ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРИ ЖИТЛА В УМОВАХ СОЦІАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ (на прикладі житлової архітектури Львова радянського та пострадянського періодів) : ФОРМИРОВАНИЕ АРХИТЕКТУРЫ ЖИЛЬЯ В УСЛОВИЯХ социальных трансформаций (На примере жилой архитектуры Львова советского и постсоветского периодов)

Краткое описание

Національний університет «Львівська політехніка»

На правах рукопису

УДК 728.1:316.421

Моркляник Оксана Ігорівна

ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРИ ЖИТЛА
В УМОВАХ СОЦІАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
(на прикладі житлової архітектури Львова
радянського та пострадянського періодів)

18.00.01 теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата архітектури

Науковий керівник:
д.т.н., професор Габрель М.М.

Львів 2006

ЗМІСТ

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРИ ЖИТЛА В УМОВАХ СОЦІАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
1.1. Аналіз літературних джерел за темою дослідження
1.2. Визначення поняття «соціальна трансформація»
1.3. Методика дослідження проблеми формування архітектури житла в умовах соціальних трансформацій
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

10
10
15

29
40

РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК АРХІТЕКТУРИ ЖИТЛА ЛЬВОВА
У РАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД (З 1939 Р. ДО СЕРЕДИНИ 50-Х РР. ХХ СТ.)
2.1. Історичний контекст епохи та сутність соціальних трансформацій суспільства даного періоду
2.2. Реструктуризація архітектурної практики у Львові у 1939 р., як відображення суспільних змін на діяльності архітекторів
2.3. Концепції містобудівельного розвитку Львова періоду тоталітаризму та реалізація в них ідей соціалістичного містобудування
2.4. Тенденції розвитку архітектури житла Львова у тоталітарний період
2.5. Естетична програма та ідеологічне підґрунтя розвитку стильових вирішень житлової архітектури у тоталітарний період
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

41

41

44

48

55

74
80

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ АРХІТЕКТУРИ ЖИТЛА ЛЬВОВА У РАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД ІЗ СЕРЕДИНИ 50-Х РР. ПО 1991 Р.
3.1. Ідеологічне тло епохи та утвердження концепції «радянської людини»
3.2. Передумови формування житлової політики в СРСР
3.3. Урбаністичний розвиток Львова та реалізація нових концепцій розвитку житлової архітектури у структурі міста
3.4. Напрямки розвитку архітектури житла Львова та характеристика архітектурно-планувальних вирішень
3.5. Пошуки «соціалістичного стилю» в житловій архітектурі Львова
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3

84

84
89

91

105

119
122

РОЗДІЛ 4. ФОРМУВАННЯ ЖИТЛОВОЇ АРХІТЕКТУРИ ЛЬВОВА У ПОСТРАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД З 1991 Р. ДО 2005 Р.
4.1. Соціальні трансформації українського суспільства після проголошення незалежності та зміна парадигми державного розвитку
4.2. Передумови формування житлової політики в Україні на сучасному етапі
4.3. Зміна концепції містобудівельного розвитку Львова та локалізація об’єктів житлового будівництва у його структурі
4.4. Архітектурно-планувальні вирішення житлових споруд у сучасній будівельній практиці Львова
4.5. Стильовий плюралізм у розвитку сучасної житлової архітектури Львова
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4

127

127

129

134

144

154
159

РОЗДІЛ 5. ВІДОБРАЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ СОЦІАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ СУСПІЛЬСТВА У ФОРМУВАННІ АРХІТЕКТУРИ ЖИТЛА
5.1. Порівняння тенденцій розвитку житлового будівництва у Львові та містах країн Західної Європи
5.2. Порівняння тенденцій розвитку житлового будівництва у Львові та інших містах Радянського Союзу і в країнах колишнього «соціалістичного табору»
5.3. Теоретична модель відображення соціальних трансформацій суспільства у формуванні та розвитку його житлової доктрини
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 5

163

163
174

169

183
188

ВИСНОВКИ

191

БІБЛІОГРАФІЯ
ДОДАТКИ
ДОДАТОК А
ДОДАТОК Б
ДОДАТОК В
ДОДАТОК Г

194
215
216
224
227
231

ВСТУП
Впродовж минулого століття українське суспільство пережило ряд кардинальних соціальних трансформацій, що відобразилося в усіх сферах суспільного життя. Складні часи суспільних та економічних перетворень призводять спочатку до глобальної кризи, а згодом - до відносної стабілізації процесів перетворень та можливості об’єктивної оцінки явищ. Розвиток суспільства визначає темпи та напрями формування житлової архітектури країни, тому важливим є дослідити процес відображення соціальних трансформацій у розвитку архітектури житла для точнішого прогнозування житлової політики та передбачуваності явищ.
Поняття «соціальна трансформація» в українській теорії архітектури практично не використовувалося, оскільки цей термін пов’язують здебільшого з соціологією, політологією. Проте трансформаційні процеси, що тривають у суспільстві, безпосередньо впливають, а часом і визначають шляхи формування архітектури. Зі зміною парадигми розвитку держави змінюються пріоритетні напрями житлового будівництва.
Актуальність теми дослідження обґрунтовується такими положеннями:
1. Процеси становлення та розвитку України як незалежної держави впливають на формування нової архітектури, що віддзеркалює нові національності цінності та пріоритети. У зв’язку з цим, необхідно всебічно проаналізувати та теоретично узагальнити взаємозв’язки між соціальними процесами суспільства та становленням нової архітектури для глибшого розуміння та прогнозованості процесів архітектурного розвитку.
2. У вітчизняній теорії та історії архітектури проблема взаємозв’язку соціальних трансформацій та архітектурних процесів практично не розглядалася. Тому настав час заповнити цю прогалину, а зокрема проаналізувати у контексті соціальних трансформацій суспільства зміни у формуванні житлової архітектури в нашій країні, віднайти причини їх взаємообумовленості, а також увести до вітчизняного термінологічного лексикону теорії архітектури термін «соціальна трансформація» та окреслити межі його використання.
3. Проблема соціальної трансформації суспільства та її взаємозв’язку з архітектурою постійно присутня у розробці теорії та практики архітектури, проте до цього часу вона ще не чітко сформульована та розпорошена в окремих публікаціях. Результати, накопичені у дослідженнях у галузі теорії та історії архітектури, а також розробки у сферах соціології, політології, дозволяють провести їх узагальнення та систематизацію і виявити тенденції та закономірності відображення соціальних трансформацій суспільства у формуванні житлової архітектури.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Напрям проведеного дослідження пов’язаний з «Національною комплексною програмою по забезпеченню громадян України житлом» (замовлення Міністерства економіки та Держкоммістобудування), мета якої формування національної політики розвитку житла в ринкових умовах. Робота виконувалася у відповідності до державних планів та програм Держбуду України, а також згідно з напрямом фундаментальних досліджень Української академії архітектури, діяльність якої спрямована на дослідження стану та на розробку рекомендацій щодо стратегії розвитку житлового будівництва в Україні, розвиток і вдосконалення архітектурно-планувальних вирішень будинків і споруд, прогнозування стильових спрямувань розвитку житлової архітектури в Україні. Також напрям даного дослідження співпадає з напрямом роботи кафедри «Архітектурне проектування» Національного університету «Львівська політехніка» «Розвиток практики та теорії архітектури, вдосконалення якості архітектурної освіти та навчального процесу».
Мета дослідження розкрити характер формування архітектури житла в умовах соціальних трансформацій суспільства.
Завдання дослідження:
1. Систематизувати результати попередніх робіт у галузі дослідження соціальних процесів у суспільстві, виявити етапи соціальних трансформацій українського суспільства.
2. Визначити основні загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, сформувати методику для проведення даного дослідження.
3. Дослідити прояв соціальних трансформацій у містобудівній практиці Львова радянського та пострадянського періодів.
4. Проаналізувати типологію житлових споруд Львова, їх архітектурно-планувальних вирішень на кожному з виявлених етапів.
5. Простежити розвиток стильових вирішень житла Львова в еволюційному контексті.
6. Виявити ознаки, які характеризують процес формування архітектури житла у тоталітарному і демократичному суспільствах.
7. З’ясувати механізм відображення соціальних трансформацій на формування архітектури житла.
Об'єкт дослідження квартирне житло, побудоване у Львові протягом радянського і пострадянського часу.
Предмет дослідження взаємозв’язок між формуванням архітектури квартирного житла та соціальними трансформаціями суспільства.
Межі дослідження радянський (1939 - 1990 рр.) та пострадянський (1990 - 2005 рр.) періоди у Львові у сучасних адміністративних межах міста.
Методи дослідження: у дисертації використанні загальнонаукові та спеціальні методи наукових досліджень. До загальнонаукових методів належать: історичний, який дозволяє дослідити ґенезу даної проблеми у хронологічній послідовності, а також методи порівняльного та структурного аналізів; до спеціальних методів належать статистичний, метод натурних обстежень та метод роботи з першоджерелами.
Наукова новизна дослідження полягає у наступному:
1. Комплексно проаналізовано поняття «соціальна трансформація» стосовно архітектури житла.
2. Розроблено теоретичну модель відображення сутності соціальних трансформацій суспільства у формуванні житлової доктрини суспільства.
3. Знайдено взаємозв’язок між формуванням архітектури житла та соціальними трансформаціями суспільства.
4. Обґрунтовано пріоритетні напрями формування архітектури житла в умовах соціальних трансформацій залежно від типу трансформації: демократичного чи тоталітарного.
Практичне значення роботи. Основні положення даної роботи можуть бути використані:
1. Для прогнозування розвитку архітектурних процесів та для коригування нормативно-правової бази щодо житлового будівництва.
2. Для створення узагальнювальних праць та монографій, що висвітлюють розвиток історії архітектури та формування житлової архітектури України та Львова радянського та пострадянського часу.
3. У навчальному процесі при викладанні дисциплін базового напряму «Архітектура», оскільки результати, отримані у даній роботі, доповнюють загальну картину розвитку житлової архітектури Львова та України загалом; у курсовому та дипломному проектуванні.
Особистий внесок здобувача. Основний зміст дисертаційної роботи опублікований у 7 наукових працях (2 виконано у співавторстві) у фахових виданнях ВАК України.
Апробація результатів дослідження. Наукові результати дисертаційної роботи були апробовані у доповідях та повідомленнях на наукових семінарах Наукового товариства ім. Т. Шевченка: «Актуальні питання історико-архітектурних досліджень Львова» (Львів, 2003 р.), 16 науковій сесії НТШ (Львів, 2005 р.), 17 науковій сесії НТШ «Архітектурні Львовознавчі студії» (Львів, 2006 р.), науково-методичних семінарах професорсько-викладацького складу та аспірантів кафедри «Архітектурне проектування» Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка» протягом 20032006рр., V Міжнародній конференції молодих вчених «Комплексний розвиток житлового середовища», у «Київ ЗНДІЕП» (Київ, 2006р.).
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з основної частини, що включає: вступ, п’ять розділів та висновки, а також бібліографічного списку та додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи 233 сторінки. Текстова частина дисертації становить − 132 сторінки, ілюстрації 52 таблиці, список використаних джерел становить 258 позицій, додатки 19 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Аналіз літературних джерел в галузі архітектури засвідчує, що у сучасних дослідженнях стосовно розвитку архітектури житла Львова 40-х рр. ХХ ст. 2000-х рр. накопичений значний фактичний матеріал, який сформував інформаційну базу для даного дослідження. Аналіз робіт із суміжних дисциплін дозволив відобразити історичний контекст досліджуваного періоду, виявити суть та зміст соціальних трансформацій українського суспільства. Поняття «соціальна трансформація» застосовується для характеристики соціальних процесів та змін у суспільстві. Згідно з поданими визначеннями у Львові відбулися дві соціальні трансформації: у 1939 р. (тоталітарний тип) і 1991 р. (демократичний тип).
2. Соціальні трансформації 1939 р. принесли кардинальні зміни у формуванні житла Львові, де першим кроком нової влади стало підпорядкування архітектурної діяльності центральній владі. У радянських генпланах Львова (1948р, 1956 р. і 1965 р.) реалізовувалися ідеї, розроблені та апробовані у радянському містобудуванні: пріоритетний розвиток промисловості, використання принципів вільного планування, надання місту «соціалістичного» вигляду. На поч. 90-х рр. ці ідеї втратили свою актуальність, що стало приводом для оновлення генпланів та концепцій розвитку міста.
3. У дослідженні визначено, що основною тенденцією розвитку архітектурно-планувальних вирішень житла у радянський час була їх уніфікація і стандартизація, яка стимулювалася впровадженням методів типового проектування та введенням жорстких норм на проектування житла. Це призвело до використання у проектній практиці обмеженої кількості серії типових проектів. У 80-х рр. відбувається поступовий зворотній процес розширення номенклатури будинків і квартир, який, проте, був строго регламентований. З відмовою від державного замовлення у 90-х рр. відбувається диференціація житла, пом’якшуються будівельні норми, зникають необхідність типового проектування та анонімність проектного процесу.
4. Заангажованість архітектури в ідеологію зумовила те, що архітектурі в СРСР, було надано пропагандистську роль, що допомагало уніфіковувати суспільство відображаючи таким чином доктрини «злиття націй» та «радянської людини». Отже, уніфікація є основною стилевою характеристикою «соціалістичного стилю», який офіційно підтримувався на державному рівні. Починаючи з 90-х рр. ХХ ст. житлова архітектура Львова розвивається зберігаючи стійку тенденцію стильового плюралізму.
5. Виявлені ознаки архітектури квартирного житла у тоталітарному та демократичному суспільстві характеризуються таким набором опозицій: типовість↔різноманітність, обмеженість номенклатури типів будинків і квартир↔широкий діапазон типів будинків і квартир, жорстке нормування↔гнучке нормування, анонімність архітектурного процесу↔ індивідуальність архітектурного процесу, уніфікація архітектурного образу (моностилізм)↔диверсифікація архітектурного образу (стильовий плюралізм), єдиний процес архітектурної діяльності під контролем держави↔приватна архітектурна практика, державна власністьна житло↔різні форми власності на житло.
6. З’ясований механізм відображення соціальних трансформацій в архітектурі житла реалізовується наступним чином: акт соціальної трансформації →переустрій (суспільний та економічний) суспільства→формування державою нової доктрини людини та її місця (реального, а не декларованого) у житті суспільства →вироблення державою критеріїв щодо формування приватного простору цієї людини, тобто житла у вигляді норм і правил щодо будівництва (містобудівельних, архітектурно-планувальних і стильових), визначень форм фінансування та власності на це житло.
7. Пріоритетним у формуванні житлової доктрини держави стає її реальне ставлення до людини та її потреб. У тоталітарній країні архітектура житла є максимально уніфікована і типізована, її призначенням є формування єдиного денаціоналізованого суспільства та задоволення потреб «типового» (або «ідеального» для тоталітарного режиму) громадянина. У демократичному суспільстві, де державою визнається соціальна стратифікація суспільства, житлова політика є різноплановою, оскільки орієнтована на задоволення потреб різних соціальних верств та груп людей.

Проведені дослідження дозволяють припустити, що при збереженні демократичних тенденцій розвитку українського суспільства будуть поглиблюватися процеси демократизації архітектури житла, що виявиться у подальшій диференціації житла, урізноманітненні номенклатури типів житлових будинків та квартир, підкресленою індивідуалізацією архітектурного образу.

БІБЛІОГРАФІЯ
1. Абызов А., Лазаренко В. Стройкам республики лучшие типовые проекты // Строительство и архитектура. 1960. № 6. С. 10 11.
2. Абизов В.А. Методологічні основи розвитку архітектурно-будівельних систем (в умовах реформування житлової та містобудівної політики України): Автореф. дис д-ра арх. 18.00.01/ НДІТІАМ К., 2001. 32с.
3. Азизян И.А. Памятники и власть // Архитектура в истории русской культуры. М.: Эра, 1999. Вып 4. Власть и творчество. С. 146 153.
4. Андрущенко М. Характерні особливості архітектурного стилю повоєнного десятиріччя 1945 1955 рр. в Україні // Архітектурна спадщина України Київ: Українознавство, 1997. C. 190 195.
5. Антонов В. Ідеологія архітектури в лаштунках системи «середовище людина» // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2003. № 486. С.202 215.
6. Архітектура: короткий словник-довідник / Під загальною ред. МардерА.П. К.: Будівельник, 1995. 335 с., іл.
7. Архитектура Украины на современном этапе / Дахно В.П., Ежов В.И., Килессо С.К. и др. К.: Будівельник, 1984. 150с.
8. Архитектура Советской Украины / И.Н. Седак, В.П. Дахно, Ю.И. Писковский, В.Е. Ладный. М.: Стройиздат, 1987. 303 с.: ил.
9. Архитектура Советской Украины / В.П. Дахно, С.К. Килессо, Н.С. Коломиец и др. К.: Будивельнык, 1986. 160 с.
10. Асеев Ю.С. Стили в архитектуре Украины. К.: Будивэльнык, 1989. 104с., ил.
11. Астафьефа-Длугач М.И. Социалистический реализм в архитектуре: Проблемы и подходы // Архитектура СРСР. 1984. № 5. С. 37 43.
12. Астафьева-Длугач М. Советская архитектура 1917 1940 // Архитектура СССР 1917 1987. М.: Стройиздат, 1987. С. 17 99.
13. Афанасьев К., Малинина Т. Из истории советской архитектуры М.: Искусство, 1978. 167 с.
14. Архівні дані Департаменту житлового господарства Львівської міської ради. Відділ обліку і розподілу житла, 2002 2005.
15. Бальцерович Л. Социализм, капитализм, трансформация: очерки на рубеже эпох / Пер. с пол. М.: Наука, 1999. 352 с.
16. Баран В. Цензура та ідеологічний контроль в Україні (1946-1960-ті роки) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність / Відп. Ред. Ісаєвич Я. Упорядн. Литвин М., Аркуша О. Вип.7. Львів: Видавництво Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 2000. С. 497 509.
17. Бархин М.Г. Город 1945 1970. Практика, проекты, теория. М.: Стройиздат, 1974. 207 с.
18. Бархин М.Г. Архитектура и город. Проблемы развития советского зодчестваю М.: Наука, 1979. 224 с.
19. Бачинська Л. Ідеологічна сутність містобудівної спадщини // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2003. № 486. С.319 326.
20. Бевз М.В. Методологічні основи збереження та регенерації заповідних архітектурних комплексів історичних міст України (на прикладі Західної України): Автореф. дис д-ра арх. 18.00.01 / ХДТУБА. Харків, 2004. 32с.
21. Безродный П.П. Архитектурные термины. Краткий русско-украинский словарь: Справочник пособие / за ред. Савченка В. В. К.: Выща школа, 1993. 272с., ил.
22. Белінський Ю. Методи впливу держави на ринок житла: завдання для розробки житлової політики в Україні // Економіка України. 1998. №7. С.42.
23. Білоконь Ю. Сучасні тенденції у розробці генеральних планів великих міст . // Досвід та перспективи розвитку міст України. Проблеми планування великих міст: Зб. наук. праць. Вип. 8 / Відповідальний редактор Ю.М.Білоконь. К.: Ін-т «Діпромісто», 2005. С. 5 14.
24. Білоконь Ю.М. Еволюційні тенденції в теорії та методології регіонального планування: Автореф. дис д-ра арх. 18.00.04 / КНУБА . К.: 2003. 36с.
25. Білоконь Ю.М. Регіональне планування. Теорія і практика / За ред. І.О. Фоміна. К.: Логос, 2003. 246 с.
26. Білоус О.Г., Лук’яненко Д.Г. Глобальні трансформації і стратегії розвитку. К., 1998. 259с.
27. Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень: Підручник. К.: АБУ, 2002. 480 с.
28. Былинкин Н.П., Рябушин А.В. Современная советская архитектура 1955 1980 гг. М.: Стройиздат, 1985. 224 с.
29. Богданова Ю. «Великий Львів» фантазія реальності чи здійснена химера? // Вісник Національного університету «Львівська політехніка» . 2004. № 505. С. 164 173.
30. Божко Ю.Г. Эстетические свойства архитектуры: Моделирование и проектирование. К.: Будівельник, 1990. 141 с.
31. Больным экономикам стран Азии прописаны постепенные реформы // Трансформация. 2001. №1. С. 20.
32. Больше внимания индивидуальному жилищному строительству // Строительство и архитектура. 1957. № 3(27). С. 1 2.
33. Большой толковый социологический словарь. Том 1 (А-О): Пер. с англ. М.: Вече, АССР, 1999. 544с.
34. Большой толковый социологический словарь. Том 2 (П-Я): Пер. с англ. М.: Вече, АССР, 1999. 528с.
35. Бочаров Ю.П., Кудрявцев О.К. Планировочная структура современного города. М.: Изд-во лит-ры по строительству, 1972. 160 с.
36. Броновицька Г. Ідеологія і стиль: розвиток теорії радянської архітектури 30-их років// Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2003. № 486. С. 140 147.
37. Бунин А.В., Саваренская Т.Ф. История градостроительного искусства: В 2т. М.: Стройиздат, 1979. Т.2: Градостроительство ХХ века в странах капиталистического мира. 411 с.
38. Вадімов В.М. Особливості параметризації містобудівних процесів у центральних районах міст // Вісник Національного університету «Львівська політехніка» «Архітектура». 2004. №505. С.310 314.
39. Вакуленко О., Жалило Л., Комарова Е., Левін Р., Солоненко І., ЯременкоО. Соціальна політика формування здорового способу життя. К.: Український інститут соціальних досліджень, 2000. 379с.
40. Виппер Б. Р. Статьи об искусстве М.: Искусство, 1970. 591 с.
41. Вище ідеологічний рівень працівників архітектури Вісник Академії архітектури УРСР. 1946р. № 2. С. 1 2.
42. Вуек Я. Мифы и утопии архитектуры ХХ века / пер. с польского М.В. Пружеченского. Под. ред. В.Л. Глазычева. М.: Стройиздат, 1990. 286 с.
43. Вуйцик В.С., Липка Р.М. Зустріч зі Львовом Львів: Каменяр, 1987. 175с.
44. Всеобщая история архитектуры. Том 12, книга 2. М.: Из-во Академии архитектуры, 1971. 658 с.
45. Грицак Я.Й. Нарис історії України: формування української модерної нації ХІХ ХХст.: [Навч. посібник для учнів гуманіт. гімназій, ліцеїв, студентів іст. фак. вузів, вчителів.] К.: Генеза, 2000. 360с.: іл.
46. Ганс Т.М. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки. К., 1996. 121 с.
47. Габрель М.М. Деякі аспекти нової містобудівельної політики Львова // Вісник Державного університету «Львівська політехніка». 1998. № 358. С. 16 24.
48. Габрель М.М. До розробки стратегії «Львів 2010». Питання методології та практики // Вісник Національного університету Львівська політехніка”. 2000. № 410. С. 335 354.
49. Габрель М.М. До проблеми вдосконалення методологічних основ оновлення генеральних планів міст (на прикладі аналізу концепції генплану м. Львова) // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Науково-технічний збірник / Головн. ред. М.М.Дьомін; Редкол. В.І.Єжов, Г.І.Лаврик, А.П.Мардер та ін. К.: КНУБА, 2003. Вип.. 11 12. С. 173 180.
50. Габрель М. Світоглядно-ідеологічна компонента в архітектурно-просторовій організації регіональних систем // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2003. № 486. С. 292 302.
51. Габрель М., Моркляник О. Соціальні трансформації та житлова політика в Україні // Містобудування та територіальне планування: Наук.-техн. збірник. К., КНУБА, 2004. Вип. 19. С. 38 43.
52. Герасимюк А. Каждому городу генеральный план // Строительство и архітектура. 1965. №4. С. 1 2.
53. Гидион З. Пространство, время, архитектура. М.: Стройиздат, 1984. 455 с.
54. Гідденс Е. Соціологія. К.: Основи, 2000. 559с.
55. Гнесь І.П. Проблем та перспективи еволюції масової типової житлової забудови 50 90-х років в Україні // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2001. № 429. С. 63 68.
56. Гнесь І.П. Житло в тоталітарному і демократичному суспільстві // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2003. № 486. С. 116 125.
57. Гнесь І.П. Проблеми і перспективи нового будівництва в районах масової житлової забудови 60 70-х рр. ХХ ст. // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2004. № 505. С. 261 264.
58. Гнесь І.П., Моркляник О. Передумови формування фонду соціального житла // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2004. № 505. С. 264 268.
59. Головаха Є.І. Суспільство, що трансформується. Досвід соціологічного моніторингу в Україні. К., 1997. 156с.
60. Головха Є., Панініа Н. Пострадянська деінституалізація і становлення нових соціальних інститутів в українському суспільстві / Соціологія: теорія, методи, маркетинг. К., 2001. С. 5 22.
61. Головаха Є., Паніна Н. Соціальний портрет сучасної України // Напередодні. України на рубежі ХХІ століття. К., 2000. С. 42 53.
62. Головко Г. Почетный долг зодчих Украины // Строительство и архитектра. 1960. № 5 (65). С. 10 11.
63. Гольдзамт Э.А., Швидковский О.А., Градостроительная культура европейских социалистических стран. Москва: Стройиздат, 1985. 480 с.
64. Давидич Т. Історія ідеологій та ідеологія архітектури // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2003. № 486. С. 278 281.
65. Данько М.С. Економічні аспекти вирішення житлової проблеми в Україні в нових соціально-економічних умовах // Архітектура. Наукові дослідження. Проектування. Будівництво / Зб. наукових праць. К.: КиївЗНДІЕП, 1996. С. 17 30.
66. Джигіль Ю.Є. Чи існує державна політика в галузі житлового будівництва в Україні? // Архітектурний вісник. 1999. № 34 (9). С. 16 17.
67. ДБН В.2.2.-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення». 2005.
68. Дехтяр С., Кузнецов Д. Проекты крупнопанельных жилых домов // Строительство и архитектура. 1959. № 7. С. 15 18.
69. Державний архів Львівської області. Фонд Р-6, опис 1, справа 7 «Характеристика новоутворених районів Львова. 1940р.»
70. Державний архів Львівської області. Фонд Р-6, опис 1, справа 653 «Переписка з філіалом Державного інституту проектування міст. 1940р.»
71. Державний комітет статистики України. Статистичний щорічник Львівської області за 2002р. Частина І. Львів, 2003. 289 с.
72. Державний комітет статистики України. Статистичний щорічник Львівської області за 2002р. Частина ІІ. Львів, 2003. 293 с.
73. Дорошенко Д.І. Нарис історії України Львів: Світ, 1991. 572с.
74. Дурманов В.Ю.
75. Дьомін М.М. Актуальні проблеми розвитку міського середовища // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Науково-технічний збірник / Головн. ред. М.М.Дьомін; Редкол. В.І.Єжов, Г.І.Лаврик, А.П.Мардер та ін. К.: КНУБА, 2003. Вип.. 11 12. С.180 185.
76. Заславець Т.М. Типологічні засади архітектурно-планувальної структури соціального та комерційного житла: Автореф. дис канд. арх. 18.00.02 / КНУБА. К.: 2006. 20 с.
77. Заславская Т.И. Социальный механизмы трансформации российского общества // Социологический журнал. 1995. №3. С. 5 21.
78. Заславськая Т. И. Трансформация социальной структуры российского общества // Куда идет Россия? Социальная трансформация постсоветского пространства. М., 1996. С. 15 21.
79. Зегберс К. Трансформації в Росії та Східній Європі / Соціологія: теорія, методи, маркетинг. К, 1998. № 4 5 С. 21 40.
80. Енциклопедія українознавства. Т І. / Головний редактор проф., д-р Володимир Кубійович. Репринтне відтворення видання 1955 1984 років. Львів: Молоде життя, 1993. 398 с.
81. Ежов В.И. Полвека глазами архитектора. К.: НИИТИАГ КНУСА, 2001. 304 с.
82. Энциклопедический социологически словарь. М., 1995. 364 с.
83. Жилая ячейка в будущем / Б.Р.Рубаненко, К.К.Карташова, Д.Г.Тонский и др.; Научн.ред. Б.Р.Рубаненко, К.К.Карташова. М.: Стройиздат, 1982. 198 с.
84. Проект Житлового кодексу України //http://www/legality.kiev.ua/ilp/docs/COMMENTS/3584/HTML
85. Захватович Я. Польская архитектура. Варшава: Аркады, 1967. 543 с.
86. Іванова А.Д. Планування жилих районів у містах Української РСР з забудовою за серіями типових проектів // Вісник Академії архітектури УРСР. К.: Видавництво Академії архітектури УРСР, 1951. №2. С. 5 12.
87. Иванов С.Г. Архитектура в культоротворчестве тоталитаризма: философско-эстетический анализ К.: Стилос, 2001. 168 с.
88. Иванченко Н., Цапенко М. Самодеятельное строительство во Львове // Строительство и архитектура . 1957. № 12. С. 14 17.
89. Иконников А. В. Историзм в архитектуре. М.: Стройиздат, 1997. 557 с., ил.
90. Иконников А.В.Архитектура ХХ века. Утопии и реальность. Издание в двух томах. Том І. М.: Прогресс-Традиция, 2001. 656 с.
91. Иконников А.В.Архитектура ХХ века. Утопии и реальность. Издание в двух томах. Том ІІ / Под. Ред. А.Д.Кудрявцевой. М.: Прогресс-Традиция, 2002. 672 с.
92. Іноземцева Г. Формування повноцінного середовища при переході до ринку житла // Архітектура України. 1991. - №4. С. 8 13.
93. Історія Львова. К.: Наукова думка, 1984. 420 с.
94. Історія Львова в документах і матеріалах. К.: Наукова думка, 1986. 420 с.
95. Історія української архітектури / Ю.С.Асєєв, В.В.Вечерський, О.М. Годованюк та ін.; За ред. В.І. Тимофієнка. К.: Техніка, 2003. 472 с.
96. Історія Української РСР. Том шостий. Українська РСР у період побудови і зміцненя соціалістичного суспільства (1921 1941) / Відп. ред. П.П. Гудзенко. К.: Наукова думка, 1977. 543 с.
97. Історія Української РСР. Том сьомий. Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу (1941 1945) / Відп. ред. В.І. Клоков К.: Наукова думка, 1977. 535 с.
98. Історія Української РСР. Том восьмий. Радянська Україна у період зміцнення соціалізму і поступового переходу до комунізму (1945 70-і роки). Книга друга українська РСР в період розвинутого соціалізму і будівництва комунізму (кінець 50-х 79-і роки) / Відп. ред. В.І. Клоков К.: Наукова думка, 1979. 535 с.
99. История советской архитектуры, 1917 1954 гг.: Учебник для архитектурных вузов. Спец. «Архитектура»/Н.П.Былинкин, В.Н.Калмыкова, А.В.Рябушин, Г.В.Сергеева; Под общ. ред. Н.П.Былинкина и А.В.Рябушина 2-е изд., перераб. и доп. М.: Стройиздрт, 1985. 256 с., ил.
100. Кабмін України. Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву. Програма забезпечення житлом молодих сімей на 2001 2010 роки. К., 2001. 10 с.
101. Касьянов О.М. Соціалістична реконструкція м. Львова Архітектура Радянської України 1940 №9 С. 4 12.
102. Каталог типовых проектов одно, двух и трехэтажных жилых домов и общежитий. М.: Государственное архитектурное издательство, 1948. 90 с.
103. Каталог типовых проектов жилых и культурно-бытовых зданий для городского строительства. Выпуск І. Жилые здания. М.: Государственное издательство архитектуры и градостроительства, 1951.
104. Капицын В.М. Социальная политика и право: сущность и взаимозависимости // Российский журнал социальной работы. 1998. №8. С. 22.
105. Каплун А. И. Стиль и архитектура. М.: Стройиздат, 1985. 232 с.
106. Катаєв С. Консервативні та модернізаційні компоненти соціокультурної трансформації // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. К, 2000. С.76 81.
107. Кілессо С. Стилістичні напрямки в архітектурі України 1920-х років (На прикладі конкурсу на проект будинку Держпрому в Харкові) // Теорія та історія архітектури і містобудування: Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування. Вип.5. На честь Олени Марківни Годованюк. К.: НДІТІАМ, 2002. С. 222 227.
108. Клименюк Т.М. Архітектурна освіта у Львівській політехніці // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2001. №429. С.40 45.
109. Клюєнко Е. Методологічні засади дослідження соціальної напруженості в суспільстві, що трансформується. / Соціологія: теорія, методи, маркетинг. К. 1998 № 4 5 С. 41 54.
110. Ковтуненко Е. Образ трансформаційних процесів в сучасних західних соціологічних парадигмах / Соціологічні дослідження. Збірник наукових праць Східноукраїнський національний університет ім. В.Даля, 2002. № 1(2) С. 97 104.
111. Конституція України .
112. Консулова М. Новые дома для индивидуального строительства во Львове // Строительство и архитектура. 1957. №7. С. 31 32.
113. Концепція державної житлової політики //http://www/grad.kiev.ua.
114. Концепція містобудівного розвитку Львова. Пояснювальна записка інституту «Містопроект», 2005. Рукопис.
115. Колодій А. Становлення громадянського суспільства в Україні // Незалежний культорологічний часопис Ї” 2000. №22 С. 21 53.
116. Коломиец Н.С. Проблемы формирования социалистического стиля // Строительство и архитектура. 1971. №6. С. 10 15.
117. Краткий словарь по социологии / Под общей редакциейД.М.Гвишнани, Н.И.Ларина; Сост. Э. М.Коржева, М.Ф.Наумова. М.: Политиздат, 1986. 479с.
118. Кравец В.И., Фоменко О.О. Этапы визуального восприятия архитектурной формы // Зб. наук. пр.: Традиції і новації у вищій архітектурно-художній освіті / Під заг. ред. Н.Є.Трегуб. Харків: ХХПІ, 1999. Вип. 2 3. С. 48.
119. Криворучко Ю. Інформаційне та проектне забезпечення стратегії розвитку великих міст // Досвід та перспективи розвитку міст України. Проблеми планування великих міст: Зб. наук. праць. Вип. 8 / Відповідальний редактор Ю. М.Білоконь. К.: Ін-т «Діпромісто», 2005. С. 58 63.
120. Криворучко Ю. І., Петришин Г.П., Іваночко У.І. Містобудівельний розвиток Львова кінця ХVІІІ ХХ століть // Містобудування та територіальне планування: Науково-технічеа збірка. Відпов. ред. М.М. Осетрін. К.: КНУБА, 1999. Вип. 3. С. 144 152.
121. Криворучко Ю.І., Чабанюк О.Я. Просторова організація житлового середовища багатоповерхової забудови 1970 80-х років // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2002. № 439. С.108 113.
122. Кульчинская Е.Д. Архитектурное наследие и задачи Советской власти // Архитектура в истории русской культуры. Власти и творчество. Выпуск 4. Москва, 1999. С. 158 164.
123. Куниця К.Н. Планування і благоустрій Львова Архітектура Радянської України 1940. №11. С.10.
124. Курбатов В.В. Советская архитектура: Кн. для учителя. М.: Просвещение, 1988. 208 с., ил.
125. Кучма Л.Д. Україна не Росія. М.: Время, 2003. 558с.
126. Кучин И.А., Лебедев И.Р., Мить А.А., Филиппова Л.Н. Динамика возникновения хаоса при глобальной трансформации общества // http://lpur. tsu.ru/Public/book2000/a11000/htm