ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРИ СІЛЬСЬКОГО ЖИТЛА НІМЕЦЬКИХ КОЛОНІСТІВ 1772 - 1939рр. В ГАЛИЧИНІ : ПРИНЦИПЫ ФОРМИРОВАНИЯ АРХИТЕКТУРЫ СЕЛЬСКОГО ЖИЛЬЯ немецких колонистов 1772 - 1939 гг. В ГАЛИЧИНЕ

Краткое описание

Національний університет «Львівська політехніка»

На правах рукопису

УДК 7286 (477. 83/. 86)
,, 1772/1939 ”

Гнесь Людмила Богданівна

ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРИ СІЛЬСЬКОГО
ЖИТЛА НІМЕЦЬКИХ КОЛОНІСТІВ 1772 - 1939рр. В ГАЛИЧИНІ.

18. 00.01.- Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата архітектури

Науковий керівник :
кандидат архітектури,
професор кафедри
Петришин Галина Петрівна

Ідентичність всіх примірників дисертації засвідчую:
В.О. вченого секретаря спеціалізованої вченої ради к. т. н. ,доц. М.І.Стасюк

Львів - 2005

З М І С Т

ВСТУП

..................................................................................................................

5

Розділ І. ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРИ ЖИТЛА
НІМЕЦЬКИХ КОЛОНІСТІВ ................................................................ 12
1.1. Історична еволюція німецьких колоній в Галичині
в 1772 1939рр. ...................................................................................... 12

1.2. Соціально-економічні і нормативно-проектні чинники
формування і функціонування домогосподарств колоністів .............. 20
1.3. Особливості архітектури народного німецького і австрійського
сільського житла ...................................................................................... 34
1.4. Архітектурно-будівельні традиції українців в Галичині ..................... 59
ВИСНОВКИ ДО 1-ГО РОЗДІЛУ ............................................................................74
РОЗДІЛ ІІ. ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА САДИБИ
НІМЕЦЬКИХ КОЛОНІСТІВ ТА ЇЇ ЖИТЛОВО-ГОСПОДАРСЬКИХ
ЕЛЕМЕНТІВ ............................................................................................................. 76

2.1. Планувальна організація садиби ............................................................. 76

2.2. Господарсько-функціональне облаштування садиби ............................. 86

2.3. Архітектурно- конструктивні рішення будівель
німецьких колоністів ............................................................................. 102

ВИСНОВКИ ДО ІІ - ГО РОЗДІЛУ ..................................................................... 122

РОЗДІЛ ІІІ. АРХІТЕКТУРНО-ТИПОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
ЖИТЛА НІМЕЦЬКИХ КОЛОНІСТІВ ................................................................. 125

3.1. Соціальна диференціація домогосподарств ............................................ 125

3.2. Типологія функціонально-планувальних рішень
житлових будинків колоністів .................................................................. 131
3.3. Особливості вирішення житлових і підсобних приміщень будинків.. 139

3.4. Особливості вирішення окремих елементів будинків ........................... 147

3.5. Архітектурний образ і художньо-декоративні засоби
опорядження житлових будинків ...........................................................165

ВИСНОВКИ ДО ІІІ ГО РОЗДІЛУ ..................................................................... 17

РОЗДІЛ ІV. ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ ТА ПЕРСПКТИВИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЖИТЛА НІМЕЦЬКИХ КОЛОНІСТІВ В ГАЛИЧИНІ ....................................... 175

4.1. Аналіз змін функціонально-планувальих характеристик житлових
будинків колоністів протягом періоду колонізації Галичини .............. 175

4.2. Взаємовпливи архітектурно-будівельних традицій німецьких
колоністів і українського населення Галичини ..................................... 188

4.3. Сучасний стан житла німецьких колоністів .......................................... 198

4.4. Принципи збереження і пристосування житла німецьких колоністів
В Галичині ................................................................................................. 205

ВИСНОВКИ ДО ІV ГО РОЗДІЛУ...................................................................... 213

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ .......................................................................... 216

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............................................................. 221

ДОДАТКИ .............................................................................................................. 233

Додаток А. Методика експедиційно-архівної фази досліджень .......................234

Додаток Б. Перелік об’єктів яким пропонується надати статус пам’яток
архітектури ........................................................................................239

Додаток В. Проектні пропозиції реконструкції хутора „Шанове”
Городоцького р-ну, Львівської обл. ................................................240

Додаток Г. Проект реставрації хати-млина в с. Княжолука,
Долинського р-ну, Івано-Франківської обл. ..................................241

Додаток Д. Концепція і проектні пропозиції експозиції „Німецькі колонії
в Галичині 1772-1939рр.у Львівському скансені
Шевченківський гай” ........................................................................ 242

Додаток Е. Меблі та аксесуари ............................................................................ 257

Додаток Ж. Впровадження ................................................................................. 260

Том ІІ

Додаток К. Матеріали натурних досліджень колоній

Янівський кущ ................................................................................... 263

Городоцький кущ .............................................................................. 295

Жовківський кущ .............................................................................. 316

Щирецький кущ ................................................................................ 349

Перемишлянський кущ ................................................................... 372

Самбірський кущ ............................................................................... 499

Бродівський кущ ............................................................................... 540

Львівський кущ ................................................................................. 556

Меденицький кущ ............................................................................ 566

Стрийський кущ ............................................................................... 603

Долинський кущ ............................................................................. 638

Золочівський кущ ............................................................................ 669

Радехівський кущ ............................................................................. 673

Додаток Л. Архівні матеріали ............................................................................ 686

ВСТУП

Збереження історико-культурних пам’яток як одне з важливих завдань суспільства, не завжди виконувалось, про що свідчить величезна кількість зруйнованих пам’яток архітектури як українського народу, так і пам’яток інших народів, що проживали на території Галичини, і в тому числі самобутніх творінь німецьких колоністів за часів Австро-Угорської імперії.
Поява поселень німецьких колоністів в сільській місцевості Галичини пов’язана з першим поділом Речі Посполитої (в 1772 р.), внаслідок якого Галичина ввійшла до складу Австро-Угорської імперії. Створення сотень німецьких поселень в сільській місцевості стало важливою складовою частиною державної політики колонізації цього краю, яка співпала з періодом реформ усіх сфер економіки, але передусім сільського господарства. У 1931р. в Галичині нараховувалось біля 240 німецьких поселень із статусом колонії, а німці складали 3,5% всього населення краю. Німецькі колонії як самостійне культурне явище в Галичині, припинили своє існування на початку 1940 року, коли, згідно угоди Молотова - Рібентропа, всі колоністи в примусовому порядку були переселені на захоплені Німеччиною західні території Польщі.
Німецькі переселенці принесли з собою свою культуру, передові методи ведення сільського господарства, свою архітектуру: сакральні споруди, школи, житло, яке особливо контрастувало з тогочасним сільським житлом українців в Галичині. Будівлі німецьких колоністів навіть сьогодні в структурі сучасної житлової забудови виділяються своїми солідними розмірами, характерним силуетом, архітектурними деталями.
Актуальність дослідження. Архітектурна спадщина німецьких переселенців в Галичині становить значну вартість, доповнює і урізноманітнює загально історичне надбання України. Однак відсутність автентичних носіїв культури німецьких колоністів веде до швидкого і цілковитого зникнення цього самобутнього явища. В основі процесу руйнування колоній лежать: фізичне старіння будівель і споруд (вік деяких із них сягає 180 і більше років); моральне старіння житлових будинків, що призводить до реконструкції, перебудови, внутрішнього перепланування і зміни їх зовнішнього вигляду. Особливої шкоди завдала колективна система господарювання, що призвела до тотального знищення господарських будівель колоністів. Щороку безслідно зникають назавжди десятки будинків. Ряд будинків, охоплених даним дослідженням, на сьогодні вже припинили своє існування.
В Україні загальні питання соціально-демографічної статистики та історії виникнення і функціонування колоній у Галичині знайшли відображення в роботах М.Драка, П.Сіреджука, П.Штойка. Питанням планування поселень присвячені праці Г.Петришин, О.Олешко, Г.Гайнца, Т.Максимюк. Окремі аспекти організації житла німецьких колоністів знайшли відображення в дослідженнях І.Гнеся та Л.Пархуця. В той же час такі питання, як реальна типологія житлових будинків колоністів, їх планувальна організація, специфіка вирішення окремих елементів, конструкції і будівельні матеріали, особливості формування архітектурного образу житла, а також функціонально-просторова організація садиби та її елементів (господарських будівель і споруд, інженерного облаштування), досі залишались поза увагою дослідників. Не проводились натурні та архівні дослідження житла колоністів. Залишається також нез’ясованим місце і роль житла німецьких колоністів в історії розвитку сільської житлової архітектури Галичини. Повністю відсутня інформація про ступінь автентичності житлових будинків в різних колоніях, їх стан, шляхи збереження.
Невідкладність даного дослідження зумовлена ще й тим, що сьогодні ще не всі будинки в колоніях зазнали суттєвих змін, хоча процеси реконструкції будинків або їх зносів останнім часом пришвидшились. Ще, інколи, трапляються старожили, які жили і спілкувались з колоністами. Вони є носіями дорогоцінної інформації про колонії і охоче, як правило, нею діляться.
Зв'язок з науковими програмами. Напрямок проведеного дослідження підтримується на державному рівні, що відображено у законі України «Про охорону історико-культурної спадщини» від 8.06.2000р. і відповідає основним напрямкам наукової роботи кафедри дизайну та основ архітектури Національного університету «Львівська політехніка» «Вивчення архітектурної спадщини та значення художніх дисциплін у формуванні творчого мислення архітектора».
Мета дослідження виявлення принципів архітектурно-просторової організації житла німецьких колоністів в Галичині у 1772-1939 рр.
Задачі дослідження:
1. Визначити соціально-економічні та архітектурно-будівельні чинники формування і функціонування житла німецьких колоністів.
2. Провести детальне натурне обстеження німецьких колоній з фотофіксацією, зарисовками, інтерв’юванням мешканців та старожилів. Виконати архітектурні обміри житлових будинків і споруд, які зберегли свою автентичність.
3. Провести аналіз архітектурно-типологічних характеристик житлових і господарських будівель німецьких колоністів.
4. Визначити закономірності функціональної та архітектурно-планувальної організації садиб, житлових та господарських будівель німецьких колоністів в Галичині.
5. Визначити місце і роль архітектурно-господарської діяльності німецьких колоністів в історії Галичини та взаємозв’язок із українською архітектурою.
6. Окреслити перспективні підходи до збереження і використання архітектурної спадщини німецьких колоністів в Галичині.
Об’єкт дослідження повністю, або частково збережені будівлі, а також виявлені в архівах та в інших джерелах дані про житлові і господарські споруди німецьких колоністів, збудовані у період з 1772 - 1939р. в Галичині. В ході дослідження проведено 112 наукових експедицій, в ході яких обстежено 68 колоній, виконано архітектурні обміри 59 об’єктів (житлових будинків, господарських будівель і споруд в німецьких колоніях).
Предмет дослідження особливості формування архітектури сільського житла німецьких колоністів 1772-1939рр. в Галичині.
Методи дослідження:
1. Вивчення, аналіз та систематизація наукових розробок, літературних джерел інформації, факторний аналіз.
2. Натурне обстеження поселень німецьких колоністів з фотофіксацією і зарисовками٭, інтерв’юванням мешканців та старожилів колоній.
3. Архітектурні обміри характерних житлових будинків і споруд, які не втратили своєї автентичності, зняття шаблонів найбільш цікавих і значимих архітектурних деталей.٭٭
4. Архівний пошук.
5. Порівняльний аналіз масиву зібраного матеріалу з використанням традиційних загальнонаукових методик.
6. Графічна реконструкція планів і зовнішнього вигляду основних типів садиб.
Межі дослідження хронологічні: від 1772 р. (початок державної колонізації) до 1939/40рр. (депортація колоністів у Німеччину); територіальні: сільські поселення колоністів у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській областях.
Наукова новизна досліджень:
1. Вперше виконано комплексне дослідження маловідомих до цього часу архітектурній науці садиб і будівель німецьких колоністів. Виявлено принципи і закономірності архітектурно-планувальної організації житлових будинків, господарських будівель та споруд у залежності від періоду будівництва, містобудівельної ситуації, місцевої будівельної бази, природних чинників.
2. Виявлено і введено в науковий обіг: - дисперсний (хутірський) тип розселення німецьких колоністів, який набув поширення в кінці XIX ст:
- 59 об’єктів в німецьких колоніях, обміряних і обстежених в ході наукових експедицій 1997- 2005 років:
- 25 об’єктів, запроектованих австрійськими інженерами для забудови колоній, виявлених в результаті архівних пошуків.
3. Прослідковано взаємовпливи архітектурно-будівельної культури німецьких
___________________
* Проведено 112 наукових експедицій, в ході яких обстежено 68 колоній.
** Обміряно і обстежено 59 об’єктів ( житлових будинків, господарських будівель і споруд.)
колоністів і місцевого українського населення Галичини як щодо архітектурно-просторової організації садиби, так і планувальних, конструктивних та художньо-декоративних прийомів вирішення будівель, їх деталей.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що:
1.Створено обширний банк інформації про житло німецьких колоністів, який репрезентує
архітектуру 68-ти обстежених поселень, що існували в Галичині з кінця ХVIII ст. по 1939 р. Проведене дослідження стане найповнішою документацією про житло німецьких колоністів в Галичині, коли внаслідок природного процесу морального і фізичного старіння існуючі ще сьогодні будівлі колоністів припинять своє існування.
2. Матеріали дослідження дозволять обґрунтовано провести реставраційні роботи або здійснити відтворення окремих споруд чи цілих поселень у випадку створення архітектурного заповідника, об’єкту агротуризму, культурно-історичного осередку і т.д. Проведене дослідження стане основою обґрунтування на присвоєння окремим найстарішим, найбільш збереженим будинкам колоністів статусу пам’ятки архітектури.
3. Дослідження має прикладну цінність сьогодні в умовах індивідуалізації сільськогосподарського виробництва в Україні, відродження фермерських господарств, тобто такого життєвого укладу, якого дотримувались німецькі колоністи.
4. Дослідження має і самодостатню науково-пізнавальну цінність, оскільки доповнює наші знання в області архітектури України, висвітлюючи невідомий досі окремий і дуже своєрідний пласт історичної, культурної і архітектурної спадщини Галичини XVIIIXX ст. і може бути використане в навчальному процесі (лекційних курсах, дипломному проектуванні, магістерських роботах).
Впровадження результатів дослідження: 1-Розроблено і передано, у відділ охорони культурної спадщини Львівської облдержадміністрації 10 комплектів документації на об’єкти німецьких колоній, для присвоєння їм статусу пам’яток архітектури; 2- концепція і проектні пропозиції експозиції «Німецькі колонії Галичини ХVIII-ХХст.» у Львівському музеї народної архітектури та побуту «Шевченківський гай»; 3 - Проект реставрації хати-млина, в с. Княжелука, Долинського р-ну, Івано-Франківської обл.; 4 - Інвестиційний проект реконструкції хутора «Шанове» під осередок агротуризму в Городоцькому р-ні, Львівської обл.; 5 - В лекційних курсах «Реставрація і реконструкція будівель та споруд» та «Проблеми реставрації та реконструкції архітектурного середовища» для спеціальності «Архітектура» у Львівському державному аграрному університеті.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертації були виголошені на VIII науковій конференції товариства ім.Шевченка, 3-22 березня 1997р., Львів (доповідь «Порівняльний аналіз традиційного українського житла та житла німецьких поселенців в Галичині початку ХХст.»); на міжнародній конференції «Der Zusammenkunft der Universitatsprofessoren und der Galiziendeutschen» (доповідь «Житло галицьких німців»), 19 квітня 2001р. Львів; на міжнародній науково-практичній конференції «Аграрна освіта і наука на початку третього тисячоліття» (доповідь «Садиби і господарські будівлі німецьких колоністів Галичини в ХIХ ХХст.»), 18-21 вересня 2001р., Львів; на ХVI науковій сесії наукового товариства ім. Шевченка (доповідь «Житло німецьких колоністів, як провідник прогресивних архітектурно-будівельних рішень в практиці сільського житлового будівництва»), 16-17 березня 2005р., Львів; на міжнародній конференції «Галицькі німці політика, культура, архітектура» (доповідь «Сучасний стан та проблеми збереження архітектурної спадщини німецьких колоністів Галичини»), 26 вересня 2005р., Львів.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 4- х розділів,
висновків, бібліографічного переліку у кількості 152 позицій; 158 сторінок основного тексту; 80 ілюстративних та систематизаційних таблиць; 1 том додатків з описами і фотофіксацією будівель в обстежених колоніях, обмірними кресленнями і архівними матеріалами загальним об’ємом 480 сторінок.

Список литературы

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
В історії розвитку сільського житла Галичини помітний слід залишив період колонізації краю переселенцями з Німецьких земель, який тривав з 1772 по 1940р. Внаслідок активної державної політики з боку Австро-Угорщини в історично короткий строк постали і динамічно розвивались сотні колоній з самобутньою архітектурою. Проведене дослідження німецьких колоній на Львівщині, Івано-Франківщині і Тернопільщині дозволило зробити наступні висновки:

1. Встановлено, що колоністи об’єктивно були носіями німецької архітектурно-будівельної культури. На час переселення у німецьких землях найбільш поширеним типом житла були великі 1-2 поверхові 8-10 камерні житлово-господарські будівлі. Висота, освітленість, площі житлових приміщень вже на той час досягли значень, які майже не зазнали змін до початку ХХ століття.
В проектних рішеннях австрійських інженерів прослідковується тогочасний австрійський народний досвід формування сільського житла, особливо східних і центральних регіонів Австрії. При проектуванні забудови колоній австрійські інженери часто застосовували типові проекти будівель, формували великі багатофункційні будівлі з типових планувальних модулів, застосовували методи варіантного проектування.
2. Встановлено, що найвагомішими чинниками розпланування садиб був початковий генплан забудови колонії, а згодом потреби господарства. Ширина ділянки практично не впливала на орієнтацію будинку торцем чи поздовжнім фасадом до вулиці - але визначала тип планувальної організації садиби:
I-тип «моноблок» - при ширині до 40м більшість (80%) садиб утворювались шляхом блокування житлових будинків з господарськими будівлями, або при окремостоячих будинках блокувались самі господарські будівлі; II-тип - павільйонна структура при ширині понад 40м окремостоячі хата і господарські будівлі розміщувались у вигляді каре навколо господарського подвір’я. III тип зблокований - передбачав блокування окремих елементів садиби з утворенням декількох крупних багатофункційних елементів, що формували подвір’я.
3. Житло німецьких колоністів пройшло в своєму розвитку 3 етапи:
I етап (кінець ХVIII-20рр. XIX ст.) спорудження будинків за проектами австрійських інженерів, які за планувальною організацією були дуже економічною інтерпретацією традиційного для Австрії і, частково, Німеччини, сільського житла, але збудованого із характерних для Галичини матеріалів галицькими майстрами;
II етап (20рр. XIX ст. поч. ХХст.) «нова генерація» колоністів, зміцнівши економічно, відкидає цей економічний державний варіант і звертається до прототипів сільського житла, яке вони мали на історичній батьківщині, застосовуючи, по можливості, і традиційні конструктивні схеми, планування, матеріали. Будують вже самі німці-колоністи;
III етап (поч. .ХХ ст. 1939р.) - житло є результатом творчого осмислення досвіду експлуації житла перших двох генерацій, крім того, запозичується позитивний досвід українського населення, а також результати розвитку теорії тогочасної архітектури.
4. Дослідженнями встановлено, що при розбудові садиб колоністи використовували конструктивні прийоми, які на той час застосовувались в німецьких землях: склепінчасті муровані підвали, фахверкові, зрубні і муровані конструкції стін, дерев’яно-балочні перекриття із заповненням дилями, обмотаними саманом, плетені із лози і закидані глиною перегородки. Переважна більшість цих конструкцій мають відповідні українські аналоги. Однак німецькі колоністи першими в сільському житловому будівництві Галичини освоїли несучу конструкцію крівлі типу «стілець», яка забезпечувала зведення крівлі в будинках шириною понад 8м, звільняла горище від підкосів, стійок, забезпечувала роздільну роботу горищного перекриття і крівлі, надавала стійкості 2-схилим крівлям. Застосування «стільця» разом з стаціонарними сходами, міцним перекриттям і вікнами у фронтонах дозволило колоністам започаткувати принципово новий тип житлового будинку з мансардою.
5. Різноманіття функціонально-планувальних рішень житлових будинків колоністів може бути класифіковано, виходячи з 4-х базових характеристик:

- за соціальною приналежністю власника домогосподарства поділялись на:
а) - виробників сільськогосподарської продукції із широким набором приміщень, призначених для утримання свійських тварин або їх обслуговування; б) - будинки сільської інтелігенції, які мали диференційовані житлові приміщення (кабінети, спальні, кімнати прислуги, челяді...); в) - ремісників з майстернями;
- за кількістю функціональних рівнів 4 типи: 1-тип однорівневий; 2-тип з підвалом; 3 напівпідвалом; 4 протомансардний;
- за ступенем інтеграції житлових і господарських функцій -3 типи:
1 роздільні; 2 частково зінтегровані; 3 інтегровані;
- за ступенем просторового розмежування 3-х поколінних сімей -5 типів:
I-тип - диференціація сімейних зон відсутня;
IIтипчасткова (сезонна) диференціація;
III-тип - постійна нерівноцінна диференціація;
IV-тип - дві рівноцінні житлові зони із спільними господарськими приміщеннями;
V-тип - дві рівноцінні практично автономні сімейні зони, з окремими господарськими блоками.
6. Встановлені основні тенденції формування житла колоністів протягом періоду колонізації:
а - інтегровані житлово-господарські комплекси, коли під одним дахом розміщувались і житлові і господарські приміщення, домінували в ХIХ ст. На початку ХХ ст. почався процес їх заміни окремо стоячими житловими будинками і спеціалізованими господарськими будівлями;
б величина житлових будинків поступово зменшувалась що відображається в зменшенні площі забудови будинків від 200мІ до 124мІ (на третину). Відповідно камерність житла змінювалась від 7-10 камерних житлових будинків до 6 - 8 камерних, з домінуванням 6 - камерних.
в - функціональний розвиток житлового будинку еволюціонував в напрямку збільшення кількості і площі спальних кімнат за рахунок зменшення кількості і площі господарських приміщень;
г - комфортність будинків зростала за рахунок збільшення висоти приміщень, рівня їх освітленості, - вдосконалення системи опалення. Колоністи вперше в сільському житлі України вийшли на оптимальні санітарно-гігієнічні і функціональні параметри житлових приміщень: висота житлового приміщення 2.65м; середня площа світлиці 23мІ; спальні 15,5мІ; кухні 14,6мІ; співвідношення площі вікон і площі житлового приміщення 1 : 8.
д - горища житлових будинків еволюціонували в напрямку створення в їх об’ємі спочатку протомансардних приміщень (без опалення і прямого зв’язку з нижнім поверхом) і далі до повноцінних мансард.

7 - Встановлено, що в процесі еволюції житлові будинки німецьких колоністів стали своєрідним каталізатором розвитку і вдосконалення українського сільського житла, як планувальної структури, так і окремих деталей. Ряд характерних елементів німецького житла був запозичений мешканцями сусідніх українських сіл:
- планувальна структура будинку з великими добре освітленими сіньми посередині, з двома входами - парадним і господарським з обох боків будинку, з двома житловими блоками по обидва боки сіней, кожен з яких складається з великої і малої кімнати (в кожному блоці - своя піч );
- мансардний тип житлового будинку, включаючи балкони, піввальмові дахи і конструкцію «стільця» в системі несучих елементів крівлі;
- вхідні елементи будинків: ганки, веранди, двополовинкові двері;
- деякі внутрішні елементи будинків: стеля над сіньми, стаціонарні сходи на горище і в підвал; прийом опалення приміщень, коли устя топки знаходиться в підсобному приміщенні (сінях, коридорі), а нагрівальний елемент (щиток, груба) в опалювальному приміщенні;
- симетрична композиція фасадів з парами вікон, вікна у фронтонах будинків, загрузочні двері - люкарни на бокових фасадах господарських будівель; конструкції дверей і вікон.

8. Визначені найбільш перспективні підходи для збереження архітектурної спадщини колоністів:
- надання статусу пам’яток архітектури найстарішим і найбільш характерним житловим будинкам колоністів (10 об’єктів - першочергових, 14 - у другу чергу);
- запровадження ряду заходів, які зацікавлять сьогоднішніх власників будинків колоністів дбати про їх збереження;
- організація локальних музеїв на місцях, з включенням об’єктів до системи туризму, агротуризму, етнотуризму;
- перенесення окремих об’єктів до Львівського скансену «Шевченківський гай» для організації спеціалізованої експозиції «Німецькі колонії Галичини ХVIII-XXст.».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агасієв І. Німецькі колонії на Волині з кінця XVIII ст. до 1939 р. К.-Подільський, 1992.
2. Баб’юк-Косак Л., Волошинська-Косак М., Волошинський І. Німецькі колонії в Коломиї / В кн. Німецькі колонії Галичини: Історія архітектура культура. За заг. ред. Г. Петришин. Львів: Манускрипт, 1996. С. 154-157.
3. Гайнц Г. К. Закладення поселень періоду йосифінської колонізації в Галичині та особливий приклад Кьонігсау / В кн. Німецькі колонії в Галичині: Історія архітектура культура. За ред. Г. Петришин. Львів: Манускрипт, 1966. С. 80-124.
4. Гнесь І. Житлова забудова німецьких колоністів Львівщини / В кн. Німецькі колонії Галичини: Історія архітектура культура. За заг. ред. Г. Петришин. Львів: Манускрипт, 1996. С. 354- 367.
5. Гнесь Л. Житло німецьких колоністів Галичини поч. ХХ ст. Вісн. № 8. Ін-т Укрзахідпроектреставрація”, 1997. С. 72-75.
6. Гнесь Л. Культура проектування німецького однородинного житла в Галичині (XVIIIXIX ст.). Вісн. № 410. НУ Львівська політехніка”, 2000. С. 166-169.
7. Гнесь Л. Архітектурно-декоративні засоби опорядження житла німецьких колоністів у Галичині. Вісник № 12. Інститут Укрзахідпроектреставрація”, 2000. С. 151-156.
8. Гнесь Л. Еволюція архітектурного образу житла німецьких колоністів у XVIIIXIX ст. в Галичині. Вісн. № 439. НУ Львівська політехніка”, 2002. С. 200-205.
9. Гнесь Л. Садиби і господарські будівлі німецьких колоністів Галичини ХІХХХ ст. Вісн. № 3. Архітектура і сільськогосподарське будівництво. Львів: ЛДАУ, 2002. С. 181-186.
10. Гнесь Л. Хутір як специфічна форма садиби німецьких колоністів у Галичині в ХIX-XIX століття. Вісн. № 5. Архітектура і сільськогосподарське будівництво. Львів: ЛДАУ, 2004. С. 192-199.
11. Гнесь Л. Житлово-виробничі комплекси ХVIII-XX ст. німецьких колоністів Галичини. Сб. науч. тр. Проблемы теории та истории Украины”. № 4, Архитектура наследие и дизайн. Одесса, 2003. С. 8-12.
12. Гнесь Л. Німецькі колонії Галичини в різних соціально-економічних формаціях. Вісн. № 505. НУ Львівська політехніка”, 2004. С. 174-178.
13. Головацький Я. Подорож по Галицькій та Угорській Русі, описана в листах до приятеля А. Лист № 8 від 13 серпня 1839 р. Подорожі в Українські Карпати. Львів: Каменяр, 1993 (збірник, упорядник М.Вальо). С. 85-88.
14. Грубе Г., Кучмар А. Путеводитель по архитектурным формам. Пер. с нем. М.В.Апешечкиной. М.: Стройиздат, 1990. 215 с.
15. Гудченко З.С. Музеї народної архітектури України. К.: Будівельник, 1981. 120 с.
16. Данилюк А.Г. Українська хата. К.: Наук. думка, 1991. 112 с.
17. Данилюк А.Г., Рибак Б.Я. Музей народної архітектури та побуту у Львові: Путівник / Худож. Пікулицький Б.Р. Львів: Каменяр, 1998. 40 с.
18. Данилюк А.Г. Волинь: Пам’ятки народної архітектури: Історико-краєзнавчі статті. Луцьк: Надстир’я, 2000. 100 с.
19. Данилюк А.Г. З глини, дерева і соломи. Пам’ятки народної архітектури Західного Поділля. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2003. 96 с.
20. Данилюк А.Г. Поклонися народному зодчому. Етнографічні нариси про народну архітектуру України. Львів: Монастир Монахів Студійного Уставу: Свічадо”, 1995. 63 с.
21. Данилюк А.Г. До питання про історію української хати ХІІІ серед. XVII ст. / Тези доповідей учасників науково-практичної конференції Духовна культура України: якій їй бути завтра?” Міжнародний фестиваль українського фольклору Берегиня”, 23-26 вересня 1993, Луцьк.
22. Данилюк А. Релікти давнього будівництва. Рівне: Азалія, 1995. 78 с.
23. Дида І. А. Архітектура народного житла в Україні. Львів: В конспекті лекцій з дисципліни Архітектурні традиції України” Національний університет Львівська політехніка.- 42ст.
24. Дедекаєва Л. Закономірності розселення німецьких колоністів в Галичині і зміни у міжвоєнний період 1918-1939років / В кн. Німецькі колонії в Галичині: Історія архітектура культура. За заг. ред. Г. Петришин. Львів: Манускрипт, 1966. С. 292-295.
25. Драк М. Німецьке населення Східної Галичини: розселення та зміни кількісного складу (1772-1857) / В кн. Німецькі колонії в Галичині: Історія архітектура культура. За заг. ред. Г. Петришин. Львів: Манускрипт, 1966. С. 57-67.
26. Ісаєвич Я. Мандри Мартина Груневега маловідомий німецький опис України на переломі ХVII-XVII століть / В кн. Німецькі колонії в Галичині: Історія архітектура культура. За заг. ред. Г. Петришин. Львів: Манускрипт, 1966. С. 33-42.
27. Історія української архітектури / Асєєв Ю.С., Вечерський В.В., Годованюк О.М. та ін.; За ред. Тимофієнка В.І. К.: Техніка, 2003. 472 с.
28. Йосифінська і Францисканська метрики. Київ, 1965.
29. Кармазин-Каковський В. Українська народна архітектура. Хати і дерев’яні церкви XVIII століття з 40 ілюстраціями. Рим: Богослов’я, 1972.
30. Карпачова М.Е. Догородские очаги и начало градообразовательного процесса в Каркассонском районе в средние века // Средневековый город. Вып. 2, изд. Саратовского ун-та, 1974. С. 53-80.
31. Колодрубська О. Сучасні вимоги до рішення однородинного сільського садибного будинку. Сучасні тенденції в архітектурі та будівництві: Зб. наук. пр. ВАТ Київ ЗНДІЕП”: Спецвипуск. К., 2003. С. 22-25.
32. Колонія Розенберг. Картотека та журнал землевласників із зазначенням місця проживання категорій земельних ділянок їх кількості та суми прибутків. Ф. 186, оп. 1, спр. 3688.
33. Колонія Кьонігсау. ЛЦДІА. Ф. 19, оп. 14, спр. 211.
34. Колонія Кімполюнг (Буковина). План будинку лісничого 1817р. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1088.
35. Кулинич І.М., Кривець Н.В. Нариси з історії німецьких колоній в Україні. Київ; Інститут історії в Україні НАН України, 1995. 272 с.
36. Лисюра Ф.Т. Архитектурно-конструктивные основы устройства чердачных и мансардных этажей в малоэтажном жилищном строительстве Украины. Дисс. на соиск. уч. степ. канд. техн. н. Киев-Москва, 1950.
37. Лоїк Г.К. Использование земель при размещении перспективных населенных пунктов в сельськохозяйственных предприятиях горных районов Карпат. Дисс. к. э. н. Львов, 1974.
38. Наулко В. І., Артюх Л.Ф., Горленко В.Ф. Культура і побут населення України. К.: Либідь, 1991. 232 с.
39. Новосад А. Внесок німецьких колоністів у розвиток сільського господарства України / В кн. Німецькі колонії Галичини: Історія архітектура культура. За заг. ред. Г. Петришин. Львів: Манускрипт, 1996. С. 193-195.
40. Николаенко В.А. Архитектурно-планировочная организация индиви­дуаль­ной сельской усадьбы. Дисс. на соиск. уч. степ. канд. арх. Киев, 1989.
41. Ніколаєнко В.А. Типологічні та методологічні проблеми формування індивідуальної малоповерхової житлової забудови в Україні. Дис. на здобуття наук. ступ. докт. арх. Харків, 1999. 35 с.
42. Олешко О., Петришин Г. Теоретичні концепції урбаністики абсолютистської Європи та їх архітектурно-планувальне вирішення в колонізаційних поселеннях / Тези конференції: Архітектура, як відображення ідеології. Львів, 1996.
43. Пархуць Л. З історії українсько-німецьких взаємовпливів у житловій архітектурі Бойківщини к. ХІХ середини ХХ ст. / В кн. Німецькі колонії Галичини: Історіяархітектура культура. За заг. ред. Г. Петришин. Львів: Манускрипт, 1996. С. 373-402.
44. Пацула Й. Історичні передумови, політичні стимули та морально-соціальні наслідки масового переселення волинських німців до їх історичної батьківщини на початку другої світової війни / В кн. Німецькі колонії Галичини. За заг. ред. Г. Петришин. Львів: Манускрипт, 1996. С. 196-203.
45. Петришин Г., Олешко О. Містобудівельно-архітектурний аналіз німецьких колоній в Галичині / В кн. Німецькі колонії Галичини. За заг. ред. Г. Петришин. Львів: Манускрипт, 1996. С. 307-333.
46. План будинку в с. Бухачівці власника колонії Ландау. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1504.
47. План будинку вівчаря, стайні, вхідної брами на хуторі Фрідерікенгоф станового економічного закладу1827 р. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1782.
48. План будинку вівчаря і стайні, возовні в с. Вишньове, 1831 р. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1515.
49. План будинку вівчаря, підвалу і стаєнь в Дороговижі. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1530.
50. План будинку вівчаря і стайні в с. Вишньова, 1831 р. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1545.
51. План будинку вівчаря і стайні для корів у с. Венглівка, 1804 р. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1507.
52. План будинку у Винниках, 1822 р. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1510.
53. План будинку і господарської будівлі переселенців у Бібці, 1785 р. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1488.
54. План будинку контролера в Дороговижі, 1817 р. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1531.
55. План будинку контролера в кол. Мокротин, 1816 р. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1625.
56. План будинку лісничого в с. Ноймарк. Буковина, 1804 р. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1104.
57. План будинку орендаря стайні і возовні в с. Волиця, Теребовлі, 1808 р. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1516.
58. План будинку пастора в кол. Гартфельд, 1806 р. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1408.
59. План будинку пастора, стайні і возовні в Угартсгалі, 1809 р. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1443.
60. План будинку переселенців в с. Вишенька, 1818 р. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1513.
61. План будинку переселенців кол. Еренфельд, 1827 р. ЛЦДІА. Ф. 186, оп. 2, спр. 460.
62. План будинку писаря в Дороговижі, 1818 р. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1532.
63. План будинку податкового писаря в к. Розенберг, 1832 р. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1652.
64. План будинку старости в кол. Кімполюнзі, 1810 р. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1591.
65. План будинку орендаря в с. Бориня, 1815 р. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1496.
66. План будинку управителя маєтків в Винниках, 1811 р. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1509.
67. План будинку управителя маєтком с. Дороговиж, 1819 р. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1533.
68. План возовні і стайні в кол. Угартсгалі. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1442.
69. План гутника в с. Качика, 1815 р. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1589.
70. План парафіяльного будинку в Вайсенберзі, 1806 р. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1399.
71. План стайні для волів і квартира вівчаря та служби в Дороговижі, 1805 р. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1535.
72. Плани стайні і конюшні, 1815 р. ЛЦДІА. Ф. 726, оп. 1, спр. 1256.
73. Присяжний К. Виникнення та розвиток кахлевих печей. Пропозиції до реставрації. Вісник № 13. Інститут Укрзахідпроектреставрація”, 2003. С. 109-122.
74. Прибега Л.В. Народное зодчество Украины: Охрана и реставрация. К.: Будівельник, 1987. 103 с.
75. Радович Р. Особливості житла південно-західної частини Волині (друга пол. ХІХ поч. ХХ ст.) / Записки НТШ. СС ХХІІІ, 1992. С. 95-105.
76. Репин Ю. Архитектура жилища. К.: КП НИИСЕП” ППЦ Тираж”, 2003. 288 с.
77. Рудницький А. Проблеми охорони спадщини в Галичині і міжнародна співпраця / Архітектура Галичини ХІХХХ ст. під ред. Б.Черкеса, М.Кубеліка, Е.Гофер. Львів, 1996.
78. Самойлович В.П. Українське народне житло. К.: Наук. Думка, 1972, 56 с.
79. Самойлович В.П. Народное архитектурное творчество (по материалам Украинской ССР). К.: Будівельник, 1977. 232 с.
80. Самойлович Ю.В. Архитектура сельского усадебного жилища западного региона Украинской СССР. Дисс. на соиск. уч. степ. канд. арх. К., 1987.
81. Сельское жилище. Научно-исследовательский институт теории, истории и перспективных проблем советской архитектуры в г. Киеве (Киев НИИТИ). К.: Будівельник, 1976. 176 с.
82. Сілецький Р. Сільське поселення та садиба в українських Карпатах ХІХ поч. ХХ ст. К.: Наукова думка, 1994. 139 с.
83. Січинський В. Українська хата в околицях Львова. Львів: НТШ, 1924.
84. Сіреджук П. Німецька колонізація Прикарпаття (кінець XVIII поч. XX ст.) / Німецькі колонії Галичини. За заг. ред . Г. Петришин. Львів: Манускрипт, 1996. С. 75-79.
85. Тимофієнко В. Історія української архітектури. К.: Техніка, 2003. 472 с.
86. Франко І.Я. Eine ethnologische Expedition in das Bojkenland zeitscrift fur ostereeichishe Volkskunde. Heft I-II. 1905. С. 27.
87. ЦДІАУЛ. Ф. 276, оп. 1, спр. 1782.
88. Черкасова Є.Т. Загородные усадебные комплексы Харьковщины второй половины ХVIII начала ХХ вв. Автореф. дисс. канд. архитектуры. М., 1985. 17 с.
89. Черкес Б. Екологічні проблеми, урбаністичні закономірності і тенденції розселення у Львівській обл. / Екологія культури: Історія, традиції, сучасність. Тези доповнення та повідомлення мал. конференції. Львів. Травень, 1990.
90. Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т. Археологія та стародавня історія України. Курс лекцій. К.: Либідь, 1992. 376 с.
91. Юрченко П.Г. Народное жилище Украины. М.: Государственное архитектурное издательство Академии Архитектуры СССР, 1941.
92. Штойко П. Географія німецьких колоній у Галичині кінця ХVIII початку ХХ століть / В кн. Німецькі колонії Галичини. За заг. ред. Г. Петришин. Львів: Манускрипт, 1996. С. 68-74.
93. Anonymes Bauen; Nordburgenland. Institut fьr stдdtebau an der akademie der bildenden Kьnste, Wien. Leitung: Roland Rainen. Verlag Galerie Welz. Salzburg, 1961, 118 s.
94. Antje Kluge-Pinsker. Wohnen im hohen Mittelalter: Geschichte des Wohnens. Band 2. 5001800 Hausen-Wohnen-Residieren. DVA. Herausgegeben von Ulf Dirlmeir. Deutsche Verlags Anstalt Stuttgart, 1998, s. 85228.
95. Bauernhцfe erhalten neu gestalten. Einspringer, Doppeleinspringer (II). Mьhlviertel. Verband der Europ. Landwirtschaft CEA. Projektgruppe Raumordnung. Linz, 1985.
96. Bredetzky, Samuel: Historisch-statistischer Beytrag zum deutschen Kolonialwesen in Europa, Nebst einer Kurzen Darstellung der deutschen Ansiedlungen in Galizien in alphabethischer Ordnung. Bruenn, 1812.
97. Bund der christlichen Deutschen in Galizien (Hg): Das Deutschtum in Galizien. Seine geschichtliche Entwicklung und gegenwaertige Lage. Lemberg, 1914.
98. Deutsche Dorfskunft von Konrad Halm B