ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЕМСТВ :

Краткое описание

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ
АНТИКРИЗОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
1.1. Криза в діяльності господарюючих структур: суть, генезис об’єкту управління

1.2. Механізми антикризового управління
2. 1.3. Особливості формування системи управління антикризовим розвитком сільськогосподарських підприємств

РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА СИСТЕМИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Стан, тенденції розвитку сільськогосподарських підприємств
2.2. Системна оцінки антикризового стану суб’єкта господарювання
2.3. Діагностика системи антикризового управління розвитком сільськогосподарських підприємств

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах трансформаційних перетворень в сільському господарстві одержали розвиток негативні тенденції, які проявилися в низькому рівні конкурентоспроможності підприємницьких структур, у розбалансованості потенціалу сільськогосподарських підприємств, попиту та пропозиції; в неадекват-ності системи менеджменту до певних вимог ринкової економіки; значного послаблення ролі держави як суб’єкта виконання регулюючих функцій.
Невідповідність умов господарювання, механізмів управління сільсько-господарськими підприємствами в повному обсязі характеристикам ринку, які склалися в економічно розвинених країнах підвищує ризик наближення їх до кризового стану. Підсилює поглиблення кризових процесів глобалізація і міжнародна інтеграція та механічне перенесення зарубіжних методів, систем управління у вітчизняну практику господарювання. Навіть змінивши форму господарювання сільськогосподарські підприємства виробляють менше третини тих обсягів, що виробляли 10 років тому, більшість з них знаходяться в кризовому стані або максимально наближені до нього.
Серед причин виникнення і поглиблення кризи слід виділити відсутність системного підходу до реформування та недостатньої кількості розробок стосовно теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо формування результативної системи антикризового управління сільськогосподарськими підпри-ємствами, що вказує на актуальність теми дослідження.
Проблемам антикризового управління присвячені наукові праці таких вітчизняних авторів, як В.О.Василенка, Н.А. Горелова, О.Д. Гудзинського, Н.В. Да-цій, С.М. Іванюти, О.В.Дорофеєва, С.Я. Салиги, К.С. Салиги, Н.М. Сіренко, іноземних С. С. Бузановського, А. Г. Грязнова, А. П. Градова, А.Д. Катаєва, Е. М. Короткова, І. К. Ларіонова, Г.К. Таля, Е.А. Татарникова, А.С. Титкова, П. Фиц- патрика, Г.І. Ханіна, А.Хікмана, О.В.Шкільова, Й. Шумпетера та інших науковців. Однак розробка теоретичних і методичних положень щодо створення раціонального функціонування системи антикризового управління діяльністю сільськогосподарських підприємств, а також розробки методичних положень щодо забезпечення ефективного процесу антикризового управління з урахуванням специфіки організаційно-правових структур в аграрній сфері не розкриті повною мірою в більшості наукових праць, що є підставою для вибору теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана згідно з програмою науково-дослідної тематики кафедри менеджменту ім. проф. Й.С. Завадського Навчально-наукового інституту бізнесу Національного університету біоресурсів і природокористування України “Розробка організаційно-економічних і технологічних аспектів наукового менеджменту і маркетингу в АПК” (номер державної реєстрації 0101U003739), а також “Розробка методології формування адаптивно-розвиваючої системи менеджменту в умовах інституціально-структурної трансформації економіки України” (номер державної реєстрації № 0107U004874).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток тео-ретико-методологічних підходів та розробка методичних рекомендацій щодо формування системи антикризового управління діяльністю сільськогосподарських підприємств, підпорядкованої нарощуванню конкурентних переваг аграрного секто-ру економіки України.
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:
– оцінити сутність та генезис економічної категорії “криза” як критерій оцінки нестабільного розвитку господарюючих структур;
– узагальнити та систематизувати теоретико-методологічні положення анти-
кризового управління діяльністю сільськогосподарських підприємств, уточнити його сутність;
– запропонувати методологічні прийоми оцінки управління антикризовою
діяльністю сільськогосподарських підприємств;
– уточнити та конкретизувати завдання антикризового розвитку сільсько-
господарських підприємств;
– розробити методологічні засади щодо удосконалення механізму антикризо-
вого управління та сформувати результативну систему антикризового управління сільськогосподарськими підприємствами;
– обгрунтувати стратегію антикризового регулювання в аграрному секторі
економіки, спрямовану на підтримання сільськогосподарського виробника.
Об’єкт дослідження – організаційно-економічний механізм упередження кризових явищ та його використання у системі антикризового управління діяльністю сільськогосподарських підприємств.
Предмет дослідження – теоретико-методологічні та емпіричні засади форму-вання системи антикризового управління діяльністю сільськогосподарських підприємств.
Методи дослідження. Основою методологічного дослідження є фундамент-тальні положення загальної теорії ринку, теорії мікроекономіки, аграрної економіки, теорії економічних циклів, сталого економічного розвитку, державного регулювання. У процесі розроблення механізму і засобів антикризового управління економічними суб’єктами аграрної сфери використовувались також теорії ризик-менеджменту, антикризового управління, теорії оцінок та ін.
У дисертації застосовувалися такі загальнонаукові методи дослідження, як аналізу і синтезу (дослідження криз і стратегії антикризового управління); методи статистичної обробки інформації (визначення ступеня кризового стану сільськогос-подарських підприємств); системний підхід (оцінка сучасного стану системи анти-кризового управління сільськогосподарськими підприємствами); методи логічного й математичного моделювання (теоретичне обґрунтування важливості поставлених задач і прогнозування на перспективу); графічний (системно-схематичне відобра-ження результатів дисертаційного дослідження); факторний та кореляційно-регресійного аналізу (обгрунтування висновків і пропозицій щодо взаємозалежності між потенціалом і грошовими надходженнями); метод SWOT – аналізу (моделю-вання сильних і слабких сторін, можливостей та загроз діяльності сільсько-господарських підприємств); експертних оцінок (діагностики використання управ-лінського потенціалу). Виконані в дисертації дослідження базуються на досяг-неннях економічної науки у сфері загального менеджменту, аналізу господарської діяльності, антикризового управління, реформування підприємств, контролінгу й реінжинірингу організації, державного регулювання.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та правові акти України, статистичні дані Головного управління агропромислового розвитку Рівненської обласної державної адміністрації, управління агропромислового розвитку Берез-нівської районної державної адміністрації, Державного комітету статистики Укра-їни, дані фінансової та бухгалтерської звітності сільськогосподарських підприємств Рівненської області, наукові та інформаційно-публіцистичні видання, власні дослідження і спостереження тощо.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних і винесених на захист результатів дослідження полягає в наступному:
вперше:
– розроблено концепцію формування системи антикризового управління, в основу якої покладено стратегічну цільову спрямованість підприємств на забезпечення сталого результативного функціонування та підвищення конкурен-тоспроможності через збалансовану організаційну взаємодію інститутів ринкової економіки в раціональному поєднанні задач і механізмів державного регулювання та саморегулювання;
удосконалено:
– прийоми оцінки управління антикризовою діяльністю сільсько-господарських підприємств, що дало змогу системно враховувати кількісні пара-метри стадій кризи (легка криза, глибока криза, фінансова катастрофа) з вико-ристанням моделей інтегрального показника, кореляційно-регресійної залежності, Альтмана і рівні економічного розвитку підприємств;
– методологію формування системи антикризового управління, в основу якої покладено: розширений перелік її складових, цільову спрямованість, деталізовані цілі, задачі досягнення цілей стратегічної цільової спрямованості, розширений комплекс механізмів, принципів та методів управління, ресурсно-інформаційне забезпечення та ін;
– визначення поняття антикризового управління як потенційної готовності
підприємства та його системи менеджменту на принципах антиципативної дії до чіткого, конкретного і цілеспрямованого формування комплексу заходів страте-гічного і тактичного характеру з попередження кризових ситуацій, та реалізації їх в процесі досягнення стратегічної мети;
набули подальшого розвитку:
– фундаментальні групи орієнтирів формування системи антикризового управління, покладені в основу виділення деталізованих чинників з урахуванням рівня обґрунтованості, що можуть спричиняти кризові явища: загальні концептуально-політичні щодо розвитку суспільства та національної економіки; концептуально-структурні на макрорівні; концептуально-структурні на мікрорівні, включаючи підприємства;
– концепція формування системи антикризових заходів макро- та мікроеконо-
мічного характеру, які охоплюють деталізовані концептуально-структурні аспекти названих ієрархічних рівнів економіки;
– систематизація методів дослідження за критеріями адаптування до вирі-
шення завдань антикризового управління з урахуванням результатів діагностики передкризових ситуацій, видів і типів управління – функціональних, за слабкими сигналами, за відхиленнями, зорієнтованих на успіх, програмно-цільових;
– системний підхід до формування механізмів антикризового управління сіль-
ськогосподарських підприємств, які охоплюють стадії та життєві цикли організації на етапах забезпечення сталого результативного функціонування організаційних формувань .
Практичне значення одержаних результатів визначається можливістю використання державними, регіональними, місцевими організаційно-правовими структурами, що здійснюють управління соціально-економічним розвитком АПК запропонованих теоретичних розробок в області антикризового управління, а також методик оцінки й моделей ефективності антикризового управління сільсько-господарськими підприємствами. Проведені дослідження можуть впроваджуватися для діагностики фінансової стійкості, ділової активності, ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств, планування їх розвитку на перспективу.
Теоретичні й методологічні положення проведеного дослідження викорис-товуються в навчальному процесі у Березнівському лісовому коледжі (довідка № 12 від 25.01.2008 р.), Західно-українському коледжі «Полісся» (довідка № 5 від 25.01.2008 року) при викладанні курсів “Економічна теорія”, “Політична економія”, ”Менеджмент”, “Маркетинг”, “Економіка підприємств”, “Основи підприємництва та управлінської діяльності”, Наслучанському інституті (довідка № 7 від 27.02.2009 року) при викладанні курсів “Економічна теорія”, “Політична економія”, ”Менеджмент”, “Маркетинг”, “Економіка підприємств”, “Основи підприємництва та управ-лінської діяльності”, “Економіка лісового господарства”.
Елементи дисертаційного дослідження використані при розробці “Програми соціально-економічного та культурного розвитку” Березнівського району на 2008 рік”, зокрема в розділах “Агропромисловий розвиток“, “Земельні відносини”, “Інвестиційна та будівельна діяльність”, “Ринок праці”, “Розвиток малого підпри-ємництва”, “Податково-бюджетна політика” та при складанні програм інвестиційно-інноваційного, науково-технічного, агропромислового розвитку району (довідка №01/39-126 від 25.01.2008р.).
Пропозиції здобувача практично використано селянським фермерським гос-подарством “Нива” Березнівського району Рівненської області при виборі найоп-тимальнішого варіанту посіву сільськогосподарських культур в господарстві та її рекомендації щодо розширення овочівництва, зокрема закритого типу (довідка № 105 від 14.05.2008 р.)
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Наведені у роботі положення і пропозиції розроблені автором особисто і відображені у його наукових працях.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення й висновки дисертаційного дослідження доповідалися автором на Міжвузівській науково-практичній конференції “Система менеджменту в умовах інститу-ціонально-структурної трансформації економіки України” (м. Київ, Інститут підго-товки кадрів державної служби зайнятості України, 7 червня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів, молодих вчених “Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (м. Тернопіль, Інститут економіки і підприємництва, 17 квітня 2007 р.); звітній науковій конференції (м. Дубляни, Львівський державний аграрний уні-верситет, 16-19 квітня 2007 р.); на 57-й науково-технічній конференції профе-сорсько-викладацького складу, наукових працівників, докторантів та аспірантів “Наукові засади формування економічної політики” (м.Львів, Національний лісотехнічний університет, 19-20 квітня 2007 р.); науково-практичній конференції “Природно-ресурсний комплекс Західного Полісся: історія, стан, перспективи розвитку” (м. Березне, ВНЗ “Надслучанський інститут” у формі ТОВ, 25-26 квітня 2007 р.), науково-практичній конференції “Природно-ресурсний комплекс Західного Полісся: історія, стан, перспективи розвитку” (м. Березне, ВНЗ “Надслучанський інститут” у формі ТОВ, 17-18 травня 2008р.), міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сталого розвитку сільських територій України” (м.Київ, Національний аграрний університет 22-23 травня 2008 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць загаль-ним обсягом 1,5 друк.арк., у тому числі 5 статей у фахових виданнях (обсягом 0,95), та 5 матеріалів конференцій (обсягом 0,55 друк.арк.).
Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Основний зміст викладений на 208 сторінках. Дисертаційна робота містить 18 таблиць, 44 рисунки, 30 додатків. Список використаних джерел налічує 159 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

На основі проведених теоретичних та емпіричних досліджень розроблені методологічні положення щодо формування ефективного антикризового управління сільськогосподарськими підприємствами.
1. Результати емпіричних досліджень підтверджують наявність системної кризи у сільськогосподарських підприємствах, яка є наслідком як зовнішніх так і внутрішніх факторів. Серед зовнішніх факторів нами визначено: недостатня обгрунтованість рішень щодо реформування аграрного сектору економіки; недосконалість обгрунтованості концепцій розвитку соціально-трудових, влас-них, владних відносин; неспрацювання державних регуляторів.
До внутрішніх факторів слід віднести недосконалість системи управління, розбалансованість в структурі потенціалу підприємств, неготовність управ-лінської команди працювати ефективно в рамках ринкового ризику.
2. Обґрунтовано вплив антикризового управління на визначення потенційної готовності підприємницької структури і здатність управлінської команди на принципах антиципативної дії до цілеспрямованого формування комплексних заходів стратегічного і тактичного характеру для попередження кризових явищ та реалізації їх у процесі антикризової діяльності для досягнення стратегічної мети.
3. Поглиблено досліджено групи причин, які призводять підприємства до
кризи. У зв’язку з тим, що в економічній літературі причини криз носять узагальнюючий характер, а цього недостатньо для формування системи управління антикризовим розвитком, запропонований авторський варіант системи груп кризових явищ, які покладено в основу виділення об’єктів та механізмів антикризового управління: політичного, концептуально-структурного на макрорівні і концептуально-структурного на мікроеконо-мічному рівні, включаючи підприємства.
4. Розроблена методологія оцінки кризового стану на основі узагаль-
нюючих критеріїв, які сприятимуть своєчасному виявленню і відхиленню фактичних результатів діяльності від нормативних, формуванню зведено-аналітичної інформації для обґрунтування рішень в системі управління за слабкими сигналами та по відхиленнях.
5. Опрацьована методика визначення рівня кризового стану сільсько-
господарських підприємств і схеми їх реструктуризації дає змогу сформувати систему заходів фінансового оздоровлення підприємств для досягнення основної мети антикризового фінансового управління – швидкого відновлення платоспроможності і досягнення достатньої фінансової стійкості підприємства в цілях уникнення банкрутства.
6. Запропонована система моніторингу та діагностики підприємств та їх
складових для формування комплексу спеціальних організованих дій по визначенню ймовірності або реальному початку кризового стану підприємства. Це дасть можливість підвищити рівень обґрунтованості антикризових рішень виходячи з того, що діагностиці мають підлягати всі функції підприємства, частково: фінанси; маркетинг; виробництво; кадри; техніка і технології; менеджмент; стратегія.
7. З метою можливого розширення і поглиблення спостережень за діяль-
ністю сільськогосподарських виробників, проведенням роботи щодо своєчасного виявлення й оцінки негативних явищ, таких як спад обсягів виробництва, зниження якості та конкурентоспроможності продукції, коливань в обсягах продажу, запропоновано оцінку методів антикризового моніторингу.
8. Обґрунтована методологія визначення кількісних параметрів виді-
лення стадій кризи з урахуванням економічного розвитку підприємств сприятиме підвищенню рівня обґрунтованості стратегій та механізмів її реалізації в антикризовому управлінні.
9. Сформовано стратегічні цілі, в яких основою концепції з подолання
кризових явищ вважається динамічне удосконалення державного, регіонального, місцевого управління суб’єктами господарювання з поетапним процесом створення умов, які б сприяли безкризовому розвитку сільськогосподарських підприємств.
10. Запропонований концептуальний підхід до формування нової аграр-
ної політики, спрямованої на створення умов для здійснення сприятливої інвестиційної, податкової, амортизаційної і конкурентної політики. При цьому передбачається також і раціональна організація внутрішньогосподарських відносин, підвищення якості стратегічного планування (програмно-цільового прогнозування) для стійкого ефективного розвитку суб’єктів господарювання.
11. Обґрунтовану систему заходів антикризової діяльності та комплекс
рекомендацій покладено в основу визначення альтернативної політики економічного розвитку сільськогосподарських підприємств і ринкового регулювання цих процесів на основі визначення пріоритетів довгострокового економічного розвитку, стимулювання сукупного попиту на сільськогос-подарську продукцію, державної підтримки передових технологій в аграрному виробництві, введення ефективних систем захисту внутрішнього ринку, зміни цільової спрямованості банківської системи, системи державного протекціонізму, впровадження інноваційних моделей розвитку, реформування законодавства, інституціонально-структурних перетворень, що сприятиме результативності системи управління антикризовим розвитком сільськогос-подарських підприємств.