Поетичний образ архітектурно-предметного середовища (на прикладі української народної архітектури) : поетичний образ архітектурно-предметного середовища (На прікладі української народної архітектури)



  • Название:
  • Поетичний образ архітектурно-предметного середовища (на прикладі української народної архітектури)
  • Альтернативное название:
  • поетичний образ архітектурно-предметного середовища (На прікладі української народної архітектури)
  • Кол-во страниц:
  • 215
  • ВУЗ:
  • Національний університет „Львівська політехніка”
  • Год защиты:
  • 2004
  • Краткое описание:
  • Національний університет „Львівська політехніка”





    На правах рукопису
    УДК 7.01+72.01









    Крамарчук Христина Петрівна

    Поетичний образ
    архітектурно-предметного середовища
    (на прикладі української народної архітектури)



    18.00.01. Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури



    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата архітектури

















    Науковий керівник
    к.т н., доц. Демків М.В.



















    Львів 2004








    вступ .........4
    РОЗДІЛ 1 Стан дослідженості формування образу в архітектурі....14
    1.1 Огляд стану вивчення формування образу в архітектурі.....14
    1.2 Суть і зміст виявлення поетичного образу в архітектурно-предметному середовищі.......23
    1.3 Напрямки і задачі дослідження поетичного образу архітектурно-предметного середовища .........................................................................................................................33
    Висновки до 1-го розділу............................41
    РОЗДІЛ 2 методи та Методика проведення досліджень ...........43
    2.1 Методи дослідження образу в архітектурі ............................43
    2.2 Використання методів суміжних дисциплін..........44
    2.3 Опис спеціальних методик досліджень..........48
    2.4 Методика виявлення і дослідження поетичного образу архітектурно-предметного середовища.....................................................................................................49
    Висновки до 2-го розділу.......57
    РОЗДІЛ 3 Чинники формування поетичного образу архітектурно-предметного середовища в українській народній архітектурі ..58
    3.1 Природно-стихійні форми в образі народної архітектури...........58
    3.2 Соціально-етнічні аспекти формування образу народної архітектури...........65
    3.3 Архітектурні форми і простори поетичного образу..........73
    3.4 Предметні форми побуту в поетичному образі.........80
    3.5 Семантична модель чинників формування поетичного образу архітектурно-предметного середовища...86
    Висновки до 3-го розділу........94
    РОЗДІЛ 4 Архітектоніка та зміст поетичного образу архітектурно-предметного середовища української народної архітектури. 97
    4.1 Національно-культурні моделі світобудови як основа смислової композиції поетичних образів української народної архітектури ......................97
    4.2 Архітектоніка та структура поетичного образу......105
    4.3 Роль і зміст символу в поетичному образі......112
    4.4 Знакові системи розкриття поетичного образу.......130
    Висновки до 4-го розділу ....................................................................................137
    Розділ 5 Засоби та закономірності формування вираження поетичного образу архітектурно-предметного середовища ....140
    5.1 Способи формування поетичного образу архітектурно-предметного середовища ...........................................................................................................................................140
    5.1.1 Формальні засоби вираження художньої мови поетичного образу ...........140
    5.1.2 Прийоми вираження поетичності в образі української народної архітектури .....................................................................................................................................148
    5.1.3 Тематичні коди художньої мови поетичного образу української народної архітектури ................................................................................................................154
    5.2. Принципи формування і виявлення змісту поетичного образу архітектурно-предметного середовища.......................159
    5.3 Застосування символьно-знакових систем поетичного образу в сучасному архітектурно-предметному середовищі....167
    Висновки до 5-го розділу........174
    Загальні ВИСНОВКИ .......178
    Список використаних джерел.......182
    Додаток А Тлумачний словник понять........201
    Додаток Б до 1-го розділу......216
    Додаток В до 3-го розділу..............217
    Таблиця В.1 Оцінково-інтерпретаційна схема стихійних форм природи......217
    Таблиця В.2-В.3 Мовно-етнопсихічна картина образної інтерпретації архітектурно-предметного середовища української народної архітектури..........219
    Таблиця В.4 Формовияв словообразу та ідеографема букв.......232
    додаток Д.1-Д.8 Національно-культурні моделі і міфологеми........235
    Таблиця д.9 Словник соціально-ідеологічної семантики ....252
    Додаток Е.1-Е.8 до 5-го розділу. Формування поетичного образу.......262








    ВСТУП
    На межі ХХ-ХХІ ст. виникла необхідність поетизації (тлумачення слів, виділених у тексті курсивом див. Додаток А. - примітка моя К.Х.) архітектурно-предметного середовища та вимога орієнтації людської свідомості на генетичний код соціально-культурного довкілля. В українській спільноті проблема співіснування українського світовідчуття та безликого, дисгармонійного до людини просторово-формотворчого і образотворчого аспекту сучасного архітектурно-предметного середовища, спричинила до зросту в архітектурній критиці ролі філософії архітектури. Частково питаннями поетизації (фольклоризація і міфологізація) архітектурно-предметного середовища займалися М.Бахтін, А.Байбурин, А.Іконников, С.Шубович, В.Антонов, А.Рудницький, Ю.Криворучко, І.Середюк, С.Шліпченко, Е.Росинська, К.Лінч, В.Глазичев, М.Каган, Я.Пундик, Н.Смолина. Пильна увага сучасних дослідників в мистецтві прикута до намагання осмислити образи народної культури через їх вихідні зародки архетипи. Архетипи архітектури найдоступніше розкриваються своїм змістом в образах архітектурно-предметного середовища української народної архітектури через просту аналогію мови архітектурної форми з природною словесною мовою.
    Сьогодні важливим є повернення до культури архітектурного проектування та естетичного освоєння дійсності, викоріненого протягом століть поневолення з ментальності народу, феномену поетичного мислення” [268, c.223], що визначає самобутність народу, яка яскраво проявилася в архітектурі українського бароко, українського модерну та народній архітектурі. Причому, поетичне мислення вважається найвищою стадією формування на чуттєво-практичній основі предметного мислення” і базується на причині з’яви речей через їх (асоціативно-образну примітка моя К.Х) взаємодію” [231, c.254]. Виявлений етнопсихічний феномен поетичного мислення спричинив виокремити з художнього образу народної архітектури України характеристики поетичного образу. Розрізняють: 1) первинне поняття про поетичний образ, яке історично сформоване у царині теорії поетики поезії, як відображення виражальної потенції Істини в творі, її натхненне, емоційне пережиття при творенні й сприйнятті; і 2) поняття про поетичний образ укладене у царині теорії формування художнього образу в мистецтві і зокрема в архітектурі [227, с.86-89].
    Поетика української народної архітектури є системою бачення, розуміння і водночас аналізу поетичних образів предметно-просторових форм навколишнього світу, їх основних композиційно-стилістичних особливостей, яка відображає спосіб світосприйняття українського народу. Поетика в архітектурі, як теорія образотворення, послідовно формується і служить: філософському, естетичному, семіотичному аналізам та, врешті, постає творчим і методичним засобом формування поетичного образу архітектурно-предметного середовища.
    Філософсько-естетичні критерії виявлення поетичного образу архітектурно-предметного середовища української народної архітектури ґрунтуються: 1) на феномені поетичного мислення та ієрархії етико-моральних цінностей соціотипу українського етносу (переважаючий етико-інтуітивний інтроверт (самозаглиблення в душу, переважаючі пасивні рефлексивні настанови)) [166, с.42]; 2) на ідеях органічної єдності природного довкілля та людської оселі; 3) на фіксації світоглядних форм буття в різних знакових системах людської діяльності (танець, музика, малярство, скульптура, архітектура, магія-ритуал, ткацтво, гончарство, ковальство) і їх синтезу, що формує ідейно-образний зміст художньої мови поетичного образу архітектурно-предметного середовища.
    Поетика постає міждисциплінарною наукою в ХХ ст. і зумовлює залучення великої кількості дисциплін до дослідження поетичних образів української народної архітектури. Виявлення категорійної характеристики поетичного образу в архі-тектурі розлядається, в даній роботі, як явище архітектурної культури (табл.1).
    Актуальність теми дослідження зумовлена:
    - відсутністю визначення змісту поняття поетики як професійного творчого засобу архітектора у формуванні образу архітектурно-предметного середовища;
    - необхідністю смислового розширення символьно-знакових систем у формуванні поетичного образу в архітектурній практиці;
    - необхідністю збереження самобутності художньої мови етнічно-регіональних архітектурних шкіл в умовах глобалізації, індустріалізації культури для розвитку міжнаціонального пізнавального туризму.
    Мета і задачі дослідження.
    Метою роботи є розкрити структуру та засоби формування поетичного образу архітектурно-предметного середовища української народної архітектури.
    Для досягнення мети необхідно вирішити такі задачі:
    - Дослідити становлення поняття поетичного образу архітектурно-предметного середовища.
    - Визначити чинники формування поетичного образу архітектурно-предметного середовища української народної архітектури.
    - Розкрити національно-культурні моделі світобудови української народної архітектури як смислову основу її композиції .
    - Виявити символьно-знакову структуру та архітектоніку поетичного образу.
    - Визначити формальні засоби і поетичні прийоми вираження художньої мови, її тематичні коди і принципи формування поетичного образу.
    - Розробити методичні основи застосування символьно-знакових систем поетичного образу в сучасному архітектурно-предметному середовищі.
    Об’єктом дослідження є традиційне архітектурно-предметне середовище сформоване на основі української народної архітектури.
    Предметом дослідження є поетика архітектурно-предметного середовища представлена як 1) інтерпретація образу та 2) теорія образотворення.
    Межі дослідження: Часові межі дослідження визначені початковим етапом візуально-графічної фіксації через словесну мовну картину архітектурно-предметного середовища (ІХст.) і періодом інтенсивного становлення і розвитку в Україні теорії поетики як мистецтва образотворення (XVII-ХХІст). Територіальні та історичні межі дослідження охоплюють ареал розселення українців в історико-етнографічних зонах.
    Наукова новизна одержаних результатів:
    1. Вперше виведено світоглядні, естетичні, теоретичні характеристики формування поетичного образу архітектурно-предметного середовища.
    2. Виявлено категорію поетичного образу в предметній області української народної архітектури на основі встановлення:
    - ролі етнопсихічного феномену поетичного мислення у формуванні образу архітектурно-предметного середовища української народної архітектури;
    - поняття поетики і поетичного образу архітектурно-предметного середовища;
    3. Розкрито емоційно-настроєвий та інформаційно-формотворчий потенціал поетичного образу української народної архітектури на основі:
    - методики виявлення поетики через засоби послідовної фіксації поетичного образу архітектурно-предметного середовища: метапоетика, автопоетика, міфопоетика;
    - характеристик будови поетичного образу: архетип, генотипп, морфотип;
    - двох умов розкриття смислів символу на трьох рівнях пізнання світоустрою: 1) мова універсально-теоретична; 2) мова природи і біології людини; 3) мова соціальна та побутово-предметно-речова.
    4. Розроблено засоби формування поетичного образу архітектурно-предметного середовища:
    - формальні засоби вираження художньої мови поетичного образу;
    - поетичні прийоми (метафора, метонімія, синекдоха, антономасія, ономатопея, металепсис) і тематичні коди художньої мови;
    5. Сформульовано принципи формування поетичного образу та методичні основи застосування укладених символьно-знакових систем.
    Зв’язок роботи з науковими програмами. Напрям проведеного дослідження узгоджується з основним напрямом наукової роботи кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету Львівська політехніка”, яка працює над проблемами: Архітектурна спадщина та її збере-ження. Реставрація та реконструкція будівель: методологія проведення передпроектних досліджень в реставрації, реконструкції, ревалоризації архітектурних комплексів, історія розвитку архітектури та містобудівельних комплексів”.
    Практичне значення результатів полягає в тому, що результати роботи можуть бути використані:
    - у практиці архітектурного проектування, будівництва, реставрації і реконструкції, завдяки напрямкам і методичним засадам застосування укладених символьно-знакових систем в формуванні поетичного образу архітектурно-предметного середовища, згідно їх функцій: інструментально-формотворчої, регенеративної, сиґніфікативної, комунікативно-виховної та пізнавально-продуктивної функції;
    для проведення наукових досліджень образу завдяки отриманим теоретичним та методичним результатам (методика виявлення поетики архітектурно-предметного середовища; семантична модель чинників формування поетичного образу архітектурно-предметного середовища; національно-культурні моделі світобудови; формальні засоби вираження художньої мови; поетичні прийоми та принципи формування поетичного образу) служать аналогом і інструментарієм для виявлення поетичного образу в інших тематичних архітектурних середовищах та в споріднених областях образотворення культурного довкілля;
    для педагогічної практики з використанням розроблених теоретичних та методичних засад формування поетичного образу архітектурно-предметного середовища в теорії архітектури, дизайну, мистецтвознавства, народознавства, філософії та мовознавства.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дослідження обговорено на: науковій краєзнавчій конференції Історичні пам’ятки Галичини” (Львів, 2000); міжнародних науково-практичних семінарах: П’ятий фасад міста” (Львів, 2001), Сучасні напрямки та підходи наукових досліджень природокористування Карпатського регіону” (КарпатиЛьвів, 2002); конференціях молодих вчених ВАТ КиївЗНДІЕП: Архітектура та Будівництво третього тисячоліття” (2002), Сучасні тенденції в архітектурі та будівництві України” (2003); І-му міжнародному форумі реставраторів Традиційні та новітні технології консервації та реставрації творів мистецтва” (Львів, 2002); XIV, XV наукових сесіях Наукового товариства ім. Т.Шевченка (Львів, 2003, 2004); міжнародній науковій конференції ЛюдинаСвітКультура” (Київ, КНУ ім.Т.Шевченка, 2004); науковій конференції Дизайн-освіта 2004” (Харків, ХДАДМ); 8-ій міжнародній науковій конференції Проблеми української термінології” СловоСвіт (Львів, НУ„ЛП”, 2004).
    Результати роботи впроваджено в курс лекцій по предмету Візуалізація абстрактних смислів”, напрям Дизайн” кафедри ДОА” НУ Львівська політехніка”.
    Публікації автора за основними результатами та положеннями дисертації:
    Статті у фахових виданнях:
    1. Крамарчук Х. Інформаційний зміст ахітектури входу // Вісник Національного університету Львівська політехніка”. Архітектура.- Львів, 2000.- № 410. - С.36 - 40.
    2. Крамарчук Х. Чоловіче і жіноче начала в архітектурі і предметному середовищі // Вісник Національного університету Львівська політехніка”. Архітектура.- Львів, 2000.- № 439. - С.230 - 237.
    3. Крамарчук Х. Об’єкт і поняття лабіринт” у культурологічному окресленні // Вісник Національного університету Львівська політехніка”. Філософські науки. - Львів, 2003. -№ 473. С.80 - 89.
    4. Крамарчук Х. Вплив природно-стихійних форм на творення поетики архітектурно-предметного довкілля // Науковий Вісник: Збірник науково-технічних праць. Львів: УкрДЛТУ, 2003, вип.13.1- С.61-71.
    5. Демків М., Крамарчук Х. Форми вираження поетичного образу архітектурно-предметного середовища в традиціях народної архітектури // Перспективні напрямки і проектування житлових і громадських будівель. Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву. - Київ, 2003.
    № 40. С.238-247. виконання ілюстративних матеріалів, аналіз результатів дослідження, участь у формуванні висновків.
    6. Крамарчук Х. Відображення обрядового архетипу в архітектурі вежі та комори // Народознавчі Зошити. Двомісячник Інституту народознавства Національної Академії Наук України, зошит 5-6 (47-48), 2003. С.748 753.
    7. Крамарчук Х. Роль Автопоетики у формуванні поетичного образу архітектурно-предметного середовища (на прикладі української народної архітектури)// Перспективні напрямки і проектування житлових і громадських будівель. Український зональний науково-дослідний і проектний інституту по цивільному будівництву.- Київ, 2003. Спеціальний випуск. С.141 - 147.
    8. Крамарчук Х. Культорологічні аспекти виявлення ознак поетичного образу” в архітектурі // Вісник ХДАДМ Мистецтвознавство і Архітектура”. Харків, 2004. №3. С.71-79.
    9. Крамарчук Х. Поетика візуальної мови архітектурно-предметного середовища // Актуальні проблеми філософських, політологічних і релігієзнавчих досліджень (До 170-річчя філософського факультету Київского національного університету ім.Т.Г.Шевченка). Матеріали міжнародної конференції. Людина Світ Культура”. 20-21 квітня 2004р., м.Київ). К.: Центр навчальної літератури, 2004. С.496-499.
    10. Крамарчук Х. Національно-культурні моделі світобудови як елементи системи композиції архітектурно-предметного середовища // Перспективні напрямки і проектування житлових і громадських будівель. Архітектура та будівництво в нових соціально-економічних умовах. Український ЗНДІЕП. - Київ, 2004. С.222 - 229.
    11. Демків М, Крамарчук Х. Поетика наукова та інтерпретативна функції її поняття в теорії архітектури // Вісник Національного університету Львівська політехніка”. Архітектура. - Львів, 2004.- № 505. С.38 - 48. виконання ілюстративних матеріалів, участь у формуванні завдань та висновків.
    12. Крамарчук Х. Архітектура загороди та її першообрази вода і вогонь // Технічна естетика і дизайн: Міжвідомчий науково-технічний збірник КНУБА. Випуск 3-4.- К.: Віпол, 2004р. С.101-109.
    Матеріали конференцій, публікації у журналах
    13. Крамарчук Х. Міфопоетичний та семантичний підхід у розумінні спадщини краю // Історичні пам’ятки Галичини. Матеріали наукової краєзнавчої конференції. м.Львів, 26 жовтня 2000р. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка. 2001р. - С.254-260.
    14. Крамарчук Х. Знакова фіксація образно-інформаційної форми місця втраченої пам’ятки біосеміотикою // Традиції та новітні технології консервації та реставрації творів мистецтва. (Тези та матеріали доповідей 1 Міжнародного форуму реставраторів, 9-11 грудня 2002 р., м.Львів) Львів: Сполом”, 2002. С.95 - 96.
    15. Крамарчук Х. Проблеми та принципи формування поетики архітектурно-предметного довкілля // Матеріали конференції молодих вчених Архітектура та будівництво третього тисячоліття”. Київ, КиївЗНДІЕП, 2002р. С.34 37.
    16. Крамарчук.Х. Проблематика нормативної термінології словника архітектурних та предметно-просторових форм // Проблеми української термінології: Збірник наукових праць Львів: Ліга-Прес, 2004. С. 155-162.
    17. Крамарчук Х. Відображення світоглядних форм етносу у формуванні поетики архітектурно-предметного середовища // Вісник Національного університету Львівська політехніка”. Архітектура. - Львів, 2004.- № 505. С.67-73.
    18. Крамарчук Х. Національний образ саду // Галицька брама. №4-6 (112-114), 2004: Сади та парки Львова. С. 30-31.
    Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 5-ти розділів, висновків до розділів, висновків по роботі, 181 сторінки основного тексту, до якого входять 28 ілюстративних таблиць, 24 текстових й ілюстративних додатки, бібліографічного переліку на 291 позицію.
    У вступі розкрита національно-соціальна значущість проблеми, обґрунтовані актуальність теми дослідження для розвитку архітектурної теорії та практики формування поетичного образу. Сформульовано мету та задачі дослідження, визначені об’єкт, предмет та предметна область дослідження, географічні та хронологічні межі дослідження. Розкрито ступінь наукової новизни та подано відо-мості про практичну цінність одержаних результатів. Вказано апробацію основних положень роботи за переліком публікацій автора та описано структуру роботи.
    У першому розділі Стан дослідженості формування образу в архітектурі” на основі аналізу наукових праць по поетиці художнього образу в мистецтві і зокрема в архітектурі, виявлено, що проблема досягнення поетичної виразності художнього образу архітектурно-предметного середовища вивчена недостатньо. У розділі розкрито поняття поетики та поетичного образу архітектурно-предметного середовища української народної архітектури. Визначено філософсько-естетичні критерії виявлення поетичного образу архітектурно-предметного середовища та категорійно-поняттєві характеристики для дослідження поетичного образу.
    У другому розділі Методи та методика проведення досліджень” використано методи дослідження образу в архітектурі, методи суміжних дисциплін. Обґрунтовано багатодисциплінарну предметну область дослідження та вироблення спеціальних методик дослідження. Розроблено методику виявлення поетики архітектурно-предметного середовища, яка дозволяє опрацювати способи формування поетичного образу архітектурно-предметного середовища та проводити семіотичний аналіз
    У третьому розділі Чинники формування поетичного образу архітектурно-предметного середовища в українській народній архітектурі” визначенно матеріальні чинники, які формують поетичний образ архітектурно-предметного середовища народної архітектури (природа, етнос, архітектура, побут), та на їх основі виявлено теоретичні складові семантичної моделі формування поетичного образу архітектурно-предметного середовища. Розроблено методичні інструментарії метапоетики, автопоетики, міфопоетики. Вони є засобами фіксації чинників формування поетичного образу архітектурно-предметного середовища.
    У четвертому розділі Архітектоніка та зміст поетичного образу архітектурно-предметного середовища української народної архітектури” виявлено генотиппно-морфотипні характеристики архетипів, які представлені у національно-культурні моделі світобудови і служать смисловою основою композиції архітектурно-предметного середовища. Розкрито архітектоніку та символьно-знакову структуру поетичного образу архітектурно-предметного середовища. Розроблено етапи становлення смислів символу та укомплектовано семантичний словник смислів символів архітектурних і предметних форм побуту. Основою для укладання символьно-знакових систем є чинники формування поетичного образу архітектурно-предметного середовища (природа, етнос, архітектура, побут).
    У п’ятому розділі Засоби та закономірності формування вираження поетичного образу архітектурно-предметного середовища” розкрито формальні засоби, поетичні прийоми та тематичні коди вираження художньої мови поетичного образу. Визначено принципи формування поетичного образу та розроблені методичні основи застосування символьно-знакових систем у практиці формування поетичного образу архітектурно-предметного середовища.

    У висновках по роботі викладені основні наукові результати дослідження, обґрунтовано їх наукову новизну і наголошено на теоретико-методологічних результатах для практичного виявлення і формування поетичного образу сучасного архітектурно-предметного середовища. Розкриті засади застосування символьно-знакових систем згідно їх культурологічних функцій в архітектурно-предметному середовищі.
  • Список литературы:
  • Загальні висновки
    Вивчення і аналіз літератури показує, що поетичний образ як окрема категорія в теорії архітектури є мало вивченим. Ознаки поетичного образу розкриті лише монодисциплінарно: в теорії літератури, в мистецтві, в філософії, в теології, в психології, в екології але вони є універсальними. Ознаки усвідомлено введені до теоретичних засад формування поетичного образу в предметній області архітектури, особливість якого полягає в тому, що поетичний образ архітектурно-предметного середовища твориться на основі зміни елементів в композиції. Комплексне поняття поетики в архітектурній теорії сформоване метапоетикою, яка розвинулася на теоретичних засадах естетики філософії; автопоетикою, залученою з мовознавства і визначеною як теорія становлення образу в свідомості та міфопоетикою архітектурно-предметного середовища в такому аспекті ще не досліджувалося. Поетика постає наукою, яка вивчає формування поетичного образу і є його інтерпретацією, котра фіксує виражальний емоційний та інформаційний потенціал образу. Поетичний образ виявляється з художнього через три рівні вираження: образний, інтелектуальний, моральний, що є духовними параметрами образу. Сформульоване поняття поетики архітектурно-предметного середовища, яке розкриває категорійно-поняттєвий апарат характеристик формування поетичного образу, обумовлює актуальність завдань поставлених в роботі.
    Характер поставлених в роботі задач зумовив розроблення багатоступінчатої методики дослідження, яка ґрунтується на методах дослідження образу в архітектурі, на методиках суміжних дисциплін, а також на спеціальних методах дослідження. Для аналізу поетичного образу використовується певна послідовність оцінки картинно-просторового образу: методика формалізації, методика моделювання та методика виявлення поетики архітектурно-предметного середовища. Розроблена автором логічна схема методики виявлення поетики дозволяє проводити семіотичний аналіз творів архітектури, мистецтва, дизайну.
    На формування поетичного образу мають вплив такі чинники архітектурно-предметного середовища 1) природа, 2) етнос, 3) архітектура, 4) побут, які є виразниками духовної культури народу і формують відповідно функціонально-ритуальний поділ простору та інформаційно-комунікативне поле організації життєдіяльності соціального і культурного довкілля людини. Теоретичні складові формування поетичного образу відображають процес виявлення поетики архітектурно-предметного середовища: 1) чуттєво пережитий образ природного довкілля збагненний завдяки метапоетиці як першообраз (архетип); 2) збереження смисло-образної інформації фіксується автопоетикою через мислеобрази у словообрази природної мови (генотип), 3) формотворчим носієм інформації про образ є міфопоетика, яка виражається у національно-культурних моделях світобудови через моделеобраз (морфотип).
    Матеріальні чинники (природа, етнос, архітектура, побут) носії національно-культурних моделей та теоретичні складові (методичні інструментарії) виявлення поетики архітектурно-предметного середовища (мета-, авто-, міфопоетика) є вихідними даними для укладання семантичної моделі формування поетичного образу, в основі якої лежить символьно-знакова структура.
    Виявлені національно-культурні моделі світобудови поетичних образів української народної архітектури згруповано за категоріями образотворення світу: триєдиність, двоначальність, подільність цілого, ієрархічність і ступеневість, нескінченність. Національно-культурні моделі світобудови як смислова основа композиції розкривають архітектоніку поетичного образу і його символьно-знакову структуру як носії ціннісно-смислових значень. Архітектоніка образу описується структурними рівнями картинно-просторового образу: 1) цільний вид образу, що проявляє архетип, 2) композиція картинної групи задає морфотип, 3) формовияв елементу виявляє генотип. Символьно-знакова структура поетичного образу укладена рівнями: 1) образ, 2) ідейний символ, 3) іконічно-символічний знак.
    Рівень „образ” розкривається через характеристики будови поетичного образу: першообраз (архетип), мисле-словообраз (генотип), моделеобраз (морфотип), які формують смисли символу.
    Рівень ідейний символ” відображає три мови укладення смислів символу: 1) мова універсально-теоретична; 2) мова природи і біології людини; 3) мова соціальна та побутово-предметно-речова. Мови дозволили розкрити діапазон смислів символів на основі двох принципів: спорідненості і протиставлення. Смисли символу розкриваються через знакові системи.
    Рівень іконічно-символічний знак” виражається знаковими системами біо-, антропо-, етно-, абстрактної семіотики через Алфавіти знаків, які сформовані чинниками природи, етносу, архітектури та побуту.
    5. Засобами формування поетичного образу є формальні засоби вираження художньої мови і її поетичні прийоми. Художня мова укладена смислами символів на кодових рівнях людського світобуття: 1) універсально-теоретичний рівень, який включає релігійний та міфологічний тематичні коди; 2) етно-соціальний рівень в якому виділяються історичні та легендарні тематичні коди; 3) побутовий рівень виражений фольклорним та екзотичним кодами художньої мови. Художня мова розкривається через 1) формальні засоби її вираження: матеріал образотворення Алфавіти знаків, та прийоми образотворення Алфавіти зв’язків (жанри слідування, групування, уподібнення) і Алфавіти композиційних схем та через 2) поетичні прийоми:
    метафора прихована ідейно-формотворча схожість, аналогія;
    метонімія перенесення функції, змістової ідеї з одного знаку на інший;
    синекдоха відображає процес дорозумлювання, розпізнавання, який базується на 1) кількісному зіставленні елементів; 2) на заміні частиною цілого; 3) заміна одним предметом сукупності предметів;
    антономасія виявляється на основі народно-усталених понять про форму;
    ономатопея базується на взаємозв’язку образу і форми з словообразом;
    металепсис характеризується розкриттям смислів образу завдяки асоціативно-образному розумінні однієї речі на підставі іншої.
    6. На основі відношень оцінки фізичних, психічних та духовних параметрів досліджуваних образів виявлені принципи формування поетичного образу:
    онтологічності поетичного образу відображає розгортання ідеї образу через засоби фіксації чинників становлення образу архітектурно-предметного середовища (мета-, авто-, міфопоетику);
    триєдиності суті цілого, двоначальності, подільності одного є основою смислової композиції поетичного образу;
    ієрархічності чинників поетичної виразності архітектурно-предметного середовища в будові образу визначає виражальну потенцію ціннісного буття поетичного образу через тематичні коди його художньої мови;
    праксеологічності відображає взаємозв’язок онтологічного аспекту природи, життєдіяльності людини та культурно-еволюційного тривання архітектурно-предметного середовища;
    багатознаковості розкриття смислів символу є основою закону нескінченності образотворення світу, як прояв історично-етнічного буття довкілля;.
    цільності образу в єдності форми й змісту, взаємозалежності внутрішнього світу людини та буття Всесвіту.
    Виявлені принципи задають правила і способи формування поетичного образу архітектурно-предметного середовища.
    7. Розроблені методичні основи застосування символьно-знакових систем базуються на теоретичних положеннях роботи (методика виявлення поетики архітектурно-предметного середовища, семантична модель чинників формування поетичного образу архітектурно-предметного середовища; символьно-знакова структура поетичного образу; формальні засоби вираження художньої мови і її поетичні прийоми; принципи формування поетичного образу, джерельна база символьно-знакових систем) є інструментаріями семіотичного аналізу і дозволяють застосовувати символьно-знакові системи у формуванні образу в будівництві, в реставрації і реконструкції архітектурно-предметного середовища. Культорологічні функції символьно-знакових систем (інструментально-формотворча, регенеративна, нормативно-канонічна, сиґніфікативна, комунікативно-виховна, пізнавально-продуктивна) направлені на збереження самобутності мови архітектури в Україні, на розвиток модерного способу представлення архітектури, на гуманізацію сучасного архітектурно-предметного середовища.








    список використаних джерел
    1. Августин Блаженный. Восприятие эстетического // Бычков В.В. AESTHETIKA PATRUM (Эстетика отцов церкви). І Апологеты. - М.: Ладомир”, 1995. С. 310 - 536.
    2. Аверинцев С.С. София Логос. Словарь. К.: Дух і Літера, 2001. - 461 с.
    3. Алексюн І.А., Хоменко І.В. Основи логіки. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Золоті Ворота, 1996. 255 с.
    4. Андієвська Е. Вілли над морем. Сонети. - Л.: НВФ Українські технології”, 2000. 120 с.
    5. Андієвська Е. Спокуси святого Антонія. - Сучасність, 1985. - 222 с. (Б-ка прологу і сучасности Ч.166)
    6. Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія: В 2-х т. К., 1993. Т.2 - С. 281.
    7. Антонич Б-І. Знак Лева”. - Л: Каменяр, 1998. 253 с.
    8. Антонич Б-І. Поезії. - К.: Радянський письменник, 1989. - 454 с. (Б-ка поета).
    9. Антонов В.Л., Шубович С.А. Архитектурная композиция как система среда-человек”. К.: КГНИИТИАГ, 1999. 72 с.
    10. Арістотель. Поетика / Пер. з старогрец. Борис Тен // Пам’ятки естетичної думки. - К.: Мистецтво, 1967. 134 с.
    11. Аркушин Г. Словник західноподільських говірок. В 2-х т. - Луцьк: Вежа, 2000. Т.1 354с.
    12. Аркушин Г. Словник західноподільських говірок. В 2-х т. - Луцьк: Вежа, 2000. Т.2 456с.
    13. Архитектура и эмоциональный мир человека / Забельшанський Г.Б., Минервин Г.Б., Раппапорт А.Г., Сомов Г.Ю. - М.: Стройиздат, 1985. 208 с.
    14. Афанасьев А. Поэтические воззрения славян на природу. В 3-х т. Репринтное издание 1868 г. М.: Индрик, 1994. Т.2 784 с., Т.3. 840 с.
    15. Афанасьев А. Поэтические воззрения славян на природу. Справочно-библиографические материалы. М.: Индрик, 2000. 576 с.
    16. Байбурин А.К. Жилище в обрядах и представлениях восточных слов’ян. - Л.: Наука, Ленингр. отд-е, 1983. 191 с.
    17. Балади: Кохання та дошлюбні взаємини / Ан УРСР, Ін-т мистецтвознавства фольклору та етнографії ім. М.Т.Рильського. Упоряд. та прим. О.І.Дея. - К.: Наукова Думка, 1987. 470 с. (Укр. нар. творчість).
    18. Балушок В. Обряди ініціацій українців та давніх слов’ян. - Львів-Нью-Йорк. М.П.Коць”, 1998. 215 с.
    19. Барт Р. Избраные работы: Семиотика. Поэтика / Пер. с фр. - М.: Прогресс, 1989. 615 с.
    20. Барт Р. Мифологии / Пер. с фр. С.Зенкина. М.: Из-ство имени Сабашниковых, 2000. 314 с.
    21. Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народнодная культура средневековья и Ренесанса. М.: Художественная литература, 1990. 547 с.
    22. Башляр Г. Вода и грёзы / Пер. с фр., перед. словр Скуратова Б. - М.: Издательство гуманитарной литературы, 1998. 268 с.
    23. Башляр Г. Грёзы о воздухе: опыт о воображении движения / Пер. с фр. Скуратова Б. - М.: Издательство гуманитарной литературы, 1999. 344 с.
    24. Башляр Г. Земля и грёзы воли: опыт о воображении материи / Пер. с фр. Скуратова Б. - М.: Издательство гуманитарной литературы, 2000. 383 с.
    25. Белик А.А. Культорология. Антропологические теории культур. - М.,2000. 240с.
    26. Білокур К. Альбом репродукцій / Вступне слово О.Гончара. Стаття та впоряд. В.Нагая. - К.: Мистецтво, 1975. - 70 с.: іл.
    27. Былины / Вступ статья, сост., и подгот. текстов и примечания Б.Н.Путилова. - С.-П.: ИНАПРЕСС, 1999. 528 с.
    28. Божко Ю.Г. Основы архитетктоники и комбинаторики формообразования. - Х.: Вища школа. Изд-во при Харьк. ун-те, 1984. 184 с.
    29. Божко Ю.Г. Эстетические свойства архитектуры. Моделирование и проэктирование. - К.: БУДИВЭЛЬНЫК”, 1990. 144 с.
    30. Боков А.В. Геометрические системы в архитектуре // Семиотика и язык архитектуры: Сб. научн. трудов. (Всесоюзный научно-исследовательский институт теории архитектуры и градостроительства) под ред. Е.И.Россинский.- М., 1991. - С.32-58.
    31. Болтарович З.Є. Народна медицина українців: Історія і практика. - К.: Абрис, 1994. - 320 с.
    32. Бородай Ю.М. Эротика. Смерть. Табу: Трагедия человеческого сознания. - М.: Гнозис: Русское феноменологическое общество, 1996. - 414 с.
    33. Вагнер Г.К. От символа к реальности. Развитие пластического образа в русском искусстве XIV-XV в. - М.: Искусство, 1980. 268 с.
    34. Василюк Ф.Е. Структура образа // Вопросы психологии, 1993. №5.- С.5-19.
    35. Велигорський І. Життя мови. - Яворів, 1935. - З2 с.
    36. Великий сонник. - Л.: Книгарня А. Бардха, 1928.- 152 с. (Українська народня бібліотека №17).
    37. Вінкельман І.І. Про художній ідеал прекрасного // Пам’ятки естетичної думки. - К.: Мистецтво”, 1990. 307 с.
    38. Винничук Ю. Легенди Львова. - Л.: Сполом, 1999. 254 с.
    39. Ви, зорі-зориці... Українська народна магічна поезія: (Замовляння) / Упоряд. М.Г.Василенка, Т.М. Шевчук. - К.: Молодь, 1991. - 326 с.
    40. Винкельман И.И. О сущности архитектуры” // История исскуства древностей. - С-П.: Алетея, 2000. - С.418 - 431.
    41. Владич Л.В. Живописна Україна” Тараса Шевченка (про офорти письменника). - К.: Мистецтво, 1963. 127 с.: з іл.
    42. Власов В. // БЭС изобразительного искусства: в 8-х томах / Издатель: Н.Н.Тихомирова. - С-П. Россия: Лига, 2000. - Т.1. 864 с.
    43. Власов В. // БЭС изобразительного искусства: в 8-х томах / Издатель: Н.Н.Тихомирова. - С-П. Россия: Лига, 2000. - Т.2. 848 с.
    44. Власов В. // БЭС изобразительного искусства: в 8-х томах / Издатель: Н.Н.Тихомирова. - С-П. Россия: Лига, 2000. - Т.3. 847 с.
    45. Власов В. // БЭС изобразительного искусства: в 8-х томах / Издатель: Н.Н.Тихомирова. - С-П. Россия: Лига, 2001. Т.4. 832 с.
    46. Вовк Х. Студії з української етнографії та антропології. - К.: Мистецтво, 1995. С. 270-281, 306.
    47. Возняк Т. Семантичний простір мови // Тексти та переклади. - Х.: Фоліо, 1998. С. 7-112. (Українська культура ХХ ст).
    48. Войнович В. Українська міфологія. - К.: Либідь, 2002. 664 с.; іл.
    49. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етногр. нарис: У 2-х т. - К.: Оберіг, 1991.-Т.1.- 455 с.
    50. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етногр. нарис: У 2-х т. - К.: Оберіг, 1991.-Т.2.- 447 с.
    51. Гачев Г. Национальные образы мира. Евразия космос кочевника, земледельца и горца. - М.: Институт Ди-Дик, 1999. С.10 11. 368с.
    52. Героїко-фантастичні казки. - К.: Дніпро, 1984. 363 с. (Б-ка укр. усної народної творчості).
    53. Гете Й.В. Избраные философские произведения. М., 1964. С.353.
    54. Глазычев В.Л. Эволюция творчества в архитектуре. - М.: Стройиздат, 1986. 496 с.
    55. Глазунова О.И. Логика метафорических преобразований. С.-Петербург: СПбгу, 2000. 180 с.
    56. Голан. Миф и символ. М.: Русслит, 1993. 375 с.
    57. Горацій. Про поетичне мистецтво // Твори. Пер. передм. та прим. А.А.Содомори. К.: Дніпро, 1982. - 254 с.
    58. Грабович Г. Поет як міфотворець. Семантика символів у творчості Тараса Шевченка. - К.: Критика, 1998. С. 12-13
    59. Гринив В. Праязык и символ. / Украинская академия оригинальних идей. - К.: Логос, С-Петербург: Алатейя, 1999. 236 с.
    60. Гуцульські говірки. - Л.: Інститут українознавства, 1997. 232 с.
    61. Ґадамер Г- Ґ. Герменевтиека та поетика / Вибрані твори / Пер. з нім.- К.: Юніверс”, 2001. 288 с.
    62. Делёз Ж. Логика смысла. М.: Academia, 1995. C. 11 - 294.
    63. Де Ля Фліз. Альбом І, ІІ. / Етнографічна фольклорна спадщина. НАНУ. - К., 1999. 681 с.
    64. Демків М., Крамарчук Х. Форми вираження поетичного образу архітектурно-предметного середовища в традиціях народної архітектури // Перспективні напрямки і проектування житлових і громадських будівель. Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву.- Київ, 2003. - № 40. С. 238 - 247.
    65. Дженкс. Ч. Язык архитектуры постмодернизма. М.: Стройиздат, 1985. 136 с.
    66. Дзига.” Українські дитячі й молодечі народні ігри та розваги / Композиція П.Г. Черемського, укладачі В.І.Семеренський, П.Г.Черемський. - Х.: Друк, 1999. - 528 с.; кол. іл. 61.
    67. Дитячий фольклор / Упоряд. і передм. Г.В. Довженок; іл. худож. Ю.І.Криги. - К.: Дніпро, 1986. 363 с.; іл. (Б-ка укр. усної народної творчості).
    68. Дмитренко М. Що таке символ? // Словник символів культури України. К.: Міленіум, 2002. С.8.
    69. Довгалевський М. Поетика // Пам’ятки естетичної думки. - К.: Мистецтво”, 1973. 434 с.
    70. Домбровський В. Українська поетика з додатком: про найважливіші роди прози: підручник для середніх шкіл і для самонавчання. 1993. - С. 112 - 160.
    71. Етимологічний словник української мови. В 7-ми т./ АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні. - К.: Наукова думка, 1982. - Т.1. - 631 с.
    72. Етимологічний словник української мови. В 7-ми т./ АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні. - К.: Наукова думка, 1982. - Т.2. 570 с.
    73. Етимологічний словник. В 7-ми т./ АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні. - К.: Наукова думка, 1982. - Т.3. 550 с.
    74. Етимологічний словник української мови. В 7-ми т. / НАНУ. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні. - К.: Наукова думка, 2003. - Т.4. - 653 с.
    75. Етнографія Києва і Київщини / Інститут мистецтвознавства фольклору та етнографії ім. М.Т.Рильського. - К.: Наукова думка”, 1986. - 270 с.
    76. Забужко О. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу. Київ: Факт, 2001. 160 с.
    77. Загадки / Упоряд., І.П.Березовський. - К.: Дніпро, 1987. 158 с.; іл. (Б-ка укр. усної народної творчості).
    78. Змієві вали: Українські легенди та перекази. - К.: Веселка, 1992. - 159 с.
    79. Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. КЦК ЛКСМУ.: Молодь, 1989. - 303 с.
    80. Золотослов. Поетичний космос Давньої Русі. / Упоряд. передм. та пер. М.Москаленко - К: Дніпро, 1988. 295 с.
    81. Иванов В. Собрание сочинений: В 4-х т. Брюссель, 1971-1987. - Т.2. - С.600 - 601 // Лєпахін В. Ікона та іконічність / Пер. з рос. Т.Тимо. - Л.: Свічадо, 2001. - С. 78, 79.
    82. Иванов В.В., Топоров В.Н. Структурно-типологический подход к семантической интерпретации произведений изобразительного искусства в диахроническом аспекте // Труды по знаковим системам VIII. Тартусский университет. Вып. 411. Тарту, 1977. - С. 103 - 105.
    83. Иконников А.В. Зарубежная архитектура: От новой архитектуры” до постмодернизма. - М.: Стройиздат, 1982. - 225 с.
    84. Иконников А.В. Функция, форма, образ в архитектуре. - М.: Стройиздат, 1986. - 288 с.
    85. Иконников А.В. Художественный язык архитектуры. (Проблемы искусства и архитектуры). - М.: Искусство, 1985. - 174 с.
    86. Іваньо І.В., Колодна А.І. Мистецтво слова і психологія творчості в естетичній концепції О.О. Потебні // Потебня О.О. Естетика і поетика слова / Пам’ятки естетичної думки. - К.: Мистецтво, 1985. С. 5 - 31.
    87. Каган М. Начала эстетики. М.: Искусство, 1964. 186 с.
    88. Каган М. Морфология искусства. Историко-теоретические иследования внутреннего строения мира искусств. Части І, ІІ, ІІІ. - Л.:Искусство, 1972. 440 с.
    89. Казаков Г.В. Принципы совершенствования гелио архитектуры. - Л.: Свит, 1990. 151 с.
    90. Кемпбел Д. Герой із тисячею облич / Пер. з англ. - К.: Альтернативи, 1999. 391с.
    91. Кісь Р. Мова, думка і культурна реальність (від Олександра Потебні до гіпотези мовного релятивізму). Л.: Літопис, 2002. 304 с.
    92. Кодак М.П. Поетика як система: Літературно-критичний нарис. - К.: Дніпро, 1988. - 159 с.
    93. Колингвуд Р. Дж. Принципы искусства. М.: Языки русской культуры”, 1999. 350 с.
    94. Короткий словник-довідник / За заг. ред. А.П.Мардера.- К.: Будівельник, 1995. - 333 c.
    95. Костомаров М.Т. Слов’янська міфологія. - К.: Либідь, 1994. 384 с.
    96. Кочергина В.А. Санскритско-русский словарь / Под ред. В.И. Кальянова. 3-е изд., испр. и доп. - М.: Филология, 1996. 943 с.
    97. Кравець В.Й. Колористическое формообразование в архитектуре. Харьков: Вища школа. Изд-во при Харьк. гос. ун-те, 1987. 131 с.
    98. Крамарчук Х. Знакова фіксація образно-інформаційної форми місця втраченої пам’ятки біосеміотикою // Тези та матеріали доповідей І Міжнародного форуму реставраторів 9-11 грудня 2002 року. Львів: Сполом, 2002. - С. 95 - 96.
    99. Крамарчук Х.П. Культорологічні аспекти виявлення ознак поетичного образу” в архітектурі // Вісник ХДАДМ Мистецтвознавство і Архітектура”. Харків, 2004. №3. С.71-79.
    100. Крамарчук Х. Об’єкт і поняття лабіринт” у культурологічному окресленні // Вісник Національного університету Львівська політехніка”. Філософські науки. - Львів, 2003. - №473. С. 80 - 89.
    101. Крамарчук Х. Поетика візуальної мови архітектурно-предметного середовища // Актуальні проблеми філософських, політологічних і релігієзнавчих досліджень (До 170-річчя філософського факультету Київского національного університету ім.Т.Г.Шевченка). Матеріали міжнародної конференції. Людина Світ Культура”. 20-21 квітня 2004р., м.Київ). К.: Центр навчальної літератури, 2004. С. 496 - 499.
    102. Крамарчук.Х. Проблематика нормативної термінології словника архітектурних та предметно-просторових форм // Проблеми української термінології: Збірнник наукових праць Львів: Ліга-Прес, 2004. С. 155 - 162.
    103. Крамарчук Х. Роль Автопоетики у формуванні поетичного образу архітектурно-предметного середовища (на прикладі української народної архітектури) // Перспективні напрямки і проектування житлових і громадських будівель. Український зональний науково-дослідний і проектний інституту по цивільному будівництву. - Київ, 2003. Спеціальний випуск. С. 141 - 147.
    104. Крамарчук Х. Чоловіче і жіноче начала в архітектурі і предметному середовищі // Вісник Національного університету Львівська політехніка”. Архітектура.- Львів, 2000. - №439. - С. 230 - 237.
    105. Криворучко Ю.И. Архитектурно-планировочная струкутра и восприятие города: Автореферат дис. на канд. архитектуры: 18.00.01/ Моск. архитектур. ин-т.- М., 1988. 23 с.
    106. Крисаченко В.С. Екологічна культура. Теорія і практика: Навчальний посібник. К.: Заповіт, 1996. 352с.
    107. Кузанский Н. Эстетика Возрождения // Лосев. А.Ф. Философско-эстетическая основа высокого Возрождения. - М.: Мысль, 1978. - С. 309 - 312.
    108. Культура і побут населення України: Навч. Посібник / В.І. Наулко, Л.Ф. Артюх, В.Ф.Горленко та ін.- 2-е вид., доп та перероб. К.: Либідь, 1993. 288 с.; іл.
    109. Культорология ХХ век. Словарь. - Санкт-Петербург: Университетская книга, 1997. 630 с.
    110. Кульчицький О. Світовідчування українця // Українська душа. К.: МП Фенікс”, 1992.- С. 51- 64.
    111. Купчанко Г. Угорска русь и еи русски жители. Вьдень, 1897. 62 с.
    112. Курилич М. Гуцульський орнамент / Упорядник Л.М.Довга. К.: ЛК Мейкер, УВЦ, 2001. 127 с.
    113. Латино-український словник / Скл. М.Трофимук, О.Трофимук. Інститут неолатині. - Л.: Львівська богословська акдемія, 2000. 695 с.
    114. Леві-Строс К. Структурна антропологія / Пер. з фр. З. Борисюк. - К.: Основи, 2000. - 390 с.
    115. Левчук Л. Західноєвропейська естетика ХХ століття: Навч. посібник. К.: Либідь, 1997. 223 с.; іл.
    116. Лексикони Є.Славинецького та А.Корецького-Сатановського / Пам’ятки української мови XVІІ ст. К.: Наукова думка”, 1973. - 540 с.
    117. Лепкий Б. Поезії. К.: Радянський письменник, 1990. - 383 с. (Б-ка поета)
    118. Лингвистический энциклопедический словарь. М.: СЭ., 1990. 683 с.
    119. Линч К. Образ города. - М.: Стройиздат, 1982. - 327 с.
    120. Литературные архетипы и универсалии / под ред. Е.М.Мелетинского. М. Российский Госуд. Гуманитарный институт, 2001. 433 с.
    121. Лихачёв Д.С. Поэзия садов. К семантике садово-паркових стилей. Ленинград: Наука, 1982. 342 с.
    122. Літературознавчий словник-довідник / упоряд. Р.Т.Гром’як, Ю.І.Ковалів - К.: ВЦ Академія”, 1997. 752 с.
    123. Лєпахін В. Ікона та іконічність / Пер. з рос.Т.Тимо. Л.: Свічадо, 2001. 288 с.
    124. Лоcёв Ф.А. Логика символа // Философия. Мифология. Культура. ­ М.:Политиздат, 1991. С.272 274.
    125. Макаров А. Світло українського Бароко. - К.: Мистецтво, 1994. 286 с.
    126. Малиновський Г.Т., Мовчун Н.В. Випромінювання землі, психічна енергія і здоров’я людини. Форма та інтер’єр житла. - К.: Логос, 200
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины