СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМ МЕНЕДЖМЕНТУ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ :

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

На правах рукопису
УДК 338.45:658.6:621

ПОДОЛЬЧАК НАЗАР ЮРІЙОВИЧ

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМ МЕНЕДЖМЕНТУ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант – доктор економічних наук, професор
Кузьмін Олег Євгенович

Ідентичність за змістом з іншими примірниками дисертації засвідчую
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради /Завербний А.С./

Львів – 2010

Вступ 4

Розділ 1. Теорія та прикладні аспекти визначення соціально-економічної ефективності систем менеджменту підприємств 15
1.1. Сутність та значення соціально-економічної ефективності систем менеджменту підприємств 15
1.2. Види соціально-економічної ефективності систем менеджменту підприємств 40
1.3. Причини, послідовність, принципи оцінювання та регулювання соціально-економічної ефективності систем менеджменту підприємств 51
Висновки за розділом 1 71
Розділ 2. Інституційні обмеження та концепція забезпечення соціально-економічної ефективності систем менеджменту машинобудівних підприємств 77
2.1. Значення та види інституційних обмежень у системах менеджменту підприємств 77
2.2. Формування індикатора ймовірності невиконання нормативно-правових обмежень системою менеджменту підприємств 102
2.3. Побудова інституційних обмежень та врахування часових лагів для забезпечення соціально-економічної ефективності систем менеджменту підприємств 109
2.4. Концепція оцінювання та регулювання соціально-економічної ефективності систем менеджменту машинобудівних підприємств 140
Висновки за розділом 2 165
Розділ 3. Оцінювання соціально-економічної ефективності систем менеджменту машинобудівних підприємств на засадах багатовимірного аналізу 170
3.1. Використання локальних показників для оцінювання соціально-економічної ефективності систем менеджменту підприємств 170
3.2. Вибір індикаторів та формування кластерів ефективності систем менеджменту підприємств шляхом використання методів багатовимірного аналізу 191
3.3. Розроблення інтегрального показника оцінювання соціально-економічної ефективності систем менеджменту підприємств шляхом багатовимірного шкалювання 230
3.4. Застосування дискримінантних рівнянь для оцінювання соціально-економічної ефективності систем менеджменту підприємств 248
3.5. Вплив соціально-економічної ефективності систем менеджменту на результати діяльності підприємств 265
Висновки за розділом 3 271

Розділ 4. Оцінювання та забезпечення соціально-економічної ефективності компонентів систем менеджменту машинобудівних підприємств 277
4.1. Особливості оцінювання соціально-економічної ефективності управлінських підрозділів та діяльності керівників підприємств 277
4.2. Врахування факторів часу та тіньової економіки в оцінюванні соціально-економічної ефективності систем менеджменту підприємств 300
4.3. Організаційне забезпечення системи оцінювання соціально-економічної ефективності менеджменту підприємств 315
4.4. Використання результатів оцінювання соціально-економічної ефективності систем менеджменту підприємств у процесі прийняття управлінських рішень 323
Висновки за розділом 4 331
Розділ 5. Регулювання соціально-економічної ефективності діяльності керівників на основі R-теорії мотивації 335
5.1. Необхідність регулювання соціально-економічної ефективності діяльності керівників шляхом врахування ризику 335
5.2. Теоретико-методологічні та методичні засади R-теорії мотивації 359
5.3. Установлення та регулювання соціально-економічної ефективності задоволення потреб керівників із врахуванням R-теорії мотивації 377
Висновки за розділом 5 398
Висновки 402
Додатки 410
Використані джерела 434

ВСТУП

Актуальність теми. Розвиток світової конкуренції, актуалізація принципів соціальної відповідальності бізнесу та зростання турбулентності економічних процесів спонукають вітчизняні підприємства активізувати формування та використання у практиці ефективніших, дієвіших, результативніших підходів, методів, технологій управління. Незважаючи на щораз більшу потребу у визначені результатів діяльності систем менеджменту, підрозділів та підприємства загалом, інтенсивну адаптацію іноземного досвіду, розвиток та широке застосування сучасних обчислювальних пакетів аналізування даних, завдання формування наукових підходів до оцінювання та регулювання соціально-економічної ефективності систем менеджменту підприємств вирішується повільно. Особливо необхідні вони у діяльності машинобудівних підприємств, які використовують складні управлінські структури, намагаються досягти багатьох соціально-економічних цілей, розробляють різноспрямовані управлінські завдання та прагнуть оптимізувати виробничі процеси, які обтяжені високим рівнем капіталомісткості, ресурсомісткості та енергомісткості порівняно з підприємствами інших комплексів, галузей України.
Вирішенню завдань оцінювання та регулювання соціально-економічної ефективності систем менеджменту машинобудівних підприємств (СЕЕСММП) певною мірою сприяє впровадження моделей управління якістю, проведення аудитів зовнішніми експертами, вихід вітчизняних підприємств на світові біржові майданчики, створення спільних підприємств та використання іноземного досвіду, формування корпоративних цінностей та культури тощо. Попри те, на вітчизняних машинобудівних підприємствах превалює використання інтуїтивних методів оцінювання та регулювання СЕЕСММП, відсутнє організаційно-економічне та інформаційне забезпечення оцінювання, використовуються застарілі методики, моделі та індикатори оцінювання, не сформовано рекомендації щодо регулювання ефективності. Це зумовлює, з одного боку, надмірність у споживанні ресурсів підприємства, нераціональність методів менеджменту, наявність помилкових управлінських рішень, а, з іншого боку, нехтування значними можливостями та теоретичними напрацюваннями сучасної теорії управління підприємствами.
Різноманітні аспекти розвитку забезпечення СЕЕСММП висвітлюють у своїх працях такі вітчизняні та іноземні науковці, як Алєксєєв І.В., Амоша О.І., Гонтарєва І.В., Горбунов А.В., Дойл П., Друкер П.Ф., Затхей А.Р., Каплан Д., Карабасов Ю.С., Копитова І.В., Крикавський Є.В., Кузьмін О.Є., Македон В.В., Мороз О.В., Напоненко В.Ф., Нівен П.Р., Нортон Д., Петрович Й.М., Поплавська Ж.В., Пітерс Т., Рассказов С.В., Рассказова А.Н., Турило А.А., Турило А.М., Уотерман Р., Холл Р., Чухрай Н.І., Шегда А.В., Яремко І.Й., Яковенко Е.Г. та інші. У роботах цих авторів розкрито сутність і значення соціально-економічної ефективності у розвитку ринкової економіки та підприємств, проаналізовано та класифіковано види ефективності, сформовано методичні рекомендації, моделі та критерії оцінювання рівня ефективності окремих підсистем менеджменту, а також наведено елементи управління соціально-економічною ефективністю на підприємствах тощо.
Разом з тим, слід відзначити недостатність теоретичних напрацювань щодо розкриття сутності та особливостей оцінювання та регулювання СЕЕСММП. Зокрема, подальших досліджень потребують питання методології формування систем оцінювання соціально-економічної ефективності, врахування обмежень та формування інтегральних показників оцінювання СЕЕСММП на засадах використання методів багатовимірного аналізу, розроблення інтегральних індикаторів мотивованості персоналу як важливих показників рівня соціальної ефективності систем менеджменту. Крім того, у літературних джерелах існують розбіжності у тлумаченні основних понять соціально-економічної ефективності, процесів її оцінювання та регулювання, систематизації способів застосування отриманих результатів оцінювання ефективності систем менеджменту підприємств, регулювання СЕЕСММП, а також недостатньо розкрито питання оцінювання управлінських підрозділів та діяльності окремих керівників машинобудівних підприємств.
Потреба наукового розроблення окреслених завдань з урахуванням особливостей вітчизняної економіки зумовила вибір теми дисертаційної роботи, визначила її мету і завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема дисертаційного дослідження пов’язана з держбюджетними темами Національного університету “Львівська політехніка”: ДБ/ТЕОР “Формування та розвиток системи індикаторів виробничо-господарської діяльності підприємств: теоретико-методологічні та методичні засади” (номер державної реєстрації 0107U000837) розділом 2 “Розвиток системи індикаторів виробничо-господарської діяльності підприємств”, підрозділом 2.1.3. “Індикатори оцінювання ефективності системи менеджменту підприємства та її складових”, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 27.10.2006 р., № 732 та ДБ/ФАКТОР “Формування методологічних засад полікритеріальної діагностики підприємств шляхом застосування матриці індикаторів” (номер державної реєстрації 0109U001161) розділом 3 “Розроблення принципів полікритеріальної діагностики діяльності підприємств”, підрозділом 3.3. “Принципи полікритеріального оцінювання та регулювання соціально-економічної ефективності систем менеджменту підприємств”, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 17.11.2008 р., № 1043. Дисертаційне дослідження також виконано в межах наукової тематики кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення концепції, теоретичних положень і прикладних рекомендацій щодо оцінювання та регулювання СЕЕСММП для створення умов прийняття оптимальних рішень та розвитку систем управління підприємств.
Для досягнення мети у роботі було сформульовано та вирішено такі завдання:
– удосконалити категоріальний апарат теорії оцінювання та регулювання СЕЕСММП;
– розробити концепцію оцінювання та регулювання СЕЕСММП;
– запропонувати стратегії управління обмеженнями для підвищення СЕЕСММП;
– розробити модель оцінювання ймовірності порушення нормативно-правових обмежень та проаналізувати їхній вплив на СЕЕСММП;
– розвинути метод оцінювання впливу часових лагів на установлення та регулювання СЕЕСММП;
– запропонувати модель формування кластерів за рівнем ефективності систем менеджменту підприємств;
– розробити метод розрахунку інтегрального показника СЕЕСММП на засадах застосування факторного аналізу, багатовимірного шкалювання та результатів кластеризації;
– розробити дискримінантну функцію кількісного оцінювання СЕЕСММП на основі визначення параметрів дискримінантних рівнянь;
– удосконалити метод оцінювання соціально-економічної ефективності діяльності управлінських підрозділів підприємств;
– обґрунтувати та розробити теоретичні, методологічні та прикладні засади нової теорії мотивації (R-теорії) для забезпечення зростання рівня СЕЕСММП;
– удосконалити метод оцінювання соціально-економічної ефективності діяльності керівників машинобудівних підприємств.
Об’єктом дослідження є процеси оцінювання та регулювання СЕЕСММП.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні та методичні положення з оцінювання та регулювання СЕЕСММП.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети було використано такі методи дослідження: систематизації та узагальнення (формування концепції оцінювання ефективності систем менеджменту машинобудівних підприємств – п. 1.1 та п.1.2, рекомендації щодо використання результатів оцінювання СЕЕСММП у процесах прийняття управлінських рішень – п. 4.4); наукової абстракції (обґрунтування необхідності врахування обмежень в оцінюванні та регулюванні СЕЕСММП – п. 2.1 та п. 2.2, дослідження та удосконалення категоріального апарату – п. 1.1 та 1.2); економіко-статистичний (оцінювання впливу часових лагів на зміну обмежень – п. 2.3, модель оцінювання ймовірності порушення однією із зацікавлених груп нормативно-правових обмежень – п. 2.4, модель формування кластерів за рівнем СЕЕСММП – п. 3.2, розроблення методу знаходження інтегрального показника рівня СЕЕСММП – п. 3.3, метод кількісного оцінювання рівня СЕЕСММП за допомогою дискримінантних рівнянь – п. 3.4, метод формування інтегрального показника мотивованості персоналу – п. 5.3, метод оцінювання соціально-економічної ефективності діяльності управлінських підрозділів машинобудівних підприємств – п. 4.1, метод оцінювання соціально-економічної ефективності діяльності керівників машинобудівних підприємств – п. 4.1); аналітичний і структурно-логічний (регулювання СЕЕСММП з урахуванням ризику – п. 5.1, формування теоретичних, методологічних та прикладних аспектів R-теорії мотивації – п. 5.2, методичні прийоми до формування стратегій управління обмеженнями – п. 2.3); графічний (для наочного подання результатів дослідження).
Теоретичною основою дослідження є наукові праці вітчизняних та іноземних авторів, матеріали періодичних видань, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, національні та іноземні законодавчі й нормативно-правові акти за профілем дисертаційної роботи, Інтернет-джерела.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні теоретичних положень та прикладних рекомендацій для удосконалення оцінювання та регулювання СЕЕСММП. Результати виконаного дослідження, що визначають наукову новизну, полягають у такому:
вперше:
– розроблено концепцію оцінювання та регулювання СЕЕСММП, яка передбачає установлення поточних та заключних результатів діяльності керуючої системи за допомогою системи локальних та загальних індикаторів, які відображають рівень збалансованості, досягнення та реалізації цілей підприємства та зацікавлених груп (акціонери, керівники, споживачі тощо), враховують наявні інституційні обмеження, фактор часу, тенденції у зовнішньому середовищі та обсяги “тінізації” діяльності підприємств, а також можливість зміни рівня чинників СЕЕСММП;
– розроблено метод розрахунку інтегрального показника рівня СЕЕСММП на засадах застосування факторного аналізу для групування та вибору домінуючих індикаторів ефективності, багатовимірного шкалювання для оцінювання різноспрямованих цільових показників функціонування систем менеджменту та кластерного аналізу для визначення еталонних значень ефективності управління підприємством;
– запропоновано теоретичні, методологічні та прикладні засади R-теорії мотивації, яка передбачає виокремлення схильності керівників до ризику та забезпечення менеджерів відповідними обов’язками та завданнями з адекватним (таким, що стимулює керівника) рівнем ризику, що дає змогу максимально використовувати управлінський потенціал та підвищити ефективність системи стимулювання керівників, а також сформовано метод визначення та регулювання інтегрального показника мотивованості персоналу як важливого індикатора рівня СЕЕСММП на засадах використання інструментарію поєднувального аналізу для комплексного оцінювання задоволення потреб персоналу;
удосконалено:
– понятійно-категоріальний апарат теорії оцінювання та регулювання ефективності з позицій сучасного етапу розвитку менеджменту, врахування в економічних процесах підприємства інтересів зацікавлених груп, що, на відміну від існуючого, дало можливість досліджувати систему менеджменту у полівимірному просторі, а саме уточнено такі поняття: “ефективність”, “рівень ефективності”, “регулювання соціально-економічної ефективності”, “соціально-економічна ефективність”, “результативність”, “дієвість”, “виробнича ефективність машинобудівного підприємства” та “оцінювання соціально-економічної ефективності системи менеджменту машинобудівного підприємства”;
– метод оцінювання соціально-економічної ефективності діяльності управлінських підрозділів машинобудівних підприємств, який, на відміну від відомих, дає змогу об’єктивно визначати вагові коефіцієнти індикаторів ефективності на основі врахування тенденцій у зовнішньому середовищі, середньогалузевих показників або показників діяльності основних конкурентів та чітко ранжувати напрями діяльності управлінських підрозділів за рівнем ефективності;
– метод оцінювання соціально-економічної ефективності діяльності керівників машинобудівних підприємств, який, на відміну від інших, складається з двох рівнів оцінювання: базового (кількісні показники діяльності) та розширеного (якісні показники діяльності), а оцінюють керівників представники різних зацікавлених груп, які безпосередньо з ними співпрацюють;
дістало подальшого розвитку:
– модель оцінювання ймовірності порушення керівниками підприємства нормативно-правових обмежень та вплив таких порушень на рівень СЕЕСММП на основі застосування симультативної моделі, яка, на відміну від наявних, дає змогу спрогнозувати ймовірність порушення нормативно-правових обмежень, виявити вплив чинників діяльності підприємства на ймовірність недотримання таких обмежень та врахувати це в рівні СЕЕСММП;
– метод оцінювання впливу часових лагів під час зміни інституційних обмежень підприємства з метою регулювання рівня СЕЕСММП із застосуванням лагових моделей за методом Ш. Альмона, який, на відміну від інших, дасть змогу виявляти тривалість часових лагів та адекватніше оцінювати реальний рівень СЕЕСММП у довготерміновому періоді;
– теоретичні засади та методичні прийоми регулювання СЕЕСММП, які, на відміну від існуючих, реалізуються через формування стратегій управління інституційними обмеженнями, що поділяються на активну, пасивну та змішану; це дало можливість обґрунтувати взаємозв’язок між рівнем ефективності управління підприємством та системою нормативно-правових (законодавчих) та неформальних обмежень;
– модель формування кластерів за рівнем СЕЕСММП, яка, на відміну від відомих, дасть змогу розробляти еталонні рівні ефективності управління, ідентифікувати компетенції, слабкі сторони менеджменту, виявити підприємства-конкуренти зі схожими рівнями СЕЕСММП та вибирати адекватні стратегії розвитку машинобудівного підприємства;
– дискримінантна функція кількісного оцінювання рівня СЕЕСММП за допомогою дискримінантного аналізу на засадах використання результатів поділу об’єктів дослідження на кластери за рівнем СЕЕСММП, яка, на відміну від існуючих, об’єднує метрику, індикатори та правила її інтерпретації.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані в дисертації результати та розроблені рекомендації являють собою комплекс методичних матеріалів для оцінювання та регулювання СЕЕСММП. Практичне значення наукових результатів полягає у розробленні та удосконаленні:
– методичних рекомендацій з організування системи оцінювання СЕЕСММП;
– положення для визначення інтегральних показників оцінювання систем менеджменту, керівних підрозділів та керівників машинобудівних підприємств;
– методичних рекомендацій з розроблення індикатора мотивованості персоналу, який враховує фактор ризику;
– положення щодо використання лагових моделей для врахування зміни обмежень у рівні СЕЕСММП;
– методичних рекомендацій з використання системи індикаторів для оцінювання ймовірності порушення керівниками підприємства нормативно-правових обмежень;
– положення про застосування R-теорії мотивації для регулювання СЕЕСММП;
– методичних рекомендацій з використання на підприємствах машинобудівної промисловості результатів оцінювання СЕЕСММП у прийнятті стратегічних управлінських рішень.
Розроблені методичні та науково-прикладні рекомендації використані у діяльності органів державного управління і машинобудівних підприємств, що підтверджується відповідними довідками: Міністерство економіки України (довідка № 48-22/351 від 12.10.2009 р.), Головне контрольно-ревізійне управління України (довідка № 26-18/29 від 23.10.2009 р.), Головне управління промисловості та розвитку інфраструктури Львівської обласної державної адміністрації (довідка № 1-1/213-4 від 19.02.2010 р.), ДП ВАТ “Концерн-електрон” завод телевізійної техніки “Електрон” (довідка № А088/87 від 04.03.2010 р.), ВАТ “Іскра” (довідка № 10/26 від 10.03.2010 р.), ВАТ “Львівський локомотиворемонтний завод” (довідка № 181/69 від 16.04.2010 р.), ЗАТ “Автонавантажувач” (довідка № 191/19-01 від 13.10.2009 р.), СП у формі ТОВ “Сферос-Електрон” (довідка № 1809/1 від 09.10.2009 р.).
Основні положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Національного університету “Львівська політехніка”, зокрема під час викладання дисциплін “Стратегічний менеджмент”, “Міжнародні стратегії економічного розвитку”, “Управління ризиками в інноваційній діяльності”, “Стратегічне управління інноваційним розвитком” (довідка № 67-01-651 від 28.04.2010 р.).
Особистий внесок автора. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримано й опрацьовано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використано лише ті ідеї, положення і розрахунки, які є результатом особистої роботи здобувача і становлять його індивідуальний внесок. Внесок автора в колективні опубліковані праці конкретизовано в списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та наукові результати дисертаційної роботи доповідались, обговорювались й були схвалені на: Міжнародній науково-практичній конференції “Реформування фінансової кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 4–5 квітня 2004 р.), Науково-прикладній конференції “Проблеми управління міжнародною економічною діяльністю” (м. Львів, 22–23 квітня 2004 р.), Науково-технічній конференції молодих спеціалістів (м. Кременчук, 14–15 квітня 2005 р.), Регіональній міжвузівській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки” (м. Рівне, 14–15 квітня 2005 р.), Науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку інформаційних систем і технологій в економіці” (м. Харків, листопад 2004 р.), Четвертій всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки країни” (м. Сімферополь, 28–30 вересня 2005 р.), Шостій міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (м. Львів, 9–11 листопада 2006 р.), Науково-практичній конференції “Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства” (м. Львів, 20–22 квітня 2007 р.), Науково-практичній конференції “Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики” (м. Львів, 29–31 травня 2008 р.), Науково-практичній конференції “Проблеми соціально-економічного розвитку підприємств” (м. Харків, листопад 2008 р.), VIІ Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (м. Львів, 6–8 листопада 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми формування та реалізація конкурентної політики: аспекти молодіжного підприємництва” (м. Львів, 17–18 вересня 2009 р.), VIII Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України” (м. Алушта–Сімферополь, 1–3 жовтня 2009 р.), Міжнародній науково-технічній конференції “Актуальні проблеми водного господарства та природокористування” (м. Рівне, 21–23 жовтня 2009 р.), Другій науково-практичній конференції “Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства” (м. Львів, 23–24 жовтня 2009 р.), II Всеукраїнській науково-практичній конференції “Управління у сферах фінансів, оподаткування, страхування і кредиту” (м. Львів, 18–21 листопада 2009 р.), III Міжнародній науково-практичній конференції “Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики” (м. Львів, 20–21 травня 2010), а також на наукових семінарах кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету “Львівська політехніка”, кафедри економіко-математичного моделювання Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 52 наукові праці, з них 3 монографії, 30 статей у фахових наукових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 80,5 друковані аркуші, з яких особисто автору належать 50,82 друковані аркуші.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми – розроблення теоретичних положень та прикладних рекомендацій щодо оцінювання та регулювання СЕЕСММП на засадах забезпечення збалансованості при встановлені та досягненні різноспрямованих цілей зацікавлених груп у багатоаспектній діяльності машинобудівних підприємств. Представлені у дисертаційній роботі наукові теоретичні та практичні результати сприятимуть виокремлення стратегічних напрямів концентрації зусиль систем менеджменту, ідентифікуванню проблемних місць розвитку управлінських підрозділів, вирішенню завдань удосконалення процесів прийняття управлінських рішень, своєчасному внесенню коректив у діяльність систем менеджменту, зміцненню довіри акціонерів та інших зацікавлених груп до керівництва підприємства, визначенню адекватної інвестиційної вартості підприємства, підвищенню інвестиційної привабливості підприємства, встановленню необхідного та достатнього рівня винагороди менеджерів, оцінюванню потенціалу, компетентності керівників, а отже, комплексному та системному удосконаленню управлінських систем підприємства. Виконані дослідження дали змогу зробити такі узагальнення та висновки:
1. Розвиток економічних відносин в Україні на ринкових засадах супроводжується структурними змінами у галузі машинобудування, поступовим впровадженням у всіх підприємствах галузі та рівнях управління організацій принципів ефективності, які ґрунтуються на системності, комплексності та збалансованості діяльності підприємства і потребують прикладних підходів до оцінювання та регулювання СЕЕСММП. Теоретичні дослідження та конструктивне опрацювання наукової літератури дали змогу удосконалити понятійно-категоріальний апарат теорії оцінювання та регулювання ефективності систем менеджменту підприємства. Зокрема СЕЕСММП характеризує стан керуючої системи, яка своїми досягненнями та результатами впливу на керовану систему (виражаються у цілях, управлінських рішеннях, методах менеджменту, тобто діях та бездіяльності) забезпечує баланс інтересів зацікавлених груп у встановленні та досягненні цілей підприємства із врахуванням інституційних обмежень та фактора часу. Використання такого трактування СЕЕСММП у практиці діяльності машинобудівних підприємств сприятиме дотриманню власниками та керівниками багатовекторності у розвитку систем менеджменту підприємств.
2. Доведено, що домінуючою складовою ефективності діяльності підприємства є СЕЕСММП, яка забезпечує та інтегрує різні функціональні види ефективності підприємства (виробничу, технологічну, проектну, фінансову тощо) для досягнення цілісних соціально-економічних результатів на визначеному зацікавленими групами рівні. Основна відмінність СЕЕСММП від соціально-економічної ефективності діяльності підприємства полягає у синтезі локальних та загальних результатів діяльності підприємства, ідентифікуванні причинно-наслідкових зв’язків між локальними та загальними результатами, що доцільно враховувати експертам з оцінювання рівня СЕЕСММП.
3. Система оцінювання СЕЕСММП – систематичні підходи, критерії, методи, моделі, які використовуються для знаходження сфери рівноваги цілей зацікавлених груп, досягнення якої забезпечує діяльність, а, інколи, і бездіяльність керуючих підсистем підприємства, враховуючи існуючі інституційні обмеження та фактор часу. Враховуючи основні причини проведення оцінювання рівня ефективності системи менеджменту, ідентифіковано функції (ролі), які відіграють результати оцінювання у виробничо-господарській діяльності сучасної організації: підтримки, діагностування, консультування, інформування, об’єднання та облікування, оптимізування, рекламна або іміджеві. Розкрито їх зміст та значення.
4. Шахрайство, опортуністична поведінка керівників та необхідність виокремлення реального рівня СЕЕСММП зумовили врахування обмежень діяльності підприємств, що виникають внаслідок існування базових регуляторів суспільних відносин, вони визначають особливість поведінки суб’єкта, дотримання яких є добровільним або спирається на санкції, закладені в нормативно-правових актах, законах природи чи звичаях, які найчастіше виступають джерелами обмежень, в оцінюванні рівня СЕЕСММП. Вдалось дослідити, що дотримуватись одночасно всіх обмежень менеджментом підприємства не можливо, через те що обмеження є суперечливими, а обов’язковому виконанню підлягають законодавчі обмеження, щодо інших, то формується стратегія, яка і визначає склад обмежень, що виконуються, та рівень їх дотримання. Існує причинно-наслідковий зв’язок між обмеженнями та розвитком системи менеджменту. Він полягає в тому, що обмеження сприяють чи стримують розвиток системи менеджменту, який здатен створювати нові та ліквідувати неефективні обмеження. Формування ефективної системи управління передбачає, що обмеження є додатковими можливостями, а не бар’єрами для розвитку менеджменту.
5. У дисертацій роботі інституційні обмеження класифіковано за такими класифікаційними ознаками: способом закріплення (нормативно-законодавчі (формальні); звичаєві, етичні та неправові/ незаконні (неформальні)); впливом на обмеження (керовані, потенційно керовані та некеровані); сутністю (процедурні та змістовні) та інші. Класифікація обмежень необхідна для правильного розуміння обмежень, їхньої сутності, особливостей, а також виявлення реального рівня СЕЕСММП.
6. Пов’язуючи проблематику регулювання СЕЕСММП з управлінням обмеженнями підприємства, вдалося розробити стратегії суб’єкта щодо обмежень, а саме: пасивну, активну та змішану стратегії. Пасивну стратегію реалізують адаптацією елементів системи управління до існуючих обмежень. Активну ж стратегію щодо обмежень реалізують такими способами: 1) обхід (використання недосконалості та прогалини) системи обмежень; 2) вплив на формування обмежень (зв’язки з громадкістю, реклама, перетин директорату, лобіювання, інтеграція або злиття тощо); 3) оптимізація системи обмежень; 4) комбінований (поєднання перерахованих підходів).
7. Оцінюючи необхідний рівень витрат для формування потрібних обмежень у системі менеджменту організації, доведено необхідність ідентифікування та адекватного врахування часових лагів в СЕЕСММП. Розрив між очікуваними і реальними результатами може стати причиною негативних оцінок, призвести до зниження довіри обраної моделі визначення ефективності діяльності підприємства та ефективності сформованої системи менеджменту організацій. Дослідження часових лагів на машинобудівному підприємстві підтвердили їхню наявність.
8. На основі аналізу обмежень запропоновано модель оцінювання ймовірності порушення нормативно-правових обмежень керівниками машинобудівного підприємства. Модель побудовано у вигляді симультативної моделі. До основних індикаторів, які визначають ймовірність порушення нормативно-правових обмежень на підприємстві включено: кількість невиконаних контрактів або умов контрактів, кількість порушень нормативно-правових актів, виявлених контролюючими органами, рівень ризиковості стратегії підприємства, сума сплачених штрафів, пені, компенсацій тощо, форма власності підприємства, витрати на заробітну плату, кількість доган, отриманих керівниками підприємства, рівень мотивованості керівників підприємства.
9. Розроблено концепцію оцінювання та регулювання СЕЕСММП, яка складається з таких основних елементів: 1) цілі основних зацікавлених груп у діяльності організації; 2) обмеження, підходи та стратегії системи менеджменту щодо обмежень; 3) тенденції зовнішнього середовища підприємства; 4) рівень “тінізації” сфери діяльності організації; 5) часовий фактор. Адекватне оцінювання цих системо утворювальних елементів та синтезування отриманих результатів дасть змогу визначити вірогідний рівень СЕЕСММП.
10. За результатами вивчення постулатів теорій управління ефективністю та дослідження практичної діяльності машинобудівних підприємств вдалось виявити, що використання винятково локальних індикаторів оцінювання СЕЕСММП дасть змогу визначити лише ефективність діяльності певного керівника або окремої частини системи менеджменту, що не відображатиме реальний рівень ефективності систем менеджменту підприємства (максимальна локальна ефективність окремих частин системи менеджменту призводить до мінімальної ефективності системи менеджменту, загалом). Тому потрібно оцінювати рівень СЕЕСММП за синтезом локальних та загальних індикаторів, до того ж чітко ідентифікувавши причинно-наслідкові зв’язки між групами показників.
11. Методологічною основою формування прикладних інструментів оцінювання рівня ефективності менеджменту машинобудівних підприємств стало застосування методів багатовимірного аналізу: факторного, кластерного аналізів, багатовимірного шкалювання та дискримінантного аналізу. Варто зазначити, що поступове їхнє застосування дало можливість сформувати дієві інструменти оцінювання рівня СЕЕСММП. Зокрема використання результатів кластерного аналізу у багатовимірному шкалюванні дало змогу сформувати еталонні значення, такі самі еталонні значення були використані для розрахунку дискримінантних функцій.
12. За результатами факторного аналізу ідентифіковано причинно-наслідкові зв’язки між такими локальними та загальними показниками СЕЕСМП: частка адміністративних витрат – рентабельність продукції та рентабельність активів; коефіцієнт економічності керуючої підсистеми – рентабельність продукції та обсяг дивідендів, індекс порушення законодавчих обмежень керівниками – частка штрафів та пені, які сплатили на підприємстві, кількість скарг на керівників – кількість порушень умов договорів, індекс мотивованості керівників – частка заробітної плати, кількість РП на одного керівника – коефіцієнт наукомісткої продукції тощо. Між усіма локальними та загальними показниками СЕЕСМП, які увійшли до одного і того самого фактора існують щільні причинно-наслідкові зв’язки.
Запропоновані змінні оцінювання рівня соціально-економічної ефективності систем менеджменту ЗАТ «Автонавантажувач» корелюють між собою, а більшість із сформованих факторів (груп) складаються із локальних та загальних показників оцінювання СЕЕСММП. Відповідно до сучасних теорій оцінювання рівня ефективності системи менеджменту організацій вибірки із 51 змінної і більше є надто громіздкими і незбалансованими (в часі, кількості показників, типах показників тощо), тому доцільно збалансувати показники та залишити тільки ключові змінні оцінювання рівня соціально-економічної ефективності системи менеджменту ЗАТ «Автонавантажувач».
13. Дослідження ефективності шляхом кластеризації індикаторів діяльності підприємств дали змогу дійти висновку, що ефективний менеджмент компаній реалізує однакові стратегії, незалежно від регіону, країни, де функціонує підприємство. Наприклад, ВАТ "Полтавський турбомеханiчний завод" та ВАТ "Донецький завод гірничорятувальної апаратури" мають усі позитивні показники, лише на заробітну плату та збут затрати доволі малі. Це пояснюється тим, що вони мають налагоджені тісні зв’язки із споживачами та дистриб’юторами, і відповідно, основні витрати на збут продукції несуть партнери. На покупця, як правило, покладаються усі затрати із збуту та транспортування.
Результати кластерного аналізу показують, що більшість підприємств належать до кластера № 3, тобто кластера із середнім рівнем СЕЕСММП, що достатньо адекватно відображає стан та тенденції машинобудівної галузі.
14. Оцінюванням СЕЕСММП за допомогою багатовимірного шкалювання отримано такі результати: 1) визначено місце організації за рівнем ефективності серед конкурентів шляхом визначення інтегрального показника; 2) сформовано сфери максимального задоволення потреб різних зацікавлених груп у діяльності машинобудівного підприємства за критерієм рівня ефективності менеджменту підприємств; 3) встановлено кількість та природу показників, що використовувались для оцінювання рівня СЕЕСММП з позицій різних зацікавлених груп; 4) проведено пофакторний аналіз шляхом порівняння просторових мап оцінки рівня СЕЕСММП, розроблених з урахуванням і без урахування обраних показників; 5) оцінено машинобудівний комплекс у національній економіці за показниками рівня СЕЕСММП.
15. У результаті отриманих даних за допомогою кластерного аналізу та багатовимірного шкалювання до кожного із отриманих кластерів сформовано дисркимінатну модель, що дає можливість іншим підприємствам машинобудівного комплексу віднести власний об’єкт до одного із кластерів при підстановці значень показників аналізу, а отже, визначити рівень ефективності власного менеджменту.
Використавши дискримінантний аналіз в процесі оцінювання рівня СЕЕСММП вирішено такі завдання: 1) визначено дискримінантні функції за виділеними залежними змінними; 2) перевірено, чи значно відрізняються за рівнем СЕЕСММП, які утворили сусідні кластери, за допомогою аналізу незалежних змінних; 3) встановлено найзначиміші показники оцінювання рівня СЕЕСММП; 4) запропоновано параметри, за якими можна відносити інші машинобудівні підприємства до однієї із виділених груп; 5) перевірено точність та надійність класифікації машинобудівних підприємств за рівнем ефективності системи менеджменту за допомогою кластерного аналізу; 6) визначено дискримінантну функцію для прогнозування рівня СЕЕСММП на короткотерміновий період.
16. Важливим компонентом формування ефективності діяльності системи менеджменту машинобудівних підприємств є керівник. Завданням оцінювання ефективності діяльності менеджерів є визначення їхнього особистого внеску в діяльність підприємства на підставі результатів виконання основних видів робіт, попередніх досягнень та вдосконалення управлінської роботи. Проте не можна вважати, що праця управлінських працівників тим ефективніша, чим більше розпоряджень вони видають за одиницю часу, формують нові методи менеджменту, беруть участь у більшій кількості нарад тощо. Їхню працю доцільно оцінювати не стільки за кількістю прийнятих рішень та сформованих методів менеджменту, скільки за тим ефектом, який вони приносять або можуть принести виробничо-господарській діяльності підприємства, що насамперед залежить від якості результатів праці.
17. Регулювання соціально-економічної ефективності діяльності керівників доцільно шляхом їх поділу за схильністю до ризику. Доцільно поділити працівників як мінімум на три категорії – схильних до ризику (R1), нейтральних (R2) та несхильних (R3). Як показують дослідження працівник не схильний до ризику ніколи ефективно не працюватиме в галузі, на підприємстві чи на посаді, які вимагають прийняття та реалізації рішень з високим рівнем ризику. Такий менеджер у ситуації навіть з незначним рівнем ризику може призвести до втрати контролю в управлінні, поведінці тощо.
Беззаперечним є і той факт, що працівник, схильний до ризику, ніколи ефективно не працюватиме протягом тривалого періоду на посаді із низьким рівнем ризику. Позитивні результати від його праці можна отримати тільки в короткотерміновому періоді, а пізніше, задовольнивши певний рівень фізіологічних потреб, працівник, схильний до ризику, захоче відчути адреналін у крові, задоволення потреби у ризику набуде для нього ще більшого значення. І поки працівник не знайде посаду із відповідним рівнем ризику, керівництво може наражатись на поведінку працівника, спрямовану на погіршення морально-психологічного клімату колективу.
19. На підставі результатів виконаного дослідження можна запропонувати:
– Міністерству економіки України, Міністерству промислової політики України при розробленні нормативних документів з управління ефективністю на підприємствах використовувати сформульовані в дисертації рекомендації щодо систематизації методів оцінювання та регулювання соціально-економічної ефективності машинобудівних підприємств;
– Міністерству освіти і науки України при підготовці фахівців у сфері підприємництва та менеджменту використовувати теоретичні та методологічні положення дисертації щодо особливостей та елементів оцінювання, регулювання, забезпечення та використання соціально-економічної ефективності системи менеджменту машинобудівних підприємств.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Аврамов В. Мотивация болгарских менеджеров по продажам / В. Аврамов // Проблемы теории и практики управления. – 2002. – №1. – С. 95-98.
2. Аккоф Р. Аккоф о менеджменте / Р. Аккоф: [пер. с англ.. под ред. Л.А.Волковой]. – Спб.: Питер, 2002. – 448 с.
3. Аккоф Р.Л. Искусство решения проблем / Р.Л. Аккоф. - М., 1982.
4. Аксьонов І. Як оцінити діяльність ради директорів / І. Аксьонов // Круглий стіл. – 2004. – № 5. – С.27–31.
5. Александров І.О. Кластеризація територіальних утворень України за рівнем економічної безпеки / І.О. Александров, О.В. Половян // Економічна кібернетика. – 2000. – №5-6. – С. 40-47.
6. Амоша О.І. Формування кластерної моделі соціально-економічного розвитку міста / О.І. Амоша, К.В. Некрасова // С. 14-18.
7. Амоша О.І. Організаційно-економічні механізми активізації інноваційної діяльності в Україні / О.І. Амоша // Економіка промисловості. – 2006. - № 5. – С. 15-21.
8. Амоша О.І. Стратегія вдосконалення господарського механізму // Вісник НАН України. – 20002. – №1.
9. Андрушків Б.М. Основи менеджменту: методологічні положення та прикладні механізми / Б.М. Андрушків, О.Є. Кузьмін. – Тернопіль: Лілея, 1997. – 229 с.
10. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И. Ансофф. – СПб: «Питер», 1999. – 416 с.
11. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф. – М.: Экономика, 1989. – 519 с.
12. Баканов М.И. Теория економического анализа / М.И. Баканов, А.Д. Шереметьев. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 416 с.
13. Бартон Т. Комплексный подход к риск-менеджменту: стоит ли этим заниматься / Т. Бартон, У. Шенкир, П. Уокер – М.: Издательский дом «Вильямс», 2003. – 208 с.
14. Б’юкенен Дж.М. Суспільні фінанси і суспільний вибір: Два протилежних бачення держави / Дж.М. Б’юкенен, Р.А. Масгрейв. – К.: «КМ Академія», 2004. – 175 с.
15. Беликова Т.Ю. Моделирование процессов мотивации персонала предприятия в современных условиях / Т.Ю. Беликова // Модели управления в рыночной экономике. Выпуск 6. Донецк: ДонНУ. – 2003. – С. 195-202.
16. Белінська Я.В. Інституції та економічний розвиток / Я.В. Белінська // Актуальні проблеми економіки. – №2. – 2004. – С. 36-49.
17. Берзинь Й.3. Зкономика машиностроительного производства / Й.3. Берзинь, Н.П. Колинина. – М: Высшая школа, 1988. – 303 с.
18. Биконя С.Ф. Інституційні зміни – запорука успіху політики національного розвитку економіки України / С.Ф. Биконя // соціально-економічні дослідження в перехідний період. Ринкова трансформація України: проблеми та перспективи. – Зб. Наук. Праць НАНУ ІРД. - Вип. 1. – Львів, 2004 – 623 с.
19. Бірченко Ю.І. Деякі критерії оцінки якості та ефективності нормативно-правових актів / Ю.І. Бірченко // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Юридичні науки. Том 26, 2004. – Видавничий дім «КМ Академія». – С. 9-13.
20. Блер К. Приборкання ризику / К. Блер, Г. Притч // Круглий стіл. – 2004. – № 10-11. – С. 24-26.
21. Богоявленська Ю.В. Ефективні механізми мотивації праці (праксеологічний підхід) / Ю.В. Богоявленська // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць в 5 т. Випуск 195. Том II. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 528-539.
22. Бойко С.І. Концепція виміру ефективності системи менеджменту підприємства / С.І. Бойко // Зовнішня торгівля: проблеми та перспективи. Збірник наукових праць. Випуск 4. Частина 2. – К.: УАЗТ, 2000. – 314 с.
23. Бондаренко О.В. Бизнес и человек. Историко-философський социологический экскурс в предпринимательство / О.В. Бондаренко. – Запорожье: РА «Тандем-У», 1997.
24. Борисова Т. Модель маркетингового забезпечення системи антиризикових заходів / Т.Борисова // Галицький економічний вісник. – 2007.- №1. – С. 54-61.
25. Бродский Б.Е. Теневые структуры и виртуальные ловушки: модели неформального сектора в переходных экономиках / Б.Е. Бродский // Экономический журнал ВШЭ. – 2000. - №4. – С. 433-453.
26. Брюховецька Н.Ю. Оцінка економічної ефективності корпоративного управління / Н.Ю. Брюховецька, Н.В. Дутова // Вісник Донецького університету економіки та права: зб. Наук праць – Донецьк: ДонУЕП, 2004. - №1. – С. 42-48.
27. Бугров Д. Метрика ефективності / Д. Бугров // Круглий стіл № 4, 2004. – С. 12-14.
28. Веснин В.Р. Основы менеджмента: [учебник] / В.Р. Веснин. – М.: Интитут международного права и экономики. Издательство «Триада, Лтд», 1997. – 384 с.
29. Виробництво основних видів машинобудівної продукції за 2003–2006 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ukrstat.gov.ua
30. Виссема Х. Менеджмент в подразделениях фирмы (предпринимательство и координация в децентрализованной компании) / Х. Виссема. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 288 с.
31. Вінчук Ю.Г. Ринкова економіка і держава / Ю.Г. Вінчук. – Кривий Ріг: Мінерал, 2003. – 541 с.
32. Вітлінський В.В. Ризик у менеджменті / В.В. Вітлінський, С.І. Наконечний. – К.: ТОВ «Борисфен-М», 1996. – 336 с.
33. Внукова Н.М. Базова методика оцінки економічного ризику підприємств / Н.М. Внукова, В.А. Смоляк // Фінанси України. - №10. – 2002. – С. 15-21.
34. Галасюк В. Теорема G3B структуры стоимости бизнеса, базирующаяся на концепции CCF / В. Галасюк, В. Галасюк // Вісник Академії економічних наук України. № 1(5). – 2004. – С. 20-23.
35. Герасимчук В. Управління підприємством як соціально-економічною системою: функціональний підхід / В. Герасимчук // Економіка України № 4. – 2003. – С. 12-18.
36. Герасимчук В.Г. Розвиток підприємства: діагностика, стратегія, ефективність / В.Г. Герасимчук. – К.: Вища школа, 1995. – 267 с.
37. Герасимчук Н.А. Взаємодія правових норм і етичних норм в підприємницькій діяльності малих підприємств / Н.А. Герасимчук // Вісник НУ “Львівська політехніка” “Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку». - 2003, С.105-114.
38. Голдратт Э.М. Цель. Процесс непрерывного улучшения / Э.М. Голдратт, Дж. Кокс: пер. с англ. Е. Федорко. – ЗАО «ИД Максимум, 2007. – 776 с.
39. Голов С.Ф. Управлінський облік: [підр.] / С.Ф. Голов. – К.: Лібра, 2003. – 704 с.
40. Головіна О.Г. Методологія оцінки ефективності мотивації трудової діяльності індивіда / О.Г. Головіна // Наукові записки Том 21. Економічні науки. Національний університет “Києво-Могилянська академія”. Видавничий дім: “КМА”. – 2003 р. – С. 63-68.
41. Голомовзий В.М. Проблеми оцінки ефективності функціонування апарату управління організацій / В.М. Голомовзий, Р.З. Дарміць // Міжнародна науково-прикладна конференція “Менеджмент і міжнародне підприємництво”: Зб. матеріалів / Відп. Ред. О.Є. Кузьмін. – Львів: НУ”Львівська політехніка”, 2001. - 132 с.
42. Гонтарева И.В. Проблемы определения системной эффективности деятельности предприятия / И.В. Гонтарева // Економіка підприємства та управління виробництвом– 2005. – № 1. – С. 108-111.
43. Гранатуров В.М. Ризики підприємницької діяльності. Проблеми аналізу / В.М. Гранатуров, О.Б. Шевчук. - К.: Зв'язок, 2000. – 152 с.
44. Гребешкова О.М. Потенціал зовнішнього зростання підприємства / О.М. Гребешкова // Стратегія економічного розвитку України: наук. зб. – Вип. 14 – К.: КНЕУ, 2003. – С. 32-38.
45. Грінчак М.С. Облік і контроль витрат виробництва і реалізації продукції швейної промисловості / М.С. Грінчак Автореферат на здобуття ступеня к.е.н. – Київ, 2004. – 23 с.
46. Грошев И. Мужчины и женщины как руководители: различия в принятии решений / И. Грошев. // Теория и практика управления. – 1998. – №6. – С. 114-121.
47. Гюртлєр Д. Добробут для всіх. Таємниця успіху соціального ринкового господарства / Д. Гюртлєр // Deutscland. – 2003. – №3. – С. 8-11.
48. Давид Р. Основные правовые системы современности / Р. Давид. – М. – 1998.
49. Данчева О.В. Практична психологія в економіці та бізнесі / О.В. Данчева, Ю.М. Швалб. – К.: Лібра, 1999. – 270 с.
50. Де Сото Е. Другой путь. Невидимая революция в третьем мире / Е. Де Сото. – М.: Catallaxy, 1995.
51. Дейлі Г. Поза зростанням. Економічна теорія сталого розвитку / Г. Дейлі: [пер. з англ.: Інститут сталого розвитку]. – К.: Інтелсфера, 2002.
52. Денис О.Б. Соціально-економічні механізми управління акціонерним капіталом // Автореферат на здобуття ступеня кандидата економічних наук. – Львів, 2004. – 20 с.
53. Дженстер П. Анализ сильных и слабых сторон компании: определение стратегических возможностей / П. Дженстер, Д. Хасси. – М.: Издательский дом « Вильямс», 2003. – 368 с.
54. Для экономического роста в России нет непреодолимых препятствий // ЭКО. – 2001. - №3. – С. 3-26.
55. Дмитренко Г.А. Стратегічний менеджмент: цільове управління персоналом організації / Г.А. Дмитренко. – К.:МАУП, 1998. – 188 с.
56. Дмитренко-Карабин Х.М. Смисложиттєві орієнтації як чинник ефективності становлення особистості / Х.М. Дмитренко-Карабин // Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. Вип. VI, 2004.- 134-141.
57. Дойль П. Маркетинг-менеджмент и стратегии / П. Дойль: [пер. с англ. под ред. Ю.Н.Каптуревского]. – Спб.: Питер, 2002. – 544 с.
58. Долгий Д.А. Мінімізація ризиків протидії відмиванню злочинно одержаних доходів / Д.А. Долгий. – Тростянець: ТРД, 2004. – 116 с.
59. Доленко Л.Х. “Бар’єри входу” і стратегія підприємств / Л.Х. Доленко // Стратегія економічного розвитку України: наук. зб. – Вип. 14. – К.:КНЕУ, 2003. – С. 38-42.
60. Дорошенко Е.А. Оценка професиональных, деловых и личностных качеств персонала: метод. Рекомендации по атестации руководителей и специалистов / Е.А. Дорошенко. – К.: МАУП, 1996. – 172 с.
61. Друкер П.Ф. Практика менеджмента / П.Ф. Друкер. – М.: «Вильямс», 2001. – 398 с.
62. Друкер П.Ф. Эффективное управление / П.Ф. Друкер. – Экономические задачи и оптимальные решения. – М.: ФАПР-ПРЕСС, 1998. – 145 с.
63. Дубчак І.В. Мотивація персоналу як складова ефективного функціонування транснаціональних корпорацій в сучасному економічному середовищі / І.В. Дубчак // Актуальні проблеми економіки. – 2004. - №7. - С. 170-176.
64. Дудоров О.О. Злочини у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика / О.О. Дудоров. – К. Юридична практика, 2002. – 524 с.
65. Економика машиностроительного производства. – М.: Высшая школа, 1988. – 303 с.
66. Економіка аграрного підприємства / С.І. Михайлов, В.В. Ярова, Г.В. Заєць та інші. – К.: Український центр духовної культури, 2004. – 396 с.
67. Економіка підприємства: [підр.] / за ред. Л.Г. Мельника. – Суми: ВТД «Універсальна книга», 2004. – 648 с.
68. Економіка підприємства: [підр.] / за ред. С.Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 2000. – 528 с.
69. Економіка підприємства: [навч. пос.] / За ред. А.В. Шегди. – К.:Знанння-Прес, 2001. – 335 с.
70. Економічна енциклопедія: у трьох томах. Т. 1 / С.В. Мочерний та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.
71. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера // за ред. Р. Дяків. – Київ: Міжнародна економічна фундація, 2000р. – 703 с.
72. Єріна А.М. Статистичне моделювання та прогнозування: [навч. пос.] / А.М. Єріна. – К.: КНЕУ, 2001. – 170 с.
73. Закон України “Про господарські товариства” 1991р. (Господарський Кодекс України).
74. Закон України “Про підприємництво” 1991р.
75. Заремба О.О. Проблеми розвитку швейної промисловості України / О.О. Заремба // теорія і практика сучасної економіки. Міжнародна наук.-практ. конференція. – Черкаси: ЧДТУ, 2004. – С. 125-127.
76. Затхей А.Р. Організаційно-економічні методи підвищення ефективності роботи промислових підприємств: Дис… канд. екон. наук: 08.06.02/ІРД НАН України. – Львів, 1998. – 176 л.
77. Звіти про фінансово-господарську діяльність товариств: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.investgazeta.net/zvit_vat.
78. Звіти про фінансово-господарську діяльність товариств: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.finance.com.ua/ru/emitents/show.
79. Звіти про фінансово-господарську діяльність товариств: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.corporation.com.ua.
80. Иванова Н.И. Национальные инновационные системы / Н.И. Иванова. – М.: Наука, 2002. – 244 с.
81. Истоки современной Японской системы управления // Теория и практика управления. – 2002. – №6.
82. Іванова Н.Ю. Схильність до ризику як фактор ефективності діяльності фірми / Н.Ю. Іванова, В.Б. Беднарчик, О.О. Карпенко // Наукові записки Том 21. Економічні науки. Національний університет “Києво-Могилянська академія”. Видавничий дім: “КМА”. – 2003 р. – С. 38–41.
83. Індекси промислового виробництва за видами діяльності [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ukrstat.gov.ua
84. Індекси цін виробників промислової продукції у 2003 - 2007рр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ukrstat.gov.ua
85. Інноваційна активність підприємств за видами промислової діяльності [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ukrstat.gov.ua
86. Канеман Д. Принятие решений в неопределенности: Правила и предубеждения / Д. Канеман, П. Словик, А. Тверски. – Х.: Из-во «Гуманитарный центр», 2005. – 632 с.
87. Карлін М.І. Роль фінансової системи України в обмеженні тіньової економіки / М.І. Карлін // Проблеми трансформації соціально-економічних систем в Україні. Зб. наук. праць – Острог: “Острозька академія”, 2004. – 66-73.
88. Карпунин М. Г. Перестройка й модернизация машиностроения: економический аспект / М.Г. Карпунин. – М.: Машиностроение, 1990. – 271 с.
89. Кац Й. Система внутрифирменного планирования / Й. Кац // Проблемы теории и практики управления. - 1999. - №4. - С. 83-87.
90. Керівництво організацією: навч. посібник / О.Є. Кузьмін, Н.Т. Мала, О.Г. Мельник, І.С. Процик. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2008. – 244 с.
91. Кирпичникова В. Проверка на соответствие / В. Кирпичникова // Office. – 2003. – №9. – С. 31-35.
92. Кирхлер Э. Психологические теории организации // Психология труда и организационная психология; т. 5 / Э. Кирхлер, К. Майер-Пести, Е. Хофманн. – Х.: Из-ство Гуманитарный центр, 2005. – 321 с.
93. Козелецкий Ю. Психологическая теория решений / Ю. Козелецкий. – М.: Прогресс, 1979.
94. Колот А.М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу: [навч. посібн.] / А.М. Колот. – К.:КНЕУ,1998. – 224 с.
95. Копитова І.В. Фактори, що обумовлюють ефективність управління промисловим виробництвом / І.В. Копитова // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць в 5 т. Випуск 198. Том I. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 380-387.
96. Коркуна І.І. Планування в системі менеджменту підприємства (на прикладі автомобілебудування) / І.І. Коркуна. – Львів, 1997. – 172 с.
97. Костирко Л.А. Формування механізму фінансової стратегії сталого розвитку підприємства. / Автореферат дисертації на зд. ступ. д.е.н. – Донецьк, 2004. – 31 с.
98. Костусєв О. Особливості підприємницького та інституціонального монополізму / О. Костусєв // Економіка і прогнозування. - №2. – 2003. – С. 83-98.
99. Коуз Р. Природа фирмы / Р. Коуз. – М.: Дело, 2001.
100. Кочетков В.Н. Экономический риск и методы его измерения: [учебн. пос.] / В.Н. Кочетков, Н.А. Шипова– К.: Европ. ун-т финансов, информ систем, менеджм. и бизнеса, 2000. – 68 с.
101. Кредісов В. Роль біохверіальних чинників у побудові ринкової інституційної системи / В. Кредісов // Економіка України. - № 12. – 2003. – С. 46-50.
102. Крикавський Є.В. Економічні аспекти доцільності впровадження експертних систем на автотранспортних підприємствах / Є.В. Крикавський // “Економіка та менеджмент” Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету: Збірник наукових праць. Рівне, 2006. – С. 91-96.
103. Крикавський Є.В. Логістична концепція формування економічного потенціалу підприємства в умовах євроінтеграції / Є.В. Крикавський, І. Петецький // Вісник НУ водного господарства та природокористування. Зб.наук.праць. Випуск 4 (40) “Економіка”. Частина 2. – Рівне 2007. – С. 115-121.
104. Крип’якевич І.П. Історія України / І.П. Крип’якевич. – Львів: Світ, 1990. – 520 с.
105. Крыжановский Б.Н. Потенциал машиностроения / Б.Н. Крыжановский. - К.: Наукова думка, 1994.-351 с.
106. Кузьмін О.Є. Моделювання стилю керівництва на засадах компромісу інтересів / О.Є. Кузьмін, В.Н. Гладунський // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми управління інноваційною діяльністю (Збірник наукових праць). Випуск 4. – Львів: ІРД, 2002. – 371 с.
107. Кузьмін О.Є. Планування діяльності підприємства з урахуванням економічного ризику / О.Є. Кузьмін, Н.Ю. Подольчак // Формування нової парадигми економічної теорії в Україні. Науковий збірник Львівського національного університету імені І. Франка “Формування ринкової економіки в Україні”. – Спецвипуск №8. – Львів: Інтереко, 2001. – С. 415-421.
108. Кузьмін О.Є. Теоретичні та прикладні засади менеджменту: [Навч. посібник] / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, “Інтелект-Захід”, 2002. – 228 с.
109. Кузьмін О.Є. Формування та функціонування управлінських систем на засадах урахування фактора ризику / О.Є. Кузьмін, Н.Ю. Подольчак // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – №10. – С.128-142.
110. Куліпанов К.О. Підвищення ефективності праці керівників аграрних підприємств // Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидат економічних наук. – Харків, 2005. – 21 с.
111. Лафта Дж.К.Э. Эффективность менеджмента организации / Дж.К.Э. Лафта. – М.: Русская деловая литература, 1999. – 475 с.
112. Лехто Ю. Эффективность управления и возможности российских предприятий / Ю. Лехто, А. Матвеенко // Проблемы теории и практики управления. – 2003. – №5. – С. 86-91.
113. Ліманський А. Організаційно-економічні механізми підвищення ефективності промислових підприємств в умовах трансформації та євроінтеграції (на прикладі промислових підприємств Польщі та України) / А. Ліманський. – НАН України ІРД. – Львів 2003. – 520 с.
114. Лісна І.Ф. Єдність економічної та соціальної ефективності на підприємстві. Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидат економічних наук. Харків, 2003. – 20 с.
115. Лук’яненко І.Г. Економетрика: [підр.] / І.Г. Лук’яненко, Л.І. Краснікова. – К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998. – 494 с.
116. Македон В.В. Використання системного підходу для оцінки ефективності корпоративного управління / В.В. Македон // Академічний огляд– 2004 –№ 2. – С. 68-72.
117. Малхотра Н.К. Маркетинговые исследования. Практические руководство / Н.К. Малхотра. – М.: Издательський дом «Вильямс», 2002. – 960 с.
118. Малько А.В. Лоббизм и право / А.В. Малько // Правоведение. - 1995.–– №2. - С. 18-28.
119. Мандибура В.О. «Тіньова» економіка України та напрями законодавчої стратегії обмеження / В.О. Мандибура. – К.: Парламентське видавництво, 1998. – 155 с.
120. Маркс К. Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. – Т. 4 М., Держполітвидав, 1961.
121. Марченко К. ЄС планує посилити корпоративне управління / К. Марчеко // Круглий стіл. – 2002. - № 3. – С. 6.
122. Матвєєв В.В. Вплив опортуністичної поведінки вищого менеджменту корпорації на результати її господарської діяльності / В.В. Матвєєв, Ю.В. Береза // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: Збірник наукових праць. – Випуск 10. – Київ: НАУ, 2003. – С. 55-64.
123. Машинобудування в Україні: тенденції, проблеми, перспективи. /Під заг. ред. Б.М. Данилишина. – Ніжин: ТОВ "Видавництво "Аспект-Поліграф", 2007. – 308 с.
124. Мескон М.Х. Основы менеджмента / М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. – М.: Дело, 2000. – 704 с.
125. Мішковець Н.М. Соціально-економічний механізм підвищення ефективності управління підприємствами. Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидат економічних наук. Дніпропетровськ. – 2004. – 21 с.
126. Многомерный статистический анализ в экономике: Учеб. пособие для вузов / Л.А. Сошникова, В.Н.Тамашевич, Г.Уебе, М. Шефер / Под ред. проф. В.Н. Тамашевича. – М.: ЮНИТИ_ДАНА, 1999. – 598 с.
127. Мороз О.В. Теорія конфліктів в контексті побудови загальної моделі ефективності сучасного підприємства: Монографія / О.В., Мороз, О.А. Сметанюк, О.В. Лазарчук. – Вінниця: Видавництво “УНІВЕРСУМ-Вінниця”, 2010. – 256 с.
128. Мороз О.В. Соціально-економічні аспекти ефективності корпративного управління. Монографія / О.В. Мороз, Н.П. Карачина – Вінниця: Видавництво “УНІВЕРСУМ-Вінниця”, 2005. – 176 с.
129. Моррис Д. Новое – это всегда крайности, посредственность же вызывает только стагнацию / Д. Моррис // Deutschland. – 2004. – № 4. – С. 48-49.
130. Москалюк А. Лоббирование IT-сектора на госуровне: как это делается в США. [Електронний ресурс] / А. Москалюк. – Режим доступу: //www. krugosvet.ru/articles.
131. Мочерний С. Людина та закони її розвитку / С. Мочерний, О. Устенко // Економіка України, 2004 – № 9 – С. 14-22.
132. Мочерний С.В. “Тіньова” економіка: суть, форми прояву та шляхи подолання / С.В. Мочерний, І.І. Топішко // Наукові записки. Серія “Економічна”. Випуск 5. – Острог 2003. – С. 11-15.
133. Мунтіян В.І. Основи теорії інформаціогенної моделі економіки / В.І. Мунтіян. – Київ: Видавництво “КВІЦ”. – 368 с.
134. Мурашко Л.О. Начальные виды социальной нормативности / Л.О. Мурашко // Журнал российського права. – 2002. - №2. – С.83-95.
135. Назарова Г.В. Організаційно-структурна розбудова підприємства в системі корпоративного управління / Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня д.е.н. – Харків, 2005.- 36 с.
136. Назарова Г.В. Система оцінки ефективності корпоративного управління в перехідних економіках / Г.В. Назарова // Наукові праці Донецького Національного тех