Стильові особливості палацових та садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII – першої половини ХІХ ст. : Стилевые особенности дворцовых и усадебно-парковых ансамблей Галиции конца XVIII - первой половины XIX в.

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Львівська академія мистецтв

На правах рукопису

Левкович Наталія Ярославівна

УДК 728.83. + 712.25

Стильові особливості палацових та садибно-паркових ансамблів
Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст.

18.00.01. Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури

дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

Науковий керівник
Кравченко Ярослав Охрімович,
доцент, кандидат мистецтвознавства

Київ 2004

ЗМІСТ

ВСТУП.4
РОЗДІЛ 1 ІСТОРІОГРАФІЯ. ДЖЕРЕЛА ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ10
РОЗДІЛ 2 АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАЛАЦОВИХ ТА САДИБНО-ПАРКОВИХ АНСАМБЛІВ ГАЛИЧИНИ кінця XVIII ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ. .25
2.1. Архітектурно-планувальні особливості палацових та садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII ст.28
2.2. Архітектурно-планувальні особливості палацових та садибно-паркових ансамблів Галичини першої чверті ХІХ ст.57
2.3. Архітектурно-планувальні особливості палацових та садибно-паркових ансамблів Галичини другої чверті ХІХ ст..73
РОЗДІЛ 3 ОБ’ЄМНО-ПРОСТОРОВИЙ РОЗВИТОК ПАЛАЦОВИХ ТА САДИБНО-ПАРКОВИХ АНСАМБЛІВ ГАЛИЧИНИ КІНЦЯ XVIII ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ. ...85
3.1 Періодизація розвитку палацового та садибно-паркового будівництва Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст85
3.2. Просторова структура палацових та садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст91
3.3. Ландшафтно-планувальний уклад паркових зон палацових та садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст101
РОЗДІЛ 4 СИНТЕЗ АРХІТЕКТУРИ І СКУЛЬПТУРНОГО ДЕКОРУ В ПАЛАЦОВИХ ТА САДИБНО-ПАРКОВИХ АНСАМБЛЯХ ГАЛИЧИНИ КІНЦЯ XVIII ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ. .112
4.1. Художні особливості об’ємно-просторової пластики палацових та садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст.113
4.2. Монументально-декоративне оздоблення палаців та садиб Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст119
ВИСНОВКИ133
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.136
СПИСОК ІЛЮСТРАЦІЇ148
ДОДАТОК А. ІЛЮСТРАЦІЇ.151

ВСТУП

У кінці XVIII першій половині ХІХ ст. українське мистецтво перебувало під всеохопним впливом культури класицизму, явища багатогранного і неоднозначного. Галичина в цей період як провінція Австро-Угорської імперії не була відірвана від загальноєвропейського культурного процесу. Ідеї класицизму знайшли своє втілення в мистецтві, найбільш повно в архітектурі краю. Це цікава сторінка в історії української архітектури, тісно пов’язана з розвитком архітектури Західної та Центрально-Східної Європи, а саме Франції, Австрії, Польщі. Архітектура Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст. представлена численними громадськими, адміністративними, культовими, палацовими та садибно-парковими ансамблями. Їх будівництво характеризувалося виключним розмахом та розмаїттям, віддзеркалюючи у гармонійних і вишуканих формах художні смаки і світогляд архітекторів, скульпторів, художників і, врешті, замовників. Авторами цих пам’яток були талановиті будівничі Ю.Глоговський, Ф.Трешер, А.Вондрашка, Ф.Бауман, П.Нобіле, Ю.Бем, Л.Піхль, Я.Зальцман та багато інших.
Класицистична архітектура Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст. активно розвивалася у зв’язку з потребами тогочасного суспільства, про що свідчать численні збережені пам’ятки. Однак поки що вони не стали предметом окремого наукового дослідження і залишилися поза увагою істориків і теоретиків архітектури. Цілком зрозуміло, що палацові та садибно-паркові ансамблі не розвивалися самі по собі, а були генетично пов’язані з розвитком громадського, адміністративного будівництва, теорією містобудування, загальними домінантними процесами тогочасної культури.
Актуальність дисертаційного дослідження визначається необхідністю вивчення стилістичних й архітектурно-планувальних особливостей палацових і садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст. Масові руйнації пам’яток архітектури привели до катастрофічної ситуації: на жаль, на сьогодні більшість досліджуваних об’єктів є втраченими. Знищення культурної спадщини, недбале використання і пристосування будівель до сучасних потреб, несанкціоновані реставрації, відсутність комплексного наукового дослідження, присвяченого палацовому та садибно-парковому будівництву Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст. є причиною неповного висвітлення низки тем в історії української архітектури і мистецтва. Наше дослідження буде актуальним для проведення подальших наукових розвідок, консервацій, реставрацій та реконструкцій об’єктів.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є дослідження архітектурно-планувальних й стилістичних особливостей палацових та садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст. з урахуванням історичних, соціокультурних чинників.
Для досягнення зазначеної мети було поставлено наступні завдання:
1. Обстежити, зафіксувати та картографувати об’єкти дослідження на теренах Львівської, Тернопільської та частково Івано-Франківської областей, визначити стан їх збереження.
2. Дослідити особливості вирішення об’ємно-просторових і архітектурно-планувальних композицій палацових та садибно-паркових ансамблів.
3. Проаналізувати процеси формування класицистичної архітектури Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст.
4. Розглянути художньо-стилістичні особливості монументально-декоративного оздоблення палацових і садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст.
Об’єктом дослідження обрано існуючі, частково втрачені та знищені палацові та садибно-паркові ансамблі Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст.
Предметом дослідження визначено стильові особливості палацових та садибно-паркових ансамблів кінця XVIII першої половини ХІХ ст.
Основою для написання наукової роботи стали палацові та садибно-паркові ансамблі Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст., а також архівні матеріали Львівського державного історичного архіву, Тернопільського історичного архіву, літературні джерела з Наукової бібліотеки НАН України ім. В.Стефаника, Наукової бібліотеки Національного університету Львівська політехніка”, Наукової бібліотеки Львівської академії мистецтв, бібліотеки Галереї мистецтв у Львові, а також матеріали авторських польових досліджень 1999 2002 рр.
Територіальний ареал дослідження охоплює історичні землі Східної Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст. (1772 1848 рр.). За сучасними територіальними межами це адміністративні райони Львівської, Тернопільської та частково Івано-Франківської областей України.
Хронологічні межі дослідження охоплюють кінець XVIII першу половину ХІХ ст. період найбільш яскравого розквіту класицистичної архітектури Східної Галичини. Однак за необхідності екскурсів у більш давні періоди, залучаються відомості та матеріали відповідного часу.
Методологічною основою дослідження стали принципи історизму у вивченні архітектури. Методом дослідження обрано системний аналіз матеріалу, відповідно до якого палацові та садибно-паркові ансамблі Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст. піддаються порівняльно-історичному, формально-типологічному аналізу на міждисциплінарному рівні архітектурно-теоретичному, мистецтвознавчому, історичному.
Наукова новизна дисертаційного дослідження визначається метою і завданнями: опираючись на теоретичні досягнення попередніх дослідників, подається загальна характеристика становлення та особливостей розвитку класицизму як стилю в палацовій та садибно-парковій архітектурі Галичини. Розглянуто і систематизовано широке коло пам’яток, подано аналіз їх композиційно-планувальних схем, стилістичних та образно-мистецьких особливостей.
Теоретичне значення роботи полягає у тому, що результати дослідження доповнюють історію української архітектури. Визначення стильових особливостей палацових та садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст. стане важливою складовою досліджень локальних рис формотворення в архітектурі Галичини.
Практичне значення та застосування результатів дослідження визначається його актуальністю та науковою новизною при вирішенні архітектурно-теоретичних, мистецтвознавчих і загальнонаукових проблем. Результати нашого дослідження можуть бути використані при проведенні реставрації та консервації, відтворення та реконструкції втрачених пам’яток, при оцінці історико-культурного значення пам’яток з метою їх захисту і збереження. У вузівській практиці при читанні спецкурсів чи окремих розділів теоретичних курсів, що стосуються культури, архітектури та мистецтва класицизму в Україні, зокрема в Галичині.
Особистий внесок автора полягає в тому, що в основу дослідження було покладено матеріали, отримані в результаті польових експедицій, проведених упродовж 1999 2002 рр. Обстежено та опрацьовано збережені пам’ятки у Львівській, Тернопільській та частково Івано-Франківській областях. Проаналізовано значний архівний та літературний матеріал з бібліотек та архівів Львова, Тернополя. На основі дослідження архівних та літературних джерел, результатів експедиційної діяльності вперше введено в науковий обіг низку пам’яток: палацово-паркові комплекси в селах Струсів, Неслухів, Йосипівка тощо.
Апробація результатів на наукових конференціях: Другі міжнародні філософсько-культурологічні читання Діалог культур: Україна у світовому контексті. Мистецтво і освіта” (Львів, 1998), ХХХІХ, ХХХХ науково-творчих конференціях професорсько-викладацького складу ЛАМ (Львів, 2000, 2001), конференції Сакральне мистецтво. Традиції. Сучасність. Перспективи.” (Львів, 2001).
Обсяг і структура дисертації. Дисертація, загальним обсягом 135 сторінки основного тексту, складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку літератури (136 позицій), списку ілюстрацій, додатку А, ілюстрацій (48 позицій).
Основні положення дисертації викладені у наукових статтях:
1. Палацові та садибно-паркові ансамблі Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст. До питання побудови ансамблю // Вісник НУ Львівська політехніка”. Архітектура” № 439. Львів, 2002. С. 246 250.
2. Садибна архітектура Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст. // Проблемы теории и истории архитектуры Украины. Сборник научных трудов/ Одеська державна академія будівництва і архітектури. Архітектурний інститут. Вип. 3. Одесса: Астропринт, 2002. С. 49 51.
3. Палацово-паркові ансамблі Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст. // Українська академія мистецтв. Дослідницькі та науково-методичні праці. Вип. 10. Київ, 2003. с. 37 47.
4. Палацові та садибно-паркові ансамблі Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст. Особливості зонального розмежування ансамблів // Проблемы теории и истории архитектуры Украины. Сборник научных трудов/ Одеська державна академія будівництва і архітектури. Архітектурний інститут. Вип. 4. Одесса: Астропринт, 2003. С. 38 40.
5. Палацові та садибно-паркові ансамблі Галичини епохи класицизму. До питання періодизації // Народознавчі зошити. 2000. Зош. 5. С. 900 905.

6. Маловідомі споруди архітектора Фридерика Баумана // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Дрогобич: Вимір, 2000. С. 177 187.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Аналізуючи процеси становлення та розвитку класицизму в архітектурі Галичини, стильові особливості палацових і садибно-паркових ансамблів кінця XVIII першої половини ХІХ ст., можна зробити наступні висновки:
1. Класицизм мав міцне підґрунтя для розвитку у вигляді стійких місцевих традицій, а також сторонніх західно- та центральноєвропейських впливів. Слід відзначити, що всі варіанти стилю в Галичині розвивалися в одному загальному напрямі, спираючись на теоретичні досягнення провідних філософів, художників, архітекторів і кращі зразки пам’яток європейської архітектури. Основними процесами, що спричинили розвиток палацової та садибно-паркової архітектури Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст., стали: активна розбудова краю, ріст економіки, відкриття нових громадських навчальних закладів, театрів, поява цілої плеяди професійних архітекторів, вихованих на місцевих традиціях та у дусі європейської архітектурної школи, що працювали для місцевого замовника і дотримувалися провідних орієнтирів європейських архітектурних шкіл.
2. На основі історико-порівняльного аналізу стильових особливостей 52-х палацових і садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст. у роботі доведено, що:
І. Наприкінці XVIII ст. у побудові палацових та садибно-паркових ансамблів стійкими були традиції попередніх епох, зокрема, бароко, а також варшавської архітектурної школи, через посередництво якої у Галичині поширювалися впливи класицизму. У зазначений період класицизм у Галичині став загальноприйнятим архітектуриним стилем. Стилістика класицизму використовувалася при спорудженні адміністративних, громадських споруд, палацових та садибно-паркових ансамблів. Композиційним центром палацових та садибно-паркових ансамблів кінця XVIII ст. був палацовий корпус або житловий будинок садиби, оточений по колу або по периметру господарськими приміщеннями. Характерним було використання простих форм, доричної та іонічної ордерних систем.
ІІ. У першій чверті ХІХ ст. значний вплив на архітектуру Галичини справляла віденська мистецька школа. У будівництві заміських комплексів простежується певна уніфікованість та однотипність забудови. Перевага надається відкритим, фронтальним композиціям. Формується тип одноповерхового палацу, спорудженого на підвищенні та домінуючого над загальним середовищем. Поширеним був тип вписаного в природний рельєф палацу. Акцентами фасадів споруд були ризаліти та портики, здебільшого, іонічного ордеру.
ІІІ. Друга чверть ХІХ ст. характеризується поширенням впливів початково ампіру, а згодом бідермаєру. Центральні об’єкти ансамблів споруджуються на природних пагорбах або штучних підвищеннях, завдяки чому домінують над загальним середовищем забудови. При спорудженні невеликих садибних комплексів визначальними стають традиції народної архітектури. У монументально-декоративному оздобленні надається перевага світлотіньовим, кольоровим, фактурним контрастам.
3. Запропоновано уточнену періодизацію архітектури класицизму в Галичині:
І. Перші палацово-паркові ансамблі класицизму на теренах Галичини були споруджені на початку XVIII ст. і мали безпосередній стильовий зв’язок із класицизмом Франції XVII ст. і польським мистецтвом початку XVIII ст.
ІІ. Наступний етап поширення стилю припадає на третю чверть XVIII ст. Складність датування цього етапу зумовлює незначна кількість пам’яток архітектури класицизму, споруджених поряд з бароковими.
ІІІ. Провідним стилістичним напрямом класицизм стає в кінці XVIII першій половині ХІХ ст. Цей етап можна датувати 1772 1850 рр., він поділяється на три періоди: становлення стилю (1772 1800 рр.), розквіт (1800 1830 рр.), занепад (1830 1850 рр.).
4. Наприкінці XVIII початку ХІХ ст. у Галичині сформувалося п’ять типів архітектурної забудови ансамблю: 1) П-подібна замкнута композиція; 2) довільна композиція; 3) прямокутна, в якій будівлі розташовуються геометрично правильно і вписуються в прямокутник; 4) центрична, в якій центральна будівля геометрично цілісно не пов’язана з рештою споруд; 5) підковоподібна, де будівлі в плані нагадують форму підкови і з’єднані між собою критими галереями. Важливим чинником при виборі планувальної композиції палацових та садибно-паркових ансамблів були особливості природного ландшафту. Його вплив позначився на просторовій орієнтації, а також на зональному розмежуванні ансамблів. Спосіб життя та ведення господарства провели чіткий розподіл між зонами ансамблю. При побудові великих палацово-паркових комплексів основна увага зосереджувалась на відповідності до репрезентативних функцій. Таким чином, парадна частина була ядром всієї композиції, господарським приміщенням відводилася другорядна роль. При спорудженні невеликих садибних комплексів, функцією яких була відповідність господарським потребам основна увага будівничих зосереджувалася на приватній зоні ансамблів.
5. Виділено три способи розташування палацових та садибно-паркових ансамблів відносно загальної забудови населеного пункта: 1) ансамбль поза межами забудови; 2) ансамбль на краю забудови; 3) ансамбль у структурі забудови. Подібне розташування обумовлювало композицію побудови, і впливало на розміри ансамблів.
6. При закладенні парків палацових та садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст. перевага надавалась ландшафтному типу побудови композиції. Регулярне планування передбачалось тільку у центральній частині ансамблю. Характерними для Галичини є парки-сади ужиткового характеру. Дендрологічну основу становили дерева місцевої флори.
7. Окреслено роль і місце об’ємно-просторової пластики у формуванні композиції палацових та садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст. Розглянуто художньо-стилістичні особливості монументально-декоративного оздоблення об’єктів дослідження. Визначено, що декор палаців та житлових будинків садиб виконував допоміжну функцію, акцентуючи конструктивні деталі. Поширеними були декоративні мотиви, притаманні стилістиці класицизму.
Вирішення поставлених у дисертаційному дослідженні завдань дає можливість визначити основні етапи становлення та розвитку стилю класицизм в архітектурі палацових і садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст., типологізувати забудову об’єктів, провести чітке розмежування структури комплексів. У роботі проведено аналіз композиційно-планувальної забудови, художньо-стилістичних особливостей палацових та садибно-паркових ансамблів Галичини, вирішених у стилі класицизм.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ададуров В. Галицькі Русини у концепціях польської політики Франції та Австрії 1805 1812 років (До постановки питання) // Україна. К., Львів: НАНІ, 1996. Вип. ІХ. С. 38-60.
2. Алексеев С. Архитектурный орнамент. М.: Государственное издательство литературы по строительству и архитектуре, 1954. 135 с.
3. Антонович Д. Скорочений курс історії українського мистецтва. Прага: Видавництво Українського університету, 1923. 182 с.
4. Аркин Д. Архитектура эпохи Французской буржуазной революции. М.: Издательство Академии архитектуры СССР, 1940. 80 с.
5. Аркин Д. Образы архитектуры и образы скульптуры. М.: Искусство, 1990. 399 с.
6. Архітектурна спадщина України. Питання історіографії та джерелознавства української архітектури /Ред. В. Тимофієнко. Т.3. Ч.1. К.: Українознавство, 1996. 268 с.
7. Бартенев И. Батажкова В. Очерки истории архитектурных стилей: Учебное пособие. М.: Изобразительное искусство, 1983. 384 с.
8. Бартенев И. Батажкова В. Русский интерьер XVIII XIX вв. М.: Сварог и К, 2000. 128 с.
9. Безродный П. Архитектурные термины: Краткий русско-украинский словарь. К.: Будівельник, 1993. 446 с.
10.Безсонов С. Архитектура Западной Украины. М.: Издательство Академии архитектуры СССР, 1946. 95 с.
11.Бенуа Ф. Искусство Франции эпохи Республики и Первой империи (1793 1814). М.: Искусство, 1940. 410 с.
12.Большаков А. Декоративная лепка. Л., М.: Государственное издательство по строительству и архитектуре, 1951. 156 с.
13.Буало Н. Искусство поэтическое. М.: Наука, 1982. 242 с.
14.Вансалов В. Эстетика, искусство, искусствознание: Вопросы теории и истории. М.: Изобразительное искусство, 1983. 440 с.
15.Вечерський В. Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України. К.: НДІТІАМ Голов. Київ архітект., 2002. 594 с.
16.Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII початок ХХ ст.). Львів: Світ, 1996. 448 с.
17.Винкельман И. Избранные произведения и письма. М., Л.: Академия, 1935. 688 с.
18.Винниченко В. Відродження нації. Репринтне видання 1920 р. К.: Політвидав України, 1990. Ч.1. 348 с.; Ч.2. 328 с.; Ч.3. 542 с.
19.Виноград З. Библиография по архитектуре. Указатель непереодических изданий на русском языке. М.: Издательство Академии Архитектуры СССР, 1940. 106 с.
20.Виппер Б., Ливанова Т. История европейского искусствознания. Первая половина ХІХ века. М.: Наука, 1965. 362 с.
21.Владимиров В. Город и ландшафт: проблемы, конструктивные задачи, решения. М., 1986.
22.Всеобщая история архитектуры: В 12 т. Т.VII. М.: Стройиздат, 1969. 618 с.
23.Вуйцик В. Львівський архітектор Франціск Кульчицький// Укрзахідпроектреставрація. Вісник. Число 5. Львів: В-во оо.Василіан Місіонер”. С. 68 83.
24.Горбенко Е. Памятники градостроительства и архитектуры стиля классицизма Киевской области// Памятники архитектуры Украины. К.: , 1986. С. 156 167.
25.Гординський С. Класицизм// Енциклопедія українознавства. Львів: Молоде життя. Т.3. 1047 с.
26.Городиський А., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині. Львів: Каменяр, 1998. 294 с.
27.Девіс Н. Європа. Історія. К.: Основи, 2000. 1464 с.
28.Декоративное садоводство и садово-парковое строительство. К.: Будівельник, 1985. 182 с.
29.Дмитренко Я. О развитии материалистической философии на Украине (кон. XVIII нач. ХІХ). М.: Вопросы философии, 1951.
30.Довідник по історичних місцях Львівщини //Яцкевич Е., Колісник В. Львів: Каменяр, 1954. 122 с.
31.Заварихин С. Русская архитектурная критика сер. XVIII нач. ХІХ вв. Л.: Издательство ЛГУ, 1989. 221с.
32.Затенацький Я. Українське мистецтво. Перша половина ХІХ ст. К.: Мистецтво, 1965. 100 с.
33.Иконников А., Степанов Г. Основы архитектурной композиции. М.: Искусство, 1971. 224 с.
34.Ігнаткін І. Палаци і парки України. (Матеріали на допомогу лектору). К.: Знание, 1966. 24с.
35.Історія міст і сіл Львівської області: Бібліографічний покажчик./Скл. Грайданс Ю. Львів: Каменяр, 1977. 404 с.
36.Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Івано-Франківська область/ Голова ред. колегії Тронько П. К.: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1971. 639 с.
37.Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область/ Голова ред. колегії Тронько П. К.: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1973. 979 с.
38.Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Тернопільська область/ Голова ред. колегії Тронько П. К.: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1973. 974 с.
39.Історія українського мистецтва: В 6 т. Т. 4. К. 1. К.: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1969. 364 с.
40.Історія української культури /За ред. Крип’якевича І. К.: Либідь, 1991. 656 с.
41.Історія української літератури. Т.1. К.: Наукова думка, 1987. 480 с.
42.Клименюк Т. Львівська архітектурна школа. До історії створення. //Архітектура України. 1991. - №5. С. 3.
43.Коваленская Н. Из истории классического искусства. М.: Советский художник, 1988. 280 с.
44.Коваленская Н. История русского искусства XVIII в. М.: Советский художник, 1988. 278 с.
45.Коваленская Н. Русский классицизм. Живопись, скульптура, графика. М.: Искусство, 1964. 408 с.
46.Ковальчук Х. Львівські палацові споруди першої половини ХІХ ст.// Вісник Державного університету Львівська політехніка”. 2000. - № 410: Архітектура. С. 104 107.
47.Ковальчик Є. Пізньобарокові магнатські резиденції на Волині та Львівщині. // Українське барокко та європейський контекст. К.: Наукова думка, 1991. 255 с. С. 50 63.
48.Косаревский И. Основные памятники дворцово-паркового искусства Приднепровья (ІІ пол. XVIII XIX вв.) // Памятники архитектуры Украины. К.: Издательство НДІТІАМ, 1986. С. 185 201.
49.Крвавич Д. З історії української архітектурно-декоративної пластики// VII наукова конференція, присвячена підсумкам науково-дослідної та творчої роботи кафедри скульптури Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва за 1966 р. Львів: Видавництво Львівського державного університету ім. Івана Франка, 1976. 92 с.
50.Кривенко А., Крощенко Л. Комплексні дослідження історико-культурної спадщини Вишнівця // Архітектурна спадщина України. Випуск 3. Частина 2 / Ред. Тимофієнко В. С. 198 208.
51.Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові. Львів: Каменяр, 1991. 167 с.
52.Кулагин А. Архитектура дворцово-усадебных ансамблей Белоруссии в конце XVIII первой половины ХІХ вв. Минск: Наука и техника, 1981. 134 с.
53.Левкович Н. Палацові та садибно-паркові ансамблі Галичини кінця XVIII першої половини ХІХ ст. До питання побудови ансамблю //Вісник НУ Львівська політехніка”. Архітектура” №439. Львів, 2002. С.246 250.
54.Левкович Н. Маловідомі споруди Фридерика Баумана// Дрогобицький краєзнавчий збірник. Дрогобич: Вимір, 2000. С. 177 183.
55.Лещенко Н. Принципи реконструкції архітектурних споруд історичних ансамблів малих міст Західної України: Автореферат дисертації на здоб. наук. ступ. канд. архітектури. 18.00.02. К., 2000. 19 с.
56.Липка Р. Процеси міграції в Центрально-Східній Європі та їх вплив на формування художньої культури Галичини / Німецькі колонії Галичини. Історія архітектура культура. Львів: Манускрипт, 1996. 464 с.
57.Литвинов В. Ідеї раннього просвітництва у філософській думці України. К.: Наукова думка. 151 с.
58.Логвин Г. По Україні. Стародавні мистецькі пам’ятки. К.: Мистецтво, 1968. 463 с.
59.Логвин Г. Украинское искусство X XVIII вв. М.: Искусство, 1963. 292 с.
60.Лоренц С., Роттермунд А. Классицизм в Польше. Варшава: Аркадия, 1984. 366 с.
61.Лукомские В. и Г. Вишневецкий замок, его история и описание. Спб., 1912. 42 с.
62.Лукомский Г. Галиция в ее старине. Очерки по истории архитектуры XII XVIII вв. Пг.: Издательство товарищества Р. Гомет и А. Вильборг, 1925. 127 с.
63.Малаков Д. По Брацлавщине: (От Винницы до Тульчина). М.: Искусство, 1982. 174 с.
64.Мастера архитектуры об архитектуре (п.ХІХ ХХ вв) /Ред. И. Иконникова. М.: Искусство, 1972. 590 с.
65.Мастера искусства об искусстве. М.: Искусство, 1982. Т.3. 356 с.
66.Матеріали до культурної історії Галицької Руси XVIII XIX ст. Львів: Видавництво Університету, 1902. 92 с.
67.Митці України. Енциклопедичний довідник / Ред. Кудрицький А. К.: Українська енциклопедія ім. М.Бажана, 1992. 848 с.
68.Михайлишин О. Палацово-паркові ансамблі Волині ІІ-ї половини XVIII XIX ст. (Еволюція, композиція, стилістика) // Українська культура. Минуле, сучасне, шляхи розвитку. Рівне: Поліграфічна фабрика Діва”, 1999. 301 с.
69.Михайловский И. Теория классических архитектурных форм. М.: Издательство Академии Архитектуры СССР, 1944. 269 с.
70.Наливайко Д. Искусство: направления, течения, стили. К.: Мистецтво, 1981. 262 с.
71.Нариси історії архітектури Української РСР. (Дожовтневий період). К.: Держбудвидав УРСР, 1957.
72.Некоторые вопросы теории изобразительного искусства: Сб. статей. Л.: Искусство, 1933. 141 с.
73.Овсійчук В. Архітектурні пам’ятки Львова. Львів: Каменяр, 1972. 72 с.
74.Овсійчук В. Класицизм і романтизм в українському мистецтві. К.: Дніпро, 2001. 446 с.
75.Олешко О. Планувально-композиційний уклад поселень німецьких переселенців в Галичині кінця XVIII початку ХХ ст./ Автореферат дисертації на здоб. наук. ступ. канд. архітектури. 18.00.01. Львів, 1999. 19 с.
76.Пам’ятки архітектури та містобудування: Довідник державного реєстру національного культурного надбання України. К.: Техніка, 2000.
77.Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Т.3. К.: Будівельник, 1986.
78.Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Т.4. К.: Будівельник, 1986. 375 с.
79.Петрович Д. Теоретики пропорций. М.: Стройиздат, 1979. 192 с.
80.Прибега Л. Кам’яне зодчество України: Охорона та реставрація. К.: Будівельник, 1993. 69 с.
81.Проблемы стилей в западноевропейском искусстве XV XVІІ вв. Ренессанс. Барокко. Класицизм. М.: 1966.
82.Рудницький А. До історії архітектурної освіти в Західній Україні // Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Т.ССXXVII: Праці секції мистецтвознавства. Львів, 1994. С. 346 366.
83.Рудницький А. Традиції львівської архітектурної вищої школи // Вісник Державного університету Львівська політехніка”. 2000. - № 410: Архітектура. С. 50 52.
84.Саваренская Т. Западноевропейское градостроительство XVII XIX вв. М.: Стройиздат, 1907. 188 с.
85.Свирида И. Польская художественная жизнь. М.: Наука, 1978. 274 с.
86.Січинський В. Історія українського мистецтва. Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Америці, 1956. 246 с.
87.Соколова Т. Орнамент почерк эпохи. Л.: Аврора, 1972. 176 с.
88.Соснова Н. Архітектурно-ландшафтний уклад садибно-паркових комплецсів Галичини (кінця XVIII початку ХХ ст.): Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня к-та архітектури: 18.00.01/Національний університет Львівська політехніка”. Львів, 2003. 19 с.
89.Соснова Н. Архітектурно-ландшафтний уклад садибно-паркових комплексів Галичини (кінця XVIII початку ХХ століть). Дис. канд архітектури: 18.00.01. / Національний університет Львівська Політехніка”. Львів, 2003.
90.Соснова Н. Типологія садибно-паркових комплексів Галичини кінця XVIII ст. // Вісник Державного університету Львівська політехніка”. 1998. - № 358: Архітектура. С. 285 289.
91.Степовик Д. Нариси з історії українського мистецтва першої половини ХІХ ст. К.: Мистецтво, 1982. 199 с.
92.Султанов Н. Теория архитектурных форм. Каменные формы. М.: Т-во И.Д. Сыпина, 1914. 448 с.
93.Сычёва А., Титова Н. Ландшафтный дизайн: Эстетика деталей городской среды. Мн.: Высшая школа, 1984. 127 с.
94.Тарнавська Р. Палаци Львова // Вісник Державного університету Львівська політехніка”. 1999. - № 375: Архітектура. С. 92 95.
95.Тимофеенко В. Генезис, сущность иэтапы развития стиля классицизма на Украине// Памятники архитектуры Украины. К.: Издательство НДІТІАМ, 1986. С. 42 61.
96.Тимофієнко В. Енциклопедія архітектурної спадщини України: Тематичний словник. К.: 1995, 366с.
97.Тимофієнко В., Єрошев В. Українська садибна архітектура другої половини XVIII першої третини ХІХ ст. К.: НДІТІАМ, 1993. 44 с.
98.Трегубова Т., Мих Р. Львів. Архітектурно-історичний нарис. К.: Будівельник, 1989. 272 с.
99.Універсальний Словник-Енциклопедія. К.: Ірина, 1999. 1551 с.
100. Урбаністично-архітектурні проблеми міст Галичини: Збірник наукових праць // Під ред. Б. Черкеса та М. Бевза. Львів: Державний університет Львівська Політехніка”, 1996. 172 с.
101. Сычёва А., Титова Н. Ландшафтный дизайн: Эстетика деталей городской среды. Мн.: Висшая школа, 1984. 127 с.
102. Хрін О. Аналіз передумов виникнення і основних етапів розвитку львівської архітектурної школи // Вісник Державного університету Львівська політехніка”. 2000. - № 410: Архітектура. С. 146 151.
103. Шуази О. История архитектуры: В 2 т. М.: Издательство АА СССР, 1935. Т. 1 575 с.; Т. 2 694 с.
104. Яргина З. Эстетика города. М.: Стройиздат, 1991. 366 с.
105. Aftanazy R. Materialy do dziejow rezydencij / Red J. Baranovskiego. Warszawa: Polska akademia nauk, Instytut sztuki, 1990. T.VII.A. 696 s.
106. Aftanazy R. Materialy do dziejow rezydencij / Red J. Baranovskiego. Warszawa: Polska akademia nauk, Instytut sztuki, 1990. T.VII.В. 724 s.
107. Batowska N. Jan Christian Kamsetzer Architekt Stanislawa Avgusta. Warszawa: PWN, 1978. 306 s.
108. Chodyniecki J. Historia stolecznego krolewstwa Galicyj i Lodomeryj, miasta Lwowa od zalozhenia jego do czasow terazniejszych. Lwow: Wydanie tanie, 1865. 15 s.
109. Czartoryska I. Mysli rozne o sposobie zakladania ogrodow przez Izabella Czartoryska. Wroclaw: Drukiem Wilchelma Bogumila Korna, 1807. 126 s.
110. Czerner O. Lwow na dawnej rycienie i planie. Wroclaw: Ossolineum, 1997. 217 s.
111. Czolowski A., Janusz B. Przeszlosc i zabytki wojewodztwa Tarnopolskiego. Tarnopol: Nakladem poviatowej organizacij narodowej w Tarnopoly, 1926. 198 s.
112. Dobrowolski T. Rzezba neoklasyczna i romantyczna w Polsce. Ze studiow nad importem wloskim i swiadomoscia estetyczna. Wroclaw: Ossolineum, 1974. 217 s.
113. Dobrowolski Nalecz M. Style Ludowikow XVII XVIII w. Warszawa, 1924.
114. Domaniewski C., Wawrzeniecki M. Rozpoznanie stulow w architekturze. Warszawa: Nakladem autorow, 1900. 19 s.
115. Finkel L., Strzynski S., Historia uniwersytetu Lwowskiego. Lwow: Nakladem senatu Akademickiego Uniwersytetu Lwowskiego, 1894. 442 s.
116. Fischer A Zaklad Narodowy imenia Ossolinskich: Narys dziejow. Lwow: Zaklad narodowy imenia Ossolinskich, 1927. 124 s.
117. Janusz B. O restauracji palacu w Obrosynie // Wiadomosci konserwatorskie. 1925. - №4 105 113 s.
118. Jaworski F. Ratush Lwowski. Lwow: Biblioteka Lwowska, 1907. S. 70.
119. Jaworski F. Uniwersytet Lwowski. Lwow: Biblioteka Lwowska, 1982. 88 s.
120. Kaczorowski B. Zabytki starego Lwowa. - Warszawa: Ofucyna Wydawnicza, 1990. 270 s.
121. Kunke E.Architektura Lwowa. Przewodnik dla poznania stylow. Lwow: Nakladem autora, 1935. 78 s.
122. Litynski M. Gmach Skarbkowski na tle architektury Lwowskiej w pierwszej polowie XIX w. Lwow: Nakladem Fundacj Skarbkowskij, 1921. 94 s.
123. Loza S. Architekci i budownichowie w Polsce. Warszawa: Budownictwo i architektura, 1954. 426 s.
124. Lozinski Wl. O towarzystwie Lwowskim przy shylku XVIII stulecia. Lwow: Saytarth i Czajkowski, 1872. 47 s.
125. Mankowski T. O poglondah na sztuke w czasach Stanislawa Augusta. Lwow: T-wo Naukowe, 1929. 96 s.
126. Mankowski T. Poczatki nowozytnego Lwowa w architektuzhe. Lwow: Drukarnia Uniwersytetu Jagiellonskiego w Krakowie, 1923. 52 s.
127. Markoni N. O porzadkah architektonicznych. Warszawa, 1828.
128. Mieszkowski Z. Polscy teoretyce arhitektury (XVI XIX w.). Krakow: Polska Akademia Nauk, 1927. 36 s.
129. Niemojewski L. Wnentrza architektoniczne palacow Stanislawowskich. Warszawa, 1927. 733 s.
130. Ostrowska-Kblowska Z. Palace Wielkopolskie z okresu klasycyzmu. Poznan: Wyd-wo Poznanskie, 1970. 142 s.
131. Palac hr. Dzieduszyckich we Lwowie // Tygodnik illustrovany. 1902. - № 16. 316 s.
132. Piwocka M.Z dziejow szkolnictwa architektonicznego w Polsce // Architektura. 1979. - № 385 386. S. 24 33.
133. Przewodnik po wojewoctwe Tarnopolskim z mapa. Tarnopol: Nakladem wojewodzkiego towarcestwa turystycznio-