Маркетингові стратегії розвитку підприємств аграрного сектору України: теорія, методологія, практика :

Краткое описание

Національний університет біоресурсів і природокористування України

На правах рукопису

ЛАРІНА Ярослава Степанівна

УДК 631.1.027

Маркетингові стратегії розвитку підприємств аграрного сектору України: теорія, методологія, практика

08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант:
доктор економічний наук, професор,
член-кореспондент НААН
Галушко Валерій Павлович

Київ–2010

Зміст
ВСТУП………………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1

1.1.

1.2.

1.3.
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВИХ СТРАТЕГІЙ.......................................................17
Методологічні принципи вивчення та формування стратегій підприємств у сучасних умовах та їх генезис……..……………..…....17
Визначення сутності маркетингової стратегії та особливості її економічного змісту в АПК………………………………………….…41
Сучасна парадигма стратегічного розвитку підприємств аграрного сектору: маркетингові аспекти та проблеми імплементації ………....58
Висновки до розділу 1....................................................................84
РОЗДІЛ 2 КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО КЛАСИФІКАЦІЇ МАРКЕТИНГОВИХ СТРАТЕГІЙ В АПК…………………............88
2.1. Рівні формування стратегій підприємств та їх класифікація з точки зору отримання підприємством конкурентних переваг........................88
2.2. Маркетингові стратегії зростання підприємств АПК: зміст та види.105
2.3. Вибір цільового ринку та напрямів диференціації в аграрному секторі: сутність та сучасні пріоритети..............................................................129
2.4. Види маркетингових конкурентних стратегій та їх особливості в аграрному секторі економіки України…………………………….….149
2.5. Розвиток підприємств аграрного сектору в контексті системи маркетинг-мікс………………...………………..……………………...161
Висновки до розділу 2………………..….…………………….……....184
РОЗДІЛ 3 ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ АГРАРНОГО СЕКТОРУ………………..190
3.1. Фактори, особливості та умови формування стратегії підприємства аграрного сектору………………...…………………..………….……..190
3.2. Етапи та інструменти розробки маркетингової стратегії великотоварного підприємства АПК……………………………….…207
3.3. Особливості формування маркетингової стратегії дрібнотоварного підприємства……………………………………………………………236
Висновки до розділу 3………………………………...…………….....247
РОЗДІЛ 4 МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ МАРКЕТИНГОВИХ СТРАТЕГІЙ ПІДПРИЄМСТВ АГРАРНОГО СЕКТОРУ.....................................250
4.1. Обгрунтування механізму реалізації маркетингових стратегій підприємств аграрного сектору України………………………….….250
4.2. Організаційні передумови впровадження маркетингових стратегій на підприємствах аграрного сектору……………………………….…….270
4.3. Види інтеграції підприємств аграрного сектору та форми розвитку співпраці виробників у сфері маркетингу………………………….....290
4.4. Інституційні та регуляторні основи впровадження системи агромаркетингу на мезо- та макрорівнях: вітчизняний та зарубіжний досвід в контексті членства України в СОТ………………………….310
Висновки до розділу 4…………………………………………………332
РОЗДІЛ 5 ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ МАРКЕТИНГОВИХ СТРАТЕГІЙ ПІДПРИЄМСТВ АГРАРНОГО СЕКТОРУ В КОНТЕКСТІ ПЕРСПЕКТИВ ЇХНЬОГО РОЗВИТКУ…………..336
5.1. Оцінка ефективності реалізації маркетингових стратегій…………..336
5.2. Прийняття стратегічних рішень підприємствами аграрного сектору в умовах нестабільного економічного середовища……………………357
5.3. Шляхи підвищення ефективності стратегічного маркетингу в аграрному секторі України та пріоритети розвитку агробізнесу…...376
Висновки до розділу 5……………………………...…………….........400
ВИСНОВКИ................................................................................................................403

ДОДАТКИ...................................................................................................................411

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….……….416

ВСТУП

Формування принципово нової системи управління підприємствами аграрного сектору економіки є надзвичайно важливою проблемою, що напряму пов’язана з поступальним розвитком економіки України на ринкових засадах. Становлення та розвиток такої системи відбуватиметься лише за наявності адекватного та ефективного методологічного та теоретичного підґрунтя.
Розвиток ринкових відносин в Україні відзначається суттєвими інституційними змінами, пов’язаними із розширенням сучасної інфраструктури, якісними змінами відносин власності, значною тривалістю реформування в економічній системі, зростанням впливу зовнішніх, у тому числі глобальних чинників на результати діяльності підприємств. У кризовому стані перебуває агропромисловий комплекс – найбільший і найважливіший сектор національної економіки, який має відігравати стабілізуючу роль у функціонуванні економічної системи країни. Найважливіше місце в АПК посідає сільське господарство, яке розвивається нестабільно внаслідок частих змін загальнодержавних програм й відсутності довготермінової узгодженої державної стратегії розвитку, змін законодавчої бази, неузгодженості урядових рішень щодо діяльності та управління господарюючими суб’єктами.
Актуальність теми. За сучасних умов розвитку вітчизняної економіки теорія й практика впровадження принципів стратегічного маркетингу у господарську діяльність ще перебувають на початкових етапах в усіх галузях, особливо у аграрному секторі. Водночас тенденції насичення вітчизняних ринків, загострення конкурентних процесів, неминучість входження українських підприємств до світової глобалізованої системи зумовлюють невідворотність максимально можливого використання елементів стратегічного маркетингу, його головного складника - розроблення та реалізації маркетингових стратегій розвитку підприємств в усіх галузях національної економіки.
Основні наукові засади стратегії підприємства та маркетингової стратегії зокрема виникли та розвиваються в країнах з розвиненою ринковою економікою протягом тривалого часу і сьогодні існує багато її наукових шкіл. На цьому тлі та з урахуванням особливостей трансформації економіки України, необхідним є, по-перше, виокремлення сучасної парадигми розвитку аграрного сектору економіки, а, по-друге, дослідження можливостей адаптованого використання стратегій в аграрній сфері України для подальшого розвитку АПК.
За умов нестабільності зовнішнього середовища особливого значення набуває маркетинг як один з основних напрямів економічної політики держави (на макрорівні) та важлива функція економічної діяльності підприємств (на мікрорівні). Система маркетингу підприємств аграрного сектору має свої відмінності, які визначаються специфікою сільськогосподарського виробництва і особливостями його продукції, що потребує ретельного поглибленого аналізу і обґрунтування механізмів її впровадження.
Зарубіжна практика доводить, що формуванню маркетингових стратегій розвитку підприємств, у тому числі у галузях виробництва й переробки агропродовольчої продукції приділяється значна увага, що сприяє присокренню їх адаптації до вимог ринкового середовища. Підвищують ефективність використання маркетингових стратегій розвитку підприємств результати досліджень таких зарубіжних учених, як Д. Аакер, Р. Акофф, І. Ансофф, Г. Армстронг, Г. Ассель, Г. Хемел, П. Друкер, Дж. Еванс, К. Ендрюс, М. Зак [271], Т. Йеннер [87; 88], Ф. Котлер [103], Дж. Куінн, Ж.-Ж, Ламбен [108], М. Мак-Дональд [139], Г. Мінцберг [151], Д. Нортон [91], К. Омає, М. Портер, К. Прахалад [281], А. Стрікленд, А. Томпсон, А. Чандлер, М. Джонсон, Дж. Траут та ін. Різноманітні теоретичні, методологічні та прикладні проблеми стратегічного управління підприємствами, у т.ч. стратегічного маркетингу розглядаються в працях українських науковців В.А. Білошапки, А.Е. Воронкової, А.В. Войчака, С.С. Гаркавенко [39], В.Г. Герасимчука [43], Л.Є. Довгань, Л.Х. Доленка, Й.С. Завадського [39], Г.І. Кіндрацької, П.Г. Клівця, Н.В. Куденко [105], В.Д. Нємцова, А.Ф. Павленка, В.О. Пастухової, Г.М. Скудара, А.А. Старостіної, Н. Чухрай, А.В. Шегди, З.Є. Шершньової та інших, а також в працях вчених країн СНД Г.П. Азоєва, О.С. Віханського, Є.П. Голубкова, Г. Гольдштейна [44], В.С. Єфремова, М.І. Круглова, П.В. Забєліна, Н.К. Моїсєєвої, В.П. Петрова, Р.А. Фатхудінова, Е.А. Уткіна та багатьох інших. Однак їхні роботи переважно пов’язані з проблемами маркетингу в сфері стратегічного управління великими багатопрофільними компаніями, корпораціями, концернами. При цьому маркетингові стратегії підприємств АПК у науковій літературі малодосліджені, що підтверджується розглядом спеціальної наукової літератури.
Разом із тим, методологічні зрушення, які відбуваються як у загальній теорії стратегії підприємств, так і у позиції щодо обґрунтування маркетингових стратегій, актуалізують необхідність наукового пошуку, спрямованого на забезпечення єдності в тлумаченнях теорії, організації емпіричних досліджень та інтерпретації наукових результатів у галузі стратегічного маркетингу.
Що стосується шляхів розвитку підприємств аграрного сектору України, то ці проблеми розглядаються у працях багатьох провідних вчених: В.Г. Андрійчука [7], В.М. Амбросова, П.П. Борщевського, А.В. Воронова, В.Г. В’юна, П.І. Гайдуцького, В.П. Галушко, В.М. Геєця, О.Д. Гудзинського [45; 46], Т.Г. Дудара [62; 63], О.Ю. Єрмакова, С.М. Кваші, Ю.М. Краснова, О.В. Крисального, І.І. Лукінова, М.Й. Маліка [142], П.О. Мосіюка, О.М. Онищенка, П.Т. Саблука [196-198], В.К. Терещенка, В.К. Савчука, М.П. Сахацького, М.В. Сергієнка, І.О. Соловйова [213-215], В.Ф. Столярова, І.Н. Топіхи, В.І. Топіхи, В.С. Уланчука, О.В. Шкільова, О.М. Шпичака [250], В.В. Юрчишина [255] та інших науковців. Проте на сучасному етапі дуже актуальним питанням є розробка саме стратегічного бачення напрямів розвитку аграрного сектору на мікро-, мезо- та макрорівнях, а також методологічних і теоретичних проблем опрацювання стратегій його ефективного функціонування.
Відзначимо, що виконання досліджень можливості імплементації маркетингових стратегій на вітчизняних підприємствах аграрного сектору сприятиме формуванню необхідних передумов (організаційно-інституціональних, методологічних, інформаційних, методичних) для прискореної адаптації наукових та практичних здобутків стратегічного маркетингу до потреб аграрного сектору України. При цьому поглиблений аналіз сучасних методологічних засад стратегій розвитку підприємств дозволяє уникнути механічного копіювання наукових результатів, здобутих у розвинених країнах, оскільки відсутність системної адаптації може перешкодити ефективному використанню цих досягнень в національній економіці.
Основні положення, принципи, методи, інструменти стратегічного маркетингу, що досягли високого рівня у розвинених країнах, мають бути використані як стартова позиція для подальших розробок з урахуванням рівня та особливостей розвитку ринкових відносин в Україні. Вітчизняна аграрна наука має якнайскоріше ввійти у світову наукову спільноту для партнерської роботи над сучасною проблематикою стратегічного маркетингу і зокрема, можливостями застосування маркетингових стратегій підприємств у аграрному секторі економіки.
Відзначимо, що не існує єдиного підходу до пізнання сутності стратегій та їх класифікації, недостатньо уваги приділено методології розробки і впровадження стратегічного маркетингу на різних рівнях управління в АПК, потребує суттєвого доопрацювання система показників і критеріїв оцінки ефективності реалізації маркетингових стратегій в АПК. Це свідчить про актуальність обраної теми та необхідність вивчення методологічних, теоретичних і прикладних засад розробки та реалізації маркетингових стратегій підприємствами аграрного сектору та отримання на цій основі нових наукових результатів як базису стратегічних перетворень.
Розвиток теоретичних та методичних засад стратегії підприємств аграрного сектору є неможливим без застосування положень фундаментальної методології та економічної теорії, урахування результатів реформ АПК України, дослідження сучасних змін глобалізованої економіки та їх впливу на довгостроковий розвиток підприємств. Згідно з цими міркуваннями, які визначають атуальність дослідження, обрано тему дисертаційної роботи, сформовано її мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного університету біоресурсів і природокористування України за темами: "Розробка методичних та організаційних аспектів маркетингової діяльності підприємств АПК України" (номер державної реєстрації 0107U002454), здобувачем розроблено методичні засади функціонування маркетингового менеджменту на підприємствах АПК; "Розробка маркетингових інструментів мінімізації економічних ризиків на сільськогосподарських підприємствах" (номер державної реєстрації 0110U002851). Здобувачем обґрунтовано вибір маркетингових стратегій як інструменту мінімізації ризиків підприємств аграрного сектору.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розроблення теоретико-методологічних засад формування маркетингових стратегій розвитку підприємств агропродовольчого сектору та обгрунтування механізмів реалізації цих стратегій в інтересах підвищення конкурентоспроможності та ефективності діяльності підприємств аграрної сфери.
Для досягнення зазначеної мети поставлено і вирішено такі завдання:
- опрацювати методологічний інструментарій стратегічного маркетингу та запропонувати ключові методологічні підходи щодо формування сучасних маркетингових стратегій розвитку підприємств;
- проаналізувати становлення та розвиток концепцій стратегії підприємства з акцентом на дослідження сутності стратегії, особливостей і методів розроблення стратегічних рішень для підвищення ефективності гоподарювання аграрної сфери;
- опрацювати на основі наукових досягнень загальнозначущі концептуальні підходи, теоретичні конструкції, методологічні положення, що становлять сучасну парадигму стратегічного розвитку підприємства аграрного сектору;
- проаналізувати сучасні наукові класифікації маркетингових стратегій підприємств з урахуванням багаторівневості та концептуальних складових і вивчити можливості їх адаптованого використання в аграрному секторі України за умов трансформаційних змін в економічній системі;
- визначити можливості використання теорії стратегічного маркетингу для поглибленого стратегічного аналізу на підприємствах аграрного сектору як необхідної передумови обґрунтування рішень щодо вибору цільових ринків, напрямів розвитку підприємств через зростання і диверсифікацію бізнесу, створення конкурентних переваг;
- оцінити передумови та чинники, що визначають особливості формування сучасних маркетингових стратегій в АПК України і є основою розробки управлінських рішень;
- розробити методологічні підходи до формування маркетингових стратегій розвитку для підприємств аграрного сектору різних маштабів та напрямів діяльності, що підвищує якість стратегічного планування і управлінського впливу;
- обґрунтувати механізми реалізації стратегій підприємств аграрного сектору з врахуванням спеціалізації, організаційних і фінансових можливостей, що оптимізує використання їх обмеженого ресурсного потенціалу;
- розвинути систему показників ефективності впровадження маркетингових стратегій для поліпшення якості стратегічного маркетингового планування і ефективності управління діяльністю підприємств аграрного сектору;
- визначити і обгрунтувати пріоритетні напрями стратегічного розвитку підприємств аграрного сектору як за рахунок цілеспрямованого використання переваг теорії стратегічного маркетингу, так і шляхом повнішого застосування методів та інструментів державного регулювання цієї сфери.
Об’єктом дослідження є процеси маркетингової діяльності підприємств аграрного сектору України, пов’язані з формуванням та реалізацією їх стратегій за умов динамічних змін маркетингового середовища.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні та практичні засади розробки та впровадження маркетингових стратегій підприємств аграрного сектору з елементами подальшого їх розвитку та адаптації до умов транзитивної економіки України.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи становить сукупність принципів, загальнонаукових і спеціальних методів та прийомів наукового дослідження, використання яких зумовлене поставленими метою і науковими завданнями. Основним методологічним підґрунтям дисертаційного дослідження є загальновизнані методи економічних досліджень і базові принципи, наукові положення та сучасні здобутки економічної теорії і теорії стратегічного управління. Одержані наукові результати базуються на використанні таких методів дослідження: історичного – ретроспективний огляд процесів становлення та розвитку теорії й методології формування стратегій підприємств; системного – обґрунтування наукового визначення стратегії та, зокрема, сутності маркетингової стратегії підприємства аграрного сектору з врахуванням зовнішніх та внутрішніх чинників діяльності підприємства як цілісної системи; морфологічного – класифікацій різновидів стратегій розвитку, типологія стратегій за характером цілепокладання, охоплення ринку тощо; аналізу і синтезу – стратегічний аналіз на основі виокремлення напрямку діяльності як об’єктної одиниці та формування загальної стратегії під приємства, обґрунтування стратегії вертикальної інтеграції; формалізації – структурна побудова алгоритму розроблення стратегії підприємства, виділення видів ринкових дій залежно від конкурентного стану; кореляційно-регресійного аналізу – виявлення залежності ефективності стратегій розвитку підприємств аграрного сектору залежно від міри готовності в умовах невизначеності маркетингового середовища.
Наукова новизна одержаних результатів. Виконане дослідження дало змогу систематизувати, доповнити та розвинути теоретичні, методологічні та концептуальні засади і сформувати науково-методичні підходи до формування й реалізації маркетингових стратегій підприємств аграрного сектору. Наукові результати, що одержані здобувачем і виносяться на захист, полягають у такому:
вперше:
- розроблено систему оцінювання ефективності впровадження маркетингових стратегій підприємствами аграрного сектору з використанням основних ідей та положень збалансованої системи показників, зокрема для підприємств аграрного сектору запропоновано застосовувати чотири основні групи стратегій за проекціями Нортона-Каплана (фінансова, виробнича, маркетингова, кадрова), а також за інноваційною проекцію (С.353-357);
- обґрунтовано заходи, що передують впровадженню ефективної стратегії розвитку на основі врахування взаємозв’язку ступенів готовності підприємств аграрного сектору до впровадження нових маркетингових стратегій та комплексних показників ефективності їх впровадження; виявлено найважливіші чинники успішної реалізації запланованих стратегій – наявність на підприємстві елементів стратегічного або довгострокового планування; наявність елементів маркетингової діяльності до початку впровадження стратегії, адаптація підприємства до ринкових можливостей, рівень корпоративної культури (С.281-282);
удосконалено:
- визначення категорії «маркетингова стратегія підприємства аграрного сектору» як узагальненої моделі маркетингових планів, дій на визначений (найчастіше тривалий) період із метою реалізації місії та досягнення цілей підприємства, створення конкурентних переваг на агропродовольчих ринках шляхом застосування комплексу маркетингових, організаційно-технічних і фінансових заходів щодо розширення виробництва і збуту агропродовольчої продукції, підвищення її конкурентоспроможності, зростання ринкової частки та позитивного впливу на споживача у контексті маркетингу відносин (С.49, 59);
- систематизацію ключових чинників маркетингового середовища, що є визначальними при формуванні результативних стратегій підприємств аграрного сектору, до яких, насамперед, належать зміна природно-кліматичних умов, нестабільність економічного та політико-правового середовища, негативні демографічні тенденції у сільській місцевості, соціокультурні - підвищення рівня культури споживання продуктів харчування, зростання вимог споживачів до якості і безпеки продукції, та науково-технічні чинники - витрати на розвиток науки, забезпеченість підприємств новою технікою, сучасні інноваційні технології агровиробництва й логістики (С.196-207);
- методологічні підходи до розробки маркетингових стратегій розвитку для підприємств аграрного сектору, які враховують структурно взаємоповя’зані теорії, методи та прийоми розробки загальної стратегії. Обов’язковим при цьому є визначення стратегічного статусу підприємств, виділення стратегічних підрозділів, і обгрунтування напрямів їх розвитку, вибір цільових сегментів. Визначальними для реалізації сформованих стратегій підприємств аграрного сектору є врахування чинників готовності підприємства, впливу на їх діяльність факторів мікро- та макросередовища, визначення місії і обгрунтоване цілепокладання (C.210);
- визначення особливостей ринкової стратегії підприємств-лідерів і загалом конкурентної поведінки на ринку продуктів харчування. Подано наукове пояснення основних способів ринкових дій, оцінено методи і прийоми конкурентних дій окремих учасників, які суттєво зумовлюють особливості становлення та розвитку ринкових структур у аграрному секторі (С.154-155);
- організаційно-економічний механізм реалізації маркетингових стратегій для підприємств аграрного сектору, зміст якого визначає послідовність процесів та етапів, відповідних процедур та інструментів від початку встановлення готовності до зміни стратегії підприємства до декомпонування і подальшого коригування з врахуванням досягнутих результатів. Механізм реалізації передбачає відповідне фінансове, кадрове, правове, організаційне, інформаційне, технічне та методичне забезпечення. Доведено визначальну роль інтеграційних стратегій для підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору (С.265–267);
дістали подальший розвиток:
- парадигма стратегічного розвитку підприємств аграрного сектору, що діалектично поєднує риси традиційної та нової аграрної парадигм, враховує специфіку сільського господарства України та його історичні аспекти розвитку і на цій основі удосконалення системи державного регулювання аграрного сектору, спрямованого на підтримку впровадження агромаркетингу, технічне оновлення підприємств, підвищення їх конкурентоспроможності та забезпечення сталого розвитку (С.74–77);
- система методологічних принципів формування стратегій, до яких з урахуванням тенденцій розвитку стратегічного маркетингу, віднесено необхідність збереження клієнтської бази, інтеграції з конкурентами або партнерами як основи створення ефекту масштабу або унікальної цінності; пріоритетність довгострокових відносин з споживачами над разовою вигодою; участь споживачів у формуванні концепції товару, що має для них особливу цінність (С. 37-38);
- класифікація маркетингових стратегій суб’єктів господарювання, яка виконана за принципом ієрархічності з урахуванням специфіки аграрної сфери; запропоновано зокрема класифікацію стратегій інтеграції, напрямів диверсифікації в аграрній сфері, типологію функціональних стратегій, що конкретизує і підвищує якість їх розробки (С.128; 149; 165-167);
- методичні підходи до сегментації ринків агропродовольчої продукції на основі виділення специфічних компетенцій і ресурсів, зокрема, кліматичних чинників, грунтів, спеціалізації агропідприємств, типології споживачів з урахуванням результатів стратегічних маркетингових досліджень, що створює передумови для високого ступеня готовності підприємств до змін середовища та розширює можливості для диференціації ринково орієнтованої продукції (С.134-140);
- система заходів щодо імплементації системи стратегічного маркетингового планування в АПК, що включають заходи на мікро- (організаційно-управлінський та психологічний аспекти), мезо- та макрорівнях (інституційний та інформаційний аспекти). Для впровадження елементів стратегічного маркетингу, адекватних ринковим умовам в аграрному секторі особливе значення мають такі результати дослідження: оцінка поточного рівня розвитку агромаркетингу в Україні, зумовленого, насамперед, застосуванням конструкцій, що є здебільшого відображенням безсистемного вирішення поточних практичних проблем; виокремлення етапів, передумов і чинників формування стратегій підприємств аграрного сектору; визначення інституційних основ впровадження агромаркетингу на мезорівні з використанням різних за рівнем розробленості концепцій маркетингу та організаційних форм; ідентифікація перешкод впровадження стратегічного маркетингового планування в аграрному секторі та заходів їх пололання (С.276–278; 285-288).
Практичне значення одержаних результатів. Одержані здобувачем результати є суттєвим внеском у розвиток концептуальних положень стратегічного управління підприємством та стратегічного маркетингу за умов транзитивної економіки. Парадигма розвитку підприємств аграрного сектору, що передбачає активне застосування агромаркетингу, має бути використана як вихідна позиція для подальшого розвитку даної галузі науки з урахуванням досягнутого рівня функціонування ринкових відносин в України. Крім того, одержані результати спрямовують подальші наукові дослідження на вдосконалення методик застосування стратегічного маркетингу в АПК.
Наукові результати дисертації щодо актуалізації принципів та інструментарію стратегічного маркетингу мають як теоретичне, так і прикладне спрямування і доводять можливість їх використання для вирішення проблем управління діяльністю підприємств аграрного сектору в умовах нестабільності середовища.
Результати досліджень, висвітлених у дисертаційній роботі, рекомендовані до практичного застосування сільськогосподарськими підприємствами різних областей України і впроваджені, зокрема, Головним управлінням агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації (довідка №02-04-1/2886 від 25 січня 2010 р.). Практична значущість теоретичних, методичних і науково-прикладних розробок підтверджується результатом їхнього використання в діяльності наступних підприємств аграрного сектору: ТОВ «Прогрес» Білоцерківського району Київської області (довідка № 2 від 16.02.2010 р.); ДП «НДППЗ ім. Фрунзе НАУ» (акт про впровадження від 16.12.2010 р.); ТОВ «Перспектива» Нікопольського району Дніпропетровської області (довідка № 1/29 від 29 січня 2008 року); ТОВ „Польове” Сосницького району Чернігівської області (довідка № 4/12 від 4 грудня 2007 року), ТОВ „Васильківський міжрайагропостач” м. Васильків Київської області (довідка № 13 від 15 грудня 2007 року); СГ ТОВ АФ «Білогородка» Києво-Святошинського району Київської області (довідка №3 від 14.05.2006 р.); ФОП „Похитайло” Білоцерківського району Київської області (довідка № 9 від 14.12.2010 р.).
Результати дисертаційного дослідження використовуються в Національному університеті біоресурсів і природокористування України при викладанні студентам курсів “Стратегічний маркетинг”, “Аграрний маркетинг” (акт про впровадження від 16.12.2010 р.).
Особистий внесок здобувача полягає у поглибленні методологічних, теоретичних, організаційних засад щодо розробки та імплементації маркетингових стратегій розвитку підприємств агарного сектору економіки. Викладені у дисертаційній роботі та публікаціях здобувача результати одержані ним особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи доповідались здобувачем на: Міжнародній науково-практичній конференції “Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропро-мислового комплексу України” (м. Київ, Національний аграрний університет, 5–6 жовтня 2006 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми розвитку внутрішнього ринку в умовах глобалізації” (м. Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 17–18 листопада 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку підприємництва в Україні” (м. Житомир, Інститут підприємництва та сучасних технологій, 6–7 жовтня 2005 р.); 7-й Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених “Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі” (м. Донецьк, 19–21 травня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства” (м. Харків, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, 1– 2 березня 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Конкурентоспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ” (м. Київ, Національний аграрний університет, 4–5 жовтня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Украинское причерноморье в контексте экономических альтернатив: современные вызовы и антикризисные стратегии” (м. Феодосія, Херсонський національний технічний університет, 22–25 вересня 2009 р.); Сьомій Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених „Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, Тернопільський національний економічний університет, 25–26 лютого 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Ціна, якість, витрати та ефективність виробництва в АПК” (м. Київ, Національний університет біоресурсів і природокористування України, 28–29 жовтня 2010 р.).
Основні положення дисертації обговорювались на засіданнях кафедр маркетингу та міжнародної торгівлі, світового сільського господарства та зовнішньоекономічної діяльності Національного університету біоресурсів і природокористування України, на проблемній вченій раді науково-дослідного інституту економіки і менеджменту агропромислового виробництва ННІ бізнесу НУБіП України.
Публікації. Основні положення та найважливіші результати дисертаційної роботи опубліковано автором самостійно та у співавторстві в 39 наукових працях. Загальний обсяг опублікованого матеріалу, який належить особисто автору, становить 46,35 др. арк. У тому числі: одна індивідуальна монографія обсягом 21 др. арк., одна колективна монографія (здобувачеві належить 1,8 др. арк.), 23 статті у наукових фахових виданнях загальним обсягом 11,25 др. арк.; 3 тези доповідей у матеріалах конференцій, 4 публікації в інших наукових виданнях (1,65 др. арк.), 3 підручники та 4 навчальні посібники (автору належить 12,1 др. арк.).
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів та висновків, додатків, списку використаних джерел. Основний зміст роботи викладено на 410 сторінках друкованого тексту. У тексті дисертації розміщено 37 рисунків, 48 таблиць, 4 додатки. Список використаних джерел містить 305 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, а саме низької адаптації підприємств аграрного сектору України (особливо сільськогосподарських підприємств) до сучасних ринкових відносин внаслідок недостатнього використання концепцій, методик та інструментів стратегічного маркетингу. Вирішення цієї проблеми у дисертаційній роботі дозволяє зробити наступні висновки та рекомендації.
1. Тенденціями розвитку стратегічного маркетингу останнього десятиліття є: орієнтація на довгострокові відносини із споживачами; інтеграція стратегічного маркетингу та інших сфер діяльності підприємства і узгодженість функціональних стратегій із загальнокорпоративною; збільшення часового горизонту стратегічного планування з орієнтацію на майбутні ринки з врахуванням прогнозування розвитку галузей; зростання ролі знань, ключових компетенцій у формуванні стратегій і процесах прийняття управлінських рішень; посилення стратегічної орієнтації підприємств на основі імплементації принципів стратегічного маркетингу у корпоративну культуру; використання інформаційних технологій у процесі стратегічного планування і управління реалізацією стратегій.
2. Поглиблення ринкових відносин у аграрному секторі зумовлює необхідність дотримання концепції стратегічного розвитку на усіх рівнях у межах перехідної парадигми розвитку аграрної сфери та визначає наступні її складові: інтенсифікація стратегічних досліджень, що є відображенням зростаючої потреби підприємств у створенні дієвої стратегії поведінки на аграрному ринку; відхід від методики матричного обґрунтування стратегій та поділу маркетингового процесу на операції; ефективна маркетингова стратегія підприємства як результат інтелектуального, творчого процесу, а не сукупності послідовно-паралельних дій.
3. Маркетингова стратегія підприємства аграрного сектору окреслює напрям його діяльності, включаючи вибір цільових ринків, розробку і практичне втілення комплексу маркетингу, характеризує довгострокові цілі підприємства, забезпечує узгодження маркетингової діяльності з іншими функціональними видами діяльності та погоджує різні види маркетингових рішень. Маркетингові стратегії базуються на оцінці стратегічних чинників, що впливають на діяльність підприємства, включаючи організаційні особливості аграрної сфери, стан аграрних ринків, життєвий цикл продовольчих товарів, конкурентну ситуацію та інші чинники макросередовища. Ефективність маркетингової стратегії залежить від процесу реалізації й чинників готовності підприємства до цього процесу. Дієвість маркетингових стратегій передбачає подальшу розробку тактики їх практичного втілення.
4. Проведені дослідження доводять, що у процесі реформування агропромислового комплексу України доцільно використовувати як теоретичне підгрунтя маркетингову парадигму, що діалектично поєднувала б риси традиційної та нової аграрної парадигм, враховувала специфіку сільського господарства України та його історичні аспекти розвитку. На цій основі система державного регулювання аграрного сектора має бути спрямована на сприяння впровадженню агромаркетингу, посилення інформатизації, технічне оновлення підприємств, підвищення їх конкурентоспроможності та забезпечення сталого розвитку. Вихідним принципом побудови цієї системи має бути не заміщення ринкових регуляторів у аграрній сфері державою, а компенсація вад ринкового механізму, створення умов для підвищення конкурентоспроможності.
5. Результати дослідження підтверджують існування трьох основних корпоративних стратегій: зростання, підтримання конкуретних переваг, скорочення, а також комбінованої стратегії, яка поєднує перелічені вище види. Найчастіше для великотоварних підприємств АПК застосовується комбінована стратегія, що містить у певному співвідношенні елементи трьох попередніх. Головна стратегія має спиратися на систему стратегій другого рівня (конкурентних, продуктово-ринкових, ресурсно-ринкових, інтеграційних) і функціональних стратегій (фінансові, організаційні, виробничі, кадрові та ін.). У системі стратегій підприємств аграрного сектору України чільне місце займають продуктово-ринкові стратегії (сукупність стратегічних рішень, що визначають номенклатуру, обсяг та якість продукції і способи поведінки підприємства аграрного сектору на ринку) й ресурсно-ринкові стратегії (сукупність стратегічних рішень, що визначають поведінку підприємства чи галузі на ринку виробничо-фінансових та інших факторів і ресурсів виробництва). В АПК обґрунтування маркетингових стратегій розвитку необхідне на чотирьох рівнях: АПК в цілому або певного регіону; сільського господарства; окремих його підгалузей (підкомплексів) та на рівні підприємств. При обґрунтуванні товарно-ринкових стратегій доцільно дотримуватись таких етапів: виявлення тенденцій розвитку і структурних змін по галузях; оцінка конкурентоспроможності окремих видів агропродовольчої продукції та їх груп на різних ринках, а також можливості її підвищення по кожному з видів продукції; формування комплексу пов’язаних стратегій розвитку.
6. Доведено, що стратегія диверсифікації за несприятливих зовнішніх умов виступає важливим засобом підвищення конкурентоспроможності підприємств аграрного сектору; її реалізація повинна здійснюватися на підставі проведення ринкових досліджень і визначення ролі маркетингових структур в підвищенні ринкових можливостей підприємства. Механізм реалізації стратегії диверсифікації включає такі елементи: організація маркетингової діяльності, планування диверсифікаційних заходів і їх економічне обґрунтування. Зміст поняття стратегії диверсифікації для підприємств аграрного сектору може включати суттєву зміну асортименту продукції з допомогою нових технологій і технічних рішень, або вихід за межі основної діяльності з метою забезпечення стабільних умов функціонування підприємства за рахунок, перш за все, внутрішніх резервів для інноваційного шляху розвитку. Прийняттю рішення про диверсифікацію передує визначення техніко-економічних, фінансових, стратегічних мотивів диверсифікації, разом с цим переслідуються цілі збереження спеціалізації, тенденцій та прискорення темпів розвитку аграрного підприємства, нарощування обсягів продажів, скорочення витрат, підвищення рентабельності, зменшення залежності від контрагентів, зниження комерційного ризику, зміна та оновлення асортименту продукції, створення та підтримання стійких конкурентних переваг.
7. Встановлено, що маркетингова стратегія товарної диференціації повинна зайняти ключову роль у галузі переробки сільськогосподарської продукції. Це забезпечить значну конкурентну перевагу виробникам і дозволить підвищити конкуренто-спроможність вітчизняних продуктів харчування на внутрішньому та зовнішньому ринках. Чинниками диференціації при цьому можуть бути розроблення і впровадження ДНК-технологій диференціації та ідентифікації сортів рослин, забезпечення високої якості продукції на основі використання систем управління якістю, стандартизації та сертифікації; застосування органічного землеробства, вирощування культур на екологічно чистих грунтах; забезпечення доставки продукції до споживача або переробника, її фасування тощо; залучення викокваліфікованих фахівців з агрономії; створення іміджу постачальника якісної продукції через рекламну, PR та виставкову діяльність.
8. Матеріали оцінки особливостей сільськогосподарського виробництва та переробної сфери АПК зумовлюють вибір підприємствами аграрного сектору конкурентних стратегій. При цьому розвиток чітко у відповідності з конкретною стратегією простежується тільки на рівні компаній, які працюють на загальнонаціональному ринку. Для них найбільш властивим є дотримання стратегій лідера, челенджера, послідовника, нішера, а з портфельних стратегій - стратегії швидкого вилучення капіталу та збору врожаю.
9. Дослідженнями виявлено, що застосування сегментації ринку дозволяє підприємству вибрати стратегію охоплення ринку, однозначно визначити цільовий ринок, здійснити позиціонування, визначити маркетинг-мікс; досягти максимальної ефективності просування; мінімізувати зусилля по збуту продукції та знайти конкурентну нішу. Критерії сегментації ринків продукції АПК та принципи остаточного вибору цільових сегментів залежать від підгалузі, розміру підприємства та виду товарів, що пропонуються на ринок. При цьому глибока сегментація ринку продуктів харчування передбачає необхідність урахування національно-психологічних особливостей поведінки споживачів. Сегментація ринків агро-продовольчої продукції на основі виділення специфічних компетенцій і ресурсів (кліматичні умови, грунти, спеціалізація підприємств) з урахуванням результатів маркетингових досліджень створює передумови високого ступеня готовності до змін маркетингового середовища
10. У дисертаційному дослідженні виявлено особливості макросередовища підприємств аграрного сектору в Україні: змінність, відсутність цілеспрямованого стимулюючого впливу на господарську діяльність, кліматичні зміни (нетрадиційні норми опадів по всій території України, зрушення часових меж вегетаційного сезону й нетипові коливання температур), нестабільність політично-правового та економічного середовища; погіршення стану демографічного середовища на селі, зростання культурного рівня споживання харчових продуктів, науково-технічні чинники (ступінь впровадження інновацій у виробництво, рівень державної підтримки розвитку науки).
11. З врахуванням результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів у дисертації виділено наступні основні стадії процесу розроблення маркетингової стратегії для підприємства аграрного сектору: визначення готовності до впровадження стратегій; аналіз чинників внутрішнього, мікро- та макросередовища, проведення SWOT-аналізу; визначення (або уточнення) місії та цілей, формування загальної стратегії підприємства та системи допоміжних стратегій (охоплення ринку, портфельних та конкурентних); формулювання функціональних, у т.ч. маркетингових стратегій; оцінка стратегічних альтернатив; реалізація стратегії та контроль досягнення визначених цілей.
З врахуванням низького рівня готовності дрібнотоварних підприємств до впровадження стратегій та недосконалості систем управління слід застосовувати максимально спрощений маркетинговий інструментарій. Розробка стратегії на якісних передумовах може здійснюватися за наступною схемою: бліц-діагностика стану підприємства і ринкових тенденцій; визначення часового горизонту стратегії; вибір методології і складання переліку методів розробки стратегії; визначення ступеня повноти маркетингової інформації і виявлення наявних «інформаційних дір», що стосуються процесу майбутнього планування; постановка задач щодо одержання додаткової інформації, постановка цілей і задач для проведення додаткових маркетингових досліджень, розробка рекомендацій у виборі використовуваних методів дослідження; здійснення процесу розробки стратегії на базі інтерпретації результатів отриманих досліджень, додаткової інформації про внутрішнє середовище організації з використанням відповідного інструментарію.
12. Механізм реалізації маркетингової стратегії підприємств аграрного сектору становить послідовність процесів та етапів, відповідних процедур та інструментів від початку встановлення готовності (визначення стратегічного статусу) до зміни стратегії підприємства до декомпонування і подальшого коригування з врахуванням досягнутих результатів. Цей механізм передбачає відповідне фінансове, кадрове, правове, організаційне, інформаційне, технічне й методичне забезпечення.
13. Найвагомішими чинниками впливу на ефективність реалізації стратегії підприємств АПК є наявність в них системи довгострокового (та/або стратегічного) планування діяльності, використання окремих елементів маркетингової діяльності до початку впровадження стратегії, рівень адаптації до ринкових умов (проринкова активність керівництва); достатній рівень корпоративної культури (включаючи організаційну культуру).
Для підвищення ефективності маркетингових стратегій аграрних підприємств необхідно: проводити попередні дослідження можливих цільових сегментів ринку, потреб споживачів, забезпечувати зворотний зв’язок з ними; використовувати елементи прямого маркетингу; забезпечувати навчання власників дрібнотоварних господарств маркетингу та основам спільної роботи; власникам об’єднуватися у територіальні або спеціалізовані за виробництвом продукції групи з метою зменшення витрат на закупівлю ресурсів, організації більш ефективного збуту продукції та підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу господарств.
14. Розрахунок економічної ефективності маркетингових стратегій підприємств аграрного сектору доцільно здійснювати в такій послідовності: вибір системи показників оцінки величини одержуваної вигоди і рівня витрат на реалізацію маркетингових стратегій; формування вихідної бази даних для розрахунків; 3) виконання розрахунків; аналіз і оцінка конкретних результатів ефективності; маркетинговий аудит і корегування отриманих результатів. Систему показників оцінювання впровадження стратегій підприємств аграрного сектору доцільно формувати за проекціями Нортона-Каплана за п’ятьма основними групами – виробнича, фінансова, ринкова, кадрова, інноваційна та додатковою проекцією «соціальний ефект» Дослідження показали, що висока ефективність маркетингових стратегій підприємств аграрного сектору відповідає більш високому рівню задоволення попиту споживачів при найкращому використанні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
15. Підвищення ефективності стратегічного планування в аграрному секторі залежить значною мірою від стилю управління підприємством та пріоритетів, які обираються керівництвом. Такими пріоритетами є зокрема: вирощування й глибока переробка продукції сільського господарства – чому сприяє вдале геополітичне розташування України, засноване на близькості до двох найбільших в Європі ринків продовольства - Євросоюз і Росія, а також значні ріллі й порівняно невисока собівартість вирощуваної продукції; вирощування сільськогосподарської продукції з елементами переробки; переробка продукції сільського господарства; логістика - транспортування, зберігання, переробка й перевалка вантажів; супутній бізнес (якісні послуги із сервісу, у тому числі щодо постачання і внесення добрив, засобів захисту рослин).
Враховуючи членство України в СОТ, пріоритетами державної політики в аграрній сфері, що сприятимуть розвиткові агромаркетингу, є: інноваційне спрямування розвитку підприємств аграрної сфери за рахунок впровадження сучасних технологій, нових видів продукції; максимально можливе залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій; впровадження сертифікованих за європейськими стандартами ресурсозберігаючих виробництв, технологій та продукції; сприяння розвитку стратегій інтеграції сільськогосподарських підприємств.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аакер Дэвид А. Стратегическое рыночное управление: Бизнес-стратегии для успешного менеджмента / Аакер Дэвид А., пер.с англ. С. Жильцов. – [6-е изд., междунар.] – СПб.; М.; Х.; Минск : Питер, 2002. – 542 с.
2.Агафонова В.В. Информационное моделирование принятия стратегических решений на предприятии / В.В. Агафонова, Е.В. Погорелова // Российское предпринимательство. – 2005. – № 7. – С.35–39.
3. Актуальні проблеми аграрної реформи в Україні в умовах системної кризи світової економіки [Електронний ресурс] / за ред. І.Г. Кириленка. – К. – 2009. – Режим доступу: http://www. brc.undp.org.ua.
4. Алимов О.М. Балансування стратегій в стратегічному наборі підприємства / О.М. Алимов, І.А. Ігнатієва // Актуал. пробл. економіки. – 2005. – № 7. – С. 109–115.
5. Амблер Т. Маркетинг и финансовый результат. Новые метрики богатства корпорации / Амблер Т., пер.с англ. П.Н. Мальцев. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 248 с.
6. Амбросов В.Я. Забезпечення державної підтримки сільськогосподарського виробництва в умовах членства України в СОТ / В.Я. Амбросов, В.М. Онегіна // Економіка АПК. – 2009. – № 2. – С.15–24.
7. Андрійчук В.Г. Ефективність діяльності аграрних підприємств: теорія, методика, аналіз / В.Г. Андрійчук. – К. : КНЕУ, 2005. – 292 с.
8. Анисимов О.С. Стратегия и стратегическое мышление / О.С. Анисимов // Вопросы методологии. – 1999.– № 1–2. – С.114–130.
9. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / Ансофф И., Эдвард Дж. Макдоннелл; пер.с англ. С. Жильцов. – СПб. : Питер, 1999. – 416с.
10. Арестенко В.В. Стратегія виведення нового товару для ПП «Молокозавод-Олком» / В.В. Арестенко, Я.С. Ларіна // Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі. – Ч. 1– 2006. – С.16–18.
11. Ассэль Г. Маркетинг: принципы и стратегия: учебник для вузов / пер.с англ. М.З. Щтернгарц. – 2-е.изд. – М.: Инфра-М, 1999. – 804 с.
12. Астратова Г. Маркетинг как инструмент потребительского рынка продовольственных товаров / Г. Астратова, А. Семин // Маркетинг. – 1998. – № 4. – С.57–63.
13. Багаев В. ССП. Семь поводов отказаться [Електронний ресурс] // Мегарост – 2009. – №3. – С.20 – Режим доступу: http:// www.megarost.ru /profile/38162.
14. Балабанова Л.В. Маркетинг / Балабанова Л.В. – К.: Знання-Прес, 2004. – 564 с.
15. Балабанова Л.В. Стратегічне маркетингове управління конкурентоспроможністю підприємств: навч. посіб. / Л.В. Балабанова, В.В. Холод – К.: Професіонал, 2006. – 448 с.
16. Башнянин Г. Про елементарну аксіоматичну модель економічної системи і проблему синтезу економічних знань / Г. Башнянин // Регіональна економіка. – 2002. – № 3. – С. 53–54.
17. Белошапка А.И. Стратегии достижения целей в бизнесе: теория и практика / А.И. Белошапка. – Днепропетровск. : Пороги, 2003. – 800 с.
18. Березін О.В. Проблеми формування продовольчого ринку України / О.В. Березін. – К.: Вища школа, 2002. – 212 с.
19. Берн Р.Дж. Эффективное использование результатов маркетинговых исследований: Как принимать и осуществлять на практике наиболее оптимальные решения: пер. с англ. Робин Дж. Берн. – Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2005. – 271 с.
20. Бєлов Б.О. Організаційно-економічний механізм розробки і реалізації підприємствами АПК маркетингових стратегій взаємодії / Б.О. Бєлов // Економіка АПК. – 2006. – № 11. – С.124–130.
21. Борисова В.А. Диверсифікація сільськогосподарського виробництва фермерських господарств / Борисова В.А., Маслак Н.Г., Корецький М.Х. – Суми: Довкілля, 2002. – 200 с.
22. Бородіна О. Сільський розвиток в Україні: проблеми становлення / О. Бородіна, І. Прокопа // Економіка України. – 2009. – № 4. – С.74–85; № 5. – С.59–67.
23. Брезвін А.І. Організаційно-методичні заходи інтеграції виробництва в АПК / А.І. Брезвін // Економіка АПК. – 2000. – № 3. – С. 53–55.
24. Бровко К.М. Обґрунтування маркетингової стратегії розвитку підприємства: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.01 «Економіка, організація і управління підприємствами» / К.М. Бровко. – Харків, 2004. – 16 с.
25. Бузько И.Р. Стратегический потенциал и формирование приоритетов в развитии предприятий / Бузько И.Р., Дмитренко И.Е., Сущенко Е.А. – Алчевск: Изд-во ДГМИ, 2002. – 217 с.
26. Бурковська І.В. Методичні аспекти оцінки ефективності маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств / І.В. Бурковська // Економіка АПК – 2005. – № 11. – С.117–119.
27. Бурковська А.В. Розвиток інтеграційних процесів як важлива умова формування ефективного ринку аграрної продукції / І.В. Бурковська // Економіка АПК. – 2004. – № 12. – С. 106 – 109.
28. Бухвалов А.В. Современные трактовки стратегий диверсификации / А.В. Бухвалов, В.С. Катькало // Российский журнал менеджмента. Том 6. – 2008. – № 1. – С. 57–64.
29. Варналій З.С. Франчайзинг як ефективна форма інтеграційних зв’язків суб’єктів малого бізнесу та корпорацій / З.С. Варналій // Актуальні проблеми економіки – 2002. – № 3. – С. 47–53.
30. Виноградова О.В. Стратегічний аналіз як інструмент маркетингового дослідження / О.В. Виноградова, І.М. Фабрая // Вісн. Нац. ун-ту "Львів. політехніка". Логістика. – 2005. – № 526. – С. 19–23.
31. Виханский О.С. Стратегическое управление: учеб. для студ., обучающихся по спец. и направлению "Менеджмент" / О.С. Виханский. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Гардарики, 2003. – 292 с.
32. Вишневська О.М. Макросередовище та його вплив на діяльність суб’єктів господарювання всіх рівнів / О.М. Вишневська // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Вип. 1(48). – 2009. – №1. – С.57–64.
33. Відоменко І.О. Завдання галузевої конкурентної політики та організаційно-економічний механізм реалізації стратегії конкуренції / І.О. Відоменко // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. Вип. 196: [у 4 т.] – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – Том ІV. – С.932– 937.
34. Вітлінський В.В. Моделювання економіки: Навч-метод. посіб. для самостійного вивч. дисципліни / В.В. Вітлінський. – К.: КНЕУ, 2003. – 406 с.
35. Власов М.П. Моделирование экономических процессов. / М.П. Власов, П.Д. Шимко. – Ростов н/ Д.: Феникс, 2005. – 410 с.
36. Война А.О. Про вибір оптимальних стратегій в стохастичних маркетингових моделях / А.О. Война // Доп. НАН України. – 2002. – №8. – С.60–64.
37. Володькина М.В. Стратегический менеджмент: учеб. пособ. – К.: Знання-Прес, 2002. – 149 с.
38. Воронов А.А. Маркетинговий подход к измерению эффективности производства / А.А. Воронов, О.Н. Валькович // Маркетинг. – 2002. – № 6. – С. 32–42.
39. Гаркавенко С.С. Маркетинг: підруч. [для студ. екон. спец. вищ. навч. закл.] / С.С. Гаркавенко – [4-е вид., доп. ]. – К. : Лібра, 2006. – 717 с.
40. Гатаулин А.М. Математическое моделирование экономических процессов в сельском хозяйстве / А.М. Гатаулин. – М.: Агропромиздат, 1990. – 234 c.
41. Геєць В.М. Економічні передумови стабільного соціального розвитку в середньостроковій перспективі / В.М. Геєць // Економіка і прогнозування. – 2002. – № 2. – С. 9 – 33.
42. Гембл Л. Маркетинг взаимоотношений с потребителями / Гембл Л., Стоун М., Вудкок Н. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. – 512 с.
43. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством Графічне моделювання: Навч. посіб. / В.Г. Герасимчук – К., 2000. – 360с.
44. Гольдштейн Г.Я. Стратегический менеджмент: Конспект лекций / Я.Г. Гольдштейн. – Таганрог, 1995. – 93 с.
45. Гончаров В.Д. Методические основи маркетинга на перерабатывающем предприятии / В.Д. Гончаров // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. – 2000. – № 8. – С. 35–36.
46. Гордієнко П.Л. Стратегічний аналіз / П.Л. Гордієнко. – К.: Алерта, 2006. – 235 с.
47. Гордон Я. Маркетинг партнерских отношений / Гордон Я., пер.с англ.; под.ред. О.А.Третьяк – СПб: Питер, 2001. – 384 с.
48. Гремингер Р. Стратегические разработки имеют потребность в инновациях / Р. Гремингер // Проблемы теории и практики управления. – 1997. – № 6. – С.67 –79.
49. Григор А.В. Исследование инструментальных стратегий маркетинга / А.В. Григор // Актуал. пробл. економики. – 2005. – № 2. – С. 47–52.
50. Гринів Л. Концептуальні засади просторової парадигми екологічно збалансованої економіки / Л. Гринів // Регіональна економіка. – 2001. – № 4. – С.54–63.
51. Грищенко М. В Европе бум частных марок / М. Грищенко // Компаньон. - 20 января 2006. – С.12–13.
52. Гудзинський О.Д. Менеджмент у системі агробізнесу / О.Д. Гудзинський. – К. Урожай, 1994. – 240 с.
53. Гудзинський О.Д. Теоретико-методологічні та прикладні аспекти розвитку організаційних формувань / О.Д. Гудзинський, Н.М. Сіренко // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв, 2009. – Вип. 4 (51). – С.14– 21.
54. Гурков И. Б. Стратегический менеджмент организации: учеб. пособ. – [2-е изд., испр., доп.] / И.Б. Гурков – М. : ТЕИС, 2004. – 239 с.
55. Дем’яненко С. До питання про стратегію розвитку аграрної політики України / С. Дем’яненко, І. Свідерська // Економіка України. – № 8. – 2004. – С. 72–79.
56. Дем’яненко С. Агрохолдинги в Україні: процес становлення та розвитку / С. Дем’яненко // Економіка України. – № 12. – 2009. – С. 50–61.
57. Дибб С. Практическое руководство по маркетинговому планированию / С. Дибб, Л. Симкин, Дж. Брэдли. – СПб: Питер, 2001. – 234с.
58. Длігач А.О. Стратегії конкурентної поведінки в ситемі стратегічного маркетингу [Електронний ресурс] / А.О. Длігач // Культура народов Причерноморья. – 2006. – № 80. – С.33–37 Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Articles/Kultnar/knp80/knp80_33-37.pdf.
59. Дмитрук М. Стратегічний маркетинг: данина моді високих понять чи інструмент конкурентної боротьби? / М. Дмитрук // Маркетинг и реклама – 2003. – № 5–6. – С. 32–37.
60. Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика / П. Дойль. – СПб: Питер, 1999. – 560 с.
61. Дорогунцов С.І. Управління техногенно-екологічною безпекою у парадигмі сталого розвитку: концепція системно-динамічного вирішення / С.І. Дорогунцов, О.М. Ральчук – К.: Наук. думка, 2002. – 200 с.
62. Дудар Т.Г. Маркетинг в агропромисловому комплексі: теорія і практика: навч. посібник для студентів екон.спец. вузів / Т.Г. Дудар. – Тернопіль: Горлиця, 1999. – 184 с.
63. Дудар Т.Г. Формування ринку конкурентоспроможної агропродовольчої продукції: теорія, методика, перспективи. Монографія / Т.Г. Дудар, В.Т. Дудар. – Тернопіль: Економічна думка. – 2009. – 246 с.
64. Дуфала В. Инструментарий для формирования стратегии предприятия / В. Дуфала // Проблемы теории и практики управления. – 1998. – № 1. – С. 97–101.
65. Дятловская И. Маркетинговая навигация для стратегии / И. Дятловская // «& Стратегии» – 2005. – № 8. – С.27–31.
66. Економічний енциклопедичний словник / [С.В. Мочерний, Я.С. Ларіна, О.А. Устенко, С.І. Юрій]. Т.1. – Львів: Світ, 2005. – 611 с.
67. Економічний енциклопедичний словник / [С.В. Мочерний, Я.С. Ларіна, О.А. Устенко, С.І. Юрій]. Т.2. – Львів: Світ, 2006. – 544 с.
68. Єріна А.М. Методологія наукових досліджень / А.М.Єріна, В.Б.Захожай, Д.Л.Єрін. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 212 с.
69. Єрмошенко М.М. Стратегічна інформація та стратегічний аналіз у маркетинговому плануванні / М.М. Єрмошенко // Актуальні проблеми економіки – 2007. – № 5. – С.42–47.
70. Жилінська Л.О. Напрями розвитку стратегічного планування в сучасних умовах / Л.О. Жилінська // Економіка та держава. – 2007. – № 3. – С.32–34.
71. Забабурова Н.Н. Стратегический менеджмент в организациях агросферы / Н.Н. Забабурова – Петрозаводск: ПетрГУ, 2001. – 137 с.
72. Завадський Й.С. Менеджмент – 3-є вид. / Й.С. Завадський – К.: Видавництво Європейського ун-ту, 2002. – 635с.
73. Загірняк Д.М. Організаційне забезпечення стратегічного вибору підприємства / Д.М. Загірняк – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2004. – 191с.
74. Закон України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року» від 18.10.2005 № 2982-15 // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, № 1, ст.17.
75. Закон України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність» від 17.06.2004 № 1807-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 38, ст.470.
76. Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17.07.1997 № 469/97-вр із змінами // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, № 39, ст.261.
77. Закон України “Про державну підтримку сільського господарства України» вiд 24.06.2004 № 1877-IV // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, № 49, ст.527.
78. Закон України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-IV із змінами // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 45, ст.363.
79. Земляков Д.Н. Франчайзинг. Интегрированные формы организации бизнеса / Д.Н. Земляков, М.О. Макашев. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 142 с.
80. Зозульов О.В. Сегментація ринку як основа маркетингової стратегії підприємства / О.В.Зозульов // Маркетинг в Україні. – 2000. – № 4 (6) (спецвипуск). – С. 37–38.
81. Зоря С. Субсидування сільського господарства: досвід зарубіжних країн та можливість і доцільність його викорис¬тання в Україні / С. Зоря // Економіка України. – № 8 – 2003. – С. 56 – 65.
82. Зубець М. Проблеми села – турбота держави / М. Зубець, В. Юрчишин // Голос України. – 2003. – 15 серп. – № 152. – С. 10–11.
83. Іванюта С.М. Антикризові заходи в підприємствах АПК / С.М. Іванюта. – Полтава: ПДАА, 2003. – 299 с.
84. Іващенко О.В. Інноваційні стратегії та економічний розвиток / О.В. Іващенко, Є.В. Єжаченко // Економічний вісник Донбасу: наук. журн., 2008. – № 2 (12). – С.52–55.
85. Иванов П. Технология аппетита / П. Иванов // Компаньон. – 2005. – 23 ноября. – С.19–20.
86. Интервью с Дж. Траутом // Бизнес. – 23 октября 2006 – С.30–32.
87. Йеннер Т. Интеграция маркетинга и стратегического менеджмента / Т. Йеннер // Проблемы теории и практики управления. – 1997. – № 6. – С.54–59.
88. Йеннер Т. Создание и реализация потенциала успеха как ключевая задача стратегического менеджмента / Т. Йеннер // Проблемы теории и практики управления. – 1999. – № 2. – С. 102–106.
89. Калінчик М. Основні проблеми щодо створення та входження підприємств АПК в конкурентне середовище [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://agroua.net/economics/analytics.
90. Канінський М.П. Підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції на основі маркетингу / М.П. Канінський // Економіка АПК. – 2009. – № 3. – С.141–144.
91. Каплан Р.С. Сбалансированная сис¬тема показателей. От стратегии к действию. – 2-е изд. / Роберт С. Каплан, Девид П. Нортон. Пер. с англ. – М.: „Бизнес”, 2003. – 304 с.
92. Кардаш Я. Инфраструктура аграрного рынка у нас совершенно не развита / Я. Кардаш // Бизнес. – 2007. – № 26. – С. 110 –113.
93. Карпов А. Стратегическое управление и эффективное развитие бизнеса / А. Карпов. – М., 2005. – 512 с.
94. Кемпбелл Э. Стратегический синергизм: Как создается кумулятивный положительный эффект (2+2=5) / Кемпбелл Э., Саммерс Л. Пер. с англ. Е. Ковачева, А. Колос. – [2-е изд.] – СПб. : Питер, 2004. – 414 с.
95. Кігель В. Методи і моделі приняття рішень в ринковій економіці / В. Кігель. – К.: ЦУЛ, 2003. – 202 с.
96. Клівець П.Г. Стратегія підприємства / П.Г. Клівець. – К.: Академвидав, 2007. – 320 с.
97. Ковальська Ю.Г. Методичні аспекти сучасних підходів щодо формування конкурентних стратегій / Націоналізація і приватизація: минуле, теперішнє, майбутнє // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Серія економічна. – Вип. №613. – Харків: ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2003. – С. 61–67.
98. Ковтун О.І. Стратегії підприємства: монографія / О.І. Ковтун / Укоопспілка; Львівська комерційна академія. – Л. : Видавництво Львівської комерційної академії, 2008. – 424 c.
99. Колесник В.М. Методичні аспекти оцінки ефективності маркетингу в сільськогосподарських підприємствах зернопродуктового підкомплексу АПК / В.М. Колесник // Економіка АПК. – 2006. – № 3. – С.67 – 71.
100. Коллз Р.Л. Маркетинг сельскохозяйственной продукции / Ричард Л. Коллз, Джозеф Н. Ул. / Пер. с англ. В.Г. Долгополова. – [8-е изд.] – М.: Колос, 2000. – 512 с.
101. Корецький М.Х. Стратегічне управління / М.Х. Корецький, А.О. Дігтяр. О.І. Дацій. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 239 с.
102. Коропов А. Стратегия: от разработки к реализации / А. Коропов // Управление компанией. – 2006. – №2. – С.22–26.
103. Котлер Ф. Основы маркетинга. Краткий курс / Ф. Котлер. – М.: Изд-во Вильямс, 2007. – 656 с.
104. Кредисов А. Маркетинг: основні концепції 2-ї половини ХХ ст. та деякі тенденції развитку на початку ХХІ ст. / А. Кредисов // Економіка України. – 2005. – № 11. – С.12 – 20.
105. Куденко Н.В. Маркетингові стратегії фірми / Н.В. Куденко – К.: КНЕУ, 2002. – 246 с.
106. Кузьмін О.Є. Оцінювання економічної ефективності досягнення стратегій машинобудівних підприємств / О.Є Кузьмін, Н.Я. Петришин // Фінанси України. – 2008. – № 9. – С.103 –110.
107. Кульчицький Б.В. Економічні системи суспільства: теорія, методологія, типологізація / Б.В. Кульчицький. – Львів: Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, 2003. – 352 с.
108. Ламбен Жан-Жак. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива / Ламбен Жан-Жак; пер.с франц. СПб. – М.: Наука, 1996. – 589 с.
109. Ларіна Я.С. Суть маркетингової стратегії в контексті системного підходу та основні принципи її формування й реалізації / Я.С. Ларіна // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2005. – № 85. – С.111–116.
110. Ларіна Я.С. Застосування маркетингових стратегій інтеграції в АПК та сфері торгівлі як необхідна умова формування ефективного продовольчого ринку / Я.С. Ларіна // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. Вип. 19. – Л. – 2005. – С.134–139.
111. Ларіна Я.С. Перспективи та особливості застосування маркетингових стратегій аграрними підприємствами / Я.С. Ларіна // Наукові записки. Серія: Економіка. ТНПУ ім. В. Гнатюка. – № 18. – 2005. – С.205–209.
112. Ларіна Я.С. Маркетингові стратегії диверсифікації в АПК: суть та механізми реалізації / Я.С. Ларіна // Наукові записки. Серія: Економіка. ТНПУ ім. В. Гнатюка. - № 21. – 2007. – С. 193–196.
113. Ларіна Я.С. Можливості формування конкурентних переваг підприємств АПК України на основі застосування маркетингових стратегій / Я.С. Ларіна // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2007. – № 110. – С.347–351.
114. Ларіна Я.С. Елементи маркетингових стратегій товарної диференціації як засіб отримання конкурентних переваг у переробних галузях АПК / Я.С. Ларіна // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. Вип. 22. – Л. – 2006. – С.172-176.
115. Ларіна Я.С. Особливості організації системи маркетингового стратегічного планування на підприємствах АПК / Я.С. Ларіна // Бізнес-навігатор. – 2006. - № 10. – С.142–148.
116. Ларіна Я.С. Дослідження чинників макросередовища як передумова обгрунтування маркетингових стратегій підприємств АПК / Я.С. Ларіна // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. Науково-виробничий журнал – 2006. –№ 3. – С.163–165.
117. Ларіна Я.С. Формування й особливості застосування маркетингових стратегій підприємствами АПК / Я.С. Ларіна // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2006. – № 97. – С.386–389.
118. Ларіна Я.С. Формування й реалізація маркетингової стратегії фермерського господарства / Я.С. Ларіна // Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. Серія «Економіка АПК і природокористування» – 2007. – № 4. – С.147–152.
119. Ларіна Я.С. Маркетингові стратегії збуту підприємств АПК України / Я.С. Ларіна // Бізнес-Навігатор. – 2007. – № 11. – С.4–8.
120. Ларіна Я.С. Необхідність застосування маркетингових стратегій зростання в АПК в контексті вступу до СОТ: сутність та альтернативи / Я.С. Ларіна // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна – 2007. – Вип. 25. – C. 167–173.
121. Ларіна Я.С. Маркетингові конкурентні стратегії в АПК та умови їх реалізації на ринку молочної продукції України / Я.С. Ларіна // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка і право. – 1/ 2007. – Т. 1. – С.124–130.
122. Ларіна Я.С. Вибір маркетингових стратегій охоплення ринку на основі проведення сегментації в АПК / Я.С. Ларіна // Бізнес-навігатор. – 2007. – №12. – С.59–64.
123. Ларіна Я.С. Розробка стратегії підприємства в умовах невизначеності: принципи та варіанти застосування в АПК / Я.С. Ларіна // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. – 2007. – Вип. 17.2. – С.243– 250.
124. Ларіна Я.С. Визначення пріоритетів діяльності підприємств АПК // Вісник Національного аграрного Університету / Я.С. Ларіна. – 2008. – Вип. 120. – C.97–102.
125. Ларіна Я.С. Зміна сучасної аграрної парадигми та маркетингова концепція управління в агробізнесі: аспекти взаємозв’язку / Я.С. Ларіна // Бізнес-навігатор. – 2008. - №1 (14). – C.64-70.
126. Ларіна Я.С. Реалізація маркетингової стратегії підприємства АПК: передумови та основні завдання / Я.С. Ларіна // Наукові записки. Серія: Економіка. ТНПУ ім. В. Гнатюка. – №22. – 2008. – С. 145–148.
127. Ларіна Я.С. Дослідження впливу факторів готовності підприємств АПК до впровадження маркетингових стратегій та ефективності їх реалізації / Я.С. Ларіна // Бізнес-навігатор. – 2009. – №2 (17). – С.136–140.
128. Ларіна Я.С. Механізм реалізації маркетингової стратегії підприємства АПК / Я.С. Ларіна // Вісник Донецького університету економіки та права. – 2009. - №2. – С.85–91.
129. Ларіна Я.С. Використання збалансованої системи показників підприємствами АПК / Я.С. Ларіна // Економіка АПК. – 2010. – №3. – С.153– 157.
130. Ларіна Я.С. Формування та механізми реалізації маркетингових стратегій в агропродовольчому підкомплексі АПК. Монографія / Я.С. Ларіна – К.: Преса України, 2008. – 336с.
131. Ларіна Я.С. Застосування маркетингових стратегій інтеграції на основі франчайзингу в АПК / Я.С. Ларіна // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Фінансово-економічні проблеми розвитку підприємництва в Україні». – Житомир. – 2005. – C.19–21.
132. Ларіна Я.С. Можливості використанняч імітаційного моделювання маркетингових стратегій підприємств АПК / Я.С. Ларіна // Збірник тез доповідей Сьомої Міжнародної наук.-практ. конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації». Част.1. – Т.: ТНЕУ. – 2010. – С.209–210.
133. Ларіна Я.С. Методи вибору маркетингових стратегій підприємства та можливості їх застосування в АПК / Я.С. Ларіна // Економічні інновації. – Випуск 36. – Одеса: Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, 2009. – С.463–471.
134. Левитт Т. Маркетинговая миопия / Т. Левитт.; пер. с англ. –