Булавенко, Світлана Дмитрівна. Формування економічної культури учнів основної та старшої школи : Булавенко, Светлана Дмитриевна. Формирование экономической культуры учащихся основной и старшей школы

Краткое описание

Булавенко, Світлана Дмитрівна. Формування економічної культури учнів основної та старшої школи : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.07 / С. Д. Булавенко ; керівник роботи Є. І. Коваленко ; Нац пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2011. - 258 с.

Ніжинський державний університет
імені Миколи Гоголя

На правах рукопису

БУЛАВЕНКО Світлана Дмитрівна

УДК 37.03 – 057.874

ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ
УЧНІВ ОСНОВНОЇ ТА СТАРШОЇ ШКОЛИ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
кандидат педагогічних наук,
професор
Є.І. Коваленко

Київ – 2011
З М І С Т
ВСТУП …………………………………………………………………………… 3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ
ЕКОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ В УМОВАХ
ОСНОВНОЇ ТА СТАРШОЇ ШКОЛИ ……………………………………….. 10
1.1. Проблема економічної культури в науково-педагогічних дослідженнях………...…………………………………………………………… 10
1.2. Економічна культура учнів основної і старшої школи
як педагогічний феномен ……………………………………………………….. 26
1.3. Обґрунтування критеріїв та рівнів сформованості
економічної культури учнів загальноосвітньої школи ……………………….. 47
1.4. Стан сформованості економічної культури учнів
основної та старшої школи …………………………………………………….. 79
Висновки до розділу І …………………………………………………………. 90

РОЗДІЛ ІІ. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ
ЕКОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ В УЧНІВ ОСНОВНОЇ
ТА СТАРШОЇ ШКОЛИ ………………………………………………………. 93
2.1. Структурно-функціональна модель формування
економічної культури учнів загальноосвітньої школи ……………………….. 93
2.2. Педагогічні умови та експериментальна
технологія формування економічної культури учнів
основної та старшої школи ……………………………………………………. 103
2.3. Аналіз результатів впровадження експериментальної
структурно-функціональної моделі, технології та
педагогічних умов формування економічної культури ……………………... 158
Висновки до розділу ІІ ……………………………………………………….. 178

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………… 181

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………... 185

ДОДАТКИ ……………………………………………………………………... 212

ВСТУП
Актуальність теми. Докорінні соціально-економічні зміни, що відбуваються в Україні, вимагають вирішення комплексу проблем, до яких належить і перехід до соціально орієнтованої ринкової економіки. Сьогодні виявлено протиріччя між динамікою економічного розвитку країни, яка висуває вимоги до системної організації процесу економічного навчання та виховання підростаючого покоління, і сформованою практикою економічної освіти; між реальним рівнем економічної культури та соціально-економічним запитом суспільства щодо соціально сформованої та економічно адаптованої особистості; між зростаючим реальним обсягом інформації економічного змісту та обмеженими можливостями особистості до її сприйняття і засвоєння.
Зазначене вище зумовило появу низки принципово нових соціально-економічних проблем, до розв’язання яких переважна більшість молодого покоління виявилась не готовою. Зокрема актуалізувалася така проблема, як формування економічної культури особистості, здатної на основі набутих економічних знань усвідомити своє місце в економічних процесах, що відбуваються в країні; опрацьовувати й аналізувати економічну інформацію та орієнтуватися в ній і в соціально-економічних програмах уряду, а також вступати в цивілізовані відносини і приймати економічно виважені рішення як для самореалізації у професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства. Це передбачає формування економічної культури учнів та необхідність створення системи їх безперервної економічної підготовки, складовими якої є економічна освіта та виховання молодого покоління.
Проблемам економічного виховання та освіти учнів різних вікових груп крізь призму раціонального пізнання природних та економічних ресурсів, організацію трудового виховання та профорієнтаційної роботи присвячені праці О.Ф. Аменд, Ю.К. Васильєва, Л.П. Куракова, М.Л. Малишева, О.С.Падалки, В.Д. Попова, І.О. Сасової, І.О. Смолюка, О.І. Федорова та ін.
Низка наукових праць відображає дослідження шляхів і методів економічного виховання та освіти школярів у процесі вивчення окремих загальноосвітніх предметів, особливо таких, як біологія (Н.А. Негруца, Б.М.Юсумбаєв та ін.), математика та фізика (О.М. Кравчук, Л. Ла, З.К. Левчук та ін.). Питання економічної освіти та виховання, зокрема підготовка учнівської молоді до діяльності в умовах ринкової економіки, почали ґрунтовно розглядатись лише в роки незалежності України такими науковцями: С.В. Кириленко, А.С. Нісімчуком, Н.А. Побірченко, І.Ф. Прокопенко, В.К. Розовим, Л.І. Чеботарьовою, О.Т. Шпаком, Н.С. Юрчуком та ін.
У дисертаційних дослідженнях В.І. Загривного, О.М. Камишанченко, Р.М. Мачулки, С.В. Мельникова, О.О. Надточієвої, Р.Ф. Пустовійта розкрито підходи до вирішення деяких проблем, пов’язаних безпосередньо з особливостями економічної освіти та економічного виховання старшокласників.
З’ясовано, що проблема формування економічної культури учнів загальноосвітньої школи в умовах становлення в країні ринкових відносин розглядалась не комплексно, оскільки більшість праць присвячувалась питанню економічної освіти саме старшокласників (учнів 10-11-х класів). При цьому висвітлювалися лише окремі аспекти економічної освіти та виховання.
Тому актуальність проблеми формування економічної культури школярів як однієї із передумов їх готовності до творчої діяльності у сфері економічного життя суспільства та забезпечення максимальної власної економічної адаптованості з одного боку, недостатня теоретична і методична розробленість цілісної системи формування економічної культури учнів основної та старшої загальноосвітньої школи з другого, й обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Формування економічної культури учнів основної та старшої школи».
Зв'язок теми з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри педагогіки і педагогічної майстерності Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя та є складовою комплексної наукової теми «Розвиток освіти і педагогічної думки в Україні в ХІХ-ХХІ ст.». Тема дисертації затверджена вченою радою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (протокол № 3 від 06.11.2008 р.) та узгоджена в бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 9 від 25.11.2008 р.).
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити цілісну систему формування економічної культури учнів основної і старшої школи та її дію за відповідних педагогічних умов.
Відповідно до мети визначено завдання дослідження:
1. Здійснити аналіз проблеми формування економічної культури учнів загальноосвітньої школи, відображеної у психолого-педагогічній літературі, та розкрити суть поняття «економічна культура учнів загальноосвітньої школи» як педагогічного феномена.
2. Обґрунтувати критерії та показники і виявити рівні сформованості економічної культури учнів основної та старшої школи.
3. Розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність структурно-функціональної моделі як ядра системи формування економічної культури учнів основної та старшої школи.
4. Обґрунтувати і впровадити педагогічні умови та технологію формування економічної культури учнів, спроектовану на базі змістової матриці економічної культури, і перевірити їх ефективність.
Об’єктом дослідження є процес формування економічної культури учнів загальноосвітньої школи.
Предмет дослідження – теоретичні засади та технологічні процеси формування економічної культури учнів основної і старшої загальноосвітньої школи.
Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження: теоретичні – аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, які дозволили визначити зміст базових понять дослідження та розкрити особливості формування економічної культури учнів основної і старшої школи; метод моделювання дав можливість розкрити основні теретичні положення та складові процесу формування економічної культури учнів основної і старшої школи; емпіричні – спостереження, анкетування, бесіда, інтерв’ю, які допомогли виявити стан розробки предмета дослідження; тестування, аналіз продуктів діяльності учнів, експертна оцінка дозволили діагностувати рівень сформованості економічної культури учнів основної та старшої школи; педагогічний екперимент – констатувальний, формувальний, контрольний – використано з метою виявлення педагогічних умов та розробки й апробацій технології формування економічної культури; праксиметричні – аналіз результатів навчально-виховної діяльності економічної спрямованості та результатів виявлення ефективності дії комплексу педагогічних умов і розробленої технології формування економічної культури учнів основної та старшої школи; методи математичної статистики з метою обробки достовірності експериментальних даних та виявлення рівнів сформованості економічної культури в учнів.
Теоретично-методологічною основою дослідження виступили: теорія наукового пізнання стосовно вимог об’єктивності й доказовості; концептуальні ідеї філософії, психології, педагогіки про людину як найвищу цінність суспільства; системний, діяльнісний, особистісно-орієнтований, акмеологічний та компетентнісний підходи до навчального процесу, що розкривають особливості формування соціально-адаптованої особистості в умовах ринкової економіки (В.І. Загривний, О.М. Камишанченко, С.В. Лукаш, Р.М. Мачулка, О.О. Надточієва, Р.Ф. Пустовійт, І.О. Смолюк, К.М. Старченко, Л.І. Чеботарьова та ін.); положення і висновки щодо організаційно-педагогічних засад економічної освіти і виховання учнів (О.Т. Шпак, О.М. Собчук та ін.); ідеї розвитку економічного мислення та розвитку в учнів особистої готовності до професійно-підприємницької діяльності (Н.А. Побірченко, В.В. Дрижак та ін.); наукові положення про формування економічної культури студентів у перехідний до ринкової економіки період (А.І. Дзундза, Т.І. Заславська та ін.). З метою уточнення вихідних позицій економічної освіти використовувалися положення Державної національної програми «Освіта» (Україна ХХІ століття), Закон України «Про освіту», концепція Національної доктрини розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті, в яких обстоюється ідея особистісно орієнтованого виховання.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що:
- уперше розроблено та обґрунтовано структурно-функціональну модель як домінуючу складову системи та передумову формування економічної культури учнів основної і старшої школи; теоретично обґрунтовано педагогічні умови (організація навчально-пізнавальної діяльності як взаємодії учнів з науковою інформацією, що сприяє формуванню у них економічних знань, економічного мислення, економічної свідомості; інтеграція економічних та суспільно-гуманітарних навчальних предметів у ЗОШ; включення до варіативної частини навчального плану основної школи економічних дисциплін; організація позаурочної та громадської діяльності в ЗОШ соціально-економічного спрямування; вирішення у проектах учнів у рамках МАН реальних соціально-економічних проблем); розроблено змістові матриці економічної культури на різних рівнях (суспільства, етносу, колективу та особистості); виявлено критерії, відповідні їм показники (економічний інтелект – економічне знання, мислення; наявність цінностей – загальнолюдські, комунікативні та інформаційні, культури споживання і корпоративної діяльності; володіння знаннями й уміннями вирішення економічних задач) та рівні (ідентифікаційний, репродуктивний, продуктивний, системно-творчий) сформованості економічної культури учнів загальноосвітньої школи;
- уточнено та розширено сутність і структуру понять «економічна культура» та «економічна культура учнів загальноосвітньої школи», а також взаємозв’язок педагогічних умов формування економічної культури учнів основної і старшої школи;
- подальшого розвитку набули принципи, зміст, методи, засоби і, зокрема, технології формування економічної культури учнів основної і старшої школи.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці та впровадженні авторської програми «Цікава економіка» та друкованої основи до неї для учнів 5 - 7 класів; створенні навчально-методичного посібника для учнів «Перевір себе» та методичних посібників для вчителів економіки «Економіка. Майстер-клас: розробки уроків для 10-11-х класів», «Готуємось до олімпіади з економіки» та методичних матеріалів «Економічна ігротека», «Економічні передзвони», «Економічні письмена».
Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані учителями економіки та класними керівниками, а також у процесі викладання сучасних педагогічних технологій у закладах вищої педагогічної освіти та на курсах підвищення кваліфікації вчителів тощо.
Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл №№ 3, 5, 11 та 15 м. Ніжина (довідка № 01-10/599 від 21.05.2010 р.); смт. Срібне (довідка №01-15/281 від 13.05.2010 р.) та м. Варва (довідка № 01-22/394 від 19.09.2008 p.) Чернігівської області; у навчальний процес Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (акт № 9 від 20.06.2010 р.) та Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (довідка № 04/173 від 24.01.11 р.).
Дослідно-експериментальна робота загалом здійснювалася на базі середніх загальноосвітніх шкіл №№ 3, 5, 11, 15 м. Ніжина, смт. Срібне і м. Варва Чернігівської обл. (1176 учнів – 42 класи). Формувальним експериментом охоплено 764 особи в експериментальних класах (456 – ЕГ1, 308 – ЕГ2), 412 осіб у контрольних класах, а також 24 вчителя економіки та 28 класних керівників.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційної роботи знайшли відображення у доповідях на наукових і науково-практичних конференціях різного рівня: Міжнародних – «Освіта і школа ХХІ століття» (Чернігів, 2004), «Інновації у вищій освіті» (Київ-Ніжин, 2005), «Українська освіта в Естонії» (Тарту, 2007), «Українська освіта у світовому часопросторі» (Київ, 2007), «Актуальні проблеми підготовки фахівців у галузі соціально-педагогічної діяльності» (Ніжин, 2009), «Студент – дослідник – фахівець» (Київ, 2010); Всеукраїнських – «Еколого-економічні проблеми Північного Приазов’я» (Бердянськ, 2006), «Видатні педагоги ХІХ ст. про виховання «нової людини» (Ніжин, 2009), «Педагогічна спадщина С. Русової в контексті сучасності» (Ніжин, 2011); на щорічних науково-практичних конференціях викладачів і аспірантів Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (2005-2010); обласних семінарах учителів економіки Чернігівської області (2005-2010).
Публікації. Зміст та результати роботи відображено у 31 одноосібній публікації. З них: 10 навчально-методичних робіт, 17 статей (8 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України), 3 тези доповідей.
Загальний обсяг особистого доробку становить 96,8 друкованих аркушів.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (357 найменувань), додатків. Загальний обсяг дисертації – 257 сторінок, основний зміст викладено на 184 сторінках. Дисертація містить 24 таблиці та 18 рисунків на 16 сторінках, 9 додатків на 45 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та експериментальне вирішення актуальної проблеми формування економічної культури учнів основної і старшої школи у навчально-виховному процесі, відповідно до обґрунтованої структурно-функціональної моделі та оптимальних педагогічних умов, які обумовлюють зміст, форми, методи і технології означеного процесу у ЗОШ.
Результати теоретичного й експериментального дослідження засвідчили досягнення окресленої мети, вирішення поставлених завдань і дозволили зробити такі висновки:
1. Проблема формування економічної культури учнів загальноосвітньої школи набула в останній час особливої актуальності. Це пояснюється тим, що сучасні випускники загальноосвітньої школи входять у самостійне життя, яке вимагає підготовки соціально-адаптованої та економічно активної особистості, здатної розвивати в собі позитивні якості, ставити перед собою соціально-економічні цілі та володіти способами їх досягнення. Виявлено, що за рахунок удосконалення навчально-виховного процесу в учнів основної і старшої школи можна сформувати економічну культуру на більш високому рівні.
2. Теоретичний і змістовий аналіз основних наукових підходів до проблеми формування економічної культури учнів загальноосвітньої школи в історико-педагогічному аспекті дозволив встановити, що означена проблема розглядалася у різні історичні періоди як підготовка до майбутнього трудового життя, при цьому були визначені напрямки, форми, методи, педагогічні умови трудового виховання і профорієнтації учнів у навчально-виховному процесі, і лише деякі дослідження присвячуються проблемі економічного виховання учнів. Формування економічної культури розглядається як процес свідомого управління розвитком якостей та здібностей учнів, що обумовлено діяльнісним, особистісно орієнтованим, акмеологічним, аксіологічним та компетентнісним підходами. Звідси розкрито зміст поняття «економічна культура учнів загальноосвітньої школи» як складного особистісного утворення, що визначається і регулюється комплексом знань, переконань, звичок, стереотипів поведінки, які реалізуються в економічній сфері суспільства і пов’язані з економічною діяльністю, рівень сформованості яких визначає соціально-економічну адаптованість підростаючого покоління в економічній системі з метою реалізації своїх інтелектуальних, моральних і фізичних можливостей.
3. Виходячи із необхідності оцінки комплексного впливу педагогічних чинників (моделі, педагогічних умов та технології) на процес формування економічної культури, було обґрунтовано компоненти і відповідні їм критерії та показники сформованості економічної культури учнів основної і старшої школи: ціннісно-мотиваційний (особистісна та інституціональна спрямованість; цінності комунікативної, корпоративної, інформаційної культури та її соціальна спрямованість; цінності інвестиційної культури та споживання; економічної спрямованості та прояв у соціально-економічній діяльності); когнітивний (прояв економічних знань та наявність економічного мислення); операційний (участь учнів у різних формах практичної діяльності економічного змісту). Окреслено рівні сформованості усіх показників: ідентифікаційний, репродуктивний, продуктивний, системнотворчий. Виявлено, що у 78,5% учнів основної і старшої школи проявляється сформована економічна культура на ідентифікаційному та репродуктивному рівнях. Це обумовило необхідність значно вдосконалити науково-теоретичне й методичне забезпечення роботи вчителів економіки (зміст, форми, методи і технології навчально-виховного процесу економічного спрямування).
4. Встановлено, що процес формування економічної культури учнів – це цілісний комплекс педагогічних дій, який сприяє набуттю сукупності економічних знань, умінь і навичок, стереотипів економічного мислення, моральних норм і цінностей, які проявляються в стійких переконаннях особистості та нормах її соціально-економічної поведінки. Розроблено та обґрунтовано компоненти цілісного процесу формування економічної культури учнів (мету, завдання, чинники, принципи) та експериментально перевірено технологію, педагогічні умови, показники сформованості економічної культури. Відповідно розроблено та експериментально перевірено ефективність структурно-функціональної моделі формування економічної культури учнів, категорійної матриці економічної культури, ядро методичного забезпечення (педагогічні умови, принципи навчання, технології методи та засоби навчання), що в цілому відображає певну системність педагогічного процесу. Процес формування економічної культури учнів здійснювався у три етапи: створення педагогічних умов для науково-теоретичного і методичного забезпечення викладання економічних предметів у 5-11-х класах, організації вивчення учнями економічних предметів та організації позаурочної науково-дослідницької та виховної роботи економічного змісту.
5. Доведено, що результативність формування економічної культури учнів залежить від забезпечення таких педагогічних умов: 1) організація навчально-пізнавальної діяльності як взаємодії учнів з науковою інформацією, що сприяє формуванню у них економічних знань, економічного мислення, економічної свідомості; 2) інтеграція економічних та суспільно-гуманітарних навчальних предметів у ЗОШ; 3) включення до варіативної частини навчального плану основної школи економічних дисциплін; 4) організація позаурочної та громадської діяльності в ЗОШ соціально-економічного спрямування; 5) вирішення у проектах учнів у рамках МАН реальних соціально-економічних проблем.
6. Доведено, що в результаті впровадження всіх означених педагогічних чинників та використання науково-обґрунтованої технології формування економічної культури в учнів експериментальних груп сформувався стійкий інтерес до вивчення економічних предметів, значна частина із них включалася у виконання економічних проектів. У результаті реалізації формувального експерименту підвищено рівень економічної культури в учнів експериментальних груп порівняно з учнями із контрольних груп: встановлено переважання кількості учнів, котрі знаходяться на системно-творчому рівні (28 %) та досягнення значною частиною учнів продуктивного рівня (біля 35 %), в контрольних групах ці показники були не такі помітні (9 % і 16 %). Узагальнення отриманих результатів свідчить, що вони демонструють вирішення завдань, досягнення мети і дозволяють говорити про перспективу виховання економічної культури в умовах загальноосвітньої школи.
Процес формування економічної культури учнів загальноосвітньої школи не обмежується проведеним дослідженням. Перспективними, на нашу думку, напрямками дослідження є: подальше вдосконалення соціально-педагогічного інструментарію, необхідного для моніторингу й оцінювання рівнів сформованості економічної культури учнів різного віку; дослідження впливу чинників середовища на особливості процесу формування економічної культури учнів; обґрунтування взаємодії сім’ї та школи у формуванні економічної культури учнів різних вікових груп; обґрунтування профільної освіти як чинника формування економічної культури та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Автономов А.Я., Малишев М.Л. Совершенствование экономического воспитания учащихся / Автономов А.Я., Малишев М.Л. // Сов. педагогика. – 1987. – №8. – С.53-57.
2. Азимов Л.Б., Журавская Е.В. Уроки экономики в школе. Учебное пособие для учащихся старших классов и учителей общеобразовательных учреждений / Азимов Л.Б., Журавская Е.В. – М.: Аспект Пресс, 1995. – 71с.
3. Акопян И.Р. О становлении системы научного знання / Акопян И.Р. // Гносеологические и социологические категории в истории философии: Сб. науч. тр. / Под ред. Л. Шистера. – Ташкент, 1984. – С.87-97.
4. Аксьонова О.В. Методика викладання економіки: Навч. посібник/ Аксьонова О.В. – К.: КНЕУ, 1998. – 280 с.
5. Аменд А.Ф. Дидактические основы непрерывного эколого- экономического образования / Аменд А.Ф. – Екатеринбург, 1997. – 368 с.
6. Аменд А.Ф. Экономическое воспитание младших школьников. Учеб. пособие / Аменд А.Ф. – Челябинск: Челяб. ГПИ, 1982. –177 с.
7. Аменд А.Ф. Экономическое образование и воспитание учащихся V -XI классов: Учеб. Пособие / Аменд А.Ф. – Челябинск: ЧГПИ, 1988. –164с.
8. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности / Андреев В.И. – Казань: изд-во Казанского ун-та, 1988. – 238 с.
9. Аникин А.В. Юность науки: жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / Аникин А.В. – М.: Политиздат, 1985. – 367 с.
10. Анисимов С.В. Ценности реальные и мнимые / Анисимов С.В. – М.: Мысль, 1970. –297 с.
11. Апатова Н.В. Інформаційні технології в навчанні математики / Апатова Н.В. // Сучасні інформаційні технології в навчальному процесі. – К.: НПУ. – 1997. – С.39-52.
12. Асланова Г.М. Обзор некоторых методов обучения / Асланова Г.М. // Башкирський гос.пед.ун-т. Кафедра психологии. – Уфа, 2000. – 26 с.
13. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения // Избранные педагогические труды / Бабанский Ю.К. – М.: Педагогика, 1989. – 318 с.
14. Бабанский Ю.К., Поташкин М.М. Оптимизация педагогического процесса / Бабанский Ю.К., Поташкин М.М. – К: Рад. школа, 1984. – 286 с.
15. Бадмаев С. Б., Березовская Д.А. Экономическое воспитание учащихся: учебно-методическое пособие для учителя / Бадмаев С. Б., Березовская Д.А. – Элиста: Калмыцкое книжное изд-во, 1988. – 72 с.
16. Байкова Л.А. Воспитание в традиционной и гуманистической педагогике / Байкова Л.А. // Классный руководитель. 1998. № 2. – С.2-11.
17. Балашов К.А. Формирование культуры предпринимательской деятельности / Балашов К.А. // Педагогический университетский вестник Алтая, №2, 2000. – С. 71
18. Балл Г.В. Психолого-педагогічні засади гуманізації освіти / Балл Г.В. // Освіта і управління. – 1997. – №2. – С.21-36.
19. Барабанов Г.П. Организация оперативного контроля качества подготовки специалиста в вузе / Барабанов Г.П. // Вопросы повышения качества подготовки специалистов в инженерно-технических вузах. – Таганрог: ТРТИ. – 1991. – С.87-102.
20. Барановська О.В. Інформаційні методи навчання учнів/ Барановська О.В. // Інститут педагогіки АПН України. Під ред. В.Ф.Паламарчук. – К.: Знання, 1999. – 34 с.