УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ СТІЙКІСТЮ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ :

Краткое описание

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

на правах рукопису

ІВАНОВ ВАСИЛЬ ЛЕОНІДОВИЧ

УДК 658.011.1

УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ СТІЙКІСТЮ
ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант:
доктор економічних наук, професор
Гончаров Валентин Миколайович

Луганськ 2010
-
ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. СТАН ТА ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ СТІЙКІСТЮ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ 16
1.1. Промислові підприємства й особливості їх функціонування в су-часних економічних умовах України
16
1.2. Економічна стійкість у діяльності сучасних промислових підприємств 49
1.3. Особливості організації й управління економічною стійкістю про-мислових підприємств
64
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 86
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧ-НОЇ СТІЙКОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
90
2.1. Концептуальні основи економічної стійкості промислових підприємств як соціально-економічних систем
90
2.2. Основні підходи до аналізу економічної стійкості промислових підприємств
111
2.3. Дослідження впливу факторів середовища функціонування про-мислових підприємств на економічну стійкість
151
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 170
РОЗДІЛ 3. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧ-НОЮ СТІЙКІСТЮ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
174
3.1. Сутність управління економічною стійкістю промислових підпри-ємств
174
3.2. Модельний підхід до аналізу й управління економічною стійкістю промислових підприємств
199
3.3. Побудова та дослідження моделі управління економічною стійкіс-тю промислових підприємств
214
3.4. Використання економічного потенціалу промислового підприємства в забезпеченні його економічної стійкості
225
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 248
РОЗДІЛ 4. МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ СТІЙКІСТЮ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
252
4.1. Методи управління економічною стійкістю промислових підпри-ємств у фінансовій сфері
254
4.2. Управління економічною стійкістю на основі використання гнуч-кого планування і управління виробничими процесами підприємств
287
4.3. Управління економічною стійкістю промислових підприємств на основі формування й реалізації заходів організаційного реагування
305
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4 321
РОЗДІЛ 5. ОРГАНIЗАЦIЯ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ СТІЙКІ-СТЮ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
325
5.1. Створення системи адаптивного управління економічною стійкіс-тю промислових підприємств
325
5.2. Організаційне забезпечення процесу управління економічною стійкістю промислових підприємств
344
5.3. Реалізація системи адаптивного управління економічною стійкістю у вирішенні стратегічних та тактичних завдань промислових підпри-ємств
365
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 5 386
ВИСНОВКИ 390
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 397
ДОДАТКИ 437

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний стан економіки України, який характе-ризується складністю та високим рівнем динамічності середовища функціо-нування промислових підприємств, зумовлює необхідність постійного вдос-коналення підходів до управління ними для забезпечення стійкості та проти-стояння впливу дестабілізуючих чинників. Економічна стійкість для підпри-ємств у сучасних умовах є однією з основних цілей їхньої діяльності та за-порукою ефективного функціонування сьогодні та поступального розвитку в майбутньому.
Економічна стійкість промислового підприємства може бути забезпе-чена й за рахунок реалізації комплексу управлінських рішень, спрямованих на досягнення цільових показників роботи підприємства на деякому задано-му рівні. Основні проблеми, що виникають у процесі управління економіч-ною стійкістю підприємств, викликані тим, що заходи, які зазвичай реалізо-вуються керівництвом, дозволяють лише короткостроково забезпечити стійку роботу підприємств, але принципово не розв’язують проблеми ефек-тивного управління в умовах постійно змінюваного середовища. Тобто підп-риємства, з од¬ного боку, недооцінюють перспективи їхнього розвитку, а з іншого – не мають системності та комплексності в управлінні своєю діяльністю. Вирішення завдань ефективного функціонування та розвитку су-часних підприємств можливе лише шляхом створення нової концепції управління їхньою діяльністю, що базується на формуванні й розвитку їхньої здатності протистояти викликам середовища функціонування. Ці обставини визначають необхідність удосконалення та подальшого розвитку теоретичних і методологічних основ управління економічною стійкістю сучасних промислових підприємств.
Аналіз основних аспектів управління економічною стійкістю промис-лових підприємств та її ролі в ринковій системі господарювання проведений багатьма вітчизняними та зарубіжними вченими. В процесі дослідження ви-вчені й узагальнені результати наукових праць вітчизняних учених – В. В. Вітлінського, А. М. Герасимовича, С. Ф. Голова, А. О. Дробязко, О. В. Дзюблюка, К. Є. Раєвського, В. І. Сушко, А. М. Турили, О. Л. Устенко, Р. І. Шіллера, О. І. Ястремського, В. М. Ячменьової; західних економістів – Е. Альтмана, К. А. Блумфілда, Ф. Бріхема, Е. Белтенспергера, Б. Бухвальда, Е. Долана, П. Ф. Друкера, К. Кемпбелла, Т. Коха, Н. М. Марковіца, Р. С. Мертона, Ф. Мишкіна, Е. Ріда, П. Роуза, Дж. Сінкі, У. Харрісона, М. Фрідмена, Д. Л. Чессера; російських учених – Л. Г. Батракової, Ю. С. Масленченкова, Г. С. Панової, О. С. Стоякової, О. Б. Ширинської, В. М. Усоскіна, В. Е. Черкасова.
Однак розв’язання теоретичних і науково-практичних проблем, пов’язаних з визначенням шляхів забезпечення стійкого функціонування пі-дприємств, накопиченням досвіду у сфері організації, планування й управ-ління їхньою діяльністю в умовах нестабільного ринкового середовища від-бувається повільно й низка питань залишається без належної уваги. В ряді випадків методи забезпечення стійкості розглядаються ізольовано від систе-ми управління підприємством, часто не враховують її специфічні особливості та й самого підприємства в цілому. Потреба в розв’язанні проблеми управління економічною стійкістю посилюється наявністю низки обставин. По-перше, динамічне та схильне до швидких якісних змін середовище функціонування сучасних підприємств постійно висуває нові завдання, вирішення яких стикається з певними проблемами, викликаними, зокрема, відсутністю системного управління діяльністю підприємств в умовах невизначеності. По-друге, успішне функціонування підприємств у нестабільному середовищі вимагає не стільки оптимізації їхніх фінансово-економічних показників, скільки мобілізації зусиль для адаптації до змін зовнішнього та внутрішнього середовища. По-третє, дефіцит фінансових ресурсів змушує пильно досліджувати проблему мобілізації всіх внутрішніх резервів, повного й комплексного використання потенціалу підприємства.
В існуючих теоретичних напрацюваннях вітчизняних учених в області управління підприємствами, що діють в умовах невизначеності та ризику, поки що не сформовано цілісний підхід до управління економічною стійкіс-тю, а використання зарубіжного науково-практичного досвіду без його відповідної адаптації до вітчизняних умов навряд чи приведе до очіку-ваного ефекту через неможливість урахувати специфічні особливості україн-ської економіки. Крім того, не зважаючи на значну кількість досліджень за темою дисертаційної роботи, категоріальний апарат, пов'язаний з економіч-ною стійкістю як об'єктом наукового дослідження, має розрізнений характер, відсутній єдиний погляд на показники оцінювання рівня економічної стійкості та формування методів управління стійкістю в умовах обмеженості ресурсів і часу. Необхідність узагальнення існуючих результатів дослідження економічної стійкості промислових підприємств, забезпечення системності теоретичних розробок та їхня підготовка до використання в практиці вітчизняних підприємств у формі практичних рекомендацій визначили актуальність теми дисертаційної, зумовили мету, об'єкт, предмет дослідження та перелік завдань наукового і практичного характеру.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів наукових досліджень Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. В межах теми ДН-33-03 "Розробка механізму управління конкурентоспроможністю суб'єктів господарської діяльності в умовах глобалізації економіки" (номер державної реєстрації 0103U000421, 2003-2005 рр.) здобувачем розроблено концепцію управління економічною стійкістю промислових підприємств. При виконанні теми ДН-33-06 "Методологічні основи управління функціонуванням і розвитком суб'єктів господарської діяльності в епоху економіки знань" (номер державної реєстрації 0106U000293, 2006-2008 рр.) здобувачем розроблено науково-практичні рекомендації з удосконалення організаційної структури управління в забезпеченні економічної стійкості промислових підприємств. За темою ДН-8-09 "Методологічні основи управління функціонуванням та розвитком суб’єктів господарської діяльності в умовах інноваційного розвитку економіки та економіки знань" (номер державної реєстрації 0109U000083, 2009-2011 рр.) здобувачем розроблено модельний підхід до створення методів управління економічною стійкістю промислових підприємств.
Відповідно до тематики наукових досліджень філії Інституту економі-ко-правових досліджень НАН України (м. Луганськ) за темою "Організаційне й економіко-правове забезпечення захисту вітчизняних товаровиробників" (номер державної реєстрації 0104U007345, 2005-2007 рр.) розроблено методичні рекомендації щодо управління економічною стійкістю промислових підприємств.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне розроблення теоретичних, методичних і прикладних питань управління економічною стійкістю промислових підприємств, які діють в умовах невизначеності та ризику.
Для досягнення мети дослідження вирішено такі наукові та практичні завдання:
досліджено сучасний стан економіки України, виявлено причини зме-ншення ефективності та втрати стійкості роботи промислових підприємств;
проаналізовано місце й роль економічної стійкості в діяльності промислових підприємств та основних складників цієї категорії;
вивчено особливості управління економічною стійкістю промислових підприємств, які діють в умовах невизначеності та ризику;
визначено комплекс показників діяльності промислових підприємств для оцінювання рівня економічної стійкості;
розглянуто чинники, що впливають на діяльність промислових підприємств, проведено кількісний та якісний аналіз цього впливу;
розроблено концепцію управління економічною стійкістю промисло-вих підприємств, які діють в умовах невизначеності та ризику;
розроблено модельний підхід до управління економічною стійкістю промислових підприємств;
надано пропозиції щодо оцінювання економічного потенціалу та його використання при розроблянні заходів з управління економічною стійкістю підприємств;
створено комплекс методів управління економічною стійкістю промислових підприємств у фінансовій сфері;
надано пропозиції щодо управління економічною стійкістю промисло-вих підприємств на основі використання гнучкого планування та управління виробничими процесами;
розроблено метод управління економічною стійкістю на основі використання організаційного потенціалу промислових підприємств;
сформовано систему адаптивного управління економічною стійкістю промислових підприємств;
розроблено пропозиції щодо формування асортиментного складу про-дукції підприємства за рахунок диверсифікації його діяльності;
використано розроблені рекомендації в діяльності машинобудівних пі-дприємств.
Об'єкт дослідження – економічна стійкість промислових підприємств.
Предмет дослідження –теоретико-методологічні та науково-практичні аспекти управління економічною стійкістю промислових підприємств, які діють в умовах невизначеності та ризику.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є сукупність способів наукового пізнання, загальнонаукових методів, прийомів і принципів, що використовувалися в процесі дослідження. Теоретичною базою дослідження послугували фундаментальні положення теорії управління складними соціально-економічними об'єктами, що базуються на принципах і положеннях системного підходу, теорії організації, ухвалення рішень в умовах невизначеності та ризику, а також наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених в області управління економічною стійкістю промислових підприємств.
Правове поле дослідження склали нормативні та законодавчі докумен-ти, які стосуються питань фінансово-економічної й організаційно-управлінської діяльності підприємств.
Інформаційною базою роботи послугували статистичні дані, опубліко-вані у відкритому друці, дані про діяльність машинобудівних підприємств Луганської області та результати власних досліджень.
У роботі використано статистичний аналіз (при систематизації пробле-матики сучасних підприємств); абстрактно-логічний метод (при дослідженні категорії "економічна стійкість" та її складників); методологія системного й комплексного підходів (при формуванні концепції управління економічною стійкістю підприємств); метод логічного (професійного) аналізу й синтезу (при аналізі особливостей управління та організаційного забезпечення еко-номічної стійкості підприємств); метод фінансово-економічного аналізу (при розроблянні комплексу показників оцінювання рівня економічної стійкості підприємства); метод функціонального аналізу (при оцінюванні рівня економічного потенціалу підприємств); методи прогнозування (при розроблянні методу управління економічною стійкістю за відхиляннями); балансовий метод (при розроблянні процедури вдосконалення структури балансу підприємств); методи економіко-математичного моделювання (при розроблянні методу гнучкого планування й управління виробничо-економічною стійкістю, при побудові моделі вибору заходів стабілізації діяльності підприємства, при формуванні й дослідженні моделей управління економічною стійкістю); метод системного аналізу та синтезу (при створенні адаптивної системи управління економічною стійкістю підприємства); метод структурно-параметричного синтезу (при розроблянні рекомендацій щодо вдосконалення організаційних структур управління підприємств).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у формуванні сукупності методів управління економічною стійкістю промислового підприємства, використання яких за основними сферами його діяльності – фінансовою, виробничою, організаційною – базується на результатах аналізу економічного стану підприємства та його ресурсного потенціалу та дозволяє задати певний рівень економічної стійкості й визначити шляхи його досяг-нення.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому:
уперше:
розроблено концепцію управління економічною стійкістю промислового підприємства, базові положення якої передбачають аналіз рівня стійкості за основними сферами діяльності підприємства з метою ідентифікації причин втрати стійкості, оцінювання потенціальних можливостей підприємства, урахування впливу чинників, що дестабілізують його діяльність, формування методів управління економічною стійкістю в основних сферах діяльності з використанням розробленого модельного підходу та відповідне організаційне забезпечення процесу управління економічною стійкістю, реалізація якої дозволяє забезпечити комплексно-системну підтримку формування й втілення рішень в управлінні еконо-мічною стійкістю підприємства;
сформовано трирівневий комплекс показників оцінювання рівня еко-номічної стійкості промислового підприємства, який містить загальноекономічний показник стійкості, що визначається за оцінками досягнення цільових показників діяльності підприємства, та інтегральні, агреговані та часткові показники, які відображають рівень економічної стійкості підприємства в основних сферах діяльності (фінансовій, виробничій, організаційній), призначених для ідентифікації та локалізації причин втрати стійкості;
розроблено метод управління економічною стійкістю в організаційній сфері діяльності підприємства, зміст якого зводиться до визначення за ре-зультатами аналізу використання організаційних можливостей (організацій-ного потенціалу) організаційних розривів у структурі управління підприємст-ва та формування (вибору) комплексу заходів з організаційного реагування для ліквідації цих розривів за функціональними сферами діяльності підпри-ємства;
уточнено:
сутність поняття "економічна стійкість підприємства", відповідно до якого перебіг процесів в основних сферах діяльності підприємства – фінансовій, виробничій, організаційній – забезпечується за рахунок найповнішого використання економічного потенціалу та розроблених мето-дів управління економічною стійкістю, адаптаційних можливостей підприємства, про що свідчить перебування значень показників діяльності підприємства в наперед визначеному діапазоні;
роль диверсифікації діяльності (продукції) в управлінні економічною стійкістю промислового підприємства, що послугувало основою для формування асортиментного складу продукції підприємства, який базується на оцінюванні схожості пропонованих до виробництва перспективних видів продукції з параметрами виробничо-технологічного профілю підприємства й дозволяє цілеспрямовано формувати номенклатуру продукції у відповідь на зміни потреб ринку;
удосконалено:
систему управління підприємства, яке функціонує в умовах невизначеності та ризику, шляхом використання принципів адаптивного управління, уведення контурів зворотного зв’язку (корегування дій або планових завдань) та системної інтеграції методів управління економічною стійкістю при вирішенні стратегічних і тактичних завдань підприємства;
модельний підхід до формалізації процесу управління в основних сферах діяльності підприємства шляхом розробки класифікації моделей управління економічною стійкістю підприємства, яка дозволила вибрати моделі, що послугували основою розробки та вдосконалення методів управління економічною стійкістю в основних сферах діяльності підприємства;
методи управління економічною стійкістю у фінансовій сфері: метод оп-тимізації структури балансу – шляхом зміни конфігурації активів і пасивів; метод управління за відхиленнями – шляхом уведення процедур прогнозу-вання показників діяльності підприємства, уточнення їхніх прогнозних зна-чень і розроблення випереджувальних керувальних дій для ліквідації причин можливої втрати економічної стійкості підприємства;
метод управління економічною стійкістю у виробничій сфері підпри-ємства шляхом урахування можливих збурень у його діяльності при реалізації розроблених планів за рахунок гнучкості виробничої підсистеми підприємства, що дозволяє на етапі гнучкого планування розробити програму дій, необхідних для виконання виробничого завдання, а на етапі гнучкого управління ¬– виконати її;
порядок вибору (реорганізації) організаційних структур управління промислового підприємства за рахунок раціонального розподілу додаткових функцій управління економічною стійкістю, що сприяє адекватному реагуванню на вплив чинників середовища функціонування підприємства, які призводять до дестабілізації його діяльності.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані в дисертації результати та розроблені рекомендації є методичною базою управління еко-номічною стійкістю промислових підприємств, які діють в умовах невизначеності та ризику.
До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:
оцінювання чинників, що впливають на економічну стійкість підпри-ємства, і встановлення причин втрати стійкості;
аналізу економічного потенціалу підприємства, його формування та використання в підвищенні рівня економічної стійкості підприємства;
моделей пошуку варіантів управлінських дій в управлінні економічною стійкістю підприємства;
оцінювання динаміки показників діяльності підприємства на основі ви-користання методів прогнозування та процедури уточнення прогнозу;
формування стабілізаційної програми підприємства;
вибору комплексу заходів щодо забезпечення економічної стійкості підприємства в короткостроковому періоді.
Результати дисертаційної роботи використано в практичній діяльності промислових підприємств і державних установ, що підтверджується відпові-дними документами, які містяться в додатку: ВАТ "Юність" (довідка № 306 від 11.03.10), Науково-виробниче підприємство "АЛЬФА" (довідка № 504 від 17.05.10), Международная академия науки и практики организации производства (довідка № 286 від 11.01.10), Луганська обласна державна адміністрація Головне управління економіки (довідка № 22-4/2238 від 01.10.10), ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод" (довідка № 23/01 від 05.06.10), АТЗТ "Луганськелектромаш" (довідка № 24-1 від 05.05.10), ТЗТ "Луганськпідшипник" (довідка № 37-5 від 06.04.10), ТОВ "Автонормаль" (довідка № 91 від 23.03.10), ТОВ "Електродний завод "ІНДУСТРІЯ" (довідка № 010 від 04.01.10), ВАТ "ХК "Луганськтепловоз" (довідка № 310 від 06.06.10), ТОВ "Мастертулс" (довідка № 924 від 15.03.10), ТОВ "Луганський електромашинобудівний завод" (довідка № 1718 від 05.10.10), ДП "Енергозбереження" (довідка №57-11 від 12.07.10), АТЗТ "Луганський домобудівельний комбінат" (довідка № 324/6 від 12.06.10).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного дослідження автора щодо управління економічною стійкістю промислових підприємств, які діють в умовах невизначеності та ризику. Внесок здобувача в колективно опубліковані праці конкретизовано в списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Отримані результати наукового дослідження, висновки та пропозиції доповідалися на научно-практической конференции "Экономико-математическое моделирование и информацион-ные технологии в рыночной экономике" (г. Луганськ, 2000 г.), II Міжнародній конференції "Математичні моделі та інформаційні технології в соціально-економічних та екологічних системах" (м. Луганськ, 2001 р.), VIII Міжнародній науково-практичній конференції "Університет i регіон" (Лу-ганськ, 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "М.І. Туган-Барановський – видатний вчений-економіст. Спадщина та новації" (м. Донецьк, 2005 р.), науково-практичній конференції "Моделі та інформаційні технології в управлінні соціально-економічними, технічними та екологічними системами" (м. Луганськ, 2005 р.), Всеукраинской научно-практической конференции студентов, аспирантов и молодых ученых "Проблемы повышения эффективности деятельности предприятий в современных условиях" (г. Севастополь, 2005 г.), XI Міжнародній науково-практичній конференції "Університет i регіон" (м. Луганськ, 2006 р.), I Міжнародній нау-ково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених "Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки" (м. Луганськ, 2009 р.), XI Всеукраинской научно-практической конференции "Проблемы устойчивости деятельности предприятий Украины" (г. Алушта, 2009 г.), XV Всеукраїнській науково-методичній конференції "Проблеми економічної кібернетики" (м. Євпаторія, 2010 р.), II Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених "Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки" (м. Луганськ, 2010 р.), I Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Актуальні питання теорії та практики менеджменту" (м. Луганськ, 2010 р.), III Міжнародній науково-практичній конференції "Ефективність бізнесу в умовах трансформаційної економіки" (м. Судак, 2010 р.).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 50 науко-вих працях, серед яких 3 монографії, з яких 2 одноосібні, 18 статей – у нау-кових журналах, 17 статей – у збірниках наукових праць, 11 публікацій – у матеріалах наукових конференцій, 1 праця – в інших виданнях. Загальний об-сяг публікацій – 41,9 д.а., з яких особисто автору належать 37,8 д.а.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів і висновків, викладених на 397 сторінках машинописного тексту. Матеріали роботи містять 70 таблиць і 30 рисунків, які подано на 47 сторінках. Список використаних джерел із 407 найменувань уміщено на 39 сторінках, 2 додатки – на 16 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й подано розв’язання наукової проблеми управління економічною стійкістю промислових підп-риємств, що діють в умовах невизначеності та ризику. Отримали подальший розвиток методо¬логічні засади забезпечення економічної стійкості на основі розробленої концепції управління економічною стійкістю. Розроблені ре-комендації дозволяють розглянути економічну стійкість як здатність підпри-ємств протистояти чинникам середовища його функціонування, що призво-дять до дестабілізації діяльності, та як одну з основних передумов їхнього ефективного функціонування та розвитку.
Основні висновки теоретичного та прикладного характеру й результати, що одержані в ході проведеного дослідження, зводяться до такого.
середовище функціонування сучасних промислових підприємств Укра-їни визначено як складне, динамічне, схильне до впливу численних випадкових чинників, що перешкоджають формуванню умов забезпечення стійкого функціонування та розвитку. Проведено систематизацію проблематики сучасних підприємств, переважно машинобудівного профілю, яка дозволила виявити причини їхнього нестійкого функціонування, а отже, визначити основні напрями проведення подальших наукових досліджень щодо розроблення методів управління стійкістю. До таких причин, у першу чергу, слід віднести: низький технічний рівень основних виробничих фондів; суттєву невідповідність виробничих потужностей потребам ринку; низький рівень якості вітчизняної продукції машинобудування; відсутність достатнього попиту на продукцію вітчизняного машинобудування; недосконалість механізму середньо- та довгострокового кредитування; невідповідність галузі та структурування підприємств умовам вільної конкуренції на внутрішньому та зовнішньому ринках; низький кадровий потенціал; повільну адаптацію підприємств машинобудування до роботи в ринкових умовах;
одним з основних показників оцінювання ефективності діяльності су-часних промислових підприємств та одночасно запорукою їхнього ефективного функціонування сьогодні, а також поступального розвитку в перспективі, є економічна стійкість. Вона розглядається як здатність підприємства відновлювати основні параметри своєї діяльності під впливом дестабілізуючих чинників середовища функціонування за рахунок формування та використання економічного потенціалу, адаптаційних можливостей і застосування методів управління економічною стійкістю в основних сферах діяльності. Економічна стійкість підприємства є складним комплексним поняттям, яке проаналізовано з декількох аспектів: за об’єктом управління економічною стійкістю виділено галузь, підприємство, дільницю, робоче місце; чинники, що впливають на економічну стійкість, поділені на внутрішні та зовнішні; залежно від цілей розглядається стійке функціонування підприємства, стійке зростання або стійкий розвиток; вибір методів управління економічною стійкістю залежить від загроз, що виникають у функціональних сферах діяльності підприємства (фінансовій, виробничій, організаційній), а також розглянуто стратегічну й тактичну стійкість, статичну й динамічну стійкість. Результати аналізу під¬твердили, що нагальним є поглиблення пізнання економічної стійкості сучасних промислових підприємств;
забезпечити здатність сучасним підприємствам протистояти чинникам зовнішнього та внутрішнього середовища, що дестабілізують їхню діяльність, можна лише на основі управління їхньою економічною стійкістю. Процес управління економічною стійкістю підприємства має бути інтегрований у загальну систему управління підприємством за допомогою здійснення таких етапів: оцінювання рівня економічної стійкості, аналіз чинників середовища функціонування підприємства, аналіз рівня економічного потенціалу підприємства, моделювання економічної стійкості, розробляння методів управління економічною стійкістю в основних сферах діяльності підприємств, створення організаційного забезпечення процесу управління економічною стійкістю. Основною метою управління економічною стійкістю підприємства повинно стати забезпечення збереження основних показників його роботи на заданому горизонті планування в умовах впливу на його діяльність дестабілізуючих чинників середовища функціонування;
аналіз досліджень у сфері економічної стійкості показав, що зараз у практиці діяльності сучасних вітчизняних підприємств відсутні ефективні й широко застосовувані комплексні методики оцінювання економічної стійкості, які досить поширені в західній економіці, що викликано особливостями вітчизняного економічного законодавства, специфікою системи бухгалтерського обліку, недостатньою повнотою й точністю початкових даних. Зважаючи на те, що економічна стійкість підприємств є складною та багатоаспектною категорією, вирішення питань усебічного й об’єктивного оцінювання її рівня можливе лише за рахунок створення комплексу показників, який повинен базуватися на принципах структурно-ієрархічного підходу. Розроблений трирівневий комплекс показників оцінювання рівня економічної стійкості, який включає інтегральний показник стійкості (верхній рівень), агреговані показники за напрямами діяльності (середній рівень) і часткові показники (нижчий рівень), дозволяє виділити ті види діяльності, у яких найбільше знижено рівень стійкості, локалізувати причини втрати стійкості та намітити способи ліквідації цих причин;
ураховуючи завдання наукового дослідження, проаналізовано й класи-фіковано чинники, що впливають на рівень економічної стійкості, які визна-чено як зовнішні та внутрішні. Результати аналізу зовнішнього середовища сучасних підприємств дозволили зробити висновок, що воно є досить складним через значну кількість різноманітних чинників, на які змушено реагувати підприємство, мінливим – усі об'єкти та процеси зовнішнього середовища знаходяться в постійному русі. Чинники зовнішнього середовища взаємопов'язані, зміни в зовнішньому середовищі відбуваються з високою мірою невизначеності та непередбачуваності, можливість підприємства впливати на зовнішній контекст своєї діяльності вкрай обмежена. Внутрішнє середовище більш детерміноване й менш динамічне, його стан визначається системою управління підприємством, але через численність елементів і взаємозв'язків між ними в організаційній і виробничій структурах підприємства воно також є джерелом можливих загроз. Аналіз чинників, що впливають на рівень економічної стійкості, дозволяє зробити висновок, що створювана система управління економічною стійкістю має бути здатною адекватно реагувати на всі процеси, що протікають у середовищі підприємства, за рахунок надання їй властивостей системності, комплексності та адаптивності;
управління економічною стійкістю роз¬глядається як процес системного виконання дій з досягнення цілей стабілізації діяльності підприємства і який повинен базуватися на принципах адаптивності, гнучкості та здатності до самоорганізації, завдяки чому формуються умови протистояти різноманітним викликам середовища функціонування за рахунок використання власних можливостей підприємства (економічного потенціалу). Концепцію управління економічною стійкістю розроблено з використанням методології системного й комплексного аналізу та теорії прийняття рішень в умовах невизначеності та ризику прийняття управлінських рішень, а також з урахуванням сучасного стану підприємств і середовища їхнього функціонування. Базові положення концепції передбачають формування моделей і створення на їхній основі методів управління економічною стійкістю в основних сферах діяльності підп-риємства. Методи управління стійкістю використовуються з метою підтримки його динамічного рівноважного стану з середовищем;
ураховуючи, що методи управління економічною стійкістю складні, а їхнє застосування на практиці може вимагати значних витрат ресурсів і при-водити до певних наслідків, вони мають бути максимально об'єктивними, обґрунтованими та ефективними у використанні. Це можна забезпечити на основі використання основних положень запропонованого модельного підходу, який є комплексним інструментальним засобом розроблення та координації (узгодження) методів управління економічною стійкістю в різних сферах діяльності підприємства з урахуванням їхніх специфічних особливостей, середовища функціонування, характеру чинників, які спричинюють порушення стійкості. На основі модельного підходу розроблено комплекс моделей, за допомогою яких простежено вплив на рівень економічної стійкості різних ендогенних та екзогенних параметрів моделей, установлено гранично допустимі параметри функціонування економічної системи підприємства, за яких зберігається допустимий рівень економічної стійкості, визначено пріоритетні напрями формування стабілізаційної програми підприємства. Розроблені моделі було використано при формуванні методів управління економічною стійкістю в основних функціональних сферах діяльності підприємства;
результати аналізу економічної системи країни дають підстави зробити висновок, що відродження підприємств та їхнє можливе зростання ймовірне лише за рахунок мобілізації власних можливостей – економічного по-тенціалу, який є ресурсною базою для заходів забезпечення стійкого функціонування та розвитку підприємств. В економічному потенціалі підприємства виділено компоненти у фінансовій, виробничій, організаційній сферах діяльності, надано пропозиції щодо оцінювання та використання потенціалу в процесі управління стійкістю. Процес управління економічним потенціалом декомпозовано на дві фази: фазу аналізу, яка спрямована на пошук та оцінювання резервів в основних сферах діяльності підприємства, і фазу формування та використання потенціалу, мета якої – мобілізувати резерви, що можуть бути використані для реалізації заходів з управління економічною стійкістю підприємств;
найбільш схильною до впливу чинників середовища функціонування підприємства є фінансова сфера, оскільки зниження фінансової стійкості призводить до зниження ліквідності та платоспроможності й, як наслідок, до банкрутства. З метою стабілізації фінансової діяльності в роботі запропоновано метод удосконалення структури балансу підприємства, що дозволить підвищити його ліквідність і платоспроможність, і метод попереджувального управлінні за відхиляннями, за допомогою якого досліджується вплив на результувальні показники діяльності підприємства різних керувальних дій. Результати застосування методу попереджувального управління використовуються для вибору методів управління економічною стійкістю у фінансовій сфері та формування програми стабілізації підприєм-ства;
виробнича діяльність будь-якого підприємства має досить складний і багатоаспектний характер: саме від здатності виробничої системи підприємства адекватно й оперативно реагувати на запити ринку за рахунок переходу на новий вид продукції залежить рівень конкурентоспроможності підприємства та становище на ринку. Для підвищення рівня економічної стійкості у виробничій сфері підприємства запропоновано метод планування й управління, який ґрунтується на властивості гнучкості виробничої системи – здатності набувати виробничою системою нової якості у від-повідь на зміну попиту на продукцію підприємства в межах виробничо-технологічних можливостей. Завдання планування в цьому випадку полягає в розробленні програми дій, необхідних для виконання виробничого плану, завдання управління – в забезпеченні стійкого функціонування виробничої системи підприємства в умовах дії збурень, які не були враховані в процесі планування;
незважаючи на наявність достатнього обсягу ресурсів і необхідної ви-робничо-технологічної бази промислових підприємств, їхня стійка діяльність можлива лише у випадку ефективного функціонування всієї системи управління підприємства, яка представлена організаційною структурою апарату управління, а також застосовуваними підходами та методами управління. В роботі запропоновано метод управління економічною стійкістю підприємства за рахунок використання його організаційного потенціалу, який ставить за мету приведення системи управління підприємства у відповідність з цілями забезпечення стійкого функціонування та розвитку й в якому на основі результатів аналізу системи управління підприємства виявляються організаційні розриви (ступінь відповідності системи управління цілям забезпечення економічної стійкості), котрі потім ліквідуються існуючими засобами організаційного реагування (виробничими, конкурентними, інноваційними, стратегічними й адміністративними);
сучасні підприємства належать до соціально-економічних систем. Їх ці-льова спрямованість при взаємодії із зовнішнім середовищем забезпечується адаптаційною здатністю, що створює додаткову функцію управління й потребує відповідного організаційного забезпечення. В роботі надано пропозиції щодо створення системи управління економічною стійкістю на принципах адаптації. Призначення системи адаптивного управління економі-чною стійкістю підприємства полягає в тому, щоб на основі контролю в ре-жимі моніторингу рівня відповідності реальних параметрів функціонування підприємства плановій траєкторії розробити та реалізувати управлінські дії, спрямовані на приведення у відповідність реальних показників діяльності за-планованим, або через неможливість реалізувати управлінські дії, скоригува-ти план (механізм зворотного зв'язку);
одним з напрямів підвищення рівня економічної стійкості підприємства та протистояння ринковим ризикам є диверсифікація. Розширення сфер діяльності в процесі диверсифікації, окрім зниження ризику, дозволяє посилити стратегічну невразливість підприємства за раху-нок синергетичного ефекту, коли сумарна віддача всіх капіталовкладень диверсифікованого підприємства вища, ніж сума показників віддачі за окремими сферами діяльності при їхньому незалежному здійсненні внаслідок зменшення питомих витрат. З метою вирішення стратегічних завдань управління економічною стійкістю підприємства запропоновано метод формування асортиментного складу продукції, який ґрунтується на оцінюванні схожості передбачуваних для виробництва перспективних видів продукції з параметрами виробничо-технологічного профілю підприємства. Застосування методу дозволяє цілеспрямовано вибрати номенклатуру, що забезпечує максимум синергетичного ефекту, прогнозувати потрібний обсяг капітальних вкладень для реалізації програми диверсифікації, визначити найважливіші напрями розвитку технічної бази підприємства й обґрунтувати необхідність унесення змін до його виробничої структури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрютина М.С. Анализ финансово-экономической деятельности предпри¬ятия : [учеб.-практ. пособ.] / М.С. Абрютина, А.В. Грачев. –– М.: Дело и Сервис, 2001. –– 272 с.
2. Авдеенко Е.Н. Производственный потенциал предприятия / Е.Н Авдеенко, В.А. Котлов. –– М.: Мысль, 1987. –– 239 с.
3. Аверьянов А.Н. Система: философская категория и реальность / А.Н. Аверьянов. –– М.: Мысль, 1976. –– 188 с.
4. Адаптація промислових підприємств до науково-технічних ново-введень / В.М. Гончаров, Г.I. Дiбнiс, П.В. Ромбах. –– К.: Технiка, 1992. –– 132 с.
5. Акофф Р. Планирование будущего корпорации / Р. Акофф. –– М.: Прогресс, 1985. –– 340 с.
6. Акулов В.К. Характеристика субъекта стратегического менедж-мента / В. Акулов, М. Рудаков // Проблемы теории и практики управления. –– 1998. –– № 4. –– С. 11-14.
7. Алабугин А.А. Инструментарий формирования механизма адап-тации и устойчивого развития предприятий: методология и теория : [моног-рафия] / А.А. Алабугин. –– Челябинск: Издательство ЮУрГУ, 2004. –– 324 с.
8. Александров I.О. Моделі економічної динаміки i система націона-льних розрахунків / I.О. Александров. –– Донецк: IЕП НАН Украïни, 1998. –– 100 с.
9. Александров Л.А. Анализ и проектирование организационных структур управления / Л.А. Александров, А.В. Стрыгин. –– М.: Проспект, 2000. –– 219 с.
10. Алексеев К.В. Оценка экономической устойчивости предприя-тий / К.В. Алексеев // Экономика и управление. –– 2006. –– № 2. –– С. 58-60.
11. Алексеенко Н.В. Стратегический мониторинг в управлении фина-нсово-хозяйственной деятельностью производственных систем : [моногра-фия] / Н.В. Алексеенко, П.В. Егоров. –– Донецк: ООО «Юго-Восток, ЛТД», 2005. –– 176 с.
12. Андрейчиков А.В. Анализ, синтез, планирование решений в эко-номике / А.В. Андрейчиков, О.Н. Андрейчикова. –– М: Финансы и статисти-ка, 2000. –– 368 с.
13. Андрианов В. Эволюция основных концепций регулирования экономики (от теории меркантилизма до теории функциональных экономических систем) / В. Андрианов // Общество и экономика. –– 2005. –– № 4. –– С. 3-47.
14. Анискин Ю. Инновационное развитие на основе организационного потенциала компании / Ю. Анискин // Проблемы теории и практики управления. –– 2006. –– № 7. –– С. 73-83.
15. Анохин С.Н. Методика моделирования экономической устойчи-вости промышленных предприятий в современных условиях / С.Н. Анохин. –– Саратов: СГТУ, 2000. –– 40 с.
16. Анрущак Є.М. Управлiння фiнансовими ресурсами у процесі рес-труктуризації підприємств / Є.М. Анрущак, О.М. Пiдхомний // Фiнанси Укра-їни. –– 2002. –– № 7. –– С. 23-26.
17. Ансофф И.Х. Стратегическое управление / И.Х. Ансофф. –– М.: Экономика, 1989. –– 323 с.
18. Антикризисное управление: [учеб. пособ. для технич. ВУЗов] / [отв. ред. Е.С. Минаева и В.П. Панагушина]. –– М.: Приор, 1998. –– 122 с.
19. Анфилатов B.C. Системный анализ в управлении : [учеб. пособ.] / B.C. Анфилатов, А.А Емельянов, АА. Кукушкин. –– М.: Финансы и статис-тика, 2002. –– 368 с.
20. Аркадьева В. Приоритетные направления стратегии промышлен-ных предприятий / В. Аркадьева // Бизнес-Информ. –– 1998. –– № 13-14. –– С. 126-131.
21. Артеменко В.Г. Финансовый анализ : [учеб. пособ.] / В.Г. Арте-менко, М.В. Беллендир. –– М.: «ДИС», 1997. –– 128 с.
22. Асаул М.А. Обеспечение устойчивости предпринимательских структур инвестиционно-строительной сферы : дис. ... доктора экон. наук : 08.00.05 / Асаул Максим Анатольевич. –– Санкт-Петербург, 2009. –– 349 с.
23. Астахов В.П. Анализ финансовой устойчивости фирмы и проце-дуры, связанные с банкротством / В.П. Астахов. –– М.: Ось, 1995. –– 131 с.
24. Афонин И.В. Управление развитием предприятия: стратегиче-ский менеджмент, инновации, инвестиции, цены / И.В. Афонин. — М.: Издательскоторговая корпорация «Дашков и К», 2003. –– 380 с.
25. Багриновский К.А. Методы исследования устойчивости эконо-мики в переходный период / К.А. Багриновский // Экономика и математические методы. –– 1993. –– № 4. –– С. 564-569.
26. Баев И.А. Управление фирмой: моделирование, анализ, управле-ние / И.А. Баев. –– М.: Проспект, 2007. –– 301 с.
27. Байделл Т. Как улучшить управление организацией / Т. Байделл. –– М.: Инфра-М, 1995. –– 122 с.
28. Баканов М.И. Теория экономического анализа : [учеб. пособ.] / М.И. Баканов, А.Д. Шеремет. –– М.: Финансы и статистика, 2002. –– 416 с.
29. Бандурка О. Великий i малий бiзнес: проблеми розвитку / О. Бан-дурка, Є. Ковальов // Голос Украïни. –– 1999. –– № 107. –– С. 8.
30. Банковский портфель-2. Книга банковского менеджера. Книга банковского финансиста. Книга банковского юриста / [отв. ред. Ю.М. Коро-бов, Ю.Б. Рубина, В.И. Солдатин]. –– М.:СОМИНТЕК, 1994. –– 752 с.
31. Бараненко С.П. Стратегическая устойчивость предприятия : [мо-нография] / С.П. Бараненко– М.: ИНФРА-М, 2004. –– 224 с.
32. Барановский В.К. Концепция перехода Украины на модель устойчивого развития / В.К. Барановский // Экономика Украины. –– 2001. –– № 7. –– С. 78-83.
33. Баранчеев В. Стратегический анализ: технология, инструменты, организация / В. Баранчеев // Проблемы теории и практики управления. –– 1998. –– № 5. –– С. 23-24.
34. Баркалов М.Б. Производственные функции в моделях экономическго роста / М.Б. Баркалов. –– М.: МГУ, 1991. –– 197 с.
35. Бахвалов Н.С. Численные методы : [учеб. пособ.] / Н.С. Бахва-лов, Н.П. Жидков, Г.М. Кобельков –– М.: Наука, 1987. –– 600 с.
36. Белов В.С. Характеристический анализ станочных систем / В.С. Белов, Д.А. Ныс, В.Н. Коваль // Станки и инструменты. –– 1985. –– № 9. –– С. 14-17.
37. Белый И.И. Управление экономической устойчивостью промыш-ленного предприятия / И.И. Белый // Устойчивое развитие и целостность экономических систем: материалы IV Всеросс. интернет-конф. по проблемам эконофизики и эволюционной экономики, 21-30 нояб. 2005. –– Екатеринбург, 2006. –– C. 123-129.
38. Белый М.К. вопросу о гибкости организаций органического типа / М. Белый, В. Приходько // Проблемы теории и практики управления. –– 1998. –– № 4. –– С. 28-31.
39. Бенвенисте Г. Овладение политикой планирования / Г. Бенвенисте; пер. с англ. [под ред. М.Р. Калантаровой]. –– М.: Прогресс: Универс, 1994. –– 304 с.
40. Бердникова Т.Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия : [учеб. пособ.] / Т.Б. Бердникова. –– М.: ИНФРА-М, 2001. –– 215 с.
41. Берлин А. Планирование капитальных вложений на предприятии в условиях инвестиционного кризиса / А. Берлин, А. Арзямов // Проблемы теории и практики управления. –– 2001. –– № 3. –– С. 26-31.
42. Берталафи Л. Общая теория систем –– критический обзор / Л. Берталафи // Исследования по общей теории систем. –– М.: Прогресс, 1969. –– С. 123-141.
43. Бешелев С.Д. Экспертные оценки / С.Д. Бешелев, Ф.Г. Гурвич. –– М.: Наука, 1978. –– 356 с.
44. Бир С. Мозг фирмы / С. Бир; пер. с англ. –– М.: Наука, 1982. –– 154 с.
45. Бир С. Наука управления / С. Бир ; пер. с англ. –– М.: Энергия, 1971. –– 112 с.
46. Бідюк П.І. Аналіз та математичне моделювання економічних про-цесів переходного періоду / П.І. Бідюк, О.В. Половцев. –– К.: ПЛАБ-75, 1999. –– 210 с.
47. Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами / И.А. Бланк. –– К.: МП ИТЕМ, 1996. –– 334 с.
48. Бланк И.А. Финансовый менеджмент : [учеб. курс] / И.А. Бланк. –– К: Ника-Центр, 2001. –– 528 с.
49. Блехерман М.Х. Гибкие производственные системы: организаци-онно-экономические аспекты / М.Х. Блехерман. –– М.: Экономика, 1998. –– 221 с.
50. Блинов А.О. Менеджмент предпринимательских структур / А.О. Блинов, И.И. Санина. –– Подольск: Сатурн-С, 1999. –– 431 с.
51. Богатин Ю.В. Моделирование рыночной деятельности предприятия : [монография] / Богатин Ю.В. –– Ростов-н/Д: РГЭУ. «РИНХ», 2001. –– 288 с.
52. Богданов А.А. Тектология. (Всеобщая организационная наука) : в 2 кн. / А.А. Богданов. –– М.: Экономика, 1989. –– Кн. 1. –– 304 с.
53. Бодров О.Г. Экономическая свобода и устойчивость предприя-тия / О.Г. Бодров, В.А. Мальгин, В.Т. Тимирясов. –– Казань: Изд-во «Таглимат», 2000. –– 208 с.
54. Бойчук М.В. Методи прийняття рішень у соціально-економічних системах / М.В. Бойчук. –– Чернівці: Рута, 2001. –– 86 с.
55. Большая Советская Енциклопедия : в 48 т. / [ред. Б.А. Введенс-кий]. –– М.: Большая советская энциклопедия, 1955. –– Т. 34. –– 652 с.
56. Большой энциклопедический словарь / [гл. ред. Ю.В. Прохо-ров]. –– М.: Боль¬шая рос. энцикл. 1998. –– 860 с.
57. Брiгхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту / Є. Ф. Брiгхем; пер. з англ. –– К.: Молодь, 1997. –– 1000 с.
58. Бригхен Ю. Финансовый менеджмент: полный курс : в 2 т. / Ю.Бригхен, Л. Гапенски ; пер. с англ. –– СПб.: Экономическая школа, 1997. –– Т. 2. –– 946 с.
59. Брянцева И.В. Экономическая устойчивость предприятия: сущ-ность, оценка, управление / И.В. Брянцева. –– Хабаровск: Изд-во ХГТУ, 2003. –– 211 с.
60. Булеев И.П. Промышленные корпорации: особенности развития и принятия решений : [монография] / Булеев И.П., Богачев С.В., Мельникова М.В.. –– Донецк: ИЭП НАН Украины, 2003. –– 116 с.
61. Булеев И.П. Стратегические и тактические аспекты повышения эффективности производственной деятельности предприятия / И.П. Булеев, Н.Г. Прокопенко // Економiка промисловостi. –– 2003. –– № 4. –– С. 3-10.
62. Бусленко Н.П. Моделирование сложных систем / Н.П. Бусле-нко. –– М.: Наука, 1968. –– 356 с.
63. Быкадоров В.Л. Финансово-экономическое состояние предприятия : [практ. пособ.] / В.Л. Быкадоров, П.Д. Алексеев. –– М.: Издательство ПРИОР, 2003. –– 228 с.
64. Вiтлiнський В.В. Аналiз, оцiнка i моделювання економiчного ри-зику / В.В. Вiтлiнський. –– К.: Деміур, 1996. –– 212 с.
65. Вiтлiнський В.В. Економiчний ризик i методи його вимірювання / В.В. Вiтлiнський, С.I. Наконечний, О.Д. Шарапов. –– К.: IЗМН, 1996. –– 400 с.
66. Валдайцев С.В. Управление инновационным бизнесом / С.В. Валдайцев. –– М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. –– 226 c.
67. Варнеке Х-Ю. Революция в предпринимательской культуре. Фра-ктальное предприятие / Х-Ю. Варнеке ; пер. с нем. –– М.: Маик, 1999. –– 198 с.
68. Василенко А.В. Менеджмент устойчивого развития предприятий : [монография] / А.В. Василенко. –– Киев: Центр учебной лит-ры, 2005. –– 648 с.
69. Василенко В.А. Стратегии и инновации в системе менеджмента : [учеб. пособ.] / В.А. Василенко, И.Е. Мельник. –– М.: МГИУ, 2001. –– 418 с.
70. Веселовский В.Л. О сущности живой материи / В.Л. Веселовс-кий. –– М.: Мысль, 1971. –– 295 с.
71. Винер Н. Кибернетика или управление и связь в животном и ма-шине / Н. Винер. –– М.: Наука, 1983. –– 224 с.
72. Виноградский С.Б. Синтез гибкой системы принятия решений / С.Б. Виноградский, С.И. Левицкий, С.В. Литвиненко // Вісник Донецького університету. –– 2000. –– № 1. –– С. 89-96.
73. Виханский О. Стратегическое управление / О. Виханский. –– М.: Издательство Московского государственного университета, 1995. –– 216 с.
74. Воеводин В.М. Гибкие автоматизированные линии (Классифика-ция. Принципы построения) / В.М. Воеводин, Б.И. Черпаков // Станки и инструменты. –– 1985. –– № 10. –– С. 14-20.
75. Вожжов А.П. Фiнансовi методи забеспечення економiчного зрос-тання / А.П. Вожжов, Р.О. Новикова // Фiнанси Украïни. –– 2001. –– № 3. –– С. 74-83.
76. Волкова К.А. Предприятие: стратегия, структура, положения об отделах и службах, должностные инструкции / К.А. Волкова, И.П. Деж-кина. –– М.: ОАО Издательство Экономика, НОРМА, 2003. –– 118 с.
77. Воронкова А.Э. Поддержка конкурентоспособного потенциала предприятия / Воронкова А.Э., Пономарев В.П., Дибнис Г.И. . — К.: Техни-ка, 2000. — 151 с.
78. Воронкова А.Э. Стратегическое управление конкурентоспособ-ным потенциалом предприятия: диагностика и организация / А.Э. Воронкова –– Луганск: Изд-во Восточноукраинского национального университета, 2000. –– 315 с.
79. Галайда В. Состояние и проблемы формирования использования производственных мощностей / В. Галайда // Економіка України. –– 1999. –– № 6. –– С. 58-63.
80. Гальперин В.М. Микроэкономика : в 2-х т. / В.М. Гальперин, С.М. Игнатьев, В.И. Моргунов; [под ред. В. М. Гальперина]. –– СПб.: Экономическая школа, 2006. –– Т. 1. –– 352 с.
81. Гапоненко А.Л. Управление экономическим развитием / А.Л. Гапоненко. –– М.: ЮНИТИ-Дана, 2003. –– 369 с.
82. Геєць В. Економічні реформи в Україні: моделі, реалії та уроки / В. Геєць // Банківська справа. –– 1996. –– № 4. –– C. 26-33.
83. Герасимчук Н. Тенденции развития промышленности Украины на современном этапе / Н. Герасимчук // Экономика Украины. –– 2002. –– № 3. –– С. 24-28.
84. Гибкое автоматизированное производство / В.О. Азбель, В.А Егоров, А.Ю. Звоницкий; [под ред. С.А. Майорова]. –– Л.: Машиностроение, 1985. –– 454 с.
85. Гиг Дж. Ван. Прикладная общая теория систем / Дж. Ван. Гиг. –– М.: Мир, 1981. –– 345 с.
86. Гиляровская Л.Т. Анализ и оценка финансовой устойчивости ко-ммерче¬ского предприятия / Л.Т. Гиляровская, А.А. Вехорева. –– СПб.: Пи-тер, 2003. –– 256 с.
87. Гиляровская Л.Т. Анализ и оценка финансовой устойчивости ко-ммерческих организаций : [учеб. пособ. для студентов ВУЗов] / Л.Т. Гиляровская, А.В. Ендовицкая. –– М.: Юнити, 2006. –– 159 с.
88. Гиляровская Л.Т. Финансово-инвестиционный анализ и аудит коммерческих организаций / Л.Т. Гиляровская, Д.А. Ендовицкий. –– Воро-неж: ВГУ, 2003. –– 384 с.
89. Глазырин М.В. Производственно-социальные комплексы регио-нов и управление ими / М.В. Глазырин. –– М.: Москва-Новгород, 1997. –– 343 с.
90. Глазьев С.Ю. Управление развитием – фактор устойчивого эко-номического роста / С.Ю. Глазьев // Проблемы теории и практики управления. –– 1999. –– № 4. –– С. 25-30.
91. Гленсдорф П. Термодинамическая теория структуры, устойчивости и флуктуаций / П. Гленсдорф, И. Пригожин. –– М.: Мир, 1973. –– 280 с.
92. Глушков В.М. Энциклопедия кибернетики : в 2-х т. / В.М. Глуш-ков. –– К.: Главная редакция Украинской советской энциклопедии, 1974. –– Т. 1. –– 607 с.
93. Гнадишевский П.И. Методы и модели отраслевого экономического прогнозирования / П.И. Гнадишевский. –– М.: Экономика, 1972. –– 140 с.
94. Гонтарева И.И. Математика и кибернетика в экономике: Словарь-справочник / Гонтарева И.И., Немчинова М.Б., Попова А.А. –– М.: Экономика, 1975. –– 700 с.
95. Гончаров В.М. Прогнозування динаміки фінансово-економічних показників і удосконалення управління економічною стійкістю промислового підприємства / В.М. Гончаров, В.Л. Iванов // Схід. –– 2006. –– № 6(78). –– С. 64-68.
96. Гончаров В.М. Управління організаційно-економічною стабільні-стю на основі аналізу, формування і використання організаційного поте-нціалу підприємства / В.М. Гончаров, В.Л. Iванов, В.Ю. Припотень // Дер-жава та регіони. –– 2006. –– № 5. –– С. 93-96.
97. Гончаров В.М. Управління ризиком в забезпеченні економічної стійкості підприємства / В.М. Гончаров, В.Л. Iванов // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. –– 2005. –– № 4. –– С. 101-104.
98. Гончаров В.Н. Адаптация промышленных предприятий к нау-чно-техническим новшествам / Гончаров В.Н., Дибнис Г.И., Пекин А.Ю.. –– К.: Технiка, 1993. –– 132 с.
99. Гончаров В.Н. Анализ влияния внешнего и внутреннего риска на экономическую устойчивость предприятия / В.Н. Гончаров, В.Л. Иванов // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. –– 2005. –– № 1(84). Ч. 1. –– С. 42-50.
100. Гончаров В.Н. Анализ, формирование и использование организа-ционного потенциала в обеспечении устойчивого функционирования и развития предприятия / В.Н. Гончаров, В.Л. Иванов, Е.В. Гончаров // Зб. наук. праць Донецького державного університету управління. Том VII. Серія «Економіка». Вип. 74. –– Донецьк: ДонДУУ, 2006. –– С. 31-41.
101. Гончаров В.Н. Влияние организации производства на выбор конкурентной стратегии предприятия / В.Н. Гончаров, В.И. Чиж // Организа-тор производства. –– 2002. –– № 1. –– С. 54-55.
102. Гончаров В.Н. Вопросы управления экономической устойчивос-тью предприятий / В.Н. Гончаров, В.Л. Иванов, А.А. Кузнецов // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. –– 2005. –– № 2(84). Ч. 2. –– С. 50-56.
103. Гончаров В.Н. Инвестиции как фактор устойчивого экономичес-кого функционирования и развития регионов / В.Н. Гончаров, В.Л. Иванов // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сб. научн. трудов. Выпуск к десятилетию кафедры «Международная экономика». –– Донецк: ДНУ, 2005. –– С. 454-457.
104. Гончаров В.Н. Моделирование производсвенно-экономической устойчивости промышленного предприятия / В.Н. Гончаров, В.Л. Иванов // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. –– 2006. –– № 3(97). –– С. 171-178.
105. Гончаров В.Н. Обновление парка оборудования в условиях интенсификации производства / Гончаров В.Н., Бачевский Б.Е., Бурбело О.А.. –– К.: Техника, 1990. –– 136 с.
106. Гончаров В.Н. Организационный механизм адаптации предприя-тий к воздействию достижений научно-технического прогресса / В.Н. Гончаров. –– М.: Машиностроит. пр-во. Сер. Экономика, управление и орг. пр-ва: обзор. информ.; вып. 3. –– 1989. –– 44 с.
107. Гончаров В.Н. Построение организационно-экономической модели производственной системы и ее использование в оценке уровня экономической устойчивости предприятия / В.М. Гончаров, В.Л. Iванов // Организатор производства. –– 2005. –– № 2(25). –– С. 13-16.
108. Гончаров В.Н. Совершенствование организации машиностроите-льного производства / Гончаров В.Н., Колосов А.Н., Радомский С.И.. –– К.: Вища школа, 1989. –– 161с.
109. Гончаров В.Н. Управление финансовой деятельностью инвести-ционной компании : [монография] / Гончаров В.Н., Иванов В.Л., Автономов С.В.. –– Донецк: СПД Куприянов В.С., 2006. –– 200 с.
110. Гончаров В.Н. Управление экономической устойчивостью про-мышленных предприятий / В.Н. Гончаров, В.Л. Иванов // Університет і регіон : матеріалы XI Міжнар. науково-практ. конф. –– Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2006. –– С. 89-91.
111. Гончаров В.Н. Экономическая устойчивость и ее место и роль в обеспечении эффективной деятельности предприятий / В.Н. Гончаров, В.Л. Иванов, А.А. Кузнецов // Прометей. Регион. сб. науч. трудов по экономике. Вып. 3(15). –– Донецк: ИЭП НАНУ, Юго-Вост., 2004. –– С. 41-44.
112. Горелова В.Л. Основы прогнозирования систем / В.Л. Горело-ва, Е.Н. Мельникова. –– М.: Высшая школа, 1986. –– 285 с.
113. Государственное регулирование среды деятельности предпри-ятий : [монография] / [Козаченко А.В., Воронкова А.Э., Кононов Ю.А. и др.]. –– Луганск: ВУГУ, 2000. –– 244 с.
114. Грачев А.В. Анализ и управление финансовой устойчивостью предприятия : [учеб.-практ. пособ.] / А.В. Грачев. –– М.: Издательство «Финпресс», 2002. –– 208 с.
115. Гребеникова Е.А. Состояние инвестиционной деятельности в Украине и возможности ее активизации / Е.А. Гребеникова // Економiка, фiнанси, право. –– 2000. –– № 3. –– С. 14-17.
116. Гриньов А.В. Інноваційний розвиток промислових підприємств. Концепція, методологія, стратегічне управління / А.В. Гриньов. –– Харкiв: Інжек, 2003. –– 239 с.
117. Гриньова В.М. Фiнансова реструктурiзацiя промислових пiдприємств / В.М. Гриньова, А.В. Гриньов // Фiнанси України. –– 2002. –– № 10. –– С. 44-46.
118. Губерная Г.К. Рынок: новые условия управления / Г.К. Губер-ная. –– Донецк: ИЕП НАН Украины, 1995. –– 110 с.
119. Гузь Н.Г. Моделирование управления производством в условиях рыночной конкуренции / Н.Г. Гузь, М.В. Очкас, А.Г. Ремпель // Вісник Донецького університету. Серія Економічні науки. Зб. наук. праць. Вип. 2. –– 1999. –– С. 143-146.
120. Данилишин Б.М. Сталий розвиток України: реалії і проблеми / Б.М. Данилишин // Проблеми сталого розвитку України. –– К.: БМТ, 2000. –– С. 133-150.
121. Данилишин Б.М. Устойчивое развитие в системе природно-ресурсных ограничений / Б.М. Данилишин, Л.Б. Шостка. –– К.: СОПС Ук-раины НАНУ, 1999. –– 350 с.
122. Декларация Рио-де-Жанейро по окружающей среде и развитию [Электронний ресурс] / Рио-де-Жанейро. –– 14 июня 1992 года. –– Режим доступа: http://www.bellona.ru/Casefiles/rio.
123. Дергачева В.В. Логистические условия обеспечения экономичес-кой устойчивости электроэнергетики [Электронний ресурс] / В.В. Дерга-чева, И.В. Недин, И.В. Сенько // Справочник электрика и энергетика. –– Режим доступа: http://www.elecab.ru/obzor1-12.shtml.
124. Державна програма розвитку машинобудування на 2006-2011 рок [Електронний ресурс] / Постанова кабінету міністрів № 516 від 18 кві-тня 2006 р. –– Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/ aws/main.cgi?nreg=516-2006-%EF.
125. Динес В.А. Конкурентоспособность и экономическая устойчи-вость промышленного предприятия / Динес В.А., Ларин В.Н., Лоскутов Р.Ю.. –– Саратов: Изд. центр СГЭА, 1999. –– 277 с.
126. Должанський І.З. Конкурентоспроможність підприємства / І.З. Должанський, Т.О. Загорна. –– К.: Центр навчальної літератури, 2006. –– 384 с.
127. Доманская М.Н. Управление процессами обеспечения экономической устойчивости предприятий сферы услуг : дис. ... канд. экон. наук : 08.00.05, 08.00.10 / Доманская Мария Николаевна. –– М., 2001. –– 166 c.
128. Донец Ю.Ю. Эффективность использования производственного потенциала / Ю.Ю. Донец. –– К.: Знание, 1978. –– 115 с.
129. Доронина М.С. Управління економічними та соціальними проце-сами підприємства : [монографія] / М.С. Доронина. –– Х.: Вид. ХДЕУ, 2002. –– 432 с.
130. Дружинин А.И. Управление финансовой устойчивостью / А.И. Дружинин, О.Н. Дунаев. –– Екатеринбург: ИПК УГТУ, 1998. –– 113 с.
131. Друккер П. Управление, нацеленное на результаты / П. Друкер ; пер. с англ. – М.: Технол. школа бизнеса, 1992. – 786 с.
132. Ебелинг В. Образование структур при необратимых процессах / В. Ебелинг пер. с англ. –– М.: Мир, 1979. –– 280 с.
133. Евланов Л.Г. Экспертные оценки в управлении / Л. Г. Евланов, В. А. Кутузов. –– М.: Экономика, 1978. –– 112 с.
134. Економiчний словник-довiдник / [за ред. С.В. Мочерного]. –– К.: Фемiна, 1995. –– 368 с.
135. Економіка піприємства : [підручн.] / [за ред. С.Ф. Покропивного]. –– К.: КНЕУ, 2001. –– 528 с.
136. Жариков О.Н. Системный подход к управлению / Жариков О.Н., Королевская В.И., Хохлов С.Н.; [под ред. В.Л. Персианова]. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. –– 62 с.
137. Забродский В. Экспертная система діагностики деятельности предприятия / В. Забродский, Л. Трескунов, Л. Янов // Бизнес-Информ. –– 1998. –– № 21-22. –– С. 88-91.
138. Забродский В.А. Диагностика финансовой устойчивости функционирования производственно-экономических систем / В.А. Забродский, Н.А. Кизим. –– Х.: Бизнес-Информ, 2000. –– 82 с.
139. Зайцев А.К. Исследование систем управления : [учеб. пособ.] / А.К. Зайцев. –– Н.Новгород: НИМБ, 2006. –– 123 с.
140.