Каталог / СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫЕ НАУКИ / Агрогрунтоведение и агрофизика
- Название:
- Бойко, Ярослав Іванович. Структура вбирного комплексу сірого лісового ґрунту, його агрохімічні властивості та продуктивність ланки сівозміни залежно від комплексної хімічної меліорації
- Альтернативное название:
- Бойко Ярослав Иванович. Структура поглотительного комплекса серого лесного почвы, его агрохимические свойства и производительность звена севооборота в зависимости от комплексной химической мелиорации
- ВУЗ:
- ННЦ «ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА»
- Краткое описание:
- українська академія аграрних наук
ННЦ «інститут землеробства»
На правах рукопису
Бойко Ярослав Іванович
УдК: 631.445.25:631.822
структура вбирного комплексу сірого лісового Ґрунту, його агрохімічні властивості та продуктивність ланки сівозміни залежно від комплексної хімічної меліорації
06.01.03 агроґрунтознавство і агрофізика
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук
науковий керівник
мазур Генріх Адольфович
зав. лабораторії агроґрунтознавства
ННЦ „Інститут землеробства УААН”
доктор с.-г. наук, професор, академік УААН
Київ - 2009
ЗМІСТ
ВСТУП .............. ......
4
РОЗДІЛ 1 СІРІ ЛІСОВІ ҐРУНТИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ ТА ПРИ-ЙОМИ ВІДТВОРЕННЯ ЇХ РОДЮЧОСТІ (огляд літературних джерел) .
9
1.1. Поширення та властивості сірих лісових ґрунтів
9
1.2. Фізико-хімічні властивості................................
13
1.2.1. Вбирний комплекс .........................................................................
13
1.2.2. Кислотність ґрунту та її вплив на рослини...................................
16
1.3. Роль кальцію і магнію в ґрунті та живленні рослин
23
1.4. Заходи відтворення родючості сірих лісових ґрунтів легкого гранулометричного складу
29
РОЗДІЛ 2 УМОВИ, ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ.....................................................................................................
40
2.1. Кліматичні та погодні умови проведення досліджень.........................
40
2.2. Ґрунтові умови.................
45
3.1. Хімічні меліоранти і їх властивості ..................
49
2.3. Методика досліджень..............
53
РОЗДІЛ 3 ВПЛИВ КОМПЛЕКСНОЇ ХІМІЧНОЇ МЕЛІОРАЦІЇ НА ДИНАМІКУ КИСЛОТНОСТІ ҐРУНТУ
57
3.1. Динаміка актуальної та потенціальної кислотності в ґрунті залежно від доз, форм і композицій меліорантів ................................
57
3.2. Динаміка обмінної кислотності та вмісту рухомого алюміню в сірому лісовому ґрунті залежно від хімічної меліорації.................................
65
РОЗДІЛ 4 ЗМІНА СТРУКТУРИ ВБИРНОГО КОМПЛЕКСУ ҐРУНТУ ЗАЛЕЖНО ВІД ХІМІЧНОЇ МЕЛІОРАЦІЇ І СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ
71
4.1. Вміст, запаси та динаміка кальцію і магнію в ґрунті, залежно від доз і форм хімічних меліорантів............................................................................
4.2. Вплив форм меліорантів на ємність вбирання................ .....................
4.3. Зміни структури обмінних катіонів у вбирному комплексі ґрунту, залежно від комплексної хімічної меліорації...................................................
71
83
86
РОЗДІЛ 5 ГУМУСОВАНІСТЬ ҐРУНТУ ЗАЛЕЖНО ВІД ДОЗ І ФОРМ ХІМІЧНИХ МЕЛІОРАНТІВ І СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ................................
95
РОЗДІЛ 6 ЗМІНА ПОЖИВНОГО РЕЖИМУ ЗАЛЕЖНО ВІД ДОЗ, ФОРМ І КОМПОЗИЦІЙ ХІМІЧНИХ МЕЛІОРАНТІВ ТА СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ........................................................................................................
104
6.1. Азот лужногідролізованих сполук залежно від хімічної меліорації і системи удобрення...............................................................................................
105
6.2. Вплив комплексної хімічної меліорації на вміст рухомих фосфатів в сірому лісовому ґрунті.....................................................................................
110
6.3. Вміст обмінного калію в сірому лісовому легкосуглинковому ґрунті залежно від форм і доз хімічних меліорантів........................................
116
РОЗДІЛ 7 ВПЛИВ КОМПЛЕКСНОЇ МЕЛІОРАЦІЇ НА УРОЖАЙНІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР І ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛАНКИ СІВОЗМІНИ.........................................................................................................
122
7.1. Урожайність гречки залежно від доз, форм і композицій хімічних меліорантів...........................................................................................................
123
7.2. Вплив хімічної меліорації на урожайність пшениці озимої..............
127
7.3Урожайність ячменю ярого за умов комплексної хімічної меліорації
132
7.4. Продуктивність ланки сівозміни..........................................................
134
РОЗДІЛ 8 ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХОДІВ З КОМПЛЕКСНОЇ ХІМІЧНОЇ МЕЛІОРАЦІЇ................................
139
8.1. Економічна ефективність.......................................................................
139
8.2. Енергетична ефективність.....................................................................
144
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ ..
149
ДОДАТКИ...........................................................................................................
153
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................
169
ВСТУП
На Поліссі та в Лісостепу, де річна сума опадів перевищує сумарне випаровування, тобто на територіях з промивним і періодично промивним типом водного режиму (гідротермічний коефіцієнт більше одиниці), особливо в зоні бурякосіяння, де в минулі роки застосовувалися високі дози мінеральних добрив (у першу чергу азотних), вапнування є заходом збереження ґрунтів від деградації, незворотної втрати їх родючості.
Після призупинення із 1992 року планового проведення робіт з вапнування ґрунтів, площі з надмірною кислотністю не тільки відновилися до початкових, а й збільшилися внаслідок застосування фізіологічно кислих мінеральних добрив і кислотних опадів.
Велике значення для родючості кислих ґрунтів мають двовалентні катіони кальцій та магній, які впливають на реакцію ґрунтового середовища, вміст доступних для рослин поживних речовин, біологічну активність, а також сприяють процесам гуміфікації та формуванню структури ґрунту.
Проблема забезпечення рослин магнієм особливо загострилася в останні роки. Результатами агрохімічних обстежень, встановлено значне розповсюджен-ня ґрунтів з низькою забезпеченістю магнієм, гострий дефіцит якого у піщаних і супіщаних ґрунтах, навіть може зумовити специфічні захворювання великої рогатої худоби.
Актуальність теми. У сучасному землеробстві проблема родючості ґрунтів залишається надзвичайно актуальною, особливо на територіях з промивним типом водного режиму. За даними агрохімічного обстеження (1986-1990рр.), у складі сільськогосподарських угідь України налічується близько 10млнга кислих ґрунтів, що потребують вапнування. Хімічна меліорація у більшості випадків не проводиться навіть на сильнокислих землях, що зумовило значне розширення площ, які потребують негайного вапнування. Як результат відбувається прискорена деградація цих ґрунтів і втрата потенційної та ефективної родючості.
У державі втрачено централізовану матеріально-технічну базу виробництва хімічних меліорантів, наявний дефіцит меліорантів, особливо тих, що у своєму складі містять крім кальцію магній, нестача якого в ґрунтах легкого гранулометричного складу обмежує можливість отримання високого врожаю, знижує якість сільськогосподарської продукції, не забезпечує ефективного використання інших засобів хімізації.
Перехід на ринкові умови вимагає вирощування продукції рослинництва з оптимальними витратами засобів хімізації і максимальною продуктивністю, якої можна досягти застосовуючи нові високоефективні меліоративні сполуки комплексної дії, спрямовані на поліпшення фізичних, фізико-хімічних та агрохімічних властивостей кислих ґрунтів.
Геологами Правобережної геологічної експедиції ще у 80-ті роки минулого століття розвідане Ташківське (Славутський р-н, Хмельницької обл.) родовище сапонітів різновиду бентонітової глини, у хімічному складі якої майже половина вмісту алюмінію заміщена магнієм, загальний вміст якого у сапоніті коливається в межах 10-12%. На порівняно невеликій відстані від родовища сапонітів здійснено техніко-економічне обґрунтування родовища крейди з дуже високим вмістом CaCO3 (діючої речовини) 98-99%. Поєднання крейдяного борошна із сапонітовим при застосуванні на кислих ґрунтах викликає значний науковий і практичний інтерес, що й визначає актуальність теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до науково-дослідної т
- Список литературы:
- ВИСНОВКИ
У дисертації викладено результати досліджень щодо впливу доз, форм і композицій хімічних меліорантів на основні показники родючості сірого лісового легкосуглинкового ґрунту, а саме фізико-хімічні, агрохімічні властивості, урожайність сільськогосподарських культур та продуктивність ланки сівозміни. На основі отриманих експериментальних даних можна зробити такі висновки:
1.Сільськогосподарське використання сірого лісового легкосуглинкового ґрунту без добрив і при застосуванні мінеральної системи удобрення сприяє їх підкисленню: вже через три роки показники pHKCl поступово зменшувалися на 0,23-0,12 одиниці, підвищувалася обмінна (на 0,14-0,15мекв./100г) і гідролітична кислотність (на 0,30-0,47 мекв./100г), збільшувався вміст рухомого алюмінію (на0,46-0,52мг/100г ґрунту).
2.Внесення в ґрунт сапоніту як меліоранта комплексної дії магнієвмісного добрива знижує кислотність ґрунту вже в перший рік дії, що відбувається завдяки підвищенню активності і швидкості обмінних реакцій сапоніту з ґрунтом. Застосування відносно невисоких доз сапоніту (до 3 т/га) дало змогу ідентифікувати початково середньокислий ґрунт (pHKCl 4,6-5,0) як близький до нейтрального (pHKCl 5,6-6,0).
3. Повна нейтралізація підвищеної кислотності ґрунту досягається вже в перший рік дії (pHKCl 7,25) повної дози крейдяного борошна (1,0 за Нг 5,5 т/га). Під впливом повної дози вапнякового борошна оптимальна реакція ґрунту досягалася на третій рік після його внесення (pHKCl 6,55). Високий нейтралізуючий ефект забезпечило сумісне застосування оптимальних доз крейдяного (0,5-0,75 за Нг 2,75-4,1 т/га) і сапонітового борошна (1,5-1,0 т/га) ця композиція зумовила зниження кислотності від pHKCl 4,45-4,62 до pHKCl 6,15-6,28.
4. Вміст водорозчинних форм кальцію і магнію залежав від кліматичних умов (динаміка по роках), особливо від кількості опадів, а також застосування добрив. Унесення лише мінеральних добрив сприяло зростанню кількості водорозчинних форм кальцію і магнію в орному шарі (відповідно на 24 і 17%) та прискоренню їх втрат з ґрунту.
5. Внесення сапоніту сприяє збагаченню ґрунту обмінним магнієм. У всіх варіантах із сапонітом вміст обмінного магнію в орному шарі ґрунту був 9,2-10,1 мг/100 г, що на 27-58% вище вихідних його кількостей. Запаси обмінного магнію в орному шарі грунту збільшилися на 95-185 кг/га MgO. Внесення порівняно малих доз сапоніту (1,5 і 1 т/га) у поєднанні з крейдяним борошном (0,5 і 0,75 Нг) на фоні мінеральних добрив забезпечувало підвищення вмісту обмінного Mg2+ до 1,9 і 3,3 мг/100 г ґрунту.
6. Природний сапоніт за внесення в орний шар (у дозі 3 т/га) підвищує ємність катіонного обміну, за рахунок чого збільшується загальна ємність вбирання сірого лісового ґрунту на 0,8-1,2 мекв. на 100 г ґрунту (на 11-17%) вище контрольного варіанту. Застосування повних доз (за Нг CaCO3) крейдяного і вапнякового борошна підвищувало ємність вбирання ґрунту на 0,4-0,9 мекв./100 г ґрунту або на 6-13%.
7. Комплексна хімічна меліорація обумовлює значні зміни в структурі обмінних катіонів вбирного комплексу ґрунту. Під впливом повних доз вапнякових меліорантів спостерігалося значне зростання співвідношення між кальцієм та магнієм (до 11,5-13,6 вже у 1-й рік дії) у вбирному комплексі на користь першого. Застосування крейдяно-сапонітових сумішей сприяло одно-часному підвищенню кількості обмінного кальцію (на 1,47-2,26 мекв./100г ґрунту) та магнію (на 0,16-0,27 мекв./100г) у ґрунті, що поліпшило співвідношен-ня Ca2+/Mg2+ (до 7,3) у сірому лісовому ґрунті. Сума Ca2+ і Mg2+ на відповідних варіантах становила 72,5%.
8. Застосування хімічних меліорантів (сапоніт, крейда, вапно) у поєднанні з мінеральними добривами протягом трьох років сприяло стабілізації і тенденції до підвищення вмісту загального гумусу на 0,06-0,12%. Найбільше підвищення вмісту гумусу в ґрунті (на 0,23%), забезпечило застосування 20 т/га низинного торфу.
9.Внесення низинного торфу (20т/га) сприяло підвищенню вмісту лужногідролізованого азоту в ґрунті на 16 і 10% відносно вихідних його кількостей. За внесення сапоніту на фоні NPK та поєднання його з крейдяним борошном відмічено тенденцію до збільшення вмісту рухомих фосфатів (на 4,7 мг/100г ґрунту). Підвищення ємності вбирання під впливом сапоніту (3т/га) і надходження з ним та добривами K2O сприяло закріпленню і додатковому збагаченню орного шару ґрунту обмінним калієм на 5,3 мг/100 г ґрунту. Поєднання крейдяного борошна з сапонітовим на фоні мінеральних добрив сприяло підвищенню вмісту обмінного калію на 6 мг/100г ґрунту вище вихідного вмісту.
10.Для чутливих до Mg2+ культур (в умовах кислих ґрунтів) внесення відносно невеликих кількостей сапоніту може дати приріст урожайності того ж порядку, що і вапно, яке вноситься з розрахунку ґрунтової кислотності в набагато більших кількостях. Протягом трьох років досліджень зберігається меліоративна ефективність як одного сапоніту, так і його поєднання з іншими меліорантами на фоні NPK, про що свідчить підвищення продуктивності ланки сівозміни (гречка-пшениця озима-ячмінь ярий) на 35-77%. Найвищу продуктивність (зерн. од.) забезпечило застосування крейдяного борошна (0,75 за Нг) у поєднанні із сапоніном (1 т/га) на фоні мінеральних добрив.
11.Внесення крейдяного борошна у повній дозі за Нг та одного сапоніту (3т/га) забезпечило високий економічний ефект, чистий прибуток становив 1114 і 1087грн/га відповідно. На цих варіантах спостерігався найвищий рівень рентабельності 78 і 72%. Застосування крейдяного борошна (0,75і 0,5 Нг) у поєднанні з сапонітовим (1,0 і 1,5т/га) на фоні мінеральних добрив забезпечило чистий прибуток відповідно 986-896 грн/га, рівень рентабельності становив 41-38%. За впливу хімічної меліорації відбулося збільшення енергоємності ґрунту (на 3,0-21,0 Ккалх106). Коефіцієнт енергетичної ефективності у всіх варіантах з використанням сапоніту становив 1,68-3,33. Найвищий коефіцієнт забезпечило застосування чистого сапоніту (3т/га).
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1.В умовах Правобережного Лісостепу України для збереження родючості сірих лісових ґрунтів легкого гранулометричного складу і збагачення їх обмінним магнієм рекомендується вносити до 3т/га сапонітового борошна один раз на короткоротаційну сівозміну, що забезпечує підвищення вмісту обмінного магнію до 0,58 мекв./100г ґрунту. Це дає змогу одержати приріст урожайності сільськогосподарських культур щорічно 0,54-0,84 т/га.
2.Для досягнення максимальної продуктивності сільськогосподарських культур і одночасного підвищення вмісту обмінних кальцію і магнію в ґрунті та поліпшення їх співвідношення у вбирному комплексі сірих лісових легко-суглинкових ґрунтів рекомендується на фоні мінеральних добрив (N60P45K45) доповнювати дозу CaCO3 0,75 і 0,5 за Нг сапонітовим борошном у дозах 1,0 і 1,5т/га відповідно, що забезпечує приріст урожайності культур сівозміни від 1,19 до 2,11 т/га.
- Стоимость доставки:
- 150.00 грн