РОЗВИТОК І ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Краткое описание

ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО ТА МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ"

На правах рукопису

Левченко Наталія Михайлівна

УДК 631.16:658.155

РОЗВИТОК І ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

08.07.02 економіка сільського господарства і АПК

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник
Дацій Олександр Іванович,
кандидат економічних наук,
доцент

Запоріжжя - 2004

ЗМІСТ

Вступ

3

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи розвитку сільського господарства

8

1.1. Економічна сутність ефективності сільськогосподарського виробництва

8

1.2. Оцінка економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

19

1.3. Теоретичні основи формування моделі ефективного розвитку сільського господарства в ринкових умовах

36

Висновки до розділу 1

57

Розділ 2. Сучасний стан ресурсного забезпечення сільського господарства

60

2.1. Фінансове забезпечення розвитку сільськогосподарського виробництва

60

2.2. Розвиток земельних відносин

82

2.3. Розвиток технічного забезпечення сільського господарства

93

Висновки до розділу 2

105

Розділ 3. Організаційно-економічні напрями ресурсного забезпечення сільського господарства

108

3.1. Економічні важелі державного впливу на ресурсне забезпечення сільськогосподарського виробництва

108

3.2. Моделювання витратного підходу до розвитку сільськогосподарського виробництва

126

3.3. Розробка раціональних розмірів аграрних підприємств

135

Висновки до розділу 3

147

Висновки

151

Список використаних джерел

155

Додатки

169

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Ефективність сільськогосподарського виробництва проявляється як досягнення максимально корисного кінцевого результату при мінімізації ресурсів, які викликали цей результат. Реформи на селі не створили рівних умов для виробників і споживачів сільськогосподарської продукції. Ринок ще не став регулятором цін, товарних потоків, міжгалузевих пропорцій. Впровадження вільних ринкових цін поглибило диспаритет цін на сільськогосподарську продукцію, засоби і предмети праці, що поставляються селу промисловістю. Система державного регулювання ресурсного забезпечення сільськогосподарського виробництва не сформована.
Усе це негативно позначилося на сільському господарстві, як початкової стадії технологічного ланцюга виробництва сировини і продовольства. Сформований ринковий механізм підсилив тенденцію присвоєння значної частини прибутку, виробленої в сільському господарстві, промисловістю, торгівлею, іншими галузями суспільного виробництва. Через зниження реальних доходів скоротився платоспроможний попит населення на продовольство. Це визначило різкий спад виробництва, загострення проблеми неплатежів, зниження ефективності сільськогосподарського виробництва, фінансову неспроможність сільськогосподарських підприємств.
Проблемами ресурсного забезпечення сільського господарства займаються багато вітчизняних і зарубіжних вчених, зокрема В.Я. Амбросов, О.В. Крисальний, І.І. Лукінов, С.І. Мельник, В.І. Перебийніс, П.Т. Саблук, В.М. Трегобчук, М.М. Федоров, В.Й. Шиян, Ф. Голлоп, Д. Йоргенсон, К. Фуглі та інші.
Проте нині поки що залишається невирішеною значна кількість питань, пов’язаних із формуванням теоретико-методологічних засад ресурсного забезпечення розвитку сільського господарства. Не застосовано принципи, що можуть бути використані при формуванні ресурсного і витратного підходів обчислення економічних показників ефективності сільськогосподарського виробництва. Не розроблено економіко-математичної моделі ефективного розвитку сільського господарства, в якій проведено взаємозв’язок основних часткових показників визначення ефективності сільськогосподарського виробництва. При розробці раціональних розмірів аграрних підприємств не враховано комплексу ресурсних факторів виробництва.
Актуальність проблеми, недостатнє її дослідження і висвітлення в економічній літературі, теоретичне і практичне значення зумовили вибір теми дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були здійснені у межах наукової теми Гуманітарного університету Запорізький інститут державного та муніципального управління”: Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів” (номер державної реєстрації 0102U003195).
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка економічного механізму ресурсного забезпечення сільського господарства.
Для досягнення цієї мети в роботі вирішувались завдання:
обґрунтування економічної суті ефективності сільськогосподарського виробництва;
визначення методів оцінки економічної ефективності розвитку сільського господарства;
розробка теоретичних основ формування моделі ефективного розвитку сільського господарства в ринкових умовах;
аналіз сучасного стану ресурсного забезпечення розвитку сільського господарства;
визначення економічних важелів державного впливу на ресурсне забезпечення сільськогосподарського виробництва;
моделювання витратного підходу до розвитку сільськогосподарського виробництва;
розробка раціональних розмірів аграрних підприємств з урахуванням комплексу ресурсних факторів виробництва.
Предмет і об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є розвиток сільського господарства.
Предметом дослідження є сукупність організаційно-економічних відносин, що складаються у процесі ресурсного забезпечення сільського господарства.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою досліджень стали основні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем теорії і практики ресурсного забезпечення сільського господарства, законодавчі та нормативні акти.
У процесі дослідження використані такі методи економічних досліджень: абстрактно-логічний (при проведенні аналізу теоретико-методологічних основ розвитку сільського господарства), статистико-економічний (при визначенні сучасного стану ресурсного забезпечення розвитку сільського господарства), монографічний (при розробці раціональних розмірів аграрних підприємств), розрахунково-конструктивний та експериментальний (при оцінці економічної ефективності розвитку сільського господарства), економіко-математичного моделювання (при розробці моделі ефективного розвитку сільського господарства в ринкових умовах) та інші.
Наукова новизна дослідження полягає в наступних основних положеннях:
уточнено сутність ефективності сільськогосподарського виробництва як результативної категорії розвитку аграрного господарювання. Встановлено, що підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є результатом забезпечення виробничими ресурсами і характеризується жорсткою функціональною залежністю, яку можна виразити так: чим краще використовуються наявні виробничі ресурси, тим нижчі затрати сукупної праці, тим вищий загальний рівень ефективності виробництва;
запропоновано авторську класифікацію принципів, що покладені в основу визначення узагальнюючого показника ефективності використання ресурсів: врахування витрат як причин, а результатів як наслідків; логічна послідовність, взаємозв'язок із частковими показниками; взаємозумовленість показників; забезпечення самофінансування сільськогосподарських підприємств; повний облік витрат і результатів виробництва, їхня відповідність один одному в часі і за змістом;
уточнено узагальнюючий показник ефективності використання ресурсів, що визначається, виходячи з використання ресурсного і витратного підходу до формування математичної моделі ефективності розвитку сільського господарства;
удосконалено економічний механізм відновлення паритетного співвідношення цін на промислову та сільськогосподарську продукцію, що полягає в здійсненні Урядом ряду заходів з державного регулювання цін, наданні дотацій і компенсацій, податкових пільг;
дістали подальшого розвитку схеми державного регулювання земельних відносин в сільському господарстві: підтримка товаровиробників при купівлі землі (пільговий іпотечний кредит; звільнення від земельного податку; бюджетні субсидії на придбання додаткової земельної площі; субсидії для погашення іпотечного кредиту); підтримка оренди землі (субсидії на придбання земельних надлишків);
вперше для умов регіону запропонована методика визначення раціональних розмірів аграрних підприємств із різними організаційно-правовими формами з урахуванням природноекономічних умов сільськогосподарського виробництва.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що рекомендації автора стосовно удосконалення системи фінансового забезпечення, створення ефективних земельних відносин, розвитку технічного забезпечення сільського господарства використовуються у сільськогосподарських підприємствах Запорізької області (дов. № 517-10 від 23.12.2003 р.). Пропозиції щодо удосконалення концепції сталого розвитку АПК регіонів України механізмом ресурсного забезпечення використані Науково-дослідним фінансовим інститутом при Міністерстві фінансів України (дов. № 25/510 від 30.12.2003 р.). Результати досліджень використані у розробці пропозицій до Програми діяльності Уряду України Наукові основи розвитку регіональної спеціалізації виробництва продовольства в Україні” (дов. № 49/1515 від 30.12.2003 р.). Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Гуманітарного університету Запорізький інститут державного та муніципального управління” при викладанні таких дисциплін: „Економіка підприємства”, „Економічний аналіз”, „Організація виробництва”, „Планування діяльності підприємства” (дов. № 389 від 12.01.2004р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення і висновки дисертації розроблені автором особисто і містяться у одноосібних наукових працях.
Апробація результатів дослідження. Наукові положення основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на науково-практичних конференціях: Тиждень науки” в Гуманітарному університеті ЗІДМУ”, м. Запоріжжя (2003 р.), Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України”, м. Дніпропетровськ (2003 р.), Динаміка наукових досліджень ‘2003”, м. Дніпропетровськ (2003 р.), Сучасні проблеми економіки підприємства”, м. Дніпропетровськ (2003 р.), Динаміка наукових досліджень ‘2004”, м. Дніпропетровськ (2004 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в 11 наукових публікаціях, з них 5 у наукових фахових виданнях; загальний обсяг публікацій становить 2,6 обл.-вид. арк.
Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Повний обсяг роботи 174 сторінок, з яких: 19 таблиць займають 11 сторінок, 7 рисунків 5, список використаних джерел (152 найменувань) 15, додаток 6 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Ефективність сільськогосподарського виробництва слід розглядати як результативну категорію розвитку сільського господарства з найвищим ступенем узагальнення та відображення процесів, явищ економічної дійсності. Категорією, що відбиває рівень функціонування сукупних виробничих ресурсів, є категорія продуктивності сукупного ресурсного потенціалу виробництва, яка виступає вихідною, первинною по відношенню до категорії ефективності.
Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є результатом забезпечення виробничими ресурсами і характеризується жорсткою функціональною залежністю: чим краще використовуються наявні виробничі ресурси, тим нижчі затрати сукупної праці, тим вищий загальний рівень ефективності виробництва.
2. В основу визначення узагальнюючого показника ефективності використання ресурсів слід покласти принципи: врахування витрат як причин, а результатів як наслідків; логічна послідовність, взаємозв'язок із частковими показниками; взаємозумовленість показників; забезпечення самофінансування сільськогосподарських підприємств; повний облік витрат і результатів виробництва, їхня відповідність один одному в часі і за змістом.
3. Для розрахунку узагальнюючого показника ефективності використання ресурсів слід використовувати ресурсний та витратний підходи до формування математичної моделі ефективності розвитку сільського господарства. Останній дає можливість виявити методи розрахунку коефіцієнтів приведення цих ресурсів, методи зіставлення їх в одному вираженні. Він є методично більш обґрунтованим, відповідає усім вищевикладеним принципам, може бути основою для виявлення причинно-наслідкових взаємозв'язків основних і часткових показників ефективності розвитку сільського господарства.
4. Розвиток бартерних відносин, нерозвиненість конкуренції, недосконалість земельних відносин, значна дебіторська та кредиторська заборгованості свідчать, що фінансові відносини в сільському господарстві не можуть бути врегульовані самими лише сільськогосподарськими підприємствами. Для цього необхідна відповідна фінансова підтримка з боку держави.
Запропоновано економічний механізм відновлення паритетного співвідношення цін на промислову та сільськогосподарську продукцію. Він полягає в здійсненні Урядом ряду заходів зі здійснення державного регулювання цін, наданні дотацій і компенсацій, податкових пільг.
5. Рівень використання землі в підприємствах різних формах власності і господарювання має суттєві відхилення від середнього показника по всіх категоріях господарств. Це пояснюється тим, що в господарствах продовжує зберігатися низький технологічний рівень сільськогосподарського виробництва. Заходи щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників з боку держави повинні здійснюватися за двома схемами. Перша підтримка товаровиробників при купівлі землі (пільговий іпотечний кредит; звільнення від земельного податку; бюджетні субсидії на придбання додаткової земельної площі; субсидії для погашення іпотечного кредиту). Друга — підтримка оренди (субсидії на придбання земельних надлишків).
6. Тенденція до зменшення кількості сільськогосподарської техніки в Україні, її значний фізичний і моральний знос свідчать про тотальний технічний регрес в аграрній сфері економіки. Пріоритетним напрямом матеріально-технічного забезпечення аграрної сфери слід вважати створення вітчизняного сільськогосподарського машинобудування. Масовий випуск сільськогосподарської техніки сприятиме зниженню витрат в розрахунку на одиницю виробу, і відповідно ціни, вона стане більш доступною аграрним товаровиробникам. Використання більш дешевої техніки дасть змогу останнім при тих самих цінах знизити собівартість і отримати більший доход. А це підвищить їх платоспроможність.
7. Інструментами державної політики підтримки розвитку сільського господарства на даному етапі повинні бути: пряма бюджетна державна підтримка аграрних товаровиробників, виплачувана у вигляді дотацій і компенсацій; безповоротні державні капітальні інвестиції; поворотні капітальні інвестиції; короткострокові та довгострокові кредити під пільгові відсотки; товарні кредити під заставу; іпотечне кредитування.
З метою вдосконалення системи прямої бюджетної підтримки товаровиробників слід здійснити наступне: концентрувати дотаційні засоби на особливо важливих напрямках, вчасно переорієнтовувати їх; паралельно використовувати одноразові субвенції по раніше затверджених напрямках; визначати товаровиробників, що беруть участь у програмах державної підтримки, на суто конкурсній основі; погоджувати заходи державної підтримки з виконанням товаровиробниками визначених умов і зобов'язань перед державою; ввести механізми підтримки соціальних гарантій у депресивних регіонах і розвитку в них альтернативних виробництв.
8. Метод моделювання, який використовувався для прогнозування розвитку сільського господарства, базувався на стохастичних моделях, які реалізовувались на основі статистичної інформації. Оптимістичний прогноз ефективності галузі здійснювався двома методами: 1) за трендовим рівнянням; 2) за рівнянням регресії. В обох випадках результати прогнозів вийшли майже однаковими, причому спостерігалась тенденція до подальшого зростання всіх досліджуваних факторів. Показники песимістичного сценарію розвитку розраховані на основі загальної тенденції скорочення витрат протягом 1998-2003 рр., тобто це варіант розвитку, пов’язаний з принципом інерційності розвитку сільського господарства Запорізької області.
9. Визначено нормативний розмір аграрного підприємства з виробництва сільськогосподарської продукції для умов Запорізької області. Для економічної інтерпретації впливу факторів на площу ріллі аграрних підприємств може бути використане лінійне рівняння регресії. Отримані функції використовуються в аналізі і плануванні розмірів підприємств із різними формами господарювання. Вони показують який розмір підприємства повинний бути в даному регіоні при середньо обласному рівні ступеня впливу факторів-умов виробництва на розміри і їхнє фактичне значення в регіоні. Отримані моделі можуть бути використані в плануванні розмірів підприємств, як у середньому по області, так і по її окремим агрокліматичним зонам.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (випуск 6) / За ред. П.Т.Саблука та ін. К.: ІАЕ, 2002. 647 с.
2. Аккерман Ф., Ананьин О., Вайскопф Т., Гудвин Н. Экономика в контексте (вопросы преподавания экономической теории) // Вопросы экономики. 1997. №2. С. 134-147.
3. Александрова В.П. Напрямки ефективного використання науково-технічного потенціалу України // Наука та наукознавство. 2000. № 1-2. С.74-76.
4. Андресюк Б.П. Державне регулювання і становлення ринкових відносин в Україні // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. Сімферополь. 1995. 22 с.
5. Андрійчук В.Г. Економічна реформа в АПК: подальші кроки // Економіка АПК. 1999. № 1. С.64-69.
6. Афанасьев В., Куликов И. Совершенствование системы управления в АПК // АПК: экономика, управление. 1997. № 1. С.22-26.
7. Баланюк І. Деякі науково-методологічні аспекти реформування аграрного сектора економіки // Економіка України. 1998. № 5. С.67-73.
8. Бевентер Э. фон., Хампе И. Основные знания по рыночной экономике в восьми лекциях // Пер. с нем. М.: Республика. 1993. 176 с.
9. Береговий В.К., Засєкіна Л.Й. Роль держави і ринку в підвищенні конкурентоспроможності сільського господарства економічно розвинутих країн // Наук. вісн. Нац. аграр. ун-ту. К., 1999. № 18. С.218-222.
10. Білоусько Я. Форми і методи регулювання цін на сільськогосподарську продукцію // Економіка України. 2001. № 1. С.67-73.
11. Богиня Д., Волинський Г. Державне регулювання перехідних процесів // Економіка України. 1999. № 5. С.12-21.
12. Богиня Д.П. Макроекономічні аспекти антикризового регулювання економіки України // Стратегія економічного розвитку України. Наук. збірник. Випуск 2-3. К.: КНЕУ, 2000. С.60-71.
13. Борисов Е.Ф. Экономическая теория: Учебник. М.: Юрист, 1997. 568с.
14. Борщевський П.П., Чернюк Л.Г., Шмаглій О.Б. Підвищення ефективності розвитку і розміщення харчової промисловості. -- К.: Наук. думка, 1994. 160 с.
15. Бугуцький О.А., Орлатий М.К. Форми господарювання та розвиток соціальної сфери в аграрному секторі // Розвиток форм господарювання на селі. - К.: Урожай, 1993. 376с.
16. Бурдейний І.М. З досвіду державного регулювання сільськогосподарського виробництва зарубіжних країн // Економіка АПК. 2001. № 2. С.124-127.
17. Бурковський І.Д. Розвивати технічне забезпечення фермерських господарств // Економіка АПК. 2001. № 10. С.3-5.
18. Валентинов В.Л. Теоретичні особливості нееквівалентності міжгалузевих відносин в АПК // Економіка АПК. 2002. № 11. С.34-37.
19. Варга В. Роль государства в рыночном хозяйстве // Мировая экономика и международ. отношения. 1992. № 10. С.70-79.
20. Василенко Ю.В. Определение производственного потенциала сельскохозяйственного предприятия // Международный агрожурнал. - 1989. - № 1.-С.65-71.
21. Венсель В.В. Интегральная регрессия и корреляция: Статистическое моделирование рядов динамики. М.: Финансы и статистика. 1983. 223 с.
22. Вервейко А.П. Проблемы реформирования земельных отношений в Украине // Вісник ХДАУ. Серія Економіка АПК і природокористування”. 2001. № 5. С. 208-211.
23. Волинський Г. Державне регулювання ринкової економіки // Економіка України. 1996. № 11. С.69-76.
24. Волкова В.Н., Денисов А.А. Основы теории систем и системного анализа. Изд. 2-е перераб. и доп. СПб.: Изд-во СПб ГТУ, 2001. 512 с.
25. Ворст Й., Ревентлоу П. Экономика фирмы / Пер. с датского. М.: Высшая школа, 1994. 272 с.
26. Гайдуцький П.І. Аграрна реформа: радикальні заходи, високий результат // Економіка АПК. 2002. № 12. С.4-7.
27. Гайдуцький П.І. Розвиток багатоукладного господарювання та конкурентоспроможного агропромислового виробництва // Економіка АПК. 2001. № 4. С.19-23.
28. Гайдуцький П.І., Подолєва О.Є. Формування ринкових відносин в агропромисловому комплексі: Навчальний посібник. К.: Вища школа, 1994. 175 с.
29. Гладій М.В. Основні концептуальні положення аграрної політики в Україні // Економіка АПК. 1999. № 9. С.3-7.
30. Глазунова И.А., Вострухин С.А. Диспаритет цен между сельским хозяйством и другими отраслями экономики: исторические аспекты и современное состояние // Достижения науки и техники. 2000. № 9. С.2.
31. Грабовецкий Б.Е. Основи економічного прогнозування: Навч. посібник. Вінниця ВФ ТАНГ, 2000. 211 с.
32. Гречаний В.М. Менеджмент агропромислового комплексу в умовах ринкових відносин та приватної форми власності // Економіка АПК. 2002. № 6. С.27-31.
33. Грицишин М.І., Савченко А.М. Напрями технічної політики в аграрному виробництві // Економіка АПК. 1996. № 12. С.20-24.
34. Дем’яненко С. До стратегії і тактики економічного реформування // Економіка України. 2000. № 1. С.55-59.
35. Демьяненко С. К Концепции национальной аграрной политики // Экономика Украины. 1998. № 1. С.22-30
36. Довбня С., Шембель Ю. Прогнозирование банкротства украинских предприятий // Бизнес-информ. 1999. - №13-14. С.48-50.
37. Довганчич Г.В., Шморгун Л.Г. Ціновий механізм у системі економічних відносин в агропромисловому комплексі // Економіка АПК. 2000. № 4. С.65-69.
38. Долан Э.Дж., Линдсей Д. Рынок: Микроэкономическая модель. СПб., 1992. 496 с.
39. Драгун Л.Н., Редина Н.И., Заяц Е.И. и др. Проект создания системы управления эффективностью производства: формулировка цели, выбор критерия // Економіка: проблеми теорії та практики, Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. вип. 22. С.14-19.
40. Завадський Й.С. Державне регулювання економіки АПК // Економіка АПК. 1999. № 1. С.69-72.
41. Завгородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. 4-те вид. К.: Знання, КОО; Л.: Львів. Банк. Ін-ту НБУ. 566 с.
42. Запорізька область в цифрах 2002. Короткий статистичний довідник / Відп. за вип. В.С. Красільщікова. Запоріжжя: Запорізьке обласне управління статистики, 2003. 153 с.
43. Зельднер А. Факторы производительности АПК // Вопросы экономики. 2000. № 7. С.94-101.
44. Земельна реформа: питання і відповіді. 3-тє вид., змін. і доп. К.: Б. в., 2001. 64 с.
45. Земельний кодекс України. Запоріжжя: Поліграф”, 2001. 100 с.
46. Зубець М.В. Про стан агропромислового комплексу України та заходи щодо його стабілізації // Економіка АПК. 1997. № 1. С.16-24.
47. Іванов В.М. Гроші та кредит. К.: МАУП, 1999. 230 с.
48. Інвестиції та будівельна діяльність в Запорізькій області (1990-2000). Основні показники, тенденції, структурні зміни / Відп. за вип. Т.В. Рибицька. Запоріжжя: Запорізьке обласне управління статистики, 2001. 36 с.
49. Кашуба Ю.П. Поліпшення технічного оснащення сільського господарства // Економіка АПК. 2002. № 6. С.36.
50. Кириленко І.Г. Агропромисловий комплекс України: сучасний стан та погляд у майбутнє // Економіка АПК. 2001. № 4. С.23-28.
51. Кичко І.І. Бюджетні дослідження в контексті стратегії економічного розвитку України // Стратегія економічного розвитку України. Науковий збірник. Випуск 2-3. К.: КНЕУ, 2000. С.95-102.
52. Кінах А.К. Основні підсумки та перспективи розвитку аграрної реформи в Україні (Доповідь на Всеукраїнській нараді з питань пореформеного розвитку аграрного сектора 11 березня 2002 року) // Економіка АПК. 2002. № 3. С.11-19.
53. Клейнер Г.Б. Производственные функции: методы, теория, практика. М.: Финансы и статистика, 1993. 159 с.
54. Кобута І., Сеперович Н. Політика деяких країн у ціноутворенні на сільськогосподарську продукцію // Пропозиція. 2000. № 10. С.110-111.
55. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. М.: Финансы и статистика, 1996. 432 с.
56. Комов Н. Государственное регулирование земельных отношений в условиях рыночной экономики // АПК: экономика, управление. 1999. № 3. С.3-7.
57. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 1996. 48 с.
58. Крисанов Д.Ф. Аграрна сфера: пріоритети та механізми реалізації. К.: Ін-т економіки НАН України, 1998. 235 с.
59. Ксенофонтов М. Оцінка організаційних заходів реформування аграрного сектора // Економіка України. 2000. № 10. С.62-66.
60. Кучуков Р. Ценообразование в АПК стран с развитой рыночной экономикой // АПК: экономика, управление. 1997. № 7. С.50-56.
61. Лазебник Л. Протиріччя використання зарубіжного капіталу в Україні // Економіка України. 1997. № 1. С.37-42.
62. Левченко Н.М. Власні джерела формування грошових коштів як чинник ефективності сільськогосподарського виробництва // Вісник Сумського Національного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. 2003. № 2. С. 165-172.
63. Левченко Н.М. Ефективність сільськогосподарського виробництва та фінансовий стан сільськогосподарських підприємств // Вісник Сумського Національного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. 2003. № 1. С. 179-183.
64. Левченко Н.М. Інтеграція як фактор підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2003. - № 2. С. 73-78.
65. Левченко Н.М. Розробка математичної моделі ефективності діяльності аграрних підприємств // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2004. - № 1. С. 24-28.
66. Левченко Н.М. Ціновий вплив засобів виробництва на результати розвитку сільського господарства // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2003. - № 4. С. 73-75.
67. Левченко Н.М. Державне регулювання ефективності сільськогосподарського виробництва // Збірник тез доповідей учасників „Тижня науки” в Гуманітарному університеті „ЗІДМУ”. В 3 т. Т.2. Запоріжжя: ГУ „ЗІДМУ”, 2003. С. 57-58.
68. Левченко Н.М. Ефективність різних форм господарювання в сільському господарстві // Актуальні питання удосконалення фінансово-кредитного механізму в Україні” збірник наукових праць науково-практичної конференції 2004 р./ Ред.кол.: Семенов Г.А. та ін. Запоріжжя: ЗНТУ, 2004. С. 149-150.
69. Левченко Н.М. Ефективність розвитку сільського господарства // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Динаміка наукових досліджень ‘2004”. Том 22. Економіка. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. С. 37-39.
70. Левченко Н.М. Ефективність функціонування ринку сільськогосподарської продукції // Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції „Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України”. Том ІІ. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. С. 45-46.
71. Левченко Н.М. Кооперативний принцип ефективного господарювання у сільському господарстві // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень ‘2003”. Том 27. Економіка підприємства. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. С. 52-53.
72. Левченко Н.М. Раціональна спеціалізація та розміри господарств як фактор підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Сучасні проблеми економіки підприємства”. Том ІІ. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. С. 15-16.
73. Липчук В.В., Курило С.М. Перспективи розвитку особистих господарств населення // Економіка АПК. 2001. № 3. С.106-109.
74. Лукинов И. Активизация созидательной политики экономических реформ. Сочетание рыночных и государственных регуляторов // Экономика Украины. 1998. № 8. С.4-8.
75. Лукінов І. Методи і засоби державного регулювання економіки перехідного періоду // Економіка Украіни. 1999. № 5. С.8-11.
76. Лукінов І. Пріоритетна політика держави в технологічних перетвореннях // Економіка України. 1997. № 2. С.4-19.
77. Лукінов І.І. Регулюючі ринкові і державні механізми в агробізнесі в Україні // Соціально-економічна ситуація та шляхи подолання кризового стану в агропромисловому комплексі України. К. ІАЕ, 1999. С. 4-6.
78. Лукінов І.І. Стратегія і механізми пореформеного розвитку національного АПК // Економіка АПК. 2002. № 8. С.6-10.
79. Макаренко П.М. Причини аграрної кризи і недооцінка ролі держави в умовах ринкових перетворень // Економіка АПК. 2002. № 4. С.22-29.
80. Макин Г.И. Выявление эффективности управления в аграрном секторе // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. 1999. № 1. С. 20-28.
81. Макконел К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2 т.: Пер. С англ. 11-го изд. Т.1. М.: Республика, 1992. 399 с.
82. Маркс К. Капитал, т.1-3. Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-е изд. М.: Политиздат, 1975. 907 с.
83. Месель-Веселяк В.Я. Досягнення аграрно-економічної науки в практику реформування сільськогосподарського виробництва // Економіка АПК. 1996. № 7. С.7-9.
84. Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій // Українська інвестиційна газета. 1998, 21 квітня. С.29-32.
85. Могильний О.М. Державне регулювання аграрного виробництва в період трансформації економіки. К.: ІАЕ УААН. 2002. 430 с.
86. Мочерний С. До концепції соціально-економічного розвитку України // Економіка України. 1996. № 5. С.44-54.
87. Мочерний С. Моделі трансформаційних процесів економіки (теоретико-методологічні аспекти) // Економіка України. 2000. № 2. С.13-22.
88. Мочерний С.В. Методологія економічного дослідження. Львів: Світ, 2001. — 416 с.
89. Нелеп В. Ринкова стратегія сільськогосподарського підприємства // Економіка України. 1994. № 7. С.64-69.
90. Нестеренко В., Рокоча В. Економічна політика в соціальному ринковому господарстві // Економіка України. 1994. № 12. С.30-38.
91. Оболенский К. Экономическая эффективность сельскохозяйственного производства. М.: Экономика, 1974. 136с.
92. Огонь Ц.Г. Фінансові методи регулювання економіки // Фінанси України. 1996. - №1. С.38-49.
93. Онищенко А., Юрчишин В. Современный этап формирования аграрной политики: особенности и проблемы // Экономика Украины. 1997. № 9. С.4-15.
94. Онищенко О., Трегобчук В., Юрчишин В. Аграрна реформа. Які рішення такий результат // Віче. 2000. № 8. С.3-20.
95. Онищенко О., Трегобчук В., Юрчишин В. Проблеми реформування відносин власності і організаційних структур господарювання на селі // Економіка України. 1998. № 9. С.4-14.
96. Онищенко О., Юрчишин В. Становлення приватного сектора у сільському господарстві // Економіка України. 1995. № 10. С.4-18.
97. Онищенко О.М. Формування в аграрному секторі України організаційної структури ринкової економіки // Економіка АПК. 1999. № 1. С.49-54.
98. Панасюк Б. Основи ідеології суспільного життя // Економіка України. 1999. № 12. С.4-14.
99. Пасхавер Б. Цінова ситуація і цінова політика в агросфері // Економіка України. 2001. № 1. С.58-66.
100. Передерієва С.О. Принципи державного регулювання ціноутворення на сільськогосподарську продукцію у ринковій економіці // Економіка АПК. 2002. № 2. С.99-102.
101. Петров В.М. Ефективність інтенсифікації виробництва і переробки продукції в олійнопродуктвому підкомплексі АПК (на матеріалах Харківської обласАвтореферат дисертації к.е.н.- Харків, 1999.-19с.
102. Петухов Р.М. Экономические результаты интенсификации промышленного производства, методы и показатели их оценки // Изв. АН СССР. Сер. Экономическая. 1987 - №4. С.3 11.
103. Підприємництво в аграрній сфері економіки // М.Й. Малік, Ю.О. Лупенко, Л.В. Романова та ін. / за ред. П.Т.Саблука, М.Й.Маліка. К.: ІАЕ, 1998. 514 с.
104. Покритан А. Перехідна економіка, її зміст і особливості // Економіка України. 1996. № 11. С.17-28.
105. Покритан А. Про характер виробничих відносин у сучасній Україні // Економіка України. 1999. № 10. С.61-69.
106. Политическая экономия: Словарь / Под ред. О.И. Ожерельева и др. М.: Политиздат, 1990. 607 с.
107. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями: Затверджено Постановою правління НБУ від 06.07.2000 р. № 279.
108. Послання Президента України до Верховної Ради України. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки. Інформаційно-видавничий Центр Держкомстату України. 2002. 74 с.
109. Послання Президента України до Верховної Ради України. Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001 році. К.: Інформаційно-видавничий Центр Держкомстату України, 2002. 412 с.
110. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2000 р. № 1141 Про запровадження заставних закупок зерна у сільськогосподарських товаровиробників”.
111. Постанова Кабінету Міністрів України від 25.02.2000 р. № 398 Про додаткові заходи щодо кредитування комплексу сільськогосподарських робіт”.
112. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.2001 р. № 59 Про часткову компенсацію ставки за кредитами комерційних банків, що надаються сільськогосподарським товаровиробникам та іншим підприємствам агропромислового комплексу”.
113. Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. монографія у двох томах. Т.1 / За ред. П.Т.Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є.Мазнєва. К.: ІАЕ, 2000. 732 с.
114. Пугачов М. До питання паритету цін в агропромисловому комплексі // Новини агротехніки. 2001. № 1. С.16-17, 30.
115. Ревенко М.М. Поглиблювати аграрну реформу в Україні // Економіка АПК. 2001. № 3. С.10-16.
116. Реформування сільського господарства в Україні: широке поле / За редакцією Штефана фон Крамона Таубазеля та Людвіга Штріве. К.: Фенікс, 1999. 191 с.
117. Рижук С.М. Державне регулювання аграрного сектора та перехід на інноваційну модель розвитку // Економіка АПК. 2002. № 7. С.14-23.
118. Саблук П. Аграрна складова в економічних реформах України // Вісник НАН України. 2001. № 2. С.43-59.