МЕТОДИ ОЦІНКИ І ВИБОРУ РІШЕНЬ У ПРОЦЕСІ АРХІТЕКТУРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СЕЛЬБИЩНИХ ТЕРИТОРІЙ МІСТ : МЕТОДЫ ОЦЕНКИ И ВЫБОРА РЕШЕНИЙ В ПРОЦЕССЕ АРХИТЕКТУРНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ селитебной   территорий МОСТ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • МЕТОДИ ОЦІНКИ І ВИБОРУ РІШЕНЬ У ПРОЦЕСІ АРХІТЕКТУРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СЕЛЬБИЩНИХ ТЕРИТОРІЙ МІСТ
  • Альтернативное название:
  • МЕТОДЫ ОЦЕНКИ И ВЫБОРА РЕШЕНИЙ В ПРОЦЕССЕ АРХИТЕКТУРНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ селитебной   территорий МОСТ
  • Кол-во страниц:
  • 166
  • ВУЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ


    На правах рукопису
    ХАРАБОРСЬКА Юлія Олександрівна


    УДК 72.01.12. 711. 27.
    МЕТОДИ ОЦІНКИ І ВИБОРУ РІШЕНЬ У ПРОЦЕСІ АРХІТЕКТУРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СЕЛЬБИЩНИХ
    ТЕРИТОРІЙ МІСТ

    18. 00. 01. Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури.



    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата архітектури





    Науковий керівник:
    ЛАВРИК Генадій Іванович
    доктор архітектури, професор


    Київ - 2005








    ЗМІСТ







    ВСТУП



    5







    РОЗДІЛ 1. ЖИТЛОВА ЗАБУДОВА ЯК ОБ’ЄКТ І ПРЕДМЕТ АРХІТЕКТУРНО-МІСТОБУДІВНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПРОЕКТУВАННЯ








    1.1.


    Сучасні уявлення про первинний елемент забудови міст та його функціонально-планувальні складові



    11




    1.2.


    Існуючі методи оцінки та ранжування проектних рішень


    31




    1.3.


    Сучасні вимоги до методів оцінки проектних рішень.


    51







    Висновки до розділу 1



    55







    РОЗДІЛ 2. СИСТЕМНИЙ ТА ВАРТІСНИЙ МЕТОДИ ОЦІНКИ ЦІЛІСНИХ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ НА РАННІХ (ПОШУКОВИХ) ЕТАПАХ ПРОЕКТУВАННЯ








    2.1.


    Передумови одержання об’єктивного результату при оптимізації проектних рішень



    59




    2.2.


    Системна оцінка функціонально-планувальної структури.


    72




    2.3.


    Вартісна оцінка житлових утворень


    80







    Висновки до розділу 2



    89







    РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО МЕТОДИКИ ОЦІНКИ І ВИБОРУ РІШЕНЬ ЦІЛІСНИХ ЖИТЛОВИХ УТВОРЕНЬ У МІСЬКІЙ ЗАБУДОВІ








    3.1.


    Визначення методики оцінки об’єктів житлової забудови


    93




    3.2.


    Залежність методу оцінки від специфіки об’екту житлової забудови



    100




    3.3.


    Застосування кількісних методів для аналізу якості функціонально-планувальних рішень цілісних житлових утворень




    116







    Висновки до розділу 3



    135







    ВИСНОВКИ


    138







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    142







    ДОДАТКИ


    154









    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    ГУЕ - групи укрупнених елементів
    ЗТС - загальна теорія систем
    КПО - культурно-побутове обслуговування
    ОВП - одиничний вартісний показник
    ПРО - питома розрахункова одиниця
    РО - розрахункова одиниця
    ЦЖУ - цілісне житлове утворення









    ВСТУП

    Актуальність теми. Забезпечення міського населення комфортними умовами проживання як на рівні помешкання, так і на рівні житлової забудови завжди було одним з найважливіших завдань архітектури. Значні об’єми витрат на житло, виникнення нових вимог до комфорту, матеріальних і технічних можливостей їх забезпечення (реалізації) роблять все більш вагомою проблему оптимізації як самої функціональної структури житла, так і витрат на її проектування та будівництво. Підвищення комфорту проживання залежить не тільки від якості самих помешкань, але в значній мірі також від рівня організації сфери обслуговування, функціонально-планувальних характеристик прилеглих територій, від ефективності їх використання та архітектурної індивідуалізації забудови, гармонійності зв’язку житла з природним оточенням, мережею комунікацій та інше. Тобто житлове середовище є не простою сукупністю функціональних, об’ємно-планувальних та інших компонентів, а складною системою органічно пов’язаних між собою елементів, причому пов’язаних таким чином, що зміна значення параметрів одного з них неодмінно призводить до змін інших, інколи багатьох, елементів системи.
    Для житлової системи будь-якого ієрархічного рівня характерним є необхідний і достатній взаємозв’язок її складових елементів підсистем. Ієрархічність структури міста в цілому добре прослідковується на структурі побудови житлових територій, мережах культурно-побутового обслуговування, транспортній мережі.
    В останні роки було доведене існування щільного системного зв'язку між населенням і середовищем його існування, (штучним та природнім) і запропоноване поняття демоекосистеми”, яке повністю відображає цей зв'язок [51]. Наприклад, прокладення ліній швидкісного транспорту до віддалених районів міста призводить до об’єктивної необхідності змін точок тяготіння населення і, відповідно, до змін в мережах культурно-побутового обслуговування, у витратах часу на поїздки та інше, що в цілому підвищує комфортність проживання в цих районах.
    Як свідчить практика містобудування, сукупність житлових районів чи то мікрорайонів необхідно розглядати, перш за все, як функціонально і територіально цілісний організм (підсистему) в системі міста. Саме це засвідчує досвід таких відомих архітекторів-містобудівельників і науковців українських та російських шкіл, як: Бархін М.Г., Білоконь Ю.М., Бочаров Ю.П., Васенін Л.Ф., Васильківський В.С., Глазичев В.Л., Дьомін М.М., Лаврик Г.І., Макухін В.Ф., В.С. Нагінська, Г.А. Негай, Панченко Т.Ф., Тімохін В.О, Фільваров Г.Й., Фомін І.О. Різне розташування мікрорайонів в плані міста визначально впливає на функціоналіні властивості та взаємозв’язки міської забудови.
    Аналіз побудованих за останні роки мікрорайонів показав, що вони часто ще не повністю відповідають вимогам, які ставляться до їх функціонально-планувальної структури, економічності та архітектурно-композиційних якостей. Причина цього криється, по-перше, в тому, що проектування їх ( свідомо чи підсвідомо) проводилось на основі так званих техніко-економічного” чи то комплексного” підходів, коли функціонально-планувальні складові забудови могли змінюватись незалежно одна від одної, а також, по-друге, у відсутності оперативної і надійної методики оцінки якості забудови на ранніх етапах варіантного проектування, заснованої на системній методологічній концепції. Завданнями системних методів є врахування основних - визначальних характеристик об'єкту, що досліджується чи проектується: функціонально-планувальних, вартісних, санітарно-гігієнічних та композиційних. Передумовою розробок у цьому напрямку в дисертації є використання автором методологічних і методичних положень та розробок таких відомих вчених, як: Л.М. Авдотьїн,. Г.Г. Азгальдов, С.Д. Бешелєв, Ю.Г. Божко, В.Л. Биховський, Л.Є. Ванд, С.Д. Вольнов, О.Е. Гутнов, Ф.Г. Гурвіч, А.О. Гусаков, Л.С. Гуторов, О.В. Заїка, П.П. Кедровський, З.А. Кікнадзе, П.М. Когут, Г.І. Лаврик, А.А. Лавров, А.А. Лаушкін, В.М. Ловкашевич, А.П. Мардер, І.П. Мінаков, Б.Г. Міркін, В.Є.Михайленко, Л.М. Падалко, Ю.В. Персіон, О.Л. Підгорний, Ю.К. Розендорф, Г.В. Рожков, Є.Г. Скібневська, А.Ф. Савкін, В.О. Тімохін, Д.Н. Яблонський, Г.Д. Яблонська та інших, а також зарубіжних дослідників - К. Александера, П. Мерлена, Ст.Л. Оптнера, Дж. Форрестера та інших. У своїй роботі автор, спиралась, зокрема, на методологічні і методичні положення, запропоновані в роботах відомих проектувальників як: Л.В. Василенко, Є.П. Григорьєв, В.І. Єжов, Г.А. Заблоцький, Л.М. Ковальський, Ю.Г. Рєпін, О.С. Слєпцов,В.І. Соченко, О.С. Ткаченко, В.П. Треньов, В.Г. Штолько.
    Відомо, що на стадії будівництва можливість помилки чи то відхилення від оптимального рішення знаходиться десь в межах лише 10%, а на стадії дослідження і проектування цей показник сягає від 23% до 100% [69, с.3] . Це говорить про важливість ранніх, пошукових, етапів архітектурного проектування, бо саме тут закладаються основи енергетичної та вартісної економії у галузі створення житла і архітектурно-містобудівного середовища в цілому. При однакових, рівнозначних вихідних даних на стадіях досліджень і проектування існує багато можливостей для досягнення найбільш ефективного рішення. В умовах варіантного проектування велике значення має оперативність методу, яка забезпечує можливість швидкої та правильної оцінки варіантів і прийняття рішень. Правильно обране рішення це перший етап у створенні високоякісної проектної документації, яка, в свою чергу, дозволить визначити рівень комфорту та вірно розрахувати матеріальні, фінансові та трудові ресурси, необхідні для будівництва [51, с.5; с.3].
    Експериментальна перевірка і апробації розроблених у дисертації методик дають підставу стверджувати, що вони дають змогу швидко та надійно проводити аналіз та оцінку проектних рішень, є простими в освоєнні та доступними для їх ефективного використання архітекторами-проектувальниками в ручному” і машинному” варіантах.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в Київському національному університеті будівництва і архітектури. Результати досліджень по даній темі були впроваджені в учбовий процес на третьому курсі при виконанні курсового проекту "Поселення містечкового типу на 4000 жителів" для спеціальності АБС; при розробці та розрахунках житлового комплексу на Батиєвій горі виконаних Українським центром інжинірингу, маркетингу і менеджменту (УЦІММ) та при розробці містобудівельного обґрунтування розміщення житлового будинку по вул. Короленка, 66, в м. Бровари в рамках програми 23049.
    Мета дослідження розробка ефективних оперативних методів кількісної оцінки якості житлової забудови міст (на прикладі мікрорайону) для того, щоб сприяти підвищенню економічних та архітектурно-планувальних якостей.
    В задачі дослідження входить:
    - аналіз існуючих житлових об’єктів з позицій системного тлумачення структури сельбищних територій міст;
    - аналіз існуючих методів порівняльної оцінки архітектурних об'єктів;
    - визначення та конкретизація основних принципів системної оцінки проектних рішень первісного структурного елементу сельбищних територій міст;
    - визначення і обґрунтування вимог до методів оцінки на ранніх стадіях прийняття архітектурно-концептуальних рішень;
    - порівнювальний аналіз зіставлюваних об’єктів експериментальних та варіантного проектування за допомогою запропонованих методів; - створення оперативних цілеспрямовуючих кількісних методів як інструмента оцінки та вибору рішень на ранніх стадіях варіантного архітектурного проектування;
    - створення оперативних цілеспрямовуючих як інструмента оцінки та вибору варіантів рішень на ранніх стадіях проектування.
    Об'єкт дослідження цілісний, з функціонально-планувальної точки зору, елемент сельбищної складової міста.
    Предмет дослідження - кількісні методи оцінки первинного функціонально-планувального елементу сельбищної складової міста.
    Метод дослідження заснований на використанні методологічного підходу та принципів загальної теорії систем (ЗТС); існуючих даних наукових досліджень в галузі методів кількісної оцінки архітектурних об'єктів; формалізації та алгоритмізації процесу оцінки житлових утворень на ранніх стадіях проектування; порівняльної оцінки існуючих та експериментальних проектних рішень.
    Наукова новизна одержаних результатів міститься у:
    - визначенні та обґрунтуванні поняття цілісного житлового утворення” (ЦЖУ), як первинної підсистеми у ієрархічній структурі сельбищної території міської демоекосистеми;
    - критичному зіставлюваному аналізі сучасних методів кількісної оцінки архітектурних об'єктів (на рівні первісних структурних елементів сельбищних територій міст);
    - створенні сучасних системних методик і критеріїв вартісного та функціонально-планувального аналізу на ранніх етапах архітектурного проектування; у визначенні методики оптимізації проектних рішень об'єктів житлової забудови.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в:
    - розробці оперативної методики системної оцінки, яка відповідає сучасним вимогам оптимізації функціонально-планувальної структури сельбищної території міста у реальних умовах варіантного архітектурного проектування;
    - визначенні кількісних показників, позитивному впливу використання системних методів на економічні і споживчі характеристики первісних цілісних житлових утворень (підсистем);
    - розробці кількісних математичних моделей, які сприяють використанню сучасної обчислювальної техніки в архітектурному проектуванні та дослідженнях.
    Основні положення дисертації були використані:
    - в учбовому процесі на третьому курсі при виконанні курсового проекту "Поселення містечкового типу на 4000 жителів" для спеціальності АБС;
    - при розробці та розрахунках житлового комплексу на Батиєвій горі виконаних Українським центром інжинірингу, маркетингу і менеджменту (УЦІММ) указ №17-2005 та №08-2005 від 21.02.05;
    - при розробці містобудівельного обґрунтування розміщення житлового будинку по вул. Короленка, 66, в м. Бровари в рамках програми 23049 17.06.03.
    Особистий внесок визначення і обґрунтування об’єкта дослідження - цілісних житлових утворень (ЦЖУ), створення ефективних методів оцінки і вибору його функціонально-планувальної структури будь-якого рівня ієрархії на ранніх стадіях варіантного архітектурного проектування. В роботі "Актуальные аспекты системного подхода в арх. Исследованиях и проектировании" автор висвітлила аспекти системної оцінки містобудівельних об’єктів.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційних досліджень, були висвітлені і отримали позитивну оцінку на наукових конференціях Київського національного університету будівництва та архітектури (1994, 1995, 1997-2004), а також в дипломних архітектурних проектах по кафедрі архітектурної кваліметрії і в лекційних курсах та практичних роботах з питань оптимізації проектних рішень.
    Публікації. Результати роботи опубліковані у 8 статтях (з них 2 депоновані в ДНТБ України) загальним обсягом 2,37 др. арк., у тому числі без співавторів 7 публікацій загальним обсягом 2,29 др. арк. З них 6 у фахових виданнях.

    РОЗДІЛ 1
    ЖИТЛОВА ЗАБУДОВА ЯК ОБ’ЄКТ І ПРЕДМЕТ АРХІТЕКТУРНО-МІСТОБУДІВНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПРОЕКТУВАННЯ



    1.1. Сучасні уявлення про первісний елемент забудови міст та його функціонально-складові.

    Місто є цілісним організмом, - тобто системою, якість якої зумовлюється якістю її складових елементів (підсистем) та їх взаємозв'язками. Для архітектурно-планувальної організації міст характерним є існування єдиної мети функціонування складових її елементів - створення найбільш комфортного для життєдіяльності людини середовища. Ступінь комфортності визначається не тільки якістю функціонально-планувальної організації складових зон (підсистем), але і їх взаєморозташуванням, зв'язком з природними умовами, з мережею комунікацій та інш.
    Населеним пунктом міського типу - називається географічний район з населенням, принаймні, 2500 чоловік, зосередженим на відносно невеликій території. Бюро переписів відносить до міського населення країни всіх людей, що проживають у міських ареалах, плюс людей за їхніми межами, що живуть у населених пунктах міського типу.
    Необхідна умова виникнення міста полягає в наявності лишків сільськогосподарської продукції. Появі міст передував ряд великих досягнень у сільськогосподарському виробництві: культурне землеробство, системи зрошення, заміна сохи плугом. Разом узяті, ці нововведення дозволили сільськогосподарським робітником робити надлишки продовольства, що дало можливість деяким людям у містах займатися різними видами діяльності, не пов'язаними із сільським господарством. Надлишки продовольства були відносно невеликими.
    Чому ж з'явилися перші міста? Є багато неясного щодо соціальних й економічних характеристик ранніх суспільств, у зв'язку із чим історикам доводиться лише робити припущення про причини виникнення міст. Більшість із них сходяться на тім, що перші міста служили й релігійним, і оборонним цілям. Чи можна пояснити поява оборонних і релігійних міст за допомогою тих же факторів, які пояснюють поява ринкових міст? Якщо причина виникнення ринкових міст полягає в ефекті масштабу, то чи не могли перші міста утворитися внаслідок ефекту масштабу в оборонній і релігійній діяльності?
    Одним з етапів західної урбанізації були міста Греції. В 500 р. до н.е. там були сотні незалежних міст-держав з населенням від декількох сотень до десятків тисяч чоловік. Найбільшими містами були Афіни з населенням близько 150 тис. чоловік і Спарта, число жителів якої досягало 40 тис. чоловік. На відміну від ранніх міст, на чолі яких стояли вожді-жерці, більшістю грецьких міст управляли самі громадяни, які виробляли свою політику на народних зборах. На самому початку свого існування Афіни вели добровільну торгівлю з іншими територіями, обмінюючи міські товари на продовольство із сільської місцевості. При такій системі вільної торгівлі місто процвітало. Зрештою афіняни перемкнулися на систему захоплень і збору данини, що привело до війни й занепаду міста.
    Наступний етап процесу урбанізації Заходу відбувся в часи Римської імперії. До III в. н.е. у Римі проживало понад 1 млн. чоловік. Римляни заснували свої колонії-поселення до півночі й заходу від міста, а також створили міста-колонії по всій Європі. Рим годував своє населення за рахунок війн і збору данини, причому остання грала більшу роль. Рим вірніше було б називати "Паразитополісом", щоб показати, у якому ступені його населення жило за рахунок праці інших. Захід Рима був викликаний почасти порушенням його системи збору рейдами німецьких племен. Отже міста, в основі яких лежить вільна торгівля, більше життєздатні, чим ті, які засновані на нав'язаних силоміць платежах.
    Протягом перших декількох сторіч слідом за розвалом Римської імперії міста на Заході занепадали. Набіги мусульман заважали торгівлі в Середземномор'я, чим сприяли занепаду портових міст. Хвилі варварів продовжували прокочуватися по Європі, роблячи поїздки й торгівлю небезпечними заняттями. Люди шукали безпеки за міськими стінами, чому багато в чому сприяла їхня більша чисельність.
    Міста в епоху феодалізму були невеликими, але численними. В XI в. Лондон був найбільшим містом Англії з населенням близько 16 тис. чоловік. В Англії було ще кілька міст із населенням у межах 5 тис. чоловік. У найбільшому із численних німецьких міст проживало не більше 40 тис. чоловік.
    Конкуренція серед середньовічних міст сприяла нововведенням у виробництві й торгівлі. Міські виробники створювали нові методи виробництва, які допомагали їм вигравати цінову боротьбу зі своїми конкурентами. Міста вкладали кошти у світське утворення для підвищення грамотності й кваліфікації працівників. Ці зусилля по вдосконалюванню методів виробництва й торгівлі підготували промислову революцію XVIII й XIX ст. Починаючи з XV в., у Європі стали з'являтися великі торговельні міста. Появі великих міст сприяли два фактори: централізація влади й розширення торгівлі з далекими країнами.
    Централізація влади привела до централізації виконання адміністративних і військових функцій у королівських містах. По закінченні XVI в. швидше всього росли міста, у яких перебував королівський двір. За короткий час більше десятка міст виросли до розмірів, які відзначалися лише в декількох середньовічних міст: у Лондоні проживало 250 тис. чоловік, у Неаполі - 240 тис., у Мілані - 200 тис., у Парижу - 180 тис. чоловік; у число міст із населенням порядку 100 тис. чоловік входили Рим, Лісабон, Палермо, Севілья, Антверпен й Амстердам.
    Торгівля з далекими країнами розширювалася по двох причинах. По-перше, зміцнення влади привело до зняття багатьох обмежень на торгівлю. Після того як відбулася централізація влади, місцеві тарифи, установлені феодалами, зникли й торгівля розширилася.
    По-друге, океанські плавання привели до широких досліджень і відкриття нових ринків. Уздовж торговельних шляхів й у перевалочних пунктах з'являлися міста.
    Швидкі темпи урбанізації за останні два сторіччя були викликані промисловою революцією, що почалася в XIX в. Промислова революція супроводжувалася нововведеннями у виробництві й на транспорті, які привели до переносу виробництва з будинку й невеликих цехів на великі фабрики в промислових містах. Нововведення в ході промислової революції можна розділити на чотири області: сільське господарство, обробна промисловість, транспорт і будівництво.
    Нововведення у виробництві вели до розвитку великих промислових міст. Масове виробництво знизило відносну вартість фабричної продукції, викликавши централізацію виробництва й зайнятості. Крім того, більшість нових технологічних процесів супроводжувалося ефектом концентрації (ефект локалізації і ефект урбанізації), що підсилило переваги міських населених пунктів.
    Нововведення на внутрішньому міському транспорті розширили реальні розміри міст. Розмір міста обмежувався витратами часу й грошей на проїзд усередині його границь. Одне виведене на практичному досвіді правило говорить, що площа міста повинна бути досить маленькою для того, щоб типовий житель зміг добратися з будь-якої окраїни міста до його центра за годину. До нововведень на внутрішньому міському транспорті більшість людей ходило пішки на роботу й у магазини, тому місто могло мати радіус не більше двох миль. У другій половині XIX в. цілий ряд нововведень на суспільному транспорті підвищив швидкість внутрішнього міського повідомлення, збільшивши тим самим радіус міста.
    Нововведення в будівництві також сприяли збільшенню площі міст. Перший хмарочос - десятиповерховий будинок, у якому розмістилася компанія по страхуванню будинків, - з'явився в Чикаго в 1885 р. Будинок виявився революційним, тому що його каркас був виконаний зі сталі, а не із цегли. Оскільки сталевий каркас був відносно легким, будинок з таким каркасом можна було зробити вище, ніж традиційні цегельні будинки. Поява пасажирського ліфта знизило витрати на підйом усередині високих будинків, що підвищило практичність хмарочосів. Останні сприяли росту інтенсивності землекористування, що привело до росту продуктивності міста і його реального населення.
    Ієрархічність системної структури міста прослідковується в його архітектурно-планувальній організації: в структурній побудові сельбищних територій, мережі культурно-побутового обслуговування, транспортній мережі та інш [56, с.58].
    Для архітектурно-планувальної системи характерний взаємозв'язок її складових елементів, зміни в якому призводять до зміни деяких параметрів системи. Наприклад, прокладення ліній швидкісного транспорту (метро) до віддалених районів міста призводить до змін точок тяготіння населення і, відповідно, - до функціональних, ємнісних змін в мережі культурно-побутового обслуговування, зменшення витрат часу на поїздки та інш., що впливає на споживчу якість (комфортність) проживання в цих районах, тому що ступінь віддаленості визначається не стільки відстанню, скільки часом, на поїздки чи пішохідні переходи [56, с.88]. На певному етапі розвитку містобудування робилися безуспішні спроби створити оптимальне” місто. Із розширенням і поглибленням знань про закономірності розвитку міст було встановлено, що на сучасному етапі урбанізації місто є відносно цілісним у функціональному відношенні об’єктом. Його розвиток і функціонування залежать від характеру тієї системи населених місць, органічною часткою якої він є, тобто передумови формування і розвитку міських утворень визначаються на більш високому рівні архітектурної ієрархії. Основа взаємовідношень архітектурних систем (підсистем) різного рівня ієрархії є в тому, що результат формування системи даного рівня визначає (обмежує чи збільшує) поле можливих рішень для системи (підсистеми) рангом нижче [51, c.31].
    Узагальнюючи все вище сказане, можна стверджувати, що настав період, коли процес спеціалізації і відокремлення раніше функціонально взаємозалежних сфер діяльності вже не супроводжується приростом споживчої якості й економічності. Виникає потреба розробки науково обґрунтованої концепції процесу формування і розвитку продуктивних сил, переходу до іншого стилю мислення” взагалі. Тому не випадково, що в 1968 році австрійським біологом Людвігом фон Берталанфі була опублікована наукова праця Загальна теорія систем” (ЗТС), присвячена розробці математичного апарату опису систем, а також встановленню ізоморфізму загальних природних законів у різних галузях знань [17]. Необхідно відзначити, що робота Берталанфі не була першою роботою, в якій розглядались проблеми організації й управління функціонуванням системних об’єктів. О. О. Богданов (Маліновський), філософ, економіст, лікар за фахом, у книзі Загальна організаційна наука” (1913 1917) передбачив ряд основних положень ЗТС і кібернетики. Принциповою відмінністю технології від ЗТС слід вважати те, що головним системоутворюючим елементом поведінки системного об’єкту, що досліджується цією наукою, є людина: залежно від конкретної ситуації це може бути суспільство, населення, особистість, в той час, коли методологія ЗТС є формально байдужою що до цієї умови при формуванні критеріїв оптимальності (ефективності) функціонування системи в цілому.
    Як свідчить сучасна практика містобудування, кожен з традиційних об’єктів, - як то житловий район чи мікрорайон, - необхідно розглядати, перш за все, як цілісні функціонально-планувальні утворення (ЦЖУ) підсистеми у загальній системі міста. Різне розташування їх в плані міста суттєво впливає на їх властивості та взаємозв'язки.
    На сьогодні існує кілька видів структури житлових районів міст. [57, с.144]:
    1) житловий район, розділений на мікрорайони, в кожному з яких існує своє ”повсякденне” комунально-побутове обслуговування, дитячі установи, школи та інш.;
    2) житловий район з шкільним містечком "між мікрорайонного" значення (яке обслуговує всі, або певну частину мікрорайонів); громадський центр ("під центр") і сад районного значення. Сам мікрорайон трактується як без транспортна (пішохідна) зона, яка не перетинається магістральними вулицями;
    3) в житловому районі зберігається принцип розділення на мікрорайони, але допускається функціонально-планувальний «перетин» мікрорайонів транспортними магістралями, що перетинають зв'язок житла з школою, а іноді і з дитячими установами;
    4) в житловому районі не виділені мікрорайони: всі дитячі та інші громадські установи чи підприємства сконцентровані в одній зоні.
    Базуючись на вище сказаному можна виділити три типи мікрорайонів (мал. 1.1):
    1) цілісний з функціонально-планувальної точки зору мікрорайон, тобто такий в якому існує своє ”повсякденне” комунально-побутове обслуговування, дитячі установи, школи та інш.;
    2) мікрорайон, який включає об’єкти загальнорайонного значення: громадський центр чи парк;
    3) мікрорайон, територія якого перетинається транспортними магістралями, що розривають зв'язок житла з школою, а іноді і з дитячими установами.

    Існування різних типів житлових районів та мікрорайонів обумовлено, перш за все, концепцією, яка закладається в основу їх архітектурно - планувального рішення, а також характером містобудівельних умов.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Проведені в роботі дослідження та розроблені на їх основі методи оцінки і вибору проектних рішень дозволили отримати ряд наукових результатів та висновків.
    1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми порівняльної оцінки функціонально-планувальної структури так званих мікрорайонів” як цілісних житлових утворень на ранніх стадіях проектування за допомогою кількісних системних методів аналізу, оцінки і вибору рішень, які є достатньо точні, прості і оперативні у використанні.
    Оскільки об’єкт дослідження є змінною у часі за складом своєї функції та об’ємно-просторовою побудовою структурною одиницею міської сельбищної території, що об’єктивно знаходиться у стані постійного розвитку, в дисертаційній роботі запропонований для цього об’єкту, як робочий, новий термін: цілісне житлове утворення” (абревіатура - ЦЖУ), який відображає не тільки кількісні але і якісні аспекти цього об'єкту як системи і сприяє створенню більш чіткої змістовної систематизації компонентів містобудівельних структур.
    2. Встановлено, що актуальним сьогодні є створення об'єктивних і оперативних методів оцінки цілісних житлових утворень, які б дали змогу на ранніх стадіях проектування і в пошукових наукових дослідженнях аналізувати і визначати найкращі з точки зору функціональної доцільності і економічної ефективності рішення.
    3. Важливою умовою досягнення об'єктивності і точності оцінки та порівняння об'єктів за допомогою кількісних методів (зокрема тих, які запропоновані в дисертації) є приведення показників цих об'єктів до зіставлюваного виду шляхом умовного вирівнювання”: показника середньої житлової забезпеченості, функціонально-планувальних нормативів тощо.
    4. Для визначення якості ЦЖУ запропонована методика так званої системної оцінки, яка ґрунтується на фундаментальному принципові компактності (принцип найменшої дії, або принцип Мопертюї) і найбільше відповідає вимогам творчого процесу архітектурного проектування. Ця методика є ефективною як з точки зору отримання сукупної - системної” - оцінки, що в певній мірі відображає і вартісні, і споживчі якості проектних рішень; так і з точки зору можливостей використання сучасної обчислювальної техніки (ПК).
    5. В дисертації запропонована також методика вартісної оцінки, яка може бути використана під час аналізу функціонально-планувальної структури містобудівельних цілісних об'єктів забудови будь-якого ієрархічного рівня на етапі прийняття концептуальних рішень. Методика створює можливість враховувати основні, вирішальні фактори, що впливають на формування проектних рішень, і визначити найбільш доцільні варіанти - при заданих вихідних даних. Основними властивостями цієї методики є оперативність, детермінованість, достовірність, адаптованість до тих чи інших умов будівництва, точність результатів навіть на ранніх (ескізних) стадіях проектування.
    6. Встановлено, що для виявлення найбільш раціональних проектних рішень ЦЖУ на основі використання кількісних методів оцінки, доцільно враховувати не всі, а лише головні, - визначальні фактори (функціональні, економічні, планувальні).
    7. Взаємодоповнююче використання системної і вартісної методик, запропонованих в дисертації, створює можливість всебічного оперативного аналізу планувальної, функціональної та економічної складових якості цілісних житлових утворень. Взаємодія суто вартісної і системної методик у процесі визначення якості і вибору варіантів рішень ЦЖУ дає змогу виявити перспективні позитивні напрямки як в існуючій проектній практиці, так і в наукових розробках, які ще не знайшли втілення в життя. Наприклад, на основі проведеного в роботі всебічного аналізу варіантів житлової забудови (типової та диференційованої) отриманий висновок, що застосування будинків, диференційованих за типами помешкань, дозволяє, в свою чергу, диференціювати забудову ЦЖУ на функціональні зони по різновидам громадського обслуговування з наближенням до них будинків з помешканнями для родин, які найбільше тяжіють до певного виду обслуговування. Поряд з цим, функціональна диференціація території з боку громадського обслуговування, диференціація житлових будинків за типами помешкань органічно проводить до позбавлення від монотонності і формалізму в забудові, створює передумови для досягнення більшої різноманітності та архітектурно-художньої виразності в цілому.
    8. Встановлено, що при виконанні умови зіставлюваності варіантів, що порівнюються, існує можливість і необхідність використовувати для оцінки ЦЖУ лише один системний критерій оцінки, оскільки реакція функціонально-планувальних показників ЦЖУ аналогічна змінам показників вартості цієї системи. Окрім того, системна методика оцінки за своєю суттю є об’єктивною і не залежить від кон’юктури ринку, тому що базується на використанні питомих коефіцієнтів вартісної вагомості, які залишаються незмінними. Системний та вартісний методи оцінки зокрема рекомендуються для аналізу проектів ЦЖУ на стадії прийняття концептуальних рішень, та для виконання пошукових типологічних наукових досліджень щодо економічних закономірностей формоутворення ЦЖУ.
    9. В цілому дані методики оцінки (вартісну та системну) рекомендуються для проведення проектного аналізу на етапі прийняття концептуальних рішень при проектуванні цілісних житлових утворень, а також для виконання типологічних наукових досліджень, направлених на пошук економічних закономірностей формоутворення ЦЖУ.
    Одночасно, слід зауважити, що дослідницька робота в руслі теми далеко не вичерпана. Подальшими напрямками роботи по даній темі дисертації є, перш за все, поглиблення моделей і критеріїв на рівні ЦЖУ - стосовно усій множині конкретних завдань архітектурно-містобудівельного проектування і досліджень. Крім того, цікавим і науково вагомим є можливість застосування дослідженої методології для більш складних містобудівельних об'єктів - вищого ніж ЦЖУ ієрархічного рівня.
    Дуже важливим завданням на межі архітектури та програмування для ПК є розробка та наукове обґрунтування алгоритмів і програм для мети кількісного оперативного аналізу найрізноманітніших містобудівельних структур.
    Вказані напрямки повинні суттєво розширити можливості методик в галузі аналізу проектних рішень на ранніх стадіях проектування.










    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Авдотьин Л.Н. Методологические вопросы моделирования процесом градостроительного проектирования: Автореф. дис...д-ра арх-ры .- М., 1972.- 20с.
    2. Агуф М.М. Композиция й эстетическая выразительность жилой среды и отдельных ее объектов // Проблемы повышения качества ар-ры. - К.: Будівельник, 1979.- С. 9-13.
    3. Азгальдов Г.Г. Квалиметрия в архитектурно-строительном проектировании. М.: Стройиздат, 1989.- 146с.
    4. Азгальдов Г.Г. Красота сооружений и количественная мера.// Арх-ра СССР. №9. 1968.- С. 3-7.
    5. Азгальдов Г.Г. Методы определения качества проектных решений воинских объектов. Автореф. дис...канд. тех. наук. - М., 1968.- 21с.
    6. Азгальдов Г.Г. Правила построения деревьев свойств, используемых в задачах оценки и качества строительных объектов. Теория и методология оценки решений. - М., 1976.- 125с.
    7. Азгальдов Г.Г. Численная мера и проблеми красоты в арх-ре. - М.: Стройиздат, 1978.- 65с.
    8. Азгальдов Г.Г., Сендерова О.М. Оценка и аттестация качества в строительстве. - М.: Стройиздат, 1977.- 39с.
    9. Альтшуллер Е.М. Экономические аспекти оценки антисейсмических мероприятий. //Жилищное строительство. № 12.-1986.- С. 2-5.
    10. Арзамасцев А.М. Историко-философское исследование разумных потребностей. Автореф. дис... д-ра арх-ры. - М., 1980.- 20с.
    11. Артур О"Салливан. Экономика города. 4-е издание: Пер. с англ. - М.: ИНФА-М, 2002. 706с.
    12. Бархия М.Г. Архитектура й человек будущего. Проблемы градостроительства. - М.: Наука, 1979.- 138с.
    13. Беляева Е.Л. Композиция крупной городской магистрали. // Архитектурная композиция жилых и общественных комплексов. ЦНИИТИА. - М. , 1976.- С. 3-7.
    14. Беляева Е.Л. Архитектурно-пространственная среда города, как об'єкт зрелищного восприятия. - М.: Стройиздат, 1977.
    15. Березин М.Т. Дифференциация образа жизни й жилой застройки./ Сб. научных трудов. - Л.: ЛенЗНИИЗП, 1974.- С. 13-16.
    16. Бешелев С.Д., Гурвич Р.Г. Экспертные оценки и принятие планових решений. - М.: Экономика, 1976.- 66с.
    17. Берталанфи Людвиг фон Общая теория систем. М.: Прогресс, 1968.- 151с.
    18. Білоконь Ю.М. Регіональне планування. Теорія і практика// Монографія. К.: Логос, 2003. 346с.
    19. Буклеев Ю.А. и др. Метод статистических испытаний в классе задач линейного программирования, применяемых в градостроительстве. - К.,1972.- 36с.
    20. Бунин А.В., Саваренская А.Ф. История градостроительного искусства. - М.:Стройиздат, 1979. - т. 2.
    21. Ванд А.3. Методи оценки проектних решений в строительстве. - М.: Стройиздат, 1975.- 147с.
    22. Ванд А.3. Методи проектирования городского жилищного строительства на основе математических моделей. Автореф. дис... канд. тех. наук. - М., 1971.- 21с.
    23. Васильєва З.К. Социально-демографическая типология современной семьи. // Семья и жилая ячейка. - М.: ЦНИИЗПжилища, 1974.-С. 4-6.
    24. Гецберг Л.Я. Определение экономической эффективности градостроительных решений. - М.: Стройиздат, 1974.- 47с.
    25. Гибберд Ф. Градостроительство. - М.: Стройиздат, 1959.- 145с.
    26. Гринюк А.Г. Методика определения оптимальних объемно-планировочных параметров жилых домов. - Минск, 1968.—71с.
    27. Гуд Г.К., Макол Ф.З. Системотехника. Введение в проектирование больших систем. - М.: Сов. Радио, 1962.—57с.
    28. Гусаков А.А. Научно-технический прогресс и критерии оценки решений в строительстве. Теория и методология оценки решений. - М., 1976.- 48с.
    29. ДБН 360 92* Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. Замість СНиП 2. 07. 01-89. К.: Укрдиппроект, 1992. 67с.
    30. Демин Н.М., Лаврик Г.Й. Математическая модель объектов районной планировки и градостроительства. Автоматизированная система проектирования объектов строительства. - М.,1973.- №3- С. 3-8.
    31. Джонс Дж. К. Инженерное и художественное конструирование. Современные методы проектного анализа (пер. с англ. Т.П. Бурмистровой и др.) - М.: Мир, 1976.- 105с.
    32. Егоров А.К. Методы формирования застройки жилых районов в условиях поэтапной реализации. Автореф. дис....канд. арх. - К., 1990.- 20с.
    33. Жилые дома на ступенчато оседающих подрабатываемых территориях (гр. авторов). //Жилищное строительство.- 1984, .- №4.- С. 4-7.
    34. Жилой район и микрорайон (Пособие по планировке и застройке).-М.: Стройиздат, 1971.- 65с.
    35. Жук Н.И. Архитектурно-планировочная организация микрорайонов с применением застройки смешанной этажности. Автореф. дис..., канд. арх. - К., 1990.- 18с.
    36. Заблоцкий Г.А. Моделирование функциональных связей и развитие градостроительных объектов. // Количественные методы в проведении научных исследований по градостроительству. К.: КНИИПградостроительства, 1973.- 66-70.
    37. Заневский А.Н. Эстетическое восприятие городской застройки в проекте и в натуре. Автореф. дис, канд. арх. - Минск, 1967.- 20с.
    38. Зуховицкий С.И., Авдеева Л.И. Линейное и выпуклое программирование. - М.: Наука, 1964.- 98с.
    39. Инструкция по технико-экономической оценке типовых и экспериментальных проектов жилых домов и общественных зданий й сооружений: СН 545 - 82. Изд. офиц. - М.: Стройиздат, 1983.- 78с.
    40. Капустян Е. Д., Любимова М.С. Экономика проектних решений многоэтажных жилых домов. - М.: Стройиздат, 1969.- 62с.
    41. Кедровский П.П. Архитектурно-планировочные решения жилой застройки на основе принципа дифференциации жилых домов по типам квартир. Дис...канд. арх. - К., 1984.- 147с.
    42. Кедровский П.П. Жилые дома, дифференциация по типам квартир. //Строительство и архитектура. -1983.- № 7.- С. 111-116.
    43. Кедровский П.П. К вопросу о современных методах оценки жилых образований. // Научно-технический прогресс в строительстве и архитектуре. Труды научной конференции молодых ученых и специалистов. - К., 1984.- С. 102-105.
    44. Киселевич Л.Н., Рабинович И.Л. Композиция массовых жилых домов и ансамблей застройки. - М.: Стройиздат, 1973.- 101с.
    45. Когут П.Н. Выбор планировочных решений жилых секций с применением методов количественного анализа. Вопросы методики. Дис... канд. арх. - М., 1968.- 137с.
    46. Конторович И.Я., Ривкин А.В. Рациональное использование территории городов. - М.: Стройиздат, 1986.- 113с.
    47. Конторович И.Я., Трубникова Н., Бранденбург Б. Опыт планировки и застройки жилых районов. - М .: ЦНТИ, 1980.
    48. Крайняя Н.П. Развитие селитебных зон в условиях реконструкции. /Обзор. - М.: ЦНТИ, 1974.- С. 101-110.
    49. Лавренко П.Н. Экономика архитектурного проектирования и строительства. 2е изд. - Минск: Высш. Школа, 1976.- 65с.
    50. Лаврик Г.И. Качество проектирования жилища. - К.: Будівельник, 1976.- 145с.
    51. Лаврик Г.И. К вопросу об оценке экономичности проекта жилого дома. //Архитектура СССР. № 7, 1963.- С. 3-6.
    52. Лаврик Г.И. Методологические проблемы исследования архитектурных систем: 18.00.01. Дис д-ра арх. М.,1979.- 212с.
    53. Лаврик Г.И. Системний подход к оценке архитектурных объектов.// Общие вопросы архитектуры. - М., 1969.- № 1- С. 37.
    54. Лавров Л.П. Проблемы архитектуры массового жилища крупного города (Ленинград). Дис....док. арх. - Л., 1982.- 219с.
    55. Лавров Л.П., Лаушкина А.А., Ловкачев В.Н. Комплексная оценка качества. //Строительство и архитектура., 1980.- № 6- С. 2-5.
    56. Лицкевич В.К. Учет климатических условий при проектировании жилых зданий в различных районах СССР. - М.: Стройиздат, 1975.- 36с.
    57. Макухин В.Ф. Методические основы проектирования жилых районов крупних и крупнейших городов: Дис....д-ра арх. - К., 1992.- 245с.
    58. Макухин В.Ф. Многообразие условий - многообразие архитектурно-планировочных решений. //Строительство и архитектура., -1973.- № 11- С. 3-5.
    59. Макухін В.Ф., Нечаева Т.С. Планування та забудова житлових новоутворень. - К.: Будівельник, 1979.- 145с.
    60. Макухин В.Ф. Планировочная композиция современного города. - К.: Будівельник, 1974.- 14с.
    61. Макухин В.Ф., Писковский Ю.И., Нечаева Т.С. Показательные микрорайоны в городах Украины.// Строительство и архитектура. - 1981.- №5- С. 2-5.
    62. Макухин В.Ф., Тузова Л.Й. и др. Архитектурно-планировочная организация жилых районов. //Альбом примерных решений. - К.: Киев НИИП градостроительства, 1974.- 35с.
    63. Макухин В.Ф., Тузова Л.И. Жилая застройка в условиях подрабатываемых территорий.// Жилищное строительство.- 1988.- № 2.- С. 107-111.
    64. Мамышева Д.Х. Метод минимизации перемещений. Автоматизация проектирования объектов гражданского строительства. - К., 1987.- 17с.
    65. Мерлен П. Город: Количественные методы изучения. М.: Прогресс, 1977. 262с.
    66. Методические рекомендации по комплексной оценке экономичности проектних решений при застройке городов. - Л., 1984.- 16с.
    67. Методические рекомендации по экономической эффективности основных мер защиты жилых зданий на подрабатываемых территориях. - Донецк, 1972.- 14с.
    68. Методические указания по вибору вариантов проектных решений в ходе курсового и дипломного проектирования / Сост. Азгальдов Г.Г., Лаврик Г.И./. - К., 1979.- 23с.
    69. Методические указания по определению стоимости строительства предприятий, зданий й сооружений и составлению сводных расчетов й смет. - М.: Стройиздат, 1985.- 20с.
    70. Методические указания по экономической оценке проектних решений жилых домов. Яблонская А. Д. - К., 1980.- 16с.
    71. Методы комплексной оценки эффективности градостроительных решений /Научно-исследовательский и проектний институт по разработке генпланов и проектов застройки городов/. - Л.: Стройиздат, 1987.- 148с.
    72. Миркин Б.Г. Проблеми группового выбора. - М.: Наука, 1974.- 39с.
    73. Містобудування. Довідник проектувальника. /Під ред. Панченко Т.Ф./ - К.: Укрбудінформ, 2001. 192с.
    74. Нагинская В.С. Автоматизация архитектурно-строительного проектирования./ Учебное пособие для вузов. 2е изд. - М.: Стройиздат, 1986.- С. 114-119.
    75. Нагинская В.С. Основи и методи вариантного проектирования пром. зданий. Автореф. дис... д-ра тех. наук.18.00.02. - М., 1983.- 18с.
    76. Негай Г.А. Методи проектирования архитектурных форм. Автореф. дис... канд. арх. 18.00.01. - М., 1983.- 19с.
    77. Нечаева Т.С. Принципы формирования жилой застройки примагистральных территорий. Дис канд. арх. 18.00.04. - К., 1981.- 151с.
    78. Оптнер Станфорт Л. Системный анализ для решения деловых и промышленных проблем. М.: Сов. Радио, 1969. 216с.
    79. Оре О. Графи и их приложения. /Перевод с англ. Головиной Л.И./ - М.: Мир, 1965.- 85с.
    80. Основи інвестиційно-інноваційної діяльності: Навч. Посібник./ За науковою редакцією Федоренко В.Г. К.: Альтера, 2004. - 431с.
    81. Платонов Г.Д., Муравьева И.Ю., Макаревич С.П. Социально-демографические принципи формирования городского жилища. - М.: Стройиздат, 1975.- 144с.
    82. Постников А.А. Этажность под прицелом экономики. Во что обходится увлечение высотным строительством. - Л., 1975.- 15с.
    83. Применение еврастического метода оценки показателей при экспертизе проектов (метод рекомендации). /Гусаков А.А., Ткаченко О.С./ - М., 1976.- 25с.
    84. Проектирование жилых и общественных зданий на присадочных грунтах в г. Волгодонске. - М., 1983.- 29с.
    85. Проектирование и строительство на подрабатываемых территориях гражданских зданий с нетрадиционными схемами. Обзор. - М., 1976.- С. 3-10.
    86. Родендорф Ю.К. Автоматизированная оценка проектних решений на начальних стадиях проектирования.// Теория и методология оценки решений. Вып. 12. - М., 1976.- С. 2-4.
    87. Рожков Г.В. Методологические основы оценки качества проектов жилой застройки. // Градостроительство. № 30. - К.: Будівельник, 1981.- С. 3-5.
    88. Рожков Г.В. Функционально-планировочная организация новых микрорайонов с учетом типологических особенностей жилой застройки. Автореф. Дис канд. арх.18.00.04 / К., 1988.- 20с.
    89. Райкман З.П., Азгальдов Г.Г. Экспертные методы в оценке качества товаров. - М.: Экономика, 1974.- 28с.
    90. Рубаненко Б.Р. Перспектива развития советского градостроительства. - М.: Стройиздат, 1979.- 102с.
    91. Рябушкин А.В. Развитие жилой среды. - М.: Стройиздат, 1976.- 39с.
    92. Савкин А.Д. Однородность и сопоставимость объектов. Теория и методология оценки решений. - М., 1976.- 75с.
    93. Системные методы исследования в архитектуре и градостроительстве. Проблеми моделирования./ Обзор. - М., 1970.- 98с.
    94. Скибневская Е.Г. Использования экспертной оценки для выбора оптимальних компоновок промузлов. Автоматизированная система проектирования объектов строительства. - М., 1973.- 42с.
    95. СНиП - 85. Жилые здания. - М.:ЦНИТП Госстроя СССР, 1985.- 81с.
    96. СНиП. 2.08.01. - 89. Жилые здания. - М.: ЦНИТП Госстроя СССР, 1989.- 78с.
    97. Стоимостная оценка проектних решений жилих домов на разных стадиях проектирования /Яблонский Д.Н., Волга В.С./. - М.: ЦНТИ по гражданскому строительству и архитектуре, 1968.- С. 3-7.
    98. Суббето А.И., Кардаков М.С. Системы понятий теории качества строительной индустрии. - Л., 1975.- 144с.
    99. Тальковский В.Г. О количественной оценке композиции в градостроительном проектировании. // Применение математических методов в градостроительстве. № 8. - К., 1972.- С. 2-5.
    100. Тальковский В.Г. Проблема количественной оценки восприятия градостроительной композиции. // Композиция в современной архитектуре. - М., 1973.- С. 135-141.
    101. Технико-экономические расчеты и обоснования в генеральных планах городов Киев: НИИПградостроительства / Под ред. Е.Е. Клюшниченко.- К.: Будівельник , 1981.- 144с.
    102. Тимохин В.А. Территориальный рост и планировочное развитие города. - К.: Будівельник, 1989.- 101 c.
    103. Ткаченко О.С. Совершенствование методов экспертизы проектирования промышленного строительства с использованием ЭВМ. Автореф. дис...., канд. экон. наук. - М., 1976.- 20с.
    104. Топорков В.Т. Оценка вариантов проектных решений клубных зданий. Автореф. дис..., канд. арх.18.00.02. - К., КИСИ, 1989.- 20с.
    105. Трубникова Н.М. Концепция формирования архитектурно-планировочной структури селитебной зоны города на современном этапе.// Сб. научных трудов. ИНИИП градостроительства, 1984.- С. 129-133.
    106. Трубникова Н.М., Мишарина В.С. Совершенствование архитектурного облика жилой застройки в условиях индустриального домостроя.// Градостроительство. - К. Будівельник. 1984.- С. 15-17.
    107. Указания о рациональной структуро строительства й этажности жилых домов и общественных зданий на 1981-85 г.г.// Жилищное строительство. № 8, 1980.- С.3-5.
    108. Устенко Т.В. Принципы формирования композиции застройки прибрежных жилых районов.// Планировка й застройка городов. / Киев: НИИОградостроительства, 1975.- С.135-140.
    109. Уренев В.П. Основы архытектурного проектирования предприятий общественного питания./ Учебное пособие. К.: Вища школа, 1990. 190с.
    110. Фильваров Г.И. Функциональное моделирование пространственной структуры сети населенных мест региона.// Градостроительство. К.: Будівельник, 1982. № 33. С. 54-64.
    111. Фокин В.Й. Сметная стоимость строительства. - М.: Стройиздат, 1986.- 102с.
    112. Фомин И. А. Город в системе населенных мест. К.: Будівельник , 1986. 111с.
    113. Фомін І.О. Основи теорії містобудування. К.: Наукова думка, 1997. 187с.
    114. Форрестер Дж. Динамика развития города. М.: Прогресс, 1974. 287с.
    115. Фридман И. Научные методы в архитектуре. М.: Стройиздат, 1983. 161с.
    116. Хачатрянц К.К., Пономарева Е.С., Колонтай А.Н. О социальной эффективности архитектурной композиции жилых микрорайонов.// Строительство и архитектура Белоруссии. № 2, 1984.- С.140-145.
    117. Шевцов К.К. Проектирование зданий с особыми природно-климатическими условиями./ Учебное пособие для вузов. - М.: Высшая школа, 1986.- 265с.
    118. Шимко В.Т. Архитектурное формирование городской среды. М.: Высшая школа, 1990. 220с.
    119. Экономика градостроительства /Под ред. А.П. Борисова. М.- Л.: Стройиздат: Ленинград. Отделение, 1981. 56с.
    120. Экономика проектных решений жилых зданий. - К., Будівельник. 1980.- 285с.
    121. Экономия энергоресурсов в градостроительстве /В.П. Крыжановский, И.К. Быстряков, Н.И. Жук/ Под ред. Г.И. Фильварова. К.: Будівельник ,1985. 104с.
    122. Экман Г., Кюннапаст Т. Школирование эстетических оценок прямыми” и косвенными” методами. //Селистика и искусствометрия. - М., 1972.-С. 45-67
    123. Яблонская А. Д. Анализ архитектурно-планировочной структуры жилых зданий и их элементов на основе стоимостной сопоставимой оценки. Дис канд. арх.18.00.02 / К., 1980.-135с.
    124. Яблонский Д.Н. Количественные методы решения задач типологии жилища.// Автоматизация проектирования жилища. - К.: Будівельник, 1971.-С.23-27.
    125. Яргина З.Н. Градостроительный анализ, М.: Стройиздат, 1984. 244с.
    126. Яременко Л.В. Архітектурно-планувальна організація придомових просторів в нових житлових районах найзначніших міст (Київ). Автореф. дис..., канд. арх.18.00.01/К., 1993.- 23с.
    127. Архитектурата жизнената среда на человека / Ред. Ташев П., Анастасов Хр., Глухгров Ив.- София, Блг. Акад. На Науките, 1983. 306с.
    128. Architektures en France. Modernite, Postmodernite. France, 1993.- 178p.
    129. David, Philip. Urban Land Development.Homewood, III.: Richard D. Irwin, 1970.
    130. L’architekture de la forme urbbaine / table des matieres/. France, 1995.- 286p.
    131. Meyer J.; John Kain; M.Wohl. The Urban Transportation Problem. Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 1965.
    132.
  • Стоимость доставки:
  • 70.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины