ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНО-ПРОНИКНИХ ВНУТРІШНІХ ПРОСТОРОВИХ СТРУКТУР : ФОРМИРОВАНИЕ визуально проницаемыми ВНУТРЕННИХ пространственных СТРУКТУР

Краткое описание

Київський національний університет будівництва і архітектури

На правах рукопису___

УШАКОВ
Гліб Наумович

УДК 721.011.8___

ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНО-ПРОНИКНИХ
ВНУТРІШНІХ ПРОСТОРОВИХ
СТРУКТУР

18.00.01 Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата архітектури

Науковий керівник:____
Єжов_Валентин_Іванович,
доктор архітектури, професор­­____

Київ 2005

ЗМІСТ

Стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ......

4

ВСТУП..

5

РОЗДІЛ 1. розвиток Теорії і практики організації архітектурного простору.

11

1.1. Аналіз теоретичних праць.
1.2. Аналіз архітектурної практики.....
1.3. Чинники, що визначають формування внутрішнього архітектурного простору......
1.4. Засоби організації внутрішнього архітектурного простору......

11
26

59
70

ВИСНОВКИ ДО 1-го РОЗДІЛУ..

79

РОЗДІЛ 2. КОМПОЗИЦІЙНІ ОСНОВИ ТА МОЖЛИВОСТІ ВНУТРІШНІХ ПРОСТОРОВИХ СТРУКТУР....

82

2.1. Аналіз внутрішніх просторових структур...
2.2. Особливості візуально-проникних внутрішніх просторових структур..
2.3. Класифікація внутрішніх просторових структур.......
2.4. Розвиток внутрішніх просторових структур...

82

112
124
138

ВИСНОВКИ ДО 2-го РОЗДІЛУ

153

РОЗДІЛ 3. ОСНОВИ МЕТОДИКИ ПРОЕКТУВАНня візуально-проникних внутрішніх просторових структур.

156

3.1. Принципи і прийоми проектування внутрішніх просторових структур..
3.2. Особливості методики проектування візуально-проникних внутрішніх просторових структур...

156

171

ВИСНОВКИ ДО 3-го РОЗДІЛУ..

186

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.....

188

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

191

ДОДАТКИ

204

А. Основні визначення

205

Б. Mоделі візуально-проникних ВПС...

207

В. Акти про впровадження результатів науково-дослідної роботи
Ушакова Г.Н. ...

212

ВСТУП

Незважаючи на значний прогрес у сфері архітектури та будівництва, що відбувається протягом останніх років в Україні, у вітчизняних вузах спостерігається суттєва невідповідність системи архітектурного навчання та вимог реального проектування. Навчальні програми поки що не відреагували на прогресивні зміни в сучасній архітектурі, де вже поширені прийоми, що знаходяться поза межами існуючих методичних посібників. Суттєво бракує поглибленого вивчення сучасних можливостей організації архітектурного простору. Становлення самостійної теорії архітектурного простору було спричинене тим, що дослідження явища архітектурного простору та процесу його організації вийшли за межі як об’ємно-просторової композиції, так і загальної методики проектування будівель. Виникла потреба cформувати специфічний понятійний апарат, сформулювати принципи і виявити закономірності організації архітектурного простору. Поштовхом до цього був розвиток сучасної архітектури, яка змусила теоретиків звернути увагу на те, що архітектура це не лише архітектурна форма, але й складно організований простір.
Актуальність теми. Проблема внутрішньої просторової організації будівель набуває все більшого значення в теорії архітектури. Над вирішенням проблеми організації внутрішнього архітектурного простору та над розробкою методичних основ архітектурного проектування працювали українські і російські науковці: В.А._Абизов, Б.Г._Бархін, Ю.Г._Божко, М.М._Дьомін, О.Г._Габричевський, О.А._Гайдученя, О.Е._Гутнов, В.І._Єжов, С.В._Єжов, Г.Є._Ігнатов, А.В._Іконніков, Л.М._Ковальський, В.Ф._Кринський, В.В._Куцевич, Г.І._Лаврик, М.О._Ладовський, І.В._Ламцов, Ю.С._Лебедєв, К.Е._Лехарі, В.І._Мальгін, А.П._Мардер, В.Є._Михайленко, Г.Б._Мінервін, В.К._Моор, О.І._Некрасов, О.Л._Підгорний, О.Г._Раппапорт, Ю.Г._Рєпін, О.В._Рябушин, І.І._Середюк, О.В._Степанов, В.О._Тімохін, О.О._Тіц, М._Туркус, В.П._Уреньов, В._Філін, І.О._Фомін, В.В._Чепелик, Ф.Є._Чубарєв, М._Шубенков, О.І._Явейн та ін.
Також активно вивчали можливості архітектурно-просторової організації закордонні дослідники: О._Акін, Кр._Александер, І._Араухо, Р._Арнхейм, Р._Бенем, З._Гідіон, Дж.-К._Джонс, Б._Дзеві, Ж._Зейтун, К._Зігель, Г._Лінн, К._Лінч, Б._Мейтленд, Кр._Норберг-Шульц, М._Рагон, А._Рапопорт, Р._Саксон, Ф._Стедман, К._Фремптон, І._Фрідман, Е._Цайдлер, Ф.Д.К._Чінг_та_ін.
Ґрунтовно досліджені особливості просторової організації окремих типів архітектурних об'єктів, але на тлі поширення багатофункціональних будівель і комплексів необхідна узагальнена теорія просторової організації. Також, бракує узагальнення можливостей формування інтер’єру відповідно до сучасного рівня розвитку технологій, коли наявність прозорих огороджень, легких великопрогонних конструкцій, внутрішнього транспорту, медіа-засобів та ін. обумовлює якісну відмінність сучасного інтер’єру від традиційного: він ускладнюється, стає прозорим та динамічним. Сучасна архітектурна практика зараз значно випереджає теоретичні розробки. Однак, і в практиці широко застосовуються лише окремі просторові схеми та прийоми, а потенційна множина інших схем залишається недослідженою. Крім того, не сформовані методичні підходи до проектування внутрішнього простору підвищеної складності.
З одного боку, проведено чимало досліджень просторової організації будівель та принципів членування простору на взаємопов’язані частини. З іншого боку, докладно вивчені особливості візуального сприйняття архітектурного простору. Однак, бракує досліджень, які б об’єднали можливості формування архітектурного простору з принципами естетичної організації візуального середовища. Подібне поєднання підходів дозволить повніше описати властивості, принципи і прийоми організації та тенденції розвитку сучасної архітектури. Таким чином, актуальним теоретичним завданням є проведення аналізу внутрішніх просторових структур архітектурних об’єктів з врахуванням особливостей організації візуальних зв’язків. Отже, існують усі необхідні теоретичні та практичні передумови для узагальнення сучасних можливостей формування внутрішнього простору архітектурних об’єктів.3.___________________________________________
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає концепції Української академії архітектури щодо "Національної програми розвитку української архітектури" (№ 582.94-94; 2 редакція 2002 р.), де обґрунтовується необхідність наукової розробки основоположних принципів створення та розвитку сучасної архітектури. Дана робота виконувалась згідно з планом діяльності відділення УАА Теорії і історії архітектури і синтезу мистецтв” на 2002 2007 рр., в якому передбачене дослідження тенденцій розвитку архітектури ХХІ століття. Аналіз закордонних прикладів внутрішньої просторової організації будівель, який здійснено в межах дисертаційної роботи, впроваджено у науково-дослідну роботу з розробки стандартів проектування соціального житла, яка розроблялась в Українській академії архітектури за завданням Держбуду України (№ 2-05-00, 2001 р.). До того ж, робота виконана згідно з напрямом наукових досліджень кафедри основ архітектури і архітектурного проектування архітектурного факультету КНУБА. Наукові результати увійшли до програми курсу Основи архітектурної композиції”. Також, здійснення фундаментальних досліджень в галузі теорії архітектури підтримується Держбудом України. Наукові результати дисертації також впроваджено в науково-проектних роботах Українського зонального науково-дослідного і проектного інституту по цивільному будівництву: Концепція архітектурного формування житлового будинку по вул._М._Коцюбинського, 2-а в м._Києві” (ДР_0103U005832, 2003 р.) та Реконструкція з розширенням будинку під офісні приміщення з об’єктами обслуговування по вул. Ярославській, 3/1 в м. Києві” (ДР_0102U003287, 2004 р.).
Мета дослідження визначення особливостей формування візуально-проникних внутрішніх просторових структур архітектурних об’єктів.
Завдання дослідження:

дослідити сутність та властивості внутрішніх просторових структур;

виявити особливості візуально-проникних внутрішніх просторових структур;

здійснити класифікацію внутрішніх просторових структур;

дослідити закономірності розвитку внутрішніх просторових структур;

визначити принципи та узагальнити прийоми проектування внутрішніх просторових структур;

дослідити особливості методики проектування візуально-проникних внутрішніх просторових структур.

Об’єкт дослідження внутрішній простір архітектурних об’єктів.
Предмет дослідження формування візуально-проникних внутрішніх просторових структур.
Методи дослідження, що використані в роботі, такі: порівняльний аналіз (при узагальненні наукових концепцій та при вивченні архітектурних об’єктів), індукція (при здійсненні класифікації), історичний метод (при виявленні закономірностей розвитку внутрішнього архітектурного простору) та моделювання (при виявленні можливих типів структур та при дослідженні особливостей методики проектування візуально-проникних внутрішніх просторових структур).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

запропоновано представлення внутрішньої просторової структури у вигляді сукупності просторових одиниць, що мають форму компактного, видовженого, площинного чи кільцевого типу; також вперше узагальнені типи взаємодії просторових одиниць;

виявлено властивість візуальної проникності стосовно архітектурних об’єктів, та на основі цього досліджені особливості візуально-проникних внутрішніх просторових структур;

вдосконалено класифікацію внутрішніх просторових структур за типом групування просторових одиниць;

сформульовано первинні морфологічні принципи організації внутрішніх просторових структур (принцип просторових одиниць, принцип внутрішнього ускладнення і принцип зовнішнього ускладнення) та узагальнено вторинні морфологічні принципи (принцип візуальної проникності, принцип комунікаційності, принцип змінності і принцип ілюзійності).

запропоновано комплекс умоглядних вправ для архітектора, спрямований на вдосконалення просторового мислення при архітектурному проектуванні.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані при підготовці архітекторів, зокрема в межах дисциплін Основи архітектурного проектування”, Основи архітектурної композиції” та Проектування будівель і споруд”. Також результати дослідження можуть бути застосовані при проектуванні цивільних будівель та для подальшої теоретичної розробки проблеми організації архітектурного простору.
Результати дисертації впроваджено у навчальний процес в межах курсу "Основи архітектурної композиції" на архітектурному факультеті КНУБА. Це впровадження забезпечило більш ґрунтовне освоєння основ композиції внутрішнього простору та сприяло опануванню сучасних прийомів організації інтер’єру. Також результати дисертації були застосовані під час участі у науково-дослідній роботі з розробки стандартів проектування соціального житла, яка виконувалась в Українській академії архітектури за завданням Держбуду України (№ 2-05-00, 2001_р.), та в науково-проектних роботах Українського зонального науково-дослідного і проектного інституту по цивільному будівництву: Концепція архітектурного формування житлового будинку по вул. М._Коцюбинського, 2-а в м._Києві” (ДР 0103U005832, 2003 р.) та Реконструкція з розширенням будинку під офісні приміщення з об’єктами обслуговування по вул. Ярославській, 3/1 в м._Києві” (ДР 0102U003287, 2004_р.). У наведених науково-проектних роботах було впроваджено принципи і прийоми проектування внутрішніх просторових структур, що сприяло підвищенню ефективності проектування даних об’єктів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати роботи були апробовані:
- на ІІІ міжвузівській науково-практичній конференції Сучасні проблеми теорії та історії архітектури” НАОМА, Київ, 07.12.1999;
- на V міжвузівській науково-практичній конференції Проблеми стилю і форми в теорії та історії архітектури ІІІ тисячоліття” НАОМА, Київ, 20.01.2003;
- на конференції молодих вчених Будівництво та архітектура третього тисячоліття” КиївЗНДІЕП, Київ, 19.11.2002;
- на конференції молодих вчених Сучасні тенденції в архітектурі та будівництві України” КиївЗНДІЕП, Київ, 27.11.2003;
- на конференції молодих вчених Архітектура та будівництво України в нових соціально-економічних умовах” КиївЗНДІЕП, Київ, 25.11.2004;
- на 60, 61, 62, 64 та 65 науково-практичних конференціях КНУБА, Київ, 21.04.1999, 26.04.2000, 19.04.2001, 15.04.2003 та 21.04.2004.
Публікації. Результати дисертації опубліковано в 9 статтях у фахових збірниках наукових праць і 1 тезах до конференції.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг дисертації 137 сторінок основного тексту; 53 сторінки ілюстрацій, 13 сторінок списку використаних джерел зі 151 найменуванням. А також 3 додатки на 13 сторінках.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У проведеному дослідженні особливостей формування візуально-проникних внутрішніх просторових структур архітектурних об’єктів було виявлено структурні складові, тенденції їхнього розвитку, визначені принципи, прийоми та методичні особливості проектування. Основними висновками та результатами роботи є наступні положення:
1. На основі того, що внутрішня просторова структура (ВПС) архітектурного об'єкта є сукупністю елементарних просторових одиниць (ПО), запропоновано ділити ВПС на ПО, які мають форму компактного, видовженого, площинного та кільцевого типу. Визначення узагальнених типів форм ПО полегшує аналітичний розподіл ВПС на просторові одиниці та відкриває шлях до комбінаторного пошуку різноманітних типів ВПС.
2. Визначено чотири базові типи взаємодії просторових одиниць: суміжний (одна ПО знаходиться ззовні відносно другої та має з нею спільну просторову границю), часткове проникнення (одна ПО частково знаходиться всередині другої), простір у просторі (одна ПО знаходиться повністю всередині другої) та наскрізний (одна ПО проходить крізь другу та виходить за її межі мінімум двома частинами). Для характеристики ВПС та для потреб проектування складного інтер’єру, на основі цих базових типів була складена послідовність з 16 комбінованих типів взаємодії.
3. На основі понять комунікаційного та візуального зв’язку, визначено такі типи зв’язків між двома ПО, або між ПО і зовнішнім простором: прохідний, візуальний, візуально-прохідний та потенційний (позначає суміжність двох ПО, або ПО і зовнішнього простору).
4. Візуальна проникність ВПС архітектурного об’єкта це властивість внутрішнього простору даного об’єкта забезпечувати проникнення погляду людини з однієї ПО до інших ПО та до зовнішнього простору. Виявлення властивості візуальної проникності дозволило виділити цілий клас візуально-проникних ВПС, що набули поширення в сучасній архітектурі та відзначаються високим рівнем естетичної виразності. Визначено, що візуально-проникна ВПС архітектурного об’єкта це частина ВПС даного об’єкта, яка є сукупністю просторових одиниць, що поєднані візуальними зв’язками. Значний вплив на естетичну виразність візуально-проникних ВПС має рівень візуальної проникності просторових границь, який запропоновано визначати однією з чотирьох узагальнених характеристик: високий, середній, низький чи нульовий. Під час аналізу існуючих чи проектних будівель є доцільним окремо характеризувати загальний рівень візуальної проникності всередині ВПС та загальний рівень візуальної проникності зовнішніх огороджень.
5. Завдяки визначенню типів ПО за формою та типів взаємодії ПО, здійснено класифікацію ВПС за типом групування просторових одиниць. Виявлено 16 типів групування ПО за формою, 65 типів групування ПО за формою і орієнтацією та 260 типів групування ПО за формою, орієнтацією та взаємодією. Таблиця типів групування ПО може слугувати джерелом потенційних прийомів організації внутрішнього архітектурного простору.
6. На основі аналізу визначних будівель виявлено такі основні сучасні тенденції розвитку ВПС архітектурних об’єктів: збільшення відносних розмірів, підвищення складності, посилення незалежності ВПС від конструктивної системи, підвищення комунікаційності, підвищення змінності, посилення візуальної проникності всередині ВПС, посилення візуальних зв’язків між ВПС і зовнішнім простором, підвищення ілюзійності та підвищення інформативності.
7. Первинні морфологічні принципи організації ВПС обумовлюють відношення і розподіл архітектурного простору і архітектурного об'єму. Вторинні морфологічні принципи є шляхами додаткового ускладнення ВПС та оперують певними властивостями. Поєднання під час проектування спочатку первинних, а потім вторинних морфологічних принципів забезпечує множину можливостей організації ВПС. Сформульовано такі первинні морфологічні принципи: принцип просторових одиниць обумовлює членування вихідного простору на ПО за допомогою різних видів просторових границь, які утворюють замкнені лінії, принцип внутрішнього ускладнення обумовлює ускладнення вихідного простору за рахунок введення елементів, які не утворюють замкнених ліній просторових границь та принцип зовнішнього ускладнення, згідно якого вихідний простір ускладнюється за рахунок членування та ускладнення форми внутрішніх поверхонь огороджень. На основі вивчення властивостей сучасних прогресивних будівель сформульовано такі вторинні морфологічні принципи організації ВПС: принцип візуальної проникності, принцип комунікаційності, принцип змінності та принцип ілюзійності.
8. Сучасні особливості архітектурного проектування потребують інтеграції до архітектурного навчання та проектної практики описаних в роботі принципів і прийомів просторової організації, умоглядно-динамічного формування моделі внутрішнього простору у поєднанні з комп’ютерним моделюванням. Впровадження комплексу умоглядних вправ до програми фахового навчання допоможе вільно оперувати просторовими образами при проектуванні складних ВПС.

9. Основні положення і результати дисертаційної роботи впроваджено в учбовий процес та ряд методичних прийомів впроваджено до архітектурної практики. Результати дослідження можуть бути використані в архітектурному навчанні, при проектуванні будівель зі складними ВПС та для подальшої теоретичної розробки даної проблематики. Найбільш перспективними напрямками подальших досліджень є: розширення номенклатури типів ВПС та видів комунікаційної організації будівель, узагальнення сучасних принципів та прийомів проектування внутрішнього архітектурного простору.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абызов В.А., Куцевич В.В. Архитектура общественных зданий с гибкой планировкой. К.: Будівельник, 1990. 112 с.
2. Акин О. Психология архитектурного проектирования: Пер. с англ. М.: Стройиздат, 1996. 208 с.
3. Араухо И. Архитектурная композиция: Пер. с исп. М.: Высшая школа, 1982. 208 с.
4. Арнхейм Р. Динамика архитектурных форм: Пер. с англ. М.: Стройиздат, 1984. 192 с.
5. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1974. 392 с.
6. Архитектура Запада 3: Противоречия и поиски 60 70-х годов / Д.К._Бернштейн., А.А. Воронов, В.Л. Глазычев и др.; Под ред. В.Л. Хайта. М.: Стройиздат, 1983. 175 с.
7. Архитектура Запада 4: Модернизм и постмодернизм. Критика концепций / Ш.Д. Аскаров., А.П. Соколина., А.В. Ефимов и др.; Под ред. В.Л. Хайта. М.: Стройиздат, 1986. 181 с.
8. Архитектура и эмоциональный мир человека / Г.Б. Забельшанский, Г.Б._Минервин, А.Г. Раппапорт, Г.Ю. Сомов. М.: Стройиздат, 1985. 208_с.
9. Архітектура: Корот. словник-довідник / А.П. Мардер, Ю.М. Євреїнов, О.А._Пламеницька та ін.; За заг. ред. А.П. Мардера. К.: Будівельник, 1995. 335 с.
10. Архитектурная бионика / Ю.С. Лебедев и др.; Под ред. Ю.С. Лебедева. М.: Стройиздат, 1990. 268 с.
11. Барбышев Е.Н., Сомов Г.Ю. Формообразующие структуры и архитектурная форма // Архитектура СССР. 1990. №2. С. 74 79.
12. Бархин Б.Г. Методика архитектурного проектирования: Учеб.-метод. пособие для вузов. М.: Стройиздат, 1982. 224 с.
13. Бархин М.Г. Динамизм архитектуры. М.: Наука, 1991. 192 с.
14. Бачинська Л.Г. Архітектура житла: Проблеми теорії та практики структуроутворення. К.: Грамота, 2004. 408 с.
15. Бачинська Л.Г. Комплекс вимог комплекс можливостей у модернізації типових житлових будинків // Архітектура. Наукові дослідження. Проектування. Будівництво. К.: КиївЗНДІЕП, 1996. С._23 29.
16. Божко Ю.Г. Архитектоника и комбинаторика формообразования. К.: Вища школа, 1991. 244 с.
17. Божко Ю.Г. Красота пользы и польза красоты: Системная эстетика архитектуры и дизайна. Х.: ХГАДИ, 2002. 313 с.
18. Божко Ю.Г. Эстетические свойства архитектуры. Моделирование и проектирование. К.: Будівельник, 1990. 286 с.
19. Бринкман А.Э. Пластика и пространство как основные формы художественного выражения: Перевод с нем. М.: Изд-во Всесоюзн. Акад. архит., 1935. - 175 с.
20. Бэнэм Р. Взгляд на современную архитектуру: Эпоха мастеров: Пер. с англ. М.: Стройиздат, 1980. 172 с.
21. Височин І.А. Моделювання як провідний засіб пізнання архітектури на прикладах підземного архітектурно-просторового середовища: Монографія. Суми: Університетська книга, 2001. 248 с.
22. Габричевский А.Г. Теория и история архитектуры: Избранные сочинения / Под ред. А.А. Пучкова. К.: Самватас, 1992. 302 с.
23. Гайдученя А.А. Динамическая архитектура: Основные направления развития, принципы, методы. К.: Будівельник, 1983. 96 с.
24. Гидион З. Пространство, время, архитектура: Пер. с нем. М.: Стройиздат, 1976. 567 с.
25. Голубев Г.Е. Подземная урбанистика: (Градостроительные особенности развития систем подземных сооружений). М.: Стройиздат, 1979. 231 с.
26. Гусев Н.М., Макаревич В.Г. Световая архитектура. М.: Стройиздат, 1973. 248 с.
27. Дёмин Н.М., Ю.Н. Евреинов., Г.И. Лаврик. Системные методы исследования в архитектуре и градостроительстве (Проблемы моделирования) / Обзор. М.: ЦНТИ по гражд. стр-ву и архит., 1970. 40_с.
28. Джонс Дж. К. Методы проектирования: Пер. с англ. М.: Мир, 1986. 326_с.
29. Ежов В.И. Архитектура общественных зданий массового строительства. М.: Стройиздат, 1983. 216 с.
30. Ежов В.И., Слепцов О.С., Гусева Е.В. Архитектурно-конструктивные системы гражданских зданий (История, предпосылки развития, поиск, перспективы): Учеб. пособие для студентов архит. вузов / Под ред. В.И._Ежова. К.: АртЭк, 1998. 325 с.
31. Ежов С.В. Архитектура общественно-торговых комплексов: (Формирование информ.-распределит. пространств). К.: Будівельник, 1988. 104 с.
32. Ефимов А.В. Цвет в архитектуре и градостроительстве. М.: Знание, 1981. 64_с.
33. Ефимов А.В. Формообразующее действие полихромии в архитектуре. М.: Стройиздат, 1984. 168 с.
34. Заварзін О.О. Геометрія і семіотика естетичної інформативності предметного середовища: Автореф. дис канд. техн. наук: 05.01.03 / Київськ. нац. ун-т будівництва і архіт. К., 2000. 20 с.
35. Заварзін О. Прогнозування геометрії естетичної інформації предметного середовища // Теорія та історія архітектури і містобудування. К.: НДІТІАМ, 1998. Вип. 3. С. 36 43.
36. Зейтун Ж. Организация внутренней структуры проектируемых архитектурных систем: Пер. с фр. М.: Стройиздат, 1984. 160 с.
37. Зигель К. Структура и форма в современной архитектуре: Пер. с нем. М.: Стройиздат, 1965. 267 с.
38. Игнатов Г.Е. Структура пространства как объект анализа и основа построения архитектурной композиции: Автореф. дис канд. архит.: 18.00.01 / Моск. архит. ин-т. М., 1985. 24 с.
39. Ігнатьєва Н.В. Структура та функції колористики предметно-просторового середовища (Регіональні особливості): Автореф. дис канд. архіт.: 18.00.01 / Харк. держ. техн. ун-т будівн. та архіт. Харків, 2002. 21 с.
40. Ізмайлова О.В. Методи прийняття багатокритерійних рішень в інформаційних системах: Навчальний посібник. К.: КНУБА, 2002. 112_с.
41. Иконников А.В., Степанов Г.П. Основы архитектурной композиции. М.: Искусство, 1971. 223 с.
42. Иконников А.В. Художественный язык архитектуры. М.: Искусство, 1985. 175 с.
43. Іносов С.В. Теорія інформації: Конспект лекцій. К.: КНУБА, 2001. 20 с.
44. Історія української архітектури / Ю.С. Асєєв, В.В. Вечерський, О.М._Годованюк та ін.; За ред. В.І. Тимофієнка. К.: Техніка, 2003. 472_с.
45. Келер В., Лукхард В. Свет в архитектуре: Свет и цвет как средства архитектурной выразительности: Пер. с нем. М., 1961. 182 с.
46. Кириллова Л.И., Иванова И.В., Павличенков В.И. Мастерство композиции: Пространство, пластика, ансамбль. М.: Стройиздат, 1983. 175 с.
47. Кликич О.Б. Новые пространственные решения в архитектуре крупных общественных комплексов: Обзорная информация. М.: ЦНТИ, 1979. 49_с.
48. Кликс Р.Р. Художественное проектирование экспозиций: Монография. М.: Высш. школа, 1978. 368 с.
49. Козак Н.Ф. Питання оцінки видимого середовища з позицій відеоекології // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. К.: КНУБА, 2000. Вип. 8. С. 243 246.
50. Конопльова О.В. Архітектурна ідея та засоби її формування в творчій діяльності архітектора: Автореф. дис канд. архіт.: 18.00.01 / КНУБА. К., 2002. 18 с.
51. Короев Ю., Фёдоров М. Архитектура и особенности зрительного восприятия. М.: Госстройиздат, 1954. 36 с.
52. Костенко А.Я. Средства информации в архитектуре. К.: Будівельник, 1984. 112 с.
53. Криворучко Н.И. Специфика архитектурного творческого процесса. К.: НИИТИАГ, 2000. 44 с.
54. Кринский В.Ф., Ламцов И.В., Туркус М.А. Элементы архитектурной композиции. М.: Главная редакция строит. л-ры, 1938. 168 с.
55. Кринский В.Ф., Ламцов И.В., Туркус М.А. Элементы архитектурно-пространственной композиции. М.: Стройиздат, 1968. 168 с.
56. Крупицкий А. Два фактора восприятия архитектурной формы // Архитектура СССР. 1988. №1. С. 74 79.
57. Кучмар А. Основы архитектурного формообразования: Пер. с нем. М.: Стройиздат, 1984. 224 с.
58. Лаврик Г.І. Гармонія і алгебра архітектурної композиції // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. К.: КНУБА, 2000. Вип. 8. С._150 153.
59. Лаврик Г.І. Основи системного аналізу в архітектурних дослідженнях і проектуванні: Підручник. К.: КНУБА, 2002. 140 с.
60. Лебедев В.В. Заметки о пространственной и эстетической сущности архитектуры. М.: Стройиздат, 1993. 253 с.
61. Лебедев Ю.С. Архитектура и бионика. М.: Стройиздат, 1977. 221 с.
62. Лежава И.Г., Метленков Н.Ф., Нечаев Н.Н. Организация прост-ранственного моделирования в учебном архитектурном проектировании. М.: Наука, 1980. 106 с.
63. Лехари К.Э. Организация архитектурного пространства как эстетическая проблема: Автореф. дис канд. филос. наук: 09.623 / Моск. гос. ун-т. М., 1972. 21 с.
64. Малік Т.В. Дизайн середовища внутрішніх архітектурних просторів приміщень громадського призначення // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель: Архітектура та будівництво України в нових соціально-економічних умовах. К.: КиївЗНДІЕП, 2004. С._129 134.
65. Мальгин В.И. Пространство в архитектурной композиции: Автореф. дис канд. архит.: 18.00.01 / Моск. архит. ин-т. М., 1977. 21 с.
66. Мардер А.П. Деякі питання методології історичного та теоретичного знання // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. К.: КНУБА, 2000. Вип. 8. С. 159 165.
67. Мардер А.П. Теоретичні основи естетики архітектури: Конспект лекцій. К.: КНУБА, 2002. 88 с.
68. Мардер А.П. Эстетика архитектуры: Теоретические проблемы архитектурного творчества. М.: Стройиздат, 1988. 216 с.
69. Мастера архитектуры об архитектуре: Избранные отрывки из писем, статей, выступлений и трактатов / Под общ. ред. А.В. Иконникова, И.Л._Маца, Г.М._Орлова. М.: Искусство, 1972. 592 с.
70. Мастера советской архитектуры об архитектуре: Избранные отрывки из писем, статей, выступлений и трактатов: В 2-х т / Под общ. ред. М.Г._Бархина и др. М.: Искусство, 1975. Т.1. 544 с.
71. Мастера советской архитектуры об архитектуре: Избранные отрывки из писем, статей, выступлений и трактатов: В 2-х т / Под общ. ред. М.Г._Бархина и др. М.: Искусство, 1975. Т.2. 584 с.
72. Мельниченко О. Атріумний будинок новий тип міського житла // Архітектура України. 1991. № 1. С. 48 49.
73. Методологические и теоретические аспекты организации архитектурно-градостроительного проектирования: Сб. науч. трудов / Под ред. Г.П. Щедровицкого. М.: ВНИИТАГ, 1990. 114 с.
74. Михайленко В.Е., Кащенко А.В. Природа геометрия архитектура. К.: Будівельник, 1988. 176 с.
75. Михайленко В.Е., Ковалев С.Н. Конструирование форм современных архитектурных сооружений. К.: Будівельник, 1978. 112 с.
76. Моор В.К. Архитектурное пространство как центральная категория профессионального мышления (вопросы теории и методики комплексного анализа): Автореф. дис канд. архит.: 18.00.01 / Моск. архит. ин-т. М., 1983. 23 с.
77. Некрасов А.И. Теория архитектуры. М.: Стройиздат, 1994. 480 с.
78. Никонов Н.Н. Проектирование сложных систем: последовательность действий оценка результата // Архит-ра и стр-во Москвы. 1996. № 2. С. 9 12.
79. Объёмно-пространственная композиция: Учеб. для вузов / А.В._Степанов, В.И._Мальгин, Г.И._Иванова и др. М.: Стройиздат, 1993. 256 с.
80. Основы архитектурной композиции и проектирования / Под общ. ред. А.А._Тица. К.: Вища школа, 1976. 255 с.
81. Пособие по методикам прикладных архитектурных исследований / Гос. ком. по гражд. стр-ву и архит. при Госстрое СССР, Центр. н.-и. и проектный ин-т типового и эксперим. проектирования зрелищных, спорт. и адм. зданий и сооружений им. Б.С. Мезенцева. М.: Стройиздат, 1979. 92 с.
82. Предтеченский В.М. Архитектурно-строительное образование и научные основы проектирования / Под ред. Н.А. Стрельчука. М.: Стройиздат, 1983. 196 с.
83. Пронин Е. Архитектурная комбинаторика // Архитектура СССР. 1990. №2. С. 66 73.
84. Пучков А.А. Габричевский: Концепция архитектурного организма в мыслительном процессе 20 30-х годов / Под общ. ред. В.И. Ежова. К.: Издательский дом А.С.С, 1997. 154 с.
85. Рагон М. Города будущего: Пер. с фр. М.: Мир, 1969. 296 с.
86. Раппапорт А.Г. Концепции архитектурного пространства (Обзор). М.: ЦНТИ по гражд. стр-ву и архит., 1988. Вып. 1. 49 с.
87. Раппапорт А.Г., Сомов Г.Ю. Форма в архитектуре: Проблемы теории и методологии. М.: Стройиздат, 1990. 344 с.
88. Ревякин В.И. Художественные музеи: Справ. пособие. М.: Стройиздат, 1991. 248 с.
89. Рейхенбах Г. Философия пространства и времени: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1985. 344 с.
90. Рябушин А.В. Будущее жилой среды // Зодчество 1 (Союз архитекторов СССР). М.: Стройиздат, 1974. С. 112 121.
91. Рябушин А.В. Развитие жилой среды: проблемы, закономерности, тенденции. М.: Стройиздат, 1976. 378 c.
92. Саксон Р. Атриумные здания: Пер. с англ. М.: Стройиздат, 1987. 138 с.
93. Сапрыкина Н.А. Архитектурная форма: Статика и динамика: Учеб. пос. для вузов. М.: Стройиздат, 1995. 407 с.
94. Середюк И.И. Восприятие архитектурной среды. Львов: Вища школа. Изд-во при Львов. ун-те, 1979. 202 с.
95. Смолина Н.И. Традиции симметрии в архитектуре. М.: Стройиздат, 1990. 344 с.
96. Соколов А.М. Основные понятия архитектурного проектирования. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1976. 192 с.
97. Солнышков Ю.С. Количественное обоснование решений. М.: Знание, 1971. 32 с.
98. Стародубцева Л.В. Архітектура постмодернізму: Історія. Теорія. Практика. К.: Спалах, 1998. 208 с.
99. Степанов А.В., Иванова Г.И., Нечаев Н.Н. Архитектура и психология: Учеб. пособие для вузов. М. : Стройиздат, 1993. 295 с.
100. Степанов Н.Н. Цвет в интерьере. К.: Вища шк. Головное изд­-во, 1985. 184 с.
101. Страутманис И.А. Информативно-эмоциональный потенциал архитектуры. М.: Стройиздат, 1978. 119 с.
102. Страутманис И., Грубе В. Понятие структуры, особенности её восприятия и применения в теории архитектуры // Архитектура городов Латвийской ССР. Рига. 1979. С. 46 55.
103. Тімохін В.О. Принципи гармонізації перетворень міського середовища // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. К.: КНУБА, 2000. Вип. 8. С. 194 199.
104. Трегуб Н.Є. Кольорова корекція у архітектурному формоутворенні: Автореферат дис канд. архіт.: 18.00.01 / Київськ. інженерно-буд. ін-т. К., 1993. 22 с.
105. Ушаков Г.Н. Аналіз внутрішніх просторових структур архітектурних об’єктів // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель: Архітектура та будівництво України в нових соціально-економічних умовах. К.: КиївЗНДІЕП, 2004. С. 119 128.
106. Ушаков Г.Н. Візуальна проникність внутрішніх просторових структур архітектурних об’єктів // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. К.: КНУБА, 2004. Вип._13. С. 73 77.
107. Ушаков Г.Н. Можливості просторової уяви при проектуванні складних внутрішніх просторових структур цивільних будівель // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель: Сучасні тенденції в архітектурі та будівництві. К.: КиївЗНДІЕП, 2003. С. 135 138.
108. Ушаков Г.Н. Приёмы повышения художественной выразительности пространственной структуры культовых зданий (на примере готических соборов) // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель: Сучасне храмобудування. К.: КиївЗНДІЕП, 2003. С. 73 78.
109. Ушаков Г.Н. Принципи організації внутрішніх просторових структур архітектурних об’єктів // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель: Соціальні напрямки розвитку архітектури та будівництва. К.: КиївЗНДІЕП, 2005. С. 125 129.
110. Ушаков Г.Н. Принципи умоглядного проектування архітектурно-просторових структур // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. К.: КиївЗНДІЕП, 2003. С. 216 221.
111. Ушаков Г.Н. Розвиток просторової уяви як шлях удосконалення архітектурного проектування // Технічна естетика і дизайн. К.: Віпол, 2004. Вип. 3 4. С. 48 52.
112. Ушаков Г.Н. Складні візуально-проникні внутрішні просторові структури цивільних будівель // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. К.: КНУБА, 2003. Вип. 11 12. С. 311 320.
113. Ушаков Г.Н. Сучасні принципи архітектурно-просторової організації (досвід Німеччини) // Матеріали конференції молодих вчених «Архітектура та будівництво третього тисячоліття». К.: КиївЗНДІЕП, 2002. С. 27 29.
114. Ушаков Г.Н. Удосконалення методики проектування цивільних будинків // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. К.: КиївЗНДІЕП, 2001. С. 94 100.
115. Ушаков Г.Н. Швидкозмінний архітектурний простір // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. К.: КНУБА, 2001. Вип. 9. С. 210 215.
116. Федосеева И.Р., Токмаджян А.Г., Васильева И.П. Торговые центры. М.: Стройиздат, 1988. 192 с.
117. Филин В.А. Видеоэкология и архитектура. М.: Моск. центр «Видеоэкология», 1995. 52 с.
118. Фоменко О.О. Інформаційна структура архітектурної форми: Автореф. дис д-ра. архіт.: 18.00.01 / Харк. держ. техн. ун-т буд-ва та архіт. Х., 2002. 42 с.
119. Фоменко О.О. Сигнал і знак в аналізі архітектурної форми: Автореф. дис канд. архіт.: 18.00.01 / Київськ. держ. техн. ун-т буд-ва і архіт. К., 1997. 17 с.
120. Фондорко О.Є. Архітектурно-композиційна єдність різнонаправлених осьових структур: Автореф. дис канд. архіт.: 18.00.01 / Харк. держ. техн. ун-т буд-ва та архіт. Х., 2001. 18 с.
121. Фремптон К. Современная архитектура: Критический взгляд на теорию развития: Пер. с англ. М.: Стройиздат, 1990. 535 с.
122. Фридман И. Научные методы в архитектуре: Пер. с англ. М.: Стройиздат, 1983. 160 с.
123. Фрилинг Г., Ауэр К. Человек цвет пространство: Пер. с нем. М.: Стройиздат, 1973. 118_с.
124. Фройде М. Животные строят: Пер. с нем. М.: Мир, 1986. 216 с.
125. Хан-Магомедов С.О. Пропедевтическая дисциплина "Пространство" в структуре основного отделения ВХУТЕМАСа ВХУТЕИНа // Техническая эстетика. 1982. № 7. С. 24 29.
126. Хан-Магомедов С.О. Психоаналитический метод Н. Ладовского во ВХУТЕМАСЕ-ВХУТЕИНЕ (Объединённые левые мастерские, Психотехническая лаборатория). М.: Архитектура, 1993. 200 с.
127. Хан-Магомедов С.О. Психоаналитический метод Н. Ладовского основа пропедевтической дисциплины "Пространство" во ВХУТЕМАСе ВХУТЕИНе // Техническая эстетика. 1982. № 4. С. 27 32.
128. Хан-Магомедов С.О. Развитие психоаналитического метода Н. Ладовского на Основном отделении ВХУТЕМАСа ВХУТЕИНа (пропедевтическая дисциплина "Пространство", теоретические разработки рационалистов). М.: Архитектура, 1995. 296 с.
129. Цайдлер Е. Многофункциональная архитектура: Пер. с англ. М.: Стройиздат, 1988. 151 с.
130. Цюцюра С.В. Основи автоматизованого проектування складних об´єктів і систем. Головні поняття і визначення складних систем: Конспект лекцій. К.: КНУБА, 2000. 32 с.
131. Чубарев Ф.Е. Организация внутреннего пространства зданий. К.: Будівельник, 1989. 96 с.
132. Шаповал Н.Г. Прикладна теорія архітектурної композиції: Навч. посібник. К.: КНУБА, 2000. 372 с.
133. Шевелёв И.Ш., Марутаев М.А., Шмелёв И.П. Золотое сечение: Три взгляда на природу гармонии. М.: Стройиздат, 1990. 343 c
134. Шевелёв И.Ш. Принцип пропорции: О формообразовании в природе, мерной трости древнего зодчего, архитектурном образе, двойном квадрате и взаимопроникающих подобиях. М.: Стройиздат, 1986. 200 с.
135. Шубенков М. Организация архитектурного пространства // Архитектура СССР. 1990. №2. С. 80 83.
136. Эстетические ценности предметно-пространственной среды / Иконников_А.В. и др.; Под общ. ред. А.В. Иконникова. М.: Стройиздат, 1990. 334 с.
137. Явейн О.И. Проблема пространственных границ в архитектуре: Автореф. дис канд. архит.: 18.00.01 / Моск. архит. ин-т. М., 1982. 20 с.
138. A Pattern Language: Towns, Buildings, Construction / Chr. Alexander, S._Ishikawa, I._Fiksdahl-King, Angel Sh. N.-Y.: Oxford, 1977. 1171 p.
139. Alexander Chr. Notes on the Synthesis of Form. N.-Y.: Harvard Univ. Press, 1964. 216 p.
140. Bischoff E., Meyer F.S. Architektonische Formenlehre. Leipzig: Manuscriptum, 2000. 125 s.
141. Cerver F.A. The Architecture of Glass: Shaping Light. N.-Y.: Hearts Book International, 1997. 191 p.
142. Ching F.D.K. Architecture: Form, Space and Order. N.-Y.: Van_Nostrand Reinhold, 1996. 400 p.
143.