СЕМІОТИКА АРХІТЕКТУРНО-ПЕЙЗАЖНИХ ФОРМОУТВОРЕНЬ доби класицизму в україні на прикладі білоцерківського парку "Олександрія" : Семиотика АРХИТЕКТУРНО пейзажной формообразований эпохи классицизма в Украине на примере белоцерковского парка "Александрия"

Краткое описание

Київський національний університет
будівництва і архітектури

На правах рукопису

Косаревська Раддаміла Олександрівна

УДК 72.01

"СЕМІОТИКА АРХІТЕКТУРНО-ПЕЙЗАЖНИХ ФОРМОУТВОРЕНЬ доби класицизму в україні на прикладі білоцерківського парку "Олександрія"

18.00.01 — "Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури"

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата архітектури

Науковий керівник:
кандидат технічних наук, доцент Товбич Валерій Васильович

Київ-2007

ЗМІСТ

стор.

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4

Розділ 1.
РОЗВИТОК ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ вивчення історичних об’єктів садово-паркового мистецтва . . . . . . . . . . . . .
1.1. Аналіз теоретичних праць . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.2. Понятійно-категоріальний апарат семіотики. . . . . . . . . . . . . . . .
1.3. Семіотичні механізми продукування змістів в архітектурі . . . .
Висновки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

10
10
19
26
30

РОЗДІЛ 2.
Архітектурно-семіотичне дослідження парку "Олександрія". . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2.1. Методика архітектурно-семіотичного аналізу об‘єктів садово-паркової мистецтва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2.2. Проведення екзегетики архітектурно-пейзажних об‘єктів парку "Олександрія" . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2.3. Фабульна основа художнього образу парку "Олександрія". . . .
Висновки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

32

32

37
126
129

РОЗДІЛ 3.
МІСЦЕ Семіотичних досліджень в ЕКЗЕГЕТИЦІ парків України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.1. Узагальнення результатів архітектурно-семіотичного дослідження парку "Олександрія". . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.2. Порівняльна характеристика запропонованого методу існуючим . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.3. Рекомендації щодо реставрації пам‘яток садово-паркового мистецтва . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Висновки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

130

130

136

141
152

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

153

Список використаної літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

156

ДОДАТКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

177

ДОДАТОК А. Довідка про впровадження результатів роботи у курс лекцій «Історія мистецтва» та «Історія та сучасне українське мистецтво» (Київський національний університет будівництва і архітектури) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

178

ДОДАТОК Б. Довідка про впровадження результатів роботи у обстеженні парків пам‘яток садово-паркового мистецтва України, створених наприкінці XVIII початку ХІХ ст. (Всеукраїнський науково-методичний та дослідно-інформаційний центр архітектурної спадщини) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

180

ДОДАТОК В. Довідка про впровадження результатів роботи у наукових дослідженнях архітектурної спадщини Великої Ялти (Державний науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

182

ДОДАТОК Д. Довідка про впровадження результатів роботи у "Розробленні концепції розташування та будівництва храмового комплексу Св. Марії Магдалини з комплексним благоустроєм центральної алеї та прилеглої частини парку на території історичної зони НУТУ "Київський Політехнічний Інститут" (Українська Академія архітектури). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

184

ДОДАТОК Е. Глосарій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

186

Вступ

Актуальність теми. Історичні об‘єкти садово-паркового мистецтва, що були створені в Україні у другій половині XVIII — на початку XIX століть, являли собою монументальні картини, які володіли великою силою естетичного впливу. Їх композиційний задум був основою всіх заходів перетворення ландшафту. При цьому кожний архітектурно-пейзажний елемент парку був не тільки невід'ємною частиною конкретної високохудожньої картини природи, але і символом, що створював його художній образ.
Формальний підхід, тобто визначення лише стилю та прийомів композиції деревних і квіткових рослин, а також декоративного оздоблення до вивчення парків як творів мистецтва мало що додає і є недостатнім для їх розуміння.
Садово-паркове мистецтво є синтезом мистецтв: садівництва, архітектури, живопису, скульптури, поезії і музики. І це не випадково: сади і насамперед парки з давніх часів були втіленням різних релігійних і етнічних концепцій відношення людини до природи, відображенням філософських поглядів епохи на життєве середовище. Семіотичні моделі, що були застосовані в них, підпорядковувались загальній системі традиційної культури, основаної на канон (ціннісний орієнтир, міфопоетичний стереотип). Тому історичні парки — пам‘ятки садово-паркового мистецтва — є вагомим компонентом національної культури.
Незважаючи на значний науково-дослідний матеріал, присвячений ансамблям садово-паркового мистецтва кінця XVIII — початку ХІХст., переклад асоціативного змісту міфопоетичних означень просторових форм архітектурно-пейзажних композицій парку на вербальну мову не проводився. Це суттєво знижує сприйняття естетичної якості цих пам‘яток та не дає повного уявлення про особливості паркобудування доби класицизму в Україні.
Розуміння "тексту" історичних парків цього періоду дозволить відтворювати і підтримувати їх у тих стильових і художніх образах, що були їм притаманні свого часу; збагатить уявлення про направленість міфопоетичних мотивів історичних парків, надасть можливість здійснити їх систематизацію, простежити загальний розвиток архітектурно-ландшафтної семіотики в Україні, визначити її місце у загально-культурному процесі європейської цивілізації.
ОБ‘ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ: архітектурно-пейзажні формоутворення паркобудування доби класицизму в Україні на прикладі парку "Олександрія" в м.Білій Церкві Київської області[1].
ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ: семіотична змістовність архітектурно-пейзажних форм ансамблю садово-паркової архітектури "Олександрія".
Згідно з цим за МЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ прийнято: інтерпретація художніх образів архітектурно-пейзажних форм ансамблю садово-паркової архітектури "Олександрія" станом на 1839 рік.
НАУКОВА ГІПОТЕЗА будується на наступному положенні: формування художніх образів парків доби класицизму відбувалося шляхом присвоєння міфопоетичної означеності їх архітектурно-пейзажним елементам. Втрата розуміння їх змістів порушує загальне сприйняття художніх образів парків доби класицизму.
Завданнями дослідження є:
1. Вивчення місця семіотичних досліджень в архітектурі.
2. З'ясування семіотичних механізмів продукування змістів в архітектурі.
3. Визначення комунікативної моделі "Парк-Адресат".
4. Проведення екзегетики архітектурно-пейзажних форм парку "Олександрія" (1782-1839).
5. Аналіз та узагальнення результатів проведеного дослідження.
6. Порівняння запропонованого методу інтерпретації архітектурно-пейзажних форм парків з існуючими.
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ: історичний аналіз, трансдуктивна логіка, семіотичний та порівняльний аналіз, бібліографічні та архівні пошуки, узагальнення та натурні обстеження й фотофіксація.
ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ РОБОТИ ТА ОТРИМАНИХ В НІЙ РЕЗУЛЬТАТІВ. Матеріали дисертації можуть використовуватись в архітектурній теорії, практиці та освіті: для розширення понятійного апарату теорії архітектури, подальшого розвитку семіотичних основ сучасного паркобудування у процесі розробки нових проектів; для розробки та реалізації програм навчання студентів-архітекторів, реставраторів й перепідготовки кадрів викладачів вищих навчальних закладів архітектурного профілю; виявляти художні образи відомих історичних парків України, проводити систематизацію їх тематики (тенденції направленості) і тим простежити загальний розвиток ландшафтної семіотики, її залежність від загальнокультурного процесу. Сприяти науковій обгрунтованості проведення реставраційно-відновлювальних робіт в парках доби класицизму відповідно до ідейного задуму, що закладався в символіці їх архітектурно-пейзажних форм; визначати регламенти і застереження, у разі пристосування парків до сучасних потреб.
НАУКОВА НОВИЗНА полягає у:
- застосуванні семіотичних методів до пам’яток садово-паркового мистецтва доби класицизму;
- стверджені, що специфічною ознакою паркобудування цього періоду стало присвоєння архітектурно-пейзажним формам символічної означеності, асоціативні проекції яких передавали зміст художнього образу парку. Загальна тематика символіки парків відображала тогочасні модні тенденції та духовні і філософсько-естетичні уподобання їх володарів;
- розробці комунікативної моделі "Парк-Адресат", яка демонструє процес виявлення змістовної цінності архітектурно-пейзажних форм парків;
- застосуванні правил і прийомів екзегетики до інтерпретації архітектурно-пейзажних форм парку "Олександрія";
- представленні ідейно-художнього задуму парку "Олександрія".
АПРОБАЦІЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ здійснювалася упродовж 2001-2006 років. Зміст та основні положення розділів роботи були оприлюднені автором у 12 повідомленнях:
- на міжнародній науковій конференції "Мова символів мова вічності" з повідомленням за темою "Своєрідність символіки ландшафтних утворень України періоду класицизму другої половини XVIII першої половини ХІХст.", яка проходила 1415 грудня 2001 року, м.Київ;
- на двох міжнародних конференціях "Сучасне храмобудування" з повідомленням за темою "Сакральність міського простору в семантичному контексті історичних ландшафтних утворень", КиївЗНДІЕП, Київ (2002) та Чернігів (2003);
- на ІІІ науковій конференції молодих вчених "Архітектура та будівництво України в нових соціально-економічних умовах", яка проходила 25листопада 2004 року, КиївЗНДІЕП, м.Київ;
- на V міжвузівській науково-практичній конференції "Проблеми стилю і форми в теорії та історії архітектури ІІІ тисячоліття", присвяченій 85-й річниці з дня заснування Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури з повідомленнями за темами "Семіотична змістовність об’ємно-просторової та планувальної композиції палацево-паркового комплексу в селі Березова Рудка Полтавської області" та "Семантика форми та образу у вирішенні ландшафтних об’єктів класицистичного періоду другої половини XVIII першої половини ХІХст. (на прикладі парків-пам’яток "Софіївка" в Умані та "Олександрія" в Білій Церкві", яка проходила 20 січня 2003 року, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, м.Київ;
- на VІ міжвузівській науково-практичній конференції "Проблеми творчого методу та роль особистості в теорії та практиці архітектури й мистецтва", присвяченій 190-річчю з дня народження Великого Кобзаря й Художника Тараса Григоровича Шевченка з повідомленням за темою "Роль символів в архітектурній композиції садово-паркових утворень доби класицизму й романтизму та межі їх використання в сучасній практиці ландшафтної архітектури й дизайну", яка проходила 23 квітня 2004 року, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, м.Київ;
- на ІV науково-практичній конференції "Глобалізація проблем теорії та історії архітектури на межі тисячоліть", присвяченій 10-й річниці Незалежності України з повідомленням за темою "Історіографія палацево-паркового будівництва доби класицизму в Україні", яка проходила 1516травня 2001 року, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, м.Київ;
- на 63, 66, та 67 науково-практичних конференціях Київського національного університету будівництва і архітектури з повідомленнями за темами "Семіотична змістовність палацово-паркових ансамблів України епохи класицизму", "Символічність і зразковість класицистичних ландшафтів", "Елементи сакральності в історичних ландшафтних утвореннях" та "Єрусалимські мотиви в архітектурі парку "Олександрія" (м.Біла Церква Київської області)", які проходили 1618 квітня 2002 року, 1921 квітня 2005 року та 1820квітня 2006 року, м.Київ.
Публікації. Результати дисертації опубліковано в 8 статтях: 6 у фахових збірниках наукових праць, затверджених ВАК України, 1 в збірці матеріалів наукової конференції та 1 у періодичному виданні.
Структура і обсяг роботи. Дисертація загальним об‘ємом в 214 сторінок, складається з вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків (104 с.) + глосарій (28 с.), списку використаних джерел із 235 позицій (21 с.), таблиць-ілюстрацій, що розкривають хід роботи (48 с.) та 5 додатків.

[1] Ñïèñîê ïàì‘ÿòíèê³â àðõ³òåêòóðè Óêðà¿íñüêî¿ ÐÑÐ, ùî ïåðåáóâàþòü ï³ä îõîðîíîþ äåðæàâè, çàòâåðäæåíèé ïîñòàíîâîþ Ðàäè ̳í³ñòð³â ÓÐÑÐ â³ä 24 ñåðïíÿ 1963ð. ¹970, îõîðîííèé íîìåð 45. Çã³äíî ç ïðèê³íöåâèìè ïîëîæåííÿìè Çàêîíó Óêðà¿íè "Ïðî îõîðîíó êóëüòóðíî¿ ñïàäùèíè" çàçíà÷åíèé îᑺêò êóëüòóðíî¿ ñïàäùèíè ìຠñòàòóñ íàö³îíàëüíîãî çíà÷åííÿ (ñòàòòÿ …). Ïîñòàíîâà Ðàäè ̳í³ñòð³â ÓÐÑÐ â³ä 22 ëèïíÿ 1983ð. ¹311 "Ïðî êëàñèô³êàö³þ ³ ìåðåæó òåðèòîð³é òà îᑺêò³â ïðèðîäíî-çàïîâ³äíîãî ôîíäó Óêðà¿íñüêî¿ ÐÑÐ".

Список литературы

Висновки
1. Аналіз теоретичних і практичних праць надав можливість окреслити традиційні напрямки дослідження історичних об‘єктів садово-паркового мистецтва (архітектурно-планувальний, художньо-естетичний, історико-іконографічний, культурологічний, реставраційний). По суті, ці підходи стали описовими (чи історії паркобудування, чи ландшафтоупорядкування), а тому позбавленими можливості (без наявності конкретних документальних свідчень) виявляти зміст образів архітектурно-пейзажних форм.
2. З метою вирішення цієї проблеми було з'ясовано основний понятійно-категоріальний апарат і базові принципи загальної семіотики та архітектурної семіотики. Виявилося, що образ є основою протікання комунікативних процесів в об‘ємно-просторовій (іконічній) формі, його складові виконують різні функції змістопородження. За межами вербалізації образу архітектурна форма залишається тільки формою будівельною і належить до сфери побутової реальності.
3. Адекватне трактування історичної архітектури зумовлене традиційною культурою або ціннісним каноном, які дозволяють звернутися до глибин буття, культури, особистості. Символічна система, що описує цю глибину, може бути простим міфом або складними міфолого-філософськими конструкціями.
4. До складових образної структури архітектурного об‘єкта відносяться: образ орієнтації — психологічно обмежує простір місцезнаходження архітектурного об‘єкта; образ впізнання — обмежує сферу значень, що приписуються архітектурному об‘єкту (простору) через його назву; образ інтерпретації — реалізує змістопороджуючу функцію архітектурної форми (простору); образ інтуїції — формує ставлення до архітектурного об‘єкту (простору) через його переживання.
5. Оскільки зазначені положення дозволили ствердити, що семіотичні методи також можуть застосовуватись і до садово-паркового мистецтва, розглянули архітектурно-пейзажні форми парку в якості знаків, а сам парк (як сукупність цих форм) — семіотичним текстом. Продемонстровали процес виявлення змістовної сутності архітектурно-пейзажних форм парку. Для виявлення контексту змістів архітектурно-пейзажних форм парку додали до схеми "Парк-Адресат" етап екзегетичного дослідження.
6. На прикладі парку Олександрія” перевірили роботу запропонованої схеми Парк-Адресат”. Результатом стало: вивчення історико-культурологічного фону періоду виникнення і "життя" парку; з‘ясування загальних відомостей про парк і його володарів; визначення меж садів парку та їх об'єктів; виявлення символічних значень об‘єктів садів і їх семантичних зв‘язків; проведення контекстуального аналізу змісту художнього образу парку; надання остаточного варіанту екзегетики художнього образу парку.
7. Сюжет парку був присвячений Римській імперії періоду утвердження світопорядку Октавіана Августа Цезаря (Pax Augusta) та раннього християнства. Римська імперія — лебедина пісня Античності — за сюжетом парку розглядалась мостом між античною і християнською ерами.
8. Провели контроль вірності інтерпретації семіотичного тексту парку через фактор часу — додатковим дослідженням історико-культурного фону. Визначено, 1) що назва парку на рівні аналогій була присвячена Олександру І, як спадкоємцю Октавіана Августа (російські царі починаючи з Івана ІІІ будували свою генеалогію від Кесаря Августа); 2) що існує певна схожість олександрівського і августівського історичних періодів — для укріплення своєї влади обидва намагались ввести нову релігію (Август — культ імператора, Олександр — масонство, початок царювання обох супроводжувався небувалим суспільним підйомом і реформами).

9. Провели порівняння запропонованого методу інтерпретації архітектурно-пейзажних форм з існуючими на прикладі уманського парку "Софіївка", алупкінського "Воронцовський" та надали рекомендації стосовно проведення в них реставраційно-відновлювальних робіт; набуті під час проведення дослідження відомості щодо парків доби класицизму на території України були систематизовані і зведені у табличну форму.

Список використаних джерел
1. Адорно Теодор. Теорія естетики / Пер. з нім. П. Таращук.— К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2002.— 518с.
2. Античная мифология: энциклопедия.— М.: Эксмо; СПб.: Мидгард, 2004.— 768с., илл.— (Тайна древних цивилизаций).
3. Апостолос-Каппадона Д. Словарь христианского искусства / Пер. с англ. А.Ивановой.— Челябинск: «Урал LTD», 2000.— 272 с.
4. АсеевЮ.С. Стили в архитектуре Украины.— К.: Будівельник, 1989.— 104с.: ил.
5. БауэрВ., ДюмотцИ., ГоловинС. Энциклопедия символов / Пер. с нем. Г.Гаева.— М.: КРОН-ПРЕСС, 2000.— 504с.
6. БаумгартенФ., ПоландФ. Эллинская культура.— Мн.: Харвест, М.: ООО «Издательство АСТ», 2000.— 512с.: 16л. илл.— (История культуры).
7. Бауэр В., Дюмотц И., Головин С. Энциклопедия симолов / Пер. с нем. Г.Гаева.—М.: КРОН-ПРЕСС, 2000.—504 с.
8. Бевз М.В. Методологічні основи збереження та регенерації заповідних архітектурних комплексів історичних міст України (на прикладі Західної України): Автореф. дис д-ра арх. 18.00.01 / ХДТУБА. Харків, 2004. 32с.
9. БенуасЛ. Знаки, символы и мифы / Л.Бенуас; Пер. с фр. А.Калантарова.— М.: ООО «Издательство Астрель»: ООО «Издательство АСТ», 2004.— 160с.— Cogito, ergo sum: «Университетская библиотека».
10.Беренс Б. Энциклопедия мудрецов, мистиков и магов: От Адама до Юнга.— М.: Издательский дом «София», «Миф», 2003.— 672 с.: ил.— («AD MARGINEM»).
11.Боговая И.О., Фурсова Л.М. Ландшафтное искусство: Учебник для вузов.— М.: Агропромиздат, 1988.— 223 с., ил.
12.Бокова В.М. Эпоха тайных обществ.— М.: Реалии-Пресс, 2003.— 656 с.; ил.
13. «в окрестностях Москвы». Из истории русской усадебной культуры XVII-XIX веков / Сост. М.А.Аникст и В.С.Турчин.— М.: Искусство, 1979.— 400 с.: ил.
14.Вадимов В. Тематическое пространство культуры как фактор развития архитектуры // Досвід та перспективи розвитку міст України. Філософські та теоретичні аспекти містобудування: Зб. наук. праць.— Вип.10.— К.: "Діпромісто", 2006.— С.247-251.
15.ВалишевскийК. Вокруг трона: Репринт. воспроизведение изд. 1909г.: (Пер. с фр.).— К.: ДОК УССР УФК «Спец модель», 1991.— 168с. с ил.
16.ВареникН. Прокляття роду Браницьких // Україна.— 1995.— №15-16.— С.29-31.
17.Виноградова Н.А. Китайские сады.— М.: АРТ-РОДНИК, 2004.— 208 с.: ил.— (Серия "Сады мира").
18.ВдовинГ.В., ЛепскаяЛ.А., ЧервяковА.Ф. Останкино: Театр-дворец.— М.: Русская книга, 1994.— 320с.
19.ВергуновА.П., ГороховВ.А. Русские сады и парки.— М.: Наука, 1987.— 418с.
20.ВолошинМ.П. Парки Крыма.— Сімферополь: Издательство «Крым», 1964.— 160с.: ил.
21.Восстановление старинных ландшафтных парков: методические рекомендации по проектированию.— К.: Киевниип градостроительства, 1974.— 84с.
22.Выготский Л.С. Психология искусства.—М.: Искусство, 1968.—576 с.
23.ГадамерГ.-Г. Герменевтика і поетика / Вибрані твори / Пер. з нім.— К.: Юніверс, 2001.— 288с.
24.ГалкінС.І., ГурковськаО.Л., ЧернецькийЄ.А. Структура та символіка старовинного парку «Олександрія» в білоцерківській резиденції графів Браницьких.— Біла Церква: Вид. О.В.Пшонківський, 2005.— 96с.: іл..
25.ГалкінС.І., ОсикаМ.І. «Олександрія» — рукотворне диво. Розповіді про всесвітньовідомий дендропарк у місті Біла Церква Київської області.— Біла Церква: ПЦ «Дельфін», 2003.— С.104.
26.Г.А.Потемкин. От вахмистра до фельдмаршала. Воспоминания. Дневники. Письма.— Книга 1.— СПб.: Издательство «Пушкинского фонда», 2002.— 296с., илл.— (Серия «Государственные деятели России глазами современников»).
27.ГегельськийІ.Н. Мистецтво паркового пейзажу.— К.: Т-во «Знання» України, 1993.— 272с.: іл.
28.ГеллерЛ., НикеМ. Утопия в России / Пер. с фр. И.В.Булатовского.— СПб.: Гиперион, 2003.— 312с.— (Utopia humana. I.)
29.ГлезерЕ.Н. Архитектурный ансамбль Английского парка.— Л.: Стройиздат, Ленингр. отд-ние, 1979.— 128с., ил.
30.Головащенко С.І. Історія християнства: Курс лекцій: Навч. посібник.— К.: Либідь, 1999.— 352 с.
31.Гомбрих Э. История искусства / 16-е издание, пересмотренное и дополненное.— М.: ООО "Издательство АСТ", 1998.— 688 с.: ил.
32.ГороховВ.А., ЛунцЛ.Б. Парки мира.— М.: Стройиздат, 1985.— 328с.: ил.
33.ГрантМ. Расцвет Римской Империи.— Харьков: Книжный клуб «Клуб семейного досуга», 2005.— 416с.
34.ГрейвсР. Мифы Древней Греции. Пер. с англ. Под ред. и с послесл. А.А.Тахо-Годи.— М.: Прогресс, 1992.— 624с.
35.ГрисюкМ.М. Парк «Олександрія». К.: Наукова думка, 1969.— 66с., іл.
36.ГулыгаА.В. Принципы эстетики.— М.: Политиздат, 1987.— 286с.— (Над чем работают, о чем спорят философы).
37.Данте Алигьери. Божественная Комедия / Пер. с итал., вступ. ст. и примеч. М.Л.Лозинского.— М.: Изд-во «ЭКСМО», 2003.— 848с., ил.— (Серия «Библиотека всемирной литературы»).
38.ДашковаЕ.Р. Записки. Письма сестер М.иК.Вильмонт из России.—М.: Издательство Московского университета, 1987.— 496с.— (Университетская библиотека).
39.Делиль Жак. Сады.— Л.: Наука, 1987.— 232с.
40.Демин Н.М. Управление развитием градостроительных систем.—К.: "Будивэльнык", 1991.—184 с.
41.ДжуньО. Парк «Олександрія» // Квіти України.— 1999.— №1.— с.20-21.
42.ДониниА. У истоков христианства (от зарождения до Юстиниана) / Пер. с итал.— М.: Политиздат, 1979.— 341с.— (Биб-ка атеист. лит.).
43.ДормидонтоваВ.В. История садово-парковых стилей: Учеб. пособие для вузов.— М.: Архитектура-С, 2004.— 208с., ил.
44.ДормидонтоваВ.В. «Садовый спектакль эпохи Просвещения» // Ландшафтный дизайн.— 2001.— № 1.
45.ДормидонтоваВ.В. «Романтика природы» // Ландшафтный дизайн.— 2001.— № 2. С.8-13.
46.ДюбіЖ. Доба соборів: Мистец. та сусп-во 980-1420 років: Пер. з фр.— К.: Юніверс, 2003.— 320с.: іл.
47.Ежов В.И. Полвека глазами архитектора. К.: НИИТИАГ КНУСА, 2001. 304 с.
48.Женщины в легендах и мифах / Пер. с англ. О.Перфильева.— М.: КРОН-ПРЕСС, 1998.— 592с.— Серия «Академия».
49.ЖирновА.Д. Искусство паркостроения.— Львов, «Вища школа», изд-во при Львов. ун-те, 1977.— 208с.
50.Залесская Л.С., Микулина Е.М. Ландшафтная архитектура: Учебник для вузов.—2-е изд., пере раб. и доп.—М.: Стройиздат, 1979.—240 с., ил.
51.Захарова О.Ю. Светлейший князь М.С.Воронцов.— Симферополь: Бізнес-Информ, 2004.—312с., илл.
52.ЗюиленГ. Все сады мира / Г.Зюилен; Пер. с фр. М.Карелиной.— М.: ООО «Издательство Астрель»: ООО «Издательство АСТ», 2001.—176с.: ил.
53.ИгнаткинИ.А. Архитектура классицизма на Украине: Автореферат диссертации— К.,1974.— 56с.
54.Из истории английской эстетики XVIII века: Поп. Аддисон. Джерард. Рид. Сост., вступ. статья и общ. ред. И.С.Нарского; Коммент. А.Ф.Грязнова, Б.В.Мееровского, А.Л.Субботина.— М.: Искусство, 1982.— 367с.— (История эстетики в памятниках и документах).
55.Изящное садоводство и художественные сады: историко-дидактический очеркъ инженера Арнольда Регель.— С-Петербургъ: Изданiе Г.Б.Винклеръ, 21 февраля 1896.— 448с.
56.Иллюстрированная энциклопедия символов / Сост. А.Егазаров.—М.: ООО «Издательство Астрель»; ООО «Издательство АСТ», 2003.—723 [5] с.: ил.
57.Ильинская Н.А. Восстановление исторических объектов ландшафтной архитектуры.—Л.: Стройиздат. Ленингр. отд-ние, 1984.—151 с., ил.
58.ИрвингВ. Альгамбра / Пер. с англ. В.С.Муравьева. Предисл. И.М.Фильштинского. Примеч. А.Б.Грибанова.— М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1979.— 349с.
59.ІналжикГ. Османська імперія: Класична доба 1300-1600 / Пер. з англ. О.Галенко.— К.: Критика, 1998.— 288с.: іл.
60.Історія української архітектури / Ю.С.Асєєв, В.В.Вечерський, О.М.Годованюк та ін.; За ред. В.І.Тимофієнка.— К.: Техніка, 2003.— 472с.: іл.
61.КаганМ.С. Морфология искусства.— Л.: Искусство, 1972.— 440с.
62.Карр-Гомм С. Словарь символов в искусстве: Иллюстрированный ключ к живописи и скульптуре / Пер. с англ.—М.: ООО «Издательство «Астрель»: ООО «Издательство АСТ», 2003.—335 с: ил.
63.КвітС.М. Основи герменевтики: Навч. посіб.— К.: Вид. дім «КМ Академія», 2003.— 192с.
64.Кедринский А.А. Основы реставрации памятников архитектуры. Обобщение опыта школы ленинградских реставраторов.—М.: Изобраз. искусство, 1999.—184 с.: ил.
65.Китайское искусство: Принципы. Школы. Мастера / Сост., пер. с кит. и англ., вступит. ст. и комм. В.В.Малявина.— М.: "ОАО Люкс": ООО "Издательство Астрель": ООО "Издательство АСТ", 2004.— 432 с.: ил.— (Китайская классика: новые переводы, новый взгляд).
66.Классицизм и романтизм. Архитектура. Скульптура. Живопись. Рисунок. 1750-1848 / Под ред. Рольфа Томана; Пер. на русск. Н.Панкратова.— КöNEMANN, 2001.— 520с.: ил.
67.КлименкоЮ.О., КлименкоА.В. Старовинні парки Київщини.— К.: Журнал «Квіти України», 2003.— 62с.
68. КлименкоЮ.О., КлименкоА.В. Старовинні парки Чернігівщини.— К.: Журнал «Квіти України», 2001.— 54с.
69.Ковальский Я.В. Папы и папство / Пер. с пол.—М.: Политиздат, 1991.—236 с.: ил.
70.КозакМ., БайдаИ. Одиссея по парку «Софиевка»: Путеводитель.— К.: ООО «Клякса», 2002.— 48с.
71.КоломієцьВ. Деякі документи про іноземців-службовців графів Браницьких на рубежі XVIII-XIX ст. // Юр‘євський літопис. Науково-популярне видання білоцерківського державного краєзнавчого музею.— 2003.— №2.— С.74-75.
72.КоноваленкоЕ., ПилипенкоГ.-Г. «Александрия: сады графини равные Версалю» // Поколение.— 2002.— Октябрь.— С.60-64.
73.Коржев М.П. Павловский парк // Проблемы садово-парковой архитектуры. Сборник статей.— М.: Издательство Всесоюзной Академии Архитектуры, 1936.— С.189-221.
74.КосаревскийИ.А. Государственный заповедник Софиевка.— К.: Издательство Академии архитектуры УССР, 1951.— 122с.: ил.
75.КосаревськийІ.О. Парки України (прийоми створення паркового пейзажу).— К.: Державне видавництво літератури з будівництва і архітектури УРСР, 1961.—116 с. + іл.
76.КосаревскийИ.А. Искусство паркового пейзажа.— М.: Стройиздат, 1976.— 246с.
77.Косаревський О.І., Товбич В.В. Планувальні засоби оптимізації природно-історичного ландшафту Києва // Містобудування та територіальне планування: Наук. техн. збірник.—К.: КНУБА, 2006.—Вип.23.—С.97-108.
78.КосенкоІ.С. Дендрологічний парк «Софіївка»: Монографія.— Умань, 2003.— 240с.
79.КосинськіЮ. «Сади і парки України» // Панорама.— 2002.— № 4.— С.12-21.
80.КостомаровъН. Пођздка въ Бђлую-Церковь //Кiевская старина: ежемђсячный историческiй журналъ.— Годъ первый.— Томъ II.— Май.— Кiевъ, 1882.— С.241-256.
81.КриворучкоД.М. Олександрія.— К.: Будівельник, 1979.— 93с.
82.КузьминА. «Сады и парки России» // Художник.— 1982.— № 10.— С.45-59.
83.КурбатовВ.Я. Сады и парки.— Петрограф: изд-во т-ва ВОЛЬФ, 1916.— 732с.: ил.
84.Курбатов Ю.И. Взаимодействие архитектурных форм с визуальными характеристиками природного ландшафта // Проблемы синтеза искусств и архитектуры. Тематический сборник научных трудов.— Л., 1980.— Вып.Х.— С.20-30.
85.Курбатов Ю.И. Установление связей архитектурных форм с объемными формами ландшафта // Проблемы синтеза искусств и архитектуры. Тематический сборник научных трудов.— Л., 1979.— Вып.ІХ.— С.15-30.
86.Лаврик Г.И. Методологические проблемы исследования архитектурных систем: Автореф. дис д-ра арх. 18.00.01. М., 1979. 36 с.
87.Лаврик Г.И. Кардинальный вопрос архитектурного творчества // Сучасні проблеми архітектури і містобудування: Наук.-техн. зб. / Гол. ред. М.М. Дьомін. К.:КНУБА, 2001. Вип. 9 С. 46 57.
88.Ландшафтный дизайн. Словарь терминов / Под общей ред. доктора архитектуры А.П.Вергунова.— М.: МАРХИ, 2001.— 122с.: ил.
89.Лекции по истории эстетики / Под ред. проф. М.С.Кагана. В 4 кн.— Л.: Издательство ленинградского университета, 1974.— Кн.2.— 200с.
90.ЛитвинВ.М., МордвінцевВ.М., СлюсаренкоА.Г. Історія України: Навч. посіб.— К.: Знання-Прес, 2002.— 669с.
91.ЛихачевД.С. Поэзия садов. К семантике садово-парковых стилей. Сад как текст.— СПб.: «Наука», 1991.— 372с., с ил.
92.ЛосевА.Ф. История античной эстетики: Поздний эллинизм.— М.: Искусство, 1980.— 766с.
93.ЛосевА.Ф. Проблема символа и реалистическое искусство.— М.: Искусство, 1976.— 367с.
94.ЛосевА.Ф. Эллинистическо-римская эстетика І-ІІ вв. н.э.— М.: Издательство Московского университета, 1979.— 416с.
95.ЛотманЮ.М. Беседы о русской культуре: Быт и традиции русского дворянства (XVIII начало XIX века).— 2-е изд., доп.— СПб.: Искусство-СПБ, 2002.— 413с., ил.
96.ЛотманЮ.М. Об искусстве.— СПб.: Искусство-СПБ, 2005.— 704с., ил.
97.ЛотманЮ.М. Семиосфера.— СПб.: Искусство-СПБ, 2004.— 704с.
98.ЛотманЮ.М. Статьи по семиотике культуры и искусства / Сост. Р.Г.Григорьева, Пред. С.М.Даниэля.— СПб.: Академический проект, 2002.— 544с.— (Серия «Мир искусств»).
99.Лыпа А.Л. Софиевка: Уманский Государственный Заповедник (1796-1946).—К.: Издательство Академии Наук Украинской ССР, 1948.—112 с.
100. Мардер А. П. Эстетика архитектуры: Теоретические проблемы архитектурного творчества. М.: Стройиздат, 1988. 213 с.
101. Масонство.— Мн.: Плопресс, 2002.— 400с.: ил.— (По ту сторону).
102. МенарР. Мифология в древнем и современном искусстве.— Мн.: Харвест, М.: ООО «Издательство АСТ», 2000.— 800с., 16л. ил.— (История культуры).
103. МеньА. Вестники царства Божия. Библейские пророки от Амоса до Реставрации. VIII-IV века до н.э.— М.: Фонд имени Александра Меня, 2002.— 648с.
104. МеньА. На пороге Нового Завета. От эпохи Александра Македонского до проповеди Иоанна Крестителя. В 2 книгах.— М.: Фонд имени Александра Меня, 2003.
105. Мироненко В.П. Методологічні основи оптимізації архитектурного середовища: Автореф. дис д-ра арх. 18.00.01. Харків, 1999. 32 с.
106. Містобудування. Довідник проектувальника / За ред. Панченко Т.Ф. К.: Укрархбудінформ, 2001. 192 с.
107. Мифологический словарь / Гл. ред. Е.М.Мелетинский.— М.: Сов. энциклопедия, 1991.— 736с.
108. Мифология. Энциклопедический справочник.— Мн.: БЕЛФАКС, 2002.— 352с.
109. Мифы: Египет. Греция. Китай: Энциклопедический справочник.— Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2000.— 336с.: илл.
110. МоаттиК. Античный Рим / Пер. с фр. И.Ионовой.— М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство «Астрель», 2003.— 208с.: ил.— (Открытие).
111. МордатенкоЛ.П. и др. Дендропарк «Александрия»: Путеводитель / Л.П.Мордатенко, В.М.Гайдамак, С.И.Галкин; Отв. ред. Т.М.Черевченко; АН УССР. Центр. респ. бот. сад.— К.: Наук. думка, 1990.— 80с.: ил.
112. МордатенкоЛ.П., РоговськийС.В. Олександрія: зберегти для нащадків // Міське господарство України.— 1997.— №3.— С.45-46.
113. Морозов И.В. Искусство понимания и интерпретация зодчества (методологические положения архитектурной герменевтики) // Градостроительство и архитектура: актуальные проблемы. Сб. науч. трудов.— Минск, 2002.— С.108-112.
114. НемоваЕ.М. Стилистика сада.— М.: ЗАО «Фитон+», 2001.— 160с., ил.
115. НиколаевскаяЗ.А. Садово-парковый ландшафт.— М.: Стройиздат, 1989.— 344с.: ил.
116. НікольніковаН., ПрилуцькийГ. Загублена перлина? Можливо про дендропарк «Олександрія» нащадки знатимуть тільки з книжок // Міське господарство України.— 2001.— №2.— С.34-35.
117. ОвсійчукВ.А. Класицизм і романтизм в українському мистецтві.— К.: Дніпро, 2001.— 448с.: іл.
118. ОжеговС.С. История ландшафтной архитектуры: Краткий очерк.— М.: Стройиздат, 1993.— 240с.: ил.
119. «Олександрія»: сьогодні, завтра і завжди // Міська газета.— 9 вересня 2002 року.— №35(69).— С.10-29.
120. ПавлюченкоВ. Меморіальний комплекс світлійшого князя Таврійського Григорія Потьомкіна // Міська газета.— 14 липня 2003 року.— №27(111).— С.16.
121. ПавлюченкоВ. «Олександрія» — поєднання романтичної лірики і раціонального практицизму // Міська газета.— 16 червня 2003 року.— №23(107).— С.14-15.
122. ПавлюченкоВ. Підземелля «Олександрії» // Міська газета.— 23 червня.— №24(108).— С.15-16.
123. ПавлюченкоВ. Розповіді древнього парку // Міська газета.— 23 червня 2003 року.— №24(108).— С.17.
124. ПавлюченкоВ. Урочище «Голендерня» // Міська газета.— 28 липня 2003 року.— №29(113).— С.17.
125. ПавлюченкоВ. Чи будуть розгадані таємниці «Олександрії» та її околиці? // Міська газета.— 18 вересня 2003 року.— №34(118).— С.28-29.
126. ПалентреерС.Н. Ландшафтное искусство (построение пейзажей в парках и лесопарках).— Ярославль: Росвузиздат, 1963.— 136с.
127. ПалентреерС.Н. Садово-парковое искусство.— М., 1978.— Выпуск 2.— 44с.
128. Парки. Сады.— М.: Аванта+, 2004.— 184 с.: ил.— (Самые красивые и знаменитые).
129. Полная энциклопедия символов / Сост. В.М.Рошаль.— М.: Изд-во Эксмо; СПб.: Сова, 2003.— 528 с., илл.
130. ПчеловЕ.В. Романовы. История династии.— М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2004.— 494с.: ил.— (Архив).
131. Рапопорт В.Л. Парк в Архангельськом.— М.: Реклама, 1971.— 48 с.
132. РегельА. Изящное садоводство и художественные сады: (Извлечение).— М.: Сов. Россия, 1990.— 152с.: ил.— (Б-чка «В помощь клубному работнику №2).
133. РепринцевВ.В. Розвиток економіки у маєтках графів Браницьких у 1774-1918рр. // Юр‘євський літопис. Науково-популярне видання білоцерківського державного краєзнавчого музею.— 1996.— №1.— С.28-40.
134. РимаренкоІ. Українсько-польські масонські контакти у XVIII — на початку ХІХ ст. // Історичний журнал.— 2003.— №3.— С.54-57.
135. РоберЖ.-Н. Рим.— М.: Вече, 2006.— 384с.: ил.— (Гиды цивилизаций).
136. РоберЖ.-Н. Рождение роскоши: Древний Рим в погоне за модой.— М.: Новое литературное обозрение, 2004.— 400с., ил.
137. РобинсонД. Масонство. Забытые тайны / Пер. с англ. В.Симакова, А.Блейз.— М.: КРОН-ПРЕСС, 2000.— 480с.— Серия «Таинственный мир».
138. РодичкинИ.Д. «Садово-парковое искусство Украины — состояние, проблемы, перспективы» // Ландшафтный дизайн. Украина.— 2000.— № 2.— С.4-7.
139. РодичкинИ.Д., РодичкинаО.И. «Александрия: прошлое и настоящее» // Ландшафтный дизайн. Украина.— 2001.— № 1(4).— С.4-10.
140. РодичкінаО., РодичкінІ. Олександрія: погляд з минулого // Архітектура України.— 1993.— №1.— С.30-32.
141. РодічкінІ.Д., РодічкінаО.І. Старовинні маєтки України: Книга-альбом.— К.: Мистецтво, 2005.—384с.: іл.
142. РубцовЛ.И. Проектирование садов и парков. Учеб. пособие для техникумов. Изд. 2-е, доп. и перераб.— М.: Стройиздат, 1973.— 196с. с ил.
143. РубцовЛ.И. Садово-парковый ландшафт.— К.: Издательство Академии Наук Украинской ССР, 1956.— 212с.
144. Сады, парки и заповедники Украинской ССР / И.Д.Родичкин, О.И.Родичкина, И.Л.Гринчак, В.С.Сергеев, П.И.Фещенко.— К.: Будівельник, 1985.— 167с.: ил.
145. Саймондс Джон Ормсби. Ландшафт и архитектура / Сокращенный перевод с англ. А.И.Маньшавина — М.: Издательство литературы по строительству, 1965.— 196с.
146. СалатічА.К. Парк Олександрія в Білій Церкві.— К.: Вид-во Академії архітектури УРСР, 1949.— 104с.: іл. + план.
147. Самые красивые сады мира / Пер. с нем.— М.: БММ АО, 2002.— 176с.: ил.
148. Свенцицкая И.С. Первые христиане и Римская империя.— М.: Вече, 2003.— 384 с.— (Тайны веков).
149. Семиотика: Антология / Сост. Ю.С.Степанов. Узд. 2-е, испр. и доп.— М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2001.— 702с.
150. Символы. Знаки.— М.: Мир энциклопедий Аванта+, 2007.— 184 с.: ил.— (Самые красивые и знаменитые).
151. Символы, знаки, эмблемы: Энциклопедия / Авт.-сост. д-р ист. наук, проф. В.Э.Багдасарян, д-р ист. наук, проф. И.Б.Орлов, д-р ист. наук. В.Л.Телицин; под общ. ред. В.Л.Телицина.—2-е изд.—М.: ЛОКИД-ПРЕСС: РИПОЛ классик, 2005.—495 с.: ил., вкл.—(Библиотека энциклопедических словарей).
152. СокольскаяО.Б. История садово-паркового искусства: Учебник для вузов.— М.: ИНФРА-М, 2004.— 350с. + 16с.: ил.— (Серия «Высшее образование»).
153. СоловьевО.Ф. Масонство. Словарь-справочник.— М.: Аграф, 2001.— 432с.
154. СоломоникА. Позитивная семіотика (о знаках, знакових системах и семиотической деятельности) / А.Соломоник; Под ред. Г.Крейдлина.— Мн.: МЕТ, 2004.— 191с.: ил.
155. СпасскийА.А. Эллинизм и христианство. История литературно-религиозной полемики между эллинизмом и христианством в раннейший период христианской истории (150-254).— СПб.: Издательство Олега Абышко, 2006.— 360с.— (Серия «Библиотека христианской мысли. Исследования»).