ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ НОРМАТИВНИХ СИСТЕМ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ УКРАЇНИ

Краткое описание

ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

На правах рукопису

Вітвіцький Володимир Валентинович

УДК 338.43.01(477)(043)

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ

ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ НОРМАТИВНИХ

СИСТЕМ В АГРОПРОМИСЛОВОМу

ВИРОБНИЦТВІ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.07.02 - економіка сільського
господарства і АПК

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант

Малік Микола Йосипович

доктор економічних наук,
професор, член-кореспондент УААН,
заслужений діяч науки і техніки України

Київ-2003

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

4

ВСТУП

6

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ
ТА РОЗВИТКУ СИСТЕМ НОРМ І НОРМАТИВІВ

18

1.1. Норми і нормативи як економічна категорія

18

1.2. Класифікація норм і нормативів

26

1.3. Сутність нормативних систем в агропромисловому комплексі
України

44

1.4. Теоретичні концепції розвитку економічних норм і нормативів

70

РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМ
ЕКОНОМІЧНИХ НОРМ ТА НОРМАТИВІВ

101

2.1. Концептуальне і методологічне середовище формування та
використання нормативів у галузях АПК

101

2.2. Системний підхід до формування і використання норм і
нормативів та класифікація нормоутворюючих чинників

115

2.3. Класифікація нормативних матеріалів

133

2.4. Вимоги до нормативних матеріалів

141

2.5. Етапи розробки нормативних матеріалів

153

Розділ 3. Комплексна оцінка нормативних систем

165

3.1. Нормативні системи в агропромисловому комплексі України і за
рубежем

165

3.2. Науково-практична оцінка систем живої праці

195

3.3. Науково-технічне і матеріальне забезпечення нормативних
систем та управління ними

206

РОЗДІЛ 4. МЕТОДОЛОГІЯ ПЛАНУВАННЯ НОРМАТИВНИХ СИСТЕМ

224

4.1. Планування формування та використання систем економічних
норм і нормативів

224

4.2. Методичні підходи до збирання вихідних даних

235

4.3. Концепція розробки галузевих методик паспортизації умов
виробництва

246

4.4. Організаційно-методичні основи проектування нормативних
матеріалів

275

РОЗДІЛ 5. ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
НОРМАТИВНИХ СИСТЕМ

288

5.1. Нормативні системи і науково-технічний прогрес

288

5.2. Ефективність реінжинірингу в нормативній мережі

316

5.3. Перспективна модель формування і використання систем
галузевих економічних норм і нормативів

336

ВИСНОВКИ

367

Список використанИХ ДЖЕРЕЛ

374

ДодаткИ

401

ВСТУП

Актуальність теми. Економічна реформа, що здійснюється в Україні, зачіпає всі сторони життєдіяльності людей у формах, адекватних реформованому політичному і економічному середовищу. Кожна з цих сторін повинна мати концептуальне обґрунтування принципів, моделей, функцій і завдань, а також конкретну методику їх вирішення. При реформуванні стратегічним завданням кожного підприємства АПК є адаптація до ринкових умов господарювання. Критерієм успішного пристосування до ринкового середовища є досягнення конкурентоспроможних параметрів виробництва. Успішність структурної перебудови кожного підприємства залежить від існуючих методик оцінки його ресурсного потенціалу на основі норм та нормативів (НіН). Від ступеня відповідності остан­ніх реальному стану технологічних витрат ресурсів та забезпеченості швидкого доступу до них в інформаційно-пошуковому середовищі залежить пристосування аграрного сектора економіки до ринку. І це закономірно, оскільки приватний капітал передбачає раціональне використання своїх обмежених ресурсів у виробничому процесі.
Дореформена модель формування системи економічних норм і нормативів орієнтувалася на директивні методи управління за незмінних технологій та системи машин. Однак успіху у конкурентній боротьбі за рин­ки збуту продукції досягають насамперед ті підприємства, які вклада­ють інвестиції в новітні технології. Успадкована від попередньої мо­делі економіки система нормативів у вигляді довідників та організація інформаційного доступу до них не в змозі забезпечити швидке реагуван­ня на постійно змінюване ринкове середовище і не відповідає його пот­ребам. У зв’язку з цим виникла нагальна необхідність у переосмисленні ролі та місця економічних норм і нормативів в управлінні виробництвом з метою створення чіткої концепції формування і розвитку галузевих нормативних систем, адекватних ринку, та їх моніторингу.
На різних етапах структурної перебудови та реформування певний внесок у наукову розробку теоретико-методологічних та прикладних еко­номічних проблем, а також формування і розвитку систем економічних норм і нормативів зробили такі вчені України, як В.Я.Амбросов, Д.П.Бо­гиня, П.П.Борщевський, О.А.Бугуцький, М.П.Вітковський, М.Я.Дем’я­ненко, І.І.Дорош, Ю.С.Коваленко, М.Ю.Коденська, М.В.Калінчик, О.В.Крисальний, І.І.Лукінов, О.Ф.Лук’янчук, Ю.О.Лупенко, М.Й.Малік, В.Я.Месель-Веселяк, О.М.Онищенко, М.І.Нижній, Г.М.Підлісецький, М.П.Поліщук, П.Л.Пристапчук, І.В.Прокопа, В.А.Пулім, П.Т.Саблук, І.Х.Степаненко, О.М.Шпичак, О.В.Шкільов, В.В.Юрчишин, а також зарубіжні дослідники і практики Х.Г.Барам, Ю.Т.Бузілов, В.І.Бєляєв, А.К.Гастев, А.Д.Гальцов, В.В.Гаркавий, Б.М.Генкін, Ф.І. Гільберт, В.Г.Глиняний, М.Н.Громов, О.А.Єрманський, Ю.А.Конкін, Р.А.Керечен­ко, Т.Д.Куркіна, Г.М.Літварьов, В.Ф.Машенков, В.А.Махонін, П.Ф.Пет­роченко, В.К.Попов, Н.І.Прока, Н.А.Софінський, В.С.Суворов, В.В.Со­колов, С.С.Новожилов та ін. Важливе значення має розширення дослід­жень у галузі автоматизації нормативних баз даних і знань, яку запо­чаткували Є.В.Владіміров, Г.К.Таранецький, Л.Н.Ламбін і продовжили М.Ф.Кропивко та багато інших вчених.
Незважаючи на значну кількість наукових робіт, нормативні системи мають пройти новий етап розвитку в ринкових умовах економіки. Особливо це стосується теоретичних, методологічних і практичних аспек­тів нормативних систем, підсистем та груп норм і нормативів у галузях АПК. Все це потребує пошуку нових підходів до вдосконалення механізму формування, регулювання, розвитку та функціонування систем економіч­них норм і нормативів, що зумовлює актуальність теми дисертаційної роботи та її державну значущість.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації та її зміст безпосередньо пов’язані з виконанням міждержав­ної та міжгалузевих програм, а також з тематикою наукових досліджень Науково-дослідного центру Агропромпраця” та його правонаступника Ук­раїнського науково-дослідного інституту продуктивності агропромисло­вого комплексу, зокрема:
· Програма створення (удосконалення) нормативної бази з праці для країн СНД на 1997-2002 роки”, що здійснюється на доручення Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 1996 р. № 21558/17 та затвердже­на Міністерством праці та соціальної політики України;
· Програма створення міжгалузевих і галузевих баз норм і норма­тивів праці в агропромисловому комплексі України на 2001-2005 роки”, затверджена Міністерством аграрної політики України 6 червня 2001 р.;
· Основні напрями діяльності Українського науково-дослідного інституту продуктивності та зональних і регіональних центрів продуктив­ності АПК на 2002-2010 рр.”, затверджена Міністерством аграрної по­літики України 21 серпня 2002 р.;
· Розробка довідників кваліфікаційних характеристик для працівників сільського і лісового господарства відповідно до вимог міжнародних стандартів” (державний реєстраційний номер 0100 U 003466);
· Приведення довідників кваліфікаційних характеристик працівників АПК у відповідність до вимог міжнародних стандартів” (державний реєстраційний номер 0101 U 003274);
· Розробка системно-комплексних норм продуктивності техніки і витрат палива на вирощуванні сільськогосподарських культур” (державний реєстраційний номер 0101 U 003275);
· Оплата праці в сільськогосподарському виробництві (теорія і практика)” (державний реєстраційний номер 0100 U 003465);
· Формування трудових відносин та подальше реформування оплати праці в сільськогосподарському виробництві” (державний реєстраційний номер 0101 U 003273);
· Розробка системно-комплексних нормативів часу та чисельності Центральної та регіональних служб України з карантину рослин” (держав­ний реєстраційний номер 0102 U 003703).
Крім того, 92 теми у відповідності з річними координаційними пла­нами науково-дослідних робіт Центру Агропромпраця” на 1998-2002 рр. та Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу на 2003 р., затверджені Міністерством аграрної політики України.
Мета і завдання дослідження. Метою досліджень є розробка і поглиблення теоретичних та практичних засад формування і розвитку систем економічних норм і нормативів та створення на їх основі конкрет­ної моделі в агропромисловому комплексі, адекватної змінам, що відбуваються в економіці країни. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
· визначити роль та місце систем економічних норм і нормативів у структурі завдань економічної реформи на сучасному етапі;
· встановити взаємообумовлені зв’язки між системами економічних норм і нормативів та управлінням; визначити норми і нормативи як функції господарського менеджменту;
· здійснити аналіз теорії і практики систем економічних НіН в Україні в дореформений період та в країнах світу з розвинутою ринко­вою економікою;
· обґрунтувати причини руйнації колишніх галузевих систем економічних норм і нормативів в Україні;
· на принципах системного підходу визначити концептуальні і методологічні положення формування систем економічних норм і нормативів: визначити їх зміст, суть та принципи в умовах ринкових відносин;
· побудувати умовно формалізовану оптимізаційну модель системного обґрунтування норм і нормативів в умовах ринкової економіки;
· класифікувати нормоутворюючі чинники та розкрити їх вплив на формування економічних норм і нормативів;
· визначити напрями організації нормативно-дослідних робіт у межах концептуальної моделі формування систем економічних норм і нормативів;
· сформувати основні положення обґрунтування і розрахунку економічних норм і нормативів та розробити організаційно-методичні основи проектування нормативних матеріалів;
· визначити напрями теоретичного обґрунтування і практичного впровадження систем економічних норм і нормативів за допомогою реін­жинірингу процесів управління;
· обґрунтувати концептуальні положення створення автоматизованої інформаційної системи економічних норм і нормативів та розробити методичні рекомендації щодо побудови автоматизованих робочих місць (АРМ) фахівця з економічних норм і нормативів;
· побудувати перспективну модель формування нормативних матеріа­лів за їх функціями і в контексті створення систем інформаційних зв’язків.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і прикладних аспектів формування та розвитку національної нормативної системи норм і нормативів в умовах переходу агропромислового виробництва до ринкової економіки.
Об’єктом дослідження є системи норм і нормативів та їх функції в управлінні підприємствами, організаціями й установами.
Методи дослідження ґрунтуються на принципах системного підходу до формування і розвитку економічних норм і нормативів; дедукції та індукції. У дослідженнях використані загальнонаукові і спеціальні методи дослідження, які були взаємопов’язані та послідовно застосовані при аналізі різних підходів до розвитку систем економічних норм і нормативів.
Дослідження здійснювалися із застосуванням абстрактно-логічно­го, монографічного, розрахунково-конструктивного, аналітично-розрахун­кового, історико-економічного, структурно-функціонального, порівняльного аналізу, експертних оцінок та інших економіко-статистичних методів. Зокрема, історико-економічний метод застосовано при аналізі еволюції теорій, дослідженні процесу розвитку систем норм і нормативів. Структурно-функціональний метод використано при дослідженні норма­тивів як структурно відокремленої цілісної системи аграрних відносин, в якій кожен елемент має своє функціональне призначення, узагальненні практики регулювання агропромислового виробництва у трансформаційний період і визначенні економічних функцій норм з метою забезпечення ста­лого розвитку. За допомогою методу порівняльного аналізу узагальнено досвід і ефективність нормативних систем у державах - членах ЄС та інших країнах, визначено гіпотетичну можливість їх втілення в Україні. Статистичні методи обробки даних використано з урахуванням економіч­них і природно-виробничих умов України. Монографічний метод застосовано при вивченні літературних джерел, законодавчих та інших нормативно-правових актів і практики роботи підприємств і галузей аграрно­го виробництва. Соціологічні опитування застосовувались для розширення аргументної бази теоретичних припущень щодо ефективності окремих нормативних підсистем та груп норм, спрямованих на удосконалення використання ресурсного потенціалу підприємств та адаптацію товаровиробників до умов перехідної економіки тощо.
Інформаційною базою дослідження є закони України та інші державні нормативно-правові акти, матеріали статистичної звітності Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, аналітичні огляди інститутів УААН, НАН України, нормативної мережі Мінагрополітики України, дані зведених річних звітів областей, районів, окремих підприємств, а також результати соціологічних досліджень, літературні джерела, особисті спостереження автора та ін.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на необхідності створення вітчизняної системи економічних норм і нормативів, адекватної ринковій економіці, яка б містила науково обґрунтовані механізми, прийоми, методи, організаційну структуру її формування та розвитку.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному обґрунтуванні теоретичних і методологічних основ функціонування та розвитку нормативних систем агропромислового виробництва у перехідний період трансформації економіки у ринкове середовище. Най важливі­ші результати досліджень, що визначають сутність наукової новизни і розкривають зміст дисертації, такі:
· вперше обґрунтована у теоретичному і практичному аспектах сутність нормативних систем економіки як специфічної функції управління, оскільки приватний капітал передбачає раціональне використання своїх обмежених ресурсів у виробничому процесі. При цьому конкретизовано зміст нормування, сформульовано його визначення та підходи до реформування нормативних систем, що відповідають виробничій та комер­ційній (маркетинговій) діяльності підприємств в умовах ринку. Визначена триєдина форма об’єкта нормування (товар - технологічний комплекс - виробнича операція), яка дозволяє здійснити різностороннє обґрунтування систем економічних норм і нормативів;
· розроблено ряд теоретичних, методологічних і практичних положень щодо створення національної нормативної системи АПК, адекватної ринковим перетворенням. Зокрема, на основі класифікації нормо утворю­ючих чинників обґрунтована та розроблена принципово нова модель сис­теми формування, розрахунку, поновлення та використання нормативних матеріалів для різних рівнів управління в агропромисловому виробництві;
· розкрито природу основної суперечності перехідного періоду між державою - ініціатором демократизації внутрішньогосподарських нормативних систем і підприємствами, які з економічних причин та внаслідок наукомісткості цих розробок не можуть створити власну нормативну базу. Доведено, що на сучасному етапі регуляторні функції держави мають забезпечити логічне завершення умов щодо створення підприємствами власних нормативних систем на основі нормативних матеріалів, що розробляються науковими установами;
· визначені принципи формування та розвитку норм і нормативів як вихідної основи відтворення національної системи економічних НіН, адекватних ринку. На підставі цих принципів удосконалена схема системного обґрунтування НіН з урахуванням не тільки традиційно використовуваних внутрішніх чинників, а й чинників зовнішнього по відношенню до підприємств середовища (ринку). На прикладі підсистеми затрат живої праці розроблена формалізована модель комплексного обґрунтуван­ня економічних норм і нормативів, яка придатна для розробки всіх підсистем економічних НіН;
· розроблено нову модель формування нормативних матеріалів за їх функціями з розподілом на підсистеми, групи, підгрупи і види НіН, які створюють систему інформаційних зв’язків з іншими функціями менед­жменту - маркетингом, плануванням, технологічною підготовкою виробництва, обліком, контролем, організацією праці і виробництва та ін­шими організуючими, регулюючими, контролюючими, мотивуючими та со­ціальними функціями, притаманними управлінню;
· сформовано концепцію розробки галузевих методик збирання вихідних даних на основі паспортизації умов виробництва, спрямованих на визначення основних нормоутворюючих чинників за їх обмеженнями. На її основі запропоновано проектування оптимізаційних моделей НіН при різ­них організаційно-технологічних варіантах виробництва за їх прогресивністю. Зокрема, сукупність умов на трудові процеси дозволяє створити укрупнені моделі затрат часу на прийоми, комплекси прийомів, операції, комплекси операцій, а також типові системні нормативні матеріали. На базі запропонованої концепції розроблено відповідні методики та нормативні матеріали для галузей АПК;
· визначені і сформовані основні принципи реінжинірингу як фун­даментального переосмислення та радикальної перебудови управління нормативною мережею з метою поліпшення таких важливих показників, як строки виконання науково-дослідних робіт, вартість нормативних ма­теріалів, розвиток інформаційних технологій, оперативність та якість сервісу наукових послуг для товаровиробників.
Набули подальшого розвитку:
· комплексне дослідження еволюції розвитку та визначення методичного простору нормативних систем в Україні і за рубежем. Воно показало, що нормативні показники, використовувані в агропромисловому ком­плексі, близькі за своїм змістом, складом і сукупністю НіН. Доведено, що руйнація нормативних систем директивно-планової економіки не при­вела до створення вітчизняної системи НіН, адекватної ринку. Обґрунтування помилковості завчасного згортання державою своїх адміністративно-регуляторних функцій по відношенню до наукових досліджень і програм розвитку нормативних систем економіки, не сформувавши передумов для повноцінного функціонування ринкового механізму саморегулювання галузі;
· галузеві методики паспортизації умов виробництва і на їх основі моделювання виробничих і трудових процесів, комплексного обґрунтування оптимізованих значень нормативних показників та розроблення ор­ганізаційних й науково-технічних програм та їх моніторингу;
· корпоративна інформаційна система норм і нормативів з використанням комп’ютерних технологій, в основу якої покладена децентралізована обробка даних на автоматизованих робочих місцях, обмін інформацією за допомогою телекомунікаційних засобів нагромадження та зберігання великих обсягів інформації в банках даних з можливістю оперативного доступу, застосування високопродуктивних технічних засобів збирання, редагування, копіювання, розповсюдження інформації.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що проведені наукові дослідження доведені до розробки конкретних положень, методик, рекомендацій, прикладних моделей та збірників нормативних матеріалів. Зокрема, розроблені теоретичні і методологічні прин­ципи та положення, що є вихідною базою для відновлення в агропромисловому комплексі та інших галузях економіки країни системи розрахунку й обґрунтування норм і нормативів підприємства. Це становить основу формування міжгалузевих пропорцій та впорядкування виробничої діяльності суб’єктів господарювання.
На рівні галузей АПК і країни запропонована методологія формування і розвитку нормативних систем, які дають можливість збалансовувати за попитом товарний ринок, оскільки кожна норма ґрунтується на обсягах очікуваних (прогнозованих) продажів, в якій шляхом опосередкування приводяться у відповідність ціни на ресурси, товари і послу­ги, а також формується раціональна структура зайнятості населення по галузях виробництва.
Розроблена на рівні підприємства методологія обґрунтування норм і нормативів і на її положеннях методи нормування, що дозволять сформувати таку нормативну систему, яка буде орієнтована на задоволення ринкового попиту.
Ряд основних положень, висновків і рекомендацій дослідження використовуються: Міністерством аграрної політики України (довідка про впровадження № 37-21-1-13/8309 від 9 вересня 2002 р.); Міністерством праці та соціальної політики України (довідка про впровадження № 5-Г від 4 лютого 2003 р.); Головним управлінням сільського господарства і продовольства Херсонської обласної державної адміністрації (довідка про впровадження № 12-19-4/260 від 8 серпня 2002 р.); Головним управ­лінням сільського господарства і продовольства Львівської обласної державної адміністрації (довідка про впровадження № 01-16/495 від 16 ве­ресня 2002 р.).
Результати дослідження використовуються при підготовці і читанні лекцій з курсу дисциплін Економіка сільського господарства і АПК”, Управління в галузях АПК”, Інформатика та обчислювальна техніка” в Інституті післядипломної освіти Національного університету харчових технологій (довідка № 01/133 від 21 листопада 2003 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні ідеї і розробки дисертаційного дослідження, що характеризують наукову новизну, мету і завдання, теоретико-методологічні засади та методичні підходи до їх вирішення, отримані здобувачем особисто. Наукові публікації, видані у співавтор­стві, в процесі дослідження використані тільки у тій частині, яка осо­бисто належить здобувачу, і вказані в авторефераті у переліку основ­них публікацій.

Апробація результатів досліджень. Основні результати дослід­ження доповідались на науково-практичних конференціях, конгресах, се­мінарах з питань формування і розвитку нормативних систем: м. Київ (1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003 рр.), м. Москва (1996, 1998, 2000, 2002 рр.), м. Мінськ (1997, 1999 рр.), м. Дніпропетровськ (1999, 2002 рр.), м. Саки, Автономна Республіка Крим (2002 р.), м. Львів (1997 р.), м. Херсон (2001 р.), м. Харків (2000, 2001 рр.), м. Галле, Німеччина (2002 р.), м. Луцьк (2003 р.). Серед них найважливішими були міжнародна конференція Про­грама створення міжгалузевої нормативної бази з праці для країн СНД на 1997 2002 роки” (м. Москва, 1996 р.), Всеукраїнські збори вчених економістів-аграрників Соціально-економіч­на ситуація та шляхи подолання кризового стану в агропромисловому ком­плексі України” (м. Київ, 1999 р.), міжнародна конференція представників країн Центральної і Східної Європи та Центральної Азії Роль аграрної інформації в процесі європейської інтеграції” (м. Київ, 2001 р.), наукова конференція Україна на порозі ХХІ століття: уроки реформ та стратегія розвитку” (м. Київ, 2001 р.), міжнародна науково-практична конференція Механізм господарювання і економічна динаміка в АПК” (м. Харків, 2001 р.), німецько-український семінар Ефективне управління аграрним сектором у ринкових умовах” (м. Галле, Німеччина, 2002 р.).
Публікація результатів досліджень. За темою дисертації опубліковано 207 наукових праць, у тому числі після захисту кандидатської дисертації - 75 наукових праць, зокрема три одноосібні монографії, сім колективних монографій і книг (розділи, підрозділи), один підруч­ник, три навчальних посібники, 14 методик та методичних рекоменда­цій, 25 статей у фахових журналах і наукових збірниках.

Наукові результати міжгалузевого і галузевого спрямування знайшли відображення в 19 довідниках і системно-комплексних наукових збірниках нормативних матеріалів з чисельності працівників, витрат палива і матеріалів тощо загальним тиражем майже 150 тис. примірників.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел з 316 найменуваннями та додатків. Обсяг становить 373 сторінки комп’ютерного тексту і включає 42 таблиці та 33 рисунки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. На підставі комплексних досліджень нормативних систем, які виражають організуючі, регулюючі, мотивуючі, контролюючі функції управління, розроблена концепція і методологія їх формування та розвитку, які спрямовані на оптимальне використання ресурсного потенціалу господарювання на основі впровадження науково-технічного прогресу й отри­мання максимального прибутку залежно від кон’юнктури ринку в агро­промисловому виробництві. Вони дозволяють вирішувати науково-практичні проблеми формування і діяльності виробничо-господарських систем, організацій, регіонів, міжгалузевих комплексів, цільових програм, що реалізують спільні для них кінцеві результати.
2. У перехідний період до ринкових відносин при вирішенні таких ключових проблем, як зміна форм власності та механізму господарювання, певна кількість питань, пов’язаних з налагодженням виробничої діяльності підприємств, не вирішуються самі собою на принципах саморегулювання. Виробнича діяльність підприємств, насамперед система управління, потребують швидкого і докорінного реформування. Нормуванню як специфічній сфері управління в сучасних умовах також необхідні радикальні зміни для вирішення більшості макро- і мікроекономічних проблем передусім для підвищення продуктивності виробництва.
Управління діяльністю соціальних груп і окремих суб’єктів господарювання шляхом встановлення і використання правил (норм), які їх регламенту­ють, можна розглядати як особливий нормативний метод управління.
3. Уявлення про норму завжди пов'язується з поняттями норма-міра і норма-правило. Перше характеризує вимірювальну функцію норми, друге - обов'язковість її виконання. У планово-адміністративній системі управління принцип обов'язковості виконання норми був доведений до рівня норми-директиви. Директивність встановлюваних норм, обов’язковість їх виконання кожним об'єктом управління стала одним з основних принципів економічного нормування. Норма-директива набула глобального поширення в економіці. У встановленні таких норм щоразу проявлявся суб'єктивізм, часом вони втрачали наукову обґрунтованість, недостатньо відбивали інтереси суб'єктів господарювання. Водночас не приділялось належного значення універсальній вимірювальній функції норм, адже вона є нормою-мірою, і не завжди нормою-директивою.
4. Перехід від директивного нормування до метрологічного становить найхарактернішу рису перебудови нормативного методу управління економікою, в якій найвиразніше проявляється демократична сутність даного процесу. При цьому вимірювальна функція норм у даний період стає головною, що і дозволяє застосувати концепцію метрологічного нормування в економіці.
5. Економічне нормування в умовах переходу до ринкової економіки передбачає системний підхід до формування і використання норм і нормативів. Він полягає не тільки в тому, щоб навести порядок у їх розташуванні, всебічно враховувати взаємозв'язки, а й забез­печувати вирішення відповідних завдань. Головне - він дозволяє розк­рити резерви зростання ефективності нормативних систем і виробництва.
6. Для ефективного функціонування суспільства важливо використовувати три основні групи норм: економічні, моральні, правові. Вони різні за сво­єю природою і змістом, але доповнюють одна одну. Без підвищення мораль­ного рівня суспільства не вирішити завдань його перетворення. Ринкова економіка не може успішно розвиватися, якщо норми моралі, формуючись у свідомості людей, не запобігатимуть негативним явищам у суспільстві.
7. Економічні норми, які входять до основних груп норм, необхідних для системного норматив­ного функціонування суспільства, доціль­но відокремити в систему, що відбиває суспільні відносини у про­цесі відтворення. Завдання системного підходу до нормування полягає у забезпеченні за допомогою норм ефективного уп­равління чотирма фазами відтворення - виробництвом, розподілом, обміном і споживанням. Тому систему економічних норм можна представити як таку, що складається з чотирьох основних під­систем, у кожній з яких норми виступають як економічні заходи вироб­ництва, розподілу, обміну і споживання.
8. Перехід до ринкової економіки вимагає перегляду всіх підходів до вирішення економічних завдань, пов'язаних з використанням норм, та аналізу традиційного їх застосування. У зв’язку з цим зростає актуальність створення на різних рівнях управління власних нормативних систем і на їх основі зниження витрат виробництва як необхідної умови ефективної господарської діяльності.
9. На верхніх рівнях управління кількість традиційно використовуваних норм значно зменшуються. Але зростає роль нормативної бази для вирішення стратегічних завдань державного регулювання ринкової еко­коміки АПК, а також розрахунків для державних потреб. З розвитком ринкового саморегулювання втручання державних органів управління у господарсь­ку діяльність підприємств скорочується і зводиться в основному до вста­новлення нормативних актів, що визначають правила господарювання і ма­ють стратегічний характер.
10. В умовах ринкової економіки можливості формування норм знизу догори суттєво скорочуються, а необхід­ність розробки окремих норм за рівнями управління зростає. На кожному рівні управління є свої нормоутворюючі чинники, на основі яких будується відповідна господарська модель. Враховуючи залежність величини нор­ми від порівняно невеликого числа основних чинників, можна ефективно ви­користовувати їх у розрахунковій моделі для визначення норм.
11. Автономна розробка норм по господарських об'єктах усіх рівнів управління дає можливість краще враховувати досягнення науково-техніч­ного прогресу, створює умови для демократизації самого процесу їхньої розробки і в ринковій економіці є альтернативою традиційної методоло­гії ієрархічного формування норм.
12. Норми як економічна категорія відображають інтереси учасників відповідних господарських процесів суспільства, трудових колективів, особисті інте­реси людей. Особливо це проявляється в нормах розподілу, ви­робництва, обміну і невиробничого споживання матеріально-технічних ре­сурсів. У ринковій економіці створюються демокра­тичні умови встановлення норм з урахуванням інтересів учасників відповідних економічних процесів. Вони дозволять перетвори­ти норму-дерективу, а також норму-міру в норму-правило.
13. На відмінну від доринкової методології формування нормативних систем нормоутворюючі чинники, що впливають на величину економічних НіН, пропонується класифі­кувати на три групи (внутрішні, природно-біологічні і зовнішні), які мають тринаправлений ієрархічно послідовний характер впливу на величину норми і нормативу. При цьому, забезпечуючи тринаправлений рух в обґрунтуван­ні і розробці НіН, підприємство об’єктивно зацікавлене в економії не тільки живої праці (як було в минулому), а й уречевленої (абстрактної) залежно від конкретних величин пропозиції на товарних ринках.
14. На основі класифікації нормоутворюючих чинників формується класифікація нормативних матеріалів, яка поділяється за призначенням на чотири групи за видами по нормативних режимах роботи механізмів і устаткування, витратами сировини, матеріалів, коштів тощо та показниками природно-біологічних чинників та зовнішнього середовища, за ступенем укрупнення (диференційовані й укрупнені).
Економічні НіН незалежно від призначення мають формуватися і застосовуватися на основі єдиних принципів, методів і вихідних даних та відповідати вимогам прогресивності, гнучності й оперативності на ос­нові чітко взаємопов’язаної ієрархічної підпорядкованості.
15. Методологія системного обґрунтування норм логічно випливає з принципів процесу нормоутворення і являє собою всебічну системну оцінку варіантів нормативних значень в оптимізованих процедурах пристосування внутріш­ніх чинників до динаміки ринкового середовища.
Нормування повинне здійснюватися по п’ятьох на­прямах обґрунтування: маркетингове, економічне, технологічне, психофізіологічне, соціальне. При цьому для кожного напряму розробляються (чи адаптуються) відповідні конкретні методичні підходи і рекомендації, довідники тощо, які застосовуються для різних рівнів нормативно-дослідної діяльності.
16. Сукупність норм і нормативів, необхідних для прогнозування, планування, організації, аналізу, оцінки діяльності і регулювання ви­робництва, для зручного використання пропонується систематизувати і розподілити за ступенем укрупнення та рядом ознак. Найприйнятнішим з погляду зручності практичного використання є ряд ознак: по відношенню НіН один до одного в процесі формування; за їх належністю до завдань управління виробництвом та його середо­вищем; фасетними ознаками - виробничих відносин, видах ресурсів, опе­рацій з ними, за їх взаємним впливом на результати діяльності тощо.
Систематизація за послідовним рядом ознак дозволяє раціонально ор­ганізувати систему НіН підприємства, яку можна представити схемою: напрями (підсистеми) - групи - підгрупи - види - самі нормативні показники. До системи включено три підсистеми НіН - вихідні, похідні і регулювання виробництва. У їхньому складі відповідно вісім, дві і 11 груп; групи по­діляються на підгрупи, останні в свою чергу на види, яких налічується 419.
17. У межах методологічного забезпечення формування і розвитку економічних НіН проведено удосконалення методик щодо ство­рення систем прикладних програм розробки нормативних матеріалів та об’єднання інформаційних ресурсів структурних підрозділів організації і створення інтегрованої корпоративної інфор­маційної системи управління, яка функціонує в реальному масштабі часу, ґрунтується на об’єктивних даних про фінансові і матеріальні потоки по всіх сферах господарської діяльності підприємств АПК, що забезпечує за­гальне зниження витрат і гнучке реагування на зміни ринкової ситуації.
18. Здійснено реінжинірингові удосконалення в три етапи: перший (1988-1991 рр.) - структурна перебудова; другий (1992-1997 рр.) - часткова автоматизація нормативно-дослідних робіт; третій (1998-2002 рр.) - створення оптимізованих моделей трудових і матеріальних витрат в окремих галузях АПК. Створені всі передумови для завершен­ня третього етапу (розробки оптимізованих моделей в інших галузях АПК) і переходу до четвертого - створення системних економічних норм і нор­мативів в агропромисловому виробництві, які перевищують обсяги існуючих нормативів затрат праці в 6-10 разів.
19. Запропонована концепція паспортизації умов виробництва є вихідною методологічною основою для розроблення і проектування системи економічних норм і нормативів у галузях агропромислового комплексу. Вона дає можливість значно зменшити затрати часу, матеріальні, фінансові ресурси на проведення досліджень при розробці НіН, а також оптимізувати технологічно-організаційні моделі виробництва, виходячи з їх конкретних значень, планувати розроблення міжгалузевих регіональних збірників нормативних матеріалів, які слугують основою для створення систем норм і нормативів підприємства.
20. Структурна системна перебудова функціонування нормативної мережі, запровадження нових концепцій, методологічних і методичних підходів, автоматизованих інформаційних систем дали можливість підвищити економічну ефективність розроблення систем економічних норм і нормативів, їх впровадження у виробництво. Завдяки цьому обсяги розроблення нормативних матеріалів збільшилися в 4,3 раза при зменшенні чисельності виконавців майже в 1,3 раза. Загальна сума економії коштів на розроблення нормативних матеріалів становить 344,4 млн. грн.
Крім того, на підприємствах, в яких запроваджена у всіх галузях нормативна система, витрати на одну тонну продукції нижчі порівняно з галузевими нормативами: у рослинництві - на 12,5-35,7%, у тваринництві - на 1,3-7,1%.

Список використанИХ ДЖЕРЕЛ

1. Словник іншомовних слів / За ред. О.С. Мельничука . К.: Гол. ред. УРЕ, 1977. 776 с.
2. Словник синонімів української мови. К.: Наук. думка, 1999. 1040 с.
3. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4-х т. Т. 2. М.: Изд-во иностран. и национал. словарей, 1955. 780 с.
4. Большая советская энциклопедия. Т. 18. М., 1974. 632 с.
5. Ожегов С.И. Словарь русского языка. 20-е изд. М.: Рус. яз., 1988. 748 с.
6. Толковый словарь русского языка: В 4-х т. Т. 2. М.: Изд-во иностран. и национал. словарей, 1938. 1038 с.
7. Политическая економия: Словарь. М.: Политиздат, 1983. 527 с.
8. Основные положения по разработке и применению нормативов для планирования в сельскохозяйственных предприятиях и их подразделениях. М.: Колос, 1980. 30 с.
9. Миронов Н.В. Нормативные методы планирования в системе хозяйственного механизма. Минск: Беларусь, 1986. 110 с.
10. Мальгина Е.В., Мальгин Ю.В. Холодильные машины и установки. М.: Пищ. пром-сть, 1973. 608 с.
11. Зуфаров Р.П., Юркова Б.П., Чимадаева Х.В. Обоснование планово-экономических нормативов // В кн.: Планирование размещения сельскохозяйственного региона. Уфа, 1978. С. 44-67.
12. Русаков Г.К. Подготовка нормативов для внутрихозяйственного планирования. М.: Колос, 1970. 126 с.
13. Руденко Г.П., Милосердов В.В. Теория и практика планирования сельского хозяйства. М.: Колос, 1979. 319 с.
14. Зрибняк Л.Я. Планирование сельскохозяйственного производства. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Колос, 1979. 320 с.
15. Грандицкий П.А. Внутрихозяйственное планирование в сельскохозяйственных предприятиях // В кн.: Организация социалистических сельскохозяйственных предприятий. М.: Сельхозгиз, 1960. С. 39-60.
16. Медведев В.А. Развитие научных основ планирования // Экон. газета. 1979. № 26.
17. Методические вопросы создания системы норм и нормативов / Под ред. В.В. Соколова. М.: Экономика, 1983. 192 с.
18. Маркс К. Дебаты о свободе печати // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.1. С. 30-84.
19. Маркс К. Нищета философии // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 4. С. 65-185.
20. Мазитова Р.К. Заработная плата и проблемы ее взаимодействия с экономическими интересами. Казань, 1983. 144 с.
21. Майер В.Ф., Аганбегян А.Г. Заработная плата в СССР. М., 1969. 240 с.
22. Островский Л.Я. Нормы затрат труда рабочих и служащих. Минск, 1970. 165 с.
23. Волошин В.А., Готлобер В.М., Шевченко И.В. Социально-эконо­мические проблемы нормирования производства. Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. ун-та, 1987. 141 с.
24. Маркс К. Людвигу Кугельману 11 июля 1868 г. // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 32. С. 460-462.
25. Энгельс Ф. Анти-Дюринг // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 20. 338 с.
26. Маркс К. Производство относительной прибавочной стоимости: Капитал. Т. 1. Кн. 1 // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 23. 784 с.
27. Бабич В.В. Экономические проблемы нормирования и оплаты труда. Киев-Донецк, 1982. 131 с.
28. Маркс К. Процесс обращения капитала: Капитал. Т. 2. // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 24. 648 с.
29. Ленин В.И. О государстве // Полн. собр. соч. Т. 39. 632 с.
30. Макконел У. Мифы Мункан. М., 1981. 156 с.
31. Мифы народов мира. Т. 1. М.: Сов. энцикл., 1980. 672 с.
32. Берндт Р.М., Берндт К.Х. Мир первых австралийцев. М., 1981. 447 с.
33. Роуз Ф. Аборигены Австралии. Традиционное общество / Пер. с англ. М.: Прогресс, 1989. 318 с.
34. Венгеров А.Б., Барабашева Н.С. Нормативная система и эффектив­ность общественного производства. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1985. 288 с.
35. Чайдл Г. Древний Восток в свете новых раскопок. М., 1956. 396 с.
36. Энгельс Ф. К жилищному вопросу // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 18. С. 203-284.
37. Кнорозов Ю.В. Иероглифические рукописи майя. М., 1975. 272 с.
38. Хайкин Я.З. Структура и взаимодействие моральной и правовой систем. М.: Высш. шк., 1972. 279 с.
39. Бобнева М.И. Социальные нормы и регуляция поведения. М., 1978. 311 с.
40. Черданцев А.Ф. Классификация и источники технико-юридических норм // В кн.: Вопросы государства и права. Свердловск: Урал. рабочий, 1963. С. 33-37.
41. Румянцев А.М., Яковенко Е.Г., Янаев С.И. Инструментарии экономической науки и практики. М.: Знание, 1985. 303 с.
42. Афанасьев В.Г. Общество: системность, организация, управление, анализ. М., 1981. 432 с.
43. Игнатовский П. О политическом подходе к экономике // Коммунист. 1983. № 12. С. 62-70.
44. Коренченко Р.А., Куркина Т.Д. Организация и управление норматив­ным хозяйством предприятия: Учеб. пособие по спецкурсу. Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 1980. 111 с.
45. Шевченко Л. Нормирование в рыночной экономике // План. хоз-во. 1990. № 12. С. 43-52.
46. Рябова Т.Ф. Классификация норм и нормативов трудовых и мате­риально-технических ресурсов предприятий хлебопродуктов // В кн.: Совершенствование хозяйственного механизма элеваторной, мукомольной и крупяной промышленности: Сб. научн. тр. Всесоюз. НИИ зерна и продуктов его переработки. М., 1990. С. 40-58.
47. Нестеров В.Ф. Нормы и нормативы в планировании и управлении. Рига: Аботс, 1990. 147 с.
48. Куркина Т.Д. Развитие нормативной базы предприятия условие интенсификации производства. Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1989. 229 с.
49. Крук Д. М., Демичев Г.М. Нормирование расхода материалов. М.: Высш. шк., 1981. 336 с.
50. Прока Н.И. Организация нормативной базы планирования произ­водства в сельскохозяйственных предприятиях. Кишинев: Картя Молдовеняскэ, 1986. 153 с.
51. Соколов В.В. Система норм и нормативов. М.: Знание, 1984. 64 с.
52. Система прогрессивных технико-экономических норм и нормативов для планирования развития сельского хозяйства (Рекомендации) / И.Н. Солдатов, А.С. Веприцкий, В.В. Гарькавый и др. Ростов-на-Дону: Рост. кн. изд-во, 1986. 320 с.
53. Гарькавый В.В. Норми и нормативы в рыночной экономике: мифы и реальность. Ростов-на-Дону: ООО "ВУД", 1996. 170 с.
54. В.В. Вітвіцький. Формування і розвиток нормативних систем в агропромисловому виробництві // Економіка АПК. 2003. № 2. С. 65-70.
55. Блохин Ю.И. Классификация и кодирование технико-экономической информации. М.: Экономика, 1976. 191 с.
56. Саков А.А. Унификация управленческой документации: Общесоюзные классификаторы. М.: Экономика, 1982. 168 с.
57. Трейси М. Сельское хозяйство и продовольствие в экономике развитых стран: Введение в теорию, практику и политику / Пер. с англ. СПб: Экон. шк., 1995. 431 с.
58. Акофф Р. Планирование будущего корпораций / Пер. с англ. В.А. Бирюкова, М.М. Крейсберга, В.Т. Рысина; под общ. ред. В.И. Данилова-Данильяна. М.: Прогресс, 1985. 328 с.
59. Полищук Ю.М., Хон В.Б. Теория автоматизированных банков информации. М.: Висш. шк., 1999. 181 с.
60. Криницкий Н.А., Миронов Г.А., Фролов Г.Д. Автоматизированные и информационные системы. М., 1982. 381 с.
61. Соколов А.В. Информационно-поисковые системы. М., 1981. 151 с.
62. Олле Т.В. Предложения КОДАСИЛ по управлению базами данных. М., 1981. 286 с.
63. Шураков В.В. Обеспечение сохранности информации в системах обработки данных. М., 1985. 224 с.
64. Уалдан Д.Л. Администрирование баз данных. М., 1984. 207 с.
65. Кокарев Л.В. Проектирование банков данных. М., 1984. 256 с.
66. Атре Ш. Структурный подход к организации баз данных. М., 1983. 317 с.
67. Четвериков В.Н., Ребунков Г.И., Самохвалов Э.Н. Базы и банки данных. М., 1997. 245 с.
68. Калиниченко Л.А. Методы и средства интеграции неодно­родных баз данных. М., 1983. 424 с.
69. Колаковский М.Р. Проблемы терминологии з теории систем баз данных // Управление ситемами машин. 1986. № 6 С. 85-92.
70. ГОСТ 20766-85 Организация данных в системах обработки данных”.
71. Кузмин Л.Т. Основы кибернетики. В 2-х т. Т. 2. Основы кибернетических моделей. М., 1979. 584 с.
72. Гастев А.К. Как надо работать. 2-е изд. М.: Экономика, 1972. 478 с.
73. Петроченко П.Ф. Нормирование и организация труда в системе экономических методов управления // Соц. труд. 1988. № 7. С. 41-49.
74. Богиня Д.П., Пивовар А.В., Шамота В.Н. Активизация человеческого фактора и эффективность труда. К.: Наук. думка, 1990. 282 с.
75. Турецкий О.А. Заработная плата и реформы. Вопросы теории и практики. Одесса, 1985. 48 с.
76. Малік М.Й. Мотивація виробничої діяльності в аграрній сфері економіки. К.: ІАЕ УААН, 1995. 177 с.
77. Нижний Н.И. Оплата по конечним результатам в сельском хозяйстве. К.: Урожай, 1982. 174 с.
78. Бугуцький О.А., Купалова Г.І., Дієсперов В.С. та ін. Мотивація праці та формування ринку робочої сили / За ред. П.Т. Саблука, О.А. Бугуць­кого. К.: Урожай, 1993. 416 с.
79. Вітвіцький В.В. Нормування в управлінні економікою //Управління сучасним містом. 2001. № 1-3. С. 5-12.
80. Иоффе В.М., Хазанов Б.Х. Методология оптимизации перспективного отраслевого планирования. М.: Наука, 1971. 146 с.
81. Петраков Н.Я., Иоффе В.М. Модели социально-экономического прогнозирования развития Японии. М.: Наука, 1975. 60 с.
82. Зубов В.М. Как измеряется производительность труда в США. М.: Финансы и статистика, 1990. 144 с.
83. Демидов В.Е. В чем смысл продажи секретов // ЭКО. Вып. 11. Новосибирск, 1982. С. 159-173 с.
84. Гальцов А.Д. Организация работы по нормированию труда на машиностроительном предприятии. М.: Машиностроение, 1984. 200 с.
85. Джурабаев К.Т. Особенности нормирования труда при освоении производства. М.: Экономика, 1979. 119 с.
86. Новожилов В.В. О закономерностях развития исчисления затрат. //Проблемы математики в социалистической экономике. Сб. 1. Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1963. С. 9-32.
87. Новожилов В.В. Проблемы измерения затрат и результатов при оптимальном планировании. М.: Экономика, 1967. 372 с.
88. Генкин Б.М. Нормирование труда. М.: Экономика, 1985. 271 с.
89. Генкин Б.М. Оптимизация норм труда. М.: Экономика, 1982. 199 с.
90. Генкин Б.М. Экономика и социология труда. М.: Норма-Инфра, 1999. 366 с.
91. Завгородняя Т.П. Оценки результатов труда по отклонениям. Николаев, 1994. 232 с.
92. Мостелле Ф., Тьюки Д. Анализ данных и регрессия. М., 1982. 252 с.
93. Указ Президента України Про створення єдиної системи державних органів земельних ресурсів” від 6 січня 1996 р. № 34/96 // Землевпорядний вісник. 2003. № 1. С. 71.
94. Земельний кодекс України // Урядовий кур’єр. 2001. № 211-212. С. 3-14.
95. Указ Президента України Про основні напрями земельної реформи в Україні на 2001-2005 роки” від 30 травня 2001 р. № 372/2001 // Землевпорядний вісник. 2003. № 1. С. 72.
96. Шутьков А. Подмена // Сел. жизнь. 1995. 2 сентября. С. 3.
97. Коломойцев Н.В., Ежевский А.А., Голомысов Ю.А. Состояние инженерно-технического обеспечения села и сельскохозяйственного машиностроения // Росагромаш. 1998. № 2. С. 25.
98. Вітвіцький В.В. Системи економічних норм і нормативів у галузях АПК. //Україна: аспекти праці. 2001. № 7. С. 43-46.
99. Трейси М. Сельское хозяйство и продовольствие в экономике развитых стран: Введение в теорию, практику и политику / Пер. с англ. СПб: Экон. шк., 1995. 431 с.
100. Вітвіцький В.В., Гудзинський С.О., Іщенко Т.Д. та ін. Населення і трудові ресурси села: Навч. посіб. /За ред. П.Т.Саблука, М.К.Орлатого. К.: ІАЕ УААН, 2002. 277 с.
101. Вітвіцький В.В. Методологія формування напруженості нормативів продуктивності праці в агропромисловому виробництві //Економіка АПК. 2003. № 9. С. 22-27.
102. Ерманский О.А. Теория и практика рационализации. 5-е изд. М.: НКТП, 1933. 216 с.
103. Петроченко П.Ф. Организация проектирования труда в промышлен­ности в СССР. М.: Профиздат, 1971. 302 с.
104. Пунский Л.М. Основы технического нормирования в промышленности. М.: Машиностроение, 1946. 231 с.
105. Беляев В.И. Основы теории, методики и организации нормирования труда в промышленности: Автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра экон. наук. Томск, 1996. 43 с.
106. Абрамов В.М., Данюк В.М., Гриненко А.М. та ін. Нормування праці / За ред. В.М. Данюка, В.М. Абрамова. К., 1995. 208 с.
107. Барам Х.Г. Научные основы технического нормирования механизированных полевых работ. М.: Колос, 1970. _440 с.
108. Вітвіцький В.В. Лобастов І.В. Нормування праці і витрат палива на механізованих польових роботах. К.: ТОВ Комплекс Віта”, 1998. 195 с.
109. Вітвіцький В.В. Методологічні аспекти формування та використання систем економічних норм і нормативів // Економіка АПК. 2002. № 4. С. 39-44.
110. Вітвіцький В.В. Управління галузевими системами економічних норм і нормативів в АПК. К.: Центр Агропромпраця”, 2001. 568 с.
111. Типовые внутрисменные режими труда и отдыха рабочих про­мышленных предприятий. М.: НИИ труда Госкомтруда СССР, 1977. 36 с.
112. Межотрослевая методика разработки нормативов времени на отдых и личные надобности. М.: НИИ труда Госкомтруда СССР, 1980. 81 с.
113. Методические межотрослевые рекомендации предупреждения утомления работников физического и умственого труда. М.: НИИ труда Госкомтруда СССР, 1978. 72 с.
114. Методические основы нормирования труда рабочих в народном хозяйстве. _М., 1987. _225 с.
115. Громов М.Н. Научная организация и нормирование труда в сельском хозяйстве. _М.: Экономика, 1975. _311 с.
116. Лопатина О.Ф. Нормирование труда в сельскохозяйственных предприятиях. _М.: Экономика, 1962. _252 с.
117. Здоровцев А.И., Ищенко И.К., Шкилев А.В. Научная организация и нормирование труда на сельскохозяйственных предприятиях. _М.: Колос, 1979. _320 с.
118. Прокопьев Г.С., Курбатов И.Д., Хлуденев А.И. Основы научной организации нормирования в сельском хозяйстве. _М.: Колос, 1976. _367 с.
119. Тихомиров М.И. Техническое нормирование в сельском хозяйстве. _М.: Колос, 1969. _432 с.
120. Глиняный В. Г., Хлуденев А. И. и др. Справочная книга по нормированию труда в сельском хозяйстве. _М.: Колос, 1974. _431 с.
121. Пристапчук Л.С., Лук’янчук О.Ф. та ін. Довідник нормувальника в сільському господарстві. _К.: Урожай, 1974. _256 с.
122. Линтварев Б.А. Научные основы повышения производительности земледельческих агрегатов. _М.: ГОСНИТИ, 1962. _606 с.
123. Кононенко М.П. Стаціонарні механізовані роботи у сільському господарстві. _К., 1966 _192 с.
124. Махонин И.А. Эффективность внедрения технически обоснова­них норм в животноводстве // Сел. хоз-во России. _1980. _№ 10. _С. 34-35.
125. Бузилов Ю.Т. Рационализация трудовых процесов нормирования труда в животноводстве (вопросы методологии и методики): Автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра. экон. наук. М., 1972. 36 с.
126. Система прогрессивних технико-экономических норм и нормативов по видам работ и затрат (экономии) труда, сырья, материалов и топливно-энергетических ресурсов, нормативов использования производственных мощностей и удельных капитальных вложений, норм и нормативов определения потребности в оборудовании и кабельных изделиях (порядок их разработки и утверждения): Одобрена постановлением Госплана СССР 1 января 1980 г. М.: Экономика, 1982. 48 с.
127. Нормативная база сельхозпредприятия: Практическое пособие по ее формированию в современных условиях / В.В.Гарькавый, Н.Ф.Гайворонская, Г.В.Григорьева и др.; под общ. ред. В.В.Кузнецова. Ростов-на-Дону, 1995. 162 с.
128. Хлебутин Е.Б. Экономика зернового хозяйства в развитых капита­листических странах. М.: Колос, 1975. 320 с.
129. Хэджес Т.Р. Организация хозяйства на фермах/ Сокр. пер. с англ М.С. Пальникова, Г.Л. Фактора, В.М. Шундеева; под общ. ред. А.И. Толпекина. М.: Прогресс, 1966. 608 с.
130. Глиняный В.Г., Журиков В.Н. Повышение производительности труда в сельском хозяйстве Великобритании // Достижения науки и техники АПК. 1988. № 8. С. 55-57; № 9. С. 54 56.
131. Блегборн С. Планирование и организация производства на фермах / Пер. с англ. Л.А.Афанасьева, Г.В.Родионова, Г.Л.Фактор; под общ. ред. Г.С.Гордеева. М.: Прогресс, 1964. 445 с.
132. Бакетт М. Фермерское производство: организация, управление, анализ / Пер. с англ. А.С.Каменского. М.: Агропромиздат, 1989. 464 с.
133. Аврамчук О.А., Балан О.Д., Вітвіцький В.В. та ін. Оплата праці в сільськогосподарському виробництві. К.: Центр Агропромпраця”, 2000. 462 с.
134. Вітвіцький В.В. Мотивація праці в умовах економічної реформи // Економіка АПК. 2000. № 12. С. 79-82.
135. Вітвіцький В.В. Проблеми реформування оплати аграрної праці в Україні // Агроінком. 2001. № 1-3 С. 22-25.
136. Касл Э., Бекер М., Нелсон А. Эффективное фермерское хозяйствование/ Пер. с англ. и предисл. А.А.Белозерова. М.: Агропромиздат, 1991. 496 с.
137. Тулупников А.А. Мировой рынок молочных продукто