ПРИНЦИПИ АРХІТЕКТУРИ СПІЛКИ Ф. ФЕЛЬНЕРА І Г. ГЕЛЬМЕРА І ЇХ РОЗВИТОК В УКРАЇНІ : ПРИНЦИПЫ АРХИТЕКТУРЫ СОЮЗА Ф. Фельнера И Г. Гельмера И ИХ РАЗВИТИЕ В УКРАИНЕ

Краткое описание

Національний університет «Львівська політехніка»

На правах рукопису

УДК 725:728

Проскуряков Олексій Вікторович

ПРИНЦИПИ АРХІТЕКТУРИ СПІЛКИ Ф.ФЕЛЬНЕРА І Г.ГЕЛЬМЕРА
І ЇХ РОЗВИТОК В УКРАЇНІ

18.00.01 — теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

Науковий керівник:
Доктор архітектури, професор
Черкес Богдан Степанович

Ідентичність усіх примірників дисертації
Засвідчую:
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Петришин Г.П.

Львів - 2009

ЗМІСТ

Термінологічний словник

Вступ ..

Розділ 1.
Місце архітектурної спадщини Ф. Фельнера і Г. Гельмера в архітектурному проектуванні і будівництві наприкінці ХІХ на початку ХХ століть

с. 4

с. 6

1.1.

1.2.

1.3.

1.4.

1.5.

Формування архітектурної творчості Ф. Фельнера і Г. Гельмера ..

Огляд результатів творчої діяльності Ф.Фельнера і Г. Гельмера .

Порівняльний аналіз творчого доробку архітекторів Ф.Фельнера і Г.Гельмера із світовими архітектурними здобутками інших творців ...

Архітектура будівель і споруд, спроектованих і збудованих Ф.Фельнером і Г.Гельмером в Україні, у контексті їх творчих ідей

Висновки до Розділу 1 .

с. 12

с. 18

с. 23

с. 33

с. 46

Розділ 2.
Принципи архітектурної типології будівель і споруд Ф.Фельнера і Г.Гельмера

2.1.

2.2.

2.3.

2.4.

2.5.

Історична закономірність виникнення архітектурної типології .

Континентальні мережі будівель і споруд, сформованих Ф.Фельнером і Г.Гельмером .

Класифікація будівель і споруд, спроектованих і збудованих Ф.Фельнером і Г.Гельмером .

Подібності та відмінності будівель і споруд, спроектованих і збудованих Ф.Фельнером і Г.Гельмером в Україні, та будівель у Європі і світі ..

Висновки до розділу 2

с. 68

с. 73

с. 77

с. 83

с. 92

Розділ 3.
Пропозиція розвитку принципів архітектури Ф.Фельнера і Г.Гельмера в сучасній Україні

3.1.

3.2.

3.3.

3.4.

3.5.

Принципи архітектури, розвиток яких є актуальним в умовах сучасної України ..

Місце типологічної складової в архітектурному проектуванні і практиці сучасних архітекторів України

Розвиток принципів архітектури, які розробляли архітектори Ф.Фельнер і Г.Гельмер, у прикладній проектній діяльності автора дисертації ..

Пропозиція ряду громадських будівель і споруд для сучасної України, в яких враховано архітектурні ідеї Ф.Фельнера і Г.Гельмера у вигляді конкретних авторських проектних пропозицій

Висновки до розділу 3 .

с. 116

с. 123

с. 128

с. 139

с. 148

Загальні Висновки ...

Література ...

Додатки

с. 171

с. 175

Додаток 1.

Додаток 2.

Додаток 3.

Додаток 4.

Вибірка результатів натурних обстеження будівель і споруд Ф.Фельнера і Г.Гельмера ...

Вибірка найхарактерніших відповідей анкетного опитування українських архітекторів, щодо архітектурно-типологічної складової у їхній практиці .

Апробація аспектів дисертаційної роботи у прикладних, пошукових, конкурсних та реальних проектах автора ...

Довідки про впровадження ..

с. 187

с. 217

с. 242

с. 255

Термінологічний словник

Ансамбль [від франц. — разом, сукупність] — гармонійна узгодженість кількох різ­норідних об’єктів, просторових осередків, форм і мотивів.
Ансамбль архітектурний — гармонійне розміщення та оздоблення приміщень в окремій споруді.
Ансамбль містобудівельний — взаємне і композиційно узгоджене розташування споруд, скульптурних творів, зелених і малих форм.
Будинок — споруда з внутрішнім об’ємом, призначеним для функціональних процесів з постійною або періодичною участю людини.
Бургтеатр — міський театр. Характерний для Західної Європи початку ХІХ ст. Будований на кошти міста, на відміну від імператорських, королівських або приватних.
Вілла [від лат. villa — садиба, маєток] — заміський комфортабельний будинок з садом чи парком.
Готель — будинок з мебльованими кімнатами, призначеними для тимчасового проживання.
Доходний дім — будівля, де житло здається у найм.
Зона [від грецьк. zone — пояс] — частина території, містобудівельного утворення, комплексу, будинку, яка характеризується певними ознаками, фізично або умовно виділена у певних межах поверхні або простору.
Комплекс [від лат. complexus — зв’язок, поєднання] — група споруд одного функціонального призначення.
Комплекс в архітектурі — сукупність будівель і споруд, об’єднаних територіально та функціонально.
Комплекс містобудівний — частина мікрорайону, в якій забезпечено необхідні умови для життєдіяльності населення.
Комплекс природний — закономірне просторове сполучення ґрунтів, рослин, ландшафтних форм.
Магазин [від нім. magazin — комора] — будинок для роздрібної торгівлі з торговим залом, складськими і допоміжними приміщеннями.
Універсальний магазин — магазин з універсальним асортиментом товарів.
Палац — монументальна споруда з парадними приміщеннями, спочатку житло (двір) володаря, вельможі, а з ХІІXV ст. — місце перебування органів влади.
Приміщення — виділена огороджувальними конструкціями частина внутрішнього об’єму будинку.
Редути — приміщення для проведення балів, святкових урочистостей, забав.
Резиденція [від лат. resideo — залишатись на місці] — спеціальний будинок (комплекс будинків), призначений для місцеперебування глави держави, уряду, а також осіб, які займають адміністративні пости та почесних іноземних гостей.
Серія [від лат. series — ряд] — група проектів типових будинків, об’єднаних однаковим принциповим архітектурним вирішенням.
Театр [від грецьк. theatron — місце для видовищ] — узагальнена назва театральних будинків, залів, просторів, споруд, об’єктів, закладів, підприємств.
Тип в архітектурі [від франц. type — відбиток, форма, зразок] — модель будинку в якій узагальнені найбільш суттєві властивості великої групи
Функціональність — здатність архітектурної форми (будинків, споруд та комплексів) забезпечити перебіг соціальних, функціональних, технологічних та ін. процесів у створеному ними середовищі.
Функція в архітектурі [від лат. functio — виконання, здійснення] — соціальне призначення архітектурного середовища і окремих його складових, а також професійної архітектурної діяльності.
Цейхгауз — військовий склад, будівля для зберігання зброї.

За розробками — В.І. Тимофієнка, А.П. Мардера, В. Вечерського, І.А. Ічаткіна, І.Р. Могитича, Г.С. Грубе, А. Кучмара.

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Архітектурний досвід XX ст. засвідчив, що неймовірна заструктурованість типологічної палітри радянської архітектури, яку отримала у спадщину українська, а це 17 груп громадських будівель, 200 різних видів та 3000 типів [18], не враховує багатьох культурологічних, ментальних засад феномену національних архітектур. Ось чому в незалежній Україні на початку ХХІ ст., на шляху утвердження ринкових відносин, були стихійно реорганізовані, пристосовані, перебудовані сотні і тисячі будівель різноманітних типів. Спортивні споруди ставали виставковими центрами, дитячі садки та ясла — офісами, різноманітними магазинами і ін. І хоча в сучасних наукових працях багатьох українських вчених, зокрема В.А.Абизова, М.В.Бевза, Ю.М.Білоконя, В.М.Вадимова, В.І.Єжова, Л.М.Ковальського, В.В.Куцевича, В.А.Ніколаєнко, Л.В.Прибєгі, В.І.Проскурякова, О.С.Слєпцова, В.О.Тимохіна, Б.С.Черкеса, В.Г.Штолька, С.О.Шубович [1], [7], [8], [29], [60], [70], [76], в наукових розвідках, які здійснюють провідні навчальні, науково-дослідні і громадські архітектурні інституції країни — Національний університет «Львівська політехніка», КНУБА, ХДТУБА, ПДАБА, ДОНДАБА, ОДАБА, ПНТУ ім. Кондратюка, Київ ЗНДІЕП, НСАУ, УАА і ін. знайшли відображення архітектурно-типологічні аспекти, які враховують сьогодення, стверджувати, що наша національна архітектура забезпечена сучасними науково обґрунтованими проектними пропозиціями громадських будівель в широкій жанровій архітектурній палітрі, ще не можна. Все це стосується врахування національного і європейського архітектурного досвіду як основи, з якої проросли в Україні і архітектурна типологія, і архітектурні принципи, і методи проектування. Досвіду, основу якого сформували результати діяльності окремих персоналій, проектних фірм і бюро, а також архітектурні школи.
З погляду на це, для нашої науки важливим є архітектурний досвід діяльності архітекторів Ф. Фельнера і Г. Гельмера, пошукове проектування і практика яких відбувалися в 13 країнах Центральної і Східної Європи, а також на території нашої держави, внаслідок чого збудовано сотні різноманітних будівель — театрально-видовищних, обслугових, житлових, культурно-просвітницьких, промислових, лікувальних, переважна більшість з яких функціонують і зараз. Тема дисертації пов’язана з науково-дослідними напрямами кафедр ДОА і ДАС ІАРХ — «Дизайн в системі природи, суспільства і архітектури. Збереження навколишнього середовища та сталий розвиток»; «Ґенеза та розвиток дизайну архітектурного середовища».
Мета дослідження: визначення принципів формування архітектури громадських будівель і споруд спілки архітекторів Ф.Фельнера і Г.Гельмера та їх використання в умовах сучасної України.
Завдання дослідження:
1. Висвітлення формування архітектурної творчості Ф.Фельнера і Г.Гельмера та результатів їх діяльності.
2. Дослідження розвитку архітектури громадських будівель і споруд Ф.Фельнера і Г.Гельмера в Центральній та Східній Європі у порівнянні із світовим архітектурним досвідом.
3. Класифікація будівель і споруд Ф.Фельнера і Г.Гельмера.
4. Розвиток принципів архітектури в сучасному українському проектуванні з урахуванням досвіду Ф.Фельнера і Г.Гельмера.
5. Рекомендації щодо сучасних напрямів розвитку архітектурно-типологічного ряду громадських будівель в Україні.
В зв’язку з тим, що в період від 1936 по 1945 рік був знищений архів спілки Ф.Фельнера і Г.Гельмера, зникла більшість публікацій про їх діяльність, а також було зруйновано деякі їхні будівлі, важливим завданням дослідження було створення спеціальної джерелознавчої бази про творчу діяльність цих архітекторів.
Об’єктом дослідження є громадські будинки, споруди, приміщення і простори, які будували і проектували Ф.Фельнер і Г.Гельмер, у контексті європейського і українського архітектурного процесу.
Предметом дослідження є еволюція архітектури, об’ємно-просторової структури громадських будівель у Центрально-Східній Європі та в Західній Україні.

Метод дослідження передбачав аналіз матеріалів, пов’язаних з історією громадських будівель і споруд; дослідження архівів та бібліотек в Україні (Національного університету «Львівська політехніка», НБ НАНУ ім. В. Стефаника, ЦДІА у Львові, Чернівцях, Одесі; в НБ ім. Заболотного в Києві; приватних збірок), в Австрії (Технічного університету Відня, Віденського міського архіву), в Росії (Бібліотеки товариства театральних архітекторів); літературних джерел; консультації і анкетування практикуючих архітекторів України (у Львові, Чернівцях, Дніпропетровську, Одесі, Дрогобичі, Івано-Франківську, Полтаві, Луцьку, Рівному, Ужгороді); Росії; Польщі. Натурні обстеження громадських і інших будівель Ф.Фельнера і Г.Гельмера в Австрії (Відень, Ґрац, Баден); в Угорщині (Будапешт); у Словаччині (Братислава); в Польщі (Цішин); в Україні (Львів, Чернівці, Одеса). Разом це близько 50 будівель.
Межами дослідження є прийнята архітектурно-просторова і функціонально дієва організація будівель і споруд Ф.Фельнера і Г.Гельмера у порівнянні з історичним і сучасним закордонним та українським досвідом.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що визначені принципи архітектурної типології будівель і споруд Ф.Фельнера і Г.Гельмера, які є актуальними для розвитку архітектури міст України. В роботі доведено, що Ф.Фельнер і Г.Гельмер:
1. проектували з урахуванням культурологічного контексту, природного середовища та архітектурного довкілля;
2. проектували від самого початку з огляду на критерії функціональності;
3. віддавали перевагу проектуванню універсальних будівель і споруд;
4. одними з перших у Європі домагалися єдиних типологічних вимог — рівних для всіх націй і народів;
5. проектували із урахуванням перспективи у часі і так, щоб архітектурно-просторові структури їх будівель відповідали майбутнім функціональним, технічним, технологічним вимогам;
6. проектували свої будівлі в Україні як логічну еволюцію своїх архітектурно-типологічних ідей назагал і водночас час як оригінальні, унікальні типологічні рішення.
До наукової новизни дисертації слід також зарахувати створену автором джерельну базу, що висвітлює доробок спілки Ф.Фельнера і Г.Гельмера з наукових розвідок дослідників з Австрії, Німеччини, Польщі, Росії, України.
Найважливішими джерелами інформації є виявлені автором публікації і дослідження Г.Бархіна, Ф.Був’є, І.Бузек (I.Bushek), Є.Гоффмана (H.Hoffman), Д.Кляйна (D.Klein), А.Кадлучки (A.Kadluczka), Ф. Куррента (F.Kurrent), Т.Ліпські (T.Lipsky), В.Проскурякова, Я.Пурхлі (J.Purchla), Й.Спальта (J.Spalt) в галузі театрально-видовищної архітектури. Публікації К.Ковальські (K.Kowalski), А.Лехне (A.Lechne), М.Шишковітца (M.Szyszkowitz) в галузі обслугових і торгових будівель; Г.Дінеса (G.Dienes), Т.Гьокке (T.Goecke), К.Заутнер (K.Sautner), М. Земпера (M.Semper) — які вивчали видовищну, житлову, культурно-просвітницьку, промислову архітектуру.
Практичне значення роботи полягає в розробленні пропозицій нових типів українських громадських будівель і споруд з урахуванням розвитку архітектурних принципів, апробованих Ф.Фельнером і Г.Гельмером в Центральній та Східній Європі, які є актуальними для розвитку нашої національної архітектури. Результати роботи можуть бути використані для складання завдань на проектування нових громадських будівель, завдань для діяльності науково-дослідних інституцій, під час формування навчальних програм і курсів у навчальних архітектурних і споріднених закладах України. Вказані результати висуваються як предмет захисту.
Апробація результатів роботи відбулася на 61-й студентській науковій-технічній конференції Львівської політехніки; на 17-й та 19-й щорічних сесіях Наукового товариства ім. Т.Шевченка у Львові в 2006, 2008 роках; на щорічних наукових конференціях кафедри ДОА і ДАС ІАРХ Національного університету «Львівська політехніка» в 20062008 роках; на міжнародних конференціях «Стародубівські читання2006», № ХVІ та в 2007, № ХVІІ в ПДАБА м. Дніпропетровськ; на V міжнародній конференції Київ ЗНДІЕП у 2006 році у Києві; на міжрегіональному науковому симпозіумі в ПНТУ ім. Кондратюка в 2006 р. в м. Полтава; на лекціях «Австрійські вечори» в 2005 році в галереї «Дзиґа» у Львові; у науково-дослідницьких екскурсіях у 2002 — 2004 роках в м. Відень; у міжнародних проектних семінарах у Львові і Дніпропетровську.
Впровадження результатів роботи відбулося:
- у спорудженні церкви Св. Миколая в присілку Рушир у Космачі в 2002 2003 роках, в реновації існуючого сценічного середовища в клубі ЛНУ ім. І.Франка в 20022004 роках;
- у концептуальному проектуванні: «Архітектура — засіб християнського екуменізму» в 19992000 роках; «Перепристосування «Flugturme» в м. Відень» в 2000 році; «Концептуальне проектування, присвячене всесвітньому феномену архітектури і творчості Ф.Кізлера» в 2005 році;
- у пошукових проектах: «Аранжування простору бувшого залу зібрань для театрально-видовищних потреб у відпочинковому центрі Мі100 у Львові» в 2006 році; «Проекті концепції архітектурно-просторової та стенографічної організації театру-студії під керівництвом Б.М. Козака» в 2006 році; «Проекті телестудії «Тоніс» в м. Києві» в 2006 році;
- у конкурсних проектах: «Проект гуманізації і гармонізації середовища пл.А.Міцкевича у Львові» в 2003 році; «Проект «City of Skating» на вул. Головній у м. Чернівці» в 2005 році; проект «Дизайн архітектурного середовища виробничих корпусів «Кристал-Інвест» на вул. Промисловій, 5052 під нові актуальні функції» у Львові в 2008 році;
- у реальних проектах «Реконструкція готелю «Галичина» у м. Тернопіль із прибудовою аквапарку» в 2004 році, «Зал жалоби при Янівському кладовищі у м. Львові» в 2004 р.;
Разом це 11 проектів, серед яких пошукових — 3, конкурсних — 3, концептуальних — 3, реальних — 2. Збудованих об’єктів — 2.
Публікації. За темою дисертацією автор опублікував 6 наукових статей, всі у фахових виданнях за вимогами ВАК України. 2 статті опубліковано у співавторстві, 4 статті — в одноосібному авторстві.
Особистий внесок автора в опрацювання наукових результатів. У публікації (5) автор сформулював висновки і узагальнення рішень концептуальних проектів, розроблених в Інституті архітектури. У праці (6) автор проаналізував і узагальнив засади формування архітектури і мереж кіновидовищних будівель і споруд у м. Чернівці.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з: текстової частини, що включає вступ, термінологічний словник, три розділи, висновки до розділів та загальні висновки, викладені на 180 сторінках (в тому числі 21 таблиця з ілюстраціями на 60 сторінках); списку використаних наукових і архівних джерел (122 позиції); 4 додатків на 72 сторінках (під — 4 найменуваннями). Автор представив креслення громадських будівель і споруд, плани, розрізи, аксонометрії, авторські пошукові і конкурсні проекти; натурні обстеження — фотографії, малюнки, ескізи.

Список литературы

Загальні висновки

1. У дисертаційному дослідженні «Принципи архітектури спілки Ф.Фельнера і Г.Гельмера і їх розвиток в Україні» узагальнено результати сучасних розвідок архітектурної спадщини Ф.Фельнера і Г.Гельмера і визначено їх внесок у розвиток світової архітектури: на феноменальному рівні (як унікального явища, що не має в світі аналогів); за архітектурно-кількісними показниками (сотні будівель в 13 країнах Європи і близько 100 містах, 9 з яких є столицями країн); культурологічному, політичному, ідеологічному сенсі (прагнули комфортних умов для всіх націй і народів); у концептуальному сенсі (проектували будівлі так, щоби вони могли розвиватися і в майбутньому); за інтелектуальним і архітектурно-ідейним доробком (вони є авангардом архітектурних персоналій всіх архітектурних історичних часів).

2. Основними висновками щодо архітектурної діяльності Ф.Фельнера і Г.Гельмера в Україні є: вони проектували і будували театри, готелі, казино, банківські будівлі в Галичині, Буковині, Причорномор’ї — у Львові, Дрогобичі, Чернівцях, Одесі; Запроектовані будівлі в Україні в порівнянні із обстеженими автором 50 спорудами в Австрії, Польщі, Словаччині, Угорщині за архітектурно-композиційними та естетичними якостями є одними з найкращих серед їх доробку; ці будівлі є найкращими і в порівнянні з аналогічними будівлями інших відомих майстрів архітектури в Європі.

3. Ф.Фельнер і Г.Гельмер були першими архітекторами, які спеціально спроектували будівлю для українців — стаціонарну споруду театру товариства «Руська бесіда» у Львові.

4. Автор довів, що принципи архітектурної типології і як система типів будівель і споруд, і як метод оцінки архітектури, і як наука не є явищем тільки якогось конкретного історичного просторового культурного, цивілізаційного періоду, а виникли і розвиваються від моменту народження архітектури і до сьогодення.

5. Бюро Ф.Фельнера і Г.Гельмера створило мережу будівель і споруд як підвалини сучасного європейського загальнолюдського, культурного, комунікаційного, фінансового, торговельного, рекреаційного, освітнього, інтелектуального простору.

6. Архітектори Ф.Фельнер і Г.Гельмер створили власну типологічну систему, яка складалася з п’яти основних груп: театральні, громадські, житлові, промислові будівлі і будівлі на межах функцій (житло із торгівлею й обслуговуванням і універсальні магазини).

7. Всі п’ять основних груп будівель Ф.Фельнера і Г.Гельмера можна класифікувати за спільними ознаками:
а. Жанровою палітрою, складом функціональних елементів, просторовими рішеннями;
б. За розташуванням у місті: за образом, відміткою, прийомами розвитку, містобудівним рішенням;
в. За композиційним рішенням — острівні, асиметричні, симетричні, кутові та ін.

Класифікувати за спеціальними ознаками:
а. Театральні — місткістю, кількістю залів, типами сцен, жанром та ін.;
б. Громадські — за функціональним призначенням, за типами планувальних схем (загальноприйнятими та ексклюзивними);
в. Житлові — прибуткові; палаци, приват-готелі, вілли та замки з резиденціями; за формою та за схемами планів;
г. Промислові — за функціональним призначенням, за планувальним рішенням різних схем планів;
д. Будівлі на межах функцій (універсальні) — житло на межах функцій, універсальні магазини, міські театри.

8. Бюро Ф.Фельнера і Г.Гельмера є одним з перших в Європі, що прагнуло і домагалося єдиних типологічних вимог — рівних для всіх націй і народів на континенті.

9. Громадські будівлі Ф.Фельнера і Г.Гельмера, що збудовані і спроектовані в Україні, є логічним прикладом еволюції їх архітектурно-типологічних ідей назагал і водночас мають оригінальні, а часом унікальні типологічні рішення.

10. Узагальнивши результат дисертаційних досліджень на початку XХI століття в Україні (24 кандидатські і докторські дисертації) в порівнянні із принципами архітектурної типології Ф.Фельнера і Г.Гельмера, автор довів, що досягнення австрійських архітекторів є актуальними в умовах сучасної України.

11. За результатами аналізу опитування 17 практикуючих архітекторів з 9 міст України, а також Росії і Польщі, автор дисертації довів, що типологічна складова в їх архітектурному проектуванні завжди була присутня, що архітектурна творчість має генетичні риси, але в реаліях їх діяльності архітектурно-типологічний метод проектування ще й досі має переважно інтуїтивні риси.

12. На доказ актуальності принципів архітектурної типології Ф.Фельнера і Г.Гельмера і можливості її розвитку в умовах сучасної України автор зробив ряд впроваджень у 15 проектах різних рангів і 3 будовах.

13. Узагальнюючи результати діяльності Ф.Фельнера і Г.Гельмера, направленість наукових досліджень, рівень використання архітектурно-типологічних засад сучасними практикуючими українськими архітекторами, власний досвід розвитку актуальних типологічних принципів австрійських архітекторів автор запропонував типологічний ряд найважливіших громадських будівель у сучасній Україні у вигляді конкретних проектних пропозицій: міські театри; ратуші — сіті-холи; народні доми; міські державні банки.

Література

1. Абизов В.А. Методологічні основи розвитку архітектурно-будівельних систем в умовах реформування житлової та містобудівної політики України: Автореф. дис. доктора арх.: 18.00.01 — Харків, 2001. — 32 с.
2. Андріанова Г.А. Принципи архітектурно-планувальної організації об’єктів громадського обслуговування в умовах реконструкції житлових кварталів: Автореф. дис. канд. арх.: 18.00.02 — Одеса, 2006. — 20 с.
3. Архітектурні плани побудови українського театру у Львові. — ДІА у Львові, до 514. — Оп. І. — Спр. 137
4. БарановськийГ.В. Общественные здания (ABCD) // Архитектурная энциклопедия второй половины ХІХ века. — С. Петербург, 1908. — Т. 2 (CD). — С. 24.
5. Барская Б.Я., Шайкевич Б.А. Одесский русский академический театр им. Аванова А.В. Очерк творческого быта художественного коллектива. — К. : Мистецтво, 1987. — 103 с.
6. Бархин Г.Б. Архитектура театра. — М. : Издательство Академии архитектуры СССР. — 1947. — С. 64; С. 7576; С. 8889.
7. Бевз М.В. Методологічні основи збереження та регенерації заповідних архітектурних комплексів історичних міст (на прикладі Західної України). Автореф. дис. доктора арх.: 18.00.01 — Харків, 2004. 32 с.
8. Білоконь Ю.М. Еволюційні тенденції в теорії та методології регіонального планування: Автореф. дис. доктора арх.: 18.00.02К., 2003. — 36 с.
9. Бірюльов Ю.О. Мистецтво Львівської сецесії. — Львів : Центр Європи, 2005. — 184 с., 385 іл.
10. Був’є Ф. Міський театр у Чернівцях у контексті архітектури Фельнера та Гельмера на коронних землях Австро-Угорської монархії // Архітектурна спадщина Чернівців австрійської доби: Матеріали міжнародної наукової конференції — Чернівці : Литаври, 2003. — С. 133146.
11. Водотика О.Ю. Архітектурно-типологічні основи формування православних храмів України (на прикладі центрального регіону): Автореф. дис.канд.арх.: 18.00.02К., 2004 — 19 с.
12. Всеобщая история архитектуры: В 12-ти т. / Изд-во лит. по строительству. — М., 1973. — Т. 1: Архитектура древнего мира. Первобытный период. — С. 1736; Архитектура Египта. — С. 39154.
13. Всеобщая история архитектуры: В 12-ти т. / Изд-во лит. по строительству. — М., 1966. — Т. 4: Архитектура Западной Европы. Средние века. — С. 692.
14. Всеобщая история архитектуры: В 12-ти т. / Изд-во лит. по строительству. — М., 1975. — Т. 12 (первая книга). Архитектура СССР. — С. 27152.
15. Всеобщая история архитектуры: В 12-ти т. / Изд-во лит. по строительству. — М., 1973. — Т. 11: Архитектура капиталистических стран ХХ в. — С. 888;
16. Вуйцик В.С., Липка Р.М. Зустріч зі Львовом: Путівник / Худ. О.І.Дмитрієв, Б.Р. Пікулицький. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 110113.
17. Гой Б.В. Архітектура єврейських театрів України. Принципи типології проектування: Дис.канд.арх.: 18.00.02. — Львів, 2006-267 с.
18. Градов Г. А. Город и быт. — М. : Стройиздат, 1968. — 251 с.
19. Градов Г. А. Город и быт. — М. : Стройиздат, 1968. — С. 3042.
20. Градов Г. А. Город и быт. — М. : Стройиздат, 1968. — С. 4375.
21. Градов Г. А. Город и быт. — М. : Стройиздат, 1968. — С. 86120.
22. Грубе Г.Г., Кучмар А. Путеводитель по архитектурным формам / Пер. с нем. М.В. Алешкиной. — 2-е издание. —М. : Стройиздат, 2001. — 216 с.
23. Заславець Т.М. Типологічні засади архітектурно-планувальної структури соціального та комерційного житла: Автореф. дис. канд. арх.: 18.00.02 — Одеса, 2006. — 20 с.
24. Ітін С.А. Театр музикальної комедії в Одесі // Архітектура Радянської України. — 1940. — № 8. — С. 4648.
25. Кіба М.П. Архітектурно-художні характеристики римсько-католицьких храмів на південній та східній Україні (кінець XVIII початок XX століття): Автореф. дис. канд. арх.: 18.00.01 — Харків, 2004. — 20 с.
26. КузьмінаГ.В. Принципи комплексного формування підприємств дрібнороздрібної торгівлі: Автореф. дис. канд. арх.: 18.00.01— Київ, 2005. —20 с.
27. Культові будинки і споруди різних конфесій (посібник з проектування) // В.В. Куцевич, Б.Ф. Гершкович, І.М. Крапівін та ін. За заг. ред. В.В. Куцевича. —К. : КиївЗНДІЕП, 2002. — 117 с.
28. Куцевич В.В. Типологія та нормативне забезпечення проектування житлових та громадських будівель // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель.: Зб. наук. праць Київ ЗНДІЕП. — К., 2003. — С. 2228.
29. Куцевич В.В. Реформування архітектурно-методологічної бази проектування об’єктів соціокультурного призначення в сучасних умовах України: Дис. доктора арх.: 18.00.02. — К., 2004. — 455 с.
30. Куцевич В.В. Реформування архітектурно-методологічної бази проектування об’єктів соціокультурного призначення в сучасних умовах України. Дис. доктора арх.: 18.00.02. — К., 2004. — С. 4346.
31. Куцевич В.В. Реформування архітектурно-методологічної бази проектування об’єктів соціокультурного призначення в сучасних умовах України. Дис. доктора арх.: 18.00.02. — К., 2004. — С. 4750.
32. Куцевич В.В. Реформування архітектурно-методологічної бази проектування об’єктів соціокультурного призначення в сучасних умовах України. Дис. доктора арх.: 18.00.02. — К., 2004. — С. 5156.
33. Куцевич В.В. Реформування архітектурно-методологічної бази проектування об’єктів соціокультурного призначення в сучасних умовах України. Дис. доктора арх.: 18.00.02. — К., 2004. — С. 6065.
34. Куцевич В.В. Реформування архітектурно-методологічної бази проектування об’єктів соціокультурного призначення в сучасних умовах України. Дис. д. арх.: 18.00.02. — К., 2004. — С. 9196.
35. Мифы народов мира. Энциклопедия (КЯ). — М.: Сов. энциклопедия, Славянская мифология. 1991. — Т. 2. — С. 450456.
36. Моркляник О.І. Формування архітектурного житла в умовах соціальних трансформацій: Автореферат дис. канд. арх.: 18.00.01 — Львів, 2006.
37. Нариси історії архітектури Української РСР: дожовтневий період / В.Г. Заболотний, М.П. Царенко, Г.В. Головко та ін. Ред. автори Ю.С. Асєєв, М.О. Грицай, О.Н. Ігнатов, Г.Н. Логвин і ін. — Київ : Держ. вид. літ. з буд. арх. УРСР, 1957. — С. 3276.
38. Нога О. Проект пам’ятника І. Левинському. — Львів, 1977. — 327 с.
39. Паламарчук О., Пилип’юк В. Львівська опера: Фотоальбом / Худ. Б. Великоголова. — Львів: Світло і Тінь, 2000. — 156 с.
40. Підгорна Г.Д. Формування об’ємно-планувальної структури бейсбольних споруд в Україні: Автореф. дис. канд. арх.: 18.00.02 — К., 200720 с.
41. Плахотна Н.А. Принципи формування православного храму південно-західного регіону України. Автореф. дис. канд. арх.: 18.00.02 — Київ, 2005. — 20с.
42. Прокопенко О.В. Принципи формування центрів професійно-трудової реабілітації інвалідів та інших маломобільних груп населення: Автореф. дис. кандид. арх.: 18.00.02 — К., 2007 — 20 с.
43. Проскуряков В.І. Феномен архітектури міського театру в Чернівцях // Архітектурна спадщина Чернівців Австрійської доби: Зб. матеріалів міжнародної наукової конференції. — Чернівці: Золоті литаври, 2003. — С.147158.
44. Проскуряков В.І. Сучасні тенденції в експериментальному, пошуковому та навчальному проектуванні в галузі театральної архітектури у Львові на початку ХХІ ст. // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб. наукових праць вузів худ. буд. профілю в Україні та Росії — Харків: ХДАДІМ — 2006., — №1, 2, 3. — С. 211217.
45. Проскуряков В.І., Кубай Р.М. Методи організації і формування архітектурного середовища для театральної діяльності в історичних просторах // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Зб. наукових праць вузів худ. буд. профілю в Україні та Росії — Харків: ХДАДІМ — 2006., — №1, 2, 3. С. 190194.
46. Проскуряков В., Проскуряков О. Подібності, відмінності, автентика, запозичення, синтез у формуванні театральної архітектури міст Львова і Відня // Сборник научных трудов Одесской государственной академии строительства и архитектуры. — Одесса : Астропринт, 2003 — № 56: Региональные проблемы архитектуры и градостроительства. — С. 238243.
47. Проскуряков В., Проскуряков О. Театральні споруди як архітектурний феномен у забудові міста (на прикладі творчості Ф.Фельнера, Г.Гельмера, Ф.Кізлера) // Досвід та перспективи розвитку міст України. Збірник наукових праць. Київ : Діпромісто, 2005 — № 9: Наукові дослідження в містобудуванні. — С. 140162
48. Проскуряков О.В. Принципи архітектурної типології будівель і споруд, спроектованих і збудованих австрійськими архітекторами Ф.Фельнером і Г.Гельмером // Новини науки Придніпров’я. Науково-практичний журнал. —Дніпропетровськ : Дніпро-VAL, 2006. — №234: Архітектура і містобудування. — С. 5660.
49. Проскуряков О.В. Актуальність творчості австрійських архітекторів Ф.Фельнера і Г.Гельмера для сучасного житлового будівництва України // Перспективні напрями проектування житлових та громадських будівель: Збірник наукових праць. — Київ : Київ ЗНДІЕП, 2006. — Спеціальний випуск: комплексний розвиток житлового середовища. — С. 3033.
50. Проскуряков О. Уточнення архітектурної типології будівель і споруд архітекторів Ф.Фельнера і Г.Гельмера в світлі найсучасніших наукових досліджень // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Збірка наукових праць вузів художньо-будівельного профілю України і Росії. —Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв. — 2006. — № 4, 5, 6. — С. 6972.
51. Проскурякова Г., Кордунян О., Проскуряков В. Концептуальне навчальне проектування як метод дослідження архітектурних будівель і спадщини всесвітньовідомих майстрів архітектури і дизайну // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Збірка наукових праць вузів художньо-будівельного профілю України та Росії. — Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв. — 2006. — № 1, 2, 3. — С. 218222.
52. Проскуряков О.В. Типологічна складова в архітектурному проектуванні громадських будівель у практиці сучасних архітекторів // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». — Львів: Вид-тво НУ «Львівська політехніка», 2007. — № 585: Архітектура. — С.141145.
53. Проскуряков О., Проскуряков В. Місце архітектурної спадщини Ф.Фельнера і Г.Гельмера в архітектурному проектуванні і будівництві наприкінці XIX на початку XX століть в Україні, Європі, світі // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Збірка наукових праць вузів художньо-будівельного профілю України і Росії. — Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв. — 2007. — № 1, 2, 3. — С. 156169.
54. Проскуряков В., Проскуряков О. Одеські театри. У часі, просторі, дії і в контексті реалізації архітектурних ідей Ф.Фельнера і Г.Гельмера // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Збірка наукових праць вузів художньо-будівельного профілю України і Росії. — Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв. — 2008. — № 1, 2, 3. — С. 232244.
55. Проскуряков В.І. Футуристичне проектування в архітектурній школі як гарантія формування національної архітектури майбутнього // Зб. наук. праць. — Київ : Діпромісто, 2004. — № 6: Підготовка архітекторів містобудівної спеціальності. — С. 8599.
56. Проскуряков В., Проскуряков О. Подібності, відмінності, автентика, запозичення, синтез у формуванні театральної архітектури Львова і Відня // Подорож до Європи. Галичина, Буковина і Відень на центральноєвропейській культурній шахівниці. О.Гаврилів, Т. Гаврилів. — Львів : ВНТЛ-Класика. — 2005. — С. 185192.
57. Проскуряков О.В., Проскуряков В.І. Концепція спільного архітектурного європейського середовища австрійських архітекторів Ф.Фельнера і Г.Гельмера. Актуальні питання вдосконалення середовища відпочинку і туризму рідного краю // Матеріали міжрегіонального наукового симпозіуму (Полтава, 2 листопада 2006 року.) —Полтава : ПОЛТНТУ, — 2006. — С.4244.
58. Проскуряков В.І. Навчальне проектування, конструювання та будівництво сакральних споруд і традиції народної архітектури // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. Зб. наукових праць. — Київ : Київ ЗНДІЕП, 2003. — С. 269273.
59. Проскуряков В.І. Архітектура українського театру. Простір і дія: Монографія. — Львів: Вид-во Львівської політехніки : Срібне слово, 2004. — 584 с.
60. Проскуряков В.І. Принципи розвитку архітектурної типології українського театру: Автореферат дис. доктора арх.: 18.00.02 — К., 2002. — 35с.
61. Проскуряков В.І. Принципи розвитку архітектурної типології українського театру: Автореферат дис. доктора арх.: 18.00.02 — К., 2002. — С. 171176.
62. Проскуряков В.І. Принципи розвитку архітектурної типології українського театру: Автореферат дис. доктора арх.: 18.00.02 — К., 2002. — С. 289295.
63. Проскуряков В.І. Принципи розвитку архітектурної типології українського театру: Автореферат дис. доктора арх.: 18.00.02 — К., 2002. — С. 156157.
64. Проскуряков В.І. Принципи розвитку архітектурної типології українського театру: Автореферат дис. доктора арх.: 18.00.02 — К., 2002. — С. 483487 .
65. Рыбаков Б.А. Язычество древней Руси. — М. : Наука, 1987. — С. 121163.
66. Семикіна О.В. Архітектура бізнес-центрів в системі аеропорту (на прикладі об’єктів цивільної авіації України): Автореф. дис. канд. арх.: 18.00.02 — К., 2003. — 19 с.
67. Слєпцов О.С. Архітектура цивільних будівель на основі відкритих збірних конструктивних систем: Автореферат дис. док. арх.: 18.00.02 / Київ. нац. ун-т буд. і арх. — К., 1999. — 35 с.
68. Справа по будівництву дому № 5 по вул. Шашкевича. — Львівський обл. держ. архів. — Ф. 2. — Оп. 3. — Спр. 1009.
69. Стоцько Р.З. Архітектурно-типологічні принципи формування духовних освітніх закладів Української греко-католицької церкви в Україні.: Автореф. дис. канд. арх.: 18.00.02 — Львів, 2008. — 20 с.
70. Тімохін В.О. Гармонічність еволюційної динаміки самоорганізації містобудівних систем: Автореф. дис. доктора арх.: 18.00.01. — К., 2004. — 34с.
71. Топчієв О.Г., Полоса А.І., Молодецький А.Е. та ін. Одеса: місто — агломерація — портово-промисловий комплекс. За заг. ред. О.Г.Топчієва / — Одеса: АТ Бахва, 1999. — С. 108110.
72. УиттикА. Европейская архитектура ХХ века. — Том второй. Эра функционализма (19241933). — М.: Изд. литература по строительству, 1964. — 204 с.
73. Уреньов В.П. Принципи комплексного архітектурно-планувального формування підприємств громадського харчування: Автореферат дис. докт. арх.: 18.00.02 / Київ. нац. ун-т будів. і арх. — К., 1997. — 33 с.
74. Харитонова А.А. Архітектурно-планувальне формування центрів образотворчого мистецтва: Автореф. дис. канд. арх.: 18.00.02 — К., 2005. — 20 с.
75. Хрипунов Ю.А., Гнедовский Ю.П., Гнедовский С.В. и др. // Архитектура советского театра — М. : Стройиздат, 1986. — 400 с.
76. Черкес Б.С. Звідки і куди? // Архітектура Галичини ХІХХХ ст.: Матеріали міжнародної конференції, присвяченої 150-річчю заснування Львівської політехніки. — Львів : Атлас, 1996. — С. 1944.
77. Черкес Б.С. Національна ідентичність в архітектурі громадських центрів столичних міст в умовах ідеологічної детермінації: Автореф. дис. доктора арх.: 18.00.01. — К., 2006. — 36 с.
78. Шулдан Л.О. Принципи архітектурно-типологічного вдосконалення шкільних будівель з урахуванням енергозаощадження: Автореф. дис. канд. арх.: 18.00.02 — Львів, 2007. — 24 с.
79. Architektur in Wien. 350 sehenswerte banten. — Wien. 1984. Auflage 1995. — S. 67, 69.
80. Baukunde des Architekten. Zweiter Band. Drittel Theil. I. Theater — Berlin Sw: Komm. — verlag von E.Toeche, 1900. — S. 7786.
81. Bekaert G. Modern Classicism» of Critical Fanction of Regionalism // Back from Utopia. The Challenge of the Modern Movement. — Rotterdam: 010 Publishers, 2002. — P. 92101.
82. Budowle wykonane w dziesiesciolecu 19031913 przez firmes: Michal Ulam architect-bydowniczy Lwow. — Lwow: Unia», 1913. — 143 s.
83. Chanas R., Czerwinski J. Lwow: Prezowodnik. — Wroclaw Warszawa Krakow, Wyd. zakl. nar. im. Ossolinskich, 1992. — 225 s.
84. D.Davis. A History of Shopping London and Toronto. — 1966, 283 p.
85. Der Architekt 5. 1899, T. 81 (Hotel Erzherzog Johann auf dem Semmering), S.46.
86. Der Architekt. 2. 1886, T. 1 (Palais Ritter Wessely), S. 2.
87. Fellner und Helmer. Semmelwerk der ausgefuhrten bauteu und Projekte in deu Jahren 1870 / 1914 — Wien, 1915. — S. 3637; 30. Der Architekt 5. 1899, T. 81 (Hotel Erzherzog Johann auf dem Semmering), S. 46.
88. Iskra Buschek. Kroatisches Nationaltheatr Varazdin (Stadtteater und Redute). Fellner & Hellmer — die Architekteu der illusion: Theatrbau und Buhneubild in Europa; / hesg. von Gerhard M. Dienes — Graz: Stadtmuseum Graz, 1999/ 307 S.
89. Ibid. I. Bushek. Jaroslav-Prucha theater — S. 174175.
90. Ibid. T. Lipsky. Stadtthester. Ausburg, Deutchland. —S. 128129.
91. Ibid. D. Klein. Das Buro Fellner & Helmer. S. 4251.
92. Fellner und Hellmer — Theaterarchitekten Mitteleuropas. 18701920. StaadtMuseum Graz: — S. 1213.
93. Fellner und Hellmer — Theaterarchitekten Mitteleuropas. 18701920. StaadtMuseum Graz — S. 3436.
94. Fellner und Hellmer — Theaterarchitekten Mitteleuropas. 18701920. StaadtMuseum Graz — S. 3940.
95. Fellner und Hellmer — Theaterarchitekten Mitteleuropas. 18701920. StaadtMuseum Graz — S. 4748.
96. Fellner und Hellmer — Theaterarchitekten Mitteleuropas. 18701920. StaadtMuseum Graz — S. 4860.
97. Got Jerzy. Das Osterreichsche Theater in Lemberg im 18 und 19 Jahrhundert. Band II — Wien: Verlag der Ost. Akad. der Wissegchattens, 1997. — 875 S.