ЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ЖИТЛА КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО В УРБАНІСТИЧНОМУ КОНТЕКСТІ : ЭВОЛЮЦИЯ СРЕДНЕВЕКОВОГО ЖИЛЬЯ Каменец-Подольский В урбанистической КОНТЕКСТ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ЖИТЛА КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО В УРБАНІСТИЧНОМУ КОНТЕКСТІ
  • Альтернативное название:
  • ЭВОЛЮЦИЯ СРЕДНЕВЕКОВОГО ЖИЛЬЯ Каменец-Подольский В урбанистической КОНТЕКСТ
  • Кол-во страниц:
  • 161
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА І АРХІТЕКТУРИ
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ
    НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

    УДК[728.03:711.4.03+72.03]’’11/17’’(477.43)


    П Л А М Е Н И Ц Ь К А
    О л ь г а А н а т о л і ї в н а


    ЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ЖИТЛА
    КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО
    В УРБАНІСТИЧНОМУ КОНТЕКСТІ

    Спеціальність: 18.00.01
    Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури

    Дисертація
    на здобуття вченого ступеня кандидата архітектури


    Науковий керівник: ПРИБЄГА Леонід Володимирович,
    кандидат архітектури, професор, проректор з наукової роботи
    Національної академії образотворчого
    мистецтва і архітектури

    Київ 2008









    З М І С Т

    Вступ ................................................................................................................................ 4

    Розділ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА СЕРЕДНЬОВІЧНОГО ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО ..................... 13
    1.1. Аналіз історико-бібліографічних джерел ................................................... 13
    1.2. Аналітичний розгляд архівних матеріалів.............................................. 22
    1.3. Методика дослідження середньовічного житла
    Кам’янця-Подільського ................................................................................. 24
    Висновки до розділу 1 ............................................................................................ 27
    Розділ 2. УРБАНІСТИЧНИЙ КОНТЕКСТ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА
    КАМ'ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО .................................................................................... 29
    2.1. Особливості еволюції урбаністичної структури міста ................................ 29
    2.2. Засади формування сельбищних зон та формоутворення кварталів ...... 51
    2.3. Зонування урбаністичної структури ............................................................. 55
    Висновки до розділу 2........................................................................................................ 58

    Розділ 3. АРХІТЕКТУРНО-ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ
    ЖИТЛА ХІІ ХVІІ ст. ......................................................................................................... 61
    3.1. Типологія та структура забудови парцел і ділянок ...................................... 61
    3.2. Особливості розвитку архітектурно-просторової
    структури житлових будинків ............................................................................ 67
    3.3.Функціональна організація розвинених форм середньовічного
    житла за даними архівних джерел ............................................................... 84
    3.4. Конструктивні, архітектурно-стилістичні та
    будівельно-технологічні особливості житла.................................................. 96
    3.5. Метрологічні засади житлового будівництва ..................................... 129
    Висновки до розділу 3 . ...................................................................................... 135


    Розділ 4. ҐЕНЕЗА ТА ЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО
    МІСЬКОГО ЖИТЛА КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО
    В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ КОНТЕКСТІ ................................................................ 138
    4.1. Перший період розвитку житла доординської доби
    (ХІІ середина ХІІІ ст.). ................................................................................... 138
    4.2. Розвиток житлового будівництва у ординську та
    литовську добу (другий період, друга половина ХІІІ
    перша третина ХV ст.) .......................................................................... 140
    4.3. Розквіт житлового будівництва у польську добу
    (ІІ період, ІІІ етап, друга третина ХV друга третина ХVІІ ст.) ....... 144
    4.4. Особливості середньовічного житла Кам’янця
    в європейському контексті ...................................................................... 150
    Висновки до розділу 4 .......................................................................................... 155

    ВИСНОВКИ ..................................................................................................................... 158

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................................. 162
    Бібліографія ............................................................................................................. 162
    Опубліковані джерела ............................................................................................ 192
    Неопубліковані джерела ........................................................................................ 194
    ДОДАТКИ .......................................................................................................................... 232
    Перелік додатків ........................................................................................... 233
    Графічні матеріали досліджень. Додаток А.................................................... 235
    Текстові матеріали досліджень. Додатки Б Я ..................................... 320
    СПИСОК УЖИВАНИХ СКОРОЧЕНЬ ............................................................ 427








    В С Т У П

    Проблематика і стан досліджень середньовічного міського житла Центральної Європи.
    Архітектура житла протягом століть відігравала провідну роль в урбаністичних системах міст, формуючи основне середовище буття людини. Відмінність або спільність світоглядів, вірувань та художньо-естетичних канонів у різних народів та етнічних груп неодмінно відбивалися на житловому будівництві, в якому поєднувалися як інтеґральні риси культури народу, так і індивідуальні особливості окремих її носіїв. За часів середньовіччя житло мало кілька семантичних функцій — як уособлення моделі світу, як ланка загальної ієрархічної системи міста, як просторово осмислений простір для життєдіяльності людини та її захисту від сил природи. Житло і тепер зберігає свою семантику і значення у містобудівному організмі міст, формуючи їх основну тканину.
    Регенерація забудови історичних міст тісно пов’язана з проблематикою досліджень історичного житла та його функціональною адаптацією в сучасному містобудівному середовищі. Як найбільш масовий елемент забудови житло вимагає опрацювання наукових підходів до реставрації, регенерації та адаптації, які повинні ґрунтуватися на вичерпному знанні особливостей його ґенези і еволюції.
    Середньовічне житлове будівництво, порівняно з монументальним цивільним, сакральним і військовим, значно менше привертало увагу дослідників і є порівняно новим напрямком у вивченні архітектурної спадщини країн Центрально-Східної Європи. В 1950 1970-ті рр. завдяки великомасштабним роботам по відновленню зруйнованих під час Другої світової війни міст, проблема середньовічного житла зайняла помітне місце у дослідженнях істориків архітектури та реставраторів Польщі, Чехії, Румунії, Болгарії, Латвії, Литви, Росії, Білорусі. Архітектурознавчий інтерес до середньовічного житла в Європі був спричинений також роботами з реконструкції історичних міст, зокрема їх середмість, і необхідністю прийняття рішень щодо збереження й адаптації історичного житла до сучасних форм життєдіяльності в масштабі історичних центрів міст. У зв’язку з цим друга половина ХХ століття ознаменувалася переосмисленням значущості історичного житла як повноцінної складової сучасних урбаністичних структур.
    Результат зміни відношення до житла як до містоутворюючого компоненту, який підлягає збереженню і адаптації, відбився у міжнародних документах: Дрезденській декларації (1982 р.) [327, с. 206], присвяченій реконструкції пам’яток, знищених під час військових дій, „Міжнародній хартії охорони історичних міст” (Вашинґтонській хартії, 1987 р.), а також у Краківській хартії „Принципи консервації і реставрації архітектурно-урбаністичної (містобудівної) спадщини” (2000 р.) [106, с. 7577, 9397].
    Попри невпинно зростаючий інтерес до проблеми середньовічного міського житла, результати архітектурознавчих досліджень є поки що доволі скромними. Критичний розгляд бібліографії з цього питання зроблено в розділі 1. Він показує, що різноманітна розпланувальна типологія, розмаїття архітектурних форм, конструктивних рішень, будівельних матеріалів, варіантів функціонально-просторової організації та стилістичних прийомів на величезних теренах Європи, а також наявність в деяких регіонах цікавих впливів Сходу, ще не дозволяють дослідникам зробити вагомі узагальнення. Деякі питання генези і еволюції житла наразі залишаються спірними і потребують ґрунтовнішого вивчення.
    Обґрунтування напрямку дослідження. Україна, що лежить на пограниччі Заходу і Сходу, репрезентує надзвичайно цікаву проблематику співвідношення автохтонних і запозичених рис у формуванні канонічних типів середньовічного міського житла. Втім, проблематиці дослідження середньовічного міського житла України приділено недостатньо уваги: лише два спеціальні ґрунтовні дослідження забудови Львова [94; 185] розглядають ґенезу й еволюцію житлової забудови. В роботах про історичні міста й містечка питання житла заторкується маргінально. Прикладний аспект проблеми історичного розвитку житлового середовища постає в процесі розробки меж історичних ареалів міст, їх історико-архітектурних опорних планів та проектів регенерації історичної забудови [1]. Ці суто практичні задачі спричинюють проведення історико-містобудівних досліджень, але їх результати здебільшого не стають предметом теоретичних узагальнень та ґрунтовних архітектурознавчих та історико-урбаністичних праць.
    Робота з вивчення середньовічного житла Кам’янця-Подільського розпочалася на початку 1980-х рр. через потребу опрацювання наукових підходів до регенерації історичного середовища Старого міста. В міру накопичення матеріалу вона переросла в самостійне наукове дослідження, що ґрунтується на солідній історіографічній базі, підвалини якої заклали історики першої половини ХІХ початку ХХ століть В.Марчинський, О.Пшездзецький, О.Сементовський, С.Баронч, Ю.-А.Роллє (доктор Ю.Антоній), М.Доронович, Н.Молчановський, Ю.Сецінський, В.Гульдман, О.Прусевич [269; 211; 209; 210; 45; 98; 167170; 173; 174; 41; 286].
    Об’єктом урбаністичних досліджень Кам’янець став з 1940-х років [313], а архітектурні дослідження його пам’яток розпочалися після другої світової війни. Перші дослідження було присвячено кам’янецькому замку [201]. З 1964 до 1994 рр. їх проводила Є.Пламеницька, яка ґрунтовно досліджувала систему фортифікацій міста, а також сакральні та цивільні споруди Кам’янця-Подільського як об’єкти реставрації [124 131; 143, 149]. Є.Пламеницькій належить відкриття давньоруських укріплень міста, а згодом житлового комплексу будинків доординського часу на ринку Старого міста.
    На 1970-ті рр. припадає перша хвиля цілеспрямованих досліджень урбаністики та житлової забудови міста, спричинена потребою фахової оцінки втрат середньовічного архітектурного середовища для опрацювання підходів до його регенерації в умовах розроблення проекту організації Державного історико-архітектурного заповідника [103, 104]. Ці дослідження актуалізували наукові проблеми архітектурного розвитку міста і зокрема його дискусійної початкової історії. Три версії походження міста (у хронологічному діапазоні від перших століть нашої ери до ХІV ст.) до теперішнього часу поляризують дослідників. До 1960-х рр. в науці панувала литовська” версія заснування міста в кінці ХІV ст. В 1960-х рр. Є.Пламеницькою було обґрунтовано давньоруську версію походження Кам’янця в ХІ пер. пол. ХІІІ ст. [126, 127, 129]. Подальші роботи дослідниці та автора цієї праці дозволили висунути гіпотезу дако-римського” походження міста і формування його фортифікаційної концепції у перші століття нашої ери [130, 131, 143, 149]. Така постановка питання спрямовує вивчення архітектури й урбаністики Кам’янця в річище з’ясування їх генетичної еволюції, а, отже, потребує ґрунтовних студій та теоретичного осмислення окремих явищ архітектурно-урбаністичного розвитку міста в ширшому, європейському контексті.
    Архітектурно-урбаністичний розвиток Кам’янця в післяординський період також ще не став предметом серйозного опрацювання. Дослідники (М.Петров,І.Винокур) вважають основну урбаністичну схему міста первісною, тримаючись версії щодо її утворення внаслідок реалізації європейського і, зокрема, польського містобудівного досвіду [26; 27; 29; 31; 111 119; 121; 122]. Цю версію на підставі багаторічних досліджень спростовує автор цієї роботи [133; 135; 136; 137; 139; 140; 141; 146; 150; 152; 154].
    Виходячи з викладеного вище, одним з основних завдань даного дослідження є з’ясування містобудівного контексту розвитку кам’янецького середньовічного житла, зокрема, тих урбаністичних процесів, які вплинули на формування структури кварталів, розпланувальної типології ділянок, а також характер архітектурної еволюції будинків. Не менш цікавим є встановлення ступеня пересічності або унікальності досліджених в Кам’янці об’єктів і явищ в контексті розвитку європейського середньовічного міського житла.
    На жаль, впродовж багатьох років автор залишається єдиним дослідником архітектури середньовічного житла Кам’янця-Подільського. Через це для об’єктивізації результатів дослідження ми свідомо розширили спектр проблем і аспектів вивчення об’єкту. До дослідження „класичного” набору архітектурно-типологічних, конструктивних та стилістичних параметрів забудови було додано опрацювання середньовічної старопольської термінології житла Кам’янця за архівними документами ХVІ ХVІІІ ст., будівельної технології мурувальних розчинів, метрологічних закономірностей розпланувальної структури житла, а також системно-структурний аналіз еволюції містобудівної підоснови.
    Актуальність дослідження зумовлена:
    - науковими та практичними потребами дослідження, реставрації та регенерації середньовічного житла Кам’янця-Подільського та історичних міст Західної України;
    - потребою в ґрунтовних монографічних дослідженнях з питань ґенези та еволюції середньовічного міського житла в Україні.
    Зв’язок роботи з науковими програмами і темами. Дисертаційне дослідження, розпочате у 1980-х рр., в 1980 1990 рр. велося в контексті тематики НДІТІАМ з дослідження історії архітектури і містобудування України. В цей час автором було написано понад 30 статей для наукового каталогу-довідника „Пам’ятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР”, опублікованого 1986 р. [108].
    Результати дисертаційного дослідження були використані при підготовці матеріалів до „Зводу пам’яток історії і культури України” та інших видань [359, 361], розробленні проектів реставрації [356; 367], а також лягли в основу низки робіт, виконаних в НДІТІАМ під керівництвом автора історико-архітектурного опорного плану Старого міста (1987, 2005 рр.), Програми регенерації Старого міста (1990 р.), проектних робіт по регенерації кварталів забудови історико-архітектурного заповідника (1990 1995 рр.) [357; 358; 368374].
    Мета дослідження встановлення ґенези і етапів еволюції середньовічного житла Кам’янця-Подільського в процесі його урбаністичної трансформації та в контексті розвитку середньовічного житлобудівництва Центрально-Східної Європи.
    Завданнями дисертаційного дослідження є:
    1. Проаналізувати джерельну базу середньовічного житла Кам’янця-Подільського.
    2. Виконати натурне обстеження і фіксацію збереженого середньовічного житла.
    3. Встановити еволюцію макро- і мікроурбаністичної структури Старого міста та виявити особливості формоутворення житлових кварталів протягом ХІІ ХVІІ ст.
    4. Встановити етапи хронологічної еволюції об’ємно-просторової і функціональної типології середньовічного житла.
    5. Виявити, систематизувати і типологізувати архітектурно-конструктивні, стилістичні, будівельно-технологічні та метрологічні особливості середньовічного житла Кам’янця-Подільського.
    6. Визначити місце середньовічного житлобудівництва Кам’янця-Подільського в контексті розвитку архітектури Центрально-Східної Європи.
    Об’єктом дослідження є середньовічне житло Старого міста.
    Предмет дослідження ґенеза та еволюція архітектурно-конструктивної типології, об’ємно-просторової та функціональної організації середньовічного житла Кам’янця-Подільського в урбаністичному контексті.
    Територіальні межі дослідження: Старе місто в межах острова та каньйону р. Смотрич, а також з прилеглим історичним передмістям Карвасарами.
    Хронологічні межі дослідження ХІІ кінець ХVІІ ст.
    Наукова новизна одержаних результатів.
    1. Проведено перше в Україні комплексне дослідження середньовічного житла визначного історичного міста.
    2. Вперше опрацьовано концепцію ґенези та еволюції житлового будівництва середньовічного Кам’янця-Подільського як складника урбаністичної системи міста.
    3. Простежено розвиток архітектурно-просторової, стилістичної, конструктивної і функціональної типології середньовічного житла Кам’янця в хронологічному інтервалі ХІІ ХVІІ ст.
    4. Запропоновано нову теоретичну орієнтацію вектору еволюції урбаністичної структури міста і його середньовічного житла; зокрема спростовано тезу щодо запозичення з хронологічним запізненням сформованої на обширі Центрально-Східної Європи архітектурно-урбаністичної моделі міського житла і доведено наявність автохтонного будівельного досвіду, використаного європейськими будівничими.
    На захист виносяться:
    - концепція ґенези і періодизації еволюції архітектури середньовічного житла Кам’янця-Подільського як складника урбаністичної системи міста;
    - архітектурно-просторова, стилістична, конструктивна і функціональна типологія житлової забудови українського міста в європейському архітектурному контексті.
    Практичне значення роботи визначається новизною теоретичної моделі розвитку середньовічного житла західних областей України та її прикладною орієнтацією на регенерацію історичного середовища. Результати роботи вже використовуються при розробці проектів регенерації та реставрації. Вони є важливими також для історії архітектури України та історії середньовічного житла Європи.
    Особистий внесок здобувача полягає у:
    - введенні в науковий обіг значного масиву виявлених та досліджених об’єктів середньовічного житла, а також нововиявлених архівних джерел;
    - опрацюванні концепції розвитку середньовічного житла Кам’янця-Подільського в європейському контексті;
    - коригуванні концепції містобудівної еволюції Кам’янця-Подільського;
    - опрацюванні концепції регенерації Старого міста та низки проектів регенерації кварталів середмістя.
    Апробація результатів дисертації. Тематиці дослідження присвячено доповіді на 12 конференціях міжнародних (Польща), всесоюзних, всеукраїнських та регіональних (Подільських краєзнавчих). Матеріали опубліковано.
    Результати досліджень впроваджено у проведених автором особисто та під її науковим керівництвом в 1985 1994 рр. дослідженнях за тематикою НДІТІАМ:
    - передпроектні архітектурно-містобудівні дослідження Кам’янця-Подільського;
    - історико-архітектурний опорний план і проект зон охорони Національного історико-архітектурного заповідника „Кам’янець”;
    - коригування списку пам’яток архітектури Кам’янця-Подільського;
    - концепція містобудівної регенерації заповідника;
    - комплексна програма регенерації заповідника;
    - ескізні проекти регенерації чотирьох центральних кварталів забудови Старого міста (в межах площі Польський Ринок);
    - ескізні проекти реставрації трьох житлових парцел площі Польський Ринок.
    Виконані автором науково-дослідні та проектні роботи по Кам’янцю-Подільському відзначено 1999 р. Премією ім. І.Моргилевського у галузі охорони пам’яток архітектури та містобудування, а 2001 р. Міжнародною премією ім. професора Яна Захватовича Польського Національного комітету ICOMOS в галузі досліджень і ревалоризації пам’яток.
    По темі дисертації у наукових виданнях опубліковано 21 працю загальним обсягом 81,4 др. арк., в.т.ч.: дві монографії [154; 155], одна брошура [142], сім наукових праць у виданнях, акредитованих ВАК України в галузі архітектури [131; 145; 146; 147; 150; 152]; одна праця в інших виданнях, затверджених ВАК України [136]; чотири праці в зарубіжних наукових виданнях [133; 140; 141; 285]; одинадцять в інших виданнях [108; 132; 134; 135; 137; 138; 139; 144; 148; 149].
    Результати досліджень використано також:
    - у авторській монографії „Християнські святині Кам’янця на Поділлі” (Київ: Техніка, 2001; обсяг 16,95 др. арк.) [151];
    - публікаціях у наукових виданнях та науково-популярних виданнях загальним обсягом 70,6 др. арк.;
    - у науково-дослідних та науково-проектних розробках, виконаних в 19802005 рр. автором та під керівництвом автора в інституті НДІТІАМ з впровадженням результатів дисертаційного дослідження [основні: 357361; 367374].
    Структура і обсяг роботи (додаток А, табл. 1.1). Специфіка теми дослідження та характер матеріалу зумовили структуру дисертаційного дослідження, що складається з вступу, чотирьох розділів, висновків (загалом 161 стор.), списку літератури (331 позиція) та джерел (650 позицій), списку прийнятих скорочень, а також додатків ілюстративних таблиць (додаток А, що містить 80 таблиць) та матеріалів досліджень 29 текстових додатки (додатки Б Я) на 108 стор.





    [1] В даний час розроблено історико-архітектурні опорні плани кількох десятків історичних міст України, але лише незначна частина цих досліджень введена в науковий обіг і опрацьована як підґрунтя для архітектурознавчих досліджень (роботи М.Андрущенка, Т.Бажанової, М.Бевза, В.Вечерського, Є.Водзинського, С.Кілессо, Б.Колоска, С.Кравцова, Р.Могитича, О.Олійник, О.Пламеницької, В.Тимофієнка, Ю.Ходорківського та ін.).
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. В результаті дослідження встановлено, що містобудування і житлобудівництво Кам’янця-Подільського за часів пізнього середньовіччя демонструють тісний зв’язок з урбаністикою і будівельним мистецтвом Європи. У містобудівному розвитку Кам’янця норми європейської урбаністики проявилися через впровадження в розпланувальний каркас міста засад ортогональності ще за ординської доби.
    2. Встановлено стійку тенденцію формування урбаністичної структури Кам’янця-Подільського відцентровим шляхом. З’ясовано, що поступове збільшення сельбищної території на острові Старого міста (у верхньому місті) відбувалося в ХІІІ кін. ХV ст. за рахунок зменшення площі міських ринків, в ХVІ ст. шляхом освоєння площі каньйону р.Смотрич (утворення нижнього міста), а у ХVІІХVІІІ ст. шляхом перерозподілу забудованих і незабудованих просторів в межах верхнього міста. Вперше в історіографії Кам’янця-Подільського опрацьовано концепцію еволюції містобудівної структури в хронологічному інтервалі ХІІ ХVІІ ст.
    3. Вирішальну роль у формуванні урбаністичної структури міста відіграв ординсько-литовський період (кін. ХІІІ пер. тр. ХV ст.), впродовж якого було закладено підвалини концепції ринку, кварталу, парцели й будинку, які в надалі розвивалися й вдосконалювалися. Модулем первинної містобудівної регуляції (парцеляції), проведеної в сер. ХІV ст., був давньоруський лікоть 0,54 м, а основними типорозмірами парцел 16 ліктів (8,64 м), 18 ліктів (9,72 м) та 20 ліктів (10,8 м). Друга містобудівна регуляція, здійснена невдовзі після входження 1434 р. Поділля до складу Королівства Польського і надання Кам’янцю статусу столиці Подільського воєводства, не змінила принципових засад містобудівної структури, а лише внесла деякі корективи відповідно до польської системи мір, основаної на метричному модулі хелмінському лікті 0,576 м.
    4. Доведено, що формування житла було зумовлене комплексом чинників: особливостями містобудівної підоснови, змінами чисельності та національно-релігійної структури населення, наявністю автохтонного традиційного будівельного досвіду, урбаністичними та культурними впливами Сходу і Заходу, розвитком міського устрою, змінами функціональної організації житла, майновими стосунками тощо. Житлова забудова формувала основну тканину містобудівної структури і певною мірою слугувала цементуючим чинником вуличної мережі. З огляду на специфіку майнових стосунків у середньовічному місті найбільш консервативним містобудівним параметром була передусім ділянка міської забудови. Через це будь-які зміни розпланування кварталів і вулиць, а також перебудов і розбудов житла повинні були бути серйозно вмотивовані з точки зору майнових інтересів мешканців. Автором запропонована схема еволюції міського урбаністичного каркасу, яка виходить передусім з вищезгаданої умови. В роботі доводиться, що концепції тотальних містобудівних реконструкцій, переміщень, утворень і зникнень ринків, вулиць і площ, якими рясніє історіографія, не мають достатньої аргументації.
    5. На підставі системно-структурного натурного та джерельного дослідження середньовічної житлової забудови Кам’янця-Подільського у контекстуальному зв’язку з урбаністичною еволюцією міста, вперше критично переглянуто попереднє датування житла в бік заглиблення.
    В роботі стверджується:
    наявність європейського вектору містобудівного розвитку Кам’янця у ХІІ ХІІІ ст.;
    появу мурованого житла в місті наприкінці ХІІІ ст.;
    наявність автохтонного досвіду житлобудівництва і власного шляху розпланувально- просторової еволюції житла.
    6. Проведене дослідження дозволило вперше:
    опрацювати типологію середньовічного житла Кам’янця-Подільського;
    дослідити конструктивні особливості, архітектурну стилістику, колористику, систему декоративного оздоблення середньовічного житла міста;
    визначити близько 100 термінологічних дефініцій пізньосередньовічних описів житла ХVІ ХVІІ ст., складених старопольською, латинською та вірмено-кипчацькою мовами, на основі яких встановити відмінності між різними функціональними і архітектурними типами житла;
    опрацювати класифікацію та хронологічну періодизацію мурувальних технологій, уживаних при спорудженні житла в ХІІІ кін. ХVІІ ст.;
    визначити основні метричні модулі, які застосовувалися при будівництві житла та пропорційні закономірності, побудовані на основі: а) вірменської метрологічної системи (прямокутний трикутник зі співвідношенням катетів 1 : √3); б) системи пропорцій на основі квадрату (1 : √2); в) системи пропорцій подвійного квадрату (1 : √5);
    7. Опрацьовано хронологічну періодизацію житла ХІІ кін. ХVІІ ст. за періодами, етапами та фазами. Періоди характеризують зміни ідеології житла (перехід від дерев’яного будівництва до мурованого). Етапи визначають зміни типології, архітектурно-просторової та конструктивної схем. Фази характеризують локальні структурні зміни, спричинені ускладненням функціональних програм житла. Встановлено два періоди еволюції: І ХІІ сер. ХІІІ ст.; ІІ кін. ХІІІ кін. ХVІІ ст. ІІ період включає три етапи: ординський (др. пол. ХІІІ сер. ХІV ст.), литовський (сер. ХІV пер. тр. ХV ст.) та польський. Останній в свою чергу ділиться на дві фази (др. тр. ХV кін. ХV ст. та ХVІ др. тр. ХVІІ ст.).
    8. З’ясовано, що формування житла на Поділлі і, зокрема, у його столиці Кам’янці, відбувалося не через запозичення сформованих в країнах Центрально-Східної Європи схем одно-дворядного три-чотиритрактового міського будинку, а шляхом поетапної еволюції на основі автохтонних традицій житлобудівництва, в яких асимілювалися впливи вірменської будівельної школи. Лише на завершальному ІІІ етапі еволюції, з огляду на спільність міського укладу життя, функціонально-просторові концепції розвинених форм європейського середньовічного житла виявили вплив на кристалізацію структури житла Поділля.
    9. Встановлено, що архаїчна модель кам’янецького будинку з підсінням і передпоріжжям в європейському типологічному ряду не має аналогів. Якщо тип європейського купецького житла сформувався шляхом добудови підсіння з передпоріжжям до основного будинку, то кам’янецький тип демонструє наявність підсіння вже в початковій будівельній фазі, що свідчить про його первинність. З цього випливає логічний висновок про можливість поширення об’ємно-просторової схеми підсінньового житла зі південного сходу на північний захід і дозволяє ставити питання щодо вірогідності зворотного вектору впливів зі сходу на захід.

    10. Дослідження показало, що теорія вторинності містобудівних явищ на землях Русі-України, зокрема прямого наслідування північноруської, а згодом західноєвропейської архітектурно-містобудівної культури не має підґрунтя. Розглянуті матеріали дозволяють стверджувати також існування автохтонної традиції житлобудівництва на землях Поділля і заперечувати тезу щодо прямого запозичення у сформованому вигляді архітектурних типів житла, поширених у Центрально-Східній Європі.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    БІБЛІОГРАФІЯ
    1. Александрович В. Штрихи до історії малярського осередку в Кам’янці у ХVІ столітті / Володимир Александрович // Подільське братство. Інформаційний вісник. Кам’янець на Поділлю, 1992. № 2. С. 26 30.
    2. Алферова Г.В. Русские города ХVІ ХVІІ веков / Гали Владимировна Алферова. М.: Стройиздат, 1989. 211 с.
    3. Археология СССР. Древняя Русь. Город, замок, село / [Борисевич Г.В., Даркевич В.П., Кирпичников А.Н. и др.]; под ред. акад. Б.А.Рыбакова. М.: Наука, 1985. 428 с.
    4. Аршакуни О. Народное зодчество Пскова / Ольга Аршакуни. М., 1987. 197 с.
    5. Асеев Ю.С. Зодчество древнего Киева Х ХІІІ вв. в контексте мирового архитектурного процесса / Ю.С.Асеев // Древнерусский город: Материалы Всесоюзной археологической конференции, посвященной 1500-летию города Киева. К., 1984. С. 510.
    6. Афанасьев К. О соразмерности в архитектурных ансамблях Армении // Кирил Афанасьев // Второй международный симпозиум по армянскому искусству. Сборник докладов. Ереван, 1978. Т. 2. С. 180194.
    7. Байбурин А.К. Жилище в обрядах и представлениях восточных славян / А.К.Байбурин // Ленинград: Наука, 1983. 186 с.
    8. Баран В.Д. Східнокарпатський регіон у V-VІІ ст. н.е. / В.Д.Баран // Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат. Т. 1. Археологія, антропологія. - Львів, 1999. - С. 263-308.
    9. Бевз В. Фресковий живопис в інтер’єрі житлового будинку в м.Кам’янці-Подільському по вул.Довгій / Володимир Бевз // Подільське братство: Інформаційний вісник. Кам’янець на Поділлю, 1991. № 1. С. 17.
    10. Бевз В. Попередні результати досліджень церкви св.Трійці в місті Кам’янці на Поділлі / Володимир Бевз // Вісник історико-культурологічного Подільського братства. Кам’янець на Поділлю, 1995. № 4. С. 7378.
    11. Бевз М. Архітектурно-просторовий уклад міста Жовкви в контексті європейської урбаністики / Микола Бевз // Галицька брама. Львів, 1997. № 4 (28). С. 67.
    11а. Бевз М. Проблема дослідження, систематизації та охорони планувальних укладів історичних міст (на матеріалах Галичини) / Микола Бевз // Народознавчі зошити. 2000. № 2. С. 237 251.
    12. Бевз М. Студії архітектурно-містобудівного розвитку міста Белза ХІ ХХ ст. / Микола Бевз // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація. Львів, 2002. № 12. С. 3067.
    13. Білінська О. Рослинний орнамент в архітектурі Львова ХVІ ХVІІ ст. / Оксана Білінська // Вісник інституту „Укрзахідпроектреставрація”. Львів, 2006. № 16. С. 113121.
    14. Бойко О. Житло / Оксана Бойко // Вісник інституту „Укрзахідпроект-реставрація”. Львів, 1996. № 4 С. 6066.
    15. Бойко О. До історії львівських кам’яниць / Оксана Бойко // Вісник інституту „Укрзахідпроектреставрація”. Львів, 2005. № 15. С.7285.
    16. Бондаренко И.А. К вопросу об использовании мер длины в древнерусском зодчестве / И.А.Бондаренко // Архитектурное наследство. М.: Стройиздат, 1988. № 36. С. 5463.
    17. Борисевич Г.В. Хоромное зодчество Новгорода / Г.В.Борисевич // Новгородский сборник. М., 1982. С. 269294.
    18. Борисевич Г.В. Предметный ансамбль древнерусского жилища / Г.В.Борисевич // Искусство ансамбля. Художественный предмет, интерьер, архитектура, среда. М., 1988. С. 140159.
    19. Борисевич Г.В. Элементы застройки городов / Г.В.Борисевич, В.Л.Янин // Русское градостроительное искусство. Древнерусское градостроительство Х ХV веков. / под общ. ред. Н.Ф.Гуляницкого. М.: Стройиздат, 1993. С. 5567. (ВНИИ теории архитектуры и градостроительства)
    20. Рядовий міщанський будинок у Києві ХІ ХІІІ ст./ [М.Ю.Брайчевський] // Київська старовина. К., 1972. С. 2654.
    21. Брайчевський М. Де жили давні кияни. Реконструкція київського житла ХІ ХІІІ століть / Михайло Брайчевський // Пам’ятки України: Історія та культура. 1997. — № 3. — С. 5457.
    22. Бригоренко О.Б. Дерев’яне житлобудівництво на півночі Хмельниччини / О.Б.Бригоренко, А.А.Гуцал // Проблеми етнографіі Поділля. Тези доповідей наукової конференції. Кам’янець-Подільський, 1986. С. 108109.
    23. Брунов Н. Пропорции античной и средневековой архитектуры / Н.Брунов. М.: Изд-во ВАА, 1935. 135 с.
    24. Бунин А.В. Особенности архитектурно-планировочного развития средневековых городов Центральной и Западной Европы / А.В.Бунин // Исследования по истории архитектуры и градостроительства. М.: МАИ, 1964. С. 65 145.
    25. Винокур І.С. Про домобудування на черняхівському поселенні Бакота у Середньому Подністров’ї / Іон Срулевич Винокур // Тези доповідей V Подільської історико-краєзнавчої конференції. Кам’янець-Подільський, 1980. С. 130131.
    26. Винокур І.С., Історична топографія Кам’янця-Подільського з найдавніших часів до кінця ХVІІІ століття. (Методична розробка) / Іон Срулевич Винокур, Микола Борисович Петров. Хмельницький, 1983. 47 с.
    27. Винокур І.С. Про початок планування і забудови посаду Кам’янця (ХІІ ХІІІ століття) / Іон Срулевич Винокур, Микола Борисович Петров // Проблеми етнографії Поділля. Тези доповідей наукової конференції. Кам’янець-Подільський, 1986. С. 141142.
    28. Винокур И. Об историко-культурной интерпретации памятников Среднего Поднестровья рубежа и первых веков новой эры /І.Винокур, В.Мегей // Древние славяне и Киевская Русь. К.: Наукова думка, 1989. С. 1422.
    29. Винокур І. До початку історії Кам’янця-Подільського / Іон Винокур, Микола Петров // Mappa mundi: Збірник наукових праць на пошану Ярослава Дашкевича з нагоди його 70-річчя. ЛьвівКиївНью-Йорк, 1996. С. 113135.
    30. Винокур І. Черняхівська культура: витоки і доля / Іон Винокур. Кам’янець-Подільський, 2000. 375 с.
    31. Винокур І.С. Кам’янець-Подільський кінця ХІІ початку ХІІІ ст. за писемними та археологічними джерелами / І.С.Винокур, М.Б.Петров // Збірник наукових праць за підсумками Міжнародної науково-практичної конференції „Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських культурних зв’язків: історія та сучасність”. Кам’янець-Подільський, 2004. С. 314.
    32. Выголов В.П. Архитектура Московской Руси середины ХV века / В.П.Выголов. М.: Наука. 1988. 227 с.
    33. Архитектура Восточной Европы. Средние века / Всеобщая история архитектуры . т. ІІІ. Ленинград-Москва: Стройиздат, 1966. 682 с.
    34. Гаркавець О. Вірмено-кипчацькі рукописи в Україні, Вірменії, Росії /Олександр Гаркавець. Київ: Українознавство, 1993. 327 с.
    35. Геворкян Т. О построении планов базиличных церквей Армении раннего средневековья / Тельман Геворкян // Второй международный симпозиум по армянскому искусств: сб. докладов. Том II. Ереван, 1978. С. 5160.
    36. Горницька Л. Пам’ятка архітектури ХІV ХІХ ст житловий будинок № 12 на пл.Ринок в м.Кам’янці-Подільському /Лідія Горницька, Микола Гайда // Вісник інституту „Укрзахідпроектреставрація”. Львів, 1994. № 2. С. 4044.
    37. Гошко Ю.Г. Народна архітектура Українських Карпат ХV ХХ ст. / Ю.Г. Гошко, Т.П. Кіщук, І.Р. Могитич, П.М.Федака Київ: Наукова думка, 1987. 270 с.
    38. Григорян В.Р. История армянских колоний Украины и Польши. (Армяне в Подолии) / Вартан Рубенович Григорян. Ереван: Изд-во АН Армянской ССР, 1980. 290 с.
    39. Словарь української мови / [зібрала редакція журнала „Кіевская Старина”. Упорядкував, з додатком власного матеріялу Б.Грінченко]. У Київі. Т. І. 1907; Т. ІІ. 1908; Т. ІІІ. 1909; Т. ІV. 1909.
    40. Грушевський М. Історія України-Руси. / Михайло Грушевський. К., 1993. Т. ІV. 535 с.
    41. Гульдман В. Памятники старины в Подолии. (Материалы для составления археологической карты Подолии) / Владимир Гульдман. Каменец-Подольский, 1901. 450 с.
    42. Гупало К.Н. Массовая городская застройка Киева Х ХІІІ вв. / К.Н.Гупало, В.А. Харламов // Новое в археологии Киева. К.: Наукова думка, 1981. С. 79140.
    43. Данилюк А. Традиційна західноподільська садиба, її благоустрій / А.Данилюк // Вісник інституту „Укрзахідпроектреставрація”. Львів, 1999. № 10. С. 7 77.
    44. Дашкевич Я.Р. Зображення Кам’янця-Подільського 70-х років ХVІІ ХVІІІ ст. як історико-топографічне джерело / Ярослав Романович Дашкевич // Проблеми історичної географії України: зб. наукових праць. К.: Наукова думка, 1991. С. 4354.
    45. Доронович М. Армяне в Подолии и первая церковь их в городе Каменце, ныне градская церковь православная во имя святителя Николая / Моисей Доронович. Каменец-Подольск, 1880. 340 с.
    46. Долинська М. Ретроспективна метода дослідження забудови середмістя Львова (на прикладі Plateae Ruthenicae) / Мар’яна Долинська // Урбаністично-архітектурні проблеми міст Галичини. Збірник наукових праць. Львів, 1996. С. 9193.
    47. Дроздовська Г.Б. Використання архівних джерел при дослідженні Центральної площі в Кам’янці-Подільському / Дроздовська Ганна Болеславівна [Ківільша Ганна Болеславівна] // Матеріали до Зводу пам’ятників історії та культури народів СРСР. К., 1984. Вип. 1. С. 101102.
    48. Етнічна історія давньої України / [Толочко П.П., Козак Д.Н.,Моця О.П. та ін.]. К., 2000. 280 с.
    49. Желоховцева Е.Ф. Геометрические структуры в архитектуре и живописи Древней Руси / Е.Ф.Желоховцева // Естественнонаучные знания в Древней Руси. М.: Наука, 1980. С. 2363.
    50. Задорожнюк А. Кам’янецькі кахлі / Андрій Задорожнюк // Подільське братство. Інформаційний вісник. Кам’янець-Подільський, 1992. № 2. С. 1922.
    51. Засурцев П.И. Новгород, открытый археологами / П.И.Засурцев. М.: Наука, 1967. 260 с.
    52. Значко-Яворский И.Л. Очерки истории вяжущих веществ /И.Л.Значко-Яворский. Москва-Ленинград, 1963. 353 с.
    53. Івакін Г.Ю. Археологічне дослідження Києва ХІІІ ХVІІІ ст. /Г.Ю.Івакін // ІІ Міжнародна конференція Проблеми і методики в історичній археології”: тези доповідей. Кам’янець-Подільський Торонто Львів, 1992. С. 1213.
    54. Историческая записка о городе Каменце-Подольском / Материалы для статистики России // Журнал Министерства Внутренних Дел. С.-Петербург, 1853. Ч. ІІ, отд. ІІІ. С. 148.
    55. История русской архитектуры; под общ. ред. Ю.Ушакова, Т.Славиной. [2-е изд.]. М., 1995. 570 с.
    56. История строительной техники /Н.Н.Аистов, Б.Д.Васильев, В.Ф.Иванов и др. - под общ. Ред. В.Ф.Иванова. Ленинград-Москва, 1962. - 540 с.
    57. Історія української архітектури / [Ю.С.Асєєв, В.В.Вечерський, О.М.Годованюк та ін.]; за ред. В.І.Тимофієнка. К.: Техніка, 2003. 472 с.
    58. Казанцева Т. Кам’яниця № 28 на пл. Ринок у Львові. Матеріяли натурних досліджень і пропозиції реконструкції / Тетяна Казанцева // Вісник інституту „Укрзахідпроектреставрація”. Львів, 2006. № 16. С. 91 112.
    59. Ківільша Г.Б. Дослідження житлової забудови на Центральній площі в Кам’янці-Подільському / Ганна Болеславівна Ківільша // Тези доповідей VІ-ої Подільської історико-краєзнавчої конференції (секція історії дожовтневого періоду). Кам’янець-Подільський, 1985. С. 7778.
    60. Ківільша Г.Б. Кам’янецькі кахлі / Ганна Болеславівна Ківільша // VІІ Подільська історико-краєзнавча конференція (секція історії дожовтневого періоду). Тези доповідей. Кам’янець-Подільський, 1987. С. 7577.
    61. Ківільша О.К. Про датування та атрибуцію пам’яток архітектури м.Кам’янця-Подільського у „Словнику пам’яток історії і культури Хмельницької області” /О.К.Ківільша, М.Б.Петров // Освіта, наука і культура на Поділлі. Збірник наукових праць. Кам’янець-Подільський, 1998. С. 177183.
    62. Колодзєйчик Д. Кам’янецький еялет: турецькі джерела до історії Поділля 1672 1699 років / Даріуш Колодзейчик // Український археографічний щорічник. Київ: Наукова думка, 1992. Вип. 1. С. 113118.
    63. Колчин Б.А. Михайловский раскоп / Б.А.Колчин, А.С.Хорошев // Археологическое изучение Новгорода. М.: Наука, 1978. С. 135173.
    64. Колчин Б.А. Ильинский раскоп (стратиграфия и хронология) / Б.А.Колчин, Н.Б.Черных //Археологическое изучение Новгорода. М.: Наука, 1978. С. 57116.
    65. Косміна Т.В. Сільське житло Поділля. Кінець ХІХ ХХ ст. / Тамара Володимирівна Косміна. К.: Наукова думка, 1980. 190 с.
    66. Кравцов С. Планування ринкових площ Галичини. (На матеріалах сучасної Львівської обл.) / Сергій Кравцов // Вісник інституту „Укрзахідпроект-реставрація”. Львів, 1993. № 1. С. 1416.
    67. Кравцов С. Принципи регулярного містобудування Галичини ХІV ХVІІ ст. / Сергій Кравцов // Вісник інституту „Укрзахідпроектреставрація”. Львів, 2007. № 17. С. 112184.
    68. Крикун М.Г. Про житловий фонд Кам’янця-Подільського у ХVІІІ ст. / Михайло Григорович Крикун // Тези доповідей V-ої Подільської історико-краєзнавчої конференції. Кам’янець-Подільський, 1980. С. 8991.
    69. Крикун М.Г. Люстрація Кам’янця-Подільського 1734 р. (до питання про житловий фонд українського міста у ХVІІІ ст.) / Михайло Григорович Крикун // Український археографічний щорічник. Київ, 1993. Вип. 2. С. 193262.
    70. Кутовой А.И. Киевские жилища Х-ХIII вв. и их место в древнерусской архитектуре / Александр Иванович Кутовой // Архитектура Киева. - К., 1982. - С. 23-29.
    71. Крыжицкий С.Д. История домостроительства Ольвии в эллинистическую эпоху. (Опыт реконструкции жилых домов и кварталов): автореф. дис. На соискание науч. степени канд. ист. наук: спец. Исторические науки 575 „археология” / С.Д.Крыжицкий. Ленинград, 1968. 17 с.
    72. Крыжицкий С.Д. Жилые дома античных городов Северного Причерноморья (VІ в. до н.е. ІV в. н.е.) / Сергей Дмитриевич Крыжицкий. К.: Наукова думка, 1982. 165 с.
    73. Крыжицкий С.Д. Ольвия. Историографическое исследование архитектурно-строительных комплексов / Сергей Дмитриевич Крыжицкий. К.: Наукова думка, 1985. 189 с.
    74. Лавров В.А. Развитие планировочной структуры исторически сложившихся городов / В.А.Лавров. М.: Стройиздат, 1977.
    75. Липа К. Актові книги Сатанівського магістрату: відомості щодо архітектури міста / Катерина Липа // Архітектурна спадщина України. Київ: Українознавство, 1996. Вип. 3. Ч. 2. С. 109116.
    76. Липа К. Малі міста Поділля ХVІ ХVІІ ст. Проблема стилю / Катерина Липа // Архітектурна спадщина України. Київ, 1997. Вип. 4. С. 3039.
    77. Літопис Руський за Іпатським списком. К., 1989.
    78. Логвин Н.Г. До питання про муроване будівництцо середньовічного Луцька / Наталя Григорівна Логвин // Шоста Всеукраїнська наукова конференція з історицного краєзнавства. Луцьк, 1993. С. 174175.
    79. Лукин В. Сто еврейских местечек Украины. Исторический путеводитель / В.Лукин, А.Соколова, Б.Хаймович. Вып. 1. Подолия. [2-е изд.]. Иерусалим Санкт-Петербург, 1998. 320 с.
    80. Лукин В. Сто еврейских местечек Украины. Исторический путеводитель / В.Лукин, А.Соколова, Б.Хаймович. Вып. 2. Подолия. Санкт-Петербург, 2000. 702 с.
    81. Максимович М. О мнимом запустении Украины в нашествие Батыево и населении ее новопришлым народом. (Письмо М.П.Погодину) / Михайло Олександрович Максимович // Максимович М. Киев явился градом великим...” Вибрані українознавчі твори. К.: Либідь, 1994. С. 179190.
    82. Макушенко П.И. Народная архитектура Закарпатья / П.И.Макушенко, З.А.Петрова. К., 1956. 56 с.
    83. Мандзій А.О. Сліди в минуле. Археологічні розкопки в середньовічному Кам’янці-Подільському / Адріан-Олег Мандзій. Кам’янець-Подільський: Вид-во „ХВМ”, 1999. 35 с.
    84. Марампольський А.Й. Відкриття настінних розписів у Кам’янці-Подільському / А.Й.Марампольський // Тези доповідей науково-практичної конференції Реставрація, консервація, атрибуція пам’яток мистрцтва на Украіні”. Кам’янець-Подільський, 1989. С. 3238.
    85. Мартинюк А. Ренесансна житлова архітектура Жовкви / Алла Мартинюк // Народознавчі зошити. Львів, 2000. № 2. С. 262271.
    86. Матеев М. Стара родопска архитектура / М.Матеев. София, 1974. 30 с.
    87. Мёссель Э. Пропорции в античности и в средние века / Є.Мёссель . М.: Изд-во ВАА, 1936. 256 С.
    88. Могытыч Р.И. К вопросу о планировке львовского средместья // Архитектурное наследство. М., 1992. № 39. С. 135138.
    89. Могитич Р. Княжа доба у планувальній структурі західноукраїнських міст. Звенигород / Роман Могитич // Вісник інституту „Укрзахідпроектреставрація”. Львів, 1995. № 3. С. 517.
    90. Могитич Р.І. Вулиця літописного Звенигорода / Роман Іванович Могитич // Археологія. К.: Наукова думка, 1995. № 4. С. 140 143.
    91. Могитич Р. Проблема початків львівського середмістя у світлі документів та історіографії / Роман Могитич // Урбаністично-архітектурні проблеми міст Галичини: зб. наук. праць. Львів, 1996. С. 9193.
    92. Могитич Р. Кам’яниця Іловича у Львові (вул. Вірменська, 3) / Роман Могитич // Вісник інституту „Укрзахідпроектреставрація”. Львів, 1997. № 6. С. 107113.
    93. Могитич Р. Історична топографія Теребовлі / Роман Могитич // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація. Львів, 1999. № 10. С. 2736.
    94. Могитич Р.І. Розвиток урбаністичного середовища львівського середмістя у другій половині ХІІІ на початку ХХ століть: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. архітектури: спец. 18.00.01 „Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури” / Р.І.Могитич. Львів, 2003. 18 с.
    95. Могитич Р. Урбаністичне середовище Львова у ХVІ другій половині ХVІІ ст. / Роман Могитич // Вісник інституту „Укрзахідпроектреставрація”. Львів, 2006. № 16. С. 2037.
    96. Мокеев Г.Я. Черты своеобразия в структурах городов восточных и западных славян / Г.Я.Мокеев // Архитектурное наследство. Москва: Стройиздат, 1975. № 23. С. 313.
    97. Мокеев Г.Я. Кашин ХVІ ХVІІ вв. и города сходного типа / Г.Я.Мокеев, И.Ю.Меркулова // Архитектурное наследство. Москва: Стройиздат, 1988. № 36. С. 165 174.
    98. Молчановский Н. Очерк известий о Подольской земле 1434 года. (Преимущественно по летописям) / Никандр Молчано
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины