the market. Industrial research development. – Chicago, 1979. – Vol. 21, № 4. – P. 103–108.
158. Dickson G., Cassidy D., Gordon A. and Wilkinson S. Risk management. The Chartered Insurance Institute. – Hartnolls, Ltd, Bodmin, England. – 1991. – 476 p.
159. Drucker P. Innovations and Entrepreneur ship. Practice and Principles. – N.Y.: Harper and Row, 1985. – 276 p.
160. Grossi G. Promoting innovation in a Big Business, Long Range Planning, 1990. – Vol.23, № 1. – P.41–52.
161. Hamilton W.F., Singh H. The evolution of corporate capabilities in emerging technologies. // Interfaces. Providence, 1992. – Vol.22, № 4. – P. 13–23.
162. Harman A J. The International Computer Industry. Innovation and Comparative Advantage. Cambridge (Mass): Harvard University Press, 1971. – P.41.
163. Hemmer M., Chempy J. Reengineering the Corporation. A Manifesto for Business Revolution. – N.Y.: Harper Business, 1994. – 328 p.
164. Iwamura A., Jog V.M. Innovators, organization structure and management of the innovation process in the securities industry // Ibid. № 4. – P. 240–251.
165. Kenney M., Florida R. Production organization and regional development // J. of "the American planning association. Chicago, 1992. – 58. – № 1. – P.21–38.
166. Kiechel W. Corporate strategy for the 1990's // Fortune. N.Y., 1988. –Vol.117, №5. – P.16–21.
167. Kline V.S., Kash D.E. Do we need a technology policy? // Technol. and soc. mag, 1992. – № 2. – P.8–23.
168. Lepkowski W. National science board raps industrial R and D // Chem. and eng. news, 1992. № 33. – P.7–8.
169. Meredith J., Vineyard M. // Int.J. Oper. and Prod. Manag, 1993. – № 12. – P.4–24.
170. Morgan M.J. Environmental change and its impact on the venture capital industry: Overview of recent research // Manag. Res. News, 1992. – № 9. – P.8–12.
171. Nakatani I. The Economic Role of Financial Corporate Grouping // Aoki M. (Ed.) The Economic Analysis of the Japanese Firm. Amsterdam: North Holland, 1984. – 428 p.
172. Nasi J. Strategic thinking as doctrine. //Arenas of strategic thinking / El.by Nasi J. Helsinki: Foundation for econ. education, 1991. – P.26–64.
173. Pavitt K. Key characteristics of the large innovating firm. // Brit. j. of management. Chichester etc., 1991. – Vol.2. – № 1. – P. 41–50.
174. Pavitt K. What we know about the strategic management of technology. // California management rev. Berkeley, 1990. – Vol.32. – № 3. – P.l7–26.
175. Pinchot G., Pinchot E. The Intelligent Organisation. San–Fransisko: Berret–Kochler, 1996. – 194 p.
176. Profiles of product innovators among large US manufacturers. / Capon N., Parley J.U., Lehmann D.R., Hilbert J.M. // Management science. Providence, 1992. – Vol.38. – № 2. – P.157–169.
177. Radocevic S. The role of small firms in technological development: An interpretative survey // Intern. J. Technol. Manag, 1990. Vol.5. № 1. – P.71–89
178. Stoneman Paul. The economic analysis of technology policy. Clarendon Press,1. Oxford, GB, 1987. – 130 p.
179. Sweeney M. Strategic manufacturing management.'Restruuctuuring wasteful production to world class. // J. of general management. Oxford, 1993. – Vol.18. – №3. – P.57–76.
180. Takeo Hoshi. The Economic Role of Corporate Grouping and the Main Bank System // Aoki M. and Dore R. (Eds.). The Japanese Firm: the Sources of Competitive Strength. – N.Y.: Oxford University Press, 1994. – 360 p.
181. Timmons J.A. New Venture Creation. Entrepreneurship for the 21–st Century, 4 ed. Burr Ridge, Boston, 1994. – 796 p.