Методологічні основи формування рекреаційних систем в Україні : Методологические основы формирования рекреационных систем в Украине

Краткое описание

ПОЛТАВСЬКИЙ національний ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Юрія Кондратюка

На правах рукопису

ШУЛИК
Василь Васильович

УДК 711.25

«Методологічні основи формування
рекреаційних систем в Україні»

18.00.01
"Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури"

дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора архітектури

Науковий консультант:
Ніколаєнко Володимир Анатолійович,
доктор архітектури, професор

Полтава - 2008

зміст

стор.

вступ

4

розділ 1. існуючий стан теорії і практики з організації рекреаційної діяльності ..

14

1.1. Розбіжності у термінології рекреаційної архітектури ...

14

1.2. Сучасний стан розвитку рекреаційної сфери .....

29

1.3. Теоретичний досвід формування рекреаційних утворень .

56

Висновки до 1 розділу ..

76

розділ 2. Теоретичні основи дослідження рекреації як складової демоекосистеми .

83

2.1. Основи дослідження рекреаційних об’єктів - як підсистем демоекосистеми ..........

83

2.2. Системні методи оцінки і вибору варіантів організації рекреаційної системи...

103

2.3. Просторова самоорганізація рекреаційних систем як процес взаємодії природного та урбанізованого середовища .

124

Висновки до 2 розділу...

149

розділ 3. функціональні Особливості формування
рекреаційної складової демоекосистеми ...........

155

3.1. Історичні передумови формування функцій рекреації .

155

3.2. Сутність теорій з відновлення людини в структурі рекреаційного часу.

168

3.3. Особливості "креаційної" парадигми - як основи дефініції рекреації людини

188

Висновки до 3 розділу...

207

розділ 4. Моделювання середовища рекреаційних
систем

214

4.1. Структурно-функціональне моделювання рекреаційних систем..

214

4.2. Ієрархічна модель просторового середовища рекреаційних систем.

232

4.3. Критерії з оцінки ефективності рекреаційних систем

246

Висновки до 4 розділу...

264

розділ 5. Рекомендації щодо функціонально-планувальної організації рекреаційних систем .....

269

5.1. Районування території за ознакою переважаючих композиційних типів планувальної структури рекреаційних систем.....

269

5.2. Критерії визначення типів рекреаційних систем

282

5.3. Конструювання функціонально-планувальної організації рекреаційних систем ..........................................................................................................

303

Висновки до 5 розділу...

341

Висновки...

347

додатки..

354

список використаних джерел..

362

вступ

Актуальність теми обумовлюється багатьма аспектами розвитку сучасного суспільства, адже науково-технічний прогрес та зростаюча урбанізація постійно прискорюють процеси життєдіяльності населення, в результаті чого істотно зростають потреби в сучасних видах і формах відпочинку, відновлення кожної людини. Тому в сучасному світі рекреація як процес відновлення фізичних і духовних сил людини (найбільш поширене існуюче визначення даного терміну) чи як процес відтворення людини (виходячи з положень "креаційної" парадигми) є незамінним фактором чи умовою розширеного відтворення фізичних, інтелектуальних і емоційних можливостей окремої людини та суспільства загалом. Серед багатьох аспектів, які обумовлюють актуальність обраної теми, слід виділити такі.
1. Низький рівень використання рекреаційного потенціалу України. Країна володіє унікальними природними та історико-культурними рекреаційними ресурсами, потенційна площа яких складає близько 13% території країни. Основними рекреаційними регіонами в Україні є приморські узбережжя Чорного та Азовського морів, а також райони Кримських та Карпатських гір. При цьому, решта території держави також володіє значним рекреаційним потенціалом, і які розташовані в лісових зонах Полісся та прирічкових територіях Лісостепу та Степу. Однак використання рекреаційного потенціалу нашої держави не перевищує 25%.
2. Недостатня увага вчених до територій, які мають нижчий ступінь забезпеченості рекреаційними ресурсами, особливо тих, які входять до лісостепової та степової зони України. В колишньому СРСР науково-проектні проблеми містобудівного розвитку рекреації вирішувалися колективами провідних інститутів (ЦНДІмістобудування, КиївНДІмістобудування, ЛенНДІмістобудування, ЦНДІЕП курортно-туристських будівель і комплексів, ЛитНДІБіА, Діпроміст, Діпромістобудування, Московського НДІЕП об’єктів культури, відпочинку, спорту, охорони здоров’я, НДЛЕП ОІБІ). Теоретичні основи територіальної організації курортів, місць відпочинку і туризму, проектування комплексів відпочинку і туризму, вивчалися в роботах багатьох вчених і спеціалістів: Т.Панченко, І.Родічкін, В.Стаускас, Ю.Лобанов, В.Гусєв, Я.Трушиньш, Г.Фільваров, О.Мірошниченко, А.Лесік, В.Топуз, А.Горбік, С.Покозій та інших. Більшість таких робіт присвячено унікальним, значним природно-кліматичним ресурсам і місцевостям, а також регіонам із традиційним розвитком відпочинку і туризму. Менше уваги приділялось територіям, які мають нижчий ступінь забезпеченості рекреаційними ресурсами, а саме територіям які входять до лісостепової та степової зони України. Такий стан не є нормальним і потребує подальших наукових розробок, націлених на удосконалення процедури просторової організації рекреаційних систем, які мають бути локалізовані в існуючому середовищі вказаних зон.
3. Важливість рекреації як умови реалізації програми гармонійного розвитку особистості, її соціально-біологічного відтворення та як елементу соціального балансування господарського комплексу країни. Діяльність в сфері рекреації має свої особливості, вона, як відомо, належить: до виробничо-економічної області, оскільки експлуатує природні та культурні ресурси, певним чином перетворює їх і створює особливу форму товару - рекреаційні блага; до соціальної, - сама забезпечує реалізацію виробленого нею товару, тобто виступає як елемент сфери послуг. Мотивуючою в сфері рекреації є діяльність по рекреаційному споживанню. Таким чином, рекреаційна діяльність, зорієнтована, в першу чергу, на рекреаційні потреби населення (а потім на систему ресурсних обмежень), виступає як елемент соціального балансування господарського комплексу в цілому. В той же час, рекреаційні потреби розглядаються як динамічна, керована і одна із найбільш важливих категорія, оскільки вони є частиною і умовою реалізації програми гармонійного розвитку особистості, її соціально-біологічного відтворення.
4. Необхідність чіткого функціонально-просторового співвідношення регіональної рекреаційної системи та регіональної схеми розселення на кожній території, їх планувально-містобудівної взаємодоповнюваності. До переліку умов, важливих для планування і проектування рекреації на регіональному і, частково, загальнодержавному рівнях, відносяться: необхідність оперувати обширними територіально-планувальними об’єктами, які перевищують масштаби міських систем; розширення меж урбанізованих процесів із включенням в зони впливу найбільш віддалених і важко досяжних територій, що використовуються в інших цілях; потреби в значних ресурсах, які в багатьох випадках, досить нерівномірні, що спонукає до прийняття нестандартних рішень; висока територіальна ємність; жорстка прив’язка, як і добувних галузей промисловості, до певної території. Все це потребує більш чіткого функціонально-просторового співвідношення регіональної рекреаційної системи та регіональної схеми розселення на даній території, їх планувально-містобудівної взаємодоповнюваності. Як показує досвід розробки регіональної схеми розселення на території УРСР, методично продуктивним напрямком у вирішенні цієї задачі може бути організація регіональних рекреаційно-містобудівних систем, які оперують деякою сукупністю системи населених місць, в межах якої має забезпечуватися збалансоване використання рекреаційних ресурсів.
5. Відсутність цілісної теоретично обґрунтованої методики планування і проектування рекреації та відповідного середовища з врахуванням інтеграції всієї кількості локальних містобудівних і галузевих задач в єдину систему. Організація процесів, пов’язаних з рекреаційною діяльністю людини та формування відповідного середовища, на сьогоднішній день виступає не лише як задача містобудівна, а і як соціальна та економічна, що повинна вирішуватися як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях. Процедура рішення таких складних задач потребує досліджень на науковій основі, які можуть включатися як перед проектна стадія в процес містобудівного проектування на відповідному рівні. В цьому випадку з’являється можливість інтеграції всієї кількості локальних містобудівних і галузевих задач в єдину систему, яка забезпечить організацію рекреаційної діяльності та формування рекреаційного середовища необхідної якості. Методика планування і проектування рекреації в такому розумінні в даний час теоретично є недостатньо обґрунтованою, вона лише відпрацьовується на планувально-проектному досвіді.
6. Необхідність рішення питань, які пов’язані з формуванням і управлінням розвитком середовища життєдіяльності населення, на основі системного підходу. Питання формування і управління розвитком середовища життєдіяльності населення є по своїй природі системною проблемою, яка не зводиться до простого врахування суми тих чи інших факторів і умов. Системний підхід до прийняття рішень потребує не лише нових методів, а й системного образу мислення. При цьому, одними з головних задач, які необхідно вирішити на сьогодні в архітектурній науці, є: критичний аналіз даних, які характеризують сучасний стан діяльності по вивченню, проектуванню і функціонуванню екологічних систем типу населення середовище”; розробка онтологічних моделей архітектурних систем, формулювання на їх основі критеріїв цілісності цих систем; формування методології дослідження і проектування екологічних систем людини, визначення вимог і методів вирішення всіх основних задач архітектури, побудованих на системному підході до проблеми в цілому і системному аналізі при прийнятті рішень в конкретних ситуаціях.
Вищевказане підкреслює необхідність та особливу актуальність науково-теоретичних розробок, які визначають тенденції і закономірності розвитку рекреаційної системи на рівні України в цілому та її регіонів зокрема в нових соціально-економічних умовах.
Дане дисертаційне дослідження обумовлене наявністю глобальних проблем суспільного розвитку (Т.Постон, Е.Фромм, Ю.Каныгин, А.Горальський і ін.) та спирається на основні методологічні підходи в галузі архітектури і містобудування, які відпрацьовані такими вченими: Л.Авдотьїн, М.Бархін, В.Владіміров, Є.Перцик, І.Смоляр, І.Фомін, З.Яргіна, Г.Лаврик, М.Дьомін, В.Єжов, Т.Панченко, В.Кравець, В.Абизов, Ю.Білоконь, Л.Ковальський, В.Мироненко, В.Ніколаєнко, В.Тімохін, Н.Крижановська, М.Бевз, Х.Бенаі, П.Ричков. В ході проведення досліджень по темі дисертації використані загальні системні методи в архітектурі, які представлені в роботах Г.Лаврика, М.Дьоміна. Вирішенню задач планувальної організації рекреаційних систем сприяли результати наукових досліджень вчених-географів: В.Преображенський, Ю.Вєдєнін, О.Ковальов, Д.Ніколаєнко, А.Зорін і ін. В даному дослідженні використані також роботи: по медичній і біологічній кліматології: М.Воронін; по психології: Р.Конечний, М.Боухал; по термодинаміці: К.Ребане, М.Кобозєв. Окремо слід виділити значну кількість методів і систем оздоровлення людини, які дозволили удосконалити функціональне наповнення рекреаційного середовища, які зосереджені в роботах таких авторів: Аристотель, Гіппократ, Гален, Г.Спенсерс, М.Рубнер, О.Бючлі, Парацельс, І.Мечников, А.Каррель, В.Анрі, Г.Файла, А.Пюттер, Ф.Бекон, Ч.Мінот, А.Комфорт, П.Брэгг, В.Иванов, В.Иванченко, Ф.Батмангхелидж, Вон Кью-Кит та багато інших.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане наукове дослідження відповідає загальнодержавним інтересам, пов’язаних з проблемою зайнятості населення України, відновлення фізичних і духовних сил людини, раціонального використання рекреаційних ресурсів, екологічної культури туризму та піднесення іміджу країни у світовому співтоваристві. Вибраний напрямок досліджень узгоджується з основами "Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки" (Постанова Кабінету Міністрів України №583 від 29 лютого 2002 р.), законами: "Про планування і забудову територій" (Закон України від 20 квітня 2000 р. №1699-ІІІ), "Про Генеральну схему планування території України" (Закон України від 7 лютого 2002 р. №3059-ІІІ) та Указом Президента України №136/2007 від 21 лютого 2007 р. "Про заходи щодо туризму і курортів в Україні". Положення дисертації є логічним продовженням тематики виконаних науково-дослідних робіт Полтавським національним технічним університетом імені Юрія Кондратюка: 1. Формирование индустрии туризма в г.Полтава с использованием историко-культурного потенциала и ландшафтно-рекреационных возможностей Полтавской области” (№гр0193U009728, инв.№0293U0358818); 2. Формування зон відпочинку і туризму на регіональному рівні (на прикладі Полтавської області)” (№держ.р.0193U035818, інв.0296U003989), де автор дисертації приймав участь як відповідальний виконавець та підготував значну частину розділів до звітів по результатах робіт за вказаними темами. На сьогодні на архітектурному факультеті ПолтНТУ проводяться дослідницькі роботи, які об’єднані тематикою: "Основи формування рекреаційних систем в Україні", одним із результатів яких є дане дисертаційне дослідження.
Мета і завдання дослідження: Метою дослідження є розробка методологічних основ з функціонально-планувальної організації рекреаційних систем.
Основними задачами дослідження є:
- аналіз та вдосконалення існуючої термінології у сфері рекреаційної архітектури, теоретичних концепцій та практичного досвіду організації рекреаційної діяльності в цілому;
- ретроспективний аналіз становлення видів і форм відновлення людини та відповідного середовища;
- дослідження особливостей функціонального наповнення рекреаційного середовища (на основі вивчення теорій про старіння та відновлення людини, узагальнення положень "креаційної" парадигми);
- дослідження особливостей самоорганізації рекреаційних систем як процесу взаємодії урбанізованого і природного середовища;
- встановлення особливостей сучасних методів наукового дослідження в архітектурі та містобудуванні (відпрацювання схеми дослідження рекреаційних систем на основі системного підходу);
- моделювання рекреаційних систем (онтологічне, структурно-функціональне, ієрархічне, геометричне) та формалізація їх моделей.
- розробка рекомендацій з функціонально-планувальної організації рекреаційних систем у містобудівному просторі України.
Об’єкт дослідження: рекреаційні системи рівня регіону (адміністративної області) та адміністративного району.
Предмет дослідження: методи визначення, оцінки та вибору варіантів просторової структури рекреаційних систем.
Методи дослідження, які використані автором, базуються на поняттях і принципах загальної теорії систем (ЗТС), а також на порівняльному аналізі зіставлюваних рішень рекреаційних об’єктів, що відповідає положенням системного підходу в архітектурі та співпадає з загальними тенденціями в сучасних наукових дослідженнях.
Наукова новизна одержаних результатів:
1) вперше досліджена рекреація як невід'ємна і одна із системоутворюючих складова загальної архітектурної системи;
2) удосконалена на основі "креаційної" парадигми сутність рекреації людини, що обумовило розширення переліку типів просторових утворень рекреаційних систем;
3) вперше, на основі закономірностей самоорганізації (чи програми, виходячи з положень "креаційної" парадигми) рекреаційних систем, запропонована теоретична модель внутрішньої динаміки рекреаційної системи міста;
4) дістала подальшого розвитку схема і процедура моделювання рекреаційних систем;
5) дістали подальшого розвитку напрямки для розробки критерію ефективності рекреаційних систем;
6) вперше запропоноване районування території України за ознакою переважаючих типів планувальних структур рекреаційних систем;
7) дістали подальшого розвитку рекомендації з функціонально-просторової організації рекреаційних систем в Україні в межах регіонів та районів, які, на відміну від існуючих: а) передбачають формування поля варіантів функціонально-просторової організації рекреаційних систем через побудову конструктивного каркасу рекреаційних систем на рівні регіону чи району; б) вводять зони максимальної концентрації рекреантів під час уїк-енду (враховуючи принципи самоорганізації рекреаційних систем).
Наукове значення отриманих результатів полягає у направленості висновків дослідження на удосконалення методології проектування рекреаційних систем у містобудівному просторі України, на досягнення соціального, економічного та архітектурно-планувального ефекту в процесі удосконалення просторової структури об’єктів рекреаційної галузі.
Практичне значення одержаних результатів полягає в доцільності їх використання: а) для подальших наукових досліджень рекреаційних систем різних ієрархічних рівнів; б) органами територіального управління, науково-дослідними та проектними установами, організаціями та фірмами, які займаються рекреаційним обслуговуванням населення; в) у навчальному процесі при підготовці архітекторів у вищих навчальних закладах.
На сьогодні окремі результати даного теоретичного дослідження впроваджені: 1) до розробки перспективних схем планування території Полтавської і Сумської областей України та програм розвитку туризму у вказаних регіонах (додаток А, Б); 2) у навчальний процес Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка до спеціального курсу "Основи формування рекреаційних систем" та дипломного проектування, а також Київського національного торговельно-економічного університету (додаток В, Д). Автор дисертації приймав участь у роботі Всеукраїнського круглого столу "Формування стратегії сталого розвитку туризму і курортів в Україні" (м. Київ, 26 червня 2007 року). Окремі положення дисертації включені до туристичного довідника "Православна Полтавщина" (Полтава, 2008 р.), який підготовлений і переданий до редакції у співавторстві з іншими науковцями.
Практичні рекомендації дисертаційного дослідження впроваджено до прикладних проектних розробок кафедри дизайну архітектурного середовища та містобудування у 2007 році, де автор приймав участь як керівник розроблення, за наступними темами: 1) "Забудова центральної частини м.Глобине Полтавської області", де запропоновано формування середовища центру міста комфортного для місцевих жителів, з включенням об’єктів показу, розваг та розміщення для туристів (госп.договори № 2626/07; 2627/07; 2628/07); 2) "Музей військової техніки під відкритим небом на території парку Миру в м.Кременчук Полтавської області", де вказана зона запроектована як об’єкт показу та середовище для відпочинку під відкритим небом (госп.договори №2709 /07; 2710/07).
Особистий внесок здобувача. Наукові статті, які опубліковані після захисту кандидатської дисертації, підготовлені автором дисертації особисто без залучення інших дослідників, тобто без співавторів.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, які включені до дисертації, були оприлюднені та одержали позитивну оцінку на:
1) наукових конференціях Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка (1995-2008 рр., м.Полтава);
2) наукових конференціях інших ВНЗ (Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури 2006 р. та Новосибірського державного архітектурно-будівельного університету "Сибстрін" (Росія) 2006 р.);
3) обласної науково-практичної конференції "Шляхи підвищення ефективності впровадження науково-технологічних розроблень і засобів механізації в будівництво Полтавщини" (Полтава 2002 р.);
4) міжрегіональному науковому симпозіумі "Актуальні питання удосконалення середовища відпочинку і туризму рідного краю" (Полтава, 2006 р.);
5) Всеукраїнській науково-практичній конференції "Інноваційні технології у наукових дослідженнях і навчальному процесі вищого закладу освіти" (Полтава 2006, 2007, 2008 рр.);
6) Міжнародних наукових конференціях: "Наукові і практичні проблеми створення і функціонування туристичних центрів і тематичних парків" (Донецьк 2005 р.); "Стародубовские чтения 2006, 2008" (Дніпропетровськ, 2006, 2008 рр.); "Туризм і ресторанний бізнес: сучасні тенденції та перспективи розвитку" (Київ, 2007 р.).
Публікації. Опубліковані результати досліджень за даною темою в 26 статтях у наукових збірниках, серед яких 24 статті у збірниках, включених до переліку ВАК України, а також у 4 збірниках матеріалів університетських, обласних, всеукраїнських та міжнародних наукових конференцій.

Список литературы

висновки

У дисертації, з позицій системного підходу, проаналізовані проблеми існуючого стану, досліджені особливості системної організації та відпрацьовані рекомендації з розвитку просторової структури рекреаційних систем у містобудівному просторі України. Загальним результатом даного дослідження є ряд положень і методологічних розробок, направлених на удосконалення процесу дослідження і формування рекреаційних систем на рівні регіонів та адміністративних районів в цілому та їх територіально-просторової організації зокрема. За результатами дослідження можна зробити наступні висновки:
1.На сьогодні в Україні відсутнє єдине розуміння суті процесу рекреації людини та існує загальна тенденція прийняття неузгоджених рішень не лише у конкретному проектуванні, але і різноманітне трактування подібних об’єктів спеціалістами. Таке положення ускладнює процедуру формування рекреаційних утворень та потребує наукових досліджень та обґрунтувань щодо дефініції даного терміну.
Рекреаційна галузь України, яка пройшла етап спаду і після 1999 року поступово нарощує кількісні показники діяльності, стикається з рядом проблем, одними з яких є: недостатній розвиток рекреаційної інфраструктури, її переповнення, в окремих випадках її відсутність. Дана галузь розвивається нерівномірно за регіонами України та в цілому відстає від показників розвинених європейських країн, де майже всі регіони широко задіяні в рекреаційно-туристичному бізнесі.
На сьогодні в архітектурній науці існує значний доробок як по структурі рекреаційних утворень, так і по методиці їх проектування, що базується переважно на основі комплексного підходу. Однак, дані теоретичного і практичного досвіду вказують на небезпечній тенденції до надмірної інформаційної насиченості процесу формування рекреаційних просторів у межах регіонів чи районів, а також на те, що їх функціональне зонування є по своїй суті інваріантним. Це ставить перед архітекторами-науковцями складні задачі з удосконалення процедури розробки регіональних планувальних схем та містобудівних проектів, виконання яких передбачене Концепцією державної регіональної політики України.
2. Теоретичні основи дослідження і формування містобудівних утворень пройшли у 20 ст. шлях розвитку від соціально-політичних концепцій до культурологічних. Концепція системного формування об’єктів архітектури виникла у результаті багатьох спроб визначити взаємовідносини містобудівних об’єктів з їх споживачами та органами регулювання даної діяльності. Традиційно прийнято, що рекреаційні системи є складовими частинами загальної містобудівної системи.
Системний підхід (метод) при дослідженні архітектурних об’єктів загалом має ряд принципових відмінностей від інших методів, серед яких виділяються такі: охоплення лише істотних сторін об’єкту дослідження, кількісна міра результатів, виділення головного критерію, універсальність та оперативність. В архітектурній методології відпрацьованими є декілька структурних моделей середовища та моделей основних процесів людської життєдіяльності, які виходячи з принципу інваріантності структури, можна використовувати для моделювання середовища певного функціонального профілю, зокрема рекреаційного.
Більшість дослідників вважають транспортну (чи часову) досяжність ключовим параметром при формуванні просторової структури рекреаційних систем в межах районів чи регіонів. Однак такий підхід не враховує закономірності самоорганізації рекреаційних систем, яка формулюється у вигляді правила трьох кілець, що віддзеркалюють зміну щільності відпочивальників (та необхідних місць відпочинку) у такій послідовності: низька висока низька, тобто, не враховує розташування існуючої системно обумовленої зони максимальних рекреаційних навантажень навколо міст. Для виправлення такого стану запропонована модель внутрішньої динаміки рекреаційної системи міста, де представлені зони максимальної рекреаційної активності населення у природно-антропогенному (заміському) та антропогенно-природному (внутрішньо міському) середовищі.
3. В цілому, ретроспективні дослідження засвідчили, що рекреація в різних історичних епохах включала в собі велику кількість процесів, які реалізувалися не лише в місцевому середовищі, а й у середовищі на рівні регіону та країни в цілому, що дозволило представити його у вигляді ієрархічної системи, від вищого - національного - до нижнього рівня - житла. Для людей кожної вікової групи були притаманними свої види і форми відпочинку. На сьогодні спеціалістами виділяються більше 60 елементарних рекреаційних занять (ЕРЗ), які є необхідними для повноцінного відпочинку людини, відновлення її фізичних і духовних сил.
Розвиток рекреаційної сфери чітко пов'язаний зі структурою вільного часу населення, до якого входить "рекреаційний час", найбільшими складовими частинами якого є щоденний (після завершення роботи) рекреаційний час (ЩРЧ) - 39% та уік-енд (35%), тобто рекреаційний час в кінці робочого тижня, який проводиться населенням як в межах населеного пункту так і за його межами, в приміських рекреаційних лісах, лісопарках, заміських пляжах тощо. Відповідно до структури рекреаційного часу виділяються типи рекреації: інклюзивна, щоденна, щотижнева (уік-енд), відпускна, компенсаторна, розширена.
Розгляд рекреації - як засобу відновлення фізичних і духовних сил людини, її оздоровлення - додав до усвідомлення сутності даного терміну декілька висновків. Проведене дослідження дозволило об’єднати окремі ідеї щодо відновлення людини в певні групи чи гіпотези: 1) відновлення «чогось» втраченого; 2) очищення від надлишкового накопичення «чогось»; 3) використання рекомендацій фізико-хімічних теорій; 4) слідування рекомендаціям теорій експериментальної біології; 5) використання положень механіко-матеріалістичної теорії; 6) вивчення інформаційної теорії (програми, котра підтримує життєдіяльність організму та відновлення впливу тієї сили, котра цю програму направляє).
Дослідження з використанням богословсько-філософських та філологічних даних дозволили розглядати явище "рекреації" не лише як фізіологічний чи психічний процес, а і, безумовно, як процес духовний. Загалом, виходячи з проведеного аналізу, можна вказати на багаторічну історію розвитку світогляду, побудованого на визнанні Вищого Розуму та Його творчого начала, тобто, можна вказати на досить тривале існування та поступовий розвиток "креаційної" парадигми, виходячи з положень якої можна з певним ступенем достовірності стверджувати, що рекреація це складний багаторівневий процес відтворення людини, який забезпечується безпосередньо людиною (само відтворення), суспільством (вплив спільноти людей), природою (вплив природного середовища) та Вищим Розумом (вплив на людину Творця), а не лише діяльність людини (як вказують більшість авторів існуючих визначень даного терміну).
Спираючись на положення "креаційної" парадигми, види середовища, які мають забезпечувати рекреаційні процеси, доцільно розділити на такі основні групи: 1) рекреаційні утворення індивідуального користування з максимальним перетворенням природного середовища; 2) рекреаційні утворення громадського користування з необхідним перетворенням природного середовища; 3) рекреаційні утворення індивідуального та громадського користування з мінімальним перетворенням природного середовища.
4. В процесі моделювання, на основі принципу інваріантності структури, з використанням існуючих структурної і функціональної моделей архітектурного середовища, запропонована структурно-функціональна модель рекреаційної системи, основними невзаємозамінними елементами якої слід вважати: рекреаційне споживання, рекреаційне обслуговування, рекреаційне виробництво та рекреаційні комунікації. На основі формалізації вказана вище модель представлена у вигляді певної математичної матриці і таким чином може розглядатися як математична.
Визначення функціональної структури рекреаційної системи є однією із важливих процедур дослідження на моделі. Під поняттям функціональна структура” розуміється визначення оптимальних параметрів нормованих видів діяльності для системи окремо взятого рівня ієрархії. Правильно сформована функціональна структура рекреаційної системи і об’єми діяльності рекреаційної індустрії є вихідним, основоположним етапом для рішення просторової структури рекреаційної системи.
На основі проведених досліджень визначені фактори, які впливають на формування типології рекреаційних систем. Просторові види рекреаційного середовища, які розміщуються в ієрархічному вигляді і відповідають загальній типології архітектурних систем, виходячи із рівня їх окультурення (освоєння) об’єднані у групи, серед яких об’єктом архітектурної творчості є антропогенно-природні та природно-антропогенні види середовища.
В результаті досліджень встановлено, що основним критерієм для оптимізації рекреаційних систем залишається комунікаційний критерій, в основу якого покладено фундаментальний системний принцип - компактності. Встановлено також, що рекреаційні системи в окремих випадках не завжди піддаються оптимізації на основі комунікаційних критеріїв. Для вирішення завдань по оптимізації таких систем запропоновано один із напрямків для розробки критерію оптимальності, який має використовувати енергетичні одиниці.
5. В роботі запропоноване районування території, в основу якого покладена прийнятність тих чи інших композиційних типів планувальних структур рекреаційних систем для удосконалення їх просторової структури в межах адміністративних областей країни. В результаті такого поділу в межах України виділені чотири райони: 1 район з переважанням рекреаційних систем лінійного типу; 2 район з переважанням компактно-променевого типу; 3 район з переважанням компактних і розосереджених типів; 4 район з переважанням лінійного і розосередженого типів планувальних структур.
Дня факторів, які впливають на формування функціонально-планувальної структури рекреаційної системи, дозволило визначити внутрішні ознаки рекреаційної системи, встановити тип рекреаційної системи регіону, в даному випадку це представлено на прикладі системи, що має формуватися в межах Полтавської області. Подібний аналіз факторів може бути проведений для інших регіонів України.
Процес формування рекреаційних систем у містобудівному просторі України (на регіональному чи районному рівнях) полягає у створенні "поля можливих варіантів" для подальшої функціональної організації рекреаційних систем нижніх рівнів ієрархії. Це забезпечується побудовою конструктивного каркасу території регіону, до якого включено ландшафтно-рекреаційні, історико-культурні ресурси, транспортні коридори, що виконують роль комунікаційних осей і урбанізовані центри різного рівня і значення. Такий конструктивний каркас є базою для подальшої функціональної організації регіональної рекреаційної системи і забезпечує можливість реалізації варіантного підходу при територіально-просторовій організації рекреаційної системи регіону на початковій, концептуальній, стадії проектування.
Особливе значення для функціональної організації рекреаційної системи в регіоні мають закономірності їх самоорганізації, для врахування яких на схемі функціональної організації рекреаційної системи регіону навколо основних пунктів формування рекреаційних потоків вводяться зони максимальної концентрації рекреаційних потоків. Вказані території потребують першочергової функціонально-планувальної організації на нижніх рівнях ієрархії системи. На основі функціональної організації проводиться наступна процедура планувальна організація рекреаційної системи регіону чи району.
6. Загалом в роботі відпрацьовані рекомендації, які забезпечують поетапне формування функціональної і просторової складових та оцінку і ранжування варіантів рішення рекреаційної системи на регіональному та районному рівнях і враховують особливості просторової самоорганізації подібних систем. Використання даного підходу дозволяє досягти значної економії матеріальних і трудових ресурсів, підвищити ефективність капіталовкладень (при покращенні характеристик рекреаційного середовища), та, що найбільш важливо, оперативно і достовірно вирішувати задачі по функціонально-просторовій організації рекреаційних систем в межах регіонів та адміністративних районів.

7. Результати дисертації є підґрунтям для подальших поглиблених наукових досліджень рекреаційних систем та можуть використовуватися при виконанні прикладних проектних розробок, організації рекреаційної діяльності та в навчальному процесі вищих навчальних закладів як України, так і інших країн.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверьянов А.Н. Системное познание мира. Методологические проблемы / Аверьянов А.Н. М.: Политиздат, 1985. 263 с.
2. Азгальдов Г.Г. Квалиметрия в архитектурно-строительном проектировании / Азгальдов Г.Г. М.: Стройиздат, 1989. 264 с.
3. Алаев Э.Б. Экономико-географическая терминология / Алаев Э.Б. М.: Мысль, 1977. 199 с.
4. Аль-Хузейфи Али. Типологические принципы формирования туристско-оздоровительных учреждений в условиях Йемена: автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. архітектури: спец. 18.00.02 "Архітектура будівель і споруд" / Али Аль-Хузейфи. К., 1997. 19 с.
5. Арманд Д.Л. Типологическое ландшафтное районирование методом разделения территории по некоторым признакам / Арманд Д.Л., Дроздов А.В., Филипович Л.С.// Биогеографическое и ландшафтное изучение лесостепи. М., 1972. С.9-34.
6. Артамонов В.А. Город и монумент / Артамонов В.А. М.: Стройиздат, 1974. 224 с.
7. Артемьев В. Памятник эпохи в современной застройке / Артемьев В.// Архитектура и строительство Узбекистана. 1990. №4. С. 22-24.
8. Архітектура: короткий словник-довідник / [ред.-упоряд. А.П.Мардер]. К.: Будівельник, 1995. 317 с.
9. Асеев В.А. Экстремальные принципы в естествознании и их философское содержание / Асеев В.А. Л.:Изд-во ЛГУ, 1977. 287 с.
10. Ауров В.В. Общественные здания: [учебное пособие для архит. и инж.-строит.спец.вузов] / Под общ. ред. Н.Н.Миловидова, Б.Я.Орловского, А.Н.Белкина. М.: Высш. шк., 1987. 128 с.
11. Афанасьев В.Г. Мир живого: системность, эволюция и управление / Афанасьев В.Г. М.: Политиздат, 1986. 334 с.
12. Ахромеев Л. Ландшафтно-рекреационное районирование Брянской области / Л.Ахромеев, Ю.Данилов // Рекреационные ресурсы Брянской обл. М., 1988. С.22-41.
13. Бабичев Н.Т. Словарь латинских крылатых слов: 2500 единиц / Н.Т.Бабичев, Я.М. Боровский [Под ред. Я.М.Боровского]. М.: ТЕРРА, 1997. 960 с.
14. Байрак О.М. Ландшафтні заказники та ландшафтні регіональні парки у заповідній мережі Полтавської області / О.М.Байрак, Н.О.Стецюк // Актуальні проблеми методики викладання географії рідного краю: обл.наук.-практ. конф., грудень 1994 р.: тези допов. Полтава., 1994. С.27-29.
15. Баканов А.И. Основы физико-географического районирования / А.И.Баканов // Экологическое районирование пресноводных водоемов. Рыбинск: ИБВВ АН СССР, 1990. С.16-41.
16. Баландин Р.К. Вернадский: жизнь, мысль, безсмертне / Баландин Р.К. М.: Знание, 1988. 220 с.
17. Батмангхелидж Ф. Вода для здоровья / Батмангхелидж Ф; [пер. с англ. О.Г.Белошеев]. 3-е изд. Мн.: ООО "Попурри", 2005. 288 с.
18. Безродний П.П.Архітектурні терміни: короткий російсько-український словник: довідк.посібник / Безродний П.П. [за ред. В.В.Савченка]. К.: Вища шк.,1993. 272 с.
19. Безуглий В.В. Регіональна економічна та соціальна географія світу: посібник / В.В.Безуглий, С.В.Козинець, К.: Вид.центр „Академія”, 2003. 688 с.
20. Бейдик О.О. Сутність та особливості рекреаційно-туристичного прогнозування / О.О.Бейдик, Л.Д.Семенова, Д. Хадра Падр // Туризм і завдання національно-культурного відродження України: всеукраїнськ. наук.-практ. конф., 12-14 травня 1992 р.: тези допов. Київ-Черкаси: Укр.ін-т туризму, 1992. С.34-35.
21. Бейдик О.О. Приорітетні напрями розвитку національного туризму / О.О.Бейдик, В.К.Федорченко // Туризм і завдання національно-культурного відродження України: всеукраїнськ. наук.-практ. конф., 12-14 травня 1992 р.: тези допов. Київ-Черкаси: Укр.ін-т туризму, 1992. С.5-7.
22. Бережная Л. Мало места / Л.Бережная // Ukrainian Travel Gazette. 2004. - №1. С.5.
23. Библия и современная наука: [авт. Ю.Каныгин, В.Кушерец] 2-е изд., доп.и перераб. К.: Знания Украины, 2005. 292 с.
24. Білоконь Ю.М. Регіональне планування (сутність та значення) / Білоконь Ю.М. К.: Укрархбудінформ, 2001. 106 с.
25. Блануца В.И. Интегральное экологическое районирование: концепция и методы / Блануца В.И. Новосибирск: Наука, 1993. 158 с.
26. Бобков И.В. Проектирование центров кратковременного отдыха в зоне влияния крупных городов / И.В.Бобков // Градостроительство. Вып.7./ М.: ЦНТИ по гражд.строит.и арх./ ЦНИИП градостроительства. 1977. 36 с.
27. Большая медицинская энциклопедия / [В 30-ти т.] /Главн.ред. Б.В.Петровский/ Изд. 3-е. М., «Сов.энциклопедия», 1979. т.11.КОАМИД-КРИОТЕРАПИЯ, 544 с.
28. Бондаровская В.М. Применение компьютерной технологии для обоснования туристско-экскурсионных программ и маршрутов и сохранения культурного наследия Украины / В.М.Бондаровская, В.Э.Шевченко // Туризм і завдання національно-культурного відродження України: всеукраїнськ. наук.-практ. конф., 12-14 травня 1992 р.: тези допов. Київ-Черкаси: Укр.ін-т туризму, 1992. С.52-54.
29. Бондарь Ю.А. Ландшафт и проектирование комплексов отдыха на приречных территориях / Ю.А.Бондарь, А.Р.Горбик // Ландшафт и архитектурно-планировочная структура города. К.: Будівельник, 1974. С.61-71.
30. Борковский А.Б. Англо-русский словарь по программированию и информатике (с толкованиями) / А.Б.Борковский. М.: Московская межд.школа переводчиков, 1992. 335с.
31. Брэгг П. Чудо голодания / Брэгг П.; [пер. с англ. Е.Александренко]. М.: Изд-во ЭКСМО, 2005. 384 с.
32. Бульба С.С. Матеріали до вивчення географічного положення адміністративних районів Полтавщини / С.С.Бульба // Актуальні проблеми методики викладання географії рідного краю: обл.наук.-практ. конф., грудень 1994 р.: тези допов. Полтава, 1994. С.40-44.
33. Булава Л.М. Природа Полтавщини у цифрах і цікавих фактах / Л.М.Булава // Актуальні проблеми методики викладання географії рідного краю: обл.наук.-практ. конф., грудень 1994 р.: тези допов. Полтава, 1994. С.52-56.
34. Бурдоносова Т.І. Використання пам’яток в системі індустрії туризму за кордоном / Т.І.Бурдоносова // Туризм і завдання національно-культурного відродження України: всеукраїнськ. наук.-практ. конф., 12-14 травня 1992 р.: тези допов. Київ-Черкаси: Укр.ін-т туризму, 1992. С.110-112.
35. Быстряков И. Экологоориентированное пространство / Быстряков И.// Видавн.дім А.С.С. 1998. №4. С.18-19.
36. Вавилова Т. Туристско-рекреационное районирование Камчатской области / Т.Вавилова, Р.Тлустый // Повыш.эффектив.кап.стр-ва на Дал.Вост. Владивосток, 1988. С.72-77.
37. Вадимов В.М. Город и река (планировочные аспекты) / Вадим Митрофанович Вадимов. Полтава: Археология, 2000. 214 с.
38. Вайнгорт Л.С. Проект развития туристической сети Полтавщины: (из опыта туристско-краеведческой работы в Полтавском инженерно-строительном институте и краеведческом музее) / Л.С. Вайнгорт // Туризм і завдання національно-культурного відродження України: всеукраїнськ. наук.-практ. конф., 12-14 травня 1992 р.: тези допов. Київ-Черкаси: Укр.ін-т туризму, 1992. С.172-174.
39. Великий тлумачний словник української мови [уклад. і голов.ред. В.Т.Бусел]. К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2002. 1440 с.
40. Великолуг В.І. Звичаї і календарні обряди населення Полтавщини / В.І.Великолуг // Актуальні проблеми методики викладання географії рідного краю: обл.наук.-практ. конф., грудень 1994 р.: тези допов. Полтава, 1994. С.57-61.
41. Веренич Г.И. В семье подросток: советы врача / Г.И.Веренич. Минск: Беларусь, 1983, 64 с.
42. Вернюк С.А. Туризм та охорона історичних міст / С.А.Вернюк // Туризм і завдання національно-культурного відродження України: всеукраїнськ. наук.-практ. конф., 12-14 травня 1992 р.: тези допов. Київ-Черкаси: Укр.ін-т туризму, 1992. С.105-106.
43. Вильчковский Э.С. Физическое воспитание дошкольников в семне / Э.С.Вильчковский. К.: Рад.школа, 1987. 128 с.
44. Виноградов Б.В. Аэрокосмический мониторинг екосистем / Б.В.Виноградов. М.: Наука, 1984. 320 с.
45. Вільний час / Регіональна газета "Коло". Полтава, 2005. №39. С.15.
46. Владимиров В.В. Расселение и окружающая середа / В.В.Владимиров. М.: Стройиздат, 1982. 228 с.
47. Владимиров В.В. Основы районной планировки: учебник / В.В.Владимиров, И.А.Фомин. М.: Высшая школа, 1995. 224 с.
48. В мире подростка: [под ред. А.А.Бодалева]. М.:Медицина, 1980. 296 с.
49. Вовк Х.К. Студії з української етнографії та антропології / Х.К.Вовк. К.: Мистецтво, 1995. 336 с.
50. Вон Кью-Кит. Китайская медицина: полное руководство: Комплексный подход к физическому, эмоциональному и психическому здоровью / Вон Кью-Кит; [пер. с англ. Н.Григорьевой]. М.: ФАИР ПРЕСС, 2004. 624 с.
51. Воробьев В.В. Любая ли градостроительная система система? / В.В.Воробьев // Новини науки Придніпров’я: науково-практичний журнал. Серія: «Архітектура і містобудування». Дніпропетровськ, 2005. №1. С.37-41.
52. Воронин Н.Н. Основы биологической и медицинской климатологии / Н.Н.Воронин. М.: Медицина, 1981. 352 с.
53. Вояж+ // Туристичний журнал. 2004. №8.
54. Всеобщая история архитектуры: в 12-и т. [2-е изд., испр.и доп.]. М.: Стройиздат, 1970.
55. Всеобщая история архитектуры: в 2-х т. М.: Гос.изд-во литературы по строительству, архитектуре и строительным материалам, 1958.
56. Габрель М.М. Просторова організація містобудівних систем / Микола Михайлович Габрель. К.: Ін-т регіон.досліджень НАН України: Видавн.дім А.С.С, 2004. 400 с.
57. Гавкинъ Н.Я. Карманный словарь иностранных слов / Н.Я.Гавкинъ, [испр.и доп.]. Спб. КіевьХарьковъ: Южно-рус.кн.изд-во, 1906. 745 с.
58. Гаврилишина Н.І. Деякі проблеми розвитку туризму в Україні / Н.І.Гаврилишина // Туризм і завдання національно-культурного відродження України: всеукраїнськ. наук.-практ. конф., 12-14 травня 1992 р.: тези допов. Київ-Черкаси: Укр.ін-т туризму, 1992. С.29-30.
59. Гаврилишина Н.І. Туризм і проблеми екології / Н.І.Гаврилишина // Історико-культурна спадщина Середнього Подніпров’я: вивчення і виявлення пам’яток засобами туризму: регіон. наук.-практ. конф., 19-20 квітня 1994 р.: тези допов. Київ-Черкаси, 1994. С.32-34.
60. Гаврилишин І.П. Концепція виживання та оновлення / І.П.Гаврилишин, Л.Г.Морозова // Туризм і завдання національно-культурного відродження України: всеукраїнськ. наук.-практ. конф., 12-14 травня 1992 р.: тези допов. Київ-Черкаси: Укр.ін-т туризму, 1992. С.73-75.
61. Гаврилишин І.П. Проблеми кадрового забезпечення програми розвитку туризму / І.П.Гаврилишин // Туризм і завдання національно-культурного відродження України: всеукраїнськ. наук.-практ. конф., 12-14 травня 1992 р.: тези допов. Київ-Черкаси: Укр.ін-т туризму, 1992. С.198-199.
62. Гаспарский В. Праксеологический анализ проектно-конструкторских разработок / В.Гаспарский; [пер.с польского]. М.: Мир, 1978. 172 с.
63. Гиляров М.С. Некоторые методологические вопросы теории эволюции в биологии: материалы III Всесоюзного совещания по философским вопросам современного естествознания / М.С.Гиляров. М., 1981, вып.1, С.129.
64. Гомеопатия от всех недугов. М.: ООО "ТД "Издательство Миркниги", 2006. 352 с.
65. Горальський А. Теорія творчості / А.Горальський; [пер. О.Гірного]. Львів: Каменяр, 2002. 144 с.
66. Горбик А.Р. Вопросы ландшафтной организации территории комплексов баз отдыха // Тезисы докладов к зональн.конф. Вопросы планировки и застройки городов”. Пенза: Пенз.инж.-строит. инст-т. 1986. С.111-112.
67. Горбик А.Р. Вопросы охраны и преобразования природной среды при проектировании комплексов учреждений отдыха на приречных территориях // Градостроительство. К.: Будівельник, 1975. С.105-111.
68. Горбик А.Р. Проблемы размещения комплексов баз отдыха в рекреационных системах // Тезисы докл.и сообщ.научного симпозиума Человек-среда-рекреация”. Рига: ЛатНИИстроительства. 1987. С.31-34.
69. Горбик А.Р. Пространственно-планировочная организация рекреационных районов // Сборник научных трудов "Формирование и планировочная структура курортно-рекреационных образований". Киев: КиевНИИП градостроительства, 1977, С.45-55.
70. Горбик А.Р. Расчет вместимости комплексов баз отдыха / А.Р.Горбик, А.Р.Юсупова // Градостроительство. 1978. Вып.24. К.: Будівельник. С.67-71.
71. Горбик А.Р. Учет градостроительных условий при формировании системы баз отдыха / А.Р.Горбик, А.Р.Юсупова // Теоретические и практические проблемы применения системных методов в архитектуре и градостроительстве: республиканской научн.-техн. конф.: тезисы докладов. К. 1980. С.104-107.
72. Горбик В.О. Історико-культурна спадщина України в контексті розвитку туризму/ В.О.Горбик // Історико-культурна спадщина Середнього Подніпров’я: вивчення і виявлення пам’яток засобами туризму: регіон. наук.-практ. конф., 19-20 квітня 1994 р.: тези допов. Київ-Черкаси, 1994. С.8-11.
73. Горленко И.А. Проблемы комплексного развития территорий / Горленко И.А., Руденко Л.Г., Малюк С.Н. К.: Наукова думка, 1994. 290 с.
74. Градостроительные основы развития курортно-рекреационных районов СССР [Городской В.Я, Панченко Т.Ф., Мазуркевич А.А. и др.]; редкол.: Е.Е.Клюшниченко (отв.ред) и др.; НИИГрадостроительства в г.Киеве. М.: Стройиздат, 1990. 196 с.
75. Гренандер У. Лекции по теории образов. Кн.1. Синтез образов / У.Гренандер; [пер. с англ.]. М.: Мир, 1979. 382 с.
76. Грмек М.Д. Геронтология учение о старости и долголетии / Мирко Дражен Грмек; [пер.с хорват.И.Очек]. М.: Наука. 1964. 130 с.
77. Губарь В.М. Оптимиза