ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ЦУКРОБУРЯКОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ АПК :

Краткое описание

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ІНСТИТУТ
АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

На правах рукопису

ОЛІЙНИК ОЛЬГА РОМАНІВНА

УДК 664.121:332.155:631.11

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ЦУКРОБУРЯКОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ АПК

Спеціальність: 08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Пархомець Микола Кирилович,
доктор економічних наук, професор

Тернопіль – 2010
ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП
3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ТА ЦУКРУ 10
1.1. Наукові організаційно-економічні засади ефективного функціонування цукробурякового підкомплексу
10
1.2. Методологічний інструментарій аналізу ефективності виробництва цукрових буряків та цукру 34
1.3. Світовий досвід функціонування цукробурякового підкомплексу та можливості його використання в Україні 51
Висновки до розділу 1
56
РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ЦУКРОБУРЯКОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ АПК 58
2.1. Тенденції розвитку буряківництва у різних формах господарювання 58
2.2. Аналіз економічних взаємовідносин партнерів цукробурякового підкомплексу 79
2.3. Аналіз діяльності цукрових заводів Тернопільської області 87
Висновки до розділу 2
98
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО – ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ЦУКРОБУРЯКОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ АПК 101
3.1. Оптимізація організаційно-виробничої структури підприємств цукробурякового підкомплексу 101
3.2. Удосконалення міжгалузевих економічних відносин у сфері виробництва і переробки цукрових буряків 124
3.3. Державне та ринкове регулювання ефективності підприємств цукробурякового підкомплексу 139
Висновки до розділу 3
159
ВИСНОВКИ 161
ДОДАТКИ 164
Список використаних джерел 172

ВСТУП

Актуальність теми. Діяльність складових цукробурякового підкомплексу (ЦБПК) в умовах України відбувається зі значними перебоями. Більшість виробників ведуть неефективне функціонування аналізованої галузі, залишається низькою врожайність цукрових буряків, зменшилися їх посівні площі й обсяги виробництва. Все це призвело до суттєвого скорочення трудових ресурсів, занепаду галузі буряківництва у сприятливих природно-кліматичних умовах, збільшення імпорту цукру в Україну.
Занепад розвитку буряківництва зумовив погіршення економіки виробництва цукру на більшості цукрових заводів України, зокрема у Тернопільській області, де ця галузь розвивалася інтенсивним шляхом. Маючи великий кадровий, технічний та технологічний потенціал, ЦБПК, діяльність якого раніше забезпечувала сільськогосподарським підприємствам найбільше грошових надходжень і прибутків з гектара зібраної площі, сприяла зміцненню кормової бази для тваринництва, забезпечувала утримання соціальної інфраструктури, опинився у затяжній системній кризі.
Теоретичні та практичні аспекти розвитку як складових ЦБПК, так і АПК загалом розглянуті у наукових працях В. Г. Андрійчука 2, 3, В. І. Бойка 13,
П. П. Борщевського 17, О. М. Варченко 24, 25, С. Л. Дусановського 49, 50,
О. С. Зайця 56, М. Ю. Коденської 13, 80, 81, 171, В. М. Нелепа 122, 123,
В. Г. Поплавського 152, П. Т. Саблука 168, 169, В. Д. Слюсара 180, 181, 182, А. В. Фурси 206, 207, І. Г. Яремчука 234 та інших вчених 8, 35, 45, 67, 96, 103, 105, 121, 187, 229. У їхніх працях висвітлено основні положення функціонування складових цукробурякового підкомплексу, запропоновано шляхи перспективного розвитку їх економіки.
Дослідження показали, що нині відбувається занепад діяльності аналізо-ваного підкомплексу. Практична діяльність підприємств цукробурякового підкомплексу потребує від науки всебічного аналізу процесу функціонування та наукового обґрунтування організаційно-економічних засад ефективного розвитку інтегрованого виробництва, зокрема: прибуткового виробництва цукрових буряків у сільськогосподарських підприємствах; створення надійної сировинної зони та покращення умов заготівлі, транспортування і зберігання цукрової сировини; підвищення ефективності переробки цукрових буряків; удосконалення системи економічних взаємовідносин виробників та переробних підприємств аналізованого підкомплексу; подальшого розвитку державного й ринкового регулювання ефективності його підприємств.
Наведені вище та низка інших ключових питань економіки ЦБПК окреслили коло завдань, вирішення яких є актуальним для підвищення економічної ефективності підприємств досліджуваної галузі як в конкретному регіоні, так і в країні загалом. Актуальність і недостатній рівень обґрунтування проблеми підвищення економічної ефективності підприємств цукробурякового підкомплексу стали підставою для вибору теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана згідно з тематикою науково-дослідних робіт Тернопільського інституту агропромислового виробництва УААН: «Розробити теоретико-методологічні та організаційно-економічні засади удосконалення кооперативних й інтеграційних відносин та управління в системі аграрного підприємництва»; завдання: 42.01.03/029; підпрограма: 24.01; номери державної реєстрації: 0106U003526, 0108U004778.
Внесок автора полягає у визначенні ефективності галузі буряківництва та виробництва цукру на прикладі господарюючих суб’єктів Тернопільської області.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування організаційно-економічних засад становлення, розвитку та ефективного функціонування підприємств цукробурякового підкомплексу Тернопільської області в сучасних умовах.
Значущість поставленої мети зумовила потребу вирішення таких завдань:
• опрацювати та систематизувати теоретико-методологічні підходи дослідження щодо формування і ефективного функціонування підприємств цукробурякового підкомплексу;
• обґрунтувати показники ефективності функціонування підприємств регіонального цукробурякового виробництва, виявити основні тенденції, фактори й закономірності у формуванні показників ефективного розвитку його складових;
• здійснити оцінювання сучасного стану розвитку та рівня ефективності буряковиробництва за інтегральним індексом продуктивності галузі у підприємствах районів досліджуваного регіону;
• провести аналіз та розробити пропозиції щодо вдосконалення механізму економічних відносин між партнерами цукробурякового підкомплексу;
• удосконалити механізм функціонування контрактної інтеграції для ефективного регулювання взаємовідносин цукрових заводів та бурякосійних господарств;
• запропонувати стратегію розвитку цукробурякового виробництва у напрямку забезпечення підвищення конкурентоспроможності продукції підприємств підкомплексу;
• розробити пропозиції щодо вдосконалення регулювання виробничої діяльності підприємств цукробурякового підкомплексу в умовах ринкових відносин і СОТ.
Об’єктом дослідження є економічні процеси у підприємствах цукробурякового підкомплексу Тернопільської області.
Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних та організаційно-економічних засад становлення, розвитку й ефективного цукробурякового виробництва у підприємствах досліджуваного регіону в умовах ринку.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання економічних процесів, закони суспільного розвитку, основні положення економічної теорії, системний підхід до вивчення економічних явищ. У процесі дослідження вивчалися теоретичні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених, закони України, укази Президента та інші нормативно-правові документи з питань розвитку господарського механізму АПК, у тому числі цукробурякового підкомплексу.
Поставлені завдання зумовили використання комплексу економічних методів дослідження: економіко-статистичного – для виявлення тенденцій і зако-номірностей розвитку підприємств підкомплексу; монографічного – для деталь-ного виявлення явищ, процесів, передового досвіду функціонування підприємств; абстрактно-логічного – для оцінювання сучасного рівня ефективності цукробу-рякового виробництва, формулювання принципів, висновків і пропозицій; порівняльного та балансового – для проведення аналізу ефективності цукробуря-кового виробництва у підприємствах й визначення потенційних можливостей; економіко-математичного – для проведення оптимізації виробництва у бурякосійних господарствах; системного та порівняльного аналізів сценаріїв та інших – для оцінювання ефективності виробництва цукрових буряків і цукру у підприємствах районів з різними рівнями продуктивності буряківництва.
Інформаційною базою дослідження були законодавчі та нормативні акти Верховної Ради та Уряду України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, річні звіти та матеріали первинного й бухгалтерського обліку виробників цукрових буряків та цукрових заводів, зведені дані статистичної звітності адміністративних районів Тернопільської області, наукові літературні та інші джерела.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в комплексному дослідженні організаційно-економічних засад становлення, розвитку та ефективного функціонування сільськогосподарських виробників цукрових буряків і підприємств їх переробки, удосконаленні механізму міжгалузевих відносин та державного регулювання ефективності підприємств цукробурякового підкомпексу:
вперше:
• запропоновано методичний підхід до проведення оцінювання ефективного розвитку буряківництва, який передбачає використання інтегрального індексу за коефіцієнтом продуктивності галузі (високий, середній, низький) на рівні адміністративних районів, що дає змогу повніше використати наявні резерви, збільшити обсяги виробництва продукції, поліпшити економічні показники та суттєво зменшити втрати сировини і цукру;
удосконалено:
• механізм економічних відносин у цукробуряковому підкомплексі за рахунок зменшення витрат на виробництво цукрових буряків, їх переробку та реалізацію цукру й іншої продукції для об’єктивного розподілу кінцевого продукту серед учасників інтеграційного процесу відповідно до вкладу кожного;
• умови контрактної інтеграції за рахунок запровадження додаткових контрактних умов і параметрів регулювання взаємовідносин цукрових заводів та бурякосійних господарств, який спрямований на формування надійної сировинної бази, гарантованого виробництва, поставки та переробки цукрових буряків для виробництва цукру;
• методичні підходи до комплексного аналізу ефективності функціонування підприємств цукробурякового підкомплексу, які включають систему методів і принципів дослідження, критерію та показників ефективності. Суть авторського підходу полягає у системному аналізі діяльності підприємств підкомплексу, виявленні внутрішніх і зовнішніх резервів підвищення ефективності на місцевому й регіональному рівнях функціонування цукробурякового підкомплексу, обґрунтуванні раціонального обсягу виробництва буряків і цукру та збільшення його експорту;
набули подальшого розвитку:
• напрями регулювання виробничої діяльності підприємств цукробурякового підкомплексу, якими визначено механізм збалансування попиту та пропозиції за рахунок квотування виробництва та реалізації цукру, що дасть можливість забезпечити необхідний обсяг поставок цукру на внутрішній ринок, підтримувати його високу ціну без значних інтервенційних витрат;
• методичні підходи до визначення напрямів, параметрів і тенденцій розвитку буряківництва у різних формах господарювання та експортно орієнтованого ринку цукру в умовах СОТ.
Практичне значення отриманих результатів. Результати проведеного дисертаційного дослідження є основою підвищення ефективності діяльності усіх підприємств цукробурякового виробництва, рекомендаційною базою для подальшого ефективного розвитку буряківництва та цукрових заводів, збалансування структури їх виробництва, приведення у відповідність сировинної бази з потужністю переробних підприємств для збільшення обсягів виробництва й експорту конкурентоспроможної продукції.
Пропозиції автора щодо вдосконалення економічних взаємовідносин виробників цукрових буряків і переробних підприємств шляхом оптимізації сировинних зон на основі агропромислової інтеграції прийняті до впровадження Чортківським цукровим заводом (довідка № 3/1424 від 25 вересня 2009 р.) та управлінням агропромислового розвитку Чортківського району (довідка № 427 від 25 вересня 2009 р.).
Рекомендації автора щодо оцінювання розвитку буряківництва за інтегральним індексом продуктивності та розподілу районів Тернопільської області на три групи (із високим, середнім та низьким рівнем продуктивності галузі), а також механізму економічних відносин між партнерами цукробурякового виробництва прийняті до використання управлінням агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації (довідка № 01-787/10.1-2 від 29 вересня 2009 р.).
Основні теоретичні, методичні та практичні результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Чортківського інституту підприємництва і бізнесу Тернопільського національного економічного університету при викладанні дисциплін „Економіка підприємництва”, „Аналіз господарської діяльності”, „Методологія наукових досліджень з економіки АПК”, а також за результатами дослідження взято участь у розробці лекції на тему: „Аналіз тенденцій розвитку бурякоцукровиробництва в Тернопільській області та Україні” (довідка № 248 від 05 жовтня 2009 р. та довідка № 251 від 05 жовтня 2009р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, у якій викладено авторський підхід до вирішення проблеми підвищення економічної ефективності цукробурякового виробництва.
Наукові дослідження, висновки та рекомендації, що виносяться на захист дисертації, отримані автором особисто і є вагомим внеском у розвиток складових цукробурякового підкомплексу АПК. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті положення, які є результатом особистих напрацювань.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні та практичні проблеми підвищення ефективності й подальшого розвитку складових цукробурякового підкомплексу висвітлені у наукових публікаціях та обговорені на наукових конференціях: “Теоретико-методологічні та практичні аспекти розвитку економіки України” (м. Чортків, 2006 р.), “Організаційно-економічні інструменти розвитку інтеграційних процесів в агропромисловому виробництві” (м. Тернопіль, 2006 р.), “Невідкладні заходи із завершення реформування АПК і зростання його ефективності шляхом трансферу інновацій” (м. Тернопіль, 2008 р.), “Стратегія розвитку підприємництва: теорія, організація, практика” (м. Тернопіль –
м. Чортків, 2009 р.), „Перспективні напрямки розвитку галузей АПК і підвищення ефективності наукового забезпечення агропромислового виробництва”
(м. Тернопіль, 2009 р.)
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи відображені у 13 публікаціях загальним обсягом 10,78 ум. друк. арк. у журналах і збірниках наукових праць та у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій. Із них 11 публікацій, в тому числі 8 одноосібних – у наукових фахових виданнях, загальним обсягом 5,36 ум. друк. арк.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, основної частини, яка включає три розділи, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації – 184 сторінки комп’ютерного тексту. Робота містить 34 таблиці, 8 рисунків, 3 додатки. Список використаних джерел налічує 244 найменувань, що викладені на 13 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і представлено авторський варіант розв’язання наукового завдання – розроблення теоретико-методичних засад і обґрунтування практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування підприємств цукробурякового виробництва. За результатами проведеного дослідження зроблені такі висновки:
1. Розвиток функціонально-галузевої структури цукробурякового підкомплексу має спрямовуватися на вирішення проблем, пов’язаних з проведенням технічної модернізації технології виробництва цукрових буряків у сільськогосподарських підприємствах та їх переробки на цукрових заводах, поліпшення виробничо-економічних взаємозв’язків між партнерами, комплексного розвитку всіх складових підкомплексу, його виробничо-територіальної єдності, розвитку горизонтальної та вертикальної інтеграції шляхом створення нових агропромислових формувань.
2. Більшість цукрових заводів Тернопільської області допускають значні втрати цукрових буряків та цукру в процесі виготовлення кінцевої продукції.
Упродовж 2004 – 2008 рр. на цукрових заводах області, допущені втрати становлять: цукрових буряків на загальну суму 7,1 млн. грн;
цукру 72,0 млн. грн Основною причиною допущених втрат є використання застарілої технології заготівлі, зберігання й переробки цукрових буряків та високий рівень зношення основних засобів (понад 60 %) на цукрових заводах.
3. Підвищення економічної ефективності функціонування цукрових заводів та зростання їх конкурентоспроможності в значній мірі можна досягти за рахунок зменшення в процесі виробництва кінцевої продукції втрат цукрових буряків та цукру до рівня обґрунтованих нормативів. Все це потребує проведення невідкладної модернізації основних засобів, запровадження інноваційних методів заготівлі та переробки цукрових буряків.
4. Зростання концентрації буряковиробництва сприяє підвищенню врожайності та ефективності ведення галузі. Порівняно найвищої врожайності цукрових буряків та ефективності ведення галузі досягли господарства із зібраною площею понад 200 га. Саме ці господарства отримали найбільше валового прибутку та мали найвищий рівень рентабельності буряківництва.
5. Встановлено, що підвищення рівня інтенсифікації галузі буряківництва приводить до підвищення врожайності цукрових буряків. Найвищої економічної ефективності буряковиробництва досягли господар-ства, які вкладають на кожний гектар зібраної площі буряків 6000 – 9500 грн коштів.
6. За інтегральним індексом продуктивності буряковиробництва, підприємства досліджуваних районів розділили на три групи: перша (високопродуктивна) – включає райони з високим інтегральним індексом продуктивності буряківництва, до цієї групи віднесли ті райони, що мають інтегральний індекс 0,95 і більше; друга (середньопродуктивна) – включає райони з інтегральним індексом продуктивності буряківництва (0,93 – 0,71); третя (низькопродуктивна) – включає райони з інтегральним індексом продуктивності буряківництва менше 0,70.
7. Для підвищення ефективності регіонального цукробурякового підкомплексу запропоновано удосконалити сировинну зону за рахунок оптимізації питомої ваги цукрових буряків у структурі посівних площ, що передбачає розширення посівів цукрових буряків до 16,7 %, оптимізації термінів початку збирання коренеплодів, що передбачає їх відтермінування до 5 вересня. Це сприятиме збільшенню обсягів виробництва цукру на 50 % і зниженню його собівартості не менш як на 8 %.
8. Обгрунтовано стратегію розвитку цукробурякового підкомплексу Тернопільської області, спрямовану на максимальне вирощування цукрових буряків високої якості, збільшення їх обсягів та зниження собівартості цукру за рахунок удосконалення сировинної зони, впровадження прогресивних технологій і забезпечення реального попиту потужностей переробних підприємств регіону сировиною.
9. Проведено удосконалення економічних відносин у цукробуряковому підкомплексі, яким передбачено використання нормативів затрат на виробництво цукрових буряків, їх переробку та реалізацію цукру й інших продуктів для розподілу кінцевого продукту серед учасників інтеграційного процесу відповідно до вкладу кожного. Встановлено нормативні коефіцієнти розподілу: для виробників сировини – 62%, для переробників – 38%.
10. Обгрунтовано доцільність запровадження механізму функціонування контрактної інтеграції, при якій взаємовідносини між цукровими заводами та бурякосійними господарствами регулюються контрактом. З метою формування надійної сировинної бази цукровим заводом ще навесні укладаються з сільськогосподарськими підприємствами договори, предметом яких є зобов’язання сторін щодо виробництва, поставки та переробки цукрових буряків для виробництва цукру.