ІСТОРИКО-МІСТОБУДІВНЕ ФОРМУВАННЯ КИТАЇВСЬКОГО КОМПЛЕКСУ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ КИЄВА Х – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ : Историко-градостроительных ФОРМИРОВАНИЕ КИТАЙСКОГО КОМПЛЕКСА В КОНТЕКСТЕ РАЗВИТИЯ КИЕВА Х - НАЧАЛА ХХ ВЕКОВ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ІСТОРИКО-МІСТОБУДІВНЕ ФОРМУВАННЯ КИТАЇВСЬКОГО КОМПЛЕКСУ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ КИЄВА Х – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ
  • Альтернативное название:
  • Историко-градостроительных ФОРМИРОВАНИЕ КИТАЙСКОГО КОМПЛЕКСА В КОНТЕКСТЕ РАЗВИТИЯ КИЕВА Х - НАЧАЛА ХХ ВЕКОВ
  • Кол-во страниц:
  • 221
  • ВУЗ:
  • Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • Міністерство культури і туризму України
    Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури



    На правах рукопису




    Ізотов Анатолій Олександрович


    УДК 711.52:902(477-25)09/20”




    ІСТОРИКО-МІСТОБУДІВНЕ ФОРМУВАННЯ
    КИТАЇВСЬКОГО КОМПЛЕКСУ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ КИЄВА Х ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ



    Спеціальність 18.00.01 теорія архітектури,
    реставрація пам’яток архітектури



    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата архітектури



    Книга ІІ. Додатки


    Науковий керівник
    Яременко Лариса Василівна
    кандидат архітектури




    Київ 2008








    ПЕРЕЛІК ІЛЮСТРАЦІЙ І ТАБЛИЦЬ







    ТАБЛИЦІ




    №№


    Назва таблиці












    1.


    Розташування об’єкта дослідження Китаївського комплексу в планувальній структурі м.Києва




    2.


    Китаївський комплекс в структурі містобудівних утворень ІХ-ХІІІ століть




    3.


    Архітектурно-планувальне ядро Китаївського комплексу (Х перша половина ХІІІ століть)




    4.


    Духовні осередки Китаївського комплексу в структурі південної околиці Києва




    5.


    Еволюція об’ємно-просторової структури Троїцької церкви Китаївської пустині




    6.


    Графічна реконструкція архітектурно-планувальної структури Спасо-Преображенського скиту станом на 1925 рік (За результатами дослідження)




    7.


    Забудова території Спасо-Преображенського скиту 1925 та 2004 років (За результатами дослідження)




    8.


    Видове сприйняття Китаївського комплексу в Х початку ХХІ століть




    9.


    Етапи формування Китаївської пустині




    10.


    Етапи формування Спасо-Преображенського скиту




    11.


    Функціональна організація Китаївського комплексу та його історичного оточення на початку ХХ століття




    12.


    Функціональна організація Китаївського комплексу на початку ХХІ століття




    13.


    Формування історичного оточення Китаївського комплексу в ХІХ початку ХХІ століть




    14.


    Інтеграція Китаївського комплексу до містобудівної структури Києва




    15.


    Внутрішні та зовнішні зв’язки Китаївського комплексу




    16.


    Графічний аналіз візуальних зв’язків Китаївського комплексу та його історичного оточення за іконографічними матеріалами 2-ї пол. ХІХ поч. ХХІ століть




    17.


    Чинники впливу на територію в межах Китаєво-Голосіївської лісної дачі в 1809 2008 роках




    18.


    Екологічні чинники впливу на Китаївський комплекс та його історичне оточення на 2008 рік




    19.


    Пам’яткоохоронне зонування території Китаївського комплексу (За результатами дослідження)




    20.


    Зони регулювання забудови (За результатами дослідження)







    ІЛЮСТРАЦІЇ




    №№


    Назва ілюстрації












    1 а.


    Геометрической Специальной план Кирпичнаго завода при селе Пирогах (...)”. 1788 г.




    1 б.


    Геометрической Специальной план Киевского наместничества и уезда (...)”. 1788 г.




    2.


    План Києва. 1799 р. Фрагмент




    3 а.


    Геометрической план Киевской губерни и уезда Киевскаго ж: дачи владения Киевопечерской Лавры (...). 26 ноября 1809 г.




    3 б.


    Геометрической план Киевской губерни и уезда Киевскаго ж: дачи владения Киевопечерской Лавры (...). 26 ноября 1809 г.




    4 а.


    План Китаєво-Голосіївської лісної дачі. 1874. Фрагмент




    4 б.


    План, фасад и разрез на постройку (...) лесной Китаевской караулки (...). Чертил послушник Г.Постников. 1897 г.




    5.


    План Китаево-Голосеевской лесной дачи владения Успенской Киево-Печерской лавры Киевской губерни и узда. 1910 г. Фрагмент




    6 а.


    Болгарський хутір, Спасо-Преображенський скит та село Мишоловка. Фрагмент плану Києва. 1925 р.




    6 б.


    Китаєво. Фрагмент плану Києва. 1925 р.




    7.


    План части Китаевской пустыни. 19 марта 1860 г.




    8.


    План Лесонасаждений Китаевской защитной дачи Киевской губерни и уезда (...). Снимал, чертил и иллюстрировал старший топограф Иванов. Копировал послушник Иван Захаров. 2 октября 1894 г.




    9.


    План поместья болгарского архиерея (...). Середина ХІХ століття




    10.


    Генеральный план части лаврского леса. С натуры снимал монах Анастасий. 24 мая 1872 г.




    11 а.


    План и фасад на устройство деревянной ограды в каменных столбах (...). Чертил послушник Иван Зайцев. 21 августа 1892 г.




    11 б.


    План и фасад на устройство деревянной ограды в каменных столбах (...). Чертил послушник Иван Зайцев. 24 июля 1893г.




    12.


    План расположения водоподъёмной трубы в имении Спасо-Преображенского монастыря. 11 июля 1901 г.




    13.


    План и фасад на устройство деревянной ограды в каменных столбах (...). Чертил послушник Иван Зайцев. 1892 г. (?)




    14 а.


    План Верхнего яруса Китаевских пещер (...). 8-9 декабря 1910 г.




    14 б.


    План Китаївських печер, поданий в Зводі пам’яток історії та культури”. 1999 р.




    14 в.


    План печер колишнього Спасо-Преображенського скиту за матеріалами досліджень І.Гойзмана. 1969 р.




    14 г.


    План Китаївських печер за матеріалами досліджень 1994 р.




    15.


    Военно-археологический план Китаевского городища и прилежащей к нему местности, с могильниками и пещерами. Составил подпоручик 6-го понтонного батальона В.Т.Чеботарёв. Редактировал капитан Н.Ф.Наркевич. Май 1914 г. М 1:4200




    16 а.


    Странноприїмниця Спасо-Преображенського скиту. Промальовка за обмірами В.Іванова 1919 р. Ізотова А.О. 2007 р.




    16 б.


    Ілларіонівський корпус Спасо-Преображенського скиту. Промальовка за обмірами В.Іванова 1919 р. Ізотова А.О. 2007 р.




    16 в.


    Баня Спасо-Преображенського скиту. Промальовка за обмірами В.Іванова 1919 р. Ізотова А.О. 2007 р.




    17 а.


    Передний фасад каменного нового дома Китаевской пустыни. С натуры снял в 1919 г. Иеродиакон Памва




    17 б.


    Левый фасад кухонного 2-х этажного каменного дома. Китаевская пустынь. С натуры снял в 1919 г. Иеродиакон Памва




    18.


    Т.Шевченко. Китаївська Т.Шевченко. Китаївська пустинь. Начерк. 1843 р. Папір, олівець




    19.


    Домінік П’єр де ля Фліз. С.Мишоловка. Малюнок. 1854 р.




    20.


    Дорога в Китаєво. Гравюра І.Рашевського з малюнка П.Васильченка. 1869 р.




    21 а.


    В.Орловський. Дніпро. 1880 р. Полотно, олія




    21 б.


    В.Орловський. Шлях в Китаєво. 1874 р. Полотно, олія




    21 в.


    В.Орловський. Шлях в Китаєво (під Києвом). Гравюра. 1889р.




    22.


    Д.Яблонський. Креслення та акварельні замальовки порталів Троїцької церкви Китаївської пустині. Початок 50-х років ХХ століття




    23.


    Краєвиди китаєва. Фото кінця ХІХ початку ХХ століть




    24 а-г.


    Китаївська пустинь. Листівки кінця ХІХ початку ХХ століть




    24 д.


    Кіевъ. Параходъ отходящій на гулянье в Китаевскую пустынь. Изданіе Д.Маркова. Кіевъ. 1903 г.




    24 є-ж.


    Спасо-Преображенський скит. Листівки. 1912 р. Хромолітографія Києво-Печерської лаври




    25 а.


    Ікона прп. Досіфеї Китаївської




    25 б.


    Ікона прп. Феофіла




    26 а.


    Л.Махновець. Схематичний план Києва ІХ-ХІІІ ст. з околицями. 1970 р.




    26 б.


    Л.Махновець. Київщина ІХ-ХІІІ ст. з околицями. 1970 р.




    27.


    Пути, укреплённые пункты и валы правого берега р.Днепра у гор. Киева эпохи Князя Ярослава І.Составилъ и чертилъ Капит. Колядо. Под редакціей Подполк. Стеллецкаго.




    28.


    Карта памяти Пояс боевой славы города-героя Киева”. 1994 г. Фрагмент




    29 а.


    Дитинець. Реконструкція. За О.Кутовим та В.Розенбергом




    29 б.


    Складномисове поселення. За К.Носовим




    29 в.


    Городища складномисового типу за К.Носовим: 1) у с.Осовик; 2) Кветунь; 3) Китаєво




    30 а.


    Перепланована у ХVІ-ХVІІ ст.ст. ділянка Китаївського городища. План Китаївського городища (...). 1914 р. Фрагмент




    30 б.


    В’їзд на дитинець. Фото Ізотова А.О. 2007 р.




    31 а-в.


    Територія поселення (посаду). Фото Ізотова А.О. 2007 р.




    32 а,б.


    Залишки залізоварного та залізообробного виробництв Х-ХІІ століть. За І.Мовчаном




    32 в.


    Кераміка з житла № 2 посадку літописного міста Пересіченя. За І.Мовчаном




    33 а.


    Курганний могильник. План Китаївського городища. 1914р. Фрагмент




    33 б.


    Курганний могильник. Фото Ізотова А.О. 2006 р.




    34.


    Курганний могильник Китаївського комплексу. За матеріалами археологічних досліджень І.Мовчана, Л.Степаненко




    34 а.


    Курган № 1 першої курганної групи




    34 б.


    Курган № 2 першої курганної групи




    34 в.


    Курган другої курганної групи




    34 г.


    Курган третьої курганної групи




    34 д.


    Залишки з поховання Х століття




    35 а,б.


    Печери Китаївського комплексу під дитинцем. Фото Ізотова А.О. 2007 р.




    36 а.


    Залишки монаха в галереї печер Китаївського комплексу під дитинцем. Фото Ізотова А.О. 2002 р.




    36 б.


    Вхід в печеру прп. Досіфея. фото Ізотова А.О. 2002 р.




    36 в.


    Печера прп. Досіфея під час замурування автентичної поверхні. Фото Ізотова А.О.




    37 а.


    Троїцька церква. Вигляд з Китай-гори. Фото Ізотова А.О. 2007 р.




    37 б.


    Троїцька церква з південно-східного боку. Фото ІзотоваА.О. 2005 р.




    37 в.


    Троїцька церква з головного входу.Фото Ізотова А.О. 2007р.




    38.


    Архітектор В.Ніколаєв. проект перебудови кам’яного храму в Китаївській пустині




    38 а.


    Західний фасад




    38 б.


    План




    38 в.


    Переріз по лінії А-Б




    38 г.


    Переріз по лінії В-Г




    39.


    Сучасний стан троїцької церкви Китаївської пустині. Фото Ізотова А.О. 2007 р.




    40 а.


    Церква Трьох Святителів. Фото Ізотова А.О. 2007 р.




    40 б.


    Церква Дванадцяти Апостолів. Фото Ізотова А.О. 2007 р.




    40 в.


    А.Меленський. Проект на будівництво ц.Трьох Святителів. 1809 р.




    40 г.


    Церкви Трьох святителів, Дванадцяти апостолів, келії, кухня, хлібна. План. 1999 р.




    40 д.


    Булевтерій. Олімпія. План.




    41.


    Перший варіант дзвіниці Китаївської пустині. 25 вересня 1825 р.




    42 а.


    Дзвіниця Китаївської пустині. Фото кінця ХІХ століття.




    42 б.


    Дзвіниця Китаївської пустині. Реконструкція плану за обмірами 1919 року Ізотова А.О. 2008 р.




    43 а.


    Китаївська пустині. Вигляд з Китай-гори. Фото 80-х років ХІХ століття




    43 б.


    В.Орловський. Дніпро. 1882 р. полотно, олія. Фрагмент




    44 а.


    Братський корпус Китаївської путсині. Фото Ізотова А.О. 2007 р.




    44 б.


    План-схема Китаївської пустині з визначенням будівлі Братського корпусу в структурі ансамблю. Графіка ІзотоваА.О. 2008 р.




    45 а.


    Економічна брама Китаївської пустині. Обмірні креслення 1919 р.




    45 б.


    План-схема Китаївської пустині з визначенням споруди Економічної брами в структурі ансамблю. Графіка ІзотоваА.О. 2008 р.




    46 а.


    Головний фасад каплиці для цвинтаря Китаївської пустині. Графічна реконструкція за проектом П.Спарро 1867 р. Ізотова А.О. 2008 р.




    46 б.


    Цокольний та перший поверхи каплиці для цвинтаря Китаївської пустині. Графічна реконструкція за проектом П.Спарро 1867 р. Ізотова А.О. 2008 р.




    47 а.


    Монах Євкарпій. Проект Старого” шпиталю. 4 жовтня 1867р.




    47 б.


    План-схема Китаївської пустині з визначенням будівлі Старого” шпиталю в структурі її Господарського двору. Графіка ІзотоваА.О. 2008 р.




    48 а.


    Новий” шпиталь. Фото Ізотова А.О. 2007 р.




    48 б.


    План-схема Китаївської пустині з визначенням будівлі Нового” шпиталю в структурі її Господарського двору. Графіка ІзотоваА.О. 2008 р.




    49 а.


    Бічне крило Нового” шпиталю. Фото Ізотова А.О. 2007 р.




    49 б.


    План-схема Китаївської пустині з визначенням Бічного крила Нового” шпиталю в структурі її Господарського двору. Графіка ІзотоваА.О. 2008 р.




    50 а.


    Церква Серафіма Саровського. Фото Ізотова А.О. 2008 р.




    50 б.


    План-схема Китаївської пустині з визначенням церкви Серафіма Саровського в структурі її Господарського двору. Графіка ІзотоваА.О. 2008 р.




    51 а.


    Новий дім” для старих священнослужителів Китаївської пустині до реставрації. Фото Ізотова А.О. 2002 р.




    51 б.


    Новий дім” для старих священнослужителів Китаївської пустині під час реставрації. Фото Ізотова А.О. 2007 р.




    51 в.


    План-схема Китаївської пустині з визначенням будівлі Нового дому” для старих священнослужителів в структурі ансамблю. Графіка ІзотоваА.О. 2008 р.




    52 а.


    Житловий корпус Китаївської пустині. Фото Ізотова А.О. 2007 р.




    52 б.


    План-схема Китаївської пустині з визначенням будівлі житлового корпусу в структурі її Господарського двору. Графіка ІзотоваА.О. 2008 р.




    53 а.


    Архітектор В.Ніколаєв. Проект свічкового заводу Китаївської пустині. Кінець ХІХ століття




    53 б.


    Архітектор В.Ніколаєв. Проект комори для свічкового заводу Китаївської пустині. Кінець ХІХ століття




    54 а.


    Свічковий завод Китаївської пустині. Фото Ізотова А.О. 2007 р.




    54 б.


    План-схема Китаївської пустині з визначенням споруди свічкового заводу в структурі її Господарського двору. Графіка ІзотоваА.О. 2008 р.




    55 а.


    План Киевской губерни и уезда под названием Китаево-Голосеевского леса (...). 15 декабря 1893 г.




    55 б.


    План частини Китаївського Виноградного саду. Кінець ХІХ століття




    56.


    О.Середа. проект церкви Преображення Господнього Спасо-Преображенського скиту. 12 грудня 1870 р. Склав послушник Андрій Петренко




    57 а.


    Церква Преображення Господнього Спасо-Преображенського скиту. Фото початку ХХ століття




    57 б,в


    Церква Преображення Господнього Спасо-Преображенського скиту. Графічна реконструкція ІзотоваА.О., Прохоренко Т.О.





    58 а.


    Рясофорний монах Анастасій. Проект надвірних служб Спасо-Преображенського скиту. 11 липня 1874 р.




    58 б.


    Спасо-Преображенська пустинь. Трапезна, кухня, хлібна. Обмір. 31 травня 1919 р. З натури зняв лаврський архітектор, послушник В.Іванов




    59 а.


    Шлях в Спасо-Преображенський скит. Фото початку ХХ століття




    59 б.


    Спасо-Преображенський скит з парадного входу. Фото початку ХХ століття




    60 а.


    Болгарський (Корчуватський) цвинтар. Фото Ізотова А.О. 2007 р.




    60 б,д.


    Цвинтар Спасо-Преображенського скиту. Фото початку ХХ століття




    60 в.


    Цвинтарі: 1) Болгарський, 2) Спасо-Преображенський. План 1925 р.




    60 г.


    Корчуватський (Болгарський) цвинтар. План 2004 р.




    61 а.


    Будинок М.Грушевського. фото Ізотова А.О. 2007 р.




    61 б.


    З випадковою екскурсією біля Китаївської пустині: М.Біляшівський в білому кашкеті, художник В.Замирайло (в плащі), Б.Яновський (крайній праворуч)




    62 а.


    План Китаївського городища (...). 1914 р. Фрагмент




    62 б,в.


    Вид на дачі Коник. Фото початку ХХ століття




    63.


    План Києва та його околиць. 1865 р. Фрагмент




    64 а,б.


    Територія колишніх дач Коник” (сучасний житловий масиві Корчувате 1). Вид з боку о.Галерний. Фото Ізотова А.О. 2007р.




    65 а,б.


    Залишки водогону біля території колишнього Спасо-Преображенського скиту. Фото Ізотова А.О. 2007 р.




    65 в.


    Залишки водогону біля Китаївського струмка. Фото ієромонаха Мойсея. 2007 р.




    66 а.


    Житловий будинок зведений 1958 р. на території Китаївської пустині. Фото Ізотова А.О. 2007 р.




    66 б.


    План-схема Китаївської пустині з визначенням будинку 1858 року в структурі ансамблю. Графіка ІзотоваА.О. 2008 р.




    67 а,б,в


    Урбанізація території Китаївського комплексу в ХХ столітті. Фото Ізотова А.О. 2007 р.




    68 а.


    Забудова вул.Ягідна. Фото Ізотова А.О. 2007 р.




    68 б.


    Забудова села Мишоловка. Фото Ізотова А.О. 2007 р.




    69 а,в,г


    Нова забудова на проспекті Науки в межах візуальних зв’язків Китаївського комплексу. Фото Ізотова А.О. 2007-2008 рр.




    69 б.


    Забудова по вул.Китаївська. Фото Ізотова А.О. 2007 р.




    70.


    Карта Київського військового округу. 1887 р. Фрагмент




    71 а.


    Порівняльний аналіз планувальної структури с.Мишоловки 1887 та 2008 рр.




    71 б.


    Порівняльний аналіз архітектурно-планувальної структури с.Мишоловки 1887 та 2008 рр.




    72 а.


    План території колишнього хутора Самбурки. 2004 р.




    72 б.


    Колишній хутір Самбурки. Фото Ізотова А.О. 2007 р.




    73 а.


    Самбурський хутір. Геометрический план Киевской губерни (...). 1089. Фрагмент




    73 б.


    Самбурський хутір та слобода Штатних служителів. Геометрический план Киевской губерни (...). 1089. Фрагмент




    74 а.


    План скотного двору Самбурського хутора. 1906 р. Графічне відтворення Ізотова А.О. 2008 р.




    74 б.


    Самбургский хутор. Из обмерных пл(...)общ. Початок ХІХ століття. Фрагмент




    75 а.


    Тютюнова фабрика РЕЄМСТМА”. Фото Ізотова А.О. 2007р.




    75 б.


    1-й філіал пивного заводу Славутич”. Фото Ізотова А.О. 2007р.




    76 а,б,в


    Територія Пирогівського сміттєзвалища та завод з переробки сміття ГрінКо”. Фото Яременко Л.В. 2007 р.




    77.


    План окрестностей Киева. Литография Шелковникова в Москве. 1881 г. Фрагмент




    78 а.


    Карта Київського військового округу. 1887 г. Фрагмент




    78 б.


    Проспект Науки. Ділянка колишнього яру. Фото ІзотоваА.О. 2007 р.




    79.


    Карта Києва та його околиць. 1910 р. Фрагмент




    80.


    Карта Наддніпрянщини. 1912 р.




    81 а,б.


    Завод залізобетонних конструкцій. Фото Ізотова А.О. 2007 р.




    82 а.


    300-літній каштан. Фото Ізотова А.О. 2002 р.




    82 б.


    Віковий дуб. Фото Ізотова А.О.




    83 а.


    Шпиталь Держприкордонслужби України на місці території колишнього Спасо-Преображенського скиту та цвинтаря. Фото Ізотова А.О. 2007 р.




    83 б.


    Приватна забудова в межах території колишнього Спасо-Преображенського скиту. Фото Ізотова А.О. 2007 р.




    84.


    Церква Преображення Господнього Спасо-Преображенського скиту. Графічна реконструкція ІзотоваА.О. 2006 р.
  • Список литературы:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

    У результаті проведеного дослідження:

    1. З’ясовано відсутність на даний час цілісного дослідження щодо історико-містобудівного формування Китаївського комплексу та наукових розробок щодо його подальшого розвитку. Вперше виявлено та введено до наукового обігу окремі архівні, історіографічні та іконографічні матеріали, зокрема, плани та карти кінця ХVІІІ початку ХХ століття, а також креслення та начерки пам’яток Китаївського комплексу, в тому числі Спасо-Преображенського скиту протягом 1770-х-2006 років; проведена їх систематизація, зібрана та упорядкована правова база щодо комплексу в часових межах 1929-2007 років, а також введено до наукового обігу історії архітектури досі невідомі імена лаврських зодчих: рясофорний монах Анастасій, лаврський архітектор В.Іванов, ієродиякон О.Памва, послушник А.Петренко. Розширено перелік творчого наробку архітектора В.Ніколаєва, який спроектував ряд будівель Спасо-Преображенського скиту. Розроблено та вперше введено до наукового обігу графічні реконструкції первісної об’ємно-просторової структури Троїцької церкви Китаївської пустині, Преображенської церкви.
    2. Вперше встановлено і досліджено етапи, умови та чинники, які обумовили та впливали на розвиток Китаївського комплексу та його історичне оточення. Визначено зовнішні чинники, які негативно впливають на екологію Китаївського комплексу.
    3. Встановлено внутрішні та зовнішні зв’язки Китаївського комплексу: територіальні, природні, функціонально-планувальні, транспортні та пішохідні, об’ємно-просторові, візуальні, політичні, військові, історичні, соціальні, економічні, духовні, культурні. В результаті дослідження цих зв’язків встановлено, що на всіх етапах розвитку Китаївського комплексу головними були його візуальні, культурні та духовні зв’язки на внутрішньому та зовнішньому рівнях. Визначено, що збереження, розкриття та удосконалення цих зв’язків на містобудівному рівні забезпечить покрашення містобудівних якостей Китаївського комплексу та забезпечить його збереження як історичного, культурного та містобудівного осередку в структурі Києва.
    На основі виявлених зв’язків вперше встановлено та досліджено процес інтеграції Китаївського комплексу до містобудівної структури Києва.
    4. Вперше, з 1928 року, проведено комплексне дослідження Спасо-Преображенського скиту та встановлено його історичні та територіальні зв’язки з Китаївським комплексом; розроблено науково-практичні рекомендації щодо відтворення його окремих будівель і споруд.
    5. Визначено вимоги щодо подальшого розвитку Китаївського комплексу та його історичного оточення, зокрема необхідність врахування особливостей території при вирішенні функціонально-планувальної та об’ємно-просторової структур забудови а також визначено умови регенерації Китаївського комплексу, а саме: містобудівна буферизація історичних територій, історична відповідність, візуалізація середовища, містобудівна пріоритетність. На основі останньої, повинні регулюватись всі містобудівні процеси в межах Китаївського комплексу та його історичного оточення.
    6. На основі проведеного дослідження пам’яткоохоронного зонування території Китаївського комплексу та його історичного оточення запропоновано: скориговані межі Китаївського історичного ареалу та подано науково-обґрунтовані рекомендації щодо його подальшого визначення в межах колишньої Китаєво-Голосіївської лісної дачі. Розроблено межі зон регулювання забудови та межі збереження вільних територій довкола Спасо-Преображенського скиту.
    7. Розроблено теоретичні та науково-практичні рекомендації щодо перспективного розвитку Китаївського комплексу та його історичного оточення, зокрема: зміна функціонального призначення окремих територій, збереження та розвиток існуючої пішохідно-транспортної мережі, відновлення втрачених та розвиток існуючих візуальних зв’язків Китаївського комплексу на внутрішньому та зовнішньому рівнях.


    Отримані в роботі результати вказують на необхідність комплексного наукового підходу до дослідження розвитку історико-містобудівних осередків зі значним історико-культурним потенціалом, а отже обумовлюють проведення подальших досліджень саме в цьому напрямку, а також можуть стати не лише необхідною науковою базою в питаннях забезпечення збереження традиційного характеру середовища Китаївського комплексу та його історичного оточення, але й для інших історичних населених місць, забезпечивши таким чином збереження культурного надбання сучасної України для прийдешніх поколінь.Києво-Жулянське плато Это плато, в средней части своей, является водоразделом двух соседних речных систем: Ирпеня, с его притоками (ручьи Будаевский, Глевахский и др.), с одной стороны, и Виты с её притоками (Хотовско-Пироговский ручей и др.), с другой по этому водоразделу и происходило издавна сообщение Киева с южными его околицами Витяченским краем (долина реки Вита), Постугнием (долина реки Стугны), и Поросьем (долина реки Роси)”. Див.: Добровольский Л.Н., Наркевич Н.Ф. Памятка для г.г. участников экскурсии Киевского отдельного императорского русского военно-исторического общества: Обозрение достопримечательностей на пути из Киева к Китаеву по Днепру. Приложение к нему план Китаевского городища / Л.Н.Добровольский Н. Ф. Наркевич // Военно-исторические вести. 1914. 22 июня. 27 c. Л. 8 9.
    [1] Історико-опорний план міста затверджений в складі Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року”.
    [1] Термін введено В.Коваленком у 1988 році Див.: Коваленко Віталій. Свідок трьох цивілізацій / Віталій Коваленко // Літературна Україна. 1988. 5 трав. С.7.
    [1] Митрополит писав, що (...) сия Пустынь основана ещё в половине 12 столетия Великим Князем Киевским Андреем Юрьевичем Боголюбским, проименованным Китаем, а по его прозванию наименована Китаевскою, и что Князь сей, на Северной горе близ оной якобы имел свой увеселительный Дом (...)”. Див.: Описание Киевопечерской Лавры с присовокуплением разных грамот и выписок, объясняющих оное, также планов Лавры и обеих пещер. Издание второе, исправленное и умноженное. К.: Печатано в Тип. Киевопечерской лавры, 1831. С.308.
    [1] В грамоті зокрема зазначалося: Се азъ великий князь Китай, нареченный во святом крещении Андрей”. Див.: Я.З. Киев. Китаевская и Голосеевская пустынь / Я.З. // Киевские губернские ведомости. 1850. № 38. С. 297 298.
    [1] (...) великі печери, вириті, як здається, у часи Андрія Боголюбського. На горі видніються і досі сліди земляних укріплень (...). В цих печерах бенкетував я по декілька днів з усім своїм товариством в виді Китаївської обителі, а святі отці і не підозрювали цього.
    Освячував я їх білими восковими свічками, тут же в Китаївський обителі, що виготовляли для Києво-Печерської лаври. Застилав я ці морокові печери дорогими ковдрами, шалями та оксамитом. Шумно, весело було”. Див.: Шевченко Тарас. Повна збірка творів: В 3 т. / Тарас Шевченко. Т.2: Повісті. К.: Держ. вид-во худож. л-ри, 1949. С.90.
    [1] Гайдамаки напали на монаха Китаївської пустині Сільвестра 19 червня 1750 року під час доглядання ним за виноградним заводом пустині. Див.: Гайдамацький рух на Україні в ХVІІІ ст.: Зб. док. К.: Наук. думка, 1970. С.302.
    [1] Названий твір Кобзаря та лист архімандрита, під час розглядання їх разом дають підстави твердити, що печери відкриті” де-юре 1856 року, а де-факто за часів саме Гайдамаччини. Тому їх треба розглядати не окремо, як літературний твір та державний документ, як було до цього, а як наукове джерело в дослідженні спелеологічної частини Китаївського комплексу.
    [1] Назва Китаєво” (або Китаїв) походить від давньоруського слова Китай”, що означало вежу, призначену для облоги укріплених міст. Андрій Боголюбський до заснування комплексу ніякого відношення не мав. Китаївське городище набагато старіше; воно існувало вже в ІХ-Х століттях. Наявність на ньому стародавніх мурованих споруд проблематична: жодних слідів таких поки що не виявлено”. Див.: Берлинський М. Ф. Історія міста Києва / М. Ф. Берлинський. К.: Наук. думка, 1991. С.216.
    [1] Частина цих матеріалів, яка становила щоденники польових досліджень, зникла у часи Великої Вітчизняної війни, а друга вже за часів незалежності з фондів Національного музею історії України;
    [1] З цього питання дисертант подав історичний огляд на конференції Музею історії Києва. Див.: Ізотов Анатолій. Літопис Китаївського історико-архітектурного комплексу в постатях / Анатолій Ізотов // Київ і кияни: Мат. щоріч. практ. конф. Вип. 4 / Музей історії м.Києва. К.: Вид-во „Кий”, 2005. С.27 35.
    [1] До них можна віднести спелеолога Й.Гойзмана, ієросхимонаха Свято-Троїцького чоловічого монастиря Китаївський пустинницький скит” Мойсея, ветерана Великої вітчизняної війни, полковника у відставці, члена Ради ветеранів війни 110 мікрорайону Голосіївського району міста Києва Каравашкіна Миколи Івановича, жителів урочищ Китаїв та Самбурки.
    [1] А.Бугай зазначав: „Таємничий Китаїв. Він зберіг у собі пам’ятки, котрих вже нема в Києві. (...) мабуть саме з Китаєва і починається історія нашого міста”. Див.: Бугай А. Китаїв / А. Бугай // Вечірній Київ. 1970. 10 січ. С.4.
    [1] Ю.Івашко визначила місце церкви Сергія Радонезького (Китаївська пустинь) в ареалі пам’яток дерев’яного сакрального зодчества першої чверті ХVІІІ ст. Див.: Івашко Ю. В. Досвід комплексного вивчення архітектури дерев’яних церков Київщини на протязі їх формування (ІХ ХVІІІ століть): дис. канд. архіт.: 18.00.01 / Івашко Юлія Володимирівна. К. 1997. Таб.18.
    [1] П.Жур писав: Одні твердять, що тут у незапам’ятні часи жив якісь розбійник на ім’я Китай. Інші говорять, ніби в глибоку давнину поселилися тут якісь китайці, які зайшли сюди разом з татарами. Їм сподобався ліс, що буйно розрісся на гористому дніпровському березі, і вони покопали в горах печери, влаштували в них сховища і займалися розбоєм. А існує навіть таке припущення, що Китаїв ще старіший від Києва, що він під іменем Кітави згадується в одній із західноєвропейських хронік у хроніці Тітмара”. Див.: Жур П. Шевченківський Київ / П. Жур. К.: Вид-во худож. л-ри Дніпро”, 1991. С.134. Щодо останнього зазначимо, що П.Жур взяв цю версію у Л.Похилевича, який зазначав: (...) под именем Китавы, упоминаемой у Дитмара, должно разуметь Китаев, который древнее Киева”. Див.: Похилевич Л. Краєзнавчі праці / Л.Похилевич. Біла Церква: Вид. Олександр Пшонківський, 2007. С.74. Поряд з цим О.Бичков, у своїй праці висловив думку, що Сам город Киев в то время (в період Київської Русі) назывался Катай”, т.е. Город” (Дома”), или по-украински, Хаты”), византийцы писали KITAWA”. Див.: БычковА. Киевская Русь. Страна, которой никогда не было?: легенды и мифы / А.Быков. М.: Олімп, АСТ, Астрель, 2006. С.25;
    [1] Китай-місто містечко Київської губернії, Ліповецького повіту, у деяких документах мало назву Янполе, а також містечко Подільської губернії, Ушицького повіту та містечко Полтавської губернії, Кобелякського повіту. Див.: Энциклопедический словарь: В 82 т. / Изд.: Ф.А.Брокгауз, И.А.Ефрон СПб.: Семеновская Типолитография (И.А.Ефрона), 1890. .
    Т.ХХІХ : Керосин Коайе. 1895. С. 226.
    село Насташка (...) у 17 кілометрах на північний захід від залізничної станції Рокитне (на річці Рось). В селі виявлено залишки городища часів Київської Русі, а на околицях є два кургани. За переказами (...) тут існувало велике стародавнє місто Китай-город, яке зруйнували татари”. Див.: Історія міст та сіл Української РСР: В 26 т. К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1973. .
    Т.1: Київ та Київська область. С.561.
    [1] Березина І. Архітектурна спадщина України у творчості Наполеона Орди: іконографія та принципи використання. дис. канд. архит.: 18.00.01 / Березіна Інна Вікторівна. К. 2007. 191 с.
    [1] Вечерський В. Плани міст Лівобережної України ХVІІ-ХVІІІ ст. як джерела вивчення містобудівного розвитку / В. Вечерський // Архітектурна спадщина України. Вип. 3. ч. 1: Питання історіографії та джерелознавства української архітектури / За ред. В.Тимофієнка. К.: Вид-во Українознавство”, 1996. С. 105 121; Вечерський В. В. Спадщина містобудування України. Теорія і практика історико-містобудівних пам’яткоохоронних досліджень населених місць / В.В.Вечерський. К.: НДІТІАМ: Головархітектура, 2003. С.25 29. Тимофієнко В. Розпланування системи південних міст за архівними альбомами кінця ХVІІІ ст. // Архітектурна спадщина України. Вип. 3. ч. 1: Питання історіографії та джерелознавства української архітектури / За ред. В.Тимофієнка. К.: Вид-во Українознавство”, 1996. С. 130 155.
    [1] Цей план люб’язно надано дисертанту в НДІ пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України.
    [1] В 10 верстах від Лаври и в 2Ѕ верстах від Дніпра. Див.: Обозрение Киева в отношении к древностям, изданное по высочайшему соизволению Киевским гражданским губернатором Иваном Фундуклеем. Репр. відтвор. вид. 1847 р. К.: ТОВ „Задруга”: Вид. спілка „Літопис”, 1996. С.11.
    [1] Головне управління архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації. Планосховище. Фрагмент плану Києва. Зйомка 1925 р.
    [1] Первісно річка Любка мала назву Мишоловка. Див.: Ізотов Анатолій. Відомі та невідомі топоніми й гідроніми Голосіївського району Києва / Анатолій Ізотов // Київ і кияни: Мат. щоріч. практ. конф. Вип. 7 / Музей історії м. Києва. К.: Вид-во „Кий”, 2007. С.194.
    [1] Зважаючи на цю обставину, можна припустити, що після Версальського договору 1918 року, за яким, окрім інших підрозділів, Генеральний штаб та військові академії ліквідувалися, а Рейхсвер не мав права налічувати більше аніж 1000 військових, відповідно унеможливлювалася підготовка на території Німеччини військових фахівців. За позиціями, визначеними Раппальським договором, між Німеччиною та ССРР 1922 року, Союз повинен був готувати для неї військових фахівців різного профілю. В період 1925-1930 років на території Радянського Союзу перебувало 200 німецьких військових фахівців, а з 1930-го 300. Див.: Уткин А. И. Россия над бездной (1918 г. декабрь 1941 г.) / А.И.Уткин. Смоленск: Русичи, 2000. С.23. Серед них готували й військових топографів, які в цей час і виконали, з властивою німцям педантичністю, план Києва, до якого увійшло й урочище Китаїв.
    [1] План представлено в експозиції третього поверху Державного музея-заповідника Битва за Київ 1943 року”. Його складено напередодні контрнаступу радянських військ на Букринському та Лютежському плацдармах, так званої Київської наступальної операції;
    [1] Вперше введений до наукового обігу автором дисертації. Див.: Ізотов А. О. Китаївський історико-археологічний та архітектурний комплекс у Києві: основні етапи формування і дослідження / А. О. Ізотов // Українська академія мистецтв. Дослід. та наук.-метод. пр. Вип.10. К.: Українська академія мистецтва, 2003. С.59.
    [1] План печер поданий у Зводі (...)” складено Т.Бобровським за результатами досліджень 1993-1994 років.
    [1] За інформацією Йосипа Рувимовича Гойзмана ці печери було знищено за допомогою бульдозера через півтора тижня після їх виявлення / Бесіда з Й.Гойзманом проведена дисертантом 09.01.2008 року в Національному історико-архітектурному музеї Київська фортеця”;
    [1] Военно-археологический план Китаевского городища и прилежащей к нему местности, с могильниками и пещерами”. Виявлений під час авторського дослідження та вперше опублікований в 2004 році. Див.: Ізотов А. О. Іконографічні матеріали як джерело дослідження Китаївського комплексу в Києві / А.О.Ізотов // Українська академія мистецтв. Дослід. та наук.-метод. пр. Вип. 11. К.: Українська академія мистецтва, 2004. С. 311.
    [1] Їх поява пов’язана з тим, що після революції монастирі та церкви, як релігійні установи, були скасовані, а їхнє майно перейшло у власність держави. Тоді ж постало питання про взяття цього майна на облік. Для Китаївської пустині та Спасо-Преображенського скиту це на початку обернулося позитивним заходом проведенням монахами детальних обмірів їх споруд, які зберігаються у фондових збірках НКПІКЗ і становлять на сьогодні значну наукову цінність. Але надалі все змінилося. НКО УСРР в 1919 році, у відомство якого поступили всі релігійні пам’ятки, щодо монастирів і, зокрема, до Китаївського, зазначав: (...) Особливої уваги заслуговують будови в колишньому Лаврському (...) скиту, Китаєві (церква ХVІІІ ст. відомого київського архітектора-селянина С.Ковніра, іконостаси роботи видатних лаврських майстрів під керівництвом Захара Голубовського, скульптурні кольорові надгробки ХVІІІ століття української роботи, дзвіниця в стилі ампір та інші), які утворюють цінний історико-художній ансамбль”. Див.: Нестуля О. Доля церковної старовини в Україні 1917 1941 рр.: В 2 ч. / О.Нестуля. К., 1995. .
    Ч. 2: Кінець 20-х 1941 рр. 216 с. С.79.
    [1] План надано ієромонахом Китаївської пустині Мойсеєм.
    [1] Сучасники Кобзаря згадували: Шевченко часто залишав друзів і подорожував по місту, відвідував його живописні околиці (...), робив етюди до майбутніх творів. (...) Він блукав по Дніпрових схилах тоді ще дикій невпорядкованій місцині (...) далі повз Лавру йшов до Видубичів та Китаївської пустині”. Див.: Мосенкіс Ю. Знову про шевченківський Київ. Древнє місто у біографії поета / Ю.Мосенкіс // Нерухомість. 2003. берез. С.28.
    [1] Вперше у вітчизняний науковий обіг, після анотування зображення, введено дисертантом.
    [1] Панорамне зображення 52 х 160,5 сантиметрів представляє краєвид з боку Лисої гори на ще не забудовану дику” місцину. Ліворуч розлогі береги Дніпра, безмежні простори його заплав, попереду зеленасті ковдри рівнини та лісисті покрови Китай-гори, в барвистій улоговині якої заховалася Китаївська пустинь. І лише церква та дзвіниця виділяються з цих хащ природи своїми білими об’ємами та зелено-золотими банями. Завдяки їй стає цілком зрозумілим звернення поетів, письменників та істориків до Китаївського комплексу, оспівування та живописні описи, зроблені ними під враженням цього куточку загубленого світу”.
    [1] За інформацією, наданою кандидатом мистецтвознавства, професором, заслуженим діячем культури і мистецтв України, члена спілки художників України Ю.В.Белічко.
    [1] Мова йде про дачі Коник” поблизу урочища Китаїв.
    [1] Дві ідентичні за зображенням, проте різні за часом виходу і якістю друку листівки, було надано дисертанту зам.директора з наукової роботи Музею Т.Г.Шевченка (м.Київ) В.М.Яцюком та директором видавництва ЭММА” Л.М.Клочан.
    [1] Друга листівка присвячена Спасо-Преображенському скиту опублікована в збірнику листівок по Києву. Різниця між цими листівками лише у відсутності на одній напису в верхньому лівому куті та кольоровою насиченістю. На другій листівці в нижньому правому куті підписано: Хромолитогр. Кіево-Печер. Лавры. 1912 г.”. Збірник надано дисертанту кандидатом філологічних наук, старшим науковим співробітником НКПІКЗ Сергієм Степановичем Петровим.
    [1] Одна ікона Святого старця Досіфея рясофорного монаха (дівиці), а друга Святого Христа ради юродивого ієросхимонаха Феофіла. Розташовані в інтер’єрі церкви Святої Трійці Китаївської пустині;
    [1] Поселення скіфського часу зафіксоване розвідкою 1947 року в районі вулиці Червонопрапорної, 44-46 як залишки культурного шару на території Китаївського городища. Див.: Лінка Н. В. Роботи експедиції Великий Київ” за 1947р. Ранні слов’яни і Київська Русь: Мат. польових дослідж. ін-ту археології АН УРСР за 1947 1948 рр. / Н.В.Лінка // Археологічні пам’ятки УРСР. Т.3. К.: АН УРСР, 1952. С. 50.
    [1] Ці поселення стали прабатьками Києва, який з часом разом з прадавньою роллю цих поселень увібрав, мабуть, й ім’я цих поселень. Див.: Павленко Ю. В. Нарис історії Києва: З найдавніших часів до 2000 року / Ю. В. Павленко. К.: Фенікс, 2004. С.34.
    [1] В полесских и лесостепных районах Среднего Поднепровяв V ІІІ вв. до н.э. были распространены и памятники подгорцевской культуры (...). Следы поселений и находки глиняной посуды этой культуры известны в Киеве (...) у подножия Китаевского городища в Корчеватом”. Див.: Советская литература по истории Древнего Киева. 1918 1983. / Сост.: И. Г. Шовкопляс, Н. Г. Дмитренко. К.: Наук. думка, 1984. С. 15.
    [1] Межі цього поселення визначаються в кордонах таких площинно-просторових координат: „вздовж Китаївського струмка до сучасної вулиці Червонопрапорної на сході. На півночі поселення досягало сучасної вулиці Китаївської та продовжувалося далі вздовж сучасної вулиці Ягідної, а закінчувалося біля військового шпиталю прикордонних військ, на місці якого із ХІХ століття знаходився Преображенський цвинтарний скит, а навпроти так званий „Болгарський хутір”, утворюючи межу на заході”. Див.: Ізотов А. О. Художні особливості Китаївського архітектурно-ландшафтного комплексу V ХХІ століть у Києві / А.О.Ізотов // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Наук.-техн. зб. Вип. 11 12. К.: КНУБА, 2003. С.63.
    [1] Літописець повідомляє про місто Пересічень кілька разів: під 9 грудня 1154 року, коли Пересічень став місцем збору військ князів Ростислава та Святослава: У той же час прийшла вість Ростиславу: Гліб Юрійович разом із безліччю половців йдуть до Переяслава. Ростислав тоді зі Святославом виступив із Києва до <міста> Пересіченя і тут обидва почали збирати дружину.” А також під червнем 1161 року, коли у Пересічені князем Ростиславом Мстиславовичем було ув’язнено новгородських послів у відповідь на полон його сина Мстислава: Князь наказав ізоймати новгородців та уметати їх в Пересіченський погреб. І в одну ніч умерло їх 14 мужів”. Див.: Літопис Руській // Давньоруські та давні українські літописи / Пер. з давньоруської Л.Є.Махновець; відп. ред. О.В.Мишанич. К.: Дніпро, 1989. С.261, 278.
    [1] Ці міста знаходилися на місці таких сучасних сіл, як Пирогово, Лісники, Ходосівка, Старі Безрадичі (Торч), Трипілля (Треполь). Система цих укріплених поселень подекуди була вкраплена в так звані Змієві вали.
    [1] Див.: Іванцов І. О. Стародавній Київ / І.О.Іванцов. К.: Фенікс, 2003. С. 263, 348; Літопис Руській // Давньоруські та давні українські літописи / Пер. з давньоруської Л.Є.Махновець; відп. ред. О.В.Мишанич. К.: Дніпро, 1989. С. 537, 579.
    [1] План, складений капітаном Колядо становить собою схему, що відображає „Пути, укреплённые пункты и валы правого берега р.Днепра у гор. Киева эпохи Князя Ярослава І” Див.: Іванцов І. О. Стародавній Київ / І.О.Іванцов. К.: Фенікс, 2003. С.204.
    [1] Карта пам’яті Пояс боевой славы города-героя Киева” складена за матеріалами Українського державного музею історії Великої Вітчизняної війни Головним управлінням геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України в 1994 році.
    [1] Натурними обстеженнями проведеними дисертантом в 2006 році, встановлено знищення значної частини Змієвого валу в околицях міста Трипілля.
    [1] Літописець так описує формування укріплених поселень князем Володимира: і сказав Володимир, що се недобре є, [що] мало городів довкола Києва. (...) І став він городи зводити по Десні і по Остру, і по Трубежу, і по Сулі, і по Стугні”. Див.: Літопис Руській // Давньоруські та давні українські літописи / Пер. з давньоруської Л.Є.Махновець; відп. ред. О.В.Мишанич. К.: Дніпро, 1989. С. С.61.
    [1] На сьогодні важко уявити собі річку Дніпро на такій відстані від Китаївських висот, які на сьогодні відокремлені від нього залізницею, Столичним шосе та приватною малоповерховою і багатоповерховою забудовою житломасиву Корчувате. Проте колись Китай-гора була правим корінним берегом річки, а Китаївський струмок більш повноводним, що, в свою чергу, вплинуло на функціонально-планувальну організацію міста.
    [1] На сьогодні більшість лісового масиву втрачена.
    [1] Розвиток виробництва вплинув на зацікавленість містом купців, що пропливали повз нього по літописному шляху з варяг у греки”.
    [1] Позначки наведено у тексті згідно з планом 1914 року.
    [1] Уявлення про конструктивну систему давньоруського дитинця літописного Пересіченя можна скласти за реконструкцією в дечому подібних осередків на карті Києва Х-ХІІІ століть, складеної О.Кутовим та В.Розенбергом, зокрема, біля села Предславино, на Кловському ручаї, в районі сучасних Дорогожичів тощо.
    [1] Третя частина була захищена оборонними спорудами ідентичної до дитинця конструктивної системи.
    [1] Гласіс (фр. Glacis) земляний пологий (в бік супротивника) насип попереду зовнішнього рову укріплення. Див.: Словарь иностранных слов / Под ред. И. В.Алёхина и Ф.Н.Петрова. 4-е изд., перераб. и доп. М.: Гос. изд-во иностранных и национальных словарей, 1954. С.181;
    [1] Наглядною ілюстрацією веж із підйомними мостами в дечому можуть слугувати Золоті ворота в Києві, Переяславі (Україна), у Володимирі (Росія) тощо;
    [1] Десятинна церква вул. Трьохсвятительська Реальне училище вул. Велика Житомирська, до домів навпроти садиби Релігійно-Просвітницького товариства вул. Велика Володимирська до Десятинної церкви”. Див.: Добровольский Л.Н., Наркевич Н.Ф. Памятка для г.г. участников экскурсии Киевского отдельного императорского русского военно-исторического общества: Обозрение достопримечательностей на пути из Киева к Китаеву по Днепру. Приложение к нему план Китаевского городища / Л.Н.Добровольский Н. Ф. Наркевич // Военно-исторические вести. 1914. 22 июня. Л.10.
    [1] Китаївські печери часів Київської Русі безперечно слугували для військових вилазок в разі, коли городище ставало останнім притулком захисників. На виявленому дисертантом плані Китаївських печер датованого 1910 роком, позначено колодязь, що наводить на думку на те, що з нього
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины