ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СИСТЕМ МАРКЕТИНГОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ПТАХІВНИЧОМУ ПІДКОМПЛЕКСІ АПК

Краткое описание

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СИСТЕМ МАРКЕТИНГОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ...
1.1. Фактори формування та оцінки організаційних
систем менеджменту...
1.2. Сутність і управлінські принципи маркетингового менеджменту
1.3. Формування організаційних систем маркетингового менеджменту

РОЗДІЛ 2 СУЧАСНИЙ СТАН ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СИСТЕМ МАРКЕТИНГОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ПТАХІВНИЧОМУ ПІДКОМПЛЕКСІ АПК .
2.1. Розвиток організаційних структур управління птахівничого підкомплексу ...
2.2. Маркетингове дослідження кон’юнктури ринку яєць
2.3. Маркетингове дослідження кон’юнктури ринку та організаційних систем виробництва м’яса птиці.

РОЗДІЛ 3 СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СИСТЕМ МАРКЕТИНГОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ПТАХІВНИЧОМУ ПІДКОМПЛЕКСІ АПК

3.1. Прогнозування попиту на продукцію птахівництва на аграрному ринку України .
3.2. Формування організаційних систем маркетингового менеджменту в підкомплексі м’ясного птахівництва ...
3.3. Стратегія розвитку маркетингового менеджменту на ринку племінної продукції підкомплексу птахівництва

ВИСНОВКИ..

ДОДАТКИ .

Список литературы

ВИСНОВКИ1. У 2006 році в Україні було вироблено близько 13 млрд. штук яєць, що становило 265 шт. на душу населення при фізіологічній нормі 280-285 шт. на людину в рік. Фактичний рівень споживання коливається в межах 250-255 шт. на одну особу. Це свідчить про те, що майже 10% продукції яєць є незатребуваними.2. Аналіз помісячного виробництва яєць свідчить, що різке збільшення виробництва їх (у 1,5-1,6 раза) відбувається у весняно-літній період (в основному за рахунок дрібнотоварних ферм населення). Це призводить до значного зниження цін на яйця та негативних тенденцій в розвитку галузі птахівництва.3. Враховуючи світовий досвід і тенденції розвитку сектору переробки продукції птахівництва, наявність сучасних технологій та обладнання, в Україні слід налагодити глибоку переробку яєць з виготовленням різних видів харчових продуктів (особливо у пікові періоди) з дотриманням світових стандартів, що дасть можливість забезпечити високоякісною продукцією вітчизняні ринки та вийти з цією продукцією на світові ринки. За даними досліджень підприємств з переробки яєць, навіть на яєчний порошок в даний час в Україні не має.4. Одна із суттєвих причин втрати прибутків виробниками є велика кількість посередників у маркетингових схемах. У зв’язку з цим виробникам необхідно реорганізувати маркетингові підрозділи в напрямі створення власних фірмових магазинів з оптового продажу продукції, у тому числі й роздрібним покупцям.5. З метою стабілізації прибутковості підприємств, задоволення попиту споживачів з урахуванням асортименту продукції птахівництва служби маркетингу в Україні повинні мати два рівні: республіканський рівень маркетингової служби при Міністерстві аграрної політики України та регіональні служби при кожному птахівницькому підприємстві (об’єднанні) з функціями: вивчення кон’юнктури ринку; проведення аналізу діяльності птахівницьких підприємств (об’єднань); швидка адаптація виробництва до вимог покупців; стимулювання збуту, проведення рекламних заходів та ін.6. Більшість виробників пропонують свої товари ринку через посередників. При цьому кожен виробник прагне сформувати власний канал розподілу, що є сукупністю фірм або об’єднаннях окремих осіб. Посередники допомагають передати іншій особі право власності на конкретний товар або послугу на шляху від виробника до споживача. Передача виробником права власності на товар посереднику означає, що виробник втрачає контроль над товаром. З іншого боку, вони зароблять більше, якщо збільшать капіталовкладення в основну сферу, тому що виробництво забезпечує норму прибутку на рівні 20%, а ведення роздрібної торгівлі тільки 10%.7. Маркетингові відділи птахівницьких підприємств займаються безпосередньо збутом, не залучаючи посередників, що дає можливість утримувати конкурентоспроможні ціни й отримувати оцінку продукції безпосередньо від споживачів, тим самим реагувати на їхні пропозиції. З іншого боку, досить складно оперативно реагувати на всі зауваження споживачів, що територіально досить віддалені від господарства.8. З метою поліпшення управління збутом на основі маркетингу пропонується відкрити свої представництва в різних регіонах України, що сприятиме підтриманню зв’язків з постійними клієнтами господарства та налагодженню зв’язків з потенційними клієнтами. В цьому випадку господарства зможуть розробляти уточнені виробничо-збутові програми, краще контролювати виконання та своєчасно коригувати їх.9. Великим товаровиробникам продукції птахівництва, зокрема навчально-дослідному господарству імені Фрунзе Національного аграрного університету, доцільно відкрити торговельні мережі для збуту своєї продукції, що сприятиме збільшенню обсягів її реалізації за рахунок зростання кількості споживачів серед населення та фермерських господарств. У перспективі слід планувати відкриття магазинів і в інших регіонах країни.10. Підприємствам, які займають значну нішу на ринку продукції птахівництва, необхідно створити власний Веб-сайт у мережі Інтернет, що дасть можливість великим фірмам знайти потенційних партнерів саме через комп’ютерну мережу. Створення власної Веб-сторінки дозволить потенційним клієнтам дізнатися про існування даного господарства, а вже існуючим дізнаватися про всі новини його виробничої діяльності.11. Організаційні зміни в маркетингових відділах мають передбачати створення посад логістів, які будуть займатися підготовкою договорів щодо збуту продукції та доставки птиці. Пропонується ввести посади менеджера з маркетингових досліджень, який здійснюватиме аналіз ринку та наявної інформації та доводитиме її до виробництва.12. У зв’язку з глобалізацією економіки та відсутністю в Україні власної бази спостерігається монополізація внутрішнього ринку іноземними селекційними компаніями шляхом реалізації добового молодняку за високими цінами (більше 25 грн за 1 добову курочку). Така політика може призвести до повного знищення національної племінної бази та диктату цінової політики на племінні ресурси.13. Враховуючи дані щодо розведення птиці на дрібнотоварних фермах населення (цей сектор виробляє близько 48% харчових яєць) слід розширити племрепродуктори вітчизняної селекції, адже ця категорія виробників не може широко використовувати зарубіжні кроси у зв’язку з високими цінами на племінний молодняк та вибагливі умови утримання й годівлі птиці