розвиток розпланувально-композиційної структури середмістя івано-франківська у XVII – XX ст. : развитие распланированную-композиционной структуры центр города Ивано-Франковская в XVII - XX вв.

Краткое описание

Національний університет "Львівська політехніка"

На правах рукопису

УДК 711.459.6

Лукомська Зоряна Володимирівна

розвиток розпланувально-композиційної структури середмістя івано-франківська
у XVII XX ст.

18.00.01 Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

Науковий керівник
доктор архітектури, професор
Бевз Микола Валентинович

Львів-2007

ЗМІСТ

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1.

СТАН ВИВЧЕННЯ РОЗВИТКУ РОЗПЛАНУВАЛЬНО КОМПОЗИЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ СЕРЕДМІСТЯ ІСТОРИЧНОГО МІСТА.

12

1.1. Підбір та узагальнення літератури та історичних, картографічних, бібліографічних, іконографічних, джерел.

12

1.2. Аналіз та порівняння робіт попередників по темі даного дослідження.

22

1.3. Вибір об’єктів дослідження....

32

Висновки до першого розділу.

43

РОЗДІЛ 2.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ....

45

2.1. Загальні принципи та суть проведення дослідження розпланувально - композиційної структури середмістя історичного міста. ...

45

2.2. Опис методів дослідження: графо-метрологічний аналіз, планіметричний аналіз, пропорційний аналіз, порівняльний аналіз.. ... ... ..

48

2.3. Методика аналізу і узагальнення...

56

Висновки до другого розділу..

58

РОЗДІЛ 3

АНАЛІЗ ПРОЦЕСІВ РОЗВИТКУ РОЗПЛАНУВАЛЬНО -КОМПОЗИЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ СЕРЕДМІСТЯ.

60

3.1. Особливості розпланування середмістя у XVI XVII ст.

60

3.2. Послідовність розвитку розпланувально композиційної структури середмістя історичного міста..

72

3.3. Аналіз розвитку розпланувальної та композиційної структури середмістя історичного міста..

80

Висновки до третього розділу...

92

РОЗДІЛ 4.

ВИЗНАЧЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ТА ПРИНЦИПІВ РОЗВИТКУ СЕРЕДМІСТЯ У
XVII - XVIII СТ

94

4.1. Визначення містоформуючих факторів впливу, які формували розпланувально - композиційну структуру середмістя..

94

4.2. Визначення етапів розвитку розпланувально-композиційної структури середмістя. ............

105

4.3. Принципи та закономірності розвитку розпланувально-композиційної структури середмістя.......

118

Висновки до четвертого розділу...

126

РОЗДІЛ 5.

МОДЕЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РОЗПЛАНУВАЛЬНО-КОМПОЗИЦІЙНОЇ І ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СТРУКТУР СЕРЕДМІСТЯ

129

5.1. Модель розвитку розпланувально-композиційної структури середмістя...

129

5.2. Характерні етапи еволюційних процесів середмість історичних міст Західної України...

144

5.3. Рекомендації зі збереження історичного центру міста. Програма регенерації середмістя історичного центру міста...

146

Висновки до п’ятого розділу.....

157

ВИСНОВКИ

.

159

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ...

163

ДОДАТКИ

.

178

ДОДАТОК А

.

179

ДОДАТОК Б

.

183

ДОДАТОК В

.

187

ДОДАТОК Г

.

200

ДОДАТОК Д

.

216

ДОДАТОК Е

.

229

ДОДАТОК Є

.

237

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Первісним урбаністичним елементом кожного середньовічного міста було так зване "середмістя". Його ще називають "містом в мурах". Сама назва висвітлює факт, що давнє міське поселення як територіальне утворення мало складну неоднорідну структуру. У загальних рисах структуру території міста у часи середньовіччя чи пізніші можна описати такою схемою: замок - середмістя передмістя - міські лани. Середмістя було ядром міського поселення від часу його виникнення і відігравало ключову роль у процесах його подальшого розвитку, оскільки саме воно було основним місцем зосередження житлової і громадської забудови, обов’язково було укріпленим, напочатку лише його мешканці мали міські права. З архітектурно-містобудівного погляду визначальною характеристикою середмістя є його розпланувально-композиційна структура. Це пов’язано з тим, що, як правило, середмістя закладалися і розплановувалися на вільній території. При цьому застосовувалися землемірні техніки та формувалися певні розпланувальні і композиційно-просторові засади формування його забудови. Їх вивчення та аналіз їх змін впродовж історичного розвитку це важливе завдання, яке дозволяє зрозуміти "генетику" кожного міста. Адже, незважаючи на застосування стандартних містобудівних прийомів, середмістя закладалися індивідуально. У процесі історичного розвитку міста, його середмістя, в пізніші століття часто втрачало лінії фортифікацій і "розчинялося" у кварталах новішої забудови. Слід вказати, що багато середміських дільниць мали досить цінні, а то й виняткові, розпланувально-композиційні схеми. Тому їх вивчення сьогодні важливе для архітектурно-містобудівної науки, як також і для практики збереження і регенерації, спадкоємної забудови центральних частин історичних міст. Особливо важливим для вітчизняної науки є вивчення розпланувально-композиційної структури середмість приватних міст-резиденцій XVI-XVII ст., які закладалися під впливом західноєвропейської теорії ренесансних "ідеальних" міст. У XVI-XVII ст. Україна була одним із регіонів Європи, де найбільше локувалося нових міст. Значна частина цих нових міст була укріпленими приватними містами-резиденціями тодішніх можновладців. Це явище сьогодні викликає великий інтерес в істориків, географів та архітекторів і потребує глибших міждисциплінарних наукових студій.
Одним з найцікавіших прикладів міст такого типу в Україні власне і є Івано-Франківськ (Станіславів). Його було закладено на вільній території на підставі проекту архітектора-інженера Ф.Корассіні у 1662 р. як приватне місто-резиденцію родини Потоцьких. Місто мало повністю реалізований комплекс будівель і споруд "ідеального" міста: замок, середмістя з центральною площею і ратушею, житлові дільниці поділені за етнічним принципом, пояс бастіонових фортифікацій, вищу школу. Вивчення цього міста важливе для української науки подібно як вивчені і уведені в науковий обіг відомі західноєвропейські ренесансні міста - Пальманова в Італії, НойБрісак чи Саарлюїс у Франції, Маннгейм у Німеччині та ін. Виникнення і розвиток міст-резиденцій на території України XVI-XVII ст. заслуговує на вивчення в загальному контексті європейської містобудівної культури, включаючи визначення принципів їх регулярного розпланування і композиції, виявлення рис своєрідності.
Розпланувальна структура відображає характер розчленування міської території у плані і матеріалізується у мережі вулиць, провулків, меж ділянок забудови, ліній укріплень та ін. Вона є відносно стабільним елементом у процесі розвитку міської забудови. Проте і вона з плином часу трансформується. Дослідження історичних змін такої трансформації дає можливість глибше пізнати закони, за якими місто розвивалося. Розпланувальна структура лежить також в основі формування архітектурно-композиційної структури міста - його силуету, системи домінант, системи міських інтер’єрів, осей і позицій сприйняття. Образ міста в цілому залежить від його розпланувальної структури, яка диктує той чи інший характер руху і сприйняття міського середовища та несе відповідне семантичне, емоційне навантаження. Оцінка архітектурно-містобудівної вартості та пропозиції щодо збереження і регенерації історичних середмість є особливо важливими сьогодні, коли маємо збільшення уваги у суспільстві до охорони культурної спадщини. Адже елементи цінної історично сформованої розпланувальної структури середмістя, які вціліли після значних руйнувань у часи світових воєн, можуть бути знищені ще й сьогодні в процесі містобудівних реконструкцій.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Тема дисертаційної роботи узгоджується з основним напрямком наукових досліджень кафедри Реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету Львівська політехніка: Архітектурна спадщина та її збереження. Реставрація та реконструкція будівель: методологія проведення передпроектних досліджень в реставрації, реконструкції, ревалоризації архітектурних комплексів, історія розвитку архітектури та містобудівних комплексів.
Мета дослідження визначити закономірності розвитку розпланувально-композиційної структури середмістя (на прикладі Івано-Франківська) та розробити рекомендації з дослідження, збереження і регенерації середміських дільниць історичних міст.
У процесі виконання дисертаційного дослідження вирішувалися такі основні завдання:
1. Дослідити стан вивчення розвитку розпланувально-композиційної структури середмістя історичного міста на прикладі міст-резиденцій. Виявити особливості функціональної, розпланувальної і композиційної структури міст такого типу, які надавалися їм при закладенні.
2. Розробити методику дослідження розпланувально-композиційної структури середмістя історичного міста.
3. Виявити головні фактори, які впливали на урбаністичний розвиток середмістя і провести аналіз розвитку розпланувальної та композиційної структури середмістя Івано-Франківська від XVII до кінця XX ст.
4. Визначити головні етапи та закономірності розвитку функціональної і розпланувально-композиційної структури середмістя Івано-Франківська.
5. Сформувати загальні принципи і розробити моделі розвитку функціональної і розпланувально-композиційної структури середмістя від XVII ст. до наших днів.
6. Розробити рекомендації зі збереження і регенерації середміської дільниці у структурі історичного центру міста Івано-Франківська та апробувати їх положення на інших містах досліджуваного типу.
Об’єктом дослідження виступає середміська дільниця історичного міста-резиденції у її первісних межах. Дослідження проведено на прикладі середмістя Івано-Франківська, а отримані результати апробовано на інших містах Західної України подібного типу - Бережани, Броди, Жовква, Дубно, Олика, Калуш.
Предмет дослідження функціональна і розпланувально-композиційна структура середмістя історичного міста в процесі його розвитку від XVII до кінця ХХ ст.
Методика дослідження. У роботі використано загальнонаукові методи, притаманні історико-архітектурним дослідженням історичних міст: аналіз літературних та архівних джерел, натурні дослідження і фіксації, аналіз історичних картографічних та іконографічних матеріалів. Використано також спеціальні методи: графо-метрологічний аналіз і метричний аналіз розпланувальної структури середмістя, порівняльний аналіз функціональної і розпланувально-композиційної структури у різні періоди його розвитку, проведено співставлення і узагальнення результатів натурних досліджень і аналітично-теоретичних студій. Експериментальна частина дослідження полягала у порівнянні історичних матеріалів різних періодів, проведенні ретроспективного гіпотетичного моделювання розпланувальної (в тому числі планіметричної) структури колишнього середмістя. З метою визначення послідовності змін розпланувально-композиційної структури середмістя, було проведено пофакторний аналіз розвитку функціональної структури середмістя і запропоновано обґрунтовану його періодизацію.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі вперше:
· представлено поетапні зміни функціональної і розпланувально-композиційної структури середмістя історичного міста від XVII до XХ ст. на прикладі Івано-Франківська; висвітлено типові та індивідуальні (особливі) характеристики такого розвитку;
· визначено періодизацію і принципи формування розпланувально-композиційної структури середмістя історичного резиденційного міста у період від XVII до ХХ ст.; це дозволило також сформувати закономірності розвитку розпланувально-композиційної структури середмістя;
· розроблено методику аналізу і виконання ретроспективних моделей розвитку розпланувально-композиційної структури середмістя історичного міста;
· розроблено рекомендації зі збереження і регенерації функціональної і розпланувально-композиційної структури середмістя у складі центру історичного міста.
Практичне значення результатів дисертаційної роботи полягає у можливості застосування її результатів:
· для вдосконалення методик історико-архітектурних, історико-урбаністичних досліджень в українській архітектурній науці;
· для розробки практичних рекомендацій та програм пам’ятко-охоронних і реставраційних заходів щодо архітектурно-містобудівної спадщини історичних міст;
· при створенні навчальних та методичних посібників з історії архітектури та містобудування;
· у науково-проектних роботах з оцінки і регенерації архітектурно-містобудівної спадщини Івано-Франківська, а також для оцінки її в інших містах України.
Апробація результатів роботи. Результати проведених досліджень були представлені на науковій конференції Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. Сучасні теденції в архітектурі та будівництві” у ЗНДІЕП (Київ, 2003 р.), на всеукраїнській науково-практичній конференції Проблеми збереження і використання культурної спадщини в Україні” (Святогірськ, 2005 р.), на міжнародній конференції Проблеми підготовки фахівців з охорони та реставрації пам’яток нерухомої культурної спадщини в Україні: існуючий стан і перспективи (Київ, 2006 р.), щорічних наукових конференціях Інституту архітектури Національного університету Львівська політехніка (20032006 рр.). Автор була співорганізатором міжнародного наукового семінару "Проблеми дослідження і охорони історичних фортифікацій та полів битв" (Львів, 2007 р.). Результати дисертаційних досліджень були використані при виконанні господоговірної науково-дослідної роботи Опис та аналіз історико-картографічних матеріалів з містобудівного розвитку Івано-Франківська, яка виконана в 2006 р. в НДЛ-104 НУЛП на замовлення державного підприємства «Культурна спадщина Прикарпаття» та госпдоговірної науково-дослідної роботи "Концепція регенерації центральної історичної частини міста Дубно Рівненської області" (виконана в 2006-2007 рр.). Результати дослідження стали методичною базою для виконання низки курсових і дипломних проектів з регенерації архітектурно-містобудівного середовища історичних міст, виконаних на кафедрі реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету Львівська політехніка у 2003 2006 рр.
Структура та обсяг роботи. Текстова частина дисертації складається зі вступу, 5-ти розділів і висновків, списку використаних джерел, ілюстративної частини. Обсяг дисертації: 158 сторінок основного тексту, таблиці з ілюстраціями на 32 сторінках, список використаних джерел на 170 позицій, 7 ілюстративних додатків.
Список опублікованих праць здобувача за темою дисертації:
1. Лукомська З. Новий погляд на історико- урбаністичний портрет міста Івано-Франківськ, - Збірник Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. Спецвипуск. Сучасні теденції в архітектурі та будівництві”. - Київ.ЗНДІЕП. 2003, - С.151. С. 155.
2. Лукомська З. Втілення принципів європейського містобудування ХVІ ХVІІ ст. при закладенні міста Івано-Франківська, Науковий вісник, ЛДЛУ, - Випуск 14.4. Львів, - 2004, - С. 2734.
3. Лукомська З. Місто івано-Франківськ Історія і сучасність, - Вісник НУ Львівська Політехніка. Архітектура, - № 505, - Львів, - 2004, - С. 197. С. 201.
4. Лукомська З. Історико-архітектурний розвиток міста Івано-Франківська, - Вісник Прикарпатського університету ім.. В. Стефаника, Серія Мистецтвознавство, - Вип. VIII, - Івано-Франківськ, - 2005, - С. 3-9.
5. Лукомська З. Збереження та пристосування елементів історико-архітектурної спадщини. (На прикладі історичного центру м. Івано-Франківська). Проблеми збереження і використання культурної спадщини в україні. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Святогірськ, 25-27 травня 2005 р. Слов’янськ, - 2005, - С. 8489.

6. Лукомська З. Оборонна система міста Івано-Франківська. Існуючий стан. ”Проблемы теории и истории архитектуры Украины. Сборник научных трудов ОГАСА. Архитектурное наследие. Одесса, 2005. - Выпуск 6. - С. 757. Бевз М., Лукомська З. Проблеми і досвід регенерації історичних центрів у містах Італії // Місто. - Львів, 2005. - №1. - С. 49-57.

Список литературы

ВИСНОВКИ:
1. Завдання ідентифікації середмістя, як цінного елементу міської розпланувально-композиційної структури, існує в багатьох історичних містах України. Особливий інтерес для історії та теорії архітектури України викликають комплекси середмість, що були закладені у XVII XVIII ст., як оборонно-резиденційні об’єкти і створювалися за проектним задумом. Дослідження таких комплексів, незважаючи на працю групи науковців (П. Ричков, С. Кравцов, Т. Трегубова, В. Вечерський, М. Бевз та ін.), залишаються недостатніми, хоча їх значення для вітчизняної містобудівної науки є дуже вагомим.
2. Автором використано власну методику дослідження архітектурно-містобудівного комплексу середмістя, яка включала поетапне виконання її на трьох основних рівнях: а) експериментальна частина дослідження, яка полягає у зіставленні та порівнянні історичних джерел і матеріалів різних періодів (в першу чергу картографічних) з результатами натурних обстежень існуючого стану середмістя, б) пофакторний аналіз розвитку розпланувально-композиційної структури середмістя, в) узагальнення результатів аналізу, виявлення закономірностей еволюції розпланувально-композиційної структури середмістя, побудова моделей її розвитку для кожного з характерних етапів.
3. Виділено головні фактори, які впливали на розвиток розпланувально-композиційної структури середмістя: оборонний - вимога підтримки обороноздатності середмістя у залежності від розвитку видів озброєння і оборонного будівництва; функціональний - поступові зміни функціональної структури центру, спричинені об’єктивними суспільно-економічними чинниками; комунікаційний зумовлений необхідністю розвитку містобудівної структури середмістя у залежності від розвитку комунікаційно-транспортної мережі міста і регіону; архітектурний - об’єктивні зміни архітектурно-просторової структури середмістя включаючи розміри кварталів, ділянок та характер їх забудови; адміністративний зміни, викликані зовнішнім впливом державної політики чи регіонального планування.
4. В результаті аналізу та систематизації розвитку розпланувально-композиційної структури середмістя визначено таку його періодизацію: І-ІІ етап (сер. XVII ст.) закладення середмістя у формі міста-фортеці з регулярною радіальною розпланувальною системою вулиць і центральною площею у центрі; зміна розпланувальної структури з радіальної на ортогональну; ІІІ етап (кін. XVII-поч. XVIIІ ст.) до існуючого середмістя добудовується замок; архітектурно-просторова структура середмістя трансформується із правильної шестикутної в спряжену (місто і замок), утворюючи видовжену урбаністичну композицію з головною віссю від центральної площі до замку, палацу власника); середмістя стає містомрезиденцією; ІV етап (кін. XVIIІ ст.) - модернізація бастіонної оборонної системи та реконструкція, розбудова нової резиденції власника міста; V етап (XIX ст.) - втрата оборонної системи, злиття середмістя та передмість, утворення замкнутого поясу вулиць та площ на місці оборонної системи, реконструкція житлової та громадської забудови; VI етап (XX ст.) втрата значної кількості автентичної житлової забудови, утворення центральних площ та алей за межами колишнього середмістя, територіальний ріст центру; доповнення просторової структури середмістя новою житловою та громадською забудовою на місці втраченої.
Загалом у розвитку середмістя можна виділити дві різні за характером головні фази. Перша середмістя інтенсивно розвивається в межах оборонної структури, центром міста є площа ринок з приринковими кварталами; функціонує замок як резиденція власника. Друга фаза екстенсивний розвиток забудови і вуличної мережі після ліквідації оборонної системи; середмістя та передмістя зливаються, відбувається реконструкція забудови колишнього середмістя; у функціонально-просторовому аспекті вся територія середмістя починає бути центром міста.
5. У розвитку розпланувально-композиційної та функціональної структури середмістя виділяємо такі головні закономірності:
- наявність характерних етапів розвитку, базовим критерієм визначення яких є зміна головних елементів розпланувально-композиційної структури; слід розрізняти також дві основні фази розвитку: перша - розвиток середмістя в межах оборонної системи та друга екстенсивний розвиток середмістя, включаючи забудову територій зайнятих раніше оборонними спорудами;
- відносна стабільність основних параметрів розпланувальної структури середмістя на всіх етапах його розвитку; середмістя дотепер зберігає в основних рисах первісну планіметричну схему накреслену в проекті Франсуа Коррасіні в 1662 р. та Кароля Бенуа 1680 р.;
- поступова втрата ансамблевості композиційної структури середмістя загалом та в межах окремих містобудівних утворень (замку, сакральних комплексів та ін.), хоча в розпланувальному аспекті ці утворення зберігають ще дотепер свою цілісність;
- тенденції до поетапної зміни функціональної структури середмістя як на містобудівному, так і на архітектурному рівні; стабільною у середмісті залишаються житлова, торгова, адміністративна функції міського рівня; із детально проаналізованого списку з 11 основних функцій на всіх етапах розвитку у середмісті присутні лише 4; решта або відмерли або трансформувалися (оборонна, освітня, палацово-паркова та ін.);
- у формуванні композиційної структури просторових домінант середмістя впродовж всього розвитку прослідковується домінування первісних композиційних акцентів;
- після ліквідації оборонної системи по периметру середмістя на її місці утворилося кільце із вулиць, площ та скверів, яке повторює контур колишніх фортифікацій;
6. Визначено принципи розвитку розпланувально-композиційної структури середмістя:
- принцип незмінності парцеляційного укладу, який здебільшого залишався стабільним на всіх етапах розвитку;
- принцип підпорядкованості розпланувальної структури середмістя оборонній системі XVII ст. XVIII ст.;
- принцип радіально-променевого розвитку середмістя після ліквідації оборонної системи, на її місці утворюється кільце із вулиць, площ та скверів, від якого розходяться головні міські вулиці;
- принцип зміни масштабності об’ємно-просторових форм в процесі розвитку міста забудова ренесансно-барокового середмістя була доповнена об’ємно-просторовими та планувальними елементами, яким притаманні свої пропорції та масштабні співвідношення;
- принцип "витікання" окремих загальноміських функцій з середмістя;
- виявлені періоди розвитку, визначені закономірності і принципи розвитку відображені у побудованих автором моделях розпланувальної, композиційної та функціональної структур.
7. Розроблено рекомендації з методики збереження і регенерації середмістя історичного міста. Вони передбачають: категоризацію цінної забудови; виділення цінної містобудівної структури; пропозиції по збереженню і відтворенню найцінніших розпланувальних, композиційних, об’ємно-просторових елементів; збереження історично сформованої панорами, силуету міста. Запропоновано програму регенерації історичного середмістя Івано-Франківська з конкретними пропозиціями по відтворенню, трасуванню, ознакуванню втрачених елементів розпланувальної та оборонної структури. Вона включає: розкриття та музеєфікацію існуючих елементів первісної розпланувальної структури; пристосування втрачених об’єктів; зміну функцій існуючих цінних елементів розпланувальної структури, таких наприклад як резиденція Потоцьких та колишній Парафіяльний костел; розширення переліку пам’яток архітектури, та обгрунтування статусу пам’яток містобудування на території колишнього міста в мурах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Альманах станіславівської землі: у 2-х т. Нью-Йорк Торонто Мюнхен, 1975 1985. С. 35 99.
2. Архітектура. Короткий словник-довідник / За ред. А.П. Мардера. К.: Будівельник, 1995. С. 120 123.
3. Бабуров В. В., Гольденберг П. И., Залеская Л. С. и др. Планировка и застройка городов. М., 1956. С. 54 86.
4. Баранов Н. В. Композиция центра города. М., 1965. С. 15 43.
5. Баранов Н. Н. Силуэт города. М., 1980. С. 68 72.
6. Бархин М. Г. Город. Структура и композиция. М., 1986. С. 155 181.
7. Бархин М. Г. Архитектура и город. М., 1979. С. 12 35.
8. Бевз М. В. Громадський центр міста: архітектура і функція в історичному розвитку. Конспект лекцій. НУ ”ЛП”. Львів, 1996. 55 с.
9. Бевз М. Історичні міста Галичини: проблеми вивчення і збереження// Записки Наукового Товариства імені Шеченка. Праці Комісії архітектури та містобудування. - Львів: НТШ, 2001. - Т. CCXLI. - C. 84 112.
10. Бевз М. В. Методологічні основи збереження та регенерації заповідних архітектурних комплексів історичних міст (на прикладі Західної України): Автореф. дис... д-ра архітектури: 18.00.01/ Харківський держ. технічний ун-т будівництва та архітектури. Х., 2004. 32с.
11. Бевз М. В. Оконченко І. Оборонний фактор у розвитку міст XVII ст. (на прикладі Львова)// Народознавчі зошити. Двомісячник ІН НАНУ. Львів, 2000. Зошит 2 (32). С. 362 365.
12. Бевз М. В. Проблеми дослідження, систематизації та охорони планувальних укладів історичних міст (на матеріалах Галичини) // Народознавчі зошити. Двомісячник ІН НАНУ. Львів, 2000. Зошит 2 (32). С. 228 237.
13. Бевз М. В. Проблема збереження різночасових містобудівних історичних комплексів у архітектурній тканині міста.// Урбаністично-архітектурні проблеми міст Галичини. Збірник наукових праць. Львів, 1996. С. 21 28.
14. Бевз М. В. Центр великого історичного міста: шляхи подолання кризи/ Записки НТШ, 1994. Т.ССХХVІІ. С. 317 326.
15. Бевз М., Лукомська З. Проблеми і досвід регенерації історичних центрів у містах Італії// Місто. - Львів, 2005. - №1. - С. 49 - 57.
16. Беляева Е. Л. Архитектурно-пространственная среда города как бьект зрительного восприятия. М., 1977. С. 32 35.
17. Бойко Х. С. Архітектурно-просторовий уклад єврейських дільниць у містах на містечках Галичини у кінці XVIII - на поч. XX століть. Автореф. дис... канд. архітектури: 18.00.01 /Національний ун-т "Львівська політехніка". - Львів, 2000. 19с.
18. Борисевич Е. Реконструкция исторических городов. Особенности метода исследования (на примере Ленинградской области). Развитие и совершенствование планировочной структуры исторических городов. Л.: ЛИСИ., 1989. С. 29 38.
19. Бочаров Ю. П. Кудрявцев О. К. Планировочная структура современного города. М., 1972. С. 45 67.
20. Брунс Д. В. Проблема реконструкции и развития крупных исторических городов. Автореф. дис. на соиск. уч. ст. д-ра арх. М., 1983. 30с.
21. Бунин А. В. История градостроительного исскуства. М. Стройиздат”. 1979. Т.1. С. 245 342.
22. Бунин А. В. Круглова М. Г. Архитектурная композиция города. М., 1940. С. 24 28 .
23. Вечерський В. Проблеми українських заповідників// Пам’ятки України, 1996. № 3-4. С. 14 210.
24. Вісник № 17. Офіційне видання Івано-Франківської обл. ради та Івано-Франківської обл.адміністрації// Жовтень. 1999. С. 1 12.
25. Водзинський Є. Містобудівна спадщина Києва. Культурна спадщина Києва та охорона історичного середовища. К.: АртЕк, 2003. С. 25 31.
26. Гаврилів Б. Арсенич П. Процак Р. Літопис Івано-Франківська (Cтаніславова). Івано- Франківськ, 1998. 133 с.
27. Галюк Б. П. Шеремет А. П. Ивано-Франковск. Ужгород, 1979. 140 с.
28. Головчанська У. Площа Ринок// Анонс контракт. 2002. №5. С. 36.
29. Головчанська У. Площа Міцкевича// Анонс контракт. 2002. №7. С. 36.
30. Головчанська У. Меморіальний сквер// Анонс контракт. 2002. №9. С. 36.
31. Головчанська У. Станіславів у XVIII XIX століттях// Анонс контракт. 2002. № 16. С. 40.
32. Головчанська У. З життя Станіславова у XVII XVIII століттях// Анонс контракт. 2002. № 15. С. 40.
33. Головчанська У. Вулиця Галицька// Анонс контракт. 2002. №15. С. 40.
34. Головчанська У. Вулиця імені Т. Г. Шевченка// Анонс контракт. 2002. №13. С. 36.
35. Головчанська У. Парк імені Т. Г. Шевченка// Анонс контракт. 2002. №12. С. 36.
36. Головчанська У. Колегіальний костел Непорочного Зачаття Діви Maрії, Андрія і Станіслава// Анонс контракт. 2002. №1. С. 37.
37. Гошко Т. Львівське громадянство за магдебурзьким правом.// Галицька брама. 1996. Вересень. - №19. С. 5 6.
38. Гошко Т. Нариси з історії Магдебурзького права в Україні ХIV-поч. XVII ст. Львів: Афіша, 2002. 253 с.
39. Грабовецький В. Історія Івано-Франківська. Ч.1. - Івано-Франківськ: Нова Зоря, 1999. 301 с.
40. Грач Л. До питання про містобудівну трансформацію Станіслава. Архітектурна спадщина України. Традиції та новаторство у містобудуванні України. К., 2002. - № 5. С. 209 215.
41. Груза И. Теория города. М.: Стройиздат, 1972. С. 18 27.
42. Гутнов А. Э. Эволюция градостроительства. М., 1984. С. 10 45.
43. Гутнов А. Э. Структурно-функциональная организация и развитие градостроительных систем. Автореф. дис. на соиск. уч. ст. д-ра арх. М., 1979. С. 16 24.
44. Дашкевич Я. Р. Социотопография городов как направление историко-краеведческих исследований// Первая всесоюзная научная конференція по историческому краеведению. (г.Полтава, октябрь 1987 г.).Тезисы докладов и сообщений. К., 1987. С. 71.
45. Долинська М. Ретроспективна метода дослідження забудови середмістя Львова (на прикладі Plateae Ruthenicae)// Урбаністично-архітектурні проблеми міст Галичини. Збірник наукових праць. Львів, 1996. С. 56 - 62.
46. Зосимов Г. И. Пространственная организация города. М., 1976. С. 24 35.
47. Іваночко У. І. Розвиток архітектурно-планувальної структури міст Галичини в умовах урбанізаційного процесу 1772-1918 рр.: Автореф. дис... канд. архітектури: 18.00.01/ Національний ун-т "Львівська політехніка". Львів, 2004. - 19с.: 2 табл.
48. Иконников А. В., Степанов Г. П. Основы архитектурной композиции. М., 1971. С. 12 25.
49. Иконников А. В. Архитектура города. Эстетические проблемы композиции. М., 1972. С. 5 12.
50. Илгунас А. Исследование композиционной значимости промишленных предприятий в исторически сложившемся городе (на примере Львова). Автореф. дис. на соиск. уч. ст. к-та арх. М., 1974. 19 с.
51. Історія міст і сіл. Івано-Франківська область. Київ, 1971. С. 9 53.
52. Капраль М.М. Фінансові книги Львова другої чверті XVI ст. як джерело дослідження історичної демографії та соціотопографії. Автореф. дис. канд. іст. наук. К., 1996. С. 18 19.
53. Кириллова Л. И., Иванова И. В., Павличенков В. И. Мастерство композиции: пространство, пластика, ансамбль. М., 1983. С. 11 18.
54. Косточкин В.В. Проблемы воссоздания в архитектурном наследии. // Строительство и архитектура. Москва, 1982. 62с.
55. Кострикин Н. Д.Искусство городского плана// Архитектура СССР. 1984. №3. С. 15 18.
56. Коул Е. Основы архитектуры. Москва, 2004. 352с.
57. Кравцов С. Івано-Франківськ. Історико-архітектурний нарис. Звіт про НДР. НТШ у Львові, 1992. 21с.
58. Кравцов С. Mістобудівельні принципи та семантика деяких міст Галичини. Українське бароко та європейський контекст. Київ, 1991. С. 45 50.
59. Кравцов С.Р. Принципы регулярного градостроительства Галичины ХIV-ХVII веков. Диcерт. кта архитектуры: 18.00.01 /Всесоюзный научно-исследовательский институт теории архитектуры и градостроительства (ВНИИТАГ). М., 1993. 221с.
60. Криворучко Ю. І. Проблеми містобудування Західної України: Тези міжнародної конференції присвяченої 80-літтю кафедри "містобудування"/ Державний університет "Львівська політехніка" за загальною редакцією Ю. І. Криворучка. Львів, 1994. 216 с.
61. Кулага Л. Н. Проблема архитектурно-пространственной целостности города // Архитектура СССР. 1979. №2. С. 12 16.
62. Лавров В. А. Город и его общественный центр. М., 1964. С. 15 19.
63. Лавров В.А. Развитие планировочной структуры исторически сложившихся городов. М.: Стройиздат, 1977. С. 42 78.
64. Лемегов А. В. Исторические планировочные структуры в композиции современного города. Автореф. дис. на соиск. уч. ст. к-та арх. М., 1984. 21 с.
65. Литовка О. П. Проблемы пространственного развития урбанизации. Л., 1976. С. 28 37.
66. Логвин Г. Н. По Україні. Київ: Мистецтво, 1968. С. 26 38.
67. Лозинський Р. Урбанізація Галичини у часі і просторі.// Ї. Львів, 2005. №36. С. 2 6.
68. З. Лукомська. Новий погляд на історико- урбаністичний портрет міста Івано-Франківськ, - Збірник Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. Спецвипуск. Сучасні теденції в архітектурі та будівництві”. - Київ. ЗНДІЕП. 2003. - С. 151. 155.
69. З. Лукомська. Втілення принципів європейського містобудування ХVІ ХVІІ ст. при закладенні міста Івано-Франківська. Науковий вісник, ЛДЛУ. - Випуск 14.4. Львів, 2004. С. 27. 34.
70. З. Лукомська. Місто івано-Франківськ Історія і сучасність, - Вісник НУ Львівська політехніка”. Архітектура. Львів, 2004. № 505. С. 197. 201.
71. З. Лукомська. Історико-архітектурний розвиток міста Івано-Франківська, - Вісник Прикарпатського університету ім.. В. Стефаника, Серія Мистецтвознавство. - Вип. VIII. - Івано-Франківськ, 2005. С. 3. 9.
72. З. Лукомська. Збереження та пристосування елементів історико-архітектурної спадщини. (На прикладі історичного центру м. Івано-Франківська). Проблеми збереження і використання культурної спадщини в україні. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Святогірськ, 25-27 травня 2005 р. Слов’янськ, 2005. - С. 84 89.
73. З. Лукомська. Оборонна система міста Івано-Франківська. Існуючий стан. ”Проблемы теории и истории архитектуры Украины. Сборник научных трудов ОГАСА. Выпуск 6. Архитектурное наследие. Одесса, 2005. - С. 75. 79.
74. Лодзинський Є. Містобудівна спадщина Києва. Культурна спадщина Києва: дослідження та охорона історичного середовища. К.: АртЕк, 2003. С. 25 - 31.
75. Мамаков Н.В. Город: опыт композиционного анализа. Казань, 1990. 188с.
76. Матушевич А. О. Роль Хрещатика в організації центра м. Києва. Вісник Академії архітектури УРСР. 1948. №1. С. 25 -33.
77. Методические указания об использовании памятников истории и культуры как градоформирующих факторов при разработке гене