ФОРМУВАННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ АРХІТЕКТУРИ ГРОМАДСЬКИХ ПРОСТОРІВ У СТРУКТУРІ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ ЛЬВОВА рубежу XIХ — XX століть : ФОРМИРОВАНИЕ И СОХРАНЕНИЯ АРХИТЕКТУРЫ общественных пространств в структуре ЖИЛЫХ ЗДАНИЙ ЛЬВОВА рубежа XIХ - XX веков

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
ІНСТИТУТ АРХІТЕКТУРИ

На правах рукопису

УДК 728.1 (477.83-4)

ЛИСЕНКО Ольга Юріївна

ФОРМУВАННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ АРХІТЕКТУРИ ГРОМАДСЬКИХ ПРОСТОРІВ У СТРУКТУРІ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ ЛЬВОВА рубежу XIХ — XX століть.

18.00.01 - Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата архітектури

Науковий керівник Черкес Б.С.
кандидат архітектури, професор

Львів 2005

ЗМІСТ

ВСТУП...................................................................................................... 4
РОЗДІЛ І. Стан вітчизняних та зарубіжних досліджень громадських просторів житлових будинків рубежу ХІХ ХХ ст. .............................................................................................. 11
1.1. Теорія і практика формування та реставрації громадських просторів житлових будинків........................................................................ 11
1.2. Методи реставрації житлових споруд у працях
українських та закордонних дослідників................................................................... 30
Висновки до розділу 1............................................................................................ 35
РОЗДІЛ ІІ. Основні методи та методика дослідження архітектури громадських просторів.............................................................................. 39
2.1. Методи дослідження архітектури громадських просторів житлових будинків в сучасній архітектурній практиці.................................................................... 39
2.2. Методика, використана в дисертаційному дослідженні.......................................................................... 40
2.2.1. Методика визначення принципів формування архітектури громадських просторів.............................................................. 46
2.2.2. Підстави для розробки рекомендацій по
забезпеченню збереженості і реставрації досліджуваних споруд.................................................................... 50
Висновки до розділу 2 51
РОЗДІЛ ІІІ. Характерні ознаки і типологічна класифікація громадських просторів у структурі житлових будинків Львова.................................................................................. 53
3.1. Головні чинники формування архітектури громадських просторів.................................................................. 53
3.2. Характерні ознаки архітектури громадських просторів.................................................................. 69
3.3. Типологічна класифікація громадських просторів у житлових спорудах Львова...................................................................... 77
Висновки до розділу 3 .............................................................................................. 82

РОЗДІЛ IV. Принципи формування та вирішення архітектури громадських просторів у структурі житлових споруд....................................................................... 84
4.1.Основні принципи архітектурно-планувальної структури............................................................................. 84
4.2.Об’ємно-конструктивний аналіз.................................................................................... 90
4.3.Архітектурно-композиційний аналіз 93...........................
4.4.Формоутворюючі елементи архітектури вхідних приміщень................................................................................ 107
4.5.Порівняльний аналіз архітектури львівських та європейських громадських просторів ............................................................................................ 133
4.6. Впливи віденської архітектурної школи............................................................. 137...................
Висновки до розділу 4 ............................................................................................ 143
РОЗДІЛ V. Значення та роль архітектури громадських просторів житлових будинків рубежу ХІХ ХХ ст. сьогодні і рекомендації щодо
їх збереження та реставрації..................................................................................... 145
5.1. Місце та значення архітектури громадських просторів, визначення історико-архітектурної цінності....................................................................... 145
5.1.1. Причини знищення архітектури громадських просторів в структурі житлових будівель Львова
рубежу ХІХ ХХ ст................................................................................. 146
5.1.2. Необхідні умови для вирішення проблеми.................................................................... 151
5.2. Рекомендації щодо збереження архітектури громадських просторів.................................................................... 152
Висновки до розділу 5.......................................................................................... 162
ВИСНОВКИ........................................................................................ 163
Список використаної літератури........................................................................................... 166
Додаток А ............................................................................................................. 193
Додаток Б........................................................................................................... 201
Додаток В ............................................................................................................. 211
Додаток Д.......................................................................................................... 233
Додаток Е........................................................................................................... 236
Додаток Ж.......................................................................................................... 252

ВСТУП

Львів відзначається великою кількістю історико-архітектурних пам’яток і як важливий об’єкт національної культурної спадщини потребує вирішення нагальних проблем, пов’язаних з їхнім збереженням, вивченням та реставрацією. Розв’язання чекають також задачі регулювання та використання архітектурної спадщини із врахуванням культурно-історичної цінності пам’яток, функціональних потреб та економічних можливостей сучасної України.
Вагомою формувальною ланкою загального образу Львова є період рубежу XIХ XX ст., який був часом активного розвитку і територіального росту міста. Дослідження особливостей формування та розвитку цієї архітектури мають сьогодні наукове і практичне значення як для вирішення задач, пов’язаних із збереженням культурно-історичної спадщини, так і для набуття позитивного досвіду у галузі будівництва комерційного житла в зв’язку з процесами, які відбуваються в сучасній українській економіці.
Специфіка та особлива культурно-історична роль архітектурного розвитку житлових будинків рубежу ХІХ ХХ ст. полягають в оригінальних рішеннях, використанні нових матеріалів і технологій для надання спорудам максимально репрезентативних якостей. Це найбільше акумульовано у громадських просторах в структурі житлових будинків, до яких належать вхідні комунікаційні вузли (вестибюлі, сходові простори), подвір’я, об’єкти торговельного призначення, зокрема пасажі, приміщення обслуговувального, конторського та виробничого характеру. Особливо цінну інформацію дає дослідження вхідних приміщень, які найкраще збереглися у структурі житлових багатоповерхових будинків та створюють адекватне враження від історичного інтер’єру споруди. Автентичні елементи у громадських просторах торговельно-побутового призначення, на жаль, майже не збереглися через коротший цикл оновлення і інтенсивніший тиск модернізації на ці об’єкти. Сьогодні необхідно вирішити проблеми взаємозв’язку житлових структур історичної забудови з вбудованими в них об’ємами громадського призначення та визначити планувальні, об’ємні, композиційно-стильові принципи формування цієї архітектури.
Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається такими основними положеннями:
1. У зв’язку з економічним розвитком та утвердженням української державності актуалізується проблема збереження і реставрації пам’яток, які є важливою складовою духовної та інтелектуальної спадщини.
2. Відповідно до комплексної державної програми збереження історичної забудови м. Львова як пам’ятки ЮНЕСКО, актуальними питаннями як для міста, так і для України загалом, є розроблення чіткої програми дій щодо створення правових, організаційних та матеріально-технічних засад збереження і використання пам'яток архітектури та цінної забудови міста.
3. Практичні задачі збереження, реставрації та відтворення архітектури рубежу ХІХ ХХ ст. вимагають її детального вивчення, аналізу і систематизації, оскільки недостатнє висвітлення процесу та закономірностей формування архітектури громадських просторів в структурі житлової забудови цього періоду негативно відбиваються на її збереженні та можливості ефективної охорони.
4. Під час вирішення проектних задач, пов’язаних із реконструкцією, модернізацією і реставрацією громадських просторів в структурі житлових будинків, які є водночас приватними ареалами мешканців житлового багатоквартирного будинку і просторами спільного користування, виникають конфлікти між задачами збереження архітектурно-історичної спадщини та ініціативою власників, права яких в новій соціально-економічній ситуації значно розширились, особливо внаслідок приватизації нерухомості. У зв’язку з цим необхідно з’ясувати наукові підстави для регулювання ставлення власника чи орендатора до пам’яток архітектури.
5. Сьогодні не існує науково-методичного забезпечення проектної та реставраційної практики організації громадських просторів у житлових спорудах, побудованих на рубежі ХІХ ХХ ст.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Напрям дисертаційного дослідження збігається з напрямом наукової діяльності кафедри дизайну та основ архітектури Національного університету Львівська політехніка”: Вивчення дизайну довкілля, мистецької спадщини України та розвитку творчого мислення архітектора і дизайнера”, діяльністю львівського фонду Збереження історико-архітектурної спадщини м. Львова”, комплексною програмою збереження історичної забудови м.Львова (постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 1997 р. № 1266) та загальноукраїнською програмою Про охорону культурної спадщини” згідно із Законом України.
Мета дослідження полягає у визначенні основних принципів формування та збереження архітектури громадських просторів у структурі житлових будинків Львова рубежу XIX XX ст.
Задачі дослідження:
1. Проаналізувати стан вивченості проблеми, систематизувати та узагальнити результати попередніх досліджень, визначити основні напрямки дослідження і вибрати загальнонаукові методи для його проведення.
2. Розробити комплексну методику визначення основних принципів формування та збереження архітектури громадських просторів у структурі житлових будинків.
3. Визначити основні чинники впливу на формування архітектури громадських просторів у житлових будинках Львова рубежу ХІХ ХХ ст., основні тенденції їхнього розвитку та особливості вирішення залежно від розташування будинків у планувальній структурі міста. Розробити типологічну класифікацію об’єктів.
4. Визначити планувальні, об’ємно-конструктивні, стилістичні та композиційні принципи формування архітектури громадських просторів у структурі житлових будинків Львова рубежу XIX XX ст.
5. Провести порівняльний аналіз архітектурних вирішень громадських просторів житлових будинків Львова та інших міст, виявити основні закономірності, відмінності та особливості їхнього розвитку.
6. Визначити основні принципи збереження громадських просторів, критерії їхньої цінності та розробити рекомендації щодо реставрації і модернізації архітектури громадських просторів в історичній житловій забудові Львова в сучасних умовах.
Об’єкт дослідження архітектура громадських просторів в структурі житлових будинків Львова рубежу ХІХ ХХ ст.
Предмет дослідження передумови розвитку, принципи і закономірності формування громадських просторів житлових будинків.
Хронологічні та територіальні межі дослідження період розвитку житлової забудови Львова рубежу XIХ XX ст., один із найактивніших періодів містобудівельного та архітектурного розвитку міста, зумовлений технічно-промисловою революцією та столичною функцією Львова.
Методи та методика дослідження. У дисертації використано традиційні загальнонаукові методи камеральних та натурних досліджень. Порівняльний, морфологічний, структурний, статистичний, графоаналітичний аналізи, опитування, а також спеціально розроблені методики аналізу та синтезу зібраних матеріалів, комплексного об’ємно-планувального та композиційно-стилістичного аналізів, багаторівневої типологічної класифікації.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше внутрішні громадські простори в структурі історичної житлової забудови Львова рубежу ХІХ XX ст. є окремим об’єктом наукового дослідження, у результаті якого виявлено загальну картину формування цієї архітектури. До наукового обігу введено значний обсяг фактичних матеріалів (описано понад 500 об’єктів, обстежено близько 1000 будинків Львова, зроблено більше ніж 3000 фотофіксацій, з них понад 900 фотофіксацій будинків Відня, Вроцлава, Варшави, Кракова). Визначено основні принципи формування архітектури громадських просторів у житлових будинках Львова, причини руйнування та розроблено рекомендації щодо збереження, використання і реконструкції. Виявлено спільні риси та відмінності цієї архітектури у Львові та інших містах.
Практичне значення роботи. Результати дослідження, які доповнюють

існуючі відомості щодо житлової архітектури рубежу ХІХ ХХ ст., будуть використані у лекційних курсах для базових спеціальностей Архітектура” і Дизайн”, у суміжних дисциплінах реставрації, мистецтвознавстві, культурології. Натурні дослідження, зібрані фактографічні матеріали, результати аналізу та узагальнення, виявлені закономірності та основні принципи формування архітектури громадських просторів будуть використані як допоміжний матеріал під час нового проектування, в проектно-реставраційній практиці, у навчальній, довідковій та науковій літературі. Розроблену методику можна використовувати для дослідження громадських просторів інших міст та стилістичних періодів.
Особистий внесок здобувача у працях, надрукованих у співавторстві. У праці [8] за списком, наведеним в авторефераті, внеском автора є збирання та аналіз архівних матеріалів, опрацювання графічних матеріалів, фотофіксація, формулювання висновків.
Апробація результатів роботи. Основні положення та результати дослідження доповідались на конференції молодих вчених Архітектура та будівництво третього тисячоліття” (Київ, 2002 р.), науковому семінарі польського комітету ІКОМОС (Польща, Варшава, 2002р.), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених (Київ, 2003 р.), Конференції молодих учених Сучасні тенденції в архітектурі та будівництві України” (Київ, 2003 р.), ІІІ Міжнародній науковій конференції Witraż w architekturze architektura na witrażu” (Польща, Вроцлав, 2003 р.), Всеукраїнській науковій конференції Дизайн-освіта 2004” (Харків, 2004 р.), ХІV Міжнародній науковій конференції Історія релігій в Україні” (Львів, 2004 р.), Міжнародній науковій конференції Witraże w obiektach zabytkowych” (Польща, Мальборк, 2005 р.)
Впровадження. Результати дослідження використано у дипломному проекті Реставрація вестибюльної групи приміщень в житлових будинках кінця ХІХ початку ХХ століття у Львові”, який нагороджений дипломом І ступеня (ХІ огляд-конкурс дипломних проектів випускників архітектурних та художніх спеціальностей ВНЗ України, м. Дніпропетровськ, 2002 р.) та дипломом міжнародного конкурсу ім. Я. Захватовича, польського комітету ІКОМОС, (Польща, м. Варшава, 2002 р.); 2) лекційно-практичному курсі Проектна графіка” (кафедра дизайну та основ архітектури Національного університету Львівська політехніка”, 2004 2005 рр.) і курсових роботах з предметів Художнє проектування”, Сучасна скульптурна пластика” (кафедра дизайну та основ архітектури Національного університету Львівська політехніка”, 2003 2005 рр.); 3) у календарному плані реставраційних робіт з відтворення стінописів львівських кам’яниць (благодійний фонд Збереження історико-архітектурної спадщини Львова”).
Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 12 праць, з яких 5 у наукових виданнях ВАК України, 3 тези доповідей (1 у співавторстві), 4 у наукових журналах.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 5-ти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків, ілюстративної частини. Обсяг дисертації: 165 сторінок основного тексту, з них 57 ілюстративних таблиць, список використаних джерел на 360 позицій, 6 текстових та ілюстративних додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Результати аналізу літературних джерел свідчать, що принципи формування архітектури громадських просторів у житлових будинках Львова рубежу ХІХ ХХ століть залишаються поза увагою дослідників, за винятком окремих і несистематичних досліджень частин фасадів (брами, вітрини) та інтер’єрів (вітражі, кераміка, огорожі).
2. Для розв’язання поставлених задач використано загальнонаукові методи дослідження та розроблену авторську комплексну методику, яка передбачає класифікацію, графоаналітичний аналіз зібраних матеріалів та визначення цінності архітектури громадських просторів житлових будинків.
3. Визначено основні тенденції розвитку та особливості архітектурних вирішень комунікаційних просторів і вбудованих торговельно-обслуговувальних об’єктів у житлових будинках залежно від розташування споруд у планувальній структурі міста та факторів впливу: соціально-економічного, функціонального, будівельно-технологічного, історико-культурного, науково-технічного, архітектурно-стильового.
4. Встановлено характерні особливості архітектури громадських просторів житлових будинків Львова рубежу ХІХ ХХ ст.: розширення функціонального складу громадських приміщень у структурі житлових будинків; активне використання перших поверхів; розвиток вертикальних комунікаційних зв'язків; модернізація об’єктів; тенденція до більшої впорядкованості та ансамблевості забудови; залежність вирішення громадських просторів житлових будинків від матеріальних можливостей клієнтів. Розроблено багаторівневу типологічну класифікацію об’єктів за такими критеріями: за функціональним призначенням; за розташуванням в житлових спорудах; за складом функціонально-планувальних елементів та їхньою об’ємно-планувальною структурою; за використанням простору подвір’я; за впливом архітектури громадських просторів на композиційно-образне вирішення споруд; за композиційними вирішенням.
5. На основі проведених натурних та архівних досліджень встановлено планувальні принципи громадських просторів у структурі житлових будинків: ланцюжкове розташування вглиб будівлі; максимальне використання площі головного фасаду. Виділено 5 основних, найхарактерніших типів планувальних рішень комунікаційних просторів, найпоширенішими є вхідні вузли (тип І), в яких сходові клітки із фронтально розміщеними сходами знаходяться на поздовжній осі вестибюлю (73 %). Основним принципом об’ємно-конструктивних рішень вхідних просторів є розділення об’ємів вестибюлю і сходових кліток.
6. У результаті архітектурно-композиційного аналізу вхідних приміщень визначено наступне: 69% вестибюлів без декоративного оздоблення, або з примітивним оздобленням, спрощеною композицією; найбільш поширеним є тридільний поділ площин. При дослідженні підлог було виявлено такі основні принципи і закономірності їх вирішення: найбільш розповсюдженим матеріалом покриття була керамічна плитка; визначено 7 основних схем вкладання на основі систематизованих різновидів рисунків. Декорування площин ліпниною характеризується симетричними схемами: історизм найбільша щільність декору на перетині осей, в центральній частині композиції і кутах; сецесія ритмічне розміщення елементів, заповнення великих площин декором. Визначені основні розмірні співвідношення брам: історизм 1:2 (1:1,25 для проїзду); сецесія 1:3. Вікна сходових кліток використовували у пропорційному відношенні 1:1,5 (розповсюджені вітражі, травлене скло). Класифікаційні таблиці ліхтарів, елементів кріплення килимів, конструктивних та оздоблювальних елементів показують різноманітність видів, і підтверджують, що деталь є основним формуючим елементом стилістики інтер’єрів цього періоду.
7. У результаті порівняльного аналізу архітектурних вирішень громадських просторів житлових будинків Львова, українських та закордонних міст виявлено, що найбільший вплив на формування львівської архітектури рубежу ХІХ ХХ ст. мала віденська школа. Основні запозичення: планувальні і об’ємно-композиційні принципи формування громадських просторів в структурі будинку, вестибюль і сходова клітка на одній осі; характер декоративних мотивів, сюжетів.
8. Визначені основні критерії цінності архітектури громадських просторів (науково-інформаційний, соціокультурний, економічний, функціональний, структурно-рольовий) та протиріччя між задачами збереження пам’яток архітектури та їх адаптацією до сучасних потреб користувачів. Розроблені рекомендації щодо збереження та реставрації пам’яток архітектури громадських просторів в історичній житловій забудові Львова в сучасних соціально-економічних умовах ґрунтуються на отриманій в результаті дослідження інформаційній базі, виявлених причинах знищення, визначенні критеріїв цінності забудови, і будуть враховані під час розробки програм з реставрації архітектурної спадщини Львова.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абизов В.А. Методологічні основи розвитку архітектурно-будівельних систем (в умовах реформування житлової та містобудівельної політики України): Автореф. дис... д-ра архітектури: 18.00.01 / / Київ. нац. ун-т буд-ва і архіт. К., 2001. 32 с.
2. Антонов В.Л., Шубович С.А. Архитектурная композиция как система среда-человек”. К.: КГНИИТИАГ, 1999. 72 с.
3. Араухо И. Архитектурная композиция / Пер. с исп. М.Г. Бакланов, А.Михе. М.: Высшая Школа, 1982. 208 с., ил.
4. Архітектура: короткий словник-довідник / Під загальною ред. А.П.Мардера К: Будівельник, 1995. 335 с., іл.
5. Архітектура Львова у XIX ст. Краків: Міжнародний центр культури у Кракові, 1997. 250 с., іл.
6. Архитектурно-строительный словарь на 4 языках / Под ред. А.Збоинского, Л.Тышинского. Warszawa: Wydawnictwо naukowo-techniczne, 1963. 492 с.
7. Архитектурная физика / Под ред. Н.В. Оболенского. М.: Стройиздат, 1998. 442 с., ил.
8. Афанасьев А.Ф. Резьба по дереву: Уроки мастерства. М.: Культура и традиции, 2001. 256 с., ил.
9. Барановский Г.В. Архитектурная энциклопедия ІІ пол. XIX века.: В 7 т. Сп. б., 1902 1908.
10. Бартенев И.А., Батажкова В.Н. Очерки истории архитектурных стилей / Учебное пособие М.: Изобразительное искусство, 1983. 384 с., ил.
11. Бачинська Л.Г. Комплекс вимог комплекс можливостей у модернізації типових житлових будинків // Збірник наукових праць „Архітектура. Наукові дослідження. Проектування. Будівництво”. Київ, 1996. С.23-30.
12. Бачинська Л.Г. Проблеми структуроутворення житлового будинку в працях молодих науковців // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. Сучасні тенденції в архітектурі та будівництві. Збірник наукових праць. Київ Київ ЗНДІЕП”, 2003. С. 9-11.
13. Бачинська Л.Г. Про значення комунікацій у формуванні архітектурного простору // Вісник ДУ Львівська політехніка” Архітектура”. 1998. - № 358. С.10-13.
14. Бевз М.В. Методологічні основи збереження та регенерації заповідних архітектурних комплексів історичних міст (на прикладі Західної України): Автореф.диc... д-ра архітектури: 18.00.01/ Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури. Харків, 2004. 32 с.
15. Бевз М.В. Урбаністичний феномен Львова. Його значення для планування розвитку міста // www.ji magazine.lviv.ua.
16. Березовецька І. Класифікація стильових спрямувань в житловій архітектурі Львова періоду модерну // Вісник Львівського державного аграрного університету: Архітектура і сільськогосподарське будівництво. 2005. № 6. С.147-152.
17. Бірюльов Ю.О. Мистецтво львівської сецесії. Львів: Центр Європи, 2005. 184 с., 385 іл.
18. Бірюльов Ю. Вітер перемін. Нові тенденції в архітектурі Львова 1890 1914 рр. // Архітектура Львова XIX ст. Краків: Міжнародний центр культури у Кракові, 1997. С. 55 74.
19. Бірюльов Ю. Музи кав’ярень старого Львова // Галицька брама. 1994-1995. №4. С.5.
20. Богданова Ю. Зародження та розвиток львівських кінотеатрів на початку ХХ століття // Збірник наукових праць Київ ЗНДІЕП Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель” Київ, 2003. С. 128-134.
21. Боднар О. Художньо-промислова школа у Львові (до історії становлення дизайну в Галичині) // Вісник ДУ Львівська політехніка” Архітектура”. 1998. № 358. с.122-125.
22. Борисова Е.А. Русская архитектура второй половины XIX века. М.: Наука, 1979. 320 с., ил.
23. Борисова Е.А., Каждан Т.П. Русская архитектура конца XIX начала XX века. М.: Наука, 1971. 239 с., ил.
24. Борисова Е.А., Стернин Г.Ю. Русский модерн. М: Советский художник, 1990. 359 с., ил.
25. Варга Д. Древний Восток. У начал истории письменности. Будапешт: Корвина, 1985. 165 с.
26. Витрины. Вывески // А.С.С. 300 лучших. 2002. № 41. С. 108-115.
27. Водзинський Є. Питання охорони містобудівної спадщини // Архітектурна спадщина України. Вип.1. Маловивчені проблеми історії архітектури та містобудування / За ред. В.Тимофієнка К., 1994. С. 231-238.
28. Всеобщая история архитектуры: в 12 т. Т. 10: Архитектура XIX нач. XX веков Л.- М.: Издательство литературы по строительству, 1972. 592 с.: ил.
29. Вуйцик В.С., Липка Р.М. Зустріч зі Львовом: Путівник Львів: Каменяр, 1987. 175 с., іл.
30. Гаузе Ф.Г. Лестницы: Пояснение к серии диапозитивов. М.: Изд.-во Всесоюзной академии архитектуры, 1935. 40 с., ил.
31. Герасимчук М. Забудова житлового кварталу: проблема модернізації усталених містобудівних схем і новаційних підходів // Вісник Львівського державного аграрного університету: Архітектура і сільськогосподарське будівництво. 2005. № 6. С.207-217.
32. Гончаренко М.Е. Становлення історичних досліджень архітектури України (кінець XIX - початок XX століть): Автореф. дис... канд. архіт.: 18.00.01 / Акад. образотв. мистец. і архіт. К., 2000. 18 с.
33. Гидион З. Пространство, время, архитектура / Сокр.пер. с нем. М.В.Леонене, И.Л.Черня. М.: Стройиздат, 1984. 455 с., ил.
34. Гладишев Г.М. Досвід доповнення фасаду виносною сходовою кліткою з шахтою РЕИ-ліфта // Вісник ДУ Львівська політехніка” Архітектура”. Львів: ДУ Львівська політехніка”. 1998. № 358. С. 160-164.
35. Глазычев В.Л. Эволюция творчества в архитектуре. М.: Стройиздат, 1986. 496 с., ил.
36. Грабар Д. Львівські вікна та двері: монолог чи діалог? // Будуємо інакше. 2002. №2. С.18-21.
37. Грабар Д. Зустріч з львівськими брамами // Будуємо інакше. 2000. №1. С. 7-10.
38. Грабар Д. Брамні ручки у Львові // Будуємо інакше. 2000.- № 1. С. 16-19.
39. Гранкін П. Скло в оздобленні дверей і брам Львова ( ІІ пол. XIX поч. XX ст.) // Будуємо інакше. 2000. № 1. С. 45.
40. Гранкін П. Алебастр в інтер’єрах львівських кам’яниць міжвоєнного двадцятиліття // Галицька брама. 2000. № 8(68). С. 18-19.
41. Грималюк Р. Вітражі Львова кінця ХІХ початку ХХ століття. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2004. 236 с., іл.
42. Грималюк Р.М. Вітражі Львова другої половини ХІХ початку ХХ сторіч: Автореф.дис...канд.мист.: 17.00.06 / Інститут народознавства НАН України. Львів, 1996. 26 с.
43. Гуляницкий Н.Ф. История архитектуры. М.: Стройиздат, 1984. 334 с., ил.
44. Гутнов А.Э. Мир архитектуры: Язык архитектуры. М.: Мол.гвардия, 1985. 351 с., ил.
45. Державний архів Львівської області ( ДАЛО ), ф.2, оп. 1, спр. 573.
46. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 958.
47. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 963.
48. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр.1006.
49. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр.1014.
50. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр.1108.
51. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр.1109.
52. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр.1110.
53. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр.1111.
54. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр.1113.
55. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 1753.
56. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 2116.
57. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 2119.
58. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 2226.
59. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 2230.
60. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 2231.
61. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр.2297.
62. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 2539.
63. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 3260.
64. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 3556.
65. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 3557.
66. ДАЛО, ф.2, оп.1, спр. 3560.
67. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 3591.
68. ДАЛО, ф.2, оп.1, спр.3720.
69. ДАЛО, ф.2, оп.1, спр.3723.
70. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 3728.
71. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр.3734.
72. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр.3751.
73. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 4085.
74. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 4096.
75. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 4102.
76. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 4289.
77. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 4300.
78. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 4303.
79. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 5244.
80. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр.5482.
81. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 5547.
82. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр.5551.
83. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 5553.
84. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 5554.
85. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 5556.
86. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр.5575.
87. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 5952.
88. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 7354.
89. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 7363.
90. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр. 124.
91. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр. 518.
92. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр. 520.
93. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр. 521.
94. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр.592.
95. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр.595.
96. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр. 1303.
97. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр. 1304.
98. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр. 1305.
99. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 1770.
100. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 1771.
101. ДАЛО, ф.2, оп. 1, спр. 1779.
102. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр. 2254.
103. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр.2281.
104. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр.2554.
105. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр.2559.
106. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр. 3639.
107. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр. 3732.
108. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр. 3894.
109. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр. 3896.
110. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр. 4702.
111. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр. 4772.
112. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр. 4776.
113. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр.4794.
114. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр. 5158.
115. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр.5316.
116. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр.5317.
117. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр.5318.
118. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр.5321.
119. ДАЛО, ф.2, оп. 2, спр.5327.
120. ДАЛО, ф.2, оп. 3, спр. 204.
121. ДАЛО, ф.2, оп. 3, спр. 210.
122. ДАЛО, ф.2, оп. 3, спр. 262.
123. ДАЛО, ф.2, оп. 3, спр. 764.
124. ДАЛО, ф.2, оп. 3, спр. 765.
125. ДАЛО, ф.2, оп.4, спр. 836.
126. ДАЛО ф.27, оп. 2, спр.1635.
127. Дідик В., Максим’юк Т. Проблеми реновації житлового кварталу в структурі забудови магістральної Личаківської вулиці м.Львова // Вісник ДУ Львівська політехніка” Архітектура. 1998. № 358. с.44-52.
128. Дженкс Ч. Язык архитектуры постмодернизма. М.: Стройиздат, 1985. 136 с.
129. Джонс Дж.К. Инженерное и художественное конструирование. Современные методы проектного анализа: Пер.с англ. М.: Мир, 1976. 376 с., ил.
130. Дизайн: очерки теории системного проектирования. Л.: Издательство Ленинградского университета, 1983. 185 с.
131. Довідник перейменування вулиць та площ Львова. Автори-упорядники Л.Р. Грабко, Б.В. Мельник. Львів, 1971. 264 с.
132. Долинська М. Знову, Львове, ти мені відкрився. Австрійський період Львова // Аудиторія. 2004. № 2441. С.11-12.
133. Дьомін М. Проблеми дослідження архітектурної спадщини України // Архітектурна спадщина України. Вип.1. Маловивчені проблеми історії архітектури та містобудування / За ред. В.Тимофієнка К., 1994. С. 5-10.
134. Ефимов А.В. и др. Дизайн архитектурной среды: Учеб. для вузов / Г.Б.Минервин, А.П.Ермолаев, В.Т.Шимко, А.В.Ефимов, Н.И.Щепетков, А.А.Гаврилина, Н.К.Кудряшов. М.: Архитектура-С, 2004. 504 с., ил.
135. Жук І. Іван Левинський портрет на фоні епохи // Галицька брама. 1995. №6 С.12.
136. Жук І. Архітектура Львова кінця ХІХ початку ХХ століть: спадщина Івана Левинського та його фірми // Інститут українознавства ім. І Крип’якевича Національної академії наук України. Львів. Історичні нариси. Львів, 1996. C.255-266.
137. Жуковський А., Субтельний О. Нариси історії України. Львів: Видавництво НТШ ім. Т. Шевченка у Львові, 1991. 230 с., іл.
138. Зоколей С.В. Архитектурное проектирование, эксплуатация объектов, их связь с окружающей средой / Пер. С англ. М.В.Никольского; Под ред. В.Г.Бердичевского, Б.Ю.Бранденбурга. М.: Стройиздат, 1984. 640 с., ил.
139. Іваночко У. І. Передумови урбаністичного розвитку Галичини наприкінці ХVIII початку XX ст. // Вісник НУ Львівська політехніка”, Архітектура”. Львів: НУ Львівська політехніка”. 2002. № 439. С. 211-216.
140. Іваночко У., Лінда С. Карти і плани Львова як джерело для досліджень просторового розвитку міста у під австрійський період (1772 1918 рр.) // Історичне картознавство України. Збірник наукових праць. Львів, Київ, Нью Йорк: Вид-во М.П.Коць, 2004. С.214-265.
141. Иванов Е. Ю., Севастьянов К. К. Список утрат петербургских витражей (1917—1998). Санкт-Петербург: Изд-во СПбГТУ, 1998. 100 с., ил.
142. Ивлиев А.А., Кальгин А.А. Реставрационные строительные работы: Учеб. Для нач.проф.образования. М.: ПрофОбрИздат, 2001. 272 с.
143. Ивянская И.С. Мир жилища. Архитектура. Дизайн. Строительство. История. Традиции. Тенденции. М.:Дограф, 2000. 301 с., ил.
144. Иконников А.В. Функция, форма, образ в архитектуре. М.: Стройиздат, 1986. 288 с., ил.
145. Иконников А.В., Степанов Г.П. Основы архитектурной композиции. М: Искусство, 1971. 223 с., ил.
146. Ілляшенко М. Культурологічні передумови формування сецесії // Вісник Львівського державного аграрного університету: Архітектура і сільськогосподарське будівництво. 2004. №5. С.226-232.
147. Історія Львова. К.: Наукова думка, 1984. 420 с., іл.
148. Історія Львова в документах і матеріалах. К.: Наукова думка, 1986. 420 с., іл.
149. Казанцева Т.Є. Типи фактур в архітектурі Львова 1870-х 1930-х рр. та принципи їх сучасного збереження: Автореф.диc... канд.арх. : 18.00.01/ Національний університет "Львівська політехніка". Львів, 2004. 20 с.
150. Казанцева Т.Є. Типи фактур в архітектурі Львова 1870-х 1930-х рр. та принципи їх сучасного збереження: Дис...канд.арх. : 18.00.01. Львів, 2003. 295 с.
151. Керов В.В. Методические рекомендации по курсу История России. Конец XIX начало ХХ в.” Раздел III. Индустриальная система. М.: Изд-во РУДН , 1996. 28 с.
152. Кириллов В.В. Архитектура русского модерна. Опыт формологического анализа. М., Изд-во Моск. ун-та, 1979. 214 с., 38 ил.
153. Кириченко Е.И. Русская архитектура 1830 1910 годов. М.: Искусство, 1982. 399 с., ил.
154. Кириченко Е. И. Архитектурные теории XIX века в Росии. М.: Искусство, 1986. 345 с., ил.
155. Кириченко Е. И. О некоторых особенностях эволюции городских многоквартирных домов второй половины ХІХ начала ХХ вв. (От отдельного дома к комплексу) //Архитектурное наследство. 1963. №15. С.153-170.
156. Кириченко Е. И. Проблемы национального стиля в архитектуре России 70-х гг. ХІХ в. // Архитектурное наследство. 1976. № 25. С.131-153.
157. Киселев И.А. Сбор и каталогизация архитектурных деталей. Опыт США и России // Тези доповідей Міжнародного семінару Проблеми та досвід збереження історичних територій та об'єктів культурної спадщини”, К: АртЕк”, 2002. С. 79-83.
158. Киселева Т.Ю. Наружные лестницы: Учеб. пособие / Моск. Архит. ин-т. М.: Ладья, 1995. 95 с.: ил.
159. Кокин А.Д., Турбин Н.И. Части зданий и их архитектурная отделка. М.: Трудрезервиздат, 1949. 188 с., ил.
160. Колісник Є.М. Модерн в архітектурі України початку ХХ століття // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв Мистецтвознавство, архітектура. Харків 2004. №3. &n