Регенерація житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80 рр. (на прикладі Львова) : Регенерация жилой среды районов многоэтажной застройки 1970-80 гг. (На примере Львова)

Краткое описание

Національний університет "Львівська політехніка"

На правах рукопису
УДК711.424

Чабанюк Оксана Ярославівна

Регенерація житлового середовища
районів багатоповерхової забудови 1970-80рр.
(на прикладі Львова)

18.00.01 теорія архітектури,
реставрація пам'яток архітектури

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата архітектури

Науковий керівник
кандидат архітектури, доцент Криворучко Юрій Іванович

Львів-2003

зміст
ПЕРЕЛІК ТЕРМІНІВ ................................................................................................................ ...5
ВСТУП ................................................................................................................ ...6
Розділ 1. досвід формування і стан дослідженості ЖИТЛОВОГО СЕРЕДОВИЩА районів багатоповерхової ЗАБУДОВИ 1970-80рр. .............................................................................................................15
1.1. Житлове середовище як об’єкт дослідження та визначення поняття регенерація” як предмету дослідження. ............................................................15
1.2. Підходи до формування житлового середовища районів масової житлової забудови в Україні та за кордоном у ІІпол.ХХ ст. ...........................................29
1.2.1. Розвиток житлового середовища районів масової житлової забудови у ІІпол.ХХ ст. в Україні. .............................................................................29
1.2.2. Аналіз розвитку формування житлового середовища районів масової житлової забудови у Львові у ІІпол.ХХ ст. ...........................................37
1.2.3. Тенденції формування житлового середовища районів масової
забудови у європейських країнах у ІІпол.ХХ ст. ...................................42
1.3. Основні напрями досліджень проблем житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. у вітчизняній та зарубіжній
літературі. ..............................................................................................................53
ВИСНОВКИ ДО 1-ГО РОЗДІЛУ ..................................................................................69
Розділ 2. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИТЛОВОГО СЕРЕДОВИЩА РАЙОНІВ багатоповерхової ЗАБУДОВИ 1970-80РР. ...................................71
2.1. Обумовленість методики дослідження житлового середовища проблема-
тикою формування районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. ..............71
2.2. Методи дослідження формування житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. .............................................................74
2.3. Методика соціологічного опитування мешканців районів забудови
1970-80рр. у Львові. ............................................................................................84
ВИСНОВКИ ДО 2-ГО РОЗДІЛУ ..................................................................................89
Розділ 3. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ та Сучасне ФУНКЦІОНУВАННЯ ЖИТЛОВОГО СЕРЕДОВИЩА РАЙОНІВ багатоповерхової ЗАБУДОВИ 1970-80РР. У Львові. .................................................................................................91
3.1. Категорія і поняття простору та просторова одиниця житлового
середовища. ..........................................................................................................91
3.2. Топологія та геометрія просторів житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. ............................................................96
3.3. Функціональна одиниця житлового середовища та функціонування
просторів районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. ............................101
ВИСНОВКИ ДО 3-ГО РОЗДІЛУ. ..............................................................................117
Розділ 4. Уявлення та потреби мешканців житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. (за результатами містобудівельно-соціологічного дослідження житлових районів 1970-80рр. у Львові). ....................................................118
4.1. Виявлення та оцінка споживчих якостей, значущість чинників організації житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. для мешканців. ..........................................................................................................118
4.2. Функціонально-просторове моделювання житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. у Львові: пріоритети та характер потреб мешканців. .............................................................................................129
ВИСНОВКИ ДО 4-ГО РОЗДІЛУ. ..............................................................................135
Розділ5. ПРИНЦИПИ ТА ЗАСОБИ РЕГЕНЕРАЦІЇ ЖИТЛОВОГО СЕРЕДОВИЩА РАЙОНІВ багатоповерхової ЗАБУДОВИ 1970-80РР. ...137
5.1. Принципи регенерації житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. .........................................................................................137
5.2. Архітектурно-планувальні засоби регенерації житлового середовища
районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. ............................................141
5.3. Програма регенерації житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. ..............................................................................................144
ВИСНОВКИ ДО 5-ГО РОЗДІЛУ. ..............................................................................147
висновки. ...............................................................................................................149
Список використаних джерел. ...................................................................151
Додатки. ...................................................................................................................168
Додаток А. ....................................................................................................................169
Додаток Б. .....................................................................................................................180
Додаток В. ....................................................................................................................190
Додаток Д. ....................................................................................................................213

Перелік термінів
Регенерація житлового середовища це процес відновлення втрачених чи деградованих цінних вихідних життєпридатних властивостей середовища проживання шляхом здійснення певних заходів (архітектурно-планувальних, організаційних тощо), процес оновлення, заміщення та вторинного розвитку планувально-просторових та функціональних структур та їх елементів, втрачених чи зношених у процесі життєдіяльності протягом тривалої експлуатації. Регенерація відбувається шляхом трансформації і реорганізації частин або цілого (просторів, об’єктів, зв’язків тощо), що існують, відтворенням функціональної активності, гармонійним збагаченням середовища та його пристосуванням до вимог сучасного життя, наданням йому індивідуальності, збереженням автентичності, модернізації з метою досягти вищого стандарту середовища та зробити його знову придатним для повноцінної життєдіяльності людей.
Простір це виражена у довкіллі функція діяльності, напруга або енергія, що виходить від життєдіяльності людини та матеріалізується за допомогою границь.
Житлове середовище це простір життєдіяльності людини, складений природними та антропогенними формами і об’єктами, матеріальні та духовні умови існування людини, що забезпечують її розвиток.
Елементарний простір (просторова одиниця середовища) обмежений границями простір однієї дії чи змісту, або простір, що формується навколо просторового осередку, яким виступає об’єкт як зона його впливу.
Топологічно-геометричні характеристики: топологічні характеристики описують простір за ступенем його відкритості-закритості; геометричні характеристики описують структуру та форму простору, в основі якої лежить формотворчий геометричний елемент простору.
Елементарна функція (функціональна одиниця середовища) це найпростіша однозначна з певною метою та характером дія. Елементарні функції однозначно описують процес та однозначно виражаються у просторі характерними проявами.

ВСТУП

Актуальність теми. Життєдіяльність людини відбувається у просторі, взаємодія природних і антропогенних компонентів якого формує середовище. Організація житлового середовища забезпечується предметно-просторовими, функційними, соціальними і психологічними взаємозв’язками, які мають бути внутрішньо впорядковані і взаємоузгоджені зі сподіваннями і потребами мешканців споживачів середовища. Суспільні та передусім духовні якості середовища є вкрай важливими для людини з точки зору соціально-психологічного комфорту, ідентифікації з оточенням, задоволенням місцем та умовами проживання. Середовище районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. відзначається рядом негативних характеристик та викликає зростаюче незадоволення теперішніх жителів.
Житлове середовище формують архітектори, будівельники. Мешканці ж протягом тривалого часу обживають середовище, вносять до нього зміни, тому важливим є встановлення зворотного зв’язку від жителів суб’єктів життєдіяльності, споживачів специфічного продукту середовища до його виробника, яким є передусім архітектор, з метою виявлення змісту, форми та характеру необхідних для людей перетворень середовища, які є неминучими у часі заселення, освоєння та користування ним. Встановлення зворотного зв’язку є можливим через проведення соціологічних опитувань, які дозволяють визначити відношення мешканців до місця проживання і оточення.
Міра відповідності властивостей житлового середовища бажаним його якостям і характер незадоволеності мешканців середовищем визначають оцінку споживчих якостей середовища проживання. Така оцінка разом з виявленими, завдяки містобудівельним соціологічним дослідженням, пріоритетними споживчими властивостями житлового середовища може бути покладена в основу обґрунтування пропозицій щодо реструктуризації та модернізації житлового середовища, його відживлення регенерації[1], а також корегування методики проектування нових об’єктів житлового середовища у містах.
Історично склалися різні типи міської забудови, яка формувала відповідні типи житлового середовища. Житлові райони багатоповерхової забудови 1970-80рр. зосереджені переважно на периферії міст. Багатоповерхова забудова є значною на території більшості великих міст України (63,8% у Києві, 81,8% у Донецьку[2], 28,8% - у Львові[3]) та донедавна переважала у загальному обсязі будівництва нових житлових районів (50,3% у Києві, 84,3% у Одесі2, 89,4% у Львові[4]). Такі обсяги житлового багатоповерхового будівництва, які були досягнуті завдяки його індустріалізації та уніфікації, відіграли свою позитивну роль у вирішенні житлової проблеми на певному етапі. Проте радянська доктрина міста, жорстко вирішуючи директивними методами за мешканця на якій території йому жити, програмуючи його життєдіяльність, намагалась створити уніфіковане комфортне щодо певних уявлень середовище нових житлових районів багатоповерхової забудови. Існуюча на той час широка щодо регламентованих параметрів нормативна база проектування типового житлового будівництва на всій території колишнього СРСР привела не лише до подібності будинків, районів, міст, регіонів, а й цілих республік, житлова забудова і середовище яких відзначається сьогодні цілим рядом негативних характеристик та викликає зрозуміле незадоволення теперішніх мешканців.
Тому актуальним бачиться на основі дослідження та оцінки споживчих якостей житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. розробити принципи, засоби і методику його регенерації з метою наближення до сьогоднішніх стандартів середовища, задоволення потреб мешканців. Житлове середовище районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. вимагає відповідного оновлення та перетворення території проживання, організації простору шляхом регенерування його характеристик та властивостей. Це вимагає здійснення функціональних та планувально-просторових заходів, які разом регенерують середовище. Сьогодні вкрай актуальним є розглянути проблеми, які виникають у житловому середовищі районів багатоповерхової забудови 1970-80рр., і обґрунтувати напрямки їх вирішення. Для цього важливо детальніше дослідити просторову структуру, функціональну організацію та простороформування житлового середовища вказаного періоду та співставити з потребами та вимогами, які висувають мешканці цих районів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ряд законів, указів і постанов, прийнятих протягом останніх років в Україні [75; 77; 168; 129; 89; 132], підтверджують актуальність обраної теми. Дослідження проведене згідно з науковим напрямом кафедри Містобудування” Національного університету Львівська політехніка” Розвиток і реконструкція територіальних систем і населених місць регіону Західної України” та базується на НДР Міське середовище Львова в оцінках та уявленнях жителів для вироблення концепції розвитку міста (за матеріалами містобудівельного соціологічного дослідження)”, виконаній за участю автора до Концепції розвитку Львова (2002-2003рр.).
Мета дослідження розробити принципи та архітектурно-планувальні засоби регенерації житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр.
Згідно поставленої мети визначені завдання дослідження:
1. Вивчити досвід формування та стан дослідженості житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр.;
2. Розробити методику та дослідити просторову організацію і функціонування житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. на прикладі міста Львова;
3. Визначити чинники формування житлового середовища та розробити його функціонально-просторову модель;
4. Виявити та дослідити оцінку мешканцями споживчих якостей житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр.;
5. Сформулювати принципи та розробити архітектурно-планувальні засоби і програму регенерації житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр.
Об’єкт дослідження житлове середовище районів багатоповерхової забудови 1970-80рр.
Предмет дослідження архітектурно-планувальна організація та засоби регенерації житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр.
Межі дослідження. У роботі розглядається просторова організація і сучасне функціонування житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. у містах України, пріоритети та характер потреб мешканців. Детальні емпіричні дослідження проводяться на прикладі м.Львів.
Методи дослідження включають:
- теоретичні аналіз, абстрагування, узагальнення, порівняння, пояснення, які використано під час вивчення та аналізу літературних джерел і науково-дослідних робіт в області теорії архітектури, містобудування, психології архітектури, соціології, статистики і статистичного аналізу за даною проблематикою, проектних матеріалів, соціологічних досліджень в області архітектури і містобудування, вітчизняного і зарубіжного досвіду організації житлового середовища районів багатоповерхової забудови;
- емпіричні спостереження та опис процесів життєдіяльності у житловому середовищі внутрішньоквартальних просторів; соціологічного дослідження: анкетне опитування мешканців та експертів, контент-аналіз, семантичний, класифікаційний аналіз, інтерпретація результатів, методи математичної статистики (розрахунок репрезентативності вибірки, побудова рядів розподілу та ін.).
Наукова новизна одержаних результатів:
- вдосконалена методика комплексного аналізу житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр.;
- розроблена типологія внутрішньоквартальних просторів районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. за їх топологічно-геометричними характеристиками;
- розроблена функціонально-просторова модель середовища проживання, яка відображає пріоритети мешканців та просторово-функціональну цілісність простору життєпридатного середовища;
- виявлені споживчі якості житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр.;
- сформульовані принципи регенерації житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр.
Практичне значення одержаних результатів. Визначена соціальна ефективність функціонування житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр., міра його відповідності потребам мешканців та його споживчі характеристики. Розроблені архітектурно-планувальні засоби регенерації житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. можуть бути використані при розробці генеральних планів міст, детальних планів територій, схем функціонального використання сельбищних територій, проектів реконструкції районів забудови 1970-80рр.
На захист виносяться:
- методика комплексного аналізу простороформування житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр.;
- топологічно-геометричні характеристики формування житлового середовища районів багатоповерхової забудови, функціонально-просторова модель та типологія внутрішньоквартальних просторів житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. на прикладі міста Львова;
- принципи та архітектурно-планувальні засоби регенерації житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр.
Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджені до корегування Генерального плану Львова: Розділ Соціологічні обстеження до генерального плану Львова для визначення відношень і побажань населення щодо проблем перспективного розвитку міста” (м.Львів, 2002-2003рр.) (автор відповідальний виконавець); до практичних занять з курсів Архітектурне проектування” і Архітектурне проектування містобудівельного об’єкту” для студентів IV курсу спеціальності 7.120103 «Містобудування» напрямку 1201 «Архітектура», а також у курсовому та дипломному проектуванні на кафедрі Містобудування” Інституту Архітектури Національного університету Львівська політехніка” протягом 2000-2003рр.
Особистий внесок здобувача. Основний зміст роботи опублікований у 10 роботах, 5 з них виконані зі співавторами. У роботі 1 за списком, що наведений у авторефераті, участь автора полягає у огляді існуючих методик аналізу житлового середовища; проведенні натурних обстежень внутрішньоквартальних просторів та спостережень за процесами життєдіяльності у середовищі районів багатоповерхової забудови 1970-80рр.; у роботах 5, 8, 9 у проведенні статистичного аналізу та інтерпретації даних містобудівельно-соціологічного дослідження; у роботі 10 у аналізі житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження були виголошені та опубліковані у матеріалах міжнародної наукової конференції „Напрямки і потреби перетворень міст і регіонів в аспекті зрівноваженого розвитку, а також інтеграції до Європейської Спільноти” (Краків, Польща, 2001); Українсько-польської міжнародної конференції Громадянське суспільство і політика органів місцевого самоврядування (проблеми теорії і практики)” (Львів, 2002); ХІІ-ї (Львів, 2002) і ХІІІ-й (Львів, 2003) міжнародних наукових конференціях Історія релігій в Україні”; у матеріалах конференції молодих вчених Архітектура та будівництво третього тисячоліття” (Київ: КиївЗНДІЕП, 2002), на конференції Наукового Комітету Архітектури і Урбаністики Польської Академії Наук „Нові Тихи огляд міста після 50 років. Конфронтація проектних тез із актуальною дійсністю” (Тихи, Польща, 2002); науковій конференції Соціотопографія України” (Львів, 2002); міжнародній науковій конференції „Конкуренційність міст і регіонів як проблема просторового планування в перспективі інтеграції з Європейською Спільнотою” (Краків, Польща, 2002); І міжнародній науковій конференції Архітектура і світло” (Львів, 2002); XIV Науковій сесії Наукового Товариства ім.Шевченка (НТШ) (Львів, 2003).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 10 друкованих роботах, в тому числі у 6 статтях (6- у збірках, затверджених переліком ВАК України), у 4 збірках матеріалів семінарів і конференцій.
Об’єм та структура роботи. Дисертація складається із вступу, 5 розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (195 найменувань), додатків, ілюстрацій. Дослідження викладено на 150 сторінках основного тексту, з них- 36 рисунків (35 сторінок), крім того додатків 49 сторінок.
У вступі розкрите значення проблеми, обгрунтована актуальність теми дослідження, визначені мета, задачі, об'єкт і предмет дослідження, використані теоретичні та емпіричні методи дослідження, наведено наукову новизну одержаних результатів, їх практичне значення, зв’язок дослідження з науковими програмами та впровадження результатів дослідження. Зазначено апробацію основних положень і результатів дослідження, кількість публікацій автора за результатами дослідження, структуру роботи.
У першому розділі Досвід формування і стан дослідженості житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр.” розкрито поняття житлове середовище” як об’єкт дослідження і поняття регенерації житлового середовища, розглянуто підходи щодо формування житлового середовища районів масової багатоповерхової забудови в Україні і за кордоном у ІІпол.ХХ ст., проведено аналіз літературних джерел і науково-дослідних робіт для виявлення основних напрямів та стану дослідженості проблем житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр.
У другому розділі Методика дослідження житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр.” обгрунтовано вибір напрямку дослідження, подано загальний опис використаних методів дослідження: теоретичні (аналіз, абстрагування, узагальнення, порівняння, пояснення) та емпіричні (спостереження та опис; соціологічного дослідження: анкетне опитування мешканців та експертів, контент-аналіз, семантичний, класифікаційний аналіз, інтерпретація результатів, методи математичної статистики (розрахунок репрезентативності вибірки, побудова рядів розподілу та ін.)). Розроблена методика складається з послідовного застосування теоретичних та емпіричних методів дослідження відповідно до поставлених мети та завдань дослідження. За допомогою розробленої методики дослідження житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. виявлено невідповідності його просторово-функціональної організації потребам та пріоритетам мешканців і сформульовано принципи та розроблено архітектурно-планувальні засоби регенерації середовища життєдіяльності для можливості їх застосування у процесі реконструкції та у новому проектуванні і будівництві.
У третьому розділі Просторова організація та сучасне функціонування житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. у Львові” розглянуто поняття простору як функції життєдіяльності людини, виділено просторову, функціональну і соціальну одиниці житлового середовища, проаналізовано їх зміст, характер і роль у організації житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр., побудована типологія просторів житлового середовища, показана роль функціональної реорганізації у формуванні середовища на прикладі зміни елементарної функції.
У четвертому розділі Уявлення та потреби мешканців житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. (за результатами містобудівельно-соціологічного дослідження житлових районів забудови 1970-80рр. у Львові)” викладено результати соціологічного опитування мешканців районів забудови 1970-80рр., виявлено пріоритетні споживчі якості житлового середовища та значущість чинників середовища для мешканців, на основі яких складена функціонально-просторова модель житлового середовища. Така модель є основою програми регенерації житлового середовища районів багатоповерхової забудови.
У п’ятому розділі Принципи та засоби регенерації житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр.” на основі проведених теоретичних і емпіричних досліджень просторово-функціональної організації середовища проживання і за результатами містобудівельно-соціологічного дослідження районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. визначені принципи регенерації житлового середовища для його вдосконалення у містах і для вироблення рекомендацій при реконструкції та новому проектуванні і будівництві, розглянуто архітектурно-планувальні засоби та програму регенерації житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр.

Список литературы

висновки

Основні результати, отримані в дослідженні, зводяться до наступного:
1. У результаті дослідження уточнене поняття регенерації середовища та запропоновано розширити сферу застосування поняття і його змісту у містобудівній діяльності, відносячи термін "регенерація" не лише до об'єктів історичної спадщини, а до усієї ієрархії містобудівних об'єктів, яким властиво змінюватись у часі. Регенерація житлового середовища це процес відновлення втрачених чи деградованих цінних вихідних життєпридатних властивостей середовища проживання шляхом здійснення певних заходів (архітектурно-планувальних, організаційних тощо), процес оновлення, заміщення та вторинного розвитку планувально-просторових та функціональних структур та їх елементів, втрачених чи зношених у процесі життєдіяльності протягом тривалої експлуатації. Регенерація відбувається шляхом трансформації і реорганізації частин або цілого (просторів, об’єктів, зв’язків тощо), що існують, відтворенням функціональної активності, гармонійним збагаченням середовища та його пристосуванням до вимог сучасного життя, наданням йому індивідуальності, збереженням автентичності, модернізації з метою досягти вищого стандарту середовища та зробити його знову придатним для повноцінної життєдіяльності людей.
2. Сучасний стан житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. та його оцінка мешканцями зумовлює актуальність та необхідність його регенерації. Узагальнення даних зарубіжних авторів і вітчизняних публікацій та науково-дослідних робіт показали, що одним з основних недоліків організації житлового середовища районів багатоповерхової забудови є відсутність можливостей повноцінного використання зовнішнього навколо- і міжбудинкового простору. У вітчизняних наукових працях проблематика житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. розроблена недостатньо.
3. Завдяки розробленій методиці комплексного аналізу простороформування житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. встановлено невідповідності просторово-функціональної організації середовища виявленим потребам та пріоритетам мешканців, здійснено моделювання змісту та структури середовища, сформульовано принципи та визначені архітектурно-просторові засоби регенерації середовища життєдіяльності людини.
4. Споживчі якості середовища проживання визначаються мірою і характером незадоволеності мешканців міським середовищем та пріоритетами у виборі житла. Виявлено значну міру та тенденцію зростання незадоволеності мешканців характером житлового середовища районів багатоповерхової забудови у Львові, зростаючі відчуття соціальної незахищеності, загрози безпеці проживання у районах багатоповерхової забудови. Негативні характеристики середовища та умов проживання спонукують львів’ян вважати, що міська влада і комунальні служби не спроможні вирішити міські проблеми, забезпечити функціонування та розвиток міста. Локалізація і характер конфліктних ситуацій у житловому середовищі спричиняються просторовими, функційними, суб’єктними та часовими чинниками, що відображають недосконалість організації середовища. На основі проведених теоретичних досліджень простороформування житлового середовища і результатів соціологічного дослідження розроблено прикладну функціонально-просторову модель середовища проживання, яка відображає пріоритети мешканців у виборі споживчих якостей житлового середовища та забезпечує цілісність життєпридатного середовища у єдності просторових, функційних, соціально-психологічних, організаційних, правових його чинників і складових.
5. Сформульовані принципи регенерації житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр.: антропомірності, натуральності, ідентифікаційності, функційності, просторовості, спадкоємності, співучасності.
Принципи та засоби втілені у програмі регенерації житлового середовища районів багатоповерхової забудови 1970-80рр. Програма регенерації передбачає часові етапи реалізації з оцінкою кожного етапу та корегуванням наступних з урахуванням досвіду реалізації програми регенерації житлового середовища.

Список використаних джерел:

1. Bartolomew R. Personalization of Interior Space. Montisello, IL: Council of Planning Librarians, 1974.
2. Becker F./ Design for Living: The Residents’ View of Multifamily Housing, 1974.
3. Encyclopaedia Britannica. Vol.19, Encycl. Britan. Inc. Chicago-London-Toronto-Geneva-Sydney: William Benton Publisher, 1963.
4. Encyclopaedia Britannica. Vol.21, Encycl. Britan. Inc., William Benton, Publisher, Chicago-London-Toronto-Geneva-Sydney, 1963, p.103.
5. Gill A. Environmental personalization in institutions: Why bother? Paper presented at the 12th International Congress of Gerontology, Humburg, July, 1981.
6. http://mos.ru/om.htm.
7. Ilustrowanе Przewodnik „Po Lwowie”, wydanie druge rozszerzone, Lwow Warszawa, 1925.
8. Ittelson W., Proshansky H. and others. An introduction to environmental psychology. N.York Hoult Rinehar and Winston, 1974.
9. Kryvoruchko Jurij, Chabaniuk Oksana Sacrum i profanum w przestrzeni miast ukrainskich w latach 1991-2001”// Miedzynarodowa konferencja naukowa „Kierunki i potrzeby przekształcen miast i regionow w aspekcie rownoważenia roywoju oraz integracji z unią Europejską”, 18-19.X. 2001, Krakow, Poland. S.16-17.
10. Metody uczestnictwa w projektowaniu w archtekturze i urbanistyce/ Warszawa, 1981.
11. MichelsonW. Environmental choice human behaviour and residential satisfaction, N.York, Oxford University press, 1977.
12. ОlivergenJ. Better sociopsychological climates for housing estates, Ekistics” 245, April, 1976.
13. Sommer R. Tight Spaces: Hard Architecture and how to humanize it, 1974.
14. STATISTICA 5.11. StatSoft, Inc. (2001). Электронный учебник по промышленной статистике. Москва, StatSoft.
web: http://www.statsoft.ru/home/portal/textbook_ind/default.htm.
15. Авдотьин Л.Н. Проблемы социально-экономического развития и управления региональными системами.
16. АгуфМ.М. Композиция городской жилой среды. К.: Будівельник, 1984. 96с.
17. АлексеевЮ.В., СомовГ.Ю. Градостроительное планирование поселений. Т.1. Эволюция планирования: Учебник в 5 т. М.: Издательство АСВ, 2003. 336с.
18. АникинВ.И. Архитектурное проектирование жилых районов: Учеб. пособие для вузов. Мн.: Выш. шк., 1987. 208с.: ил.
19. АннінаІ.О., ГорюшинаГ.Н., ГнатюкІ.С. та ін. Російсько-український словник./ АннінаІ.О., ГорюшинаГ.Н., ГнатюкІ.С. та ін. К.: Абрис, 2003. 1424с.
20. АнкудовичВ.К., ТаутМ.П. Некоторые требования к организации жилой застройки// Социологические исследования проблем города и жилища (1970-1980гг.). Новосибирск: Наука, 1986. С.137-142.
21. Араухо Игнасио. Архитектурная композиция: [Пер. с исп.]. М.: Высш. шк., 1982. 208c.
22. Аристотель. Физика. Пер. Е.Карпова, М.: Соцэкгиз, - 1936, ст.58-65.
23. Аристотель. Сочинения в 4-х томах. Т.3.// ред., авт. вступ. ст. и примеч. И.Д.Рожанский/ АН СССР. Ин-т философии. М.: Мысль. (Филос. наследие)/. 1981, 615с.
24. АртемчукВ.И. Краткие указания по планировке и застройке жилых микрорайонов на новых территориях в городах Украинской ССР/ Утв.27/ 10 1959г./ К., 1960.
25. КілессоС.К. Архітектура// Енциклопедія сучасної України.- К., 2001.- Т.1. С.712-722.
26. Архітектура: Кор. словник-довідник/ ДНДІ теорії та історії архітектури і містобудування; За заг. ред. А.П.Мардера. К.: Будівельник, 1995. 335с.
27. БархинБ.Г. Концепции развития, реконструкции и архитектурного формообразования жилой настройки Москвы// Эстетические проблемы современной массовой застройки. Сб. науч. трудов. М.: ЦНИИП градостроительства, 1988, С.59-67.
28. БархинМ.Г. Город. Структура и композиция/ АН СССР Всесоюз. НИИ исскуствознания мин-ва культуры СССР.; Отв. ред. О.А.Швидковский. М.: Наука, 1986. 264c.
29. Безродный П.П. Архитектурные термины. Краткий русско-украинский словарь/ Под ред. В.В.Савченко.- К.:Вища школа, 1993. 109с.
30. БілущакГ.І., ЧабанюкЯ.М. Теорія ймовірностей і математична статистика. Лекції. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. Л.: В-во Львівський ЦНТЕІ”, 2002. 569с.
31. БочаровЮ.П., КудрявцевО.К. Планировочная структура современного города. М., Стройиздат, 1972. 160с.
32. БСЭ. 3-е изд. М.: «Советская энциклопедия», 1975. Т.1. С.578.
33. БСЭ. 3-е изд. М.: «Советская энциклопедия», 1975. Т.20. С.440.
34. БСЭ. 3-е изд. М.: «Советская энциклопедия», 1975. Т.21. С.117.
35. БСЭ. 3-е изд. М.: «Советская энциклопедия», 1975. Т.26. С.86.
36. ВадимовВ.М. Город и река (планировочные аспекты). Полтава: Археология, 2000. 214с.: ил.
37. ВадімовВ.М. Детальні правила забудови центральних районів історичних міст як новий вид містобудівного регулятивну// Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті/ Під заг. ред. Н.Є.Тригуб. Х.: ХДАДМ, 2003. №1-2. С.122-124.
38. ВадимовВ.М. Порядок из хаоса: новый диалог с урбанизированной средой (к вопросу о методологии)// Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Х.: ХХПІ, 1998. №6. С.16-20.
39. ВадимовВ.М., БабичГ.П. Планировочное регулирование развития городов на основе комплексной оценки состояния городской среды// Совершенствование проектных решений с учетом проблем экологии - К.: УМК ВО. 1992. С.4-11.
40. ВадімовВ.М., ФільваровГ.Й., ПриянА.М. Особливості розробки правил регулювання використання і забудови території м.Полтава// Матеріали міжнародного семінару Роль та значення плануваня територій в сучасних умовах” (Черкаси, 1997). С.93-98.
41. ВанагасЮ.С. Особенности функционирования новых жилых районов Вильнюса// Социологические исследования проблем города и жилища (1970-1980гг.). Новосибирск: Наука, 1986. С.64-69.
42. ВанагасЮ.С. Социологический аспект в градостроительном совершенствовании жилой среды крупных городов Литовской ССР: Автореф. дис... д-ра арх.: 18.00.04/ МархИ М., 1980. 36с.
43. Великий тлумачний словник сучасної української мови/ Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ Перун”, 2001. 1440 с.
44. ВечерськийВ. Регенерація// Архітектура: Короткий словник-довідник/ А.П.Мардер, Ю.М.Євреїнов, О.А.Пламеницька та ін.; За заг. ред. А.П.Мардера. К.:Будівельник, 1995. С.251.
45. ВладимировВ.В. Расселение и окружающая среда. М.: Стройиздат, 1982. 288с., ил.
46. ВуйцикВ.С., ЛипкаР.М. Зустріч зі Львовом. Л.: Каменяр”, 1987. 175с.
47. ГабрельМ.М. Архітектурно-планувальні показники житлових утворень, що впливають на ефективність використання відкритих просторів [Електронний ресурс]// Містобудування та терит. планування. 2003. N 15. С. 44-52. укp. http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03gmmvvp.zip
48. ГабрельМ.М. Відкриті простори житлової забудови в структурі міських земель. Організація та оцінка ефективності використання [Електронний ресурс]// Містобудування та терит. планування. 2003. N14. С.25-37. — укp.
http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03jmmoev.zip
49. ГабрельМ.М. Закономірності впливу архітектурно-планувальних параметрів міського середовища на ефективність використання відкритих просторів [Електронний ресурс]// Містобудування та терит. планування. 2003. N 15. С. 52-61. укp. http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03gmmevp.zip
50. ГабрельН.М. Архитектурное совершенствование жилой застройки города с учетом улучшения содержания открытых пространств: Автореф. дис канд. арх.: 18.00.04/ МАрхИ. М., 1988. 22с.
51. ГабричевскийА.Г. Теория и история архитектуры: Изб. сочинения/ Под. ред. А.А.Пучкова.К.: Ред. журн. Самватас”, 1993. 302с.
52. ГеллаЄ.І. Середовищний підхід і програми участі в архітектурі 1960-90рр.: Автореф. дис... канд. арх.: 18.00.01/ ХДТУБА. Х., 1999. 18с.
53. ГлазычевВ.Л. Городская середа: технология развития. М.: Ладья, 1995. WEB: http://www.glazychev.ru/books/gorodskaya_sreda/gorodskaya_sreda.htm
54. ГлазычевВ.Л. Организация архитектурного проектирования (вопросы теории)/ В.Л.Глазычев; [Центр. науч.-исслед. ин-т теории и истории архитектуры]. М.: Стройиздат. 1977.- С ЦНИИТИА. 170с.: ил.
55. ГлазычевВ.Л. О средовом подходе в теории архитектуры// Проблемы формообразования в современной архитектуре. ЦНИИПград., М., 1982.
56. ГнесьІ.П. Варіантне проектування квартир при реконструкції масового багатоквартирного житла 80-х років// Вісник НУЛП” Архітектура, №410.-Львів: ЛП”.- 2000.- С.162-166.
57. ГнесьІ.П. Житло в тоталітарному і демократичному суспільстві// Вісник НУЛП” Архітектура, №486.-Львів: ЛП”.- 2003.- С.116-125.
58. ГнесьИ.П. Квартиры и внеквартирная жилая середа в оценках и предпочтениях молодых семей// Социологические исследования проблем города и жилища (1970-1980гг.). Новосибирск: Наука, 1986. С.147-153.
59. ГнесьІ.П. Новобудови серед новобудов// Вісник НУЛП” Архітектура, №439.-Львів: ЛП”.- 2002.- С.63-73.
60. ГнесьІ.П. Проблеми та перспективи еволюції масової типової житлової забудови 50-90-х років в Україні// Вісник НУЛП” Архітектура, №429.-Львів: ЛП”.- 2001.- С.63-68.
61. ГольдзамтЭ.А., ШвидковскийО.А. Градостроительная культура европейских социалистических стран. М.: Стройиздат, 1985. 420с.
62. ГольдштейнА. Снова декораторствоАрхитектура: Прил. к Строит. газ.” 1982.-№1, С.6.
63. Градостроительная практика и жилищное строительство в скандинавских странах. Приемы планировки и застройки в новых жилых районах. ВасильевБ.Л., ПлатоновТ.Д., Л., 1960.
64. ГрінченкоБ.Д. Словарь української мови зібрала редакція журнала Кіевская Старина”. Упорядкував, з додатком власного матеріалу, Борис Грінченко, т.1 А-Ж, К., 1907, К.: Видавництво АН УРСР, 1958. 494 с.
65. ГуревичЛ.Л. Две модели освоения околодомового пространства// Эффективность жилой среды в условиях городского образа жизни: Мат-лы научн.-техн. совещания.Л.: Ленинградская организация СА СССР. 1978. С.25-27.
66. ГусевН.Ю. Статистика: основы методологии: Учебное пособие. М.: Изд-во АСВ, 1998. 230с.
67. Гутнов А.Э. Будущее города/ А.Э.Гутнов, И.Г.Лежава. М.: Стройиздат, 1977. 126с.: ил.
68. Гутнов А.Е. Эволюция градостроительства. М.: Стройиздат, 1984. 256с.
69. ДеминН.М. Управление развитием градостроительных систем. К.: Будівельник, 1991. 185с.
70. Державні будівельні норми України: Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень. ДБН360-92**. Видання офіційне. К.: Укрархбудінформ, 2002. 108с.
71. ДженксЧ. Язык архитектуры постмодернизма/ Пер. с англ. А.В.Рябушина, М.В.Уваровой; Под ред. А.В.Рябушина, В.Л.Хайта. М.: Стройиздат, 1985. 136с., ил.
72. Энциклопедический словарь/ М.: Больш. Сов. Энцикл., 1955.
73. Эстетические ценности предметно-пространственной среды/ А.В.Иконников, М.С.Каган, В.Р.Пилипенко и др.: Под общ. ред. А.В.Иконникова; ВНИИ техн. эстетики. М.: Стройиздат, 1990. 335.: ил.
74. ЗагребаО.В. Потреба реконструкції житлових і громадських будинків перших масових серій і доповнення функцій первинного стандартного обслуговування// Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Наук.-техн. збірник. Вип. 9/ Гол. ред. М.М.Дьомін. К.: КНУБА, 2001. С.33-35.
75. Закон України Про основи містобудування”, 16.10.1992, №2780-ХІІ// Містобудування. Законодавчі акти. К.: Укрархбудінформ, 2002. С.16-22.
76. Закон України Про охорону культурної спадщини”, 8.06.2000, №1805-ІІІ.
77. Закон України Про планування та забудову територій”, 20.04.2000, №1699-ІІІ.
78. ЗинченкоА.П. Эволюция представлений о потребителе в архитектуре Запада ХХ в./ Автореф. дисс. канд. арх. М. 1981. 21с.
79. ИвановаА.Д. Планировка и застройка городских жилых районов. К.: Издат-во Академии архитектуры Украинской ССР. 1953. 153с.
80. Информационно-аналитический сборник "ПУЛЬС" N 14 (256) 2001; WEB: http://mos.ru/opinion/op020123002.htm#2.
81. Как провести социологическое исследование: В помощь идеол. Активу/ Под ред. М.К.Горшкова, Ф.И.Шереги. М.: Политиздат, 1990. 274с.
82. КалінінаО.І. Ергономічні особливості удосконалення житлового середовища: Автореф. дис канд. арх.: 18.00.01/ ХДТУБА. Х., 2003. 18с.
83. КальмарМ. Современная архитектура Австрии/ Пер. с венг. Н.Н.Калиниченко; Под ред. В.Л.Хайта. М.: Стройиздат, 1986. 208с., ил.
84. КарташоваК.К. Роль социологического исследования в теории и практике современного жилища// Социологические исследования проблем города и жилища (1970-1980гг.). Новосибирск: Наука, 1986. С.99-106.
85. КасьяновВ.Ф. Реконструкция жилой застройки городов. М.: Издательство АСВ, 2002.208с.
86. КлюшниченкоЄ.Є. Містобудівні основи формування житлового середовища /методологія техніко-економічного обгрунтування/: Дис... докт. техн. н.: 18.00.04./ Київ. держ. техн. ун-т буд. і арх.:-К., 1998. 327с.
87. КоганЛ.Б. Быть горожанами. М.: Мысль, 1990. 205с.
88. КоганЛ.Б. Урбанизация и городские процессы: сущность и задачи исследования// Социологические исследования проблем города и жилища (1970-1980гг.). Новосибирск: Наука, 1986. С.5-18.
89. Концепція державної житлової політики, схвалена Постановою Верховної Ради України від 30 червня 1995р. №254/95-ВР// Містобудування. Законодавчі акти. К.: Укрархбудінформ, 2002. С.130-132.
90. КрашенинниковА.В. Жилые кварталы: Учеб. пособие для архит. и строит. спец. вузов/ Под общ. ред. Н.Н.Миловидова, Б.Я.Орловського, А.Н.Белкина. М.: Высш. шк., 1988. 87с.: ил.
91. КриворучкоЮ.И. Архитектурно-планировочная структура и восприятие города: Автореф. дис. ... канд. арх.: 18.00.01/ МархИ. М., 1988. 23с.
92. КриворучкоЮ.І. Рецензія містобудівного обгрунтування ущільнення забудови мікрорайону Сихів-12 у м.Львові, виконаного ДІПМ "Містопроект" на замовлення УКБ Львівської міської ради (об'єкт № 7415-2003) та зауваги щодо містобудівельної діяльності у сформованому середовищі багатоповерхової забудови, зведеної у 1970-1980 роках.
93. КриворучкоЮ.І. Соціологічне дослідження населення Львова з питань якості міського середовища (Звіт), 1989р. Машинопис.
94. КриворучкоЮ.І. Якого міста потребує людина?// Високий замок.- м.Львів, 26 листопада 2001р.- С.5.
95. КриворучкоЮ.І., РусановаІ.В., ЧабанюкО.Я. Роль містобудування у побудові громадянського суспільства// Громадянське суспільство і політика органів місцевого самоврядування (проблеми теорії і практики): матеріали українсько-польської міжнародної конференції (Львів, 4-5 березня 2002р.). Львів: Доброчинний громадський Фонд ім.Князя Осмомисла Наукове Товариство ім.Шевченка.2003. С.356-364.
96. КриворучкоЮ.І., ЧабанюкО.Я. Значущість чинників розташування храму в організації житлового середовища (за результатами соціологічного опитування)// Історія релігій в Україні. Матеріали ХІІ-ї міжнародної наукової конференції (Львів, 20-22 травня, 2002 року), Львів: Логос”.-2002. С.250-253.
97. КриворучкоЮ.І., ЧабанюкО.Я. Просторова організація житлового середовища багатоповерхової забудови 1970-80рр.// Вісник НУ”ЛП” Архітектура., № 439-Львів: ЛП”.- 2002.- С.108-113.
98. КриворучкоЮ.І., ЧабанюкО.Я. Уявлення львів’ян щодо розташування храму у структурі житлового середовища (за результатами соціологічних досліджень)// Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. Спеціальний випуск Сучасне храмобудування”. Збірник наук. праць, Київ: КиївЗНДІЕП. 2003.- С.43-47.
99. КругляковЮ. Эффективность отступов при застройке кварталов// «Архитектура СССР» №9, 1940.
100. КруусваллЮ., ХейдметсМ., НийтТ. Социально-психологические исследования жилой среды// Социологические исследования проблем города и жилища (1970-1980гг.). Новосибирск: Наука, 1986. С.164-170.
101. КуцевичВ.В. Питання формування житлового середовища// Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Наук.-техн. збірник. Вип.6 (спеціальний): Київ архітектурний: шляхи розвитку міського середовища. Гол. ред. М.М.Дьомін. К.: КНУБА, 1999. С.137-142.
102. ЛинчК. Образ города/ Пер. с англ. В.Л.Глазычева; Сост. А.В.Иконников; Под. Ред. А.В.Иконникова. М.: Стройиздат, 1982. 328с.
103. ЛинчК. Совершенная форма в градостроительстве/ Пер. с англ. В.Л.Глазычева; Под. Ред. А.В.Иконникова. М.: Стройиздат, 1986. 264с.
104. Львів. Туристичний путівник/ Заг. ред. Рудницького А.; Наукова ред., авт. упорядкув. та макетув. БырюлбоваЮ. Л.: Центр Європи, 1999. 548с.: 975 фото.
105. МайкаС., ПосацькийБ. Львів у старому і новому образі. [