Художній метал у формуванні архітектури палаців XVIII–XIX ст. м. Львова : Художественный металл в формировании архитектуры дворцов XVIII-XIX вв. м. Львова

Краткое описание

Національний університет "Львівська політехніка"

На правах рукопису

УДК 728.82(447.83)+72.01+72.03-034.1

Базилевич Вікторія Володимирівна

Художній метал у формуванні архітектури
палаців XVIIIXIXст. м.Львова

18.00.01 Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

Науковий керівник
доктор архітектури,
професор Рудницький А.М.

Ідентичність всіх примірників дисертації засвідчую:
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, проф. /Петришин Г.П./

Львів 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК ТЕРМІНІВ

6

ВСТУП

7

РОЗДІЛ 1
СТАН ВИВЧЕННЯ та ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ застосування ХУДОЖНЬОГО МЕТАЛУ в АРХІТЕКТУРі ПАЛАЦІВ XVIIIXIXСТ. М.ЛЬВОВА

1.1. Дослідження, в яких розглянуто художній метал у контексті архітектури.

18

1.2. Стан дослідження художнього металу у літературі мистецтвознавчого напряму.

20

1.3. Стан дослідження палаців та їхнього художнього металу в літературі архітектурного напряму.

24

1.4. Коло невисвітлених питань та перспективні напрямки проведення подальших досліджень застосування художнього металу в архітектурі палаців м.Львова.

27

1.5. Література, використана у дослідженні.

28

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

31

РОЗДІЛ 2
Методика дослідження застосування ХУДОЖНЬОГО МЕТАЛУ в АРХІТЕКТУРі ПАЛАЦІВ XVIIIXIXСТ. М.ЛЬВОВА

2.1. Комплексна методика дослідження застосування художнього металу в архітектурі палаців XVIIIXIXст. м.Львова.

34

2.2. Спеціально розроблена методика архітектурно-композиційного аналізу художнього металу XVIIIXIXст. м.Львова.

43

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

46

РОЗДІЛ 3
ПЕРЕДУМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ХУДОЖНЬОГО МЕТАЛУ В АРХІТЕКТУРІ ПАЛАЦІВ XVIIIXIXСТ. М.ЛЬВОВА

3.1. Загальноєвропейські передумови.

47

3.1.1. Розвиток технології виплавляння та механічного обробляння чорних металів у XVIIIXIXст.

47

3.1.2. Формування в Європі репрезентативних палаців.

49

3.1.3. Застосування художнього металу в архітектурі палаців XVIIXIXст. Відня, Праги, Братислави, Будапешта, Варшави.

59

3.2. Регіональні передумови.

68

3.2.1. Розвиток металургії Галичини у XVIIIXIXст.

68

3.2.2. Розвиток львівської школи металооброблення.

71

3.2.3. Застосування художнього металу в забудові XIVXVIIст. м.Львова.

76

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3

83

РОЗДІЛ 4
СПОСОБИ ЗАСТОСУВАННЯ ХУДОЖНЬОГО МЕТАЛУ В АРХІТЕКТУРІ ПАЛАЦІВ XVIIIXIXст. М.ЛЬВОВА

4.1. Формування архітектури палаців м.Львова.

87

4.2. Періодизація у застосуванні художнього металу в архітектурі палаців м.Львова впродовж XVIIIXIXст. Діапазон його застосування.

89

4.3. Способи та принципи формування художнім металом XVIIIXIXст. архітектури палаців м.Львова.

96

4.4. Способи та принципи формування художнім металом XVIIIXIXст. цілісної композиції ансамблю (екстер’єру, інтер’єру споруди).

135

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4

146

Розділ 5
ЗАКОНОМІРНОСТІ застосування художнього металу XVIIIXIXст. В АРХІТЕКТУРІ ПАЛАЦІВ М.ЛЬВОВА

5.1. Динаміка змін та закономірності розвитку застосування художнього металу XVIIIXIXст. в архітектурі палаців м.Львова.

149

5.2. Основні чинники впливу на застосування художнього металу XVIIIXIXст. в архітектурі палаців м.Львова. Внутрішні взаємовпливи у застосуванні художнього металу в архітектурі палаців м.Львова та інших типів споруд міста XVIIIXIXст. Особливості застосування художнього металу в архітектурі палаців XVIIIXIXст. м.Львова у порівнянні із застосуванням в архітектурі палаців цього часу Відня, Праги, Братислави, Будапешта, Варшави.

159

5.3. Сучасний стан художнього металу XVIIIXIXст. в палацах м.Львова. Хронологія та масштаби реконструкції ХХст. художнього металу палаців XVIIIXIXст. м.Львова. Методика проектування художнього металу в історично сформованому середовищі.

172

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 5

187

ВИСНОВКИ

189

ДОДАТКИ

А. Додаток до вступу

А.1. Групування виробів з металу у літературі.

193

А.2. Виконані попередниками типології виробів з металу.

194

А.3. Визначальні характеристики відібраних для дослідження видів художнього металу палаців м.Львова XVIIIXIXст. Вживані для окреслених елементів з металом терміни.

195

Б. Впровадження наукових положень та висновків дисертації

196

В. Додаток до розділу 1. Основні питання, висвітлені в опрацьованій літературі.

202

Д. Додаток до розділу 3

Д.1. Ілюстративний матеріал до п.3.1.2. Формування в Європі репрезентативних палаців.

217

Д.2. Ілюстративний матеріал до п. 3.1.3. Застосування художнього металу в архітектурі палаців XVIIXIXст. Відня, Праги, Братислави, Будапешта, Варшави.

221

Е. Додаток до розділу 4. Атрибуція художнього металу палаців XVIIIXIXст. м.Львова.

231

Ж. Додаток до розділу 5

Ж.1. Втрати автентичного художнього металу XVIIIXIXст. палаців м.Львова.

253

Ж.2. Доповнення художнього металу палаців XVIIIXIXст. м.Львова.

256

Список використаних джерел

257

ПЕРЕЛІК ТЕРМІНІВ

Художній метал

множина виробів з чорного металу, застосовуваних в архітектурі, що виконують декоративну і функційну роль та мають суттєве значення для формування архітектурного середовища.

Архітектурні елементи з художнім металом

складові елементи споруди, ансамблю, в яких застосований художній метал, наприклад: огорожі, балкони, сходи, двері, дахи, дашки над входами і ін.

Архітектурно-композиційне вирішення

результат втілення архітектурного задуму, що включає такі характеристики: систему побудови архітектурної форми, розміщення, співвідношення та декорування її складників.

Об’ємно-просторове вирішення

результат втілення архітектурного задуму, що включає такі характеристики: систему побудови архітектурної форми, розміщення та співвідношення її складових частин. На відміну від архітектурно-композиційного вирішення не містить такої характеристики як декорування архітектурної форми та її елементів.

Способи формування архітектурної форми

принципи і дії використання засобів архітектурної композиції для створення архітектурної форми [5,с.131].

Принципи формування архітектурної форми

основні засади, відповідно до яких створюється архітектурна форма.

ВСТУП

У спорудах метал використовують як конструкційний матеріал (каркаси, тримні та огороджувальні елементи, покрівельні матеріали), а також як функційно-декоративний матеріал (решітки ансамблів і окремих споруд; освітлювальні прилади, функційні елементи віконних рам та дверей (шпінгалети, завіси, клямки)).
Роль функційно-декоративних металевих елементів в архітектурі достатньо не вивчена. Не існує також чіткого терміна для їх окреслення.
Проведений аналіз групування попередниками декоративних металевих елементів (за технікою та матеріалом виконання, за значенням [64,65], за характером використання і технікою виконання [56, 57, 117]) (табл. А.1), а також наявних типологій (за характером використання [140], за видом та призначенням [104], у художньо-образному відношенні, за композиційно-орнаментальним вирішенням, за способом виготовлення [30]) (табл. А.2) дозволив сформувати критерії відбору зразків (табл. А.3). Це 1) значущість елементів для формування архітектурного середовища; 2) виконання декоративної і функційної ролі в архітектурі; 3) виконання з чорного металу. Отже, множину досліджуваних видів складають огорожі, балкони, віконні, дверні решітки, дашки над входами, огорожі сходів екстер'єру та інтер'єру, решітки камінів, дахів, ліхтарі.
В українській та іншомовних термінологіях для окреслення цих елементів, чи окремих з них, вживають терміни, в яких відображені матеріал виконання або технологія виконання (див. табл. А.3). Так, в українській термінології вживають художні металеві вироби, художній метал [56, 57, 64, 65, 168, 169, 170], архітектурний метал [169, 170, 216], художній архітектурний метал [128], метал в архітектурі [130], твори з металу [140], ковальство [29, 30, 56, 57], литво [56, 57]”; у російській термінології "архитектурные металлические детали [132, 133], архитектурно-художественные изделия из металла [32], кованые изделия [100], художественная ковка [117, 156, 175], художественное литьё [76, 116, 148, 156], художественное слессарное искусство [175]"; у болгарській термінології "ковано желязо" [27], у польській термінології "metaloplastyka [341], kowalstwo architektoniczne [300], kowalstwo artystyczne[340]", словацькій термінології "kované mrezé [300]", німецькій "Metal-Arbeiten [272], Kunstschmiede-Arbeiten [347], Schmiedeeisen [272, 351], Kunst- und Bauschlosserei [305]", англійській "Ironwork [279, 280], Ornamental Ironwork, ArchitecturalIronwork[355], Metal work [361], CastIron Decoration [348]" (табл. А.3).
Оскільки одним із критеріїв локалізації досліджуваних зразків є виготовлення з чорного металу” (без конкретизації технології виготовлення), то доцільно вжити термін, в якому відображений матеріал виконання, зокрема художній метал” або архітектурний метал”.
Зауважимо, що серед архітекторів та мистецтвознавців існують певні розбіжності у застосуванні цих термінів. Відповідно до Словника декоративно-ужиткового мистецтва” [56, 57] термін художній метал” є значно ширшим за значенням і включає серед інших видів декоративних металевих елементів і архітектурний метал, який власне і окреслює розглянені елементи. На думку окремих архітекторів для цих елементів доцільніше вживати термін художній метал”, оскільки в архітектурі застосовується також конструкційний та інші види металу. На мою думку, найоптимальнішим є вживання у дослідженні терміну "художній метал", в якому відображено естетичну роль та матеріал виконання декоративних металевих елементів. Художній метал в огорожах, балконах, дверях, дашках над входами, сходах екстер'єру та інтер'єру поєднаний з мурованими чи дерев’яними складовими, тому для їх окреслення доцільно також вживати термін архітектурні елементи з художнім металом”.
Моє дослідження такого маловивченого питання, як роль художнього металу в архітектурі, зумовлене також тим, що застосування художнього металу є традиційним для забудови Львова.
Аналіз праць попередників засвідчив, що дослідження художнього металу в окремих типах споруд є поодинокими, а огляд архітектури Львова показав, що художній метал різних типів споруд має свої особливості. Найширше застосовано художній метал у таких спорудах як репрезентативні палаци з оригінальними та цілісними архітектурно-композиційними вирішеннями. Тому для дослідження обрано художній метал палаців м.Львова, розквіт у застосуванні якого припадає на добу бароко (друга половина XVIIIст.), класицизму (кінець XVIIIст.перша половина ХІХст.), історизму (друга половина ХІХст.). У палацах XVIIст. (палац Собєських) (до окресленого часового проміжку) художній метал мав виключно утилітарне призначення (брами і віконні ґрати виконували захисну функцію). Після окресленого часового проміжку, на початку ХХст., набуває розквіту застосування художнього металу в житловій багатоповерховій забудові Львова.
Загалом дослідженням архітектурного середовища займалася низка вітчизняних науковців. Проблеми формування архітектурного середовища та шляхи їх вирішення розглянуто у працях АбизоваВ. [1], АнтоноваВ. [4], ГабреляМ. [49], ГнесяІ. [52], ДьомінаМ., ЄвреїноваЮ. [176], КриворучкаЮ.[110], КуцевичаВ. [1], ЛаврикаГ. [176], МироненкаВ. [138], ПосацькогоБ. [205], ЧеркесаБ. [210], ШубовичС. [4]. Вивченню засобів та способів формотворення, естетизації та гармонізування архітектури присвячено праці БоднараО. [26], ЄжоваВ. [63], КравцяВ. [107], УреньоваВ. [202].
Проблеми збереження історично сформованого архітектурного середовища досліджували БевзМ. [20], ВечерськийВ. [36, 150], ВодзінськийЄ.[37], ДолинськаМ.[61], ПетришинГ. [82], РибчинськийО.[163], РудницькийА. [124]; пам’ятки архітектури України АсєєвЮ. [6], ДибаЮ. [59], ЛогвинГ. [122, 147], ПроскуряковВ. [158], ЧепеликВ. [209], у т.ч. замкові комплекси ПламеницькаЄ. [152], ПламеницькаО. [150, 151], ПрибєгаЛ. [70], РичковП., ЛуцВ. [164], Ремешило-РибчинськаО. [161], ЛесикО. [118], садиби та маєтки ЄрошевВ. [196], СосноваН. [178], ТимофієнкоВ. [196], РодічкінІ., РодічкінаО. [165].
Актуальність теми дослідженнявизначають такі позиції:
1. У літературних джерелах відомості про художній метал палаців м.Львова фрагментарні. Оскільки палаци та палацові ансамблі з художнім металом XVIIIXIXст. м.Львова не стали об’єктом окремого дослідження, то відповідно застосування художнього металу в їхній архітектурі не вивчене.
2. У вітчизняній та іноземній літературі дослідження, в яких художній метал розглядають у контексті сформованого архітектурного середовища, поодинокі та безсистемні. Закономірно, що й методика дослідження художнього металу в архітектурному середовищі на прикладі палаців м.Львова відсутня.
3. Внаслідок масштабних реконструкцій та нефахових ремонтних робіт палаців упродовж останніх десятиліть автентичний художній метал палаців м.Львова частково або повністю втрачено чи видозмінено. Виявлено тенденції втрати внаслідок цього стилістики, набування еклектики, спотворення архітектурно-композиційних вирішень палаців, в яких його застосовували. Оскільки немає досліджень, що засвідчили б значення художнього металу для формування архітектури палаців, цей процес набуває поширення.
4. Аналіз доповнень художнім металом упродовж останніх років масово реконструйовуваних споруд, у т.ч. палаців, засвідчив часткову відсутність у проектантів, виконавців знань щодо його проектування та виготовлення. Потреба у доповненні художнім металом історично сформованого архітектурного середовища, що пов’язана з необхідністю фіксування меж земельних ділянок, безпекою споруд та обмеженням руху транспорту, і далі зростатиме. Однією з причин дисгармонійного доповнення художнім металом архітектури Львова є відсутність методики проектування художнього металу в історично сформованому архітектурному середовищі.
Зв'язок роботи з науковими програмами. Напрям проведеного дослідження збігається з основним напрямом наукової роботи кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету "Львівська політехніка" - "Архітектурна спадщина та її збереження. Реставрація та реконструкція будівель. Методологія проведення передпроектних досліджень в реставрації, реконструкції, ревалоризації архітектурних комплексів, історія розвитку архітектури та містобудівельних комплексів".
Мета дослідження:визначити способи, принципи та закономірності застосуванняхудожнього металу в архітектурі палаців XVIIIXIXст. м.Львова
Основні завдання дослідження:
1. Проаналізувати та систематизувати попередні дослідження художнього металу архітектури палаців м.Львова, з’ясувати невисвітлені проблеми та напрями подальших досліджень.
2. Сформувати комплексну методику дослідження застосування художнього металу в архітектурі палаців, що передбачає і спеціально розроблену методику архітектурно-композиційного аналізу.
3. Розкрити передумови застосування художнього металу в архітектурі палаців м.Львова.
4. Виконати атрибуцію, періодизацію застосування художнього металу в архітектурі палаців м.Львова. Визначити діапазон його застосування та найбільш поширені види у кожний часовий період. Визначити способи та принципи формування художнім металом архітектури та цілісної композиції ансамблю (споруди) у палацах м.Львова.
5. Провести аналіз динаміки змін та закономірностей розвитку застосування художнього металу XVIIIXIХст. в архітектурі палаців м.Львова. З’ясувати зовнішні та внутрішні чинники впливу, виявити внутрішні взаємовпливи у застосуванні художнього металу в архітектурі палаців м.Львова та інших типів споруд міста XVIIIXIXст. Визначити особливості застосування художнього металу порівняно з його застосуванням в архітектурі палаців того часу визначних міст Європи. Встановити хронологію реконструкцій художнього металу, їхні масштаби та реконструйовані види художнього металу. Проаналізувати відповідність стилістики, архітектурно-композиційних, конструкційних вирішень художнього металу ХХст. традиції. Розробити методику проектування художнього металу в історично сформованому архітектурному середовищі.
Об’єктом дослідженняє палаци та палацові ансамблі з художнім металом XVIIIXIXст. м.Львова.
Предметом дослідження:є діапазон застосування, способи формування художнім металом архітектури та цілісної композиції ансамблю (екстер’єру, інтер’єру споруди) у палацах м.Львова.
Часові межі дослідженняохоплюють XVIIIXIXст. період бароко, класицизму, історизму час найбільшого розвитку архітектури палаців м.Львова та застосування в них художнього металу.
Територіальні межі дослідженняохоплюють територію середмістя Львова з передмістями у XVIIIXIXст.
Методи дослідження. Комплексна методика дослідження застосування художнього металу в архітектурі палаців м.Львова, що включає і спеціально розроблену методику архітектурно-композиційного аналізу, базується на використанні загальнонаукових (аналіз та систематизація літератури; метод статистичних опрацювань; метод типологічної класифікації; порівняльний аналіз) й спеціальних (архітектурно-реставраційних) методів дослідження (метод роботи з першоджерелами, що базується на вивченні архівних та іконографічних матеріалів; натурні дослідження (виконання обмірів, фотофіксацій, зондажів); графоаналітичний метод).
Використання таких методів як аналіз та систематизації літератури, метод статистичних опрацювань, порівняльний аналіз дозволило з’ясувати загальноєвропейські та регіональні передумови застосування художнього металу в архітектурі палаців м.Львова (зокрема, розвиток технології виплавляння та механічного обробляння чорних металів у XVIIIXIXст.; формування в Європі репрезентативних палаців; застосування художнього металу в архітектурі палаців XVIIХІХст. Відня, Праги, Братислави, Будапешта, Варшави; розвиток металургії Галичини у XVIIIXIXст.; розвиток львівської школи металооброблення); виявити політичні, культурні, економічні, соціальні, креативні чинники впливу, їх носіїв, внутрішні взаємовпливи у застосуванні художнього металу в архітектурі палаців м.Львова та інших типів споруд міста наприкінці XVIIIст. і впродовж ХІХст.
За допомогою аналізу та систематизації літератури отримана додаткова інформація для виконання та підтвердження атрибуції художнього металу палаців м.Львова.
Метод статистичних опрацювань дозволив визначити кількість палаців у Львові з художнім металом, кількість та найпоширеніші види художнього металу в них, поширеність використання кожного з визначених способів формування художнім металом архітектури та цілісної композиції ансамблю (споруди) у палацах м.Львова впродовж кожного з досліджуваних часових періодів, кількість втрат та доповнень художнього металу палаців упродовж ХХст.
Метод типологічної класифікації та порівняльний аналіз застосований для виявлення способів формування художнім металом архітектури та цілісної композиції ансамблю (споруди) у палацах м.Львова.
Порівняльний аналіз використаний для з’ясування динаміки змін та закономірностей розвитку застосування художнього металу XVIIIXIXст. в архітектурі палаців м.Львова; особливостей його застосування порівняно із застосуванням художнього металу того часу в архітектурі палаців Відня, Праги, Братислави, Будапешта, Варшави, а також визначення втрат та доповнень художнього металу палаців м.Львова.
Метод роботи з першоджерелами,

Список литературы

висновки

1. Аналіз літературних джерел засвідчив, що застосування художнього металу в архітектурі не досліджене. У літературі мистецтвознавчого та архітектурного напрямків згадки про художній метал в архітектурі палаців м.Львова фрагментарні і стосуються атрибуції, опису стилістики та мистецьких форм художнього металу окремих палаців.
2.Методика дослідження застосування художнього металу в архітектурі палаців, що включає і спеціально розроблену методику архітектурно-композиційного аналізу, базується на використанні загальнонаукових (аналізу та систематизації літератури; методу статистичних опрацювань; методу типологічної класифікації; порівняльного аналізу) та спеціальних (архітектурно-реставраційних) методів (методу роботи з першоджерелами, натурних досліджень, графоаналітичного методу), дозволила з'ясувати способи та принципи застосування художнього металу в архітектурі палаців і може бути використана для дослідження його застосування в інших типах споруд різних часових періодів.
3.Визначені передумови застосування (умовно поділені на загальноєвропейські та регіональні) художнього металу в архітектурі палаців XVIIIXIХст. м.Львова. Загальноєвропейські передумови: ●розвиток технології виплавлення та механічного обробляння чорних металів у XVIIIXIXст.; ●формування в Європі репрезентативних палаців; ●застосування художнього металу в архітектурі палаців XVIIXIXст. Відня, Праги, Братислави, Будапешта, Варшави. Регіональні передумови: ●розвиток металургії Галичини у XVIIIXIXст.; ●розвиток львівської школи металооброблення; ●застосування художнього металу в забудові Львова XIVXVIIст.; ●формування архітектури палаців м.Львова.
4. Виконано атрибуцію 90 зразків художнього металу у вісімнадцяти палацах м.Львова, підтверджено атрибуцію 5 зразків художнього металу в двох палацових ансамблях м.Львова.
Виконано періодизацію застосування автентичного художнього металу в архітектурі палаців м.Львова. Він належить до трьох часових та стилістичних періодів: до другої половини XVIIIст. (період бароко); до першої половини ХІХст. (період класицизму), до другої половини XIXст. (період історизму).
Визначено діапазон застосування художнього металу в архітектурі палаців м.Львова, найбільш поширені його види у кожний часовий період.
Виявлено способи формування художнім металом архітектури палаців. Визначено принципи формування художнім металом архітектури палаців м.Львова. Це:
принцип використання художнього металу як активного формотворчого або пасивного елементу в архітектурі ансамблю (споруди) і як активного засобу формування цілісної композиції ансамблю (споруди);
принцип формування архітектури ансамблю, споруди за допомогою розміщення, об’ємно-просторових вирішень, обрисів, множини застосованих структурних складових, параметрів архітектурних елементів з художнім металом, членувань, композиції, орнаменту художнього металу;
принцип гармонізування архітектури ансамблю, споруди шляхом формування художнього металу на основі пропорційних систем;
контрастна або нюансна взаємодія художнього металу та архітектури палацу.
Виявлено способи формування художнім металом цілісної композиції ансамблю (екстер’єру, інтер’єру споруди). Визначено принципи формування цілісної композиції ансамблю (екстер’єру, інтер’єру споруди). Це:
принцип взаємодії 1)усіх видів художнього металу в ансамблі (споруді) та (або) 2)художнього металу й мурованих (дерев’яних) елементів екстер’єру (інтер’єру) споруди та (або) 3)мурованих (дерев’яних) елементів, що поєднані з художнім металом і мурованих (дерев’яних) елементів екстер’єру (інтер’єру) споруди;
принцип відповідності у перелічених групах ритму, членувань, параметричних співвідношень; тотожності об’ємно-просторових вирішень, композицій, використаних конструкційних елементів, обрисів композиційних елементів, оброблення поверхні, декоративних деталей.
5. Проведено аналіз динаміки змін та закономірностей розвитку художнього металу XVIIIXIХст. в архітектурі палаців м.Львова. З’ясовано, що упродовж досліджуваних часових періодів не змінювались по своїй суті способи формування художнім металом архітектури палаців. Змінювалися варіанти їх використання, в окремих випадках види застосовуваного художнього металу.
Перша половина ХІХст. період стабілізації у застосуванні художнього металу в архітектурі палаців м.Львова та зміни варіантів способів його застосування. Друга половина ХІХст. період різкого зростання застосування художнього металу в архітектурі палаців, звернення в першу чергу до спадщини другої половини XVIIIст., значно менше спадщини першої половини ХІХст., а також упровадження нових варіантів способів його застосування.
6. З’ясовано зовнішні та внутрішні чинники впливу на застосування художнього металу в архітектурі палаців м.Львова. Зовнішні чинники впливу: 1)політичні: перебуовання Галичини і Львова в складі Польщі, Австрії та Австро-Угорщини; 2)культурні: вплив провідних європейських архітектурних шкіл та шкіл художнього металу.
Внутрішні чинники впливу: 1)політичні: статус Львова як культурного і політичного центру регіону; 2)нормативно-правові: будівельний статут м.Львова 1870р.; 3)економічні і соціальні: економічні можливості та амбіції замовників; 4)креативні: творча манера проектантів палаців і виконавців художнього металу; 5)спадкові: способи застосування художнього металу, сформовані в архітектурі м.Львова XIVст.першої половини XVIIIст.
Визначено носії окреслених впливів (взаємовпливів): а)архітектори; б)представники шкіл художнього металу; в)замовники.
7. Визначено особливості застосування художнього металу порівняно із застосуванням в архітектурі палаців цього часу Відня, Праги, Братислави, Будапешта, Варшави: 1)хронологічне відставання початку застосування художнього металу в палацах XVIIIст., поширення певних видів художнього металу у палацах XVIIIXIXст., а також етапів зміни його стилістики; 2)менший діапазон застосування; 3)при однакових способах його застосування в архітектурі палаців меншою їх варіантністю; 4)використання традицій місцевої архітектурної школи та школи художнього металу.
8. Виконано класифікацію палаців XVIIIXIXст. м.Львова за рівнем втрат, доповнень художнього металу та змін в ньому впродовж ХХст. Встановлено хронологію реконструкцій художнього металу, їх масштаби та реконструйовані види художнього металу. Проаналізовано відповідність стилістики, архітектурно-композиційних, конструкційних вирішень художнього металу ХХст. традиції. Визначено чинники, від яких залежить ступінь втрат та доповнень художнього металу.
З'ясовано, що художній метал XVIIIXIXст. палаців м.Львова має містобудівельну, архітектурно-естетичну, науково-реставраційну, емоційно-художню цінність.

Розроблено методику проектування художнього металу в історично сформованому середовищі, що базується на використанні способів та принципах формування художнім металом архітектури палаців м.Львова та цілісної композиції ансамблю (споруди).

ЛІТЕРАТУРА
1. АбызовВ.А., КуцевичВ.В. Архитектура общественных зданий с гибкой планировкой. К.: Будивэльник, 1990. 112с.: ил.
2. АзизянИ.А. Проблемы композиционного единства пластических искусств в современном архитектурном ансамбле: Автореферат дис. ... канд. арх. / М.,1968. 30с.
3. Альбом стараго Львова. Петроградъ: Типография Сиріусъ, 1917. 2с., 50илл.
4. АнтоновВ.М., ШубовичС.А. Архитектурная композиция как система «среда-человек». К.: ГНИИТИАГ, 1999. 72с.
5. Архітектура: Короткий словник-довідник / Укл. А.П.Мардер, Ю.М.Євреїнов, О.А.Пламеницька, В.В.Вечерський і ін. За ред. А.П.Мардера. К.: Будівельник, 1995. 334с.
6. АсеевЮ.С. Стили в архитектуре Украины. К.: Будивэльник, 1989. 104с.: ил.
7. БазилевичВ.В. Архітектурний метал у палацово-паркових ансамблях XVIIIXIXст. м.Львова // Вісник ДУ "Львівська політехніка" "Теорія і практика будівництва". 1998. №360. С.37.
8. Базилевич В.В. Архітектурний метал класицистичних палацових ансамблів Львова // Вісник ДУ "Львівська політехніка" "Архітектура". 1999. №375. С.3741.
9. БазилевичВ.В. Вплив ідеологій у XVIIIст. на формування архітектури палаців та їх художнього металу // Вісник НУ Львівська політехніка” Архітектура”. 2004. №505. С.154159.
10.БазилевичВ.В. Дизайн художнього металу в архітектурному середовищі // Вісник ХДАДМ. 2004. №2. С.3742.
11.БазилевичВ.В. Закономірності розвитку художнього металу в палацах Львова впродовж другої половини XVIIIXIXст. // Збірник наукових праць Київ ЗНДІЕП Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель”. 2004. Спеціальний випуск ”Архітектура та будівництво України в нових соціально-економічних умовах”. С.229233.
12. БазилевичВ.В. Застосування архітектурного металу в барокових палацах // Вісник НУ "Львівська політехніка" "Архітектура". 2002. №439. С.169173.
13.БазилевичВ.В. Металеві огорожі в палацовій архітектурі Львова. (Бароко, класицизм, історизм) // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Том CCXLI: Праці Комісії архітектури та містобудування. Львів, 2001. С.381401.
14.БазилевичВ.В. Палаци Львова ХІХст.: історія формування їх залізного декору, сучасний стан та проблеми збереження // Історичні пам’ятки Галичини. Матеріали наукової краєзнавчої конференції 26 жовтня 2000р. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім.І.Франка, 2001. С.206211.
15.БазилевичВ.В. Передумови розвитку архітектурного металу в палацах XVIIIXIXст. Львова // Збірник наукових праць Київ ЗНДІЕП Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель”. 2003. Спеціальний випуск ”Сучасні тенденції в архітектурі та будівництві”. С.148151.
16.БазилевичВ.В. Реконструкції ХХст. архітектурного металу палаців XVIIIXIXст. міста Львова. Шляхи запобігання нищенню архітектурного металу палаців // Тези та матеріали доповідей І Міжнародного форуму реставраторів "Традиційні та новітні технології консервації та реставрації творів мистецтва". Львів: "Сполом", 2002. С.9697.
17.БазилевичВ.В. Стилістика, композиція та пропорції художнього металу львівських палаців ХІХст. // Вісник НУ "Львівська політехніка" "Архітектура". 2000. №410. С.8791.
18.БазилевичВ.В. Формотворчі властивості художнього металу в ансамблі та споруді // Матеріали конференції молодих вчених Архітектура та будівництво третього тисячоліття”. Київ, 2002. С.3739.
19.БартеневИ.А. Форма и конструкция в архитектуре. Ленинград: Издательство литературы по строительству, 1968. 264с.
20.БевзМ.В. Методологічні основи збереження та регенерації заповідних архітектурних комплексів історичних міст (на прикладі Західної України): Автореф. дис. ... доктора архіт. / ХДТУБА. Харків, 2004. 32с.
21.БезроднийП.П. Архітектурні терміни: Короткий російсько-український словник: Довідк. посібник / За ред. В.В.Савченка. К.: Вища школа, 1993. 272с.: іл.
22.БеккертМ. Железо. Факты и легенды: Пер. с нем. М.: Металлургия, 1988. 240с.
23.Бень-ДронюкА. До питання про художнє литво дзвонів в Західній Україні в 2030-х рр. ХХст. // Вісник ЛАМ. №11. 2000. С.181191.
24.Берлинское художественное литьё из чугуна первой половины XIX века из Музея прикладного искусства в Берлине: Каталог выставки. Ленинград: Аврора, 1976. 112с.
25.БірюльовЮ. Вітер перемін. Нові тенденції в архітектурі Львова. 18901914 // Architektura Lwowa XIX wieku Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury w Krakowie. 1997. с. 5575.
26.БоднарО.Я. Золотий переріз і неевклідова геометрія в науці та мистецтві. Львів: Українські технології, 2005. 198с.
27.БожиновА., ВакарелскиХ., ДрумевД. Ковано желязо. Художествени творби на българските ковачи преди освобождението. София: Издание на българската академия на науките, 1957. 248с.
28.БондаренкоИ.А. Средства создания архитектурно-художественного единства в русском градостроительстве XVI века. (На примере центрального ансамбля Москвы): Автореф. дис. ... канд. арх. 18.00.01 / МАРХИ. М., 1980. 24с.
29.БоньковськаС. Ковальство на Україні (ХІХпочаток ХХст.) К.: Наукова думка, 1991. 112с.
30.БоньковськаС. Ковальство України середини ХІХст. початку ХХ століття. Художні особливості, типологія виробів: Автореферат дис. ... канд. мист. 17.00.05 / Львів, 1994. 18с.
31.Будапешт и Сэнтендре: Фотоальбом / Текст П.Буза. Пер. с венгерск. П.Карлович. Будапешт: ФОЛПРЕСС, 2002. 110с.
32.БыковЗ.Н., МайковН.К. Конструирование архитектурно-художественных изделий из металла. М.: Государственное издательство архитектуры и градостроительства, 1950. 240с.
33.ВасиленкоФ. Художнє кування ручок дверей в ковальстві Львова // Матеріали конференції "Ковальське мистецтво Львова: минуле і сьогодення". Львів, 1998. С.2124.
34.ВасиленкоФ.В. Художній метал в архітектурних проектах Юліана Захарієвича // Вісник НУ "Львівська політехніка" "Архітектура". 2002. №439. С.190195.
35.Вена: Путеводитель. Вена: Издательство Гюнтер Бауер, б.г. 64с.
36.ВечерськийВ.В. Спадщина містобудування України: Теорія і практика історико-містобудівних пам’яткоохоронних досліджень населених місць / Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури й містобудування. К., 2003. 560с.
37.ВодзінськийЄ. Містобудівна спадщина історичного центру Києва: потреби її дослідження, обліку та охорони // Теорія та історія архітектури та містобудування: Зб. наук. праць Державного науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування. К., 1999. Вип. 4. С.250257.
38.ВозницькийБ. Микола Потоцький староста Канівський та його митці архітектор Бернард Меретин і сницар Іоан Георгій Пінзель. Львів: Центр Європи, 2005. 160с., 220іл.
39.Всеобщая история архитектуры: В 12т. / АН СССР. Издательство литературы по строительству. М., 1969. Т.7: Западная Европа и Латинская Америка XVII ІІ пол. XIXв. 620с.
40.Всеобщая история архитектуры: В 12т. / АН СССР. Издательство литературы по строительству. М., 1972. Т.10: Архитектура XIX начала ХХв. 592с.
41.ВуйцикВ.С. Архикатедра святого Юра у Львові. Львів, 1995. 9с.
42.ВуйцикВ. Будівельний рух у Львові другої половини XVIII століття // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Том CCXLI: Праці Комісії архітектури та містобудування. Львів, 2001. С.113125.
43.ВуйцикВ.С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. Львів: Каменяр, 1991. 176с.
44. ВуйцикВ. Невідомий найдавніший план Святоюрської гори // Вісник інститутут "Укрзахідпроектреставрація". 2002. Ч.12. С.212216.
45.ВуйцикВ. Нові штрихи до творчої біографії Бернарда Меретина // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Том CCXLI: Праці Комісії архітектури та містобудування. Львів, 2001. С.517523.
46.ВуйцикВ.С., ЛипкаР.М. Зустріч зі Львовом. Львів: Каменяр, 1987. 175с.
47.Выплавка железа на древесном угле / Ю.А.Анисимов, В.Г.Тищенко, Б.М.Орловский, Ф.И.Стеблий // Развитие металлургии в Украинской ССР К.: Наукова думка, 1980. С.3244.
48.Выставка художественного чугунного литья. Скульптура, архитектура: Каталог. М.: Государственное архитектурное издательство Академии архитектуры СССР, 1940. 55с., 16ил.
49.ГабрельМ. Загальна методика естетизації міського середовища // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Том ССXLIX: Праці комісії архітектури та містобудування. Львів, 2005. С.406414.
50.ГермонтГ. Решётки Ленинграда и его окрестностей. Вступ. очерк В.Курбатова. М.: Издательство Всесоюзной академии архитектуры, 1938. 29с.
51.ГликинЯ.Д. Методы архитектурной гармонии. Ленинград: Стройиздат, Ленинградское отделение, 1979. 96с.
52.ГнесьІ.П. Проблеми і перспективи нового будівництва в районах масової житлової забудови 6070-х рр. ХХст. // Вісник НУ Львівська політехніка” Архітектура”. 2004. №.505. С.261264.
53.ГолодІ.В. Міське ремесло Західної України XIVXVIII століть: Курс лекцій. Львів: ЛАМ, 1994. 201с.
54.ГрабарД. Пластика львівських брам // Вісник ЛАМ. 1995. Вип.6. С.102110.
55.ГрубеГ., КачмарА. Путеводитель по архитектурным формам: Пер. с. немецк. М.: Стройиздат, 1990. 216с.
56.Декоративно-ужиткове мистецтво: Словник / Укл. Я.П.Запаско, І.В.Голод, В.І.Білик і ін. Т.1. Львів: Афіша, 2000. 364с., 316іл.
57.Декоративно-ужиткове мистецтво: Словник / Укл. Я.П.Запаско, І.В.Голод, В.І.Білик і ін. Т.2. Львів: Афіша, 2000. 400с., 279іл.
58.ДемківМ.В., ЛіндаС.М. Аналіз стильових та композиційних характеристик об’єктів львівського історизму // Вісник НУ "Львівська політехніка" "Архітектура". 2000. №410. С.355361.
59.ДибаЮ.Р. Архітектура українських храмів-ротонд другої половини Х першої половини XVIстоліть: Автореф. дис. ... канд. архіт. / НУ ”Львівська політехніка”. Львів, 2000. 18с.
60.ДолинныйС.Д. Кружева из металла. К.: Урожай, 1991. 192с.
61.ДолинськаМ.Л. Історична топографія Львова XIVXIXст.: дис... д-ра іст. наук: 07.00.01 / НАН України; Інститут українознавства ім.Івана Крип'якевича; Інститут народознавства. - Л., 2007. 36c.
62.ЕвангуловаО.С. Развитие дворцовых ансамблей Москвы в первой половине XVIII века. Лефортово: Автореферат дис. ... канд. иск. / Госуд. Университет им.М.В.Ломоносова. М., 1963. 17с.
63.ЕжовВ.И. Архитектура общественных зданий массового строительства. М.: Стройиздат, 1983. 216с., илл.
64.ЖолтовськийП. Художній метал. Історичний нарис. К.: Мистецтво, 1972. 114с.
65.ЖолтовськийП.М. Художня обробка металу // Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва. Львів: Видавництво Львівського університету, 1969. С.1112, 3843, 8184.
66.Жук І. Архітектура Львова кінця ХІХ початку ХХ століть: спадщина І.Левинського та його фірми // Львів. Історичні нариси Львів: Видавництво Львівського університету. 1996. С.253266.
67.Журнал обліку земельних ділянок з зазначенням їх розмірів та власників (м.Львова). ЦДІА у Львові. Ф.186, оп.1, спр.3485.
68.Замки. Дворцы. Резиденции. 300 лучших. Барокко и классицизм. // А.С.С. 1998. №5. С.102122.
69.Замки. Дворцы. Резиденции. 300 лучших. Историзм. // А.С.С. 1998. №5. С.123135.
70.Замки та фортеці: Альбом / Вступ. ст. та упорядкув. Л.Прибєги. К.: Мистецтво, 2007. 352с.: іл.
71.ЗахаркинаГ.И. Проектирование и применение архитектурно-строительных изделий из эмалированного металла: Автореферат дис. ... канд. арх. 18.00.02 / МАРХИ. М., 1983. 20с.
72.Збірка гравюр XVIIXХст. з фондів Львівської наукової бібліотеки ім.В.Стефаника АН УРСР.
73.ЗилгилвисЯ.Э. Развитие архитектуры дворцово-усадебных ансамблей Латвии второй половины XIX начала ХХвв.: Автореферат дис. ... канд. арх. 18.00.01 / Рига, 1989. 16с.
74.З історії львівських вулиць: Спецвипуск газети "Молода Галичина". Вип.1. Львів: Вільна Україна, 1990. 63с.
75.З історії львівських вулиць: Спецвипуск газети "Молода Галичина". Вип.2. Львів: Вільна Україна, 1990. 47с.
76.ЗотовБ.Н. Художественное литье: Учебное пособие для средних ПТУ. М.: Машиностроение, 1988. 304с.
77.ИгнатьеваА.И. Металлические ограды в московской архитектуре первой половины XIX века: Автореферат дис. ... канд. арх. / МАРХИ. М., 1954.20с.
78.ИконниковА.В. Историзм в архитектуре. М.: Стройиздат, 1997. 557с.
79.ИконниковА.В., СтепановГ.П. Основы архитектурной композиции. М.:Искусство, 1971. 112с.
80.ІнкінВ.Ф. Нарис економічного розвитку Львова у XVIII столітті. Львів: Видавництво Львівського університету, 1959. 92с.
81.Інформація, надана ст.виконробом ЗАТ Львівреставрація” п.СірківимМ.І. і підтверджена натурними обстеженнями автора.
82.Історичні архітектурно-містобудівні комплекси: наукові методи досліджень: Навч. посібник для студентів ВНЗ, які навчаються за напрямом «Архітектура» / Г.П.Петришин та ін. Л.: НУЛП, 2006. 212с., іл.
83.История Европы: В 8т. / М.: Наука, 1994. Т.4: Европа нового времени (XVIXVIII века). 508с.
84.Історія Львова / Ю.Ю.Сливка, Ф.І.Стеблій, В.К.Баран, М.В.Брик та інш. К.: Наукова думка, 1984. 414с.
85.Історія Львова. Короткий нарис / Р.Ю.Гербільський, Є.К.Лазаренко, В.К.Осечинський, О.Г.Цибко та інш. Львів: Видавництво Львівського університету, 1956. 294с.
86.Історія Центрально-Східної Європи: Навчальний посібник / За ред.Л.Зашкільняка. Львів: Видавництво Львівського університету, 2001. 658с.
87.КалорэП. Замки Баварии: Пер. с итал. М.: БММ АО, 2002. 136с.: ил.
88.КапральМ. Демографія Львова XV першої половини XVIст. // Львів. Історичні нариси. Львів: Видавництво Львівського університету. 1996. С.6781.
89.КарпинецьІ. Галицькі залізні гути та їх продукція в 17721848рр. // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Том CLIV: Праці історично-філоcофічної секції. Львів, 1937. С.141182.
90.Карта Львова 1766р. ЦДІА у Львові. Ф. 742, оп. 1, спр. 870А.
91.Карта Львова 1805р. ЦДІА у Львові. Ф.742, оп. 1, спр. 877.
92.Карта Львова 1838р. ЦДІА у Львові. Ф.742, оп. 1, спр. 876.
93.Карта Львова 1849р. ЦДІА у Львові. Ф.186, оп.8, спр.629.
94. Каталог гравюр XVIIXХст. з фондів Львівської наукової бібліотеки ім.В.Стефаника АН УРСР. (Архітектура Львова) К.: Наукова думка,1989. 41с.
95.Кафедральний собор Св.Юра, XVIIст. (ох. №376). Палац Митрополита. Попередні роботи. Архів інституту Укзахіпроектреставрація. Л-87-17.
96.КедринскийА.А. Основы реставрации памятников архитектуры. Обобщение опыта ленинградских реставраторов. М.: Изобразительное искусство, 1999. 184с.
97.КісьЯ.П. Промисловість Львова у період феодалізму (XIIIХІХст.). Львів: Видавництво Львівського університету, 1968. 224с.
98.КовальчикЄ. Пізньобарокові магнатські резиденції на Волині та Львівщині // Українське бароко та європейський контекст. К.: Наукова думка, 1991. С.5063.
99.КовальчукХ.І. Особливості архітектури Львова наприкінці XVIII першої половини ХІХст.: Монографія. Львів: Видавництво ЛігаПрес, 2005. 220с.
100.Кованые изделия Таллина / Оформление Х.Валк. Таллин: Эсти Раамат, 1970. 94с.
101.Ковка. Цвет и дизайн. Мебель, ворота, ограждения, лестницы, аксессуары: пер с англ.К.Малькова. М.: Издательская группа Контэнт”, 2003. 93с.
102.КолмовскийА. Металлическое кружево Москвы: Путеводитель. М.:Московский рабочий, 1984. 143с.
103.КонсапВ. Таллинские флюгера. Таллин: Эсти Раамат, 1967. 68с.