Управління фінансовою стратегією машинобудівних підприємств з виробництва підшипників

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису
УДК 658:336.77

ІТКІН ДМИТРО ФЕЛІКСОВИЧ

« Управління фінансовою стратегією машинобудівних підприємств з виробництва підшипників »

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами діяльності)

Дисертація на здобуття наукового
ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Новикова Іннола Вікторівна
к.е.н., доцент

Київ – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТРАТЕГІЄЮ ПІДПРИЄМСТВ 9
1.1. Поняття, сутність та складові системи управління 9
1.2. Стратегія, її компоненти та види стратегії. Фінансова стратегія. 21
1.3. Розробка фінансової стратегії підприємств з виробництва підшипників на основі визначення рівноваги попиту підприємств та можливостей кредитно-фінансових установ 33
Висновки по розділу 1 52
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТРАТЕГІЄЮ ПІДПРИЄМСТВ З ВИРОБНИЦТВА ПІДШИПНИКІВ НА ОСНОВІ ВИЗНАЧЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ КРЕДИТНО-ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ 55
2.1. Аналіз підприємств з виробництва підшипників та дослідження попиту на послуги кредитно-фінансових установ 55
2.2. Дослідження механізму управління фінансовою стратегією підприємств з виробництва підшипників 91
2.3. Визначення впливу фінансової стратегії підприємств з виробництва підшипників на розробку портфелю послуг кредитно-фінансових установ 112
Висновки по розділу 2 145
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТРАТЕГІЄЮ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ З ВИРОБНИЦТВА ПІДШИПНИКІВ З УРАХУВАННЯМ ПОРТФЕЛЮ ПОСЛУГ КРЕДИТНО-ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ 147
3.1. Алгоритм розробки та формування фінансової стратегії машинобудівних підприємств з виробництва підшипників 147
3.2. Шляхи вдосконалення системи управління фінансовою стратегією машинобудівних підприємств з виробництва підшипників 170
3.3. Економіко-математична модель оцінки ефективності управління фінансовою стратегією машинобудівних підприємств з виробництва підшипників 187
Висновки по розділу 3 201
ВИСНОВКИ 203
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 211

ВСТУП
Актуальність теми
За сучасних умов здійснення господарської діяльності промис¬ловими підприємствами значно підвищуються вимоги до якості управління фінансами підприємства, що зумовлює необхідність швидкого та резуль¬тативного реагування на зміни зовнішнього середовища. На сучасному етапі станов¬лення економіки України актуальним є питання розробки ефективної економічної моделі розвитку підприємства, і зокрема однієї з її головних складових – фінансової стратегії.
Специфіка фінансових операцій, недосконалість фінансово-кредитної, бюджетної та фіскальної політики держави потребують нових підходів до розробки методів стратегічного управління, удосконалення фінансово-господарського механізму, всебічного аналізу механізмів взаємодії та взаємо-впливів у сфері формування та реалізації фінансової стратегії машинобудівних підприємств.
Теоретичним і методологічним аспектам стратегічного управління присвячено чимало наукових досліджень та публікацій. Значний внесок у становлення та розвиток стратегічного управління зробили такі вчені, як Р. Акофф, І. Ансофф, П. Друкер, Г. Мінцберг та ін. Проблема управління залученими та розміщеними банківськими ресурсами є предметом дослі-дження Дж. Сінкі, П. Роуза, Б. Едвардса, К. Редхерда, Е. Хелферта та інших.
Питання розробки стратегій підприємства, в тому числі фінансової стратегії висвітлено у працях відомих науковців, серед яких: Б. Карлоф, В. Кінг, Г. Клейнер, Д. Кліланд, Дж. Ламбен, М. Портер, Д. Таргет, О.В. Ареф’єва, І.О. Бланк, В.О. Вінокуров, А.В. Войчак, Л.І.Воротіна, В.Г. Герасимчук, А.П. Градов, М.М. Єрмошенко, Г.І. Кіндрацька, Л.С. Козак, В. Краснова, Т.І. Лепейко, Б.Г. Литвак, О.Р. Омельянович, Л.Н. Павлова, А.О. Старостіна, Л.С. Чеснакова, З.Є. Шершньова та інші.
Проте, у більшості наукових праць питання фінансової стратегії підприємства розглядаються в контексті стратегічного управління або фінансового менеджменту і носять загальний характер. Крім того, не чітко визначено механізм розробки фінансової стратегії підприємства та її адаптації до динамічних сучасних умов і особливостей економіки України. З огляду на це, необхідний подальший розвиток теоретичного базису побудови механізмів формування та реалізації фінансової стратегії машинобудівних підприємств, технології їх застосування, розробки конкретних методів і методик формування фінансової стратегії розвитку таких підприємств, що дасть можливість розробити практичні рекомендації з їх використання в організаційному механізмі управління підприєм¬ством, адаптувати підходи фінансової інженерії до умов вітчизняної економіки, що трансформується. Актуальність проблеми формування і реалізації фінансових стратегій підприємства обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт ПВНЗ «Європейський університет»: «Реструктуризація галузевих про-мислових підприємств в умовах розвитку і стабілізації економіки України» (номер державної реєстрації 0102V003847), «Наукові основи економічної адаптації підприємництва в умовах трансформації економіки» (номер державної реєстрації 0101V007351).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних і методичних положень та розробці прак¬тичних рекомендацій щодо управління фінансовою стратегією машино-будівних підприємств з виробництва підшипників на підставі виявлення взаємозв’язків при формуванні портфеля послуг кредитно-фінансових установ.
Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:
проаналізувати та узагальнити підходи до визначення змісту та основних ознак категорій «стратегія», «управління», «фінансова стратегія» і їх особливостей з урахуванням специфіки машинобудівної галузі;
дослідити можливості побудови фінансової стратегії машинобудівних підприємств з виробництва підшипників на основі визначення попиту підприємств та пропозицій кредитно-фінансових установ;
визначити фактори формування попиту машинобудівних підприємств з виробництва підшипників та їх вплив на портфель послуг кредитно-фінансових інститутів;
проаналізувати фінансовий стан машинобудівних підприємств з виробництва підшипників в Україні;
узагальнити досвід управління фінансовою стратегію машинобудівних підприємств з виробництва підшипників;
визначити вплив фінансової стратегії машинобудівних підприємств з виробництва підшипників на процес розробки (формування) портфеля послуг кредитно-фінансових установ;
побудувати (запропонувати) алгоритм формування та управління фінансовою стратегією машинобудівних підприємств з виробництва підшипників;
визначити та обґрунтувати шляхи вдосконалення системи управління фінансовою стратегією машинобудівних підприємств з виробництва підшипників;
розробити (побудувати) економіко-математичну модель оцінки ефективності управління фінансовою стратегією машинобудівних підприємств з виробництва підшипників.
Об’єктом дослідження є процес управління фінансовою стратегією машинобудівних підприємств з виробництва підшип¬ників на основі залучення послуг фінансових інститутів.
Предметом дослідження є система теоретичних, науково-методичних, прикладних форм і методів управління фінансовою стратегією машинобудівних підприємств з виробництва підшипників під час залучення ресурсів кредитно-фінансових установ.
Методи дослідження. Науково-методологічну базу дослідження формують такі методи: узагальнення та системного аналізу – для узагальнення теоретичних засад управління, стратегії та механізмів розробки фінансової стратегії машинобудівних підприємств; фінансово-економічного та статистичного аналізу – для визначення показників розвитку машинобудівних підприємств з виробництва підшипників та їх фінансового стану; SWOT-аналізу – для виявлення позиції машинобудівних підприємств з виробництва підшипників на ринку підшипникової продукції; економіко-математичного моделювання – для побудови моделі інтегральної оцінки ефективності системи управління фінансовою стратегією машинобудівних підприємств.
Інформаційну базу дослідження становлять нормативно-правові акти України та НБУ, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі економіки, публікації, статистична інформація про фінансовий стан машинобудівних підприємств з виробництва підшипників, офі¬ційна статистична звітність досліджуваних підприємств, внутрішньонормативні доку¬менти машинобудівних підприємств та кредитно-фінансових інститутів.

Наукова новизна одержаних результатів
Результати дисертаційного дослідження полягають в обґрунтуванні теоретичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо управління фінансовою стратегією машинобудівних підприємств з виробництва підшипників, побудові на їх основі алгоритму визначення фінансової стратегії машинобудівного підприємства та розробці моделі інтегративної оцінки ефективності управління стратегією такого підприємства. Наукова новизна здобутих результатів дослідження полягає у такому:
вперше:
 запропоновано послідовність формування фінансової стратегії машинобудівних підприємств з виробництва підшипників, яка структурована за відповідними етапами та блоками, заснована на проектному підході та дає змогу виконувати системний аналіз можливих варіантів стратегії;

удосконалено:
 шляхи поліпшення системи управління фінансовою стратегією машинобудівних підприємств з виробництва підшипників на основі визна-чення оптимального портфеля джерел залучення фінансових ресурсів з використанням показників вартості компанії та за допомогою методики реорганізації системи управління стратегією;
 методичний підхід до розробки фінансової стратегії під¬приємства з використанням SWOT-аналізу, системи збалансованих показ¬ників, маркетингових досліджень та з урахуванням вартості компанії;
 економіко-математичну модель інтегральної оцінки ефективності системи управління фінансовою стратегією машинобудівних підприємств з виробництва підшипників, яка дозволяє визначити ефектив¬ність системи управління фінансовою стратегією та розробити пріоритетні напрями її вдосконалення;
набули подальшого розвитку:
 спосіб використання вартісних показників у поєднанні з системою збалансованих чинників для встановлення стратегічних цілей, що, на відміну від існуючих підходів, дозволяє встановити більш ефективні цілі стратегічного управління;
 поняття «стратегія», що визначено як набір принципів управління системою (всім набором похідних функції станів) та «управління стратегією» – як спрямована координація й організація об’єкта управління в рамках системного підходу до управління підприємством і аналізу його основних особливостей.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані методичні підходи до формування та управління фінансовою стратегією машинобудівних підприємств з виробництва підшипників з врахуванням попиту кредитно-фінансових установ, побудована економіко-математична модель оцінки ефективності системи управління фінансової стратегії машинобудівних підприємств з виробництва підшипників та механізм вибору кредитно-фінансової організації для подальшого розвитку партнерських відносин сприятимуть поліпшенню якості управління стратегією підприємств за критеріями економічної ефективності господарської діяльності та досягнення поставлених стратегічних цілей та завдань.
Розроблені пропозиції та методичні рекомендації впроваджено у практичну діяльність ТОВ «Харківська Швейцарія» (довідка № 13 від 04.02.2009 року), ТОВ «СК-Моноліт» (довідка № 27 від 12.02.2009 року), ТОВ «Аіст» (довідка № 13 від 10.03.2009 року), АТ «Харківський підшипниковий завод» (довідка б/н від 20.02.2009 року), ЗАТ «Ерго» (довідка № 5 від 11.03.2009 року).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладено в дисертаційному дослідженні та виносяться на захист, отримано автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження, отримані при розробці теоретичних положень та практичних рекомендацій оприлюднено на науково-практичних конференціях: «Альянс наук: вчений – вченому» (Дніпропетровськ, березень 2009 року), ХІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених «Шляхи виходу України із світової фінансово-економічної кризи» (ДГІ, Донецьк, березень 2009 року), «Суспільство ХХІ століття: соціально-психологічні проблеми гармонізації та гуманізації» (Київ, березень 2009 року), Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічний розвиток України і її регіонів: проблеми науки і практики» (ХНЕУ, Харків, 21–23 травня 2009 року).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 6 наукових статей у фахових виданнях ВАК України і тези доповідей за матеріалами науково-практичних конференцій, загальним обсягом 3, 4 друк. арк.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 210 сторінок друкованого тексту, в тому числі 25 таблиць, 26 рисунків, 21 додаток. Список використаних джерел включає 197 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі розглянуто підходи різних авторів до визначення поняття «управління». Виявлено його сутність в контексті системного підходу. Системний підхід – це, насамперед, методологія, яка дозволяє розглянути досліджувану соціально-економічну систему як цілісну структуру органічно пов’язану внутрішніми та зовнішніми зв’язками, нехтування якими небезпечно спрощує реальну ситуацію. Системний підхід до організації управління потребує переходу від розрізнених, часткових моделей економіко-соціальної системи, від ізольованих концепцій та економічних категорій до загальної всебічної концепції, що дозволяє бачити всю систему зв’язків та відношень весь комплекс параметрів, що визначають шляхи її розвитку та дозволяють досягнути поставлені цілі.
В рамках дисертаційної роботи виявлено основні теоретичні засади до управління соціально-економічними системами. На основі аналізу літературних джерел визначено, що поняття стратегії має дуже важливу особливість – полісемантичність, яка зумовлює різний зміст даного поняття в залежності від контексту та підходу досліджень, сформульовано авторське визначення даного поняття в контексті системного підходу до стратегічного управління промисловими підприємствамиї, яке полягає в наступному: «Стратегія це концепція існування та управління системою, що складається з двох частин:
• Бази стратегії, яка визначається глобальною метою або найбажанішим станом системи, обмеженнями на стани системи та критерієм оптимальності у досягненні найбажанішого стану системи;
• Динамічної складової стратегії, що визначає набір принципів управління системою, що дозволяють задовольнити базу стратегії».
Автор дотримується думки, що під фінансовою стратегією слід розуміти визначення довгострокової мети фінансової діяльності підприємства, вибір найбільш ефективних способів і шляхів їх досягнення.
Показано, що основним фактором, який впливає на формування попиту промислових підприємств є їх власна стратегія (в т.ч., фінансова стратегія), яка формує механізм розвитку підприємства та засоби, необхідні для його реалізації.
Автором показано тісний взаємозв’язок формування, реалізації та коригування як фінансової стратегії кредитно-фінансових установ та промислових підприємств. Показано, що в даній системі існує динамічна рівновага шляхом взаємного коригування фінансових стратегій зазначених організацій.
Проведений аналіз мікро- та макросередовища кожного підприємства підшипникового ринку України, фінансовий та економічний аналіз діяльності підприємств, виявлено слабкі та сильні сторони кожного з підприємств. Дана оцінка якості та стратегії управління підприємствами.
Станом на 2005 рік внутрішній ринок кулькових підшипників був практично поділений між п’ятьма підприємствами-виробниками, це ВАТ «СКФ Україна» (належить швецькій компанії SKF), ВАТ «Харківський підшипниковий завод», ВАТ «Гніванський підшипниковий завод» (належить концерну «Укрсельмаш»), ДП «Донецький підшипниковий завод» та ТОВ «Вінницька підшипникова компанія».
Гніванський та Донецький заводи випускали близько 100 тис. штук підшипників на рік кожний, що є незначним для ринку. Обсяги виробництва підшипників Луцького заводу становили близько 6 млн. штук. За результатами 2004 року ВАТ «Харківський підшипниковий завод» виготовив 23,9 млн. штук підшипників, що дозволяє йому займати домінуюче положення на ринку України.
Найбільший обсяг виручки від реалізації у ВАТ «Харківський підшипниковий завод» спостерігався у 2006 році і склав більше 315 млн. грн. При цьому балансовий прибуток склав 18,6 млн. грн. У 2007 році спостерігалося різке зменшення прибутку до 1,27 млн. грн., що більше ніж у 14 разів менше ніж у попередньому році. При цьому, обсяг виручки скоротився лише на 28%. Таким чином, можна говорити про значне зниження рентабельності продукції. Це пов’язано по-перше зі значним подорожчанням енергоносіїв. У 2008 році обсяг виручки претерпів незначне збільшення, а балансовий збиток склав 13,6 млн. грн. Таким чином, цей рік можна вважати критичним, оскільки у 2009 році збитки підприємства вже не були такими значними і склали трохи більше 4 млн. грн.
Коефіцієнт фондовіддачі збільшився в період 2007-2009 рр. з 0,84 до 1,14, що говорить про покращення користування основними засобами підприємства.
Період оборотності дебіторської заборгованості у 2009 році склав близько 49 діб, тобто, скоротився порівняно з попереднім періодом майже на 3 доби, що говорить про покращення роботи підприємства з дебіторами.
Період оборотності кредиторської заборгованості у 2009 році склав 78 діб, тобто, зменшився порівняно з попереднім роком на 16 діб, що є дуже доброю тенденцією і говорить про покращення розрахунків підприємства зі своїми кредиторами.
Період оборотності запасів в період 2007-2009 рр. має чітку тенденцію до зменшення, що також вказує на покращення оборотності матеріальних запасів у звітному періоді та покращення ділової активності підприємства.
Фінансовий стан підприємства за 2009 рік можна визнати задовільним.
Більшість показників, що характеризують фінансовий стан підприємства знаходяться в межах нормативних значень і покращились порівняно з минулим роком, зокрема:
Зменшились збитки, що вказує на появу тенденції на покращення ефективності господарської діяльності та використання його активів.
Зросли показники ліквідності і знаходяться в межах нормативного значення, що вказує на достатність ресурсів, які можуть бути використані для погашення поточної заборгованості.
Погіршилися показники фінансової стійкості, що пов’язано з великими залученнями коштів у модернізацію та переоснащення виробництва.
Показники ділової активності: період обороту загальних активів та період обороту матеріальних запасів зменшились, що вказує на появу зрушень в покращенні використання оборотних активів та оборотності матеріальних запасів у звітному році.
Аналіз показників фінансової діяльності ВАТ «СКФ Україна» дозволяють зробити такі висновки:
Фінансовий стан підприємства можна вважати добрим.
Підприємство має чітку зважену політику. Майновий стан завдяки проведеній ще наприкінці 90-х років модернізації та переоснащенню відповідає нормі. Фінансова підтримка основних засобів дозволяє підтримувати знос на постійному рівні.
Завдяки розумній політиці «СКФ Україна» має гладкі нормальні показники ліквідності. Така політика тримається на залученні довгострокових коштів лише в екстрених випадках та фінансові вливання інвесторів у випадках збитковості підприємства. За цих же обставин фінансова стійкість Луцького заводу не тільки висока, але і позитивна в динаміці.
Заводу характерна висока ділова активність: постійне нарощування обсягів збуту товарів, що відбувається завдяки орієнтованості на західні ринки, які менше залежать від хворобливих тенденцій ринків країн СНД; підприємство показує чітку політику в роботі з дебіторською та кредиторською заборгованістю; відмінне управління запасами.
Отже, на прикладі «СКФ Україна» реалізується розумна зважена політика управління західного інвестора в особі найбільшого в світі виробника підшипникової продукції.
На основі проведеного дослідження вироблений перелік послуг щодо яких підприємства мають зацікавленість. З огляду на активну позицію підприємств галузі щодо розвитку та освоєння нових ринків, відповідно до довгострокових планів та загальної тенденції підприємств як виробників продукції, що реалізують стратегію всебічного розвитку функцій підприємства від отримання прибутку до надання певних гарантій та соціального статусу своїм виробникам можна виділити наступні послуги кредитно-фінансових установ, що в них зацікавленні підприємства досліджуваної галузі:
- Кредити (як короткострокові на фінансування поточної діяльності так і довгострокові на цільове стратегічне фінансування підприємств).
- Лізинг (на купівлю обладнання та машин).
- Франчайзинг.
- Розрахунково-касове обслуговування.
- Комплекс послуг для робітників підприємства який включає: зарплатний проект; послуги недержавного пенсійного забезпечення; можливості надання кредитів робітникам на пільгових умовах та під гарантії підприємства;
- Мультвалютні рахунки для переказу коштів з-за кордону та за кордон.
- Страхові послуги.
Проведений аналіз реалізації фінансової стратегії на підприємствах АТ «ХАРП» і АТ «СКФ Україна» показав, що в рамках управління АТ «ХАРП» реалізується більш продуктивна й послідовна стратегія розвитку підприємства, нарощення валюти балансу проходить в основному за рахунок збільшення довгострокових позик, направлених на модернізацію виробництва. Дані «СКФ Україна» свідчать же про недостатню якість управління фінансовою стратегію – власником направляються значні кошти на покриття збитків виробництва й дуже суттєвим джерелом формування активів підприємства виступає кредиторська заборгованість. Отже, внаслідок цього знижується адекватність (прибутковість, здатність до розвитку, репутація й т.п.) й загальна інвестиційна привабливість підприємства.
Проведене дослідження вітчизняного досвіду розробки стратегії реалізації послуг кредитно-фінансових установ показало, що на даний більша частина даних організацій має добре формалізовану стратегію, але слід відзначити, що наявне співробітництво кредитно-фінансових установ з промисловими підприємствами малого та середнього бізнесу розвинуто досить слабо й не використовує повний потенціал даної взаємодії. За допомогою методу експертних оцінок автором було визначено переваги досліджуваних підприємств в різних видах співробітництва з кредитно-фінансовими установами.
Автору виделено етапи створення фінансової стратегії в плані реалізації загальної корпоративної стратегії. На базі розробленої ідеології можна проводити розробку фінансової стратегії промислового підприємства.. Визначено механізм та етапи впливу підприємств на кредитно-фінансові установи.Доцільним представляється спільне використання системи збалансованих показників і показника EVA. В цьому випадку показник EVA використовуватиметься як загальна стратегічна мета, основа для системи мотивації керівництва, а також як фінансова перспектива збалансованої системи показників, а Balanced Scorecard - як основний інструмент управління для створення організації, орієнтованої на збільшення акціонерної вартості.
Автором було запропоновано як один з методів вдосконалення системи управління фінансовою стратегією створення на підприємствах підшипникової галузів спеціалізованих відділів стратегічного аналізу та планування та визначено економічну ефективність запропонованих заходів. Визначено, що створення даних функціональних підрозділів є економічно доцільним при досягненні рівня 0,2% для збільшення доходів та зменшення собівартості.
В рамках дисертаційної роботи була розроблена економіко-математична модель оцінки ефективності системи управління фінансовою стратегією промислового підприємства та розглянуті два можливі методи її застосування.
В загальному вигляді можна виділити пять груп факторів, які визначають значення потенціалів
1. Показники виконання стратегічних планів - .
2. Характеристика організаційної структури підприємства - .
3. Характеристика механізму прийняття рішень - .
4. Характеристика мотивації персоналу - .
5. Характеристика стратегії - .
В пропонованій моделі можливо використання двох різних методів оцінки ефективності системи управління стратегією.
Суть першого методу полягає в визначенні значень кожного з потенціалів для пяти груп факторів та визначення незадовільних елементів в системі управління фінансовою стратегією промислового підприємства. Перший метод дозволяє визначити слабкі місця всистемі управління стратегією й дозволяє наочно представити наскільки ефективною є система управління стратегією, оскільки перший метод зводиться до визначення середньовзважених значень потенціалів.
На відміну від першого методу, другий метод дозволяє отримати інтегральну оцінку ефективності системи управління фінансовою стратегією промислового підприємства за рахунок обчислення інтегрального показника ефективності ( ):

Також було визначено, що у разі використання інтегрального коефіцієнта ефективності системи управління фінансовою стратегією промислового підприємства відносна похибка його визначення зростає приблизно в разів, що робить використання даного коефіцієнту лише у разі великої точності досліджень.
Дана модель оцінки ефективності системи управління фінансовою стратегією промислового підприємства є важливим інструментом при плануванні стратегії та на етапах аналізу виконання стратегії. Також, не можна не відмітити важливість даної оцінки для кредитно-фінансових установ, які за її допомогою зможуть визначити ефективність роботи системи управління стратегією свого майбутнього партнера та прийняти рішення про співробітництво.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Abell D. F. Defining the Business: The Starting Point of Strategis Planning. Englewood Cliffs. — N–Y: Prentice Hall, 1980.
2. Aldrich N. E. Organizations and Enviroments. — N–Y, 1973.
3. Ansoff I. Corporate Strategy. N.-Y., 1965.
4. Barbarians to Bureaucrats. Corporate Life Cycle Strategies. Lessons from the Rise and Fall of Civilisations. By Lawrence. M. Miller. Fawcett Columbine. — N–Y, 1991.
5. Bob de Wit, Ron Meyer. Strategy Synthesis, 2005.
6. Bourgeois L. Strategy and Enviroment: A Conceptual Integra¬tion // Academy of Management. Rev. — 1980. — Vol. 5. — № 1.
7. Calbrath J. R, Robert K. K. Strategy implementation. — Los Angeles: West Publiching Cjmpany, 1986.
8. Chandler A. D. Strategy and Structure Cambridge (MASS). 1962.
9. Chandler A. Strategy and Structura. — Boston, 1961.
10. Design for a Brain, Chapman & Hall, 2nd edition, 1966
11. Dill W. Environment asan Influence on Management Autonomy Administrative Science Quaterly. — 1958. — Vol. 2. — № 3.
12. DinglerH.Das System. Munhen.1930.
13. Drucker P. F. Management: Tasks, Responsibilities, Practicies. — N. – Y: Harper L Rom, 1974.
14. Frisch R. Lois technigues et economigues de la production. — Paris: Dunod, 1963.
15. Generald D. Bell. Orcanization and the External Enviranment 1997, in McGuire, op.cit.
16. Harrison J. S., Caron H. John. Strategis Management of Organizations and Stareholders. Theory and Cases. West Publishing Co., 1994.
17. Hax A. C., Majluf N. S. Strategic Management: an integretive perspective. Prentice-Hall.
18. Huse E. F. Organization Developmentand Change. — St. Paul, 1985.
19. Johnson G. and Scholes K. Exploring Corporate stratagy, Prentice Hall. – London, 1997. –90р.
20. Joseph A. MacGillivray: Minotaur. Sir Arthur Evans and the Archaeology of the Minoan Myth, Hill&Wang, New York 2000.
21. Kathryn R. Harrigan. A Framework for Looking at Vartical Integtation / Jornal of Business Strategy. — № 3 (Winter 1983).
22. Mintzberg H. Strategy in Three Models. California Management Rewiew, 1984.
23. Mintzberg H., The Naturale of Managerial Work. — N-Y: Harper &Row, 1973.
24. Minzberg H. The Strategy Concept II: Ahother Look at Why Organizations Need Strategies // California Managment Rev, 1987.
25. Minzberg H. The structuring of organizations. Englewood Cliffs, Prentice-Hall, N–Y., 1979.
26. Porter M. E. Competitive Advantage. — N–Y, 1985.
27. Porter M. From Competitive Advantage to Corporate Strategy, HBR, May – June, 1987.
28. Principles of Self-Organizing Systems in Heinz Von Foerster and George W. Zopf, Jr. (eds.), Principles of Self-Organization (Sponsored by Information Systems Branch, U.S. Office of Naval Research), 1962
29. Principles of the Self-Organizing Dynamic System, «Journal of General Psychology», 1947, volume 37, pages 125—128
30. Rowe A. J. ets. Strategic management: a mrthodological approach, 4th.ed.
31. Schwartz Peter. The art of the long view. — N–Y: Doubleday, 1991.
32. Schweissen. & Schneiden.- 2000. -N 9.- S.518
33. Steiner G. A & Steiner J. F. Business, Govenment and Society. — N-Y: McGrow-Hall, 1991.
34. Sylvia L. Horwitz: Knossos. Sir Arthur Evans auf den Spuren des Königs Minos, Lübbe Verlag, Bergisch-Gladbach 1983.
35. Taylor W.F. Principles of Scientific Management. – New York: Harper & Row, 1911.
36. Teller R. Operational management: Fundamental Concept and Methods/ - N. J.: Happer and Row, 1985 – 326 p.
37. The Coca-Cola Company 2000. Annual Report.
38. Thompson A. A., Strickland A. J. III. Strategic Management: Consept and Cases. 1987 4-th ed. University of Alabama, Business Publication Inc., Plano, Texas.
39. Thompson Arthur A. Jr., Strickland A.J. III Strategic Management. Eighth Edition. USA IRWIN INC., 1995, 1024 pgs.
40. Zadeh Lotfi. Fuzzy Sets. Information and Control, 1965.
41. Агошков Е.Б., Ахлибинская Б.В. Эволюция понятия система.// Вопросы философии, 1998, №7.
42. Айвазян С.А., Мхитарян В.С. Прикладная статистика и основы эконометрики / С.А. Айвазян, В.С. Мхитарян. - М, ЮНИТИ, 1998. – 1022с. -7000пр. -ISBN 5-238-00305-6
43. Айдинян Р.О соотношении понятий «цель», «стратегия» и «тактика» в теории и практике менеджмента // http://www.cfin.ru/press/pmix/2001-2/27.shtml [электронный источник]
44. Акофф Р. О природе систем в сб. «Техническая кибернетика». Известия АНСССР., 1973, №3.
45. Акофф Р.Л. Акофф о менеджменте: пер. с англ. - СПб. и др.: Питер, 2002. - 447с. - (Теория и практика менеджмента).
46. Алімов А. Н., Гончарова Н. П., Дражан М. Г., Черванёв Д. Н. Управление инновационным циклом. — К.: Наук. думка, 1993.
47. Андриенко В. Н., Беликова Т. Ю., Лысенко Ю. Г., Маншилин К. Н., Пушкарь А. И. Стратегическое управление персоналом / Юрий Григорьевич Лысенко (ред.и авт.предисл.). — Донецк : Юго-Восток, — 2. изд., перераб. и доп. — Донецк : ООО "Юго-Восток, Лтд", 2005. — 202с. — Библиогр.: C. 196-198. — ISBN 966-374-011-6.
48. Анохин П.К. Избранные труды: Философские аспекты теории функциональной системы. М.: Наука, 1978.
49. Ансофф И. Стратегическое управление Москва: Экономика, 1989
50. Багриновский К.А, Конник Т.И., Левинсон М.Р. Имитационные системы принятия экономических решений / К.А. Багриновский, Т.И. Конник, М.Р. Левинсон и др.- М.: Наука, 1989.- 162 с.- 15000пр. : ил..- ISBN 5-02-011880-X4.
51. Бейтсон Г. Шаги в направлении экологии разума. / Пер. Д. Я. Федотова. - М., УРСС, 2005 (расширенное переиздание)
52. Бейтсон Г. Экология разума: Избранные статьи по антропологии, психиатрии и эпистемологии / Пер. Д. Я. Федотова, М. П. Папуша. - М.: Смысл, 2000.
53. Бейтсон Г., Бейтсон М. К. Ангелы страшатся / Сокр. пер. с англ. - М.: Технол. шк. бизнеса, 1992.
54. Белошапка В. А., Загорий Г. В. Стратегическое управление: принципы и международная практика. =Strategic management. Principles and international practice: Учебник для слушателей программ по стратегическому управлению и маркетингу. — К. : Абсолют-В, 1998. — 351с. — ISBN 966-95332-0-1.
55. Берталанфи Л. Общая теория систем. М.: Системное моделирование, 1969.
56. Берталанфи Л. Общая теория систем: Критический обзор // Исследования по общей теории систем. – М.: Прогресс, 1969. – С. 23–82.
57. Берталанфи Л. Общая теория систем: Обзор проблем и результатов // Системные исследования: Ежегодник. – М.: Наука, 1969. – С. 30–54.
58. Библиографический указатель публикаций по концептульному анализу и проектированию 1967-2003 / С.П. Никаноров (ред.), Е.А. Кяргес (сост.). — Препр. — М. : Концепт, 2003. — 412с.
59. Бир Ст. Кибернетика и управление производством. Физматгиз. М., 1963
60. Бир Стаффорд. Кибернетика и управление производством. – М.: Наука, 1965. – 391 с.
61. Бир Стаффорд. Мозг фирмы: пер. с англ. – М.: Едиториал УРСС, 2005. – 416 с.
62. Бланк, Игорь Александрович. Управление инвестициями предприятия. — Киев: Эльга: Ника-Центр, 2003.
63. Богданов А.Л. Тектология. Всеобщая организационная наука. М.: Экономика. 1983.
64. Богорош А. Т., Воронов С. А. Соловьев В. П. Современная стратегия развития и интеграции науки в сфере новых веществ и материалов // Проблемы и перспективы инновационного развития экономики. –Киев-Симферополь-Севастополь. 2008. – С. 207-211.
65. Большая Советская энциклопедия. Т. 29. — М.: Сов. энцик¬лопедия, 1975.
66. Боумэн К. Основы стратегического менеджмента.- М.: ЮНИТИ, 1997.
67. Брейли Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов. — М.: Олимп-Бизнес, 1997. — С. 770.
68. Василенко В. О. Антикризове управління підприємством: Навчальний посібник. — К., 2002. – c. 58
69. Васконселлос-и-Са Жоржи. Стратегические ходы: 14 наступательных и оборонительных стратегий для достижения конкурентного преимущества / И.В. Тараненко (науч.ред.), Е.А. Латыш (пер.). — Д. : Баланс Бизнес Букс, 2007. — 240с.ISBN 0-273-70167-3 (англ.) ISBN 966-415-003-7
70. Винер Н. Кибернетика и общество. – М.: Тайдекс Ко, 2002. – 184 c.
71. Винер Н. Кибернетика или управление и связь в животном и машине. – М.: Наука, 1983. – 334 с.
72. Винер Н. Кибернетика. – М.: Советское радио, 1968.
73. Винокуров В.А. Организация стратегического управления на предприятии. - М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. - 160 с.
74. Виханский О. С. Стратегическое управление. — М. Изд-во Моск. ун-та, 1995.
75. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Підручник / М-во освіти України, Київ. Нац. екон. ун-т. - К., 1998. - 267с.
76. Высокотехнологичный сектор промышленности России: состояние, тенденции, механизмы инновационного развития/ М.А.Бендиков, И.Э. Фролов; Центр. Экон.-ат. Ин-т РАН. – М.: Наука, 2007. – С.312
77. Гавриленко Т.В. Стратегічне управління підприємством в кризових умовах господарювання // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. - К: КНУТД, 2005. - № 4. - С.93-95.
78. Гавриленко Т.В.Стратегическоеуправление предприятием в условиях кризиса/на примере предприятийлегкой промышленности/. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук поспециальности 08.06.01 – экономика, организация и управлениепредприятиями. – Киевский национальный университет технологий и дизайна, Киев - 2006.
79. Герасимчук В. Г.. Розвиток підприємства: діагностика, стратегія, ефективність, Київ, вид. Вища Школа, 1995 р. – 266 с.
80. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством: Графічне моделювання: Навч. посібник. – К., 2000. - 457 с.
81. Головач А.В. и др. Критерии математической статистики в экономических исследованиях. - М.: 1973.
82. Голубков Е. П. Использование системного анализа в принятии плановых решений. — М.: Экономика, 1982.
83. Голубков Е.П. Измерения в маркетинговых исследованиях// Маркетинг в России и за рубежом, 1998.
84. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования товара// Маркетинг в России и за рубежом, 1997. N 5-6; 1998. N 1-6; 1999.
85. Голубков Е.П. Определение методов сбора маркетинговых данных// Маркетинг в России и за рубежом, 1998.
86. Голубкова Е.Н. Природа маркетинговых коммуникаций и управление продвижением товара // Маркетинг в России и за рубежом, 1999.
87. Гольдштейн Г.Я.. Основы менеджмента. Таганрог: Изд-во ТРТУ, 1997
88. Гончаров В. В. В поисках совершенства управления: Руководство для высшего управленческого персонала. — М. МП «Сувенир», 1993.
89. Горицкая Н. Финансовая стратегия. журнал "Финансовый директор" (№11, 2005) // http://www.management.com.ua/finance/fin112.html
90. Денисенко Н.П. Гречан А.П. Чигирик К.А. Риски внедрения инновационніх проектов [Електронний ресурс] / http://iee.org.ua/files/alushta/73-denisenko-riski_vnedr_inn.pdf
91. Дзина М.А. Оценка предприятия как основа управления его конкурентноспособностью / [Электронный ресурс] http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/uztnu/zapiski/2007/economics/uch_20_1e/dzina_8.pdf
92. Добров Г. М. Прогнозирование науки и техники. — М.: Наука, 1977.
93. Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика. СПб.: «Питер», 1999.
94. Долгоруков. A.M.Стратегическое искусство: целеполагание в бизнесе, разработка стратагий // http://polbu.ru/dolgorukov_strategbusiness/ch11_all.html [Электронный источник]
95. Досвід розробки стратегії банку // http://www.mag-consulting.ru/asp/showarticle/306 [Електроне джерело]
96. Дюков И. И., Стратегия развития бизнеса СПб, «Питер», 2008 г., с. 36-37.
97. Евланов Л. Г. Основы теории принятия решений / Под ред. Е. М. Сергеева и др. Серия Экономика и управление (АНХ при СМ СССР). — М.: Экономика, 1984.
98. Евланов Л.Г., Кутузов В.А. Экспертные оценки в управлении. М.: Экономика, 1978. 133 с.
99. Жуковська О. А. Інтервальні моделі прийняття колективних рішень в умовах ризику. Автореф. дис. к.ф-м.н, Ін-т матем. НАН України, К, 2006. - 19с.
100. Завадська Д.В. Особливості сучасного розвитку банківського маркетингу //http://www.rusnauka.com/7._DN_2007/Economics/20506.doc.htm [Електроне джерело]
101. Закорко О.П. Економічна діагностика і оцінка господарської діяльності у стратегічному управлінні будівельними організаціями: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.07.03; Київ. держ. техн. ун-т буд-ва і архіт. — К., 1999. — 20 с. — укp.
102. Здравомыслов А. Г. Потребности. Интересы. Ценности. — М.: Политиздат, 1986.
103. Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов / Пер. с нем. – М.: Экономика, 1990. – 456 с.
104. Зуб А.Т. Стратегический менеджмент. Теория и практика. Учебное пособие для вузов - 2 изд. Аспект Пресс. 2004.
105. Инновации в промышленности. Справочник экономиста. К.: 2004.-№2.-94с.
106. Инновационный менеджмент. Справочное пособие. Изд. 2-е, перераб. и доп. / Под ред. Завлина П. Н., Казанцева А. К., Миндели Л. Э. М. — Центр исследований и статистики науки, 1998 — 586 с.
107. Казмиренко В. П. Социальная психология организаций. — К.: 1993.
108. Камран Ф, Карлик А., Гришпун Е. Реструктуризация в стратегии развития промышленных предприятий // Проблемы теории и практики управления, - 2000. - № 6. - С. 86-91.
109. Карлоф Б. Деловая стратегия. – М.: Экономика, 1991.
110. Кендюхов О.В. Оцінка ефективності управління підприємством в умовах перехідної економіки: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 [Електронний ресурс] / НАН України. Ін-т економіки пром-сті. — Донецьк, 2000. — 24 с. — укp.
111. Клир Дж. Системология. Автоматизация решения системных задач. М.: Иностр. лит. 1990.
112. Коваленко А.М. Стратегическое управление предпринимательской деятельностью в промышленном производстве. — Рукопись.Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01 — Экономика промышленности. — Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2003.
113. Копитова І.В. Оцінка ефективності управління промисловим виробництвом (методологія та практика): Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.07.01; НАН України. Рада по вивч. продукт. сил України. — К., 2002. — 21 с.: рис. — укp.
114. Котлер Ф. Маркетинг от А до Я: 80 концепций, которые должен знать каждый менеджер: пер. с англ. - СПб.: Нева, 2003. - 219с. - (Современный бизнес).
115. Котлер Ф. Маркетинг. Менеджмент экспресс курс, "Питер" - 2001, 496 стр.
116. Котлер Ф. Основы маркетинга. — М.: Прогресс, 1990. С. 152 — 176.
117. Кропачев С.В. Подходы к анализу и формированию стратегии инвестици¬онных фондов/С.В.Кропачев, О.Н. Складнева//Современная экономика: проблемы и решения. Сборник научных трудов. — Красноярск, 2000.
118. Ламбен Ж. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива. - СПб: Наука, 1996. - 589 с.
119. Лапін Є.В. Економічний потенціал підприємств промисловості: формування, оцінка, управління: Автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.07.01; Нац. техн. ун-т "Харк. політехн. ін-т". — Х., 2006. — 36 с. — укp.
120. Ларионова В.А. Развитие услуг для корпоративных клиентов как фактор устойчивости банковhttp://www.reglament.net/bank/bankproduct/2007_1_article.htm [Електроне джерело]
121. Лекторська В. А., Садовський В. Н. Про принципи дослідження систем // Вопр. філософії. I960. № 8
122. Марк Р. Макнилли Сунь-цзы и искусство бизнеса. Шесть стратегических принципов менеджмента Издательство: "Олимп-Бизнес", — 2002
123. Мартиросян А.Р. Перспективы эффективного взаимодействия промышленных и банковских структур. // Современные аспекты экономики. – М., 2005. - № 25. – (0,19 п.л.).
124. Матусов Ю. П., Дмитрієв Д.С. Оцінки індикаторів інтегрального показника в дослідженні ринку праці України.// Актуальні проблеми економіки та управління [Текст]: зб. наук. пр. –К: НТУУ «КПІ», 2008-Вип.2.-188с.-с.159-164
125. Месарович М. Основание общей теории систем // Общая теория систем. М.: Мир, 1966
126. Месарович М., Мако Д., Такахара М. Теория иерархических многоуровневых систем / М. Месарович, Д. Мако, И. Такахара. – М.: Мир, 1973. – 344 с.
127. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. — М.: Дело, 1992.
128. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. — М.: Дело, 1992.
129. Минцберг Г. Альстрэнд Б. Лэмпел Дж. Школы стратегий, СПб, 'Питер', 2001
130. Минцберг Г., Гошал, С., Куинн, Дж.Б. «Стратегический процесс»,Спб: Питер, 2001
131. Миркин Б.Г. Проблема группового выбора. – М.: Наука, 1974.
132. Моисеева Н. К., Анискин Ю. П. Конкурентоспособность, маркетинг, обновление. Т. 1. — М.: Внешторгиздат, 1993.
133. Моррисей Дж. Целевое управление организацией. — М.: Сов. радио, 1979. — С. 74.
134. Никаноров С. П. Концептуальные методы. — М. : Концепт, 2002. — 30 с.
135. Никишина Е.С., Кашицына Т.Н. Актуальные вопросы инновационной политики российских предприятий. Экономика и менеджмент современного предприятия: проблемы и перспективы: Межвуз. Сб. науч. Тр.: /Под ред. д-ра экон. Наук, проф. А.В.Бабкина – СПб.: Изд-во Политехн. Ун-та, 2007. с.101
136. Никонова
137. Новый иллюстрированный энциклопедический словарь / Ред. кол.: В.И.Бородулин, Л.П.Горкин, А.А.Гусев, Н.М.Ланда и др. - М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. - 912 с.
138. Огурцов А.П. Этапы интерпретации системного, научного знания (античность и новое время). Системные исследования. М.: 1974.
139. Огурцов А.П. Этапы интерпретации системного, научного знания (античность и новое время). Системные исследования. М.: 1974.
140. Олдкорн Р. Основы менеджмента. М.: Финпресс, 1999.
141. Омаров А. М. Руководитель: Размышления о стиле управления. — М., 1984.
142. Организация управления общественным производством / Под. ред. Г. Х. Попова, Ю. И. Краснопояса. — М., 1984.
143. Орлов А.И., Федосеев В.Н. Менеджмент в техносфере: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 384 с.
144. Орлов А.И.. Теория принятия решений. Учебное пособие. - М.: Издательство "Март", 2004.
145. О'Шонесси Дж. Принципы организации управления фирмой. М., 1999.
146. Павлова В.А. Інформаційно-методичні аспекти оцінки конкурентноспроможності підприємства Культура народов Причерноморья. — 2006. — N80. — С. 122-126 — Библиогр. в конце ст. 8 назв. — укp.
147. Панкратова О.В., Красников А.В., Современные проблемы интеграции отечественных предприятий в мировую экономику // http://science.ncstu.ru/articles/econom/13/43.pdf/file_download [Электронный источник]
148. Перепечай Н.М. Маркетинг банківських послуг: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 /; Харк. держ. екон. ун-т. — Х., 2003. — 20 с.
149. Погостинский Ю.А. Системный анализ функций стратегического управления. СПб.: СПбГАУ, 2005. 248 с.
150. Пономаренко В.С. Стратегічне управління підприємством. — Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.02 — “Підприємництво, менеджмент та маркетинг”. — Харківський державний економічний університет, Харків, 1999.
151. Поняття, види та етапи маркетингових досліджень //http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,94/id,1212/ [Електроне джерело]
152. Портер М. «Конкуренция». М., СПб, Киев. Издательский дом «Вильямс», 2000.
153. Портер М. «Международная конкуренция». М., «Международные отношения», 1993.
154. Портер М., Конкурентная стратегия. Методика анализа отраслей и конкурентов, Альпина Бизнес Букс, 2005 г., - с. 35.
155. Раскатов Александр Викторович Механизм взаимодействий коммерческого банка и промышленных предприятий (управленческий аспект).// http://eup.ru/Documents/2004-07-19/2E4A6.asp
156. Романенко Л.Ф. Банківський маркетинг: теорія, методологія, організація: Автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.06.02, Київ. нац. торг.-екон. ун-т. — К., 2002. — 33 с
157. Росс Ешбі У. Конструкція мозку. М.: Думка, 1962
158. Ростовцева Е.В. «(Специальные принципы и общий алгоритм формирования финансовых стратегий вертикально интегрированных систем (ВИС)»/ Е.В.Ростовцева//Экономические проблемы и решения. — Красноярск, 2004
159. Рыночная экономика: Учебник: В 3-х т. Т. 2. Кн. 1. Основы бизнеса. - М.: Соминтэк,1992. -164 с.
160. Саати Т. Принятие решений. Метод анализа иерархий. – М.: Радио и связь, 1993.
161. Садовский В.Н. Основания общей теории систем. М.: Знание, 1974.
162. Садовский В.Н. Система. Философский энциклопедический словарь. М.: 1989.
163. Сайт АТ «ХАРП» //http://www.harp.ua/ [Електроне джерело]
164. Свинарев Интегральная многофакторная модель оценуи деятельности предприятия / http://www.library.ospu.odessa.ua/online/periodic/opu_2003_1(19)/7/7-13.pdf [Электронный ресурс]
165. Сидельников Ю.В. Теория и организация экспертного прогнозирования. – М.: ИМЭиМО АН СССР, 1990.
166. Сініцина Т.А. Оцінка ефективності системи управління промисловим підприємством - цільовий підхід: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 [Електронний ресурс] / Одес. держ. екон. ун-т. — О., 2004. — 20 с.: рис. — укp.
167. Складнева О.Н. Формирование стратегий инвестиционных фондов на при¬мере Красноярского края/О.Н. Складнева: Дисс. канд. экон. наук — Крас-ноярск, 2000.
168. Степин В.С., Ахлибинский Б.В., Флейшман Б.С. Проблемы полноты информации на обьекте. С-Пб, Региональная информатика, 1993.
169. Стратегическое планирование, под редакцией Уткина Э.А. М.: Ассоциация авторов и издателей «ТАНДЕМ». Издательство ЭКМОС, 1998. – 440 с.
170. Стрелець О.А. Економічна оцінка конкурентоспроможності продукції виробничого призначення (на прикладі чорної металургії України): Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.07.01; НАН України. Ін-т пробл. ринку та екон.-екол. дослідж. — О., 1999. — 19 с. — укp.
171. Сунь-цзы. Искусство стратегии. Классические труды / пер. с кит., предисловие и комментарии Н. И. Конрада. – М. : Эксмо ; СПб. : Мидград, 2006. – 528 с.
172. Тарасов В. К. Персонал-технология: отбор и подготовка менеджеров. — Л.: Машиностроение, 1989.
173. Теория и практика антикризисного управления / Под ред. С. Г. Беляева и
В. И. Кошкина. — М.: Закон и право, 1996. — С. 339.
174. Теория управления / Под ред. О. В. Козловой. — М.: Экономика, 1985.
175. Теория управления социалистическим произ¬водством / Под ред. О. В. Козловой. — М., 1983.
176. Топоров В.Н. Из области теоретической топономастики // Вопр. языкознания. № 6. 1962
177. Траут Дж. Траут о стратегии. СПб. [и др.]: Питер, 2004. С. 37
178. Турчин В.Ф. Тоталитаризм. Главы из книги “Инерция страха” // Погружение в трясину: Анатомия застоя. – М.: Прогресс, 1991. – С. 575 – 576
179. Уёмов А.И. Формальные аспекты систематизации научного знания и процедур его развития. В сб. Системный анализ и научное знание. М.: 1978.
180. Урманцев Ю.А. Эволюционика или общая теория систем природы, общества, мышления. Пущино, 1988.
181. Форрестер Д. У. Антиинтуитивное поведение сложных систем. В кн. 'Cовременные проблемы кибернетики'. - Москва: Знание, 1976.- 9-25.
182. Форрестер Д. У. Мировая динамика. - Москва: Наука, 1978.- 165.
183. Форрестер Д. У. Основы кибернетики предприятия. - Москва: Прогресс, 1971.- 340.
184. Хакен Г. Синергетика. - Москва: Мир, 1980.- 404.
185. Хентце Й. Основные идеи стратегического менеджмента / Проблемы теории и практики управления. — 1989. — № 2.
186. Холл А.Д. Опыт методологии для системотехники. М.: Иностр. лит. 1975.
187. Челноков В. А. Автоматизированная система программно-целевого управления. — М.: АНХ при СМ СССР, 1980.
188. Шершньова З. Є., Оборська С. В. Стратегічне управління: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999. — 384 с.
189. Шпак Н.О. Економічна оцінка і регулювання ефективності інноваційних підприємницьких проектів: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.02.02; Держ. ун-т "Львів. політехніка". — Л., 1999. — 18 с. — укp.
190. Шульга Г.О. Стратегічне управління розвитком підприємства. — Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 — підприємництво, менеджмент і маркетинг. — Харківський державний економічний університет, Харків, 2001.
191. ЩОКІН Георгій, Загальні закони соціального управління (продовження), Персонал, №9/2005
192. Эванс Дж. Р., Берман Б. Маркетинг. — М.: Экономика, 1990.
193. Эванс Дж., Берман Б. Маркетинг: Пер. с англ. М. 1990.
194. Экономическая стратегия фирмы / Под. ред. А. П. Градова С-Пб.: Спец. лит-ра, 1995.
195. Эшби Р. Введение в кибернетику. М.: Издат. Иностр. Лит. 1970.
196. Ю. Я. Ездаков, Кто поддержит отечественного производителя? // http://www.gubernskiy.ru/articlesimg/993/17.pdf [Электронный источник]
197. http://www.stgau.ru/new/foto/up/news/Radionova.doc